Могильник та поселення черняхівської культури Велика Бугаївка в системі старожитностей Середнього Подніпров’я

Могильник та поселення черняхівської культури Велика Бугаївка в системі старожитностей Середнього Подніпров’я

У статті подається характеристика етнокультурних компонентів нової пам’ятки черняхівської культури Велика Бугаївка у Середньому Подніпров’ї з урахуванням даних відносної хронології та визначається місце даного комплексу в загальній етнокультурній ситуації регіону....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2018
Автор: Петраускас, О.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2018
Назва видання:Археологія
Теми:
Статті
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195549
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Могильник та поселення черняхівської культури Велика Бугаївка в системі старожитностей Середнього Подніпров’я / О.В. Петраускас // Археологія. — 2018. — №. 2. — С. 22–41. — Бібліогр.: 63 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-195549
record_format dspace
spelling irk-123456789-1955492023-12-05T16:38:18Z Могильник та поселення черняхівської культури Велика Бугаївка в системі старожитностей Середнього Подніпров’я Петраускас, О.В. Статті У статті подається характеристика етнокультурних компонентів нової пам’ятки черняхівської культури Велика Бугаївка у Середньому Подніпров’ї з урахуванням даних відносної хронології та визначається місце даного комплексу в загальній етнокультурній ситуації регіону. The site is located on the northern border of the Cherniakhiv culture. 156 burials and six objects were discovered on the burial ground of the settlement. Phases C₃ and D₁ are allocated by the finds of the cemetery. Some items are synchronized with the stage of С₂ or phase of D₁\ D₂. The ethno-cultural groups on the cemetery are the alien (Velbar culture) and indigenous (Kyiv culture) tribes. In some cases we can talk about Sarmatian tradition. The six objects that are synchronous to the main phases of settlement were investigated on the cemetery. The semi-dugout, which may be dated by the 5th century CE, was also excavated. The historical and cultural situation in the Late Roman time in the Middle Dnieper region was determined by the mutual relationships between the newcomers and the indigenous population. The description of these processes considered in the article is based on a detailed chronology. Памятник находится на северной границе черняховской культуры. На могильнике обнаружено 156 погребений и шесть объектов на поселении. На могильнике выделяются ступени С₃ и D₁ . Отдельные предметы синхронизируются со ступенью С₂ или фазой D₁ \ D₂ . Этнокультурные группы на могильнике — это пришлые (вельбарские) и местные (киевские) племена. В некоторых случаях можно говорить о сарматской традиции. На поселении исследовано шесть объектов, синхронных основным ступеням могильника. Также раскопана полуземлянка, датируемая V в. н.э. Историко-культурная ситуация в позднеримское время в Среднем Поднепровье определялась взаимоотношениями пришлого и местного населения. Характеристика этих процессов и рассматривается в статье на основе детальной хронологии. 2018 Article Могильник та поселення черняхівської культури Велика Бугаївка в системі старожитностей Середнього Подніпров’я / О.В. Петраускас // Археологія. — 2018. — №. 2. — С. 22–41. — Бібліогр.: 63 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.02.022 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195549 904.4/.5(477.41)«653» uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Петраускас, О.В.
Могильник та поселення черняхівської культури Велика Бугаївка в системі старожитностей Середнього Подніпров’я
Археологія
description У статті подається характеристика етнокультурних компонентів нової пам’ятки черняхівської культури Велика Бугаївка у Середньому Подніпров’ї з урахуванням даних відносної хронології та визначається місце даного комплексу в загальній етнокультурній ситуації регіону.
format Article
author Петраускас, О.В.
author_facet Петраускас, О.В.
author_sort Петраускас, О.В.
title Могильник та поселення черняхівської культури Велика Бугаївка в системі старожитностей Середнього Подніпров’я
title_short Могильник та поселення черняхівської культури Велика Бугаївка в системі старожитностей Середнього Подніпров’я
title_full Могильник та поселення черняхівської культури Велика Бугаївка в системі старожитностей Середнього Подніпров’я
title_fullStr Могильник та поселення черняхівської культури Велика Бугаївка в системі старожитностей Середнього Подніпров’я
title_full_unstemmed Могильник та поселення черняхівської культури Велика Бугаївка в системі старожитностей Середнього Подніпров’я
title_sort могильник та поселення черняхівської культури велика бугаївка в системі старожитностей середнього подніпров’я
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2018
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195549
citation_txt Могильник та поселення черняхівської культури Велика Бугаївка в системі старожитностей Середнього Подніпров’я / О.В. Петраускас // Археологія. — 2018. — №. 2. — С. 22–41. — Бібліогр.: 63 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT petrauskasov mogilʹniktaposelennâčernâhívsʹkoíkulʹturivelikabugaívkavsistemístarožitnostejserednʹogopodníprovâ
first_indexed 2025-07-16T23:39:40Z
last_indexed 2025-07-16T23:39:40Z
_version_ 1837848782493974528
fulltext ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 222 © О.В. Петраускас, 2018 О.В. Петраускас * МОгильник та ПОселення черняхіВськОї культури Велика БугаїВка В систеМі старОжитнОстей середньОгО ПОдніПрОВ’я 1 уДк 904.4/.5(477.41)«653» * Петраускас Олег Валдасович — кандидат істо­ ричних наук, старший науковий співробітник відді­ лу археології ранніх слов’ян та регіональних польо­ вих досліджень, Інститут археології НаН україни, petrauskasoleg1963@gmail.com У статті подається характеристика етнокультурних компонентів нової пам’ятки черняхівської культури Ве- лика Бугаївка у Середньому Подніпров’ї з урахуванням даних відносної хронології та визначається місце даного комплексу в загальній етнокультурній ситуації регіону. К л ю ч о в і с л о в а: Велика Бугаївка, черняхівська куль- тура, етнокультурні компоненти, відносна хронологія пізньоримського часу. З 19941 по 2005 рр. спільна археологічна екс­ педиція Інституту археології НаН україни та Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова провела розкопки мо­ гильника і поселення черняхівської культури, розташованих у с. Велика Бугаївка (рис. 1, 1). На сьогодні це єдина систематично досліджена 1 стаття написана на основі доповіді на конферен­ ції в тулі в 2008 р. і мала вийти в збірнику присвя­ ченому цій конференції. На жаль, з різних причин, вона не була надрукована в належному та повно­ му обсязі. Друкований варіант значно відрізняється від надісланого до редакції оригіналу (Петраускас, Шишкин 2010, с. 19—32). Основні недоліки — це відсутність кількох рисунків та відповідному не­ правильному посиланні на них в тексті. З огляду на це вважаю за необхідне надати повну версію статті із доповненнями, які відповідають сучасному стану проблематики. За час що минув вже вийшло пов­ не монографічне видання матеріалів цієї пам’ятки (Петраускас, Шишкин 2013). Як зазначено в перед­ мові, основне завдання книжки це введення архео­ логічного джерела до наукового обігу. З цих при­ чин аналітична частина була зведена до мінімуму. Цей недолік компенсує ця та інші статті присвяче­ ні аналізу пам’ятки: Петраускас, Пастернак 2003, с. 65—76; Петраускас 2004, с. 165—184; Петраускас, Шишкин 2009, с. 201—226; Petrauskas 2011, р. 399— 416 та ін.). широкою площею пам’ятка черняхівської культури середнього Подніпров’я 2. Ландшафт, де розташовані могильник і по­ селення, поєднує два компоненти: високу чор­ ноземну рівнину на лесовій основі та балку з болотними ґрунтами. у минулому ці землі були зайняті сухими і свіжими дібровами. схи­ ли балки пологі і плавно переходять в її забо­ лочене дно. По дну балки протікає безімен­ ний струмок, що впадає в стугну, яка є правою притокою Дніпра (рис. 1, 2). В межах балки, довжина якої близько 3,0—4,0 км, інших по­ селень черняхівської культури не виявлено. Найближча синхронна пам’ятка «Мала Бугаїв­ ка» розташована за 1,0 км на північний схід. За своїми основними географічними показника­ ми пам’ятка Велика Бугаївка входить до про­ сторової структури, характерної для середньо­ го Дніпра (Шишкін 1999, с. 129—139). За десять років польових досліджень з до­ триманням можливих на той час вимог сучас­ ної методики розкопок 3 було розкопано близь­ ко 7000 м2 і знайдено 156 поховань та шість об’єктів на поселенні IV—V ст. 4 розкопки ста­ 2 До найбільш досліджених пам’яток черняхівської культури Подніпров’я належали: Журавка Ольшан­ ська, 121 поховання, біля 40 об’єктів на поселен­ ні (Обломский 2010, с. 144—260, видані матеріали поселення); компанійці, 128 поховань та Бором­ ля 2, 37 поховань та п’ять об’єктів (Некрасова 2006, с. 87—200); Дерев’яна, 42 поховання, Обухів 1 та 1а, 43 поховання та 33 об’єкти на поселенні (кравченко та ін. 2007, с. 165—430). 3 Звернути увагу на те, що принципи польових до­ сліджень могильників черняхівської культури були розроблені мною під час розкопок в Бугаївці. Вони включали в себе: стандартизацію розкопаної площі, застосування суцільної фіксації знахідок із шару, використання матриць для зруйнованих поховань та ін. (Петраускас 1999, с. 117—128). Цей стандарт із певними модифікаціями використовується багатьма експедиціями україни. 4 крім того, два поховання можливо відносяться до римського часу, одне — до скіфського, вісім — https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.02.022 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 23 вили за головну мету повне вивчення могиль­ ника черняхівської культури. Проте, під час уточнення його меж були досліджені і окремі ділянки поселення (рис. 2). Проведені роботи надали нові матеріали для вирішення різних проблем археології та іс­ торії середнього Подніпров’я. Задачі цієї стат­ ті обмежені характеристикою етнокультурних компонентів пам’ятки з урахуванням даних відносної хронології та визначенням місця да­ ного комплексу в загальній етнокультурній си­ туації на середньому Подніпров’ї. топографічне розташування могильни­ ка на одних горизонталях з поселенням в Бу­ гаївці не є типовим для регіону та культури. крім того, тут зафіксоване безпосереднє пере­ криття могильника і поселення. стандартним на Подніпров’ї і в цілому по культурі, є поло­ ження, коли могильник лежить вище по схилу: Обухів 1 і 1а, Журавка Ольшанська, Боромля, суми­сад, Дерев’яна та ін. (рис. 1; 2). доби бронзи та два поховання не мають чіткого культурно–хронологічного визначення. З нижніх шарів могильника походять знахідки пізнього па­ леоліту (Петраускас, Шишкін 2013, с. 5). Для поховального обряду Бугаївського мо­ гильника властиві наступні особливості. Похо­ вання здійснені за обрядом тілопокладення та тілоспалення і співвідношення між ними при­ близно однакове, відповідно 48 % і 52 %. те­ риторіально на могильнику чітко виділяються зони з переважанням або спалень, або тілопо­ кладень орієнтованих на північ. Поховання із західним орієнтуванням поодинокі і включе­ ні до маси цих двох основних обрядових груп. тобто за обрядовою планіграфією Бугаївка відноситься до могильників «косанівсько— компанійцівського» типу (Петраускас 2009, с. 189). Всі інгумації здійснені в звичайних ямах і в більшості випадків мають сліди ри­ туального руйнування різних варіацій — ло­ кальне, зональне та тотальне (Петраускас 2014, с. 125—152). трупоспалення могильника в Бу­ гаївці маркують майже всі основні типи, ха­ рактерні для черняхівської культури, за винят­ ком спалень під курганами 5 (рис. 3). За всіма цими ознаками могильник в Бугаївці близький 5 типологічний розподіл кремацій та трупопокладень поданий за: Петраускас 2002, с. 40—65; Petrauskas 2003, р. 233, 269—270; Петраускас 2009, с. 188, рис. 11. Рис. 1. розташування черняхівських пам’яток по­ близу сіл Велика та Мала Бугаївка (1); план посе­ лення і могильника черняхівської культури біля с. Велика Бу гаївка (2) Рис. 2. План дослідженої площі і об’єктів на поселен­ ні та могильнику черняхівської культури Велика Бу­ гаївка ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 224 до могильників середнього Подніпров’я (Обу­ хів 1а, соснова, компанійці та ін.). Як свідчить часова планіграфія могильника його заснуван­ ня почалося на протилежному від поселення схилі балки з подальшим генеральним розви­ тком у східному напрямку («вглиб рівнини»). Хронологія могильника побудована за до­ помогою методів кореляції знахідок в табли­ цях і на плані могильника. В цілому добре виді­ ляється дві групи комплексів, речі з яких спів­ ставні з індикаторами центральноєвропейських ступенів с 3 та D 1 за Годловським—тейралом— Бірбрауером або фазами 3—5 для черняхів­ ської культури за Є.Л. Гороховським (рис. 4, 5) (Godłowski 1970; Tejral 1986, p. 175—238; Горо­ ховский 1988, с. 34—46; Bierbrauer 1995, p. 541— 592). Окремі предмети і комплекси можуть бути синхронізовані з більш раннім часом, тоб­ то ступенем с 2 (тонкорамчаста пряжка) (рис. 4, 14) або з більш пізнім — ступінь D 1 \ D 2 (двоша­ рове скло, можливо деякі модифікації гребенів типу томас ІІІ, пряжки) (рис. 5, 1—4, 6, 7, 14) (Петраускас, Пастернак 2003, с. 65—76; Петра­ ускас, Петраускас 2008, с. 53—97; Петраускас, Шишкин 2009, с. 201—226). етнокультурні групи могильника найви­ разніше фіксуються в ліпному посуді, що до­ зволяє виділяти як мінімум два компоненти — північно­західний (вельбарський) прийшлий (рис. 7) та східноєвропейський (київський) місцевий (рис. 6). у деяких випадках можна говорити про сарматські елементи: два трупо­ покладення орієнтовані на схід; деякі деталі костюмів з поховань 63, 76, 132 та ін. Північно­ західні елементи на могильнику в Бугаївці най­ більш виразно проявляються на першій фазі його існування, тобто з кінцем ступеню с 2 — початком с 3 . Прояв рис характерних автохтон­ ному (східноєвропейському) населенню на мо­ гильнику фіксується на фінальному етапі його розвитку, тобто ступеню D 1 . Поселення, яке відноситься до могильника в Бугаївці, розташоване на східному і західно­ му схилах балки. Загальна його площа складає близько 8,0—10 га. В цілому на поселенні було розкрито близько 700 м2, де досліджено шість об’єктів IV—V ст. (рис. 1). Черняхівські об’єкти представлені госпо­ дарської ямою, наземним глинобитним вогни­ щем і трьома напівземлянками. Напівземлян­ ки мали підквадратну форму розмірами при­ близно 4,0 × 4,0 м і глибиною до 1,0 м. у двох з них збереглися глинобитні печі. При цьому в одній землянці спочатку в якості опалюваль­ ного пристрою використовували вогнище, на місці якого в подальшому була споруджена Рис. 3. Діаграми основних типів поховань на могильнику Велика Бугаївка ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 25 глинобитна піч. Всі черняхівські споруди і ін­ дивідуальні знахідки з культурного шару посе­ лення датуються IV — першою половиною V ст. і можуть бути синхронізовані з двома основни­ ми фазами розвитку могильника (Петраускас, Шишкин 2009, с. 201—226). На ділянці, яка примикає до могильника, розкрита напівземлянка, де знайдено виключ­ но ліпний посуд. Житло мало розміри 2,8 × 4,0 м і глибину до 1,2 м. у східному куті спору­ ди знаходилася глинобитна піч овальної фор­ ми розмірами 0,6 × 0,8 м. купол печі зберігся Рис. 4. Хронологічні індикатори ступенів с 2 та с 3 могильника Велика Бугаївка: 1, 8 — пох. 126; 2, 10 — пох. 20; 3, 11 — пох. 100; 4, 13 — пох. 108; 5, 6 — пох. 148; 7 — культурний шар (7а — аналог з Цезарені); 9 — культурний шар; 12 — пох. 55; 14 — пох. 111 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 226 на висоту до 0,35 см. На внутрішній поверхні стін збереглися відбитки дерев’яних плах від каркаса. Знахідки, виявлені в будівлі, пред­ ставлені розвалами ліпних горщиків і заліз­ ним ножем. Горщики мають короткі, відігнуті вінчики, округлі плічка розташовані вище се­ редини посудини. Деякі денця мають зовніш­ ню закраїну і невисокий широкий кільцевий виступ (рис. 8). Поверхня горщиків коричне­ вого кольору різних відтінків, горбкувата, за­ гладжена. Глина щільна, з домішкою шамоту. Час існування об’єкта проблематичний через відсутність добре датованих предметів. Проте, особливості ліпного посуду та конструктив­ Рис. 5. Хронологічні індикатори ступенів D 1 і D 2 могильника Велика Бугаївка: 1—4, 7, 11 — культурний шар (1а—4а — аналогії); 5, 12 — пох. 132; 6 — пох. 101; 8, 13 — пох. 93; 9 — пох. 71; 10 — пох. 146; 14 — споруда 2; 15 — пох. 91 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 27 ні деталі житла дозволяють його датувати V ст. (Петраускас, Шишкин 2009, с. 201—226). етнокультурна структура поселення в піз­ ньоримський час визначається знахідками ліпної кераміки, яка переважно походить із культурного шару. Як і на могильнику вона виконана в двох етнокультурних традиціях — києво­пеньківській (східноєвропейській) і вельбаро­пшеворській (північно­західній). Посудини північно­західного типу представ­ лені уламками горщиків із загнутими всере­ дину вінцями та комбінованою обробкою по­ верхні. Посуд, виконаний у місцевих тради­ ціях, має горбкувату поверхню коричневого кольору та домішки шамоту в глині. Вінця різ­ ного ступеню відігнутості; денця, як із зовніш­ ньою закраїною, так і без неї. Цікавим є розташування різних етнокуль­ турних компонентів на площі поселення. Як згадувалося вище, поселення займає обидва схили балки і загальна площа за весь період його існування склала близько 8,0—10 га. Про­ те, розміри поселення змінювалися з плином часу. З огляду на дати знахідок з різних схилів балки, можна припускати, що поселення було засноване на західному, протилежному від мо­ Рис. 6. археологічні комплекси черняхівської культури середнього Подніпров’я з елементами східноєвропейської етнокультурної традиції: 1 — Велика Бугаївка, пох. 2; 2 — Велика Бугаївка, пох. 115; 3 — Обухів 1а, пох. 1; 4 — Велика Бугаївка, пох. 16; 5 — Глеваха, «нижній горизонт»; 6 — Хлопків, житло 2 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 228 гильника, схилі. Залізна фібула великих розмі­ рів, фрагмент тонкостінної скляної посудини зі шліфованими овалами (типу еггерс / 223 або 230), можуть бути датовані не пізніше IV ст., а більш ймовірно його першою половиною. Більшість речей на східному схилі поселення (фібули, гребені, скло та ін.) чітко датуються другою половиною IV — першою половиною V ст. Відзначимо, що ліпний посуд північно­ західного типу походить тільки з найбільш ранньої частини поселення, а саме західно­ го схилу балки. Ліпна ж кераміка східноєвро­ пейської традиції зафіксована на обох схилах балки. Очевидно, що на рубежі III/IV ст., посе­ лення і могильник займали протилежні схили балки. Заселення східного схилу, де вже існу­ Рис. 7. археологічні комплекси черняхівської культури середнього Подніпров’я з елементами північно­західної етнокультурної традиції: 1 — Дерев’яна, пох. 31; 2 — Дерев’яна, пох. 27; 3 — Малополовецьке 2; 4 — Дерев’яна, пох. 15; 5 — Велика Бугаївка, пох. 126; 6 — ромашки, пох. 43; 7 — Велика Бугаївка, пох. 45; 8 — компа­ нійці, пох. 86; 9 — компанійці, пох. 117 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 29 вав могильник, відбулося пізніше приблизно на 50—70 років. Це доводить той факт, що жит­ ло (об’єкт 2) кінця IV — першої половини V ст. зруйнувало поховання 111, яке датується кін­ цем III — початком IV ст. (Петраускас, Шиш­ кин 2009, с. 201—226). таким чином, розкопки у Великій Бугаїв­ ці дозволили отримати нові матеріали, які до­ зволяють визначити їх місце в системі старо­ житностей даного регіону і доповнити існуючі уявлення про характер етнокультурних проце­ сів в середньому Подніпров’ї. На нашу думку, історико­культурна ситуація в пізньоримський час і на початку доби великого переселення народів на середньому Дніпрі визначалася го­ ловним чином двома етнокультурними гру­ пами: ранньослов’янською та східногерман­ ською (кравченко 1979, с. 74—92; Петраускас, Шишкін 1999, с. 217—230; абашина, Облом­ ский, терпиловский 1999, с. 78—98). Це під­ тверджують і результати досліджень комплек­ су пам’яток у с. Велика Бугаївка. крім того, в Рис. 8. План, розріз і знахідки з житла V ст. (об’єкт 3) на поселенні Велика Бугаївка ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 230 цьому процесі взяли участь інші східноєвро­ пейські племена — пізньоскіфські і сармат­ ські (компанійці, кантемирівка, Гаврилівка, Барбара 3 та ін.) (Обломський 1999, с. 76—88; Petrauskas 2003, р. 293—294; Башкатов 2010, с. 215—239; Любичев 2011, с. 33—52) 6. Факт, 6 Визначення етнокультурних компонентів для чер­ няхівської культури важливе питання. Проте, існує певна проблема з різноманіттям вживання термінів у позначенні цих складових. так, «північно­західний компонент» у застосуванні до матеріалів культури має різні значення: східногерманський (мовна гру­ па); гото­гепідський, вандальський, герульський (історичні племена); вельбарський, пшеворський, середньонімецький (археологічні утворення) (Ма­ гомедов 2001, с. 115 і далі). «автохтонний\міс­ цевий компонент» у застосуванні до середнього Подніпров’я також потребує пояснень. До таких, безумовно, слід відносити ранньослов’янський сег­ Рис. 9. Хронологічні індикатори та закриті комплекси ступенів с 1 і с 2 на середньому Подніпров’ї: 1—2 — ромашки, пох. 43 і 41 (сымонович 1979, с. 155—170); 3 — Завадів­ ка, пох. 5 (Петраускас, Петраускас 2008, с. 53—97); 4 — Червоне 2 (Березанская, Ванго­ родская, косарева 1984); 5 — Малополовецьке 2 (Шишкин, Петраускас 1999, с. 161— 163); 6 — Журавка Ольшанська (Гороховский 1988, с. 34—46); 7 — Обухів 3 (абашина, Петраускас, Петраускас 2009, с. 163—172); 8 — емалі київської культури (терпилов­ ский, абашина 1992); 9 — Боромля 2, споруда 1 (Некрасова 2006, рис. 20—21) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 31 мент та пізньоскіфсько­сарматський. традицій­ ним вважалося, що еквівалентом слов’янського населення в пізньоримський час є київська куль­ тура та її анклави в черняхівській. Проте, матеріа­ ли черняхівських пам’яток типу Черепин—Демянів (Баран 2004) з ранньослов’янським компонен­ том не зовсім відповідають метакомплексу київ­ ської культури (Обломский 2010, с. 160). тому, я більш схильний визначати черняхівські пам’ятки з ранньослов’янським компонентом як пам’ятки типу «Демянів—Журавка—Боромля». Пізньоскіф­ ський та сарматський компоненти в черняхівській який добре узгоджується із загальною оцін­ кою черняхівської культури як поліетнічно­ го явища в сучасній літературі. Проте, погля­ ди дослідників на реконструкції цих процесів культурі виділяються на підставі особливостей ліп­ ного посуду, житлобудівництва та поховального об­ ряду (Магомедов 2001, с. 120) і добре фіксуються на пам’ятках Причорномор’я та південної частини лі­ состепу (Війтенки, кантемирівка, Гаврилівка, ком­ панійці, комарів та ін.). Рис. 10. Хронологічні індикатори і закриті комплекси ступені с 3 на середньому Подніпров’ї: 1, 2 — Дерев’яна, пох. 31 і 1; 3 — Обухів 1а, пох. 7 (кравченко та ін. 2007); 4, 5 — Переяслав­Хмельницький, пох. 2 і 5 (Гончаров, Махно 1957, с. 124— 144); 6 — ромашки, пох. 40 (сымонович 1979, с. 155—170); 7 — Завадівка, пох. 2 (Петраускас, Петраускас 2008, с. 53—97); 8 — Жовнин­Пристань, пох. 8 (Петраус­ кас, Цындровская 2002); 9 — Журавка­Ольшанська, пох. 34 (сымонович 1960) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 232 і роль різних компонентів іноді діаметрально протилежні (Баран 2004, с. 91—102; Магоме­ дов 2001). Більш об’єктивно відновити і оціни­ ти ці явища, на мій погляд, дозволяє аналіз із залученням нових матеріалів і на основі більш детальної хронології. Як зазначалося вище, матеріали досліджень в Бугаївці чітко фіксують два ступені відносної хронології черняхівської культури с 3 і D 1 . Більш ранні і пізні періоди представлені тут окреми­ ми речами, закриті ж комплекси цих фаз відомі на інших пам’ятках середнього Подніпров’я. З урахуванням цих даних, загальні етапи віднос­ ної хронології старожитностей регіону і осо­ бливості етнокультурного розвитку населення, можливо, визначити наступним чином. Ступінь С 1b (перша половина III в.) (рис. 9). Індикатори цієї фази мають різний характер походження: місцевого — виїмчасті емалі, які пов’язані з київською культурою, і прийшло­ Рис. 11. Хронологічні індикатори і закриті комплекси фази D 1 на середньому Подніпров’ї: 1 — Жовнин­Біленкова Бурти, пох. 1 (Петраускас, Цындровская 2002); 2 — Обухів 1а, пох. 12 (кравченко та ін. 2007); 3 — Дерев’яна, пох. 16 (кравченко та ін. 2007); 4, 9 — компанійця, пох. 71 і 118 (Некрасова 2006, с. 87—200); 5 — Дідів Шпиль, пох. 36 (терпиловський, Петраускас 2005, с. 58—69); 6, 8, 10 — Велика Бу­ гаївка, пох. 91, 93, 115; 7 — Обухів 1, об. 24 (кравченко та ін. 2007); 11 — Жовнин­ Пристань (рутковская 1979, р. 317—364) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 33 го — центральноєвропейського 7. В останньо­ 7 типології речей використані в хронологічній схемі даного регіону наступні: фібули (Almgren 1923; амб­ роз 1966; Гороховский 1988; Гороховский, Гопкало 2004; Петраускас 2010); гребені (Thomas 1960; Шиш­ кин 2002; Петраускас 2009; Petrauskas 2017); скляний посуд ( Eggers 1951; сорокина 1971; Straume 1987); поясна гарнітура (Raddatz 1957; Keller 1971; Madyda­ му випадку мова йде про фібули з високим приймачем альмгрен VII; пряжки типу Ма­ дида Н, тип 1; наконечник ременя типу ра­ датц J2­1; рогові гребені типу томас І тощо Legutko 1986); дзеркальця (Werner 1956); емалі київ­ ської культури (Гороховский 1982; терпиловский, абашина 1992). Рис. 12. Хронологічні індикатори і закриті комплекси ступені D 1 \ D 2 на середньому Подніпров’ї: 1—3, 13 — Ве­ лика Бугаївка, культ. шар; 4 — київ (каргер 1948, с. 250—251); 5, 6 — Градизьк (рутковская 1979, p. 317—364); 7 — Велика Бугаївка, спор. 2; 8 — Велика Вільшанка (кравченко 1971, с. 75—79); 9 — соснова, пох. 388; 10 — канів, пох. 10 (Петраускас 1998, p. 189—220); 11 — компанійці, пох. 69 (Некрасова 2006, с. 87—200); 12 — Обу­ хів 1, об. 12 (кравченко та ін. 2007); 13 — Велика Бугаївка, пох. 101; 14 — Лохвиця, пох. 12 (Березовець, Петров 1960, рис. 11); 15 — успенка, пох. 1647 (Некрасова 2006, рис. 52, 3); 16—17 — Журавка Ольшанська, пох. 5 і 2 (сымонович 1959) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 234 (рис. 9, 5—7) 8. Знахідки північно­західного по­ ходження пов’язані з різними етнокультурни­ 8 В якості допоміжних хронологічних індикаторів в статті враховано і інші типи знахідок — посуд пізньо­ античного виробництва та намиста. Зокрема, прин­ циповими для визначення ранніх об’єктів черняхів­ ської культури ступені с1b та с2 стають знахідки амфор типу Шелов D та Зеєст 75. Вони походять ви­ ключно з поселень, зокрема Журавки (спор. 1, 9, 19) та Боромлі—2 (спор. 1) (Некрасова 2006, с. 95; Обо­ ломский 2010, с. 160 і далі). ранні варіанти або кла­ сичні «танаїські» амфори згідно сучасних розробок синхронізуються зі ступенем с1 (кінець II — перша половина III ст. н. е.) (Диденко 2014, с. 37; Діден­ ко 2016, с. 36, рис. 4). так само, важливими для ран­ ніх черняхівських пам’яток та окремих комплексів Подніпров’я є типи намистин. Зокрема бурштинові «грибоподібні» намистини з поховання у Червоно­ му 2 (рис. 9, 4 ), які на думку О.В. Гопкало, характер­ ні для ступенів с1b та с2, або груп 1а­В намистин черняхівської культури за автором (Гопкало 2008, с. 71, 97, рис. 3; 4) та ін. ми центрами західної Європи — пшеворською і вельбарською культурами, старожитностя­ ми північної Європи. Більшість знахідок цієї фази є випадковими і пов’язані вони як з київ­ ськими (Нові Безрадичі, казаровичі, Обухів 3 та ін.), так і вельбарськими пам’ятками (Ма­ лополовецьке 2 та ін.). Проте, комплекси спо­ руд з Боромлі та Журавки Ольшанської дату­ ються, ймовірно, цим часом і етнічна складова цих пам’яток, безумовно, пов’язана з місцевим «київським» населенням. кількість пам’яток з індикаторами цієї фази незначна. Поселення місцевої ранньокиївської традиції сконцентровані вздовж Дніпра та його допливів другого (Хлепча, казаровичи, Безра­ дичі) і, рідше, третього порядку (Боромля 2, Журавка Ольшанська) (Шишкін 1999, с. 129— 139). Присутність київського населення фіксу­ ється за закритими комплексам цього ступеню Рис. 13. карта пам’яток черняхівської культури з різними етнокультурними компонентами на території середньо­ го Подніпров’я: I — пам’ятки з ліпним посудом північно­західної традиції; II — пам’ятки з ліпним посудом східно­ європейської традиції (київські, пізньоскіфські та сарматські); III — пам’ятки з ліпною керамікою двох традицій: 1 — Васильків 1; 2 — антонівка 3; 3 — Барбара 1; 4 — Білопілля; 5 — Боромля 2; 6 — Бучак, Дідів Шпиль; 7 — Ве­ лика Бугаївка; 8 — Велика Мотовилівка; 9—11 — Велика снітинка 2, 4, 7; 12 — Великі Дмитровичі; 13 — Волиця 2; 14 — Глеваха; 15 — Гнідинці 6; 16—17 — Гребінки 1, 2; 18 — Григорівка; 19 — Дерев’яна; 20 — Дешки; 21 — Ді­ дівщина; 22 — Дмитрівка 3; 23 — Жуківці; 24 — Журавка­Ольшанська; 25 — Завадівка; 26 — кантемирівка; 27 — компанійці; 28 — копачів 2; 29 — кошев 2; 30 — круті Горби; 31 — Легедзине; 32 — Леськи; 33—34 — Ломо­ вате 1, 2; 35 — Макіївка; 36 — Максимівка; 37 — Мала Офірна; 38 — Мала солтанівка 2; 39 — Малий ржавець 2; 40—42 — Малі Дмитровичі 2, 3, 4; 43 — Малополовецьке 2; 44 — Маслова; 45 — Михайлівка 2; 46 — Новоліповське; 47—48 — Обухів 1, 1а; 49 — Одноріг; 50—53 — Оленівка 1, 2, 3, 4; 54 — Пустоварівка; 55 — П’ятигори; 56 — радуц­ ківка; 57 — різіно; 58 — розкішна 1; 59 — ромашки; 60 — сквира 1; 61 — соснова; 62—63 — стецівка; 64 — супо­ ївка; 65 — тараща; 66—67 — триліси 1, 2; 68 — успенка; 69 — Хлопків 2; 70 — Хрещатик; 71—73 — Циблі­Гать 1, 2; 74 — Червоне 2; 75 — Черкаси­Центр; 76 — Черняхів; 77 — Чорногородка; 78 — Шкарівка; 79 — Яблунівка ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 35 (казаровичі) та підтверджується пам’ятками більш раннього періоду (сушки). слід зазна­ чити, що на київських пам’ятках ІІІ ст. просте­ жуються виразні пшеворські впливи (терпи­ ловский 2004, с. 47—48, рис. 60). На пам’ятках з вельбарськими матеріалами речі цієї фази походять тільки з культурного шару (Малопо­ ловецьке 2). такі обставини, поки не дозволя­ ють впевнено говорити про появу «вельбарців» на середньому Дніпрі в першій половині III ст. Не виключено, що речі цієї фази запізнюють­ ся в даному регіоні. Пам’ятки з київськими ма­ теріалами цього періоду розташовуються вузь­ кою смугою вздовж Дніпра та його основних допливів як в лісовій, так і в лісостеповій зоні. Пам’ятки з вельбарськими матеріалами розта­ шовуються на правобережжі Дніпра за 100— 120 км не доходячи до його русла. Ступінь С 2 (друга половина III ст.) (рис. 9) На цьому ступені в регіоні продовжують існу­ вати предмети кола виїмчастий емалей (Безра­ дичі, компанійці, солтанівка) і починається помітне переважання речей центральноєвро­ пейського походження. серед них фібули «чу­ довищного» типу групи альмгрен\VI; підв’язні фібули типу Гороховський\а1; пряжки омега­ подібні, біовальні, тонкорамчасті огранені Ма­ дида\група E, H, J; гребені типу томас\ І з гри­ фом низьких пропорцій і трапецієподібні про­ стих геометричних форм. етнокультурна ситуація в регіоні виглядає наступним чином. у лісовій зоні Подніпров’я триває розвиток київської культури місцево­ го населення традиційного характеру в «чи­ стому» вигляді. у лісостеповій зоні форму­ ються пам’ятки, які вже містять виразні еле­ менти матеріального комплексу характерного для черняхівської культури — топографія по­ селень, тип могильників, гончарна кераміка, ювелірний комплекс та ін. саме з цією фазою слід пов’язувати формування пам’яток чер­ няхівського типу в даному регіоні. етнокуль­ турні компоненти, які простежуються на цих пам’ятках представлені двома групами — вель­ барськими та київськими. Однак, поєднання цих компонентів може бути різним. Виділя­ ються пам’ятки, де переважає північно­західне населення (ромашки, Завадівка, Малополо­ вецьке 2, Велика снітинка 2 та ін.) та пам’ятки, де фіксується тільки київська основа (Глеваха, Журавка, Обухів 1). Цілком ймовірно, що в цей час складається ще один тип черняхівських пам’яток, які вже на початковій стадії поєд­ нують в собі різні етнокультурні компоненти. Про це свідчать матеріали поселення в Журав­ ці Ольшанській, де за висновками а.М. Об­ ломського, на початку існування поселення синхронно представлені комплекси східно­ та центральноєвропейського походження (Об­ ломський 1999, с. 76—88). Проте, недостатнє число закритих комплексів з чіткими хроноло­ гічними індикаторами для вельбарської етно­ культурної групи не дозволяє однозначно ви­ рішити питання про початок цього явища. Ступінь С 3 (перша половина IV ст.) (рис. 10). у цей час завершують своє існування речі кола виїмчастих емалей. Індикаторами фази є речі виключно пізньоантичного або центральноєв­ ропейського походження або їх деривати. се­ ред них: фібули типів Гороховський\Б1 і Б2, Петраускас\1 та 3; пряжки типу келлер а, а та­ кож з масивним гранованим корпусом (типу Завадівка—компанійці); кубки типу еггерс/ 228—229 (Цезарень—Ганцков) 220—221, 223 (Якобень­косанове), 211—213 (Вербковець); гребені з трапецієподібної спинкою розвине­ них форм і округлою спинкою середніх пропо­ рцій, і короткими заплічками та ін. етнокультурна ситуація в регіоні характе­ ризується тим, що в цей час активно розви­ ваються основні особливості матеріального комплексу черняхівської культури. Здебіль­ шого він є продуктом ремісничого характеру і мало інформативний в етнічному плані. крім цього, відбувається витіснення або нівелюван­ ня традиційних етнографічних форм матеріа­ льної культури. Зокрема, це простежується в зменшенні частки ліпного посуду на черняхів­ ських пам’ятках (Журавка Ольшанська, Вели­ ка снітинка 2 та ін.). Більш впевнено в цей час починають простежуватися пізньоскіфсько­ сарматські риси на черняхівських могильни­ ках — Боромля, Переяслав­Хмельницький, соснова та ін. (Любичев 2011, табл. 6, с. 51). На північ від ареалу черняхівської культури про­ довжують існувати пам’ятки київської культу­ ри (Ходосівка­Заплава). Ступінь D 1 (кінець IV — початок V ст.) (рис. 11). Індикатори: фібули підв’язні фацето­ вані типів Гороховський\Б3 і Б4, «військового» типу Петраускас\7, двопластинчасті амброз\ Iба и Iбб; пряжки з масивними потовщени­ ми рамками; товстостінні конічні зі шліфами (еггерс/233—237), тонкостінні конічні (типу рау/Гаврилівка), з краплями синього скла (типу сорокіна/ІІІ); гребені з прямими пліч­ ками і круглою спинкою, а також округлою спинкою високих пропорцій та ін. Матеріальний комплекс черняхівської куль­ тури набуває рис стандартизації, масовості та ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 236 уніфікації (кераміка, фібули, скло тощо). Від­ значається максимальне освоєння території культури в регіоні за рахунок внутрішньої ко­ лонізації територій. слід зазначити, що практично в регіоні не відомі закриті комплекси, які б містили вель­ барську кераміку з речами цієї фази. При цьо­ му на пам’ятках з домінантною вельбарською основою (Малополовецьке 2, Велика снітин­ ка 2, Гребінки 2, Завадівка, ромашки та ін.) ін­ дикатори цього часу представлені дуже рідко або ж вони взагалі відсутні. Явище, яке мож­ ливо пояснити як повним витісненням ліпно­ го комплексу гончарним у вельбарському се­ редовищі, так і можливим початком відтоку цього населення на інші території. І навпаки, присутність ліпного посуду «київського» типу в комплексах з речами ступеню D 1 в матеріа­ лах поселень (Хлопків) і могильників (Бугаїв­ ка, Обухів 1) фіксується досить чітко. слід також зазначити, що і число київських пам’яток на середньому Дніпрі з речами цієї фази також невелика (Ходосівка­Заплава) (Го­ тун та ін. 2005, с. 112—116). Ступені D 1 \D 2 (перша половина V ст.) (рис. 12). Індикатори: пряжки В­подібні заліз­ ні (типу канів—успенка), з прямим переходом язичка в петлю (типу соснова—компанійці), масивні залізні круглої форми з сильно загну­ тими язичками (типу Обухів—Велика Бугаїв­ ка); дзеркальця типу Вернер\с та, можливо, В (Вільшанка—Леськи); «воїнські» фібули Пе­ траускас\тип 4, варіант 3; скляні кубки типу Штрауме VIII­1 (евебю—Велика Бугаївка), можливо, типів еггерс\238 та сорокіна ІІІ. Пам’ятки з комплексом черняхівсько­ го типу поодинокі, більшість з них зосеред­ жені поблизу Дніпра і в цей час відбувається їх зникнення. слід вказати, що черняхівські пам’ятки з найбільш пізніми речами фіксують­ ся на краю високого корінного берега Дніпра (київ, Бучак, Черкаси, можливо, Градизьк) і в не зовсім типових для черняхівської культури ландшафтних умовах. Відзначимо також, що в більшості випадків вони не мають чітко вира­ жених етнокультурних рис, хоча окремі комп­ лекси, містять ліпні посудини близькі традиці­ ям ранньосередньовічної слов’янської керамі­ ки (Бучак, Обухів 1, об. 12) або пізньоскіфські (компанійці, пох. 69). у цей же час, а саме у V ст., в регіо­ ні з’являються пам’ятки нового, власне ранньослов’янського типу, які мають риси ки­ ївської (Мотовилівська слобідка 4), колочин­ ської (Ходосівка—Діброва) і празько\пень­ ківської (Бугаївка—соснова) культур. Всі ці пам’ятники вже пов’язані з колом ранньосе­ редньовічних слов’янських культур. * * * таким чином, матеріали досліджень мо­ гильника та поселення пізньоримського часу та початку доби великого переселення народів поблизу Великої Бугаївки дозволяють зробити ряд висновків. етнокультурні компоненти пам’ятки пред­ ставлені двома основними традиціями — при­ йшлою (вельбарською) та місцевою (київ­ ською). За цими ознаками Велика Бугаївка входить в групу гетерогенних черняхівських пам’яток типу Журавка Ольшанська/Глеваха/ Жуківці. На археологічній карті правобереж­ жя середнього Дніпра пам’ятки цього типу фіксують контактну зону між двома ареала­ ми гомогенних черняхівських пам’яток: із за­ ходу це пам’ятки з вельбарською домінантою (типу Завадівка/ромашки/снітинка/Малопо­ ловецька) і зі сходу — пам’ятки з переважан­ ням київської основи (типу Леськи/Ломовате/ Журавка/Обухів 1/Боромля) (рис. 13). третій «південний компонент», який менш виразно представлений в матеріалах бугаївського мо­ гильника, добре фіксується в матеріалах чер­ няхівських пам’яток в пограниччі лісостепу та степу — Гаврилівка, кантемирівка, компаній­ ці, Барбара 1 та ін. Матеріали могильника чітко фіксують при­ сутність вельбарського населення на його ран­ ніх етапах, яке під кінець існування пам’ятки практично ні в чому себе не проявляє. З огля­ ду на загальну тенденцію розвитку північно­ західного компонента в черняхівській культу­ рі середнього Подніпров’я можна припуска­ ти, що етнокультурна специфіка матеріальної культури давнього населення або була сильно знівельована, або відсутність пізніх матеріалів (ступінь D 1 ) на черняхівських пам’ятках з вель­ барською основою свідчить про відтік цього населення на нові території. автохтонний ранньослов’янський компо­ нент проявляється на фінальній стадії існу­ вання могильника. Матеріали могильника і комплекс споруди V ст. на поселенні, на мій погляд, безперечно свідчать про те, що части­ на населення черняхівської пам’ятки «Велика Бугаївка» взяла участь у формуванні ранньосе­ редньовічних слов’янських старожитностей у Подніпров’ї. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 37 абашина Н.с., Обломский а.М., терпиловский р.В. к вопросу о раннеславянских элементах культуры на черняховских памятниках среднего Поднепровья. Российская археология. 1999, № 4, с. 78—98. абашина Н.с., Петраускас О.В., Петраускас а.В. Дослі­ дження пам’ятки пізньоримського часу Обухів­3 у 2007—2008 рр. Vita Antiqua. 2009, № 7—8, с. 163— 172. амброз а.к. Фибулы юга европейской части ссср. II в. до н. э. — IV в. н. э. Свод археологических источников. Москва, 1966, № ДI­30. Баран В.Д. Черняхівська культура — поліетнічне утворен­ ня на території Південно­східної Європи. Археологія давніх слов’ян. Дослідження і матеріали (відпов. ред. Д.Н. козак). київ, 2004, с. 91—102. Башкатов Ю.Ю. Новые исследования черняховских па­ мятников на Юге среднего Поднепровья. Germania- Sarmatia. калининград; курск, 2010, № 2, с. 215— 239. Березанская с.с., Вангородская О.Г., косарева а.а. Отчет о работе ставищанского отряда Лесостепной Право­ бережной экспедиции Иа НаН усср в 1984 г. На- уковий архів ІА НАНУ. 1984/35а. Березовец Д.т., Петров В.П. Лохвицкий могильник. Материалы и исследования по археологии СССР. Мо­ сква, 1960, № 82, с. 84—99. Гончаров В.к., Махно Є.В. Могильник черняхівсько­ го типу біля Переяслав­Хмельницького. Археологія. 1957, № 11, с. 124—144. Гопкало О.В. Бусы и подвески черняховской культуры. киев, 2008. Готун І.а., казимир О.М., квітницький М.В., Петраус­ кас а.В., Петраускас О.В. Нові дані про слов’яно­ руський горизонт багатошарового поселення між Ходосівкою і Лісниками. Археологічні дослідження в Україні 2003—2004 рр. Запоріжжя, 2005, с. 112—116. Гороховский е.Л. Хронология украшений с выемчатой эмалью среднего Поднепровья. Материалы по хро- нологии археологических памятников Украины (від­ пов. ред. Д.Я. телегин). киев, 1982, с. 125—139. Гороховский е.Л. Хронология черняховских могильни­ ков Лесостепной украины. Труды V Международ- ного конгресса археологов-славистов, Киев, 18—25 сент.1985 г., киев, 1988, т. 4, с. 34—46. Гороховский е.Л., Гопкало (Бобровская) О.В. Фибулы VII группы О. альмгрена в ареале черняховской культуры. Археологія давніх слов’ян. Дослідження і матеріали (від­ пов. ред. Д.Н. козак). київ, 2004, с. 103—130. Диденко с.В. Хронология светлоглиняных узкогорлых амфор типов Шелов D и F (по материалам погреба­ льных комплексов). Oium (відпов. ред. О.В. Петраус­ кас, с.а. Горбаненко). 2014, № 4, с. 34—48. Діденко с.В. античний керамічний імпорт з посе­ лення пізньоримського часу біля с. сокіл на се­ редньому Дністрі. In Sclavenia terra (відпов. ред. Я.В. Володарець­урбанович, с.а. Горбаненко). 2016, № 1, с. 29—40. каргер М.к. к вопросу о древнейшей истории киева. Со- ветская археология. 1948, № 10, с. 250—251. кравченко Н.М. Поховання V ст. н. е. з с. Вільшанки на київщині. Середні віки на Україні (відпов. ред. Ф.П. Шевченко). 1971, № 1, с. 75—79. кравченко Н.М. Исследование славянских памятников на стугне. Славяне и Русь (відпов. ред. В.Д. Баран). 1979, с. 74—92. кравченко Н.М., Петраускас О.В., Шишкин р.Г., Петра­ ускас а.В. Памятники археологии позднеримского времени Правобережной киевщины. киев, 2007. Любичев М.В. Погребения с позднескифскими / сармат­ скими признаками на могильниках черняховской культуры в днепро­донецкой лесостепи. Oium (відп. ред. О.В. Петраускас, р.Г. Шишкін). 2011, № 1, с. 33—52. Магомедов Б.В. Черняховская культура. Проблема этноса. Lublin: Uniwersytet M. Curie­Sklodowskiej, 2001. Некрасова а.Н. Памятник черняховской культуры Дне­ провского Левобережья. Бібліотека Vita Antiqua (Готы и Рим). 2006, с. 87—200. Обломський а.М. типи поховань на черняхівському мо­ гильнику компанійці (етнокультурна інтерпрета­ ція). Археологія. 1999, № 4, с. 76—88. Обломский а.М. Материалы поселения Журавка Оль­ шанская. Раннеславянский мир. Москва, 2010, № 13, с. 144—260. Петраускас О.В. Могильник черняховской культуры в г. каневе­ул. Пушкина. Studia Gothika. 1998, вип. 2, с. 189—220. Петраускас О.В. Деякі аспекти методики польових дослі­ джень могильників черняхівської культури. Археоло- гія. 1999, № 4, с. 117—128. Петраускас О.В. типи археологічних комплексів трупо­ спалень черняхівської культури (територія поши­ рення, етнокультурні особливості та хронологія). Археологія. 2002, № 3, с. 40—65. Петраускас О.В. Поховання багатої дівчинки на могиль­ нику черняхівської культури Велика Бугаївка. Архео- логія давніх слов’ян. Дослідження і матеріали (відпов. ред. Д.Н. козак). київ, 2004, с. 165—184. Петраускас О.В. Час появи та деякі особливості розви­ тку трупопокладень із західною орієнтацією в чер­ няхівській культурі (за даними могильників украї­ ни). Osrogothica. Археология Центральной и Восточ- ной Европы позднеримского времени и Эпохи Великого переселения народов (отв. ред. к.В. Мызгин). 2009, с. 186—215. Петраускас О.В. Фібули «воїнського типу» черняхівської культури (за матеріалами пам’яток україни). Ар- хеологія і давня історії України. київ, 2010, вип. 2, с. 191—208. Петраускас О.В. разрушенные погребения на могильни­ ках черняховской культуры Поднепровья — анализ археологической структуры. Від Венедів до Русі (від­ пов. ред. Г.Ю. Івакін). київ; Харків, 2014, с. 125— 152. Петраускас О.В., Пастернак В.В. скляні посудини мо­ гильника черняхівської культури Велика Бугаївка в середньому Подніпров’ї. Археологія. 2003, № 4, с. 65—76. Петраускас а.В., Петраускас О.В. Про деякі особливості технології та хронології гончарних горщиків черня­ хівських пам’яток Постугняння. Археологічні студії. Чернівці, 2008, вип. 3, с. 53—97. Петраускас О.В., Шишкін р.Г. Про черняхівські пам’ятки «змішаного типу» на Правобережжі київсько­ го Подніпров’я. Етнокультурні процеси в Південно- Східній Європі в І тисячолітті н. е. (відп. ред. р.В. тер­ пиловський), київ; Львів, 1999, с. 217—230. Петраускас О. В., Шишкін р.Г. Некоторые результаты ис­ следования поселения черняховской культуры Вели­ кая Бугаевка­1. Vita Antiqua. 2009, 7—8, с. 201—226. Петраускас О.В., Шишкін р.Г. Могильник и поселение у с. Великая Бугаевка и их место в системе древнос­ тей позднеримского времени и эпохи великого пе­ реселения народов на среднем Поднепровье. Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпохи рим- ских влияний и Великого переселения народов (отв. ред. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 238 а.М. Воронцов, И.О. Гавритухин). 2010, вып. 2, тула, с. 19—32. Петраускас О.В., Шишкин р.Г. Могильник и поселение черняховской культуры у с. Великая Бугаевка (архео­ логический источник). Oium. киев, 2013, № 2. Петраускас О.В., Цындровская Л.а. Находки черняхов­ ской культуры вблизи с. Жовнино (коллекция фон­ дов Института археологии, г. киев). киев, 2002. рутковская Л.М. археологические памятники IV—V вв. в районе кременчугского моря (украина). Slovenska archeologia. 1979, № 27/2, р. 317—364. сорокина Н.П. О стеклянных сосудах с каплями сине­ го стекла из Причерноморья. Советская археология. 1971, № 4, с. 85—101. сымонович Э.а. Отчет о работах средне­Днепровской экспедиции в 1959 г. Науковий архів Інституту архео логії НАНУ. 1959/7­а. сымонович Э.а. Отчет о работах средне­Днепровской экспедиции за 1960 г. Науковий архів Інституту ар- хеології НАНУ. 1960/26­а. сымонович Э.а. ромашковский могильник — первый черняховский памятник. Советская археология. 1979, № 3, с. 155—170. терпиловский р.В. славяне Поднепровья в первой поло­ вине I тысячелетия н. э. Lublin: Uniwersytet M. Curie­ Sklodowskiej, 2004. терпиловский р.В., абашина Н.с. Памятники киев­ ской культуры (свод археологических источников). киев, 1992. терпиловський р.В., Петраускас О.В. Черняхівські по­ ховання могильника Дідів Шпиль на канівщині. Архео логія. 2005, № 1, с. 58—69. Шишкін р.Г. Господарсько­екологічна модель черняхів­ ської культури (за матеріалами середнього Подні­ пров’я). Археологія. 1999, № 4, с. 129—139. Шишкин р.Г. Хронологические признаки трехслойных гребней черняховской культуры. Сучасні проблеми археології. київ, 2002, с. 244—246. Шишкін р.Г., Петраускас О.В. Черняхівський горизонт багатошарового поселення Малополовецьке­2. Ар- хеологічні відкриття в Україні в 1998—1999 рр. київ, 1999, с. 161—163. Almgren O. Studien über nordeuropäische Fibelformen der ersten nachchristlichen Jahrhunderte mit Berüksichtigung der provinzialrömischen und südrussischen Formen. Mannus­ Bibliothek (Hg. G. Kossinna). Leipzig, 1923, № 32. Bierbrauer V. Das Frauengrab von Castelbolognese in der Romagna (Italien)­ Zur chronologischen, ethnischen und historischen Auswertbarkeit des ostgermanischen Fundstoffs des 5. Jahrhunderts in Südosteuropa und Italien. Jahrbuch des Römisch-Germanischen Zentralmuseums. 1991, № 38/2, 1991 (1995), p. 541— 592. Eggers H.­J. Der römische Import im freien Germanien. Hamburg, 1951. Godłowski K. The Chronology of the Late Roman and Early Migration Periods in Central Europe. Kraków: Uniwersytet Jagiellonśkiego, 1970. Keller E. Die spätrömischen Grabfunde in Südbayern. Münchener Beitrag zur Vor- und Fruehgeschichte. 1972, № 14. Madyda­Legutko R. Die Gürtelschnallen der römischer Keiserzeit und frühen Völkerwanderungszeit im mitteleuropäischen Barbaricum. British archaeological reports, International Series. 1986, № 360. Petrauskas O.V. Die Gräberfelder der Černjachov­Kultur von Kosanovo und Gavrilovka — eine vergleichende Studie zu Chronologie, Bestattungssitten und ethnokulturellen Besonderheiten. Bericht der Römisch-Germanischen Kommission. 2003, № 83, p. 224—351. Petrauskas O.V. Scheibengedrehte Keramik als chronologischer Anzeiger nach den Materialen des Gräberfeldes der Černjachov ­Kultur bei Velikaja Bugaevka, Kievskaja obl., Ukraine. Bonner Beiträge zur Vor- und Frühgeschichtlichen Archäologie. 2011, № 13, p. 399—416. Petrauskas O.V. Übergang von der Stufe с 2 zu с 3 in der Černjachov­Kultur (Auf dem Beispiel der Glasschalen mit Ringboden). Ephemeris Napocensis. 2017, № 27, p. 123—154. Raddatz K. Der Thorsberger Moorfund. Gürtelteile und Körperschmuck. Neumuenster, 1957. Straume E. Gläser mit Facettenschliff aus skandinavischen Gräbern des 4. und 5.Jahrhunderts n.Chr. Oslo, 1987. Tejral Ja. Fremde Einflüsse und kulturelle Veränderungen nördlich der mittleren Donau zu Beggin der Völkerwanderungszeit. Peregrenatio Gothica (Archeologia Baltica). 1986, № 7, p. 175—238. Thomas S. Studien zu den germanischen Kämen der römischen Kaiserzeit. Arbeits- und Forschungsberichte zur sachsischen Bodendenkmalpflege. 1960, № 8, р. 54—215. Werner J. Beitrage zur Archaologie des Attila­Reiches. Muenchen, 1956. Надійшла 03.04.2018 О.В. Петраускас Кандидат исторических наук, старший научный сотрудник отдела археологии ранних славян и региональных полевых исследований Института археологии НАН Украины, petrauskasoleg1963@gmail.com МОГИЛЬНИк И ПОсеЛеНИе ЧерНЯХОВскОЙ куЛЬтурЫ ВеЛИкаЯ БуГаеВка В сИстеМе ДреВНОстеЙ среДНеГО ПОДНеПрОВЬЯ Памятник находится на северной границе черняховской культуры. На могильнике обнаружено 156 погребений и шесть объектов на поселении. На могильнике выделяются ступени с 3 и D 1 . Отдельные предметы синхронизи­ руются со ступенью с 2 или фазой D 1 \ D 2 . Этнокультурные группы на могильнике — это пришлые (вельбарские) и местные (киевские) племена. В некоторых случаях можно говорить о сарматской традиции. На поселении ис­ следовано шесть объектов, синхронных основным ступеням могильника. также раскопана полуземлянка, дати­ руемая V в. н. э. Историко­культурная ситуация в позднеримское время в среднем Поднепровье определялась взаимоотно­ шениями пришлого и местного населения. Характеристика этих процессов и рассматривается в статье на основе детальной хронологии. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 39 К л ю ч е в ы е с л о в а: Великая Бугаевка, черняховская культура, этнокультурные компоненты, относительная хро- нология позднеримского времени. Oleh V. Petrauskas Ph.D., Senior researcher of the Early Slavic Archaeology and Regional Fieldwork Department of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, petrauskasoleg1963@gmail.com CEMETERY AND SETTLEMENT OF THE CHERNIAKHIV CULTURE VELYKA BUHAIVKA IN THE SYSTEM OF THE MIDDLE DNIEPER REGION ANTIQUITIES The site is located on the northern border of the Cherniakhiv culture. 156 burials and six objects were discovered on the burial ground of the settlement. Phases C3 and D1 are allocated by the finds of the cemetery. Some items are synchronized with the stage of с2 or phase of D1\ D2. The ethno­cultural groups on the cemetery are the alien (Velbar culture) and indigenous (Kyiv culture) tribes. In some cases we can talk about Sarmatian tradition. The six objects that are synchronous to the main phases of settlement were investigated on the cemetery. The semi­dugout, which may be dated by the 5th century CE, was also excavated. The historical and cultural situation in the Late Roman time in the Middle Dnieper region was determined by the mutual relationships between the newcomers and the indigenous population. The description of these processes considered in the article is based on a detailed chronology. Keywords: Velyka Buhaivka, Cherniakhiv culture, ethno-cultural components, relative chronology of the Late Roman time. References Abashina N.S., Oblomskii A.M., Terpilovskii R.V. K voprosu o ranneslavianskikh elementakh kultury na cherniakhovskikh pamiatnikakh Srednego Podneprovia. Rossiiskaia arkheologiia. 1999, no. 4, pp. 78­98. Abashyna N.S., Petrauskas O.V., Petrauskas A.V. Doslidzhennia pamiatky piznorymskoho chasu Obukhiv­3 u 2007­2008 rr. Vita Antiqua. 2009, no. 7­8, pp. 163­172. Almgren O. Studien über nordeuropäische Fibelformen der ersten nachchristlichen Jahrhunderte mit Berüksichtigung der provinzialrömischen und südrussischen Formen. Mannus-Bibliothek (Hg.G. Kossinna), vol. 32. Leipzig, 1923. Ambroz A.K. Fibuly iuga Evropeiskoi chasti SSSR. II v. do n. e. – IV v. n. e. Svod arkheologicheskikh istochnikov. Moskva, 1966, vol. DI­30. Baran V.D. Cherniakhivska kultura ­ polietnichne utvorennia na terytorii Pivdenno­Skhidnoi Yevropy. Arkheolohiia davnikh slovian. Doslidzhennia i materialy (ed. D.N. Kozak). Kyiv, 2004, pp. 91­102. Bashkatov Iu.Iu. Novye issledovaniia cherniakhovskikh pamiatnikov na Iuge Srednego Podneprovia. Germania-Sarmatia. Kaliningrad; Kursk, 2010, no. 2, pp. 215­239. Berezanskaia S.S., Vangorodskaia O.G., Kosareva A.A. Otchet o rabote Stavishchanskogo otriada Lesostepnoi Pravoberezhnoi ekspeditcii IA NAN USSR v 1984 g. Naukovii arkhіv ІA NANU. 1984, no. 1984/35a. Berezovetc D.T., Petrov V.P. Lokhvitckii mogilnik. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR. Moskva, 1960, no. 82, pp. 84­ 99. Bierbrauer V. Das Frauengrab von Castelbolognese in der Romagna (Italien) ­ Zur chronologischen, ethnischen und historischen Auswertbarkeit des ostgermanischen Fundstoffs des 5. Jahrhunderts in Südosteuropa und Italien. Jahrbuch des Römisch- Germanischen Zentralmuseums. 1991, no. 38/2, 1991 (1995), ss. 541­592. Didenko S.V. Khronologiia svetloglinianykh uzkogorlykh amfor tipov Shelov D i F (po materialam pogrebalnykh kompleksov). Oium (eds. O.V. Petrauskas, S.A. Horbanenko). 2014, no. 4, pp. 34­48. Didenko S.V. Antychnyi keramichnyi import z poselennia piznorymskoho chasu bilia s. Sokil na serednomu Dnistri. In Sclavenia terra (eds. Ya.V. Volodarets­Urbanovych, S.A. Horbanenko). 2016, no. 1, pp. 29­40. Eggers H.­J. Der römische Import im freien Germanien. Hamburg, 1951. Godłowski K. The Chronology of the Late Roman and Early Migration Periods in Central Europe. Kraków, 1970. Gopkalo O.V. Busy i podveski cherniakhovskoi kultury. Kyiv, 2008. Gorokhovskii E.L. Khronologiia ukrashenii s vyemchatoi emaliu Srednego Podneprovia. Materialy po khronologii arkheologicheskikh pamiatnikov Ukrainy (ed. D.Ia. Telegin). Kyiv, 1982, pp. 125­139. Gorokhovskii E.L. Khronologiia cherniakhovskikh mogilnikov Lesostepnoi Ukrainy. Trudy V Mezhdunarodnogo kongressa arkheologov-slavistov, Kiev, 18-25 sent. 1985 g. Kyiv, 1988, vol. 4, pp. 34­46. Gorokhovskii E.L., Gopkalo (Bobrovskaia) O.V. Fibuly VII gruppy O. Almgrena v areale cherniakhovskoi kultury. Arkheolohiia davnikh slovian. Doslidzhennia i materialy (ed. D.N. Kozak). Kyiv, 2004, pp. 103­130. Honcharov V.K., Makhno Ye.V. Mohylnyk cherniakhivskoho typu bilia Pereiaslav­Khmelnytskoho. Arkheolohiia. 1957, no. 11, pp. 124­144. Hotun I.A., Kazymyr O.M., Kvitnytskyi M.V., Petrauskas A.V., Petrauskas O.V. Novi dani pro sloviano­ruskyi horyzont bahatosharovoho poselennia mizh Khodosivkoiu i Lisnykamy. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2003-2004 rr. Zaporizhzhia, 2005, pp. 112­116. Karger M.K. K voprosu o drevneishei istorii Kieva. Sovetskaia arkheologiia. 1948, no. 10, pp. 250­251. Keller E. Die spätrömischen Grabfunde in Südbayern. Münchener Beitrag zur Vor- und Fruehgeschichte. 1972, no. 14. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 240 Kravchenko N.M. Pokhovannia V st. n. e. z s. Vilshanky na Kyivshchyni. Seredni viky na Ukraini (ed. F.P. Shevchenko). 1971, no. 1, pp. 75­79. Kravchenko N.M. Issledovanie slavianskikh pamiatnikov na Stugne. Slaviane i Rus (ed. V.D. Baran). 1979, pp. 74­92. Kravchenko N.M., Petrauskas O.V., Shishkin R.G., Petrauskas A.V. Pamiatniki arkheologii pozdnerimskogo vremeni Pravoberezhnoi Kievshchiny. Kyiv, 2007. Liubichev M.V. Pogrebeniia s pozdneskifskimi / sarmatskimi priznakami na mogilnikakh cherniakhovskoi kultury v dnepro­ donetckoi lesostepi. Oium (eds. O.V. Petrauskas, R.H. Shyshkin). 2011, no. 1, pp. 33­52. Madyda­Legutko R. Die Gürtelschnallen der römischer Keiserzeit und frühen Völkerwanderungszeit im mitteleuropäischen Barbaricum. British archaeological reports, International Series. 1986, no. 360. Magomedov B.V. Cherniakhovskaia kultura. Problema etnosa. Lublin, 2001. Nekrasova A.N. Pamiatnik cherniakhovskoi kultury Dneprovskogo Levoberezhia. Biblioteka Vita Antiqua (Goty i Rim). 2006, pp. 87­200. Oblomskyi A.M. Typy pokhovan na cherniakhivskomu mohylnyku Kompaniitsi (etnokulturna interpretatsiia). Arkheolohiia. 1999, no. 4, pp. 76­88. Oblomskii A.M. Materialy poseleniia Zhuravka Olshanskaia. Ranneslavianskii mir. Moskva, 2010, no. 13, pp. 144­260. Petrauskas O.V. Mogilnik cherniakhovskoi kultury v g. Kaneve ­ ul. Pushkina. Studia Gothika. 1998, no. 2, pp. 189­220. Petrauskas O.V. Deiaki aspekty metodyky polovykh doslidzhen mohylnykiv cherniakhivskoi kultury. Arkheolohiia. 1999, no. 4, pp. 117­128. Petrauskas O.V. Typy arkheolohichnykh kompleksiv trupospalen cherniakhivskoi kultury (terytoriia poshyrennia, etnokulturni osoblyvosti ta khronolohiia). Arkheolohiia. 2002, no. 3, pp. 40­65. Petrauskas O.V. Die Gräberfelder der Černjachov­Kultur von Kosanovo und Gavrilovka ­ eine vergleichende Studie zu Chronologie, Bestattungssitten und ethnokulturellen Besonderheiten. Bericht der Römisch-Germanischen Kommission. 2003, no. 83, ss. 224­ 351. Petrauskas O.V. Pokhovannia bahatoi divchynky na mohylnyku cherniakhivskoi kultury Velyka Buhaivka. Arkheolohiia davnikh slovian. Doslidzhennia i materialy (ed. D.N. Kozak). Kyiv, 2004, pp. 165­184. Petrauskas O.V. Chas poiavy ta deiaki osoblyvosti rozvytku trupopokladen iz zakhidnoiu oriientatsiieiu v cherniakhivskii kulturi (za danymy mohylnykiv Ukrainy). Osrogothica. Arkheologiia Tcentralnoi i Vostochnoi Evropy pozdnerimskogo vremeni i Epokhi Velikogo pereseleniia narodov (ed. K.V. Myzgin). 2009, pp. 186­215. Petrauskas O.V. Fibuly “voinskoho typu” cherniakhivskoi kultury (za materialamy pamiatok Ukrainy). Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy. Kyiv, 2010, vol. 2, pp. 191­208. Petrauskas O.V. Scheibengedrehte Keramik als chronologischer Anzeiger nach den Materialen des Gräberfeldes der Černjachov ­ Kultur bei Velikaja Bugaevka, Kievskaja obl., Ukraine. Bonner Beiträge zur Vor- und Frühgeschichtlichen Archäologie. 2011, no. 13, ss. 399­416. Petrauskas O.V. Razrushennye pogrebeniia na mogilnikakh cherniakhovskoi kultury Podneprovia ­ analiz arkheologicheskoi struktury. Vid Venediv do Rusi (ed. H.Yu. Ivakin). Kyiv; Kharkiv, 2014, pp. 125­152. Petrauskas O.V. Übergang von der Stufe с 2 zu с 3 in der Černjachov­Kultur (Auf dem Beispiel der Glasschalen mit Ringboden). Ephemeris Napocensis. 2017, no. 27, ss. 123­154. Petrauskas O.V., Pasternak V.V. Skliani posudyny mohylnyka cherniakhivskoi kultury Velyka Buhaivka v Serednomu Podniprovi. Arkheolohiia. 2003, no. 4, pp. 65­76. Petrauskas A.V., Petrauskas O.V. Pro deiaki osoblyvosti tekhnolohii ta khronolohii honcharnykh horshchykiv cherniakhivskykh pamiatok Postuhniannia. Arkheolohichni studii. Chernivtsi, 2008, vol. 3, pp. 53­97. Petrauskas O. V., Shishkіn R.G. Nekotorye rezultaty issledovaniia poseleniia cherniakhovskoi kultury Velikaia Bugaevka­1. Vita Antiqua. 2009, no. 7­8, pp. 201­226. Petrauskas O.V., Shishkіn R.G. Mogilnik i poselenie u s. Velikaia Bugaevka i ikh mesto v sisteme drevnostei pozdnerimskogo vremeni i epokhi velikogo pereseleniia narodov na Srednem Podneprove. Lesnaia i lesostepnaia zony Vostochnoi Evropy v epokhi rimskikh vliianii i Velikogo pereseleniia narodov (eds. A.M. Vorontcov, I.O. Gavritukhin). Tula, 2010, vol. 2, pp. 19­ 32. Petrauskas O.V., Shishkin R.G. Mogilnik i poselenie cherniakhovskoi kultury u s. Velikaia Bugaevka (arkheologicheskii istochnik). Oium. Kyiv, 2013, no. 2. Petrauskas O.V., Shyshkin R.H. Pro cherniakhivski pamiatky “zmishanoho typu” na Pravoberezhzhi Kyivskoho Podniprovia. Etnokulturni protsesy v Pivdenno­Skhidnii Yevropi v I tysiacholitti n. e. (ed. R.V. Terpylovskyi). Kyiv; Lviv, 1999, pp. 217­ 230. Petrauskas O.V., Tcyndrovskaia L.A. Nakhodki cherniakhovskoi kultury vblizi s. Zhovnino (kollektciia fondov Instituta arkheologii, g. Kiev). Kyiv, 2002. Raddatz K. Der Thorsberger Moorfund. Gürtelteile und Körperschmuck. Neumuenster, 1957. Rutkovskaia L.M. Arkheologicheskie pamiatniki IV ­ V vv. v raione Kremenchugskogo moria (Ukraina). Slovenska archeologia, 1979, no. 27/2, pp. 317­364. Shishkin R.G. Khronologicheskie priznaki trekhsloinykh grebnei cherniakhovskoi kultury. Suchasni problemy arkheolohii. Kyiv, 2002, pp. 244­246. Shyshkin R.H. Hospodarsko­ekolohichna model cherniakhivskoi kultury (za materialamy Serednoho Podniprovia). Arkheolohiia. 1999, no. 4, pp. 129­139. Shyshkin R.H., Petrauskas O.V. Cherniakhivskyi horyzont bahatosharovoho poselennia Malopolovetske­2. Arkheolohichni vidkryttia v Ukraini v 1998-1999 rr. Kyiv, 1999, pp. 161­163. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 2 41 Sorokina N.P. O stekliannykh sosudakh s kapliami sinego stekla iz Prichernomoria. Sovetskaia arkheologiia. 1971, no. 4, pp. 85­ 101. Straume E. Gläser mit Facettenschliff aus skandinavischen Gräbern des 4. und 5. Jahrhunderts n.Chr. Oslo, 1987. Symonovich E.A. Otchet o rabotakh Sredne­Dneprovskoi ekspeditcii v 1959 g. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii NANU. Kyiv, 1957, no. 1959/7­a. Symonovich E.A. Otchet o rabotakh Sredne­Dneprovskoi ekspeditcii za 1960 g. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii NANU. Kyiv, 1960, no. 1960/26­a. Symonovich E.A. Romashkovskii mogilnik ­ pervyi cherniakhovskii pamiatnik. Sovetskaia arkheologiia. 1979, no. 3, pp. 155­170. Tejral Ja. Fremde Einflüsse und kulturelle Veränderungen nördlich der mittleren Donau zu Beggin der Völkerwanderungszeit. Peregrenatio Gothica (Archeologia Baltica). 1986, no. 7, ss. 175­238. Terpilovskii R.V. Slaviane Podneprovia v pervoi polovine I tysiacheletiia n. e. Lublin, 2004. Terpilovskii R.V., Abashina N.S. Pamiatniki kievskoi kultury (Svod arkheologicheskikh istochnikov). Kyiv, 1992. Terpylovskyi R.V., Petrauskas O.V. Cherniakhivski pokhovannia mohylnyka Didiv Shpyl na Kanivshchyni. Arkheolohiia. 2005, no. 1, pp. 58­69. Thomas S. Studien zu den germanischen Kämen der römischen Kaiserzeit. Arbeits- und Forschungsberichte zur sachsischen Bodendenkmalpflege. 1960, no. 8, ss. 54­215. Werner J. Beitrage zur Archaologie des Attila­Reiches. München, 1956.

Схожі ресурси