Про один рідкісний тип амфор римського часу з Тіри

До наукового обігу вводяться фрагменти амфор типуVIII за класифікацією А. Опайца, знайдені в Тірі. Розглядаються питання, пов’язані з їх морфологією, хронологією, ареалом розповсюдження. Робиться припущення про те, що їх надходження у Тіру пов’язане з римською військовою присутністю у місті в ІІ — п...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автор:	Масюта, Д.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2018
Назва видання:	Археологія
Теми:	Публікації археологічного матеріалу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195677
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Про один рідкісний тип амфор римського часу з Тіри / Д.О. Масюта // Археологія. — 2018. — №. 3. — С. 99–106. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-195677
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1956772023-12-06T12:58:36Z Про один рідкісний тип амфор римського часу з Тіри Масюта, Д.О. Публікації археологічного матеріалу До наукового обігу вводяться фрагменти амфор типуVIII за класифікацією А. Опайца, знайдені в Тірі. Розглядаються питання, пов’язані з їх морфологією, хронологією, ареалом розповсюдження. Робиться припущення про те, що їх надходження у Тіру пов’язане з римською військовою присутністю у місті в ІІ — першій половині ІІІ ст. н. е. The paper deals with the publication of amphorae finds from Tyras classified as the early variant of type VIII according to A. Opaiţ. These vessels are attributed as one of the rarest varieties of the late Roman pottery ware. In Tyras these vessels are represented by several fragments of profile parts. Their center of production has not been localized yet. However judging by the visually distinct features of the clay composition, one can assume that they were made in the Eastern Mediterranean. The morphological features indicate that these amphorae were intended for transportation and storage of wine. The spread area of such vessels is the territory of provinces Moesia Superior and Moesia Inferior. They are very rare in the North Pontic region. The only known sample was found at the “Sovkhoz 10” cemetery located in the vicinity of Chersonesus. Almost all amphorae of this type were found during the excavations of Roman military camps or cities, where Roman soldiers were stationed during the 2nd — 3rd centuries CE. Such a distribution of findings is hardly accidental and may be related to the provision of Roman military contingents. That observation may also apply to Tyras, where the vexillatio was shifted from the Moesia Inferior since the beginning of the 2nd century CE. The Roman military presence in the city is evidenced by the epigraphic and archaeological data. Perhaps, the variety of transport amphorae under study occurred in Tyras together with Roman soldiers from Moesia Inferior when shifting the vexillatio or during further rotations of troops during the 2nd — first half of the 3rd century CE. It is also likely that the wine contained in these vessels was imported from the Lower Danube River region as a result of mediatorial commercial trade. Статья посвящена публикации происходящих из Тиры находок амфор раннего варианта типа VIII по классификации А. Опайца,. Это сосуды одной из наиболее редких разновидностей керамической тары позднеримского времени. В Тире они представлены несколькими фрагментами профильных частей. Центр их производства пока не локализован, однако, судя по визуально различимым особенностям состава керамического теста, можно сделать предположение о производстве этих изделий в Восточном Средиземноморье. Морфологические признаки указывают, что данные амфоры предназначались для транспортировки и хранения вина. Ареал таких сосудов — преимущественно провинции Верхняя и Нижняя Мезия. В Северном Причерноморье они очень редки. Единственный известный экземпляр был обнаружен в могильнике «Совхоз 10», расположенном в округе Херсонеса. Практически все амфоры данного типа были найдены при исследовании римских военных лагерей или городов, где во II—III вв. н. э. дислоцировались римские войска. Такое распределение находок не случайно и может быть связано с обеспечением римских воинских контингентов. Это наблюдение может касаться и Тиры, куда с начала II в. н. э. из Нижней Мезии была выведена вексилляция. Римское военное присутствие в городе засвидетельствовано эпиграфическими и археологическими данными. Возможно, рассматриваемая разновидность амфорной тары попала в Тиру вместе с римскими солдатами из Нижней Мезии при выводе вексилляции или в ходе дальнейших ротаций военных на протяжении II — первой половины III вв. н. э. Также вероятен импорт вина, содержащегося в этих сосудах, из Нижнего Подунавья в результате торговых операций, имевших посреднический характер. 2018 Article Про один рідкісний тип амфор римського часу з Тіри / Д.О. Масюта // Археологія. — 2018. — №. 3. — С. 99–106. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195677 903.23(477.74)«652» DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.03.099 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікації археологічного матеріалу Публікації археологічного матеріалу
spellingShingle	Публікації археологічного матеріалу Публікації археологічного матеріалу Масюта, Д.О. Про один рідкісний тип амфор римського часу з Тіри Археологія
description	До наукового обігу вводяться фрагменти амфор типуVIII за класифікацією А. Опайца, знайдені в Тірі. Розглядаються питання, пов’язані з їх морфологією, хронологією, ареалом розповсюдження. Робиться припущення про те, що їх надходження у Тіру пов’язане з римською військовою присутністю у місті в ІІ — першій половині ІІІ ст. н. е.
format	Article
author	Масюта, Д.О.
author_facet	Масюта, Д.О.
author_sort	Масюта, Д.О.
title	Про один рідкісний тип амфор римського часу з Тіри
title_short	Про один рідкісний тип амфор римського часу з Тіри
title_full	Про один рідкісний тип амфор римського часу з Тіри
title_fullStr	Про один рідкісний тип амфор римського часу з Тіри
title_full_unstemmed	Про один рідкісний тип амфор римського часу з Тіри
title_sort	про один рідкісний тип амфор римського часу з тіри
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Публікації археологічного матеріалу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195677
citation_txt	Про один рідкісний тип амфор римського часу з Тіри / Д.О. Масюта // Археологія. — 2018. — №. 3. — С. 99–106. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT masûtado proodinrídkísnijtipamforrimsʹkogočasuztíri
first_indexed	2025-07-16T23:47:47Z
last_indexed	2025-07-16T23:47:47Z
_version_	1837849292861079552
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 99 © Д.О. Масюта, 2018 Д.О. Масюта * ПРО ОДИН РІДКІСНИЙ ТИП АМФОР РИМСЬКОГО ЧАСУ З ТІРИ УДК 903.23(477.74)«652» * Масюта Денис Олександрович — аспірант кафе- дри археології та етнології України, Одеський Наці- ональний університет ім. І.І. Мечникова. https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.03.099 До наукового обігу вводяться фрагменти амфор типу VIII за класифікацією А. Опайца, знайдені в Тірі. Розгляда- ються питання, пов’язані з їх морфологією, хронологією, ареалом розповсюдження. Робиться припущення про те, що їх надходження у Тіру пов’язане з римською військо- вою присутністю у місті в ІІ — першій половині ІІІ ст. н. е. К л ю ч о в і с л о в а: амфори, тип VIII за А. Опайцем, піз- ньоримський час, Тіра, Причорномор’я, Подунав’я, рим- ські провінції, римська військова присутність. Завдяки своєму розташуванню біля гирла Дні- стра, тіра знаходилась на перетині торгівель- них маршрутів, що з’єднували її з варварськи- ми племенами Подністров’я, античними міс- тами Північного Причорномор’я та населени- ми пунктами римських провінцій (рис. 2, 6). Через неї у ІІ — першій половині ІІІ ст. н. е. проходив морський шлях з Фракії до трапе- зунду, вздовж західного і північного узбережжя Чорного моря, по якому переміщувались вій- ськові підрозділи Римської імперії та здійсню- валось їх постачання провізією. Цей марш- рут, з позначенням найбільш важливих пунк- тів (в тому числі і тіри), зображений на ітіне- рарії, нанесеному на шкіряну оббивку щита з Дура-Европос, що датується між 230 та 235 рр. н. е. (Ельницкий 1937, с. 244—245; Подосинов 1999, с. 239, 251, рис. 1). Важливе значення для реконструкції тор- гівельних контактів має вивчення амфорної тари — однієї з найбільш поширених категорій археологічного матеріалу тіри. В пізньорим- ський час амфорний імпорт цього античного міста в основному був представлений доволі поширеною продукцією понтійських центрів, хоча в його керамічному комплексі зустріча- ються також і дуже рідкісні екземпляри тари. До останніх, безумовно, слід віднести і амфори типу VIII за класифікацією а. Опайца. Цей різновид амфорної тари було виділено відносно нещодавно на матеріалах Нижньо- го Подунав’я (Opaiţ 2004а, р. 299). Раніше такі посудини помилково ототожнювали з захід- носередземноморськими амфорами типу 15 за М. Келемен (Bjelajac 1996, p. 31). У Північно- му Причорномор’ї вони надзвичайно рідкісні. так, в цій частині Понтійського регіону відома лише одна амфора, виявлена при досліджен- ні могильника «совхоз № 10» у Південно- Західному Криму. При публікації її було від- несено до типу ХIV класифікації, спеціально розробленої для керамічної тари некрополя (стржелецкий и др. 2005, 72). Отже, мета нашої роботи — введення до наукового обігу знахідок амфор цього рідкісного типу з матеріалів тіри та визначення шляхів надходження їх у місто. амфори типу VIII за а. Опайцем поділя- ються на два варіанти, що відрізняються як за морфологією, так і за часом побутування. Пер- ший (ранній) варіант представлений переваж- но уламками та фрагментованими посудинами. Уявлення про їх форму можна скласти лише за згаданим вище єдиним цілим екземпляром з могильника «совхоз № 10» (рис. 2, 7). Його знайдено в могилі ІІ — першої половини ІІІ ст. н. е., де він був вторинне використаний у якос- ті поховальної урни (Opaiţ 2004а, р. 299, fig. 13; Opaiţ 2004b, р. 14—15; стржелецкий и др. 2005, с. 72, табл. VІІІ, 3). Для амфор раннього варіанту характерний воронкоподібний вінець з підрізаним верхнім краєм та незначною підрізкою зовні, вузьке високе горло, що поступово розширюється до- низу і плавно переходить у витягнутий, верете- ноподібний тулуб, поверхня якого вкрита час- тим рифленням, та висока ніжка, циліндричної форми. В верхній частині останньої, в місці, де вона переходить у тулуб, рельєфно виділений «поясок». Підошва трохи ширша за саму ніжку, пласка, з невеликим округлим виступом у цен- трі. Довгі, овальні у перетині ручки одним кін- цем кріпляться до вінця, іншим — до нижньої частини горла (рис. 1, 7). Висота таких посудин складає 86 см, мак- симальний діаметр варіюється між 21 та 28 см ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3100 (Opaiţ 2004a, p. 299), діаметр вінця — між 13,5 та 15,3 см, діаметр підошви ніжки становить 4,0—5,0 см (Bjelajac 1996, sl. VII, 38, 41; стрже- лецкий и др. 2005, табл. VІІІ, 3). Їх обсяг ко- ливається від 14,9 до 17,862 літрів (Opaiţ 2004b, р. 15). В тірі були зафіксовані знахідки саме ран- нього варіанту досліджуваного типу амфор. Це, передусім, фрагмент вінця з прикріпле- ною до нього овальною у перетині ручкою 1. Уламок зберігся на висоту 9,2 см, діаметр він- ця становить 14 см (рис. 1, 1). Він був знайде- ний у 1997 р. на рівні підлоги в приміщенні 568 1 Фрагмент зберігається в фондах Білгород-Дніс- тровського краєзнавчого музею. Шифр: БДКМ, БтЭ–97, сп. 22. (Росохацкий и др. 1997, с. 51), яке відноситься до золотоординського періоду (XIII—XIV ст.) (самойлова и др. 2002, с. 180, 183). Окрім до- сліджуваного фрагменту, в нижній частині за- повнення приміщення виявлено й інші уламки амфор перших століть н. е. (Росохацкий и др. 1997, с. 24). Це явище є типовим для серед- ньовічного Білгороду, при будівництві споруд якого руйнувались та переміщувались культур- ні нашарування античної тіри. Дуже часто зо- лотоординські приміщення засипались пере- відкладеними напластуваннями, котрі містили археологічні знахідки римського часу. Оформлення вінця досліджуваного фраг- менту характерне для раннього різновиду ам- фор, проте має свої особливості: його зовніш- ня поверхня та верхній край оброблені з нахи- Рис. 1. амфори типу VIII за а. Опайцем раннього (1—7) і пізнього (8) варіантів. 1, 4—6 — тіра; 2 — Виминаций (за: Bjelajac 1996); 3 — трансдієрна (за: Bjelajac 1996); 7 — «совхоз № 10» (за: Opaiţ 2004а); 8 — Бероє (за: Opaiţ 2004b) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 101 лом всередину, останній також профільований неглибоким жолобком. Найбільш близька за формою вінця верхня частина амфори була знайдена в Виминациї (рис. 1, 3), де датуєть- ся першою половиною ІІ ст. н. е. (Bjelajac 1996, с. 31, sl. VII, 38). Вірогідно, саме до цього часу і відноситься фрагмент, знайдений у тірі. До раннього варіанту амфори типу VIII за а. Опайцем також слід віднести ніжку з «пояс- ком» в верхній частині та з округлим виступом на підошві. Вона була виявлена під час розко- пок тіри в 1980 р., у приміщенні 23-Ф. Наша- рування першого будівельного періоду, з якого походить ця знахідка, датується ІІ—ІІІ ст. н. е. (Клейман, Кравченко 1981, с. 21, ф. 57, 4). Ви- сота ніжки становить 11 см, а діаметр її підо- шви — 4,5 см (рис. 1, 6). Уламок ще однієї амфорної ніжки з окру- глим виступом на пласкій підошві знайдено при дослідженні пам’ятки у 2002 р. в заповне- нні коридору (приміщення 843) багатокамер- ного будинку ХІІ (самойлова и др. 2002, с. 79— 81). Будівництво цієї споруди припадає на піз- ньоантичний період (самойлова 2007, с. 125; самойлова 2008, с. 142 ), хоча в ході її розкопок було зафіксовано велику кількість археологіч- ного матеріалу ІІ—ІІІ ст. н. е. (самойлова и др. 2002, с. 81). Напевно, саме цим часом і дату- ється наш фрагмент. Верхню частину ніжки, де мав би знаходитись «поясок», відбито, проте за кольором керамічного тіста та за його складом вона може бути віднесена до керамічної тари досліджуваного типу. Фрагмент зберігся на ви- соту 7,6 см, діаметр підошви дорівнює 4,0 см (рис. 1, 4) 2. В фондах Білгород-Дністровського кра- єзнавчого музею зберігається нижня частина ніжки (шифр а-1199) (рис. 1, 5), котра мор- фологічно дуже близька до амфори досліджу- ваного типу, що була виявлена у могильнику «совхоз № 10» (рис. 1, 7). Ніжка сформована з щільної слюдянистої глини з рожевим від- тінком, а її поверхня вкрита ангобом світло- бежевого кольору. Вірогідно, що цей уламок також походить з тіри, проте точне місце, кон- текст та обставини його виявлення, нажаль, невідомі. Цікаво, що в тірі амфори другого (пізньо- го) варіанту типу VIII за а. Опайцем поки що не були знайдені. Для таких посудин характер- ні коротке циліндричне горло з складнопро- фільованим вінцем, петлеподібні ручки, зна- чно менші розміри тулуба та ніжка без «пояс- ка» (рис. 1, 8). амфори раннього варіанту типу VIII за а. Опайцем за формою ніжки, при абсолют- 2 Уламок ніжки знаходиться в фондах Білгород- Дністровського краєзнавчого музею. Шифр: БтЭ– 02, сп. 112. Рис. 2. Карта розповсюдження раннього варіанту амфор типу VIII за а. Опайцем. 1 — Виминаций; 2 — трансдієр- на; 3 — Нови; 4 — троезміс; 5 — Егісус; 6 — тіра; 7 — «совхоз № 10» 1 2 3 4 5 6 7 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3102 ній морфологічній відмінності інших профіль- них частин, дуже близькі до амфор типу 36 за класифікацією Д. Парасківа (Paraschiv 2006, р. 81—82, рl. 17, 10, 13—15), уламки яких також знайдені в тірі. Останні відрізняються лише відсутністю «пояска» в верхній частині. Біль- шість ніжок, виявлених в результаті археоло- гічного дослідження цього античного міста, дуже фрагментовано, що значно ускладнює їх ідентифікацію. також слід відзначити, що на перший по- гляд, тара обох типів близька і за складом кера- мічного тіста. Посудини типу VIII за а. Опай- цем виготовлені з щільної, добре відмученої керамічної маси бежево-червоного кольору, з візуально помітними рідкими домішками слюди. Їх поверхня вкрита ангобом світло- бежевого кольору. До складу керамічного тіс- та амфор типу 36 за Д. Парасківим також вхо- дять домішки слюди, проте їх кількість значно більша, до того ж, формувальна маса деяких екземплярів містить пісок та не ідентифіковані частки коричневого кольору. Черепок цих по- судин у зламі червоний, рожевий чи бежево- жовтий, а ангоб — бежево-білий або темно- рожевий. Центр виробництва амфор типу VIII за а. Опайцем залишається нелокалізованим. Проте, виходячи з візуально помітних особли- востей складу керамічного тіста, можна при- пустити, що їх виготовляли в середземномор’ї, можливо в його східній частині. Хоча знахідки досліджуваних амфор в цьому регіоні поки що не зафіксовані, відомо, що формувальна маса керамічної тари, виготовленої на узбережжі Малої азії, часто містить включення слюди (Quiri 2015, р. 169). Морфологічні ознаки (високе горло, вере- теноподібний, витягнутий тулуб) та покриття ангобом опосередковано вказують на те, що ці посудини були призначені для транспор- тування рідини. Мало імовірно, що таким то- варом була оливкова олія. судячи з форми амфор типів 20 та 24 за Г. Дресселем, кера- мічна тара, в котрій в римську епоху перево- зилась оливкова олія, характеризується окру- глим, майже сферичним (Peacock, Williams 1991, р. 136, fig. 67) або яйцеподібним тулу- бом (Opaiţ 2007, p. 628—629, fig. 1, 3a, 3b; 2, 4). На думку а. Опайца, в досліджуваній ам- форній тарі могло перевозитись вино (Opaiţ 2004b, p. 15). амфори раннього варіанту типу VIII за а. Опайцем датуються здебільшого ІІ—ІІІ ст. н. е., хоча посудину, що походить з Егісусу, від- носять до кінця І ст. до н. е. — початку І ст. н. е. (Opaiţ 2004а, p. 299). У ІV ст. н. е. починається виготовлення амфор пізнього варіанту, які по- бутували до кінця ІV — початку V ст. н. е. (Opaiţ 2004b, p. 15) та набули поширення здебільшого в Західному Причорномор’ї, хоча зустрічають- ся і в північній частині регіону (Opaiţ 2004а, p. 299, fig. 14). судячи з опублікованих матеріалів, аре- ал розповсюдження амфор раннього варіан- ту типу VIII за а. Опайцем невеликий і пере- важно припадає на Подунав’я. Фрагментова- ні посудини знайдені у Нижній Мезії: в Егісусі (Opaiţ 1980, pl. IV, 1; Opaiţ 2004b, p. 14), Новах (Biernacki, Klenina 2010, p. 984—985, fig. 4, 9), троезмісі (Opaiţ 1980, p. 306, pl. VІІI, 4), Ви- шині (Opaiţ 2004b, p. 14) (рис. 2, 3—5). Ще дві верхні частини амфор походять з Верхньої Ме- зії, де були виявлені у трансдієрні та Вимина- циї (Bjelajac 1996, p. 31, sl. VII, 38, 41) (рис. 1, 2, 3; 2, 1, 2). Привертає увагу той факт, що практично всі знахідки ранніх амфор типу VIII за а. Опай- цем були здійснені при дослідженні римських військових таборів або міст, де у ІІ—ІІІ ст. н. е. дислокувались військовослужбовці Римської імперії. На перший погляд, виключення стано- вить вже згадувана ціла посудина з могиль- ника «совхоз № 10». Проте ця археологічна пам’ятка розташована неподалік від Херсоне- су, звідки амфора і могла потрапити до насе- лення, що залишило некрополь. В цьому міс- ті, а також в його окрузі, з початку ІІ ст. н. е. (сарновски 2000, с. 210), або з рубежу 40-х — 50-х рр. цього століття (Зубарь 2000, с. 255) пе- ребував римський військовий контингент, пе- реведений з провінції Нижня Мезія. Це спостереження може стосуватися і тіри, куди, після підкорення Дакії на по- чатку ІІ ст. н. е., з тієї ж Нижньої Мезії була виведена вексилляція, яка спочатку комп- лектувалась з військовослужбовців V Ма- кедонського легіону та допоміжних підроз- ділів (сон 1993, с. 31). Військовий контин- гент перебував тут до середини ІІІ ст. н. е. і на різних етапах складався з солдат V Маке- донського, ХІ Клавдієвого, І Італійського ле- гіонів та ауксиліїв (Зубарь, сон 1999, с. 119, 122). Римська військова присутність в місті засвідчена як епіграфічними даними (при- свячувальні написи, легіонні клейма на чере- пиці) (Карышковский, Клейман 1985, с. 98— 99), так і речовими знахідками. До останніх в першу чергу відносять предмети озброєн- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 103 ня та елементи римського військового спо- рядження (Клейман 1971, с. 233, 237, рис. 8; Черненко,Зубарь, сон 1989, с. 250—252; сон, Назаров 1993, с. 120—123; Зубарь, сон 1999, с. 121), вотивну скульптуру з зображенням фракійського вершника (Фурманська 1965, с. 163), а також фрагменти мортаріїв (Клей- ман, сон 1983, с. 52—53). Крім того, на те- риторії цитаделі відкриті залишки так званої «будівлі вексилляції», що була перекрита че- репицею з клеймами І Італійського легіону (Клейман 1971, с. 229—238; Карышковский, Клейман 1985, с. 100—101). слід відзначити, що жодну із знахідок ам- фор типу VIII за а. Опайцем, зроблених у тірі, не можливо достеменно пов’язати з перебуван- ням римських військових в місті. Один з фраг- ментів виявлено за межами цитаделі, на тери- торії якої, імовірно, і розміщувався гарнізон, а ще два уламка походять з перевідкладених верств, якими були заповнені комплекси піз- ньоантичного та середньовічного часу. Втім, це зовсім не означає, що данні посудини не могли використовуватися римськими солдата- ми. Ці фрагменти, разом з культурними наша- руваннями римської доби, могли бути перемі- щені при переплануванні території цитаделі в більш пізній час. таким чином, в тірі присутні лише амфо- ри раннього варіанту типу VIII за а. Опай- цем. Невелика кількість знахідок виключає прямі постачання їх у місто. Більш вірогід- ним є імпорт цієї керамічної тари з Нижньо- го Подунав’я внаслідок торгівельних операцій, що мали посередницький характер. Можна припустити, що цю амфорну тару виготовля- ли впродовж ІІ—ІІІ ст. н. е. у одному з східно- середземноморських виробничих центрів, ви- пуск продукції якого, в основному, був орієн- тований на забезпечення римських військових контингентів, котрі базувались у провінціях Верхня та Нижня Мезія. При чому надходили вони переважно на територію останньої. Разом з тим, цілком можливо, що товари у досліджу- ваних посудинах могли купуватись і громад- ським населенням. Ранні амфори типу VIII за а. Опайцем май- же не зустрічаються за межами обох Мезій і практично не відомі на цивільних пам’ятках. такий розподіл знахідок навряд є випад- ковим — їх поширення на схід, вірогідно, пов’язане з просуванням римських військових підрозділів. Відомо, що раціон римських сол- дат був доволі рясним. Разом з зерном, м’ясом, оливковою олією (або еквівалентними їй про- дуктами) (Klenina 2005, р. 403) вони отримува- ли і достатню кількість вина (Винокуров 1999, с. 176). Як вже зазначалось вище, основним товаром, котрий перевозився у досліджуваних амфорах, імовірно, було вино. тому не дивно, що їх вміст міг бути призначений і для рим- ських військових. Можливо, амфори типу VIII за а. Опайцем потрапили в тіру разом з римськими солда- тами із Нижньої Мезії за маршрутом, зобра- женим на ітінерарії з Дура-Европос, під час виведення вексилляції або в ході подальших ротацій військових упродовж ІІ — першої по- ловини ІІІ ст. н. е. Втім, обставини тірських знахідок роблять наші уявлення про шляхи їх надходження у місто доволі гіпотетичними. В будь якому разі, вони значно розширюють ареал розповсюдження цього рідкісного різ- новиду тари та свідчать про контакти тіри з містами дунайських провінцій Римської ім- перії. Винокуров Н.И. Виноделие античного Боспора. Москва, 1999. Ельницкий Л.а. Новый источник по географии северно- го Причерноморья. Вестник древней истории. 1937, № 1, с. 240—246. Зубарь В.М. О римских войсках в Херсонесе и его окру- ге в середине II — первой трети III вв. Балаклава. Римская военная база и святилище Юпитера Долихе- на (отв. ред. т. сарновски, О.Я. савеля). Варшава, 2000, с. 252—264. Зубарь В.М., сон Н.а. Нові археологічні данні про рим- ську залогу тіри. Археологія. 1999, № 3, с. 118—123. Карышковский П.О., Клейман И.Б. Древний город тира. Киев, 1985. Клейман И.Б. Раскопки помещения вексилляции І Ита- лийского легиона в тире. Материалы по археологии Северного Причерноморья. 1971, вип. 7, с. 229—238. Клейман И.Б., Кравченко а.а. Отчет о раскопках тиры и средневекового Белгорода Белгород-тирской экспедицией Одесского археологического музея в 1980 г. Науковий архів Одеського археологічного музею НАН України. Д. № 88100. Клейман И.Б., сон Н.а. Западнопонтийские и провин- циальноримские культурно-экономические связи тиры. Материалы по археологии Северного Причер- номорья (отв. ред. В.П. Ванчугов, Г.а. Дзис-Райко). Киев, 1983, с. 47—59. Подосинов а.В. Черное море в картографической тради- ции античности и раннего средневековья. Древней- шие государства Восточной Европы 1996—1997 гг. Северное Причерноморье в античности. Вопросы ис- точниковедения (отв. ред. а.В. Подосинов). Москва, 1999, с. 237—252. Росохацкий а.а., Батизат Г.В., Кожокару В., Оприш И. Отчет о работе Белгород-тирской экспедиции Института археологии НаН Украины при учас- тии Института фракологии Румынии в 1997 г. На- уковий архів Інституту археології НАН України. Д. № 1997/71. самойлова т.Л. Основні підсумки робіт на пам’ятці тіра- Білгород і подальші перспективи дослідження. Архе- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3104 ологічні дослідження Львівського університету. 2007, вип. 10, с. 120—130. самойлова т.Л. Новые данные о позднеантичной тире. Краткие сообщения Одесского археологического об- щества (отв. ред. с.Б. Охотников, В.Г. Петренко). Одесса, 2008, с. 140—143. самойлова т.Л., Кожокару В., Богуславский Г.с. ан- тичная тира — средневековый Белгород (отчет о раскопках за 1996—1999 гг.). Tyras — Cetatea Albă / Belhorod-Dnistros’kyj. Săpături 1996—1999 (edited by P. Roman, S. Kryzickij). Buharesti, 2002, № I, р. 159— 186. самойлова т.Л., Кожокару В., смольянинова с.П., Бо- гуславский Г.с., Остапенко П.В. Отчет о работе украино-румынской Белгород-тирской экспедиции в 2002 г. Науковий архів Інституту археології НАН України. Д. № 2002/93. сарновски т. Надгробие вольноотпущенников IOSPEI2 562 и вопрос о времени введения римско- го гарнизона в Херсонес. Римская военная база и свя- тилище Юпитера Долихена (отв. ред. т. сарновски, О.Я. савеля). Варшава, 2000, с. 206—211. сон Н.а. тира римского времени. Киев, 1993. сон Н.О., Назаров В.В. Знахідки римської зброї в тірі та Ольвії. Археологія. 1993, № 1, с. 120—123. стржелецкий с.Ф., Высотская т.Н., Рыжова Л.а., Жест- кова Г.И. Население округи Херсонеса в первой по- ловине І тысячелетия новой эры (по материалам некрополя «совхоз № 10»). Stratum plus. 2005, № 4, с. 27—277. Черненко Е.В., Зубарь В.М., сон Н.а. Бутероль из тиры. Советская археология. 1989, № 2, с. 250—252. Biernacki A.B., Klenina E.J. Trade Relations Between the Lower Danube Region and Mediterranean in the Late Roman Period: The Ceramic Evidence from Novae (Moesia Secunda). Late Roman Coarse Wares, Cooking Wares and Amphorae in the Mediterranean: Archaeology and archaeometry. Comparison between western and eastern Mediterranean (eds. S. Menchelli, S. Santoro, M. Pasquinicci, G. Guiducci). Oxford, 2010, vol. II, p. 983—992. Bjelajac L. Amfore gornjo mezijskog Podunavlja. Belgrade: Archaeological Institute Belgrade, 1996. Klenina E. Supply of the Legio I Italica at Novae (Moesia Inferior) and Tauric Chersonesos. Limes XIX. Proceeding of the XIXth Intermational Congress of Roman Frontier Studies. Pécs, Hungary, September 2003 (eds. Z. Visy). Pécs, 2005. p. 403—414. Opaiţ A. Consideratii preliminare asupra amforelor romane si romano-bizantine din Dobrogea. Peuce. 1980, 8, p. 291— 327. Opaiţ A. The Eastern Mediterranean Amphorae in the Province of Scythia. Transport Amphorae and Trade in the Eastern Mediterranean: Acts of International Colloquium at the Danish Institute at Athens, 26—29 September, 2002 (eds. J. Eiring, J. Lund). Oxford, 2004а, р. 293—308. Opaiţ A. Local and Imported Ceramics in the Roman Province of Scythia (4th—6th centuries AD). Oxford: BAR International Series, 2004b. Opaiţ A. From Dr 24 to LR 2? Late Roman Coarse Wares, Cooking Wares and Amphorae in the Mediterranean. BAR International Series. 2007, № 1662 (II), p. 627— 643. Paraschiv D. Amfore romane şi romano-bizantine în zona Dunării de Jos (sec. I—VII p. Chr.). Iaşi: Editura Fundaţiei Axis, 2006. Peacock D., Williams D. Amphorae and the Roman economy. London-New York, 1991. Quiri E. Imports of eastern transport amphorae to Turin (Italy). Per Terram, Per Mare. Seaborne Trade and the Distribution of Roman Amphorae in the Meditrranean (eds. S. Demesticha). Uppsala, 2015, p. 161—180. Надійшла 06.07.2018 Д.А. Масюта Аспирант, кафедра археологии и этнологии Украины, Одесский Национальный университет им. И.И. Мечникова ОБ ОДНОМ РЕДКОМ тИПЕ аМФОР РИМсКОГО ВРЕМЕНИ ИЗ тИРЫ статья посвящена публикации происходящих из тиры находок амфор раннего варианта типа VIII по классифи- кации а. Опайца,. Это сосуды одной из наиболее редких разновидностей керамической тары позднеримского времени. В тире они представлены несколькими фрагментами профильных частей. Центр их производства пока не локализован, однако, судя по визуально различимым особенностям состава керамического теста, можно сде- лать предположение о производстве этих изделий в Восточном средиземноморье. Морфологические признаки указывают, что данные амфоры предназначались для транспортировки и хранения вина. ареал таких сосудов — преимущественно провинции Верхняя и Нижняя Мезия. В северном Причерноморье они очень редки. Единственный известный экземпляр был обнаружен в могильнике «совхоз 10», расположенном в округе Херсонеса. Практически все амфоры данного типа были найдены при исследовании римских военных лагерей или городов, где во II—III вв. н. э. дислоцировались римские войска. такое распределение находок не случайно и может быть связано с обеспечением римских воинских контингентов. Это наблюдение может касать- ся и тиры, куда с начала II в. н. э. из Нижней Мезии была выведена вексилляция. Римское военное присутствие в городе засвидетельствовано эпиграфическими и археологическими данными. Возможно, рассматриваемая разновидность амфорной тары попала в тиру вместе с римскими солдатами из Нижней Мезии при выводе вексилляции или в ходе дальнейших ротаций военных на протяжении II — первой половины III вв. н. э. также вероятен импорт вина, содержащегося в этих сосудах, из Нижнего Подунавья в ре- зультате торговых операций, имевших посреднический характер. К л ю ч е в ы е с л о в а: амфоры, тип VIII по А. Опайцу, позднеримское время, Тира, Причерноморье, Подунавье, римские провинции, римское военное присутствие. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 105 Denis A. Masiuta Ph.D. student, Department of Archaeology and Ethnology of Ukraine, Odesa National University named by I.I. Mechnikov ON ThE ONE RARE TYPE OF ROMAN AMPhORAE FROM TYRAS The paper deals with the publication of amphorae finds from Tyras classified as the early variant of type VIII according to A. Opaiţ. These vessels are attributed as one of the rarest varieties of the late Roman pottery ware. In Tyras these vessels are represented by several fragments of profile parts. Their center of production has not been localized yet. however judging by the visually distinct features of the clay composition, one can assume that they were made in the Eastern Mediterranean. The morphological features indicate that these amphorae were intended for transportation and storage of wine. The spread area of such vessels is the territory of provinces Moesia Superior and Moesia Inferior. They are very rare in the North Pontic region. The only known sample was found at the “Sovkhoz 10” cemetery located in the vicinity of Chersonesus. Almost all amphorae of this type were found during the excavations of Roman military camps or cities, where Roman soldiers were stationed during the 2nd — 3rd centuries CE. Such a distribution of findings is hardly accidental and may be related to the provision of Roman military contingents. That observation may also apply to Tyras, where the vexillatio was shifted from the Moesia Inferior since the beginning of the 2nd century CE. The Roman military presence in the city is evidenced by the epigraphic and archaeological data. Perhaps, the variety of transport amphorae under study occurred in Tyras together with Roman soldiers from Moesia Inferior when shifting the vexillatio or during further rotations of troops during the 2nd — first half of the 3rd century CE. It is also likely that the wine contained in these vessels was imported from the Lower Danube River region as a result of mediatorial commercial trade. K e y w o r d s: amphorae, type VIII by A. Opaiţ, late Roman period, Tyras, Black Sea region, the Danube River region, Roman provinces, Roman military presence. References Biernacki A.B., Klenina E.J. Trade Relations Between the Lower Danube Region and Mediterranean in the Late Roman Period: The Ceramic Evidence from Novae (Moesia Secunda). Late Roman Coarse Wares, Cooking Wares and Amphorae in the Mediterranean: Archaeology and archaeometry. Comparison between western and eastern Mediterranean (eds. S. Menchelli, S. Santoro, M. Pasquinicci, G. Guiducci). Oxford, 2010, vol. 2, pp. 983-992. Bjelajac L. Amfore gornjo mezijskog Podunavlja. Belgrade, 1996. Chernenko E.V., Zubar V.M., Son N.A. Buterol iz Tiry. Sovetskaia arkheologiia. 1989, no. 2, pp. 250-252. Elnytskii L.A. Novyi istochnik po geografii Severnogo Prichernomoria. Vestnik drevnei istorii. 1937, no. 1, pp. 240-246. Karyshkovskyi P.O., Kleiman I.B. Drevnii gorod Tira. Kyiv, 1985. Kleiman I.B. Raskopki pomeshcheniia veksilliatsii I Italiiskogo legiona v Tire. Materialy po arkheologii Severnogo Prichernomoria. 1971, vol. 7, pp. 229-238. Kleiman I.B., Kravchenko A.A. Otchet o raskopkakh Tiry i srednevekovogo Belgoroda Belgorod-Tirskoi ekspeditsiei Odesskogo arkheologicheskogo muzeia v 1980 g. Naukovyi arkhiv Odeskoho arkheolohichnoho muzeiu NAN Ukrainy. D. № 88100. Kleiman I.B., Son N.A. Zapadnopontiiskie i provintsialnorimskie kulturno-ekonomicheskie sviazi Tiry. Materialy po arkheologii Severnogo Prichernomoria (eds. V.P. Vanchugov, G.A. Dzis-Raiko). Kyiv, 1983, pp. 47-59. Klenina E. Supply of the Legio I Italica at Novae (Moesia Inferior) and Tauric Chersonesos. Limes XIX. Proceeding of the XIXth Intermational Congress of Roman Frontier Studies. Pécs, Hungary, September 2003 (ed. Z. Visy). Pécs, 2005, pp. 403-414. Opaiţ A. Consideratii preliminare asupra amforelor romane si romano-bizantine din Dobrogea. Peuce. 1980, no. 8, pp. 291-327. Opaiţ A. The Eastern Mediterranean Amphorae in the Province of Scythia. Transport Amphorae and Trade in the Eastern Mediterranean: Acts of International Colloquium at the Danish Institute at Athens, 26-29 September, 2002 (eds. J. Eiring, J. Lund). Oxford, 2004а, pр. 293-308. Opaiţ A. Local and Imported Ceramics in the Roman Province of Scythia (4th-6th centuries AD). Oxford, 2004b. Opaiţ A. From Dr 24 to LR 2? Late Roman Coarse Wares, Cooking Wares and Amphorae in the Mediterranean. BAR International Series. 2007, vol. 1662 (2), pp. 627-643. Paraschiv D. Amfore romane şi romano-bizantine în zona Dunării de Jos (sec. I-VII p. Chr.). Iaşi, 2006. Peacock D., Williams D. Amphorae and the Roman economy. London; New York, 1991. Podosinov A.V. Chernoe more v kartograficheskoi traditsii antichnosti i rannego srednevekovia (ed. A.V. Podosynov). Drevneishye gosudarstva Vostochnoi Evropy 1996-1997 gg. Severnoe Prychernomorie v antychnosty. Voprosy istochnikovedeniia. Moskva, 1999, pp. 237-252. Rosokhatskyi A.A., Batyzat G.V., Kozhokaru V., Oprysh I. Otchet o rabote Belgorod-Tyrskoi ekspedytsii Instituta arkheologyy NAN Ukrainy pri uchastii Instituta frakologyy Rumynii v 1997 g. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy. D. № 1997/71. Samoilova T.L. Osnovni pidsumky robit na pamiattsi Tira-Bilhorod i podalshi perspektyvy doslidzhennia. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu. 2007, vol. 10, pp. 120-130. Samoilova T.L. Novye dannye o pozdneantichnoi Tire. Kratkie soobshcheniia Odesskogo arkheologicheskogo obshchestva (eds. S.B. Okhotnikov, V.G. Petrenko). Odessa, 2008, pp. 140-143. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3106 Samoilova T.L., Kozhokaru V., Boguslavskii G.S. Antichnaia Tira - srednevekovyi Belgorod (otchet o raskopkakh za 1996- 1999 gg.). Tyras - Cetatea Albă / Belhorod-Dnistros’kyj. Săpături 1996-1999 (eds. P. Roman, S. Kryzickij). Buharesti, 2002, no. 1, рp. 159-186. Samoilova T.L., Kozhokaru V., Smolianinova S.P., Boguslavskii G.S., Ostapenko P.V. Otchet o rabote ukraino-rumynskoi Belgorod-Tirskoi ekspeditsii v 2002 g. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy. D. № 2002/93. Sarnovski T. Nadgrobie volnootpushchennikov IOSPEI2 562 i vopros o vremeni vvedeniia rimskogo garnizona v Khersones. Rimskaia voennaia baza i sviatilishche Yupitera Dolikhena (eds. T. Sarnovski, O.Ya. Savelia), Warszawa, 2000, pp. 206-211. Son N.A. Tira rimskogo vremeni. Kyiv, 1993. Son N.O., Nazarov V.V. Znakhidky rymskoi zbroi v Tiri ta Olvii. Arkheolohiia. 1993, no. 1, pp. 120-123. Strzheletskii S.F., Vysotskaia T.N., Ryzhova L.A., Zhestkova h.I. Naselenie okrugi Khersonesa v pervoi polovine I tysiacheletiia novoi ery (po materialam nekropolia “Sovkhoz № 10”). Stratum plus. 2005, no. 4, pp. 27-277. Quiri E. Imports of eastern transport amphorae to Turin (Italy). Per Terram, Per Mare. Seaborne Trade and the Distribution of Roman Amphorae in the Meditrranean (ed. S. Demesticha). Uppsala, 2015, pp. 161-180. Vinokurov N.I. Vinodelie antichnoho Bospora. Moskva, 1999. Zubar V.M. O rismskikh voiskakh v Khersonese i ego okruge v seredine II - pervoi treti III vv. Balaklava. Rimskaia voennaia baza i sviatilishche Yupytera Dolikhena (eds. T. Sarnovski, O.Ya. Savelia). Warszawa, 2000, pp. 252-264. Zubar V.M., Son N.A. Novi arkheolohichni danni pro rymsku zalohu Tiry. Arkheolohiia. 1999, no. 3, pp. 118-123.

Про один рідкісний тип амфор римського часу з Тіри

Репозитарії

Схожі ресурси