Дні Давньої Греції в Маріуполі
27—30 листопада 2012 р. в м. Маріуполь у стінах Маріупольського державного університету вперше в Україні були проведені Дні історії та культури Давньої Греції. .
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2013
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195323 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дні Давньої Греції в Маріуполі / С.Б. Буйських // Археологія. — 2013. — №. 2. — С. 142-145. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-195323 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1953232023-12-04T15:00:09Z Дні Давньої Греції в Маріуполі Буйських, С.Б. Хроніка 27—30 листопада 2012 р. в м. Маріуполь у стінах Маріупольського державного університету вперше в Україні були проведені Дні історії та культури Давньої Греції. . 2013 Article Дні Давньої Греції в Маріуполі / С.Б. Буйських // Археологія. — 2013. — №. 2. — С. 142-145. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195323 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Буйських, С.Б. Дні Давньої Греції в Маріуполі Археологія |
| description |
27—30 листопада 2012 р. в м. Маріуполь у стінах Маріупольського державного університету
вперше в Україні були проведені Дні історії та
культури Давньої Греції.
. |
| format |
Article |
| author |
Буйських, С.Б. |
| author_facet |
Буйських, С.Б. |
| author_sort |
Буйських, С.Б. |
| title |
Дні Давньої Греції в Маріуполі |
| title_short |
Дні Давньої Греції в Маріуполі |
| title_full |
Дні Давньої Греції в Маріуполі |
| title_fullStr |
Дні Давньої Греції в Маріуполі |
| title_full_unstemmed |
Дні Давньої Греції в Маріуполі |
| title_sort |
дні давньої греції в маріуполі |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195323 |
| citation_txt |
Дні Давньої Греції в Маріуполі / С.Б. Буйських // Археологія. — 2013. — №. 2. — С. 142-145. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT bujsʹkihsb dnídavnʹoígrecíívmaríupolí |
| first_indexed |
2025-07-16T23:19:00Z |
| last_indexed |
2025-07-16T23:19:00Z |
| _version_ |
1837847481613811712 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 2 142
суванням частини центральноєвропейського
варварського населення на південний схід.
Цікаві постерні повідомлення були пред-
ставлені Олегом Радюшeм (Москва, Росія)
(«Спорядження вершників у лісових і лісосте-
пових культурах Подніпров’я в II—III ст.»), Аг-
нешкою Урбаняк (Лодзь, Польща) («Знахідки
дзвіночків на землях між Балтійським і Чор-
ним морями в римську добу»), Мадс-Древс
Дюхрфьелль-Йонсеном (Тааструп, Данія) («Про
існування приношень Харону в могилах піз-
ньоримської доби в південній Скандинавії»).
Олександр Бурше (Варшава, Польща) та Кири-
ло Мизгін (Харків, Україна) презентували по-
передній план міжнародного проекту, присвя-
ченого варварським імітаціям римських монет,
сконцентрованим у центральній і східній Єв-
ропі, що свідчать про зв’язки між представни-
ками готської знаті від Нижнього Подунав’я
до південно-західної Скандинавії. Мартін
Рундквіст (Сальтшобаден, Швеція) у своєму
виступі звернувся до проблеми понтійсько-
шведських зв’язків y IV—V ст., сфокусував-
ши увагу на ономастичній інтерпретації слова
«Готланд» та етноніма «готи».
Особливий інтерес учасників конференції
викликала доповідь Шарлотти Фабек і Ульфа
Несмана (Свальов, Швеція), присвячена од-
ній з найпримітнiших знахідок епохи пере-
селення народів, яка дала назву стилю «Сес-
дала». Автори детально розповіли про місце й
обставини знахідки в Сесдалі, її локальний і
регіональний контексти, а також надали свою
інтерпретацію комплексу на підставі зістав-
лення його з подіб ними знахідками на тери-
торії Європи.
Матеріали конференції будуть опубліковані
в 2013 р. в збірнику «Inter Ambo Maria: northern
Barbarians from Scandinavia towards the Black
Sea». А в 2014 р. Крим знову чекатиме на гос-
тей з усієї Європи, аби хоча б на ментальних
мапах зблизити Балтійське море з Чорним!
І.М. ХРАПУНОВ,
Ф.-А. СТЮЛЕГАР, А.А. СТОЯНОВА
(Переклад з російської Ігоря Мартинюка)
27—30 листопада 2012 р. в м. Маріуполь у сті-
нах Маріупольського державного університету
вперше в Україні були проведені Дні історії та
культури Давньої Греції1.
Ініціатором і натхненником здійснення цієї
напрочуд цікавої наукової та культурологічної
акції став генеральний консул Греції в Маріу-
полі пан Дімітріос Папандреу. Дієву участь в
організації, підготовці та проведенні цього за-
ходу взяли також фонд «Історичні і духовні ре-
1 Користуючись нагодою висловлюю щиру подяку Ге-Користуючись нагодою висловлюю щиру подяку Ге-
неральному консульству Греції в Маріуполі, а також
особисто консулу Д. Папандреу та співробітницям
консульства Б. Грамматулі та А. Гаспарян за надані
фото та допомогу в написанні цієї замітки.
ДНІ ДАВНЬОЇ ГРеЦІЇ В МАРІУПОЛІ
© С.Б. БУЙСЬКИХ, 2013
ліквії Приазов’я» та факультет грецької філо-
логії Маріупольського університету, насампе-
ред декан факультету Світлана Шепитько, заст.
декана Олена Пічахчі та завідувачка кафедри
новогрецької мови та перекладу Вікторія Чел-
пан. Їм активно допомагали викладачі та сту-
денти Університету.
На відкритті Днів з привітальним словом
до учасників звернувся почесний консул Рес-
публіки Кіпр у Маріуполі, ректор Маріуполь-
ського університету, професор Костянтин Ба-
лабанов. Він, зокрема, сказав: «Давня історія
Греції, її багатовікові традиції стали фундамен-
том для становлення сучасного світу. Тож для
мене велика радість тепло й сердечно привіта-
ти шановне товариство, що сьогодні зібралося в
стінах нашого універсітету з нагоди відкриття
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 2 143
уполя та 23 навколишніх сел, починаючи від
1782 до 1858 рр.
У рамках Днів історії та культури Давньої
Греції на чотирьох засіданнях були заслухані й
обговорені чотири лекції-доповіді. Першу зро-
бив генеральний консул (історик за фахом) Ді-
мітріос Папандреу. Вона мала назву «Вплив
Пелопоннеської війни на політичні норми в
класичній Греції (за матеріалами надгробної
промови Перікла)», що, як відомо, належить
до однієї з найцінніших писемних пам’яток
античної та загалом світової цивілізації. У до-
повіді Д. Папандреу йшлося про надмогильне
слово, яке виголосив один з найвизначніших
політиків Давньої Греції, афінський держав-
ний діяч Перікл у 431 ст. до н. е. на знак поваги
до загиблих в одній з морських кампаній афі-
нян на Пелопоннесі.
Доповідач яскраво показав, як, викорис-
товуючи привід поховальної церемонії, Пе-
рікл визначив і продекларував найхарактер-
ніші риси Афінської демократії. Д. Папан-
дреу також наголосив, що промова Перікла
була виголошена на початку, мабуть, найдра-
матичнішого періоду в історії класичної Гре-
ції — розв’язання Пелопоннеської війни, що
принесла грекам багато бід і страждань і по-
клала край розквіту Афін та їх пануванню на
грецькій землі. Як відомо, сам Перікл під час
цієї війни загинув від чуми.
днів Давньої Греції… Наголошу на тому, що сту-
денти нашого університету вивчають не тільки
іноземні мови, але й історію та культуру, звичаї
багатьох країн світу. І сьогодні я хочу щиро по-
дякувати генеральному консулові Греції в Маріу-
полі Дімітріосу Папандреу за допомогу в розви-
тку цього проекту».
Своєю чергою Дімітріос Папандреу у висту-
пі наголосив, що для нього велика честь від-
крити проведення Днів історії та культури Дав-
ньої Греції на півдні України — там, де жили
греки і в стародавні, і в модерні часи. Саме че-
рез це Маріуполь, на його думку, дуже слушне
місце для проведення такого заходу.
Почесними гостями відкриття Днів були
заступник міського голови Маріуполя Воло-
димир Клименко, голова Маріупольського то-
вариства греків Надія Чапні та композитор,
фольклорист, збирач і дослідник мелосу греків
Приазов’я Олександр Ашла (Афіни). Останній
подарував Університету добірку грамплатівок і
СD-дисків з унікальними записами народної
музичної творчості приазовських греків.
Цікавим актом відкриття Днів було й те, що
голова грецького товариства «Етерія» Валерій
Хонабей подарував бібліотеці Університету 40
томів «Ревізькі казки», видання яких спонсо-
рувало Маріупольське ПАО «Азовмаш». Ре-
презентоване видання є своерідним перепи-
сом грецького населення на території Марі-
Урочисте відкриття Днів Давньої Греції в Маріуполі. На трибуні: ректор Маріупольського державного
університету К. Балабанов, у президії (зліва направо): В. Клименко, В. Челпан, Д. Папандреу, С. Буй-
ських
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 2 144
Наступні доповіді зробили: завідувач кафе-
дри історії стародавнього світу та середніх ві-
ків історичного факультету Київського наці-
онального універсітету ім. Т. Шевченка д.і.н.
професор Віктор Ставнюк — «Шляхи антич-
ної грецької цивілізації»; старший науковий
співробітник Інституту археології НАНУ к.і.н.
Сергій Буйських — «Ольвія Понтійська: поліс і
хора (шлях в історії)»; доцент Маріупольського
університету, канд. філософ. наук Степан Ян-
ковський — «Давня Греція в епоху глобальних
комунікацій».
Надзвичайно важливою науковою складо-
вою проведення Днів історії та культури Дав-
ньої Греції в Маріупольському університеті
стала презентація давно очікуваної науковим
загалом книжки А.О. Білецького, яку впоряд-
кували та підготували до друку Н.Ф. Климен-
ко, К.А. Карпиловська та А.О. Савенко. Вона
видана 2012 р. за фінансової підтримки По-
сольства Греції в Україні Видавничим домом
Дмитра Бураго у Києві 2. Книга містить ви-
брані праці визначного українського вченого-
енциклопедиста, доктора філологічних наук,
професора, автора першого повного перекла-
ду українською «Історії» Геродота (1993), Ан-
дрія Олександровича Білецького (1911—1995)
з лінгвосеміотики, мовознавства, етимології,
епіграфіки, діалектології та ономастики, кла-
сичної археології та філології, а також неоеллі-
ністики, створені вченим майже за півстоліття
його плідної наукової діяльності.
Ім’я А.О. Білецького нерозривно пов’язане
з нашим Інститутом. Хоча його наукова діяль-
ність, насамперед, торкалася різнобічних про-
блем класичної філології та мовознавства, вче-
ний протягом багатьох років не тільки підтри-
мував тісні контакти з Інститутом археології
(Русяєва 1995, с. 154), але й працював тут. За
словами самого А.О. Білецького, незабаром
після переїзду до Києва 1946 р. він почав «ви-
кладати класичну філологію в університеті і од-
ночасно працював в Інституті археології та Ін-
ституті мовознавства Академії наук України.
В Інституті археології досліджував епіграфіч-
ні пам’ятки грецького міста Ольвія» (Білецький
2012, с. 2).
Як відзначає А.С. Русяєва, вчений прочитав
і опублікував одні з найцікавіших написів цьо-
го міста (Русяєва 1995, с. 154; 1997, с. 17). Ра-
зом з відомими антикознавцями — О.І. Леві,
Т.М. Кніпович, Є.Г. Кастанаян, Й.Б. Брашин-
ським — А.О. Білецький брав активну участь
у виданні фундаментальної праці «Надписи
Ольвии (1917—1965)» (Лениград, 1968), яка
має основоположне значення для вивчення іс-
торії та культури Ольвії. Працюючи в Інституті
в 1960-х рр., А.О. Білецький, окрім ольвійських
написів, приділяв значну увагу і вивченню епі-
графічних пам’яток з інших міст Північного
Причорномор’я (Русяєва 1995, с. 154).
Другий період роботи А.О. Білецького в Ін-
ституті археології відноситься до 1988—1990 рр.
Він був пов’язаний з першим повним перекла-
дом українською славнозвісної праці Геродо-
та «Історія», який вчений здійснив відносно
швидко. Як згадує А.С. Русяєва, тоді, майже
щоквартально Андрій Олександрович пере-
давав до відділу античної археології Інституту
«зшиті тонкі шкільні зошити, на сторінках яких
власноруч чітким, лише для нього характерним
почерком, було написано тексти перекладу» (Ру-
сяєва 2012, с. 741). А.О. Білецький намагав-
2 А.О. Білецький. Вибрані праці. — К., Видавничий
дім Дмитра Бураго, 2012. — 792 с.
Титул і розворот книжки «А.О. Білецький. Вибрані
праці»
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 2 145
ся якнайточніше передати в своєму перекладі
своєрідний стиль мови «батька історії», харак-
терні риси та особливості його твору (Русяєва
1995, с. 154). Додамо, що йому вдалося непо-
вторно передати українською і дух тієї історич-
ної епохи, в яку жив і яку описав Геродот.
Попри проблеми різного характеру, що ви-
никали під час роботи А.О. Білецького над пе-
рекладом і при підготовці його до друку, за-
вдяки енергійним клопотанням директора
Інституту археології П.П. Толочка (Русяєва
2012, с. 741), який був відповідальним редак-
тором цього непересічного видання 3, «Історії
в дев’яти книгах» Геродота в перекладі А.О. Бі-
лецького, з його передмовою та ґрунтовними
науковими коментарями, наприкінці 1993 р.
вийшла у видавництві «Наукова думка» 4.
До вказаного видання включено і переклад
А.О. Білецького IV книги Геродотової «Історії».
Крім того, непересічну цінність для археоло-
гів становлять і багато інших праць, вміщені в
книзі, зокрема: «Борістенес-Данапріс-Дніпро
(з гідронімики України)», «Греки України та їх
мова», «Грецька топонімія Криму», «Греческая
надпись на базе статуи из Ольвии», «Греческие
надписи на мозаиках Софии Киевской», «Гре-
ческие надписи Ольвии из раскопок 1950—
1967 гг., хранящиеся в Киеве», «Проблема гре-
ческого языка византийской эпохи», «Пробле-
ма изучения негреческих собственных имен
греческих эпиграфических памятников Север-
ного Причерноморья», «Проблема мови скі-
фів», «Слов’янська топонімія Греції», «Основы
этимологических исследований ономастичес-
кого материала», «Цивилизация и культура»,
«Язык и культура» та багато інших.
До цього зібрання увійшли також перекла-
ди А.О. Білецького з давньо- та новогрецької
3 В листі до А.С. Русяєвої А.О. Білецький у січні 1992 р.
зазначав: «Я… не имею ничего против того, чтобы ре-
дактором украинской версии «Истории» Геродота был
такой авторитет, как Петр Петрович Толочко» (Ру-
сяєва 2012, с. 745).
4 Геродот. Історії в дев’яти книгах. Переклад, перед-Геродот. Історії в дев’яти книгах. Переклад, перед-
мова та примітки А.О. Білецького. — К.: Наукова
думка, 1993. — 576 с.
мови, різні передмови, написані вченим до
українських перекладів грецької літератури,
рецензії, огляди, а також спогади про А.О. Бі-
лецького його учнів, друзів та колег, зокрема
А.С. Русяєвої, А.А. Тахо-Годі, Ю.В. Шаніна,
Т. Лукінової, В. Скуратівського та ін.
Після презентації книжки доповідь про ви-
значного вітчизняного антикознавця Андрія
Олександровича Білецького зробила завіду-
вач кафедри грецької мови та перекладу Ма-
ріупольського університету, член правління
фонду «Історичні і духовні реліквії Приазов’я»
Вікторія Челпан. Спогадами про вченого по-
ділився С.Б. Буйських.
Своєрідною даниною пам’яті вченого стало
проведення після цього літературних читань
«Одвічна магія античної лірики», під час яких
студенти університету читали вірші давньо-
грецьких поетів як у відомих перекладах укра-
їнських літераторів і філологів, так і знайомили
науковий загал з власними перекладацькими
спробами. Принагідно слід також сказати, що
спеціально до проведення Днів Давньої Греції
учні Маріупольської школи мистецтв під ке-
рівництвом завідуючої художнього відділення
Любові Макаренко підготували тематичну ху-
дожню виставку «Відгомін міфів Давньої Гре-
ції», де було представлено 50 малюнків.
Завершились Дні історії та культури Дав-
ньої Греції в Маріуполі виступом студентсько-
го театру «СтудArt» філологічного факультету
під керевництвом Ольги Шинткиної — поста-
новкою п’єси «Велика грішниця» за мотива-
ми однойменного оповідання сучасної грець-
кої письменниці Евгенії Факину, яке перекла-
ла українською співробітниця Генконсульства
Греції в Маріуполі Анна Гаспарян.
Закриваючи Дні, генеральний консул Гре-
ції в Маріуполі Дімітріос Папандреу подякував
за плідну співпрацю усім, хто сприяв їх про-
веденню та брав активну участь у них, а також
висловив надію, що подібні заходи в майбут-
ньому можна буде провести і в інших містах
України — Києві, Донецьку, Харкові, Одесі та
Львові. Будемо сподіватися, що ця ідея згодом
буде втілена в життя.
С.Б. БУЙСьКИХ
Русяєва А.С. Пам’яті Андрія Олександровича Білецького // Археологія. — 1995. — № 3. — С. 154—155.
Русяєва А.С. Андрій Білецький як дослідник грецької епіграфіки // Записки історико-філологічного Товариства
Андрія Білецького. — К., 1997. — Вип. І. — С. 15—20.
Русяєва А.С. Про переклад Андрія Олександровича Білецького «Історій» в дев’яти книгах Геродота: листи та спо-
гади // А.О. Білецький. Вибрані праці. — К., 2012. — С. 740—748.
|