На східній межі старої Європи

Під такою назвою 12—14 травня 2015 р. у м. Кіровограді проведено міжнародну наукову конференцію. Головною її метою була презентація результатів міжнародного науково-дослідницького проекту «Early urbanism in Europe?: the case of the Trypillia mega-sites» («Рання урбанізація у Європі?: випадок трипі...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2015
Автор: Відейко, М.Ю.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2015
Назва видання:Археологія
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194879
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:На східній межі старої Європи / М.Ю. Відейко // Археологія. — 2015. — №. 4. — С. 140–142. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-194879
record_format dspace
spelling irk-123456789-1948792023-12-01T13:04:31Z На східній межі старої Європи Відейко, М.Ю. Хроніка Під такою назвою 12—14 травня 2015 р. у м. Кіровограді проведено міжнародну наукову конференцію. Головною її метою була презентація результатів міжнародного науково-дослідницького проекту «Early urbanism in Europe?: the case of the Trypillia mega-sites» («Рання урбанізація у Європі?: випадок трипільських мега-поселень»). Над ним у 2012—2015 рр. працювали науковці з Даремського університету (Велика Британія) та Інституту археології НАН України, а також запрошені фахівці з інших установ України та за її межами. 2015 Article На східній межі старої Європи / М.Ю. Відейко // Археологія. — 2015. — №. 4. — С. 140–142. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194879 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Хроніка
Хроніка
spellingShingle Хроніка
Хроніка
Відейко, М.Ю.
На східній межі старої Європи
Археологія
description Під такою назвою 12—14 травня 2015 р. у м. Кіровограді проведено міжнародну наукову конференцію. Головною її метою була презентація результатів міжнародного науково-дослідницького проекту «Early urbanism in Europe?: the case of the Trypillia mega-sites» («Рання урбанізація у Європі?: випадок трипільських мега-поселень»). Над ним у 2012—2015 рр. працювали науковці з Даремського університету (Велика Британія) та Інституту археології НАН України, а також запрошені фахівці з інших установ України та за її межами.
format Article
author Відейко, М.Ю.
author_facet Відейко, М.Ю.
author_sort Відейко, М.Ю.
title На східній межі старої Європи
title_short На східній межі старої Європи
title_full На східній межі старої Європи
title_fullStr На східній межі старої Європи
title_full_unstemmed На східній межі старої Європи
title_sort на східній межі старої європи
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2015
topic_facet Хроніка
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194879
citation_txt На східній межі старої Європи / М.Ю. Відейко // Археологія. — 2015. — №. 4. — С. 140–142. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT vídejkomû nashídníjmežístaroíêvropi
first_indexed 2025-07-16T22:28:55Z
last_indexed 2025-07-16T22:28:55Z
_version_ 1837844332322750464
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4140 Хроніка Під такою назвою 12—14 травня 2015 р. у м. Кіровограді проведено міжнародну науко- ву конференцію. Головною її метою була пре- зентація результатів міжнародного науково- дослідницького проекту «Early urbanism in Eu- rope?: the case of the Trypillia mega-sites» («ран- ня урбанізація у європі?: випадок трипільських мега-поселень»). над ним у 2012—2015 рр. пра- цювали науковці з Даремського університету (велика британія) та Інституту археології нан україни, а також запрошені фахівці з інших установ україни та за її межами. Значну частину фінансування польових та інших дослідницьких робіт по проекту в 2012—2014 рр. здійснено британською сто- роною (гранти arts and Humanities research Council (aHrC) grant no. aH/I025867: 2012— 2016; та national geographic Society, grant no. 2012/211). Інститут археології нану, зі свого боку, надав до участі у проекті наукових спів- робітників, забезпечив отримання необхідних дозволів на розкопки. Протягом трьох років у небелівці працювали фахівці та студенти з 11 країн світу — від великої британії і україни до Італії, Малайзії та австралії. учасниками про- екту також стали студенти та волонтери з украї- ни. Місцева влада забезпечила режим найбіль- шого сприяння, а також створення гідних по- бутових умов для учасників проекту, адже ба- зою експедиції на три літні сезони стала місце- ва школа. Досвід трирічної роботи засвідчив, що найуспішнішим для проекту шляхом слід вважати досягнення порозуміння, поєднання можливостей і знань усіх учасників проекту. Слід відзначити вагому підтримку у виконан- ні проекту, а також вирішальний внесок у про- ведення підсумкової конференції на всіх рівнях влади в Кіровоградській обл., починаючи від селищної ради с. небелівка, де усі три польо- ві сезони проводилися дослідження. учасники проекту вдячні за підтримку з боку наших колег і друзів І. Козир, н. лісняк, в. Собчука, яку вони надавали всі ці роки. Конференція відбувала- ся у стінах Кіровоградського державного педа- гогічного університету ім. в. винниченка, відо- мого власними археологічними дослідженнями на території області. у цьому учасники конфе- ренції змогли пересвідчитися, відвідавши в пе- рервах між доповідями університетський музей. Слід віддати належне чудовій організації та за- безпеченню конференції, незважаючи на склад- ні часи, що їх сьогодні переживає наша країна. З 37 заявлених доповідей 22 мали безпосе- редній стосунок до досліджень великого три- пільського поселення біля с. небелівка ново- архангельського р-ну Кіровоградської обл. у 2012—2014 р. бібліографія цих досліджень на час відкриття конференції нараховувала 34 дру- ковані праці (відейко 2015, с. 9—11), а завдяки збірці матеріалів конференції, виданій за під- тримки місцевої влади, майже подвоїлась. Приблизно половина доповідей (9) була представлена британською стороною і охоплю- вала широке коло питань від значення проведе- них робіт, методики досліджень та інтерпретації їх результатів до експериментальних розробок у Рис. 1. Під час відкриття виставки в Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї, 13 травня 2015 р. М.Ю. Відейко НА СХІДНІЙ МеЖІ СТАРОЇ ЄВРОПИ ©М.Ю. вІДейКо, 2015 ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 141 галузі трипільського житлобудування. у перших доповідях співдиректори проекту Дж. чапмен і М. відейко представили бачення основних ре- зультатів виконання проекту, наголошуючи на даних, отриманих під час польових досліджень, і можливостях їх подальшого використання для вивчення проблеми трипільських поселень- гігантів (Сhapman 2015, c. 6; відейко 2015, с. 7—8). Серед головних згаданих ними здобутків проекту, крім власне розкопок, — отримання плану поселення за допомогою магнітної зйом- ки на площі понад 230 га, а також проведення суцільної розвідки в околицях поселення з ме- тою пошуку інших населених пунктів трипіль- ського часу. цим питанням присвятили окремі доповіді Дж. чапмен та М. небіа. Погляди співвиконавців проекту збігають- ся далеко не в усіх питаннях щодо досліджених об’єктів і знахідок. насамперед, це стосуєть- ся інтерпретації залишків споруд (чим є обпа- лена обмазка — рештками стін чи перекриттів тощо), а особливо великої споруди — «мега- структури» з розкопок 2012 р. (видейко и др. 2013). було представлено три реконструкції та різні точки зору на призначення — храм, «гро- мадська споруда» чи навіть залишки звичай- них будівель (б. Гейдарська, М. відейко, н. бур- до й о.Г. Корвін-Піотровський). результати до- сліджень важливої категорії споруд, виявлених магнітною зйомкою (усього до 10 % від загальної кількості), презентував в. рудь, який довів, що це рештки згорілих об’єктів, у яких обпалилася лише частина глиняної обмазки. у багатьох по- передніх публікаціях про них ішлося як про «не- спалені будівлі». британські дослідники також вирішили розробити власну версію типології трипільського посуду, яку презентували під час конференції (Caswell, Chapman 2015, с. 118), а про результати вивчення керамічного комплек- су храму з розкопок 2012 р. доповів е.в. овчин- ников. отож дискусія, яка почалася ще на по- чатку розкопок, продовжилася під час конфе- ренції, і, як стало зрозуміло, триватиме надалі. Д. Кіосак, н. бурдо представили такі кате- горії знахідок з небелівки, як кременевий ін- вентар та антропоморфну пластику. н.а. Шев- ченко доповіла про результати вивчення мі- неральної сировини та будівельних матеріалів з поселення. Г.о. Пашкевич підвела підсумки вивченню палеоботанічних знахідок з різних комплексів небелівки. С. Іванова ознайомила з результатами попереднього вивчення курга- ну ямної культури, який зберігся у централь- ній частині поселення, поховавши під наси- пом шар ґрунту, утворення якого починалося у трипільський час і який у майбутньому може стати об’єктом досліджень. Присутні мали унікальну можливість по- дивитися на небелівське поселення з пташи- ного польоту: 2014 р. геодезисти з Кіровогра- да о. бойко та С. бойко здійснили фото- та відеофіксацію поселення та розкопів з вико- ристанням безпілотного апарата. це надало можливість, крім іншого, отримати додаткові відомості про досліджувані об’єкти та нові ва- ріанти їх подальшого вивчення. особливе зацікавлення присутніх викли- кала доповідь реставратора С. Федорова, який показав результати своєї роботи над одним із вівтарів з небелівського храму. вперше в істо- рії досліджень трипільських споруд цю деталь інтер’єру було взято монолітом і належним чином реставровано та виставлено в експози- ції Кіровоградського обласного археологічно- го музею. Під час проведення реставраційних робіт встановлено, що поверхня вівтаря була Рис. 2. вівтар із розкопок храму біля с. не- белівка в експозиції Кіровоградського об- ласного краєзнавчого музею, реставрова- ний С. Федоровим, і знахідки з поселення за 2012—2013 рр. Рис. 3. учасники конференції спостерігають експери- ментальне спалення моделі трипільської двоповерхо- вої будівлі, спроектованої та збудованої під керівни- цтвом С. Джонстона, с. небелівка, 14 травня 2015 р. ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4142 вкрита червоною фарбою, вдалося також від- новити заглиблений орнамент, який виявив- ся тотожним до місцевої традиції декорування великого посуду. решта доповідей були присвячені трипіль- ській тематиці у межах межиріччя Південно- го бугу та Дніпра. Значна їх частина стосува- лася пам’яток і конкретних знахідок. в. Соб- чук презентував карту трипільських пам’яток Кіровоградської обл. — за останнє десятиріччя завдяки місцевим дослідникам їхня кількість майже подвоїлася. Доповіді С. Головка, о. Пе- ресунчака, І. Козир, К.І. Панченка, о. чорно- го, о. Семенюк були присвячені трипільським поселенням різного часу на Кіровоградщині. М. Тупчієнко доповів про знахідки пізньотри- пільського посуду в підкурганних похованнях. частину з перелічених доповідей було про- читано в с. небелівка паралельно з проведенням експерименту — спаленням макета двоповерхо- вого трипільського житла, побудованого 2014 р. під керівництвом С. Джонстона. Такий експери- мент зацікавив не лише науковців, але й небайду- жих мешканців с. небелівки. у майбутньому за- плановано спостерігати за процесом археологіза- ції того, що залишиться після спалення споруди. Під час роботи конференції у м. Кірово- граді в краєзнавчому музеї відкрито виставку, присвячену виконанню міжнародного проек- ту. вона включала комплекс знахідок і вівтар, передані до музею з розкопок у небелівці, а також підготовані британською і українською сторонами стенди з фотознімками та пояснен- нями стосовно результатів досліджень. М.Ю. ВІДЕйКО уранці 20 жовтня 2015 р. надзвичайно гірка, тяж- ка звістка надійшла з Дніпропетровська: рапто- во та передчасно, на 62-му році життя, помер володимир андрійович ромашко — відомий український археолог, доктор історичних наук, професор кафедри історіографії, джерелознав- ства та архівознавства Дніпропетровського на- ціонального університету ім. о. Гончара. володимир андрійович народився 21 квіт- ня 1954 р. у с. Михайлівка Томаківського р-ну Дніпропетровської обл. у 1971 р. закінчив школу № 2 м. Дніпропетровська. Після цього працював лаборантом у Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті. Пізніше, у 1972—1974 рр., служив у лавах радянської ар- мії. у 1974 р. володимир вступив на підготов- че відділення Дніпропетровського державного університету й восени 1975 р. був зарахований студентом денного відділення історичного фа- культету, який закінчив із відзнакою у 1980 р. за фахом «Історія». Починаючи зі студентських років, він за- хо пився археологією та активно працював на СВІТЛОЇ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА АНДРІЙОВИЧА РОМАШКА різних посадах у новобудовній археологічній експедиції рідного університету. Під час дослі- дження численних курганів і поселень у зонах будівництва меліоративних систем і виробки ґрунту шахтами Західного Донба су викриста - лізувалося коло його наукових інтересів — доби пізнього бронзового та раннього залізно- го віків. І цьому науковому напряму в.а. ро- машко присвятив усе подальше життя. Ще буду чи студентом, він приділяє значний час не лише польовий роботі, а й починає писати перші наукові праці, доповідати на студент- ських наукових конференціях різного рівня — від університетських до раСКів (регіональні наукові студентські конференції) та ваСКів (всесоюзні археологічні студентські конфе- ренції). До речі, з одним із авторів цього не- кролога володимир познайомився на раСКу в 1978 р. у чернігові. уся трудова та наукова діяльність в.а. ро- машка нерозривно пов’язана з історичним факультетом Дну. З часом, будучи вправним організатором, він очолив одну з новобудов- них експедицій університету. За його ініціати- вою було укладено низку договорів із дирекці- єю «Павлоградвугілля» та понад 20 років три- © Я.П. ГерШКович, С.а. СКорий, в.в. оТроЩенКо, 2015