Баланс інтересів: критерій раціональності економічних відносин (на прикладі державного ринку зерна)

Виділено підсистеми і протиріччя системи економічних інтересів державного ринку зерна, проаналізовано головні інтереси його суб’єктів, визначено ступінь їх реалізації. Запропоновано механізм узгодження економічних інтересів суб’єктів зернового ринку, що базується на принципах раціональності їх повед...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Нікішина, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України 2010
Назва видання:	Економіка харчової промисловості
Теми:	Формування та розвиток ринку продуктів харчування
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19531
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Баланс інтересів: критерій раціональності економічних відносин (на прикладі державного ринку зерна) / О.В. Нікішина // Економіка харчової промисловості. — 2010. — № 4. — С. 42-48. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-19531
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-195312011-05-01T12:03:52Z Баланс інтересів: критерій раціональності економічних відносин (на прикладі державного ринку зерна) Нікішина, О.В. Формування та розвиток ринку продуктів харчування Виділено підсистеми і протиріччя системи економічних інтересів державного ринку зерна, проаналізовано головні інтереси його суб’єктів, визначено ступінь їх реалізації. Запропоновано механізм узгодження економічних інтересів суб’єктів зернового ринку, що базується на принципах раціональності їх поведінки та домінанті державного інтересу. The subsystems and contradictions of the state grain market economic interest system are appropriate, the main interests of its subject are analyzed,, degree to their realization is determined. The mechanism of the corn market subject economic interest coordination, which is based at rationality princeples of their behavior and priority of the state interest is offered. 2010 Article Баланс інтересів: критерій раціональності економічних відносин (на прикладі державного ринку зерна) / О.В. Нікішина // Економіка харчової промисловості. — 2010. — № 4. — С. 42-48. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0063 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19531 339.137 + 664.76 (477) uk Економіка харчової промисловості Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Формування та розвиток ринку продуктів харчування Формування та розвиток ринку продуктів харчування
spellingShingle	Формування та розвиток ринку продуктів харчування Формування та розвиток ринку продуктів харчування Нікішина, О.В. Баланс інтересів: критерій раціональності економічних відносин (на прикладі державного ринку зерна) Економіка харчової промисловості
description	Виділено підсистеми і протиріччя системи економічних інтересів державного ринку зерна, проаналізовано головні інтереси його суб’єктів, визначено ступінь їх реалізації. Запропоновано механізм узгодження економічних інтересів суб’єктів зернового ринку, що базується на принципах раціональності їх поведінки та домінанті державного інтересу.
format	Article
author	Нікішина, О.В.
author_facet	Нікішина, О.В.
author_sort	Нікішина, О.В.
title	Баланс інтересів: критерій раціональності економічних відносин (на прикладі державного ринку зерна)
title_short	Баланс інтересів: критерій раціональності економічних відносин (на прикладі державного ринку зерна)
title_full	Баланс інтересів: критерій раціональності економічних відносин (на прикладі державного ринку зерна)
title_fullStr	Баланс інтересів: критерій раціональності економічних відносин (на прикладі державного ринку зерна)
title_full_unstemmed	Баланс інтересів: критерій раціональності економічних відносин (на прикладі державного ринку зерна)
title_sort	баланс інтересів: критерій раціональності економічних відносин (на прикладі державного ринку зерна)
publisher	Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Формування та розвиток ринку продуктів харчування
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19531
citation_txt	Баланс інтересів: критерій раціональності економічних відносин (на прикладі державного ринку зерна) / О.В. Нікішина // Економіка харчової промисловості. — 2010. — № 4. — С. 42-48. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Економіка харчової промисловості
work_keys_str_mv	AT níkíšinaov balansínteresívkriteríjracíonalʹnostíekonomíčnihvídnosinnaprikladíderžavnogorinkuzerna
first_indexed	2025-07-02T20:22:43Z
last_indexed	2025-07-02T20:22:43Z
_version_	1836568033004355584
fulltext	42 ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК РИНКУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ серед існуючого різноманіття схожих, подібних до себе товарів, що дозволяє зробити його успішним з позиції тієї, що зажадалася споживачами. Цей перспе- ктивний напрям комерційній діяльності називається мерчандайзингом і є невід'ємною складовою части- ною взаємодії виробників та роздрібних торговців в сучасних умовах господарювання. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Таборова Л. Г. Умный мерчандайзинг: практическое пособие / Л. Г. Таборова. — М.: Издательско - торговая корпорация «Дашков и К», 2009. — 160 с. 2. Клочкова М.С. Мерчандайзинг: учебно-практическое пособие / М.С. Клочкова, Е.Ю. Логинова, А.С. Якорева. - М.: Издательско - торговая корпорация «Дашков и К», 2009. — 268 с. 3. Божкова В.В. Мерчандайзинг: навчальний посібник / В.В. Божкова, Т.О. Башук – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 125 с., 16 с. іл. 4. Семин О.А. Искусство торговать или секреты мерчандайзинга / О.А. Семин, В.А. Сайдашева, В.В. Панюкова / 5. Канаян К. Мерчандайзинг /Под ред. В.М. Власовой. - М.: Издательско - торговая корпорация «Дашков и К», 2009. — 160 с. 6. Смит П. Коммуникации стратегического маркетинга /П.Смит, К. Бэрри, А. Пулфорд. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. 7. А. Велхофф. Мерчандайзинг / А. Велхофф, Ж-Е. Масон. – М.: Финпресс, 1998. – С. 219-225. 8. Снегирева В.В. Книга мерчандайзера / В.В. Снегирева. – Спб.: Питер, 2006. – 384 с.: ил. 9. Федько В.П. Мерчандайзинг и сэмплинг/ В.П. Федько, В.А. Бондаренко. - М.: Изд. Март, 2006. 10. Царев А.В. Пехота маркетинговых войск / А.В. Царев. – Спб.: Питер, 2006. – 352 с.: ил. 11. Дейян А. Мерчандайзинг/А. Дейян, А. Троадек, Л. Троадек . - Р.: PUF, 1993 г. 12. Дейян А. Стимулирование сбыта / А. Дейян, А. Троадек, Л. Троадек. Пер. с франц. Под ред. С.Г. Божук. – СПб.: Издательский дом «Нева». - М.: «ОЛМА-ПРЕСС Инвест», 2003. – 128 с. УДК 339.137 + 664.76 (477) НІКІШИНА О.В., канд. екон. наук, старший науковий співробітник Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, м. Одеса БАЛАНС ІНТЕРЕСІВ: КРИТЕРІЙ РАЦІОНАЛЬНОСТІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН (на прикладі державного ринку зерна) Виділено підсистеми і протиріччя системи економічних інтересів державного ринку зерна, проаналізовано головні інтереси його суб’єктів, визначено ступінь їх реалізації. Запропоновано механізм узгодження економічних інтересів суб’єктів зернового ринку, що базується на принципах раціональності їх поведінки та домінанті державного інтересу. Ключові слова: економічні інтереси, протиріччя інтересів, пріоритет інтересів, баланс інтересів. The subsystems and contradictions of the state grain market economic interest system are appropriate, the main interests of its subject are analyzed,, degree to their realization is determined. The mechanism of the corn market subject economic interest coordination, which is based at rationality princeples of their behavior and priority of the state interest is offered. Keywords: economic interests, contradictions interest, priority interest, balance interest. Вступ. В умовах подолання наслідків систем- ної кризи першочерговим завданням держави є активізація відтворювальної функції продовольчих ринків шляхом модернізації діючої регуляторної політики. Її основою мають стати інноваційні методи і механізми збалансування різноякісних економічних інтересів (далі – ЕІ) суб’єктів товарних ринків, які базуються на глибинних дослідженнях підсистем та протиріч системи ЕІ певного ринку. Масова пере- орієнтація економічних інтересів суб’єктів господа- рювання з суспільних на особисті, що мала найвищу активність в період ринкових перетворень, призвела до недооцінки в економічному розвитку держави інтересів суспільства та нації. Водночас економічне 43 ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК РИНКУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ зростання можливе тільки на основі раціонального поєднання інтересів особистості і суспільства, що обумовлює необхідність формування і реалізації трансформованих систем ЕІ, орієнтованих на економічний розвиток держави, та інноваційних механізмів їх узгодження з урахуванням особли- востей відтворювальних процесів товарних ринків. Теоретико-методологічні засади формування, поєднання та реалізації економічних інтересів суб’єктів господарювання знайшли відображення в працях багатьох вітчизняних і закордонних науков- ців, зокрема, Басова В.В., Бутенка А.І., Витвицької О.І., Гершковича Б.Я., Лисюка В.М., Ляшенка В.І., Свиридова О.Ю. та ін. Однак малодослідженим залишається питання ідентифікації систем і підсистем економічних інтересів суб’єктів певних товарних ринків, зокрема, продовольчих, з урахуванням особливостей їх структури, характеру та спрямо- ваності відтворювальних процесів. Відповідно, постає необхідність в оцінці різноякісних інтересів ринкових суб’єктів, протиріч та пріоритетів ЕІ з метою їх подальшого збалансування. Постановка завдання. Мета статті – розроб- ка механізму узгодження економічних інтересів суб’єктів державного ринку зерна – визначила низку завдань:  ідентифікація підсистем і протиріч систе- ми ЕІ зернового ринку з урахуванням особливостей його секторної структури;  характеристика ЕІ суб’єктів інтегрова- ного ринку зернових культур;  оцінка рівня їх реалізації та визначення найсильніших суб’єктів ринку;  обґрунтування принципів узгодження різноякісних ЕІ суб’єктів господарювання та держа- ви;  побудова моделі підтримання балансу ЕІ суб’єктів інтегрованого ринку зерна. Результати. Економічні інтереси нерозривно пов’язані з потребами та мотивами підприємницької діяльності. ЕІ – це реальні, обумовлені відношеннями власності і принципом економічної вигоди мотиви і стимули соціальних дій відносно задоволення динамічних систем індивідуальних потреб. ЕІ – це усвідомлені потреби існування різних суб’єктів господарювання [1]. Економічні інтереси не тотожні потребам, їх задоволенню. По-перше, ЕІ знаходять своє вираження в поставлених меті та діях, спрямо- ваних на задоволення потреб. Потреби і засоби їх задоволення відображають причину і форму прояву економічних інтересів. По-друге, ЕІ завжди відо- бражають відповідний рівень і динаміку задоволення потреб. Безпосередній зв'язок інтересу з економічною вигодою забезпечує активну участь ринкових суб’єктів у відтворювальному процесі. Спрямованість дій учасників процесу відтворення визначається їх ЕІ, які, в свою чергу, породжуються існуючими вироб- ничими відносинами. Різноманіття ринкових суб’єк- тів обумовлює множинність видів та підвидів економічних інтересів. У результаті утворюється складна система інтересів, що охоплює всі стадії відтворювального процесу в межах певного ринку. Кожний товарний ринок можна представити у вигляді послідовного функціонування чотирьох складових – його секторів відповідно стадіям утво- рення, подальшої трансформації та споживання якостей товару. Рух товару в прямому і рух грошей в зворотному напрямку складають повний замкнений відтворювальний цикл [2]. Згідно методології сектор- ного аналізу інтегрованих товарних ринків, структуру державного ринку зерна можна представити як сукупність чотирьох взаємопов’язаних секторів: аграрного, переробного, інфраструктурного та спо- живчого [3]. Секторна модель зернового ринку дозволяє ідентифікувати головні складові системи ЕІ, оцінити ефективність відтворювальних процесів у розрізі кожного сектору, що має важливе значення для розробки дієвого механізму узгодження різно- векторних інтересів суб’єктів ринку. Система економічних інтересів державного ринку зерна має підсистеми як у горизонтальному розрізі (секторні ЕІ), так і у вертикальному (табл. 1). Секторні інтереси об’єднують ЕІ суб’єктів госпо- дарювання, що розгортають свою діяльність у скла- дових секторах зернового ринку. Множинність ринкових суб’єктів і різноспрямованість їх економіч- них інтересів породжують низку протиріч, які можуть виникати як всередині певного сектору (секторні протиріччя), так і між суб’єктами, що здійснюють свою діяльність у різних секторах ринку (міжсекторні протиріччя). Таблиця 1 Підсистеми та протиріччя системи економічних інтересів державного ринку зерна Підсистеми Протиріччя Секторні Умовні позначення Міжсекторні Умовні позначення Горизонтальний розріз – секторні інтереси: 1. ЕІ аграрного сектору 2. ЕІ переробного сектору 3. ЕІ інфраструктурного сектору 4. ЕІ споживчого сектору 1. Аграрні 2. Переробні 3. Інфраструктурні 4. Споживчі ▲ ■ ▼ ● 1. Сектор 1 і 2 2. Сектор 1 і 3 3. Сектор 1 і 4 4. Сектор 2 і 3 5. Сектор 2 і 4 6. Сектор 3 і 4 ▲■ ▲▼ ▲● ■▼ ■● ▼● Вертикальний розріз: 1. ЕІ суспільства і внутрішнього зернового ринку 2. ЕІ світового і державного ринку зерна 3. ЕІ державних зернового та суміжних продовольчих ринків (наприклад, ринку борошна, круп, хлібобулочних виробів тощо) Зовнішні протиріччя 44 ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК РИНКУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ Оскільки зерновий ринок є одним із стра- тегічних державних ринків, розвиток якого стимулює діяльність інших продуктових ринків, система його ЕІ зазнає зовнішнього впливу з боку суспільства, світового ринку зерна, суміжних продуктових ринків (див. табл. 1). Економічним інтересам перелічених носіїв притаманні так звані зовнішні протиріччя, оскільки вони виходять за територіальні і товарні межі державного зернового ринку. Прикладом зовнішніх протиріч може бути протистояння інтересів внутрішніх ринків зерна та борошна стосовно рівня цін на зернові культури; державного та світового зернових ринків щодо обсягів експорту зернових у неврожайні роки; суспільства та суб’єктів ринку стосовно якості, екологічної чистоти та безпеки аграрної продукції. Більш глибше розкрити зміст, напрями дії та протидії виділених підсистем та протиріч системи ЕІ зернового ринку допоможе їх детальна характеристика (в розрізі секторів та на рівні держави як головного регулятора інтересів ринкових суб’єктів). Результати проведеного дослі- дження узагальнено в таблиці 2. В умовах динамічного конкурентного сере- довища головним ЕІ суб’єктів господарювання є зростання рентабельності продукції або операційної діяльності. Для зерновиробників реалізація даного інтересу породжує трьохелементний ланцюг між- секторних протиріч (див. табл. 2), оскільки питання ціни реалізації зернових як головного чинника прибутковості аграріїв визначає рівень рентабель- ності діяльності суб’єктів 2, 3 і 4 секторів інтегро- ваного ринку. Для хлібоприймального підприємства, яке поєднує зберігання зерна з його переробкою, можливе існування двохелементного ланцюга протиріч (варіант 3) за умови придбання зернових безпосередньо у їх виробників. Для зерноекспортерів, які є власниками елеваторів, нівелюються протиріччя між 2 та 3 секторами ринку (варіант 2); для решти суб’єктів зберігання зерна (як правило, державних лінійних елеваторів) характерним є трьохелементний ланцюг міжсекторних протиріч (варіант 1), що є свідченням відносно низької їх доходності. Найменше протиріч виникає на рівні інфрастру- ктурного сектору: двохелементний ланцюг протиріч між секторами 1 і 3, 2 і 3 (варіант 1) часто транс- формується в одноелементний (варіант 2) за умови, якщо експортер є власником зернозберігаючого підприємства. Слід відзначити, що у всіх іденти- фікованих ланцюгах міжсекторних протиріч наявний аграрний сектор (див. табл. 2). Така закономірність, навіть без попередніх розрахунків, свідчить про нестабільний, як правило, низький рівень рента- бельності зерновиробників, їх залежність від державної допомоги та цінової політики найсиль- ніших суб’єктів ринку – експортерів, які, до речі, найменш підвладні деструктивному впливу між- секторних протиріч, оскільки можуть у певній мірі керувати ними, спрямовуючи їх вектор у необхідному напрямку. Секторні протиріччя виникають між ринко- вими суб’єктами, які не бажають змінювати або вдосконалювати застарілі технічні, технологічні, управлінські методи господарювання, та суб’єктами, орієнтованими на інноваційний розвиток, які готові підвищувати рентабельність шляхом впровадження органічного зерновиробництва у секторі 1, оптимі- зації тарифів та якості зернозберігаючих послуг у секторі 2, впровадження міжнародних маркетингових стратегій у секторі 3. Такі інтереси спрямовані на економічне зростання держави і співпадають з його ЕІ та інтересами суспільства. Стратегічні інтереси держави на внутріш- ньому зерновому ринку полягають у забезпеченні належного рівня продовольчої безпеки, якості та безпеки зерна і продуктів його переробки, підтримці доходності аграрного сектору (див. табл. 2). Вектор державних ЕІ співпадає з інтересами споживачів зернопродуктів (населення) і частково з інтересами зерновиробників. Обмеженість фінансових ресурсів не дозволяє державі в повній мірі реалізувати задекларовані ЕІ в аграрному секторі, що породжує низку протиріч з інтересами його суб’єктів, зокрема, стосовно рівня цін державних закупівель зернових культур. Загалом держава визначає параметри поведінки ринкових суб’єктів, вводячи певні правові та економічні обмеження. Таблиця 2 Характеристика економічних інтересів суб’єктів інтегрованого ринку зерна Суб’єкти ринку Характеристика ЕІ Шляхи забезпечення 1. Забезпечення належного рівня продовольчої безпеки держави та її регіонів Формування державного продовольчого резерву Встановлення квот щодо експорту або імпорту зернових культур 2. Підтримка доходності аграрного сектору ринку Цінова підтримка (державні закупівлі зерна) Кредитні та страхові субсидії Погектарні дотації Д ер ж ав а 3. Забезпечення якості і безпеки зерна та продуктів його переробки Ліцензування зернозберігаючих, фумігаційних послуг Сертифікація якості зерна і продуктів його переробки 1. Зростання рентабельності продукції (зерновиробництва) (▲■; ▲▼;▲●)* Підвищення цін державних закупівель зерна Забезпечення ринкових цін продажу експортерам Оптимальні тарифи на зернозберігаючі послуги 2. Урізноманітнення каналів реалізації продукції (▲▼) Створення мережі регіональних оптових ринків сільськогосподарської продукції (далі - ОРСП) Зе рн о- ви ро бн ик и (С ек то р 1) 3. Впровадження органічного зерновиробництва (▲) Створення ринку аграрної екопродукції 45 ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК РИНКУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ Продовження таблиці 2 1. Зростання рентабельності зернозберігаючих послуг: 1- (▲■; ■▼;■●), 2- (▲■; ■▼), 3 - (▲■; ■●) Завищення діючих тарифів Необ’єктивне визначення «класності» зерна С уб ’є кт и зб ер іг ан ня зе рн а (С ек то р 2) 2. Нарощування обсягів зберігання зерна на сертифікованих елеваторах (■) Оптимальні тарифи Висока якість зернозберігаючих послуг Технічне оновлення на інноваційній основі 1. Зростання рентабельності діяльності зерноекспортерів: 1 - (▲▼; ■▼); 2 – (▲▼) Закупівля зерна у виробників за низькими цінами Відсутність нетарифних обмежень (квот) на експорт зернових культур Своєчасне відшкодування державою ПДВ Е кс по рт ер и зе рн а (С ек то р 3) 2. Забезпечення позитивного міжнародного іміджу України на світовому ринку зерна (▼) Реалізація зерна не за низькими, а ринковими цінами Пошук нових зовнішніх ринків збуту В ир об ни ки бо ро ш на , кр уп Зростання рентабельності продукції (операційної діяльності) (▲●;▼●) Скорочення державного цінового регулювання Невисокі ціни на сировину (зерно) Активізація інвестиційної діяльності Зменшення «тіньових» субсекторів ринку С ек то р 4 Н ас е- ле нн я Доступність продукції, її висока якість і екологічна безпека (●) Державний контроль якості і безпеки зерна та продуктів його переробки Регулювання цін на окремі сорти борошна та круп * – умовні позначення ланцюгів міжсекторних протиріч Проведений аналіз різноякісних ЕІ суб’єктів зернового ринку та їх протиріч обумовлює необхідність оцінки рівня їх реалізації за критерієм «рентабельність операційної діяльності» як головного інтересу господарюючих суб’єктів. Відповідно до обраної методології дослідження товарних ринків [2], рентабельність продукції повинна збільшуватися від аграрного до споживчого сектору у міру транс- формації (додавання) певних споживчих якостей товару, які формуються під впливом попиту. Проведене дослідження механізму формування рентабельності зерна в розрізі складових секторів ринку дозволило встановити інше явище, що не підпадає під теорію [4]: РА < РП < РІ > РС (1) РА < РП > РС (2) РА > РС (3) де РА – рентабельність діяльності зерновиробників (сільськогосподарських підприємств); РП – рентабельність зернозберігаючих послуг (елеватори); РІ – рентабельність діяльності зерноекспортерів; РС – рентабельність операційної діяльності борошномельно-круп’яних підприємств. Відповідно до наведених нерівностей (1–3), найнижчу рентабельність має продукція з найвищими споживчими властивостями, вироблена вітчизняними борошномельно-круп’яними підприємствами. Водно- час найвищий рівень рентабельності створюється в інфраструктурному секторі ринку, поза межами виробничого процесу (рис. 1). Сьогодні більше 80 % зернових культур реалізується виробниками зернотрейдерам. Останні, головним ЕІ яких стає формування експортних партій зерна, починають контролювати переважну частину внутрішнього ринку. Як головний покупець зернових культур, експортери визначають рівень їх закупівельних цін, керуючись власними ЕІ, що призводить до загострення міжсекторних протиріч, додаткових втрат аграріїв та держави від необ’єктивного ціно- утворення. Рис. 1. Рентабельність діяльності суб’єктів державного ринку зерна (секторний розріз) Слід відзначити, що зафіксований стати- стикою показник рентабельності зернових культур об’єктивно не оцінює рівень доходності аграріїв. Проведені дослідження довели, що досить високий рівень рентабельності зерна в деякі роки (зокрема, 2001, 2002, 2004, 2007 рр.) є наслідком штучно СЕКТОР 4 Споживчий (вторинна переробка зерна: виробництво продуктів зерно- переробки) РС = 0,7-1,3 % СЕКТОР 3 Інфраструктурний (транспортування зерна, його реалізація, страхові, кредитно-фінансові та інші послуги) РІ = 30-35 % СЕКТОР 1 Аграрний (вирощування зернових культур) РА = 7,3 % Імпорт зерна Експорт зерна СЕКТОР 2 Переробний (первинна переробка: приймання, сушіння, очищення, зберігання відвантаження зерна) РП = 10-20 % 46 ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК РИНКУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ заниженої собівартості за рахунок відсутності в його структурі додаткових витрат сільгоспвиробників на відновлення родючості ґрунту, що призводить до втрати основного природного ресурсу аграрного сектору – землі, а відтак і врожайності культур, їх якості, прибутків аграріїв [4]. Динаміка рента- бельності зернових культур свідчить про нестабільність та значну амплітуду коливань даного показника. Так, за 9-річний період різниця між мінімальним (3,1% у 2005 р.) та максимальним (43,3% у 2001 р.) його рівнем склала 40,2% (таблиця 3). Загалом вектор зміни рентабельності зерна співпадає з напрямом зміни ціни як головного чинника доходності виробників. Так, зниження рівня рентабельності культур у 2008 р. порівняно з попереднім періодом на 12,3% супроводжувалося падінням ціни зернових на 6,59% за одночасного зростання обсягів виробництва на 81,91%. Протилежна ситуація склалася у 2007 році: зменшення валового збору зерна на 14,49% та зростання його середньореалізаційної ціни на 61,78% за рахунок перевищення попиту над пропозицією створили передумови до збільшення рівня рента- бельності зернових на 21,3% (див. табл. 3). Таблиця 3 Аналіз чинників та динаміки змін рентабельності зернових культур* Роки Показники 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 1. Валовий збір зерна, млн. т 39,71 38,80 20,23 41,81 38,02 34,26 29,30 53,29 46,03 2. Зміна валового збору зернових, % 62,35 -2,29 -47,86 106,67 -9,06 -9,89 -14,49 81,91 -13,63 3. Середня ціна реалізації зерна, грн/т 384,3 312,5 535,1 453,1 417,8 515,2 833,5 778,6 799,0 4. Зміна середньої ціни реалізації зерна, % -13,41 -18,68 71,23 -15,32 -7,79 23,31 61,78 -6,59 2,62 5. Модуль коефіцієнта еластичності пропозиції зерна (2/4) 4,65 0,12 0,67 6,96 1,16 0,42 0,23 12,44 5,20 6. Рентабельність зерна, % 43,30 19,30 15,80 20,10 3,10 7,40 28,70 16,40 7,30 7. Зміна рентабельності зерна, % -21,5 -24,0 -3,5 4,3 -17,0 4,3 21,3 -12,3 -9,1 *– розраховано за даними Держкомстату України [5] Для внутрішнього ринку зерна характерний нееластичний рівень попиту та пропозиції культур [6]. Однак поодинокі випадки, коли коефіцієнт цінової еластичності пропозиції зерна перевищував 1, почастішали, сформувавши дворічні цикли (2004- 2005, 2008-2009 рр.). Початком циклу є значне збільшення валового збору зернових (на 106,67 % у 2004 р. та 81,91% у 2008 р.), обумовлене сприятливою ціновою кон’юнктурою попередніх періодів (приріст цін склав 66,64% у 2003 р. та 61,78% у 2007 р.). Кінцем циклу є зворотній процес, тобто скорочення пропозиції зерна (на 9,06% у 2005 р. та 13,63% у 2009 р.) за несприятливої цінової кон’юнктури минулого року (темп падіння цін склав 15,32% у 2004 р. та 6,59% у 2008 р.) (див. табл. 3). Така закономірність свідчить про посилення трансформаційного впливу цінових чинників на розвиток аграрного сектору ринку, проявом якого є нестабільність рівня про- позиції зернових, інформаційна непрозорість ринку, асиметричність інформації щодо цін, породжена більшими можливостями суб’єктів 2 та 3 секторів порівняно з суб’єктами 1 сектору відносно доступу до ринкової інформації. В таких умовах зерновиробники як найменш інформовані суб’єкти ринку несуть додаткові втрати від невірно визначених обсягів посівних площ, реалізації продукції за цінами, нижчими ринкових, що знижує їх доходність та поглиблює міжсекторні протиріччя. Збалансування різноякісних ЕІ суб’єктів вну- трішнього ринку зерна обумовлює необхідність визначення пріоритету певних інтересів. На думку Ляшенко В.І., переважаюче значення задоволення суспільних потреб як умова розвитку суспільства ставить питання про необхідність пріоритету суспільних (загальнодержавних) інтересів. Завдання суспільства і самого суб’єкта (носія інтересів) полягає в тому, щоб знайти правильне співвідношення необхідних інститутів і суспільних процесів, яке сприяло б суспільно корисній спрямованості поєд- нання, формування та реалізації інтересів [1]. Враховуючи вищевикладене, в основу механізму узгодження ЕІ суб’єктів зернового ринку доцільно покласти такі принципи: 1) пріоритет ЕІ держави як носія інтересів суспільства, нації в цілому; 2) збалансування відтворювальних процесів на внутрішньому ринку зернових культур; 3) зниження (нівелювання) деструктивного впливу міжсекторних протиріч; 4) раціональність поведінки ринкових суб’єк- тів, стимулювання суспільно корисної спрямованості та реалізації їх економічних інтересів. Перелічені принципи знайшли відображення в запропонованій автором моделі підтримання балансу економічних інтересів суб’єктів інтегро- ваного ринку зерна (рис. 2). 47 ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК РИНКУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ Рис. 2. Модель підтримання балансу ЕІ суб’єктів інтегрованого ринку зерна Домінанта інтересів держави на внутріш- ньому зерновому ринку реалізується шляхом встановлення певних вимог та обмежень до діяльності його суб’єктів з метою забезпечення продовольчої безпеки країни та її регіонів, стимулювання збалансованого розвитку складових секторів ринку, успішного вирішення соціальних завдань (див. рис. 2). Порушена нераціональним міжсекторним розподілом фінансових ресурсів рівновага балансу ЕІ може бути відновлена за умови активізації державою механізму оптимізації перерозподілу грошових коштів між суб’єктами зернового ринку пропорційно частці доданої вартості, створеної ними, у кінцевій (загальній) споживчій вартості товару. Проведений міжсекторний аналіз рентабельності операційної діяльності суб’єктів ринку зерна (див. рис. 1) наочно свідчить про непропорційний розподіл фінансових ресурсів: максимізація доданої вартості зернопродуктів відбувається у секторах з найнижчим рівнем доходності (аграрний та споживчий), водночас найвищий рівень рентабельності притаманний інфраструктурному сектору, в якому створена додана вартість товару є мінімальною порівняно з іншими секторами інтегрованого ринку. Відповідно, щоб збалансувати сучасні відтворювальні процеси, доцільно спрямувати вектор регуляторних дій на підтримку, перш за все, виробників зерна та продуктів його переробки, що знайшло відображення в запропонованій моделі (див. рис. 2). Серед заходів, покликаних підвищити рента- бельність аграрного та споживчого секторів зернового ринку, слід особливу увагу приділити розвитку регіональних ОРСП як дієвому засобу протидії ціновій залежності виробників від зерноекспортерів та елеваторів, нівелювання деструктивних протиріч між 1, 2 і 3 секторами ринку; стимулюванню експорту не зернових культур, а продуктів їх переробки; підтримці стратегічних зернопереробних підприємств, ЕІ яких мають суспільно корисну спрямованість. Слід відзначити, що інтереси ринкових суб’єктів, орієнтовані на впровадження органічних технологій зерновироб- ництва, інноваційний розвиток зернозберігаючих та Ідентифікація головних інтересів, секторних та міжсекторних протиріч суб’єктів ринку Узгодження економічних інтересів ринкових суб’єктів ДЕРЖАВА 1. Зміцнення підвалин продовольчої безпеки держави та її регіонів: а) посилення контролю за порядком формування та використання резервного фонду зернових; б) системний моніторинг динаміки обсягів та цін імпорту/експорту зерна; в) експорт зерна за «надлишковим» принципом, підвищення достовірності прогнозних балансів зернових. 2. Стимулювання збалансованого розвитку 4 секторів зернового ринку: а) створення регіональних ОРСП; б) підтримка зернопереробних підприємств, експорту продуктів зернопереробки; в) заохочення ефективних суб’єктів, ЕІ яких мають суспільно корисну спрямованість (податкові пільги, кредитування, ліцензування тощо) 3. Вирішення соціальних завдань: а) адресна допомога соціально незахищеним категоріям населення; б) відшкодування витрат борошномельно- круп’яним підприємствам з соціально орієнтованим виробництвом СЕКТОР 1 1. Спрямування товаропотоків зерна із непрозорих каналів реалізації до ОРСП 2. Оптимізація виробництва зернових у відповідності до потреб зернопродуктового підкомплексу 3. Впровадження органічних технологій зерновиробництва СЕКТОР 2 1. Оптимізація тарифної політики 2. Збалансованість ціни та якості зернозберігаючих послуг 3. Технічне оновлення на інноваційній основі СЕКТОР 3 Субсектор експорту зерна 1. Укладання експортних контрактів через аграрні біржі, в т.ч. і на ОРСП 2. Експорт українського зерна не за низькими, а світовими цінами 3. Пошук і освоєння зовнішніх ринків збуту продуктів зернопереробки СЕКТОР 4 Виробники борошна та круп: 1. Підвищення якості продукції у відповідності до вимог міжнародних стандартів 2. Розширення асортименту продукції у відповідності до внутрішнього та зовнішнього попиту 3. Інноваційний розвиток виробництв Населення: доступність, висока якість та екологічна безпека борошна та круп Формування стійких зворотних зв’язків для забезпечення Вхід Вихід БАЛАНС ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ Створення умов для збалансування відтворювальних процесів на зерновому ринку; подолання залежності виробників від цінової політики зернотрейдерів; становлення раціональних економічних відносин між суб’єктами різних секторів та нівелювання міжсекторних протиріч; підвищення ефективності механізму державного регулювання ринку; зростання загальної рентабельності внутрішнього зернового ринку 48 ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК РИНКУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ переробних підприємств, освоєння і реалізацію експортерами міжнародних маркетингових стратегій, мають суспільно корисну спрямованість, а відтак повинні заохочуватися державою. Загалом раціональність поведінки суб’єктів внутрішнього зернового ринку спрямовується на досягнення власної мети в межах встановлених державою вимог до їх діяльності (див. рис. 2). Відповідно до теорії раціонального вибору, раціо- нальність визначається як ідеальний (абстрактний) тип реальності, що дає змогу сформулювати певні гіпотези стосовно поведінки економічних суб’єктів і, відповідно, прогнозувати їх можливі відносини між собою [7]. Критерій визначає якісну сутність економічного явища (на відміну від показників, які є його кількісною характеристикою) [3]. Враховуючи наведені визначення, критерій раціональності економічних відносин між суб’єктами інтегрованого ринку зерна можна ідентифікувати як ефективність відтворювального циклу, тобто відповідність (міжсекторна пропорційність) обсягу грошових коштів доданій вартості товару. Критерій раціо- нальності має двояку природу: з одного боку, він орієнтований на збалансування суспільних та особистих інтересів, з іншого, на оптимізацію міжсекторних ЕІ суб’єктів господарювання. В обох випадках провідна роль регулятора належить державі (див. рис. 2). Висновки. Таким чином, в ході дослід- ження сучасної системи економічних інтересів державного ринку зерна було встановлено, що найгостріші міжсекторні протиріччя відбуваються між аграрним та інфраструктурним секторами. При цьому у всіх ідентифікованих ланцюгах міжсектор- них протиріч був наявним аграрний сектор, що свідчить водночас про його ключову роль у функціонуванні зернового ринку та його фінансову нестабільність, породжену ціновим, інформаційним, ресурсним тиском з боку більш рентабельних секторів. Оцінка рівня реалізації ЕІ суб’єктів зернового ринку довела непропорційність міжсек- торного розподілу фінансових ресурсів, обґрун- тувавши пріоритетні напрями і форми збалансування відтворювальних процесів, що знайшло відображення в запропонованій автором моделі підтримання балансу ЕІ суб’єктів інтегрованого ринку зерна. Теоретичне значення проведеного дослі- дження полягає в розвитку теоретико-методичних підходів до формування, поєднання та реалізації економічних інтересів суб’єктів державного ринку зерна, практичне значення визначається можливістю використання його основних положень в ході реформування діючого механізму державного регулювання та управління зерновим ринком. Перспективи подальших досліджень та розвідок у даному напряму полягають в оцінці впливу зовнішніх протиріч, що виникають між ЕІ світового і державного ринку зерна, ЕІ внутрішнього зернового та суміжних продовольчих ринків, а також іденти- фікації секторних і міжсекторних протиріч у сучасних системах економічних інтересів стра- тегічних ринків продуктів харчування за методикою, описаною в даній статті. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Ляшенко В.И. Регулирование развития экономических систем: теория, режимы, институты / В.И. Ляшенко. – Донецк: Дон.НТУ, 2006. – 668 с. 2. Лисюк В.М. Актуальні проблеми регулювання товарних ринків /В.М. Лисюк // Вісник соціально- економічних досліджень. ОДЕУ. Вип. 22. – Одеса. – 2006. – С. 222-226. 3. Нікішина О.В. Методичні засади критеріальної оцінки та діагностики продовольчих ринків / О.В. Нікішина // Економіка харчової промисловості. – 2010. – № 2 (6). – С. 35-40. 4. Нікішина О.В. Механізм формування рентабельності українського зерна / О.В. Нікішина // Экономические инновации. Выпуск 30: Локальные экономические системы в экономическом, социальном и экологическом пространстве. Сборник научных работ. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2007. - С. 265-274. 5. Офіційний сайт Держкомстату України. Розділ «Сільське господарство» //http://www.ukrstat.gov.ua/ 6. Нікішина О.В. Трансформаційний вплив цінових чинників на розвиток державного ринку зерна / О.В. Нікішина // Зернові продукти і комбікорми. Науково-виробничий журнал ОНАХТ. – 2008. – № 1 (29) – С. 4-9. 7. Швери Р. Теория рационального выбора: универсальное средство или экономический империализм / Р. Швери // Вопросы экономики. – 1997. – №7. – С. 35-52.

Баланс інтересів: критерій раціональності економічних відносин (на прикладі державного ринку зерна)

Репозитарії

Схожі ресурси