Срібні та золоті ісламські монети в колекції Білгород-Дністровського краєзнавчого музею

У статті розглянуто срібні та золоті монети різних ісламських держав, які зберігаються в Білгород-Дністровскому краєзнавчому музеї. Особливо відзначено роль цих монет у дослідженні локального грошового обігу....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2016
1. Verfasser:	Янов, Д.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2016
Schriftenreihe:	Археологія
Schlagworte:	Публікації археологічного матеріалу
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195000
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Срібні та золоті ісламські монети в колекції Білгород-Дністровського краєзнавчого музею / Д.М. Янов // Археологія. — 2016. — №. 1. — С. 89–96. — Бібліогр.: 45 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-195000
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1950002023-12-03T10:35:19Z Срібні та золоті ісламські монети в колекції Білгород-Дністровського краєзнавчого музею Янов, Д.М. Публікації археологічного матеріалу У статті розглянуто срібні та золоті монети різних ісламських держав, які зберігаються в Білгород-Дністровскому краєзнавчому музеї. Особливо відзначено роль цих монет у дослідженні локального грошового обігу. Silver and golden Islamic coins kept in the Bilhorod-Dnistrovskyi Local Lore Museum are discussed in the article. The coins were found on the territory of Bilhorod-Dnistrovskyi fortress. In fact, all of them were passed to the Museum by private persons, except one coin found by the Prychornomorska Archaeological Expedition headed by H.H. Mezentseva. A 916—917 dirham of the Samanids is the earliest of the coins presented. Findings of Kufic dirhams were known in BilhorodDnistrovskyi before. Perhaps, a finding of this coin was related with the trading routs functioning. Coins of Golden Horde are represented by two items: yarmaq of Tulabuga and dirham of Ordu Melik. As against from the first coin, which analogies are found in the horde and among single finds from Bilhorod-Dnistrovskyi territory, the other coin is rare for this region. The most numerous group contains the coins of the Ottoman Empire minted from the end of the 15th to the beginning of the 20th centuries. The greatest number of Ottoman coins belong to the period of Bayezid II (1481—1512) reign, which is related probably to the mass building works in the fortress in this period. The attention also should be paid to a unique akçe imitation of the end of the 17th century having no analogies yet. The last group contains the coins of the Crimean Khanate which were used in Akkerman together with Ottoman coins during the whole period of their mint (from the 1440s to 1783), though in a lesser number, as the findings published earlier confirm. В статье рассматриваются серебряные и золотые исламские монеты, которые хранятся в Белгород-Днестровском краеведческом музее. Монеты были найдены на территории Белгород-Днестровской крепости. Практически все они были переданы в музей частными лицами, кроме одной монеты, найденной Причерноморской археологической экспедицией под руководством Г.Г. Мезенцевой. Наиболее ранней среди представленных монет является дирхем Саманидов 916—917 гг. В Белгороде-Днестровском ранее не были известны находки куфических дирхемов. Вероятно, находка этой монеты была связана с функционированием торговых путей. Среди монет Золотой Орды представлены 2 экземпляра: ярмак Тула Буги и дирхем Орду Мелика. В отличие от первой монеты, аналогии которой встречаются в кладе и среди единичных находок с территории Белгорода-Днестровского, вторая монета является редкой для данного региона. Наиболее многочисленную группу представляют монеты Османской империи, чеканенные с конца XV в. до начала ХХ в. Среди османских монет наибольшее количество относится к периоду правления Баязида II (1481—1512 гг.), что связано, вероятно, с проведением масштабных строительных работ в крепости в это время. Также следует обратить внимание на уникальное подражание акче конца XVII в., аналогии которого пока не известны. Последнюю группу составляют монеты Крымского ханства, которые, как подтверждают опубликованные ранее находки, наряду с османскими монетами обращались в Аккермане в течении всего периода их чеканки (с 40-х гг. XV в. до 1783 г.), однако в значительно меньшем количестве. 2016 Article Срібні та золоті ісламські монети в колекції Білгород-Дністровського краєзнавчого музею / Д.М. Янов // Археологія. — 2016. — №. 1. — С. 89–96. — Бібліогр.: 45 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195000 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікації археологічного матеріалу Публікації археологічного матеріалу
spellingShingle	Публікації археологічного матеріалу Публікації археологічного матеріалу Янов, Д.М. Срібні та золоті ісламські монети в колекції Білгород-Дністровського краєзнавчого музею Археологія
description	У статті розглянуто срібні та золоті монети різних ісламських держав, які зберігаються в Білгород-Дністровскому краєзнавчому музеї. Особливо відзначено роль цих монет у дослідженні локального грошового обігу.
format	Article
author	Янов, Д.М.
author_facet	Янов, Д.М.
author_sort	Янов, Д.М.
title	Срібні та золоті ісламські монети в колекції Білгород-Дністровського краєзнавчого музею
title_short	Срібні та золоті ісламські монети в колекції Білгород-Дністровського краєзнавчого музею
title_full	Срібні та золоті ісламські монети в колекції Білгород-Дністровського краєзнавчого музею
title_fullStr	Срібні та золоті ісламські монети в колекції Білгород-Дністровського краєзнавчого музею
title_full_unstemmed	Срібні та золоті ісламські монети в колекції Білгород-Дністровського краєзнавчого музею
title_sort	срібні та золоті ісламські монети в колекції білгород-дністровського краєзнавчого музею
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Публікації археологічного матеріалу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195000
citation_txt	Срібні та золоті ісламські монети в колекції Білгород-Дністровського краєзнавчого музею / Д.М. Янов // Археологія. — 2016. — №. 1. — С. 89–96. — Бібліогр.: 45 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT ânovdm sríbnítazolotííslamsʹkímonetivkolekcííbílgoroddnístrovsʹkogokraêznavčogomuzeû
first_indexed	2025-07-16T22:42:22Z
last_indexed	2025-07-16T22:42:22Z
_version_	1837845177435160576
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 89 Нумізматичні джерела відіграють важливу роль у дослідженні політичної, соціальної й особли- во економічної історії певного регіону. Зокре- ма, фіксація знахідок монет займає вагоме міс- це в реконструкції грошового обігу в середньо- вічному Білгороді (ще відомий, як Монкастро, Аспрокастро, Аккерман, Четатя-Албе та ін.).1 Першою публікацією знахідок ісламських монет на території Білгорода-Дністровського було повідомлення в «Звітах Імператорської Археологічної Комісії» за 1904 р. про відкриття скарбу, що складався із 3264 срібних золотоор- динських монет кінця XIII ст. ханів Тула-Буги та Токти 2 (монети були ідентифіковані А.К. Мар- ковим) (ОАК 1907, с. 121). Однак, слід зауважи- ти, що на думку деяких дослідників (Булатович 1986, с. 117—118), до білгородських знахідок та- кож належить скарб із 6 монет Токти, опублі- кований у 1844 р. В.В. Григор’євим (Григорьев 1844, с. 301—302). Декілька золотоординських й османських монет, знайдених під час розкопок Аккерманської фортеці в 1912 р., були опубліко- вані Е.Р. фон Штерном (Штерн 1913, с. 96, 99). Наступний період у дослідженні проблеми припадає на 50—80-ті роки. На відміну від до- революційних публікацій, дослідники не лише фіксують знахідки, а й починають приділя- ти значну увагу питанню вивчення грошового обігу золотоординських монет (Полевой 1956, с. 91—103; Нудельман 1974, с. 199—201; Була- тович 1986, с. 117—120). 1 Автор висловлює щиру подяку за надання дозволу та допомогу в роботі з колекцією директору Білгород- Дністровского краєзнавчого музею Бєлой Тетяні Павлівні, головному зберігачу фондів Янковій До- мнікії Петрівні та зберігачу фондів Богатирській Ірині Петрівні. 2 Ранні золотоординські монети умовно віднесено до ісламських. Іслам був затверджений як державна релігія ханом Узбеком (1313—1341 рр.), хоча ста- новлення ісламу в Золотій Орді почалося ще раніше (Васильев 2007, с. 7—33). На сучасному етапі дослідження відбулася помітна активізація у вивченні обігу середньо- вічних монет у Білгороді, що пов’язано з поя- вою нових знахідок, виявлених під час архео- логічних досліджень Білгород-Дністровської фортеці, які проводилися Білгород-Тірською експедицією (Богуславский, Дергачева 2011, с. 73—91; Богуславский, Янов 2013, с. 55—68; Богуславский, Янов 2013а, р. 40—41; Богуслав- ский, Дергачева 2014, с. 131—151; Богуславский, Янов 2014, с. 345—357) та Міжнародною пів- денною середньовічною експедицією (Beljaeva, Boldureanu, Dergaciova 2012, р. 29). Окрім того, було ідентифіковано монети з розкопок 40— 60-х рр. XX ст. (Карашевич, Болдуряну, Дерга- чева 2013, с. 283—289). Значну увагу в публіка- ціях приділено проблемі обігу османських мо- нет, яка не досліджувалася в радянський період через невелику кількість відомих знахідок. Метою цієї статті є залучення до науково- го обігу нових нумізматичних джерел (з колек- ції Білгород-Дністровського краєзнавчого му- зею), зіставлення отриманих даних з опубліко- ваними раніше білгородськими знахідками та оцінка їхнього значення в дослідженні грошо- вого обігу й інших аспектів історії Білгорода- Дністровського. У статті розглянуто 2 екз. золотих та 45 екз. срібних ісламських монет із колекції Білгород- Дністровського краєзнавчого музею. Також до срібних монет умовно віднесено фальши- ві (виготовлені з міді, покритої тонким шаром срібла), та білонні монети (в яких кількість лі- гатури перевищує кількість чистого срібла). До останніх належить копійка Шахіна Гірея (1777—1783 рр.) (48) 3, вміст срібла в якій ста- новить п’яту пробу, що дозволяє визначити грошову одиницю, як практично мідну. Майже всі монети були передані до му- зею приватними особами, причому, за їхніми 3 У дужках подано номери знахідок, що відповідають номерам із каталогу в кінці статті. Д.М. Янов СРІБНІ ТА ЗОЛОТІ ІСЛАМСЬКІ МОНЕТИ В КОЛЕКЦІЇ БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ 1 У статті розглянуто срібні та золоті монети різних ісламських держав, які зберігаються в Білгород-Дністровскому краєзнавчому музеї. Особливо відзначено роль цих монет у дослідженні локального грошового обігу. К л ю ч о в і с л о в а: ісламська нумізматика, грошовий обіг, Білгород-Дністровський. © Д.М. ЯНОВ, 2016 1_2016copy.indd 89 21.04.2016 15:50:43 ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 190 свідченнями, знайдені на території Білгород- Дністровської фортеці. Винятком є монета (18), виявлена під час дослідження фортеці Причор- номорською археологічною експедицією під керівництвом Г.Г. Мезенцевої в 1981 р. Найбільш ранньою серед представлених монет є дирхем емірату Саманідів, який датує- ться 916—917 рр. На жаль, місце його знахідки невідоме, але, оскільки ця монета була переда- на до музею колекціонером В.П. Пушкарьо- Рис. 1. Монети з колекції Білгород-Дністровсько го краєзнавчого музею. Розшифровка цифрових позначень: 1 — 10; 2 — 17; 3 — 19; 4 — 34; 5 — 45; 6 — 46 1_2016copy.indd 90 21.04.2016 15:50:43 ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 91 вим разом з османськими монетами з території фортеці, то можна припустити, що вона також була виявлена на території міста. Досі в Білгороді-Дністровському та взага- лі на території Одеської обл. лишалися неві- домими випадки знаходження куфічних дир- хемів 4. Хоча слід зазначити, що Л.Д. Дмитров, публікуючи результати розкопок у Білгороді- Дністровському в 1949 р. і 1950 р., згадує зна- хідки арабських бронзових монет із потертими легендами (Дмитров 1955, с. 118). А.А. Нудель- ман залучив їх до переліку знахідок куфіч- них монет на території Пруто-Дністровського межиріччя (Нудельман 1985, с. 84, 86), однак ці монети виявилися золотоординськими та османськими (Карашевич, Болдуряну, Дерга- чева 2013, с. 283—287). Знахідки куфічних дирхемів відомі в порів- няно значній кількості в Північній Європі та в центральних і північних регіонах Східної Єв- ропи. Натомість у Північному Причорномор’ї вони зустрічаються досить рідко. Знахідки ку- фічних дирхемів відомі на території городищ Єкімауци та Алчедар у північно-східній Мол- дові (Нудельман 1985, с. 84—89), у с. Новола- зарівка Миколаївської області (Гошкевич 1903, с. 40—41), і дещо більше їх було виявлено в Криму (Сидоренко 2002, с. 34—448). На думку Р.А. Рабіновича, дирхеми в Ал- чедарі та Єкімауцах свідчать про існуван- ня Балтійсько-Дністровського торговельного шляху, т. зв. другого шляху «із варяг у греки», причому дирхеми використовувалися як си- ровина для виготовлення прикрас, а не як за- сіб обігу й платежу (Рабинович 1999, с. 273— 274). Основний шлях «із варяг у греки» також проходив через гирло Дністра. Так, Костян- тин Багрянородний зазначав, що при виході з Дніпра, де знаходився острів святого Еферія (острів Березань або західна частина Кінбурн- ської коси (Константин Багрянородный 1991, с. 328, прим. 55), русичі відправляються узбе- режжям Чорного моря до Дністра, потім ро- блять зупинку на річці Аспрос (Константин Багрянородный 1991, с. 51, 328, прим. 56). На думку автора, знаходження дирхе- ма Саманідів саме на території Білгорода- Дністровського є цілком припустимим і пов’я- зується, імовірно, із функціонуванням торго- вельних шляхів. Хоча, слід зауважити, що Кос- тянтин Багрянородний згадує Аспрон як по- 4 Куфічні дирхеми — срібні монети з написами куфіч- ним шрифтом, які карбували Омейяди, Аббасиди, Саманіди та ряд інших ранніх ісламських династій. рожню фортецю (Константин Багрянородный 1991, с. 157). Дві монети з представленого списку на- лежать до Золотої Орди. Територія Пруто- Дністровського межиріччя підпала під владу Золотої Орди в 40-х рр. XIII ст. (Нудельман 1985, с. 96). Перша грошова одиниця — це мо- нета хана Тула-Буги, яка карбована в Криму й має аналогії в Білгороді-Дністровському се- ред знахідок у складі згаданого скарбу 1904 р. (ОАК 1907, с. 121). Золотоординські монети кінця XIII ст., карбовані в Криму, мали до- сить обмежений ареал обігу й не виходили за межі Кримського півострова та Нижнього Подністров’я, яке було тісно пов’язане з ним. (Федоров-Давыдов 1960, с. 100). Як довели нещодавні дослідження, наприкінці XIII ст. у Білгороді (Акча-Кермані) існував влас- ний монетний двір (Казаров, Кривенко 2013, с. 91—95). Друга монета належить до періоду Великого Замішання (1359—1380 рр.) — тривалої міжусо- биці, яка призвела до зменшення надходжень монет від центральних монетних дворів до за- хідних окраїн володінь Золотої Орди (Нудель- ман 1985, с. 108). Монети Орду Меліка були раніше невідомі серед знахідок у Білгороді- Дністровському. Наприкінці 60-х рр. XIV ст. Золота Орда втрачає контроль над Пруто-Дністровським регіоном, і золотоординські монети зника- ють з обігу на цій території. Остання тре- тина XIV ст. визначається дослідниками, як безмонетний період в історії грошового обі- гу регіону (Нудельман 1985, с. 113). Білгород був залишений татарами пізніше, ніж інші населені пункти Пруто-Дністров’я. Напри- кінці XIV — на початку XV ст. місто увійшло до складу Молдавського князівства (Поле- вой 1979, с. 69). Проте золотоординські мо- нети знову потрапляють до Білгорода в пер- шій половині XV ст., про що свідчать знахід- ки монет ханів Бека-Суфі, Кічі Мухаммеда та Сеїд-Ахмада І із контрамаркою типу «Аспро- кастрон» (Петров, Дергачева 2012, с. 185— 186, 192—193). У 1484 р. Білгород та Кілія були завойовані армією султана Баязіда ІІ. Ця обставина спри- яла проникненню в регіон османських срібних монет (акче). Таким чином, завоювання Бая- зіда ІІ забезпечило домінування османської монети на ринках міста. Слід зауважити, що османські мідні монети (мангири) потрапля- ють до Білгорода ще до османського завоюван- ня (Богуславский, Янов 2013а, р. 40). 1_2016copy.indd 91 21.04.2016 15:50:46 ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 192 Монети з Білгород-Дністровського крає- знавчого музею підтверджують особливість, яку виявлено під час публікації матеріалів Білгород-Тірської археологічної експедиції — серед османських монет, знайдених у Білгороді- Дністровському, більшість монет, як срібних (Богуславский, Янов 2013, с. 57—62), так і мід- них (відомі численні мідні мангири 903 р. хідж- ри або 1497—1498 рр.) (Богуславский, Янов 2013а, р. 40), належать до періоду правління Баязіда ІІ (1481—1512 рр.). Цю особливість можна пояснити тим, що, по-перше, на той час залишалася загроза відбиття фортеці військами молдавського господаря Стефана ІІІ Великого, тому Баязід ІІ розгорнув масштабні роботи по укріпленню стін і веж фортеці (Красножон 2012, с. 368—369) і, вірогідно, залишив у форте- ці чисельний гарнізон. По-друге, після осман- ського завоювання Білгорода населення міста кардинально змінилося (Паламарчук 2008, с. 103), відповідно нові мешканці використо- вували під час розрахунків османські монети. Серед представлених монет наявні фальши- ві екземпляри (9; 10; 11; 14; 17; 19; 21; 22), од- нак не можна стверджувати, що це визначен- ня є остаточним і безсумнівним. Такі монети могли виготовлятися як на території Молдав- ського князівства (Boldureanu 2005, р. 89—94), так і в монетних дворах Османської імперії з метою збагачення власника монетного двору (Гордлевский 1962, с. 252). Продукція фальшивомонетників відповіда- ла найпоширенішим у місцевому грошовому обігу типам монет, до яких належать акче Бая- зіда II (Nicolae 2003, р. 61—69), Селіма І, Су- леймана І, Селіма ІІ та Мурада ІІІ (Boldureanu 2005, р. 94—99), проте іноді трапляються фальшиві монети більших номіналів — дир- хемів (шахі) (Boldureanu 2005, р. 100) та пара (Crivenco 2009, р. 24) (19; 21; 22). Внаслідок османського завоювання 1484 р. на Молдавському торговому шляху починає за- непадати міжнародна торгівля, від якої суттє- во залежало економічне становище Білгорода- Аккермана (Огуй 2010, с. 52). Ще гірше на стан грошового обігу в місті вплинула монет- на реформа Мурада ІІІ 1584—1586 рр., коли вага акче була зменшена від 0,682 г до 0,384 г (Boldureanu 2005, р. 46). Упродовж XVII ст. вага акче надалі зменшувалася й наприкінці століт- тя становила близько 0,16 г (Огуй 2004, с. 238). Ці процеси спричинили затяжну кризу монет- ного карбування в Османській імперії й ско- рочення емісії акче, тому серед представле- них монет присутні екземпляри, які, імовірно, були обрізані під ваговий стандарт уже напри- кінці XVII ст. (22; 37). Слід звернути увагу на монету (35) (рис. 1, 4), яка, найімовірніше, є імітацією османсько- го акче. Судячи з ваги (0,15 г), вона датується кінцем XVII ст. Ця монета містить дуже спо- творену легенду й не схожа на відомі імітації акче, знайдені на території Румунії та Молдо- ви, прототип яких зазвичай можна встанови- ти (Nicolae 2003, р. 59—69; Boldureanu 2005, р. 94—100). Криза девальвації акче спричинила посту- пове розповсюдження монети більшої ваги — пара (медіні), яка карбувалася в Місрі (Єгип- ті) та в Костантинії (Стамбулі). Утім, вага пара впродовж XVII ст. також зменшилася — від 0,80—0,84 г при Ахмеді І (1603—1618 рр.) до 0,60—0,77 г при Мехмеді IV (1648—1687 рр.) (Schindel 2011, S. 119—120). Для подолання грошової кризи в Османській імперії Сулейман ІІ (1687—1691 рр.) почав кар- бувати якісну срібну монету — куруш (40 пара), а для дрібніших розрахунків, замість акче, за- провадив мідну монету — мангир. Ця рефор- ма не була успішною, оскільки номінальна вар- тість мангирів перевищувала реальну (Огуй 2004, с. 246). На початку XVIII ст. Ахмед ІІІ за- провадив емісію пара нового зразку. Таким чи- ном, пара остаточно витіснила акче як осно- вний номінал. Впродовж XVIII ст. в Османській імперії карбувалися також номінали, що були кратні пара — ірмілік (20 пара), золта (30 пара), куруш (40 пара), алтмишлик (60 пара), юзлук (100 пара) (Кривенко 2013, с. 56). Девальвація в Османській імперії наймен- ше зачепила золоті монети — алтуни, що зу- мовило їхнє розповсюдження в XVII ст. Од- нак, згодом єгипетські та африканські мо- нетні двори починають карбувати знецінену монету. Мустафа II почав випускати монету нового типу — тек шерифі (тек ешрефі) із ту- грою на аверсі (4). Його наступник Ахмед ІІІ у 1711 р. випустив якіснішу золоту монету — зінджірлі або фундукі, вагою приблизно 3,3 г, та монети меншого номіналу — зері махбуб, вагою 2,5—2,6 г. (Sugar 1996, р. 37, fn. 3), 1/2 зері махбуб, вагою 1,25 г. (Krause, Mishler 1993, р. 941, № 163) (монета (5) належить до номі- налу зері махбуб, але важить 1,55 г, оскільки була обрізана по гурту). Унаслідок російсько-турецької війни 1806— 1812 рр. Аккерман перейшов до складу Росій- ської імперії, але й після цього в невеликій кіль- кості до нього потрапляють османські монети — очевидно, як військові трофеї (31; 32). 1_2016copy.indd 92 21.04.2016 15:50:46 ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 93 Монети Кримського ханства були й рані- ше відомі серед знахідок у Білгороді-Дністро- вському (Beljaeva, Boldureanu, Derga ciova 2012, р. 29; Карашевич, Болдуряну, Дергачева 2013, с. 287; Богуславский, Янов 2014, с. 345—357). Потрапляння цих монет до Аккерману зумов- лене, головним чином, близькістю до терито- рії Ногайських орд, які були підпорядковані кримському хану, а також перебуванням хан- ських військ у місті та околицях під час вій- ськових походів (Богуславский, Янов 2014, с. 345—357). Отже, монети з Білгород-Дністровського краєзнавчого музею суттєво доповнюють відо- мі знахідки та дозволяють реконструювати ці- лісну картину міського грошового обігу, який у багатьох аспектах визначав грошовий обіг в Північно-Західному Причорномор’ї. Наявні нумізматичні джерела дозволяють виділити декілька періодів, коли ісламські мо- нети домінували в грошовому обігу міста: 1) з кінця XIII ст. до кінця 60-х рр. XIV ст., коли були поширені монети Золотої Орди і в незначній кількості монети з Малої Азії; 2) з другої половини XV ст. до початку XVII ст. — домінування османської монети, яке закінчилося внаслідок фінансової кризи; 3) з кінця XVII ст. до початку XIX ст., коли внаслідок монетних реформ було створено нову грошову систему, що відновило до 1812 р. домінування османської монети. Опис монет Емірат Саманідів Наср бін Ахмад (914—943 рр.) 1. Дирхем (AR), Андераба, 304 р.х. (916/917 рр.). 2,5/2,0 г, 800°, 27 мм (Lane-Poole 1876, р. 88, № 306). [БДКМ Н-185]. Золота Орда Тула-Буга (1287—1291 рр.) 2. Ярмак (AR), 686 р.х. (1287/88 рр.), Крим, подвій- ний удар. 1,65/1,23 г, 750°, 18 мм (Сагдеева 2005, с. 12, № 44). [БДКМ Н-213]. Орду Мелік (1361 р.) 3. Дирхем (AR), 762 р.х. (1361 р.), Азак. 1,2/1,08 г, 900°, 14 мм (Сагдеева 2005, с. 35, № 306). [БДКМ Н-240]. Османська імперія Золото Мустафа II (1695—1703 рр.) 4. Алтун (AU), Костантинія. 3,35/3,01 г, 900°, 20 мм, пробита (Krause, Mishler 1999, р. 1104, № 127). [БДКМ IЗIV Н-2459]. Махмуд І (1730—1754 рр.) 5. Зері махбуб (AU), Міср. 1,55/1,16 г, 850°, 18 мм, обрізана (Krause, Mishler 1993, р. 156—157, № 86). [БДКМ IЗII Н-43]. Срібло Баязід ІІ (1481—1512 рр.) 6. Акче (AR), Новар. 0,50/0,25 г, 500°, 10 мм (Edhem 1334/1915—1916, s. 169, № 567). [БДКМ Н-239]. 7. Акче (AR), Новар. 0,63/0,55 г, 875°, 10 мм. [БДКМ Н-257]. 8. Акче (AR), монетний двір не визначений. 0,74/0,64 г, 875°.[БДКМ Н-4727]. 9. Фальшиве акче (AE fourree) (?), Кратова. 0,46/0,32 г, 700°.[БДКМ Н-5897]. 10. Фальшиве акче (AE fourree) (?), Костантинія. 0,62 г (Edhem 1334/1915—1916, s. 137, № 450). (рис. 1, 1) [БДКМ Н-5900]. 11. Фальшиве акче (AE fourree) (?), монетний двір не визначений. 0,55 г, стерта, окислена. [БДКМ Н-5892]. Селім I (1512—1520 рр.) 12. Акче (AR), 1 група (1512—1514 рр.), Костан- тинія. 0,6/0,6 г, 1000°, 11 мм (Edhem 1334/1915—1916, s. 184, № 627). [БДКМ Н-148]. 13. Акче (AR), Новар. 0,59/0,56 г, 960°, стерта. [БДКМ Н-261]. 14. Фальшиве акче (AE fourree) (?), 3 група (1517— 1520 рр.), монетний двір не визначений. 0,74 г, 10 мм, стерта. [БДКМ Н-1609]. Сулейман І (1520—1566 рр.) 15. Акче (AR), 1 група, 1 період (1520—1534 рр.), Новар. 0,44/0,26 г, 600°, 12 мм (Edhem 1334/1915—1916, s. 316, № 1055). [БДКМ Н-260]. 16. Акче (AR), 1 група, 2 період (1534—1541 рр.), Се- рез або Сіроз. 0,67/0,50 г, 750°, 13 мм (Edhem 1334/1915— 1916, s. 291—292, № 977—978). [БДКМ Н-391]. 17. Фальшиве акче (AE fourree) (?), перший юві- лейний тип, 1541 р. (на честь 100-річчя сходження на престол султана Мехмеда II) (Boldureanu 2005, р. 44), монетний двір не визначений. 0,56 г, 12 мм, стерта. (рис. 1, 2) [БДКМ Н-1593]. Сулейман І або Селім ІІ (1566—1574 рр.) 18. Акче (AR), Новар/Новаберда, стерта, обла- мана. Дані про вагу відсутні. [без інв. номера, БД-81, оп. 381]. Селім ІІ (1566—1574 рр.) 19. Фальшивий дирхем (AE fourree) (?), Багдад. 2,47 г, 18 мм (Edhem 1334/1915—1916, s. 331, № 1104). (рис. 1, 3) [БДКМ Н-1524]. Ібрагім (1640—1648 рр.) 20. Акче (AR), Костантинія. 0,24/0,21 г, 875°, 13 мм (Krause, Mishler 1999, р. 1103, № 65). [БДКМ Н-259]. Мехмед ІV (1648—1687 рр.) 21. Фальшиве пара (AE fourree) (?), Міср. 0,45/0,3 г, 700°, стерта (Krause, Mishler 1999, р. 222, № 47). [БДКМ Н-5895]. 22. Фальшиве пара (AE fourree) (?), обрізана під ваговий стандарт акче періоду правління Сулейма- на II (1687—1691 рр.), Міср. 0,16/0,11 г, 700°.[БДКМ Н-5894]. Мехмед ІV або Ахмед ІІ (1691—1695 рр.), або Ах- мед ІІІ (1703—1730 рр.) 23. Пара (AR), Міср. 0,4/0,28 г, 690—700°, 13 мм, стерта. [БДКМ Н-186]. Ахмед ІІІ (1703—1730 рр.) 24. Пара (AR), Костантинія. 0,6/0,36 г, 600°, 15 мм (Krause, Mishler 1993, р. 941, № 139). [БДКМ Н-262]. 25. Пара (AR), Костантинія. 0,58/0,34 г, 600°, 13 мм. [БДКМ Н-263]. 1_2016copy.indd 93 21.04.2016 15:50:46 ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 194 Богуславский Г.С., Дергачева Л.В. Молдавские монеты из раскопок 2005—2007 гг. в Гражданском дворе Белгород- Днестровской крепости и некоторые проблемы постройки стен Гражданского двора // Записки отдела ну- мизматики и торевтики Одесского археологического музея. — Одесса, 2011. — Вып. I. — С. 73—91. Богуславский Г.С., Дергачева Л.В. Средневековые монеты из раскопок 2005—2010 гг. в Гарнизонном дворе Белгород-Днестровской крепости // Записки отдела нумизматики и торевтики Одесского археологического музея. — Одесса, 2014. — Вып. II. — С. 131—151. Богуславский Г.С., Янов Д.М. Акче Османской империи последней четверти XV — первой четверти XVII вв. (из но- вейших находок Белгород-Тирской экспедиции) // ДП. — Одесса, 2013. — Вып. Х. — С. 55—68. Богуславский Г.С., Янов Д.М. Медные монеты Османской империи (из новейших находок Белгород-Тирской экспедиции) // Al XIV-lea simpozion de numismatică. — Chişinău, 2013а. — P. 40—41. Богуславский Г.С., Янов Д.М. Серебряные и биллонные монеты Крымского ханства из новейших находок в Белго- роде (Аккермане) // МАИЭТ. — Симферополь, 2014. — Вып. XIX. — С. 345—357. Булатович С.А. Джучидские монеты из Белгорода-Днестровского // Кравченко А.А. Средневековый Белгород на Днестре (конец XIII—XIV в.). — К., 1986. — С. 117—120. Васильев Д.В. Ислам в Золотой Орде (историко-археологическое исследование). — Астрахань, 2007. Гордлевский В.А. Эксплуатация недр земли в Турции (по документам, изданным А. Рефиком и Ф. Спахо) // В.А. Гордлевский. Избранные сочинения. — М., 1962. — Т. 3. История и культура. — С. 225—263. Гошкевич В.И. Клады и древности Херсонской губернии. — Херсон, 1903. — Кн. 1. Григорьев В. Монеты Джучидов, генуэзцев и Гиреев, битые на Таврическом полуострове и принадлежащие обще- ству // ЗООИД. — Одесса, 1844. — Т. І. — С. 301—314. Дмитров Л.Д. Основні підсумки Ізмаїльської археологічної експедиції 1949—1950 рр. // Археологічні пам’ятки УРСР. — К., 1955. — Т. V. — С. 111—123. Казаров А.А., Кривенко А.В. Новый монетный двор Золотой Орды — Акча Керман // I Междунар. науч. конф. «РАСМИР: Восточная нумизматика». — К., 2013. — С. 91—95. 26. Пара (AR), Костантинія. 0,46/0,27 г, 600°, 14 мм. [БДКМ Н-147]. Махмуд І (1730—1754 рр.) 27. Ірмілік (AR), Костантинія. 11,28/6,76 г, 600°, 31 мм (Krause, Mishler 1993, р. 942, № 206). [БДКМ Н-256]. 28. Куруш (AR), Костантинія. 23,6/14,16 г, 600°, 40 мм (Krause, Mishler 1993, р. 943, № 208). [БДКМ Н-198]. 29. Куруш (AR), Костантинія. 23,9 г, 900°, 38 мм. [БДКМ Н-199]. Селім ІІІ (1789—1807 рр.) 30. Пара (AR), Ісламбол, 17 рік правління. 0,3/0,18 г, 600°, 15 мм (Krause, Mishler 1998, р. 1056, № 486). [БДКМ Н-201]. Абдул Меджид (1839—1861 рр.) 31. 20 пара (AR-BI), Костантинія, 2-й або 3-й рік правління. 1,26 г, 20 мм, стерта, пробита (Krause, Mishler 1998, р. 1064, № 653). [БДКМ Н-331]. Мехмед V (1909—1918 рр.) 32. Куруш (AR), Костантинія, 2-й рік правління. 1,2/0,96 г, 800°, 15 мм (Krause, Mishler 2000, р. 2038, № 748). [БДКМ Н-125]. Не ідентифіковані 33. Акче (AR) кінця XV—XVI ст. 0,64/0,38 г, 600°, 9 мм, стерта. [БДКМ Н-266]. 34. Османська монета (AR) XVI—XVII ст. 0,48/0,28 г, 600°, 11 мм, стерта. [БДКМ Н-267]. 35. Імітація османського акче (AR) XVII ст. 0,15 г. (рис. 1, 4) [БДКМ Н-5891]. 36. Акче (AR) XVII ст. 0,28/0,25 г, 900°, стерта. [БДКМ Н-5893]. 37. Акче (AR-BI) XVII ст., обрізане під ваговий стан- дарт періоду правління Сулеймана II (1687—1691 рр.), Костантинія 0,11/0,03 г, 300°, стерта. [БДКМ Н-5898]. 38. Пара (AR) другої половини XVII ст. — почат- ку XVIIІ ст., Міср або Костантинія. 0,48/0,36 г, 750°, 13 мм, стерта. [БДКМ Н-35]. 39. Пара (AR) XVIIІ ст. 0,54/0,32 г, 600°, 15 мм, стер- та. [БДКМ Н-389]. 40. Не ідентифікована, імовірно, османська монета (AR). 1,00 г, стерта. [БДКМ Н-123]. Кримське ханство Хаджи Гірей І (1441—1466 рр.) 41. Акче (AR), 858 р.х. (1454 р.), Кирк-Єр. 0,58/0,46 г, 800°, 13 мм (Retowski 1901, с. 252, № 54). [БДКМ Н-255]. Менглі Гірей І (1467—1515 рр.) 42. Акче (AR), 912 р.х. (1506—1507 рр.), Крим. 0,53/0,31 г, 600°, 12 мм (Retowski 1901, с. 302, № 174— 175). [БДКМ Н-258]. Девлет Гірей І (1550—1577 рр.) 43. Акче (AR). 0,38 г, стерта. [БДКМ Н-5890]. 44. Акче (AR). 0,36/0,21 г, 600°, 9,0—11 мм (Retowski 1903, с. 31, № 32). [БДКМ Н-256]. Іслам Гірей ІІ (1584—1588 рр.) 45. Акче (AR), Крим або Кафа. 0,23/0,21 г, 900°. [БДКМ Н-5896]. Газі Гірей ІІ (1588—1596, 1596—1607 рр.) 46. Акче (AR), Ханлик Гезлев. 0,50 г (Retowski 1903, с. 54, № 81). (рис. 1, 5) [БДКМ Н-5899]. Селім Гірей ІІ (1743—1748 рр.) 47. Бешлик (AR-BI), Бахчисарай. 0,60 г, 17 мм (Retowski 1905, с. 216, № 1). (рис. 1, 6) [БДКМ Н-1575]. Шахін Гірей (1777—1783 рр.) 48. Копійка (AR-BI), Бахчисарай, 4-й рік правлін- ня. 7,77 г, 27 мм, окислена (Retowski 1905, с. 299—303, № 130—154). [БДКМ Н-1368]. 1_2016copy.indd 94 21.04.2016 15:50:46 ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 1 95 Карашевич И., Болдуряну А., Дергачева Л. Средневековые монеты из раскопок Белгород-Днестровской крепости из фондов Института Археологии НАН Украины (предварительные результаты) // ДП. — Одесса, 2013. — Вып. Х. — С. 283—289. Константин Багрянородный. Об управлении империей / Пер. под ред. Г.Г. Литаврина, А.П. Новосельцева. — М., 1991. Красножон А.В. Крепость Белгород (Аккерман) на Днестре (история строительства). — Кишинев, 2012. Кривенко А.В. История Приднестровья в денежных знаках. — Бендеры, 2013. Нудельман А.А. Монеты из раскопок и сборов 1972—1973 гг. // АИМ (1973 г.). — Кишинев, 1974. — С. 188—228. Нудельман А.А. Очерки истории монетного обращения в Днестровско-Прутском регионе. — Кишинев, 1985. ОАК за 1904 г. — СПб, 1907. Огуй О.Д. Обіг турецьких монет та їх позначення на території Буковини та Молдови // Історико-географічні до- слідження в Україні. — К., 2004. — Ч. 7. — C. 234—266. Огуй А.Д. Молдавский торговый путь: образование, расцвет, упадок (XIV—XVII вв.) // Русин. — № 4 (22). — 2010. — С. 45—61. Паламарчук С.В. Забытая земля: историческая область Бессарабия. — Одесса, 2008. Петров А.Н., Дергачева Л.В. Клад средневековых монет из села Стижок на западе Украины и некоторые вопросы денежного обращения XV в. // Stratum plus. — Кишинев, 2012. — № 6. — С. 183—198. Полевой Л.Л. К топографии кладов и находок монет, обращавшихся на территории Молдавии в конце XIII— XIV в. // Известия Молдавского филиала АН СССР. — 1956. — № 4 (31). — С. 91—103. Полевой Л.Л. Очерки исторической географии Молдавии XIII—XV вв. — Кишинев, 1979. Рабинович Р.А. Дирхемы на территории Молдовы: культурно-исторический контекст // Stratum plus. — Кишинев, 1999. — № 6. — С. 263—275. Сагдеева Р.З. Серебряные монеты ханов Золотой Орды. — М., 2005. Сидоренко В.А. Подражания Аббасидским дирхемам и динарам в монетном обращении Таврики Хазарского вре- мени // МАИЭТ. – Симферополь, 2002. — Вып. IХ. — С. 429—449. Федоров-Давыдов Г.А. Клады джучидских монет // НЭ. — М., 1960. — Т. 1. — С. 94—192. Штерн Э.Р. Раскопки в Аккермане летом 1912 г. // ЗООИД. — Одесса, 1913. — Т. ХХХІ. — С. 92—101. Beljaeva S., Boldureanu A., Dergaciova L. Câteva aspecte privind periodizarea construcţiei barbacanei din Cetatea Albă în baza descoperirilor monetare (campaniile arheologice din anii 2006—2007) // Al XIII-lea simpozion de numismatică. — Chişinău, 2012. — P. 27—29. Boldureanu A. Moneda Otomană în Moldova (1512—1603). — Chişinău, 2005. Crivenco A. Monede otomane şi girayde descoperite la Tighina // Al X-lea simpozion de numismatică. — Chişinău, 2009. — P. 23—24. Edhem H. Meskukat-i kadime-yi islamiye katalogu. — Kostantiniyye, 1334/1915—1916. — Q. 6. Meskukat Osmani. Krause C.L, Mishler C. Standard Catalog of World Coins. 18th Century (1701—1800). — Iola, 1993. Krause C.L, Mishler C. Standard Catalog of World Coins. 19th Century (1801—1900). — Iola, 1998. Krause C.L, Mishler C. Standard Catalog of World Coins. 17th Century (1601—1700). — Iola, 1999. Krause C.L, Mishler C. Standard Catalog of World Coins. 20th Century (1901—2000). — Iola, 2000. Lane-Poole S. Catalogue of Oriental Coins in the British Museum. — London, 1876. — Vol. 2. The Coins of the Mohammadan Dynasties in the British Museum. Nicolae E. Moneda otomană în Ţările Române în perioada 1451—1512. — Chişinău, 2003. Retowski O. Die Münzen der Gireï // Труды Московского нумизматического общества. — М., 1901. — Т. 2. — Вып. 3. Retowski O. Die Münzen der Gireï (Fortsetzung) // Труды Московского нумизматического общества. — М., 1903. — Т. 3. — Вып. 1. Retowski O. Die Münzen der Gireï (Schluss) // Труды Московского нумизматического общества. — М., 1905. — Т. 3. — Вып. 2. Schindel N. Eine Partie von handgeprägten Paras und Medinis des osmanischen Sultans Ahmed III (1703—1730) // Mitteilungen der Österreichischen Numismatischen Gesellschaft. — Wien, 2011. — № 51/2. — S. 118—131. Sugar P.F. Southeastern Europe under Ottoman Rule, 1354—1804. — Seattle, 1996. Надійшла 18.08.2015 1_2016copy.indd 95 21.04.2016 15:50:46 ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 196 Д.М. Янов СЕРЕБРЯНЫЕ И ЗОЛОТЫЕ ИСЛАМСКИЕ МОНЕТЫ В КОЛЛЕКЦИИ БЕЛГОРОД-ДНЕСТРОВСКОГО КРАЕВЕДЧЕСКОГО МУЗЕЯ В статье рассматриваются серебряные и золотые исламские монеты, которые хранятся в Белгород-Днестровском краеведческом музее. Монеты были найдены на территории Белгород-Днестровской крепости. Практически все они были переданы в музей частными лицами, кроме одной монеты, найденной Причерноморской археологиче- ской экспедицией под руководством Г.Г. Мезенцевой. Наиболее ранней среди представленных монет является дирхем Саманидов 916—917 гг. В Белгороде-Днестровском ранее не были известны находки куфических дирхе- мов. Вероятно, находка этой монеты была связана с функционированием торговых путей. Среди монет Золотой Орды представлены 2 экземпляра: ярмак Тула Буги и дирхем Орду Мелика. В отличие от первой монеты, анало- гии которой встречаются в кладе и среди единичных находок с территории Белгорода-Днестровского, вторая мо- нета является редкой для данного региона. Наиболее многочисленную группу представляют монеты Османской империи, чеканенные с конца XV в. до начала ХХ в. Среди османских монет наибольшее количество относится к периоду правления Баязида II (1481—1512 гг.), что связано, вероятно, с проведением масштабных строительных работ в крепости в это время. Также следует обратить внимание на уникальное подражание акче конца XVII в., аналогии которого пока не известны. Последнюю группу составляют монеты Крымского ханства, которые, как подтверждают опубликованные ранее находки, наряду с османскими монетами обращались в Аккермане в тече- нии всего периода их чеканки (с 40-х гг. XV в. до 1783 г.), однако в значительно меньшем количестве. D.M. Yanov SILVER AND GOLDEN ISLAMIC COINS IN BILHOROD-DNISTROVSKYI LOCAL LORE MUSEUM COLLECTION Silver and golden Islamic coins kept in the Bilhorod-Dnistrovskyi Local Lore Museum are discussed in the article. The coins were found on the territory of Bilhorod-Dnistrovskyi fortress. In fact, all of them were passed to the Museum by private persons, except one coin found by the Prychornomorska Archaeological Expedition headed by H.H. Mezentseva. A 916—917 dirham of the Samanids is the earliest of the coins presented. Findings of Kufic dirhams were known in Bilhorod- Dnistrovskyi before. Perhaps, a finding of this coin was related with the trading routs functioning. Coins of Golden Horde are represented by two items: yarmaq of Tulabuga and dirham of Ordu Melik. As against from the first coin, which analogies are found in the horde and among single finds from Bilhorod-Dnistrovskyi territory, the other coin is rare for this region. The most numerous group contains the coins of the Ottoman Empire minted from the end of the 15th to the beginning of the 20th centuries. The greatest number of Ottoman coins belong to the period of Bayezid II (1481—1512) reign, which is related probably to the mass building works in the fortress in this period. The attention also should be paid to a unique akçe imitation of the end of the 17th century having no analogies yet. The last group contains the coins of the Crimean Khanate which were used in Akkerman together with Ottoman coins during the whole period of their mint (from the 1440s to 1783), though in a lesser number, as the findings published earlier confirm. 1_2016copy.indd 96 21.04.2016 15:50:46

Срібні та золоті ісламські монети в колекції Білгород-Дністровського краєзнавчого музею

Institution

Ähnliche Einträge