Формування та функціонування інтегрованих об’єднань в олійно-жировій галузі України

Розглянуто особливості формування та функціонування інтегрованих об’єднань в олійно-жировій галузі України. Доведено, що значні конкурентні переваги в галузі мають компанії з вертикально інтегрованою структурою виробництва....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Скопенко, Н.С., Тюха, І.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України 2010
Schriftenreihe:	Економіка харчової промисловості
Schlagworte:	Сучасні проблеми економіки підприємств
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19511
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Формування та функціонування інтегрованих об’єднань в олійно-жировій галузі України / Н.С. Скопенко, І.В. Тюха // Економіка харчової промисловості. — 2010. — № 3. — С. 5-13. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-19511
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-195112011-04-30T12:05:01Z Формування та функціонування інтегрованих об’єднань в олійно-жировій галузі України Скопенко, Н.С. Тюха, І.В. Сучасні проблеми економіки підприємств Розглянуто особливості формування та функціонування інтегрованих об’єднань в олійно-жировій галузі України. Доведено, що значні конкурентні переваги в галузі мають компанії з вертикально інтегрованою структурою виробництва. The specificities of formation and operation of integrated unions in the oil-fat industry of Ukraine are reviewed. It is proved that the significant competitive advantages in the branch have companies with vertically integrated production structure. 2010 Article Формування та функціонування інтегрованих об’єднань в олійно-жировій галузі України / Н.С. Скопенко, І.В. Тюха // Економіка харчової промисловості. — 2010. — № 3. — С. 5-13. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. XXXX-0063 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19511 334.758 uk Економіка харчової промисловості Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Сучасні проблеми економіки підприємств Сучасні проблеми економіки підприємств
spellingShingle	Сучасні проблеми економіки підприємств Сучасні проблеми економіки підприємств Скопенко, Н.С. Тюха, І.В. Формування та функціонування інтегрованих об’єднань в олійно-жировій галузі України Економіка харчової промисловості
description	Розглянуто особливості формування та функціонування інтегрованих об’єднань в олійно-жировій галузі України. Доведено, що значні конкурентні переваги в галузі мають компанії з вертикально інтегрованою структурою виробництва.
format	Article
author	Скопенко, Н.С. Тюха, І.В.
author_facet	Скопенко, Н.С. Тюха, І.В.
author_sort	Скопенко, Н.С.
title	Формування та функціонування інтегрованих об’єднань в олійно-жировій галузі України
title_short	Формування та функціонування інтегрованих об’єднань в олійно-жировій галузі України
title_full	Формування та функціонування інтегрованих об’єднань в олійно-жировій галузі України
title_fullStr	Формування та функціонування інтегрованих об’єднань в олійно-жировій галузі України
title_full_unstemmed	Формування та функціонування інтегрованих об’єднань в олійно-жировій галузі України
title_sort	формування та функціонування інтегрованих об’єднань в олійно-жировій галузі україни
publisher	Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Сучасні проблеми економіки підприємств
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19511
citation_txt	Формування та функціонування інтегрованих об’єднань в олійно-жировій галузі України / Н.С. Скопенко, І.В. Тюха // Економіка харчової промисловості. — 2010. — № 3. — С. 5-13. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
series	Економіка харчової промисловості
work_keys_str_mv	AT skopenkons formuvannâtafunkcíonuvannâíntegrovanihobêdnanʹvolíjnožirovíjgaluzíukraíni AT tûhaív formuvannâtafunkcíonuvannâíntegrovanihobêdnanʹvolíjnožirovíjgaluzíukraíni
first_indexed	2025-07-02T20:21:52Z
last_indexed	2025-07-02T20:21:52Z
_version_	1836567980760104960
fulltext	5 СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВ УДК 334.758 СКОПЕНКО Н.С., канд. екон. наук, доцент, ТЮХА І.В., здобувач Національний університет харчових технологій, м. Київ ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНТЕГРОВАНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В ОЛІЙНО-ЖИРОВІЙ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ Розглянуто особливості формування та функціонування інтегрованих об’єднань в олійно-жировій галузі України. Доведено, що значні конкурентні переваги в галузі мають компанії з вертикально інтегрованою структурою виробництва. Ключові слова: об'єднання, інтеграція, інтегровані об'єднання, харчова промисловість, олійно-жирова галузь. The specificities of formation and operation of integrated unions in the oil-fat industry of Ukraine are reviewed. It is proved that the significant competitive advantages in the branch have companies with vertically integrated production structure. Keywords: associations, integration, integrated unions, food industry, oil and fat branch. Вступ. На сучасному етапі розвитку ринко- вих систем все більшого значення набуває інтеграція виробничих та переробних підприємств, банків, інве- стиційних та страхових компаній. Створення інте- граційних об'єднань сприяє насиченню ринків това- рами різноманітного асортименту та дозволяє більш повно використовувати переваги територіального і галузевого розподілу праці. Україна має можливості для економічного зростання за рахунок використання переваг внутрішньої (регіональної та міжрегіональ- ної, галузевої та міжгалузевої) та зовнішньої (між- державної) інтеграції продуктивних сил, розширення асортименту товарів на внутрішньому та міжнарод- них ринках. Найближчими роками інтеграція сільгосп- виробників, підприємств, банків, інвестиційних та страхових фондів матиме особливе значення. Ця тен- денція обумовлена змінами форм власності, необ- хідністю розвитку економіки та доступності інвести- ційних ресурсів. Проблеми інтеграційного розвитку підпри- ємств різних галузей та форм власності набули широ- кого висвітлення в працях відомих вітчизняних вчених, таких як: В.Я. Амбросов, А.І. Брезвін, В.Н. Зимовець, A.M. Карпенко, І.І. Лукінов, П.М. Макаренко, П.Ю. Мельник, М.Й. Малік, В.Я. Месель- Веселяк, О.М. Онищенко, П.Т. Саблук, А.І. Хвостов, М.І. Хорунжий, О.М. Шпичак та ін. Вчені-економісти [1-6] досить детально дос- ліджують питання інтеграції в агропромисловому комплексі нашої держави та наголошують на необхідності посилення процесів інтеграції, розро- блення економічного механізму формування відносин в агропромисловому комплексі. Проте, при усьому різноманітті освітлюваних проблем, недостатня увага приділяється теорії та практиці формування інте- граційних структур з урахуванням динамічних умов господарювання, специфічних галузевих та/або регі- ональних особливостей. Постановка завдання. Метою статті є дослідження особливостей формування та функціо- нування інтеграційних об’єднань в олійно-жировій галузі України. Результати. З розвитком ринкових відносин в Україні удосконалюються форми здійснення гос- подарської діяльності. Для того, щоб успішно працювати в умовах ринкової конкуренції, суб'єкти господарювання об'єднують свою виробничу, науко- ву та інші види діяльності шляхом утворення відпо- відних організаційних структур − об'єднань підпри- ємств. Метою створення об’єднання виступає як спільне вирішення конкретних задач (проектів), так і підвищення ефективності використання матері- альних, фінансових та інших ресурсів, організація спільної діяльності, акумуляція знань та інформації, спеціалізація та кооперування, а також проведення інших заходів виробничого, комерційного чи природоохоронного характеру (утримання та/або розширення ринків, оптимізація податків, форму- вання грошових потоків тощо). Чинним законодавством України виділені наступні види об’єднань підприємств: асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, холдинги, проми- слово-фінансові групи [7-10]. Кожна організаційно-правова форма об’єд- нань підприємств має свої переваги та недоліки, тому об’єднання підприємств в тій чи іншій формі зале- жить від мети та економічної вигоди. Формуванні нових організаційних структур може відбуватися за галузевим, територіальним чи іншим принципом, якщо це не суперечить анти- монопольному законодавству України. На сучасному етапі розвитку законодавства України антимоно- польні та конкурентні норми відображені більш ніж у 50 законах України і майже 600 нормативно-правових актах. Законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, встановлених Конституцією України [11], та складається із Законів України «Про захист економічної конкуренції» [12], «Про Антимонопольний комітет України» [14], «Про 6 СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВ захист від недобросовісної конкуренції» [13] та інших. Згідно із законодавством України, держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання моно- польним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конку- ренція, забороняються дії суб'єктів господарювання, що мають частку ринку товарів більше 35 % [12]. У 1993 році був прийнятий закон України «Про Антимонопольний комітет України» [14], в якому визначено орган, що здійснює контроль за дотриманням суб’єктами господарювання норм кон- курентного законодавства, позначено його права та компетенція. З прийняттям у 1996 р. Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» визна- чаються правові норми захисту господарюючих суб’єктів та споживачів від недобросовісної конку- ренції, які за своїм характером не є антимонополь- ними [13]. Незважаючи на існування правового під- ґрунтя для ведення конкурентної боротьби, більшість вітчизняних виробників намагаються уникати конкуренції. Така відмова викликана перш за все нестачею обігових коштів, втручанням держави у процес ціноутворення, кризовими явищами в економічній та політичній сферах, а також низкою інших факторів. Одним з шляхів зміцнення ринкової влади є створення інтегрованих структур, формування різноманітних міжгалузевих комплексів на основі об'єднання технологічних стадій виготовлення, переробки, збуту та реалізації готової продукції на засадах інтеграції в різних формах її прояву. Інтегровані корпоративні структури, що виникають на основі масштабної концентрації виробництва та капіталу, є сьогодні найважливішими суб'єктами економіки. Без формування та зміцнення подібних структур вітчизняній економіці не подолати вузької спеціалізації в світовому розподілі праці, техно- логічного відставання. Проте вплив, який інтегровані структури здійснюють на світову й національну економіку, може бути як позитивним, так і негативним. До основних характеристик позитивного впливу можна віднести: можливість розширення виробництва товарів і надання послуг для населення та промисловості; забезпечення динамічного розвитку підприємств різних галузей економіки; сприяння прискореному економічному розвитку територій країни; створення нових робочих місць; ефективне використання ресурсів; підвищення інвестиційної активності; можливість фінансування масштабних проектів тощо. Переваги, які інтегровані структури отри- мують в економіці, з часом можуть стати пере- шкодами економічного розвитку окремих галузей, регіонів або країни в цілому. Збереження конку- рентних позицій корпоративної структури забезпе- чується шляхом постійного розвитку, збільшення масштабів діяльності та обсягів підконтрольного капіталу. Інтереси окремих корпорацій і державні інтереси починають набувати чітких розбіжностей, коли діяльність корпорації створює негативні наслідки для економіки країни. Для економіки України агропромисловий сектор (сільське господарство, харчова та переробна промисловості) є стратегічною областю, яка визначає обсяги пропозиції та вартість основних видів продовольчих товарів для населення країни, формує валютні прибутки держави за рахунок експорту, визначає стан та тенденції розвитку сільсько- господарських територій. Запровадження ефективної стратегії інтеграційного розвитку в АПК може вирішити не лише питання завантаження виробничих потуж- ностей переробних підприємств за рахунок забезпечення якісною сировиною, створення економічно вигідних умов в аграрному секторі для вирощування сільгосппродукції, забезпечити гаран- товану зайнятість сільськогосподарських виробників, але й створити умови для виходу вітчизняних виробників на світові ринки, що особливо актуально в умовах світової продовольчої кризи. Причиною об’єднання переробних та інших підприємств АПК є необхідність забезпечення ста- більних доходів в результаті створення власної надійної сировинної бази, формування постійних ринків збуту виробленої продукції, розширення сфер діяльності тощо. Олійно-жирова галузь України є однією з провідних в агропромисловому комплексі країни. У структурі експорту продовольчих товарів продукція олійно-жирової промисловості займає майже 30%, а в загальних обсягах аграрної продукції – близько 14% [15]. Україна є одним із основних світових виробників насіння соняшнику. Основними світо- вими виробниками насіння соняшнику в 2008/2009 р. є Російська Федерація – 21% загального виробництва, ЄС – 21-27%%, Україна – 19%, Аргентина – 11%, Туреччина – 3% та інші країни – 25 % [16]. Природно-кліматичні умови України дозволяють вирощувати соняшник практично на всій території України (крім Волинської, Львівської та Рівненської областей). Найбільш сприятливі землі степової зони, куди входять Кримська АР, Херсон- ська, Одеська, Запорізька, Миколаївська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська та Кіровоградська області. Соняшник потребує певної кількості соняч- них днів протягом року, для того, щоб відбувся ферментативний процес утворення олії в насінні. Найбільш поширеними олійними культурами в Україні є соняшник, соя, ріпак. Протягом 2000-2008 рр. по галузі спостерігалося зростання питомої ваги у переробці сої, льону та рапсу, розширення асортименту переробки сировини (переробка кісточок з абрикос і слив), при цьому відслідко- вується тенденція скорочення обсягів переробки рижію та ріпаку. Обсяги переробки насіння олійних культур та 7 СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВ її структура у 2004-2008 рр. наведені в табл. 1. Як вже зазначалося, Україна харак- теризується сприятливими кліматичними умовами для вирощування соняшнику та сої. Соняшник залишається домінуючою культурою у переробці олійних (його частка в структурі виробництва олійної сировини в Україні становить понад 90%, у світі – 10%). На другому місці знаходяться соя та ріпак, їх обсяги майже на два порядки менші у порівнянні із соняшником. Соя є однією з головних білково- олійних культур у світі завдяки високій якості зерна та вегетативній масі. Крім того, головною її перевагою є здатність покращувати структуру ґрунту, збагачуючи його азотом. Таблиця 1 Обсяг та структура переробки насіння олійних культур у 2004-2008 рр.* 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. Сировина тис. тонн % тис. тонн % тис. тонн % тис. тонн % тис. тонн % Соняшник 2843,51 97,49 2794,39 94,92 4549,3 97,30 4607,68 97,71 4042,6 95,95 Соя 26,11 0,90 92,3 3,14 58,15 1,24 53,95 1,14 95,95 2,28 Ріпак 41,63 1,43 52,87 1,80 59,11 1,26 48,58 1,03 72,95 1,73 Льон 4,81 0,16 4,42 0,15 8,82 0,19 5,35 0,11 1,72 0,04 Рижій 0,64 0,02 0,08 0,00 0 0,00 0 0,00 0,01 0,00 Всього 2916,69 100 2944,07 100 4675,38 100 4715,56 100 4213,23 100 Розраховано авторами на основі даних УкрНДІОЖ УААН [17] Ріпак є також важливішою олійною культу- рою в Україні. Виробництво цієї культури збільшу- ється з 1997 року, хоча загальний рівень виробництва все ще низький. Ріпакова олія більшою мірою використовується для виробництва маргарину та майонезу, оскільки українські споживачі традиційно віддають перевагу соняшниковій олії. Обсяги переробки льону олійного та рижію в Україні є досить незначними, що пов’язано з обме- женістю сфер збуту як безпосередньо насіння, так і продуктів його переробки. Крім того, вирощування та переробка цих культур має свою специфіку і вимагає ретельного догляду. Внутрішні потреби у лляній та рижієвій олії невеликі. Український ринок льону і рижію переважно орієнтовано на експорт, однак посівні площі в Україні в цілому щорічно збільшуються. Офіційна статистика свідчить про те, що у 2006 та 2008 роках виробництва рижієвої олії не здійснювалось (табл. 2). Загальна потужність підприємств по пере- робці насіння соняшнику в Україні становить понад 8,5 млн. тонн/рік (за 2009 р.), що дозволяє пере- робляти весь зібраний урожай насіння олійних культур. Постійне зростання вітчизняних потуж- ностей з переробки насіння олійних культур в Україні створює конкурентне середовище та сприятливу цінову ситуацію як для сільгосптоваровиробників, так і для переробних підприємств та сприяє розши- ренню зв'язків виробників з переробниками. Обсяги виробництва рослинних олій, їх динаміка та структура у 2004-2008 роках наведені в табл. 2. Таблиця 2 Виробництво та структура рослинних олій в Україні у 2004-2008 рр. 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. Олія тис. тонн % тис. тонн % тис. тонн % тис. тонн % тис. тонн % Соняшникова 1232,74 98,10 1204,03 96,69 1363,51 98,39 1730,04 97,08 2017,90 96,65 Соєва 4,83 0,38 16,83 1,35 4,38 0,32 17,52 0,98 14,36 0,69 Ріпакова 17,22 1,37 22,74 1,83 16,47 1,19 33,85 1,90 54,71 2,62 Льняна 1,63 0,13 1,58 0,13 1,46 0,11 0,59 0,03 0,92 0,04 Рижієва 0,19 0,02 0,03 0,002 0 0 0,01 0,001 0 0 Всього 1256,62 100 1245,20 100 1385,81 100 1782,01 100 2087,89 100 Розраховано авторами на основі даних УкрНДІОЖ УААН [17] З таблиці видно, що основна питома вага у виробництві належить олії соняшнику (частка соняшникової олії в загальному обсязі виробництва становить 97-98%), але спостерігається зростання частки виробництва соєвої та ріпакової олії. Слід зазначити, що внутрішній ринок споживає близько 501 тис. т, або 22% загального виробництва соняшникової олії, з яких на населення припадає – 69%, на виробників маргарину – 11%, на виробників майонезу – 18%, на інше промислове споживання – 2% [16]. Якщо оцінювати обсяг виробництва олії на душу населення України, то згідно даних Держкомстату, за 2002-2008 рр. насиченість внутріш- нього ринку цим продуктом (за умов повного використання в межах країни) наблизилась до європейських норм (19,8-20,3 кг у розрахунку на душу населення) та становить 18,2 кг, при реко- 8 СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВ мендованій медичній нормі споживання 13,4 кг на особу. Основними причинами такого явища визнають перехід населення на споживання жирів рослинного походження та високу вартість тваринних жирів [15]. Таким чином, обсяг виробництва рослинної олії галуззю перевищує загальний попит на неї, який формується населенням, харчовою промисловістю, нехарчовими виробництвами та нерезидентами. Тому країна має достатній експортний потенціал за продукцією олійно-жирової галузі. Динаміку обсягів поставки рослинної олії закордонному споживачеві, а також внутрішнє спо- живання імпортних олій в Україні за 2002-2008 рр. розглянемо за допомогою табл. 3. Соняшникова олія експортується до 56 країн світу, її основними споживачами на світових ринках виступають країни ЄС, Близького Сходу, Північної Африки та СНД. Україна входить в трійку світових лідерів з експорту олії поряд з Аргентиною та Росією. Зростання попиту на світовому ринку зумовлено двома основними факторами: переорієнтація у структурі споживання на олії і жири рослинного походження через їх фізіологічні переваги та більш доступні ціни порівняно з тваринними жирами; динамічне зростанням у всьому світі виробництва біодизельного пального на основі рослинних олій на фоні прогресуючого зростання цін на мінеральні енергоресурси та зменшення їх природних запасів. Усе більше предметом експорту стає не лише олія первинного добування, а й фасована олія глибокої очистки, маргаринова продукція та майонез. Таблиця 3 Зовнішня торгівля рослинною олією в Україні у 2002-2008 рр., тис. тонн Показник 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. Імпорт 123,00 108,40 120,00 228,00 313,00 372,00 442,00 У % до 2002 року 100,00 88,13 97,56 185,37 254,47 302,44 359,35 У % до попереднього року Х 88,13 110,70 190,00 137,28 118,85 118,82 Експорт 572,47 929,60 865,50 851,96 868,14 2081,27 1597,29 У % до 2002 року 100,00 162,38 151,19 148,82 151,65 363,56 279,02 У % до попереднього року Х 162,38 93,10 98,44 101,90 239,74 76,75 Розраховано авторами на основі даних УкрНДІОЖ УААН [17] Динаміка експортних операцій з рос- линною олією носить позитивний характер. Най- більші темпи приросту обсягів експортованої олії слід відмітити у 2007 році (239,74% до 2006 року і 363,56% до 2002 року). Такий приріст відбувся завдяки послабленню позицій основних конку- рентів України на світовому ринку – Аргентини та Росії, викликаному невисокими показниками вало- вого збору насіння соняшнику. Обсяги імпорту рослинної олії (пальмової, пальмоядрової та кокосової) протягом 2002-2008 років мали також позитивну тенденцію зростання попиту з боку кондитерської та парфумерної галу- зей через її невисоку вартість. В цілому ж у світовій структурі споживання серед 17 олійних культур соняшнику належить лише 6,6%, олії ріпаку – 9,9%, пальмо- вій – 22,4% та соєвій – 26% загального спожи- вання. Жорстка конкуренція на зовнішніх продо- вольчих ринках, постійно зростаючі вимоги до якості продовольчих товарів зумовили необ- хідність технічного переозброєння олійно-жиро- вих підприємств, оновлення їх технічної бази, застосування сучасних енергозберігаючих техно- логій. Олійно-жирова галузь України характери- зується зростанням рівня завантаженості вироб- ничих потужностей, модернізацією обладнання, впровадженням сучасних ресурсозберігаючих технологій, розширенням асортименту продукції, підвищенням її конкурентоспроможності, а також процесами злиття та поглинання великими, переважно іноземними компаніями, невеликих вітчизняних виробників. Виробництво олійно-жирової продукції в Україні здійснюється на більше ніж 30-ти спеці- алізованих підприємствах великої та середньої потужності, а також на підприємствах малої потужності регіонального значення. Всі підприємства олійно-жирової галузі можна умовно розділити на 3 категорії. До першої категорії належать спеці- алізовані підприємства, основною продукцією яких є рослинна олія – олійно-жирові комбінати. Крім олії, вони також можуть виробляти й іншу олійно-жирову продукцію. До другої категорії відносять дрібних виробників рослинної олії – олійниці в компаніях, для яких виробництво рослинної олії не є основ- ним видом діяльності, або олійниці, що працюють автономно. Третю категорію становлять виробники олійно-жирової продукції – маргаринові заводи, миловарні комбінати. Розглянемо обсяги виробництва в діючих цінах 2002-2008 рр. для провідних олійно- екстракційних заводів галузі (табл. 4). 9 СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВ Таблиця 4 Обсяги виробництва провідних виробників олійно-жирової галузі у 2002-2008 рр., тис. грн.* Рік Підприємство 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 ЗАТ Дніпропетровський ОЕЗ 598835 618459 444991,5 758588 2882634,4 960850 1272787,5 У % до попереднього року х 103,28 71,95 170,47 380,00 33,33 132,46 ЗАТ Запорізький ОЖК 79107 160535 313285 365466,5 334662,4 603762,5 802455 У % до попереднього року х 202,93 195,15 116,66 91,57 180,41 132,91 ЗАТ «Міловський завод рафінованої олії» Стрілецький степ 49594 46035 85204,8 118210 148117,1 162921 199725 У % до попереднього року х 92,82 185,09 138,74 125,30 109,99 122,59 ВАТ Вовчанський ОЕЗ 20907 34721 109852 156937 207941,5 455367 934875 У % до попереднього року х 166,07 316,38 142,86 132,50 218,99 205,30 ЗАТ Приколотнянський ОЕЗ 23037 37240 119446 212998 234297,8 437728,5 537195 У % до попереднього року х 161,65 320,75 178,32 110,00 186,83 122,72 ЗАТ Пологівський ОЕЗ 36624 44100 515970 437026,6 669531 787429,5 1102290 У % до попереднього року х 120,41 1170,00 84,70 153,20 117,61 139,99 ВАТ Мелітопольський ОЕЗ 52694 64139 82978,8 90249 114616,2 182803,5 184042,5 У % до попереднього року х 121,72 129,37 108,76 127,00 159,49 100,68 ЗАТ Славолія 10793 17911 62202,8 88306 140406,5 630514,5 560542,5 У % до попереднього року х 165,95 347,29 141,96 159,00 449,06 88,90 ЗАТ Полтавський ОЕЗ Кернел Груп 18884 20829 270522,8 284220 318894,8 613459 798592,5 У % до попереднього року х 110,30 1298,78 105,06 112,20 192,37 130,18 ВАТ Кіровоградолія 24335 70066 311349,6 434808 739173,6 1007077,5 1338750 У % до попереднього року х 287,92 444,37 139,65 170,00 136,24 132,93 Розраховано авторами на основі даних УкрНДІОЖ УААН [17] Аналізуючи табл. 4, слід звернути увагу на постійне зростання обсягів виробництва олії провідними олійно-екстракційними заводами галузі протягом 2002-2008 років. Таке збільшення обсягів виробництва пояснюється постійним підвищенням попиту на олію не лише як на експортовану продукцію, але і як на харчовий та технічний продукт для внутрішнього ринку. Так, найвищі темпи зростання обсягів виробництва у 2008 році порівняно із 2007 роком спостерігались у ВАТ Вовчанський ОЕЗ (205,30%), ЗАТ Пологівський ОЕЗ (139,99%) та ВАТ Кірово- градолія (132,93%). Порівнюючи значення обсягів виробництва у 2008 році із 2002 роком, слід відмітити, що найбільший темп зростання відбувається у ЗАТ Полтавський ОЕЗ Кернел Груп (зросли у 51,94 рази), ЗАТ Приколотнянський ОЕЗ – у 44,72 рази, ВАТ Кіровоградолія – у 42,29 рази, ВАТ Мелітопольський ОЕЗ – у 30,1 рази, ЗАТ Пологівський ОЕЗ – у 23,32 рази та ЗАТ «Міловський завод рафінованої олії» Стрілецький степ – у 10,14 рази. Дослідити більш детально обрані підприємства, з точки зору розподілу галузевого ринку шляхом порівняння части ринку окремого підприємства з часткою найбільшого у досліджуваному періоді виробника, можна на основі табл. 5. Таблиця 5 Співвідношення частки ринку провідних виробників олійно-жирової галузі відносно головного конкурента у 2002-2008 рр., % Роки Підприємства 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 ЗАТ Дніпропетровський ОЕЗ 100,00 100,00 86,24 100,00 100,00 95,41 95,07 ЗАТ Запорізький ОЖК 13,21 25,96 60,72 48,18 11,61 59,95 59,94 ЗАТ «Міловський завод «Стрілецький степ» 8,28 7,44 16,51 15,58 5,14 16,18 14,92 10 СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВ Продовження таблиці 5 ВАТ Вовчанський ОЕЗ 3,49 5,61 21,29 20,69 7,21 45,22 69,83 ЗАТ Приколотнянський ОЕЗ 3,85 6,02 23,15 28,08 8,13 43,47 40,13 ЗАТ Пологівський ОЕЗ 6,12 7,13 100,00 57,61 23,23 78,19 82,34 ВАТ Мелітопольський ОЕЗ 8,80 10,37 16,08 11,90 3,98 18,15 13,75 ЗАТ Славолія 1,80 2,90 12,06 11,64 4,87 62,61 41,87 ЗАТ Полтавський ОЕЗ Кернел Груп 3,15 3,37 52,43 37,47 11,06 60,91 59,65 ВАТ Кіровоградолія 4,06 11,33 60,34 57,32 25,64 100,00 100,00 Розраховано авторами на основі даних УкрНДІОЖ УААН [17] Як видно з табл. 5, найбільшою часткою ринку володів ЗАТ Дніпропетровський ОЕЗ у 2002- 2003 рр. та 2005-2006 роках. Абсолютним лідером за ринковою часткою у 2004 році був ЗАТ Пологівський ОЕЗ, а у 2007-2008 рр. – ВАТ Кіровоградолія. Серед підприємств, що протягом 2002-2008 рр. отримали значну, після найбільшого конкурента, частку ринку, у порядку зменшення: ЗАТ Запорізький ОЖК (п’ять разів); ВАТ Кіровоградолія та ЗАТ Пологівський ОЕЗ (по чотири рази); ВАТ Мелітопольський ОЕЗ (два рази); ЗАТ «Міловський завод рафінованої олії» Стрілецький степ, ВАТ Вовчанський ОЕЗ та ЗАТ Славолія (двічі одноразово протягом досліджуваного періоду). Аналіз ринкової структури передбачає оцінку ступеня схильності діючих в галузі підприємств до концентрації та інтеграції. Розрахуємо індекс Херфіндаля для визна- чення інтенсивності концентрації в олійно-жировій галузі, базуючись на інформації про розподіл ринкових часток досліджуваних підприємств, за наступною формулою [18]:    n i iDhІ 1 2 , де Іh – індекс Херфіндаля (0< Іh≤1); Dі – частка і-го підприємства в загальному обсязі реалізації продукції заданого асортименту; OP iOP iD  , де OPi – обсяг реалізації продукції i-го підприємства; OP – загальний обсяг реалізації продукції заданого асортименту; i – кількість підприємств, i= 1,…n. Індекс Херфіндаля зростає в міру зростання концентрації в галузі та досягає при чистій монополії одиниці. Іh > 0,2, свідчить про ринки з високою концентрацією виробництва та низькою конкурен- цією. Динаміку зміни інтенсивності концентрації в олійно-жировій галузі за 2002-2008 роки розглянемо за допомогою рис. 1. Рис. 1. Індекс Херфіндаля для підприємств олійно-жирової галузі у 2002-2008 роках Аналізуючи інтенсивність концентрації в олійно-жировій галузі, слід зазначити, що в цілому її величина є незначною, характерною для ринку олігополії. Розподіл ринкових часток між олігополістами галузі подано у табл. 6. 11 СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВ Таблиця 6 Співвідношення частки ринку провідних виробників олійно-жирової галузі у 2008 р. Виробники Частка ринку, % Холдинг «Кернел Груп» 30,20 Компанія «Бунге Україна» 22,51 Холдинг «Зерноторгова компанія Олсідз Україна» 7,99 Запорізький ОЖК 6,13 ВАТ "Креатив-Групп» 5,34 Інші виробники 27,84 Разом 100 Розраховано авторами на основі даних УкрНДІОЖ УААН [17] Якщо розглядати лідерів ринку та аналізуючи частки ринку, які належать провідним виробникам олійно-жирової галузі, слід відмітити, що значні конкурентні переваги в галузі мають компанії з вертикально інтегрованою структурою виробництва. За рахунок власної системи елеваторів, сільсько- господарських підприємств, торгових домів, інте- гровані об’єднання досягають замкнутого вироб- ничого циклу, економії витрат та раціонального управління фінансовими потоками. Додатковими перевагами є розташування у спеціальних еконо- мічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку, а також співпраця з іноземним партнером. До вертикально інтегрованих компаній слід віднести холдинг «Кернел Груп», агрохолдинг Bunge, холдинг «Зерноторгова компанія Олсідз Україна», ВАТ "Креатив-Групп». «Кернел Груп» – найбільша в Україні вертикально інтегрована агропромислова компанія, лідер українського ринку фасованої соняшникової олії, один з найбільших українських експортерів соняшникової олії і зернових культур. До складу «Кернел Груп» належать Полтавський олійно- екстракційний завод «Кернел Груп», Міловський завод рафінованих олій «Стрілецький степ», торгова компанія «Кернел-Трейд» з представництвами в 11 регіонах України, 28 елеваторів в Полтавській, Одеській, Черкаській, Миколаївській, Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській, Луганській, Кіровоградській областях (загальний об'єм зберігання – 1,7 млн. тонн), 3 автотранспортні підприємства в Полтавській та Луганській областях, 5 агропро- мислових підприємств в Полтавській, Одеській, Черкаській областях, компанія Inerco, що представляє інтереси «Кернел Груп» на міжнародних ринках. Діяльність компанії включає: виробництво соняшникової олії (об'єм річної переробки насіння соняшнику на заводах компанії складає 15% від загального об'єму урожаю в Україні); експорт соняшникової олії і зернових культур; дистрибуція фасованої олії на внутрішньому ринку (частка ринку фасованої соняшникової олії становить 35% з портфелем брендів: «Щедрий Дар», «Стожар», «Чумак Домашня», «Чумак Золота»); надання послуг з перевалки зернових вантажів в порту м. Іллічівська (потужність по перевалці більше 20% від загального об'єму українського експорту зернових); зберігання зернових та олійних культур на внутрішніх елева- торах; агровиробництво [19]. Компанія «Бунге Україна» є українським підрозділом міжнародної інтегрованої компанії Bunge Ltd, що працює на ринку сільгосппродукції й продуктів харчування. Bunge Ltd заснована в 1818 р. в Амстердамі, у цей час головний офіс компанії перебуває в Уайт Плейнс, Нью-Йорк, США. Чисельність працівників перевищує 22000 чол. в 32 країнах світу. Оборот компанії складає близько 25 млрд. доларів за рік. Bunge є світовим лідером в області переробки насіння олійних культур та на ринку бутильованої рослинної олії. Основними напрямками діяльності є: виробництво добрив і кормів для тварин; закупівля зернових і насіння олійних культур в основних виробляючих регіонах світу та транспортування їх до покупців по всьому світу; переробка для виробництва кормів для тваринництва та рослинної олії для харчової промисловості, громадського харчування та біопаливної промисловості; виробництво бутильо- ваної рослинної олії, майонезу, маргарину та інших харчових продуктів для споживачів; виробництво борошна з пшениці та кукурудзи для харчової, хлібобулочної та пивної галузей промисловості й для інших комерційних споживачів. За рахунок трьох основних напрямків – агробізнес, виробництво добрив та продуктів харчування, компанії вдалось створити інтегрований агробізнес та встановити лідируючу глобальну присутність в харчовому ланцюзі «від фермера до споживача». В лютому 2010 року відбулося поглинання на ринку олійно-жирової продукції: холдинг «Кернел Груп» придбав 37,6% активів компанії «Олсідз Україна». Група «Зерноторгова компанія «Олсідз Україна» створена в 2005 р. українським холдингом «Зерноторгова компанія» та компанією «Allseeds S.A.» (Швейцарія). До складу групи входить виробниче підприємство «Кіровоградський олійно- екстракційний завод» ВАТ «Кіровоградолія» (Кіровоградська обл.) та олійно-екстракційний завод «Екотранс» (Миколаївська обл.) загальною потуж- ністю 565 тис. тонн на рік, торговельно-закупівельні та транспортні компанії, елеваторні господарства загальною потужністю близько 700 тис. тонн, термінали по перевалці рослинних олій потужністю більше 1 млн. тонн в Миколаєві, а також зарубіжні компанії, що представляють інтереси групи на 12 СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВ міжнародних ринках. В 2006 році групі належало 10% світової торгівлі рослинними оліями та 17% від загального імпорту сирої соняшникової олії на території Європейського союзу [20]. Розширення інтегрованого об’єднання дозволило отримати конкурентні переваги та збільшити частку ринку за рахунок збільшення виробничих потужностей по зберіганню та пере- робці соняшника, виробництву олії, оптимізації транспортних потоків, що призведе до зменшення накладних витрат та збільшення прибутків. Компанії «Бунге Україна» належать більше 94% акціонерного капіталу ЗАТ з інозем- ними інвестиціями «Дніпропетровський олійно- екстракційний завод», зернотрейдер ДП з іно- земними інвестиціями «Сантрейд», а також елеватори в Одеській, Дніпропетровській, Кіровоградській областях та в Криму. В портфель компанії входять торговельні марки «Олейна», «Розумниця» та «Ideal». Річний оборот компанії «Бунге Україна» становить близько 350 млн. доларів [21]. ВАТ «Креатив Групп» – міжнародна ком- панія, що спеціалізується на переробці та виробництві сільськогосподарської продукції і продуктів харчування. ВАТ «Креатив-Групп» є одним з найбільших виробників олійно-жирової продукції в Україні, спеціалізується на вироб- ництві рафінованої дезодорованої олії, спеці- алізованих і кондитерських жирів, твердих і м'яких маргаринів, майонезу та іншої продукції під торговельними марками «Сонола», «Чудове», «Масловія», «Кум». Компанія була створена в 1991 році як невелике підприємство по переробці насіння соняшнику. На сьогодні тут працюють понад 1700 співробітників. На теперішній час ВАТ «Креатив-Групп» є холдингом, основними бізнес-напрямками якого є: виробництво нера- фінованої рослинної олії, виробництво жирів, маргаринів і рафінованої рослинної олії, пере- робка сої, сільськогосподарський бізнес. До складу ВАТ «Креатив-Групп» входить 7 заводів, розташованих у Кіровоградській області: олійно-екстракційний завод з вироб- ництва рафінованої дезодорованої олії, завод модифікованих жирів, завод з виробництва м'яких і твердих маргаринів, завод з виробництва маргаринів, рослинних олій і жирів, консервний завод, і завод по глибокій переробці сої. Основними споживачами продукції компанії є виробники майонезу, кондитерських виробів, молочної продукції та пересічний споживач. Значна частина продукції компанії експортується у Вірменію, Грузію, Казахстан, Литву, Молдову, Російську Федерацію, Білорусь, Словаччину, Таджикистан, Туркменістан, Узбеки- стан, Естонію [22]. Також серед лідерів ринку є Запорізький масложировий комбінат (ЗМЖК) з виробництвом повного циклу (від переробки насіння олійних культур до випуску олії та повністю готового до вживання маргарину). ЗМЖК є одним з українських лідерів не тільки по переробці насіння олійних культур та виробництву рос- линної олії, а й маргаринової продукції, конди- терських жирів, замінника молочного жиру, гос- подарського мила та гліцерину. На сьогодні комбінат щорічно випускає близько 80 тис. тонн маргаринової продукції (близько 25% внутрішнього ринку). Продукція ЗМЖК призначена для використання як в домашніх умовах, так і в промисловому виробництві по випуску кулінарних, конди- терських і хлібобулочних виробів. Маргарини та жири ЗМЖК мають попит як на внутрішньому, так й на зовнішньому ринках. Тісні партнерські відносини з дистриб'юторською компанією ТОВ «Агрокосм» сприяли динамічному розвитку обох підприємств. Будучи основним постачальником продукції масложирового комбінату, «Агрокосм» проводить ефективну політику продажів та просування товарів, постійно розширюючи свою дистриб'юторську мережу по Україні та за кор- доном [23]. Висновки. Проведене дослідження доз- воляє стверджувати, що укрупнення та пере- розподіл сфер впливу в олійно-жировій галузі сприяє зменшенню кількості переробних під- приємств, які поступово поглинають менш захищених виробників. В сучасних умовах господарювання підвищення ефективності вироб- ництва та створення інтеграційних зв'язків є цілком логічним. Інтеграційні процеси за своєю унікальністю, високою потенцією та універ- салізмом в умовах ринкових перетворень погли- блюються та набувають галузевого й тери- торіального поширення. За останні роки функціонування олійно- жирова галузь характеризується зростанням ефективності як у межах окремих складових єдиного технологічного ланцюга (сільсько- господарські формування та переробні підпри- ємства, заготівля, оптова та роздрібна торгівля), так і у виробничих відносинах між ними. Виробники насіння соняшнику та переробні підприємства посилюють зв'язки до появи нових цілісних властивостей в системі, зміни структури інтегрованої системи. Сучасний підхід до формування інтеграційних структур в харчовій промисловості України враховує міжнародний досвід інте- граційних процесів, об'єднує досягнення марке- тингу, логістики, сучасних інформаційних технологій, нових моделей управління, відповідає тенденціям та запитам розвитку економіки. Це вимагає свого системного розвитку з метою створення ефективного виробництва, розв’язання проблем зростання вітчизняної харчової промисловості, підвищення конкурентоспро- можності продуктів харчування та переробки сільгоспсировини на внутрішньому та зовні- шньому ринках. 13 СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВ СПИСОК ЛИТЕРАТУРИ 1. Амбросов В.Я. Механізми ефективного функціонування агроформувань / В.Я. Амбросов, Т.Г. Мареніч // Економіка України. − 2006. − № 6. − С. 60-66. 2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств / В.Г. Андрійчук − К.: КНЕУ, 2004. − 624 с. 3. Брезвін А.І. Організаційно-методичні заходи інтеграції виробництва в АПК / А.І. Брезвін // Економіка АПК. − 2000. − № 3. − С. 53-55. 4. Воробьев С. Неоинституциональная концепция вертикальной координации в агропромышленном комплексе / С. Воробьев // Аграрная экономика. − 2007. − № 6. − С. 2-6. 5. Лагодієнко В.В. Щодо стратегії злиття та поглинання компанії на сучасному етапі розвитку світового бізнесу / В.В. Лагодієнко // «Вісник аграрної науки Причорномор'я» Миколаївського державного аграрного університету. − 2005. − Випуск 3 (31). − С. 53-60. 6. Чухольский П.Г. Кооперация и агропромышленная интеграция в АПК: понятие, сущность, принципы, основы и закономерности развития / П.Г. Чухольский, А.А. Андриевич, В.В. Талайко, Ю.М. Кацнельсон // Экономический бюллетень Научно-исследовательского экономического института Министерства экономики Республики Беларусь. − 2006. − № 6. − С. 70-81. 7. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV (остання редакція від 16.02.2010 р. на пiдставi 1837-17) − Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?Nreg=436-15&p=1265792969810466 8. Закон України «Про господарські товариства» вiд 19.09.1991 р. № 1576-XII (поточна редакцiя вiд 30.12.2009 р. на пiдставi 1759-17) − Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?Nreg=1576-12&c=1#Card 9. Закон України «Про промислово-фінансові групи в Україні» вiд 21.11.1995 р. № 437/95-ВР (остання редакцiя вiд 06.01.2004 р.) − Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=437%2F95-%E2%F0 10. Закон України «Про холдингові компанії в Україні» вiд 15.03.2006 р. № 3528-IV (зі змінами від 24.07.2009 р.) − Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?Nreg=3528-15&c=1#Card 11. Конституція України (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 року N 2222-IV) − Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=31992 12. Закон України «Про захист економічної конкуренції» № 2210-14 (остання редакцiя вiд 07.05.2009 року на пiдставi 1276-17) − Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2210-14 13. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 року N 237/96-ВР (із змінами і доповненнями) − Режим доступу: http://www.amc.gov.ua/amc/control/uk/publish/article%3fart_id=52901 14. Закон України «Про Антимонопольний комітет України» № 3659-12 (із змінами і доповненнями) − Режим доступу: http://www.amc.gov.ua/amc/control/uk/publish/article%3fart_id=52898 15. Статистичний щорічник України за 2008 рік / за ред. О.Г. Осауленка. – К.: Держ. ком. стат. України, 2009. – 566 с. 16. Ринок соняшнику: втрачені надії [Електронний ресурс] // Інформаційний щомісячник «Пропозиція»: український журнал з питань агробізнесу. – 2010 – №6. – Режим доступу до журн.: http://www.propozitsiya.com/?page=146&itemid=2846 17. Офіційний сайт УкрНДІОЖ УААН [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.fatoil- kharkov.com/index.php 18. Мікроекономіка: Підручник /За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2007. – 677 с. 19. Офіційний сайт «Кернел Груп» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www- us.kernel.ua/rus/about/about.html 20. Агропрофі [Електронний ресурс] // Український тижневик ділової інформації. – Режим доступу до журн.: www.agroprofi.com.ua 21. Офіційний сайт «Бунге Україна» [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.bunge.com 22. Офіційний сайт ВАТ «Креатив Груп» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://creativ- group.com.ua/about/ 23. Масло Украины [Електронний ресурс] // Агентство промышленных новостей. – Режим доступу до журн.: http://www.ukroliya.kiev.ua/industry/2134

Формування та функціонування інтегрованих об’єднань в олійно-жировій галузі України

Institution

Ähnliche Einträge