Керамічний посуд пізньосередньовічної Вінниці (за матеріалами археологічних досліджень 2013 р.)

У публікації аналізується комплекс керамічного посуду, що виявлений під час археологічних розкопок на території домініканського монастиря XVII—XVIII ст. у м. Вінниця в 2013 р. Установлено асортимент виробів, виділено основні морфологічні та стилістичні ознаки подільського посуду з Вінниці, простежен...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2015
Main Authors:	Виногродська, Л.І., Калашник, Є.С.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут археології НАН України 2015
Series:	Археологія
Subjects:	Публікації археологічного матеріалу
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194806
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Керамічний посуд пізньосередньовічної Вінниці (за матеріалами археологічних досліджень 2013 р.) / Л.І. Виногродська, Є.С. Калашник // Археологія. — 2015. — №. 4. — С. 91–108. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-194806
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1948062023-11-30T11:56:57Z Керамічний посуд пізньосередньовічної Вінниці (за матеріалами археологічних досліджень 2013 р.) Виногродська, Л.І. Калашник, Є.С. Публікації археологічного матеріалу У публікації аналізується комплекс керамічного посуду, що виявлений під час археологічних розкопок на території домініканського монастиря XVII—XVIII ст. у м. Вінниця в 2013 р. Установлено асортимент виробів, виділено основні морфологічні та стилістичні ознаки подільського посуду з Вінниці, простежено подібність керамічних форм археологічним знахідкам з інших регіонів України. Analyzed in the article is a collection of ceramic pottery dated form the 16th to the 18th centuries found during the excavations on the territory of the Dominican monastery in Vinnytsia in 2013. The materials analysed represent two chronological periods in everyday life development in the Late Mediaeval Vinnytsia. The first stage, the 16th century, is defined by a small range of ware with mostly smoked jugs predominating, and this feature is on a whole common for Ukrainian left bank region in this period. The second stage, the 17th ad the 18th centuries, is distinguished by a sudden extension of wares’ range, by the production quality, and by the richness of ornamentation. These features are related by the authors with everyday life of Jesuit order monks whose culture represents examples common in Western European castles. The Jesuit monastery was situated directly near the Dominican monastery since the beginning of the 17th century. Broken pottery with other scrap fell into the cultural layer of adjusted territories. The circle of analogies to the findings allows tracing that most of ceramic forms of the 17th and the 18th centuries are identical with findings from other regions of Ukraine: Volyn, Sloboda region, the Dnipro River middle region, Poltava region, and Chernihiv-Siveria. This fact evidences for the unification of everyday life and cultural unity on both sides of the Dnipro River. В статье анализируется коллекция керамической посуды ХVІ—ХVІІІ вв., найденной во время раскопок на территории Доминиканского монастыря в Виннице в 2013 г. Проанализированный материал представляет два хронологических периода в развитии быта позднесредневековой Винницы. Первый этап — ХVІ в. — характеризуется небольшим ассортиментом посуды, в котором доминируют прежде всего дымленые горшки, что в целом характерно для Правобережной Украины в этот период. Второй этап — ХVІІ—ХVІІІ вв. — отличается резким увеличением ассортимента посуды, качеством производства и богатством орнаментации. Эти характеристики связываются автором с бытом монахов иезуитского ордена, культура которых презентует образцы распространения в замках Западной Европы. Иезуитский монастырь с начала ХVІІ в. располагался в непосредственной близости к доминиканскому. Разбитая керамическая посуда, в числе других отходов попадала в культурный слой прилегающих территорий. Круг аналогий находкам позволяет проследить тождественность большинства керамических форм ХVІІ—ХVІІІ вв. археологическим находкам из других регионов Украины — Волыни, Слобожанщины, Среднего Поднепровья, Полтавщины, Чегнигово-Сиверщины. Это свидетельствует об унификации быта и культурное единство территорий обоих берегов Днепра. 2015 Article Керамічний посуд пізньосередньовічної Вінниці (за матеріалами археологічних досліджень 2013 р.) / Л.І. Виногродська, Є.С. Калашник // Археологія. — 2015. — №. 4. — С. 91–108. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194806 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікації археологічного матеріалу Публікації археологічного матеріалу
spellingShingle	Публікації археологічного матеріалу Публікації археологічного матеріалу Виногродська, Л.І. Калашник, Є.С. Керамічний посуд пізньосередньовічної Вінниці (за матеріалами археологічних досліджень 2013 р.) Археологія
description	У публікації аналізується комплекс керамічного посуду, що виявлений під час археологічних розкопок на території домініканського монастиря XVII—XVIII ст. у м. Вінниця в 2013 р. Установлено асортимент виробів, виділено основні морфологічні та стилістичні ознаки подільського посуду з Вінниці, простежено подібність керамічних форм археологічним знахідкам з інших регіонів України.
format	Article
author	Виногродська, Л.І. Калашник, Є.С.
author_facet	Виногродська, Л.І. Калашник, Є.С.
author_sort	Виногродська, Л.І.
title	Керамічний посуд пізньосередньовічної Вінниці (за матеріалами археологічних досліджень 2013 р.)
title_short	Керамічний посуд пізньосередньовічної Вінниці (за матеріалами археологічних досліджень 2013 р.)
title_full	Керамічний посуд пізньосередньовічної Вінниці (за матеріалами археологічних досліджень 2013 р.)
title_fullStr	Керамічний посуд пізньосередньовічної Вінниці (за матеріалами археологічних досліджень 2013 р.)
title_full_unstemmed	Керамічний посуд пізньосередньовічної Вінниці (за матеріалами археологічних досліджень 2013 р.)
title_sort	керамічний посуд пізньосередньовічної вінниці (за матеріалами археологічних досліджень 2013 р.)
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Публікації археологічного матеріалу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194806
citation_txt	Керамічний посуд пізньосередньовічної Вінниці (за матеріалами археологічних досліджень 2013 р.) / Л.І. Виногродська, Є.С. Калашник // Археологія. — 2015. — №. 4. — С. 91–108. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT vinogrodsʹkalí keramíčnijposudpíznʹoserednʹovíčnoívínnicízamateríalamiarheologíčnihdoslídženʹ2013r AT kalašnikês keramíčnijposudpíznʹoserednʹovíčnoívínnicízamateríalamiarheologíčnihdoslídženʹ2013r
first_indexed	2025-07-16T22:21:08Z
last_indexed	2025-07-16T22:21:08Z
_version_	1837843843099131904
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 91 останні 20 років вивчення побутової кераміки ХvІІ—ХvІІІ ст. набуває все більшого поши- рення. Під час археологічних розкопок в істо- ричних містах україни, зокрема на По діл лі, накопичено великі колекції побутової керамі- ки цього періоду, асортимент якої, на відміну від матеріалів Хv—ХvІ ст., значно розширю- ється і поступово отримує у процесі стандарти- зації керамічних виробів упродовж ХvІІ ст. за- гальноукраїнських рис (прямі вінця, приземис- тий випукло бокий тулуб, червонобрунатна описка та ін.). варто зауважити, що в кераміч- них комплексах із різних пам’яток, поряд із за- гальними рисами, спостерігаються характерні для окремих регіонів відмінності. активне до- слідження здобутих матеріалів та їхня публіка- ція надають науковцям змогу порівняти нако- пичений матеріал та простежити історію роз- витку украї нської побутової кераміки з різних регіонів. Л.І. Виногродська, Є.С. Калашник КеРАМІЧНИЙ ПОСУД ПІЗНЬОСеРеДНЬОВІЧНОЇ ВІННИЦІ (за матеріалами археологічних досліджень у 2013 р.) У публікації аналізується комплекс керамічного посуду, що виявлений під час археологічних розкопок на терито- рії домініканського монастиря XVII—XVIII ст. у м. Вінниця в 2013 р. Установлено асортимент виробів, виділено основні морфологічні та стилістичні ознаки подільського посуду з Вінниці, простежено подібність керамічних форм археологічним знахідкам з інших регіонів України. К л ю ч о в і с л о в а: Поділля, Вінниця, Домініканський монастир XVII—XVIII ст., керамічний посуд, класифікація, український тип кераміки. © л.І. виноГроДСьКа, є.С. КалаШниК, 2015 До однієї з таких пам’яток належить терито- рія колишнього Домініканського монас ти ря 1, що розташований у центрі м. вінниця. ця споруда разом із Ієзуїтським мо на стирем, по- будованим на початку ХvІІ ст., та оборонни - ми укріпленнями ХvII—XvIII ст. є пам’яткою архітектури національного значення. у 2013 р. на цій території експедицією Інс- титуту археології нан ук раїни проведено ар- хеологічні розкопки. було досліджено части- ну подвір’я домініканського монастиря XvII— XvIII ст. (траншею 1 закладено вздовж стін Ієзуїтського монастиря, траншею 2 — посере- дині подвір’я). виявлені в траншеях знахід - ки дозволяють узагальнити особливості ке- рамічного посуду монастирського побуту вка- заного періоду та висвітлити соціа ль но-еко- номічний розвиток монастиря. біль шість фрагментів кераміки по ходить з тран шеї 1. 1 Зараз на цій території розміщується подвір’я право- славного Спасо-Преоб ра жен ського собору. L.I. Babenko, O.V. Shelekhan DaggerS WItH SegMent-SHaPeD CroSSguarDS In tHe CoLLeCtIon oF KHarKIv HIStorICaL MuSeuM Published in the article are new finds from the collection of the Kharkiv Historical Museum with the review of a corpse of analogous items. the analysis made allow the authors to consider the daggers with segment-shaped crossguards as an integral part of a set of Scythian blade weapons. Combined forms of quillons are singled out among them, with a hollow on one of the plates only. In addition, a series of items with an intermediate flattened crossguard form close to segment-shaped, but with a miniature hollow in the base, is known. the observations made abandon the authors to the idea about the succession of this simplified form from the archaic items. all the known burials, where daggers with segment-shaped or typologically close rectangular quillons were recorded, fall into a quite narrow period from the middle of the 6th to the middle of the 5th centuries BC. accidental finds can be also dated by this period by an aggregate of features. Chronological position of these products allows the authors to view them a part of evolutionary line of blade weapons from the early Scythian to the Middle Scythian time. ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 492 Серед численного асортименту посуду пере- важає столова кераміка. оскільки кераміч- ний матеріал із культурних нашарувань і на- сипу споруд знаходиться в перевідкладе ному стані, то його датування достатньо широке — ХvІІ — початок ХvІІІ ст. у верхніх шарах за- фіксовано матеріал другої половини ХvІІІ — початку ХІХ ст., а в горизонтах з основними мате ріалами знайдено незначну кількість фраг- мен тів горщиків XvI ст. Запропоноване дослідження присвячено уве- денню в науковий обіг, класифікації та аналі- зу керамічного посуду, який буде розглянуто за категоріями вжиткових речей. За усталеною в археологічній літературі ме- тодикою, виявлений керамічний посуд класи- фіковано за особливостями використання: — кухонний посуд (горщики, покришки, глечики, макітри, сковорідки); — столовий посуд (миски, тарілки, кубки, кухлі, сільнички); — побутові вироби (свічники, світильник). Горщики. час їхнього розповсюдження мож- на поділити на два періоди. Рис. 1. вінниця, Спасо-Преображенський собор. Горщики Xv—XvI ст. ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 93 Перший період охоплює XvI ст. у культур- них нашаруваннях посуд виявлено в незначній кількості в перевідкладеному стані, але зафік- совано в обох траншеях (у траншеї 1 на глибині 3,0–4,9 м, у траншеї 2 – 1,9–3,1 м), що свідчить про існування нашарувань ХvІ ст. на всій до- слідженій території подвір’я. Горщики першого періоду представлено сі- роглиняними димленими посудинами, що за- звичай містять у тісті домішки дрібної жорстви та іноді білу домішку (суха глина?). Конфігура- цію тулубу більшості з них простежити не вда- лося, оскільки збереглися переважно фрагмен- ти вінець із початком плічок, але за деякими зразками можемо говорити про опуклі плічка з округлим тулубом, що конічно звужений дони- зу (рис. 1, 1—4). вінця невисокі, трохи відхиле- ні, з легким канелюром ізсередини та округлим валиком назовні, хоча в деяких фрагментів він має чіткі межі (рис. 1, 2, 3, 7, 10). частина гор- щиків із ранньою хронлогією має вкорочені вінця з валиком назовні, що нагадує манжет, а зсередини — канелювання (рис. 1, 1, 3, 5, 7, 10—12, 15—17). За аналогіями з Києва, наддні- прянщини, Польщі деякі фрагменти можуть бути датовані кінцем Хv ст. (оногда 2008, рис. 1, тип 1—2; Kruppe 1967, rys. 46, 4, 8). Горщи- ки іншої групи мають вищі вінця, валик іззов- ні зглад жується, стає пологішим (рис. 1, 2, 4, 6, 8—9, 13—14, 18). на деяких фрагментах поміт- ний виступ — риса притаманна даним виробам у подальшому ХvІІ ст. (рис. 1, 14). По плічках горщики орнаментовано однією чи кількома прокресленими горизонтальними лініями, іно- ді з хвилястою лінією (рис. 1, 2, 9). Горщикам першого періоду властива шорс- тка поверхня, що для згладження і, мабуть, для поліпшення якості та водостійкості ангобова- на рідкою глиною. Поверхня має сірий, іно- ді світло-сірий відтінок. Тісто світлішого ко- льору ніж поверхня. Як правило, випал якіс- ний, тільки деякі фрагменти мають тришарову структуру. За конфігурацією профілювання тулуба й технікою виготовлення горщики першого пе- ріоду мають аналогії серед більшості пам’яток Поділля та волині. Схожу кераміку виявлено під час розкопок на території рівного (чекур- ков 2012, с. 7—8, рис. 2, 1—3), Теребовлі (Яго- динська, виногродська 2003, рис. 1, 12), зам- ку в Муравиці рівненської обл. (войтюк 2011, с. 102, рис. 1, 4—9), замку в Зінькові Хмель- ницької обл. (виногродська 1996, с. 37, рис. 2, 3, 4, 9). на Середньому Подніпров’ї подібні горщики знайдено під час розкопок у Трахте- мирівському заповіднику на узбережжі Канів- Рис. 2. вінниця, Спасо-Преображенський собор. Горщики XvІІ—XvIІІ ст. Тип І ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 494 ського моря (виногродська 1997, рис. 1, 3, 12; 2, 3). ця кераміка, мабуть, походить із західно- українських земель та має раннє коріння. До- статньо недбало виготовлене вінце, імовірно Xv ст., із домішкою жорстви (рис. 1, 18) має певні аналогії в матеріалах 2007 р. із території Києво-Печерської лаври (балакін 2008, с. 46, рис. 4, 1) та інших пам’яток Правобережжя, але не трапляється на лівобережжі. Другий період охоплює XvII—XvIII ст. — добу розквіту українського керамічного вироб- ництва. у цей час побутують посудини струн- ких форм із прямими, ледь розлогими вінцями 2,0—2,5 см заввишки, але трапляються і при- земисті форми, характерні для посуду кінця ХvІІ—ХvІІІ ст. (археологія… 1997, с. 70). на території Домініканського монастиря виділе- но чотири морфологічні типи горщиків цього періоду. Тип І представлено фрагментами горщиків із хвилястим профілем вінець, які слабко відхи- лені назовні та мають валикоподібний виступ із зов нішнього боку (рис. 2, 1—4, 7—9; 4, 2, 7, 10— 12; 5, 9, 16). Край вінець округлий, часто потов- щений (рис. 2, 2, 4, 9; 4, 2, 11; 5, 9), діаметр — від 14,0 до 20,0 см. на деяких фрагментах збереглася верхня частина овально-сплощеної у перетині ручки (рис. 2, 7), що прикріплялася одним кін- цем до верху горщика, а іншим — під найшир- шою частиною тулубу. Ширина ручок виробів цього типу становить від 1,9 до 2,0 см. Поверх- ня горщика димлена, шорстка, із домішкою зер- нистого піску, іноді шамоту з невипаленої гли- ни; також трапляються світлоглиняні горщики розписані червоною фарбою (рис. 5, 16). біль- шість орнаментовано по плічках однією або кількома прокресленими горизонтальними лі- ніями. на деяких фрагментах плічка прикраше- но зиґзаґом, нанесеним коліщатком (рис. 2, 10). у пооди ноких випадках верхню частину зов- нішнього виступу сформовано у вигляді хвилі (рис. 2, 9) або прикрашено прокресленими ско- шеними рисками (рис. 5, 16). Такі ж морфологічні ознаки має серія гор- щиків із замчища кінця XvI — першої полови- ни XvII ст., що належало князям Корецьким у с. лісники під Києвом (чміль, чекановський 2007, с. 94, рис. 2, 3, 4). окрім того, аналогії да- ного типу виявлені під час розкопок у Теребовлі (Ягодинська, виногродська 2003, рис. 1, 18, 24, 28, 29; 2, 3). Подібним чином прикрашені гор- щики відомі серед знахідок у вишгороді (Ка- пустін 2014, рис. 3, 3), замчищі князів Корець- ких під Києвом (чміль, чекановський 2007, с. 94), Києво-Печерській лаврі (Сиром’ятніков, балакін 1993, рис. 1, 9; 2, 4, 15), с. лютенька Полтавської обл. (Коваленко, луговий 2013, рис. 5, 3, 4; 7, 6), Теребовлі (Ягодинська, ви- ногродська 2003, рис. 1, 5), на території Трах- темирівського заповідника (виногродська 1994, рис. 1, 3), Хоролі Полтавської обл. (Супрунен- ко 1995, с. 95—96, рис. 1, 1, 2), чернігові (Си- тий, Калаш ник 2013, с. 131, рис. 2, 1—5, 12—6) на пам’ятках волині (с. жидичин, с. Крупа) (Златогорський, баюк, вашета 2013, рис. 3; 6, 5) та ін. на теренах білорусії подібну керамі- ку виявлено під час розкопок більшості міст і датовано ХvІ — першою половиною ХvІІ ст. (Зданович, Трусоў 1993, рис. 23; 29). оскільки основна частина виробів цього типу димлена, як і кераміка ХvІ ст., то її можна датувати кінцем ХvІ — початком ХvІІ ст. Тип ІІ представлено фрагментами горщи- ків струнких пропорцій із трохи відхиленими назовні або прямими вінцями, зі зрізаним го- ризонтально або заокругленим краєм, прикра- шеними назовні защипами (рис. 3, 1—3, 5—7). усередини таким горщикам властивий легкий канелюр. Як і вироби першого типу, вони ма- ють потовщений назовні виступ, який інко- ли прикрашено защипами, що об’єднані із за- щипами на краю вінець (рис. 3, 1—2, 7). Пере- хід вінець у плічка як іззовні, так й ізсередини плавний. Діаметр вінець незначний — від 14,0 до 16,0 см. До цього типу належать димлені горщики (рис. 3, 5, 7) та світлоглиняні із по- криттям червоною опискою і крайкуванням світло-коричневою поливою (рис. 3, 4). Світло- глиняні горщики за певними ознаками (відсут- ність канелюру, крайкування вінець поливою) вказують на хронологічно пізніший час. у тісті цього типу зафіксовано як домішки жорстви, так і шамоту з невипаленої глини. Таке орна- ментування защипами з’явилось в україні у XvI ст. та побутувало протягом XvII ст., перей- шовши поступово наприкінці XvII—XvIII ст. у гофрований назовні край вінця (виногродська та ін. 1985, рис. 2). Зауважимо, що в деяких ре- гіонах тотожна орнаментація трапляється й на горщиках Хv ст. (виногродська 1988, рис. 4, 7, 20; оногда 2008, рис. 1). Тип ІІІ горщиків другого періоду має, як правило, великі розміри і, мабуть, використо- вувався для зберигання продуктів . це тонко- стінні вироби із масивними прямими або тро- хи відхиленими назовні вінцями, що мають плаский горизонтальний край, легкий кане- люр ізсередини та потовщений виступ назов- ні, рифлений вертикально коліщатком (рис. 3, 8—12; 4, 5, 6). Діаметр вінець — від 20 до 26 ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 95 см. використовувалася глина світлих відтінків, іноді теракотового кольору. у керамічному тіс- ті переважає домішка зернистого піску. окрім рифленого валика-виступу вінця орнаменто- вано смугами і хвилями червоно-коричневого кольору. у двох випадках вінця крайковано коричневою поливою. Горщики великих роз- мірів, найімовірніше, застосовували для збе- рігання продуктів. До цього типу належить і сіроглиняний горщик, морфологічні ознаки якого збігаються з опи саними, однак діаметр вінець складає лише 12,0 см (рис. 4, 5). Зазна- чимо, що прикрашення виступу вінець вер- тикальним рифленням не виявлено на інших пам’ятках цього періоду, тому можна вважати цю рису оригінальним прийомом місцевого виробництва. Тип IV горщиків другого періоду, що перебу- вали у вжитку протягом XvII—XvIII ст., пред- ставлено найбільшою кількістю та різнови- дом варіантів (рис. 4; 5). Посуд має ледь розло- гі прямі вінця, як низьких, так і високих форм, із заокругленим краєм, діаметром 9,0—20,0 см. виняток складає димлений горщик із рифле- ними плічками діамет ром 32,0 см (рис. 4, 13). Плічки опуклі, іноді з різким нахилом. Стінки тонкі — від 0,2 см. Перехід від плічок до тулу- бу як ізсередини, так і ззовні плавний, хоча на деяких горщиках уже зафіксовано слабко ви- ражені кути з внутрішньої частини (рис. 4, 1, 4, 8, 13). виявлено архаїчні варіації із канелю- ром (рис. 4, 8; 5, 1). Характерною рисою цьо- го типу горщиків є майже цілковита відсут- ність виступу назовні вінець, що замінюється на вузьке горизонтальне заглиблення вздовж їхнього зовнішнього краю (рис. 4, 8, 13; 5, 1—3, 10—12). Майже в однаковій кількості представ- лено горщики відновного та окислювально- го випалу. візуально простежено такий колір глини: білий, сірий, теракотовий, червоний — у залежності від якості обпалу і її складу. у ке- рамічне тісто додавався переважно зернистий пісок. випадки крайкування поливою пооди- нокі (рис. 5, 2). Значна кількість горщиків із- середини суцільно вкрита поливою коричне- вого або зеленого кольору (рис. 4, 3, 9; 5, 6, 7, 11). очевидно, вони використовувалися як сто- ловий посуд. частину дрібних фрагментів сті- нок горщиків з обох боків покрито салатовою та жовто-коричневою поливами. верхня час- тина світлоглиняних горщиків орнаментова- на опискою червоно-коричневого кольору, що Рис. 3. вінниця, Спасо-Преображенський собор. Горщики XvІІ—XvIІІ ст. Тип ІІ (1—7), ІІІ (8—12) ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 496 переважно складається з горизонтальних і хви- лястих смуг (рис. 4, 1, 10—12; 5). орнамент у чотири та більше рядів, поширений у цей пе- ріод у Середній наддніпрянщині та на лівобе- режжі (Ханко 2000, рис. 24, 25), серед матеріа- лів кінця ХvІІ—ХvІІІ ст. із території доміні- канського монастиря трапляється досить рідко (рис. 4, 4, 8, 9; 5, 2, 3, 12). Димлені горщики, зазвичай, прикрашено горизонтальними вріз- ними лініями по вінцях і плічках (рис. 4, 13; 5, 9, 11, 13). Серед виробів цього типу знайдено верхню частину звичайного горщика з високим вінцем діаметром 14 см та верхньою частиною плічок із пласкою овальною ручкою (рис. 5, 4). однак, половину окружності шийки посуди- ни з’єднано глиняною перегородкою, що на- ліплена на стінки вже виготовленого горщика та обпалена разом із ним. Прямих аналогій цій Рис. 4. вінниця, Спасо-Преображенський собор. Горщики XvІІ—XvIІІ ст. Тип Іv ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 97 посудині не встановлено, можна припустити, що це частина рукомийника виготовленого на основі горщика. отже, горщики четвертого типу в ХvІІ— ХvІІІ ст. були розповсюджені на всій території ук раї ни й виявлені у значній кількості на всіх пізньосередньовічних пам’ятках. вони стають надійним матеріалом для археологічного дату- вання й характерною етновизначальною озна- кою української культури цього часу та регіо- нальних особливостей зокрема. Серія денець горщиків (рис. 5, 17—21) пе- реважно демонструє посудини без утору, із рів- номірною товщиною стінок та конічним або хвилястим профілем нижньої частини. Ден- ця переважно пласкі, потоншені до середини. Рис. 5. вінниця, Спасо-Преображенський собор. Горщики XvІІ—XvIІІ ст. Тип Іv: вінця (1—16), денця (17—21) ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 498 Трапляються увігнуті знизу денця (рис. 5, 20). Глина світлих тонів із включенням зернисто- го піску і білої домішки. один фрагмент ден- ця горщика із утором (рис. 5, 18), що, можли- во, використовувався для сервірування столу, вкрито зсередини яскравою жовто-коричневою поливою. Таким чином, група горщиків, описаних ви- ще, дозволяє аналізувати виробничі та стиліс- тичні етапи розвитку кераміки. Хронологічні ознаки форм досліджених горщиків указують на неперервність гончарної традиції. у XvI ст. профілювання вінець, на відміну від укороче- них з манжетоподібним потовщенням, що на- слі дують морфологічні ознаки горщиків Xv ст., стає стрункішим, валикоподібні потовщення назовні згладжуються. наприкінці ХvІ—XvIІ ст. на їхній основі з’являються нові морфологіч- но-орнаментальні прийоми (потовщений на- зовні виступ, який у другій половині ХvІІ ст. поступово зникає і перетворюється в поглиб- лену горизонтальну стрічку під краєм вінець зовнішньої сторони), що побутують майже до кінця XvII ст. наступна група кухонного посуду — по к ри- шки-миски до горщиків (рис. 6, 1—8). на відмі- ну від покришок ХvІ ст., в яких був присутній зверху округлий або зі зрізаною верхньою час- тиною виступ для тримання, покришки-миски мали угорі горизонтально зрізаний верх діамет- ром від 6,0 до 10,0 см та одну або дві ручки для зручності тримання покришки, як миски під час їжі. Загалом збереглися фрагменти майже горизонтально розташованих або дещо підня- тих вінець завширшки 1,5—1,8 см з округлим краєм і виїмкою в нижній частині для триман- ня на вінцях горщика. реконструйований діа- метр покришок складає 17—23 см відповідно діаметру вінець горщиків. Стінки — конічні (рис. 6, 2—5) або трохи випуклі (рис. 6, 1, 6—8). Переважають сіроглиняні покришки-миски, але трапляються і фрагменти жовто-бурого та червонуватого відтінків. на внутрішній по- верхні трьох уламків чітко простежуються слі- ди кіптяви, що на думку деяких дослідників, указує на викори стання покришок як невели- ких ринок або мисок для приготування страв (Ткаченко, Яремченко 2013, с. 112). Покришки-миски XvII—XvIII ст. поширені на всій території україни. Знахідки зафіксовано археологами на Поділлі (виногродська 2013, с. 99—100, рис. 8, 1—4), волині (Пивоваров, Ільків 2014, рис. 27, 5), Полтавщині (Ткаченко, Яремченко 2013, с. 112, рис. 3; Ханко 2000, с. 60, рис. 19, 6—9), Середній наддніпрянщині (Ко- валенко 2010, рис. 3; Тетеря 2010, с. 167, рис. 4, 6, 7), Слобожанщині (Голубєва 2009, Табл. 1; Коваленко 2010, с. 114; Милокост 2012, с. 166, рис. 2, 1—15), чернігівщині (Ситий, Калаш- ник 2013, с. 132, рис. 4, 12—14), у матеріалах Хотинської фортеці (Пивоваров, Ільків 2014, рис. 3, 12) та в інших регіонах. Глечики. цю категорію керамічних виробів часто ототожнюють зі столовим посудом. од- нак, зважаючи на деякі функціональні особли- вості — зберігання рідин та сипучих речовин, відстоювання молочних продуктів тощо — гле- чики нами віднесено як до групи кухонного по- суду, так і столового. вони представлені улам- ками верхньої частини посудин (рис. 6, 9—17). це здебільшого сіроглиняні вироби з доміш- кою зернистого піску в керамічному тісті. Діа- метр вінець складає 10,2—14 см. в одному ви- падку вінця глечика крайковано зеленою поли- вою (рис. 6, 17). Інший виріб (рис. 6, 12) су цільно вкритий поливою — усередині корич- невою, назовні — зеленою. найімовірніше, ви- ріб використовувався як столовий посуд. З не- поливних глечиків вирізняється так зв. «сме- танник» (рис. 6, 13) із верхньою частиною шийки, що розширена для збору вершків. Та- кож привертає увагу фрагмент червоноглиня- ного глечика з діаметром вінця 12,0 см, який орнаментовано по шийці й плічках смугами червоно-ко рич невої фарби (рис. 6, 14). Така орнаментація характерна для Середньої над- дніпрянщини в ХvІІ—XvIII ст. Ще один фраг- мент (рис. 6, 10) — товстостінна верхня части- на посудини зі зламаною ручкою, має виразні архаїчні риси (масивні вінця, надлишок жор- стви у керамічному тісті), може бути датований XvI ст. Макітри (рис. 7, 1—3) представлено одинич- ними фрагментами овальних вінець світло-чер- воного відтінку, що відігнуті назовні. в одному випадку виявлено майже цілу форму (рис. 7, 1). вона мала висоту близько 20,0 см та діаметр ві- нець 28 см. Її досить тонкі ледь опуклі стінки поступово звужувались до низу. Масивне вінце, 2,0—2,5 см завширшки, було підняте угору під кутом 45°. назовні під вінцем макітру орнамен- товано у два ряди червоно-коричневою опис- кою — п’ятьма вузькими смужками та хвилею нижче. Подібні макітри, відмінні від пізніх, більш опуклобоких та вищих, відомі в матеріа- лах м. бар та лядівського монастиря на віннич- чині (виногродська 2014, с. 100—101, рис. 8, 5, 6; виногродська 2013, с. 158, рис. 5, 4, 6—8), Кролевця (Калашник 2013, рис. 2, 11; 4, 1, 3), Полтави (Ханко 2000, рис. 17, 3), Суботова (Ку- ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 99 Рис. 6. вінниця м. Спасо-Преображенський собор. Покришки (1—8), глечики (9—17) штан 2010, с. 50, рис. 3, 11), «Трьохізбенського городка» на луганщині (Милокост 2012, с. 166— 167, рис. 2, 16) тощо. Миски використовувалися і як кухонний, і як столовий посуд (археалогія беларусі 2001, с. 303). виявлені у вінниці зразки мають діа- метр вінець 24,0—32,0 см. висота єдиної ар- хеологічно цілої миски становить 8,0 см (рис. 8, 6). За морфологічними ознаками розрізняють- ся миски з бічним ребром й опуклобокі. ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4100 Полив’яні миски з бічним ребром (рис. 8, 1—6; 10, 4) здебільшого білоглиняні з домішкою зернистого піску в добре відмуленому кераміч- ному тісті, вінця відігнуті назовні і нагадують вінця макітер. Масивне бічне ребро орнаменто- вано вертикальним гофруванням, що, мабуть, було нанесено коліщатком. над ребром розмі- щено орнамент у вигляді скошених заглибле- них смужок на тулубі, що виконані зліва напра- во. останні утворюють видовжені опуклості на внутрішній поверхні. Криси двох мисок орна- ментовано відбитками гребінця, що променепо- дібно розходяться від середини (рис. 8, 6; 9, 4). в археологічно цілої миски (рис. 8, 6) нижня час- тина зрізана у вигляді сегментів по колу денця, такий прийом характерний для столового посу- ду (миски, тарілки) середини — другої поло- вини ХvІІ—ХvІІІ ст. Миски покриті яскраво- зеленою поливою, яка надає посудинам свят- кового вигляду. на деяких сіроглиняних зразках полива відсутня (рис. 8, 3). на інших, виготов- лених зі світло-червоної глини, над гофрова- ним бічним ребром червоно-коричневою фар- бою нанесено широку хвилю (рис. 9, 1). випуклобокі миски з потовщеними, тро- хи відхиленими назовні вінцями представле но фрагментами верхніх частин (рис. 8, 7, 8; 9, 2) здебільшого білоглиняних посудин, які вкриті поливою зелених відтінків (трапляються фраг- менти з коричнюватою поливою). Дві миски цього типу орнаментовано розписом фарбою (рис. 9, 2, 3). особливе зацікавлення викликає миска значного об’єму, зріз вінця якої орна- ментовано вузьким валиком зі скошеними на- січками, вкритими до середини смугою черво- ної фарби (рис. 9, 2). До вінця і тулуба останньої прикріплено пласку, овальну в перетині ручку із вдавленням на спинці. у цій категорії можна виділити групу полу- мисків, мілкіших за миски та меншого об’єму (рис. 9, 5—7). Посуд білоглиняний, покритий ізсередини зеленою поливою (рис. 9, 5), при- крашений підполивним штампованим орна- ментом. Знахідки схожого посуду трапляються в пізньосередньовічних нашаруваннях україн- ських міст (виногродська 2014, рис. 6, 16; Ка- лашник 2013, рис. 2, 7, 8; 4, 2; Ситий, Калаш- ник 2013, рис. 4, 8, 9). вони датовані XvII— XvIII ст., а в білоруських матеріалах нижня межа сягає XvI ст. (Здановіч, Трусаў 1993, рис. 50). варіант орнаменту з косими насіч- ками вище бічного ребра наразі відомий авто- рам лише на Поділлі — подібну миску виявле- но під час дослідження лядівського монастиря Могилів-Подільського р-ну вінницької обл. (виногродська 2013, рис. 7, 4). це може вказу- вати на ознаку місцевого гончарного осередку або на куль турні запозичення з найближчих ре- гіонів. Схожі миски, але з округлими вдавлен- нями натомість рисок, знайдено під час розко- пок резиденції б. Хмельницького в Суботові (виногродська та ін. 1985, рис. 3, 12) Сковорідки-латки (або ринки — етнографіч- на назва ХІХ ст.). цей посуд використовувався для піджарок, топлення сала як на відкритому вогні, так і в печі. Як правило, вкритий ізсере- дини поливою, посуд мав три ніжки-підставки й напівручку, в яку вставлявся дерев’яний дер- жак. Сковорідки-латки представлено уламка- ми конусоподібних, ліплених ніжок та дрібни- ми фрагментами стінок, що збереглися з ними. (рис. 7, 5—7) вироби покрито зсередини зеле- ною та коричневою поливами. Стінку, що збе- реглася із ручкою діаметром 2,4 см, вкрито зе- леною поливою. на всіх фрагментах наявний зовнішній шар кіптяви. Тісто з домішкою зер- нистого піску. Сковорідки-латки зафіксовано під час роз- копок замків і міст на Поділлі в шарах Хv ст. (виногродська 1996, с. 57). у XvII—XvIII ст. во ни побутували на всій території україни (ви- но г родська 2014, рис. 3, 1). варто згадати зна- хідки з Глухова (Коваленко 2010, с. 115), Пол- тави (Ханко 2000, с. 62—63, рис. 15, 10), а та- кож географічно віддалені аналогії з білорусії, що датуються ХvІ — першою половиною ХvІІ ст. (археалогія беларусі 2001, рис. 189, 7; Зданович, Трусоў 1993, рис. 75, 2; 76, 4). Тарілки мають широкі криси з валикоподіб- ним потовщенням ізсередини. у місці перехо- ду утворює ться дещо загострений кут (рис. 10). Діаметр вінець реконструюється в діа пазоні від 24 до 32 см. утор оформлено у вигляді сегмен- топодібних зрізів, що характерно для посуду цього типу в XvII—XvIII ст. Рис. 7. вінниця м. Спасо-Преображенський собор. Ма- кітри (1—4), сковорідки-латки (5—6) ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 101 Рис. 8. вінниця, Спасо-Преображенський собор. Миски Майже всі тарілки зсередини вкрито поли- вою різних відтінків зеленого та коричнево- го кольорів. До безполивних форм належить єдиний археологічно цілий виріб (рис. 10, 15). реконструйований діаметр вінець становить 28 см, денця — 9,0 см, висота — 10 см. Тісто світло-червоного відтінку з домішкою зернис- того піску. на стику дна й стінок присутні сег- ментоподібні зрізи. орнамент нанесено колі- щатком — три концентричні кола, окреслені зиґзаґом. Подібний орнамент зафіксовано на невеликому сіроглиняному горщику (рис. 2, 10), що цілком може вказувати на стилістич- ні особливості гончарного центру. Можливо, обидві посудини могли складати один сервіз. Полив’яні тарілки виготовлено з білої, доб- ре відмуленої глини. черепок щільний, дзвін- кого випалу. у керамічному тісті спостеріга- ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4102 Рис. 9. вінниця, Спасо-Преображенський собор. Миски (1—4), полумиски (5—7) ється домішка зернистого піску. Характерним є використання поливи двох відтінків. Зазви- чай криси вкрито зеленою, а заглиблення — коричневою поливою. у орнаментуванні од - нієї тарілки (рис. 10, 7) було використано темно-зелену поливу. відзначимо наявність незначної кількості виробів із пошкодженою структурою поливного покриття, що, скоріш за все, спричинено перегріванням під час ви- палу (рис. 10, 2, 15). Існує значна імовірність, що такі тарілки з дефектами можуть походи- ти з місцевих гончарних центрів, оскільки не конкурентно здатні на широкому ринку. на сирі вироби, до покриття поливою, на- носилися різноманітні орнаментальні компо- зиції. За знахідками виявлено «ялинки», на- несені технікою розчосів (рис. 10, 13), риту- вання концентричними колами (рис. 10, 5, 7, ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 103 12, 15), хвилясте ритування гребінцем або па- личкою (рис. 10, 4, 8, 9, 12), відбитки гребін- ця, коліщатка, штампу (рис. 10, 4—6, 10, 11, 14, 15), розетки, нанесені штампом із пальце- вим вдавленням на звороті (рис. 10, 6, 15), від- битки округлого штампу зі слідами притискан- ня пальцем на звороті (рис. 10, 16), підполив- ний розпис фарбою (рис. 10, 1). Таким чином, неповторні композиції декоративного посуду часто створювалися за індивідуальними впо- добаннями гончара чи специфікою замовлен- ня (археалогія беларусі 2001, с. 304). Зважаючи на строкатість виробів, анало- гії між географічно-локальними серіями та - рілок сприймаються як виняток, хоча за мор - фологічними ознаками вироби ідентичні (вино- гродська 2013, с. 97 ; вингродська 2014, с. 156). Зазначимо, що подібні тарілки з’являються на Поділлі наприкінці ХvІ — початку XvII ст. і набувають найбільшого поширення в ХvІІ— ХvІІІ ст. у найближчому до Поділля регіоні білорусії тарілки з підполивним орнаментом також з’являються наприкінці ХvІ — першій половині ХvІІ століття (Здановіч, Трусаў 1993, рис. 99—103). Кубки, як і тарілки, були найпоширені- шим у колекції столовим посудом. у траншеї 1 зафіксовано більше 500 дрібних уламків сті- нок полив’яних кубків, проте цілі форми чи їх фрагменти дозволяють реконструювати лише сім уламків (рис. 11). Повністю вдалося відтворити форму лише одного кубка (рис. 11, 1). його реконструйова- на висота склала 21 см, діаметр вінець — 25 см, денця — 13 см. Кубок виготовлено з білої доб- ре відмуленої глини та вкрито назовні зеле- ною, а всередині — світло-коричневою поли- вою. Денце неполив’яне. орнамент бідний — два рельєфні паски посередині тулуба та смуга виразних розчосів під вінцем. єдина аналогія цьому кубку, що, на жаль, не описана деталь- но в публікації, походить з розкопок 1992— 1993 рр. по вул. братській на київському Подо- лі та датується XvI ст. (чміль, Попельницька, чекановський 1994, с. 49, рис. 9). Інші фрагменти (рис. 11, 2—4) мають діаметр вінець 19, 12 та 20 см (відповідно до нумерації на рисунку). на них також традиційно присутня полива двох кольорів, як і на першому кубку. Під поливою простежується рельєфний орнамент: у першому випадку — це рельєфні смуги під він- цем і хвиля, нанесена орнаментиром-гребінцем; у другому — хвиля, що недбало нанесена палич- кою між двох розчосів під вінцем; у третьому — це ритування одиничною смугою під вінцем. на останньому уламку зберігся слід від верхнього Рис. 10. вінниця, Спасо-Преображенський собор. Тарілки ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4104 кріплення ручки, яка примащувалася до стін - ки кубка. решта уламків — це фрагменти нижніх час- тин кубків (рис. 11, 5—7). Діапазон діамет рів основи становить 10—11 см. Два білоглиня- них фрагменти орнаментовано на ніжці (знизу вгору) косими рисками, пальцевими вдавлен- нями по колу, рельєфним паском із квадрат- ними заглибленнями (один фрагмент). Третій фрагмент — денце конічної форми із урізаним паском, збережена частина нижнього кріплен- ня ручки. в усіх трьох випадках вироби назовні вкрито зеленою поливою, усере дині — корич- невою, біля конічного денця шар поливи все- редини досягає 1,0 см. Зазначимо, що постійне поєднання паль- цевих вдавлень зі скошеними рисками в орна- менті може вказувати на ознаку виробника або копіювання невідомого нам зразка. однак, ці спостереження припускаються лише після розширення вибірки. Кухлі. Крім кубків для пиття, використову- валися керамічні кухлі (рис. 12, 1—3, 6). усі зде- більшого інформативні фрагменти належать до виробів циліндричної форми, що дещо звужую- ться посередині (рис. 12, 1—3), на кожному присутні сліди від кріплення овальної у пере- тині ручки з утисненою спинкою. Діаметри де- нець складають 7,2, 9,0 і 6,0 см (відповідно до нумерації на рисунку). Світлоглиняні вироби містять домішку кварциту в керамічному тісті. орнамент відсутній, у двох кухлів у нижній час- тині стінок помітно рифлення, один у профілі має біконічне розширення. Кухлю належить фрагмент нижньої части- ни з масивними стінками, що різко звужую ться доверху, а втрачений фрагмент плавно розши- рюється (рис. 12, 6). реконструйований діаметр денця становить 13 см. Світлоглиняний кухоль має домішку подрібненого кварциту в тісті. орнамент виконано у вигляді трьох рельєфних стрічок. назовні кухоль покрито зеленою поли- вою, усередині — світло-коричневою. утор зрі- зано у вигляді розетки з дрібними пелюстками. Як уважає о. Ханко, таким чином, у гончарних мисок зрізали зайву глину, яка підсилювала си- рий виріб під час формування на гончарному крузі (Ханко 2000, с. 60). остання деталь указує на значні розміри та масивність цілого виробу, й свідчить про ймовірну приналежність зраз- ка до кубків. однак, на нашу думку, зважаючи на його циліндричну форму, предмет варто від- нести до категорії кухлів. Знайдені фрагменти полив’яних кухлів і кубків із вишуканою орна- ментацією вказують на заможність їх власника. Можливо, цей посуд, як і решту столового, було завезено з інших країн або виготовлено на за- мовлення. Як посуд для пиття інтерпретовано фрагмен- ти нижніх частин ще трьох посудин (рис. 12, 7, 10, 11) за аналогією з подібними фрагментами з барської фортеці (виногродська 2014, рис. 6, 12, 15). цікавими знахідками є дві ручки невідо- мих посудин для пиття (рис. 12, 4, 5). ручки Т-подібні в профілі, одне з бічних рамен (у на- шій інтерпретації — верхнє) в обох знахідок втрачене. ручки виготовлені з білої глини із до- мішкою зернистого піску. Ззовні нанесено так зв. «мармурування» поливою різних кольорів. Кухлі з подібніми ручками трапляються в ХvІІІ ст. як на Правобережжі, так і на лівобе- реж жі україни, і вказують на вплив елементів оз доблення східного (турецького) посуду. вони виявлені під час розкопок у фортеці м. бар (виногродська 2014, с. 159, рис. 6, 17—20), на вул. братській в Києві (чміль, Попельницька, чека новський 1994, с. 49, рис. 11). Кухлі неве- ликих пропорцій знайдено в м. Полтава (Ханко 2000, с. 63, рис. 15, 3) , с. Пилява Хмельницької обл. (виногродська 1997, рис. 9, 6) та ін. Сільнички представлено фрагментами трьох виробів (рис. 12, 9, 12, 13). це ємності неве- ликих розмірів, які виготовлені з білої глини. Краї денець зрізано широкою смугою до утво- рення заокруглення. найширший діаметр сті- нок становить близько 5,0 см. єдина збереже- на верхня частина має тонке в профілі, відгор- нуте на зовні вінце. усі сільнички зсередини вкриті зеленою поливою різних відтінків. ана- логій наразі не встановлено. Свічники. чотири уламки нижніх частин керамічних виробів свідчать про поширення у монастирському побуті свічників (рис. 13, Рис. 11. вінниця, Спасо-Преображенський собор. Ке- лихи, кубки ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 105 2—4). Діаметр основи свічників складає від 6,0 до 8,0 см. Посудини мають форму дуже вузько- го товстостінного кухлика. Переважають свіч- ники зі світло-сірої глини з домішкою зернис- того піску. єдиний уламок із червонястої гли- ни прикрашено червоно-коричневою опискою (рис. 13, 2). на двох фрагментах присутні сліди від кріплення ручки, що також виготовлялася на зразок ручок кухлів. на одному з фрагмен- тів свічника зберігся нагар. на жаль, відсутність верхніх частин свічни- ків не дає можливості встановити функціона- льні особливості чи провести аналогії. однак, їх використання вказує на побутування лоєвих свічок, поява яких і зумовила розвиток свічни- ків (Сергєєва 1995, с. 89—90), а отже — збага- чення тих верств населення, що могли собі до- зволити їх використання. Світильник. єдиний екземпляр світильника було знайдено цілим у траншеї 1, із незначними сколами. Світильник гнотовий, відкритого типу (рис. 13, 1) — звичайна мисочка для оливи та гно- ту (Сергєєва 1995, с. 79). нижній діаметр мисоч- ки становить 7,0 см, верхній — 10,4 см. у вінчику зроблено носик для тримання гноту та зливан- ня оливи. висота світильника 3,0 см. на одній осі з носиком, із протилежного краю мисочки, прикріплено пласку, овальну в перетині ручку з утиснутою спинкою. носик, стінка під ним і ден- це посередині вкриті шаром масткої кіптяви. Рис. 12. вінниця, Спасо-Преображенський собор. Посуд для пиття (1—8, 10, 11), сільнички (9, 12, 13) ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4106 Точних аналогій подібному світильнику на- разі не встановлено, але, на думку М. Сергє- євої, у XvII—XvIII ст. такі світильники були звичайною річчю в українському побуті (Сер- гєєва 1995, с. 79). Таким чином, розглянута в статті колек- ція побутової кераміки XvI та XvII — почат- ку ХvІІІ ст. із території Домініканського мо- настиря в м. вінниця висвітлює деякі аспекти історичного розвитку міста на правому березі Південного бугу: 1) у ХvІ ст. територію обох монастирів зай- мало передмістя Старого міста на лівому бере- зі, на що вказує достатньо бідний асортимент посуду, що звичайний для міщанського побу- ту цього періоду, в якому використовувалися здебільшого димлені горщики невеликих роз- мірів (знайдено всього два фрагменти димле- них глечиків); 2) З появою наприкінці ХvІ ст. польського замку на острові навпроти цієї території, на по- чатку ХvІІ ст. її забудовано спорудами монасти- ря Ієзуїтського ордену, найзаможнішого на той час в україні. Про це свідчать знахідки з тран- шеї 1. Серед посуду XvII — початку XvIII ст. ви- явлено широкий асортимент білоглиняної сто- лової кераміки, що вкрита якісними поливами яскраво-зеленої та коричневої гамми, і репре- зентована мисками, полумисками, тарілками, кубками, кухлями, елементами сервірування (сіль ничками) тощо. Мабуть, окремі з цих ви- робів виготовлялися у місцевих гончарних осе- редках, принаймні в межах Поділля; 3) виявлена під час роботи з колекцією хро- нологічна еволюція форм горщиків ХvІ ст. до- зволяє говорити про неперервність гончарних традицій у формуванні українського типу ке- раміки ХvІІ—ХvІІІ ст., яка за більшістю морфологіч них ознак тотожна керамічним ви- робам інших пам’яток По ділля, волині, Київ- щини, Переяславщини, Пол тавщини, Слобо- жанщини, Сумщини, чер ка щини, чернігово- Сіверщини. це вказує на уніфікацію побуту та національно-культурну єдність населення обох берегів Дніпра в ХvІІ—ХvІІІ ст. Із кількісним зростанням колекції кераміч- них виробів із вінниці та інших пам’яток По- діл ля актуальною постає перспектива міждис- циплінарного дослідження гончарного вироб- ництва на Поділлі, та в м. вінниця зокрема. Рис. 13. вінниця, Спасо-Преображенський собор. Сві- тильник (1), свічники (2—5) Археалогія Беларусі. — Мінск, 2001. — Т. 4. Археологія доби українського козацтва XvI — XvII ст. — К., 1997. Балакін С. Трапезна церква та палата Печерського монастиря (археологічний аспект) // нові дослідження пам’яток козацької доби в україні. — вип. 17. — К., 2008. — С. 41—48. Виногродська Л.І. До питання про хронологію середньовічної кераміки з новгорода-Сіверського // археологія. — 1988. — 61. — С. 47—57. Виногродська Л.І. Пізньосередньовічні матеріали з території Трахтемирівського заповідника // Дослідження архео- логічних пам’яток доби українського козацтва. — К., 1994. — вип. 3. — С. 31—35. Виногродська Л.І. археологічні дослідження замку у с. Зіньків Хмельницької області // нові дослідження пам’яток археології козацької доби в україні. — К., 1996. — вип. 5. — С. 35—38. Виногродська Л.І. Історико-археологічні дослідження поблизу с. Пилява Хмельницької області (до локалізації місця Пилявецької битви) // археологія. — 1997. — 1. — С. 89—106. Виногродська Л. Кераміка XvII—XvIII ст. з розкопок лядівського монастиря Могилів-Подільського р-ну він- ницької області // нові дослідження пам’яток козацької доби в україні. — К., 2013. — вип. 22. — ч. І. — С. 94—103. Виногродська Л.І. Колекція кераміки XvII—XvIII ст. з розкопок замку у м. бар вінницької області // нові дослі- дження пам’яток козацької доби в україні. — К., 2014. — вип. 23. — С. 154—160. ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 107 Виногродська Л.І., Горішній П.А., Юра Р.О. Середньовічна кераміка Суботова черкаської обл. // археологія. — 1985. — 50. — С. 65—74. Войтюк О. Замок в с. Муравиця Млинівського району рівненської області в Xv — першій половині XvII ст. // нові дослідження пам’яток козацької доби в україні. — К., 2011. — вип. 20. — ч. І. — С. 100—104. Голубєва І.В. Про дві культурні традиції козацької доби на Слобожанщині // аллу. — 2009. — № 1. — С. 3—12. Здановіч Н.I., Трусаў A.А. беларуская паліваная кераміка XI—XvIII стст. — Мінск, 1993. Златогорський О., Баюк В., Вашета М. археологічні дослідження пам’яток козацької доби на волині (за матеріа- лами робіт ДП «волинські старожитності») // нові дослідження пам’яток козацької доби в україні. — К., 2013. — вип. 22. — ч. І. — С. 23—33. Калашник Є. Козацькі старожитності Кролевця у матеріалах археологічної експедиції 2000 р. // Кролевеччина від давнини до сьогодення. Мат-ли четвертої наук.-практич. конф. (Кролевець, 20 вересня 2013 р.). — Глухів, 2013 — С. 18—25. Капустін К. Знахідки XvI—XvIII ст. із вишгорода (за матеріалами розкопок 1936—1937 рр. та 1947 р.) // нові до- слідження пам’яток козацької доби в україні. — К., 2014. — вип. 23. — С. 91—95. Коваленко Ю. Старожитності доби українського козацтва у фондах національного заповідника «Глухів» (за мате- ріалами археологічних досліджень Глухова останніх років) // ніжинська старовина: Збірник регіональної іс- торії та пам’яткознавства. — К., 2010. — вип. 10. — С. 112—120. Коваленко О., Луговий Р. Матеріали XvII ст. з розкопок успенської церкви у с. лютенька // нові дослідження пам’яток козацької доби в україні. — К., 2013. — вип. 22. — ч. І. — С. 121—128. Куштан Д. нові дослідження на замчищі б. Хмельницького у с. Суботів // нові дослідження пам’яток козацької доби в україні. — К., 2010. — вип. 19. — С. 47—53. Милокост Л. Кухонний посуд XvII—XvIII ст. з розкопок «Трьохізбенського городка» // нові дослідження пам’яток козацької доби в україні. — К., 2012. — вип. 21. — ч. І. — С. 164—168. Оногда О.В. основні типи кераміки Середньої наддніпрянщини другої половини Хv — початку ХvІ ст. // археоло- гія. — 2008. — № 4. — С. 55—63. Пивоваров С., Ільків М. археологічні знахідки козацької доби з Хотинської фортеці (дослідження 2013 р.) // нові дослідження пам’яток козацької доби в україні. — К., 2014. — вип. 23. — С. 57—62. Сергєєва М. Керамічні світильники та свічники ХІ—XvIII ст. із Київщини // українське гончарство: національ- ний культурологічний щорічник. За рік 1994. — опішне, 1995. — Кн. 2. — С. 77—92. Сиром’ятніков О., Балакін С. Пізньосередньовічна українська кераміка з Києво-Печерської лаври // археологічні дослідження пам’яток українського козацтва. — К., 1993. — вип. 2. — С. 129—133. Ситий Ю., Калашник Є. чернігівський гончарний осередок козацької доби у світлі археологічних матеріалів кін- ця ХХ ст. // нові дослідження пам’яток козацької доби в україні. Зб. наук. праць. — К., 2013. — вип. 22. — ч. І. — С. 129—136. Супруненко О. Пізньсередньовічна кераміка Хорольського городища // українське гончарство: національний культурологічний щорічник. За рік 1994. — опішне, 1995. — Кн. 2. — С. 93—99. Тетеря Д. житло козацької доби з Переяслава (за матеріалами археологічних досліджень 2009 р.) // нові дослід- ження пам’яток козацької доби в україні. — К., 2010. — вип. 19. — С. 160—169. Ткаченко О., Яремченко В. Глиняний посуд XvI—XvIII століть з міщанського житла м. Полтави // нові досліджен- ня пам’яток козацької доби в україні. Зб. наук. праць. — Київ, 2013. — вип. 22. — ч. І. — С. 109—115. Ханко О.В. Полтавський гончарський осередок у контексті новітніх археологічних досліджень // аллу. — 2000. — № 1—2. — С. 54—66. Чекурков В. археологічні дослідження об’єктів литовсько-польської доби XIv — першої половини XvII ст. в м. рівному на площі Короленка у 2007—2008 роках // нові дослідження пам’яток козацької доби в украї- ні. — К., 2012. — вип. 21. — ч. І. — С. 5—12. Чміль Л., Попельницька О., Чекановський А. Столовий посуд XvII—XvIII ст. (за матеріалами розкопок на Подолі) // Дослідження археологічних пам’яток доби українського козацтва. — К., 1994. — вип. 3. — С. 49—51. Чміль Л., Чекановський А. Дослідження пізньосередньовічного замчища в с. лісники біля Києва // нові дослід- ження пам’яток козацької доби в україні. — К., 2007. — вип. 16. — С. 91—97. Ягодинська М., Виногродська Л. археологічні дослідження в м. Теребовля Тернопільської області та його околиці у 2002 р. // аву 2001—2002. — К., 2003. — вип. 5. — С. 299—302. Kruppe J. garncarstwo warszawskie w wiekach XIv i Xv. — Wroclaw–Warszawa–Krakow,1967. Надійшла 26.03.2015 ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4108 Л.И. Виногродская, Е.С. Калашник КераМичеСКаЯ ПоСуДа ПоЗДнеСреДневеКовой винницы (по материалам археологических исследований 2013 г.) в статье анализируется коллекция керамической посуды ХvІ—ХvІІІ вв., найденной во время раскопок на терри- тории Доминиканского монастыря в виннице в 2013 г. Проанализированный материал представляет два хронологических периода в развитии быта позднесредневе- ковой винницы. Первый этап — ХvІ в. — характеризуется небольшим ассортиментом посуды, в котором доми- нируют прежде всего дымленые горшки, что в целом характерно для Правобережной украины в этот период. вто- рой этап — ХvІІ—ХvІІІ вв. — отличается резким увеличением ассортимента посуды, качеством производства и богатством орнаментации. Эти характеристики связываются автором с бытом монахов иезуитского ордена, куль- тура которых презентует образцы распространения в замках Западной европы. иезуитский монастырь с начала ХvІІ в. располагался в непосредственной близости к доминиканскому. разбитая керамическая посуда, в числе других отходов попадала в культурный слой прилегающих территорий. Круг аналогий находкам позволяет про- следить тождественность большинства керамических форм ХvІІ—ХvІІІ вв. археологическим находкам из других регионов украины — волыни, Слобожанщины, Среднего Поднепровья, Полтавщины, чегнигово-Сиверщины. Это свидетельствует об унификации быта и культурное единство территорий обоих берегов Днепра. L.I. Vynogrodska, Ye.S. Kalashnyk tHe CeraMIC Pottery oF Late MeDIevaL vInnytSa (on the materials from archaeological excavations in 2013) analyzed in the article is a collection of ceramic pottery dated form the 16th to the 18th centuries found during the excavations on the territory of the Dominican monastery in vinnytsia in 2013. the materials analysed represent two chronological periods in everyday life development in the Late Mediaeval vinnytsia. the first stage, the 16th century, is defined by a small range of ware with mostly smoked jugs predominating, and this feature is on a whole common for ukrainian left bank region in this period. the second stage, the 17th ad the 18th centuries, is distinguished by a sudden extension of wares’ range, by the production quality, and by the richness of ornamentation. these features are related by the authors with everyday life of Jesuit order monks whose culture represents examples common in Western european castles. the Jesuit monastery was situated directly near the Dominican monastery since the beginning of the 17th century. Broken pottery with other scrap fell into the cultural layer of adjusted territories. the circle of analogies to the findings allows tracing that most of ceramic forms of the 17th and the 18th centuries are identical with findings from other regions of ukraine: volyn, Sloboda region, the Dnipro river middle region, Poltava region, and Chernihiv-Siveria. this fact evidences for the unification of everyday life and cultural unity on both sides of the Dnipro river.

Керамічний посуд пізньосередньовічної Вінниці (за матеріалами археологічних досліджень 2013 р.)

Institution

Similar Items