Салтово-маяцький кремаційний могильник біля с. Нижній Бишкин на Сіверському Дінці

Салтово-маяцький кремаційний могильник біля с. Нижній Бишкин на Сіверському Дінці

До наукового обігу вводиться новий салтово-маяцький могильник за обрядом тілоспалення та матеріали з двох поховань, що виявлені на ньому.

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2017
Main Author: Голубєв, А.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2017
Series:Археологія
Subjects:
Публікації археологічного матеріалу
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195510
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Салтово-маяцький кремаційний могильник біля с. Нижній Бишкин на Сіверському Дінці / А.М. Голубєв // Археологія. — 2017. — №. 4. — С. 105–110. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-195510
record_format dspace
spelling irk-123456789-1955102023-12-05T14:41:14Z Салтово-маяцький кремаційний могильник біля с. Нижній Бишкин на Сіверському Дінці Голубєв, А.М. Публікації археологічного матеріалу До наукового обігу вводиться новий салтово-маяцький могильник за обрядом тілоспалення та матеріали з двох поховань, що виявлені на ньому. Presented to the scientific circlesis an information on a new large Saltiv-Maiaky burial ground with cremations near Nyzhnii Byshkyn Village in the Donets River upper region and on two burials discovered there. The materials from the assemblages recorded have their wide analogies in Saltiv culture assemblages of the Donets River region and beyond. Floral ornament and zoomorphic depictions on belt sets allow the author to refer the burials to the final stage of Saltiv culture existence in the region. В научный оборот вводится информация о новом, большом, салтово-маяцком кремационном могильнике возле с. Нижний Бишкин в Верхнем Подонцовье и двух погребениях выявленных на нем. Материалы из зафиксированных комплексов имеют широкие аналогии в салтовских комплексах Подонцовья и за его пределами. Растительный орнамент и зооморфные изображения элементов ременной гарнитуры дают основания относить погребения к финальному этапу существования салтовской культуры в регионе. 2017 Article Салтово-маяцький кремаційний могильник біля с. Нижній Бишкин на Сіверському Дінці / А.М. Голубєв // Археологія. — 2017. — №. 4. — С. 105–110. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195510 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Публікації археологічного матеріалу
Публікації археологічного матеріалу
spellingShingle Публікації археологічного матеріалу
Публікації археологічного матеріалу
Голубєв, А.М.
Салтово-маяцький кремаційний могильник біля с. Нижній Бишкин на Сіверському Дінці
Археологія
description До наукового обігу вводиться новий салтово-маяцький могильник за обрядом тілоспалення та матеріали з двох поховань, що виявлені на ньому.
format Article
author Голубєв, А.М.
author_facet Голубєв, А.М.
author_sort Голубєв, А.М.
title Салтово-маяцький кремаційний могильник біля с. Нижній Бишкин на Сіверському Дінці
title_short Салтово-маяцький кремаційний могильник біля с. Нижній Бишкин на Сіверському Дінці
title_full Салтово-маяцький кремаційний могильник біля с. Нижній Бишкин на Сіверському Дінці
title_fullStr Салтово-маяцький кремаційний могильник біля с. Нижній Бишкин на Сіверському Дінці
title_full_unstemmed Салтово-маяцький кремаційний могильник біля с. Нижній Бишкин на Сіверському Дінці
title_sort салтово-маяцький кремаційний могильник біля с. нижній бишкин на сіверському дінці
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2017
topic_facet Публікації археологічного матеріалу
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195510
citation_txt Салтово-маяцький кремаційний могильник біля с. Нижній Бишкин на Сіверському Дінці / А.М. Голубєв // Археологія. — 2017. — №. 4. — С. 105–110. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT golubêvam saltovomaâcʹkijkremacíjnijmogilʹnikbílâsnižníjbiškinnasíversʹkomudíncí
first_indexed 2025-07-16T23:36:44Z
last_indexed 2025-07-16T23:36:44Z
_version_ 1837848597522022400
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 105 © А.М. Голубєв, 2017 А.М. Голубєв * САЛТОВО-МАЯЦЬКИЙ КРЕМАЦІЙНИЙ МОГИЛЬНИК БІЛЯ с. НИЖНІЙ БИШКИН НА СІВЕРСЬКОМу дІНЦІ уДК: 904.5 (477.54) “653” * Голубєв Андрій Михайлович — заступник ди­ ректора дочірнього підприємства «охоронна архео­ логічна служба україни» «Слобідська археологічна служба» ДП НДЦ «охоронна археологічна служба україни» Інституту археології НАН україни, ptahx@ ukr.net До наукового обігу вводиться новий салтово-маяцький могильник за обрядом тілоспалення та матеріали з двох поховань, що виявлені на ньому. К л ю ч о в і с л о в а: салтово-маяцька культура, кре- маційний могильник, поховання за обрядом тілоспалення, зооморфний салтівський стиль, Верхнє Подонців’я. Метою цієї роботи є введення до наукового обігу нової поховальної пам’ятки верхнього Подонців’я раннього середньовіччя — велико­ го за розміром салтівського кремаційного мо­ гильника та матеріали двох поховань з яскра­ вим інвентарем, що виявлені на ньому. у польовому сезоні 2015 р. співробітниками ДП оАСу «Слобідська археологічна служба» було проведено масштабні археологічні розвід­ ки вздовж р. Сіверський Донець, на правому її березі у балаклійському р­ні Харківської обл. з метою фіксації нових середньовічних пам’яток (окатенко, Голубєв, Голубєва та ін. 2016). була отримана інформація про те, що біля с. Нижній бишкин Харківської області протя­ гом довгого часу скарбошукачами руйнується салтівський кремаційний могильник, що розта­ шований поряд із селом у лісному масиві. вда­ лося встановити точне місце розташування од­ ного зі зруйнованих комплексів (поховання 2) та при виїзді на місце зафіксувати орієнтовні межі всього могильника. Також вдалося отри­ мати світлини артефактів речей з поховання. Могильник розташований на правому березі р. Сіверський Донець у лісі, у балаклійському р­ні, на схід від с. Нижній бишкин Зміївського р­ну Харківської обл. З урахуванням положен­ ня могильника йому надано назву Нижньобиш­ кинський, хоча територіально він знаходиться у балаклійському р­ні області. огляд пам’ятки показав, що вона зай має підковоподібну тери­ торію двох відрогів «Дикого яру», який впадає у р. Сіверський Донець, площею біля 1,5 км2. За скупченнями ям скарбошукачів встановле­ но, що могильник умовно можна розділити на три великі групи (ймовірно, родові або сімей­ ні цвинтарі). вони займають площу дна, схилів ярів та прилеглих до них площин. Північна гру­ па (ІІІ) розташована у найближчому до р. Сівер­ ський Донець відрозі яру Дикий. Північна гру­ па (І) — розташована у другому відносно річки відрозі яру Дикий. Західна група (ІІ) розташо­ вана частково у ярі Дикий та у просторі між від­ рогами груп І і ІІІ. було прийнято рішення про дослідження двох розграбованих поховань, що виявлено на території першої групи. Похован­ ня 1 являло собою заплилу яму, поряд з якою біля дерева були складені у купу уламки заліз­ ного казана. Закладений розкоп розміром 2,0 × 2,0 м показав, що майже увесь культурний шар поховання зруйновано. усі знахідки, що не по­ турбовані грабіжниками, виявлено на глиби­ ні 0,25 м від сучасної поверхні. Тільки дрібні фрагменти уламків казана виявлені у північній частині шурфу на глибині 0,1 м. більшість зна­ хідок, що не зрушено грабіжниками, зафіксова­ но у південно­східній половині розкопу. вони не становили скупчення, оскільки невідомо, який ще інвентар входив до складу комплек­ су. Нами виявлено дві цілих (але пошкоджених вогнем) срібних поясних бляшки та два фраг­ менти подібних до попередніх (рис. 1, 27). Роз­ мір цілої бляшки 1,40 × 1,45 см, вага 1,12 гр. До складу комплексу також входили фрагмент за­ лізної скоби (рис. 1, 29); уламок (закінчення) бронзового браслета (рис. 1, 28); бронзовий виплеск; чотири фрагменти людських перепа­ лених кісток та орнаментовані хвилястою і го­ ризонтальною прокресленими смугами шість фрагментів стінок від салтівського гончарного горщика. Срібні литі бляшки мають V­подібну основу, рослинний орнамент у вигляді трьох сегментів з трьох пелюсток. у центрі кожно­ го сегмента наскрізний напівокруглий отвір, від якого у боки направлені гравійовані смуги. ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4106 Зі зворотного боку всі бляшки мають по три штифти з круглими шайбами для кріплення до шкіряної основи. Поховання 2 розміщувалося майже на дні яру, на момент виявлення уявляло собою від­ вали та заплилу яму діаметром біля чотирьох Рис. 1. Інвентар поховань з кремаційного могильника біля с. Нижній бишкин: 1—4, 7—26, 36 — поховання 2; 27—29 — поховання 1. 1—3, 5—18, 36 — срібло; 4, 19, 20 — золото; 21—26 — залізо; 30—36 — реконструкція пояс­ ного набору з поховання 2 ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 107 метрів. На місці поховання закладено шурф розміром 1,5 × 1,5 м, зорієнтованого за сторо­ нами світу. Непошкоджені шари ґрунту зі зна­ хідками, що не становили скупчення, зафіксо­ вано виключно у кореневій системі двох дерев, розташованих у східній половині шурфу, одне з котрих було викорчуване повністю. Саме ці де­ рева і їх коріння зберегли інвентар комплексу від остаточного розграбування. увесь матеріал з поховання 2 зафіксовано на глибині 0,3 м від сучасної поверхні. Розглянемо детально вияв­ лений нами інвентар. Литі срібні бляшки ремінної гарнітури, усі частково пошкоджені вогнем. одна бляш­ ка (прикраса кінської вузди) розміром 2,8 × 3,7 см, вагою 8,94 гр., з трьох сегментним рос­ линним гравійованим орнаментом та у вигля­ ді отворів. Має чотири штифта для кріплен­ ня до шкіряної основи (рис. 1, 7). одна пояс­ на бляшка з кільцем із зображенням звіра, що спирається лапами на V­подібну основу. Хвіст тварини увінчаний рослинним гравійованим орнаментом. Характерні риси звіра (око, гри­ ва, лапи) теж гравійовані, тулуб орнаментовано крапками. Розмір 1,85 × 2,05 см, зовнішній діа­ метр кільця 1,3 см, товщина дроту кільця 0,3 см, вага 3,7 г, має три штифти з круглими шайба­ ми для кріплення до шкіряної основи (рис. 1, 8). одна V­подібна бляшка поясної гарнітури з рослинним орнаментом з трьох напіврозкри­ тих трьохпелюсткових бутонів на стеблах. Має заглиблення у центрі бутонів. Рослинну компо­ зицію оперізує бордюр у вигляді смуги, розділе­ ної трьома крапками, що розташовані трикут­ ником. Розмір 1,3 × 1,4 см, вага 1,34 г, має три штифти з круглими шайбами для кріплення до шкіряної основи (рис. 1, 9). одна срібна бляш­ ка поясної гарнітури з V­подібною основою та рослинним орнаментом. у центрі композиції розкритий гравійований бутон з трьох пелюс­ ток, від якого відходять два нерозкриті бутони. Розмір 1,10 × 1,55 см, вага 1,54 г, має три штиф­ ти для кріплення до шкіряної основи (рис. 1, 12). Дві однакові срібні бляшки круглої форми діаметром 1,4 см, вага 1,57 та 1,58 г. Мають по три штифти для кріплення до шкіряної основи (рис. 1, 10). Три однакові бляшки ремінної гар­ нітури з трьох сегментним рослинним орнамен­ том із ромбічними отворами у центрах сегмен­ тів та проріззю­петлею у нижній частині. Роз­ мір 1,80 × 1,85 см, вагою 2,53 г, 2,76 г та 3,09 г, мають по три штифти для кріплення до шкіря­ ної основи (рис. 1, 11). Фрагмент бляшки по­ ясної гарнітури (імовірно з кільцем), на якому збереглася задня частина тварини. Тулуб звіра орнаментовано крапками, навколо зображення широка орнаментальна смуга (бордюр). Розмір 0,9 × 1,3 см, вага 0,75 г, штифти для кріплення до шкіряної основи не збереглися (рис. 1, 13). Інші вироби зі срібла. Пустотілий ґудзик вагою 0,45 г (рис. 1, 16). Дві пластини: одна п’ятикутної форми з отворами по кутах (у верх­ ньому гострому куті зберігся срібний цвях) (рис. 1, 15); друга шестикутної форми з отво­ рами по кутах (рис. 1, 14). На момент виявлен­ ня обидві пластини знаходились одна на одній та були згорнуті у трубку. Три обойми трикут­ ної форми з заклепкою у гострому куті, розмір та вага найбільш кращої збереженості екземп­ ляру складає 1,05 × 1,50 см та 0,4 г відповідно (рис. 1, 17). Фрагмент верхів’я руків’я ножа з гравійованим рослинним орнаментом, вага 0,38 г (рис. 1, 18). Вироби із золота. Два фрагменти від золотої сережки з орнаментом у вигляді смуг та трикут­ ників, що виконані у техніці зернення (рис. 1, 19). один фрагмент золотої бляшки з крапко­ вим тисненим орнаментом (рис. 1, 20). Вироби із заліза. Скоба (лопать) від піхов шаблі, розмір 2,2 × 5,6 см, П­подібна у пере­ тині (рис. 1, 26). Три шипи від шабельного руків’я (рис. 1, 23—25). уламок шила та кіль­ це діаметром 5,9 см від кінської збруї. Скоби лопатей для ременів портупеї (рис. 1, 21, 22); три невеликі фрагменти, С­подібні у перетині, від манжета піхов шаблі та чотири невеликі за­ лізні цвяхи. усі залізні вироби мають характер­ ну оксидну плівку — окалину. у північній по­ ловині шурфу також виявлено сім фрагментів людських перепалених кісток. Також до складу інвентарю поховання вхо­ дили фрагмент бронзового виробу з дроту; ви­ явлено 17 фрагментів сірого кольору (у півден­ ній половині шурфу) та 20 фрагментів жовтого кольору (у північній половині шурфу) від сал­ тівського гончарного посуду. Срібні оплавки виробів — 18 у південній половині шурфу та 25 у північній половині шурфу. Частина виявлених у шурфі елементів ремін­ ної гарнітури аналогічна зображеним на світли­ нах з незаконних розкопок (доля артефактів нам не відома). З огляду на неординарність та важ­ ливість комплексу у розумінні хронології завер­ шального етапу існування салтівської культури у регіоні, ми привели до єдиного масштабу зо­ браження, що не мали аналогій предметам з роз­ копу та зробити рисунки (рис. 1, 1—6, 36) 1. Та­ 1 висловлюємо подяку к.і.н. о.в. Комару за консуль­ тацію та надану інформацію. ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4108 ким чином, можна стверджувати, що до складу інвентарю поховання входило не менше дев’яти бляшок (рис. 1, 7); дванадцяти бляшок (рис. 1, 11); трьох бляшок (рис. 1, 10); чотирьох бляшок (рис. 1, 8) та чотирьох (рис. 1, 9); не менш ніж по одній бляшці (рис. 1, 1, 2, 3, 6); пряжки та закін­ чення поясу (рис. 1, 5, 36). Ймовірно, до комп­ лексу входило також дві пари золотих сережок (рис. 1, 4, 19). З урахуванням срібних виплесків загальна кількість бляшок без урахування типів (та ймовірно тих, що не сфотографовані скар­ бошукачами) була значно більшою. З урахуван­ ням усіх типів поясних бляшок можливо при­ пустити порядок розташування набору поясу (рис. 1, 30—36). Центральний сюжет поясу — це зображення звіра котячої породи (ймовірно, лева), який виконаний у єдиній манері та техні­ ці на всіх різнотипних бляшках. Повні аналогії бляшкам з поховання 1 (рис. 1, 27) та поховання 2 (рис. 1, 1—3, 6—9, 12, 13) нам невідомі. Рослинний орнамент з трьох пелюсток розповсюджений у салтівській куль­ турі, його аналогії походять з катакомбних та ґрунтових поховань Дмитрієвського, верхньо­ салтівського та Нетайлівського могильників у верхньому Подонців’ї (Пархоменко 1983, п. 71, рис. 7, 2—4; Плетнева 1989, кат. 126, рис. 88; Аксенов 2011, кат. 56, рис. 1, 4). Гравійований рослинний орнамент елементів поясної гарні­ тури з бляшок обох поховань теж широко пред­ ставлений у салтівській культурі та належить до останнього, ІІІ етапу його розвитку (Фоня­ кова 1986, рис. 4). Аналогії наконечника пояса (рис. 1, 36) походять із верхньо­Салтівського могильника розкопок в.о. бабенко (Плет­ нева 1981, рис. 37, 86), кат. 92 IV могильни­ ка цієї ж пам’ятки (Аксенов 2013, рис. 6, 7) та кат. 51 Дмитрівки (Плетнева 1989, рис. 85). од­ нак дані наконечники бронзові, деталі лева (око, грива, лапи) не гравійовані (Фоняко­ ва 2010, кольор. вклейка). отже якість зобра­ ження та схожі орнаментальні мотиви залежа­ ли від обраного металу, чим коштовніший ме­ тал, тим більша якість однотипних зображень. Найближча аналогія пряжки (рис. 1, 5) входи­ ла до складу інвентарю поховання 3 больше­ Тиганського могильника (Chalikowa, Chalikow 1981, taf. III, 3, 5). Фасові та профільовані зоб­ раження тварин (рис. 1, 2, 5, 6, 8) з викорис­ танням у орнаменті крапок (рис. 1, 8) віддале­ но нагадують щось середнє між стилями борре та Еллінг Скандинавії. більш примітивне про­ довження іконографії даного зображення лева з хвостом, що проходить поміж задніх та пе­ редніх лап тварини, спостерігається на бляш­ ках з кільцем із Супрутського скарбу (Мураше­ ва 2008, рис. VІІІ). З цього ж скарбу походять і найближчі аналогії срібним пластинам (рис. 1, 14, 15, 17), які інтерпретовані дослідницею як накладки на сідло (Там само, рис. 31). Рос­ линна композиція на бляшці (рис. 1, 9) оточе­ на бордюром, аналогії якому ми знаходимо на щитку пряжки з воробйовки (Zakharow, Arendt 1935, taf. IV­11), та з поховання 24 больших Ті­ ган (Chalikowa, Chalikow 1981, taf. XX, 9). Повні аналогії бляшкам з проріззю­петлею у нижній частині (рис. 1, 11) виявлені у похованні 2 Не­ тайлівки (Пархоменко 1983, рис. 7, 1). лопать та скоби для кріплення портупеї до неї (рис. 1, 21, 22, 26), шипи шабельного руків’я (рис. 1, 23—25), характерні для шабель, що мають за­ кінчення хрестовин у вигляді куль. Аналогії походять із салтівських катакомбних (Аксенов 2010, рис. 2, 1, 18—21) і кремаційних (Колода 2015, рис. 3, 7; Голубєв 2017, рис. 1, 1) поховань верхнього Подонців’я. отже, нами зафіксовано два салтівських кремаційних поховання. Тлін та поховальний інвентар або висипався безпосередньо на дав­ ню денну поверхню, або розміщувався у не­ глибоких ямах, що не фіксуються археологіч­ ними методами. Площа, на якій розташову­ валися поховання, значно більша за розміри шурфів, але межі «поховальної плями» встано­ вити не було можливості, оскільки комплекси піддано сучасній руйнації. З урахуванням за­ гальної ваги срібла, за умови обчислення се­ редньої ваги кожного типу бляшки, у похован­ ні 2 знаходився тлін досить заможної (знатної) людини. обидва поховання за складом інвен­ тарю відносяться до фіналу існування салтів­ ської культури у регіоні, а, власне, поховання 2 ілюструє появу зооморфних сюжетів на пояс­ ній гарнітурі в цей час. Аксенов В.С. Новые материалы к распространению христи­ анства среди аланского населения салтово­маяцкой культуры Подонечья // верхнедонской археоло­ гический сборник. — липецк, 2010. — вып. 5. — С. 112—122. Аксенов В.С. Новые материалы к вопросу о мадьяро­ салтовских контактах в верхнем Подонцовье // Ар­ хеологія і давня історія україни. Мадяри в Середньо­ му Подніпров’ї. — К., 2011. — № 7. — С. 133—143. Аксенов В.С. К вопросу о повторном проникновении в катакомбные захоронения салтовской культуры По­ донцовья (по материалам верхне­Салтовского мо­ гильника) // Хазарский альманах. — Харьков, 2012— 2013. — Т. 11. — С. 20—4. Голубєв А.М. Салтово­маяцький кремаційний могильник біля с. бабчанка на Харківщині // в.К. Міхеєв. учні та послідовники до 80­річчя з дня народження. — Харків, 2017. — С. 30—41. ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 109 Колода В.В. Новий могильник салтівської культури на Харківщині // Старожитності лівобережного Подніпров’я. — К., 2015. — С. 97—110. Мурашева В.В. Супрутский клад. Из раскопок 1968 г. Труды Государственного Исторического музея. — М., 2008. — вып. 175. — С. 1—47. Окатенко В.М. Голубєв А.М., Голубєва І.В., Філатов Д.О., Руснак В.В. Звіт про наукові археологічні експерти­ зи і розвідки у Харківській області та м. Харкові у 2015 р. — Харків, 2016 // Архів Харківського Істо­ ричного музею. — 2015. — 239 арк. Пархоменко О.В. Поховальний інвентар Нетайлівсько­ го могильника VIII—IX ст. // Археологія. — 1983. — 43. — С. 75—87. Плетнева С. А. Салтово­маяцкая культура // Степи Евра­ зии в эпоху средневековья. — М., 1981. — С. 62—82. Плетнева. С.А. На славяно­хазарском пограничье. Дмитриевский археологический комплекс. — М., 1989. Фонякова Н.А. лотос в растительном орнаменте металли­ ческих изделий салтово­маяцкой культуры VIII— IX вв. // Советская археология. — 1986. — № 3. — С. 36—47. Фонякова H.A. Прикладное искусство Хазарии второй половины VIII—X вв. по материалам художествен­ ной металлообработки. — Казань, 2010. Chalikowa E.A., Chalikow A.H. Altungarn an der Kama und im Ural (Das Graberfeld von Bolschie Tigani). — Magyar Nemzeti Muzeum, 1981. Zakharow A., Arendt W. Studia levedica: Archaeologischer Beitrag zur Geschichte der Altungarn im IX Jh. — Budapest, 1935. Надійшла 08.02.2017 А.М. Голубев Заместитель директора дочернего предприятия «Охранная археологическая служба Украины» «Слобожанская археологичес- кая служба» ГП НИЦ «Охранная археологическая служба Украины» Института археологии НАН Украины, ptahx@ukr.net САлТово­МАЯЦКИЙ КРЕМАЦИоННЫЙ МоГИлЬНИК воЗлЕ с. НИЖНИЙ бИШКИН НА СЕвЕРСКоМ ДоНЦЕ в научный оборот вводится информация о новом, большом, салтово­маяцком кремационном могильнике возле с. Нижний бишкин в верхнем Подонцовье и двух погребениях выявленных на нем. Материалы из зафиксированных комплексов имеют широкие аналогии в салтовских комплексах Подонцовья и за его пределами. Растительный орнамент и зооморфные изображения элементов ременной гарнитуры дают основания относить погребения к финальному этапу существования салтовской культуры в регионе. Ключевые слова: салтово-маяцкая культура, кремационный могильник, погребения по обряду кремации, зооморфный салтовский стиль, Верхнее Подонцовье. Andrii M. Holubiev Deputy director of the affiliate «Protecting Archaeological Service of Ukraine» «Sloboda Archaeological Service» affiliate Scientific and Research Centre «Protecting Archaeological Service of Ukraine», the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, ptahx@ukr.net SAlTIV­MAIAKy BUrIAl GroUND wITh CreMATIoNS NeAr NyZhNII ByShKyN AT SIVerSKyI DoNeTS rIVer Presented to the scientific circles is an information on a new large Saltiv­Maiaky burial ground with cremations near Nyzhnii Byshkyn Village in the Donets river upper region and on two burials discovered there. The materials from the assemblages recorded have their wide analogies in Saltiv culture assemblages of the Donets river region and beyond. Floral ornament and zoomorphic depictions on belt sets allow the author to refer the burials to the final stage of Saltiv culture existence in the region. K e y w o r d s: Saltiv-Maiaky culture, burial ground with cremations, burials with cremation rites, zoomorphic Saltiv style, the Donets River upper region. Referenсes Aksenov V.S. Novyie materialy k rasprostraneniiu khristianstva sredi alanskogo naseleniia saltovo­maiatskoi kultury Podonechia. Verkhnedonskoi arkheologicheskii sbornik, lipetsk, 2010, iss. 5, рр. 112­122. Aksenov V.S. Novyie materialy k voprosu o madiaro­saltovskikh kontaktakh v Verkhnem Podontsovie. Arkheolohіia і davnia іstoriia Ukrainy. Madiary v Seredniomu Podnіprovi, Kуiv, 2011, № 7, рр. 133­143. Aksenov V.S. K voprosu o povtornom proniknovenii v katakombnyie zakhoroneniia saltovskoi kultury Podontsovia (po materialam Verkhne­Saltovskogo mogilnika). Hazarskii almanakh, Kharkiv, 2012­2013, T. 11, рр. 20­44. Chalikowa e.A., Chalikow A.h. Altungarn an der Kama und im Ural (Das Graberfeld von Bolschie Tigani). Magyar Nemzeti Muzeum, 1981. Foniakova N.A. lotos v rastitelnom ornamente metallicheskikh izdelii saltovo­maiatskoi kultury VIII­IX vv. Sovetskaia arkheologiia, 1986, № 3, рр. 36­47. ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4110 Foniakova N.A. Prikladnoie iskusstvo Khazarii vtoroi poloviny VIII­X vv. po materialam khudozhestvennoi metalloobrabotki. Kazan: Institut istorii, 2010. Нolubіеv A.M. Saltovo­maiatskyi krematsіinyi mohylnyk bіlia s. Babchanka na Kharkіvshchynі. V.K. Mіkheеv. Uchnі ta poslіdovnyky do 80-rіchchia z dnia narodzhennia. Kharkіv, 2017, рр. 30­41. Koloda V.V. Novyi mohylnyk saltіvskoi kultury na Kharkіvshchynі. Starozhytnostі Lіvoberezhnoho Podnіprovia, Kуiv, 2015, рр. 97­110. Murasheva V.V. Suprutskii klad. Iz raskopok 1968 g. Trudy Gosudarstvennogo Istoricheskogo muzeia, Moskva, 2008, iss. 175, рр. 1­47. okatenko V.M. Нolubіеv A.M., Нolubіеva I.V., Fіlatov D.o., rusnak V.V. Zvіt pro naukovі arkheolohіchnі ekspertyzy і rozvіdky u Kharkіvskіi oblastі ta m. Kharkovі u 2015 r. Naukovyi arkhiv Kharkivskoho istorychnoho muzeiu, 2015. Kharkіv, 2016. Parkhomenko o.V. Pokhovalnyi іnventar Netailіvskoho mohylnyka VIII­IX st. Arkheolohiia, 1983, № 43, рр. 75­87. Pletneva S.A. Saltovo­maiatskaia kultura. Stepi Evrazii v epokhu srednevekovia, Moskva, 1981, рр. 62­82. Pletneva. S.A. Na slaviano­khazarskom pogranichie. Dmitrievskii arkheologicheskii kompleks. Moskva: Nauka, 1989. Zakharow A., Arendt w. Studia levedica: Archaeologischer Beitrag zur Geschichte der Altungarn im IX Jh. Budapest, 1935.

Similar Items