Михайло Петрович Кучера та вітчизняна історико-археологічна наука

Статтю присвячено 95 річчю з дня народження корифея вітчизняної давньоруської та середньовічної археології, доктора історичних наук Михайла Петровича Кучери. Розглядаються цікаві обставини початку археологічної діяльності вченого, розкривається географія його польових досліджень в усіх регіонах Укра...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автори:	Томашевський, А.П., Борисов, А.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2017
Назва видання:	Археологія
Теми:	Історія науки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195518
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Михайло Петрович Кучера та вітчизняна історико-археологічна наука / А.П. Томашевський, А.В. Борисов // Археологія. — 2017. — №. 4. — С. 79–86. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-195518
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1955182023-12-05T14:51:07Z Михайло Петрович Кучера та вітчизняна історико-археологічна наука Томашевський, А.П. Борисов, А.В. Історія науки Статтю присвячено 95 річчю з дня народження корифея вітчизняної давньоруської та середньовічної археології, доктора історичних наук Михайла Петровича Кучери. Розглядаються цікаві обставини початку археологічної діяльності вченого, розкривається географія його польових досліджень в усіх регіонах України, під час яких він обстежив півтисячі пам’яток, переважно городищ. Констатується виключна роль М.П. Кучери у вивченні конструкцій і часу створення та призначення Змієвих валів. Також вчений розробив засади та принципи давньоруської та післямонгольської хронології. В роботі формулюються основні риси польової та аналітичної методики досліджень М.П. Кучери та найбільш актуальні і важливі складові його об’ємної наукової спадщини. In 2017, 95 years passed since the birth of Mykhailo Petrovych Kuchera, and this date allowsturning again to the analysis and comprehension of the scholar’s rich scientific experience and heritage. In 1950, while still a student and a front-line soldier, Mykhailo Petrovych already as a draftsman participated in the work of the Podil detachment of the Great Kyiv Expedition under the leadership of V.A. Berezovets. M.P. Kuchera’s skill to draw plans and profiles like an expert determined in many ways the features of his field methodology and a high qualitative level of documentation processing. Starting from the 1950s, he had been conducting field research for more than 50 years throughout Ukraine. Analysis M.P. Kuchera’s field activities with the help of GIS specially developed by the authors and the database of field reports of the scholar, reveal the widest geography of his research, as he examined and recorded 500 archaeological sites. Most of his force and time (20 seasons) M.P. Kuchera devoted to the exploration of annalistic Kyiv Land. The scholar paid most attention to the study of Ancient Rus fortification and hill-forts. By the end of the 1970s, he had prepared a monographic study of Ancient Rus hill-forts in Ukraine published unfortunately after his death in 1999. Since 1974, Mykhailo Petrovych headed an expedition for 12 years which aim was to identify, documentary record, and archaeologically and reliably date the legendary Zmiiv ramparts of the Dnipro River middle region. Itwasfound outthat 23Zmiiv ramparts grouped into 9 lines, have a length of almost 1000 km and were built in the Ancient Rus period for protection from the nomads. Serial concrete irrefutable constructive, stratigraphic, and archaeological evidence of the time of creation and purpose of rampart lines were revealed. The implementation of such a long, large-scale, and significant project is a real scientific feat of the scientist. Mykhailo Petrovych is also highly respected as a creator of the Ancient Rus ceramics’ typology and chronology, and as the first person who singled out and described the post-Mongolian ceramics. The scholar made a great contribution to the study of the complex ethno-cultural structure of the Rus-Ukrainian population. M.P. Kuchera’s theoretical concepts, applied practical scientific research methods, and scientific heritage as a whole, need a special comprehensive study and further development. В 2017 г. исполняется 95 лет со дня рождения Михаила Петровича Кучеры и эта дата позволяет вновь обратится к анализу и осмыслениюбогатогонаучного опыта инаследия ученого. В 1950 г., еще будучи студентом-фронтовиком Михаил Петрович участвует в работе Подольского отряда экспедиции Большой Киев под руководством В.А. Березовца уже в качестве чертежника. Умение мастерски чертить планы и профили во многом определило особенности полевой методики М.П. Кучеры и высокий качественный уровень оформления документации. Начиная с 1950-х гг. ученый более 50 лет ведет свои полевые исследования по всей Украине. Анализ полевой деятельности М.П. Кучеры, с помощью специально созданной нами геоинформационной системы и базы данных полевых отчетов автора, раскрывает широчайшую географию исследований М.П. Кучеры, который обследовал и зафиксировал 500 археологических памятников. Больше всего сил и времени (20 сезонов) М.П. Кучера посвящает разведкам летописной Киевской Земли. Наибольшее внимание ученый уделял изучению древнерусской фортификации и городищ. К концу 1970-х гг. он подготовил монографическое исследование древнерусских городищ Украины, напечатанное, к сожалению, уже после смерти ученого в 1999 г. Начиная с 1974 г. на протяжении 12 лет Михаил Петрович ведет экспедицию, призванную выявить, документально зафиксировать, изучить археологически и надежно датировать легендарные Змиевы валы Среднего Приднепровья. Выяснилось, что 23 Змиевых вала, сгруппированные в 9 линий имеют протяженность почти 1 000 км были построены в древнерусское время для защиты от кочевников. Были выявлены серийные конкретные неопровержимые конструктивные, стратиграфические и археологические доказательства времени создания и предназначения линий валов. Реализация такого длительного, масштабного и значимого проекта — настоящий научный подвиг ученого. Но мы высоко чтим Михаила Петровича также как создателя древнерусской типологии керамики и хронологии, и как человека, впервые выделившего и описавшего послемонгольскую керамику. Велик вклад ученого в изучение сложного этнокультурного состава населения Руси-Украины. Теоретические концепции и прикладные практические научные исследовательские приемы М.П. Кучеры, его научное наследие в целом, нуждается в специальном глубоком изучении и дальнейшем развитии. 2017 Article Михайло Петрович Кучера та вітчизняна історико-археологічна наука / А.П. Томашевський, А.В. Борисов // Археологія. — 2017. — №. 4. — С. 79–86. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195518 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія науки Історія науки
spellingShingle	Історія науки Історія науки Томашевський, А.П. Борисов, А.В. Михайло Петрович Кучера та вітчизняна історико-археологічна наука Археологія
description	Статтю присвячено 95 річчю з дня народження корифея вітчизняної давньоруської та середньовічної археології, доктора історичних наук Михайла Петровича Кучери. Розглядаються цікаві обставини початку археологічної діяльності вченого, розкривається географія його польових досліджень в усіх регіонах України, під час яких він обстежив півтисячі пам’яток, переважно городищ. Констатується виключна роль М.П. Кучери у вивченні конструкцій і часу створення та призначення Змієвих валів. Також вчений розробив засади та принципи давньоруської та післямонгольської хронології. В роботі формулюються основні риси польової та аналітичної методики досліджень М.П. Кучери та найбільш актуальні і важливі складові його об’ємної наукової спадщини.
format	Article
author	Томашевський, А.П. Борисов, А.В.
author_facet	Томашевський, А.П. Борисов, А.В.
author_sort	Томашевський, А.П.
title	Михайло Петрович Кучера та вітчизняна історико-археологічна наука
title_short	Михайло Петрович Кучера та вітчизняна історико-археологічна наука
title_full	Михайло Петрович Кучера та вітчизняна історико-археологічна наука
title_fullStr	Михайло Петрович Кучера та вітчизняна історико-археологічна наука
title_full_unstemmed	Михайло Петрович Кучера та вітчизняна історико-археологічна наука
title_sort	михайло петрович кучера та вітчизняна історико-археологічна наука
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Історія науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195518
citation_txt	Михайло Петрович Кучера та вітчизняна історико-археологічна наука / А.П. Томашевський, А.В. Борисов // Археологія. — 2017. — №. 4. — С. 79–86. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT tomaševsʹkijap mihajlopetrovičkučeratavítčiznânaístorikoarheologíčnanauka AT borisovav mihajlopetrovičkučeratavítčiznânaístorikoarheologíčnanauka
first_indexed	2025-07-16T23:37:18Z
last_indexed	2025-07-16T23:37:18Z
_version_	1837848636136882176
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 79 © А.П. ТомАшевський, А.в. Борисов, 2017 А.П. Томашевський, А.В. Борисов * МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ КУЧЕРА ТА ВІТЧИЗНЯНА ІСТОРИКО-АРХЕОЛОГІЧНА НАУКА УДк: 902:929 * ТомАшевський Андрій Петрович — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології Ін- ституту археології НАН України, tomashevsky@ukr.net Борисов Артем вадимович — молодший науко- вий співробітник відділу давньоруської та середньо- вічної археології Інституту археології НАН України, avborysov@gmail.com Статтю присвячено 95 річчю з дня народження корифея вітчизняної давньоруської та середньовічної археології, доктора історичних наук Михайла Петровича Кучери. Розглядаються цікаві обставини початку археологічної діяльності вченого, розкривається географія його польо- вих досліджень в усіх регіонах України, під час яких він обстежив півтисячі пам’яток, переважно городищ. Кон- статується виключна роль М.П. Кучери у вивченні кон- струкцій і часу створення та призначення Змієвих валів. Також вчений розробив засади та принципи давньорусь- кої та післямонгольської хронології. В роботі формулю- ються основні риси польової та аналітичної методики досліджень М.П. Кучери та найбільш актуальні і важли- ві складові його об’ємної наукової спадщини. К л ю ч о в і с л о в а: М.П. Кучера, давньоруські городища, фортифікація, древо-земляні Змієві—Траянові вали, ар- хеологічні пам’ятки, типологія, хронологія давньоруської кераміки, археологічні розвідки, наукова спадщина, нау- кознавство. У 2017 р. виповнюється 95 років від дня наро- дження м.П. кучери і ця дата дає нам вагомий привід знову звернутися до роздумів про необ- хідність вивчення і оцінки значення наукової спадщини дослідника у розвитку вітчизняної історико-археологічної науки. 1950 р., молодим студентом-фронтовиком, що тільки но повернувся з війни, м.П. куче- ра вперше прийняв участь в польових архео- логічних дослідженнях у складі Подільського загону експедиції великий київ під керівни- цтвом в.А. Богусевича. роботи проводились у травні—серпні біля сучасного музею Гетьман- ства на території фізкультурного майданчи- ка тодішньої 124-ї жіночої школи, розташова- ної на розі вулиць спаської (тоді — Героїв Три- пілля) і волоської. У розкопках брали участь співробітники Інститут археології АН Урср р.І. виєзжев, Д.Т. Березовець, Ф.м. штітель- ман, р.й. ветштейн, викладач київського Уні- верситету м.м. Бондар та кілька студентів цього вузу, серед яких згадуються м.П. кучера та р.о. Юра 1. м.П. кучеру також згадано в пу- блікації в.А. Богусевича, присвяченій резуль- татам цих розкопок 2. в цій статті, з-поміж ін- шого, подається опис та схема профілю шурфу 8,0 м завглибшки від денної поверхні. І тут ми хочемо спеціально зауважити, що вже тоді, на самому початку, ще студентом, михайло Пе- трович зміг проявити свої особисті та наукові таланти і здібності — надзвичайне сумління, відповідальність та вміння чітко і охайно крес- лити та писати. саме завдяки вмінню бачити і зображати археологічні шари та об’єкти він виконує в академічній експедиції чи не най- складнішу роботу — робить креслення споруд та профілів. Про наявність документальних підтверджень цього цікавого і промовистого факту нам у свій час розповідав Г.А. козубов- ський 3. Дійсно, у науковому звіті експедиції містяться відповідні креслення (№ 4, 5 і 7), на яких рукою м.П. кучери на міліметрівці по- значено підпис «Составил М.П. Кучера, прове- рил — Р.И. Виезжев» 4. З тих часів такі чіткі під- писи михайло Петрович завжди залишав на всіх своїх польових кресленнях. У цьому ж зві- ті також міститься окреме фото м.П. кучери в тому самому глибокому шурфі, профіль якого він замальовує. Під фото міститься рукопис- 1 Богусевич в.А. Археологические раскопки на киево- Подоле в 1950 г. отчет о работе Подольского отряда экспедиции Большой киев // Науковий архів Інсти- туту археології НАН України, ф. 64, оп. 1950, сп. 1-Б (1950/1б), № 1136. — с. 8. 2 Богусевич в.А. Археологічні розкопки в києві на По- долі в 1950 р. // Археологія. — 1954. — ІХ. — с. 42—53; 43—44. 3 користуючись можливістю, висловлюємо щиру по- дяку к.і.н. Георгію Анатолійовичу козубовському за надану цінну інформацію та допомогу у пошуку її документальних джерел. 4 Богусевич в.А. Археологические раскопки на киево- Подоле в 1950 г. отчет о работе Подольского отряда экспедиции Большой киев // Науковий архів Інсти- туту археології НАН України, ф. 64, оп. 1950, сп. 1-Б (1950/1б), № 1038. ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 480 ний підпис: «Чертежник студент т. Кучера в шурфе» (рис. 1; 2). У своєму звіті про роботу першого року аспірантури м.П. кучера зазначає, що піс- ля складання вступних іспитів до аспіранту- ри визначилася його майбутня спеціалізація: давньоруські городища і міста. Первинно роз- глядалася тема кандидатської, пов’язана з вив- ченням давньоруського Галича, яка потім, ра- зом із змінами наукового керівництва, транс- формувалася у дослідження та комплексну історико-археологічну інтерпретацію багато- літніх різночасових досліджень давньорусько- го літописного міста Пліснеськ. Після прове- дених у 1953—1954 рр. самостійних розкопок Пліснеська і ретельного опрацювання матеріа- лів попередників, дисертаційна робота була успішно виконана і захищена у 1960 р. Ще до захисту м.П. кучера, паралельно з дослідженнями Пліснеська, приймає участь у низці експедицій. У 1952 р. бере участь у робо- ті колодяжинського загону волинської експе- диції разом з в.к. Гончаровим та р.о. Юрою. в 1956 р. разом з в.І. Довженком веде розкопки городища біля хут. Половецького на р. рось. У цьому ж році розвідкова група в складі Д.Т. Бе- резовця, р.о. Юри та м.П. кучери обстежує правий берег р. рось від с. сахнівка до стеб- лівської Гес у зв’язку з роботами радянсько- Болгарської експедиції. У 1957—1965 рр. м.П. кучера бере участь в експедиціях, що працюють в зонах затоплення канівського, кременчузького та Дніпродзержинського во- досховищ. Проводить розкопки на городищах в цьому Подніпровському регіоні (хут. микла- шевський, хут. кизивер, с. Городище, Ходорів- ське та Щучинське городища). 1967—1970 рр. михайло Петрович веде розкопки на городищі Затурці в м. Луцьк і його околицях та інших го- родищах волині. З 1970 р. вчений розпочинає систематичні обстеження городищ київщини і Житомирщини (1970—1975 рр.). Паралель- но, в 1969, 1973, 1976 обстежує городища Поді- лля та Дністра і веде розкопки в с. стара Уши- ця. 1971 р. разом із о.в. сухобоковим здійснює масштабне обстеження 70 слов’яно-руських комплексів городищ Лівобережної України і суміжних територій на сході. З 1974 р. розпо- чинає дослідження Змієвих валів середнього Рис. 1. Фрагмент польового креслення 1950 р. з підпи- сом м.П. кучери Рис. 2. м.П. кучера в шурфі замальовує профіль стінки. 1950 р. Завдання експедиції Звітів/од. Роки ХХ ст. Пліснеськ, розкопки 2 53, 54 розвідки басейну р. рось 1 56 Новобудовні дослідження 6 57, 58, 59, 59, 60, 60 розкопки городищ 11 53, 56, 61, 62, 63, 64, 65, 67, 68, 70, 76 обстеження городищ 12 65, 69, 69, 70, 71, 71, 72, 73, 73, 74, 75, 76 Змієві вали 12 74, 75, 76, 79, 80, 81, 82, 83, 85, 86, 87, 88 Траянові вали 3 88, 89, 90 Звід пам’яток Житомир. обл. 2 88, 89 суботів 3 91, 92, 93 52 Таблиця 1. Розподіл експедиційних досліджень М.П. Кучери за завданнями й об’єктами по роках за даними польо- вих звітів ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 81 Подніпров’я, які з 1979 р. вже проводяться за дорученням і розпорядженням ради міністрів Урср. Продовженням цієї програми є дослі- дження 1988—1990 рр. довгих, т. зв. Траянових валів Подністров’я і Поділля. У 1988—1989 рр. група м.П. кучери веде розвідки по програ- мі Зводу пам’яток Житомирської обл. останні три роки (1991—1993) вчений веде досліджен- ня в суботові. Невтомна польова діяльність михайла Пет- ровича, який півстоліття працював у всіх регі- онах України була основою і базою унікальних за обсягом та глибиною знань михайла Петро- вича з археології та історії Давньої русі. Для того, щоб більш конкретно і документаль- но уявити собі масштаби його науково-прак- тичної діяльності ми побудували відповідну географічно-інформаційну базу даних, де по- єднали динамічний, просторовий і тематично- предметний аспекти польової діяльності м.П. кучери. Інформаційною основою для створення цієї специфічної аналітично- біографічної наукознавчої ГІс стали матеріали наявних в архіві ІА НАНУ 52 польових звітів та більш ніж 100 наукових публікацій автора. структуровану інформацію щодо хроноло- гії та завдань основних етапів польової діяль- ності м.П. кучери подано у табл. 1. Утворена ГІс дозволяє відсортувати і опра- цювати значний масив інформації, пов’язаний з польовою діяльністю м.П. кучери. Зведений орієнтовний підрахунок показує, що через ав- торські звіти пройшло як мінімум не менше 500 документально зафіксованих археологіч- них пам’яток. Насправді ця цифра була відчут- но більшою, якщо враховувати експедиції, де вчений лише приймав участь. Дані про геогра- фію польової діяльності м.П. кучери подано у табл. 2. Унаочнює просторову картину і виділяє стратегію експедиційних обстежень м.П. ку- чери спеціальна карта, побудована засобами і на даних нашої ГІс (рис. 3). карта демонструє не тільки географічні межі, охоплені розвідка- ми і розкопками автора, але й дозволяє визна- чити регіони і зони, де були сконцентровані цілеспрямовані багаторічні польові досліджен- ня михайла Петровича. Так, чітко виділяють- ся регіони на волині, Подністров’ї, у верхній (Болохівська Земля) і середній частині (ули- чі) течії Південного Бугу. На Лівобережжі чітко визначаються оборонні лінії обстежених горо- дищ і валів вздовж сули, осередки давньорусь- кого заселення на Пслі, сеймі, Десні, Дінці. Те саме стосується середньовічних пам’яток оре- лі і ворскли. Проте, найбільша концентрація обстеже- них територій і пам’яток абсолютно очевидна в межах літописної київської Землі давньорусь- кої доби в кордонах сучасних київської, Жито- мирської, Черкаської областей та відповідних сусідніх суміжних територій. Тут знаходить- Таблиця 2. Орієнтовна кількість обстежених М.П. Кучерою пам’яток по областях і роках за даними польових звітів Область Кількість пам’яток Роки ХХ ст. Кількість сезонів 1 вінницька 44 61, 69 2 2 волинська 15 67, 68, 69, 70 4 3 Житомирська 127 73, 75, 76, 83, 85, 88, 89 7 4 київська 159 60, 63, 64, 65, 69, 71, 72, 75, 73, 79, 80, 81, 83 13 5 Львівська 2 53, 54 2 6 Полтавська 27 71, 79, 86, 87 4 7 рівненська 2 70 1 8 сумська 27 71 1 9 Тернопільська 3 73, 76, 88 3 10 Харківська 5 71 1 11 Хмельницька 25 73, 74, 76 3 12 Черкаська 32 60, 71, 79, 80, 81, 87, 92 7 13 Чернігівська 18 71, 73, 74 3 Білгородська 3 71 1 Курська 1 71 1 13 Разом 490 ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 482 ся майже 350 пам’яток (тобто не менше 70 %) з усіх 500 зафіксованих. На різних складових регіонах зазначеної території вчений проводив дослідження 20 сезонів. У середині літописної київської землі м.П. кучера зосереджував свої пошуки на низці ключових складових регіонів. Зокрема, велися розвідки древлянських горо- дищ, укріплень Болохівської землі у верхів’ях Тетерева, на верхній та середній случі та верх- ньому і середньому Південному Бузі. Чи не найбільшу увагу дослідник приділяв вивченню Поросся з росавою та роставицею. Детально вивчалися витоки Унави, Здвижа, Ірпіня, лі- тописна стугна з допливами, віта і простори малого та великого київського трикутників. впродовж тривалого виконання програми до- слідження Змієвих валів здійснювалося комп- лексне вивчення систем оборони (валів і горо- дищ). ключові ділянки і комплекси пам’яток вчений відвідував кілька разів у різні роки, по- точнюючи деталі і фіксуючи стан збереження. слід спеціально підкреслити, що саме михай- ло Петрович намагався максимально широко і одночасно якісно охопити обстежені пам’ятки особисто складеною охоронною документаці- єю. Звісно, такий широкий якісний і просто- ровий масштаб досліджень був реалізований автором за допомогою археологічних розвідок. Цей різновид досліджень був найбільш улюбле- ною справою михайла Петровича, де він був справжнім асом і отримував під час їх прове- дення найбільшу професійну насолоду. основ- ним типом об’єктів, які він виявляв і фіксував були елементи давньоруської фортифікацій- ної системи: городища і довгі дерево-земляні вали. Звісно, вчений ніколи не пропускав і не залишав не зафіксованим виявлені поселен- ня, посади, могильники. На нашій карті роз- міщені не тільки півтисячі окремих локальних пам’яток археології, обстежених михайлом Петровичем, але й позначені ще й сотні кіло- метрів валів, особисто ним пройдених, відзня- тих та досліджених археологічно. Принагідно, хочемо зазначити, що архео- логічні розвідки, як особливий специфічний тип досліджень, зараз, за нашою інформацією, стають все більш рідкісним заняттям у вітчиз- няній науці. Наші орієнтовні підрахунки су- часної практики нашого Польового комітету останнього десятиліття показують, що справ- жні наукові розвідки (кількість відповідних відкритих листів) не перевищують й 10 % від всієї маси археологічних заявок. Звісно, від- сутність державного і неможливість госпдого- вірного або муніципального фінансування гра- ють свою негативну роль. Натомість, саме ши- Рис. 3. сукупна карта польових досліджень м.П. кучери 1950—1993 рр. ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 83 рокі розвідки і повне археологічне обстеження України є, на нашу думку, зараз, найбільш ак- туальним і гостро злободенним у зв’язку з перспективою остаточної приватизації зем- лі, нечуваною вакханалією чорних мародерів- копачів та вкрай низьким загальним середнім ступенем археологічного вивчення території країни. Перспективність ведення спеціаль- но спланованих і організованих розвідок, які здатні потенційно збільшити кількість відо- мих пам’яток на порядок демонструє успіш- ний двадцятирічний досвід овруцького проек- ту і декілька результативних сезонів відносно молодого Пороського проекту. Повертаючись до спроби аналізу та оцінки наукового-практичного надбання м.П. куче- ри, ми не можемо не звернути увагу на особли- вості стилю і способу роботи цього дослідника. Тут виділяється декілька взаємопов’язаних ха- рактерних рис і ознак. всі креслення михайла Петровича практично бездоганні, охайні, зав- жди чіткі і розбірливі. він розробив і за деся- тиліття відшліфував лаконічну і виразну систе- му позначок, ліній і легенд для своїх креслень. креслити і писати красивим креслярським шрифтом він вмів, безсумнівно, від Бога, але все життя розвивав і посилював цей, вкрай ко- рисний, особистий талант. м.П. кучера опера- тивно робив майстерну точну окомірну зйом- ку на ходу, здійснюючи одиночне похідне по- стійне візирування. вчений володів чітким топографічним мисленням і десятиліттями тренованим точним окомірним вимірюван- ням відстаней. він вручну робив швидке і точ- не масштабування планів. його детальні крес- лення профілів і розрізів фіксували всі наявні оригінальним прошарки, лінзи та інші особ- ливості кольорів і механічного складу ґрун- тів. Іноді, наприклад на циклопічних Траяно- вих валах, такі розрізи копалися багато тиж- нів, а їх склеєні креслення профілів займали площу декількох метрів. складовою частиною стилю і способу організації роботи вченого був обов’язковий пошук і збір датуючих матеріа- лів, їх бездоганна замальовка тут же в полі. Не можна не згадати десятиліттями відпрацьова- ний і налагоджений спосіб організації побуту та роботи невеликої, постійно пересувної роз- відкової експедиції та її вкрай скромний, спар- танський реманент і спорядження. Аналіз наукових концепцій та системи по- глядів м.П. кучери, реконструкція його істо- ріософії, вивчення та узагальнення його мето- дичних прийомів та розроблених ним дослід- ницьких процедур, на наш погляд, має стати темою і предметом спеціального розгорнуто- го та ґрунтовного дослідження. м.П. кучера був і залишається беззаперечним авторитетом у проблематиці середньовічних городищ, обо- ронних споруд та військової справи. він фак- тично розробив і сформулював основні засади діючої типології та хронології кераміки Дав- ньої русі та ординсько-литовської доби. ми- хайло Петрович був найбільш обізнаним до- слідником племінних та етнокультурних регі- ональних особливостей Південної русі. його гіпотези та висновки стосовно генези давньо- руської та пізньосередньовічної культур базу- валися на науковому досвіді, невтомній праці, глибокому осмисленні зібраної ним величез- ної інформації, ерудиції і завжди мобілізованій пам’яті. виключна працездатність, сумління, обо- в’язковість дозволяли м.П. кучері завжди ефективно і чітко виконувати нескінченні до- ручення керівництва і колективних органів ІА НАНУ. серед найбільш значимих додат- кових навантажень назвемо посаду в.о., а по- тім — і керівника Польового комітету, Голови координаційної ради, відповідального за ар- хеологічну частину Зводу пам’яток історії та культури Житомирської області. З ім’ям михайла Петровича назавжди не- розривно пов’язане блискуче, вичерпне і не- заперечне вирішення складного кола про- блем датування, походження, призначення, та історичної долі грандіозних давньорусь- ких оборонних ліній — Змієвих валів. Тіль- ки м.П. кучера, з його унікальним особис- тим досвідом і обсягом власно накопичених знань, зміг виконати доручення ради міні- стрів та Президії Академії наук та спланува- ти, організувати й провести тривале, мето- дично новаторське і суворо документоване дослідження археологічних пам’яток такого типу. За 12 років експедиція м.П. кучери об- стежила 23 Змієвих вали, що складали 9 обо- ронних ліній. обстеженнями було встановле- но, що загальна довжина Змієвих валів стано- вила приблизно 969,5 км, з яких 234 км були визнані придатними для археологічних дослі- джень. Для вирішення комплексу питань ви- значення конструкції, функціонального при- значення та вірогідного датування м.П. ку- черою було вибудувано систему спеціальних археологічних досліджень таких специфічних пам’яток. Під час досліджень на всіх лініях валів у різних місцевостях проводилося зні- мання і нівелювання контурних профілів ва- лів і ровів. Багато десятків траншей та розрі- ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 484 зів з профілями стінок визначали стратигра- фічні і будівельні характеристики відповідних ліній і відгалужень валів. Нарешті на різних лініях і найбільш представницьких ділянках конкретних розвіданих попередньо валів було закладено як мінімум тридцять окремих роз- копів загальною площею 563 м2. враховуючи всі складності організації і ведення розкопок таких незвичних підвищених насипів, співро- бітникам експедиції вдалося розкрити в плані тіло валів і розчистити складні дерево-земляні варіанти конструкцій різного стану збережен- ня. різні вали на різних територіях були по- будовані на основі використання як зрубної, так і перекладної (одно- та двохрядної) кон- струкції. крім важливих стратиграфічних та планіграфічних спостережень були зроблені унікальні археологічні знахідки датуючих ре- чей, які однозначно вказували виключно на давньоруський час виникнення і функціону- вання валів. Точне детальне картографуван- ня валів разом з аналізом отриманих страти- графічних, будівельних і хронологічних даних дозволило михайлу Петровичу реконструю- вати час та обставини створення, а також спо- сіб функціонування давньоруської державної системи оборони київської Землі проти ко- чівників. Цей багато десятилітній цикл дослі- джень і титанічна праця михайла Петровича на чолі невеличкої групи співробітників за- кономірно увінчалися публікацією вичерпної монографії (1987 р.) та блискучим захистом докторської дисертації (1988 р.) (рис. 4; 5). Після цього успіху, протягом 1988—1990 рр. м.П. кучера також вперше здійснив наукове археологічне вивчення Траянових валів. У кінці 1980-х рр. всім науковцям, посадов- цям і зацікавленій громадськості стало зрозу- мілим, що фактично завдяки михайлові Пе- тровичу було розкрито багатовікову таємни- цю Змієвих валів і поставлено аргументовану крапку на галасливих спекуляціях невігласів. михайло Петрович був фактично чи не єдиним фахівцем, який мав всебічні прак- тичні знання та унікальний досвід вивчен- ня не тільки з давньоруської, але й середньо- вічної археології. Тому, з 1991 р., вже ставши консультантом сектору давньоруської та се- редньовічної археології, він очолив загін, який вів дослідження на місці маєтку гетьмана Бог- дана Хмель ницького у с. суботові Черкаської обл. Ці роботи мали стати науковою базою для здійснення архітектурно-археологічної рестав- рації та музеєфікації цього визначного мемо- ріального комплексу. раптова смерть 4 червня 1999 р. обірвала життя цієї талановитої, мудрої, чесної, дуже скромної і працьовитої людини. Закінчилася ціла епоха у вітчизняній слов’яно- руській археології. Ця талановита, працьови- та, тиха і спокійна людина була неначе живим містком, що пов’язував епоху славетних вчених довоєнної і повоєнної доби зі складним сьо- годенням. Значення наукової діяльності ми- хайла Петровича і його не показної, але такої ґрунтовної роботи на розвиток давньоруської археології важко переоцінити. Не буде жодно- го перебільшення у твердженні, що з його від- ходом у вічність суттєві прогалини в розвитку системи досліджень слов’яно-руської археоло- гії стають зараз все більш очевидними. ми хочемо ще раз наголосити, що серйоз- не вивчення, аналіз і популяризація наукової спадщини вченого є дуже актуальними саме сьогодні. Подальшої розробки, вдосконален- ня, нових методичних підходів чекають клю- чові теми, які досліджував і розробляв у свій час михайло Петрович. Це стосується всього спектру проблем давньоруської хронології, ти- пології кераміки, фортифікації, географії і то- пографії давньоруського населення і його ет- Рис. 4. м.П. кучера в створі зробленого експедицією розрізу Змієвого валу неподалік хут. Хлепча на р. стугна Рис. 5. м.П. кучера проводить екскурсію для місце- вих школярів під час досліджень однієї з ліній Зміє- вих валів ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 4 85 нокультурного складу, вивчення племінних структур і генези давньоруської державності та культури Південної русі—України. споді- ваємося, що звернення наукової молоді до цих кардинальних і актуальних проблем буде най- кращим вшануванням пам’яті вченого і вкла- дом у справу збереження та розвитку його ба- гатої наукової спадщини. Надійшла 23.09.2017 А.П. Томашевский 1, А.В. Борисов 2 1 Кандидат исторических наук, старший научный сотрудник отдела древнерусской и средневековой археологии Института археологии НАН Украины, tomashevsky@ukr.net 2 Младший научный сотрудник отдела древнерусской и средневековой археологии Института археологии НАН Украины, avborysov@gmail.com миХАиЛ ПеТровиЧ кУЧерА и оТеЧесТвеННАя исТорико-АрХеоЛоГиЧескАя НАУкА в 2017 г. исполняется 95 лет со дня рождения михаила Петровича кучеры и эта дата позволяет вновь обратится к анализу и осмыслению богатого научного опыта и наследия ученого. в 1950 г., еще будучи студентом-фронтовиком михаил Петрович участвует в работе Подольского отряда экспедиции Большой киев под руководством в.А. Бе- резовца уже в качестве чертежника. Умение мастерски чертить планы и профили во многом определило особен- ности полевой методики м.П. кучеры и высокий качественный уровень оформления документации. Начиная с 1950-х гг. ученый более 50 лет ведет свои полевые исследования по всей Украине. Анализ полевой деятельности м.П. кучеры, с помощью специально созданной нами геоинформационной системы и базы данных полевых от- четов автора, раскрывает широчайшую географию исследований м.П. кучеры, который обследовал и зафикси- ровал 500 археологических памятников. Больше всего сил и времени (20 сезонов) м.П. кучера посвящает развед- кам летописной киевской Земли. Наибольшее внимание ученый уделял изучению древнерусской фортификации и городищ. к концу 1970-х гг. он подготовил монографическое исследование древнерусских городищ Украины, напечатанное, к сожалению, уже после смерти ученого в 1999 г. Начиная с 1974 г. на протяжении 12 лет михаил Петрович ведет экспедицию, призванную выявить, документально зафиксировать, изучить археологически и на- дежно датировать легендарные Змиевы валы среднего Приднепровья. выяснилось, что 23 Змиевых вала, сгруп- пированные в 9 линий имеют протяженность почти 1 000 км были построены в древнерусское время для защиты от кочевников. Были выявлены серийные конкретные неопровержимые конструктивные, стратиграфические и археологические доказательства времени создания и предназначения линий валов. реализация такого длитель- ного, масштабного и значимого проекта — настоящий научный подвиг ученого. Но мы высоко чтим михаила Петровича также как создателя древнерусской типологии керамики и хронологии, и как человека, впервые выде- лившего и описавшего послемонгольскую керамику. велик вклад ученого в изучение сложного этнокультурного состава населения руси-Украины. Теоретические концепции и прикладные практические научные исследова- тельские приемы м.П. кучеры, его научное наследие в целом, нуждается в специальном глубоком изучении и дальнейшем развитии. К л ю ч е в ы е с л о в а: М.П. Кучера, древнерусские городища, фортификация, древо-земляные Змиевые Траяновы валы, археологические памятники, типология, хронология древнерусской керамики, археологические разведки, научное на- следие, науковедение. Andrii P. Tomashevskyi 1, Artem V. Borysov 2 1 PhD, senior research fellow of the Ancient Rus and Mediaeval Archaeology Department of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, tomashevsky@ukr.net 2 Research associate of the Ancient Rus and Mediaeval Archaeology Department of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, avborysov@gmail.com Mykhailo Petrovych kuchera and hoMeland historic and archaeological science in 2017, 95 years passed since the birth of Mykhailo Petrovych kuchera, and this date allows turning again to the analysis and comprehension of the scholar’s rich scientific experience and heritage. in 1950, while still a student and a front-line soldier, Mykhailo Petrovych already as a draftsman participated in the work of the Podil detachment of the great kyiv expedition under the leadership of v.a. Berezovets. M.P. kuchera’s skill to draw plans and profiles like an expert determined in many ways the features of his field methodology and a high qualitative level of documentation processing. starting from the 1950s, he had been conducting field research for more than 50 years throughout ukraine. analysis M.P. kuchera’s field activities with the help of gis specially developed by the authors and the database of field reports of the scholar, reveal the widest geography of his research, as he examined and recorded 500 archaeological sites. Most of his force and time (20 seasons) M.P. kuchera devoted to the exploration of annalistic kyiv land. the scholar paid most attention to the study of ancient rus fortification and hill-forts. By the end of the 1970s, he had prepared a monographic study of ancient rus hill-forts in ukraine published unfortunately after his death in 1999. since 1974, Mykhailo Petrovych headed an expedition for 12 years which aim was to identify, documentary record, and archaeologically and reliably date the legendary Zmiiv ramparts of the ISSN 0235-3490. Археологія, 2017, № 486 dnipro river middle region. it was found out that 23 Zmiiv ramparts grouped into 9 lines, have a length of almost 1000 km and were built in the ancient rus period for protection from the nomads. serial concrete irrefutable constructive, stratigraphic, and archaeological evidence of the time of creation and purpose of rampart lines were revealed. the implementation of such a long, large-scale, and significant project is a real scientific feat of the scientist. Mykhailo Petrovych is also highly respected as a creator of the ancient rus ceramics’ typology and chronology, and as the first person who singled out and described the post-Mongolian ceramics. the scholar made a great contribution to the study of the complex ethno-cultural structure of the rus-ukrainian population. M.P. kuchera’s theoretical concepts, applied practical scientific research methods, and scientific heritage as a whole, need a special comprehensive study and further development. K e y w o r d s: M.P. Kuchera, Ancient Rus fortifications, hill-forts, wood and earthmen Zmiiv Trajan’s ramparts, archaeological sites, typology and chronology of Ancient Rus ceramics, archaeological prospecting, scientific heritage, science of science.

Михайло Петрович Кучера та вітчизняна історико-археологічна наука

Репозитарії

Схожі ресурси