До вивчення техніки орнаментації давньоруських дерев’яних виробів

До вивчення техніки орнаментації давньоруських дерев’яних виробів

Подано результати дослідження техніки орнаментації давньоруських виробів з дерева. Вказано інструментарій, який застосовували для виконання різних видів орнаменту....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2013
1. Verfasser: Сергеєва, М.С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2013
Schriftenreihe:Археологія
Schlagworte:
Статті
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195315
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:До вивчення техніки орнаментації давньоруських дерев’яних виробів / М.С. Сергеєва // Археологія. — 2013. — №. 2. — С. 34-43. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-195315
record_format dspace
spelling irk-123456789-1953152023-12-04T14:38:36Z До вивчення техніки орнаментації давньоруських дерев’яних виробів Сергеєва, М.С. Статті Подано результати дослідження техніки орнаментації давньоруських виробів з дерева. Вказано інструментарій, який застосовували для виконання різних видів орнаменту. Представлены результаты исследования техники орнаментации деревянных изделий, происходящих с памятников Южной Руси. По технике нанесения различается орнамент, выполненный режущими инструментами (нож, специальные резцы), острием шила или специального резца, а также выпиленный. Отдельной разновидностью является циркульный орнамент. Значительная часть исследованной деревянной посуды орнаментирована резцом. Сечение бороздок орнаментальных линий позволяет реконструировать основные формы лезвий резцов: косые, прямые (горизонтальные) и закругленные (желобчатые). Точеные изделия орнаментировали во время изготовления на токарном станке. На отдельных фрагментах сосудов видны следы предварительной разметки под орнамент. Исследование орнамента деревянных гребней позволяет предполагать, что техника их орнаментации сопоставима с применяемой в косторезном деле. На них, кроме резного, прослежен выпиленный орнамент, хорошо изученный на примере костяных гребней. Характерным элементом орнамента гребней являются также циркульные окружности, выполненные специальным инструментом. Presented are the results of the research on ornamentation technique on wooden wares coming from the Southern rus sites. By carving techniques, there are distinguished ornaments made with cutting tools (knife, special chisels), with an awl edge or a with a special chisel edge, as well as sawed ones. A separate variety is a ring-and-dot decorative pattern. A considerable part of studied wooden tableware was ornamented with a chisel. Section of grooves of ornamental lines allows reconstructing basic forms of chisels blades: slanting, rectangular (horizontal), rounded (chamfered). the turned wares ornamented during making on a lathe. on separate fragments of vessels there are traces of preliminary marking for a decorative pattern. research of decorative pattern of wooden combs allows supposing that the technique of their ornamentation is comparable with one that is applied in bone carving. on them, except for fretted decorative pattern, a sawed one is traced which is well-studied on the example of bone combs. A characteristic element of decorative pattern of combs is also circles executed with a special tool. 2013 Article До вивчення техніки орнаментації давньоруських дерев’яних виробів / М.С. Сергеєва // Археологія. — 2013. — №. 2. — С. 34-43. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195315 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Сергеєва, М.С.
До вивчення техніки орнаментації давньоруських дерев’яних виробів
Археологія
description Подано результати дослідження техніки орнаментації давньоруських виробів з дерева. Вказано інструментарій, який застосовували для виконання різних видів орнаменту.
format Article
author Сергеєва, М.С.
author_facet Сергеєва, М.С.
author_sort Сергеєва, М.С.
title До вивчення техніки орнаментації давньоруських дерев’яних виробів
title_short До вивчення техніки орнаментації давньоруських дерев’яних виробів
title_full До вивчення техніки орнаментації давньоруських дерев’яних виробів
title_fullStr До вивчення техніки орнаментації давньоруських дерев’яних виробів
title_full_unstemmed До вивчення техніки орнаментації давньоруських дерев’яних виробів
title_sort до вивчення техніки орнаментації давньоруських дерев’яних виробів
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2013
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195315
citation_txt До вивчення техніки орнаментації давньоруських дерев’яних виробів / М.С. Сергеєва // Археологія. — 2013. — №. 2. — С. 34-43. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT sergeêvams dovivčennâtehníkiornamentacíídavnʹorusʹkihderevânihvirobív
first_indexed 2025-07-16T23:18:18Z
last_indexed 2025-07-16T23:18:18Z
_version_ 1837847439947595776
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 2 34 З-поміж  давньоруських  дерев’яних  виробів  привертають  увагу  орнаментовані.  Можливо,  через те, що їх порівняно небагато, такі знахід- ки вивчені недостатньо, як і техніка орнамен- тації дерев’яних виробів. Пропонована стаття  має  на  меті  презентувати  результати  спосте- режень  техніки  нанесення  контурного  орна- менту на деякі дерев’яні вироби, що походять  з  давньоруських  пам’яток Південної  Русі.  Це  переважно  дерев’яний  посуд  із  Києва,  Воїн- ської Греблі та Колодяжина, а також гребінки  з Києва — з Подолу (Сагайдак 1991, рис. 56, 1)  і Верхнього Міста (Архіпова 2006, рис. 2, 6), з  Воїнської  Греблі  (Довженок,  Гончаров,  Юра  1966, табл. ХХ, 9), Городська (Сергеева 1998а,  рис.  2,  15)  і  Райковецького  городища  (Сер- геева  1998а,  рис.  2,  5).  Із  Чучина  (с.  Балико- Щучинка,  Київська  обл.)  походить  виточена  балясина,  декорована  паралельними  лініями  (Сергеева 2010, рис. 2, 9).  Контурне різьблення — це  техніка нанесен- ня  на  поверхню  виробу  заглиблених  ліній,  які  формують контур рисунка. У техніці контурного  різьблення  орнаментували  вироби  різної  якос- ті та призначення, виготовлені з дерева, кістки,  каменю та інших матеріалів. Серед орнаменталь- них композицій, виконаних у цій техніці, пану- ють геометричні візерунки, які можна поділити  на прямолінійні (лінійно-геометричні), криволі- нійні та циркульні.  Лінійно-геометричні  візерунки  на  виробах  з  дерева  репрезентовані  переважно  лініями —  одинарними й  паралельними,  а  також фігура- ми, створеними відрізками прямих ліній. Най- поширенішим був простий декор: одна врізана  лінія або дві—три (більше рідко) паралельні. Та- ким орнаментом зазвичай оздоблювали верхню  частину й піддон посудини. Багато орнаменто- ваного  таким  чином  посуду  виявлено  у  Воїн- ській Греблі (Сергєєва 2011а, рис. 1, 1, 3, 6—9, © М.С. СЕРГЄЄВА, 2013 М.С. Сергєєва ДО ВИВЧеННЯ ТехНІКИ ОРНАМеНТАЦІЇ ДАВНЬОРУСЬКИх ДеРеВ’ЯНИх ВИРОБІВ Подано результати дослідження техніки орнаментації давньоруських виробів з дерева. Вказано інструментарій, який застосовували для виконання різних видів орнаменту. К л ю ч о в і с л о в а: Давня Русь, деревообробка, різьблене дерево, технологія, орнамент. 22;  2, 6, 8, 9, 15). Прямі  лінії  наносили  також  уздовж  зубців  гребеня.  Прикладом  викорис- тання в декорі фігур,  створених відрізками лі- ній, може бути композиція, вирізблена на чаші  з Колодяжина (Гончаров 1952, табл. II, 3; Сергє- єва 2011, рис. 4), у вигляді асиметричного пере- плетення стрічок і ліній. Так само створена аси- метрична композиція на фрагменті дерев’яного  предмета  з Новогрудка  (Гуревич  1981,  рис.  86,  4). Прикладом криволінійної композиції може  бути плетінка на тій само чаші з Колодяжина.  Рослинний  орнамент  репрезентований  на  по- судині з Києва (Каргер 1958, табл. XCVI, верх).  Складні  сюжетні  композиції  в  декоративно- му оформленні речі репрезентує посудина з ба- тальною сценою, виявлена в Чернігові (Моця,  Казаков 2011, с. 130, 149).  До елементів контурного орнаменту належать  також  циркульні  кола,  відомі  на  дерев’яних   гребінках (Гончаров 1950, табл. XXVIII, 15; Сер- геева 1998а, рис 2, 15; Архіпова 2006, рис. 2, 6) Відносна  простота  виконання  контурної  орнаментації, особливо геометричних візерун- ків, зумовила значне поширення такого орна- менту в усі часи на великих територіях. Так де- корували вироби з різних матеріалів,  зокрема  й дерева.  У  техніці  нанесення  орнаменту  вирізняємо  такі:  виконаний  різальним  інструментом  (но- жем  або  спеціальним  різцем),  пропиляний,  прокреслений  вістрям  шила  або  спеціального  різця та виконаний циркульним інструментом.  Найуніверсальнішим знаряддям для різьб- лення  та  нанесення  лінійного  орнаменту  був  ніж.  Для  простіших  операцій  придатним  міг  бути звичайний господарський ніж, і в межах  домашнього ремесла, безперечно, користува- лися саме ним. Але були й спеціальні ножі для  різьбярських робіт: невеликі, з вузьким лезом  і загостреним кінцем. Такі ножі неодноразово  виявляли на давньоруських пам’ятках. Ножем  могли нанести знак кола зі спицями на стінці  ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 2 35 посудини з Воїнської Греблі  (Сергєєва 2011а,  рис.  4),  про  що  свідчить  форма  борозенки.  Коло  має  відносно  правильну  форму,  на  не- великому відрізку контурна лінія зберегла об- рис, за яким видно застосування спеціально- го  інструменту. Можна  припустити, що  коло  вирізали по шаблону, який обвели лезом, або  скористалися попередньою розміткою цирку- лем. Деякі  вади  в  контурі  зображення  відки- дають застосування циркуля, який навряд чи  використовували  для  остаточного  виконання  фігури (рис. 1, 3). Найімовірніше, саме лезом  ножа  виконано  орнамент  на  чаші  з  Колодя- жина, хоча не можна відкидати, що для цього  скористалися вістрям різця зі скошеним лезом  (рис. 1, 2). На зламі видно, що рівчачки про- різані навскіс, місцями вони досить глибокі —  до  1,0—1,5  мм.  Ножем  могли  бути  виконані  також лінії вздовж зубців на гребенях з Київ- ського Подолу (рис. 2, 2) та Райковецького го- родища (рис. 2, 3), на ткацькому гребені з Во- їнської Греблі (рис. 2, 5) тощо.  Значна  частина  дослідженого  дерев’яного  посуду орнаментована різцем. Ширина боро- зенки в цьому разі по всій довжині однакова,  стінки  вертикальні  або  трохи  скошені  дони- зу. В перетині рівчачки візерунка можуть мати  форму  кута  або  прямокутника  з  плоским  чи  трохи  заокругленим  дном  залежно  від форми  різця. Перетин борозенок орнаментальних лі- ній  дозволяє  реконструювати  основні  форми  лез різців: найчастіше скошені під кутом, пря- мі (горизонтальні) або заокруглені (жолобчас- ті).  Для  виконання  тонкого  складного  орна- менту  могли  застосовувати  також  спеціальні  різці з загостреним кінцем. Тонким різцем, ви- ходячи з характеру борозенок, виконано граві- йований рослинний орнамент на чаші з Києва  (рис. 1, 1).  Якщо  лінії  виконували  різцем  з  відносно  широкою  робочою  частиною  (понад  1,0  мм),  лінії мали вигляд канелюр. Прикладом такого  орнаменту є канелюри прямокутного перетину  завширшки 3,0 мм під вінцями великої різьб- леної  посудини  з Воїнської  Греблі  (рис.  3).  У  Городську знайдено різець, яким могли вико- нуватися канелюри такого зразка, але ширші,  7,0 мм, зважаючи на ширину леза (рис. 4). Рі- Рис. 1. Приклади орнаментації дерев’яного посуду: 1 — Київ; 2 — Колодяжин; 3 — Воїнська Гребля ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 2 36 зець з жолобчастим лезом (близько 10 мм зав- ширшки) для робіт по дереву знайдено в Чер- нігові (Мудрицкий 1989, рис. 77, 8). Такі різці  призначалися для обробки габаритної дереви- ни (наприклад, деталей меблів або інших еле- ментів інтер’єру), але вони дають загальне уяв- лення  про  форму  робочої  частини  різців  для  дрібних робіт. Виточений посуд орнаментували під час його  виготовлення на токарному верстаті (рис. 5; 6).  Орнамент  паралельними  лініями  виконували  простим натискуванням токарного різця на по- верхню. Деякі з піддонів посуду з Воїнської Гре- блі  орнаментовані  одним  різцем  зі  скошеним  лезом (рис. 5, 1—3), від якого лишалися досить  глибокі борозенки. Вказаний посуд можна вва- Рис. 2. Орнамент на дерев’яних гребенях:  1, 2 — Київ; 3 — Райковецьке городище; 4 — Городськ; 5 — Воїнська Гребля ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 2 37 жати  продукцією  одного  майстра.  Іншим  різ- цем — з заокругленим лезом завширшки близь- ко 2,0 мм — серед нашої добірки орнаментована  виточена покришка (рис. 5, 4). Орнаментація на  токарному верстаті простежена також на фраг- менті  невеличкої  балясини  (ймовірно,  деталі  меблів або іншого хатнього начиння), яка похо- дить з Чучина (рис. 7). На  деяких  виробах  орнамент  виконаний  дуже  тоненькими  лініями.  Вони  могли  бути  нанесені  вістрям  інструменту на  зразок шила  або  спеціальним  різцем  з  загостреним  кін- цем. Як приклад такого декору назвемо фігу- ри, продряпані на двох дерев’яних посудинах  з Колодяжина (Сергєєва 1998, рис. 6, 5; Сергє- єва 2011, рис. 5; рис. 6, 3 ). На  кількох фрагментах  посуду  з  Воїнської  Греблі виявлено сліди інструментів, які могли  мати  технічне  призначення,  тобто  для  орна- ментації  посуду.  На  двох  дрібних  фрагментах  стінок  посуду  з  Воїнської  Греблі  простеже- ні  ледь  помітні  паралельні  лінії,  продряпані,  ймовірно, тонким вістрям. Це могла бути роз- мітка  для  майбутнього  орнаменту  (Сергєєва  1998, с. 123, рис. 6, 5), але стверджувати те на- певно не можна через незначні розміри фраг- ментів.  Показовішим  є  піддон  від  посудини,  яка, можливо, не була закінчена (рис. 8). З од- ного її боку є ледь помітні тоненькі паралель- ні лінії, виконані голкою або шилом, що могли  маркувати  місце  майбутнього  декору.  Такий  спосіб  розмітки  поверхні  для  орнаментуван- ня простежений вперше. Не виключено, що це  специфічний прийом, який практикував кон- кретний майстер. Розглядаючи прямі лінії вздовж зубців гре- беня, слід мати на увазі, що в деяких випадках  Рис. 3. Воїнська Гребля. Дерев’яна посудина Рис. 4. Городськ. Різець по дереву та його робочий кі- нець ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 2 38 Рис. 5.  Воїнська  Гребля.  Приклади  орнаменту,  виконаного на токарному станку вони могли мати суто технічне призначення —  маркували межу пропилу зубців. Такі лінії тех- нічного призначення простежуються на ткаць- кому гребені з Воїнської Греблі, вони виконані  лезом  різального  інструменту.  Те  само  стосу- ється й деяких кістяних гребенів. Іноді на ро- гових  гребенях  лінії  вздовж  зубців  простежу- ються навіть тоді, коли вони не могли викону- вати  будь-яку  орнаментальну  роль.  Зокрема,  такі лінії  зафіксовані на декотрих однобічних  Рис. 6. Воїнська Гребля. Виточене блюдо набірних гребінках, де в готовому виробі вони  були приховані накладкою. Приміром, на гре- бінці  з  Берізок  у  Чернігові  (Бліфельд  1965,  табл.  ІІІ,  7)  при  збільшенні  видно  подвійну  тонку горизонтальну лінію, прокреслену тіль- ки з одного боку, що також вказує на її техніч- не призначення.  Зазначена  техніка  маркування  межі  зуб- ців  на  дерев’яних  гребенях  сягає  давніх  ча- сів,  принаймні  доби  античності  (Сокольский  ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 2 39 Рис. 8. Воїнська Гребля. Сліди розмітки під орнамент на піддоні посудини  єва та Городська (рис. 2, 1, 4) засвідчує, що тех- ніка  його  нанесення  не  відрізнялася  від  тієї,  яку  застосовували  для  орнаментації  виробів  з  кістки.  Циркульні  кола  завжди  мають  пра- вильну форму й виконувалися спеціальним ін- струментом. За можливості розглянути коло в  перетині завжди видно, що центральна крапка  значно глибша за борозенки кола (рис. 9, 10).  Кола, як правило, виконані з неоднаковим на- жимом, через що глибина борозенки різна. Вкажемо,  що  термін  «циркульний»  щодо  орнаменту,  утвореного  колами  з  крапкою  в  центрі, досить умовний. Те саме можна сказа- ти й стосовно назви «циркуль» або «циркуль- ний різець» для інструменту, яким виконували  подібний  орнамент.  Такий  інструмент  не  був  власне циркулем у прямому значенні. Але така  назва має право на існування, оскільки прин- цип  дії  обох  інструментів  приблизно  однако- вий і базується на обертанні різця (для цирку- ля — голки чи  грифеля) навколо центральної  осі. А.В. Шаманаєв вважає, що для нанесення  1971, с. 147). Її можна вважати універсальною,  оскільки  вона  зумовлена  не  так  культурними  традиціями, як технологією виробництва гре- бенів.  Проте  не  можна  зводити  роль  прямих  лі- ній  під  зубцями  лише  до  допоміжного  мар- кера.  Сумнівним  є  таке  призначення  ліній  на  гребені  з Київського Подолу: попри  їх не- дбале виконання вони прорізані значно вище  пропилу  зубців.  Як  орнамент  слід  розгляда- ти  паралельні  лінії  на  гребенях  з  Верхнього  Києва  та  Городська.  Вони  виконані  дуже  ре- тельно та є прикладом випиленого орнаменту  (рис. 2, 1, 4). На обох гребенях видно, що лінії  наносили тією само пилкою, якою випилюва- ли й  дрібні  зубці. Техніка  випилювання  ліній  уздовж  зубців  звична й  для  гребенів  з  кістки.  За нашими спостереженнями, випилені лінії є  найпоширенішим  варіантом  прямолінійного  орнаменту на рогових гребенях  із Середнього  Подніпров’я (Сергєєва 2011б, с. 21). Таку само  техніку  орнаментації  відзначають  дослідники  кістяних  і  рогових  гребенів  у  інших  регіонах  східноєвропейського лісостепу (Флерова 1998,  с. 92; Горбунов 2009, с. 10). Гребені з пропила- ми є серед матеріалів Прикам’я (Арматынская  1995,  табл.  3).  Отже,  зазначену  техніку  орна- ментації цілком можна вважати універсальною  для гребенів незалежно від вихідного матеріалу  для  їх  виготовлення. Застосування пилки для  нанесення прямих ліній на гребені можна по- яснити, з одного боку, значенням цього інстру- менту для виготовлення таких виробів, з іншо- го — саме він уможливлював отримувати пра- вильні й ретельно виконані лінії. З боку технології виконання особливий ін- терес  викликає  циркульний  орнамент,  який  трапляється  в  орнаментиці  дерев’яних  гребе- нів. Циркульний орнамент на гребенях із Ки- Рис. 7. Чучин. Виточена балясина  ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 2 40 Рис. 9. Інструменти для нанесення деяких ви- дів орнаменту: 1—6, 8 — інструментарій су- часних косторізів  (за: Абросимова, Каплан,  Митлянская  1984); 7 —  знаряддя  для  нане- сення циркульних кіл (за: Hensel 1956); 9 —  різець ХІІ ст. з Новгорода (за: Колчин 1959);  10 — циркульний орнамент на гребені з Го- родська; 11 — посудина з Воїнської Греблі циркульних кіл на вироби з кістки, найвірогід- ніше,  застосовували  циркуль,  на  одній  ніжці  якого закріплювали голку, а на іншій — різець  (Шаманаев 2005, с. 53). Проте для таких робіт  придатніші монолітні різці, тож варто звернути  увагу на деякі пізніші аналогії. Сучасні майстри  для  нанесення  циркульного  орнаменту  вико- ристовують специфічні різці з кількома зубця- ми та центральним стрижнем (рис. 9, 1—5). У  посібниках з художнього різьблення по кістці  їх називають викруткою (Абросимова, Каплан,  Митлянская 1984, с. 122, рис. 131, а, б; 132, а).  Центральноєвропейський етнографічний при- клад  аналогічного  пристрою  наведений  у  ро- боті  В.  Гензеля  з  посиланням  на М.  Гладиша  (Hensel 1956, rys. 241). Це різець з двома зубця- ми, один з яких слугує центральним опорним  стрижнем. Його приводили в дію спеціальним  буравом (рис. 9, 7).  Викрутки функціонують за тим само прин- ципом, що  й  центрове  пероподібне  свердло,  яке, можливо, й було їх прототипом. Зверне- мо увагу на точку зору В.І. Бесєдіна, який від- значив, що пероподібне свердло в добу брон- зи було ідеальним інструментом для нанесен- ня циркульного орнаменту на вироби з кістки  (Беседин  1999,  с.  53).  Тризубі  інструменти  виявлено  при  розкопках  давньоруських  міст  ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 2 41 (Лысенко 1997, рис. 23, 1; Седова 1997, рис. 63,  3) і поза межами Русі на значній території: на  Киласовому городищі в Прикам’ї (Ленц 2002,  рис. 65, 7), у Старому Місті на Мораві (Hrubý  1957, оbr. 26, 3) та ін. Щоправда, центральний  стрижень робочої частини знайдених  інстру- ментів  за  довжиною  однаковий  з  боковим,  тим  часом  як  центральна  крапка  циркуль- них кіл у простежених нами випадках завжди  глибша — і на дерев’яних, і на кістяних виро- бах. Таку деталь для косторізної продукції від- значає також І. Ульбріхт за матеріалами Хай- табу (ulbricht 1978, Abb. 7). Проте сама фор- ма циркульного інструменту могла бути саме  такою.  У зв’язку з реконструкцією інструментів для  нанесення  циркульного  орнаменту  звернемо  увагу  на  двозубе  знаряддя  з Новгорода  (Кол- чин 1959, рис. 53А). Автор трактує його як цир- кульне свердло, але це сумнівно, оскільки жо- ден із зубців за формою та довжиною не можна  інтерпретувати як центральний упор, необхід- ний  для  обертання  різця  навколо  осі  (рис.  9,  9).  Обидва  зубці  ідентичні.  Експерименталь- но виконати циркульне коло таким інструмен- том нам вдалося, але така форма робочої час- тини менш доцільна для подібної операції ніж  різець  з  центральним  упором.  Варто  зверну- ти увагу на те, що зазначений інструмент має  аналогії  серед  сучасних  знарядь  іншого  при- значення. Одним  із  них  є  циркуль,  яким  ко- ристуються для розмітки поверхні під майбут- ній орнамент  (рис. 9, 8). Таким або подібним  інструментом могли виконувати розмітки для  кіл,  про  які  згадано  вище.  Схожу  форму  має  також робоча частина безцентрової викрутки,  яку застосовують для виконання звичайних кіл  без центральної крапки (рис. 9, 6). Проте слід  зазначити,  що  в  орнаментації  давньоруських  виробів  з природних матеріалів  (дерево, кіст- ка) кола без центральної крапки нам невідомі.  Отже,  інструмент  з Новгорода мав  інше при- значення та, вірогідніше, пов’язаний з розміт- кою  поверхні  або  з  нанесенням  схематичних  контурів елементів майбутнього орнаменту. Рі- зець з двома зубцями в деяких випадках міг за- стосовуватися для нанесення паралельних лі- ній на вироби з різних матеріалів. Наприклад,  одна  з  виточених дерев’яних посудин  з Воїн- ської Греблі орнаментована подвійною лінією,  можливо, виконаною двозубим різцем (рис. 9,  11). На користь цього можуть свідчити чіткі па- ралельні лінії навіть у разі викривлення їх, від- стань між лініями завжди однакова — 1,2 мм.  Застосування двозубого різця для орнамента- ції деяких гребінок зі Старої Ладоги відзначає  О.І. Давидан (Давидан 1962, с. 105—106). Що- правда,  конкретний  інструмент  з  Новгорода  вона  вважає  циркульним,  що  не  співпадає  з  нашими міркуваннями.  Отже, в розпорядженні давньоруських різь- бярів по  дереву Південної Русі  були  різнома- нітні інструменти для орнаментації своєї про- дукції. Серед них, окрім ножів, — пилки, різ- ці різної форми та спеціальні інструменти для  нанесення циркульних кіл. Цей набір  інстру- ментів  уможливлював  створення різних  видів  орнаменту. Абросимова А.А., Каплан Н.И., Митлянская Т.Б. Художественная резьба по дереву, кости и рогу. — М., 1984.  Арматынская О.В. Орнамент резной кости Чепецких городищ // Материалы исследований городища Иднакар  ІХ—ХІІІ вв. — Ижевск, 1995. — С. 84—97. Архіпова Є.І. Пам’ятки декоративно-ужиткового мистецтва Стародавнього Києва (за матеріалами розкопок 2001— 2002 рр.) // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 62—73. Беседин В.И. «Микенский» орнаментальный стиль эпохи бронзы в Восточной Европе // Археология восточноев- ропейской лесостепи. — Воронеж, 1999. — 13. — С. 45—59. Бліфельд Д.І. Древньоруський могильник в Чернігові // Археологія. — 1965. — 18. — С. 105—138. Гончаров В.К. Райковецкое городище. — К., 1950. Гончаров В.К. Роботи Волинської експедиції 1948 р. // АП УРСР. — 1952. — ІІІ. — С. 169—181. Горбунов Д.Н. Изделия из кости и рога Липинского археологического комплекса // Актуальные проблемы научно- го творчества ученых кафедры истории России. — Курск, 2009. — 5. — С. 5—20. Гуревич Ф.Д. Древний Новогрудок. — Л., 1981. Давидан О.И. Гребни Старой Ладоги // АСГЭ. — 1962. — 4. — С. 95—108.  Довженок В.Й., Гончаров В.К., Юра Р.О. Древньоруське місто Воїнь. — К., 1966. Каргер М.К. Древний Киев. Очерки по истории материальной культуры древнерусского города. — М.; Л., 1958. — Т. 1. Колчин Б.А. Железообрабатывающее ремесло Новгорода Великого // МИА. — 1959. — 65. — С. 7—120. Ленц Г.Т. Косторезное производство в Верхнем Прикамье // Очерки археологии Пермского Предуралья. — Пермь,  2002. — С. 217—242.  ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 2 42 Лысенко П.Ф. Древний Пинск. ХІ—ХІІІ вв. — Минск, 1997. Моця О., Казаков А. Давньоруський Чернігів. — К., 2011. Мудрицкий Г.А. Отчет об охранных археологических раскопках на Черниговском посаде (ул. Коцюбинского, 52)  за 1989 г. //НА ІА НАНУ. — 1989/97.  Сагайдак М.А. Давньокиївський Поділ. Проблеми топографії, стратиграфії, хронології. — К., 1991.  Седова М.В. Суздаль в Х—XV веках. — М., 1997. Сергєєва М.С. Дерев’яний посуд з давньоруських міст Середнього Придніпров’я // Археологія. — 1998. — № 1. —  С. 118—128.  Сергеева М.С. Орнаментация изделий из дерева и кости в лесостепном Поднепровье в X—XIII веках // Вопросы  истории славян. — Воронеж, 1998а. — 12. — С. 83—95. Сергеева М.С. К вопросу о художественной резьбе по дереву Х—XIII веков на территории Среднего Поднепро- вья // Археологический альманах. — 2010. — 21. — С. 396—403. Сергєєва М.С. Дерев’яні вироби повсякденного вжитку з Колодяжина // Археологія. — 2011. — 4. — С. 98—107.  Сергєєва М.С. Дерев’яний столовий посуд з Воїнської Греблі // Наукові записки з української історії. — Переяслав- Хмельницький, 2011а. — 27. — С. 27—32. Сергєєва М.С. Деякі спостереження за технікою орнаментації давньоруських виробів з кістки та рогу з території  Середнього Подніпров’я // Церква—наука—суспільство. Матеріали Дев’ятої Міжнародної наукової конфе- ренції (25—27 травня 2010 р.). — К., 2011б. — С. 20—22.  Сокольский Н.И. Деревообрабатывающее ремесло в античных государствах Северного Причерноморья. — М.,  1971.  Флерова В.Е. Орнаментированные костяные изделия Саркела—Белой Вежи: проблема специализации ремесла //  РА. — 1998. — № 2. — С. 86—99. Шаманаев А.В. Технология обработки кости и рога в средневековом Херсоне: по материалам раскопок портового  квартала 2 // АДСВ. — 2005. — 28. — С. 49—66. Hensel W. Słowiańszczyzna wczesnośredniowieczna. zarys kultury materialnej. — warszawa, 1956.  Hrubý V.  Slovanské  kostené  předmety  a  jejich  výroba  na Moravé  //  Památky  archeologicke. —  1957. — XLVIII. —  S. 118—212. Ulbricht I. Die geweihverarbeitung in Haithabu. — neumünster, 1978.  Надійшла 03.04.2012 М.С. Сергеева К ИЗУЧЕНИЮ ТЕХНИКИ ОРНАМЕНТАЦИИ ДРЕВНЕРУССКИХ ДЕРЕВЯННЫХ ИЗДЕЛИЙ Представлены результаты исследования техники орнаментации деревянных изделий, происходящих с памятни- ков Южной Руси. По технике нанесения различается орнамент, выполненный режущими инструментами (нож, специальные  резцы), острием шила или специального резца, а также выпиленный. Отдельной разновидностью является цир- кульный орнамент.  Значительная часть исследованной деревянной посуды орнаментирована резцом. Сечение бороздок орнамен- тальных линий позволяет реконструировать основные формы лезвий резцов: косые, прямые (горизонтальные) и  закругленные (желобчатые). Точеные изделия орнаментировали во время изготовления на токарном станке. На  отдельных фрагментах сосудов видны следы предварительной разметки под орнамент. Исследование орнамента деревянных гребней позволяет предполагать, что техника их орнаментации сопо- ставима с применяемой в косторезном деле. На них, кроме резного, прослежен выпиленный орнамент, хорошо  изученный на примере костяных гребней. Характерным элементом орнамента гребней являются также циркуль- ные окружности, выполненные специальным инструментом.  M.S. Sergeieva to tHe StuDy oF ornAMentAtIon teCHnIQue on AnCIent ruS wooDen wAreS  Presented are the results of the research on ornamentation technique on wooden wares coming from the Southern rus  sites. By carving techniques, there are distinguished ornaments made with cutting tools (knife, special chisels), with an awl  edge or a with a special chisel edge, as well as sawed ones. A separate variety is a ring-and-dot decorative pattern. A considerable part of studied wooden tableware was ornamented with a chisel. Section of grooves of ornamental lines  allows reconstructing basic  forms of chisels blades:  slanting, rectangular  (horizontal),  rounded (chamfered). the  turned  ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 2 43 wares ornamented during making on a lathe. on separate fragments of vessels there are traces of preliminary marking for a  decorative pattern. research  of  decorative  pattern  of  wooden  combs  allows  supposing  that  the  technique  of  their  ornamentation  is  comparable with one that is applied in bone carving. on them, except for fretted decorative pattern, a sawed one is traced  which is well-studied on the example of bone combs. A characteristic element of decorative pattern of combs is also circles  executed with a special tool. Кургани  біля  хут.  Зелений  Гай  на  північній  околиці  м.  Суми  почав  досліджувати  1929  р.  М.О.  Макаренко  (Макаренко  1930),  нада- лі  продовжив  І.І.  Ляпушкін  (Ляпушкин  1961,  с.  255—256),  а  ще  пізніше  —  інші  дослідни- ки (Сухобоков, Моця 1987). 1991 р. розкопки  могильника та поселення провадив загін Дні- провської  давньоруської  експедиції  Інституту  археології  НАНУ  та  Сумського  краєзнавчого  музею під керівництвом П.М. Покаса. Краніологічну  серію  з  пам’ятки  (28  похо- вань)  охарактеризував П.М. Покас —  окремо  курганні  та  ґрунтові поховання,  але  індивіду- альні  дані  не  опублікував  (Покас  1987).  Кур- ганний могильник датується XI—XII ст. і з ньо- го походить 13 черепів, але придатними для ви- мірювання було сім (4 чоловічих і 3 жіночих);  ґрунтовий  —  датується  XII—XIII  ст.,  з  нього  походить 15 черепів, для краніометрії придатні  11 (6 чоловічих і 5 жіночих). Зіставивши чере- пи з підкурганних поховань та ґрунтового мо- гильника, М.П. Покас відзначив їх типологіч- ну  схожість. Дослідник  також подав демогра- фічний аналіз серії та вказав, що міжгруповий  аналіз  досліджуваної  добірки  свідчить  про  її  спільні риси з черепами з інших курганних мо- гильників Дніпровського Лівобережжя, що на- лежали сіверянам (Покас, Осадчий, Приймак  2007, с. 29—30). © Ю.В. ДОЛЖЕНКО, 2013 Через появу нових матеріалів, отриманих у  1991—1992 рр. (Покас, Стародуб 1991; Покас,  Приймак 1992), серія черепів з курганного мо- гильника Зелений Гай нами опрацьована вдру- ге. Індивідуальні дані подано в табл. 1. Краніологічна характеристика чоловічих че­ репів. Об’єднана чоловіча серія з поховань кур- ганного могильника, до якої ввійшли і матері- али, досліджені 1987 р. П.М. Покасом, налічує  дев’ять черепів. Вона характеризується доліхо- кранією,  черепний  покажчик  73,1.  Висотний  діаметр черепної коробки дуже великий, за пер- шим  висотно-поздовжнім  індексом  становить  75,3,  черепи  високі  (гіпсікранія).  За  другим  висотно-поперечним індексом — 102,4 — чере- пи також опиняються в категорії високих (акро- кранія). Лице мезогнатне, помірної ширини і за  виличним діаметром, і за загальнолицевим по- кажчиком, малої висоти. Лице дуже профільо- ване. Орбіти низькі (хамеконхія). Ніс мезорін- ний (середній) з помірно високим переніссям.  Кут  випинання  носових  кісток  відносно  лінії  профілю лиця на черепах з курганних поховань  значний, на межі з дуже великими категоріями.  За краніометричними ознаками чоловічі черепи  належать до великої європеоїдної раси. За табли- цею  краніологічних  типів  східнослов’янських  племен, складеною Т.І. Алексєєвою (Алексеева  1973, с. 67), об’єднана чоловіча серія з поховань  курганного могильника потрапляє до категорії  доліхокранних,  відносно  широколицих,  куди,  Ю.В. Долженко АНТРОПОЛОГІЧНІ МАТеРІАЛИ З ДАВНЬОРУСЬКОГО КУРГАННОГО МОГИЛЬНИКА ЗеЛеНИЙ ГАЙ Подано розгорнуту краніологічну характеристику антропологічного матеріалу курганного могильника доби середньо- віччя поблизу хут. Зелений Гай на північній околиці м. Суми, добутого в 1991—1992 рр. К л ю ч о в і с л о в а: Давня Русь, курганний могильник, краніометрія, краніоскопія, антропологія.

Ähnliche Einträge