Пам’яті Володимира Петровича Коваленка
24 жовтня 2016 р. не стало В.П. Коваленка — знаного фахівця з археології Київської Русі (перш за все пам’яток Чернігівщини), краєзнавця й педагога, кандидата історичних наук, доцента Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (ЧНПУ), заслуженого працівника наро...
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2016
|
| Schriftenreihe: | Археологія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195075 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Пам’яті Володимира Петровича Коваленка / О.П. Моця, В.М. Скороход // Археологія. — 2016. — №. 4. — С. 146–147. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-195075 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1950752023-12-03T12:49:48Z Пам’яті Володимира Петровича Коваленка Моця, О.П. Скороход, В.М. Хроніка 24 жовтня 2016 р. не стало В.П. Коваленка — знаного фахівця з археології Київської Русі (перш за все пам’яток Чернігівщини), краєзнавця й педагога, кандидата історичних наук, доцента Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (ЧНПУ), заслуженого працівника народної освіти України. 2016 Article Пам’яті Володимира Петровича Коваленка / О.П. Моця, В.М. Скороход // Археологія. — 2016. — №. 4. — С. 146–147. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195075 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Моця, О.П. Скороход, В.М. Пам’яті Володимира Петровича Коваленка Археологія |
| description |
24 жовтня 2016 р. не стало В.П. Коваленка —
знаного фахівця з археології Київської Русі
(перш за все пам’яток Чернігівщини), краєзнавця
й педагога, кандидата історичних наук,
доцента Чернігівського національного педагогічного
університету імені Т.Г. Шевченка
(ЧНПУ), заслуженого працівника народної
освіти України. |
| format |
Article |
| author |
Моця, О.П. Скороход, В.М. |
| author_facet |
Моця, О.П. Скороход, В.М. |
| author_sort |
Моця, О.П. |
| title |
Пам’яті Володимира Петровича Коваленка |
| title_short |
Пам’яті Володимира Петровича Коваленка |
| title_full |
Пам’яті Володимира Петровича Коваленка |
| title_fullStr |
Пам’яті Володимира Петровича Коваленка |
| title_full_unstemmed |
Пам’яті Володимира Петровича Коваленка |
| title_sort |
пам’яті володимира петровича коваленка |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195075 |
| citation_txt |
Пам’яті Володимира Петровича Коваленка / О.П. Моця, В.М. Скороход // Археологія. — 2016. — №. 4. — С. 146–147. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT mocâop pamâtívolodimirapetrovičakovalenka AT skorohodvm pamâtívolodimirapetrovičakovalenka |
| first_indexed |
2025-07-16T22:49:19Z |
| last_indexed |
2025-07-16T22:49:19Z |
| _version_ |
1837845615120220160 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4146
год експедиційне життя, дослідження прихо-
ваних землею старожитностей. У цей час пліч-
о-пліч із ним на археологічній ниві працював
товариш — В.П. Ванчугов, який згодом став
директором Одеського археологічного музею.
Поруч із В.Г. Котигорошком завжди була ще
одна людина, яку він називав «батьком закар-
патської археології» — Е.А. Балагурі.
Після закінчення вищого навчального за-
кладу науковець став консультантом Закар-
патського відділення Українського товариства
охорони пам’яток історії та культури (1972 р.),
згодом — учителем історії Фрунзенської серед-
ньої школи в Криму (1973 р.), де в той час пе-
ребували його батьки.
Того ж року він повернувся на Закарпаття і
почав працювати молодшим (1973—1979 рр.),
пізніше — старшим (з 1979 р.) науковим спів-
робітником науково-дослідного сектора Ужго-
родського університету.
У грудні 1983 р. В.Г. Котигорошко захистив
кандидатську дисертацію «Населення Закарпат-
тя в першій половині І тисячоліття нашої ери»,
а в квітні 1997 р. — докторську дисертацію «Іс-
торія населення Верхнього Потисся в латено-
римський час (ІІІ ст. до н. е. — IV ст. н. е.)».
З 1986 р. В.Г. Котигорошко поєднав науко-
ву роботу з викладацькою діяльністю. У 1991—
1999 рр. був старшим викладачем, у 1999—
2000 рр. — доцентом, а з 2000 р. і до смерті —
професором кафедри історії стародавнього
світу і середніх віків Ужгородського національ-
ного університету. Учений викладав норматив-
ний курс «Археологія», спецкурси «Фракійці і
греко-римський світ» та «Кельтська цивіліза-
ція і Рим», керував археологічною практикою.
У вересні 2004 р. за заслуги перед універ-
ситетом і високий фах В.Г. Котигорошко був
призначений директором науково-дослідного
інституту карпатознавства Ужгородського уні-
верситету, діяльність якого поступово скон-
центрувалася на археології.
Основні наукові дослідження професо-
ра пов’язані з вивченням населення Верхньо-
го Потисся латено-римського часу (ІІІ ст. до
н. е. — IV ст. н. е.) і слов’ян VI—IX ст. За час
наукових пошуків на Закарпатті він відкрив
близько 300 пам’яток археології. Для вивчен-
ня старожитностей сусідніх країн В.Г. Котиго-
рошко налагодив зв’язки з провідними вчени-
ми Румунії, Угорщини, Словаччини та Поль-
щі. Науковець спілкувався з колегами як під
час поїздок за кордон для вивчення фондів му-
зеїв, так і в ході виступів на міжнародних зу-
стрічах, конференціях, симпозіумах та конгре-
сах. Результатом дослідницької роботи вченого
стали понад 100 наукових праць (чотири моно-
графії, брошури, статті, повідомлення), значна
частина з яких опублікована за кордоном.
В.Г. Котигорошко помер, не доживши до
свого 70-го дня народження. «Людина живе
до тих пір, поки жива пам’ять про неї» — це
слова про науковця, який заслужив собі Вічну
Пам’ять.
І.А. Прохненко
ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ПЕТРОВИЧА КОВАЛЕНКА
© О.П. МОця, В.М. СКОРОхОД, 2016
24 жовтня 2016 р. не стало В.П. Коваленка —
знаного фахівця з археології Київської Русі
(перш за все пам’яток Чернігівщини), крає-
знавця й педагога, кандидата історичних наук,
доцента Чернігівського національного педа-
гогічного університету імені Т.Г. Шевченка
(ЧНПУ), заслуженого працівника народної
освіти України.
Народився Володимир Петрович 10 квіт-
ня 1954 р. в м. Семенівка Чернігівської обл. в
родині військовослужбовця. З 1962 р. прожи-
вав у Чернігові. Ще зі шкільного віку захоплю-
вався історією, краєзнавством та археологією,
а в 1970 р. вже брав участь в розкопках курганів
біля с. Шестовиця.
У 1972—1976 рр. навчався на історичному
факультеті ЧДПІ ім. Т.Г. Шевченка, після за-
кінчення котрого працював науковим співро-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2016, № 4 147
бітником у відділі охорони пам’яток історії та
культури Чернігівського історичного музею.
1973 р. брав участь в роботах експедицій ІА АН
УРСР на Чернігівщині, Сумщині та Канівщи-
ні. Саме у цей період, за роки навчання, визна-
чилось коло його наукових інтересів — давньо-
руські міста Чернігово-Сіверщини. У 1977—
1978 рр. проходив службу в армійських лавах. З
1980 р. передавав свої знання новому поколін-
ню у клубі «Юний археолог», створеному при
відділі археології Чернігівського історичного
музею. У 1981 р. закінчив аспірантуру ІА АН
УРСР (науковий керівник — академік НАНУ
П.П. Толочко) і у 1983 р. захистив кандидат-
ську дисертацію на тему «Походження літо-
писних міст Чернігіво-Сіверської землі».
У 1981 р. Володимир Петрович заснував
відділ охорони та вивчення археологічних
пам’яток, який очолював до 1986 р. З лютого
1986 р. розпочав науково-педагогічну діяль-
ність в ЧДПІ ім. Т.Г. Шевченка. Спочатку —
старшим викладачем, потім — доцентом, за-
відувачем кафедри. Заслужений працівник
народної освіти України (1992 р.). У 1979—
2012 рр. керував практикою студентів у складі
багатьох археологічних експедицій.
У 1979 р. став співзасновником постійно дію-
чої Чернігово-Сіверської експедиції, котра діяла
як самостійно, так і у співпраці з експедиціями
ІА АН СРСР та АН УРСР. Проводив археоло-
гічні дослідження на території літописних міст
Чернігівської землі — Чернігова, Стародуба,
Новгород-Сіверського, Оргоща, Сновська та ін.
Також проводив розкопки на городищах Гущин
та Шестовиця, у Клонові та Батурині. Вперше в
історії археологічної науки спільно з ІА НАНУ
майже повністю розкопав давньоруське селище
Автуничі. За наслідками багаторічних робіт Ба-
туринської міжнародної археологічної експеди-
ції у 2008 р. вперше в вітчизняній практиці було
відновлено у натуральному розмірі цитадель
гетьманського Батурина. За участь в цих робо-
тах того ж 2008 р. був нагороджений орденом «За
заслуги» ІІІ ступеня. 2003 р. нагороджений По-
чесною грамотою Верховної Ради України «За
особливі заслуги перед Українським народом»;
2004 р. — Почесною грамотою Чернігівської
обласної державної адміністрації «За сумлінну
працю в ім’я незалежної України»; 2006 р. — По-
чесною Грамотою Міністерства України у спра-
вах сім’ї, дітей та молоді.
Археологічні експедиції під проводом
В.П. Коваленка встановили час заснування
деяких міст Чернігівщини: 1000-ліття від за-
снування м. Новгорода-Сіверського (спіль-
но із експедиціями ІА АН СРСР та АН УРСР),
1300-ліття від заснування Чернігова, 900-ліття
Сосниці та Батурина. З 2002 р. на базі архео-
логічних експедицій університету та літніх по-
льових шкіл молодих археологів щорічно про-
водилися міжнародні студентські конференції
«Середньовічні старожитності центрально-
Східної Європи» (з подальшою публікацією
матеріалів). Понад 30 учасників цих конфе-
ренцій вже захистили кандидатські дисертації.
Значний внесок В.П. Коваленка у підготовку
археологічної частини «Зводу пам’яток історії
та культури» по Чернігівській обл. Зокрема, він
відкрив, обстежив та частково дослідив понад
500 археологічних пам’яток Подесення. Нау-
ковий доробок Володимира Петровича налічує
понад 500 наукових публікацій з історії та архео-
логії Чернігівщини, серед яких — кілька колек-
тивних монографій. Володимир Петрович брав
активну участь у наукових конференціях різно-
го рівня, що проходили в Україні, Росії, Білору-
сі, Литві, Татарстані, Молдові, Польщі, Фран-
ції, Німеччині, Румунії, Італії. Він підготував
десятки археологів, істориків, краєзнавців.
Смерть Володимира Петровича Коваленка
стала великою втратою для української архео-
логічної науки.
о.П. Моця, В.М. Скороход
|