Міжнародна наукова конференція "Палеолітична стоянка Азих в Азербайджані і міграційні процеси", Баку—Габала, 1—5 жовтня 2018 р.
Обговоренню наукових питань, а також презентації матеріалів нещодавно виявленого нижньопалеолітичного місцезнаходження Гараджа було присвячено роботу Міжнародної Наукової конференції «Палеолітична стоянка Азих в Азербайджані і міграційні процеси», що проходила 1—5 жовтня 2018 р. у столиці Азербайдж...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2019
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194840 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Міжнародна наукова конференція "Палеолітична стоянка Азих в Азербайджані і міграційні процеси", Баку—Габала, 1—5 жовтня 2018 р. / В.М. Степанчук // Археологія. — 2019. — № 1. — С. 142-144. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-194840 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1948402023-11-30T18:26:51Z Міжнародна наукова конференція "Палеолітична стоянка Азих в Азербайджані і міграційні процеси", Баку—Габала, 1—5 жовтня 2018 р. Степанчук, В.М. Хроніка Обговоренню наукових питань, а також презентації матеріалів нещодавно виявленого нижньопалеолітичного місцезнаходження Гараджа було присвячено роботу Міжнародної Наукової конференції «Палеолітична стоянка Азих в Азербайджані і міграційні процеси», що проходила 1—5 жовтня 2018 р. у столиці Азербайджанської Республіки м. Баку та у стародавній столиці Кавказької Албанії м. Габала, розташованому на півночі країни. Науковий форум зібрав близько 40 представників з п’яти країн (Азербайджан, Великобританія, Грузія, Росія, Україна), які представляли різноманітні науково-дослідницькі та освітні організації. 2019 Article Міжнародна наукова конференція "Палеолітична стоянка Азих в Азербайджані і міграційні процеси", Баку—Габала, 1—5 жовтня 2018 р. / В.М. Степанчук // Археологія. — 2019. — № 1. — С. 142-144. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194840 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Степанчук, В.М. Міжнародна наукова конференція "Палеолітична стоянка Азих в Азербайджані і міграційні процеси", Баку—Габала, 1—5 жовтня 2018 р. Археологія |
| description |
Обговоренню наукових питань, а також презентації матеріалів нещодавно виявленого нижньопалеолітичного місцезнаходження Гараджа було присвячено роботу Міжнародної Наукової конференції «Палеолітична стоянка Азих в Азербайджані і міграційні процеси», що проходила 1—5 жовтня 2018 р. у столиці Азербайджанської Республіки м. Баку та у стародавній столиці Кавказької Албанії м. Габала, розташованому на півночі країни. Науковий форум зібрав близько 40 представників з п’яти країн (Азербайджан, Великобританія, Грузія, Росія, Україна), які представляли різноманітні науково-дослідницькі та освітні організації. |
| format |
Article |
| author |
Степанчук, В.М. |
| author_facet |
Степанчук, В.М. |
| author_sort |
Степанчук, В.М. |
| title |
Міжнародна наукова конференція "Палеолітична стоянка Азих в Азербайджані і міграційні процеси", Баку—Габала, 1—5 жовтня 2018 р. |
| title_short |
Міжнародна наукова конференція "Палеолітична стоянка Азих в Азербайджані і міграційні процеси", Баку—Габала, 1—5 жовтня 2018 р. |
| title_full |
Міжнародна наукова конференція "Палеолітична стоянка Азих в Азербайджані і міграційні процеси", Баку—Габала, 1—5 жовтня 2018 р. |
| title_fullStr |
Міжнародна наукова конференція "Палеолітична стоянка Азих в Азербайджані і міграційні процеси", Баку—Габала, 1—5 жовтня 2018 р. |
| title_full_unstemmed |
Міжнародна наукова конференція "Палеолітична стоянка Азих в Азербайджані і міграційні процеси", Баку—Габала, 1—5 жовтня 2018 р. |
| title_sort |
міжнародна наукова конференція "палеолітична стоянка азих в азербайджані і міграційні процеси", баку—габала, 1—5 жовтня 2018 р. |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194840 |
| citation_txt |
Міжнародна наукова конференція "Палеолітична стоянка Азих в Азербайджані і міграційні процеси", Баку—Габала, 1—5 жовтня 2018 р. / В.М. Степанчук // Археологія. — 2019. — № 1. — С. 142-144. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT stepančukvm mížnarodnanaukovakonferencíâpaleolítičnastoânkaazihvazerbajdžaníímígracíjníprocesibakugabala15žovtnâ2018r |
| first_indexed |
2025-07-16T22:24:11Z |
| last_indexed |
2025-07-16T22:24:11Z |
| _version_ |
1837844044339740672 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1142
Хроніка
Міжнародна наукова конферен-
ція «Палеолітична стоянка азих в
азербайджані і Міграційні Процеси»,
баку—габала, 1—5 жовтня 2018 р.
© В.М. СТЕПАНЧУК, 2019
У 2018 р. виповнилося півсторіччя з момен-
ту відкриття фрагменту нижньої щелепи ви-
копної людини в печері Азих. Кісткові остан-
ки азихантропа (Азихської людини) є морфо-
логічно близькими до європейських прене-
андертальців типу гейдельберзької людини.
Фрагмент щелепи був виявлений у заповненні
V шару стоянки разом з виробами, які співвід-
носяться з періодом середнього ашелю і, як
вважається, можуть датуватися близько 300—
400 тис. р. тому.
Сама печера, з кількома горизонтами заля-
гання кам’яних виробів нижньопалеолітично-
го вигляду, а також горизонтами мустьє і ранніх
металів, була відкрита Мамедалі Гусейновим,
фундатором вивчення палеоліту в Азербайджа-
ні, кількома роками раніше, в 1960 р. Пам’ятка
досліджувалась азербайджанськими вчени-
ми протягом багатьох років. Результати дослі-
джень відображені в докторській дисертації
М.М. Гусейнова, захищеній у 1985 р. в Києві і
нещодавно опублікованій у вигляді монографії
(Гусейнов 2010), а також у низці статей, най-
більш важливі з яких були перевидані у вигляді
збірки незадовго до початку конференції (Па-
леолитическая... 2018).
Печера Азих являє собою унікальну бага-
тошарову пам’ятку, стратиграфічний профіль
якої охоплює, як вважається, практично весь
плейстоцен і зберігає свідчення неодноразово-
го перебування давньої людини. Залишки жит-
тєдіяльності представлені кам’яними вироба-
ми, фауністичними рештками, свідченнями
використання вогню. Тривалий час, аж до від-
криття унікальних антропологічних матеріалів
в Дманісі, останки азихантропа на великому
просторі колишнього СРСР не мали аналогій
за повнотою інформації до характеристики но-
сіїв культури давнього палеоліту. Значною мі-
рою вони зберігають своє значення й дотепер,
оскільки дозволяють відтворювати фізичний
тип населення на заключному етапі розвит ку
нижнього палеоліту в регіоні.
Археологічні колекції пам’ятки, особливо
ті, що походять з нижніх шарів і містять арха-
їчні вироби на гальках і двобічні форми, також
становлять значний науковий інтерес. На сьо-
годні фокус палеолітичних досліджень у бага-
тьох точках північної Євразії є акцентованим
на проблематиці давнього палеоліту. Активно
обговорюються питання хронології заселен-
ня різних регіонів, імовірних напрямків про-
сування груп давнього населення. Досліджу-
ються особливості наборів кам’яних виробів і
застосованих для їх виготовлення технологій,
дискутуються форми взаємодії природних умов
і поведінкових моделей первісних суспільств, а
також чимало інших дотичних питань польо-
вих пошуків і лабораторних досліджень.
Обговоренню цих питань, а також презен-
тації матеріалів нещодавно виявленого ниж-
ньопалеолітичного місцезнаходження Гараджа
було присвячено роботу Міжнародної Науко-
вої конференції «Палеолітична стоянка Азих в
Азербайджані і міграційні процеси», що про-
ходила 1—5 жовтня 2018 р. у столиці Азербай-
джанської Республіки м. Баку та у стародавній
столиці Кавказької Албанії м. Габала, розта-
шованому на півночі країни. Науковий форум
зібрав близько 40 представників з п’яти кра-
їн (Азербайджан, Великобританія, Грузія, Ро-
сія, Україна), які представляли різноманітні
науково-дослідницькі та освітні організації.
Співорганізаторами конференції виступи-
ли Президія Національної Академії наук Азер-
байджану, Інститут археології та етнографії
НАНА та Азербайджано-Корейська Асоціація
культурного обміну «СЕБА» (Сеул-Баку).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 143
Переважна більшість заслуханих під час ро-
боти конференції доповідей у вигляді статей
увійшли до збірки наукових праць конференції
(Сборник… 2018), електронна версія якої до-
ступна на ресурсі http://arxeologiya.az/Azykh-
50.pdf.
Робота конференції розпочалась з покла-
дання квітів на могилу Гейдара Алієва. Перший
день роботи проходив у Баку, в головній будів-
лі Національної Академії наук Азербайджану.
Учасників вітали віце-президент НАНА, ке-
рівники Відділення Громадських Наук НАНА,
Національного музею історії Азербайджану,
Інституту археології та етнографії НАНА. Було
заслухано ряд наукових доповідей. Учасники
ознайомилися з колекціями кам’яних виробів
із нижніх шарів печери Азих. У подальшому ро-
бота конференції проходила в м. Габала, на базі
Габалінського Археологічного центру. Загалом
було заслухано близько 30 доповідей, що тема-
тично охоплювали археологічні та природничі
аспекти вивчення нижнього (переважно), а та-
кож середнього і верхнього палеоліту.
Цінним і вельми пізнавальним доповне-
нням до звичайного режиму роботи конфе-
ренції стало проведення польової екскурсії на
нову багатошарову пам’ятку Гараджа. Колек-
тив першовідкривачів і дослідників пам’ятки
(А. Зейналов, С. Кулаков, І. Идрисов) пред-
ставили учасникам конференції повідомлення
про геологічні і археологічні аспекти вивчення
нової нижньопалеолітичної пам’ятки на тери-
торії Азербайджану.
У завершальний день роботи учасниками
було прийнято спільну Резолюція конферен-
ції. Зокрема, Резолюція містить наступні по-
ложення:
«Всіма учасниками міжнародної конферен-
ції була визнана наявність безсумнівних арте-
фактів серед знахідок всіх чотирьох (VII, VIII,
IX, X) шарів нижньої пачки печери.
Учасники конференції одностайно від-
значають видатне значення печерної стоянки
Азих, як однієї з ключових ранньопалеолітич-
них пам’яток Кавказу. Учасники високо оці-
нюють рівень археологічних робіт, що прово-
дяться в останні роки в Азербайджані.
Конференція звертає увагу Національної
Академії Наук Азербайджану на назрілу необхід-
ність активізації міждисциплінарних досліджень
найдавнішого минулого країни, з огляду на клю-
чове значення Азербайджану у вивченні проце-
сів початкового розселення людини в Євразії.
Конференція вважає за доцільне проведен-
ня у 2022 р. міжнародної конференції, присвя-
ченої 100-річчю від дня народження засновни-
ка палеолітознавства в Азербайджані Мамедалі
Гусейнова».
Наукову частину конференції доповни-
ла продумана та добре організована культурна
Рис. 1. Учасники конференції знайомляться з матеріа-
лами нижніх шарів печери Азих
Рис. 2. Екскурсія на місцезнаходження Гараджа, пів-
денний берег Мінгячевирського водосховища
Рис. 3. Доповідають українські учасники конференції
Рис. 4. Учасники конференції перед входом до Габа-
лінського Археологічного центру
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1144
програма. Учасники конференції мали можли-
вість ознайомитися з різноманітними та ціка-
вими експонатами музею Габалінського архео-
логічного центру, побувати на музеєфікованих
ділянках розкопів давнього міста Габала.
Міжнародна наукова конференція «Палео-
літична стоянка Азих в Азербайджані і мі-
граційні процеси» пройшла на високому ор-
ганізаційному та науковому рівні, в тій дій-
сно щирій атмосфері тепла й гостинності, що
запам’ятовується надовго.
Гусейнов М. Древний палеолит Азербайджана. Баку,
2010.
Палеолитическая пещерная стоянка Азых. Сборник ста-
тей. Баку, 2018.
Сборник материалов международной научной конферен-
ции «Палеолитическая стоянка Азых в Азербайджа-
не и миграционные процессы» (отв. ред. М.Н. Раги-
мова). Баку, 2018.
В.М. СТЕПАНЧУК,
доктор історичних наук,
Інститут археології НАН України
60-років досліджень більського
городища харківськиМ університетоМ
© І.Б. ШРАМКО, 2019
У 2018 р. виповнилося 60 років від початку
археологічних досліджень Більського городи-
ща Харківським університетом. Ще у 1954 р.
Б.А. Шрамко, тоді молодий вчений, який не-
щодавно захистив кандидатську дисертацію,
присвячену пам’яткам скіфського часу ба-
сейна р. Сіверський Донець (1953 р.), поста-
вив нові завдання з метою виявлення нових
пам’яток доби бронзи—раннього заліза у ба-
сейні Ворскли для їх порівняльної характерис-
тики з сіверсько-донецьким регіоном, а також
для вибору поселення, на якому у подальшому
можна було розгорнути значні розкопки. Саме
такою пам’яткою стало Більське городище,
докладне вивчення якого дослідник розпочав
лише через чотири роки.
У перші роки робіт на пам’ятці вчені стави-
ли за мету закласти розкопи зольників на За-
хідному Більську, отримати нові археологічні
матеріали для вивчення господарства, побуту,
торговельних зв’язків, релігійних уявлень міс-
цевого населення та висвітлення інших аспек-
тів життя його жителів на початку доби ранньо-
го заліза. Також потребувало уточнення питан-
ня про походження мешканців городища, часу
його існування, принципів зведення оборон-
них споруд. Білою плямою залишались Східне
та Куземінське укріплення, про які були відомі
лише загальні, описові дані попередників.
Перші археологічні розкопки на городи-
щі, як відомо, здійснив В.О. Городцов, дослі-
дивши декілька курганів в околиці поселен-
ня, знявши профілі у різних частинах оборон-
ної системи городища та заклавши невеличкі
розкопи на Західному укріпленні та в уроч. Ца-
рина. Нові дослідження, організовані Харків-
ським університетом (керівник Б.А. Шрамко)
за участю Московського університету (керів-
ник Б.М. Граков) тривали три роки (рис. 1), з
1958 по 1960 рр.
У 1958 р. було заплановано закласти розко-
пи на двох зольниках Західного укріплення. Не
зважаючи на об’єктивні труднощі, пов’язані з
Рис. 1. Б.А. Шрамко та Б.М. Граков серед учасників
досліджень Більського городища, 1958 р.
|