Салтово-­маяцький кремаційний могильник "Государів Яр" у Середньму Подонців’ї

До наукового обігу вводиться салтово-маяцький могильник з поховальними комплексами за обрядом кремації.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2017
1. Verfasser: Голубєв, А.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2017
Schriftenreihe:Археологія
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195367
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Салтово-­маяцький кремаційний могильник "Государів Яр" у Середньму Подонців’ї / А.М. Голубєв // Археологія. — 2017. — №. 2. — С. 57–64. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-195367
record_format dspace
spelling irk-123456789-1953672023-12-04T15:58:44Z Салтово-­маяцький кремаційний могильник "Государів Яр" у Середньму Подонців’ї Голубєв, А.М. Публікації археологічного матеріалу До наукового обігу вводиться салтово-маяцький могильник з поховальними комплексами за обрядом кремації. Presented to the scientific circles is an information on Hosudariv Yar, a site of Saltiv-Maiaky culture, as on a burial ground with cremations discovered in the Donets River middle region in Slaviansk Region of Donetsk Oblast. The archaeological prospecting in 2015 field season showed that the burial ground is deeply destroyed by the World War II operations and by the modern treasure-hunters. A burial with cremation and a cache were discovered in trenches 1 and 2 correspondingly. Materials found there have wide analogies in cremation assemblages from both the region, and outside. Peculiar for all cremation assemblages of the Donets River middle region is a presence in burials and caches of in fact the whole set of tools for tillage and harvesting, as well as almost the whole diversity of craft tools of the culture with a minimal presence of arms. This fact, to the authors’ opinion, can testify not for the ethnically diverse structure of the population, namely, the bearers of cremation custom from the Donets River upper and middle flow regions, but for its social and probably tribal division into two wings: «white» and «black». В научный оборот вводится информация о памятнике салтово-маяцкой культуры «Государев Яр» как о кремационном могильнике, который выявлен в Среднем Подонцовье в Славянском р-не Донецкой обл. Разведками полевого сезона 2015 г. установлено, что могильник сильно разрушен боевыми действиями времен Второй мировой войны и современными кладоискателями. В шурфах 1 и 2 могильника выявлены кремационное погребение и тайник соответственно. Материалы из них находят широкие аналогии в кремационных комплексах как региона, так и за его пределами. Особенностью всех кремационных комплексов Среднего Подонцовья является наличие в погребениях и тайниках практически полного набора орудий труда для обработки земли и сбора урожая, а также практически всех разновидностей ремесленных инструментов культуры при минимальном присутствии вооружения. Этот факт, по нашему мнению, может свидетельствовать не о разноэтничном составе населения — носителей обряда кремации Верхнего и Среднего течения Донца, а о его социальном и, возможно, племенном делении на два крыла — «белых» и «черных». 2017 Article Салтово-­маяцький кремаційний могильник "Государів Яр" у Середньму Подонців’ї / А.М. Голубєв // Археологія. — 2017. — №. 2. — С. 57–64. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195367 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Публікації археологічного матеріалу
Публікації археологічного матеріалу
spellingShingle Публікації археологічного матеріалу
Публікації археологічного матеріалу
Голубєв, А.М.
Салтово-­маяцький кремаційний могильник "Государів Яр" у Середньму Подонців’ї
Археологія
description До наукового обігу вводиться салтово-маяцький могильник з поховальними комплексами за обрядом кремації.
format Article
author Голубєв, А.М.
author_facet Голубєв, А.М.
author_sort Голубєв, А.М.
title Салтово-­маяцький кремаційний могильник "Государів Яр" у Середньму Подонців’ї
title_short Салтово-­маяцький кремаційний могильник "Государів Яр" у Середньму Подонців’ї
title_full Салтово-­маяцький кремаційний могильник "Государів Яр" у Середньму Подонців’ї
title_fullStr Салтово-­маяцький кремаційний могильник "Государів Яр" у Середньму Подонців’ї
title_full_unstemmed Салтово-­маяцький кремаційний могильник "Государів Яр" у Середньму Подонців’ї
title_sort салтово-­маяцький кремаційний могильник "государів яр" у середньму подонців’ї
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2017
topic_facet Публікації археологічного матеріалу
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195367
citation_txt Салтово-­маяцький кремаційний могильник "Государів Яр" у Середньму Подонців’ї / А.М. Голубєв // Археологія. — 2017. — №. 2. — С. 57–64. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT golubêvam saltovomaâcʹkijkremacíjnijmogilʹnikgosudarívâruserednʹmupodoncíví
first_indexed 2025-07-16T23:22:18Z
last_indexed 2025-07-16T23:22:18Z
_version_ 1837847689111273472
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 57 © А.М. Голубєв, 2017 А.М. Голубєв * САЛТОВО-МАЯЦЬКИЙ КРЕМАЦІЙНИЙ МОГИЛЬНИК «ГОСУДАРІВ ЯР» У СЕРЕДНЬМУ ПОДОНЦІВ’Ї * Голубєв Андрій Михайлович — заступник дирек- тора ДП оАСу «Слобідська археологічна служба» ДП НДЦ «охоронна археологічна служба україни» Інституту археології НАН україни, ptahx@ukr.net До наукового обігу вводиться салтово-маяцький могиль- ник з поховальними комплексами за обрядом кремації. К л ю ч о в і с л о в а: салтово-маяцька культура, крема- ційний могильник, Середнє Подонців’я. Метою даної роботи є введення до науково- го обігу матеріалів салтівського кремаційного могильника та поховань, що виявлені на ньому під час наукових розвідок у середній течії р. Сі- верський Донець (Голубєва, Голубєв 2016). Пам’ятка «Государів Яр» була виявлена у 2010 р. та не отримала на той момент оста- точної культурної та хронологічної атрибу- ції. відкривачі ввели її до наукового обігу як поселення з розташованим поряд ґрунтовим поховально-поминальним комплексом. Ак- цент було зроблено на те, що етнічну та хро- нологічну атрибуцію об’єкта ще доведеться поточнювати. (Давыденко, Гаврилова 2010, с. 22). у 2010 р. зафіксовано сім комплексів. До науково-дослідницької лабораторії Харків- ського національного педагогічного універси- тету ім. Г.С. Сковороди у 2012 р. надійшло ще два комплекси залізних предметів (багато з яких були в окалині), що були віднесені до сал- тівського кола пам’яток. Дослідником матері- алів висунуто припущення, що ці речі похо- дять з кремаційного могильника (Колода 2013, с. 80). Але у доповіді та у тезах до конференції вчений відмовився від попереднього висновку про походження речей з могильника та відніс їх до т. зв. тимчасових схованок, пов’язаних з сезонною обробкою землі (Колода 2014, с. 54, 55). отже, за попередні роки з пам’ятки похо- дить дев’ять комплексів речей. Пам’ятка дістала свою назву від одноймен- ного яру — Государів, що виходить до заплави р. Сіверський Донець на правому її березі, та розташована у Теплинському лісі. у цьому яру, як і на території всього лісу, нами зафіксовано воронки та фортифікаційні споруди (з їх кон- центрацією саме по ярах) часів Другої світо- вої війни та ями, що залишені пошуковцями та скарбошукачами. На могильнику після різно- часових руйнацій було зібрано численний під- йомний матеріал: риболовний гак (рис. 1, 10), пробійник (рис. 1, 7), спинка фібули-кресала (рис. 1, 9), кільця для кріплення коси (рис. 1, 3—5), скобель (рис. 1, 2), спис (рис. 2, 6), сер- пи (рис. 2, 4, 5, 7), наральники (рис. 2, 1, 2), пута (рис. 1, 11—13), частина провуха сокири (рис. 1, 6), фрагмент вудил із псалієм (рис. 1, 14), пряжка (рис. 1, 8), ніж (рис. 2, 3), піка (рис. 2, 6), спис (рис. 2, 8) та сокира (рис. 1, 1). останні два предмети походили з брустверів окопу та бліндажа, всі інші лежали під шаром листя на різній відстані від сучасних заплилих ям. усі речі сильно заіржавілі, тільки на части- ні з них простежувалися сліди окалини. у західній частині пам’ятки було закладено два шурфи. Ними вдалося виявити два част- ково пошкоджених комплекси: поховання та тайник. Шурф 1 було закладено на місці кремацій- ного поховання на схилі яру (рис. 3, 1) біля бліндажу, у бруствері якого було виявлено со- киру (рис. 1, 1). Існує ймовірність, що вона вхо- дила до складу виявленого комплексу. Під час закладання шурфу на глибині 0,05 м виявлено ручку залізного казана та уламки від нього, що, ймовірно, були вийняті або солдатами, або шу- качами скарбів. усі інші фрагменти казана тра- плялися під час зняття першого штика у шур- фі та не утворювали собою скупчень. у східній частині шурфу, на глибині 0,25 м було розчи- щено серп (рис. 3, 7), у західній — гак (рис. 3, 8). у східній частині шурфу також фіксувалася невиразна овальна у плані пляма у вигляді роз- сіяного скупчення перепалених людських кіс- ток з включенням дрібних фрагментів керамі- ки, деревного вугілля, перепаленої глини та ка- міння. Після вибирання даних артефактів було уДК: 904.5 (477.61) "653" ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 258 Рис. 1. Підйомний матеріал з території могильника (залізо): 1 — сокира; 2 — скобель; 3—5 — кільця для закрі- плення коси; 6 — уламок провушної частини сокири; 7 — пробійник; 8 — пряжка; 9 — спинка фібули-кресала; 10 — риболовний гак; 11—13 — пута; 14 — фрагмент вудил з цвяхоподібним псалієм зафіксовано пляму, що читалася на фоні су- глинку тільки включеннями дрібних фрагмен- тів перепаленої материкової глини. На глибині 0,3 м було виявлено уламок чересла (рис. 3, 9). З глибини 0,55 м до 0,80 м зафіксовано скуп- чення керамічного бою у вигляді розвалу гон- чарного керамічного горщика з двома ручка- ми (рис. 3, 6), фрагментів ще одного глечика, серед яких інформативними були тільки два фрагменти з прокресленим горизонтальним хвилястим орнаментом (рис. 3, 3) (серед люд- ських кісток траплялися невиразні фрагмен- ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 59 Рис. 2. Підйомний матеріал з території могильника (залізо): 1—2 — наральники; 3 — ніж, 4—5, 7 — серпи; 6 — піка; 8 — спис ти від цього ж глечика), керамічного пряслице (рис. 3, 4) та керамічної чашки (рис. 3, 5). Шурф 2 було закладено на схилі яру на місці ями, ймовірно, залишеної шукачами скарбів, ним зафіксовано тайник (рис. 1, 2). На захід та північ від шурфу (майже впритул) розташова- ні окоп та бліндаж із розмитими краями. Під час прокопування першого штика на поверхні та різних глибинах у шурфі було виявлено дуж- ку та фрагменти залізного клепаного казана, що не становили собою скупчення. На глиби- ні 0,35 м було зафіксовано розвали двох поло- вин кам’яних жорен, які лежали на суглинку. у північно-західному куті шурфу на одній глиби- ні з жорнами розчищено пошкоджене у давни- ну залізне чересло (рис. 4, 1) та фрагмент вуди- ла з кільцем (рис. 4, 9). у західній частині шур- фу зафіксовано овальну у плані пляму ями, що дуже погано читалася на фоні суглинку тільки включеннями дрібних фрагментів перепаленої материкової глини. З глибини 0,6 м зафіксова- но скупчення металевих виробів: половина ву- ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 260 Рис. 3. Плани поховання та тайника і речі з поховання: 1 — план поховання; 2 — план тайника; 3 — стінка горщика з прокресленим хвилястим орнаментом; 4 — пряслице; 5 — чашка; 6 — горщик з двома ручками; 7 — серп; 8 — гак для виймання м’яса; 9 — пошкоджене чересло. 3—9 — інвентар поховання; 3—6 — кера- міка; 7—9 — залізо ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 61 Рис. 4. Інвентар тайника (залізо): 1 — чересло; 2 — кресало; 3 — вушко казана; 4 — виріб; 5 — обойма; 6 — стри- жень; 7 — уламок леза сокири; 8 — фрагмент вудил з цвяхоподібним псалієм; 9 — фрагмент вудил; 10 — вудила з цвяхоподібними псаліями; 11 — свердло; 12 — ніж; 13 — наральник; 14, 16 — мотики; 15 — підніжка стремені дил з цвяхоподібним псалієм (рис. 4, 8), цілі ву- дила з такими ж псаліями (рис. 4, 10), нараль- ник (рис. 4, 13), підніжка стремені (рис. 4, 15), дві мотики (рис. 4, 14, 16) та уламок леза сокири (рис. 4, 7). Нижче, до глибини 0,85 м розташо- вувалися встромленими вертикально у ґрунт: ніж (рис. 4, 12), свердло (рис. 4, 11), залізний стрижень (можливо уламок псалію) (рис. 4, 6), обойма (рис. 4, 5), кресало (рис. 4, 2), вушко ка- зана (рис. 4, 3) та залізний виріб (рис. 4, 4). Пошуковці загиблих воїнів Другої світової війни передали нам салтівський кремаційний комплекс речей (рис. 5) для введення його до наукового обігу із подальшою передачею до му- ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 262 Рис. 5. Кремаційний комплекс, що виявлений біля с. Тетянівка: 1 — скоба; 2 — стремено; 3 — пряжка; 4 — бу- бонець з залишками ланцюга; 5 — дужка казана; 6 — обойма з заклепкою; 7 — пінцет; 8 — чересло; 9 — футляр; 10 — вушко казана. 1—3, 5—8, 10 — залізо; 4, 9 — бронза зею. За яких обставин знайдено комплекс не- відомо, вдалося встановити, що його виявлено біля с. Тетянівка у лісі, у верхів’ї яру, що вихо- дить до р. Сіверський Донець з правого берега. До складу комплексу входять: уламки бронзо- вого казана з залізними вушками (рис. 5, 10), дужка від нього (рис. 5, 5), стремено (рис. 5, 2), пінцет (рис. 5, 7), пряжка від збруї (рис. 5, 3), оплавлений бубонець із залишками лан- цюга (рис. 5, 4), обойма із заклепкою (рис. 5, 6), чересло (рис. 5, 8), скоба (рис. 5, 1) та фут- ляр з бронзового листа (рис. 5, 9). усі предмети комплексу мають окалину або оплавлені. Роботи, що проведені у «Государевому Ярі» дозволили остаточно встановити (оскільки за- фіксовано кремаційне поховання), що пам’ятка є салтівським кремаційним могильником. Шурфування та аналіз розміщення підйомно- го матеріалу дозволили окреслити його кордо- ни. Комплекси розташовані як на дні яру, так і на його схилах. Сам яр у його верхів’ї склада- ється з трьох рукавів. Південно-східний рукав, ймовірно, повністю (дно та схили) входить до складу могильника. відсутність окалини на ба- гатьох предметах пояснюється різним складом ґрунтів на схилах та дні, а також тим, що речі ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 2 63 з підйомного матеріалу переважно були зру- шені з місця (вийняті з комплексів) вже у наш час. Подальше дослідження пам’ятки виглядає перспективним, оскільки багато комплексів могли залишитися на глибині, не досяжній для металошукача. випадково виявлений комп- лекс біля с. Тетянівка належить до кола крема- ційних салтівських, що свідчить про можли- вість існування ще одного могильника за об- рядом тілоспалення у регіоні. Речовий інвентар з виявлених комплексів типовий для салтівських старожитностей, та може датуватися у рамках культури у цілому. відкриття кремаційного могильника у Госуда- рєвому Ярі, аналогії обряду якого є у похован- нях верхнього Подонців’я — Суха Гомільша, Червона гірка, лисий Горб та ін. (Аксенов, Ми- хеев 2006; Акенов, воловик 1999) — розширює ареал кремацій у Середне Подонців’я та під- тверджує наявність аналогічного могильника біля с. Маяки (Міхеев 1985, с. 16, 17), існуван- ня якого ставилося під сумнів (Аксенов 2003). Проте особливістю усіх виявлених комплек- сів Середнього Подонців’я є наявність у похо- ваннях та тайниках практично повного набору знарядь праці для обробки землі та збору вро- жаю, а також практично всіх різновидів реміс- ничих інструментів культури при мінімальній наявності озброєння. Цей факт, на нашу дум- ку, може свідчити не про різноетнічний склад населення — носіїв обряду кремації верхньої та Середньої течії Дінця, а про його соціаль- ний та можливо племінний поділ на два кри- ла — «білих» та «чорних». Аксенов В.С. К вопросу интерпретации некоторых комп- лексов Маяцкого селища // Проблеми історії та ар- хеології україни. Збірник доповідей міжнародної наукової конференції до 100 річчя XII Археологічно- го з’їзду в м. Харків 25—26 жовтня 2002 року. — Хар- ків, 2003. — С. 64—67. Аксенов В.С., Воловик С.И. Новый салтовский могиль- ник в верхнем Подонечье // Донская археология. — 1999. — 3—4 (4—5). — С. 34—40. Аксенов В.С., Михеев В.К. Население Хазарского каганата в памятниках истории и культуры. Могильник Сухая Гомольша // Хазарский альманах. — 2006. — 5. Голубєва І.В., Голубєв А.М. Звіт про наукові археологічні розвідки в Слов’янському районі Донецької області у 2015 р. // Науковий архів ХІМ. — 2015. — 170 л. Давыденко В.В., Гаврилова А.Н. Новый комплекс раннего средневековья «Государев Яр» в Святогорье // Свя- тогірський альманах. — Донецьк, 2011. — С. 20—31. Колода В.В. о хозяйственных ямах со стандар тизи ро- ванными наборами предметов на салтовских поселе- ниях // Проблемы истории и археологии украины. Материалы IX Международной научной конферен- ции. — Харьков, 2014. — С. 54—55. Колода В.В. Два салтовских комплекса из Государева Яра // Салтово-маяцька археологічна культура: про- блеми та дослідження. — 2013. — 3. — С. 73—81. Михеев В.К. Подонье в составе Хазарского каганата. — Харьков, 1985. Михеев В.К. Северо-западная окраина Хазарии в све- те новых археологических открытий // Хазарський альманах. — 2004. — 3. — С. 74—93. Надійшла 08.02.2017 А.М. Голубев 1 1 Заместитель директора ГП ОАСУ «Слободская археологическая служба» ГП НИЦ «Охранная археологическая служба Украины» Института археологии НАН Украины, ptahx@ukr.net САлТово-МАЯЦКИЙ КРЕМАЦИоННЫЙ МоГИлЬНИК «ГоСуДАРЕв ЯР» в вЕРХНЕМ ПоДоНЦовЬЕ в научный оборот вводится информация о памятнике салтово-маяцкой культуры «Государев Яр» как о кремаци- онном могильнике, который выявлен в Среднем Подонцовье в Славянском р-не Донецкой обл. Разведками по- левого сезона 2015 г. установлено, что могильник сильно разрушен боевыми действиями времен второй мировой войны и современными кладоискателями. в шурфах 1 и 2 могильника выявлены кремационное погребение и тайник соответственно. Материалы из них находят широкие аналогии в кремационных комплексах как региона, так и за его пределами. особенностью всех кремационных комплексов Среднего Подонцовья является наличие в погребениях и тай- никах практически полного набора орудий труда для обработки земли и сбора урожая, а также практически всех разновидностей ремесленных инструментов культуры при минимальном присутствии вооружения. Этот факт, по нашему мнению, может свидетельствовать не о разноэтничном составе населения — носителей обряда крема- ции верхнего и Среднего течения Донца, а о его социальном и, возможно, племенном делении на два крыла — «белых» и «черных». К л ю ч е в ы е с л о в а: салтово-маяцкая культура, кремационный могильник, Среднее Подонцовье. ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 264 Andrii M. Holubiev 1 1 Deputy director of the Protecting Archaeological Service of Ukraine «Slobidska Archaeological Service», «Protective Archaeological Service of Ukraine», the Institute of Archaeology NASU, ptahx@ukr.net HosudarIv Yar, a saltIv-MaIakY BurIal Ground wItH CreMatIons In donets rIver upper reGIon presented to the scientific circles is an information on Hosudariv Yar, a site of saltiv-Maiaky culture, as on a burial ground with cremations discovered in the donets river middle region in slaviansk region of donetsk oblast. the archaeological prospecting in 2015 field season showed that the burial ground is deeply destroyed by the world war II operations and by the modern treasure-hunters. a burial with cremation and a cache were discovered in trenches 1 and 2 correspondingly. Materials found there have wide analogies in cremation assemblages from both the region, and outside. peculiar for all cremation assemblages of the donets river middle region is a presence in burials and caches of in fact the whole set of tools for tillage and harvesting, as well as almost the whole diversity of craft tools of the culture with a minimal presence of arms. this fact, to the authors’ opinion, can testify not for the ethnically diverse structure of the population, namely, the bearers of cremation custom from the donets river upper and middle flow regions, but for its social and probably tribal division into two wings: «white» and «black». K e y w o r d s: Saltiv-maiaky culture, burial ground with cremations, the Donets River middle region Referenсes aksenov v.s. k voprosu interpretatsyi nekotorykh kompleksov Maiatskogo selishcha. Problemy istorii ta arkheolohii Ukrainy. Zbirnyk dopovidei mizhnarodnoi naukovoi konferentsii do 100-richchia XII Arkheolohichnoho ziizdu v m. Kharkiv 25—26 zhovtnia 2002 roku. kharkiv, 2003, pp. 64-67. aksenov v.s., Mikheev v.k. naselenie khazarskogo kaganata v pamiatnikakh istorii i kultury. Mogilnik sukhaia Gomolsha. Khazarskii almanakh. kyiv; kharkiv: karavella, 2006, no. 5. aksenov v.s., volovik s.Y. novyi saltovskii mogilnik v verkhnem podonechie. Donskaia arkheologiia. rostov-na-donu: rostovskii gosudarstvennyi universitet, 1999, no. 3-4 (4-5), pp. 34-40. davydenko v.v., Havrilova a.n. novyi kompleks rannego srednevekovia «Gosudarev Yar» v sviatogore. Sviatohirskyi almanakh, donetsk: donbas, vash imidzh, 2011, pp. 20-31. Holubieva I.v., Holubiev a.M. Zvit pro naukovi arkheolohichni rozvidky v slovianskomu raioni donetskoi oblasti u 2015 r. kharkiv, 2015, naukovyi arkhiv kharkivskoho istorychnoho muzeiu. koloda v.v. dva saltovskikh kompleksa iz Gosudareva Yara. Saltovo-maiatska arkheolohichna kultura: problemy ta doslidzhennia. kharkiv: vydavets savchuk o.o.; okZ «kharkivskyi naukovo-metodychnyi tsentr okhorony kulturnoi spadshchyny», 2013, no. 3, pp. 73-81. koloda v.v. o khoziaistvennykh yamakh so standartizirovannymi naborami predmetov na saltovskikh poseleniiakh. Problemy istorii i arkheolohii Ukrainy. Materialy IX Mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii. kharkiv: ooo «ntMt», 2014, pp. 54-55. Mikheev v.k. podonie v sostave khazarskogo kaganata. kharkiv: vyshcha shkola, 1985. Mikheev v.k. severo-zapadnaia okraina khazarii v svete novykh arkheologicheskikh otkrytii. Khazarskyi almanakh. kyiv; kharkiv: karavella, 2004, no. 3, pp. 74-93.