До ювілею Софії Станіславівни Березанської
Gespeichert in:
Datum: | 2014 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2014
|
Schriftenreihe: | Археологія |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195611 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | До ювілею Софії Станіславівни Березанської / В.В. Отрощенко // Археологія. — 2014. — №. 2. — С. 130-131. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-195611 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1956112023-12-05T19:18:05Z До ювілею Софії Станіславівни Березанської Отрощенко, В.В. Хроніка 2014 Article До ювілею Софії Станіславівни Березанської / В.В. Отрощенко // Археологія. — 2014. — №. 2. — С. 130-131. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195611 uk Археологія Інститут археології НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Хроніка Хроніка |
spellingShingle |
Хроніка Хроніка Отрощенко, В.В. До ювілею Софії Станіславівни Березанської Археологія |
format |
Article |
author |
Отрощенко, В.В. |
author_facet |
Отрощенко, В.В. |
author_sort |
Отрощенко, В.В. |
title |
До ювілею Софії Станіславівни Березанської |
title_short |
До ювілею Софії Станіславівни Березанської |
title_full |
До ювілею Софії Станіславівни Березанської |
title_fullStr |
До ювілею Софії Станіславівни Березанської |
title_full_unstemmed |
До ювілею Софії Станіславівни Березанської |
title_sort |
до ювілею софії станіславівни березанської |
publisher |
Інститут археології НАН України |
publishDate |
2014 |
topic_facet |
Хроніка |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195611 |
citation_txt |
До ювілею Софії Станіславівни Березанської / В.В. Отрощенко // Археологія. — 2014. — №. 2. — С. 130-131. — укр. |
series |
Археологія |
work_keys_str_mv |
AT otroŝenkovv doûvíleûsofíístaníslavívniberezansʹkoí |
first_indexed |
2025-07-16T23:42:32Z |
last_indexed |
2025-07-16T23:42:32Z |
_version_ |
1837848962143354880 |
fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 2 130
Хроніка
Софія Станіславівна Березанська — легенда
української археології, лауреат Державної пре-
мії УРСР — відзначає свій ювілей у драматич-
ний період історії нашої держави. Тому нині,
в часи Революції Гідності, хочеться нагадати,
що Софія Станіславівна впродовж свого жит-
тя виступала уособленням гідності. Нонкон-
формістам за умов тоталітарного режиму бу-
вало ой як непросто, а вона з родиною свідо-
мо прожила своє «нелояльне до влади життя»,
поза ВЛКСМ та КПРС. Це дозволило їй стати
моральним авторитетом для багатьох, утриму-
ючи колег від спокуси бути такими як усі.
С.С. Березанська стала однією з перших ви-
хованок кафедри археології та музеєзнавства,
створеної 01 жовтня 1944 р. на історичному
факультеті КДУ ім. Т. Шевченка під орудою
Л.М. Славіна. Випускники кафедри склали
молоду генерацію дослідників, які відроджу-
вали українську археологію після сталінсько-
го терору 30-х та лихоліть Другої світової ві-
йни. Серед них, зокрема, низка талановитих
дослідників доби міді та бронзи (С.С. Березан-
ська, В.Г. Збенович, В.І. Канівець, В.О. Круц,
С.І. Круц, Т.Г. Мовша, О.В. Цвек; О.Г. Ша-
пошникова, І.М. Шарафутдінова, М.М. Шма-
глій та ін.). Волею долі Софія Станіславівна
перетнулася з чудовим педагогом в університе-
ті (Л.М. Славін) і великим вченим в Інститу-
ті археології (П.П. Єфименко). Перший дав їй
шанс займатися археологією, розподіливши на
роботу до Херсонського історико-краєзнавчого
музею, а другий запросив 1949 року до аспі-
рантури в Інститут археології АН УРСР. Уже
у статусі наукового керівника Петро Петро-
вич забезпечив солідний професійний вишкіл
і визначив напрям наукового пошуку для ас-
пірантки — зольники в Білогрудівському лісі
на Уманщині. Білогрудівська культура вивела
ДО ЮВІЛеЮ
СОФІЇ СТАНІСЛАВІВНИ БеРеЗАНСЬКОЇ
молоду дослідницю на ширшу проблематику
доби бронзи Північної України. До неї широкі
терени Полісся та Лісостепу вивчалися фраг-
ментарно й вимагали додаткових пошуків, аби
ліквідувати білі плями недосліджених теренів,
а понад те — здійснити переосмислення вели-
кої, строкатої й не завжди документованої на-
лежним чином джерельної бази.
Швидкий захист у 29 років кандидатської
дисертації «Пам’ятки передскіфського часу на
Уманщині та їх історичне значення» (1953) від-
кривав перед молодою дослідницею виразні
перспективи блискучої наукової кар’єри. Але
наступні 30 років були віддані іншому — не-
втомним польовим дослідженням поселен-
ських структур на півночі та сході України, від
Донеччини до Волині. Вже хрестоматійними
стали поселення Пустинка на Дніпрі та Усове
Озеро на Сіверському Дінці, розкопані прак-
тично повністю. Паралельно з інтенсивними
розкопками напрацьовувалося панорамне ба-
чення бронзової доби на теренах нашої держа-
ви та оперативне видання ключових пам’яток у © В.В. ОТРОЩЕНКО, 2014
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 2 131
серії монографій та узагальнюючих колектив-
них праць (1964, 1971, 1972, 1974, 1982, 1985,
1986, 1990).
Зрештою, впродовж 70-х рр. ХХ ст. за пря-
мої участі ювілярки відбувся якісний прорив
у вивченні епохи бронзи на півночі України,
коли силами національних кадрів одна за од-
ною були захищені чотири докторські дисер-
тації: І.К. Свєшников «Історія населення Пе-
редкарпаття, Поділля і Волині в кінці ІІІ — на
початку ІІ тис. до н. е.» (1972); І.І. Артемен-
ко «Середня та Верхня Наддніпрянщина на-
прикінці енеоліту та за доби бронзи» (1977);
С.С. Березанська «Північна Україна за доби
бронзи» (1977); М.М. Бондар «Культури шну-
рової кераміки та їх роль у давній історії Євро-
пи» (1981). Варто зазначити, що Софія Станіс-
лавівна нітрохи не знітилася в такій науково,
та й адміністративно потужній конкурентній
чоловічій компанії, виступаючи генератором
ідей, творцем нових археологічних культур,
ініціатором актуальних наукових проектів та
видань. Показово, що за таких блискучих ха-
рактеристик дослідниця ніколи не займала
адміністративних посад. Не в останню чер-
гу її організаційні таланти не помічали через
належність до родини спец-переселенців, яка
пережила два заслання до Росії та Казахстану.
Не лишалася непоміченою й згадувана вище
нелояльність до тоталітарної влади. І.Т. Чер-
няков, найґрунтовніший біограф Софії Ста-
ніславівни, помітив її наукову самотність і
спровокований нею ефект: «Вона одна пред-
ставляла наукову лабораторію, архео логічний
мікроінститут, що вирішував грандіозні до-
слідження пам’яток різних культур на вели-
чезній території, створював нові уявлення про
старожитності України, розробляв нові мето-
ди інтерпретації артефактів у галузі господар-
ства, розвитку культури, культів, ідеологічних
уявлень, соціального устрою стародавніх пле-
мен Старого світу, пробуючи віднайти їх ет-
нічних носіїв, нащадки яких живуть і в сучас-
ній Європі».
Проте яскрава особистість — притягальна для
оточуючих і стає, бажає вона того чи ні, нефор-
мальним лідером, а в сенсі археології — фунда-
тором наукової школи. Під науковим керівницт-
вом С.С. Березанської чи в орбіті її безпосе-
реднього впливу відбулося становлення докто-
рів історичних наук В.І. Клочка та С.М. Санжа-
рова, кандидатів історичних наук Г.М. Тощева,
О.С. Біляєва, Т.О. Шаповалова, Я.П. Гершко-
вича, С.М. Ляшко, Т.Ю. Гошко. Однією з пи-
томих ознак цієї досить строкатої, в плані пер-
соналій, школи є орієнтація на європейську ар-
хеологію та розробка західних векторів зв’язків
давнього населення України. В руслі цієї школи
працюють нині кандидати історичних наук С.Д.
та С.С. Лисенки, розробляючи концепцію Тши-
нецького культурного кола.
Софія Станіславівна лишається завжди від-
критою для спілкування, заохочуючи колег до
реалізації колективних наукових проектів. Се-
ред найвдаліших з них: Березанская С.С., Отро-: Березанская С.С., Отро-
щенко В.В., Чередниченко Н.Н., Шарафутди-
нова И.Н. Культуры эпохи бронзы на террито-
рии Украины. — К., 1986; Березанская С.С.,
Цвек Е.В., Клочко В.И., Ляшко С.Н. Ремесло
эпохи энеолита—бронзы на Украине. — К.,
1994. У першій з них рішуче переінакшено куль-
турну карту Південної України за перехідного
періоду від середньої до пізньої бронзи, пізнього
та фінального бронзового віків та чітко артику-
льоване київське бачення культурогенетичних
процесів у Надчорномор’ї. Друга висвітлила ще
мало вивчені проблеми становлення ремесел на
теренах нашої держави.
Золотою осінню стали для Софії Стані сла-
вівни розкопки вже знаменитого нині Гордіїв-
сь кого могильника на Вінниччині, здійснені
в 1987—1988 рр. спільно з Б.І. Лобаєм та
В.І. Клочком. Матеріали Гордіївки видані
німецькою (1998) та українською (2011) мова-
ми у форматі колективних монографій. Роз-
сипи золотих прикрас із пограбованих вщент
Гордіївських могил гідно увінчують тернистий
шлях видат ної дослідниці в археології. Але
Софія Ста ніславівна ніколи не зупиняється
на досягнуто му та ще в 2004 р. взяла участь у
розкопках курганів тшинецької культури на
Волині. Її чоловік і неодмінний співучасник
експедицій, всесвіт ньовідомий український
математик Юрій Макарович Березанський
висловив нещодавно надію, що його дружина
поїде на розкопки ще хоч раз. Ми ж щиро зи-
чимо Софії Станіславівні здоров’я та реалізації
озвучених планів.
В.В. ОТРОЩЕНКО
Літ.: Шовкопляс І.Г. Археологи АН УРСР за 50 років // УІЖ. — 1969. — № 2; До ювілею С.С. Березанської //
Археологія. — 1994. — № 3; Мезенцева Г. Дослідники археології України. — Чернігів, 1997; Черняков І.Т. Її
життя у вимірі культур тисячоліть (до 80-річчя С.С. Березанської) // На пошану Софії Станіславівни
Березанської. — К., 2005; Gurba Jan. Obecność Zofii stanisławowny Bierezanskiej w archeologii Polskiej // Там
само; Ляшко С. М. nOtA Bene (нотатки на полях дисертації) // Там само.
|