На східній межі старої Європи
Під такою назвою 12—14 травня 2015 р. у м. Кіровограді проведено міжнародну наукову конференцію. Головною її метою була презентація результатів міжнародного науково-дослідницького проекту «Early urbanism in Europe?: the case of the Trypillia mega-sites» («Рання урбанізація у Європі?: випадок трипі...
Збережено в:
Дата: | 2015 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2015
|
Назва видання: | Археологія |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194879 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | На східній межі старої Європи / М.Ю. Відейко // Археологія. — 2015. — №. 4. — С. 140–142. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-194879 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1948792023-12-01T13:04:31Z На східній межі старої Європи Відейко, М.Ю. Хроніка Під такою назвою 12—14 травня 2015 р. у м. Кіровограді проведено міжнародну наукову конференцію. Головною її метою була презентація результатів міжнародного науково-дослідницького проекту «Early urbanism in Europe?: the case of the Trypillia mega-sites» («Рання урбанізація у Європі?: випадок трипільських мега-поселень»). Над ним у 2012—2015 рр. працювали науковці з Даремського університету (Велика Британія) та Інституту археології НАН України, а також запрошені фахівці з інших установ України та за її межами. 2015 Article На східній межі старої Європи / М.Ю. Відейко // Археологія. — 2015. — №. 4. — С. 140–142. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194879 uk Археологія Інститут археології НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Хроніка Хроніка |
spellingShingle |
Хроніка Хроніка Відейко, М.Ю. На східній межі старої Європи Археологія |
description |
Під такою назвою 12—14 травня 2015 р. у
м. Кіровограді проведено міжнародну наукову конференцію. Головною її метою була презентація результатів міжнародного науково-дослідницького проекту «Early urbanism in Europe?:
the case of the Trypillia mega-sites» («Рання урбанізація у Європі?: випадок трипільських
мега-поселень»). Над ним у 2012—2015 рр. працювали науковці з Даремського університету
(Велика Британія) та Інституту археології НАН
України, а також запрошені фахівці з інших
установ України та за її межами. |
format |
Article |
author |
Відейко, М.Ю. |
author_facet |
Відейко, М.Ю. |
author_sort |
Відейко, М.Ю. |
title |
На східній межі старої Європи |
title_short |
На східній межі старої Європи |
title_full |
На східній межі старої Європи |
title_fullStr |
На східній межі старої Європи |
title_full_unstemmed |
На східній межі старої Європи |
title_sort |
на східній межі старої європи |
publisher |
Інститут археології НАН України |
publishDate |
2015 |
topic_facet |
Хроніка |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194879 |
citation_txt |
На східній межі старої Європи / М.Ю. Відейко // Археологія. — 2015. — №. 4. — С. 140–142. — укр. |
series |
Археологія |
work_keys_str_mv |
AT vídejkomû nashídníjmežístaroíêvropi |
first_indexed |
2025-07-16T22:28:55Z |
last_indexed |
2025-07-16T22:28:55Z |
_version_ |
1837844332322750464 |
fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4140
Хроніка
Під такою назвою 12—14 травня 2015 р. у
м. Кіровограді проведено міжнародну науко-
ву конференцію. Головною її метою була пре-
зентація результатів міжнародного науково-
дослідницького проекту «Early urbanism in Eu-
rope?: the case of the Trypillia mega-sites» («ран-
ня урбанізація у європі?: випадок трипільських
мега-поселень»). над ним у 2012—2015 рр. пра-
цювали науковці з Даремського університету
(велика британія) та Інституту археології нан
україни, а також запрошені фахівці з інших
установ україни та за її межами.
Значну частину фінансування польових
та інших дослідницьких робіт по проекту в
2012—2014 рр. здійснено британською сто-
роною (гранти arts and Humanities research
Council (aHrC) grant no. aH/I025867: 2012—
2016; та national geographic Society, grant no.
2012/211). Інститут археології нану, зі свого
боку, надав до участі у проекті наукових спів-
робітників, забезпечив отримання необхідних
дозволів на розкопки. Протягом трьох років у
небелівці працювали фахівці та студенти з 11
країн світу — від великої британії і україни до
Італії, Малайзії та австралії. учасниками про-
екту також стали студенти та волонтери з украї-
ни. Місцева влада забезпечила режим найбіль-
шого сприяння, а також створення гідних по-
бутових умов для учасників проекту, адже ба-
зою експедиції на три літні сезони стала місце-
ва школа. Досвід трирічної роботи засвідчив,
що найуспішнішим для проекту шляхом слід
вважати досягнення порозуміння, поєднання
можливостей і знань усіх учасників проекту.
Слід відзначити вагому підтримку у виконан-
ні проекту, а також вирішальний внесок у про-
ведення підсумкової конференції на всіх рівнях
влади в Кіровоградській обл., починаючи від
селищної ради с. небелівка, де усі три польо-
ві сезони проводилися дослідження. учасники
проекту вдячні за підтримку з боку наших колег і
друзів І. Козир, н. лісняк, в. Собчука, яку вони
надавали всі ці роки. Конференція відбувала-
ся у стінах Кіровоградського державного педа-
гогічного університету ім. в. винниченка, відо-
мого власними археологічними дослідженнями
на території області. у цьому учасники конфе-
ренції змогли пересвідчитися, відвідавши в пе-
рервах між доповідями університетський музей.
Слід віддати належне чудовій організації та за-
безпеченню конференції, незважаючи на склад-
ні часи, що їх сьогодні переживає наша країна.
З 37 заявлених доповідей 22 мали безпосе-
редній стосунок до досліджень великого три-
пільського поселення біля с. небелівка ново-
архангельського р-ну Кіровоградської обл. у
2012—2014 р. бібліографія цих досліджень на
час відкриття конференції нараховувала 34 дру-
ковані праці (відейко 2015, с. 9—11), а завдяки
збірці матеріалів конференції, виданій за під-
тримки місцевої влади, майже подвоїлась.
Приблизно половина доповідей (9) була
представлена британською стороною і охоплю-
вала широке коло питань від значення проведе-
них робіт, методики досліджень та інтерпретації
їх результатів до експериментальних розробок у
Рис. 1. Під час відкриття виставки в Кіровоградському
обласному краєзнавчому музеї, 13 травня 2015 р.
М.Ю. Відейко
НА СХІДНІЙ МеЖІ СТАРОЇ ЄВРОПИ
©М.Ю. вІДейКо, 2015
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 141
галузі трипільського житлобудування. у перших
доповідях співдиректори проекту Дж. чапмен і
М. відейко представили бачення основних ре-
зультатів виконання проекту, наголошуючи на
даних, отриманих під час польових досліджень,
і можливостях їх подальшого використання для
вивчення проблеми трипільських поселень-
гігантів (Сhapman 2015, c. 6; відейко 2015, с.
7—8). Серед головних згаданих ними здобутків
проекту, крім власне розкопок, — отримання
плану поселення за допомогою магнітної зйом-
ки на площі понад 230 га, а також проведення
суцільної розвідки в околицях поселення з ме-
тою пошуку інших населених пунктів трипіль-
ського часу. цим питанням присвятили окремі
доповіді Дж. чапмен та М. небіа.
Погляди співвиконавців проекту збігають-
ся далеко не в усіх питаннях щодо досліджених
об’єктів і знахідок. насамперед, це стосуєть-
ся інтерпретації залишків споруд (чим є обпа-
лена обмазка — рештками стін чи перекриттів
тощо), а особливо великої споруди — «мега-
структури» з розкопок 2012 р. (видейко и др.
2013). було представлено три реконструкції та
різні точки зору на призначення — храм, «гро-
мадська споруда» чи навіть залишки звичай-
них будівель (б. Гейдарська, М. відейко, н. бур-
до й о.Г. Корвін-Піотровський). результати до-
сліджень важливої категорії споруд, виявлених
магнітною зйомкою (усього до 10 % від загальної
кількості), презентував в. рудь, який довів, що
це рештки згорілих об’єктів, у яких обпалилася
лише частина глиняної обмазки. у багатьох по-
передніх публікаціях про них ішлося як про «не-
спалені будівлі». британські дослідники також
вирішили розробити власну версію типології
трипільського посуду, яку презентували під час
конференції (Caswell, Chapman 2015, с. 118), а
про результати вивчення керамічного комплек-
су храму з розкопок 2012 р. доповів е.в. овчин-
ников. отож дискусія, яка почалася ще на по-
чатку розкопок, продовжилася під час конфе-
ренції, і, як стало зрозуміло, триватиме надалі.
Д. Кіосак, н. бурдо представили такі кате-
горії знахідок з небелівки, як кременевий ін-
вентар та антропоморфну пластику. н.а. Шев-
ченко доповіла про результати вивчення мі-
неральної сировини та будівельних матеріалів
з поселення. Г.о. Пашкевич підвела підсумки
вивченню палеоботанічних знахідок з різних
комплексів небелівки. С. Іванова ознайомила
з результатами попереднього вивчення курга-
ну ямної культури, який зберігся у централь-
ній частині поселення, поховавши під наси-
пом шар ґрунту, утворення якого починалося
у трипільський час і який у майбутньому може
стати об’єктом досліджень.
Присутні мали унікальну можливість по-
дивитися на небелівське поселення з пташи-
ного польоту: 2014 р. геодезисти з Кіровогра-
да о. бойко та С. бойко здійснили фото- та
відеофіксацію поселення та розкопів з вико-
ристанням безпілотного апарата. це надало
можливість, крім іншого, отримати додаткові
відомості про досліджувані об’єкти та нові ва-
ріанти їх подальшого вивчення.
особливе зацікавлення присутніх викли-
кала доповідь реставратора С. Федорова, який
показав результати своєї роботи над одним із
вівтарів з небелівського храму. вперше в істо-
рії досліджень трипільських споруд цю деталь
інтер’єру було взято монолітом і належним
чином реставровано та виставлено в експози-
ції Кіровоградського обласного археологічно-
го музею. Під час проведення реставраційних
робіт встановлено, що поверхня вівтаря була
Рис. 2. вівтар із розкопок храму біля с. не-
белівка в експозиції Кіровоградського об-
ласного краєзнавчого музею, реставрова-
ний С. Федоровим, і знахідки з поселення
за 2012—2013 рр.
Рис. 3. учасники конференції спостерігають експери-
ментальне спалення моделі трипільської двоповерхо-
вої будівлі, спроектованої та збудованої під керівни-
цтвом С. Джонстона, с. небелівка, 14 травня 2015 р.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4142
вкрита червоною фарбою, вдалося також від-
новити заглиблений орнамент, який виявив-
ся тотожним до місцевої традиції декорування
великого посуду.
решта доповідей були присвячені трипіль-
ській тематиці у межах межиріччя Південно-
го бугу та Дніпра. Значна їх частина стосува-
лася пам’яток і конкретних знахідок. в. Соб-
чук презентував карту трипільських пам’яток
Кіровоградської обл. — за останнє десятиріччя
завдяки місцевим дослідникам їхня кількість
майже подвоїлася. Доповіді С. Головка, о. Пе-
ресунчака, І. Козир, К.І. Панченка, о. чорно-
го, о. Семенюк були присвячені трипільським
поселенням різного часу на Кіровоградщині.
М. Тупчієнко доповів про знахідки пізньотри-
пільського посуду в підкурганних похованнях.
частину з перелічених доповідей було про-
читано в с. небелівка паралельно з проведенням
експерименту — спаленням макета двоповерхо-
вого трипільського житла, побудованого 2014 р.
під керівництвом С. Джонстона. Такий експери-
мент зацікавив не лише науковців, але й небайду-
жих мешканців с. небелівки. у майбутньому за-
плановано спостерігати за процесом археологіза-
ції того, що залишиться після спалення споруди.
Під час роботи конференції у м. Кірово-
граді в краєзнавчому музеї відкрито виставку,
присвячену виконанню міжнародного проек-
ту. вона включала комплекс знахідок і вівтар,
передані до музею з розкопок у небелівці, а
також підготовані британською і українською
сторонами стенди з фотознімками та пояснен-
нями стосовно результатів досліджень.
М.Ю. ВІДЕйКО
уранці 20 жовтня 2015 р. надзвичайно гірка, тяж-
ка звістка надійшла з Дніпропетровська: рапто-
во та передчасно, на 62-му році життя, помер
володимир андрійович ромашко — відомий
український археолог, доктор історичних наук,
професор кафедри історіографії, джерелознав-
ства та архівознавства Дніпропетровського на-
ціонального університету ім. о. Гончара.
володимир андрійович народився 21 квіт-
ня 1954 р. у с. Михайлівка Томаківського р-ну
Дніпропетровської обл. у 1971 р. закінчив
школу № 2 м. Дніпропетровська. Після цього
працював лаборантом у Дніпропетровському
інженерно-будівельному інституті. Пізніше, у
1972—1974 рр., служив у лавах радянської ар-
мії. у 1974 р. володимир вступив на підготов-
че відділення Дніпропетровського державного
університету й восени 1975 р. був зарахований
студентом денного відділення історичного фа-
культету, який закінчив із відзнакою у 1980 р.
за фахом «Історія».
Починаючи зі студентських років, він за-
хо пився археологією та активно працював на
СВІТЛОЇ ПАМ’ЯТІ
ВОЛОДИМИРА АНДРІЙОВИЧА РОМАШКА
різних посадах у новобудовній археологічній
експедиції рідного університету. Під час дослі-
дження численних курганів і поселень у зонах
будівництва меліоративних систем і виробки
ґрунту шахтами Західного Донба су викриста -
лізувалося коло його наукових інтересів —
доби пізнього бронзового та раннього залізно-
го віків. І цьому науковому напряму в.а. ро-
машко присвятив усе подальше життя. Ще
буду чи студентом, він приділяє значний час не
лише польовий роботі, а й починає писати
перші наукові праці, доповідати на студент-
ських наукових конференціях різного рівня —
від університетських до раСКів (регіональні
наукові студентські конференції) та ваСКів
(всесоюзні археологічні студентські конфе-
ренції). До речі, з одним із авторів цього не-
кролога володимир познайомився на раСКу в
1978 р. у чернігові.
уся трудова та наукова діяльність в.а. ро-
машка нерозривно пов’язана з історичним
факультетом Дну. З часом, будучи вправним
організатором, він очолив одну з новобудов-
них експедицій університету. За його ініціати-
вою було укладено низку договорів із дирекці-
єю «Павлоградвугілля» та понад 20 років три-
© Я.П. ГерШКович,
С.а. СКорий, в.в. оТроЩенКо, 2015
|