Рогове завершення лука з Більського городища

Детально описується та аналізується роговий виріб, оформлений у скіфському звіриному стилі, випадково знайдений на території Більського городища. Предмет належить до ранньоскіфського часу і є ще одним зразком художнього оздоблення деталей військового спорядження населення європейської Скіфії. За...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
1. Verfasser:	Шрамко, І.Б.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2019
Schriftenreihe:	Археологія
Schlagworte:	Публiкацiї археологiчного матерiалу
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195051
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Рогове завершення лука з Більського городища / І.Б. Шрамко // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 52–59. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-195051
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1950512023-12-03T12:07:41Z Рогове завершення лука з Більського городища Шрамко, І.Б. Публiкацiї археологiчного матерiалу Детально описується та аналізується роговий виріб, оформлений у скіфському звіриному стилі, випадково знайдений на території Більського городища. Предмет належить до ранньоскіфського часу і є ще одним зразком художнього оздоблення деталей військового спорядження населення європейської Скіфії. За морфологічними та стилістичними ознаками наконечник міг бути виготовлений місцевими майстрами у першій половині VI ст. до н. е. В статье впервые детально описывается и анализируется роговое изделие, оформленное в скифском зверином стиле, случайно найденное на территории Бельского городища (VIII—IV вв. до н. э.) в Днепровском лесостепном Левобережье. Предмет относится к раннескифскому времени и является еще одним примером художественного оформления деталей воинского снаряжения населения европейской Скифии. По некоторым морфологическим и стилистическим признакам, случайно найденный наконечник близок находкам из степных курганов Темир-Гора и Семеновка, однако наиболее точные аналогии ему дают материалы Западного укрепления Бельского городища. Здесь, при раскопках зольных насыпей в 1996 и 2008 гг. были найдены два артефакта, интерпретированные нами как роговые наконечники на лук. Предметы имеют сходные очертания, пропорции, моделировку, метрические данные. Оба изделия оформлены в виде объемной головы птицы с рогом. Наконечник, найденный в зольнике 28 (1996 г.), украшен изображениями свернувшихся в кольцо животных: пантеры и зайца. Фигура последнего имитирует рог, придавая наконечнику образ рогатой птицы. Изготовление рогового наконечника из зольника 13 (2008 г.) не было завершено, его детали не проработаны, однако вполне понятно переданы общие черты образа птицы с рогом. Данные предметы обнаружены в жилом (землянка) и хозяйственном (яма) комплексах. Случайно найденный на Бельском городище роговой наконечник не имеет четкого контекста обнаружения, однако по ряду признаков, несомненно, близок двум предшествующим находкам и позволяет ставить вопрос о сложении местной традиции изготовления подобных предметов. Выразительная коллекция резной кости, сформировавшаяся за период многолетних раскопок поселения, а также зафиксированные на нем следы косторезного производства, находки орудий для работы с костным материалом позволяют с уверенностью говорить об изготовлении многих видов костяных и роговых изделий местными мастерами. Найденные на Бельском городище роговые наконечники луков могут быть датированы первой половиной VI в. до н. э., хотя в степях Северного Причерноморья подобные предметы известны в памятниках более раннего времени — второй половины VII в. до н. э. In the article a horn item, designed in Scythian animal style, accidentally found at the territory of the Bilsk hill-fort (VIII— IV c. BC) in the Dnieper forest-steppe Left Bank Ukraine, is published for the first time. The item belongs to the early Scythian time and is an example of the military equipment decoration details of the European Scythia population. According to some morphological and stylistic features, the randomly found bow cover kit is close to finds from the steppe mounds Temir-Gora and Semenovka, however, the materials of the Western fortification of Bilsk hill-fort give it the most accurate analogies. Here, during the excavation of diferent Zolnik (ash mounds) in 1996 and 2008, two artifacts were found, interpreted by us as horn bow covers. Objects have similar outlines, proportions, modeling, and metric data. Both products are designed as a volumetric head of a bird with a horn. The bow cover, found in ash mound 28 (1996), is decorated with images of animals curled into a ring: panthers and hares. The figure of the latter imitates a horn, giving the bow cover an image of a horned bird. The manufacture of the horn bow cover from ash mound 13 (2008) was not completed, its details were not worked out; however, the general features of the image of a bird with a horn are quite clearly conveyed. These items were found in residential (dugout) and household (pit) complexes. The random find of the horn bow cover kit found at Bilsk hill-fort does not have a clear detection context, however, according to a number of signs, it is undoubtedly close to the two previous finds and allows us to raise the question of the local tradition of such objects manufacturing. An expressive collection of carved bone items, formed over the period of many years of excavation of the settlement, as well as traces of bone-carving production recorded at it, finds of tools for working with bone material allow us to speak with confidence about the manufacturing of many types of bone and horn products by local craftsmen. The horn bow covers found at Bilsk settlement can be dated by the first half of VI c. BC, although in the steppes of the Northern Black Sea region such objects are known in the monuments of an earlier time — the second half of VII c. BC. 2019 Article Рогове завершення лука з Більського городища / І.Б. Шрамко // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 52–59. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.04.052 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195051 903.2(477.53)"638"-035.56 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу
spellingShingle	Публiкацiї археологiчного матерiалу Публiкацiї археологiчного матерiалу Шрамко, І.Б. Рогове завершення лука з Більського городища Археологія
description	Детально описується та аналізується роговий виріб, оформлений у скіфському звіриному стилі, випадково знайдений на території Більського городища. Предмет належить до ранньоскіфського часу і є ще одним зразком художнього оздоблення деталей військового спорядження населення європейської Скіфії. За морфологічними та стилістичними ознаками наконечник міг бути виготовлений місцевими майстрами у першій половині VI ст. до н. е.
format	Article
author	Шрамко, І.Б.
author_facet	Шрамко, І.Б.
author_sort	Шрамко, І.Б.
title	Рогове завершення лука з Більського городища
title_short	Рогове завершення лука з Більського городища
title_full	Рогове завершення лука з Більського городища
title_fullStr	Рогове завершення лука з Більського городища
title_full_unstemmed	Рогове завершення лука з Більського городища
title_sort	рогове завершення лука з більського городища
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Публiкацiї археологiчного матерiалу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195051
citation_txt	Рогове завершення лука з Більського городища / І.Б. Шрамко // Археологія. — 2019. — №. 4. — С. 52–59. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT šramkoíb rogovezaveršennâlukazbílʹsʹkogogorodiŝa
first_indexed	2025-07-16T22:46:45Z
last_indexed	2025-07-16T22:46:45Z
_version_	1837845457158537216
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 452 Публiкацiї археологiчних матерiалiв Рогове завеРшення лука з Бiльського гоРодища УДК 903.2(477.53)"638"-035.56 © І. Б. ШрамКо, 2019 I. Б. Шрамко * https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.04.052 * ШрамКо Ірина Борисівна — кандидат історич- них наук, доцент кафедри історіографії, джерело- знавства та археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, директор музею археології ХНУ імені В. Н. Каразіна, ORCID 0000- 0003-1009-9262, i.b.Shramko@Karazin.ua Детально описується та аналізується роговий виріб, оформлений у скіфському звіриному стилі, випадково знайдений на території Більського городища. Предмет належить до ранньоскіфського часу і є ще одним зраз- ком художнього оздоблення деталей військового споря- дження населення європейської Скіфії. За морфологіч- ними та стилістичними ознаками наконечник міг бути виготовлений місцевими майстрами у першій половині VI ст. до н. е. К л ю ч о в і с л о в а: Лісостепова Скіфія, Більське городи- ще, роговий наконечник, лук, скіфський звіриний стиль, перша половина VI ст. до н. е. Більське городище — видатна археологічна пам’ятка, наукова інформативність якої вра- жає. Кожного року під час археологічних роз- копок поселення роблять рідкісні знахідки та виявляють виразні археологічні об’єкти. Серед предметів ранньоскіфського часу увагу нау- ковців привертають рогові та кістяні вироби, передусім, оформлені у скіфському звіриному стилі, проте вони зазвичай рідко трапляються на поселеннях лісостепової Скіфії. Більшість їх походить з поховань курганних могильників, значно менша частина належить до випадко- вих знахідок. У кожному разі художньо оформ- лений виріб з кістки або рогу залишається не- повторним, оскільки не є результатом серій- ного виробництва за готовою формою (лиття), або штампування за готовим зразком. Кожна річ індивідуальна, хоча й виготовлена за стали- ми традиціями відповідно до функціонального призначення та художнього стилю, характер- ного для певного періоду розвитку скіфської культури. Серед інших вирізняється група пред- метів другої половини VII — першої поло- вини VI ст. до н. е., які науковці інтерпрету- ють як наконечники на лук (Черненко 1981, с. 16; Петренко, маслов, Канторович и др. 2000, с. 244; Канторович 2012; Шрамко 2015, с. 500; раевский, Кулланда, Погребова 2016, табл.VIII: 2, 4) або псалії (Полидович 2004, с. 147, 149, рис. 4: 8; могилов 2005, с. 29 та ін.). Цілком можлива приналежність деяких з них до оздоблення сагайдака (раевский, Кул- ланда, Погребова 2016, с. 168, табл. XIII: 7), або руків’я батога (Смирнов 2015, с. 54—55). окремі знахідки зараховані до наконечників піхов (Иванчик 2001, с. 83, рис. 35: 1). На наш погляд, ці артефакти, перш за все, слід розгля- дати як рогові закінчення-насадки для певних категорій речей, однак, розміри деяких з них, діаметри втулок та контекст виявлення, більш упевнено дозволяють інтерпретувати їх як де- коративні закінчення луків (Шрамко 2015). Проте, слід згадати цікаву і достатньо обґрун- товану версію м. Смірнова щодо використан- ня набора рогових предметів з Темір-Гори як деталей оформлення батога (Смирнов 2015, с. 55). Протягом останніх двох десятиріч два подіб- ні артефакти були виявлені нами під час роз- копок найбільш раннього Західного укріплен- ня Більського городища у комплексах першої половини VI ст. до н. е. (Шрамко 2015, с. 497). Контекст цих рідкісних знахідок у різних золь- никах серед інших рогових виробів вказував на доволі широке використання їх осілим насе- ленням, а знайдена у заповненні господарської ями заготовка свідчила про те, що подібні речі ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 53 виготовлялись місцевими ремісниками за ві- домими їм зразками. У минулому році до фондів Історико- культурного заповідника «Більськ» надійшла ще одна цікава знахідка (рис. 1), передана на постійне зберігання вдовою П. Я. Гавриша, до якого, за її словами, предмет потрапив від мешканця с.Більськ 1. На жаль, не залишилось ніяких даних про точне місце виявлення арте- факту, проте, цілком імовірно можна припус- тити, що він був піднятий з поверхні одного із зольних насипів Західного укріплення, оскіль- ки у мікропорах рогу, різьблених лініях та отво- 1 Дякуємо директору Історико-культурного заповід- ника «Більськ» Коросту Ігорю Івановичу за можли- вість ознайомиться зі знахідкою та опублікувати її. Попередня коротка інформація про цей артефакт міститься у спільній статті Д. С. Гречка, І. І. Корос- та та о. В. Шелеханя, що має вийти друком у грудні 2019 р. рах виробу добре помітна зола світло-сірого кольору. Предмет овальної форми, витягнутих про- порцій, виготовлений у вигляді об’ємної голо- ви хижого птаха з рогом барана. Виріб оформ- лений у скіфському звіриному стилі (рис. 1; 2), у цілому має задовільний стан збереженос- ті, хоча ще в давнину була відламана частина втулки (рис. 1: В, Д) та у двох проекціях пред- мета помітна невеличка тріщина (рис. 1: Б, Г). З лицьового боку в окремих місцях — сліди тривалого використання. Кінчик дзьоба птаха доволі затертий, має добре загладжену й навіть блискучу поверхню, слабко виражений рельєф різьблених ліній. Із зворотного боку (рис. 1: Д) окремі деталі образа набагато чіткіші (рис. 1: Д; 2: Д). Голова птаха виготовлена з цільної рогової заготовки у техніці двобічного об’ємного різьб- лення, кільцева врізана лінія відокремлює її від Рис. 2. Прорисовка рогового наконечника лука з Більська (рис. о. Фрунт) Fig. 2. Drawing of the horn bow cover kit from Bilsk (Fig. by O. Frunt) Рис. 1. роговий наконечник лука з Більська (фото) Fig. 1. Horn bow cover kit from Bilsk (photo) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 454 невеликої муфти зі скритою втулкою, через яку вертикально проходив фіксатор (штифт), отвір від якого добро помітний на горбистій тім’яній частині голови птаха (рис. 1: а; 2: а). Хоча з од- ного боку частина втулки відламана, на муфті частково зберігся наскрізний отвір (рис. 1: В, Г, Д). Предмет виконаний згідно канонів ран- ньоскіфського мистецтва. майстер передав об’ємною різьбою округлу голову птаха з ви- пук лими очима, що виділені прокресленою обвідкою (рис. 1: Б; 2: Б). Верхня лінія ока з ли- 1: Б; 2: Б). Верхня лінія ока з ли- цевого боку затерта, краще помітна на зворот- ному (рис. 1: Д). масивний витягнутий дзьоб Рис. 3. рогові наконечники луків, знайдені на Більському городищі: 1 — випадкова знахідка, Західний Більськ (?); 2 — зольник 13, яма 11, Захід- ний Більськ; 3 — зольник 28, приміщення 9, Західний Більськ Fig. 3. Horn bow cover kits found at Bilsk Hill-fort: 1 — random find, Western Bilsk (?); 2 — ash mound 13, pit 11, Western Bilsk; 3 — ash mound 28, room 9, Western Bilsk ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 55 (рис. 1: Б, Д; 2: Б, Д) з проробленими глибо- кими рельєфними складками, що повторюють його форму та імітують лінію рота стикається з нижньою лінією голови. округлі заглиблен- ня акцентують ротові та носові пазухи (рис. 1; 2). Чітко показана восковиця (рис. 1: Б, Д; 2: Б, Д), яка уступом відділена від наддзьоб’я. Го- ловною ознакою, що надає моделюванню об- раза певну закінченість є добре виражені роги барана, які починаються від тім’я, проходять під очами птаха, круто загинаються догори, помітно виступаючи над верхньою лінією го- лови та мають загострене закінчення (рис. 1; 2). Голова птаха, його очі та злегка звисаючий дзьоб розташовані на одній лінії. Додаткові об- рази на виробі відсутні. Таким чином, випадково знайдений на Більському городищі роговий наконечник у вигляді об’ємної голови рогатого, хижого пта- ха має усі ознаки одного з яскравих образів ранньоскіфського мистецтва — бараноптаха (артамонов 1968; Шкурко 1982; Канторович 2007; 2012; 2015, с. 797). Загальні розміри предмета: довжина 4,0 см, максимальна висота 2,3 см; ширина втул- ки 1,5 см; внутрішній діаметр втулки 0,7 см, глибина отвору 1,7 см; діаметр отвору для фіксатора 0,2 см, вага 7,23 г. Функціонально предмет призначений для декоративного оформлення закінчення якогось-предмету з військового спорядження вершника. Так звані рогаті птахи, або бараноптахи є типовим синкретичним образом ранньо- го скіфського мистецтва (артамонов 1968; рябкова 2005, с. 46—57; Канторович 2007; 2015, с. 797 та ін.), який був пов’язаний з передньоазіатськими походами кочовиків та з давніми кавказькими традиціями (Шкур- ко 1982, с. 3; раевский, Кулланда, Погребова 2016, с. 74—75 та ін.). Він був поширений як на території Степу (Leskov 1974, р. 55; Яковенко 1972, с. 261; 1976, с. 237, 238, рис. 1: 2; Кореня- ко, Лукьяшко 1982, с. 150, рис. 2: 2; Конторо- вич 2010, с. 215, рис. 19: 7; Посегун 2009, с. 121, рис. 9: 34; рябкова 2005, с. 45, ил. 1: 3 та ін.), так і Лісостепу (Бандрівський 1996, с. 346, рис. 1: 1; могилов 2008, с. 29, рис. 56: 23; Смирнова 1996, с. 196, рис. 11: 1; Ильинская 1968, с. 106— 107, табл. IV: 2; XX: 16; XXXIV: 1; андриенко 1999, с. 22—23; Шрамко 2015, с. 488, ил. 1: 491, ил. 2 та ін.). Поєднання в одному предметі рис барана та хижого птаха, звичайно, не є випад- ковістю, на що звертали увагу різні дослідники скіфського мистецтва (Шкурко 1982, с. 3; ан- дриенко 1999, с. 22—23; Погребова, раевский 1992, с. 134—135; рябкова 2005, с. 42—67; По- лидович 2004, с. 147—148; Канторович 2007, с. 235—257; 2015, с. 797—798; раевский, Кул- ланда, Погребова 2016, с. 74—75 та ін.). З території Північного Причорномор’я по- ходять 13 подібних до випадково знайденого в Більську предметів, що можуть бути розгля- нуті як наконечники луків. У дев’яти випад- ках вони виявлені у курганах, в похованнях із зброєю, лише у трьох — в культурних наша- руваннях та господарчих об’єктах лісостепо- вих поселень. В одному випадку — знахідка не прив’язана до конкретної пам’ятки. Для шести поховальних комплексів визначений контекст розташування предметів в могилі. У чотирьох випадках (Семенівка, к. 2, пох. 1; Нижні Сіро- гози, к. 3, пох. 5; Темір-Гора, основне похо- вання; Дюнний, пох. 22) рогові наконечники були знайдені зліва від похованої людини, біля її руки, у двох (Височино, 1, к. 6, пох. 4; Ново- олександрівка, к. 7, пох. 8) — за спиною небіж- чика, або справа від стегна, поряд зі стрілами, деталями сагайдака, що вказує на характер ви- користання предмету. Зазвичай ці рогові нако- нечники пов’язані з речами, які воїн носив при собі, на поясі, або за спиною (сагайдак, нагай- ка та ін.). Деталі кінського спорядження (вуди- ла, псалії, елементи декору вуздечки), у похо- вальних комплексах, як правило, лежать окре- мо. На певну закономірність розташування подібних предметів у похованнях звернув ува- гу м. Смірнов (2015, с. 54) Зроблений нами загальний огляд артефак- тів, що за певними критеріями можуть вважа- тися роговими наконечниками на предмети військового спорядження дозволяє ідентифі- кувати нову знахідку з Більська як новий зра- зок таких виробів та зарахувати його до однієї з виділених нами груп аналогічних предметів (Шрамко 2015). Порівняльний аналіз свідчить, що за роз- мірами, зовнішнім виглядом (не зважаючи на додаткові зображення) знайдений предмет по- дібний до рогових наконечників першої гру- пи (за І. Шрамко), проте серед них слід, пе- редовсім, відзначити зразки з двох поховаль- них комплексів другої половини VII — першої половини VI ст. до н. е. — Семенівка, курган 2 та Темір-Гора, основне поховання (Яковен- ко 1976, с. 236—240; Leskov 1974, р. 55, Abb. 74; Шрамко 2015, табл. 1: 6, 8). Грецька ойнахо- йя з кургану Темір-Гора дозволяє розглядати дату комплексу у межах 650—630 рр. до н. е. (Kerschner, Schlotzhauer 2005, p. 20; Смирно- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 456 ва, Вахтина, Кашуба, Старкова 2018, с. 215). Предмети мають витягнуту форму, а хижий птах — масивний сильно зігнутий дзьоб, про- роблений глибоким різьбленням, чітко пере- дане око з очницею та зіницею. З урахуванням наявності та зовнішнього вигляду рогу барана більші збіги бачимо у наконечнику із Семенів- ки (Leskov 1974, р. 55, Abb. 74; Шрамко 2015, с. 506—507). Помітні загальні риси у моделю- 506—507). Помітні загальні риси у моделю- ванні голови птаха з довгим дзьобом. Проте, найбільш повними, точнішими аналогіями но- вій знахідці з Більська вважаємо два артефак- ти, виявлені нами під час розкопок Західно- го укріплення Більського городища (рис. 3: 2, 3). маємо на увазі роговий наконечник з при- міщення 9 (перша чверть VI ст. до н. е.) золь- ника 28 та рогову заготовку під наконечник, знай дену у господарській ямі 11(перша поло- вина VI ст. до н. е.) зольника 13 (Задніков 2013 с. 366—371; 2014, с. 253—265; Шрамко 2015, с. 497; 2017, с. 368). Передусім, ці три предме- ти об’єднують головні конструктивні деталі (рис. 3): загальна схема розміщення дзьоба та ока птаха на одній, горизонтальній осі, а також розміри, форма дзьоба, положення та форма рога, круто загнутого до гори (в одному випад- ку ріг імітований фігурою зайця). Предмети не тільки мають близькі метричні показники, але й певні збіги у переданні образа рогатого птаха. особливо це помітно під час порівняння но- вої знахідки (рис. 3: 1) з наконечником (рис. 3: 2), знайденим у зольнику 13 Західного Біль- ська (Шрамко 2015, с. 488, ил.: 2; 491, ил. 2: 2). Якщо врахувати, що виготовлення одного з предметів не було завершено (рис. 3: 2), ми маємо підстави вважати, що усі три артефакти були виконані у ранньоскіфський час саме на Більському городищі. Близькість метричних характеристик та стилістичного оформлен- ня трьох рогових наконечників знайдених на одному поселенні, дозволяє ставити питання про складення певної традиції виготовлення подібних предметів місцевими майстрами за канонами скіфського мистецтва. Хроноло- гічна позиція, раніше знай дених у закритих комплексах Західного укріп лення наконеч- ників дозволяє припустити, що й випадково знайдений на одному із зольників цього по- селення подібний артефакт також можна да- тувати першою половиною VI ст. до н. е. Таким чином, нова знахідка, безумовно, важлива для подальшого вивчення ранньо- скіфського мистецтва, його поширення на те- риторії східноєвропейського лісостепу. Кіль- кість та різноманітність різновидів зооморф- но оформлених кістяних та рогових предметів, знайдених в останні роки на території Біль- ського городища та його округи, а також сліди кісткорізного виробництва, зафіксовані під час розкопок поселення, ще раз доводять, що саме місцеві майстри виготовляли доволі широкий асортимент високохудожніх виробів з кістки та рогу, задовольняючі потреби різних соціаль- них та етнічних груп населення, яке мешкало у другій половині VII — першій половині VI ст. до н. е. на схід від Дніпра. артамонов, м. И. 1968. Происхождение скифского ис- кусства. Советская археология, 4, с. 27-45 андриенко, В. П. 1992. Комплекс начала раннескифского времени на поселении Пожарная Балка (раскоп II). Донецкий археологический сборник, 1. Донецк, с. 73- 86. андриенко, В. П. 1999. о находках изображений рогатых птиц на поселениях Ворсклы (хронология и семан- тика). В: Кадеев В. И. (ред). Проблемы истории и ар- хеологии Украины: тез. докл.науч.конф. (Харьков, 21— 23 октября 1999 г.). Харьков, с. 22-23. Бандрівський, м. С. 1996. Про час появи найраніших зразків скіфського звіриного стилю на заході Укра- їни. Більське городище в контексті вивчення пам’яток раннього залізного віку Європи. Полтава, с. 345-352. Гречко, Д. С., Корост, І. І., Шелехань, о. В. 2019. Нові надходження матеріалів ранньоскіфського часу до фондів ІКЗ «Більськ». В: Корост І. І. (ред). Археоло- гічні дослідження Більського городища — 2018. Київ, Котельва, с. 165-171 (у друці). Задников, С. а. 2013. античная керамика из землянок конца VII – первой четверти VI вв. до н. э. Западного Бельского городища. В: В. Ю. Зуев (ред.). Боспорский феномен. Греки и варвары на Евразийском перекрест- ке: Материалы международной научной конференции. Санкт-Петербург, с. 366-371. Задников, С. а. 2014. Комплекс античных амфор пер- вой половины VI в. до н. э. из ямы 11 зольника 13 Западного Бельского городища.Tyragetia. serie nouă. Vol. VIII [XXIII]. nr 1, Arheologie. Istorie Antică. Chişinău, р. 253-265. Иванчик, а. И. 2001. Киммерийцы и скифы. Культурно- исторические и хронологические проблемы археологии восточноевропейских степей и Кавказа пред- и раннес- кифского времени. москва. Ильинская, В. а. 1968. Скифы Днепровского Лесостепного Левобережья (курганы Посулья). Киев: Наукова Дум- ка. Канторович, а. р. 2007. Истоки и вариации образа бараноптицы (грифобарана) в раннескифском зве- рином стиле. В: Козенкова В. И., малашев В. Ю. (ред.). Северный Кавказ и мир кочевников в раннем же- лезном веке. Сборник памяти м. П. абрамовой. мо- сква, (мИар, 8), с. 235-257. Канторович, а. р. 2010. Истоки и вариации образов гри- фона и грифоноподобных существ в раннескифском зверином стиле в VII–VI вв. до н. э. В: Колесник а. В. (ред.). Археологический альманах, 21 (Изобразитель- ное искусство в археологическом наследии), До- нецк, с. 189-224. Канторович, а. р. 2012. Проблема хронологии обра- за бараноптицы (грифобарана) в раннескифском зверином стиле. В: алекшин В. а. (ред.). Культура ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 57 И. Б. Шрамко Кандидат исторических наук, доцент кафедры историографии, источниковедения и археологии Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина, директор Музея археологии ХНУ имени В. Н. Каразина, ORCID 0000-0003-1009-9262, i.b.Shramko@Karazin.ua роГоВоЕ оКоНЧаНИЕ ЛУКа С БЕЛЬСКоГо ГороДИЩа В статье впервые детально описывается и анализируется роговое изделие, оформленное в скифском зверином стиле, случайно найденное на территории Бельского городища (VIII—IV вв. до н. э.) в Днепровском лесостепном Левобережье. Предмет относится к раннескифскому времени и является еще одним примером художественного оформле- ния деталей воинского снаряжения населения европейской Скифии. По некоторым морфологическим и стили- стическим признакам, случайно найденный наконечник близок находкам из степных курганов Темир-Гора и Семеновка, однако наиболее точные аналогии ему дают материалы Западного укрепления Бельского городища. Здесь, при раскопках зольных насыпей в 1996 и 2008 гг. были найдены два артефакта, интерпретированные нами как роговые наконечники на лук. Предметы имеют сходные очертания, пропорции, моделировку, метрические данные. оба изделия оформлены в виде объемной головы птицы с рогом. Наконечник, найденный в зольнике 28 (1996 г.), украшен изображениями свернувшихся в кольцо животных: пантеры и зайца. Фигура последнего имитирует рог, придавая наконечнику образ рогатой птицы. Изготовление рогового наконечника из зольника 13 (2008 г.) не было завершено, его детали не проработаны, однако вполне понятно переданы общие черты образа птицы с рогом. Данные предметы обнаружены в жилом (землянка) и хозяйственном (яма) комплексах. Случайно найденный на Бельском городище роговой наконечник не имеет четкого контекста обнаружения, однако по ряду признаков, несомненно, близок двум предшествующим находкам и позволяет ставить вопрос о сложении местной традиции изготовления подобных предметов. Выразительная коллекция резной кости, сфор- мировавшаяся за период многолетних раскопок поселения, а также зафиксированные на нем следы косторезного производства, находки орудий для работы с костным материалом позволяют с уверенностью говорить об изго- товлении многих видов костяных и роговых изделий местными мастерами. Найденные на Бельском городище степной Евразии и их взаимодействие с другими циви- лизациями. Санкт-Петербург ИИмК раН «Перифе- рия». Книга 2, с. 362-370. Канторович, а. р. 2015. Скифский звериный стиль Восточ- ной Европы: классификация, типология, хронология, эволюция. Диссертация докт. ист. наук. московский государственный университет имени м.В. Ломоно- сова. Копейкина, Л. В. 1972. расписная родосско-ионийская ойнохоя из кургана Темир-Гора. Вестник древней истории,1, с. 147-159. Кореняко, а. В., Лукьяшко, С. И. 1982. Новые материалы раннескифского времени на Левобережье Нижнего Дона. Советская археология, 3, с. 149-164. могилов, о. Д. 2008. Спорядження коня скіфської доби у лі- состепу Східної Європи. Кам’янець-Подільський. Петренко, В. Г., маслов, В. Е., Канторович, а. р. 2000. Хронология центральной группы курганов могиль- ника Новозаведенное-II. В: Гуляев В. И., ольхов- ский В. С. (ред.). Скифы и сарматы в VII–III вв. до н. э. Палеоэкология, антропология и археология. мо- сква, с. 238-248. Полидович, Ю. Б. 2004. Зооморфно оформленные пса- лии как феномен скифской эпохи. Археологический альманах, 15 (Псалии. Элементы упряжи и конского снаряжения в древности). Донецк, с. 143-165. Посегун, а. а. 2009. раскопки кургана Дюнный в акса- кайском районе ростовской области. Археологичес- кие записки. 6. ростов-на-Дону, с. 114-127. Погребова, м. Н., раевский, Д. С. 1992. Ранние скифы и древний Восток. К истории становления скифской культуры. москва: Наука. раевский, Д. С., Кулланда, С. В., Погребова, м. Н. 2016. Визуальный фольклор. Поэтика скифского звериного стиля. москва: ИВ раН. рябкова, Т. В. 2005. образы звериного стиля в эпоху скиф- ской архаики. Археологический сборник Государствен- ного Эрмитажа. 37. Санкт-Петербург, с. 42-67. рябкова, Т. В. 2012. Уздечные принадлежности скиф- ского типа из Тейшебаини. Российский археологи- ческий ежегодник. 2. Санкт-Петербург.: Изд. Санкт- Петербургского университета, с. 360-382. Смирнов, Н. Ю. 2015. Зверь и птица из Темир-Горы. Боспор- ские исследования, XXXI. Санкт-Петербург, с. 50-59. Смирнова, Г. И, Вахтина, м. Ю., Кашуба, м. Т., Стар- кова, Е. Г. 2018. Городище Немиров на реке Южный Буг. По материалам раскопок в XX веке из коллек- ций Государственного Эрмитажа и научного архи- ва ИИМК РАН. Санкт-Петербург: ГЭ ИИмК раН, НКТ, 336 с. Черненко Е. В. 1981. Скифские лучники. Київ: Наукова думка. Шкурко, а. И. 1982. Фантастические существа в искус- стве Лесостепной Скифии. Труды Государственного исторического музея. 54 (археологические исследо- вания на юге Восточной Европы. Часть вторая). мо- сква, с. 3-8. Шрамко, И. Б. 2015. роговые наконечники луков с Запад- ного Бельска. Труды Государственного Эрмитажа. 77 (археология без границ. Коллекции, проблемы, ис- следования, гипотезы). Санкт-Петербург, с.487-511. Шрамко, И. Б. 2017. Новый погребальный комплекс ран- нескифского времени в могильнике Скоробор. Архе- ологія і давня історія України, 2 (23), Київ, с. 368-380. Яковенко, Э. В. 1976. Древнейший памятник искусства скифов. Советская археология, 2, с. 236-240. Kerschner, M., Schlotzhauer, U. 2005. A new classification system for East Greek pottery. East&West, 4 (1), р.1-56. Leskov, A. M. 1974. Die skythische Kurgan. Antike Welt. Sondernummer. Надійшла 19.10.2019 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 458 роговые наконечники луков могут быть датированы первой половиной VI в. до н. э., хотя в степях Северного Причерноморья подобные предметы известны в памятниках более раннего времени — второй половины VII в. до н. э. К л ю ч е в ы е с л о в а: Лесостепная Скифия, Бельское городище, Западное укрепление, роговой наконечник на лук, скифский звериный стиль, первая половина VI в. до н. э. Iryna B. Shramko PhD, Associate Professor of the Department of Historiography, Source Studies and Archaeology of V.N. Karazin Kharkiv National University, Director of the Museum of Archaeology of V.N.Karazin KNU, ORCID 0000-0003-1009-9262 i.b.Shramko@Karazin.ua THE HORN BOW COVER KIT FROM BILSK HILL-FORT In the article a horn item, designed in Scythian animal style, accidentally found at the territory of the Bilsk hill-fort (VIII— IV c. BC) in the Dnieper forest-steppe Left Bank Ukraine, is published for the first time. The item belongs to the early Scythian time and is an example of the military equipment decoration details of the European Scythia population. According to some morphological and stylistic features, the randomly found bow cover kit is close to finds from the steppe mounds Temir-Gora and Semenovka, however, the materials of the Western fortification of Bilsk hill-fort give it the most accurate analogies. Here, during the excavation of diferent Zolnik (ash mounds) in 1996 and 2008, two artifacts were found, interpreted by us as horn bow covers. Objects have similar outlines, proportions, modeling, and metric data. Both products are designed as a volumetric head of a bird with a horn. The bow cover, found in ash mound 28 (1996), is decorated with images of animals curled into a ring: panthers and hares. The figure of the latter imitates a horn, giving the bow cover an image of a horned bird. The manufacture of the horn bow cover from ash mound 13 (2008) was not completed, its details were not worked out; however, the general features of the image of a bird with a horn are quite clearly conveyed. These items were found in residential (dugout) and household (pit) complexes. The random find of the horn bow cover kit found at Bilsk hill-fort does not have a clear detection context, however, according to a number of signs, it is undoubtedly close to the two previous finds and allows us to raise the question of the local tradition of such objects manufacturing. An expressive collection of carved bone items, formed over the period of many years of excavation of the settlement, as well as traces of bone-carving production recorded at it, finds of tools for working with bone material allow us to speak with confidence about the manufacturing of many types of bone and horn products by local craftsmen. The horn bow covers found at Bilsk settlement can be dated by the first half of VI c. BC, although in the steppes of the Northern Black Sea region such objects are known in the monuments of an earlier time — the second half of VII c. BC. K e y w o r d s: Forest-Steppe Scythia, Bilsk hill-fort, Western fortification, horn bow cover kit, Scythian animal style, first half of VI c. BC. References Artamonov, M. I. 1968. Proishozhdenie skifskogo iskusstvа. Sovetskaia arkheologiia, 4, s. 27-45 Andrienko, V. P. 1992.Kompleks nachala ranneskifskogo vremeni na poselenii Pozharnaya Balka (raskop II). Donetskii arkheologicheskii sbornik, 1. Donetsk, s. 73-86. Andrienko, V. P. 1999. O nakhodkah izobrazhenii rogatykh ptits na poseleniiakh Vorskly i (khronologiia i semantika). V:V.I. Kadeev (red.).Problemy istorii i arkheologii Ukrainy i: tez. dokl. nauch. konf. (Kharkov, 21-23 oktiabria 1999 g.). Kharkov, s. 22-23. Bandrivskyi, M. S. 1996. Pro chas poiavy nairanishykh zrazkiv skifskoho zvirynoho styliu na zakhodi Ukrainy. Bilske horodyshche v konteksti vyvchennia pamiatok rannoho zaliznoho viku Yevropy. Poltava, s. 345-352. Chernenko E. V. 1981. Skifskiie luchniki. Kyiv: Nauk. dumka, 168 s. Hrechko, D. S., Korost, I. I., Shelekhan, O. V. 2019. Novi nadkhodzhennia materialiv rannoskifskoho chasu do fondiv IKZ «Bilsk». V: Korost I. I. (red). Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha — 2018. Kyiv, Kotelva, s. 165-171 (u drutsi). Iakovenko E. V. 1976. Drevneishyi pamiatnik iskusstva skifov. Sovetskaia arkheologiia. № 2, s. 236-240. Ilinskaia V. A. 1968. Skify Dneprovskogo Lesostepnogo Levoberezhia (kurgany Posulia). Kiiev: Nauk. dumka. 203 s. Ivanchik A. I. 2001. Kimmeriitsy i skify. Kulturno-istoricheskiie i khronologicheskiie problemy arkheologii vostochnoievropeiskikh stepei i Kavkaza pred- i ranneskifskogo vremeni. M. 324 s. Kantorovich A. R. 2007. Istoki i variatsyi obraza baranoptitsy (grifobarana) v ranneskifskom zverinom stile. Severnyi Kavkaz i mir kochevnikov v rannem zheleznom veke. Sbornik pamiati M. P. Abramovoi / red. V.I. Kozenkova V. Iu. Malashev. M. (MIAR № 8), s. 235-257. Kantorovich A. R. 2010. Istoki i variatsyi obrazov grifona i grifonopodobnykh suschestv v ranneskifskom zverinom stile v VII-VI vv. do n.e. Izobrazitelnoie iskusstvo v arkheologicheskom nasledii. Arkheologicheskii almanakh. № 21/ gl. red. Kolesnik A.V, Donetsk, s. 189-224. Kantorovich A. R. 2012. Problema hronologii obraza baranopticy (grifobarana) v ranneskifskom zverinom stile. Kul’tura stepnoy Evrazii i vzaimodeystvie s drugimi civilizaciyami /red. V.A. Alekshin i dr. SPb.: IIMK RAN «Periferiya». Kn. 2, s. 362-370. Kantorovich A. R. 2015. Skifskii zverinyi stil Vostochnoi Evropy: klassifikatsyia, tipologiia, khronologiia, evoliutsiia. Dissertatsyia dokt. ist. nauk. Moskovskii gosudarstvennyi universitet imeni M. V. Lomonosova. Kerschner M. Schlotzhauer U. 2005.A new classification system for East Greek pottery. East & West, 4 (1), p. 1-56. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 4 59 Kopeikina L. V. 1972. Raspisnaia rodossko-ioniiskaia oinokhoia i kurganaTemir-Gora. Vestnik drevnei istorii, № 1, s. 147-159. Koreniako A. V., Lukiashko S. I. 1982. Novyie materialy ranneskifskogo vremeni na Levoberezhie Nizhnego Dona. Sovetskaia arkheologiia, № 3, s. 149-164. Leskov A. M. 1974. Die skythische Kurgan. Antike Welt, Sondernummer. Mohylov O. D. Sporiadzhennia konia skifskoi doby u lisostepu Skhidnoi Yevropy. Kamianets-Podilskyi, 2008. 439 s. Petrenko V. G., Maslov V. E., Kantorovich A. R. Khronologiia tsentralnoi gruppy kurganov mogilnika Novozavedennoie - II. Skify i sarmaty v VII-III vv. do n.e. Paleoekologiia, antropologiia i arkheologiia / red. V.I. Guliaiev, V.S. Olhovskyi. Moskva, 2000. S. 238-248. Pogrebova M. N., Raevskiy D. S. 1992. Rannie skifyi i drevniy Vostok. K istorii stanovleniya skifskoy kulturyi. Moskva: Nauka. Posegun A. A. Raskopki kurgana Diunnyi v Aksakai skomraione Rostovskoi oblasti. Arkheologicheskiie zapiski. Vyp. 6. Rostov-na- Donu, 2009. s. 114 127. Raievskii D. S., Kullanda S. V., Pogrebova M. N. 2016. Vizualnyi folklor. Poetika skifskogo zverinogo stilia. Moskva: Institut vostokovedeniia RAN. Riabkova T. V. 2005. Obrazy zverinogo stilia v epokhu skifskoi arkhaiki. Arkheologicheskii sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha № 37. Sankt-Peterburg, s. 42-67. Riabkova T. V. 2012. Uzdechnyie prinadlezhnosti skifskogo tipa i Teishebaini. Rossiiskii arkheologicheskii ezhegodnik / red. L. Vishniatskogo. – SPb.: Izd. Sankt-Peterburgskogo universiteta, № 2, s. 360-382. Shkurko A. I. 1982. Fantasticheskiie sushchestva v iskusstve Lesostepnoi Skifii. Trudy Gosudarstvennogo istoricheskogo muzeia. 54 (Arkheologicheskiie issledovaniia na iuge Vostochnoi Evropy. Chast vtoraia) /Otv. red. D.L. Talis. Moskva, s. 3-8 Shramko I. B. Rogovyie nakonechniki lukov s Zapadnogo Belska. 2015. Arkheologiia bez granic. Kollektsyi, problemy, issledovaniia, gipotezy. Trudy Gosudarstvennogo Ermitazha. LXXVII. Sankt-Peterburg, s. 487-511 Shramko I. B. 2015. Rogovyie nakonechniki lukov s Zapadnogo Belska. Arkheologiia bez granits. Kollektsii, problemy, issledovaniia, gipotezy. Trudy Gosudarstvennogo Ermitazha. LXXVII. Sankt-Peterburg. s. 487-511 Shramko I. B. 2017. Novyi pogrebalnyi kompleks ranneskifskogo vremeni v mogilnike Skorobor. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, vyp. 2(23), Kyiv, s. 368–380 Smirnov N. Iu. 2015. Zver i ptica iz Temir - Gory. Bosporskiie issledovaniia, XXXI. Sankt-Peterburg, s. 50-59. Smirnova G. I, Vakhtina M. Yu., Kashuba M. T., Starkova E. G. 2018. Gorodishche Nemirov na reke Iuzhnyii Bug. Po materialam raskopok v XX veke iz kollektsyi Gosudarstvennogo Ermitazha i nauchnogo arkhiva IIMKRAN. Sankt-Peterburg: GEIIMKRAN, NKT, 336 s. Zadnikov S. A. 2013. Antichnaia keramika iz zemlianok kontsa VII - pervoi chetverti VI vv. do n.e. Zapadnogo Belskogo gorodishcha. V: V. Iu. Zuev (red.). Bosporskii fenomen. Greki i varvary na Evraziiskom perekrestke: Materialy mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsyi. SPb, s. 366-371. Zadnikov S. A. 2014. Kompleks antichnykh amfor pervoi poloviny VI v. do n.e. iz iamy 11 zolnika 13 Zapadnogo Belskogo gorodishcha. Tyragetia, serie nouă. VIII [XXIII]. nr 1, Arheologie. Istorie Antică. Chişinău, р. 253-265.

Рогове завершення лука з Більського городища

Institution

Ähnliche Einträge