Меценатство і спонсорство та історико-культурна спадщина в Україні
Проаналізовано проблематику питання благодійності в частині збереження історико-культурної спадщини українського народу.
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2016
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195015 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Меценатство і спонсорство та історико-культурна спадщина в Україні / В.В. Панченко // Археологія. — 2016. — №. 2. — С. 118–121. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-195015 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1950152023-12-03T11:02:51Z Меценатство і спонсорство та історико-культурна спадщина в Україні Панченко, В.В. Охорона археологічних пам’яток Проаналізовано проблематику питання благодійності в частині збереження історико-культурної спадщини українського народу. 2016 Article Меценатство і спонсорство та історико-культурна спадщина в Україні / В.В. Панченко // Археологія. — 2016. — №. 2. — С. 118–121. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195015 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Охорона археологічних пам’яток Охорона археологічних пам’яток |
| spellingShingle |
Охорона археологічних пам’яток Охорона археологічних пам’яток Панченко, В.В. Меценатство і спонсорство та історико-культурна спадщина в Україні Археологія |
| description |
Проаналізовано проблематику питання благодійності в частині збереження історико-культурної спадщини українського народу. |
| format |
Article |
| author |
Панченко, В.В. |
| author_facet |
Панченко, В.В. |
| author_sort |
Панченко, В.В. |
| title |
Меценатство і спонсорство та історико-культурна спадщина в Україні |
| title_short |
Меценатство і спонсорство та історико-культурна спадщина в Україні |
| title_full |
Меценатство і спонсорство та історико-культурна спадщина в Україні |
| title_fullStr |
Меценатство і спонсорство та історико-культурна спадщина в Україні |
| title_full_unstemmed |
Меценатство і спонсорство та історико-культурна спадщина в Україні |
| title_sort |
меценатство і спонсорство та історико-культурна спадщина в україні |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Охорона археологічних пам’яток |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195015 |
| citation_txt |
Меценатство і спонсорство та історико-культурна спадщина в Україні / В.В. Панченко // Археологія. — 2016. — №. 2. — С. 118–121. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT pančenkovv mecenatstvoísponsorstvotaístorikokulʹturnaspadŝinavukraíní |
| first_indexed |
2025-07-16T22:43:41Z |
| last_indexed |
2025-07-16T22:43:41Z |
| _version_ |
1837845263189803008 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2118
aspects of city life in the period of ostrohski princes. excavations were held within the territory of 1100 m2 in different parts
of ostroh: in the castle area, in the town, and in the suburbs.
the exploration included accommodation and utility buildings and the cemetery near the St. Nicholas Church;
the author also specified the location of the northern part of suburbs fortifications; found out the remains of lutsk
Street which joined the market square and the lutsk gate. in the northern part of the suburbs, the author discovered
the section of the town’s defensive wall of Kyiv Rus period. this wall was used to construct the suburbs defensive line
in the period of ostrohski princes. accommodation buildings of the 15th—17th centuries were on the surface, some of
them had a square foundation pit (subterranean room) with an area from 9,0 to 30 m2. Cellars, utility buildings and
pits were explored near accommodation buildings. the collections of archeological findings of the period from the 14th
to the 17th centuries include objects made of clay, metals, stone, bone, and glass. the 14th century assemblages were
found only near the St. Nicholas Church and at 3, Nezalezhnist avenue. Cultural layers and objects of the 15th and
the beginning of the 16th centuries were found at all sections of archаeological exploration (with the exception of New
town). the cultural layer and objects of the second half of the 16th and the first half of the 17th centuries contained the
largest number of archeological findings.
В.В. Панченко
МецеНАТСТВО І СПОНСОРСТВО
ТА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА В УКРАЇНІ
Проаналізовано проблематику питання благодійності в частині збереження історико-культурної спадщини україн-
ського народу.
К л ю ч о в і с л о в а: благодійництво, меценатство, історико-культурна спадщина, культура благодійності.
© В.В. ПАНЧЕНКО, 2016
Серед багатьох проблем, які чекають свого ви-
рішення в збереженні історико-культурної
спадщини України важливе місце посідають
питання залучення коштів для здійснення
першочергових заходів у справі охорони, ре-
монту, консервації, реставрації, дослідження
пам’яток архітектури, мистецтва та музейних
цінностей.
У складних умовах сьогодення, коли фінан-
сування цих робіт із державного бюджету є
міні мальним, а в деяких випадках взагалі при-
зупинилося, єдиний вихід для збереження віт-
чизняних пам’яток національно-культурного
надбання вбачається у сфері благодійництва,
меценатства та спонсорства.
Проблема благодійності не є новою для віт-
чизняної та закордонної історіографії. Її ана-
лізу та пошуку оптимального вирішення при-
святили свої роботи В. Бакальчук, О. Кузь-
мук (Бакальчук, Кузьмук, с. 1—3), Д. Бертнев,
В. Боршев (Бертнев, Боршев, Гениева, с. 1—23);
О. Гриценко (Гриценко 2000, с. 3—10), А. Розе
(Розе, с. 1—6), Л. Чупрій (Чупрій, с. 1—10)
та ін. У центрі їхніх робіт знаходиться стурбо-
ваність недостатнім, а іноді й суперечливим
правовим, політичним і соціокультурним ви-
рішенням питань благодійності в справі збере-
ження історико-культурної спадщини україн-
ського народу.
Метою цієї статті є ознайомлення зі станом
вітчизняної благодійності та зарубіжного ме-
ценатства для пошуку найкращих шляхів їх-
нього розвитку в Україні.
Загальновідомо, що в XiX — на початку
ХХ ст. благодійництво і меценатство було до-
сить поширеним видом діяльності українсь-
ких промисловців: Г. Галагана, М. Терещенка,
Б. Ханенка, І. Харитоненка та багатьох інших.
Завдяки їхній діяльності було відкрито ряд нав-
чальних закладів, музеїв, книгозбірень, храмів
і громадських споруд. Окрім того, в Україні
була сформована своєрідна культура благодій-
ності, коли підприємці, торгівці, військові та
політичні діячі спрямовували зусилля на допо-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2 119
могу багатьом історико-культурним закладам
(Чупрій, с. 1—2).
На сьогодні благодійництво ре гулюється
Законом України від 05 липня 2012 р. № 5073
«Про благодійну діяльність та благодійні орга-
нізації» (зі змінами). Відповідно до ст. 1 норма-
тивного документа:
— благодійна діяльність — це добровільна
особиста та/або майнова допомога для досяг-
нення визначених цим Законом цілей, що не
передбачає одержання благодійником прибут-
ку, а також сплати будь-якої винагороди або
компенсації благодійнику від імені або за до-
рученням бенефіціара;
— благодійною організацією є юридична
особа приватного права, установчі документи
якої визначають благодійну діяльність у одній
чи кількох сферах, визначених цим Законом,
як основну мету її діяльності;
— благодійником є дієздатна фізична особа
або юридична особа приватного права (у тому
числі благодійна організація), яка добровіль-
но здійснює один чи декілька видів благодій-
ної діяльності.
У цьому Законі також зазначено, що меце-
натська діяльність — це благодійна діяльність
у сферах освіти, культури та мистецтва, охоро-
ни культурної спадщини, науки і наукових до-
сліджень, яка здійснюється у порядку, визна-
ченому цим документом та іншими законами
України.
На сьогодні поряд із цим Законом діють й
інші законодавчі та підзаконні акти, які регла-
ментують благодійну діяльність, зокрема її фі-
нансову сферу. Це Цивільний кодекс України,
Податковий кодекс України, Закон України
від 14.12.2010 № 2778 «Про культуру», Закон
України від 22 жовтня 1999 р. № 1192 «Про гу-
манітарну допомогу», Постанова Кабінету Мі-
ністрів України від 04.08.2000 № 1222 «Про за-
твердження Порядку отримання благодійних
(добровільних) внесків і пожертв від юридич-
них та фізичних осіб бюджетними установа-
ми й закладами освіти, охорони здоров’я, со-
ціального захисту, культури, науки, спорту та
фізичного виховання для потреб їхнього фі-
нансування» та ін. Частина норм наведених за-
конодавчих та нормативно-правових актів уже
є застарілими та потребують узгодження з реа-
ліями сьогодення.
Серед найбільш значимих недоліків зако-
нодавчої бази про благодійність слід виокре-
мити наступні: питання щодо оподаткування
благодійної діяльності, надання податкових
пільг індивідуальним донорам і звільнення від
оподаткування доходів бенефіціарів-фізичних
осіб. Усунення цих правових колізій сприяти-
ме адаптації національного законодавства до
норм права Європейського Союзу.
Дослідження, проведені науковцями, за-
свідчують, що для приведення у відповідність
українських правових норм до європейських
потрібно здійснити ряд кроків. До них нале-
жать податкові пільги для благодійників і ме-
ценатів, звільнення від оподаткування благо-
дійних внесків різних форм, визначення особ-
ливості правового статусу благодійних фондів
та установ, меценатів і спонсорів (Государ-
ственная…, 2003, с. 23—36).
При внесенні подібних змін слід також
звернутися до здобутків європейського та між-
народного законодавства. Наприклад, відсо-
ткової філантропії, яка полягає в переадреса-
ції певного відсотку сплаченого податку на
культурні потреби конкретній організації; вен-
чурної філантропії — благодійній діяльності в
партнерстві з певним колом організацій із чіт-
кими культурними цілями; ендавменту — сумі
коштів або цінних паперів у банках, з яких ди-
віденти нараховуються, як благодійний вне-
сок, у певну культурну установу (Бакальчук,
Кузьмук, с. 2).
Європейський і світовий досвід показує, що
ефективна модель розвитку національної куль-
тури спирається на використання альтератив-
них джерел та нових підходів щодо фінансового
забезпечення. В умовах ринку сфера економіки
не може розраховувати лише на державне за-
безпечення. У збереженні історико-культурної
спадщини значну участь беруть корпорації,
приватні кампанії тощо. У економічно роз-
винених країнах все більше уваги приділяють
фандрейзингу (налагодженню зв’язків культу-
ри та бізнесу) й застосуванню «специфічних»
податків за благодійність. Завдяки цьому за-
лучаються позабюджетні кошти для реалізації
мистецьких проектів і для підтримки діяльнос-
ті організацій культури (Бакальчук, Кузьмук,
с. 2—3; Бертнев, Борщов, Гениева, с. 1—10;
Зонтаг, с. 1—3; Общественная… 2002, с. 1—10;
Розе, с. 1—3).
Практику фандрейзингу вперше було засто-
совано в США, згодом у Франції та Австрії, що
дозволило цим країнам значно скоротити бюд-
жетне фінансування закладів культури. Ство-
рені умови дозволили благодійникам профі-
нансувати 2/3 закладів культури. Разом із тим,
у цих країнах виникли незалежні організації,
які здійснюють посередництво між державою,
культурою та бізнесом. Вони посилюють під-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2120
тримку культури комерційним сектором і уря-
довим фінансуванням, залучають додаткові
кошти для позабюджетного виділення коштів
та сприяють комерційним інтересам компа-
ній, які вкладають фінанси в культуру (Госу-
дарственная… 2003).
Досить дієвим фактором покращення фі-
нансового клімату для установ та закладів галу-
зі культури є запровадження податкових пільг,
що сприяє надходженню від комерційного
сектору додаткових коштів на різноманітні по-
треби пам’яток історико-культурної спадщини
національного та місцевого значення. Як свід-
чить досвід Великобританії та Бельгії, стиму-
лювання спонсорства шляхом вилучення суми
витраченої на рекламу та маркетингові опера-
ції, з обсягів, які обкладаються податками, є
досить дієвим і ефективним засобом (Бакаль-
чук, Кузьмук, с. 1—3).
Ще одним важливим кроком у позабюд-
жетному фінансуванні культурних закладів є
створення іміджу престижності, позиціону-
вання державою благодійництва як методу
формування національно-свідомої компанії,
що вболіває за національну культуру (Чупрій,
с. 5—8).
До інших міжнародних заходів по заохочен-
ню благодійності та спонсорства також нале-
жать нагородження спеціальними преміями
за допомогу в збереженні та охороні історико-
культурних пам’яток. Наприклад, премія «les
oscars» щорічно вручається благодійникам у
Франції. Там же діє програма «корпоративного
меценатства», яка дозволяє компаніям покра-
щити свій імідж шляхом некомерційної підтрим-
ки закладів культури (Общественная… 2002).
Поширеною формою співробітництва біз-
несу та культурних установ в окремих країнах
Європи є надання меценатам безкоштовних
квитків на мистецькі акції, можливість вико-
ристання приміщень для корпоративних цілей
компанії-донора тощо.
Здійснення благодійних акцій у США та За-
хідній Європі спирається на тривалість у часі.
За століття в родинах мільйонерів та заможних
мешканців склалися певні традиції, які завдя-
ки сучасним інноваціям продовжують розви-
ватися та удосконалюватися. Зовсім інша си-
туація існує в країнах пострадянського просто-
ру, де традиції благодійництва, спонсорства і
меценатства були втрачені.
Сучасні вітчизняні олігархи та їхні родини
знаходяться лише на початковому шляху благо-
дійництва. Більшість виділяє фінансові ресурси
на будівництво лікарень, притулків, допомогу
збіднілим прошаркам суспільства тощо. Діяти
українські мільярдери воліють через різнома-
нітні благодійні фонди, які мають різні завдан-
ня і досить часто не пов’язані зі збереженням
історико-культурної спадщини. Окрім того, де-
які благодійні фонди займаються реалізацією
ряду проектів, які досить часто спрямовані не на
збереження національної культурної спадщини,
а на створення амбітних колекцій, в яких збе-
рігаються археологічні, нумізматичні мистець-
кі раритети, що не завжди мають законне похо-
дження.
Разом із тим, українські олігархи, займаю-
чись благодійністю, роблять це не завжди без-
корисно. Відсутність належного законодавства
не дає їм можливості отримати податкові піль-
ги. Тому більшість благодійних акцій, якщо їх
належним чином проаналізувати, є виконан-
ням певних зобов’язань і реверансів перед по-
літичним керівництвом країни з метою отри-
мання за це гарантій для бізнесу та окремих пе-
реваг у політичній сфері. Усе це засвідчує, що
для справжньої благодійності в країні потрібні
не лише система пільг, а й широка інформація
про меценатів і виховання їх у різних соціаль-
них групах.
Зрозуміло, що Україна, як і кожна європей-
ська держава, визначає власну культурну полі-
тику відповідно до цінностей, завдань та куль-
турних переваг свого народу. Принципи дер-
жавної політики у сфері культури втілюються
у взаємодії між урядом і громадськістю та реа-
лізуються в конкретних культурних, музейних
і виставкових проектах. Домінантами прийня-
тими та схваленими міжнародною спільно-
тою є широке залучення благодійників, меце-
натів і спонсорів до фінансування історико-
культурної спадщини й обрання власної моделі
подібної співпраці.
Слід додати, що відповідно до п’ятого ви-
дання Світового рейтингу благодійності
(World Giving index), випущеного 18 листопа-
да 2015 р. британською організацією Charities
aid Foundation, Україна знаходиться лише на
103 місці з рейтингом благодійності 23 %. Це
на одну позицію гірше, аніж минуло разу (102
місце) (Сравнительный... 2000), але все одно
значно краще за позицію, з якої стартувала
наша країна — 153, передостаннє місце. Украї-
на поділяє своє теперішнє місце разом із Бені-
ном, Боснією та Герцеговиною, Естонією і На-
горним Карабахом.
У п’ятому виданні Світового рейтингу бла-
годійності розміщена інформація про благо-
дійність у світі за 5 років (з 2009 р. по 2013 р.).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 2 121
Рейтинг враховує дані з 135 країн світу, що були
зібрані протягом 2013 р.
Відповідно до окремих напрямів благодій-
ної діяльності Україна посідає: 123 місце за об-
сягом пожертв, 43 місце за об’ємом волонтер-
ської роботи і 118 місце за обсягом безпосеред-
ньої допомоги.
Цей рейтинг проводився упродовж одного
місяця 2013 р. (згідно з методикою) і, скоріше
за все, це сталося до подій Революції Гідності.
Тому зазначені цифри не відображають у пов-
ній мірі хвилю волонтерства та благодійності в
Україні, що мали місце у кінці 2013—2014 рр.
(Мировой… 2014).
Бакальчук В., Кузьмук О. Зарубіжний досвід залучення позабюджетних коштів на розвиток культури. (Електрон-
ний ресурс). — Режим доступу до статті: http//old.niss.gov.ua/Monitor/February/2htm
Бертнев Д., Борщев В., Гениева Е. и др. Современное меценатство: надежды и реальность. (Електронний ресурс). —
Режим доступу до статті: http//magazines.russ.ru//znamia/1999/7/konfer.html
Государственная поддержка искусства в структуре культурной политики США // Культура в современном мире. —
2003. — Вып. 4.
Гриценко О.А. Культура і влада. Теорія і практика культурної політики в сучасному світі. — К., 2000.
Зонтаг А. Немецкие меценаты реанимируют памятники старины. (Електронний ресурс). — Режим доступу до
статті: http//www.dw.com/ru/
Общественная поддержка культуры во Франции, Германии, Норвегии, Канаде // Культура в современном мире. —
2002. — Вип. 5.
Розе А. Опекун для носорога. (Електронний ресурс). — Режим доступу до статті: http//www.rg.ru/2012/03/12/
german.html
Сравнительный анализ культурной политики Соединенных Штатов и Японии // Панорама культурной жизни
зарубежных стран. — 2000. — Вып. 7—8.
Чупрій Л. Роль спонсорства і меценатства у відродженні історико-культурної спадщини в контексті реалізації
гуманітарної політики держави. (Електронний ресурс). — Режим доступу до статті: social-science.com.ua/
article/647
Чупрій Л. Оптимізація державної політики Української держави в сфері культури (Електронний ресурс). — Режим
доступу до статті: bulava.in.ua./chupriy_optymizatsiya_kultura.html
Мировой рейтинг благотворительности 2014, Режим доступу до статті http://vboabu.org.ua/img/forall/ mirovoi_
reiting_blagotvoritelnosti_2014.pdf)
|