Мерчандайзинг як партнерська взаємодія виробника та роздробу
У даній статті розглянуто мерчандайзинг як елемент комплексу маркетингових комунікацій, задачі та функції мерчандайзингу для виробника та для роздрібного торговця, їх точки пересічення та розбіжності, висувається припущення про їх взаємодію по цьому питанню, що може збільшити ефект, що очікується ві...
Gespeichert in:
Datum: | 2010 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
2010
|
Schriftenreihe: | Економіка харчової промисловості |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19530 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Мерчандайзинг як партнерська взаємодія виробника та роздробу / А.В. Лазуткіна // Економіка харчової промисловості. — 2010. — № 4. — С. 37-42. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-19530 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-195302011-05-01T12:03:57Z Мерчандайзинг як партнерська взаємодія виробника та роздробу Лазуткіна, А.В. Формування та розвиток ринку продуктів харчування У даній статті розглянуто мерчандайзинг як елемент комплексу маркетингових комунікацій, задачі та функції мерчандайзингу для виробника та для роздрібного торговця, їх точки пересічення та розбіжності, висувається припущення про їх взаємодію по цьому питанню, що може збільшити ефект, що очікується від використання методів мерчандайзингу в місцях продажу, як для виробника, так і для магазину. In this article merchandising is considered. Its task and functions for a producer and for a retail dealer, their intersection and divergence. There are also pulled out supposition about their cooperation in this field, what can increase an effect, which is expected from merchandising methods using to both in the places of sale. 2010 Article Мерчандайзинг як партнерська взаємодія виробника та роздробу / А.В. Лазуткіна // Економіка харчової промисловості. — 2010. — № 4. — С. 37-42. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. XXXX-0063 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19530 658.82:339.138 uk Економіка харчової промисловості Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Формування та розвиток ринку продуктів харчування Формування та розвиток ринку продуктів харчування |
spellingShingle |
Формування та розвиток ринку продуктів харчування Формування та розвиток ринку продуктів харчування Лазуткіна, А.В. Мерчандайзинг як партнерська взаємодія виробника та роздробу Економіка харчової промисловості |
description |
У даній статті розглянуто мерчандайзинг як елемент комплексу маркетингових комунікацій, задачі та функції мерчандайзингу для виробника та для роздрібного торговця, їх точки пересічення та розбіжності, висувається припущення про їх взаємодію по цьому питанню, що може збільшити ефект, що очікується від використання методів мерчандайзингу в місцях продажу, як для виробника, так і для магазину. |
format |
Article |
author |
Лазуткіна, А.В. |
author_facet |
Лазуткіна, А.В. |
author_sort |
Лазуткіна, А.В. |
title |
Мерчандайзинг як партнерська взаємодія виробника та роздробу |
title_short |
Мерчандайзинг як партнерська взаємодія виробника та роздробу |
title_full |
Мерчандайзинг як партнерська взаємодія виробника та роздробу |
title_fullStr |
Мерчандайзинг як партнерська взаємодія виробника та роздробу |
title_full_unstemmed |
Мерчандайзинг як партнерська взаємодія виробника та роздробу |
title_sort |
мерчандайзинг як партнерська взаємодія виробника та роздробу |
publisher |
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Формування та розвиток ринку продуктів харчування |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19530 |
citation_txt |
Мерчандайзинг як партнерська взаємодія виробника та роздробу / А.В. Лазуткіна // Економіка харчової промисловості. — 2010. — № 4. — С. 37-42. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
series |
Економіка харчової промисловості |
work_keys_str_mv |
AT lazutkínaav merčandajzingâkpartnersʹkavzaêmodíâvirobnikatarozdrobu |
first_indexed |
2025-07-02T20:22:40Z |
last_indexed |
2025-07-02T20:22:40Z |
_version_ |
1836568030387109888 |
fulltext |
37
ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК РИНКУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ
свою чергу, забезпечило підвищення темпів приросту
виробництва приблизно на 25 % та призвело до суттє-
вого зниження плинності кадрів (на 20 %).
Отже, результати впровадження моделі
контролінгу на підприємствах ЗАТ «Одесавинпром»
та ВАТ «Виноградар» дозволяють зробити висновок
про те, що контролінг персоналу є інноваційним
інструментом прийняття ефективних управлінських
рішень у сфері управління трудовим потенціалом.
Висновки. Ключова ідея зводиться до того, що
персонал являє собою головну цінність організації,
головний стратегічний ресурс, спрямований на
одержання кінцевих фінансових результатів. Саме
тому особливу роль та значення на підприємствах
АПК може відігравати нова система управління
трудовим потенціалом – контролінг персоналу.
Запровадження контролінгу персоналу має
проходити наступні етапи:
- формулювання цілей системи управління
трудовим потенціалом;
- оцінка організаційної структури і діагностика
соціально-психологічного клімату в організації;
- розробка організаційних основ впровадження
моделі контролінгу трудового потенціалу підпри-
ємства;
- аналіз внутрішньої ефективності системи
управління персоналом;
- моніторинг і аналіз результатів;
- порівняльний аналіз інтегральних результатів
і вироблення рекомендацій;
- оцінка інтегральної ефективності управління
трудовим потенціалом та прийняття управлінських
рішень.
В процесі організаційної підготовки і форму-
вання моделі контролінгу персоналу на підприємстві
як правило, виникають проблеми, зокрема:
- опір окремих працівників підрозділів підпри-
ємств інноваційним ідеям;
- відсутність єдиного інформаційного поля для
моніторингу та аналізу інформації;
- розпиленість джерел інформації контролін-
гових даних по структурним підрозділам товариства;
- невисокий рівень інженерно-технічної підго-
товки персоналу;
- дискретний характер зайнятості частини пер-
соналу на вирощуванні винограду;
- практично повна відсутність інвестицій в
підготовку, перепідготовку та підвищення квалі-
фікації кадрів.
Від вирішення цих проблем в великій мірі
залежить ефективність впровадження нової системи
управління трудовим потенціалом на підприємствах
АПК.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Манн Р. Контроллинг для начинающих / Р. Манн, Э. Майер – М.: Финансы и статистика, 1998.
2. Майер Э. Контроллинг как система мышления и управления / Э. Майер – М.: Финансы и статистика,
1998.
3. Контроллинг как инструмент управления предприятием / Под редакцией Н.Г. Данилочкиной. - М.: –
ЮНИТИ, 2002.
4. Карминский А.М. Контроллинг в бизнесе / А.М. Карминский. – М.: Финансы и статистика, 1998.
5. Петренко С.Н. Контроллинг. Учебное пособие / С.Н. Петренко. – К.: Эльга, Ника-Центр, 2007.
6. Завгородний В.П. Бухгалтерский учёт, контроль, аудит предприятий разных форм собственности / В.П.
Завгородний. – Киев, 2001.
7. Ивашкевич В.Б. Практикум по управленческому учету и контроллингу: учебное пособие / В.Б.
Ивашкевич. – М.: Финансы и статистика, 2006.
УДК 658.82:339.138
ЛАЗУТКІНА А.В., асистент
Одеська національна академія харчових технологій
МЕРЧАНДАЙЗИНГ ЯК ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ
ВИРОБНИКА ТА РОЗДРОБУ
У даній статті розглянуто мерчандайзинг як елемент комплексу маркетингових комунікацій, задачі та
функції мерчандайзингу для виробника та для роздрібного торговця, їх точки пересічення та розбіжності,
висувається припущення про їх взаємодію по цьому питанню, що може збільшити ефект, що очікується від
використання методів мерчандайзингу в місцях продажу, як для виробника, так і для магазину.
Ключові слова: маркетингові комунікації, мерчандайзинг, виробник, дистриб'ютор, точка продажу,
38
ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК РИНКУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ
роздрібна мережа, роздріб.
In this article merchandising is considered. Its task and functions for a producer and for a retail dealer, their
intersection and divergence. There are also pulled out supposition about their cooperation in this field, what can
increase an effect, which is expected from merchandising methods using to both in the places of sale.
Keywords: marketing communications, merchandising, producer, distributor, point of sales, retail network,
retail.
Вступ. В сучасному світі існує величезна
кількість виробників, продавців, дистриб'юторів
товарів та послуг. При цьому будь-яке підприємство,
що виробляє або реалізує продукцію, зацікавлене в
розвиненій і стабільно функціонуючій системі збуту.
Чим краще і якісніше буде продумана стратегія збуту,
тим більше продукції буде реалізовано і тим більший
прибуток отримає компанія. Саме питанням
збільшення обсягів збуту завдяки інформуванню
потенційних покупців і займаються маркетингові
комунікації.
Жорстка конкурентна боротьба між вироб-
никами (здебільшого харчової промисловості)
спонукає їх більш ретельно підходити до вибору
місць продажу своєї продукції та співпраці з
роздрібними мережами з метою збільшення обсягів
збуту, як власних, так і загалом по мережі. Належне
розуміння необхідності впровадження ефективної
системи просування продукції на ринок і, як
наслідок, активна робота і розвиток в цьому напрямі
забезпечують безперечні конкурентні переваги.
Дійсно, якщо в торговельному залі представлено 5
схожих за характеристиками якості і ціни товарів від
5 різних виробників і є деякі важелі, за допомогою
яких можна впливати на вибір покупця, то той
виробник (постачальник), який поклопочеться про
ефективний мерчандайзинг своєї продукції, гаран-
товано отримає більші обсяги продажів у даній
мережі.
Застосовуючи даний важіль, можна найбільш
виграшно і вигідно показати товар, істотно вплинути
на вибір покупця і спонукати його придбати товар
визначеного виробника, тим самим забезпечити
обраному виробнику стійкі позиції на ринку [1].
Проблеми, розглянуті в статті, зачіпалися у
ряді наукових робіт з мерчандайзингу. Це, перш за
все, праці зарубіжних і вітчизняних фахівців: Ф.
Котлера, Е. Діхтеля, X. Хершгена, Дж. Р. Росситера,
Л. Персі, Р. Сенда, А. Мітчела, С. Бакингема, М.
Льові, Би. Вейтц, Т. Пітерса, Р. Уотермана, І.О.
Бланка, Л.П. Дашкової, О.В. Памбухчиянца, Н.С.
Перекаліної, А.Н. Романова, А.П. Панкрухина, П.С.
Зав’ялова, А.І. Кунаєва, А.А. Літвінюк, Т.П.
Парамонової та ін.
Проте маркетингові аспекти в окремих
галузях і сферах діяльності і, зокрема, в області
виробничого мерчандайзингу, недостатньо вивчені.
Публікації в даній області носять швидше органі-
заційно-комерційну, а не маркетингову спрямова-
ність.
Окремі елементи системи мерчандайзингу
освітлюються в роботах Р. Маркина, О.В. Памбух-
чиянца, А.П, Панкрухина і С.В. Макарова. Автори
розглядають окремі елементи мерчандайзингу або
його функції, не розкриваючи це поняття з точки зору
системи структурованих елементів маркетингу в
рамках виробничого підприємства.
Роль мерчандайзингу в організації і техно-
логії торговельного процесу або як елементу комп-
лексу маркетингових комунікацій підприємства
досліджена в роботах М. Льові, Р. Сенда, А. Дейян,
Дж. Р. Росситера і Л. Персі, Л. Ю. Гермогенової, С.Л.
Музиканта, Т.Н. Парамонової, К. Канаян і Р. Канаян
та інших.
Розглянуті вченими і практиками проблеми
мерчандайзингу недостатні для системного сприй-
няття і вивчення цього явища. Тому і існує
необхідність продовження вивчення елементу комп-
лексу маркетингових комунікацій – мерчандайзингу.
Постановка завдання. За даними стати-
стики європейських країн, 2/3 рішень (67%) про
покупку людина приймає вже безпосередньо стоячи
перед вітриною або прилавком магазина. А якщо
покупка конкретного товару була заздалегідь
запланована, то 7 з 10 покупців приймають рішення
про перевагу тієї або іншої марки товару,
знаходячись вже в самому магазині, точніше сказати,
при огляді представленого в торговельному залі
товару. Це говорить про те, що в більшості випадків
у споживачів немає остаточно сформованого рішення
відносно віддання переваги щодо марки продукції.
Це рішення приймається, вже безпосередньо стоячи
перед прилавком, оцінюючи, а вже потім здійсню-
ючи покупку. Покупець не робить оцінки товару,
його якості і ціни перед входом в магазин, він робить
її в магазині. У зв’язку з цим виникає необхідність
впливу на результати вибору. Такими засобами
впливу виступають елементи комплексу марке-
тингових комунікацій: реклама, стимулювання збуту,
акції, презентації тощо. Одним з найменш
досліджених елементів цього комплексу є мерчан-
дайзинг [1].
Мерчандайзинг є специфічною маркетинговою
технологією, що реалізовується на рівні роздрібних
торговельних підприємств.
Проміжними цілями мерчандайзингу слід
розглядати:
- збільшення обсягів збуту продукції через
посередників та дистриб’юторів;
- стимулювання посередників в просуванні
конкретних торговельних марок в місцях продажу.
Мерчандайзинг як прикладна наука поєднує в
собі знання про види реклами, методи психології і
соціології, принципи композиції і дизайну.
Результати. Не дивлячись на те, що
мерчандайзинг – досить нове явище на українському
ринку, вже склалося достатньо різних визначень
39
ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК РИНКУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ
поняття «мерчандайзинг», які переважно запозичені з
видань зарубіжної літератури.
У деяких виданнях ця категорія ототож-
нюється з технологією торговельних процесів, пре-
зентацією продукції на ринку, організацією системи
сприяння просуванню і реалізації товарів. У окремих
виданнях і словниках розглядається визначення
«товарознавство» у сфері роздрібної торгівлі. Такий
підхід володіє широкими рамками дефініції і
практично вкрай не відображає вміст заходів, що
входять в поняття «мерчандайзинг».
Розглянемо визначення поняття «мерчан-
дайзинг» в цілому.
Мерчандайзинг – фізичне розташування і
оформлення товару в місці його продажу, все-
сторонньо стимулююче покупця до його спонтанної
покупки, а також точна вистава і доскональне знання
товару [1].
Мерчандайзинг – комплекс заходів щодо
підготовки товарів до продажу в роздрібній мережі,
що включає оформлення торговельних вітрин,
прилавків, розташування товару в торговельному
залі, надання інформації про сам товар, його вироб-
ництво і якість [2].
Мерчандайзинг – це маркетинг в роздрібній
торгівлі, розробка і матеріалізація технологій і
технічних рішень, сконцентрованих на поліпшенні
пропозиції товарів і продукції в тому місці, куди
покупець зазвичай приходить зробити певну покупку
[2].
Мерчандайзинг – це набір методів для
побудови результативних комунікацій між товаром і
споживачем в зонах торгівлі.
Мерчандайзинг – збутова політика роздріб-
ного продавця, направлена на просування і реалізацію
в своєму магазині конкретних видів і марок товарів, а
також на залучення споживачів на певну торговельну
крапку, в певний магазин [2].
Мерчандайзинг – це одна з схем просування
товару і продукції в магазині з допомогою організації
в торговельній крапці або ж у всьому магазині
атмосфери, аури, сприяючих новим покупкам і
придбанням [2].
Мерчандайзинг – складова маркетингу, діяль-
ність, зосереджена на забезпеченні максимально
ефективного просування продукції на рівні роздріб-
них продажів шляхом стимулювання [2].
Відомі фахівці в області роздрібної торгівлі,
Кіра і Рубен Канаян, дають наступне визначення:
мерчандайзинг - це маркетинг в роздрібній торго-
вельній точці, розробка і реалізація методів і
технічних рішень, направлених на вдосконалення
пропозиції товарів, в тому місці, куди споживач
традиційно приходить з метою зробити покупку,
тобто в магазині [5].
Французькі фахівці Алан Велхофф і Жан-
Еміль Масон говорять, що: мерчандайзинг -
сукупність засобів і способів, що допомагають товару
бути проданим в торговельній точці [7].
Мерчандайзинг - це комплекс заходів, напра-
влених на просування того або іншого товару, марки,
упаковки в торговельному залі - тобто в тому місці,
де у продавця є останній шанс показати покупцеві
товар, вплинути на його вибір і підштовхнути його
купити більше одиниць товару.
Мерчандайзинг - складова частина марке-
тингу, діяльність, направлена на забезпечення
максимально інтенсивного просування товару на
рівні роздрібної торгівлі. Включає заходи, розра-
ховані на те, щоб зацікавити збутову мережу в
просуванні товару, або послуги виробника до
споживача. Терміном мерчандайзинг зазвичай
позначаються ті форми стимулювання збуту, які не є
оголошеннями, а направлені на матеріальне заохо-
чення покупки.
Мерчандайзинг – вид діяльності по оптимі-
зації продажів товару в торговельній мережі.
Мерчандайзинг включає визначення оптимального
місця товару в торговельній мережі, розміщення pos-
матеріалів, забезпечення ротації товарів на полиці
[10].
Мерчандайзинг – це сукупність методів під-
вищення рентабельності місць продажу за допомогою
підбору асортименту, роздрібних націнок, розмі-
щення товарів на полицях, організації внутрішнього
устрою магазина [11].
Мерчандайзинг – спеціальне розміщення
товару в торговельному залі. Найчастіше цей термін
уживається для позначення діяльності виробника,
пов'язаної з просуванням товару в роздрібній торгівлі,
що включає проведення безпосередньо в магазинах
рекламних заходів, акцій по стимулюванню спожи-
вачів, надання оригінального торговельного устатку-
вання для спеціального розміщення товарів, спри-
яючого продажам [12].
Таким чином, усі визначення поняття
„мерчандайзинг” можна відокремити в три групи:
1) фізичне розташування і оформлення това-
ру в місцях продажів;
2) комплекс заходів, спрямованих на збіль-
шення обсягів продажів;
3) маркетинг в роздрібній точці.
Аналіз визначень мерчандайзингу показав,
що жодне з них не розглядає мерчандайзинг з точки
зору взаємовигідних відносин між виробником та
власником торгових площ. У зв’язку з цим, автори
дають наступне визначення поняття мерчандайзинг.
Мерчандайзинг – механізм партнерських відносин
між виробником, дистриб'ютором та роздробом,
спрямований на збільшення обсягів збуту продукції
конкретних торгових марок, визначених виробником
чи дистриб'ютором та по торговій точці чи мережі в
цілому, що досягається шляхом впровадження та
використання заходів, які впливають на вибір
споживача безпосередньо в місці продажів.
Відомо, що усі покупки можна класи-
фікувати по двох групах, відповідно до запитів
споживачів. Це - імпульсивні та заплановані покуп-
ки.
Вже виходячи з цієї класифікації можна
зробити висновок щодо можливостей та задач
виробника та роздробу задля збільшення обсягів
збуту.
40
ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК РИНКУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ
Таблиця 1
Завдання виробника та роздробу щодо збільшення обсягів збуту відповідно до запитів споживачів [3]
Завдання компанії Вид
покупки
Вимоги до
покупки
Характеристи-
ка запиту Виробника Продавця
Жорсткі
- Товар
- ТМ
- Ціна
- Ємність
Запропонувати повний
асортимент
Представити товар, що відповідає
вимогам споживача, та встановити
конкурентоспроможну ціну на
нього
Планова
Не жорсткі
- Товар
- Ціна
Надати інформацію про
увесь товарний
асортимент та про
переваги кожного з них.
Запропонувати додаткові переваги
(додатковий акційний об’єм)
Імпуль-
сивна
Відсутні - Відсутні
Надати інформацію про
товар
Максимізувати кількість контактів
зі споживачем (встановити
додаткові точки продажу) та
привабливо подати товар
Проаналізувавши дані таблиці 1 можна
зробити наступні висновки:
1. Планова покупка із жорсткими вимогами
до необхідного товару майже не залишає виробнику
та продавцю можливості тим чи іншим чином
вплинути на вибір покупця, тому що він точно знає
який товар, яких властивостей та якої торговельної
марки йому потрібен.
2. Планова покупка без жорстких вимог до
товару дає виробнику можливість вигідно виділити
свій товар серед конкурентів, тому що споживач не
має точного наміру щодо купівлі продукції якоїсь
конкретної торговельної марки, рішення щодо цього
він приймає безпосередньо біля полки чи прилавку.
3. Імпульсивна ж покупка – це додаткові
можливості по збільшенню обсягів збуту як для
виробника, так і для продавця, тому що споживач не
тільки не прийняв рішення щодо купівлі продукції
конкретної торговельної марки, а й взагалі ще не
вирішив, що він збирається купляти. Тобто, в такому
випадку, продавець має можливість спонукати
споживача до купівлі в цілому, навіть якщо вона не
була запланована, а виробник – до вибору саме його
торговельної марки при здійсненні цієї купівлі.
Виходячи з цього, можна сказати, що
діяльність, пов’язана з використанням мерчандай-
зингу буде мати найвищу ефективність тільки при
взаємодії усіх зацікавлених сторін: виробника,
дистриб’ютора та продавця.
Завдання мерчандайзингу виробника і роз-
дрібних торговців розрізняються (табл. 2), проте їх
статус, визначуваний участю в каналах руху товару,
надає можливість знаходження ефективних способів
взаємодії в рамках стратегічних рішень.
Таблиця 2
Цілі і завдання мерчандайзингу [4]
Виробник Роздрібний торговець
Представити на різних сегментах ринку
якомога більше позицій асортименту, що
виробляється
Оптимізувати торговельний асортимент за допомогою
виявлення перспективних і неперспективних позицій і груп
товарів
Збільшити обсяги реалізації продукції, що
виробляється, підтримувати продажі власних
торговельних марок
Збільшити роздрібний товарообіг, загальний прибуток магазина,
прискорити оборотність товарів
Закріпити в свідомості покупців відмінні
риси товарів
Сформувати стійкий попит на різні види товарів
Сформувати коло споживачів, прихильних до
окремих марок
Сформувати прихильність до магазина, як місця продажу, і
окремих марок, найбільш вигідних для роботи торговця
Постійно розширювати коло покупців своїх
продуктів
Підвищити міру задоволеності купленими товарами,
завойовувати нових покупців через створення конкурентних
переваг магазина
41
ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК РИНКУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ
Продовження таблиці 2
Довести до споживача інформацію про
споживчі властивості і переваги товару
Найдетальніше інформувати покупців для здійснення ними
вибору і збільшення числа покупок
Сформувати позитивний образ підприємства
через розширення виробничого асортименту і
підвищення якості продукції, що
випускається
Сформувати позитивний образ магазина за допомогою гарантії
якості пропонованих товарів, забезпечення асортименту і
підвищення культури обслуговування покупців
В цілому в організації мерчандайзингу
повинні брати активну участь всі традиційні суб'єкти
каналів розподілу: виробники, дистриб'ютори і інші
посередники, роздрібні торговці. Їх об'єднані зусилля
здатні забезпечити ефективне просування конкретних
торговельних марок від виробничої фірми до
кінцевого споживача. Дії цих учасників направлені на
підвищення якості обслуговування споживачів і
зобов'язані враховувати їх потреби при здійсненні
покупки і подальшому вжитку. Така система
взаємних зв'язків називається горизонтальним
маркетингом торговельних каналів (рис. 1).
Рис. 1. Горизонтальний маркетинг торговельних каналів [4]
У даній системі взаємин виробник створює і
просуває марочний товар, удосконалює асортимент і
упаковку, формує позитивний імідж і стимулює
переваги споживача. Він забезпечує логістичне
обслуговування роздрібних торговців, подає підтрим-
ку процесу продажів на всіх рівнях каналу руху
товару. Основне завдання дистриб'ютора — забезпе-
чувати постійну присутність необхідної кількості
товарів в роздрібній торговельній мережі. Роздрібний
торговець організовує безпосередній продаж спожи-
вачеві просувних по каналах товарів, при цьому
спільно з виробником або оптовою фірмою (або
самостійно) здійснює викладення товарів і оформляє
точки розміщення торговельних марок так, щоб
привернути додаткову увагу кінцевих покупців і
спонукати їх до здійснення покупки. Реалізація цих
заходів дає очевидні переваги учасникам ринку:
зростають продажі, збільшується товарообіг.
Таким чином, комплекс заходів, іменований
мерчандайзингом, є ефективним і доцільним для всіх
учасників процесу руху товару в умовах конку-
рентного ринку, мистецтвом продавати. В цілях
підтримки ефективного мерчандайзингу, необхідно
всім сторонам домовитися про єдину контрольовану
систему продажів по всіх трьох ланках цього
ланцюжка (виробник — дистриб'ютор — роздріб) і
створити єдину команду мерчандайзерів, яка
ефективно працюватиме не на одного учасника, а на
всю програму в цілому. Таке рішення допоможе
понизити сукупні витрати по просуванню товарів в
торговельну мережу, що позитивно позначиться на
кінцевій роздрібній ціні товару. Від цього виграють
як продавець, так і покупець.
Висновки. Робота із створення і просування
на ринку товару досить складна і багатогранна; крім
того, об'єктивно існує чинник часу. Спочатку товар
розробляється виробником з врахуванням потреб
ринку і запитів цільових споживачів, позиціонується
відповідно до критерію «ціна/якість». Потім виго-
товляється продуманий варіант упаковки, розроб-
ляються методи комунікації із споживачем для
створення необхідного попиту і здійснюються заходи
щодо просування товару на ринку. При цьому
залишається остання можливість виділити свій товар
і тим самим забезпечити йому успішну реалізацію:
грамотно організувати процес просування торго-
вельних марок в роздрібній мережі. Товар повинен
мати конкурентні переваги, він повинен виділятися
Об’єднання зусиль учасників каналу
розподілу для успішної реалізації
товарів та послуг
Виробник Дистриб’ютор Продавець
Споживач
42
ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК РИНКУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ
серед існуючого різноманіття схожих, подібних до
себе товарів, що дозволяє зробити його успішним з
позиції тієї, що зажадалася споживачами. Цей перспе-
ктивний напрям комерційній діяльності називається
мерчандайзингом і є невід'ємною складовою части-
ною взаємодії виробників та роздрібних торговців в
сучасних умовах господарювання.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Таборова Л. Г. Умный мерчандайзинг: практическое пособие / Л. Г. Таборова. — М.:
Издательско - торговая корпорация «Дашков и К», 2009. — 160 с.
2. Клочкова М.С. Мерчандайзинг: учебно-практическое пособие / М.С. Клочкова, Е.Ю.
Логинова, А.С. Якорева. - М.: Издательско - торговая корпорация «Дашков и К», 2009. — 268 с.
3. Божкова В.В. Мерчандайзинг: навчальний посібник / В.В. Божкова, Т.О. Башук – Суми: ВТД
«Університетська книга», 2007. – 125 с., 16 с. іл.
4. Семин О.А. Искусство торговать или секреты мерчандайзинга / О.А. Семин, В.А. Сайдашева, В.В.
Панюкова /
5. Канаян К. Мерчандайзинг /Под ред. В.М. Власовой. - М.: Издательско - торговая корпорация
«Дашков и К», 2009. — 160 с.
6. Смит П. Коммуникации стратегического маркетинга /П.Смит, К. Бэрри, А. Пулфорд. – М.:
ЮНИТИ-ДАНА, 2001.
7. А. Велхофф. Мерчандайзинг / А. Велхофф, Ж-Е. Масон. – М.: Финпресс, 1998. – С. 219-225.
8. Снегирева В.В. Книга мерчандайзера / В.В. Снегирева. – Спб.: Питер, 2006. – 384 с.: ил.
9. Федько В.П. Мерчандайзинг и сэмплинг/ В.П. Федько, В.А. Бондаренко. - М.: Изд. Март,
2006.
10. Царев А.В. Пехота маркетинговых войск / А.В. Царев. – Спб.: Питер, 2006. – 352 с.: ил.
11. Дейян А. Мерчандайзинг/А. Дейян, А. Троадек, Л. Троадек . - Р.: PUF, 1993 г.
12. Дейян А. Стимулирование сбыта / А. Дейян, А. Троадек, Л. Троадек. Пер. с франц. Под ред.
С.Г. Божук. – СПб.: Издательский дом «Нева». - М.: «ОЛМА-ПРЕСС Инвест», 2003. – 128 с.
УДК 339.137 + 664.76 (477)
НІКІШИНА О.В., канд. екон. наук, старший науковий співробітник
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, м. Одеса
БАЛАНС ІНТЕРЕСІВ: КРИТЕРІЙ РАЦІОНАЛЬНОСТІ
ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
(на прикладі державного ринку зерна)
Виділено підсистеми і протиріччя системи економічних інтересів державного ринку зерна,
проаналізовано головні інтереси його суб’єктів, визначено ступінь їх реалізації. Запропоновано механізм
узгодження економічних інтересів суб’єктів зернового ринку, що базується на принципах раціональності їх
поведінки та домінанті державного інтересу.
Ключові слова: економічні інтереси, протиріччя інтересів, пріоритет інтересів, баланс інтересів.
The subsystems and contradictions of the state grain market economic interest system are appropriate, the main
interests of its subject are analyzed,, degree to their realization is determined. The mechanism of the corn market subject
economic interest coordination, which is based at rationality princeples of their behavior and priority of the state interest
is offered.
Keywords: economic interests, contradictions interest, priority interest, balance interest.
Вступ. В умовах подолання наслідків систем-
ної кризи першочерговим завданням держави є
активізація відтворювальної функції продовольчих
ринків шляхом модернізації діючої регуляторної
політики. Її основою мають стати інноваційні методи
і механізми збалансування різноякісних економічних
інтересів (далі – ЕІ) суб’єктів товарних ринків, які
базуються на глибинних дослідженнях підсистем та
протиріч системи ЕІ певного ринку. Масова пере-
орієнтація економічних інтересів суб’єктів господа-
рювання з суспільних на особисті, що мала найвищу
активність в період ринкових перетворень, призвела
до недооцінки в економічному розвитку держави
інтересів суспільства та нації. Водночас економічне
|