Слово про археолога (до 80-річчя Леоніда Мацкевого)
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2016
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194989 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Слово про археолога (до 80-річчя Леоніда Мацкевого) / Г.І. Панахид // Археологія. — 2016. — №. 1. — С. 141–144. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-194989 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1949892023-12-03T10:25:57Z Слово про археолога (до 80-річчя Леоніда Мацкевого) Панахид, Г.І. Хроніка 2016 Article Слово про археолога (до 80-річчя Леоніда Мацкевого) / Г.І. Панахид // Археологія. — 2016. — №. 1. — С. 141–144. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194989 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Панахид, Г.І. Слово про археолога (до 80-річчя Леоніда Мацкевого) Археологія |
| format |
Article |
| author |
Панахид, Г.І. |
| author_facet |
Панахид, Г.І. |
| author_sort |
Панахид, Г.І. |
| title |
Слово про археолога (до 80-річчя Леоніда Мацкевого) |
| title_short |
Слово про археолога (до 80-річчя Леоніда Мацкевого) |
| title_full |
Слово про археолога (до 80-річчя Леоніда Мацкевого) |
| title_fullStr |
Слово про археолога (до 80-річчя Леоніда Мацкевого) |
| title_full_unstemmed |
Слово про археолога (до 80-річчя Леоніда Мацкевого) |
| title_sort |
слово про археолога (до 80-річчя леоніда мацкевого) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/194989 |
| citation_txt |
Слово про археолога (до 80-річчя Леоніда Мацкевого) / Г.І. Панахид // Археологія. — 2016. — №. 1. — С. 141–144. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT panahidgí slovoproarheologado80ríččâleonídamackevogo |
| first_indexed |
2025-07-16T22:41:26Z |
| last_indexed |
2025-07-16T22:41:26Z |
| _version_ |
1837845119763480576 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 141
меморіальний збірник на пошану дослідника з
нагоди його 85-річчя — «...Але таких багато не
буває, бо легким і красивим було б життя».
За результатами роботи конференції було
запропоновано проводити подібні наукові за-
ходи в Державному історико-культурному за-
повіднику «Межибіж» у інтервалі раз на два
роки та залучати щонайширше коло учасни-
ків — як українських науковців, так і зарубіж-
них гостей.
А.В. СКИБА, О.В. ПЕТРАУСКАС,
О.Г. ПОГОРІЛЕЦЬ
СЛОВО ПРО АРХЕОЛОГА
(до 80-річчя Леоніда МАЦКЕВОГО)
© Г.І. ПАНАХИД, 2016
Леонід Георгійович Мацкевий народився 26
жовтня 1935 року в м. Горлівка на Донбасі в
родині інженерів-будівельників. Згодом сім’я
переїхала до Києва, де батько — Георгій Мац-
кевий, інженер у третьому поколінні, керу-
вав групою технічного контролю за реставра-
цією будинку Верховної Ради України (1944—
1948 рр.). Знесилений перебуванням у конц-
таборі, Георгій Мацкевий прожив недовго, але
зумів передати синові важливі риси: праце-
любність, наполегливість, виваженість і скру-
пульозність. Мати — Поліна Мацкева (Гор-
дієнко) передала синові основні життєві му-
дрості — шану й почуття любові до рідної зем-
лі, до української культури й традицій. Усі ці
материнсько-батьківські настанови Л. Мацке-
вий зберіг і проніс через усе життя.
Середню освіту Л. Мацкевий здобув у сто-
лиці. Він навчався в Київській середній школі
№ 95 (1945—1954 рр.). Значний вплив на фор-
мування життєвого вибору майбутнього архео-
лога мали вчителі. Зокрема таємне викладання
українською мовою та захоплюючі розповіді
шкільного історика — директора школи І. Но-
війчука, який вчив шанувати рідну й світову
давнину, вплинули на визначення майбутньо-
го наукового поступу Л. Мацкевого. У школя-
ра виникли перші захоплення історією, архео-
логією, нумізматикою. Одне із них згодом ста-
не справою його життя.
Л. Мацкевий здобув вищу освіту в Київ-
ському державному університеті ім. Т.Г. Шев-
ченка (КДУ), куди вступив у 1957 році на
історико-філософський факультет. Навчаю-
чись у виші, Л. Мацкевий одночасно займав-
ся науковою роботою та вів активне громад-
ське життя. Він був старостою археологічного
гуртка, головою студентського наукового то-
вариства. За доповідь «Мезолітична стоянка
Фатьма-Коба в Криму» (1960 р.), виголоше-
ній на студентській конференції, Л. Мацке-
вий отримав грамоту від ректора Московсько-
го державного університету ім. М.В. Ломоно-
сова — І.Г. Петровського та голови наукового
студентського товариства В. Яніна.
Під час навчання на кафедрі археології і му-
зеєзнавства Л. Мацкевий слухав лекції відомих
1_2016copy.indd 141 21.04.2016 15:51:12
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1142
археологів: Лазаря Славіна, Михайла Брайчев-
ського, Дмитра Телегіна, Сергія Бібікова та ін-
ших. Окрім цього, Леонід активно займався
самоосвітою — багато читав, відвідував науко-
ві гуртки, брав участь у наукових обговореннях
і дискусіях. Студент Мацкевий здобув перший
досвід проведення польових археологічних ро-
біт в експедиціях під керівництвом С. Бібіко-
ва, Ю. Колосова, О. Лєскова, А. Щепінсько-
го, Є. Веймарна та П. Шульця. Виконуючи за-
вдання С. Бібікова, Л. Мацкевий провів перші
самостійні археологічні дослідження в Криму
та на Херсонщині. Результатом цих робіт стали
статті у виданнях «Збірник студентських праць
КДУ» та «Повідомлення Одеського археоло-
гічного музею». Згодом ці публікації згадували
у своїх працях С. Бібіков, Д. Телегін, Ю. Коло-
сов, М. Оленковський та інші науковці. Відмін-
ні теоретичні знання, практичні навики про-
ведення археологічних розкопок, уміння ар-
гументувати свою точку зору зумовили те, що
вже зі студентської лави Л. Мацкевий мав пев-
ний авторитет серед світил тогочасної архео-
логічної науки.
Окрім наукової діяльності, в студентські роки
Л. Мацкевий активно займався спортом, був го-
ловою студентського спортбюро, брав участь у
змаганнях, захищав прапори рідного вишу, пе-
ремагав. Ще будучи школярем, у 1952 р., Лео-
нід став чемпіоном Києва з метання диску. Він
також займався іншими видами спорту: легкою
атлетикою, десятиборством, плаванням, важ-
кою атлетикою, фехтуванням, футболом, во-
лейболом. Згодом ця спортивна підготовка зна-
добилася майбутньому археологу-польовику в
численних експедиціях. Та й сьогодні, у свої 80
років, ювіляр перебуває у добрій фізичній фор-
мі — завжди стрункий і підтягнений, повний
сил та енергії.
Студент Мацкевий мав й інші захоплення:
він писав вірші (це вдавалося йому ще зі шкіль-
них років) і співав у хорі, навіть був солістом.
У 1962 р. Л. Мацкевий із відзнакою закін-
чив КДУ й отримав можливість навчання в ас-
пірантурі. Але вчорашній студент не мав тру-
дового стажу, необхідного для зарахування на
навчання, тому підписав призначення на ро-
боту в Керченський історико-археологічний
музей (КІАМ). Так розпочався кримський пе-
ріод у житті Л. Мацкевого. Спочатку молодий
дипломований спеціаліст працював екскурсо-
водом. Ювіляр пригадує випадок, який тра-
пився з ним на третій день роботи в музеї. На
екскурсію завітала група поважних науковців,
які відпочивали в Коктебельському будинку
відпочинку вчених. Серед екскурсантів були
досить знані особи, зокрема відомий археолог
й антрополог М. Герасімов. Екскурсію доручи-
ли провести Л. Мацкевому. Молодий екскур-
совод хвилювався, але добре виконав завдан-
ня. У нагоді став досвід, набутий під час сту-
дентських музейних практик у Києві, Москві
та Ленінграді.
Ще один випадок із кримського періоду
Леонід Мацкевий згадує як особливий. У ви-
хідний день, проводячи археологічну розвідку
на некрополі Пантікапея, на схилах гори Мі-
тридат, він відкрив розоране поховання з до-
сить цікавими знахідками. Один артефакт став
справжнім відкриттям. Це була велика стела,
оздоблена горельєфним зображенням воїна зі
зброєносцем, датована IV ст. до н.е. На дум-
ку авторитетних науковців (В. Блаватського,
В. Гайдукевича, А. Іванової, П. Шульця), ця
знахідка вперше представила школу Фідія на
території колишнього СРСР.
Доля сприяла польовим пошукам молодого
дослідника. Весною 1963 р. Л. Мацкевий від-
крив чергову пам’ятку на острові Хортиця. Це
сталося під час проходження військової пе-
репідготовки в м. Запоріжжя. Незважаючи на
щільний графік обов’язкових занять, археолог
знаходив час на польові розвідки. Цього разу
Леонід виявив вироби з кременю і стегнову
кістку давнього бика. Знахідки передав у Запо-
різький краєзнавчий музей.
За час роботи в КІАМ Л. Мацкевий обіймав
посади завідувача відділом давньої історії, го-
ловного охоронця фондів і заступника дирек-
тора з наукової роботи. Також у цей період вий-
шли друком його перші дослідницькі статті у
наукових виданнях «Советская археология» і
«Тези Секції палеоліту Пленуму ІА АН СРСР».
Разом із тим, Леонід Мацкевий проводив ак-
тивну роботу щодо популяризації археології,
публікуючи численні газетні статті.
Зібраний польовий матеріал, накопичений
науковий доробок та рекомендації провідних
археологів (С. Бібікова, П. Борисковського,
О. Черниша, І. Свєшнікова) додали впевненос-
ті молодому дослідникові у виборі подальшої
наукової кар’єри. Отримавши рекомендацію
Керченської сесії Одеського археологічного
товариства, Л. Мацкевий у 1967 р. вирушив до
Москви вступати в аспірантуру. У жорсткій кон-
куренції, серед добре підготовлених учнів про-
відних археологів того часу, він отримав єдине
місце в стаціонарній аспірантурі Сектора пале-
оліту Ленінградського відділення Інституту ар-
хеології Академії наук СРСР (ІА АН СРСР).
1_2016copy.indd 142 21.04.2016 15:51:12
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 143
Аспірант з головою поринув у наукову робо-
ту. Після двох років навчання Л Мацкевий подав
до захисту дисертаційну роботу «Мезоліт і нео-
літ Керченського півострова». Згодом дисерта-
ція була захищена в ІА АН СРСР, отримавши
одностайну позитивну оцінку всіх членів Спе-
ціалізованої вченої ради. Вчена рада Інституту
прийняла рішення: залишити молодого канди-
дата історичних наук працювати в ІА АН СРСР.
Однак, через особисті обставини Л. Мацкевий
був змушений повернутися на південь. Там він
працював у Кубанському державному універ-
ситеті (м. Краснодар) на викладацькій посаді
(1971—1973 рр.). Паралельно Леонід Георгійо-
вич продовжував займатися наукою.
У кінці 1960-х — на початку 1970-х рр.
Л. Мацкевий публікує серію важливих архео-
логічних праць. Зокрема завершує монографію
«Мезоліт і неоліт Східного Криму» та друкує
статті в журналі «Советская археология». У сво-
їх публікаціях на тему мезоліту науковець запро-
понував власний типологічний лист крем’яного
інвентаря. У співпраці з Г.О. Пашкевич учений
займався палеоекологічними дослідженнями,
а у співавторстві з А. Шером — математичним
аналізом археологічного матеріалу. Свої польові
розвідки та теоретичні обґрунтування мезоліту
на території Прикубання Л. Мацкевий опублі-
кував окремою нау-ковою працею.
Життя й наукова діяльність Леоніда Георгі-
йовича Мацкевого впродовж останніх 40 ро-
ків пов’язані з містом Лева та Західною Украї-
ною. Уперше Л. Мацкевий потрапив до Львова
ще будучи студентом КДУ. Як згадує сам юві-
ляр, він був учасником етнолого-археологічної
університетської експедиції, одним із завдань
якої в 1959 р. були пошуки снігової люди-
ни в Карпатах. Дорогою дослідники затрима-
лися у Львові, де відбулася зустріч з Іваном
Крип’якевичем. Це було перше знайомство
студента Мацкевого з львівською інтеліґен-
цією та науковою спільнотою Західної України.
Спілкування мало значний вплив на подальшу
наукову й громадську діяльність Л. Мацкевого
на заході України.
У 1973 р. кандидат історичних наук Л. Мац-
кевий вдруге приїжджає до Львова. Цього
разу — за власним бажанням і назавжди. Львів
стає рідним містом для Леоніда Георгійовича.
Понад 40 років Л. Мацкевий пропрацю-
вав в Інституті українознавства імені Іва-
на Крип’якевича Національної Академії наук
України (ІУ НАНУ), колишній Інститут сус-
пільних наук Академії наук УРСР (ІСН АН
УРСР).
У 1973 р. Леонід Мацкевий став співробіт-
ником ІСН АН УРСР і начальником Львівської
обласної та Прикарпатської археологічних екс-
педицій. Він успішно поєднує науково-польові
дослідження з адміністративно-керівною і
викладацькою роботою. Упродовж 20 років
(1973—1993) Л. Мацкевий перебував на поса-
ді старшого наукового співробітника ІСН АН
УРСР та ІУ НАНУ. У 1981 р. йому присвоєне
вчене звання старшого наукового співробіт-
ника. Пізніше Леонід Георгійович обіймав по-
сади завідувача сектором первісної археології
(1993—1996 рр.) та завідувача відділом архео-
логії (1997—2003 рр.); провідного наукового
співробітника відділу археології ІУ НАНУ (з
2004 р.). Паралельно з науковою діяльністю
Л. Мацкевий займався викладацькою робо-
тою: у 1999—2000 рр. був професором Львів-
ського державного університету імені Івана
Франка, читав лекції з палеоекології, проводив
археологічні практики зі студентами.
У 1987 р. Л. Мацкевий розпочинає комплек-
сні дослідження печер заходу України. Печер-
ні порожнини, завдяки своїм природним особ-
ливостям (сталому температурно-вологому ре-
жиму) є місцями, де добре збереглися сліди
перебування давніх людей. Л. Мацкевий у сво-
їх публікаціях неодноразово аргументовано на-
голошував на необхідності комплексного між-
дисциплінарного вивчення печерних пам’яток
заходу України. У 1983 р. у журналі «Совет-
ская археология» було опубліковано його стат-
тю «Природне середовище та мезоліт заходу
України» (у співав. з О. Адаменком, Г. Пашке-
вич і К. Татариновим). Наступного року англо-
мовний варіант цієї статті був виданий у «So-
viet Anthropology and Archaeology». Таким чи-
ном фахівці різних галузей науки підсумували
масштабні багаторічні польові роботи на мезо-
літичних пам’ятках регіону.
У 1987 р. під керівництвом Л. Мацкевого
розпочалися багаторічні дослідження печер-
но-скельного ансамблю в уроч. Прийма на
Львівщині, які тривали майже 20 років. На
п’ятиярусному об’єкті зафіксовані культурні
шари пізнього середньовіччя, ранньозалізно-
го часу, доби ранньої бронзи, енеоліту, мезолі-
ту та палеоліту. Цю пам’ятку вчений вважає од-
нією з найзнаковіших у своїй науковій кар’єрі.
Саме тут у палеолітичному шарі виявлено сім
кісток, що, за висновками фахівців, є рештка-
ми неандертальців. Знахідки з Прийми науко-
во опрацьовані й описані в монографіях та чис-
ленних статтях, опублікованих в Україні й за
кордоном.
1_2016copy.indd 143 21.04.2016 15:51:12
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1144
Іншою важливою пам’яткою, яку відкрив
Л. Мацкевий, є навіс Львів VІІ (Чортова Ске-
ля). У верхньому палеолітичному шарі був ви-
явлений уламок рогу північного оленя, на яко-
му збереглося одне з найдавніших хрестопо-
дібних зображень. Цей артефакт експонувався
на виставці «Хрести в історії України» у Софії
Київській і був рекомендований для вистав-
ки у Ватикані. У нижньому культурному шарі
пам’ятки зафіксовані найдавніші сліди перебу-
вання людини на території сучасного Львова.
У квітні 1991 р. Леонід Георгійович Мацке-
вий захистив докторську дистертацію «Мезо-
літ заходу України» у Московському держав-
ному університеті. Цього ж року було видано
монографію «Мезолит запада Украины».
Упродовж багатьох років (з 1994 р.) Л. Мац-
кевий є членом Спеціалізованих вчених рад ІУ
НАНУ, Інституту народознавства НАН Украї-
ни. Він був опонентом кандидатських та док-
торських дисертацій в ІУ НАНУ, в ІА НАНУ,
в Одеському національному університеті
ім. І. І. Мечникова. У 2014—2015 рр. Л. Мац-
кевий був професором Львівської національ-
ної академії мистецтв та членом Спеціалізова-
ної вченої ради цього ж вишу.
Вражаюча працездатність Л. Мацкево-
го підкріплена об’ємним науковим доробком.
Л. Мацкевий — автор і співавтор 30 моногра-
фій, понад 600 наукових і науково-популярних
статей, опублікованих у 23 країнах. Ювіляр
бере активну участь в українських і зарубіж-
них фахових наукових конференціях, підтри-
мує багаторічні дружні стосунки з відомими
колегами-археологами.
Л. Мацкевий не лише науковець-теоретик, а
й археолог-польовик з багаторічним досвідом.
Загалом ювіляр за 50 польових сезонів (1958—
2009 рр.) брав участь у 130 археологічних екс-
педиціях, з яких 108 він очолював. Лише на за-
ході України Л. Мацкевий відкрив близько 450
археологічних пам’яток, стаціонарно дослідив
понад 50. Результатом плідної наукової робо-
ти ювіляра стало обґрунтування проблем доби
мезоліту й неоліту на Херсонщині, мезоліту
на Північному Кавказі та Закарпатті. Л. Мац-
кевим було розроблено періодизацію та здій-
снено культурну атрибуцію пам’яток часу ме-
золіту й неоліту Східного Криму. Також учений
запропонував своєрідну періодизацію мезолі-
ту Західної України та виділив на її теренах ло-
кальні групи населення, зокрема чотири куль-
тури мезолітичного часу.
А ще доктор історичних наук Л. Мацке-
вий — голова родини. Разом із дружиною Аль-
біною Миколаївною вони виховали двох ді-
тей — Олега і Оксану. Турботливий дідусь
пишається своїми онуками — Максимом, Де-
нисом та Інгою.
До заслуг ювіляра також належить його
внесок у розвиток українського музейницва.
Л. Мацкевий брав участь у створенні музейно-
виставкових експозицій Керченського, Фео-
досійського, Бродівського, Жидачівського та
Миколаївського у Львівській області музеїв.
Учений був одним з ініціаторів створення й ак-
тивним будівничим Археологічного музею ІУ
НАНУ (1994—2003 рр.) та Музею найдавніших
пам’яток Львова.
Л. Мацкевий є членом Асоціації археологів
Європи, почесним членом Товариства Лева.
Ювіляр нагороджений медалями Юрія Дрого-
бича і Маркіяна Шашкевича, Почесною гра-
мотою президента НАН України Бориса Пато-
на та іншими відзнаками.
Невтомний трудівник продовжує займатися
улюбленою справою — публікує наукові стат-
ті, виступає на наукових археологічних захо-
дах, бере участь у роботі Спеціалізованої вче-
ної ради. Ювіляр повен життєвої енергії, твор-
чих планів і цікавих ідей.
«Археологія — понад усе!» — так можна
окреслити життєве кредо Леоніда Георгійови-
ча Мацкевого.
Шановний Леоніде Георгійовичу, сердечно
вітаємо Вас з ювілеєм!
Міцного Вам здоров’я і всіляких гараздів на
многії літа!
Г.І. ПАНАХИД
1_2016copy.indd 144 21.04.2016 15:51:12
|