До ювілею С.С. Березанської
15 травня відзначила свій ювілей Софія Станіславівна Березанська — доктор історичних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1977), провідний фахівець з археології доби бронзи, представник блискучої плеяди українських археологів кінця XX ст....
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2019
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194874 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До ювілею С.С. Березанської // Археологія. — 2019. — № 2. — С. 144-146. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-194874 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1948742023-12-01T12:05:21Z До ювілею С.С. Березанської Хроніка 15 травня відзначила свій ювілей Софія Станіславівна Березанська — доктор історичних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1977), провідний фахівець з археології доби бронзи, представник блискучої плеяди українських археологів кінця XX ст. 2019 Article До ювілею С.С. Березанської // Археологія. — 2019. — № 2. — С. 144-146. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194874 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка До ювілею С.С. Березанської Археологія |
| description |
15 травня відзначила свій ювілей Софія Станіславівна Березанська — доктор історичних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1977), провідний фахівець з археології доби бронзи, представник блискучої плеяди українських археологів кінця XX ст. |
| format |
Article |
| title |
До ювілею С.С. Березанської |
| title_short |
До ювілею С.С. Березанської |
| title_full |
До ювілею С.С. Березанської |
| title_fullStr |
До ювілею С.С. Березанської |
| title_full_unstemmed |
До ювілею С.С. Березанської |
| title_sort |
до ювілею с.с. березанської |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194874 |
| citation_txt |
До ювілею С.С. Березанської // Археологія. — 2019. — № 2. — С. 144-146. — укр. |
| series |
Археологія |
| first_indexed |
2025-07-16T22:28:29Z |
| last_indexed |
2025-07-16T22:28:29Z |
| _version_ |
1837844303753248768 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2144
Хронiка
До ювiлею С.С. БерезанСкої
15 травня відзначила свій ювілей Софія
Станіславівна Березанська � доктор історич� � доктор історич�
них наук, лауреат Державної премії України
в галузі науки і техніки (1977), провідний фа�
хівець з археології доби бронзи, представник
блискучої плеяди українських археологів кін�
ця XX ст.
С.С. Березанська (Баранович) народила�
ся у м. Кам’янець�Подільський на Поділлі.
Батько � технік�будівельник, мати � викла�
дач іноземних мов. У 1930 р. сім’я вимушено
переїздила до Астрахані, а потім до Казахстану,
де С.С. Березаньска у 1941 р. закінчила серед�
ню школу. У 1942�1943 рр. після навчання у
школи трактористів, Софія Станіславівна пра�
цювала за отриманою спеціальністю у с. Родіо�
нівка Актюбинської обл. У 1943 р. вона вступи�
ла до Об’єднаного українського університету,
що розміщувався на той час у м. Кизил�Орда.
1944 р. С.С. Березанська разом з університе�
том повертається до Києва. Після закінчення
історичного факультету Київського державно�
го університету ім. Т. Шевченка у 1948 р. її було
направлено на роботу у Херсонський історико�
археологічний музей, де працювала на поса�
ді старшого наукового співробітника. У груд�
ні 1949 р. після вступу до аспірантури при Ін�
ституті археології АН УРСР вона переїздить до
м. Києва. У тому ж році Софія Станіславівна
вийшла заміж за Юрія Макаровича Березан�
ського, створивши міцну сім’ю, яка у 2019 р.
святкує 70 річчя.
1953 р. С.С. Березанська успішно захистила
кандидатську дисертацію за темою «Білогру�
дівські пам’ятки та їх історичне значення». З
цього року починається її плідна наукова робо�
та в Інституті археології УРСР. 1977 р. С.С. Бе�
резанська блискуче захистила докторську дис�
ертацію на тему «Північна Україна в епоху
бронзи». Цього ж року С.С. Березанська удо�
стоєна Державної премії в галузі науки і техні�
ки за вагомий внесок у розвиток історичної на�
уки та за участь у написанні трьохтомного ви�
дання «Археологія УРСР». Сім розділів у І томі
цієї фундаментальної праці написані С.С. Бе�
резанською. Взагалі вона є автором понад 110
наукових праць, п’ять з яких її одноосібні мо�
нографії, інші п’ять � колективні.
Проблеми, над якими працює Софія Ста�
ніславівна охоплюють величезний і дуже ці�
кавий період історії північної України � добу
бронзи. Найважливіші результати у її науково�
му доробку � виокремлення та повна характе�
ристика нових археологічних культур � куль�
тури багатоваликової кераміки (бабинська),
східнотщинецької, лебедівської. Ці культури
разом із зрубною та білогрудівською склада�
ють ядро культур доби пізньої бронзи в Укра�
їни. (монографії «Бронзова доба на Україні»
Рис. 1. Софія Станіславівна
Березанська
Fig. 1. Sofiia Stanislavivna
Berezanska
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 145
(1964); «Средний период бронзового века в
Северной Украине» (1972). «Северная Украина
в эпоху бронзы» (1982). Розглядає вона і суто
теоретичні питання сучасної археології � про
роль металургії в історичному процесі, про�
блема виникнення ремесел. С.С. Березанська
зробила помітний внесок у розробку проблеми
визначення археологічної культури.
Велике значення у науковому доробку
С.С. Березанської займають проблеми етнічної
історії � вивчення історії формування та роз�
витку двох культурно�історичних спільнот:
балто�слов’янської та фіно�угорської. Впер�
ше помічений та охарактеризований С.С.
Березанською фракійський вплив на куль�
тури доби бронзи, що підтверджується су�
часними даними, а її стаття з цього питан�
ня залишається актуальною і зараз. Подією у
археології доби бронзи була розробка Софією
Станіславівною проблеми виникнення ремес�
ла, що відображено у колективній монографії,
ідея створення якої належить дослідниці («Ре�
Рис. 2. С.С. Баранович (Березанська) і головний зберігач Херсонського краєзнавчого музею С.О. Щербань розби�
рають музейні предмети, перевезені з Німеччини (1949 р.)(з матеріалів ХКМ, передано А. Костенком)
Fig. 2. S.S. Baranovych (Berezanska) and the main keeper of the Kherson Museum of Local History S.O. Scherban are
sorting museum items, transported from Germany (1949) (from materials of Kherson Local History Museum, transferred
by A. Kostenko)
месло эпохи энеолита�бронзы на Украине»
(1994)).
Софія Станіславівна Березанська чудо�
вий польовий археолог. Важливо зазначи�
ти, що всі результати її польових досліджень
вчасно і якісно введені нею до наукового
обігу («Пустынка. Поселение эпохи бронзы
на Днепре» (1974); «Das Graberfeld von Hor�
deevka» (Berlin, 1998, у співавтор.). Взірцем
якісних польових досліджень з подальшим
науковим оприлюдненням результатів
стали розкопки поселення Усове Озеро.
(«Усово Озеро. Поселение срубной куль�
туры на Северном Донце» (1990). Це чи
не єдине в Україні поселення доби брон�
зи, розкопане повністю � на величезній
площі представлені планування пам’ятки, її
топографія, 12 розкопаних жител, два золь�
ники, величезна кількість знахідок. Не ви�
падково, на розкопках цієї пам’ятки із задо�
воленням працюють та отримують безцінний
досвід молоді дослідники.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2146
отримало, тоді як тваринництво було однією
з провідних галузей господарства Ольвійсько�
го полісу. За результатами робіт йому вдалось
встановити, що воно розвивалось самобутнім
шляхом, відмінним від тваринництва місцевих
племен, забезпечуючи населення всіма необ�
хідними продуктами, що дає тваринництво.
22 червня 2019 р. виповнюється 70 років відомо�
му українському археозоологу, кандидату істо�
ричних наук Олегу Петровичу Журавльову. Він
народився у важкий повоєнний час � 1949 р. у
м. Дніпропетровську (зараз � Дніпро). Пізніше,
у 1956 р., сім’я Журавльових переїхала до Киє�
ва, де він мешкає і зараз. У 1968 р. О.П. Журав�
льов вступив на заочне відділення біологічного
факультету Київського державного університе�
ту, закінчив його у 1974 р. і був прийнятий на
посаду лаборанта відділу палеозоології Інститу�
ту зоології АН УРСР. Керівник відділу академік
І.Г. Підоплічко призначив його до групи архе�
озоології, яку очолювала тоді В.І. Бібікова. Так
почалася кар’єра О.П. Журавльова як археозоо�
лога. У 1977 р. перевівся до Інституту археоло�
гії АН УРСР, де працював (з 2005 р. як старший
науковий співробітник відділу біоархеології) до
свого виходу на пенсію у 2015 р.
У 1993 р. О.П. Журавльов захистив дисер�
тацію на тему «Історія фауни і тваринництва
Нижнього Побужжя в античний час» і отримав
звання кандидата історичних наук за фахом
археологія. Дослідженню античних пам’яток в
Нижньому Побужжі він присвятив 26 років. За�
вдяки цим дослідженням Ольвія зараз � єди�
на у світі антична держава, для якої стали відо�
мі історія її тваринництва й мисливства в про�
довж всієї історії її існування. Узагальнивши
накопичений за багаторічні дослідження осте�
ологічний матеріал (близько 300 тис. кісток) з
розкопок Ольвії, Березані та 16 античних посе�
лень Нижнього Побужжя (від VI ст. до н. е. до
III ст. н. е.) О.П. Журавльов дійшов висновку,
що мисливство особливого розвитку тут не
До 70-рiччя о.П. Журавльова
Софія Станіславівна завжди намагалась
бути для науковців�початківців зразком у всьо�
му, як досвідчений науковець, і, безумовно, як
шляхетна, інтелігентна людина, як красива,
розумна жінка. Думка С.С. Березанської, іноді
різка, іноді іронічна, але завжди чесна, часто
ставала визначальною не тільки в оцінці робіт,
але і в науковій долі молодих учених. Інститут
археології гордий тим, що вона все життя
віддала нашій установі і залишається одним
з лідерів сучасної української археології. Ми
бажаємо Софії Станіславівні Березанській до�
брого здоров’я, всяких гараздів, і запевняємо �
ми її поважаємо і любимо!
Колеги і друзі
|