60-років досліджень Більського городища Харківським університетом
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2019
|
| Schriftenreihe: | Археологія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194841 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | 60-років досліджень Більського городища Харківським університетом / І.Б. Шрамко // Археологія. — 2019. — № 1. — С. 144-147. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-194841 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1948412023-11-30T18:28:40Z 60-років досліджень Більського городища Харківським університетом Шрамко, І.Б. Хроніка 2019 Article 60-років досліджень Більського городища Харківським університетом / І.Б. Шрамко // Археологія. — 2019. — № 1. — С. 144-147. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194841 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Шрамко, І.Б. 60-років досліджень Більського городища Харківським університетом Археологія |
| format |
Article |
| author |
Шрамко, І.Б. |
| author_facet |
Шрамко, І.Б. |
| author_sort |
Шрамко, І.Б. |
| title |
60-років досліджень Більського городища Харківським університетом |
| title_short |
60-років досліджень Більського городища Харківським університетом |
| title_full |
60-років досліджень Більського городища Харківським університетом |
| title_fullStr |
60-років досліджень Більського городища Харківським університетом |
| title_full_unstemmed |
60-років досліджень Більського городища Харківським університетом |
| title_sort |
60-років досліджень більського городища харківським університетом |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194841 |
| citation_txt |
60-років досліджень Більського городища Харківським університетом / І.Б. Шрамко // Археологія. — 2019. — № 1. — С. 144-147. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT šramkoíb 60rokívdoslídženʹbílʹsʹkogogorodiŝaharkívsʹkimuníversitetom |
| first_indexed |
2025-07-16T22:24:22Z |
| last_indexed |
2025-07-16T22:24:22Z |
| _version_ |
1837844049743052800 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1144
програма. Учасники конференції мали можли
вість ознайомитися з різноманітними та ціка
вими експонатами музею Габалінського архео
логічного центру, побувати на музеєфікованих
ділянках розкопів давнього міста Габала.
Міжнародна наукова конференція «Палео
літична стоянка Азих в Азербайджані і мі
граційні процеси» пройшла на високому ор
ганізаційному та науковому рівні, в тій дій
сно щирій атмосфері тепла й гостинності, що
запам’ятовується надовго.
Гусейнов М. Древний палеолит Азербайджана. Баку,
2010.
Палеолитическая пещерная стоянка Азых. Сборник ста
тей. Баку, 2018.
Сборник материалов международной научной конферен
ции «Палеолитическая стоянка Азых в Азербайджа
не и миграционные процессы» (отв. ред. М.Н. Раги
мова). Баку, 2018.
В.М. СТЕПАНЧУК,
доктор історичних наук,
Інститут археології НАН України
60-років досліджень Більського
городища Харківським університетом
© І.Б. ШРАМко, 2019
У 2018 р. виповнилося 60 років від початку
археологічних досліджень Більського городи
ща Харківським університетом. Ще у 1954 р.
Б.А. Шрамко, тоді молодий вчений, який не
щодавно захистив кандидатську дисертацію,
присвячену пам’яткам скіфського часу ба
сейна р. Сіверський Донець (1953 р.), поста
вив нові завдання з метою виявлення нових
пам’яток доби бронзи—раннього заліза у ба
сейні Ворскли для їх порівняльної характерис
тики з сіверськодонецьким регіоном, а також
для вибору поселення, на якому у подальшому
можна було розгорнути значні розкопки. Саме
такою пам’яткою стало Більське городище,
докладне вивчення якого дослідник розпочав
лише через чотири роки.
У перші роки робіт на пам’ятці вчені стави
ли за мету закласти розкопи зольників на За
хідному Більську, отримати нові археологічні
матеріали для вивчення господарства, побуту,
торговельних зв’язків, релігійних уявлень міс
цевого населення та висвітлення інших аспек
тів життя його жителів на початку доби ранньо
го заліза. Також потребувало уточнення питан
ня про походження мешканців городища, часу
його існування, принципів зведення оборон
них споруд. Білою плямою залишались Східне
та куземінське укріплення, про які були відомі
лише загальні, описові дані попередників.
Перші археологічні розкопки на городи
щі, як відомо, здійснив В.о. Городцов, дослі
дивши декілька курганів в околиці поселен
ня, знявши профілі у різних частинах оборон
ної системи городища та заклавши невеличкі
розкопи на Західному укріпленні та в уроч. Ца
рина. Нові дослідження, організовані Харків
ським університетом (керівник Б.А. Шрамко)
за участю Московського університету (керів
ник Б.М. Граков) тривали три роки (рис. 1), з
1958 по 1960 рр.
У 1958 р. було заплановано закласти розко
пи на двох зольниках Західного укріплення. Не
зважаючи на об’єктивні труднощі, пов’язані з
Рис. 1. Б.А. Шрамко та Б.М. Граков серед учасників
досліджень Більського городища, 1958 р.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 145
великим розміром пам’ятки, значною наси
ченістю культурних нашарувань матеріальни
ми залишками та обмеженим бюджетом, вже у
перші роки було зроблено багато різноплано
вих досліджень: оглянуто оборонні споруди,
майданоподібні насипи, зроблено інструмен
тальну зйомку плану городища, здійснено роз
відувальні роботи та розкопки. Завдяки отри
маним матеріалам було сформовано вираз
ну коллекцію зразків предметів матеріальної
культури різних укріплень, розпочато розроб
ку внутрішньої хронології городища, що роз
глядалось як цілісна система, що складалась з
окремих укріплень, відкритих поселень та кур
ганних некрополів, було розроблено методи
ку ведення польової документації, фіксування
відкритих об’єктів та знахідок, введена єдина
нумерація комплексів. Під час розвідок було
відкрито середньовічне городище Замок.
У складі експедиції працювали студен
ти та аспіранти університетів, майбутні вчені
В.П. Андрієнко, А.о. Моруженко, В.І. Гуляєв,
о.М. Хазанов, о.І. Шкурко, Є.М. Черепанова,
В.к. Михеєв, В.І. кадеєв та ін.
У подальшому, основні зусилля Скіфо
Слов’янської археологічної експедиції Харків
ського університету, що з невеликими пере
рвами працювала на пам’ятці до 1995 р. під
керівництвом Б.А.Шрамка, були спрямовані на
дослідження Східного укріплення. Щорічно на
базі експедиції проходили археологічну практи
ку студенти історичного факультету (рис. 2).
Завдяки планомірним масштабним роз
копкам на Східному укріпленні було отри
мано доволі повне уявлення про нові сторо
ни життя місцевого населення, перш за все,
виробничу діяльність. У межах укріплення у
різні роки відкрито бронзоливарну, гончарну,
кісткорізну, ковальську майстерні, зібрано ве
лику колекцію глиняної пластики, серед якої
є унікальні зразки, широкий набір залізних
інструментів для різних виробництв, виразні
предмети античного імпорту (кераміка, бронза,
непрозоре скло та ін.), серед котрих є не типові
для варварських пам’яток — уламок грецького
світильника та рибного блюда. крім численних
господарських ям, приміщень та жител уперше
знайдено залишки дерев’яної культової спору
ди — храму з колонами. Під час робіт 1978 р.
на Східному укріплені зафіксовано об’єкти
ранньослов’янської, пеньківської культури
V—VII ст., знайдено унікальну бронзову фібулу
з грецьким написом.
отримані дані дозволили Б.А. Шрамку (рис. 3)
зробити багато важливих спостережень стосовно
рівня розвитку Більського городища, особливо
стей ремісничого виробництва, землеробства,
скотарства, житлового будівництва, культових
уявлень, торговельних зв’язків населення з ан
тичними полісами Північного Причорномор’я.
Аспірант університету В.П. Андрієнко присвятив
свою кандидатську дисертацію вивченню земле
робських культів лісостепових племен скіфського
часу (1976 р.), Ю.М. Бойко дослідив соціальний
склад населення Ворсклинської регіональної
системи, центром якої було Більське городище
(1986 р.), І.Б. Шрамко вивчала ковальське вироб
ництво племен скіфського часу у басейні Ворск
ли та Псла (1995 р.). Декілька років Б.А. Шрамко
планомірно вивчав оборонні споруди, у різних
частинах укріплення зроблені перетини земля
ного валу.
Разом із палеоботаніками, палеозоолога
ми, металознавцями досліджені кісткові, бо
танічні залишкирештки, предмети з кольоро
вих металів та заліза. Масштабні розкопки та
накопичений речовий матеріал кожного разу
підкреслювали високу наукову інформативність
Рис. 2. Б.А. Шрамко проводить заняття зі студентами
історичного факультету. Східний Більськ, 1973 р.
Рис. 3. Б.А. Шрамко у таборі експедиції, 1983 р.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1146
Рис. 4. керівники Скіфської археологічної експедиції
Харківського університету на Більському городищі (з
2005 р.): І.Б. Шрамко та С.А. Задніков, 2013 р.
пам’ятки та непересічний характер поселення,
в якому дослідник вбачав центр союзу племен
з розвиненими культурними та торговельними
зв’язками. Вчений послідовно розвивав дум
ку В. Щербаківського про можливість ототож
нення Більського городища з геродотівським
Гелоном. Усі наукові розробки Б.А. Шрамка
стосовно Більського городища у 2016 р. були
видані окремою книгою.
У цілому, за майже чотири десятиріччя
досліджень СкіфоСлов’янської археологічної
експедиції на Східному укріплені було роз
крито площу понад 50 000 квадратних метрів,
відкрито близько тисячі комплексів, знайдено
декілька тисяч археологічних артефактів, серед
яких є рідкісні і, навіть унікальні предмети.
Важливу інформацію було отримана під час
розкопок курганних могильників Скоробір та
Перещепино. Залізний меч із руків’ям, вкри
тим золотою фольгою, знайдений у 1980 р.
у могильнику Перещепино представлений
сьогодні у постійній експозиції Національного
музею історії України в києві.
охоронні роботи проведені у зоні встанов
лення бурової вишки. Матеріали зольника 19
протягом тривалого часу залишались найбільш
ранніми на городищі.
Не менш важливі результати дали щорічні
археологічні розвідки на території городища
та в його околиці, проведені археологічною
експедицією Харківського університету. Було
відкрито значну кількість нових археологічних
пам’яток доби бронзи–пізньоримського часу,
досліджені курган у групі А в межах Великого
укріплення, поховання доби бронзи, зібрано
виразну колекцію випадкових знахідок, серед
яких бронзовий казан, люстерко та унікальні
бронзові персні.
Таким чином, за багато років досліджень
Більського городища та його округи екс
пе дицією під керівництвом д. і. н., проф.
Б.А. Шрамка було зроблено ряд важливих
спостережень, сформульовано власну науко
ву концепцію розвитку городища, визначено
його місце серед інших поселень початку ран
нього залізного віку Східної Європи.
основні висновки Б.А. Шрамка побудовані
на вагомій доказовій базі, ретельному вивченні
давніх артефактів, результатах металографічних,
хімічних, спектральних, палеоботанічних та
інших аналізів, всебічному дослідженні від
критих об’єктів. Його сміливі інтерпретації та
спостереження завжди мали живий відгук се
ред науковців. Саме Б.А. Шрамко довів, що
Більське городище — ключова археологічна
пам’ятка скіфського часу Східної Європи, довів
його унікальність та продемонстрував високу
наукову інформативність для вирішення бага
тьох проблем скіфської археології.
Сьогодні науковці Харківського універ
ситету продовжують вивчати Східне та Захід
не укріплення Більського городища. Скіфська
археологічна експедиція університету (керів
ниця к. і. н. І.Б. Шрамко) з 2013 р. веде робо
ти на одному з найбільших некрополів у його
околиці — могильнику Скоробір. У цьому ж
році було відновлено дослідження на Східно
му укріпленні, якими керує к. і. н. С.А. Задні
ков (рис. 4).
Нові масштабні розкопки на Західному
укріпленні дозволили внести суттєві уточнен
ня про ранній період розвитку Більського го
родища, встановити значну хронологічну різ
ницю між часом виникнення поселення на те
риторії двох укріплень, довести, що Західне
укріплення набагато старіше Східного, проте
вони співіснували принаймні протягом ціло
го століття. Стратиграфічні спостереження та
опрацювання С.А. Задніковим значної колек
ції античної кераміки дали змогу І.Б. Шрамко
виділити декілька хронологічних горизонтів,
що відповідають основним етапам історичного
розвитку Більського городища. Під час дослі
дження декількох зольних насипів уперше було
відкрито культові споруди з кам’яною основою
будови, землянкові та наземні житла, унікаль
не поховання собаки із намистом, зібрано ве
личезну колекцію артефактів, що характеризу
ють особливості матеріальної культури кожно
го з етапів розвитку поселення та його околиці.
С.А. Задніков показав розвиток торгівельних
відносин місцевого населення з античними
центрами, починаючи з третьої чверті VІІ ст.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 147
до н. е., встановив асортимент керамічної про
дукції, що надходила до Більського городи
ща протягом трьох з половиною століть. На
уковцем уточнено хронологічні межі існуван
ня окремих поселень та укріплень Більського
городища. керамічні матеріали окремих роз
копів Західного укріплення були опрацьовані
к. і. н. к.Ю. Пеляшенком під час підготовки
дисертаційного дослідження. Разом з архітек
тором о.А. Маляревською було зроблено ре
конструкцію однієї із землянок першої чверті
VІ ст. до н. е, відкритою І.Б. Шрамко під час
розкопок зольника 28 у 1996 р. За цими роз
робками у 2017 р житло було відтворено.
Доволі результативними стали нові роз
копки курганів у некрополі Скоробір. Цей на
прямок досліджень став можливим завдяки
підтримці Історикокультурного заповідника
«Більськ» (кер. І.І. корост). Уже в перший рік
розкопок, у 2013 р. було відкрито цікаве по
ховання кінця VІ ст. до н. е. з доволі рідкісни
ми предметами. Важливу наукову інформацію
здобуто останнім часом. Так, у 2016 р. відкри
то поховання першої чверті VІ ст. до н. е. із зо
лотими бляшками, що прикрашали жіночий
одяг, а у 2017 р. зроблено сенсаційні відкриття.
Уперше на Більському городищі знайдено по
ховання останньої третини VІ ст. до н. е. з не
пограбованим сакральним набором, що містив
унікальні речі.
У фондах Музею археології Харківського
національного університету імені В.Н. каразі
на зберігається найбільша колекція знахідок з
Більського городища та його некрополів. окре
ма вітрина у новій постійній експозиції Музею,
відкрита у 2015 р., розповідає про вагомий вне
сок вчених Харківського університету у вивчен
ня величезної археологічної пам’ятки. Сьогод
ні ми маємо змогу демонструвати науковцям та
широкому загалу найважливіші відкриття, зро
блені університетськими вченими за 60 років
дослідження пам’ятки та опрацювання отрима
них матеріалів (рис. 5). Значну увагу співробіт
ники музею приділяють популяризації відомої
пам’ятки археології, ознайомленню з результа
тами багаторічних досліджень, а також з новіт
німи відкриттями харківських вчених не тільки
вітчизняних науковців, а й дослідників різних
країн, виступають з доповідями, беруть участь
у спільних наукових розробках та проектах: з
Естонії (2015—2018), Румунії (2015), Німеччи
ни (2016—2017), Ізраїлю (2017), Польщі (2015—
2018), Великої Британії (2017).
Сьогодні усі роботи на пам’ятці координує
ІкЗ «Більськ». Сподіваємось, що у найближчі
роки у Більську буде відкрито сучасний Музей,
експозиція якого відобразить і значний внесок
вчених Харківського університету в досліджен
ня величезного археологічного комплексу.
Впевнені, що можливості Більського горо
дища ще не вичерпані, попереду нові відкрит
тя та опрацювання накопичених матеріалів.
І.Б. ШРАМКо,
кандидат історичних наук,
Харківський національний університет
імені В.Н.Каразіна
Рис. 5. Презентація знахідок із розкопок археологічно
го комплексу Більського городища у Музеї археології
ХНУ імені В.Н. каразіна, 2017 р.
|