Техніко-морфологічні ознаки обробки вапняку на нижньопалеолітичній стоянці Меджибіж A
Статтю присвячено визначенню загальних ознак антропогенної модифікації вапняку на стоянці Меджибіж А. До порівняльного аналізу залучено складень вапнякової гальки з 2-го горизонту V культурного шару та продукти експериментального розколювання....
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2020
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195352 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Техніко-морфологічні ознаки обробки вапняку на нижньопалеолітичній стоянці Меджибіж A / О.О. Науменко, В.М. Степанчук // Археологія. — 2020. — №. 1. — С. 112–123. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-195352 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1953522023-12-04T15:43:18Z Техніко-морфологічні ознаки обробки вапняку на нижньопалеолітичній стоянці Меджибіж A Науменко, О.О. Степанчук, В.М. Методи археологiчних дослiджень Статтю присвячено визначенню загальних ознак антропогенної модифікації вапняку на стоянці Меджибіж А. До порівняльного аналізу залучено складень вапнякової гальки з 2-го горизонту V культурного шару та продукти експериментального розколювання. Задача определения и анализа признаков обработки некремнистого сырья стала актуальной в европейском палеолитоведении лишь в последние годы, с открытием многочисленных памятников, где широко использовались такие материалы. Это обусловило необходимость проведения экспериментальных работ, сфокусированных на изучении физических принципов раскалывания некремнистого сырья и выявлении его скалывающих свойств. Данная статья рассматривает указанный круг вопросов в связи с находками в нижних слоях Меджибожа А многочисленных артефактов, изготовленных на некремнёвом сырье. Численность известняковых находок на площади в 1,0 м2 в этих слоях составляет, в среднем, 150—200 предметов. Аномально большое количество известняковых предметов было зафиксировано в квадрате 3D на уровне 2-го горизонта V слоя. Здесь, на площади примерно 0,25 м2 было найдено 477 предметов, среди которых 56 целых и сегментированных галек (разные по форме и размеру отдельности известняка с эродированными поверхностями), 106 сколов и сегментов из таких галек, а также 304 аморфных фрагмента. Часть предметов каждой из этих групп с разной степенью достоверности могут быть отнесены к артефактам: 23, 81 и 5, соответственно. Большое число артефактов и вероятных артефактов на местных известняках, выявленных в V—VI слоях Меджибожа А, делает остро актуальной задачу поиска объективного определения артефакт-диагностических признаков и, в целом, изучения общих закономерностей расщепления данной породы. Наличие складней (одиннадцать) позволяет исследовать технические и морфологические особенности археологических предметов из известняка. В данной статье детально анализируется ремонтаж с наибольшим числом элементов (девять). Параллельно была проведена серия экспериментов по обработке местных известняков с применением различных техник: удара по наковальне, биполярного раскалывания на наковальне и расщепления на весу. Сырьевую базу составили предметы без каких-либо признаков трансформаций, обнаруженные в отложениях, содержащих артефакты V-го и VI-го слоев, а также из ближайшего экспонированного галечного конгломерата, зафиксированного в долине р. Вовк, на удаление не более 15 км от стоянки. Эксперименты по раскалыванию местных известняков подтвердили скалывающие свойства материала. Способность материала давать отщепы с острыми краями возрастет по мере увеличения твердости и плотности сырья. Как правило, сколы имеют острые лезвия, вполне пригодные для обработки дерева и кости. Как показали эксперименты, признаки намеренной обработки каменного сырья в технике расщепления в руках, биполярной технике на наковальне и технике ударов по наковальне, которые легко распознаются на кремнистых породах, могут быть применены и для идентификации антропогенных модификаций известняка. Однако, поскольку известняк имеет сравнительно высокий уровень анизотропии, нераковистый излом, неровную поверхность негативов, постольку эти признаки выражены хуже. Наблюдения во время экспериментов, а также анализ сколов экспериментальной серии позволили выявить ряд общих обязательных признаков, характерных для этого типа исходного сырья. Сопоставление данных технико-морфологического анализа, экспериментальных и археологических артефактов позволяет утверждать об артефактном характере привлеченного для сравнительной аналитики складня известняковой гальки из V слоя Меджибожа А. Наиболее вероятно, что для обработки гальки была применена техника расщепления на весу, но некоторые элементы могли быть получены путем применения техники ударов по наковальне. Вероятность применения биполярной техники на наковальне — минимальна. В целом, примененный подход комбинированного использования данных экспериментального, техникотипологического и технолого-динамического методов продемонстрировал значительные познавательные возможности при изучении материалов нижнепалеолитического возраста. The task of identifying and analyzing the signs of intentional processing non-siliceous raw materials became relevant in European Palaeolithic studies only in recent years with the discovery of numerous sites, where such materials were widely used. This led to the need for experimental work focused on the study of the physical principles of knapping of non-siliceous raw materials and on the identification of itsflaking capabilities. This article dealswith the above range of issuesin connection with numerous findings of artefacts prepared on non-siliceous raw materials in the lower layers of Medzhybizh A. The number of limestone findings on the area of 1,0 m2 in these layers constitutes, on average, 150—200 pieces. An abnormally large number of lime stone items were recorded in the 3D square at the level of the 2nd horizon of the V layer. Here, on an area of about 0.25 m2 , 477 pieces were found, among which 56 complete and segmented pebbles (different in shape and size of individual fragments of limestone with eroded surface), 106 flakes and segments of such pebbles, as well as 304 amorphous fragments. Part of the objects in each of these groups can be attributed to the artefacts with varying degrees of confidence: 23, 81 and 5, respectively. The large number of artefacts and probable artefacts on local lime stones identified in layers V and VI of Medzhybizh A makes the task of searching for the objective definition of artefact-diagnostic criteria and, in general, studying the general regularities of knapping of the given kind of rock very urgent. The presence of refits allows studying technical and morphological features of archaeological items made of limestone. In this article the refitting with the greatest number of elements (nine) is analyzed in detail. At the same time a series of experiments was conducted on the processing of local limestones using various techniques, namely: anvil technique, bipolar on anvil technique, freehand. The raw materials base for experiments is consisted of objects without any signs of transformation found in the deposits containing artefacts of the V and VI layers, as well as pieces from the nearest exposed pebble conglomerate in the valley of the Vovk River at a distance of no more than 15 km from the site. Experiments on knapping local limestone have confirmed the splitting properties of the material. The ability of the local limestone to produce flakes with sharp edges will increase as the hardness and density of the material increases. Typically, flakes have sharp edges that are suitable for wood and bone processing. Experiments have shown that signs of intentional processing of lithic raw materials in freehand, bipolar on anvil and anvil techniques that are easily recognizable on siliceous rocks can also be used to identify anthropogenic modifications of limestone. However, since limestone has a relatively low level of isotropy, an anisotropic fracture, an uneven surface of negatives, insofar as these signs are less expressed. Observations during the experiments as well as analysis of flakes of the experimental series revealed a number of common mandatory signstypicalforthisrock type.Acomparison ofthe technical and morphological analysis of experimental products and archaeological artefacts suggests the artefact nature of the limestone pebble refitting from the V layer of Medzhybizh A. It is most likely that the freehand technique was used to process the pebble, but some elements could be obtained by anvil technique. The probability of applying bipolar on anvil technology is minimal. In general, the applied approach of combined use of experimental, technical-typological and technological-dynamic methods demonstrated significant informative possibilities in the study of materials of the Lower Palaeolithic. 2020 Article Техніко-морфологічні ознаки обробки вапняку на нижньопалеолітичній стоянці Меджибіж A / О.О. Науменко, В.М. Степанчук // Археологія. — 2020. — №. 1. — С. 112–123. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2020.01.112 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195352 903.01(477.43)"632" uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Методи археологiчних дослiджень Методи археологiчних дослiджень |
| spellingShingle |
Методи археологiчних дослiджень Методи археологiчних дослiджень Науменко, О.О. Степанчук, В.М. Техніко-морфологічні ознаки обробки вапняку на нижньопалеолітичній стоянці Меджибіж A Археологія |
| description |
Статтю присвячено визначенню загальних ознак антропогенної модифікації вапняку на стоянці Меджибіж А. До порівняльного аналізу залучено складень вапнякової гальки з 2-го горизонту V культурного шару та
продукти експериментального розколювання. |
| format |
Article |
| author |
Науменко, О.О. Степанчук, В.М. |
| author_facet |
Науменко, О.О. Степанчук, В.М. |
| author_sort |
Науменко, О.О. |
| title |
Техніко-морфологічні ознаки обробки вапняку на нижньопалеолітичній стоянці Меджибіж A |
| title_short |
Техніко-морфологічні ознаки обробки вапняку на нижньопалеолітичній стоянці Меджибіж A |
| title_full |
Техніко-морфологічні ознаки обробки вапняку на нижньопалеолітичній стоянці Меджибіж A |
| title_fullStr |
Техніко-морфологічні ознаки обробки вапняку на нижньопалеолітичній стоянці Меджибіж A |
| title_full_unstemmed |
Техніко-морфологічні ознаки обробки вапняку на нижньопалеолітичній стоянці Меджибіж A |
| title_sort |
техніко-морфологічні ознаки обробки вапняку на нижньопалеолітичній стоянці меджибіж a |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2020 |
| topic_facet |
Методи археологiчних дослiджень |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195352 |
| citation_txt |
Техніко-морфологічні ознаки обробки вапняку на нижньопалеолітичній стоянці Меджибіж A / О.О. Науменко, В.М. Степанчук // Археологія. — 2020. — №. 1. — С. 112–123. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT naumenkooo tehníkomorfologíčníoznakiobrobkivapnâkunanižnʹopaleolítičníjstoâncímedžibíža AT stepančukvm tehníkomorfologíčníoznakiobrobkivapnâkunanižnʹopaleolítičníjstoâncímedžibíža |
| first_indexed |
2025-07-16T23:21:09Z |
| last_indexed |
2025-07-16T23:21:09Z |
| _version_ |
1837847616885358592 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1112
Методи
археологiчних дослiджень
© О. О. НаумеНкО, В. м. СтепаНчук, 2020
* НаумеНкО Олександр Олександрович — сту-
дент кафедри археології та музеєзнавства київсько-
го національного університету ім. тараса Шевченка,
ORCID 0000-0003-3931-603X, alexandr.naumenko.jr@
gmail.com
СтепаНчук Вадим миколайович — доктор істо-
ричних наук, провідний науковий співробітник Ін-
ституту археології НаН україни, ORCID 0000-0002-
5476-2284, VadimStepanchuK@iananu.org.ua
О. О. Науменко, В. М. Степанчук *
ТехНIкО-МОрфОлОгIчНI ОзНаки ОбрОбки ВапНяку
На НижНьОпалеОлIТичНIй СТОяНцI МеджибIж A
уДк 903.01(477.43)"632"
https://doi.org/10.15407/archaeologyua2020.01.112
Статтю присвячено визначенню загальних ознак ан-
тропогенної модифікації вапняку на стоянці Меджи-
біж А. До порівняльного аналізу залучено складень вап-
някової гальки з 2-го горизонту V культурного шару та
продукти експериментального розколювання.
К л ю ч о в і с л о в а: вапняк, нижній палеоліт, Мед-
жибіж А, техніко-морфологічний метод, ремонтаж,
експериментальне моделювання.
1. Вступ
у ХІХ ст. значна кількість учених (як амато-
рів, так і професіоналів) постали перед склад-
ним завданням: довести науковій спільноті
давність химерних крем’яних предметів, яку
час від часу виявляли в різних куточках Євро-
пи. ч. Лаєль у 1863 р. намагався зробити це,
показавши взаємозв’язок крем’яних речей із
давніми шарами та фауною, що в них, а та-
кож продемонструвавши вплив часу на їхню
збереженість. Водночас ці предмети він про-
сто називав «flint tools» або «implements of flint»
(крем’яний інструментарій), не вводячи їх до
загальної археологічної категорії (Lyell 1863,
p. 6, 116). Дж. еванс у 1872 р. продемонстру-
вав відмінності між природними об’єктами й
тими, що він називав «artificial», тобто штуч-
ними, неприродними (Evans 1872, p. 324).
Саме Дж. еванс один із перших довів, що
«громові сокири» можна повторно виготови-
ти, використовуючи тільки кам’яні інстру-
менти, провівши один із перших експери-
ментів із розщеплення кременю, і ввів чи не
найголовніший принцип оцінки достовірнос-
ті нижньопалеолітичних об’єктів: предмети
ніколи не можуть вважатися переконливими
доказами роботи людини, якщо вони не зна-
йдені в значній кількості або за таких обста-
вин, які підтверджують задум у їх формуванні
(Johnson et al. 1978, p. 337—338).
Наразі для означення евансових «штучних»
речей використовується термін «артефакт».
Дж. Оделл у 2012 р. визначив це поняття як
«портативний об’єкт, виготовлений або сфор-
мований людиною» (Odell 2012, p. 4). Отже, аби
кам’яний предмет набув статусу «артефакту»,
потрібно довести його антропогенне перетво-
рення. коли мова йде про палеоліт, то насам-
перед варто знати фізичні закономірності роз-
колювання конкретного типу геологічної по-
роди. Цим питанням займалися, починаючи
з того ж Дж. еванса, який відповідно до рівня
своїх знань описав конічний початок площи-
ни розколювання кременю і відбивний горбок
(Evans 1872, p. 245). Із того часу була проведе-
на значна кількість експериментів, метою яких
є дослідження фізичних закономірностей роз-
колювання порід із менш вираженою анізо-
тропією (Faulkner 1972; Moffat 1981; Cotterell,
Kamminga, Dickson 1985; Whittaker 1994, p. 23—
36; Drift 2012; Гиря 1997, с. 40—45). у такий
спосіб були визначені артефакт-діагностичні
критерії для обсидіану й інших порід із висо-
ким відсотком умісту кремнезему (кремінь,
халцедон, кременистий сланець тощо).
Водночас менш однорідні породи, у яких
анізотропія більш виражена, чи не відразу від-
носилися до геофактів. метою цієї статті є ви-
значення техніко-морфологічних ознак об-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 113
робки однієї з таких порід, а саме сарматського
вапняку, за матеріалами стоянки меджибіж а.
Ставляться завдання: охарактеризувати загаль-
ний контекст пам’ятки й місце вапняку в ньо-
му, порівняти техніко-морфологічні параметри
експериментальних реплік і складня вапняко-
вої гальки з V шару, оцінити придатність цьо-
го типу породи у ролі сировини для отримання
сколів-заготовок.
Вироби з вапняку регулярно трапляються
у матеріалах нижньопалеолітичних пам’яток.
Зокрема, у Західній Європі інструменти дав-
ніх гомінін, виготовлені на різнорідній вапня-
ковій сировині, були виявлені на стоянках тех-
нологічної моделі 1 (Barsky et al. 2010; Moyano
et al. 2011; Mosquera et al. 2018). Як техніко-
морфологічний аналіз, так і експерименталь-
ні дослідження підтвердили високі сколюваль-
ні властивості вапняків. Він достатньо м’яко
та пластично реагує на удар, тому часто його
використовували у ролі активних елементів
(Titton et al. 2018).
2. Матерiали дослiдження
2.1. Загальний контекст стоянки Меджибіж А.
місцезнаходження меджибіж A розташова-
не на лівому березі р. південний Буг, на місці
високого та доволі крутого берега річки (висо-
та над заплавою становить майже 30 м), на від-
стані близько кілометра на захід від смт мед-
жибіж Летичівського р-ну Хмельницької обл.
археологічний пункт меджибіж а віддалений
приблизно на 500 м униз за течією південного
Бугу від пам’ятки меджибіж 1. місцезнаход-
ження було виявлене у 2011 р., його географіч-
ні координати: 49°25’48» N, 27°23’08» E.
у період 2011—2013 рр. і 2015—2017 рр. про-
водилися дослідження нижньої частини (до
7,5 м) профілю відкладів високого берега річки
на врізаній ділянці загальною площею до 26 м2,
протяжністю до 6,0 м і глибиною близько 4,0 м
у тиловій частині (Степанчук и др. 2014). у
нижньому фрагменті розкритого профілю ви-
явлено не менше шести окремих горизонтів за-
лягання артефактів, які відокремлюються один
від одного піщано-гравійними та глеїстими
шарами без знахідок і пов’язуються з пачкою
відкладів потужністю 3,5 м, що залягає на ар-
хейських гранітах (матвіїшина, кармазинен-
ко 2014). Широкинському часу (OIS 21—35)
відповідають культурні шари V і VI, що дослі-
джені на близько 15 м2. За даними Ж. м. мат-
віїшиної та С. п. кармазиненка, у геологічній
розчистці 2018 р., V шар представлений сіро-
коричневим пухким, середньозернистим пі-
щаним матеріалом із карбонатною вапняко-
вою галькою сарматського типу (розчистка 1),
а також бурим досить однорідно забарвленим
шаром, який у нижній частині переходить у
світло-сірі розсипчасті піски із включенням
великої кількості гальки із сарматського мате-
ріалу та кутових уламків (розчистка 2). VI куль-
турний шар представлений жовтувато-світло-
бурими пухкими, розсипчастими пісками, які
містять гальку, уламки вапняків і інших порід.
у V—VI шарах зафіксовано залишки хобот-
них, носорогів, оленів, козулі або сайги, ко-
ней, биків або бізонів, ведмедів, великих котя-
чих (лев або леопард), кабанів (за визначенням
О. п. Журавльова, 2018 р.).
2.2. Вапнякові вироби Меджибожу А. Вапня-
кові предмети становлять меншість за кількіс-
ним параметром серед артефактів і ймовірних
артефактів у колекціях усіх шарів стоянки: як
у верхніх, так і в нижніх домінує кремінь, мен-
ше — кварц. Однак варто зауважити, що кіль-
кість вапнякових об’єктів помітно зростає у V і
VI культурних шарах. Їхня численність на пло-
щі 1,0 м2 у цьому горизонті становить 150—200
предметів. аномально велика кількість вапня-
кових предметів була зафіксована на квадра-
ті 3D на рівні 2-го горизонту V шару на площі
приблизно 0,25 м2. Загалом було знайдено 477
предметів, серед яких 56 цілих і сегментова-
них гальок (різні за формою й розміром окре-
мості вапняку з еродованою поверхнею), 106
сколів і сегментів із таких гальок, а також 304
аморфних фрагмента. частина предметів кож-
ної з цих груп із різним ступенем достовірності
може бути зарахована до артефактів: 23, 81 і 5
відповідно. Серед них було виявлено 11 склад-
нів. Для цієї статті залучений ремонтаж із най-
більшою кількістю елементів (9), що сприяти-
ме визначенню ознак обробки вапнякових ар-
тефактів.
За попередніми визначеннями, вапняки
мед жибожу а мають органогенне (біоморфне,
детритово-біоморфне й органогенно-детри-
тове) та хемогенне (оолітовий вапняк) поход-
ження. коркова поверхня здебільшого помір-
но еродована, шорстка, достатньо спокійна,
хоча часто має виступи й западини, що дефор-
мують форму гальки в плані. колір вапняку на
меджибожі а варіюється від білого та жовтува-
того до світло-сірого. твердість матеріалу мож-
на визначити як середню, тобто 4 за шкалою
мооса (хоча присутні й занадто м’які зразки
або — з великою кількістю включень, що ма-
ють оцінку 1,5).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1114
2.3. Складень вапнякової гальки з 2-го го-
ризонту V культурного шару квадрату 3D. Ре-
монтажована галька складається з 9 елемен-
тів, має органогенно-детритове походження
з біогенною дрібнодетритовою структурою
та неясно-шаруватою, іноді пористою (про-
те достатньо щільною) текстурою. у вихідно-
му вигляді окремість сировини являла собою
видовжений, трапецієподібний у плані, спло-
щений фрагмент вапняку сарматського яру-
су з еродованою поверхнею (148 × 92 × 57 мм;
маса 670 г), що має з трьох сторін площин-
ну форму й одну випуклу. Згідно з т. Зінггом
(Zingg 1935), її можна визначити як плиткопо-
дібну. Згладженість усіх без винятку коркових
поверхонь дозволяє визначати окремість як
гальку зі ступенем обкатаності 3, за Н. а. ку-
лик і О. В. постновим (кулик, постнов 2009,
с. 15) (рис. 1).
Відповідно до попередніх підсумків дина-
мічного технологічного аналізу, складень вап-
някової гальки є прикладом примітивного
(втім, цілком усвідомленого) нуклеусного роз-
щеплення: площадка не підготовлювалася, ви-
биралася підхожа поверхня (найбільш масив-
на частина) для зняття заготовок (Степанчук,
Науменко 2019). Це твердження узгоджується
із загальним контекстом виявлення вапняко-
вих артефактів на пам’ятці (див. статистику у
розд. 2.2).
2.4. Сировинна база експериментальних дос-
ліджень. Для експериментальних досліджень
був відібраний вапняк усіх представлених ви-
дів. попри наявність невеликої кількості необ-
катаних уламків у індустрії меджибожу а, до
експериментального моделювання були залу-
чені лише галькові матеріали зі ступенем обка-
таності 2 і 3, за Н. а. кулик і О. В. постновим
(2009, с. 15). Сировинну базу склали предмети
без будь-яких ознак трансформацій, виявлені
у відкладах, що містили артефакти V і VI шарів,
а також із найближчого експонованого галь-
кового конгломерату, зафіксованого в доли-
ні р. Вовк (віддалення щонайбільше 15 км від
стоянки). За структурними та текстурними па-
раметрами вапнякові гальки показали значну
варіабельність: відповідно від мікрокристаліч-
ної до органогенної й оолітової, а також від ма-
сивної до пористої та шаруватої.
переважають гальки дископодібні (під-
прямокутні та підовальні площинно-випуклі
у профілі) та плиткоподібні, рідше — пальце-
подібні (стрижні), відповідно до класифікації
т. Зінгга (Zingg 1935). Оскільки складень галь-
ки, що обраний для дослідження його техніко-
морфологічних ознак, має дзьобоподібний
Рис. 1. меджибіж а. Вапняковий скла-
день із дев’яти елементів із V культур-
ного шару. Літерами від A до F позна-
чено проекції гальки, цифрами — від-
щепи
Fig. 1. Medzhybizh A. Limestone pebble
refitting which consists of nine elements
from the V cultural layer. The letters A—F
denote the projection of the pebble, num-
bers indicate the numbering of flakes
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 115
вис туп у більш звуженому краї, то нами також
підбиралися окремі породи з подібною морфо-
логією. Загальна кількість гальок, що походять
із V і VI шарів меджибожу а, і були використа-
ні у ролі пасивних елементів складає 22 екземп-
ляри. Середні параметри 38,8 × 31,5 × 14,5 мм;
маса 24,9 г. Із конгломерату біля р. Вовк залуче-
но 20 гальок. Середні параметри 105,2 × 75,7 ×
32,2; маса 302,9 г.
3. Методи дослiдження
3.1. Експериментальне моделювання. Згідно
з попередньо визначеним порядком редук-
ції гальки (див. Степанчук, Науменко 2019),
експериментальні репліки були змодельовані
із застосуванням трьох технік: розщеплення
в руках, біполярна техніка на ковадлі (гори-
зонтального, вертикально-поздовжнього та
вертикально-поперечного типів сколювання),
техніка ударів по ковадлу (горизонтального та
вертикального типів сколювання). у ролі від-
бійника використовували валунчик кременю
та кварцитову гальку з меджибожу а, а також
конкрецію вапняку місцевого походження.
Як ковадло використовували два блоки вап-
няку місцевого походження (до 60 кг кожен).
експериментальна частина робіт проводила-
ся авторами в жовтні 2018 р. у києві, у лабо-
раторії відділу археології кам’яного віку Іа
НаНу та, головно, у липні 2019 р. у меджи-
божі (де до експериментів був залучений спів-
робітник ДІкЗ «межибіж» В. С. Вєтров), на
спеціально обладнаному майданчику. плат-
форму було створено доцентом кафедри ар-
хеології та музеєзнавства київського націо-
нального університету імені тараса Шевченка
С. м. Рижовим за активного сприяння пер-
шого автора цієї статті із метою напрацюван-
ня експериментальних даних із технології та
типових зразків виробів нижнього палеоліту
або моделей а, B, C, за Дж. Ши (Shea, 2012).
Для фіксації умов експериментів і їхніх про-
дуктів були застосовані базові процедури до
робіт такого напряму (фото- і відеофіксація,
створення бази даних).
3.2. Техніко-морфологічний метод. Для ана-
лізу результатів ударної діяльності, відображе-
ної на експериментальних вапнякових галь-
ках, а також на обраному складні, був вико-
ристаний техніко-морфологічний метод. На
початковому етапі проводилися метричні ви-
міри, описувалася загальна форма й оцінюва-
лася цілісність предметів. Далі аналізувалися
точка прикладення фізичної сили (канавка,
вилом, вибоїна, карниз, просідання), удар-
на площадка (оскільки підготовки площад-
ки не було, то головним критерієм була оцін-
ка її цілісності), контактна зона, «відбивний
горбок» (виражений, невиражений, перевер-
нутий негативний, знесений), ударні хвилі
та/або контрударні (зиґзаґ, V-подібна, лама-
на пряма, сплощений «гребінь» («вал»)), ви-
значався кут між площадкою та вентральною
поверхнею. техніко-морфологічному дослі-
дженню сприяло використання збільшуваль-
ної техніки (Digital Microscope Biwyily USB
500x). Характеристика ознак обробки (ідеться
про метод) частково запозичена з робіт ана-
логічного характеру (Low 1997; Chlachula, Le
Blanc 1996; Peña 2008; De La Peña 2015), про-
те авторами цієї статті вона була адаптована й
удосконалена для виконання поставлених тут
завдань. Для точності визначення атрибутів
антропогенної модифікації експериментальні
гальки збиралися у складні.
Техніка Контактна
зона (мм)
Точка удару
Поздовжнє ребро
Зовнішня частина Внутрішня частина
удари по
ковадлу
23 × 25
Вилом із вибоїнами /
невиражена
просідання матеріалу /
розсіювання ударних ліній і
відбивного горбка
Від проксимальної части-
ни до медіальної (наймен-
ше серед усіх технік)
Розщеплен-
ня в руках
25 × 10
Неглибока канавка /
невиражена
просідання матеріалу не-
значне, «відбивний горбок»
невиражений / розсіяний
Від проксимальної части-
ни до дистальної (найбіль-
ше серед усіх технік)
Біполярна
на ковадлі
*
Вилом (найбільший серед
усіх технік) / канавка
просідання матеріалу
(найбільш виражене)
Від проксимальної части-
ни до медіальної
Таблиця 1. Типові техніко-морфологічні характеристики експериментальних артефактів
Table 1. Average results of technical and morphological analysis of experimental artifacts
*Розмір контактної зони під час біполярного розколювання на ковадлі залежить не тільки від активного елемента,
а й від ковадла. через м’якість коркової поверхні вапнякових гальок контактна зона здебільшого знищена з обох
сторін.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1116
4. Результати
4.1. Дані експериментальних досліджень. Зага-
лом було проведено 50 експериментів. Насам-
перед було уточнено деякі фізичні властивос-
ті вапняку меджибожу а. Спайність середня,
проте у деяких випадках вона відсутня (через
велику кількість включень і м’якість). Злам (ха-
рактер сколювання) нераковистий, іноді плас-
кий. поверхня сколів тонкошорстка, дрібно-
ямкова. експерименти з обробки кістки та де-
рева показали, що стиранність вапняку висо-
ка у корковій частині з невисокою у внутріш-
ній (занадто м’які зразки можуть розсипатися
в руках під час обробки). Це твердження спра-
ведливе й для ударної міцності: за умови три-
валої обробки на корковій частині з’являється
велика кількість вибоїн, але внутрішня части-
на залишається цілою.
Результати техніко-морфологічного аналізу
експериментальних артефактів представлено у
таблицях 1, 2. Нижче будуть обговорені загаль-
ні спостереження.
Найбільш повторюваною ознакою, що вка-
зує місце прикладення імпульсу, є канавка або
вилом, які супроводжуються подальшим про-
сіданням або виносом внутрішньої частини
матеріалу (рис. 2; 3). Якщо зовнішньо місце
*під час вертикально-поздовжнього сколювання, виникають прямовисні відщепи з шарнірним або сходинко-
подібним закінченням.
Техніка Форма вентральної
поверхні
Дистальна
частина
Ширина /
довжина (мм) Кут (°) Фрагментованість
удари по
ковадлу
укорочена увігнута /
прямовисна (сег-
ментоподібна)*
пірнаюча /
пірчаста
1,44 106
помірна (іноді пошкоджується дис-
тальний кінець)
Розщеплен-
ня в руках
прямовисна /
увігнута
пірчаста /
пірнаюча
1,08 87 Найменш виражена
Біполярна
на ковадлі
увігнута /
прямовисна
пірнаюча /
пірчаста
1,002 89
Найбільша виражена (значна кіль-
кість представлена двома фрагмен-
тами, що з’явилися внаслідок дії ім-
пульсу в точці удару або контрудару)
Таблиця 2. Типові техніко-морфологічні характеристики експериментальних сколів
Table 2. Average results of technical and morphological analysis of experimental flakes
Рис. 2. експерименти з обробки місцевих вапняків.
точка удару на експериментальному сколі, отрима-
ного в техніці розщеплення в руках. чорною стрілкою
вказано безпосереднє місце прикладення імпульсу,
червоною — ударну вибоїну
Fig. 2. Experimental processing of local limestone. The
point of impact on the experimental flake, appeared in
course of freehand knapping. The black arrow indicates the
direct point of application of the impulse and the red arrow
indicates percussion pit
Рис. 3. експерименти з обробки місцевих вапняків.
точка удару на експериментальному сколі, отримано-
го біполярною технікою на ковадлі. чорними стрілка-
ми вказано місце прикладення імпульсу, червоними —
сходинкоподібні заломи від попередніх зняттів, сині-
ми — карниз
Fig. 3. Experimental processing of local limestone. The
point of impact on the experimental flake, appeared due to
bipolar on anvil technique. The black arrows indicate the
place of application of the impulse, the red ones indicate
the steps of the previous removals, the blue ones indicate
the overhang
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 117
прикладення імпульсу невиражене, то на ньо-
го може вказувати внутрішнє розтріскування
матеріалу, яке з часом стирається. карниз з бо-
ків точки удару формується досить рідко. Було
підтверджено наявність поздовжнього ребра
(сплощеного «гребеню», «валу») як вказівки
на точку удару та напрямок сколювання. Його
розмір залежить від прецизійності удару. Єди-
на відмінність полягає в тому, що в експери-
ментальних зразках «гребінь» не згладжений,
а має більш гострі форми, що пояснюється за-
гальною збереженістю матеріалів.
під час застосування техніки ударів по ко-
вадлу на нуклеусі з’являються негативи з вели-
кими заглибленнями в точці удару. Він «виги-
нається» всередину, якщо наноситься серія до-
центрових ударів. під час процесу біполярного
розколювання на ковадлі на гальці з’являється
велика кількість негативів, які утворюють ді-
лянки псевдобіфасіальної обробки, приту-
плюють край і мають здебільшого закінчення у
виг ляді сходинки або шарніру. пасивний еле-
мент швидко зменшується в розмірах. під час
вертикально-поперечного сколювання біпо-
лярної техніки на ковадлі галька ділилася на
два, рідше три сегменти, які типологічно ви-
значаються як «скибки». технікою розщеплен-
ня в руках контролювати процес сколювання
відщепів найлегше.
4.2. Дані техніко-морфологічного аналізу ар-
хеологічних артефактів. Нижче описані ознаки
первинної обробки складня вапнякової гальки
з 2-го горизонту V культурного шару квадрату
3D:
Елемент № 1 (артефакт ма-17/3D.V.1):
комплектний прямовисний первинний скол
із осьовим дистальним кінцем(54 × 70 × 40 мм,
92,6 г). Зовнішня частина точки удару неви-
ражена. присутнє лише незначне просідання
матеріалу на межі площадки та проксималь-
ної частини. Внутрішня частина точки удару
містить незначне підняття (початкова частина
згладженого «валу» («гребеню»)), негатив від
якого розміщується на лівій латералі елемен-
та № 2-а.
Елемент № 2: некомплектний скол, пред-
ставлений двома аплікаційними фрагментами.
Елемент 2-а (артефакт ма-17/3D.V.2): некомп-
лектний прямовисний первинний скол із пір-
частим закінченням (65 × 90 × 26 мм; 100,2 г).
Зовнішня частина точки удару містить сходин-
коподібні заломи (рис. 4). попри те, що відбив-
ний горбок відсутній, а хвилі не простежують-
ся, присутнє розширення площадки у зоні ймо-
вірного імпульсу. Згладжене поздовжнє реб ро
(сплощений «гребінь», «вал») поширюється від
площадки до дистальної частини.
Елемент № 3 (артефакт MA-17/3D.V.3):
комплектний прямовисний вторинний відщеп
із пірчастим закінченням лівої латералі (73 ×
39 × 13 мм; 25,5 г). Зовнішня частина точки
удару є виломом, який зносить частину пло-
щадки та «відбивний горбок». у внутрішній
частині точки удару помітне просідання мате-
ріалу (рис. 5).
Рис. 4. меджибіж A, шар V. Сходинкоподібні заломи
на розширеній частині площадки у зоні ймовірного
удару, що відокремив елемент № 2
Fig. 4. Medzhybizh A, layer V. Step-like kinks on a wider
part of platform in the zone of impact that likely detached
the refitting element no. 2
Рис. 5. меджибіж A, шар V. точка удару елемента № 3.
чорна стрілка вказує на безпосереднє місце прикладен-
ня імпульсу, під яким сформувалося просідання вапня-
ку. червона стрілка вказує на свіже пошкодження, яке
контрастує із загальним рівнем збереженості відщепу
Fig. 5. Medzhybizh A, layer V. The point of percussion of
the refitting element no. 3. The black arrow indicates the
direct location of input force resulted in subsidence of lime-
stone surface. The red arrow indicates fresh damage, which
contrasts with the overall state of preservation of the flake
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1118
Елемент № 4: відсутній у колекції, але можна
зауважити декілька нюансів відносно техніко-
морфологічних параметрів його негатива. Ззов-
ні точка удару є вибоїною з достатньо помітним
просіданням матеріалу та сходинкоподібними
заломами у внутрішній частині (рис. 6).
Елемент № 5: майже комплектний скол,
представлений двома аплікаційними фрагмен-
тами. Елемент 5-а (артефакт MA-17/3D.V.7):
базальний фрагмент прямовисного первинного
сколу із пірчастим закінченням латералей (59 ×
59 × 17 мм; 53 г). Загальна контактна зона па-
сивного й активного елементів досить широка
(приблизно 25 мм). місце прикладення імпуль-
су, який сколов відщеп, встановлюється за на-
явністю потовщеної та вигнутої убік вентраль-
ної поверхні площадки, а також за наявністю
неглибокої канавки на межі площадки та про-
ксимальної частини. Внутрішня частина канав-
ки становить просідання матеріалу з карнизом
по боках точки удару. На межі негативів кінце-
вої частини базального фрагмента та правої ла-
тералі елемента 5-b присутня сходинка (рис. 7).
Елемент № 6 (артефакт MA-17/3D.V.8):
прямовисний овалоподібний скол із пірчастим
дистальним кінцем і з негативом попереднього
зняття на лівій латералі (37 × 42 × 18 мм; 14,8 г).
площадка розширена в центральній частині
та вигнута до вентральної поверхні, на якій є
згладжене поздовжнє ребро, що поширюєть-
ся від проксимальної частини до медіальної та
збігається з визначеною віссю сколювання.
Елемент № 7: у колекції відсутній, негатив
інформації не несе.
Елемент № 8: майже комплектний прямо-
висний прямокутний скол із пірчастим закін-
ченням (53 × 68 × 24 мм; 64,2 г). точка удару
невиражена, але на вентральній частині при-
сутнє аналогічне елементу № 6 згладжене реб-
ро (рис. 8: 2).
5. Висновки
експерименти з розколювання місцевих вап-
няків різних видів підтвердили сколювальні
властивості матеріалу. Здатність матеріалу да-
вати відщепи з гострими краями зростає в міру
збільшення твердості та щільності сировини.
Сколи мають переважно гострі леза, цілком
придатні для обробки дерева та кістки.
Хоча місцевий вапняк і піддається обробці
ударами, він несприятливий у сенсі розпізнан-
ня ознак навмисної обробки. у цьому разі роль
збільшувальної техніки значно зростає. Як по-
казали експерименти, ознаки усвідомленої об-
робки технікою розщеплення в руках, біпо-
лярною технікою на ковадлі та технікою ударів
по ковадлу, які легко розпізнаються на кре-
менистих породах, можуть бути застосовані й
для ідентифікації антропогенних модифікацій
вапняку. Однак, оскільки він має менш одно-
рідну структуру, порівняно вищий рівень ані-
зотропії, нераковистий злам, нерівну поверх-
ню сколу, то ці ознаки виражені гірше. тому на
вапняку немає ударних хвиль, відбивні горбки
можуть виділятися досить умовно та здебіль-
шого у більш дрібнокристалічних видів, межі
негативів нечіткі, особливо тих, що розташо-
вані в одній площині.
Водночас, оскільки місцевий вапняк все ж
має задовільні сколювальні властивості, то для
Рис. 6. меджибіж A, шар V. Сходинкоподібні заломи у
місці негатива елемента № 4
Fig. 6. Medzhybizh A, layer V. Step-like kinks in place of
negative of refitting element no. 4
Рис. 7. меджибіж A, шар V. точка удару елемента № 5.
чорними стрілками вказано безпосереднє місце при-
кладення імпульсу, синіми — карниз
Fig. 7. Medzhybizh A, layer V. The point of percussion of
refitting element no. 5. The black arrows indicate the direct
location of input force, the blue ones indicate the overhang
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 119
його продуктів процесів обробки характерні ті
ж морфологічні особливості, що і для аналогіч-
них продуктів менш анізотропних порід. Для
відщепів це масивна проксимальна частина
разом із площадкою у поєднанні з більш тон-
ким пірчастим дистальним кінцем. точка уда-
ру визначається за наявністю канавки (іноді з
вибоїнами довкола неї) та відповідного про-
сідання матеріалу. Додатковою ознакою, яка
вказує на точку прикладання імпульсу та на-
прямок зняття, є сплощене ребро («гребінь»,
«вал») на вентральній поверхні, яке простяга-
ється від проксимальної частини до медіальної
або дистальної (рис. 8). Його розмір залежить
від сили удару. Саме тому елемент № 2-а склад-
ня вапнякової гальки має поздовжнє ребро від
проксимальної частини до дистальної (бо була
потреба у знятті достатньо масивного відще-
пу), а елемент № 6 — від проксимальної части-
ни до медіальної.
Дані, отримані шляхом експериментальних
досліджень, можна використати для інтерпре-
тації техніко-морфологічних особливостей об-
раного ремонтажу вапнякової гальки.
Найбільш імовірно під час обробки галь-
ки було застосовано техніку розщеплення в
руках, але деякі елементи могли бути отрима-
ні шляхом застосування техніки ударів по ко-
вадлу. першому методу з більшою імовірністю
можна віднести елементи № 2 (сколи 2-а і 2-b),
№ 3, 6, 7, 8, про що свідчить «делікатність»
точки удару, масивність поздовжнього ребра
(під час роботи технікою розщеплення в ру-
ках «вал» виражається найбільше і є близьким
до оригінальних предметів), морфологічна бу-
дова сколів: вони прямовисні, досить масивні
та мають пірчасте закінчення. Співвідношен-
ня ширини до довжини — 1,03. Середньоста-
тистичний кут сколювання відщепів складня
з 2-го горизонту V культурного шару квадра-
ту 3D дорівнює ≈ 85 °, що наближує їх до екс-
периментальних сколів, отриманих технікою
розщеплення в руках, у яких аналогічний кут
дорівнює 87 °.
технікою ударів по ковадлу (вертикально-
поздовжнього типу сколювання) могли бути
отримані елементи № 1, 4, 5 (сколи 5-а і 5-b).
у випадку елемента № 5 про це свідчить шир-
ша зона контакту, ніж у інших сколів, її значна
віддаленість від краю, розсіяність ознак удар-
ної обробки, немасивне поздовжнє ребро, а
також наявність сходинки на межі негативів
кінцевої частини базального фрагмента 5-а та
правої латералі елемента 5-b. можливо, ударів
було декілька, перші з яких сформували тріщи-
ну. Останній удар був найпотужніший, нанесе-
ний із метою сколоти максимально масивний
відщеп. подібна неоднорідність із розрахунку
сили та напрямку її прикладення притаман-
на цій техніці. у зоні негатива елемента № 4
присутні вибоїни та сходинкоподібні заломи
біля точки удару. За негативом можна зазначи-
ти, що відщеп був доволі тонкий, без масивної
проксимальної частини, що також притаман-
но цій техніці. Доцільним буде зауваження, що
імовірність використання техніки розщеплен-
ня в руках під час сколювання цих відщепів не
варто відкидати. Наприклад, у випадку елемен-
тів № 4—5 використання масивного відбійни-
ка могло дати схожі результати (проте удар був,
найімовірніше, ковзким (дотичним)).
можливість застосування біполярної техні-
ки на ковадлі — мінімальна, адже жоден край
гальки не демонструє зустрічних пошкоджень,
точки ударів і контактні зони досить «делікат-
ні», відсутні псевдобіфасіальні негативи. по-
здовжнє ребро виражено менше, ніж у сколах
техніки розщеплення в руках (а в складні вони
відносно дуже масивні).
Рис. 8. меджибіж A, шар V: 1 — елемент 2-а.
у центральній частині відщепу помітний
масивний випуклий згладжений «гребінь»;
2 — згладжене ребро елемента № 8
Fig. 8. Medzhybizh A, layer V: 1 — refitting ele-
ment 2-a. Massive convex smoothed “crest” is
noticeable on the central part of the flake; 2 —
smoothed “ridge” of refitting element no. 8
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1120
Використання техніки розщеплення в руках
під час утилізації вапняку є суттєвою деталлю,
оскільки загалом нижньопалеолітичні індус-
трії меджибожу характеризуються інтенсив-
ним застосуванням біполярного розколюван-
ня на ковадлі (Stepanchuk 2018) або дроблення,
в іншій термінології (Степанчук 2018).
Окрім продемонстрованих явних ознак об-
робки вапняку, важливо також звернути ува-
гу на те, що поверхні контактів між окремими
елементами складня різноспрямовані та ле-
жать у різних площинах, що не відповідає про-
дуктам природного розшарування, за якого
процес відбувається в одному напрямку.
* * *
Підготовка статті частково підтримана Дер-
жавним фондом фундаментальних досліджень
України у межах проекту Ф77/50—2018 «Най-
давніші палеолітичні стоянки України в контек-
сті колонізації Європи» та Міністерством освіти
та науки України у межах проекту М/72—2019
«Міждисциплінарне дослідження найдавніших
свідчень символічної поведінки у Східній Європі».
За допомогу в редагуванні статті щиро вдячні
А. І. Тофану.
Гиря, е. Ю. 1997. Технологический анализ каменных инду-
стрий: методика микро-макроанализа древних орудий
труда. Санкт-петербург: РаН ИИмк, 198 с.
кулик, Н. а., постнов, а. В. 2009. Геология, петрография и
минералогия в археологических исследованиях: учебно-
методическое пособие. Новосибирск: Новосиб. гос.
ун-т, Ин-т археол. и этногр. СО РаН, 102 с.
матвіїшина, Ж. м., кармазиненко, С. п. 2014. Результати
палеопедологічних досліджень четвертинних відкла-
дів палеолітичного місцезнаходження меджибіж. В:
Степанчук, В. м. (відп. ред.). Місцезнаходження Ме-
джибіж і проблеми вивчення нижнього палеоліту Схід-
ноєвропейської рівнини. меджибіж; тернопіль; київ:
терно-граф, 2, с. 49-69.
Степанчук, В. м., Науменко, О. О. 2019. Ремонтаж вап-
някової гальки з нижньопалеолітичної стоянки ме-
джибіж а: попередні підсумки дослідження. В: Лит-
виненко, Р. (ред.). Археологія Поділля: матеріали Все-
української наукової конференції. Вінниця, с. 13-20.
Степанчук, В. Н. 2018. ключевые нижнепалеолитические
пам’ятники запада Восточноевропейского ареала
украины. В: Рагимова, м. Н. (гл. ред.). Палеолити-
ческая стоянка Азых в Азербайджане и миграционные
процессы. Баку: Институт археологии и этнографии
НаНа, с. 149-161.
Степанчук, В. Н., Рыжов, С. Н., матвиишина, Ж. Н., кар-
мазиненко, С. п., муань, а.-м. 2014. первые итоги
изучения нижнепалеолитических местонахождений
меджибожа. В: Степанчук, В. м. (відп. ред.). Місцез-
находження Меджибіж і проблеми вивчення нижньо-
го палеоліту Східноєвропейської рівнини. меджибіж;
тернопіль; київ: терно-граф, 2, с. 22-48.
Barsky, D., Celiberti, V., Cauche, D., Grégoire, S., Lebègue,
F., de Lumley, H., Toro-Moyano, I. 2010. Raw mate-
rial discernment and technological aspects of the Bar-
ranco León and Fuente Nueva 3 stone assemblages (Orce
southern Spain). Quaternary International, 223-224, p.
201-219.
Chlachula, J, Le Blanc, R. 1996. Some artifact-diagnos-
tic criteria of quartzite cobble-tool industries from
Alberta. Canadian Journal of Archaeology/Journal
Canadiend’Archéologie, 20, p. 61-74.
Cotterell, B., Kamminga, J., Dickson, F. P. 1985. The essen-
tial mechanics of conchoidal flaking. International Jour-
nal of Fracture, 29 (4), p. 205-221.
De La Peña, P. 2015. A qualitative guide to recognize bipolar
knapping for flint and quartz. Lithic Technology, 40 (4),
p. 1-16.
Drift, J. W. Van Der. 2012. Partitioning the Palaeolithic. In-
troducing the bipolar toolkit concept. Groningen: Aktieve
Praktijk Archeologie Nederland, 38 p.
Evans, J. G. 1872. The Ancient Stone Implements, Weapons, And
Ornaments, Of Great Britain. London: Longmans, Green,
Reader, and Dyer, 640 p.
Faulkner, A. 1972. Mechanical Principles of Flintworking. PhD
dissertation. Department of Anthropology, Washington
State University, Pullman, University Microfilms. Ann
Arbor.
Johnson, L. L., Behm, J. A., Bordes, F., Cahen, D., Crabtree,
D. E., Dincauze, D. F., Hay, C. A., Hayden, B., Hes-
ter, T. R., Katz, P. R., Knudson, R. et al. 1978. A His-
tory of Flint-Knapping. Current Anthropology, 19 (2), p.
337-372.
Low, B. D. 1997. Bipolar technology and pebble stone artifacts:
experimentation in stone tool manufacture. Master’s disser-
tation. Department of Anthropology and Archaeology,
University of Saskatchewan, 282 p.
Lyell, C. 1863. The geological evidences of the antiquity of man:
with remarks on theories of the origin of species by variation.
London: John Murray, 520 p.
Moffat, C. R. 1981. The Mechanical Basis of Stone Flaking:
Problems and Prospects. Plains Anthropologist, 26 (93), p.
195-212.
Mosquera, M., Ollé, A., Pedro Rodríguez, X., Carbonell, E.
2018. Shedding light on the Early Pleistocene of TD6
(Gran Dolina, Atapuerca, Spain): the Technological se-
quence and occupational inferences. PLoS ONE, 13 (1),
p. e0190889.
Moyano, I. T., Barsky, D., Cauche, D., Celiberti, V., Grégoire,
S., Lebegue, F., Moncel, M. H., de Lumley, H. 2011.
The archaic stone tool industry from Barranco León and
Fuente Nueva 3, (Orce, Spain): Evidence of the earliest
hominin presence in southern Europe. Quaternary Inter-
national, 243, p. 80-91.
Odell, G. H. 2012. Lithic Analysis. Tulsa, Oklahoma: Springer
Science+Business Media, 245 p.
Peña, L. 2008. Morpho-technological study of the Lower
and Middle Palaeolithic lithic assemblages from Mal-
travieso and Santa Ana cave (Cáceres, Extremadu-
ra). Comparison of two lithic assemblages knapped in
milky quartz: Maltravieso cave —Sala de los Huesos-
and level C of L’Arago cave (Tautavel, France).
Sezione di Museologia Scientifica e Naturalistica, 3,
p. 1-5.
Shea, J. J. 2012. Lithic modes A—I: a new framework for de-
scribing global-scale variation in stone tool technology il-
lustrated with evidence from the East Mediterranean Le-
vant. Journal of Archaeological Method and Theory, 20
(1), p. 151-186.
Stepanchuk, V. N. 2018. Lower Paleolithic sites of Ukraine:
the main technological and typological features. Crossing
the borders. Interregional and cross-cultural interactions in
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 121
the context of lithic studies (15th SKAM Lithic Workshop.
Abstract book), p. 10-11.
Titton, S., Barsky, D., Bargallo, A., Vergès, J. M., Guardiola, M.,
Solano, J. G., Manuel Jimenez Arenas, J., Toro-Moyano,
I., Sala-Ramos, R. 2018.Active percussion tools from the
Oldowan site of Barranco León (Orce, Andalusia, Spain):
The fundamental role of pounding activities in hominin
lifeways. Journal of Archaeological Science, 96, p. 131-147.
Whittaker, J. C. 1994. Flintknapping. Making and understanding
stone tools. Austin: University of Texas Press, 341 p.
Zingg, T. 1935. Beitrag zur schotteranalyse. Schweiz Mineral
Petrog Mitt, 15, p. 39-140.
Надійшла 02.10.2019
А. А. Науменко1, В. Н. Степанчук2
1 Студент кафедры археологии и музееведения Киевского национального университета им. Тараса Шевченко,
ORCID 0000-0003-3931-603X, alexandr.naumenko.jr@gmail.com
2 Доктор исторических наук, ведущий научный сотрудник Института археологии НАН Украины,
ORCID 0000-0002-5476-2284, VadimStepanchuK@iananu.org.ua
теХНИкО-мОРФОЛОГИчеСкИе пРИЗНакИ ОБРаБОткИ ИЗВеСтНЯка
На НИЖНепаЛеОЛИтИчеСкОЙ СтОЯНке меДЖИБОЖ а
Задача определения и анализа признаков обработки некремнистого сырья стала актуальной в европейском па-
леолитоведении лишь в последние годы, с открытием многочисленных памятников, где широко использовались
такие материалы. Это обусловило необходимость проведения экспериментальных работ, сфокусированных на
изучении физических принципов раскалывания некремнистого сырья и выявлении его скалывающих свойств.
Данная статья рассматривает указанный круг вопросов в связи с находками в нижних слоях меджибожа а много-
численных артефактов, изготовленных на некремнёвом сырье. численность известняковых находок на площади
в 1,0 м2 в этих слоях составляет, в среднем, 150—200 предметов. аномально большое количество известняковых
предметов было зафиксировано в квадрате 3D на уровне 2-го горизонта V слоя. Здесь, на площади примерно
0,25 м2 было найдено 477 предметов, среди которых 56 целых и сегментированных галек (разные по форме и раз-
меру отдельности известняка с эродированными поверхностями), 106 сколов и сегментов из таких галек, а также
304 аморфных фрагмента. часть предметов каждой из этих групп с разной степенью достоверности могут быть
отнесены к артефактам: 23, 81 и 5, соответственно. Большое число артефактов и вероятных артефактов на мест-
ных известняках, выявленных в V—VI слоях меджибожа а, делает остро актуальной задачу поиска объективного
определения артефакт-диагностических признаков и, в целом, изучения общих закономерностей расщепления
данной породы. Наличие складней (одиннадцать) позволяет исследовать технические и морфологические осо-
бенности археологических предметов из известняка. В данной статье детально анализируется ремонтаж с наи-
большим числом элементов (девять).
параллельно была проведена серия экспериментов по обработке местных известняков с применением
различных техник: удара по наковальне, биполярного раскалывания на наковальне и расщепления на весу.
Сырьевую базу составили предметы без каких-либо признаков трансформаций, обнаруженные в отложениях, со-
держащих артефакты V-го и VI-го слоев, а также из ближайшего экспонированного галечного конгломерата, за-
фиксированного в долине р. Вовк, на удаление не более 15 км от стоянки.
Эксперименты по раскалыванию местных известняков подтвердили скалывающие свойства материала. Спо-
собность материала давать отщепы с острыми краями возрастет по мере увеличения твердости и плотности сырья.
как правило, сколы имеют острые лезвия, вполне пригодные для обработки дерева и кости.
как показали эксперименты, признаки намеренной обработки каменного сырья в технике расщепления
в руках, биполярной технике на наковальне и технике ударов по наковальне, которые легко распознаются на
кремнистых породах, могут быть применены и для идентификации антропогенных модификаций известняка.
Однако, поскольку известняк имеет сравнительно высокий уровень анизотропии, нераковистый излом, неров-
ную поверхность негативов, постольку эти признаки выражены хуже.
Наблюдения во время экспериментов, а также анализ сколов экспериментальной серии позволили выявить
ряд общих обязательных признаков, характерных для этого типа исходного сырья. Сопоставление данных
технико-морфологического анализа, экспериментальных и археологических артефактов позволяет утверждать об
артефактном характере привлеченного для сравнительной аналитики складня известняковой гальки из V слоя
меджибожа а. Наиболее вероятно, что для обработки гальки была применена техника расщепления на весу, но
некоторые элементы могли быть получены путем применения техники ударов по наковальне. Вероятность при-
менения биполярной техники на наковальне — минимальна.
В целом, примененный подход комбинированного использования данных экспериментального, технико-
типологического и технолого-динамического методов продемонстрировал значительные познавательные воз-
можности при изучении материалов нижнепалеолитического возраста.
К л ю ч е в ы е с л о в а: известняк, нижний палеолит, Меджибож А, технико-морфологический метод, ремонтаж,
экспериментальное моделирование.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1122
Oleksandr O. Naumenko1, Vadym M. Stepanchuk2
1 Student, Department of Archaeology and Museology, Taras Shevchenko Kyiv National University,
ORCID 0000-0003-3931-603X, alexandr.naumenko.jr@gmail.com
2 Doctor of Historical Sciences, leading research fellow, Institute of Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine,
ORCID 0000-0002-5476-2284, VadimStepanchuK@iananu.org.ua
TECHNICAL AND MORPHOLOGICAL SIGNS OF LIMESTONE PROCESSING
AT THE LOWER PALAEOLITHIC SITE MEDZHYBIZH A
The task of identifying and analyzing the signs of intentional processing non-siliceous raw materials became relevant in
European Palaeolithic studies only in recent years with the discovery of numerous sites, where such materials were widely
used. This led to the need for experimental work focused on the study of the physical principles of knapping of non-siliceous
raw materials and on the identification of its flaking capabilities. This article deals with the above range of issues in connection
with numerous findings of artefacts prepared on non-siliceous raw materials in the lower layers of Medzhybizh A. The
number of limestone findings on the area of 1,0 m2 in these layers constitutes, on average, 150—200 pieces. An abnormally
large number of lime stone items were recorded in the 3D square at the level of the 2nd horizon of the V layer. Here, on an
area of about 0.25 m2, 477 pieces were found, among which 56 complete and segmented pebbles (different in shape and size
of individual fragments of limestone with eroded surface), 106 flakes and segments of such pebbles, as well as 304 amorphous
fragments. Part of the objects in each of these groups can be attributed to the artefacts with varying degrees of confidence:
23, 81 and 5, respectively. The large number of artefacts and probable artefacts on local lime stones identified in layers V and
VI of Medzhybizh A makes the task of searching for the objective definition of artefact-diagnostic criteria and, in general,
studying the general regularities of knapping of the given kind of rock very urgent. The presence of refits allows studying
technical and morphological features of archaeological items made of limestone. In this article the refitting with the greatest
number of elements (nine) is analyzed in detail.
At the same time a series of experiments was conducted on the processing of local limestones using various techniques,
namely: anvil technique, bipolar on anvil technique, freehand. The raw materials base for experiments is consisted of objects
without any signs of transformation found in the deposits containing artefacts of the V and VI layers, as well as pieces from
the nearest exposed pebble conglomerate in the valley of the Vovk River at a distance of no more than 15 km from the site.
Experiments on knapping local limestone have confirmed the splitting properties of the material. The ability of the local
limestone to produce flakes with sharp edges will increase as the hardness and density of the material increases. Typically,
flakes have sharp edges that are suitable for wood and bone processing.
Experiments have shown that signs of intentional processing of lithic raw materials in freehand, bipolar on anvil and
anvil techniques that are easily recognizable on siliceous rocks can also be used to identify anthropogenic modifications
of limestone. However, since limestone has a relatively low level of isotropy, an anisotropic fracture, an uneven surface of
negatives, insofar as these signs are less expressed.
Observations during the experiments as well as analysis of flakes of the experimental series revealed a number of common
mandatory signs typical for this rock type. A comparison of the technical and morphological analysis of experimental products
and archaeological artefacts suggests the artefact nature of the limestone pebble refitting from the V layer of Medzhybizh A.
It is most likely that the freehand technique was used to process the pebble, but some elements could be obtained by anvil
technique. The probability of applying bipolar on anvil technology is minimal.
In general, the applied approach of combined use of experimental, technical-typological and technological-dynamic
methods demonstrated significant informative possibilities in the study of materials of the Lower Palaeolithic.
K e y w o r d s: limestone, Lower Palaeolithic, Medzhybizh A, technical and morphological method, refitting, experimental
simulation.
References
Giria, E. Iu. 1997. Tekhnologicheskii analiz kamennykh industrii: metodika mikro-makro analiza drevnikh orudii truda. Sankt-
Peterburg: RAN. IIMK.
Kulik, N. A., Postnov, A. V. 2009. Geologiia, petrografiia i mineralogiia v arkheologicheskikh issledovaniiakh: uchebno-metodicheskoe
posobie. Novosibirsk: Novosib. gos. un-t, In-t arkheol. i etnogr. SO RAN.
Matviishyna, Zh. M., Karmazynenko, S. P. 2014. Rezultaty paleopedolohichnykh doslidzhen chetvertynnykh vidkladiv
paleolitychnoho mistseznakhodzhennia Medzhybizh. Mistseznakhodzhennia Medzhybizh i problemy vyvchenniany zhnoho
paleolitu Skhidnoevropeiskoi rivnyny, 2, p. 49-69.
Stepanchuk, V. M., Naumenko, O. O. 2019. Remontazh vapniakovoi halky z nyzhnopaleolitychnoi stoianky Medzhybizh A:
poperedni pidsumky doslidzhennia. In: Arkheolohiia Podillia. Materialy vseukrainskoi naukovoi konferentsii. Vinnytsia,
p. 13-20.
Stepanchuk, V. N. 2018. Kliuchevye nizhnepaleoliticheskie pamiatniki zapada Vostochnoevropeiskogo areala Ukrainy. In: M.
N., Ragimova (ed.) Paleoliticheskaia stoianka Azykh v Azerbaidzhane i migratsionnye protsessy. Baku: Institut arkheologii i
etnografii NANA, p. 149-161.
Stepanchuk, V. N., Ryzhov,S. N., Matviishina, Zh. N., Karmazinenko, S. P., Moigne, A.-M. 2014. Pervye itogi izucheniia
nizhnepaleoliticheskikh mestonakhozhdenii Medzhibozha. Mistseznakhodzhennia Medzhybizh i problemy vyvchennia
nyzhnoho paleolitu Skhidnoievropeiskoi rivnyny, 2, p. 22-48.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2020, № 1 123
Barsky, D., Celiberti, V., Cauche, D., Grégoire, S., Lebègue, F., de Lumley, H., Toro-Moyano, I. 2010. Raw material discernment
and technological aspects of the Barranco León and Fuente Nueva 3 stone assemblages (Orce southern Spain). Quaternary
International, 223-224, p. 201-219.
Chlachula, J, Le Blanc, R. 1996. Some artifact-diagnostic criteria of quartzite cobble-tool industries from Alberta. Canadian
Journal of Archaeology/Journal Canadiend’Archéologie, 20, p. 61-74.
Cotterell, B., Kamminga, J., Dickson, F. P. 1985. The essential mechanics of conchoidal flaking. International Journal of Fracture,29
(4),p. 205-221.
De La Peña, P. 2015. A qualitative guide to recognize bipolar knapping for flint and quartz. Lithic Technology, 40 (4), p. 1-16.
Drift, J. W. Van Der. 2012. Partitioning the Palaeolithic. Introducing the bipolar toolkit concept. Groningen: Aktieve Praktijk
Archeologie Nederland, 38 p.
Evans, J. G. 1872. The Ancient Stone Implements, Weapons, And Ornaments, of Great Britain. London: Longmans, Green, Reader,
and Dyer, 640 p.
Faulkner, A. 1972. Mechanical Principles of Flintworking. PhD dissertation. Department of Anthropology, Washington State
University, Pullman, University Microfilms. Ann Arbor.
Johnson, L. L., Behm, J. A., Bordes, F., Cahen, D., Crabtree, D. E., Dincauze, D. F., Hay, C. A., Hayden, B., Hester, T. R., Katz,
P. R., Knudson, R. et al. 1978. A History of Flint-Knapping. Current Anthropology, 19 (2), p. 337-372.
Low, B. D. 1997. Bipolar technology and pebble stone artifacts: experimentation in stone tool manufacture. Master’s dissertation.
Department of Anthropology and Archaeology, University of Saskatchewan,282 p.
Lyell, C. 1863. The geological evidences of the antiquity of man: with remarks on theories of the origin of species by variation. London:
John Murray, 520 p.
Moffat, C. R. 1981. The Mechanical Basis of Stone Flaking: Problems and Prospects. Plains Anthropologist, 26 (93), p. 195-212.
Mosquera, M., Ollé, A., Pedro Rodríguez, X., Carbonell, E. 2018. Shedding light on the Early Pleistocene of TD6 (Gran Dolina,
Atapuerca, Spain): the Technological sequence and occupational inferences. PLoS ONE, 13 (1), p. e0190889.
Moyano, I. T., Barsky, D., Cauche, D., Celiberti, V., Grégoire, S., Lebegue, F, Moncel, M. H., de Lumley, H. 2011. The archaic
stone tool industry from Barranco León and Fuente Nueva 3, (Orce, Spain): Evidence of the earliest hominin presence in
southern Europe. Quaternary International, 243, p. 80-91.
Odell, G. H. 2012. Lithic Analysis. Tulsa, Oklahoma: Springer Science+Business Media.
Peña, L. 2008.Morpho-technological study of the Lower and Middle Palaeolithic lithic assemblages from Maltravieso and Santa
Ana cave (Cáceres, Extremadura). Comparison of two lithic assemblages knapped in milky quartz: Maltravieso cave -Sala de
losHuesos- and level C of L’Arago cave (Tautavel, France). Sezione di MuseologiaScientifica e Naturalistica, 3, p. 1-5.
Shea, J. J. 2012. Lithic modes A-I: a new framework for describing global-scale variation in stone tool technology illustrated with
evidence from the East Mediterranean Levant. Journal of Archaeological Method and Theory, 20 (1), p. 151-186.
Stepanchuk, V. N. 2018. Lower Paleolithic sites of Ukraine: the main technological and typological features. Crossing the borders.
Interregional and cross-cultural interactions in the context of lithic studies (15th SKAM Lithic Workshop. Abstract book), p. 10-11.
Titton, S., Barsky, D., Bargallo, A., Vergès, J. M., Guardiola, M., Solano, J. G., Manuel Jimenez Arenas, J., Toro-Moyano, I., Sala-
Ramos, R. 2018. Active percussion tools from the Oldowan site of Barranco León (Orce, Andalusia, Spain): The fundamental
role of pounding activities in hominin lifeways. Journal of Archaeological Science, 96, p. 131-147.
Whittaker, J. C. 1994. Flintknapping. Making and understanding stone tools. Austin: University of Texas Press.
Zingg, T. 1935. Beitrag Zur Schotter Analyse. Schweiz Mineral Petrog Mitt, 15, p. 39-140.
|