До 60-річчя Петра Якимовича Гавриша
7 березня цього року відзначив свій 60-й день народження Петро Якимович Гавриш — викладач археології та історії, доцент історичного факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка....
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2016
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195038 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До 60-річчя Петра Якимовича Гавриша / А.В. Гейко, О.В. Коваленко // Археологія. — 2016. — №. 3. — С. 135–136. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-195038 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1950382023-12-03T11:31:29Z До 60-річчя Петра Якимовича Гавриша Гейко, А.В. Коваленко, О.В. Хроніка 7 березня цього року відзначив свій 60-й день народження Петро Якимович Гавриш — викладач археології та історії, доцент історичного факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. 2016 Article До 60-річчя Петра Якимовича Гавриша / А.В. Гейко, О.В. Коваленко // Археологія. — 2016. — №. 3. — С. 135–136. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195038 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Гейко, А.В. Коваленко, О.В. До 60-річчя Петра Якимовича Гавриша Археологія |
| description |
7 березня цього року відзначив свій 60-й день
народження Петро Якимович Гавриш — викладач археології та історії, доцент історичного факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. |
| format |
Article |
| author |
Гейко, А.В. Коваленко, О.В. |
| author_facet |
Гейко, А.В. Коваленко, О.В. |
| author_sort |
Гейко, А.В. |
| title |
До 60-річчя Петра Якимовича Гавриша |
| title_short |
До 60-річчя Петра Якимовича Гавриша |
| title_full |
До 60-річчя Петра Якимовича Гавриша |
| title_fullStr |
До 60-річчя Петра Якимовича Гавриша |
| title_full_unstemmed |
До 60-річчя Петра Якимовича Гавриша |
| title_sort |
до 60-річчя петра якимовича гавриша |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195038 |
| citation_txt |
До 60-річчя Петра Якимовича Гавриша / А.В. Гейко, О.В. Коваленко // Археологія. — 2016. — №. 3. — С. 135–136. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT gejkoav do60ríččâpetraâkimovičagavriša AT kovalenkoov do60ríččâpetraâkimovičagavriša |
| first_indexed |
2025-07-16T22:45:40Z |
| last_indexed |
2025-07-16T22:45:40Z |
| _version_ |
1837845385044819968 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3 135
ДО 60-річчя ПЕТРА ЯКИМОВИЧА ГАВРИША
© А.В. ГЕЙКО, О.В. КОВАЛЕНКО, 2016
7 березня цього року відзначив свій 60-й день
народження Петро Якимович Гавриш — ви-
кладач археології та історії, доцент історично-
го факультету Полтавського національного пе-
дагогічного університету імені В.Г. Короленка.
Народився Петро Якимович у давньому ко-
зацькому с. Більськ Котелевського р-ну Пол-
тавської обл., у сім’ї колгоспників. Грандіозні
вали відомого Більського городища, розповіді
старожилів-односельців, розкопки експедиції
Харківського університету під керівництвом
Б.А. Шрамка вражали, захоплювали і, врешті,
вплинули на вибір професії.
Після закінчення школи спочатку працю-
вав у місцевому колгоспі, у 1974—1976 рр. про-
ходив службу в армії. Потім закінчив підготов-
че відділення для трудової молоді при Харків-
ському університеті, а 1978 р. вступив туди на
історичний факультет. Ще студентом брав ак-
тивну участь у археологічних експедиціях вузу.
З вересня 1983 р. і донині Петро Якимович
викладає археологію України, історію України,
народознавство, спецкурси з археології Пол-
тавщини у Полтавському національному пе-
дагогічному університеті імені В.Г. Короленка.
Впродовж 1984—2006 рр. здійснював археоло-
гічні дослідження на Полтавщині та Сумщи-
ні. Поблизу рр. Псел та Ворскла проводив роз-
відки поселенських та поховальних пам’яток
скіфського часу та багаторічні розкопки на
Книшівському та Більському городищах, Бро-
варському могильнику.
У 1996 р. П.Я. Гавриш захистив дисертацію
«Населення скіфського часу басейну Серед-
нього Псла». В її основу покладені результати
багаторічних досліджень (1987—1993) Книшів-
ського городища, яке було розкопане широки-
ми площами, а виявлені там унікальні матері-
али і донині не залишаються поза увагою ві-
тчизняних та зарубіжних археологів.
У 1994—2006 рр. досліджує поселенську
структуру, оборонну лінію Більського городи-
ща, навколишні селища та кургани.
Через експедиції під керівництвом П.Я. Гав-
риша пройшла чимала когорта полтавських
студентів. І багато з них вибрали професію ар-
хеолога, захистили кандидатські дисертації та
працюють у наукових, музейних установах та
вищих навчальних закладах.
Спортивний, підтягнутий, оповідач цікавих
археологічних історій біля вечірнього багаття,
Петро Якимович не цурається компанії сту-
дентської молоді. Великою заслугою ювіляра
є продумана до дрібниць організація і висока
результативність розкопок та змістовний і ці-
кавий відпочинок студентів-практикантів піс-
ля щоденної праці. Чимало випускників Пол-
тавського педагогічного університету не один
рік брали участь у розкопках уже як «ветерани»
улюбленої справи.
П.Я. Гавриш — автор майже 100 статей та 4
монографій. Серед останніх можна відзначи-
ти книгу «Племена скіфського часу в лісосте-
пу Дніпровського Лівобережжя (за матеріала-
ми Припсілля)», яка і донині є найповнішим
дослідженням цього регіону.
Патріот свого Більська, Петро Якимович
щороку повертається до нього. У рідному селі
він має свій будинок, де із весни до пізньої осе-
ні займається улюбленими справами — бджіль-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 3136
ництвом та садівництвом. Останнім часом
вченого і педагога захопили дослідження іс-
торії с. Більськ та навколишніх археологічних
пам’яток. Їм присвячені книги «Загадка ста-
родавнього Гелона» (2010), «Більська давнина:
нариси з історії села Більська на Полтавщині
від часу заснування до 1917 р.» (2012).
Від щирого серця вітаємо ювіляра — Учите-
ля і колегу — з Днем народження, зичимо йому
міцного здоров’я та творчого довголіття!
А.В. ГЕЙКО, О.В. КОВАЛЕНКО
КОНФЕРЕНЦІЯ, ПРИСВЯЧЕНА ПАМ’ЯТІ ФЕДОРА КАМІНСЬКОГО
© І.М. КУЛАТОВА, О.Б. СУПРУНЕНКО, 2016
125 років тому перестало битися серце першо-
відкривача українського палеоліту, археолога,
музейника і педагога Федора Івановича Камін-
ського (1845—1891).
Ф.І. Камінський народився в березні 1845 р.
у м. Кежан-Городок Мінської губернії в роди-
ні священика — уродженця Переяславщини.
Там же закінчив духовне училище. Навчався
в Переяславській семінарії, потім вступив на
природниче відділення фізико-математичного
факультету Київського університету вільним
слухачем. Належав до студентського гуртка гро-
мадівського спрямування професора В.Б. Ан-
тоновича, унаслідок чого захопився археоло-
гією. З кінця 1860-х рр. викладав у Переяславі
в духовному училищі та приватному жіночому
пансіоні. З 1870 р., за свідоцтвом Московсько-
го археологічного товариства, залучивши семі-
наристів, розпочав дослідження давньорусь-
ких курганів в окрузі міста. У 1872 р. переве-
дений до Хорольського повітового училища,
а з 1873 р. був запрошений на роботу в щойно
створену Лубенську чоловічу гімназію.
В останній Ф.І. Камінський працював бі-
бліотекарем, викладачем початкових класів,
вів природничий курс у Лубенській жіночій
гімназії, а також продовжував проведення са-
мостійних розвідкових обстежень. У гімна-
зії створив один із перших у країні навчаль-
них музеїв краєзнавчо-археологічного профі-
лю, залучивши до роботи в ньому талановиту
молодь. З вихованців Ф.І. Камінського мож-
на назвати чимало діячів вітчизняної науки й
культури, найвідомішими з-поміж яких були
меценатка і культурна діячка К.М. Скаржин-
ська, археолог, історик та нумізмат В.Г. Ляс-
коронський, краєзнавець, публіцист і юрист
К.П. Бочкарьов.
У 1882 р. Ф.І. Камінський через хворобу
полишив роботу в гімназії і переїхав до маєт-
ку своєї вихованки на околицю Лубен — у ху-
тір Круглик, де разом із нею заснував перший
на українських землях приватний археолого-
краєзнавчий музей, відомий як Лубенський
музей К.М. Скаржинської. Саме завдяки зу-
силлям археолога та педагога цей музей став
одним із кращих місцевих музеїв.
У міру сил і здоров’я Ф.І. Камінський прово-
див археологічні дослідження. Так, у 1873 р. він
здійснив перші наукові обстеження пізньопале-
олітичної стоянки в Гінцях, наслідком чого ста-
ло відкриття українського палеоліту. Упродовж
1870-х рр. дослідник провів чимало обстежень
пам’яток різного часу по Сулі та Удаю, а в 1881—
1883 рр. розпочав дослідження курганів на те- рр. розпочав дослідження курганів на те-рр. розпочав дослідження курганів на те-
риторії і в околицях Лубен — в урочищах Замок
і Лиса Гора. У 1889 р., будучи тяжко хворим,
Ф.І. Камінський провів розкопки кількох кур-
ганів скіфського часу на території Мгарського
монастиря, започаткувавши дослідження кур-
ганних старожитностей у Нижньому Посуллі.
Учений і музейник був також автором екс-
позиції, музейної документації, більшості
атрибуцій археологічних й історичних збірок
Лубенського музею, укладачем його картотек.
Він же оприлюднив друком кілька загальнові-
домих статей, започаткувавши публікацію ма-
теріалів до Шевченкініани, етнографічних за-
|