Аналіз археозоологічного матеріалу з місця затонулого судна ХІІІ ст. біля поселення Новий Світ (Крим)

Стаття присвячена визначенню й опису видового складу тварин пам’ятки кораблекрушіння середньовічного судна, що знаходиться біля поселення Новий Світ (Крим). Визначені кістки є харчовими відходами і доповнюють картину для реконструкції повсякденного життя на кораблі в добу Середньовіччя....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2018
1. Verfasser:	Вейбер, А.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2018
Schriftenreihe:	Археологія
Schlagworte:	Публікації археологічного матеріалу
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195529
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Аналіз археозоологічного матеріалу з місця затонулого судна ХІІІ ст. біля поселення Новий Світ (Крим) / А.В. Вейбер // Археологія. — 2018. — №. 1. — С. 112–118. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-195529
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1955292023-12-05T15:27:55Z Аналіз археозоологічного матеріалу з місця затонулого судна ХІІІ ст. біля поселення Новий Світ (Крим) Вейбер, А.В. Публікації археологічного матеріалу Стаття присвячена визначенню й опису видового складу тварин пам’ятки кораблекрушіння середньовічного судна, що знаходиться біля поселення Новий Світ (Крим). Визначені кістки є харчовими відходами і доповнюють картину для реконструкції повсякденного життя на кораблі в добу Середньовіччя. The study is devoted to the analysis of the osteological materials which were discovered at the underwater archaeological site of a sunken mediaeval ship near the Novyi Svit settlement. The information on finds of ancient ceramic fragments near the coast of Novyi Svit is known since 1960. Since then, this archaeological site was robbed by the local divers and tourists. As a result, part of the collection was lost forever. The expedition of the Center of Underwater Archaeology, the Taras Shevchenko National University of Kyiv, started its work aiming in protection at a place of the shipwreck in 1996. A written source was also found in which the events of a shipwreck were described. According to this source, there was an armed conflict between the crews of ships from Genoa and Pisa, following which the Pisan ship was burned down and flooded with its cargo. A precise date of the shipwreck is known: 12 August 1276. It is confirmed by typological features of the materials found which are dated by the end of the 13th century. The purpose of current work was to study the animal bones remnants which were the kitchen waste of the crew. The whole osteological material was analyzed by the indexes of species structure, anatomical part, age and sex of animals, traces of anthropogenic origin, as well as of informative potential which such analysis can present. In this paper, problems of bones’ taphonomy and of interpretation the materials in archaeological and historical context of the shipwreck are discussed. All bones belong to domestic animals, including cows, pigs, goats /sheep and horses. The fragmentation degree indicates the method of cooking applied on the ship. The data of the cooking method is supplemented with findings of kitchen utensils in the form of pots and pans. Elements of the bovine skeleton, which contain horns and third phalanges (hoofs), indicate that animals were transported alive and slaughtered as needed. The presence of pig bones in the sample implies the ethnic composition of the crew team. Consumption of those animals was prohibited for Muslim and Jewish peoples of the Mediterranean. The presence of horse bones in the sample may indicate the Italian origin of the crew. Despite the fact that the sample is incomplete and represents only a part of the entire material of the site, it is rather informative. The study results allow interpreting the role of meat in food traditions of a mediaeval ship crew. Исследование посвящено анализу остеологического материала, который был найден на территории археологического памятника средневекового кораблекрушения вблизи поселка Новый Свет. Информация о нахождении фрагментов древней керамики вблизи берега поселка Новый Свет известна с 1960 г. С того времени археологический памятник грабился местными ныряльщиками и туристами, вследствие чего часть коллекции была навсегда утрачена. Начиная с 1996 г., на месте кораблекрушения начала работать экспедиция Центра подводной археологии Киевского Национального университета им. Тараса Шевченко с охранной целью. Также был найден письменный источник, в котором описаны события кораблекрушения. Согласно письменному источнику между экипажами кораблей Генуи и Пизы возник конфликт, вследствие которого пизанский корабль был сожжен и затоплен вместе со своим грузом. Известна точная дата кораблекрушения — 12 августа 1276 г. Она подтверждается типологическими характеристиками найденного материала, который датируется концом ХIII в. Цель работы заключалась в изучении костных останков животного происхождения, которые были кухонными отходами команды экипажа корабля. Весь остеологический материал был проанализирован по показателям видового состава, анатомической части, возраста и пола животного, следов антропогенного происхождения, а также информационного потенциала, который может нам дать такой анализ. В работе освещаются проблемы тафономии костей, проблемы интерпретации материала в археологическом и историческом контексте событий кораблекрушения. 2018 Article Аналіз археозоологічного матеріалу з місця затонулого судна ХІІІ ст. біля поселення Новий Світ (Крим) / А.В. Вейбер // Археологія. — 2018. — №. 1. — С. 112–118. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195529 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікації археологічного матеріалу Публікації археологічного матеріалу
spellingShingle	Публікації археологічного матеріалу Публікації археологічного матеріалу Вейбер, А.В. Аналіз археозоологічного матеріалу з місця затонулого судна ХІІІ ст. біля поселення Новий Світ (Крим) Археологія
description	Стаття присвячена визначенню й опису видового складу тварин пам’ятки кораблекрушіння середньовічного судна, що знаходиться біля поселення Новий Світ (Крим). Визначені кістки є харчовими відходами і доповнюють картину для реконструкції повсякденного життя на кораблі в добу Середньовіччя.
format	Article
author	Вейбер, А.В.
author_facet	Вейбер, А.В.
author_sort	Вейбер, А.В.
title	Аналіз археозоологічного матеріалу з місця затонулого судна ХІІІ ст. біля поселення Новий Світ (Крим)
title_short	Аналіз археозоологічного матеріалу з місця затонулого судна ХІІІ ст. біля поселення Новий Світ (Крим)
title_full	Аналіз археозоологічного матеріалу з місця затонулого судна ХІІІ ст. біля поселення Новий Світ (Крим)
title_fullStr	Аналіз археозоологічного матеріалу з місця затонулого судна ХІІІ ст. біля поселення Новий Світ (Крим)
title_full_unstemmed	Аналіз археозоологічного матеріалу з місця затонулого судна ХІІІ ст. біля поселення Новий Світ (Крим)
title_sort	аналіз археозоологічного матеріалу з місця затонулого судна хііі ст. біля поселення новий світ (крим)
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Публікації археологічного матеріалу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195529
citation_txt	Аналіз археозоологічного матеріалу з місця затонулого судна ХІІІ ст. біля поселення Новий Світ (Крим) / А.В. Вейбер // Археологія. — 2018. — №. 1. — С. 112–118. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT vejberav analízarheozoologíčnogomateríaluzmíscâzatonulogosudnahííístbílâposelennânovijsvítkrim
first_indexed	2025-07-16T23:38:13Z
last_indexed	2025-07-16T23:38:13Z
_version_	1837848691821510656
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1112 © А.В. Вейбер, 2018 А.В. Вейбер * АНАЛІЗ АРХЕОЗООЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ З МІСЦЯ ЗАТОНУЛОГО СУДНА ХІІІ ст. БІЛЯ ПОСЕЛЕННЯ НОВИЙ СВІТ (КРИМ) УДК: [569:902.034] (477.75) "12" * Вейбер Аліна Віталіївна — аспірантка Національ- ного університету «Києво-Могилянська академія», кафедра археології, lusyleakey@gmail.com Стаття присвячена визначенню й опису видового складу тварин пам’ятки кораблекрушіння середньовічного суд- на, що знаходиться біля поселення Новий Світ (Крим). Визначені кістки є харчовими відходами і доповнюють картину для реконструкції повсякденного життя на ко- раблі в добу Середньовіччя. К л ю ч о в і с л о в а: підводна археологія, археозоологія, історія повсякдення, кораблекрушіння, Середньовіччя. Завдяки вдалому географічному розташуван- ню, територія Судацької бухти активно ви- користовувалась мореплавцями вже від ІII ст. н. е. Поряд з нею був створений порт та міська забудова, яка досягла найбільшого розвитку за часів перебування міста під протекторатом Ві- зантії VI—VII ст., а пізніше міст-держав Італії — Венеції та Генуї у XI—XIV ст. Порт міста Судак (Солдайя) забезпечував сполучення транспорт- них морських шляхів і став важливим пунктом товарообміну країн Середземномор’я (Тим- ошенко 2012). Для забезпечення діяльності порту використовувалась територія Судацької та Новосвітської бухт. Археологічне вивчення їх акваторій розпочалося з 1980-х. рр. Внаслідок цілеспрямованих підводно- археологічних досліджень, які були здійснені експедицією Центру підводної археології Ки- ївського національного університету ім. Тара- са Шевченка, на території Новосвітської бухти були виявлені рештки затонулого торгівельного пізанського судна та його вантажу, який датуєть- ся ХІІІ ст. Виявлений вантаж судна становив ви- роби, які купці транспортували для подальшого продажу, а також предмети особистого корис- тування та побуту команди екіпажу. Об’єктом цього дослідження є кістковий матеріал тварин, котрий був виявлений серед решток вантажу середньовічного судна. Він належав тваринам, м’ясо яких, вірогідно, становило частину раці- ону членів екіпажу. Метою дослідження є ана- ліз кісткового матеріалу згідно методам архео- зоології. Завдання роботи — видове визначення тварин; визначення їх віку та статі; огляд слідів на кістках; інтерпретація матеріалу в археоло- гічному контексті пам’ятки Новий Світ. резуль- тати дослідження дозволять розширити сферу наших уявлень про м’ясо як елемент харчових традицій середньовічних мореплавців. Відомості про наявність давньої кераміки на узбережжі поселення Новий Світ почали над- ходити ще у 1960-х рр. З розвитком підводного спорту, місце знаходження кераміки все біль- ше привертало увагу аквалангістів-любителів, що сприяло його грабунку. Починаючи від 1999 р. дослідження пам’ятки з охоронною ме- тою проводила експедиція Центру підводної археології КНУ ім. Тараса Шевченка на чолі з С.М. Зеленком (Зеленко 2008). Знайдений ма- теріал умовно можна поділити на дві групи: предмети призначені для подальшого продажу та предмети особистого користування і побу- ту членів екіпажу. До предметів торгівлі нале- жать зразки тарного посуду, набори столового полив’яного посуду та вироби зі скла. Всі інші предмети являють собою елементи корабель- ної конструкції, кухонний посуд, зброю, мо- нети, гребінці для волосся і є інформативними для реконструкції щоденного життя на кора- блі. У незначній кількості серед решток зато- нулого судна ХІІІ ст. присутні керамічні мате- ріали Х—ХІ ст. Тому прив’язка вибірки кісток до затонулого корабля ХІІІ ст. потребує додат- кових аргументів. Наявний археологічний матеріал доповню- ють дані з манускрипту ХІІІ ст. авторства Обер- туса Станконуса (Obertus Stanconus), опубліко- ваного в збірці архівних документів присвяче- них історії Генуї (Belgrano, Imperiale 1901). У документі згадується збройний конфлікт, що стався між купцями італійських міст-держав Генуї та Пізи у Константинополі 1276 р. Вна- слідок розвитку конфлікту пізанський кора- бель був змушений йти до порту міста Судак (Солдайя), що на той момент був факторією Генуї. У Новосвітській бухті корабель був спа- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 113 лений і затоплений разом зі своїм вантажем. Сліди повторного обпалення внаслідок поже- жі добре простежуються на керамічному мате- ріалі (Зеленко 2008). Незважаючи на залучення широкого кола фахівців до вивчення різних груп матеріалів з пам’ятки, увага до кісткових решток тварин, майже не приділялася. У пропонованій стат- ті здійснено спробу первинного визначення та інтерпретації матеріалу такого характеру. Світова практика залучення археозоологічних методів до вивчення підводно-археологічних пам’яток дуже широка, що підкреслює акту- альність цього дослідження. близькою за характером є пам’ятка Серче Лимані (Serce Limani). Вона являє собою решт- ки візантійського судна, яке затонуло біля узбе- режжя Анатолії на початку ХІ ст. Серед решток вантажу корабля були присутні кістки тварин. Видовий склад тварин був визначений Філлі- пом ермітеджем (Fillip L. Ermitage) і опубліко- ваний у колективній монографії, присвяченій пам’ятці (Bass, Matthaws, Steffy 2003, c. 557). Ви- сновки археозоологічного дослідження стосува- лися видового складу тварин та слідів обробки на їх кістках. На основі репрезентації анатоміч- них елементів тварин дослідником був зробле- ний висновок про те, що тварин перевозили на кораблі живими з метою забою за потреби. Археозоологічний аналіз був застосований до пам’ятки затонулого римського судна Кава- льєре (Cavaliere), датованого І ст. н. е. Особливу увагу було приділено решткам свійської свині, які були знайдені на місці кораблекрушіння. Дослідження здійснили спеціалісти Природ- ничого музею Парижу (Muséum d’Histoire naturelle) — Джордж Шарлін, Жан-Марі Гас- сенд та роберт Леквеме (Georges Charlin, Jean- Marie Gassend, Robert Lequément). Вони вста- новили, що м’ясо свиней мало місцеве похо- дження та перевозилось на кораблі у соленому або копченому вигляді з метою подальшого продажу (Charlin, Gassend 1978). На узбережжі озера Повідського (Powie- dskiego) (Польща) було знайдено пам’ятку лужицької культури. На затопленій тери- торії узбережжя були проведені підводно- археологічні дослідження експедицією уні- верситету ім. Миколая Коперника м. Торуня під керівництвом Анджея Пидина (A. Pydyn). Архео зоологічний аналіз проведений Анною Гренцак (A. Gręzak): визначено 129 фрагмен- тів кісток, серед яких були кістки свійських і диких тварин. Дослідниця визначила видовий склад тварин і за можливості їхні вік і стать. Встановлено відсоткове співвідношення пред- ставлених видів, а також представлено табли- цю анатомічного поділу тварин (Gręzak 2010). Перші спроби археозоологічного аналізу на території України пов’язані з дослідженням стоянок, які хронологічно сягають праісторич- ного періоду. Одним із перших дослідників фа- уни, що походить з археологічних пам’яток є палеонтолог І.Г. Підоплічко (Підоплічко 1956). У дослідженні представлені визначення біль- шості ключових різночасових археологічних пам’яток території України. Значний внесок у вивчення кісткового матеріалу з археологіч- них пам’яток зробила В.І. бібікова. Її роботи присвячені процесу доместикації тварин, зо- крема коней з енеолітичного поселення Де- реївка. Дослідниця однією з перших описала різницю в елементах посткраніального скеле- ту зубра (Bison bonasus) та тура (Bos primigenius) (бибикова 1950). багато досліджень Н.Г. Тим- ченко (бєлан) присвячені остеологічному ма- теріалу тварин, які походять з пам’яток пері- оду Середньовіччя, зокрема давньоруського міста Чучина, Вишгорода, Киселівки та До- нецького городища (Тимченко 1972). Велику кількість археозоологічних матеріалів дослідив О.П. Журавльов. Дослідник дає характеристи- ку видового складу тварин знайдених на архео- логічних пам’ятках від палеоліту до Середньо- віччя (Журавльов 2016). В Україні визначення остеологічного матеріалу тварин, котрий по- ходить із підводно-археологічних пам’яток чи палеонтологічних місцезнаходжень лише на- буває свого розвитку. результати таких дослі- джень можуть більш комплексно підійти до вивчення матеріалів археологічних пам’яток. Географічно місце розташування археоло- гічної пам’ятки знаходиться біля скелястого узбережжя поселення Новий Світ. Таке розта- шування сприяло тому, що через дію морських хвиль більшість вантажу корабля і самі його рештки були перемішані між собою. Це уне- можливило будь-які висновки з приводу стра- тиграфії пам’ятки або реконструкції залягання матеріалу відповідно до будови корабля. Ареал залягання матеріалу становить 60 × 40 м, а мак- симальна площа знаходження матеріалу 120 × 120 м (Зеленко 2008, с. 126—143). Таке місце розташування пам’ятки мало вплив і на стан збереженості кісткового матеріалу. Як і на де- яких дрібних фрагментах кераміки, на кістках помітні сліди окатаності та зламів, що виникли внаслідок дії хвиль. Протягом століть на кістки діяли такі фі- зичні сили як вода й пісок, що рухається разом ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1114 із водним потоком. Їх вплив зумовив вимиван- ня з кісток більшості органічних сполук. Тому стан збереженості матеріалу можна розглядати крізь призму тафономії — тих змін, які відбу- лися з кістками від моменту потрапляння його до водного середовища до знайдення. Оката- ність кісток створює труднощі у визначенні ступеню розвитку кісткової речовини, що до- помагає визначити вік особини. Збитість дис- тальної й проксимальної частин кісток усклад- нюють визначення положення кістки відносно правої чи лівої частини тіла, а отже підрахунку мінімальної кількості особин (Silver 1961). Крім розрубування, на кістках відсутні будь-які інші сліди антропогенного походження. Незважаю- чи на довгий час залягання під водою, кістки мають хороший стан збереженості й не потре- бують додаткових заходів консервації. Вибірка досліджуваного матеріалу стано- вить лише невелику частину кісткових залиш- ків, що присутні на пам’ятці. Відбір остеоло- гічного матеріалу був здійснений лише з трьох квадратів розміром 4,0 × 4,0 м. Кістковий мате- ріал з іншої дослідженої території зібраний не був і є для дослідження втраченим. Наявна ви- бірка кісткового матеріалу становить приблиз- но 40 % від загального масиву кісток, які зна- ходились у шарі залягання вантажу затонулого судна і могли б бути досліджені. Незважаючи на неповноту вибірки, вона є досить інформа- тивною для реконструкції традицій харчуван- ня на середньовічному кораблі. Єдиним можливим методом роботи з ма- теріалом є метод загального підрахунку. Для цього був складений каталог, що включає опис кожної кістки за параметрами видової прина- лежності тварини, анатомічної назви кістки та її частини. По можливості було визначено вік особини і стать. У примітках зазначено наяв- ність чи відсутність слідів цілеспрямованого розколювання та стану збереженості (табл.). Загальна кількість фрагментів з вибраної ді- лянки становить 98 одиниць, з них ідентифіко- вані 90 (91 %). Загальна маса матеріалу пред- ставлена кістками свійських тварин, а саме корови (Bos taurus), кози/вівці (Ovis/Capra) та свині (Sus domestica). Також було знайдено чо- тири фрагменти кісток коня (Equus caballus). Найбільший відсоток кісток зі взятої ділян- ки належав корові — 41 фрагмент (42 %), вони становлять залишки щелеп, ребер, шийних та спинних хребців, трубчастих кісток. На біль- шості з них були присутні сліди навмисного розколювання, що, безсумнівно, свідчить про Таблиця. Репрезентація анатомічних частин тіла тварин пам’ятки Новий Світ Частина анатомічна Кістка Тварина Корова Вівця/коза Свиня Кінь Голова Orbitrale — — 1 — Mandibula 5 3 4 — Dente 1 1 — 1 Maxilla — — 5 — Cornus 7 — — — Тулуб Vertebrae 7 6 1 — Costa 7 — — — Coxae 1 — — — Передня частина тіла Scapula 1 2 — — Humerus 2 — 1 — Radius 2 3 2 2 Ulna — 2 2 — Metacarpal 1 1 — — Phalanges (I—III) 1 — — — Задня чаcтина тіла Femur 3 4 2 1 Tibia 1 4 1 — Ossa tarsi centroqvartale 1 — — — Metatarsale 1 — — — разом 41 26 19 4 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 115 використання їх м’яса в їжу. Серед вибірки кіс- ток наявні роги та копито. На рогах корови при- сутні сліди відрубування від черепної коробки. У вибірці присутні 26 фрагментів (26,5 %) кісток малих парнокопитних — кози або вівці. Анатомічно це ребра, довгі кістки, одна лопат- ка і три фрагменти щелепи. Вони дають змо- гу встановити вік з точністю до пів року. До- вгі кістки (Femur, Ulna, Tibia) належать дорос- лій особі. ребра і щелепа могли належати одній особі до одного року. Кісткових залишків свині у вибірці пред- ставлено 19 фрагментів (21 %), серед них труб- часті кістки, кілька фрагментів черепної ко- робки і чотири фрагменти щелеп з зубами. За критерієм стертості зубів, розробленим енні Грант (Anni Grant) (Grant 1988, p. 103—196), вік свиней становить два та шість років. Серед остеологічного матеріалу є чотири фрагменти (5,0 %) кісток коня (Ulna proximal; Radius proximal). На кістках присутні сліди розрубування. Важливу роль в інтерпретації способу хар- чування та страв, приготованих із м’яса, віді- грає ступінь подрібненості кісток. Кістки ви- бірки є подрібнені на невеликі фрагменти, які вказують на розмір шматків м’яса для подаль- шого приготування. Невеликий розмір шмат- ків м’яса може бути пов’язаний із необхідніс- тю прискорити процес варки з метою економії та часу на приготування. На знайдених кістках немає виразних слідів знімання м’яса з кістки до моменту настання його термічної обробки, тому є підстави вважати, що м’ясо готували ра- зом з кістками. розміри фрагментів кісток від- повідають розмірам кухонного посуду вико- ристовуваного на кораблі ХІІІ ст. його зразки представлені горщиками, сковорідками та ка- заном великого об’єму (Morozova 2009 p. 172— 177). Наочним прикладом кухонного посуду є горщик, в якому знайдено поперековий хре- бець (processus vertebrale) корови (рис. 1). Част- ково вдалося зняти заміри хребця, його висота з відростком (H) становить 16 см, ширина по- верхні хребця (Bfcr) становить 5,2 см; висота без відростка (Hfcr) — 4,8 см. Серед знайденого матеріалу були присутні кістки коня зі слідами навмисного розколю- вання для вживання в їжу. Сліди розколюван- ня помітні на верхній частині стегнової кіст- ки (femur, proximal). На цій частині тіла твари- ни концентрується найбільша кількість м’яса, придатного для вживання. Археологічний ма- теріал не може дати остаточної відповіді на пи- тання чи було вживання м’яса коня традицій- ним, чи вимушеним, одноразовим випадком для команди екіпажу корабля. Відомо, що від 732 р. наказом папи Григорія ІІІ (Gregorius III; 690—741) м’ясо коня було заборонене до вжи- вання, оскільки його використання в кулі- нарних цілях та принесення коня в жертву пов’язувалось із язичницькими культами пле- мен стародавніх германців (Weiss-Adamson 2004). Але дані археології вказують на те, що не- зважаючи на заборону, в християнізованій Єв- ропі ця традиція існувала. Автори книги «Food in medieval England» зазначають, що на теренах середньовічної британії вживання м’яса коня мало місце у поодиноких випадках і сліди вжи- вання можна знайти на кістках з невеликих сільських поселень (Woolgar, Serjeantson 2006, p. 30—37). Випадки вживання м’яса коня ав- тори інтерпретують як вимушене явище і вва- жають характерною рисою «голодного періо- ду» в економіці суспільства поселень. Станом на період розвинутого середньовіччя кінь був цінною твариною, оскільки його використову- вали не лише для воєнних цілей, але й у гос- подарстві як тяглову силу. Винятком є терито- рія сучасної Італії, для якої традиція вживання м’яса коня розпочалася ще з часів античності та існує донині. Наказ папи римського не був строго дотриманий, оскільки вживання м’яса коня на той момент вже міцно увійшло до ра- ціону населення Італії (Weiss 2004). Є підстави Рис 1. Кухонний горщик із поперековим хребцем ко- рови всередині (фото С.М. Зеленко) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1116 вважати, що у нашому випадку наявність роз- щеплених кісток коня хоч і дозволяє припус- тити італійське походження складу екіпажу, але все ж не є безпосереднім доказом етнічної приналежності мореплавців. Помітний відсоток (19 %) серед загальної маси остеологічного матеріалу займають кіст- ки свині свійської, наявність яких дозволяє висловити припущення щодо релігійної при- належності команди екіпажу. Відомо, що вжи- вання м’яса свині було забороненим для деяких народів, що заселяли країни середньовічного Середземномор’я, а саме серед єврейського й мусульманського населення (Монтанари 2009, с. 140—148). Можна припустити, що серед учасників екіпажу представників таких націо- нальностей не було, або вони були у меншос- ті. Це припущення не суперечить інформації з письмового джерела про затонулий корабель. Серед кісткового матеріалу присутні також роги та копита тварин. Їх наявність вказує на те, що останніх перевозили на кораблі живими і забивали за потреби під час подорожі. У про- тилежному випадку, — якби на кораблі перево- зили законсервоване м’ясо (напр., засолене), у вибірці були б присутні лише окремі види кіс- ток, наприклад набір плечових чи стегнових, тобто такі, на яких концентрується найбільша кількість м’ясної маси, і перевозити які раціо- нальніше (Reitz, Wing 2008, p. 213—223). У та- кому випадку можна було б говорити про за- купівлю м’ясних продуктів на спеціалізовано- му ринку. Присутність у вибірці рогів та копит корови свідчить про великі габарити судна, на якому здійснювалось перевезення. Говорити про досить великі розміри корабля можливо лише у випадку пізанської галери ХІІІ ст., адже саме вона могла перевозити найбільший ван- таж. Сліди відрубування ріг корови від черепної коробки можуть свідчити про те, що рогову час- тину могли використовувати для виготовлен- ня клейкої речовини, яка потенційно слугува- ла для ситуативних ремонтних робіт на кораблі. Незважаючи на аргументи на користь того, що кістки дійсно походять з пам’ятки місця за- тонулого судна ХІІІ ст., висунуті припущення мають право на існування лише на гіпотетич- ному рівні. Якщо ж припустити, що цей кіст- ковий матеріал походив з інших середньовіч- них суден звідки він потрапив на досліджува- ну пам’ятку, то його вивчення все ж має сенс, оскільки динаміка зміни кулінарних традицій на суднах на той час не була високою, і навряд чи можна говорити про якісні зміни протягом цих кількох століть. Серед загальної кількості кісток у вибірці присутні метаподіальні кістки великої й малої рогатої худоби зі слідами поперечного розко- лювання. На таких кістках мало м’яса і зазви- чай ці частини тіла тварин не використовували в їжу. Єдиною їх харчовою цінністю є кістковий мозок. Сліди кулінарної обробки метаподіаль- них кісток археозоологами прийнято тракту- вати як ознаку «голодного періоду» в економі- ці суспільства досліджуваної пам’ятки (Lasota- Moskalewska 1997, p. 1—43). У цьому випадку є підстави вважати, що учасники екіпажу просто мали на меті використання повного потенціа- лу тваринної їжі через неможливість поповню- вати ресурс м’ясної їжі досить часто. Стан збе- реженості кісток досить хороший, ступінь по- дрібненості невеликий, що значно полегшує роботу з їх видової інтерпретації. Оцінюючи місце м’ясної їжі в раціоні хар- чування членів екіпажу корабля, необхідно врахувати й інші продукти, які могли перево- зитись на кораблі з метою споживання. Щодо продуктових запасів маємо лише опосередко- вані вказівки у вигляді керамічного матеріалу: кухонного, столового й тарного посуду екіпа- жу. Також можна висунути припущення про те, що в піфосах мали перевозити прісну воду або сипучі речовини, наприклад, зерно. Адже ін- терпретація посуду зі слідами ремонту вказує, що харчові продукти не обов’язково були рід- кими; можливо також, на кораблі був запас хлі- ба й сухарів (Milesczyk, Brzoska 2015, p. 2—3). На нижній частині деяких амфор знаходяться отвори, зроблені після їх випалювання — для контролю якості поміщеної в ній продукції. Потенційно отвори допомагали дозовано на- ливати вино чи інші напої. Металеві кільця, що були важками до риболовних сітей та шпи- ця для їх плетіння й ремонту, свідчать про тра- диції рибальства під час морських подорожей. Отже, серед матеріалів пам’ятки Новий Світ були знайдені кістки свійських тварин, м’ясо яких становило частину раціону екіпажу пізан- ського торгівельного судна, що затонуло у при- портовій частині середньовічного міста Солда- йя. Вибірка кісток була здійснена лише з трьох квадратів і становить лише частину тих кісток, що могли б бути знайдені. На більшості кісток присутні сліди навмисного розрубування, що свідчить про використання м’яса тварин в їжу. Інтерпретація кісткових решток тварин як ку- хонних відходів дозволило порушити питання раціону та щоденного життя команди екіпажу. Оцінка слідів розрубування на кістках дозволи- ла висунути припущення, що м’ясо готувалося ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1 117 невеликими шматками. Наявність у вибірці кіс- ток коня дозволила висунути припущення про вимушений характер споживання його м’яса або підтвердити італійське походження складу команди екіпажу, адже в Італії м’ясо коня є тра- диційним у раціоні. Присутність у вибірці кіс- ток свині також є вказівкою на етнічний склад команди екіпажу, адже в населення мусульман- ського та іудейського віросповідання спожи- вання такого м’яса є табуйованим. Проведене дослідження дало змогу відповісти на низку за- питань, а також виявити перспективні для по- дальшого дослідження напрями. бибикова В.И. О некоторых отличительных чертах в кос- тях конечностей зубра и тура. Бюллетень Московского общества испытателей природы. 1958, № 6, с. 24—35. Журавльов О.П. Фауна України: археозоологічне дослі- дження. Київ, 2016. Зеленко С.М. Подводная археология Крыма. Київ, 2008. Монтанари М. Голод и изобилие, история питания в ев- ропе. Санкт-Петербург, 2009. Підоплічко І.Г. Матеріали до вивчення минулих фаун УрСр. Київ, 1956. Тимошенко М.е. Матеріали до реконструкції діяльнос- ті порту Сугдеї у візантійський період (VII—XII ст.). Археологічні дослідження Львівського університету. 2012, вип. 14, с. 69—80. Тимченко Н.Г. К истории охоты и животноводства в Киев- ской руси (Среднее Поднепровье). Археологія. 1972, вип. 1, с. 96—102. Belgrano L.T., Imperiale C. Annali genovesi di caffaro de’ suoi continuatori. Genova 1901, № 2. Charlin G., Gassend J., Lequément R. L’épave antique de la baie de Cavalière (Le Lavandou, Var). Archaeonautica. 1978, no 2, р. 9—93. Gręzak A. Analiza zwierżęncych sczątków z pozostałości osad ludności łużyckich pól popielnicowych w Polanowie i Powidzu na Pojezierżu Gnieżnienskim. In: Archeologija jeziora Powiedskiego (ed. A. Pydyn). Torun, 2010, р. 227—239 Lasota-Moskalewska A. Podstawy archeozoologii, szczątki ssakow. Warszawa, 1997. Milesczyk M., Brzoska A. Bo szkorbut, bo szczury! Gazeta biskupinska. Biskupin, 2015, р. 1—3. Morozova J. Graffiti on the Italian Ware from the Medieval Shipwrecks «Novy Swet» in the Black Sea, Crimea. Atti del IX Congresso Internazionale sulla ceramica medieval nel Mediterraneo, All’Insegna del Giglio. Venezia, 2012, р. 152—158. Morozova J. Personal Belongings Made of Metal from the Novy Svet Schipwreck. Skyllis Deutsche Gesellschaft zur Förderung die Unterwasserarchäologie. 2009, no. 2, р. 172—179. Reitz I., Wing S. Zooarcheology. Cambrige, 2008. Silver A. The Aging of the Domestic Animals, Science in Archaeology. New York, 1963. Wacksman S., Teslenko I., Zelenko S. Glazed Wears as Main Cargoes and Personal Belongings in the Novy Svet Shipwrecks (13th c. AD, Crimea); a Diversity of Origins Investigated by Chemical Analysis. Actas del VIII Congreso International de ceramica medieval. 2009, p. 856. Weiss Adamson M. Food in Medieval Times. London, 2004. Woolgar C., Waldorn T. Food in Medieval England, Diet and Nutrition. Oxford, 2006. Надійшла 07.06.2017 А.В. Вейбер Аспирантка Национального университета «Киево-Могилянская академия», кафедра археологии, lusyleakey@gmail.com АНАЛИЗ АрХеОЗООЛОГИЧеСКОГО МАТерИАЛА С МеСТА КОрАбЛеКрУШеНИЯ ХIII ВеКА НОВый СВеТ (КрыМ) Исследование посвящено анализу остеологического материала, который был найден на территории археологи- ческого памятника средневекового кораблекрушения вблизи поселка Новый Свет. Информация о нахождении фрагментов древней керамики вблизи берега поселка Новый Свет известна с 1960 г. С того времени археологи- ческий памятник грабился местными ныряльщиками и туристами, вследствие чего часть коллекции была на- всегда утрачена. Начиная с 1996 г., на месте кораблекрушения начала работать экспедиция Центра подводной археологии Киевского Национального университета им. Тараса Шевченко с охранной целью. Также был найден письменный источник, в котором описаны события кораблекрушения. Согласно письменному источнику между экипажами кораблей Генуи и Пизы возник конфликт, вследствие которого пизанский корабль был сожжен и за- топлен вместе со своим грузом. Известна точная дата кораблекрушения — 12 августа 1276 г. Она подтверждается типологическими характеристиками найденного материала, который датируется концом ХIII в. Цель работы за- ключалась в изучении костных останков животного происхождения, которые были кухонными отходами коман- ды экипажа корабля. Весь остеологический материал был проанализирован по показателям видового состава, анатомической части, возраста и пола животного, следов антропогенного происхождения, а также информаци- онного потенциала, который может нам дать такой анализ. В работе освещаются проблемы тафономии костей, проблемы интерпретации материала в археологическом и историческом контексте событий кораблекрушения. К л ю ч е в ы е с л о в а: подводная археология, археозоология, история повседневности, кораблекрушение, Средневековье. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 1118 Alina V. Veiber Post-graduate student of the Archaeology Department, the National University of “Kyiv-Mohyla Academy”, lusyleakey@gmail.com ANALYSIS OF ARCHAEOZOOLOGICAL MATERIALS FROM THE 13TH CENTURY SHIPWRECk SITE IN NOVYI SVIT (CRIMEA) The study is devoted to the analysis of the osteological materials which were discovered at the underwater archaeological site of a sunken mediaeval ship near the Novyi Svit settlement. The information on finds of ancient ceramic fragments near the coast of Novyi Svit is known since 1960. Since then, this archaeological site was robbed by the local divers and tourists. As a result, part of the collection was lost forever. The expedition of the Center of Underwater Archaeology, the Taras Shevchenko National University of kyiv, started its work aiming in protection at a place of the shipwreck in 1996. A written source was also found in which the events of a shipwreck were described. According to this source, there was an armed conflict between the crews of ships from Genoa and Pisa, following which the Pisan ship was burned down and flooded with its cargo. A precise date of the shipwreck is known: 12 August 1276. It is confirmed by typological features of the materials found which are dated by the end of the 13th century. The purpose of current work was to study the animal bones remnants which were the kitchen waste of the crew. The whole osteological material was analyzed by the indexes of species structure, anatomical part, age and sex of animals, traces of anthropogenic origin, as well as of informative potential which such analysis can present. In this paper, problems of bones’ taphonomy and of interpretation the materials in archaeological and historical context of the shipwreck are discussed. All bones belong to domestic animals, including cows, pigs, goats /sheep and horses. The fragmentation degree indicates the method of cooking applied on the ship. The data of the cooking method is supplemented with findings of kitchen utensils in the form of pots and pans. Elements of the bovine skeleton, which contain horns and third phalanges (hoofs), indicate that animals were transported alive and slaughtered as needed. The presence of pig bones in the sample implies the ethnic composition of the crew team. Consumption of those animals was prohibited for Muslim and Jewish peoples of the Mediterranean. The presence of horse bones in the sample may indicate the Italian origin of the crew. Despite the fact that the sample is incomplete and represents only a part of the entire material of the site, it is rather informative. The study results allow interpreting the role of meat in food traditions of a mediaeval ship crew. K e y w o r d s: underwater archaeology, archaeozoology, everyday life history, shipwreck, Medieval times References Belgrano L.T., Imperiale C. Annali genovesi di caffaro de’ suoi continuatori. Genova, 1901, no. 2. Bіbіkova V.І. O nekotorykh otlichitelnykh chertakh v kostiakh konechnostei zubra i tura. Biulleten Moskovskogo obshchestva ispytatelei prirody. 1958, no 6, рр. 24-35. Charlin G. Gassend J, Lequément R. L’épave antique de la baie de Cavalière (Le Lavandou, Var). Archaeonautica. 1978, no 2, pp. 9-93. Gręzak A. Analiza zwierżęncych sczątków z pozostałości osad ludności łużyckich pól popielnicowych w Polanowie i Powidzu na Pojezierżu Gnieżnienskim. In: Archeologija jeziora Powiedskiego (ed. A. Pydyn). Torun, 2010, рр. 227-239. Lasota-Moskalewska A. Podstawy archeozoologii, szczątki ssakow, Warszawa, 1997. Milesczyk M. Brzoska A. Bo szkorbut, bo szczury! Gazeta biskupinska. Biskupin, 2015, pp. 1-3. Montanari M. Golod i izobilie, istoriia pitaniia v Evrope. Sankt-Pererburg, 2009. Morozova J. Personal Belongings Made of Metal From the Novy Svet Schipwreck. Skyllis, Deutsche Gesellschaft zur Förderung die Unterwasserarchäologie. 2009, no 2, pp. 172-177. Morozova J. Graffiti on the Italian Ware from the Medieval Shipwrecks “Novy Swet” in the Black Sea, Crimea. In: Atti del IX Congresso Internazionale sulla ceramica medieval nel Mediterraneo, All’Insegna del Giglio. Venezia, 2012, pр. 152-158. Pidoplichko I.H. Materialy do vyvchennia mynulykh faun URSR. kyiv, 1956. Reitz I. Zooarcheology. Cambrige, 2008. Silver A.I. The Aging of the Domestic Animals, Science in Archaeology. New York, 1963. Timchenko N.G. k іstorіі okhotу і zhyvotnovodstva v kіevskoі Rusі (Srednee Podneprovie). Arkheolohiia. 1972, no 1, рр. 96- 102. Tymoshenko M.E. Materialy do rekonstruktsii diialnosti portu Suhdei u vizantiiskyi period (VII-XII st.). Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu. 2012, no 14, pp. 69-80. Wacksman S., Teslenko I., Zelenko S., Glazed Wears as Main Cargoes and Personal Belongings in the Novy Svet Shipwrecks (13th c. AD, Crimea); a Diversity of Origins Investigated by Chemical Analysis. In: Actas del VIII Congreso International de ceramica medieval. 2009, p. 856. Weiss Adamson M. Food in Medieval Times. London, 2004. Woolgar C., Waldron T. Food in Medieval England, Diet and Nutrition. Oxford, 2006. Zelenko S.M. Podvodnaia arkheologiia krуma. kyiv, 2008, pp. 126-143. Zhuravlov O.P. Fauna Ukrainy: arkheozoolohichne doslidzhennia. kyiv 2016.

Аналіз археозоологічного матеріалу з місця затонулого судна ХІІІ ст. біля поселення Новий Світ (Крим)

Institution

Ähnliche Einträge