Рец.: Експериментальна археологія: досвід моделювання об'єктів та виробництв
К., 2013. — 255 с., іл. (Археологія і давня історія України. — 10).
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Археологія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195338 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Рец.: Експериментальна археологія: досвід моделювання об'єктів та виробництв / Д.Н. Козак // Археологія. — 2013. — №. 3. — С. 126-127. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-195338 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1953382023-12-04T15:26:17Z Рец.: Експериментальна археологія: досвід моделювання об'єктів та виробництв Козак, Д.Н. Рецензії К., 2013. — 255 с., іл. (Археологія і давня історія України. — 10). 2013 Article Рец.: Експериментальна археологія: досвід моделювання об'єктів та виробництв / Д.Н. Козак // Археологія. — 2013. — №. 3. — С. 126-127. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195338 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Козак, Д.Н. Рец.: Експериментальна археологія: досвід моделювання об'єктів та виробництв Археологія |
| description |
К., 2013. — 255 с., іл. (Археологія і давня історія України. — 10). |
| format |
Article |
| author |
Козак, Д.Н. |
| author_facet |
Козак, Д.Н. |
| author_sort |
Козак, Д.Н. |
| title |
Рец.: Експериментальна археологія: досвід моделювання об'єктів та виробництв |
| title_short |
Рец.: Експериментальна археологія: досвід моделювання об'єктів та виробництв |
| title_full |
Рец.: Експериментальна археологія: досвід моделювання об'єктів та виробництв |
| title_fullStr |
Рец.: Експериментальна археологія: досвід моделювання об'єктів та виробництв |
| title_full_unstemmed |
Рец.: Експериментальна археологія: досвід моделювання об'єктів та виробництв |
| title_sort |
рец.: експериментальна археологія: досвід моделювання об'єктів та виробництв |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195338 |
| citation_txt |
Рец.: Експериментальна археологія: досвід моделювання об'єктів та виробництв / Д.Н. Козак // Археологія. — 2013. — №. 3. — С. 126-127. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT kozakdn receksperimentalʹnaarheologíâdosvídmodelûvannâobêktívtavirobnictv |
| first_indexed |
2025-07-16T23:20:08Z |
| last_indexed |
2025-07-16T23:20:08Z |
| _version_ |
1837847553014497280 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 3 126
Рецензії
Експериментальні дослідження в археології
мають давню традицію. Необхідність співпра-
ці представників гуманітарних наук з приро-
дознавцями й технологами чітко розуміли ще
на початку ХХ ст., тож у структурі Імператор-
ської археологічної комісії був виділений Тех-
нічний комітет. Надалі, з формуванням Ака-
демії історії матеріальної культури, в Ленін-
граді виник Інститут археологічної технології,
а 1933 р. у Києві, в Секції історії матеріальної
культури (в подальшому — Інститут археоло-
гії), була створена лабораторія експеримен-
тальної археології. Такі роботи провадилися й
надалі, але масштабно розгорнулися в останні
десятиліття — разом з усвідомленням того, що
без експериментальних досліджень наші знан-
ня про різні галузі діяльності в давніх суспіль-
ствах дещо однобокі, оскільки ґрунтуються на
результатах — об’єктах і речах, відкритих роз-
копками.
Хоча й на цьому ґрунті було зроблено чи-
мало важливих спостережень, сам процес
якихось дій, операцій, процедур, а саме умо-
ви протікання, задіяні матеріали та їхні влас-
тивості, тривалість, затрати, можливості й ре-
зультативність, якість готової продукції та ін.,
які залежали від багатьох чинників, і всілякі
нюанси, що могли вплинути на те, лишалися
значною мірою утаємниченими. Відтак, зна-
чення експериментальної археології полягає
в тому, що вона, відштовхуючись від реальних
джерел і знань про певну добу, може змоделю-
вати якусь ситуацію, а заодно — з’ясувати умо-
ви та чинники, що могли впливати на її пере-
біг і результати, а, відтак, не тільки підтвердити
чи спростувати певні міркування, висунені на
ґрунті суто археологічних спостережень і при-
пущень, а й виявити чимало секретів давніх га-
експериментальна археологія: досвід
моделювання об’єктів та виробництв. —
К., 2013. — 255 с., іл. (Археологія і давня
історія України. — 10).
© Д.Н.КОЗАК, 2013
лузей з виробництва якихось необхідних для
суспільства речей і засобів.
Це демонструє рецензований збірник, що
відображає певний досвід експерименталь-
ної археології. Він є результатом спільного
українсько-білоруського проекту «Палеоеко-
номіка населення лісової зони України та Бі-
лорусі», а також проведеного в його межах по-
льового семінару за участю не лише виконав-
ців проекту, а й науковців інших країн — Латвії,
Чехії та Грузії.
Об’єднані спільним покликом, дослідни-
ки представили різні аспекти цієї багатогран-
ної теми що в хронологічному аспекті — від па-
леоліту до епохи пізнього середньовіччя, що в
культурно-територіальному — Центральна та
Східна Європа й Закавказзя, що в тематично-
му — від історії розвитку вітчизняних експери-
ментальних досліджень (статті О.М. Загород-
ньої, В.А. Колеснікової, А.С. Яненко) до тео-
ретичного чи натурного моделювання різних
процесів і висвітлення конкретних спостере-
жень їхнього перебігу та результатів.
Остання тема, зокрема натурне моделюван-
ня, посідає провідне місце в збірнику та пред-
ставлена, головно, дослідженнями україн-
ських фахівців, що займаються давньоруською
археологією та історією. Йдеться, зокрема, про
відтворення давньоруського житла (І.А. Готун)
і можливості оформлення його інтер’єру та
умеблювання (М.С. Сергеєва, В.В. Янченко).
Вивчення структури та будови захисних валів
давньоруських городищ цілком уможливлює
реконструкцію їх на місцевості — на реальних
пам’ятках чи змодельованих (В.Ю. Непом-
нящих). Зовсім інший аспект давньоруської
історії посідають експерименти з бортництва
(І.А. Готун, А.В. Петраускас, О.А. Коваль),
продукти якого — мед і віск — здавна вико-
ристовувалися людьми та становили в указані
ISSN 0235-3490. Археологія, 2013, № 3 127
часи також важливий предмет експорту. Спи-
раючись на знання цієї галузі, на натурних мо-
делях опрацьовано весь її цикл — від виготов-
лення бортей і встановлення їх до збору «вро-
жаю».
Виготовлення посуду — здавалося б така
проста річ, винайдена задовго до часів Київ-
ської Русі. Але й тут є свої секрети, виявити
які уможливлює спостереження за роботою
нинішнього гончаря, що проливає світло на
цілком давні «рецепти» глиняної сировини та
полив, а також послідовність процедур щодо
отримання кінцевого продукту певної якості
(Л.В. Чміль, А.А. Чекановський).
До таких так само давніх галузей діяльності
належить і рільництво. Зроблено чимало при-
пущень щодо його можливостей у різні періо-
ди історії. Але такі припущення можна певною
мірою перевірити шляхом створення експери-
ментальних ділянок, оброблених відповідними
знаряддями та засіяних відомими для окремих
часів окультуреними рослинами, приміром,
для трипільської культури та давньоруського
часу (Г.О. Пашкевич).
Від рубежу ІІ—І тис. до н. е. важливої ролі
набула чорна металургія, а видобуток сирови-
ни, отримання заліза та виробів з нього ста-
ло однією з прикмет поступального освоєння
сировинних ресурсів. Цей процес розпадаєть-
ся на два аспекти — власне освоєння залізних
руд, що продемонстровано в збірнику на при-
кладі поселення Уч-Баш у Криму (Е.А. Крав-
ченко, Т.Ю. Гошко), та висвітлення однієї з
важливих ланок цього процесу, а саме отри-
мання деревного вугілля для потреб металургії
та металообробки (О.О. Коба).
Принципове значення для таких досліджень
має не тільки опис, а й фіксація експериментів
на фото- й кіноплівку. Статті гарно ілюстрова-
ні, зокрема й кольоровими фото.
Напрям розбудови археологічних музеїв
просто неба (open air), нині надзвичайно по-
пулярних і важливих науково-просвітницьких
закладів, на ґрунті результатів археологічних
та експериментальних досліджень представле-
ний статтями В.Л. Лакізи (Білорусь). Україн-
ські археологи пропонують проект створення
такого музею під назвою «Древлянський град»
на північно-східній околиці м. Олевськ на Жи-
томирщині (А.В. Петраускас, А.О. Петрауске-
не та О.А. Коваль).
Схвально сприймаючи збірник, все ж зау-
важимо. По-перше, слід активніше провадити
такі дослідження та сміливіше висувати про-
екти для їхньої реалізації. По-друге, хоча ко-
жен експеримент чи підхід до пізнання яки-
хось процесів ґрунтується на певних мето-
дичних засадах, збірнику бракує спеціальних
статей, присвячених загальним теоретико-
методологічним проблемам експерименталь-
ної археології та таких, які б ґрунтовно та все-
бічно розкривали її значення та перспективи.
Загалом наголосимо, що представлений
збірник є наочним прикладом підходів до ви-
світлення складних питань відтворення ста-
родавніх процесів і виробництв. Він дає уяв-
лення про ланки та послідовність різних
технологічних процесів, їхній перебіг, трудо-
ємкість, тривалість, про вплив певних чин-
ників на якість і кількість продукції, а зара-
зом — про втрачені елементи давніх споруд
та інші артефакти, які через різні причини не
збереглися до нашого часу, дозволяє повніше
та об’єктивніше зрозуміти життя та побут ста-
родавнього населення.
Немає жодного сумніву, що такі експери-
менти слід продовжувати й вдосконалювати, а
також висвітлювати їхні результати. Сподіває-
мося на продовження публікації серії збірни-
ків з проблем експериментальної археології.
Д.Н. КОЗАК
|