Рец.: Котенко В. В. Поселення херсонеської хори Маслини у Північно-Західній Тавриці
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2018
|
| Schriftenreihe: | Археологія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195685 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Рец.: Котенко В. В. Поселення херсонеської хори Маслини у Північно-Західній Тавриці / О.А. Ручинська // Археологія. — 2018. — №. 3. — С. 147–150. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-195685 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1956852023-12-06T18:18:56Z Рец.: Котенко В. В. Поселення херсонеської хори Маслини у Північно-Західній Тавриці Ручинська, О.А. Рецензії 2018 Article Рец.: Котенко В. В. Поселення херсонеської хори Маслини у Північно-Західній Тавриці / О.А. Ручинська // Археологія. — 2018. — №. 3. — С. 147–150. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195685 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Ручинська, О.А. Рец.: Котенко В. В. Поселення херсонеської хори Маслини у Північно-Західній Тавриці Археологія |
| format |
Article |
| author |
Ручинська, О.А. |
| author_facet |
Ручинська, О.А. |
| author_sort |
Ручинська, О.А. |
| title |
Рец.: Котенко В. В. Поселення херсонеської хори Маслини у Північно-Західній Тавриці |
| title_short |
Рец.: Котенко В. В. Поселення херсонеської хори Маслини у Північно-Західній Тавриці |
| title_full |
Рец.: Котенко В. В. Поселення херсонеської хори Маслини у Північно-Західній Тавриці |
| title_fullStr |
Рец.: Котенко В. В. Поселення херсонеської хори Маслини у Північно-Західній Тавриці |
| title_full_unstemmed |
Рец.: Котенко В. В. Поселення херсонеської хори Маслини у Північно-Західній Тавриці |
| title_sort |
рец.: котенко в. в. поселення херсонеської хори маслини у північно-західній тавриці |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195685 |
| citation_txt |
Рец.: Котенко В. В. Поселення херсонеської хори Маслини у Північно-Західній Тавриці / О.А. Ручинська // Археологія. — 2018. — №. 3. — С. 147–150. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT ručinsʹkaoa reckotenkovvposelennâhersonesʹkoíhorimasliniupívníčnozahídníjtavricí |
| first_indexed |
2025-07-16T23:48:04Z |
| last_indexed |
2025-07-16T23:48:04Z |
| _version_ |
1837849310827380736 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 147
Рецензії
© О.А. РучинськА, 2018
В. В. К о т е н к о. Поселення херсонеської хори
Маслини у Північно-Західній Тавриці.
Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2017. 228 с.
* РучинськА Оксана Анатоліївна — кандидат іс-
торичних наук, доцент кафедри історії стародавньо-
го світу та середніх віків Харківського національного
університету ім. В.н. каразіна, ruoks69@gmail.com
Останнім часом спостерігається підвищен-
ня наукового інтересу до стародавньої істо-
рії та археології Північного Причорномор’я,
пов’язане з прагненням зрозуміти особливості
й конкретизувати загальну концепцію розви-
тку грецьких держав і народів у даному регіо-
ні. у 2017 р. історія археологічних досліджень
Північного Причорномор’я поповнилась мо-
нографією кандидата історичних наук Вікто-
рії Володимирівни котенко, яку присвяче-
но вивченню поселення Маслини на північ-
ному кордоні Херсонеського полісу. Всебіч-
не дослідження даного поселення як частини
хори одного з найбільших полісів Північно-
го Причорномор’я — Херсонеса Таврійсько-
го дозволяє виявити особливості політичного
упорядкування, економічного та культурного
розвитку цього античного центру, простежи-
ти його кордони під час найвищого розквіту на
теренах Північно-Західної Таврики.
Археологічні дослідження поселення Мас-
лини проводилися в період з 1972 по 1985 рр.
під керівництвом доцента кафедри історії ста-
родавнього світу та середніх віків Харківсько-
го університету В.О. Латишевої, що дало мож-
ливість накопичити значний масив інформації
(Латышева 1972; 1973; 1974; 1975; 1976; 1978;
1981; 1984; 1985). на сучасному етапі вияви-
лась нагальна необхідність детального вивчен-
ня всієї колекції знахідок, яка залишалася нео-
публікованою, аналізу існуючого та залучення
до наукового обігу, з використанням сучасних
методів дослідження, масового археологічно-
го матеріалу з розкопок поселення. Зазначи-
мо, що до книги В.В. котенко не було створено
жодної комплексної роботи, яка б узагальнила
відомості про дане античне поселення в системі
Херсонеської хори та дозволила виявити його
місце та роль в системі античних пам’яток регі-
ону. Тема, в цілому, належить до малодослідже-
них у вітчизняній історіографії, що підвищує її
науково-пізнавальну та практичну цінність.
В монографії детально розглянуто історію
археологічних досліджень поселення Масли-
ни, зроблено загальний огляд історіографіч-
ного доробку, вивчені різні точки зору радян-
ських та сучасних вітчизняних дослідників з
приводу причин проникнення Херсонесу Тав-
рійського в регіон Північно-Західної Таврики,
виявлена необхідність переосмислення заста-
рілих гіпотез. наприклад, цінним є спросту-
вання дослідницею, на основі аналізу археоло-
гічних джерел, припущення про військову ко-
лонізацію регіону та трактування зведення тут
фортифікацій в якості засобу оборони проти
скіфів (с. 37). Такий підхід дозволив автору мо-
нографії у кожній частині роботи акцентувати
увагу на недосліджених раніше або дискусій-
них аспектах.
Положення та узагальнення, представлені
в монографічному дослідженні, значною мі-
рою є новими, базуються на широкій джерель-
ній базі, яка включає весь комплекс археоло-
гічних матеріалів повністю розкопаного анти-
чного поселення в сільській окрузі Херсонесу
Таврійського. Археологічні джерела класифі-
ковані за категоріями і типами, додатково ви-
користовуються нумізматичні джерела та дані
з польової документації В.О. Латишевої. Ав-
тор використовувала архівні матеріали Інсти-
туту археології нАн україни, Музею археоло-
гії Хну імені В.н. каразіна. Застосування всіх
цих джерел в комплексі дозволяє дійти висно-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3148
вку про вірогідність наведеного в дослідженні
фактичного матеріалу та правомірність осно-
вних положень роботи.
Безумовним плюсом роботи є спроба за-
гальної планувальної реконструкції поселен-
ня, детальний аналіз керамічного комплек-
су, виявлення хронології та атрибуції окремих
груп матеріалу. необхідним є також критич-
не переосмислення ряду теоретичних позицій
відносно економічного розвитку Херсонесь-
кого полісу, розпочате В.В. котенко. напри-
клад, встановлення місця поселення Маслини
в транзитній торгівлі з сусіднім Ольвійським
полісом, взаємовідносин з варварським насе-
ленням в межах хори Херсонесу (с. 149—150,
161—162).
Зазначимо, що після майже сорокарічно-
го вивчення цієї античної пам’ятки: розвідок,
обстежень та планомірних розкопок (Щепин-
ський, черепанова 1974, с. 62—65; Щеглов
1978, с. 40; смекалова 2010, с. 4—6), поселення
Маслини залишається недостатньо вивченим,
тому не можна не визнати значущою спробу
автора залучити до наукового обігу на сучас-
ному рівні масового археологічного матеріалу
з розкопок (близько чотирьох тисяч одиниць),
аналіз якого відображено у багатьох додатках
та ілюстраціях, що допомагають провести під-
рахунки та відображають оригінальність ро-
боти. Заслуговує уваги трудомісткість і спе-
цифічність проведеної в дослідженні роботи з
масовими матеріалами. саме такий підхід за-
безпечив значний елемент наукової новизни
монографії В.В. котенко, яка проявляється,
перш за все, через комплексне використання
як археологічних, так і історичних джерел і від-
повідних наукових методів, а також в контек-
стному узагальненні проблеми.
Важливо, що в роботі постійно перепліта-
ються викладення археологічного матеріалу,
його аналіз та узагальнення, в яких автор дає
власне бачення особливостей матеріальної
культури мешканців поселення Маслини.
В цілому прийнятна структура монографії
дозволила зосередитися на основних напрям-
ках, вузлових аспектах проблеми. книга скла-
дається зі вступу, чотирьох розділів, висновків,
докладного списку використаних джерел і лі-
тератури, 6 додатків, списку ілюстрацій. ком-
позиційній структурі притаманні логічність та
послідовність.
Важливою частиною першого розділу є ви-
вчення основних етапів археологічного дослі-
дження поселення Маслини. Автор ретельно
розглянула внесок П.М. Шульца, О.М. Ще-
глова, А.О. Щепинського, О.М. черепанової,
які розпочали дослідження Маслин, зазначив-
ши, що попереднє датування поселення III—
II ст. до н. е., в ході подальшого вивчення було
розширене. Особливу увагу в дослідженні при-
ділено діяльності загону Харківського універ-
ситету в складі Північно-кримської експе-
диції ІА Ану, який на чолі з В.О. Латишевою
проводив багаторічні систематичні розкопки
поселення Маслини.
Достовірність отриманих В.В. котенко ви-
сновків забезпечена глибоким знанням істо-
ріографічної традиції. Автором враховані всі
нові тенденції, пов’язані з виявленням пале-
огеографічної ситуації в античній Північно-
Західній Тавриці, питаннями формування
хори Херсонесу та її економічного розвитку,
що проявилися в останнє десятиліття в робо-
тах В.О. кутайсова, Т.М. смекалової, А.В. Буй-
ських, В.В. крапівіної, М. Хансена та інш. Зна-
чну кількість історіографічного списку склада-
ють роботи, що вийшли вже в новому, XXI ст.,
зокрема в останнє десятиліття. Це дало мож-
ливість чітко визначити сучасний стан вивче-
ності теми й знайти шляхи вирішення постав-
лених проблем.
Міркування дослідниці базуються на ши-
рокій джерельній базі, передусім представле-
ній залишками матеріальної культури, що чіт-
ко розділені на декілька категорій: будівельні
рештки, керамічний комплекс, предмети по-
буту. В результаті автором книги здійснюєть-
ся кваліфікований аналіз зазначених джерел,
дається їх самостійна інтерпретація. Разом з
тим, видається, що для інтерпретації архео-
логічного матеріалу з поселення Маслини та
проведення аналогій, на наш погляд, необхід-
не використання античного наративу стосов-
но Північного Причорномор’я, а також актив-
не залучення епіграфічного матеріалу та вио-
кремлення керамічної епіграфіки як особливої
категорії джерел.
у наступних трьох розділах книги моделю-
ються три основні напрямки дослідження: 1)
особливості забудови поселення, 2) кераміч-
ний комплекс, 3) взаємовідносини поселен-
ня з Херсонесом, іншими полісами в системі
транзитної торгівлі та місцевим варварським
населенням.
Заслуговує на увагу висновок автора про ха-
рактер монументального будівництва, який за
прийомами є традиційним і пов’язаним з місь-
кою архітектурою та будівельною діяльністю
Херсонеса. Розкриваючи питання забудови
пам’яток херсонеської хори, на прикладі посе-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3 149
лення Маслини, В.В. котенко акцентує увагу
на тому, що садиби сільськогосподарських пе-
риферійних пунктів були в архітектурному від-
ношенні підпорядковані принципам міської
забудови і блокувалися за квартальним прин-
ципом. на базі комплексного аналізу садиб ав-
тором зроблено висновок про багатофункціо-
нальний характер цих комплексів, в яких ба-
шти мали, перш за все, житлову і господарську
функцію. Дослідження забудови селища за
межами укріплення, зі східної частини посе-
лення, дозволило дійти висновку про компак-
тне місцепроживання ремісничого населення,
яке етнічно не ідентифіковане однозначно.
Цілком обґрунтованим є твердження авто-
ра, що на поселенні Маслини було відсутнє
власне гончарне виробництво, масова реміс-
нича продукція надходила сюди переважно з
Херсонеса Таврійського і була або місцевого
полісного виробництва, або довізною з інших
причорноморських та середземноморських
центрів. слід відзначити виявлений дослід-
ницею спектр вжиткових форм, які були ха-
рактерні для елліністичного часу. Безумовним
плюсом роботи є проведення класифікацій-
ного дослідження певних видів форм посу-
ду впродовж всього часу існування пам’ятки,
яке базується на матеріалах всього поселення,
а не окремих комплексів. Заслуговує на ува-
гу думка автора щодо ольвійського експор-
ту сіролощеної кераміки, яка використовува-
лась в поселенні Маслини в якості парадно-
го посуду, поряд із чорнолаковою керамікою,
і часто імітувала її форми. Цікавим є висно-
вок відносно скіфської ліпної кераміки, яка
зустрічається в межах поселення, і відображає
еліно-варварські міжетнічні контакти. Влуч-
ним є зауваження дослідниці щодо наявності
у приміщеннях баштового комплексу одинич-
них фрагментів кизил-кобинської кераміки,
що вказує лише на економічні зв’язки між ел-
лінським та таврським населенням, яке не було
пов’язано з середовищем грецької общини.
Фундаментальний аналіз керамічного комп-
лексу поселення Маслини дозволив В.В. ко-
тенко довести наявність налагоджених еконо-
мічних стосунків між поселенням та центром
полісу і включення Маслин до торгівельних
зв’язків Херсонесу. Безумовним плюсом робо-
ти є спроба побудувати модель контактів між
Ольвією та Херсонесом Таврійським в еллініс-
тичний період шляхом співставлення архео-
логічних матеріалів з рубіжних поселень обох
держав. Це привело до висновку про існуван-
ня певної контактної зони, де перетиналися
інтереси Херсонеської держави, Ольвійського
полісу та варварського населення.
Відсутність в забудові поселення Масли-
ни з другої половини IV до середини II ст. до
н. е. типових елементів оборонного будівни-
цтва навела автора дослідження на думку щодо
мирного співіснування в цій зоні мешканців
Херсонеського полісу з Ольвійським та місце-
вим тавро-скіфським населенням.
у висновках зазначається, що багатофунк-
ціональний будівельний комплекс поселен-
ня Маслини існував з 40-х рр. IV ст. до н. е. і
до загибелі поселення у середині II ст. до н. е.
Поява такої великої поселенської структури на
межі кордонів хори була зумовлена ключовою
необхідністю контролю над цією територією з
боку Херсонеського полісу. Автор підкреслює
мультикультурний характер пам’ятки, яка зна-
ходиться в так званій контактній зоні, де пере-
тинаються інтереси Херсонеса Таврійського,
Ольвії Понтійської та варварів.
В цілому, позитивно оцінюючи моногра-
фію В.В. котенко, вважаємо за необхідне ви-
словити деякі свої побажання щодо змісту до-
слідження. Бажано було показати, яким чином
авторка в реконструкції матеріальної культури
поселення Маслини враховує еволюцію ідео-
логічних переконань, тобто духовну культуру
населення. на наш погляд в Розділі 4 потріб-
но було виділити не лише економічні, а й куль-
турні контакти в напрямках поліс-хора, поліс-
поліс, поліс-варварське населення.
Додаткових доказів потребує висновок
щодо виникнення у II ст. до н. е. поза межа-
ми обвідних стін поселення Маслини, після
загибелі античних садиб, селища близького до
пізньоскифського типу з компактним прожи-
ванням населення, зайнятого ремісничою ді-
яльністю (с. 87—88, 159—160). Деякі сумніви
викликає й період його виникнення.
Виділення більш чітких критеріїв будівель-
них комплексів, характерних поселенню Мас-
лини, дозволили б виявити окремі категорії
приміщень з орієнтиром на місцеву специфіку
забудови. корисним могло бути використання
аналогій археологічних свідоцтв з полісів За-
хідного Причорномор’я, наприклад, матеріалів
дорійського каллатісу, полісу, який за характе-
ром культури був близьким до Херсонесу.
Однак наведені побажання не стосують-
ся основних концептуальних положень дослі-
дження і можуть становити предмет дискусій.
самостійність висновків автора не викликає
сумнівів, а запропоновані автором гіпотези
уявляються цікавими і науково обґрунтовани-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2018, № 3150
ми. книга В.В. котенко виконана на високому
науково-теоретичному рівні, є оригінальним,
самостійним, закінченим дослідженням, яке
має теоретичне і практичне значення та спри-
яє більш глибокому розумінню історичної си-
туації у всьому регіоні Північно-Західної Тав-
рики.
Латышева В.А. Раскопки поселения Маслины в северо-
Западном крыму. Археологические открытия 1972
года. Москва,1973, с. 301—302.
Латышева В.А. Раскопки в северо-Западном крыму. Ар-
хеологические открытия 1973 года. Москва,1974,
с. 298—299.
Латышева В.А. Раскопки поселений в северо-Западном
крыму. Археологические открытия 1974 года.
Москва,1975, с. 312—314.
Латышева В.А. Раскопки поселения Маслины в северо-
Западном крыму. Археологические открытия 1976
года. Москва,1977, с. 324—325.
Латышева В.А. Раскопки античного поселения Маслины в
северо-Западном крыму. Краткие сообщения Инсти-
тута археологии АН СССР. 1978, вып. 156, с. 53—61.
Латышева В.А. Раскопки поселения Маслины. Археоло-
гические открытия 1980 года. Москва,1981, с. 272—
273.
Латышева В.А. исследования в северо-западном крыму.
Археологические открытия 1983 года. Москва,1984,
с. 305—306.
Латышева В.А. некоторые итоги раскопок поселения
Маслины в северо-Западном крыму. Вестник Харь-
ковского университета. 1985, № 268, с. 100—107.
смекалова Т.н. П.н. Шульц — первооткрыватель архео-
логических памятников Тарханкутского полуостро-
ва. Археологические разведки на полуострове Тархан-
кут. симферополь, 2010 (Материалы к археологи-
ческой карте крыма, вып. 3), с. 4—6.
Щеглов А.н. северо-Западный крым в античную эпоху.
Ленинград, 1978.
Щепинський А.О., черепанова О.М. Пам’ятки античного
часу на березі каркінітської затоки. Археологія. 1974,
№ 13, с. 62—65.
Надійшла 03.07.2018
References
Latysheva V.A. Raskopki poselenia Masliny v Severo-Zapadnom Krymu. Arkheologicheskie otkrytia 1972 goda. Moskva, 1973,
pp. 301-302.
Latysheva V.A. Raskopki v Severo-Zapadnom Krymu. Arkheologicheskie otkrytia 1973 goda. Moskva, 1974, pp. 298-299.
Latysheva V.A. Raskopki poselenii v Severo-Zapadnom Krymu. Arkheologicheskie otkrytia 1974 goda. Moskva, 1975, pp. 312-314.
Latysheva V.A. Raskopki poselenia Masliny v Severo-Zapadnom Krymu. Arkheologicheskie otkrytia 1976 goda. Moskva, 1977,
pp. 324-325.
Latysheva V.A. Raskopki antichnogo poselenia Masliny v Severo-Zapadnom Krymu. Kratkie soobshchenia Instituta arkheologii AN
SSSR. 1978, iss. 156, pp. 53-61.
Latysheva V.A. Raskopki poselenia Masliny. Arkheologicheskie otkrytia 1980 goda. Moskva, 1981, pp. 272-273.
Latysheva V.A. Issledovania v Severo-Zapadnom Krimu. Arkheologicheskie otkrytia 1983 goda. Moskva, 1984, pp. 305-306.
Latysheva V.A. Nekotorye itogi raskopok poselenia Masliny v Severo-Zapadnom Krimu. Vestnik Kharkovskogo universiteta. 1985,
no. 268, pp. 100-107.
Smekalova T.N. P.N. Shults - pervootkryvatel arkheologicheskikh pamyatnikov Tarkhankutskogo poluostrova. Arkheologicheskie
razvedki na poluostrove Tarkhankut. Simferopol, 2010 (Materialy k arkheologicheskoi karte Kryma, no. 3), pp. 4-6.
Shcheglov A.N. Severo-Zapadnyi Krym v antichnuyu epokhu. Leningrad, 1978.
Shchepynskyi A.O., Cherepanova O.M. Pamiatky antychnogo chasu na berezi Karkinitskoyi zatoky. Arkheolohiia. 1974, no. 13,
pp. 62-65.
|