Пам’яті В’ячеслава Григоровича Котигорошка

10 вересня 2016 р. пішов із життя один із провідних археологів Закарпаття — професор В’ячеслав Григорович Котигорошко. Пішов, але назавжди залишив частину себе в серцях та пам’яті близьких і друзів, а значний багаж своїх знань — на сторінках праць, за якими його згадуватимуть вдячні читачі...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2016
1. Verfasser: Прохненко, І.А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2016
Schriftenreihe:Археологія
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195074
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Пам’яті В’ячеслава Григоровича Котигорошка / І.А. Прохненко // Археологія. — 2016. — №. 4. — С. 145–146. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-195074
record_format dspace
spelling irk-123456789-1950742023-12-03T12:44:24Z Пам’яті В’ячеслава Григоровича Котигорошка Прохненко, І.А. Хроніка 10 вересня 2016 р. пішов із життя один із провідних археологів Закарпаття — професор В’ячеслав Григорович Котигорошко. Пішов, але назавжди залишив частину себе в серцях та пам’яті близьких і друзів, а значний багаж своїх знань — на сторінках праць, за якими його згадуватимуть вдячні читачі 2016 Article Пам’яті В’ячеслава Григоровича Котигорошка / І.А. Прохненко // Археологія. — 2016. — №. 4. — С. 145–146. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195074 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Хроніка
Хроніка
spellingShingle Хроніка
Хроніка
Прохненко, І.А.
Пам’яті В’ячеслава Григоровича Котигорошка
Археологія
description 10 вересня 2016 р. пішов із життя один із провідних археологів Закарпаття — професор В’ячеслав Григорович Котигорошко. Пішов, але назавжди залишив частину себе в серцях та пам’яті близьких і друзів, а значний багаж своїх знань — на сторінках праць, за якими його згадуватимуть вдячні читачі
format Article
author Прохненко, І.А.
author_facet Прохненко, І.А.
author_sort Прохненко, І.А.
title Пам’яті В’ячеслава Григоровича Котигорошка
title_short Пам’яті В’ячеслава Григоровича Котигорошка
title_full Пам’яті В’ячеслава Григоровича Котигорошка
title_fullStr Пам’яті В’ячеслава Григоровича Котигорошка
title_full_unstemmed Пам’яті В’ячеслава Григоровича Котигорошка
title_sort пам’яті в’ячеслава григоровича котигорошка
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2016
topic_facet Хроніка
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195074
citation_txt Пам’яті В’ячеслава Григоровича Котигорошка / І.А. Прохненко // Археологія. — 2016. — №. 4. — С. 145–146. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT prohnenkoía pamâtívâčeslavagrigorovičakotigoroška
first_indexed 2025-07-16T22:49:09Z
last_indexed 2025-07-16T22:49:09Z
_version_ 1837845608107343872
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4 145 © І.А. Прохненко, 2016 ня у докторській дисертації «оседлое население Северо-Западного Причерноморья в первой по- ловине I тыс. н. э.», яку вона успішно захистила у 1987 р. в Інституті археології Ан УрСр. Починаючи з 1988 і до виходу на пенсію у 2007 р. о.В. Гудкова працює на посаді провід- ного наукового співробітника відділу археоло- гії Північно-Західного Причорномор’я ІА Ан УрСр — нАн України. Втім, словосполучення «вихід на пенсію», стосовно наукової творчос- ті олександри Василівни необхідно викорис- товувати виключно умовно або лише формаль- но, оскільки і після офіційного завершення сво- єї трудової діяльності вона продовжувала плідно працювати на ниві археологічної науки до остан- ніх років свого життя. найкращими свідченнями цього є її останні великі за обсягом твори: роз- діл «Черняховская культура» у колективній мо- нографії «Древние культуры Северо-Западного Причерноморья» (одесса, 2013) та спільна з е. Шультце монографічна публікація черняхів- ського могильника нагірне II (Берлін, у друці). Я познайомився з олександрою Василів- ною ще у 1971 р., навчаючись на історичному факультеті одеського університету. Саме вона, безпосередньо «в полі», дала мені перші уро- ки справжньої польової археології. З того часу наше спілкування, не зважаючи на різні обста- вини, не припинялося ніколи. Вимоглива і, на перший погляд, сувора, о.В. Гудкова насправ- ді була доброю, чуйною людиною, гарною по- радницею, цікавим, надзвичайно ерудованим співрозмовником, щедрою господинею та, безперечно, висококласним професіоналом. Ми будемо пам’ятати Вас, олександро Ва- силівно! О.М. ДзигОвський ПАМ’ЯТІ В’ЯЧЕСЛАВА ГРИГОРОВИЧА КОТИГОРОШКА 10 вересня 2016 р. пішов із життя один із про- відних археологів Закарпаття — професор В’ячеслав Григорович котигорошко. Пішов, але назавжди залишив частину себе в серцях та пам’яті близьких і друзів, а значний багаж сво- їх знань — на сторінках праць, за якими його згадуватимуть вдячні читачі. В.Г. котигорошко народився 22 липня 1947 р. у м. Самбір Львівської обл. у сім’ї вій- ськовослужбовця, офіцера-прикордонника. разом із родиною об’їздив фактично увесь ра- дянський Союз, жив у військових містечках прикордонних застав. У 1965 р. закінчив Те- трицкарійську середню школу в Грузії, опісля переїхав до Закарпаття, з яким пов’язав своє подальше життя. З 1967 р. В.Г. котигорошко навчався на іс- торичному факультеті Ужгородського дер- жавного університету, який закінчив у 1972 р. Зі студентської лави захопився археологією, давніми племенами та народами. У колі товаришів-студентів розпочав сповнене при- ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4146 год експедиційне життя, дослідження прихо- ваних землею старожитностей. У цей час пліч- о-пліч із ним на археологічній ниві працював товариш — В.П. Ванчугов, який згодом став директором одеського археологічного музею. Поруч із В.Г. котигорошком завжди була ще одна людина, яку він називав «батьком закар- патської археології» — е.А. Балагурі. Після закінчення вищого навчального за- кладу науковець став консультантом Закар- патського відділення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (1972 р.), згодом — учителем історії Фрунзенської серед- ньої школи в криму (1973 р.), де в той час пе- ребували його батьки. Того ж року він повернувся на Закарпаття і почав працювати молодшим (1973—1979 рр.), пізніше — старшим (з 1979 р.) науковим спів- робітником науково-дослідного сектора Ужго- родського університету. У грудні 1983 р. В.Г. котигорошко захистив кандидатську дисертацію «населення Закарпат- тя в першій половині І тисячоліття нашої ери», а в квітні 1997 р. — докторську дисертацію «Іс- торія населення Верхнього Потисся в латено- римський час (ІІІ ст. до н. е. — IV ст. н. е.)». З 1986 р. В.Г. котигорошко поєднав науко- ву роботу з викладацькою діяльністю. У 1991— 1999 рр. був старшим викладачем, у 1999— 2000 рр. — доцентом, а з 2000 р. і до смерті — професором кафедри історії стародавнього світу і середніх віків Ужгородського національ- ного університету. Учений викладав норматив- ний курс «Археологія», спецкурси «Фракійці і греко-римський світ» та «кельтська цивіліза- ція і рим», керував археологічною практикою. У вересні 2004 р. за заслуги перед універ- ситетом і високий фах В.Г. котигорошко був призначений директором науково-дослідного інституту карпатознавства Ужгородського уні- верситету, діяльність якого поступово скон- центрувалася на археології. основні наукові дослідження професо- ра пов’язані з вивченням населення Верхньо- го Потисся латено-римського часу (ІІІ ст. до н. е. — IV ст. н. е.) і слов’ян VI—IX ст. За час наукових пошуків на Закарпатті він відкрив близько 300 пам’яток археології. Для вивчен- ня старожитностей сусідніх країн В.Г. котиго- рошко налагодив зв’язки з провідними вчени- ми румунії, Угорщини, Словаччини та Поль- щі. науковець спілкувався з колегами як під час поїздок за кордон для вивчення фондів му- зеїв, так і в ході виступів на міжнародних зу- стрічах, конференціях, симпозіумах та конгре- сах. результатом дослідницької роботи вченого стали понад 100 наукових праць (чотири моно- графії, брошури, статті, повідомлення), значна частина з яких опублікована за кордоном. В.Г. котигорошко помер, не доживши до свого 70-го дня народження. «Людина живе до тих пір, поки жива пам’ять про неї» — це слова про науковця, який заслужив собі Вічну Пам’ять. І.А. ПрОхненкО ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ПЕТРОВИЧА КОВАЛЕНКА © о.П. МоцЯ, В.М. СкорохоД, 2016 24 жовтня 2016 р. не стало В.П. коваленка — знаного фахівця з археології київської русі (перш за все пам’яток Чернігівщини), крає- знавця й педагога, кандидата історичних наук, доцента Чернігівського національного педа- гогічного університету імені Т.Г. Шевченка (ЧнПУ), заслуженого працівника народної освіти України. народився Володимир Петрович 10 квіт- ня 1954 р. в м. Семенівка Чернігівської обл. в родині військовослужбовця. З 1962 р. прожи- вав у Чернігові. Ще зі шкільного віку захоплю- вався історією, краєзнавством та археологією, а в 1970 р. вже брав участь в розкопках курганів біля с. Шестовиця. У 1972—1976 рр. навчався на історичному факультеті ЧДПІ ім. Т.Г. Шевченка, після за- кінчення котрого працював науковим співро-