Сюжет "загробної трапези" в античних поховальних пам’ятках Північного Причорномор’я

За даними античних некрополів Північного Причорномор’я аналізується втілення давньогрецьких уявлень про посмертну долю (сюжет «загробної трапези») у деяких категоріях археологічного матеріалу. Розглянуто кам’яні надгробки та підземні склепи....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
Hauptverfasser:	Фомiн, М.В., Iвченко, А.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2019
Schriftenreihe:	Археологія
Schlagworte:	Статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194848
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Сюжет "загробної трапези" в античних поховальних пам’ятках Північного Причорномор’я / М.В. Фомiн, А.В. Iвченко // Археологія. — 2019. — № 2. — С. 40-47. — Бібліогр.: 52 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-194848
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1948482023-11-30T19:22:34Z Сюжет "загробної трапези" в античних поховальних пам’ятках Північного Причорномор’я Фомiн, М.В. Iвченко, А.В. Статті За даними античних некрополів Північного Причорномор’я аналізується втілення давньогрецьких уявлень про посмертну долю (сюжет «загробної трапези») у деяких категоріях археологічного матеріалу. Розглянуто кам’яні надгробки та підземні склепи. В первые века нашей эры греческие города Северного Причерноморья переживали кризисные процессы. Их следствием стали значительные изменения в жизни полисов, в том числе, в погребальном обряде. Изменяется значимость отдельных сюжетов, используемых при его исполнении. Получает широкое распространение сюжет «загробной» трапезы и отдельные типы погребальных объектов, в которых он находит свое воплощение. Выявлено и проанализировано два типа таких объектов: каменные надгробия с соответствующими изображениями и подземные склепы с нишами — лежанками в камерах. Ранее всего такие каменные надгробия в незначительных количествах появляются в Ольвии в эпоху эллинизма. С начала новой эры они получают широкое распространение по всей территории Северного Причерноморья. На надгробиях часто изображен внутренний интерьер дома и покойные, возлежащие на ложах во время «загробной трапезы». Такой же интерьер воплощен во внутренней конструкции камер подземных склепов. При этом ниши — лежанки символизируют собой погребальные ложа. Подобные склепы появляются в незначительных количествах в эллинизме в Ольвии, но также получают широкое распространение с I в. н. э. по всему Северному Причерноморью. Таким образом, сюжет «загробной трапезы», широко известный в античном мире, на территории Северного Причерноморья находит свое воплощение, по меньшей мере, в двух категориях археологических памятников — каменных надгробиях с соответствующими изображениями и подземных склепах с нишами — лежанками. Такие памятники в небольшом количестве появляются в эллинизме, а с начала римской эпохи получают широкое распространение. Это частично связано с усилением процесса «героизации» умерших и изменениями в социальном устройстве населения этого региона. In the first centuries of our era, the Greek cities of the Northern Black Sea region experienced crisis processes. They resulted in significant changes in the life of policies, including the burial rite. The significance of individual plots used in its performance changes. The plot of the “afterlife meal” and certain types of funerary objects, in which it was embodied, are widely spread. Two types of such objects have been identified and analyzed: stone tombstones with corresponding images and underground crypts with niches - beds in the chambers. Earlier, the corresponding stone tombstones appear in small quantities in Olbia in the Hellenistic period. Since the beginning of the new era, they are widely spread throughout the Northern Black Sea region. On the tombstones the interior of the house and the deceased, reclining on the boxes during the "afterlife meal", is often depicted. The same interior is embodied in the internal structure of the underground crypts chambers. In this niche - beds symbolize the burial bed. Such crypts appear in insignificant quantities in Hellenistic Olbia, but they are also widely spread from the 1st c. AD throughout the Northern Black Sea. Thus, the plot of the “afterlife meal”, widely known in the ancient world, on the territory of the Northern Black Sea region is embodied in at least two categories of archaeological monuments - stone tombstones with corresponding images and underground crypts with niches - stove beds. Such monuments appear in small numbers in Hellenism, and since the beginning of the Roman era they have become widespread. This is partly due to the intensification of the process of “heroization” of the dead and changes in the social structure of the population of this region. 2019 Article Сюжет "загробної трапези" в античних поховальних пам’ятках Північного Причорномор’я / М.В. Фомiн, А.В. Iвченко // Археологія. — 2019. — № 2. — С. 40-47. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.02.040 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194848 904.5(477.7):291.3 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Фомiн, М.В. Iвченко, А.В. Сюжет "загробної трапези" в античних поховальних пам’ятках Північного Причорномор’я Археологія
description	За даними античних некрополів Північного Причорномор’я аналізується втілення давньогрецьких уявлень про посмертну долю (сюжет «загробної трапези») у деяких категоріях археологічного матеріалу. Розглянуто кам’яні надгробки та підземні склепи.
format	Article
author	Фомiн, М.В. Iвченко, А.В.
author_facet	Фомiн, М.В. Iвченко, А.В.
author_sort	Фомiн, М.В.
title	Сюжет "загробної трапези" в античних поховальних пам’ятках Північного Причорномор’я
title_short	Сюжет "загробної трапези" в античних поховальних пам’ятках Північного Причорномор’я
title_full	Сюжет "загробної трапези" в античних поховальних пам’ятках Північного Причорномор’я
title_fullStr	Сюжет "загробної трапези" в античних поховальних пам’ятках Північного Причорномор’я
title_full_unstemmed	Сюжет "загробної трапези" в античних поховальних пам’ятках Північного Причорномор’я
title_sort	сюжет "загробної трапези" в античних поховальних пам’ятках північного причорномор’я
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194848
citation_txt	Сюжет "загробної трапези" в античних поховальних пам’ятках Північного Причорномор’я / М.В. Фомiн, А.В. Iвченко // Археологія. — 2019. — № 2. — С. 40-47. — Бібліогр.: 52 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT fominmv sûžetzagrobnoítrapezivantičnihpohovalʹnihpamâtkahpívníčnogopričornomorâ AT ivčenkoav sûžetzagrobnoítrapezivantičnihpohovalʹnihpamâtkahpívníčnogopričornomorâ
first_indexed	2025-07-16T22:25:21Z
last_indexed	2025-07-16T22:25:21Z
_version_	1837844109759348736
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 240 © М.В. ФоМін, А.В. іВченко, 2019 * ФоМін Михайло Володимирович — кандидат істо- ричних наук, доцент кафедри туристичного бізне- су Харківської державної академії культури, ORCID 0000-003-4092-2950, fomi_mv@ukr.net іВченко Андрій Валерійович — молодший науко- вий співробітник відділу античної археології інсти- туту археології національної Академії наук України, ORCID 0000-0003-1357-310Х, соmandor_a@ukr.net УДк 904.5(477.7):291.3 https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.02.040 М.В. Фомiн, А.В. Iвченко * сюжет «загробної трапези» в античних поховальних пам’ятках пiвнiчного причорномор’я За даними античних некрополів Північного Причорно- мор’я аналізується втілення давньогрецьких уявлень про посмертну долю (сюжет «загробної трапези») у деяких категоріях археологічного матеріалу. Розглянуто кам’яні надгробки та підземні склепи. К л ю ч о в і с л о в а: Північне Причорномор’я, перші ст. н. е., посмертна доля, сюжет «загробної трапези», над- гробок, камера склепу. У перші століття нової ери грецькі міста на території Північного Причорномор’я пере- живали кризові процеси. Їх наслідком ста- ли значні зміни в житті полісів Північного Причорномор’я. Падіння ролі окремих гро- мад призводить до фактичної втрати незалеж- ності грецькими містами. Формується проша- рок аристократії, орієнтований на римську ім- перську адміністрацію. Ситуація погіршується через зростання військовї загрози з боку «вар- варського» оточення. Відбувається руйнуван- ня традиційних форм господарювання та заги- бель багатої сільської хори. кризові явища у навколишньому світі при- зводять до суттєвих змін у релігійному житті та світогляді північно-причорноморських греків. одним із ключових показників стали зміни, що пов’язані з такою консервативною сферою життя, як поховальний обряд. Формування відповідного ставлення до життя базується переважним чином на усві- домленні його неминучого кінця (Арьес 1992). Саме сприйняття смерті, втілене у поховаль- ному обряді, найбільш повно відображає сві- тогляд як окремих індивідуумів, так і цілих спільнот. У зв’язку з цим вивчення поховаль- них традицій та пов’язаних з ними поховаль- них споруд, надгробків та інших елементів має особливе значення. Саме в них втілено сприй- няття смерті та потойбічної участі. одним із сюжетів, щільно пов’язаних з по- ховальними традиціями давніх греків, є сюжет «поховальної трапези». Прояви його застосу- вання у поховальних обрядах можна просте- жити на археологічному матеріалі. Для Пів- нічного Причорномор’я категоріями такого матеріалу, насамперед, виступають надгроб- ки з відповідними зображеннями та склепи з нішами-лежанками. Метою роботи є ана- ліз цих категорій з точки зору втілення в них сюжету «загробної трапези», їх часові та про- сторові характеристики. Джерельною базою дослідження є колекції надгробків з ольвій- ського історико-археологічного заповідни- ка, одеського, Миколаївського, Херсонського краєзнавчих музеїв та музеїв криму, матеріа- ли некрополів ольвії, Херсонесу, Пантикапею, китею та ін. Сюжет «посмертної трапези» широко пред- ставлений у рельєфах і розписах Стародавньо- го Єгипту і Шумеру, Ассирії та Вавилону, Гре- ції та Риму, елліністичного Близького Сходу. на території сучасної України він найбільш яскраво відображений у матеріалах кам’яних надгробків. Шість надгробків зі сценою «посмертної трапези» в різний час було знайдено в ольвії (кулаковский 1896, с. 50—51; Штітельман 1977, рис. 145—146; Денисова 1988, с. 251; Русяева 1999, с. 11; Соколов 1999, с. 175—181; детальні- ше див.: Папанова 2006, с. 137—138). чотири з них належать до епохи еллінізму, дві — до рим- ського часу (II—III ст. н. е.) 1. на кожному з них зображені багатофігурні композиції, більшість з яких відповідає мотивам та іконографії більш 1 Слід зазначити, що в абсолютних цифрах поховаль- них об’єктів доби еллінізму суттєво більше, ніж рим- ського часу. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 41 пізніх херсонеських стел. одна з цих пам’яток (стела Стратона, сина Протомаха іі ст. н. е.) має двоярусне зображення, що виконане в бос- порських традиціях (верхній ярус — озброєний бородатий вершник у спокої, хлопчик і собака, нижній — сцена загробної трапези). В.М. Зу- бар пов’язував цю стелу з присутністю в оль- вії «загону боспорських кавалеристів, введених сюди в якості союзників Риму після відповідно- го розпорядження римської адміністрації» (Зу- барь 2003—2004, с. 442). Переважна більшість надгробків, знайдених в ольвії, виготовлено з привізного мармуру. З перших століть нової ери значно збіль- шується кількість привізних надгробків із мармуру (Буйских 2008, с. 235—236). Сте- ли зі сценою «загробної трапези» як символ вшанування героїзованого предка переважа- ли над привізними мармуровими екземпля- рами (Иванова 1970, с. 74—90; Иванова и др. 1976, № 323—340). Територія їх розповсю- дження значно зростає. Вони були створені з різним рівнем майстерності і деталізації (Ива- нова и др. 1976, № 341, 342, 375). Велика час- тина мармурових рельєфів датується в межах і—іі ст. н. е. (Иванова и др. 1976, № 323, 325, 329), хоча деякі з них були віднесені і до III— іV ст. (Иванова 1970, с. 74—90). Всі вони де- монструють схожість сюжетів і художніх тра- дицій. Можна говорити про наявність кількох художніх шкіл. Але всі вони відоб ражали в ка- мені одні релігійні уявлення. Серед причорноморських пам’яток існують деякі відмінності. Так, херсонеські стели від- різняються від боспорських — на останніх сце- ни «загробної трапези» переважно були части- ною складової багатоярусної композиції (Ива- нова 1961, № 83, с. 70—71; Актова и др. 1987, № 147; Савостина 1992, с. 357—386). А.П. іванова, яка проаналізувала доступні пам’ятники, простежила в них переважно ма- лоазійську і пов’язану з нею західнопонтійску художню школи (Иванова 1970, с. 74—90). В окремих випадках А.П. іванова і е.і. Соломо- ник припускали, що деякі з мармурових стел були вирізані місцевими майстрами, пояснюю- чи це низькоякісним зображенням (Соломоник 1973, с. 205; Иванова 1976, с. 74—90). Д.В. Жу- равльов вважав, що в певних випадках можна цілком впевнено говорити про місцеве, херсо- неське походження стел, оскільки примітивізм у зображенні людських фігур у цьому випад- ку слід сприймати як стилістичну особливість (Журавлев и др. 2004, с. 183—256), вже відому в Херсонесі по антропоморфним пам’яткам. Цікавим фактом є те, що в Херсонесі був відкритий пам’ятник, виготовлений у боспор- ських майстернях, що має типове для боспор- ських стел завершення — декор фронтону у ви- гляді пласких розеток і «антропоморфних» ку- тових акротеріїв (Иванова и др. 1976, № 375; про декор боспорських стел докл. див.: Мат- ковская 1999, с. 113—120; 2003, с. 171—173; 2007, с. 216—218). Зображення, аналогічні за сюжетами, що мають близькі варіанти поз окремих персо- нажів, трактування деталей меблів і інших додаткових атрибутів, знайдені серед чис- ленних пам’ятників Малої Азії, Західного Причорномор’я (Буйских 2008, с. 235—236). на Близькому Сході такі стели були добре відомі ще з класичного-елліністичного часу (чекаль 2008, с. 56—68) та у перші століття н. е. набу- ли найбільшого розповсюдження. Пози, сцени, особливості розташування предметів малоазій- ських пам’ятників близькі причорноморським і стилістично (Cremer 1991, pp. 70 ff.; 1992, pp. 35 ff, taf. 9—12; чекаль 2008, c. 56—68). найближчі іконографічні і стилістичні ана- логії херсонеським пам’яткам походять із те- риторії нижньої Мезії. З класифікації, розро- бленої М. Александреску-Віану, випливає, що велика частина херсонеських стел із зображен- ням чоловіка, що лежить, і жіночої фігури лі- воруч, що сидить, а також двох фігурок раба і рабині, розташованих з боків, мають аналогії серед пам’яток одессосу (Alexandrescu-Vianu 1977, рр. 139—166; 1985, рр. 57—79; Буйських 2005, с. 47—57). З іншими нижньомезійськими центрами — істрією і Томами — стилістично пов’язана хер- сонеська стела Сотеріха і конха, на якій оби- два персонажі загробної трапези показані та- кими, що лежать на ложі з високими спинками (Alexandrescu-Vianu 1977, рр. 139—166; Буй- ских 2005, с. 47—57). У цілому, можна констатувати, що надгроб- ки з рельєфним зображенням «трапези» від- криті на значній частині території Північно- го Причорномор’я і з’явились у цьому регіоні ще за доби еллінізму. Значне поширення вони отримали, як і повсюдно в античному світі, на початку нової ери (Папанова 2006, с. 138). Це було пов’язано з багатьма процесами, зокрема із падінням полісного устрою і власної держав- ності, і, як наслідок, з ослабленням впливу іс- нуючих релігійних систем і поступовою появою в регіоні нових світоглядних концепцій. Це зна- йшло своє відображення і в збільшенні кількос- ті надгробків із сюжетом «посмертної трапези». ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 242 Слід зазначити, що на більшості стел із сю- жетом «загробної трапези» померлий (помер- лі) лежать на ложах-клине, а сама композиція відображає інтер’єр житла, зокрема триклініїв. Їх декор містив мотиви, що використовували- ся в житлових приміщеннях античних будинків (Миятевъ 1925, с. 75; овчаров 1977, с. 24—25). У деяких випадках це підкреслювалося характер- ними кришками мармурових саркофагів пізньо- римської епохи у формі черепичної крівлі будівлі або храму (Античная скульптура Херсонеса 1976, № 497, 498). Але саме у час появи таких стел у Північному Причорномор’ї тут з’являються по- ховальні споруди, внутрішня конструкція яких також може ототожнюватися з житлом, а саме, з інтер’єром триклініїв. Це склепи з виступами- лежанками або нішами-лежанками. Лежанки, зроблені вздовж стін їх поховальних камер, ві- дігравали роль потойбічного ложа, і могли бути втіленням сюжету «загробної трапези». імовірно, одними з найбільш ранніх у Пів- нічному Причорномор’ї склепів з виступами- лежанками або нішами-лежанками є один з типів ольвійських земляних склепів. Тут такий тип пам’яток з’являється ще в середині ііі ст. до н. е. (Парович-Пешикан 1974, с. 36), приб- лизно на сторіччя пізніше за дату появи скле- пів загалом, і існує до кінця іі ст. н. е. (Папа- нова 2006, с. 104). Для елліністичного часу від- носна кількість склепів з лежанками до склепів загалом становить 14 %. У римський час така кількість дещо збільшується — до 18 %. Але за- гальна кількість таких об’єктів в ольвії не пе- ревищує декілька десятків. незалежно від датування об’єкту, всі вони мають схожу конструкцію. Лежанки робилися виключно вздовж поздовжніх сторін камери. Вони найчастіше вирізалися в материку (іноді в стінці вирізалася ніша, частіше просто зали- шалася сходинка), але іноді для їх споруджен- ня використовувалися «підсобні матеріа ли» — сирець, насипний ґрунт. Приблизно в третині випадків у склепі було зроблено по дві лежан- ки, в інших — по одній. коли в камері була присутня одна лежанка, дещо частіше вона ро- билася ліворуч від входу (співвідношення в се- редньому 60 на 40 %). За іншими параметрами (орієнтування, кількість похованих, склад і кількість похо- ронного інвентарю і т. д.) ці могили не відріз- няються від синхронних їм об’єктів без додат- кових конструкцій. Треба зазначити, якщо по- дібні відмінності і існували, то простежити їх дуже складно з огляду на погану збереженість переважної більшості об’єктів. на інших багатьох пам’ятках Північного Причорномор’я (Херсонес, Пантикапей та ін.) склепи з нішами-лежанками розповсюджую- ться з початком римського часу. Як правило, вони вирубувалися в терасі скелі, або викопу- валися в щільному ґрунті. У стінах камери вла- штовували лежанки, на яких здійснювали по- ховання померлих. на території Херсонеського некрополя відомо понад 500 таких склепів (Фо- мин 2011, с. 25). Ґрунтові склепи трьох типів з нішами-лежанками, в яких відбувалися числен- ні підпоховання, відкриті на некрополях Пан- тикапея (понад 300 склепів на північному схи- лі гори Мітрідат) (кулаковский 1891, с. 1—30; Шкорпил 1905, с. 1—76.; 1909, с. 1—50; Зинько 1997, с. 43—44; 2000, с. 66—68; 2001, с. 42—46; 2002, с. 100—105), кітею (Марти 1929; Гайду- кевич 1959, с. 228—229), і поселень кримсько- го Приазов’я (Масленников 1997, с. 51). Відо- мі вони і на некрополях інших міст Північного Причорномор’я. Аналіз знахідок із поховаль- них комплексів дозволяє відносити їх від пер- шої до другої половини III — кінця VI ст. н. е. (Фурманська 1970, с. 85; Масленников 1997, с. 51; Зинько, Зинько 2013, с. 24). отже, склепи з нішами-лежанками, що з’являються у Північному Причорномор’ї ще за доби еллінізму, масове поширення отриму- ють лише з перших сторіч нової ери. імовірно, вони, як і стели відповідного типу, є речовим втіленням сюжету «загробної трапези». на сьогодні, через значну кількість зобра- жень заупокійного бенкету у східних культурах, панує уявлення, що ця тема має східні корені (Акимова 2007, с. 321). основою сюжету було зображення «бенкету богів» або «царів», тобто «надістот». Зі сходу сюжет «трапези» поширю- ється на Грецію та Рим, де відбувається його «де- мократизація». Якщо на початку він відображав «богів-царів», то з часом поступово трансфор- мувався в застілля «героїв», а згодом — у мис- тецтві Греції і Риму, — у зображенні «трапези» з’являються вже звичайні люди. Це пов’язане з героїзацією всіх покійних, яка відбувається на початку нової ери (Русяева 1992, с. 183—184). Тобто, особливістю розвитку сюжету стає його поступова десакралізація, перетворення зі свя- щенного на світський, побутовий сюжет. В.М. Зубар розглядав зображення загробної трапези на надгробках як символ, пов’язаний з уявленнями про безсмертя душі. Такі надгроб- ні рельєфи є важливим елементом героїзації по- кійного. Спочатку вони були пов’язані з «бен- кетом богів» і були відображенням розвитку уявлень про безсмертя душі. Поступово процес ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 43 демократизації світогляду призвів до форму- вання ідеї «бенкету», але вже не богів, а простих смертних, що досить добре простежується і в поховальному обряді (Зубарь 2004, с. 131—135). одне з ключових питань: який бенкет зо- бражений на надгробних рельєфах — живих чи померлих? Унікальність цього символу по- лягає в тому, що він може належати і до цього, і до іншого світу. Бенкет може розглядатися як міст між життям і смертю, акт злуки, про- никнення і причащання матерії і духу. компо- зиція поховального рельєфу була своєрідним пропуском на бенкет богів, дверима до іншо- го світу. Такий символ «посмертної трапези» як «входу» вийшов із Середземноморського джерела ідей і Месопотамського сакрально- культурного оточення. Тому ще одним цікавим маркером транс- формації світогляду, своєрідним логічним вті- ленням теми «трапези», стало поширення но- вого типу поховальних споруд. Від початку нової ери у Північному Причорномор’ї суттє- во збільшується кількість підземних склепів з нішами-лежанками в різних районах Північ- ного Причорномор’я. на відміну від індивідуальних гробниць, склепи були формою колективного поховання. Вони призначалися для багаторазових інгума- цій з подальшими допохованнями. Ймовірно, спочатку в більшості своїй вони належали окре- мим сім’ям (Парович-Пешикан 1974, с. 36—37; Зубарь 1982, с. 120; Масленников 1982, с. 33). Динаміка їх розвитку добре простежується на прикладі ґрунтових склепів ольвійського не- крополя загалом. Вони з’являються в середи- ні — другій половині IV ст. до н. е. як поховаль- ні конструкції, що призначені для індивідуаль- них поховань, і лише з середини ііі ст. до н. е. (паралельно з появою такого конструктивного елементу, як лежанка), їх починають викорис- товувати як місце останнього спочинку малої (парної) сім’ї (Ивченко 2016, с. 146; 2017, с. 62). Починаючи з римських часів подібні споруди виступають як великосімейні (родові) усипаль- ниці (Ивченко 2018, с. 49—50). У полісну епоху, коли міста Північного Причорномор’я були незалежні, і офіційні по- лісні культи мали не тільки релігійне, а й по- літичне значення, поховання покійного було священним обов’язком усієї міської громади. У перші століття спостерігається значна зміна: питання поховання лягли на плечі роду, клану. Відтепер сім’я, її релігійний світогляд і майно- вий стан визначають тип споруди, спосіб похо- вання, вибір і розміщення речей у могилі, уста- новку надгробної стели (Зубарь 1982, с. 122— 123). Такі дії є проявом «героїзації» померлих (Асмус 1976, с. 509; Масленников 1982, с. 38). Якщо спочатку героіони присвячувалися най- більш видатним громадянам поліса, то вже в період еллінізму відбувається демократизація цього явища. У перші століття нової ери ко- жен померлий стає героєм, на честь якого його найближчі родичі повинні були відправляти відповідний культ. За своїм планувальним вирішенням скле- пи з нішами-лежанками не випадково близькі триклинію античного будинку, приміщенню, де відбувалися бенкети-сімпосії (Зубарь 1990, с. 64—65). Матеріальним вираженням подібних уявлень у перші століття стало різке збільшення в похоронному інвентарі посуду, що призначав- ся для їжі і пиття (Там само, с. 61—84). У похо- ваннях звичайними стають керамічні глечики і кубки різних типів (Зубарь 1982, с. 68—78). на деяких із них по корпусу білою фарбою зробле- ні написи. Це імена Зевса, Гери, Серапіса, ізіди, тобто божеств так чи інакше пов’язаних з по- тойбічним світом (Соломоник 1973а, с. 61—69). на інших були написи «душа», «щастя», «пий, радуйся» (Там само, с. 64, 66—68; Зубарь 1990, с. 66), або рослинний орнамент у вигляді листя плюща і віч нозелених рослин. Таким чином, сюжет «загробної трапези», що був широко відомий в античному світі, на території Північного Причорномор’я знахо- дить втілення принаймні у двох категоріях ар- хеологічних пам’яток — надгробках з відпо- відними зображеннями та склепах з нішами- лежанками. Такі пам’ятки у невеликій кількості з’являються в еллінізмі, а з початком римської доби набувають значного розповсюдження. Це частково пов’язано із суттєвим посиленням процесу «героїзації» померлих та змінами у со- ціальному устрої населення цього регіону. Акимова, Л.И. 2007. Искусство Древней Греции. Классика. Санкт-Петербург. Актова, Л.И., Бритова, н.н., Забелина, В.С. и др. 1987. Античная скульптура из собрания Государственно- го Музея Истории Искусств им. А.С. Пушкина. Мо- сква. Античная скульптура Херсонеса. Каталог. 1976. киев. Арьес, Ф. 1992. Человек перед лицом смерти. Москва. Асмус, В.Ф. 1976. Античная философия. Москва. Буйських, А.В. 2005. До питання про могильні пам’ятники некрополя Херсонеса Таврійського IV—III ст. до н. е. Археологія. 1, с. 47-57. Буйских, А.В. 2008. Пространственное развитие Херсонеса Таврического в античную эпоху. Симферополь. Гайдукевич, В.Ф. 1959. Некрополи некоторых боспорских городов. Материалы и исследования по археологии СССР. 69, с. 228-229. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 244 Денисова, В.И. 1988. Стихотворная древнегреческая над- пись из ольвии. Советская археология. 1, с. 251-256. Журавлев, Д.В., Зубарь, В.М., Сорочан, С.Б. 2004. Эко- номическое развитие, социальный и этнический со- став населения. Херсонес Таврический в середине I в. до н. э. — VI в. н. э. Очерки истории и культуры. Харь- ков, с. 83-256. Зинько, Е.А. 1997. Исследования боспорских склепов на се- верном склоне горы Митридат. Междунар. конф. «Ви- зантия и Крым». Тез. докл. Симферополь, с. 43-44. Зинько, Е.А. 2000. Позднеантичные пантикапейские распис- ные склепы. Боспор Киммерийский на перекрестье гре- ческого и варварских миров. Мат-лы I Боспорских чте- ний. Керчь, с. 66-68. Зинько, Е.А. 2001. Новый расписной склеп пантикапейского некрополя. Боспор Киммерийский и Понт в период ан- тичности и средневековья. Мат-лы II Боспорских чте- ний. Керчь, с. 42-46. Зинько, Е.А. 2002. Исследование некрополя Пантикапея в 2001 г. Боспор Киммерийский, Понт и варварский мир в период античности и средневековья. Сборник науч. мат-лов III Боспорских чтений. Керчь, с. 100-105. Зинько, е.А., Зинько, В.н. 2013. Ранние христиане в Вос- точной Таврике. II Бахчисарайские научные чтения памяти Е.В. Веймарна. Тез. докл. и сообщ. Междунар. науч. конф. (Бахчисарай, 3—7 сентября 2013 г.). Сим- ферополь, с. 24. Зубарь, В.М. 1982. Некрополь Херсонеса Таврического I—IV вв. н. э. киев. Зубарь, В.М. 1990. о некоторых аспектах идеологической жизни населения Херсонеса Таврического в поздне- античный период. Обряды и верования древнего насе- ления Украины. киев, с. 64-65. Зубарь, В.М. 2003—2004. ольвия и Римская империя: дина- В.М. 2003—2004. ольвия и Римская империя: дина-В.М. 2003—2004. ольвия и Римская империя: дина- мика и характер контактов. Stratum Plus. 4, с. 436-466. Зубарь, В.М. 2004. о характере культа Геракла в Херсо- В.М. 2004. о характере культа Геракла в Херсо-В.М. 2004. о характере культа Геракла в Херсо- несском государстве в эллинистический период. Бо- спорский Феномен. керчь, т. II, с. 131-135. Иванова, А.П. 1961. Скульптура и живопись Боспора. киев. іванова, Г.П. 1970. Сцена «загробної трапези» на херсо- неських надгробних рельєфах. Археологія, 23, с. 74-90. Иванова, А.П., чубова, А.П., колесникова, Л.Г. и др. 1976. Античная скульптура Херсонеса. киев. Ивченко, А.В. 2016. Ранние земляные склепы некро- А.В. 2016. Ранние земляные склепы некро-А.В. 2016. Ранние земляные склепы некро- поля ольвии. ЕМІНАК. Науковий щоквартальник. «Ольвійський форум». Пам’яті В.В. Крапівіної. київ; Миколаїв, 4 (16) (жовтень—грудень), с. 143-147. Ивченко, А.В. 2017. о раннеэллинистических склепах ольвии. Північне Причорномор’я за античної доби (на пошану С.Д. Крижицького). київ, с. 53-63. Ивченко, Андрей 2018. Земляные склепы некрополя ольвии (от эллинизма к римскому времени). Forum Olbicum II: пам’яті В.В. Крапівіної (до 150-річчя дослі- дження Ольвії). Матеріали Міжнародної археологічної конференції, 4—6 травня 2018 р. Миколаїв, с. 48-50. кулаковский, Ю.А. 1891. керченская христианская ката- комба 491г. Материалы по археологии России. 6, с. 1-30. кулаковский, Ю.А. 1896. Древности Южной России. Две керченские катакомбы с фресками. Приложение: христианская катакомба, открытая в 1895 году. Ма- териалы по археологии России. Санкт-Петербург, 19. Марти, Ю.Ю. 1929. Раскопки городища Китея в 1928 г. Сим- ферополь. Масленников, А.А. 1982. некоторые особенности некро- полей городов европейского Боспора первых веков н. э. Советская археология. 1, с. 33-43. Масленников, A.A. 1997. Царская хора Боспора. Тез. докл. Про- блемы истории и археологии Украины. Харьков, с. 51. Матковская, Т.А. 1999. композиционное применение архитектурных элементов и растительного декора в надгробиях европейского Боспора (II в. до Р.Х. — II в. н. э.). Археология и история Боспора. керчь, 3, с. 113-120. Матковская, Т.А. 2003. Декоративная скульптура из со-, Т.А. 2003. Декоративная скульптура из со-Т.А. 2003. Декоративная скульптура из со- 2003. Декоративная скульптура из со-2003. Декоративная скульптура из со-. Декоративная скульптура из со-Декоративная скульптура из со- брания керченского лапидария. Боспор Киммерий- ский и варварский мир в период античности и средне- вековья. Мат-лы IV Боспорских чтений. керчь, с. 171- 173. Матковская, Т.А. 2007. к изданию свода памятников кер- ченского лапидария. Боспор Киммерийский и варвар- ский мир в период античности и средневековья. Мат- лы VІІІ Боспорских чтений. керчь, с. 216-218. Миятевъ, к. 1925. Декоративната живопись на Софийский некрополь. София. овчаров, Д. 1977. Архитектура и декорация на старохри- стиянските гробници в нашите земли. Археология, 4, с. 24-25. Папанова, В.А. Урочище Сто могил (некрополь Ольвии Пон- тийской). киев,. Парович-Пешикан М. 2006. некрополь ольвии эллини- стического времени. киев, 1974. Русяева, А.С. 1992. Религия и культы античной Ольвии. киев. Русяева, А.С. 1999. «Возвещай же, стела, о моей смерти» (ольвийские эпитафии). Летопись Причерноморья. Археология, история, литература, нумизматика. Хер- сон, 3, с. 7-13. Савостина, е.А. 1992. Многоярусные стелы Боспора: се-, е.А. 1992. Многоярусные стелы Боспора: се-е.А. 1992. Многоярусные стелы Боспора: се-. Многоярусные стелы Боспора: се-Многоярусные стелы Боспора: се- мантика и структура. Сообщения Государственного музея истории искусств. 10, с. 357-386. Соколов, Г.И. 1999. Ольвия и Херсонес. Ионическое и дори- ческое искусство. Москва. Соломоник, Э.И. 1973. Новые эпиграфические памятники Херсонеса. киев. Соломоник, Э.И. 1973а. Из истории религиозной жизни в северопонтийский городах позднеантичного вре- мени. (По эпиграфическим памятникам). Вестник древней истории. 1. с. 55-77. Фомин, М.В. 2011. Погребальная традиция и обряд в визан- тийском Херсоне (IV—X вв.). Харьков. чекаль, А.Г. 2008. Эпиграфика в сакральном и погре- бальном искусстве Пальмиры и Дура-европос. Сходознавчі студії. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтвВ: Даниленко, В.Я. (ред.). Харьків, 9 (вип. 1), с. 56-68. Шкорпил, В.В. 1905. отчет о раскопках в г. керчи и его окрестностях в 1903 г. Известия Императорской Ар- хеологической комиссии. 17, с. 1-76. Шкорпил, В.В. 1909. Отчет о раскопках в г. Керчи в 1905г. Известия Императорской Археологической комиссии. 30, с. 1-50. Штітельман, Ф.М. 1977. Античне мистецтво. київ. Alexandrescu-Vianu, M. 1977. Le banquet funéraire sur les stè- les de la Mésie Inférieure: schémas et modèles. Dacia, NS, vol. 21, рр. 139-166. Alexandrescu-Vianu, M. 1985. Les stèles funéraires de la Mésie Inférieure. Dacia, NS, vol. 29, 1—2, рр. 57-79. Cremer, M. 1991. Hellenistisch-römische Grabstelen im nord- westlichen Kleinasien. 1. Mysien. Asia Minor Studien. Bonn, bd. 4,1. Cremer, M. 1992. Hellenistisch-römische Grabstelen im nord- westlichen Kleinasien. 2. Bithynien. Asia Minor Studien. Bonn, bd. 4,2. Надійшла 05.03.2019 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 45 Мykhailo V. Fomin1, Аndrii V. Ivchenko2 1 PhD, Associate Professor of the Department of Tourist Business Kharkiv State Academy of Culture, ORCID 0000-003-4092-2950, fomin_mv@ukr.net 2 Junior Researcher of the Ancient Archaeology Department of the Institute of Archaeology, the National Academy of Science of Ukraine, ORCID 0000-0003-1357-310Х, соmandor_a@ukr.net THe eMBODIMeNT Of THe pLOT “AfTeR DeATH MeAL” IN THe ANCIeNT fuNeRARy MONuMeNTS Of THe NORTHeRN BLACK SeA ReGION In the first centuries of our era, the Greek cities of the Northern Black Sea region experienced crisis processes. They resulted in significant changes in the life of policies, including the burial rite. The significance of individual plots used in its performance changes. The plot of the “afterlife meal” and certain types of funerary objects, in which it was embodied, are widely spread. Two types of such objects have been identified and analyzed: stone tombstones with corresponding images and underground crypts with niches - beds in the chambers. earlier, the corresponding stone tombstones appear in small quantities in Olbia in the Hellenistic period. Since the beginning of the new era, they are widely spread throughout the Northern Black Sea region. On the tombstones the interior of the house and the deceased, reclining on the boxes during the "afterlife meal", is often depicted. The same interior is embodied in the internal structure of the underground crypts chambers. In this niche - beds symbolize the burial bed. Such crypts appear in insignificant quantities in Hellenistic Olbia, but they are also widely spread from the 1st c. AD throughout the Northern Black Sea. Thus, the plot of the “afterlife meal”, widely known in the ancient world, on the territory of the Northern Black Sea region is embodied in at least two categories of archaeological monuments - stone tombstones with corresponding images and underground crypts with niches - stove beds. Such monuments appear in small numbers in Hellenism, and since the beginning of the Roman era they have become widespread. This is partly due to the intensification of the process of “heroization” of the dead and changes in the social structure of the population of this region. K e y w o r d s: burial rite, posthumous fate, “afterlife meal”, gravestone, crypt chamber. М.В. Фомин1, А.В. Ивченко2 1 Кандидат исторических наук, доцент кафедры туристического бизнеса Харьковской государственной академии культуры, ORCID 0000-003-4092-2950, fomin_mv@ukr.nett 2 Младший научный сотрудник отдела античной археологии Института археологии НАН Украины, ORCID 0000-0003-1357-310Х, соmandor_a@ukr.net СЮЖеТ «ЗАГРоБноЙ ТРАПеЗы» В АнТИчныХ ПоГРеБАЛьныХ ПАМЯТнИкАХ СеВеРноГо ПРИчеРноМоРьЯ В первые века нашей эры греческие города Северного Причерноморья переживали кризисные процессы. Их следствием стали значительные изменения в жизни полисов, в том числе, в погребальном обряде. Изменяется значимость отдельных сюжетов, используемых при его исполнении. Получает широкое распространение сюжет «загробной» трапезы и отдельные типы погребальных объектов, в которых он находит свое воплощение. Выявлено и проанализировано два типа таких объектов: каменные надгробия с соответствующими изобра- жениями и подземные склепы с нишами — лежанками в камерах. Ранее всего такие каменные надгробия в не- значительных количествах появляются в ольвии в эпоху эллинизма. С начала новой эры они получают широкое распространение по всей территории Северного Причерноморья. на надгробиях часто изображен внутренний интерьер дома и покойные, возлежащие на ложах во время «за- гробной трапезы». Такой же интерьер воплощен во внутренней конструкции камер подземных склепов. При этом ниши — лежанки символизируют собой погребальные ложа. Подобные склепы появляются в незначительных количествах в эллинизме в ольвии, но также получают широкое распространение с I в. н. э. по всему Северному Причерноморью. Таким образом, сюжет «загробной трапезы», широко известный в античном мире, на территории Северного Причерноморья находит свое воплощение, по меньшей мере, в двух категориях археологических памятников — каменных надгробиях с соответствующими изображениями и подземных склепах с нишами — лежанками. Такие памятники в небольшом количестве появляются в эллинизме, а с начала римской эпохи получают широкое рас- пространение. Это частично связано с усилением процесса «героизации» умерших и изменениями в социальном устройстве населения этого региона. К л ю ч е в ы е с л о в а: погребальный обряд, посмертная участь, «загробная трапеза», надгробие, камера склепа. References Akimova, L.I. 2007. Iskusstvo Drevnei Gretsii. Klassika. Sankt-peterburg. Aktova, L.I., Britova, N.N., Zabelina, V.S. i dr. 1987. Antichnaia skulptura iz sobraniia Gosudarstvennogo Muzeia Istorii Iskusstv im. A.S. Pushkina. Moskva. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 246 Alexandrescu-Vianu, M. 1977. Le banquet funéraire sur les stèles de la Mésie Inférieure: schémas et modèles. Dacia. NS, vol. 21, рр. 139-166. Alexandrescu-Vianu, M. 1985. Les stèles funéraires de la Mésie Inférieure. Dacia. NS, vol. 29, 1-2, рр. 57-79. Antichnaia skulptura Khersonesa. Katalog. Kyiv, 1976. Ares, f. 1992. Chelovek pered litsom smerti. Moskva. Asmus, V.f. 1976. Antichnaia filosofiia. Moskva. Buiskykx, A.V. 2005. Do pytannia pro mohylni pamiatnyky nekropolia Khersonesa Tavriiskoho IV-III st. do n. e. Arkheolohiia. 1, pp. 47-57. Buiskikh, A.V. 2008. Prostranstvennoe razvitie Khersonesa Tavricheskogo v antichnuiu epokhu. Simferopol. Chekal, A.G. 2008. epigrafika v sakralnom i pogrebalnom iskusstve palmiry I Dura-evropos. Shodoznavchi studii. Visnyk Khar- kivskoi derzhavnoi akademii dyzainu I mystetstv: za zagaln. red. Danilenko V. Ia. Kharkiv, 9 (iss. 1), pp. 56-68. Cremer, M. 1991. Hellenistisch-römische Grabstelen im nordwestlichen Kleinasien. 1. Mysien. Asia Minor Studien. Bonn, bd. 4,1. Cremer, M. 1992. Hellenistisch-römische Grabstelen im nordwestlichen Kleinasien. 2. Bithynien. Asia Minor Studien. Bonn, bd. 4,2. Denisova, V.I. 1988. Stikhotvornaia drevnegrecheskaia nadpis iz Olvii. Sovetskaia arkheologiia. 1, pp. 251-256. fomin, M.V. 2011. Pogrebalnaia traditsiia i obriad v vizantiiskom Khersonese (IV-X vv.). Kharkov. Gaidukevich, V.f. 1959. Nekropoli nekotorykh bosporskikh gorodov. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR. 69, pp. 228- 229. Ivanova, A.p. 1961. Skulptura i zhivopis Bospora. Kyiv. Ivanova, H.p. 1970. Stsena “zagrobnoi trapezy” na khersoneskikh nadgrobnykh relefakh. Arkheologiia. vol. 23, pp. 74-90. Ivanova, A.p., Chubova, A.p., Kolesnikova, L.G. i dr. 1976. Antichnaia skulptura Khersonesa. Kyiv. Ivchenko, A.V. 2016. Rannie zemlianye sklepy nekropolia Olvii. Eminak. Naukovyi shchokvartalnyk. “Olviiskyi forum”. Pamiati V.V. Krapivinoi. Kyiv; Mykolaiv, 4 (16) (zhovten-hruden), pp. 143-147. Ivchenko, A.V. 2017. O ranneellinisticheskikh sklepakh Olvii. Pivnichne Prychornomoria za antychnoi doby (na poshanu S.D. Kry- zhytskoho). Kyiv, pp. 53-63 Ivchenko, A.V. 2018. Zemlianye sklepy nekropolia Olvii (ot ellinizma k rimskomu vremeni). Forum Olbicum II: pamiati V.V. Kra- pivinoi (do 150-richchia doslidzhennia Olvii). Materialy Mizhnarodnoi arkheolohichnoi konferentsii, 4-6 travnia 2018 r. Myko- laiv, pp. 48-50. Kulakovskii, Iu.A. 1891. Kerchenskaia khristianskaia katakomba 491g. Materialy po arkheologii Rossii. 6, pp. 1-30. Kulakovskii, Iu. 1896. Drevnosti Iuzhnoi Rossii. Dve kerchenskie katakomby s freskami. prilozhenie: khristianskaia katakomba, otkrytaia v 1895 godu. Materialy po arkheologii Rossii. Sankt-peterburg, 19. Marti, Iu. Iu. 1929. Raskopki gorodishcha Kiteia v 1928 g. Simferopol. Maslennikov, A.A. 1982. Nekotorye osobennosti nekropolei gorodov evropeiskogo Bospora pervykh vekov n. e. Sovetskaia arkhe- ologiia. 1, pp. 33-43. Maslennikov, A.A. 1997. Tcarskaia khora Bospora. Tezisy dokladov. Problemy istorii i arkheologii Ukrainy. Kharkov, pp. 51. Matkovskaia, T.A. 1999. Kompozitsionnoe primenenie arkhitekturnykh elementov i rastitelnogo dekora v nadgrobiiakh evropei- skogo Bospora (II v. do r.kh. - II v. n. e.). Arkheologiia i istoriia Bospora. Kerch, 3, pp. 113-120. Matkovskaia, T.A. 2003. Dekorativnaia skulptura iz sobraniia kerchenskogo lapidariia. Bospor Kimmeriiskii i varvarskii mir v period antichnosti i srednevekovia. Materialy IV Bosporskikh chtenii. Kerch, pp. 171-173. Matkovskaia, T.A. 2007. K izdaniiu svoda pamiatnikov kerchenskogo lapidariia. Bospor Kimmeriiskii i varvarskii mir v period antich- nosti i srednevekovia. Materialy VIII Bosporskikh chtenii. Kerch, pp. 216-218. Miyatevŭ, K. 1925. Dekorativnata zhivopis na Sofiiskii nekropol. Sofiia. Ovcharov, D. 1977. Arkhitektura i dekoratsia na starokhristiianskite grobnitci v nashite zemli. Arkheologiia. vol. 4, pp. 24-25. parovich-peshikan, M. 1974. Nekropol Olvii ellinisticheskogo vremeni. Kyiv. papanova, V.A. 2006. Urochishche Sto mogil (nekropol Olvii Pontiiskoi). Kyiv. Rusiaeva, A.S. 1992. Religiia i kulty antichnoi Olvii. Kyiv. Rusiaeva, A.S. 1999. Vozveshchai zhe, stela, o moei smerti (olviiskie epitafii). Letopis Prichernomoria. Archeologiia, istoriia, literatura, numizmatika. Kherson, 3, pp. 7-13. Savostina, e.A. 1992. Mnogoiarusnye stely Bospora: semantika i struktura. Soobshcheniia Gosudarstvennogo Muzeia Istorii Iskusstv. 10, pp. 357-386. Shkorpil, V.V. 1905. Otchet o raskopkakh v g. Kerchi i ego okrestnostiakh v 1903 g. Izvestiia Imperatorskoi Arkheologicheskoi komissii. 17, pp. 1-76. Shkorpil, V.V. 1909. Otchet o raskopkakh v g. Kerchi v 1905 g. Izvestiia Imperatorskoi Arkheologicheskoi komissii. 30, pp.1-50. Shtitelman, f.M. 1977. Antychne mystetstvo. Kyiv. Solomonik, e.I. , 1973. Novye epigraficheskie pamiatniki Khersonesa. Kyiv. Solomonik, e.I. 1973а. Iz istorii religioznoi zhizni v severopontiiskikh gorodakh pozdneantichnogo vremeni. (po epigraficheskim pamiatnikam). Vestnik drevnei istorii. 1, pp. 55-77. Sokolov, G.I. 1999. Olviia i Khersones. Ionicheskoe i doricheskoe iskusstvo. Moskva. Zhuravlev, D.V., Zubar, V.M., Sorochan, S.B. 2004. ekonomicheskoe razvitie, sotsialnyi i etnicheskii sostav naseleniia. Khersones Tavricheskii v seredine I v. do n. e. - VI v. n. e. Ocherki istorii i kultury. Kharkov, pp. 183-256. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 47 Zinko, e.A. 1997. Issledovaniia bosporskikh sklepov na severnom sklone gory Mitridat. Mezhdunarodnaia konferentsiia “Vizantiia i Krym”. Tezisy dokladov. Simferopol, pp. 43-44. Zinko, e.A. 2000. pozdneantichnye pantikapeiskie raspisnye sklepy. Bospor Kimmeriiskii na perekreste grecheskogo i varvarskikh mi- rov. Materialy I Bosporskikh chtenii. Kerch, pp. 66-68. Zinko, e.A. 2001. Novyi raspisnoi sklep pantikapeiskogo nekropolia. Bospor Kimmeriiskii i Pont v period antichnosti i srednevekovia. Materialy II Bosporskikh chtenii. Kerch, pp. 42-46. Zinko, e.A. 2002. Issledovanie nekropolia pantikapeia v 2001 g. Bospor Kimmeriiskii, Pont i varvarskii mir v period antichnosti i sred- nevekovia. Sbornik nauchnykh materialov III Bosporskikh chtenii. Kerch, pp. 100-105. Zinko, e.A., Zinko, V.N. 2013. Rannie khristiane v Vostochnoi Tavrike. II Bakhchisaraiskie nauchnye chteniia pamiati E.V. Vei- marna. Tezisy dokladov i soobshchenii Mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii (Bakhchisarai, 3-7 sentiabria 2013 g.). Simfero- pol, pp. 24. Zubar, V.M. 1982. Nekropol Khersonesa Tavricheskogo I-IV vv. n. e. Kyiv. Zubar, V.M. 1990. O nekotorykh aspektakh ideologicheskoi zhizni naseleniia Khersonesa Tavricheskogo v pozdneantichnyi pe- riod. Obriady i verovaniia drevnego naseleniia Ukrainy. Kyiv, pp. 64-65. Zubar, V.M. 2003-2004. Olviia i Rimskaia imperiia: dinamika i kharakter kontaktov. Stratum Plus. 4, pp. 436-466. Zubar, V.M. 2004. O kharaktere kulta Gerakla v Khersonesskom gosudarstve v ellinisticheskii period. Bosporskii Fenomen. T. II. Kerch, pp. 131-135.

Сюжет "загробної трапези" в античних поховальних пам’ятках Північного Причорномор’я

Institution

Ähnliche Einträge