Патологічні ознаки на скелеті як маркери міграцій
Дослідження має на меті показати та узагальнити взаємозв’язки між складовими міграцій та захворюваннями і вибірковою смертністю, а також визначити палеопатологічні маркери популяційних рухів....
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2019
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194816 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Патологічні ознаки на скелеті як маркери міграцій / О.Д. Козак // Археологія. — 2019. — № 1. — С. 14-27. — Бібліогр.: 80 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-194816 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1948162023-11-30T15:25:30Z Патологічні ознаки на скелеті як маркери міграцій Козак, О.Д. Статті Дослідження має на меті показати та узагальнити взаємозв’язки між складовими міграцій та захворюваннями і вибірковою смертністю, а також визначити палеопатологічні маркери популяційних рухів. В статье предлагается гипотетический вариант определения комплекса антропологических, демографических и патологических признаков или маркеров, которые, по моему мнению, отражают структурные элементы миграции. Целью исследования является показать и обобщить взаимосвязи между составляющими миграций, заболеваниями и избирательной смертностью, а также определить палеопатологические признаки популяционных движений. Предложенные комплексы не конкретизированы. Для каждой палео-группы набор адаптивных признаков или социально-биологических маркеров миграционных процессов представляется пока что уникальным. Для их систематизации или унификации необходимо накопление значительного материала. Единственным условием достоверности реконструкций миграционных движений, их типов, пространственных и временных границ есть четкая периодизация и по возможности полное исследование могильников. The paper presents the hypothetical version of a complex of anthropological, demographic and pathological signs or markers, which, to the opinion of the author, reflects the structural elements of migration. The aim of the study is to show and summarize the relationship between the migration components from one hand, diseases and selective mortality from the other, as well as to determine the paleopathological signs of population movements. The proposed complexes haven’t been specified yet. For each paleo-group, the set of adaptive traits or socio-biological markers of migration processes is still unique. For their systematisation or unification, the extensive accumulation of material is necessary. The reliability of reconstructions ofthe population movements,theirtypes,spatial and temporal boundariesis possible after clear periodization and complete study of necropolises. 2019 Article Патологічні ознаки на скелеті як маркери міграцій / О.Д. Козак // Археологія. — 2019. — № 1. — С. 14-27. — Бібліогр.: 80 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.01.014 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194816 [572.02:314.7] "634/654"(0) uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Козак, О.Д. Патологічні ознаки на скелеті як маркери міграцій Археологія |
| description |
Дослідження має на меті показати та узагальнити
взаємозв’язки між складовими міграцій та захворюваннями і вибірковою смертністю, а також визначити палеопатологічні маркери популяційних рухів. |
| format |
Article |
| author |
Козак, О.Д. |
| author_facet |
Козак, О.Д. |
| author_sort |
Козак, О.Д. |
| title |
Патологічні ознаки на скелеті як маркери міграцій |
| title_short |
Патологічні ознаки на скелеті як маркери міграцій |
| title_full |
Патологічні ознаки на скелеті як маркери міграцій |
| title_fullStr |
Патологічні ознаки на скелеті як маркери міграцій |
| title_full_unstemmed |
Патологічні ознаки на скелеті як маркери міграцій |
| title_sort |
патологічні ознаки на скелеті як маркери міграцій |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194816 |
| citation_txt |
Патологічні ознаки на скелеті як маркери міграцій / О.Д. Козак // Археологія. — 2019. — № 1. — С. 14-27. — Бібліогр.: 80 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT kozakod patologíčníoznakinaskeletíâkmarkerimígracíj |
| first_indexed |
2025-07-16T22:22:01Z |
| last_indexed |
2025-07-16T22:22:01Z |
| _version_ |
1837843900637642752 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 114
© О.Д. КОзаК, 2019
* КОзаК Олександра Деонізіївна — кандидат істо-
ричних наук, старший науковий співробітник відді-
лу біоархеології Інституту археології НаН України,
ORCID 0000-0003-2094-4490, akozak26@ukr.net
Дослідження має на меті показати та узагальнити
взаємозв’язки між складовими міграцій та захворюван-
нями і вибірковою смертністю, а також визначити па-
леопатологічні маркери популяційних рухів.
К л ю ч о в і с л о в а: міграції, палеопатологія, біоархеоло-
гія, маркери міграційних процесів, біологічна адаптація.
Чинники середовища, і в першу чергу їх зміна,
викликають реакцію людського організму або
популяції у вигляді коливань стану здоров’я.
В зв’язку з цим ми розглядаємо захворювання
як маркер соціальних або природних стресів, і,
відповідно, як основу для реконструкції істо-
ричних подій, явищ і процесів. І чи не основ-
ним джерелом такої інформації, зокрема для
доісторичного чи дописемного періоду, є самі
люди, наразі, їх кісткові рештки.
Міграційні процеси та епідемічні захворю-
вання є чинниками еволюції людини й, пев-
ною мірою, рушійними силами історичного
процесу. Вони пов’язані між собою на декіль-
кох рівнях. Міграції впродовж усього існуван-
ня людства сприяли перенесенню та поширен-
ню інфекційних хвороб (Громашевский 1965,
с. 187; Kaplan 1988; Soto 2009). Міграції також
сприяли процесам пристосування людських
популяцій до умов нового середовища (Little,
Baker 1988). Наслідком чи супроводжуючим
фактором адаптаційних процесів є виникнен-
ня й поширення метаболічних, запальних за-
хворювань, інтенсифікація травм, зміна харак-
теру хвороб та їх симптоматики.
Міграційні питання, особливо актуальні в
останні десятиліття в зв’язку з інтенсифікацією
популяційних рухів у світі, є важливим на-
прямком історичних досліджень, зокрема,
археології (Титов 1982; Дьяконов 1983; Клейн
1999; Михайлова 2013), лінгвістики (Кон-
ча 2017), палеогенетики (наприклад, Haak
et al 2015; Veldhuis, Underdown 2017, p. 393) та
палеоантропології (зокрема, алексеев 1979;
алексеева и др. 1993; Бужилова 2005). Останнім
часом питання міграцій в середовищі давніх
племен території України розглядалися із за-
стосуванням антропологічних і палеогенетич-
них методів на матеріалах неолітичної доби
(Lillie et al. 2012), трипільської (Nikitin et al.
2017; Потєхіна 2018а), ямної (Matheison et al.
2018, Потехина 2018б) та скіфської культур
(Krzewińska 2018).
зв’язок між патологічними змінами в організ-
мі людини й міграціями давніх популяцій дослі-
джувався неодноразово. На жаль, окрім розділу
в монографії О.П. Бужилової (2005), узагальню-
ючі роботи з цієї тематики відсутні. Розширен-
ня спектру методик, які дозволяють здійснюва-
ти соціальні й загалом історичні реконструкції
за антропологічними матеріалами, вимагає по-
дальшої розробки методологічного інструмен-
тарію для вивчення питань, пов’язаних із мігра-
ційними процесами у минулому.
Досить часто в археологічній практиці тра-
пляються поховання, в яких відсутній інвентар
і погано збережені череп та довгі кістки. У та-
ких випадках відсутність археологічних або ан-
тропологічних маркерів, зокрема, маркерів мі-
граційних процесів, змушують нас звертати-
ся до палеогенетики та ізотопного аналізу, які
не завжди доступні в умовах пострадянсько-
го простору. Тому одним зі шляхів вирішен-
ня проблеми є вивчення слідів захворювань і
межових адаптаційних ознак на кістках.
Це дослідження має на меті показати та уза-
гальнити взаємозв’язки між складовими мігра-
цій та захворюваннями і вибірковою смертніс-
тю, а також визначити палеопатологічні мар-
кери популяційних рухів.
Термінологія та основні поняття. Людська
кістка є живою, пластичною, «гнучкою», і при
цьому міцною структурою, що активно реагує
на зовнішні впливи. Д. Рохлін (1965, с. 5) пи-
сав про інформаційне навантаження, яке несе
УДК [572.02:314.7] "634/654"(0) https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.01.014
О.Д. Козак *
ПатОлОгічні ОзнаКи
на сКелеті яК марКери міграцій
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 15
у собі людський скелет як доказ «життя, що ко-
лись існувало». Кістка людини, як і тварини,
незалежно від епохи, реагує на зміни зовніш-
нього середовища завжди чи переважно одна-
ково. Тож скелет може бути своєрідним відбит-
ком — «книгою», в якій «записана» біографія
людини (Schultz 2011).
Основою краніологічної, остеологічної
й, загалом, морфологічної діагностики в
археологічній антропології є варіації норми
розвитку кісток, тобто варіації розмірів або
будови кісток в інтервалі його оптимальної
діяльності чи функціонування (Радзиевич и др.
2004, с. 29). аномальна (патологічно або епі-
патологічно змінена) структура кістки від-
різняється від фізіологічно нормальної та
має нетипову для цього елемента, структури
або поверхні макро- і мікроскопічну будову
(Roumelis 2007, р. 31). У тих випадках, коли ва-
ріація виходить за межі діапазону норми, роз-
вивається патологія, яка є відхиленням від
нормальної структури елементу чи органу.
В разі хвороби порушуються співвідношен-
ня побудови-руйнування кістки, а специфіка,
тип, локалізація та швидкість цих порушень
визначаються видом захворювання (Дяченко
1958, с. 6).
У більшості випадків аномальні ознаки на
кістках та зубах є результатом реакції організму
на зовнішні втручання (інфекція, інтоксика-
ція) або внутрішні зміни (інтоксикація, коли-
вання гормонального фону, метаболічні пору-
шення). Хвороба або «болесть» історично ро-
зуміється як спонукання до одужання, набуття
сили після страждання (Колесов 1986, с. 93).
Так само розуміється вона і в межах концеп-
ції «остеологічного парадоксу», запропоно-
ваної Дж. Вудом для інтерпретації зв’язку ос-
теологічних стресових маркерів та вибіркової
смертності і захворюваності (Wood et al. 1992).
Гострі захворювання призводять до швидкого
одужання або загибелі людини до початку роз-
витку кісткової реакції і появи змін на кістках.
Якщо аномалії, які є ознаками патологічних
процесів, знайдені у загоєному або рецидиву-
ючому вигляді, можна припустити, що людина
одужала та вижила, а популяція адаптується до
захворювання (Козак 2010, с. 12).
Пересування людських груп та окремих ін-
дивідів на будь-які відстані за будь-яких при-
чин чи мотивів є сильним стресовим чинни-
ком, що викликає інтенсивну реакцію організ-
му і врешті решт — необхідність адаптації до
зміни умов природного середовища в процесі
міграції або в її кінцевій точці.
Під міграцією розуміють переселення груп
особин або індивідів (мігрантів) з традицій-
них ареалів існування на нові для них території
(алексеева и др. 2003, с. 156). Міграції сприяють
дрейфу генів та зміні їх частот у популяціях і за-
вдяки цьому є чинником еволюції (Mascie-Taylor,
Krzyzanowska 2017, р. 416). В історичному про-
цесі міграції можуть стати чинником етноутво-
рення, сприяючи метисації населення. з іншого
боку, епідемії, які часто супроводжують міграції,
сприяють повному або частковому зникненню
популяцій з певним антропологічним типом.
Коли ми говоримо про міграцію, важли-
во розрізняти мобільність як здатність індиві-
дів пересуватись в межах певної території і влас-
не міграції — рух з одного регіону в інший, що
призводить до зміни місця проживання (Ortega
Muños 2015). Більшість дослідників до першої
групи відносять циркулярні міграції, тобто, пе-
реміщення невеликих груп людей переважно
на невеликі відстані (Martens, Hall 2000, р. 104;
Boryslawsky 2012). Їх поділяють, у свою чергу, на
денні (побутова активність, трудова діяльність),
періодичні (торгівля, паломництво, подорожі),
сезонні (тваринництво — переміщення на літні
або зимові пасовиська; рибальство; сезонні ро-
боти), тривалі (пошук роботи, військові походи
з метою колонізації) (Prothero 1977).
Беручи за основу диференціацію переміщень
за відстанню Е. Лі (Lee 1966), Д. Ентоні поді-
ляє «власне міграції» на переміщення на корот-
кі та довгі відстані, намагаючись знайти зв’язок
між типом господарювання та просторовими
межами пересування спільнот (Anthony 1990).
П. Меннінг до власне міграційних рухів відно-
сить зокрема колонізацію (розширення ареалу
виду переважно чоловіками), а також міграції
цілими спільнотами задля вибору альтернатив-
них умов середовища внаслідок вій ни, епіде-
мій, голоду, інших природних або соціа льних
катастроф (Manning 2005, р. 7).
загалом в основу усіх міграційних класифі-
кацій покладені їх структурні елементи: при-
чини або мотивація (Lee 1966, Prothero 1977,
Anthony 1990, Manning 2005, Aagaard-Hansen
et al. 2010), процес (Клейн 1999: 67) та наслідки
міграційних рухів (Титов 1982; Дьяконов 1983;
Клейн 1999).
Враховуючи біологічний компонент, про-
понується розглянути наступні складові в про-
цесі дослідження давніх міграцій (табл. 1).
Початок міграції або «Вихід» — блок дію-
чих на популяцію або індивіда факторів, який
включає: причини міграції, зокрема, екологіч-
ні та соціальні умови, що в них існувала вихід-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 116
Структурний
елемент міграції
Предмет дослідження Необхідні дані/умови антропологічні/палеопатологічні
ознаки
«Вихід»
Причини
міграції
Екологічні та соціа-
льні умови, в яких іс-
нувала вихідна попу-
ляція, або зміна цих
умов; політичні/со-
ціальні передумови
міграції; мотивація
(насильницька/віль-
на)
Демографія, патологія, історич-
ні, геологічні кліматологічні, ар-
хеологічні дані
Статево-віковий профіль популя-
ції. Сліди стресових реакцій, за-
хворювань, травм в залежності
від передбачуваних «виштовхую-
чих» факторів
Базова
палеопопуляція
антропологічний, де-
мографічний, та па-
тологічний профіль
Періодизація, краніометрія, ос-
теометрія, палеопатологія
антропологічний тип, поширен-
ня епігенетичних ознак, сліди ен-
демічних захворювань, наслідки
хронічних та гострих захворю-
вань, наявність та характер травм,
поширення ознак специфічного
окупаційного стресу.
залишкова
палеопопуляція
антропологічний, де-
мографічний, та па-
тологічний профіль
частини палеопопу-
ляції, що залишилась
після відділення мі-
грантів
Періодизація, краніометрія, ос-
теометрія, палеопатологія
антропологічний тип, сліди ен-
демічних захворювань, наслід-
ки хронічних та гострих захво-
рювань, наявність та характер
травм, поширення не характер-
них для певної групи населення
ознак специфічного окупаційно-
го стресу
«Шлях»
Мігруюча група Морфологічні, демо-
графічні та генетич-
ні риси
Визначається лише по залишко-
вим похованням на шляхах мі-
грацій. Поховальний обряд і та-
фономія, краніометрія, остеоме-
трія, палеопатологія
Тафономічні особливості, антро-
пологічний тип, характер та по-
ширення травм, розвиток марке-
рів окупаційного стресу
Тривалість
міграції
Кількість поколінь,
наявність ознак по-
ступового пересуван-
ня
Досліджується на макропопуля-
ціях регіону визначеного періо-
ду. Періодизація,краніометрія,
остеометрія, палеопатологія
Часовий градієнт наслідків адап-
тацій та морфологічного типу
Просторові межі
переміщення
Внутрішня/зовніш-
ня міграція, коротка/
довга відстань
Досліджується на макропопуля-
ціях регіону визначеного періо-
ду. Періодизація, краніометрія,
остеометрія, палеопатологія
Просторовий градієнт наслід-
ків адаптацій та морфологічного
типу
зовнішні умови,
в яких відбува-
лася міграція
Клімат, природна
зона тощо
Палеокліматологічні
дослідження,палеопатологія,
остеометрія
Тафономічні особливості, харак-
тер та поширення травм, розви-
ток маркерів окупаційного стре-
су, гострих та хронічних захворю-
вань
Таблиця 1. Палеопатологічні та антропологічні маркери міграцій
на популяція, або зміна цих умов; антрополо-
гічний (морфологічний), демографічний склад
та патологічний профіль вихідної (базової)
популяції, а також характеристики залишко-
вої популяції — тієї її частини, що залишилась
після відділення мігрантів.
Процес міграції або «Шлях» має за складо-
ві: морфологічні, демографічні та генетичні
особливості мігруючої групи або проміжних
субстратних популяцій; тривалість міграції;
просторові межі переміщення; зовнішні умо-
ви (клімат, природна зона тощо) на шляху мі-
грації.
«Кінцева точка» — комплекс чинників се-
редовища в місці закінчення переміщення; на-
явність та склад популяції-реципієнта; пато-
логічний профіль популяції реципієнта; типи
контакту популяції-мігранта з популяцією-
реципієнтом; фізичний тип та генетичний
склад популяції-мігранта (табл. 1).
Наслідками міграції у випадку контакту з
субстратним населенням припустимо будуть:
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 17
— часткова або повна адаптація прибулого
населення до умов нового середовища, в тому
числі, до співіснування з місцевою популяці-
єю/часткова або повна адаптація субстратного
населення (якщо таке існувало) до біотичного
середовища, привнесеного групою-мігрантом;
— часткова або повна елімінація прибулого
населення внаслідок невдалої адаптації до клі-
матичних, геохімічних або біотичних умов міс-
цевого середовища, а також внаслідок контак-
ту з місцевим населенням/часткова або повна
елімінація місцевого населення внаслідок не-
вдалої адаптації до біологічного середовища,
привнесеного популяцією-мігрантом, або вна-
слідок конфліктної ситуації з нею.
Можлива також культурна і фізична ізо-
ляція двох соціально одно- або різнорівневих
груп.
зважаючи на складність соціально-біо-
логічних процесів, в реальності у більшості
випадків наслідки міграцій будуть, ймовірно,
змішаними та нечіткими.
Маркери міграцій. Окрім археологічних
маркерів міграційних процесів, які виділив
Л.С. Клейн (1999), та тих, що згадані О.В. Ми-
хайловою (Михайлова 2013), було запропо-
новано ряд біоархеологічних ознак міграцій
(Meiggs, Freiwald 2014). Серед них — морфоло-
гічні метричні, зокрема, пропорції та розміри
черепа й посткраніального скелету (алексеев
1979, с. 59—60; Титов 1982), а також неметрич-
ні ознаки (наприклад, Konigsberg 1988); гене-
тичні маркери, такі як плин генів, зміна частот
генів в вихідній та цільовій точці, направлені
мутації ДНК (Meiggs, Freiwald 2014, р. 3540);
біогеохімічні маркери або ізотопні підписи, зо-
крема, співвідношення ізотопів кисню, азоту,
вуглецю та сірки, а також стронцію та свинцю
(Katzenberg 2011; Meiggs, Freiwald 2014); демо-
графічні маркери, до яких відноситься статево-
віковий склад популяції, фертильність, смерт-
ність тощо (Anthony 1990; Малышев, Медни-
кова 2007, с. 128), а також патологічні ознаки,
такі як травми, маркери епізодичного стресу,
сліди захворювань та маркери професій тощо
(Макаров и др. 2001, с. 229—230; Бужилова
2005, с. 147—180)
Достовірність та повнота реконструкції за-
лежить від «набору» ознак, специфічних для
кожного конкретного випадку.
Якщо археологія в культурологічному ас-
пекті розглядає як кінцевий результат міграцій
Структурний
елемент міграції
Предмет дослідження Необхідні дані/умови антропологічні/палеопатологічні
ознаки
«Кінцева точка»
Середовище Комплекс середо-
вищних факторів в
місці закінчення пе-
реміщення
Історичні, геологічні палео-
кліматологічні, археологічні
дані. Періодизація, демографія,
остеометрія,палеопатологія
Комплекс патологічних та межо-
вих ознак що визначаються еко-
логічними умовами (сліди ін-
фекцій, запальних процесів),
демографічний профіль палео-
популяцій регіону; остеометрич-
ні показники, особливості про-
порцій скелету
Субстратна па-
леопопуляція
до приходу мі-
грантів
Склад і патологічний
профіль популяції-
реципієнта
Історичні, археологічні дані.
Краніометрія,остеометрія,
палео патологія
Комплекс патологічних ознак
(зубні та запальні захворювання)
та маркерів окупаційного стресу,
демографічний профіль, морфо-
логічний тип субстратної попу-
ляції
Контакт Типи контакту мі-
грантної популяції
з популяцією-реци-
пієнтом та їх наслід-
ки
археологічні дані, тафономія,
демографія, краніометрія, остео-
метрія, палеопатологія
Тип поховань, морфологічний
(антропологічний) тип похова-
них, демографічний профіль,
(смертність в дитячому та моло-
дому віці), поширення та харак-
тер травм. Метаболічні захворю-
вання, гострі інфекції, в першу
чергу у дітей та молодих індиві-
дів. Туберкульоз у рецидивуючій
формі
Кінцева
популяція
Генетичний та фене-
тичний, патологіч-
ний профіль кінцевої
популяції
археологічні дані, тафономія,
демографія, краніометрія, остео-
метрія, палеопатологія
Міксований або чистий антро-
пологічний тип, загоєні або хро-
нічні сліди інфекцій та стресових
маркерів, демографічний про-
філь, травматизм
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 118
її вплив на місцевий соціум або культуру (пара-
лельне співіснування традицій та культур, асимі-
ляція, елімінація; Дьяконов 1983), то в біологіч-
ному контексті результатом міграції є зміна ге-
нотипу та більш повільна і значно більш складно
орієнтована зміна фенотипу, які супроводжують
пристосування популяції до нового середови-
ща впродовж поколінь. У результаті формується
нова група індивідів або нова популяція, яка від-
різняється від вихідної як за морфологічними,
так і за фізіологічними ознаками.
Переміщення на короткі або довгі відстані так
само, як і тривалі або короткочасні переміщен-
ня можуть сприяти, з одного боку, поширенню
інфекційних захворювань, а з іншого — викли-
кати адаптивні реакції. з плином часу переважа-
ючі позитивні адаптації сприяють виживанню
групи в нових умовах, а невдала адаптація при-
зводить до вимирання групи або індивідів.
Сконцентруємось на деяких із згаданих ти-
пів маркерів міграційних процесів — у першу
чергу на захворюваннях та межових адаптацій-
них ознаках.
Ганс Сельє, родоначальник теорії стресу,
вважав, що чинники середовища (стимули)
діючи на організм, викликають порушення
внутрішньої фізіологічної рівноваги або го-
меостазу (Selye 1955, р. 626). Організм, реагу-
ючи неспецифічною зміною гормонального
фону, намагається відновити вказану рівнова-
гу (Bush 1991, р. 12), сконцентрувавши внут-
рішню енергію на пристосуванні до дії по-
дразників. Така реакція має три етапи (фази)
(Селье 1960). У фазі тривоги збільшується ак-
тивність гормональної системи, знижуєть-
ся рівень опірності. Гормональна система за
досить сильної дії стресора може колапсува-
ти або ж адаптуватись. Якщо стресор продо-
вжує діяти, рівень реакції стає оптимальним
для пристосування до дії подразника, і фі-
зіологічні показники повертаються до нор-
мальних. Однак поступово вичерпується т. зв.
адаптивна енергія (Сельє 1960). Це призво-
дить, при подальшій дії подразника, до фази
виснаження, хвороби та смерті (Cox & Cox
1983). Важливо зазначити, що стрес може дія-
ти на різних рівнях, починаючи від клітинно-
го й закінчуючи популя ційним (Mazess 1975,
р. 9—18; Goodman & Armelagos 1988).
Хронічний повтор активної реакції на стре-
сори веде до функціональних порушень в орга-
нізмі, серед яких серцево-судинні захворюван-
ня, виразки, пригніченість нервової системи
(Goodman et al. 1988), ожиріння, діабет, га-
строентерологічні та онкологічні захворюван-
ня, спонтанні аборти тощо (Kaplan 1988, р. 217,
223). а. Гудмен серед маркерів стресу називав,
окрім вищезгаданих, остеопороз, пневмонії,
затримку росту й підвищені показники смерт-
ності. Інтенсивність та специфіка реакції зале-
жить, на його думку, від багатьох чинників, зо-
крема, від віку, статі, генетичної чутливості, та
пластичності організму (Goodman 1991).
Потрібно зазначити, що під час досліджен-
ня адаптивних змін на будь-якому рівні (від
клітини до популяції) важливо диференціюва-
ти результат дії факторів середовища і резуль-
тат реакції організму на дію факторів (Дьячен-
ко 1958, с. 6; Goodman et al. 1988, р. 195; Ко-
зак 2010, с. 12). У першому випадку реакція
буде скоріше негативною й на популяційному
рівні з великою ймовірністю призведе до різ-
кої зміни демографічних показників, зокре-
ма, до підвищення показника смертності пев-
них груп населення, підвищеного травматизму
тощо. У другому випадку реакція буде радше
опосередкованою й сповільненою. Від трива-
лості та інтенсивності реактивних процесів за-
лежить і наявність характерних «стресових» чи
радше адаптивних ознак у кістковій тканині та
в тканинах зуба. Саме їх сукупність на популя-
ційному рівні розкриває особливості адаптації
груп людей (палеопопуляції, носіїв археологіч-
ної культури) до факторів середовища.
Наслідком будь-якої міграції є зміна соці-
ального й фізичного середовища популяції або
індивіда. Отже, як і будь-які інші соціально-
економічні зміни, міграція може викликати
фізіологічну стресову реакцію. Це підтверджу-
ється сучасними ендокринологічними дослі-
дженнями в середовищі мігрантів (Goodman
1991, р. 177; Little, Baker 1988).
В. Бунак у роботі 1924 р., присвяченій аклі-
матизації людських рас, зазначав, що при зміні
середовища в процесі міграції людина повинна
пристосуватись до чотирьох груп чинників,
названих ним метеорологічними, ергологіч-
ними, загально-біологічними та специфічно-
расовими (Бунак 1924, с. 45). Іншими слова-
ми, внаслідок переміщення або міграції люд-
ський організм реагує на нове кліматичне та
геофізичне середовища, на зміну господарчої
стратегії й, відповідно, харчування (дієти), на
місцевий біотоп, а також на контакти з місце-
вими популяціями (алексеева 1977; 1986; Ма-
каров та ін., 2003; Бужилова 2005). Кожна гру-
па чинників викликає пряму та опосередкова-
ну реакцію організму. Одним з результатів цієї
реакції може стати комплекс позитивних при-
стосувань і корекція генетичної та фенетичної
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 19
структури популяції. Успішна адаптація, у під-
сумку, виражатиметься в підвищенні показни-
ків середнього віку смерті, фертильності (Ма-
каров и др. 2003, с. 241), зниженні показника
дитячої смертності та у зниженні частоти ознак
підгострих та хронічних захворювань.
Механізмом адаптації є відбір. Проміжні ре-
зультати відбору спостерігатимуться у різких
змінах демографічної структури палеопопуля-
цій, у морфологічних ознаках, а також у осо-
бливостях патологічного профілю населення,
яке залишило поховальні пам’ятки «перехідно-
го» періоду. При дослідженні сучасних мігрантів
були виявленні три закономірності, які дозво-
ляють оцінити наслідки зміни середовища існу-
вання і реконструювати інтенсивність цих змін:
1) швидкі та різкі зміни середовища сприяти-
муть активнішим реакціям, більшому стресу, а
отже — й втраті біологічного здоров’я; 2) ефект
зміни середовища найбільш гострий відразу
після цієї зміни (у разі міграції — після перемі-
щення); 3) дорослі та старші індивіди стражда-
ють більше, аніж молоді (Little, Baker 1988).
Виходячи зі сказаного, я припускаю, що
типи патологічних реакцій, їх інтенсивність та
поширення в палеопопуляції можна пов’язати
з етапами формування могильника у проміж-
ній або кінцевій точці міграції.
Оскільки далекі міграції в минулому могли
проходити етапами або ступенями — для по-
яснення цього явища запропоновано теорію
маленьких кроків (Бунак 1924, с. 56) або тео-
рію перестрибування (Lee 1966, p. 54; Anthony
1990, p. 904) — організм мігранта або зага-
лом популяція мали час для адаптації до но-
вих умов середовища, навіть якщо умови по-
чаткового та кінцевого місця проживання від-
різнялись кардинально. Як маркер подібних
поетапних міграцій О.П. Бужилова розглядає
градієнт мінливості епігенетичних ознак. за-
кономірності поступової зміни їх частот були
перевірені дослідницею серед середньовічних
колоністів руської півночі (Макаров и др. 2003,
с. 237). Подібний градієнт спостерігатиметь-
ся і в інших фізичних або морфологічних ри-
сах палео популяцій (алексеева и др. 1993). з
іншого боку, зменшення або збільшення ознак
такого типу з часом на відносно обмеженому
просторі розглядається як наслідок змішуван-
ня мігрантів із вже досить добре адаптованим
населенням регіону.
Для початку з’ясуємо, які саме реакції на
дію того чи іншого чинника слід очікувати і як
ці реакції проявляються в організмі людини,
та, зокрема, на її скелеті.
Такі реакції можна поділити на специфіч-
ні та неспецифічні. Неспецифічними адаптив-
ними реакціями Т.І. алексеєва вважала загальне
посилення протидії (резистентності) організ-
мом негативним умовам середовища внаслі-
док збільшення імунної фракції крові (алексе-
ева 1977, с. 237). Також нею була висунута гі-
потеза про збільшення кістково-м’язової маси
внаслідок інтенсивних адаптаційних проце-
сів. Г. Сельє також вважав активізацію імунних
реакцій типовим наслідком коливань гормо-
нального профілю організму в процесі адапта-
ційного синдрому (Selye 1955; Селье 1960).
До неспецифічних реакцій організму мож-
на віднести затримки формування кісткової
тканини та тканин зуба в процесі росту орга-
нізму (Бужилова 1995). Генералізованим мар-
кером стресу, незалежно від його походжен-езалежно від його походжен-
ня, вважають гіпоплазію емалі зубів. Механізм
виникнення цієї ознаки полягає у різкому
підвищенні в крові кількості гідрокортизону,
який блокує синтез білків. При достатньо три-
валому блокуванні відбувається затримка фор-
мування білкового матриксу емалі зубів (Rose
et al. 1985, Goodman Rose 1990), що призво-
дить до появи глибоких поперечних борозен
на коронках. Після одужання процеси побудо-
ви емалі відновлюється в попередніх об’ємах.
Описана ознака може утворитися в дитячому
віці, точніше, в період від початку формування
емалі молочних зубів ще у гестаційний період і
аж до закінчення формування емалі постійних
зубів у віці 14—15 років.
У тих випадках, коли молодий індивід гине
у першій фазі адаптаційного синдрому (реакції
тривоги), гіпоплазія не встигає сформуватись.
Однак за дії того самого стресора, в залежності
від можливостей організму, інша дитина може
одужати і мати у дорослому віці слід пережитої
реакції у вигляді ліній гіпоплазії. Це дає підстави
припускати, що паралельне підвищення ча-
стоти випадків цього маркера в популяції у до-
рослих та дитячої смертності у віці формуван-
ня гіпоплазії може свідчити про дію сильного
стресора в певні моменти існування популяції.
Кореляція високої дитячої смертності з низь-
кою частотою гіпопластичних уражень
свідчитиме про слабку адаптацію популяції, у
той час як зворотне співвідношення вказува-
тиме на вдалу адаптацію та високу здатність
до виживання в період дії стресового чинни-
ка. Однак для підтвердження таких припущень
необхідна чітка періодизація могильника й по
можливості точне розділення поколінь похо-
ваних.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 120
з описаного видно, що ще одним універ-
сальним індикатором стану здоров’я популяції
і маркером еколого-соціальних змін,
до яких належать і міграції, є дитяча смерт-
ність (Goodman, Armelagos 1989), зокрема
й смертність у пренатальний період (Kaplan
1988, р. 223).
за будь-якого типу стресових ситуацій, на
думку Г. Сельє, можливе пробудження латент-
них «сплячих» осередків туберкульозу та перехід
його в активну форму (Selye 1955, р. 122). Це за-
хворювання, чутливе до скупчення населення
і вад харчування (Goodman et al. 1988, р. 184),
також може бути розцінене як неспецифічний
маркер соціально-економічних змін, в тому
числі — певних видів міграцій.
Специфічні адаптивні реакції. загальними
маркерами адаптації до нових географічних
умов (температурного режиму та режиму
вологості, висоти над рівнем моря тощо) є,
поряд з маркерами генералізованого стресу
(гіпоплазією емалі зубів та лініями Харріса),
пропорції скелету (Медникова 1995; 2002).
«Холодовий стрес» здатний викликати інтен-
сифікацію запальних процесів через загаль-
не ослаблення імунітету, що призводить до
фіксації у «скелетних популяціях» підвищеної
частоти слідів неспецифічних інфекцій. До
останніх відносяться отити, риніти, сину-
сити та плеврити. Міграції європейців на
південь, за В.В. Бунаком, спричиненили у
них тропічну анемію внаслідок недостатності
процесів окислення в організмі (Бунак 1924,
с. 46). На мою думку, збільшення частот ви-
никнення анемії, а точніше, кріброзних
змін в орбіті у південному напрямку, яке
відзначала О.П. Бужилова (1995), пов’язана
з градієнтом захворюваності на паразитарні
інфекції. Їх також можна розцінювати як при-
чину «тропічних анемій». Однак, це питання
вимагає подальшого вивчення на широкому
матеріалі.
Не виключено, що деякі ознаки, що вважа-
ються епігенетичними, можна розглядати як
наслідок пренатальних патологій, викликаних
зміною середовища, особливо в тих випадках,
коли вони корелюють з високою смертністю
при народжуваності. Дослідження невеликої
групи бабинської культури, що залишила
свої поховання в кургані Сугоклея, розташо-
ваного на злитті річок Інгул та Сугоклеї, по-
казало значну інтенсифікацію таких ознак
як у популяції, так і в кожного з індивідів.
збільшення частоти «стигм» на скелеті в цьому
випадку інтерпретується як наслідок невдалої
адаптації до геофізичного середовища (Kozak
im Drück).
Кількість світла є одним з чинників, які
впливають на мігруючі популяції з сонячно-
го півдня на північ, де світловий день набагато
коротший. Особливо яскраво проілюстрована
висока частота захворювання на рахіт й
остеомаляцію внаслідок нестачі продукції
вітаміну D у темношкірих мігрантів у північні
регіони америки та Європи або у мігрантів
з Індії та Пакістану — в англію (Jablonski,
Chaplin 2012, р. 788—790). Подібний вплив
відчували і групи людей, що потрапляли з
сільської місцевості в умови міста, особли-
во в добу індустріалізації. Не виключено, що
високий відсоток рахіту у дітей Києва XVII—
XVIII ст. так само пов’язаний з короткими
міграціями типу село-місто (Kozak 2017).
Іншим чинником, зміна якого викликає
необхідність адаптації, є мікроелементний
склад місцевих вод. Група населення, що впер-
ше потрапляє в середовище з карієсогенними
речовинами у питний воді, ймовірно, буде
страждати від загострень карієсу. Водночас,
зміна хімічного складу води може привести до
суттєвих змін у обмінних процесах організму й
сприяти, серед іншого, виникненню остеопо-
розу, утворенню різноманітних осифікацій та
«каміння» у таких органах, як жовчний міхур,
нирки тощо.
Геохімічні умови, що змінюються, залиша-
ють у кістковій тканині так званий ізотопний
підпис, який вказує на зміну геохімічного се-
редовища у випадку міграції в ранньому ди-
тячому віці (Hadley, Hemer 2011; Katzenberg
2012, p. 108).
Серед інших умов, названих В.В. Буна-
ком ергологічними (Бунак 1924, с. 51), не
менш важливий вплив на здоров’я людини чи
популя ції в процесі міграції справляє необхід-
ність адаптації до зміни господарчої стратегії,
зокрема й до нового типу харчування (Мака-
ров и др. 2003, с. 229; Бужилова 2005, с. 147).
Дослідження стану здоров’я сучасних мі-
грантів показали катастрофічний вплив змі-
ни способу життя та гігієнічних звичок (поза
впливом загального та генералізованого стре-
су) на захворюваність. зрозуміло, що населен-
ня, проживаючи продовж багатьох поколінь на
одній території й ведучи певне господарство,
виробляє не лише соціальні, але й біологічні
пристосування до умов життя. Комплекс адап-
тації популяцій, головним заняттям яких є тва-
ринництво, буде відрізнятись від кочівницьких
і кардинально відрізнятись від землеробських.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 21
Потрапляючи в умови іншого типу господар-
ства, людина змушена повністю змінити свої
звички, пристосуватись до нового середовища,
фізичних навантажень, типу харчування, пара-
зитарного фону тощо.
Не заглиблюючись у подробиці впливу змі-
ни типів господарства на появу патологічних
змін, зазначу лише, що, окрім відповіді на не-
специфічні стресори, яка призводить до поя-
ви згаданих вище слідів зупинок росту (гіпо-
плазії емалі зубів, ліній Харріса), демографіч-
них коливань (зокрема, підвищення дитячої
смертності), перехід на інші господарчі стра-
тегії вимагає й зміни типу фізичних наванта-
жень. У період пристосування до нової діяль-
ності незвичні інтенсивні навантаження спри-
яють травмуванню місць прикріплення м’язів,
суглобів та кісток, викликаючи різке підви-
щення відсотків специфічних побутових травм
та запалень суглобів. Крім того, концентрація
на певній діяльності (спеціалізація) веде до ло-
калізації дегенеративних змін великих сугло-
бів та хребта (Бужилова 2005; Балабанова 2007,
с. 153; Козак 2008; 2015; 2016).
Подібна ситуація характерна як для наслід-
ків міграцій (для вихідної або кінцевої популя-
ції), так і для її процесу. Пересування на дале-
кі відстані, військові чоловічі міграції сприя-
ють появі і специфічних морфо-фізіологічних
та остеологічних комплексів, які досить чіт-
ко читаються на скелеті. До них можна відне-
сти комплекси вершника та візника (Бужилова
1995; Ушкова в друці; Козак 2014; 2015; 2017).
Крім того, під час військових кампаній, у ви-
хідній точці («вдома») залишаються жінки, які,
за відсутності чоловіків, повинні перебирати їх
господарчі функції. При достатньо тривало-
му виконанні таких функцій у жінок розвива-
ються описані вище специфічні зміни (Capasso
et al. 1999). Наслідки одночасного виконан-
ня жінками своїх та чоловічих функцій у гос-
подарстві зафіксовані на скелетах жительок
передмістя давньоруського Переяслава ХІ—
ХІІ ст. (Козак 2008).
Ще одним аспектом зміни господарювання,
зокрема внаслідок міграцій, є перехід на інші ді-
єти. зрозуміло, що досить разюча різниця по-
стерігається в дієті міських та сільських жителів,
так само як і в харчуванні кочівників та земле-
робів (Бунак 1924). Різкий перехід на новий тип
харчування послаблює кишково-шлункову й за-
галом імунну систему людини й сприяє виник-
ненню гастроентерологічних захворювань (киш-
кові інфекції, діареї) (Prothero 1994) та метабо-
лічних порушень. До них відносяться ожиріння
(Mascie-Taylor et al. 2017, р. 433); дефіцит вітамі-
нів, зокрема, вітаміну С, який призводить вре-
шті решт до цинги (Goodman et al. 1988, р. 178;
Козак, Шульц 2007); залізодефіцитні, молочні
та інші анемії (Goodman et al. 1988, р. 178; Ко-
зак 2010, с. 140—142) тощо. зміна дієт призво-
дить до порушення мінерального обміну, й, від-
повідно, може викликати зубні захворювання.
До таких відноситься карієс, який О.П. Бужи-
лова вважає маркером харчового стресу. Перехід
на м’ясне харчування може спричинити підви-
щену стертість зубів, розвиток рельєфу в місцях
прикріплення жувальної мускулатури та остео-
артрити нижньощелепового суглоба (Макаров
и др. 2003, с. 252). зазначимо, що М.В. Добро-
вольська пов’язує різке підвищення частоти ка-
рієсу в групах доби бронзи Прикубані саме з не-
давнім збільшенням частки рослинної термічно
обробленої їжі, або з різкою зміною структури
харчування (Добровольская 2005, с. 293).
Потрапляючи у нове середовище, люди-
на стикається з новим для себе біотопом. Її
оточують інші рослини, тварини й, найголо-
вніше — мікроорганізми. На початку ХХ ст.
взаємовідношення між паразитичними мі-
кроорганізмами та господарем за умови їх вза-
ємопристосування розглядалась як «позитив-
ний симбіоз» (Бунак 1924, с. 56). Чи можли-
во вважати паразитизм таким, що приносить
користь — питання дискусійне (Павловський
1946, с. 17), хоча в останні роки в медицині до-
сить активно розробляється тема позитивного
впливу умовно-патогенних, а іноді і патоген-
них мікроорганізмів та паразитів на організм
людини (Тейлор 2016).
У процесі еволюції відбувається взаємо-
пристосування паразита та його господаря.
У обох відбуваються зміни, які сприяють як-
найдовшому виживанню або можливості про-
довження роду обох сторін в такому «симбіо-
зі» (Gandon, Michalakis 2002). захворювання
в певних регіонах набувають характеру енде-
мічних. Найяскравішим прикладом пристосу-
вання, що розвинулось з початку становлення
людства, є малярія (Martens, Hall 2000; Smith
2015). У випадку, коли в район з ендемічним
поширенням певної інфекції потрапляє неа-
даптований індивід, або ж мігруючий господар
заносить інфекційного агента у середовище,
яке ще з ним не стикалось, ендемічна інфекція
може набути характеру епідемії (Soto 2009).
Прикладом поширення захворювання та
його диференційованої інтенсивності у різ-
них групах населення є досліджена Р. Карте-
ром та К. Мендісом природня історія малярії.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 122
Різні форми захворювання (стабільна, неста-
більна ендемічна та епідемічна) відрізняють-
ся не лише симптоматикою та вибірковою ре-
зистентністю статево-вікових груп до маля-
рійного плазмодія. Стабільна форма малярії
має високий рівень поширення серед дітей та
жінок у репродуктивному віці, тоді як неста-
більна інфекція вражає практично всі вікові
групи (Carter, Mendis 2002; Smith 2012, р. 86).
Ще більш поширеною є епідемічна інфекція,
яка виникає в разі потрапляння в малярій-
ні регіони непристосованого організму — по-
тенційного господаря. Організми-потенційні
господарі починають процес коеволюції з но-
вою для них інфекцією, знову ж, йдучи шля-
хом відбору і елімінації найбільш неадаптова-
них індивідів.
Таким чином, у ситуації потрапляння групи
мігрантів у нове для них середовище, слід очі-
кувати інтенсифікації інфекційних захворю-
вань. Це призведе до зміни кривої смертності
на перших етапах адаптації, а також до появи
слідів гострих та підгострих інфекційних за-
хворювань у дітей. Відбуватиметься також ін-
тенсифікація адаптаційних процесів внаслідок
фізіологічного стресу, що викличе поширен-
ня частоти адаптивних ознак, які фіксуються
на кістках на подальших етапах адаптації. Такі
процеси відбуватимуться на тлі тимчасового
зростання або, навпаки, зниження тривалості
життя певних вікових груп.
Подібні реакції та вибіркова резистентність
з наступними елімінацією або адаптацією ха-
рактерні для більшості інфекційних захворю-
вань, які мають ендемічні середовища будь-
де в світі. Міграційні процеси є мікроеволю-
ційним чинником не лише для мігрантів, але
й для численних паразитарних організмів, які
супроводжують людину в процесі її еволюції.
Ще одним наслідком потрапляння в нове
біотичне середовище очікувано повинно ста-
ти поширення зоонозів серед мігрантів та кон-
тактуючого з ними населення (Громашевский
1965, с. 61, 187; T-W-Fiennes 1978).
Наслідками міграцій традиційно вважають-
ся різні види контактів з місцевими популя-
ціями, якщо такі були (Титов 1982; Дьяконов
1983; Клейн 1999). Не вдаючись до докладних
класифікацій взаємовідносин палеопопуляцій
в контактних зонах, що вже зроблено і на куль-
турологічному, і на соціальному рівнях, згадає-
мо лише, що такі відносини можуть полягати у
паралельному існуванні (ізоляції), змішуванні
(асиміляції) або елімінації однієї з популяцій.
В залежності від типу контакту, який на даному
етапі розвитку науки читається як в генетично-
му, так і у фізичному профілі результуючих або
супрасубстратних популяцій, формується та-
кож їх специфічний травматичний, патологіч-
ний та демографічний профіль.
Найпростішим шляхом до реконструкції
типу контакту палеопопуляцій є співставлен-
ня рівня травматизації у похованих, які мають
різні морфологічні показники. При рівноправ-
ній асиміляції груп ми спостерігатимемо на од-
ному могильнику, окрім описаних вище комп-
лексів адаптивних ознак, механічну суміш ан-
тропологічних або фізичних типів, зокрема й
диференціацію частот епігенетичних ознак се-
ред двох груп, що зустрілись. На перших етапах
контакту можливим є підвищення травматиз-
му у молодих чоловіків обох груп. У подальшо-
му спостерігатиметься міксація краніологіч-
них та остеологічних ознак, зміна характеру
травматизму (зменшення частоти незагоєних
військових та побутових травм у молодих ін-
дивідів). При цьому підвищиться частота за-
гоєних травм у старших індивідів й відповідно
зміниться частота адаптивних ознак.
При «нерівноправному» контакті, наслідком
якого є соціальне розшарування, окрім архео-
логічних та морфологічних маркерів, соціаль-
на диференціація проявлятиметься також у па-
тологічному профілі. Припустимо, будуть ак-
тивізовані ознаки окупаційного, харчового та
інших видів стресу, а також гострих інфекцій
у соціально-залежній групі, тоді як у групі, що
посідає вище соціальне положення, підвищува-
тиметься відсоток слідів хронічних інфекцій.
У тих випадках, коли контакт завершується
повною або частковою елімінацією місцевого
або прийшлого населення, найяскравішими
представляються археологічні маркери, вклю-
чаючи поховальний обряд та тип поховань (зо-
крема, масові, здійснені в короткий обмеже-
ний проміжок часу). Крім того, очевидною є
присутність в таких поховальних пам’ятках
людей одного антропологічного типу (місцево-
го або прийшлого), зі значною кількістю пері-
мортальних травм. У більш пізніх могильниках
морфологічний (антропологічний) тип похо-
ваних представляється однорідним або таким,
що включає в себе лише незначну частку при-
йшлого або місцевого компоненту. Травми в
таких пам’ятках — переважно загоєні й будуть
траплятися у людей старшого віку.
Насамкінець хотілося б узагальнити сказа-
не у вигляді табл. 1. Пропонується гіпотетич-
ний варіант визначення комплексу антрополо-
гічних, демографічних та патологічних ознак
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 23
або маркерів, які, на мою думку, відображають
структурні елементи процесу міграцій, чинни-
ки і передумови, які їх утворюють. запропоно-
вані комплекси не є конкретизованими. Для
кожної палео-групи чи археологічної популяції
набір адаптивних ознак або соціо-біологічних
маркерів міграційних процесів поки що є уні-
кальним. Для їх уніфікації і систематизації по-
трібне накопичення значного матеріалу. Втім,
єдиною умовою достовірності реконструкцій
міграційних рухів, їх типів, просторових та ча-
сових меж є чітка періодизація та по можли-
вості повне дослідження могильників.
алексеев В.П. Историческая антропология. Москва,
1979.
алексеева Т.И. Географическая среда и биология челове-
ка. Москва, 1977.
алексеева Т.И. адаптивные процессы в популяциях чело-
века. Москва, 1986.
алексеева Т.И., Макаров Н.а., Балуева Т.С., Сегеда С.П.,
Федосова В.Н., Козловская М.В. Ранние этапы осво-
ения Русского Севера: история, антропология, эко-
логия. Экологические проблемы в исследовании средне-
векового населения восточной Европы. Москва, 1993,
с. 3—78.
алексеева Т.И., Яблонский Л.Т. (ред). антропологиче-
ский словарь. Москва, 2003.
Балабанова М.а. Роль миграций в формировании населения
сарматской и савроматской культур. Человек в культур-
ной и природной среде. Москва, 2007, с. 147—154.
Бужилова а.П. Палеопатология в биоархеологических
реконструкциях. Историческая экология человека.
Методика биологических исследований (ред. Е.з. Го-
дина). Москва, 1995, с. 87—146.
Бужилова а.П. Homo sapiens. История болезни. Москва,
2005.
Бунак В.В. Об акклиматизации человеческих рас и срав-
нительном значении определяющих ее факто-
ров. Русский Антропологический журнал. 1923, т. 13,
вып. 2—3, с. 45—59.
Громашевский а.В. Общая эпидемиология. Москва,
1965.
Добровольская М.В. Человек и его пища. Москва, 2005.
Дьяконов И.М. Типы этнических передвижений в ранней
древности (с конца IV по начало I тыс. до н. э.). Древ-
ний Восток. Ереван, 1983, вып. 4, с. 5—22.
Дьяченко В.а. Рентгенодиагностика заболеваний костей
и суставов. Москва, 1958.
Клейн Л.С. Миграция: археологические признаки. Stratum
plus. 1999, № 1, с. 52—71.
Козак О.Д. захворювання жителів Переяслава ХІ—ХІІ ст.
та можливості біо-соціальних реконструкцій. Науко-
ві записки з української історії. Збірник наукових ста-
тей. 2008, вип. 20, с. 104—116.
Козак О.Д. Кияни княжої доби. Біоархеологічні студії.
Київ, 2010.
Козак О.Д. До питання про професійні остеологічні комп-
лекси епохи бронзи. Методичні основи визначення
комплексу візничого. Археологічні дослідження Львів-
ського університету. 2014, № 18, с. 11—33.
Козак а.Д. Следы болезней и физической активности на
скелетах из парного погребения IX в. (с. Старая Ка-
териновка, Днепропетровская обл., Украина). Hadak
útján XXIV. Budapest, 2015, р. 259—272.
Козак О.Д. землероби у Верхів’ях Південного Буга. Па-
леопатологічне дослідження могильника IV ст н. е.
біля с. Лісові Гринівці, Хмельницької обл. OIUM.
Черняхівська культура. 2016, вип. 5, с. 116—126.
Козак О.Д. Чоловічі поховання Глинського городища по-
стмонгольського часу. Результати антропологічно-
го дослідження 2016 року. археологічні дослідження
Більського городища 2016 р. Збірка наукових праць.
Київ; Котельва, 2017, с. 122—152.
Козак О.Д., Шульц М. Палеопатологія та діагностика
цинги (на антропологічних матеріалах з давньорусь-
кого Києва). Археологія. 2007, № 4, с. 60—69.
Колесов В.В. Мир человека в слове Древней Руси. Ленин-
град, 1986.
Конча С. Ідоєвропейці: пізнання доісторії. Київ, 2017.
Макаров Н.а., захаров С.Д., Бужилова а.П. Средневеко-
вое расселение на Белом озере. Институт археологии
РаН. Москва, 2001
Малышев а.а., Медникова М.Б.. Формирование населе-
ния юго-восточной периферии Боспора: инвазия или
инфильтрация? Человек в культурной и природной сре-
де (ред. Т.И алексеева). Москва, 2007, с. 122—129.
Медникова М.Б. Древние скотоводы Южной Сибири: па-
леоэкологическая реконструкция по данным антро-
пологии. Москва, 1995.
Медникова М.Б. Особенности скелетной конституции
погребенных. Новохарьковский могильник эпохи Золо-
той Орды (ред. а.Д. Пряхин). Воронеж, 2002, с. 129—
145.
Михайлова О.В. археологічні ознаки міграційних про-
цесів (на прикладі епохи бронзи). Наукові записки
НаУКМА. Теорія та історія культури. 2013, т. 140,
с. 64—71.
Павловский Е.Н. Руководство по паразитологии челове-
ка с учением о переносчиках трансмиссивных болез-
ней. Москва; Ленинград, 1946, т. 1.
Потєхіна І.Д. Походження трипільців із печери Верте-
ба у світлі краніології і археогенетики. Магістеріум.
Архео логічні студії, 2018а, № 70, c. 25—33.
Потєхіна І.Д. звідки прийшли люди з візками: антрополо-
гія й археогенетика ямних поховань Сугоклейського
кургану. Ольвійський форум (пам’яті В.В. Крапівіної)
до 150-річчя дослідження Ольвії. Матеріали II між-
народної конференції. Миколаїв: Лукомор’є, 2018б,
с. 32—34.
Радзиевич а.Э., Куликов Ю.а., Гостева Е.В. Краткий
толковый словарь медицинских терминов. Москва,
2004.
Рохлин Д.Г. Болезни древних людей. Москва; Ленинград,
1965.
Селье Г. Очерки об адаптационном синдроме. Москва,
1960.
Тейлор Дж. здоровье по Дарвину. Перевод с англ. Мо-
сква, 2016.
Титов В.С. К изучению миграций бронзового века. Архео-
логия Старого и Нового Света. Москва, 1982, с. 89—
145.
Ушкова Ю.В. До питання про ознаки вершництва на ан-
тропологічному матеріалі. Історична антропологія
та біоархеологія України. 2018, вип. 2—3, у друці.
Aagaard-Hansen J., Nombela N., Alvar J. Population Move-
ment: a Key Factor in the Epidemiology of Neglected
Tropical Diseases. Tropical Medicine and International
Health. 2010, no. 15, р. 1281—1288. doi:10.1111/j.1365-
3156.2010.02629
Anthony D.W. Migration in Archaeology: The Baby and
the Bathwater. American Anthropologist. 1990, no. 92,
р. 895—914. doi:10.1525/aa.1990.92.4.02a00030
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 124
Boryslawsky K. Jakie skutki biologiczne, demograficzne i
kulturowe ma dla populacji spotkanie z Obcymi. Funeralia
Lednickie. Poznań, 2012, sp. 14, s. 13—20.
Bush H. Concepts of Health and Stress. Health in Past Societies.
BAR International Series 567. Oxford, 1991, p. 11—19.
Capasso L., Kenedy K.A.R., Wilczak C.A. Atlas of Occupatio-
nal Markers on Human Remains. Teramo, 1999.
Carter R., Mendis K.N. Evolutionary and Historical
Aspects of the Burden of Malaria. Clinical Microbiology
Reviews. 2002, vol. 5, no. 4, p. 564—594. doi: 10.1128/
CMR.15.4.564-594.2002
Cox T., Cox S., Thirlaway M. The Psychological and Phy-
siological Response to Stress. Physiological Correlates of
Human Behavior (eds. A. Gale, J.A. Edwards). London,
1983.
Gandon S., Michalakis Y. Local Adaptation, Evolutionary
Potential and Host-Parasite Coevolution: Interactions
between Migration, Mutation, Population Size and
Generation Time. Journal of Evolutionary Biology.
2002, no. 15, p. 451—462. doi:10.1046/j.1420-9101.
2002.00402.x
Goodman A.H. Health, Adaptation and Maladaptation
in Past Societies. Health in Past Societies: Biocultural
Interpretations of Human Skeletal Remains in Archaeo-
logical Contexts (eds. H. Bush, M. Zvelebil), BAR
International Series 567. Oxford, 1991, pp. 31—38.
Goodman A.H., Armelagos G.J. Infant and Childhood
Morbidity and Mortality Risks in Archaeological
Populations. World Archaeology. 1989, vol. 21, iss. 2,
pp. 225—243
Goodman A.H., Martin D., Armelagos, G.J. Indicators of
Stress from Bones and Teeth. Paleopathology and the
Origins of Agriculture (eds. M.N. Cohen, G.J. Armelagos).
1988, p. 13—49.
Goodman A.H., Rose J.C. Assessment of Systemic Physiolo-
gical Perturbations from Dental Enamel Hypoplasia and
Associated Histological Structures. American Journal of
Physical Anthropology. 1990, vol. 33, pp. 59—110.
Guernier V., Hochberg M.E., Guégan J-F. Ecology Drives
the Worldwide Distribution of Human Diseases. PLoS
Biol. 2004, vol. 2, no. 6: e141. https://doi.org/10.1371/
journalpbio.0020141
Haak W., Lazaridis I., Patterson N., Rohland N.,[..…....]
Reich D. Massive Migration From the Steppe is a
Source for Indo-European Languages in Europe. Nature.
2015, no. 522, p. 207—211. http://dx.doi.org/10.1038/
nature14317
Hadley D.M., Hemer K.A. Microcosms of Migration. Children
and Early Medieval Population Movement. Childhood in
the Past. 2011, no. 4, pp. 63—78.
Jablonski N., Chaplin G. Human Skin Pigmentation, Migration
and Disease Susceptibility. Philosophical Transactions of
The Royal Society B (Biological Sciences). 2012, vol. 367
(1590), pp. 785—792. doi:10.1098/rstb.2011.0308.
Kaplan B.A. Migration and Disease. Biological Aspects of Human
Migration (eds. C.G.N. Mascie-Taylor, G.W. Lasker).
New York, 1988, р. 216—245. (Cambridge Studies in
Biological Anthropology, vol. 2.).
Katzenberg A. The Ecological Approach: Understanding Past
Diet and the Relationship Between Diet and Disease. A
Companion to Paleopathology (ed. A.L. Grauer). Oxford,
2011, p. 97—113.
Konigsberg LW. Migration Models of Prehistoric Postmarital
Residence. American Journal of Physical Anthropology,
1988, vol. 77, p. 471—482.
Kozak O.D. Children of the Old Kyiv. Vestiges of Diseases on
the Bones from Medieval and Postmedieval Town. Death
and Children from Prehistory to Middle Age. International
Symposium on Funerary Anthropology «Homines, Funera,
Astra». Sixth edition. University of Alba Iulia. 15—18
October 2017. Alba Iulia, 2017, p. 57.
Kozak O.D. Bestattungen der Jamnaja-, Katakombengrab-
und Babino-Kultur aus dem Kurgan «Sugokleja» im
überregionalen Vergleich der bronzezeitlichen Popula-
tionen. Im Drück.
Krzewińska M., Kılınc G. […] Gotherstrom A. Ancient
Genomes Suggest the Eastern Pontic-Caspian Steppe
as the Source of Western Iron Age Nomads. Science
Advances. 2018, 4, eaat4457. http://advances.sciencemag.
org
Lee E.S. A Theory of Migration. Demography. 1966, vol. 3 (1),
pp. 47—57.
Lillie M., Potekhina I., Budd Ch., Nikitin A. Prehistoric
Popu lations of Ukraine: Migration at the Later
Mesolithic to Neolithic Transition. Population Dynamics
in Prehistory and Early History. New Approaches Using
Stable Isotopes and Genetics (eds. E. Kaiser, J. Burger,
W. Schier). Berlin, 2012, pp. 77—92 .
Little M.A., Baker P.T. Migration and Adaptation. Biological
Aspects of Human Migration (eds. C.G.N. Mascie-Taylor,
G.W. Lasker). New York, 1988, pp. 167—215. (Cam-
bridge Studies in Biological Anthropology, vol. 2.)
Martens P., Hall L. Malaria on the Move: Human Population
Movement and Malaria Transmission. Emerging Infec-
tious Diseases. 2000, vol. 6 (2), pp. 103—109.
Mascie-Taylor C.G.N., Krzyzanowska M. Biological Aspects
of Human Migration and Mobility. Annals of Human
Biology. 2017, vol. 44, iss. 5: Human Bioligy of Migration,
pp. 427—440. https://doi.org/10.1080/03014460.2017.1
313448
Matheison I., Alpaslan-Roodenberg S. […] Reich D. The
Genomic History of Southeastern Europe. Nature.
2018, 555, pp. 197—203. www.biorxiv.org/content/
early/2017/09/19/135616 https://www.nature.com/
articles/nature25778
Mazes R. B. Human Adaptation to High Altitude. Physiolo-
gical Anthropology (ed. A. Damon). London, 1975,
pp. 9—18;
Meiggs D.C., Freiwald C. Human Migration: Bioarchaeolo-
gical Approaches. Encyclopedia of Global Archaeology (ed.
C. Smith). New York, NY, 2014, pр. 3538—3545.
Manning Р. Migration in World History. London; NY, 2005.
Nikitin A., Potekhina I., Rohland N., Mallick S., Reich D.,
Lillie M. Mitochondrial DNA Analysis of Eneolithic
Trypillians from Ukraine Reveals Neolithic Farming
Genetic Roots. PLOS ONE. 2017, vol.12 (2). e0172952.
doi: 10.1371/journal.pone.0148257.
Ortega Muñoz A. The Use of Theoretical and Methodological
Bases in Population Movements’ Studies: Paleo and
Archaeo Demographic Approaches. Archaeology and
Bioarchaeology of Population Movement among the
Prehispanic Maya (ed. A. Cucina). Springer Briefs in
Archaeology. Cham 2015, pp. 59—69.
Prothero R.M. Disease and Mobility: A Neglected Factor in
Epidemiology. International Journal of Epidemiology.
1977, vol. 6, iss. 3, pp. 259—267. https://doi.org/10.1093/
ije/6.3.259.
Prothero R.M. Forced Movements of Population and Health
Hazards in Tropical Africa. International Journal of
Epidemiology. 1994, vol. 23, no. 4, pp. 657—664.
Rose J.C., Condon K.W., Goodman A.H. Diet and Dentition:
Developmental Disturbances. The Analysis of Prehistoric
Diets (eds. R.I. Gilbert, J.H. Mielke). New York, 1985,
pp. 281—306.
Roumelis N. The Palaeopathology of Kirchberg. Evidence of
Deficiency, Inflammatory and Tumorous Diseases in a
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 25
Medieval Rural Population in Hessia, Germany. Thesis
and Papers in Osteoarchaeology. Stockholm, 2007, no. 3 .
Selye H. Stress and Disease. Science. 1955, vol. 112, no. 3171,
pp. 625—631.
Schultz M. Paläobiographik. Biographische Diagnostik (Hrsg.
G. Jüttemann). Lengerich, 2011, pp. 222—236.
Smith N.E. The Paleopathology of Malaria in the
Ancient Near East. Theses and Dissertation. Paper
28, University of Arkansas, Fayetteville, 2015.
http://scholarworks.uark.edu/cgi/viewcontent.
cgi?article=1027&context=etd
Soto S.M. Human Migration and Infectious Diseases. Clinical
Microbiology and Infection. 2009, vol. 15, suppl. 1,
pp. 26—28. https://doi.org/10.1111/j.1469-0691.2008.
02694.x
Veldhuis D., Underdown S.J. Human Biology of Migration.
Annals of Human Biology. 2017, vol. 44 (5), pp. 393—396,
DOI:10.1080/03014460.2017.1352186.
Wood J.W., Milner G.R., Harpending H.C., Weiss K.M. The
Osteological Paradox: Problems of Inferring Prehistoric
Health from Skeletal Samples. Current Anthropology.
1992, vol. 33 (4), pp. 343—370.
Надійшла 10.01.2019
Oleksandra D. Kozak
Ph.D., Senior Researcher of the Department of Bioarchaeology of the Institute of Archaeology,
the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0003-2094-4490, akozak26@ukr.net
PATHOLOGICAL SIGNS ON THE SKELETON AS MARKERS OF MIGRATIONS
The paper presents the hypothetical version of a complex of anthropological, demographic and pathological signs or
markers, which, to the opinion of the author, reflects the structural elements of migration. The aim of the study is to show
and summarize the relationship between the migration components from one hand, diseases and selective mortality from
the other, as well as to determine the paleopathological signs of population movements. The proposed complexes haven’t
been specified yet. For each paleo-group, the set of adaptive traits or socio-biological markers of migration processes is
still unique. For their systematisation or unification, the extensive accumulation of material is necessary. The reliability of
reconstructions of the population movements, their types, spatial and temporal boundaries is possible after clear periodization
and complete study of necropolises.
K e y w o r d s: migrations, palaeopathology, bioarchaeology, markers of migration processes, biological adaptation.
А.Д. Козак
Кандидат исторических наук, старший научный сотрудник отдела биоархеологии Института археологии НАН Украины,
ORCID 0000-0003-2094-4490, akozak26@ukr.net
ПаЛЕОПаТОЛОГИЧЕСКИЕ ПРИзНаКИ На СКЕЛЕТЕ КаК МаРКЕРы МИГРаЦИй
В статье предлагается гипотетический вариант определения комплекса антропологических, демографических и
патологических признаков или маркеров, которые, по моему мнению, отражают структурные элементы мигра-
ции. Целью исследования является показать и обобщить взаимосвязи между составляющими миграций, забо-
леваниями и избирательной смертностью, а также определить палеопатологические признаки популяционных
движений. Предложенные комплексы не конкретизированы. Для каждой палео-группы набор адаптивных при-
знаков или социально-биологических маркеров миграционных процессов представляется пока что уникальным.
Для их систематизации или унификации необходимо накопление значительного материала. Единственным усло-
вием достоверности реконструкций миграционных движений, их типов, пространственных и временных границ
есть четкая периодизация и по возможности полное исследование могильников.
К л ю ч е в ы е с л о в а: миграции, палеопатология, биоархеология, маркеры миграционных процессов, биологическая
адаптация.
References
Aagaard-Hansen J., Nombela N., Alvar J. Population Movement: a Key Factor in the Epidemiology of Neglected Tropical
Diseases. Tropical Medicine and International Health. 2010, no. 15, рp. 1281-1288. doi:10.1111/j.1365-3156.2010.02629
Alekseev V.P. Istoricheskaia antropologiia. Moskva, 1979.
Alekseeva T.I. Geograficheskaia sreda i biologiia cheloveka. Moskva, 1977.
Alekseeva T.I. Adaptivnye protsessy v populiatsiiakh cheloveka. Moskva, 1986.
Alekseeva T.I., Makarov N.A., Balueva T.S., Segeda S.P., Fedosova V.N., Kozlovskaia M.V. Rannie etapy osvoeniia Russkogo
Severa: istoriia, antropologiia, ekologiia. Ekologicheskie problemy v issledovanii srednevekovogo naseleniia vostochnoi Evropy.
Moskva, 1993, pp. 3-78.
Alekseeva T.I., Iablonskii L.T. Antropologicheskii slovar. Moskva, 2003.
Anthony D.W. Migration in Archaeology: The Baby and the Bathwater. American Anthropologist. 1990, no. 92, рp. 895-914,
doi:10.1525/aa.1990.92.4.02a00030.
Balabanova M.A. Rol migratsii v formirovanii naseleniia sarmatskoi i savromatskoi kultur. Chelovek v kulturnoi i prirodnoi srede.
Moskva, 2007, pp. 147-154.
Boryslawsky K. Jakie skutki biologiczne, demograficzne i kulturowe ma dla populacji spotkanie z Obcymi. Funeralia Lednickie.
Poznań. 2012, no. 14, pp. 13-20.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 126
Bunak V.V. Ob akklimatizatsii chelovecheskikh ras i sravnitelnom znachenii opredeliaiushchikh ee faktorov. Russkii Antropologicheskii
zhurnal. 1923, 13, 2-3, pp. 45-59.
Bush H. Concepts of Health and Stress. Health in Past Societies. BAR International Series 567, Oxford, 1991, pp. 11-19.
Buzhilova A.P. Paleopatologiia v bioarkheologicheskikh rekonstruktsiiakh. Istoricheskaia ekologiia cheloveka. Metodika
biologicheskikh issledovanii (ed. E.Z. Godina). Moskva, 1995, pp. 87-146.
Buzhilova A.P. Homo sapiens. Istoriia bolezni. Moskva, 2005.
Capasso L., Kenedy K.A.R, Wilczak C.A. Atlas of Occupational Markers on Human Remains. Teramo, 1999.
Carter R., Mendis K.N. Evolutionary and Historical Aspects of the Burden of Malaria. Clinical Microbiology Reviews. 2002, vol. 5,
no. 4, pp. 564-594. doi: 10.1128/CMR.15.4.564-594.2002
Cox T., Cox S., Thirlaway M. The Psychological and Physiological Response to Stress. Physiological Correlates of Human Behavior
(eds. A. Gale, J.A. Edwards). London, 1983.
Dobrovolskaia M.V. Chelovek i ego pishcha. Moskva, 2005.
Diakonov I.M. Tipy etnicheskikh peredvizhenii v rannei drevnosti (s kontsa IV po nachalo I tys. do n. e.). Drevnii Vostok. Erevan,
1983, no. 4, pp. 5-22.
Diachenko V.A. Rentgenodiagnostika zabolevanii kostei i sustavov. Moskva, 1958.
Gandon S., Michalakis Y. Local Adaptation, Evolutionary Potential and Host-parasite Coevolution: Interactions between
Migration, Mutation, Population Size and Generation Time. Journal of Evolutionary Biology. 2002, no. 15, pp. 451-462.
doi:10.1046/j.1420-9101.2002.00402.x
Goodman A.H. Health, Adaptation and Maladaptation in Past Societies. Health in Past Societies: Biocultural Interpretations of
Human Skeletal Remains in Archaeological Contexts (eds. H. Bush, M. Zvelebil), BAR International Series 567. Oxford, 1991,
pp. 31-38.
Goodman A.H., Armelagos G.J. Infant and Childhood Morbidity and Mortality Risks in Archaeological Populations. World
Archaeology. 1989, vol. 21, no. 2, pp. 225-243
Goodman A.H., Martin D., Armelagos G.J. Indicators of Stress from Bones and Teeth. Paleopathology and the Origins of Agriculture
(eds. M.N. Cohen, G.J. Armelagos). 1988, pp. 13-49.
Goodman A.H., Rose J.C. Assessment of Systemic Physiological Perturbations from Dental Enamel Hypoplasia and Associated
Histological Structures. American Journal of Physical Anthropology. 1990, no. 33, pp. 59-110.
Gromashevskii A.V. Obshchaia epidemiologiia. Moskva, 1965.
Guernier V., Hochberg M.E., Guégan J-F. Ecology Drives the Worldwide Distribution of Human Diseases. PLoS Biol. 2004, vol.
2, no. 6: e141. https://doi.org/10.1371/journalpbio.0020141
Haak W., Lazaridis I., Patterson N., Rohland N., Reich D. Massive Migration From the Steppe is a Source for Indo-European
Languages in Europe. Nature. 2015, no. 522, pp. 207-211. Access mode: http://dx.doi.org/10.1038/nature14317
Hadley D.M., Hemer K.A. Microcosms of Migration. Children and Early Medieval Population Movement. Childhood in the Past.
2011, no. 4, pp. 63-78.
Jablonski N, Chaplin G. Human Skin Pigmentation, Migration and Disease Susceptibility. Philosophical Transactions of The Royal
Society B (Biological Sciences). 2012, vol. 367 (1590), pp. 785-792. doi:10.1098/rstb.2011.0308.
Kaplan B.A. Migration and Disease. Biological Aspects of Human Migration (eds. C.G.N. Mascie-Taylor, G.W. Lasker). New York,
1988, рp. 216-245. (Cambridge Studies in Biological Anthropology, vol. 2.).
Katzenberg A. The Ecological Approach: Understanding Past Diet and the Relationship Between Diet and Disease. A Companion
to Paleopathology (ed. A.L. Grauer). Oxford, 2011, pp. 97-113.
Klein L.S. Migratsiia: arkheologicheskie priznaki. Stratum plus. 1999, no. 1, pp. 52-71.
Kolesov V.V. Mir cheloveka v slove Drevnei Rusi. Leningrad, 1986.
Koncha S. Indoievropeitsi: piznannia doistorii. Kyiv, 2017.
Konigsberg LW. Migration Models of Prehistoric Postmarital Residence. American Journal of Physical Anthropology. 1988, no. 77,
pp. 471-482.
Kozak A.D. Sledy boleznei i fizicheskoi aktivnosti na skeletakh iz parnogo pogrebeniia IX v. (s. Staraia Katerinovka,
Dnepropetrovskaia obl., Ukraina). Hadak útján XXIV. Budapest, 2015, r. 259-272.
Kozak O.D. Do pytannia pro profesiini osteolohichni kompleksy epokhy bronzy. Metodychni osnovy vyznachennia kompleksu
viznychoho. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu. 2014, no. 18, pp. 11-33.
Kozak O.D. Kyiany kniazhoi doby. Bioarkheolohichni studii. Kyiv, 2010.
Kozak O.D. Bestattungen der Jamnaja-, Katakombengrab- und Babino-Kultur aus dem Kurgan “Sugokleja” im überregionalen
Vergleich der bronzezeitlichen Populationen [In print].
Kozak O.D. Children of the Old Kyiv. Vestiges of Diseases on the Bones from Medieval and Postmedieval Town. Death and
Children from Prehistory to Middle Age. International Symposium on Funerary Anthropology “Homines, Funera, Astra”. Sixth
edition. University of Alba Iulia. 15-18 October 2017. Alba Iulia, 2017, pp. 57.
Kozak O.D. Cholovichi pokhovannia Hlynskoho horodyshcha postmonholskoho chasu. Rezultaty antropolohichnoho doslidzhennia
2016 roku. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha 2016 r. Zbirnyk naukovykh prats. Kyiv; Kotelva, 2017, pp. 122-152.
Kozak O.D. Zakhvoriuvannia zhyteliv Pereiaslava XI-XII st. ta mozhlyvosti bio-socialnykh rekonstruktsii. Naukovi zapysky z
ukraiinskoi istorii. Zbirnyk naukovykh statei. 2008, no. 20, pp. 104-116.
Kozak O.D. Zemleroby u Verkhiviakh Pivdennoho Buha. Paleopatolohichne doslidzhennia mohylnyka IV st n.e. bilia s. Lisovi
Hrynivtsi, Khmelnytskoi obl. OIUM. Cherniakhivska kultura. 2016, no. 5, pp. 116-126.
Kozak O.D., Sсhults M. Paleopatolohiia ta diahnostyka tsynhy (na antropolohichnykh materialakh z davniorusskoho Kyieva).
Arkheolohiia. 2007, no. 4, pp. 60-69.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 27
Krzewińska M., Kılınc G. […] Gotherstrom A. Ancient Genomes Suggest the Eastern Pontic-Caspian Steppe as the Source of
Western Iron Age Nomads. Science Advances. 2018, no. 4, eaat4457. Access mode: http://advances.sciencemag.org
Lee E.S. A Theory of Migration. Demography. 1966, vol. 3 (1), pp. 47-57.
Lillie M., Potekhina I., Budd Ch., Nikitin A. Prehistoric Populations of Ukraine: Migration at the Later Mesolithic to Neolithic
Transition. Population Dynamics in Prehistory and Early History. New Approaches Using Stable Isotopes and Genetics (eds.
E. Kaiser, J. Burger, W. Schier). Berlin, 2012, pp. 77-92 .
Little M.A., Baker P.T. Migration and Adaptation. Biological Aspects of Human Migration (eds. C.G.N. Mascie-Taylor, G.W. Lasker).
Cambridge Studies in Biological Anthropology. New York, 1988, vol. 2, pp. 167-215.
Makarov N.A., Zakharov S.D., Buzhilova A.P. Srednevekovoe rasselenie na Belom ozere. Institut arkheologii RAN. Moskva, 2001
Malyshev A.A., Mednikova M.B.. Formirovanie naseleniia iugo-vostochnoi periferii Bospora: invaziia ili infiltratsiia? Chelovek v
kulturnoi i prirodnoi srede (ed. T.I. Alekseeva). Moskva, 2007, pp. 122-129.
Manning Р. Migration in World History. London; NY, 2005.
Martens P., Hall L. Malaria on the Move: Human Population Movement and Malaria Transmission. Emerging Infectious Diseases.
2000, vol. 6 (2), pp. 103-109.
Mascie-Taylor C.G.N., Krzyzanowska M. Biological Aspects of Human Migration and Mobility. Annals of Human Biology. 2017,
vol. 44, no. 5: Human Bioligy of Migration, pp. 427-440. Access mode: https://doi.org/10.1080/03014460.2017.1313448.
Matheison I., Alpaslan-Roodenberg S. […] Reich D. The Genomic History of Southeastern Europe. Nature. 2018, 555, pp. 197-203.
Access mode: https://www.biorxiv.org/content/early/2017/09/19/135616; https://www.nature.com/articles/nature25778.
Mazes R. B. Human Adaptation to High Altitude. Physiological Anthropology (ed. A. Damon). London, 1975, pp. 9-18.
Mednikova M.B. Drevnie skotovody Iuzhnoi Sibiri: paleoekologicheskaia rekonstruktsiia po dannym antropologii. Moskva, 1995.
Mednikova M.B. Osobennosti skeletnoi konstitutsii pogrebennykh. Novokharkovskii mogilnik epokhi Zolotoi Ordy (ed. A.D.Priakhin).
Voronezh, 2002, pp. 129-145.
Meiggs D.C., Freiwald C. Human Migration: Bioarchaeological Approaches. Encyclopedia of Global Archaeology (ed. C. Smith).
New York, 2014, pр. 3538-3545.
Mykhailova O.V. Arkheolohichni oznaky mihratsiinykh protsesiv (na prykladi epokhy bronzy). Naukovi zapysky NaUKMA. Teoriia
ta istoriia kultury. 2013, no. 140, pp. 64-71.
Nikitin A., Potekhina I., Rohland N., Mallick S., Reich D., Lillie M. Mitochondrial DNA Analysis of Eneolithic Trypillians from
Ukraine Reveals Neolithic Farming Genetic Roots. PLOS ONE. 2017, no. 12 (2). e0172952. doi: 10.1371/journal.pone.0148257.
Ortega Muñoz A. The Use of Theoretical and Methodological Bases in Population Movements’ Studies: Paleo and Archaeo
Demographic Approaches. Archaeology and Bioarchaeology of Population Movement among the Prehispanic Maya (ed.
A. Cucina). Springer Briefs in Archaeology. Cham, 2015, pp. 59-69.
Pavlovskii E.N. Rukovodstvo po parazitologii cheloveka s ucheniem o perenoschikakh transmissivnykh boleznei. Moskva;
Leningrad, 1946, Band 1.
Potekhina I. D. Pokhodzhennia trypiltsiv iz pechery Verteba u svitli kraniolohii i arkheohenetyky. Magisterium. Arkheolohichni
studiyi. 2018a, no. 70, pp. 25-33.
Potekhina I.D. Zvidky pryishly liudy z vizkamy: antropolohiia i arkheohenetyka yamnykh pokhovan Suhokleiskoho kurhanu.
Olviiskyi forum (pamiati V.V. Krapivinoi) do 150-richchia doslidzhennia Olvii. Materialy II mizhnarodnoi konferentsii. Mykolaiv,
2018b, pp. 32-34.
Prothero R.M. Disease and Mobility: A Neglected Factor in Epidemiology. International Journal of Epidemiology. 1977, vol. 6,
no. 3, pp. 259-267. Access mode: https://doi.org/10.1093/ije/6.3.259.
Prothero R.M. Forced Movements of Population and Health Hazards in Tropical Africa. International Journal of Epidemiology.
1994, vol. 23, no. 4, pp. 657-664.
Radzievich A.E., Kulikov Iu.A., Gosteva E.V. Kratkii tolkovyi slovar meditsinskikh terminov. Moskva, 2004.
Rokhlin D.G. Bolezni drevnikh liudei. Moskva; Leningrad, 1965.
Rose J.C., Condon K.W., Goodman A.H. Diet and Dentition: Developmental disturbances. The Analysis of Prehistoric Diets (eds.
R.I. Gilbert, J.H. Mielke). New York, 1985, pp. 281-306.
Roumelis N. The Palaeopathology of Kirchberg. Evidence of Deficiency, Inflammatory and Tumorous Diseases in a Medieval
Rural Population in Hessia, Germany. Thesis and Papers in Osteoarchaeology. Stockholm University, 2007, no. 3.
Schultz M. Paläobiographik. Biographische Diagnostik (Hrsg. G. Jüttemann). Lengerich, 2011, pp. 222-236.
Sele G. Ocherki ob adaptatsionnom sindrome. Moskva, 1960.
Selye H. Stress and disease. Science. 1955, vol. 112, no. 3171, pp. 625-631.
Smith N.E. The Paleopathology of Malaria in the Ancient Near East. Theses and Dissertation. Paper 28, University of Arkansas,
Fayetteville, 2015. Access mode: http://scholarworks.uark.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1027&context=etd.
Soto S.M. Human Migration and Infectious Diseases. Clinical Microbiology and Infection. 2009, vol. 15, no. 1, pp. 26-28. Access
mode: https://doi.org/10.1111/j.1469-0691.2008.02694.x.
Teilor Dzh. Zdorove po Darvinu. Translation from English. Moskva, 2016.
Titov V.S. K izucheniiu migratsii bronzovogo veka. Arkheologiia Starogo i Novogo Sveta. Moskva, 1982, pp. 89-145.
Ushkova Yu. Do pytannia pro oznaky vershnytstva na antropolohichnomu materiali. Istorychna antropolohiia ta bioarkheolohiia
Ukrainy. 2018, 2-3. [In print].
Veldhuis D., Underdown S.J. Human Biology of Migration. Annals of Human Biology. 2017, vol. 44 (5), pp. 393-396, doi:10.1080
/03014460.2017.1352186.
Wood J.W., Milner G.R., Harpending H.C., Weiss K.M. The Osteological Paradox: Problems of Inferring Prehistoric Health from
Skeletal Samples. Current Anthropology. 1992, vol. 33 (4), pp. 343-370.
|