Виставка археологічних матеріалів "Поселення Ходосівка-Рославське (кінець ХІ-XIV ст.) як показник неординарності середньовічного села"

Виставка археологічних матеріалів "Поселення Ходосівка-Рославське (кінець ХІ-XIV ст.) як показник неординарності середньовічного села"

З ініціативи Національного музею історії Ук­раїни в його приміщенні нещодавно прой­шла виставка, присвячена вивченню одно­го із середньовічних селищ у складі Ходосів­ського археологічного комплексу, «Поселен­ня Ходосівка-Рославське (кінець XI—XIV ст.) як показник неординарного середньовічного села...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2014
1. Verfasser: Готун, І.А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2014
Schriftenreihe:Археологія
Schlagworte:
Хроніка
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195704
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Виставка археологічних матеріалів "Поселення Ходосівка-Рославське (кінець ХІ-XIV ст.) як показник неординарності середньовічного села" / І.А. Готун // Археологія. — 2014. — №. 3. — С. 125-134. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-195704
record_format dspace
spelling irk-123456789-1957042023-12-06T19:02:07Z Виставка археологічних матеріалів "Поселення Ходосівка-Рославське (кінець ХІ-XIV ст.) як показник неординарності середньовічного села" Готун, І.А. Хроніка З ініціативи Національного музею історії Ук­раїни в його приміщенні нещодавно прой­шла виставка, присвячена вивченню одно­го із середньовічних селищ у складі Ходосів­ського археологічного комплексу, «Поселен­ня Ходосівка-Рославське (кінець XI—XIV ст.) як показник неординарного середньовічного села. Екс­позицію склали речі з розкопок селища в пів­денних київських передмістях — об’єкта куль­турної спадщини. Це понад 350 уні­кальних предметів, які експонувалися вперше. 2014 Article Виставка археологічних матеріалів "Поселення Ходосівка-Рославське (кінець ХІ-XIV ст.) як показник неординарності середньовічного села" / І.А. Готун // Археологія. — 2014. — №. 3. — С. 125-134. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195704 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Хроніка
Хроніка
spellingShingle Хроніка
Хроніка
Готун, І.А.
Виставка археологічних матеріалів "Поселення Ходосівка-Рославське (кінець ХІ-XIV ст.) як показник неординарності середньовічного села"
Археологія
description З ініціативи Національного музею історії Ук­раїни в його приміщенні нещодавно прой­шла виставка, присвячена вивченню одно­го із середньовічних селищ у складі Ходосів­ського археологічного комплексу, «Поселен­ня Ходосівка-Рославське (кінець XI—XIV ст.) як показник неординарного середньовічного села. Екс­позицію склали речі з розкопок селища в пів­денних київських передмістях — об’єкта куль­турної спадщини. Це понад 350 уні­кальних предметів, які експонувалися вперше.
format Article
author Готун, І.А.
author_facet Готун, І.А.
author_sort Готун, І.А.
title Виставка археологічних матеріалів "Поселення Ходосівка-Рославське (кінець ХІ-XIV ст.) як показник неординарності середньовічного села"
title_short Виставка археологічних матеріалів "Поселення Ходосівка-Рославське (кінець ХІ-XIV ст.) як показник неординарності середньовічного села"
title_full Виставка археологічних матеріалів "Поселення Ходосівка-Рославське (кінець ХІ-XIV ст.) як показник неординарності середньовічного села"
title_fullStr Виставка археологічних матеріалів "Поселення Ходосівка-Рославське (кінець ХІ-XIV ст.) як показник неординарності середньовічного села"
title_full_unstemmed Виставка археологічних матеріалів "Поселення Ходосівка-Рославське (кінець ХІ-XIV ст.) як показник неординарності середньовічного села"
title_sort виставка археологічних матеріалів "поселення ходосівка-рославське (кінець хі-xiv ст.) як показник неординарності середньовічного села"
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2014
topic_facet Хроніка
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195704
citation_txt Виставка археологічних матеріалів "Поселення Ходосівка-Рославське (кінець ХІ-XIV ст.) як показник неординарності середньовічного села" / І.А. Готун // Археологія. — 2014. — №. 3. — С. 125-134. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT gotunía vistavkaarheologíčnihmateríalívposelennâhodosívkaroslavsʹkekínecʹhíxivstâkpokaznikneordinarnostíserednʹovíčnogosela
first_indexed 2025-07-16T23:52:43Z
last_indexed 2025-07-16T23:52:43Z
_version_ 1837849605268570112
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 125 Хроніка З ініціативи Національного музею історії Ук­ раїни в його приміщенні нещодавно прой­ шла виставка, присвячена вивченню одно­ го із середньовічних селищ у складі Ходосів­ ського археологічного комплексу, «Поселен­ ня Ходосівка­рославське (кінець Xi—Xiv ст.) як показник неординарного середньовічного села (Матеріали новітніх досліджень Інституту археології НАН України)» 1 (Фалін 2014). Екс­ позицію склали речі з розкопок селища в пів­ денних київських передмістях — об’єкта куль­ турної спадщини (рис. 1; 2). Це понад 350 уні­ кальних предметів, які експонувалися вперше (Готун, Стрельник, Колибенко 2014). Пам’ятку в Ходосівці в уроч. рославське відкрила в 2007 р. Північна постійно діюча експедиція Інституту археології НАНУ і тоді ж розпочала її дослідження. За наявності тут го­ ризонтів доби каменю та палеометалів, а та­ кож знахідок І тис. пам’ятка, передусім, ре­ презентує заплавне селище давньоруського та монгольсько­литовського часу. Від самого по­ чатку робіт селище привернуло увагу високим рівнем розвитку матеріальної та духовної куль­ тури (Готун 2008; див. також щорічні інформа­ ційні повідомлення в збірнику «Археологічні дослідження в Україні» за 2007—2013 рр.). А за­ галом результати розкопок дозволяють ствер­ джувати, що за середньовіччя цей пункт був складним соціально­економічним осередком з розвиненим багатогалузевим господарством 1 Користуючись нагодою, колектив експедиції ви­ словлює щиру вдячність генеральному директору Музею С.М. Чайковському, заступнику генерально­ го директора з наукової роботи Н.Г. Ковтанюк, за­ відувачу відділу найдавнішої історії М.О. Стрель­ ник, науковому співробітнику В.О. Колибенку та всьому колективу установи за ініціювання цього за­ ходу та високий рівень його організації. ВИСТАВКА АРХеОЛОГІЧНИХ МАТеРІАЛІВ «ПОСеЛеННЯ ХОДОСІВКА-РОСЛАВСЬКе (КІНеЦЬ XI — XIV ст.) ЯК ПОКАЗНИК НеОРДИНАРНОСТІ СеРеДНЬОВІЧНОГО СеЛА» і значним рівнем добробуту населення. Крім типових для південноруського села речей, тут виявлено прикраси, які традиційно вважали прикметними міському населенню, елементи озброєння та воїнського обладунку та ін., чис­ ло яких, з огляду на досліджену площу, пере­ вершує показники деяких синхронних урба­ ністичних центрів. Відтак, виставка дає при­ від тезово охарактеризувати цю неординарну пам’ятку. Основою середньовічної економіки було сільське господарство. На його особливості вказують залізні наральники, коса, фрагмент серпа та уламок ще одного знаряддя для зби­ рання врожаю (Готун, Сухонос, Казимір 2013, с. 187, 196—197, рис. 1, 5,  9,  11). Лопаткопо­ дібні черешкові наральники від одного із різ­ новидів рал з полозом репрезентують виділе­ ний дослідниками тип ЧВ1 — широколопате­© І.А. ГОТУН, 2014 Рис.  1. Титульна сторінка присвяченого ви­ ставці буклету ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 126 ві масивні наконечники з порівняно короткою лопаттю (Краснов 1987, с. 54, рис. 31, 2; Древ­ няя русь 1985, с. 235, рис. 83, 20). Використан­ ня таких досить специфічних знарядь, очевид­ но, було зумовлене особливістю навколишніх лучних угідь з потужною кореневою системою. Щодо кіс, то за усталеною думкою, в давній русі їх використовували не для збирання вро­ жаю, а виключно для заготівлі сіна для худоби (Древняя русь 1985, с. 225). З тваринництвом можна пов’язати й зафіксовані на селищі вух­ налі та збруйні кільця. розміщення поселення в широкій заплаві Дніпра, серед боліт і лук, поряд лісового ма­ сиву та неподалік від русел Сіверки й Петиля зумовили розвиток рибальства, мисливства, збиральництва. різні способи вилову риби ілюструють значних розмірів рибальські гач­ ки та різноманітні свинцеві й керамічні важ­ ки для сіток (рис. 3). Якщо керамічні важки округлобоко­циліндричної форми типові для слов’яно­руських пам’яток півдня русі (Готун та ін. 2013, с. 89, рис. 2), металеві демонстру­ ють більше розмаїття форм і розмірів. Серед них є вилиті із свинцю, виготовлені шляхом його холодної обробки, а також у вигляді згор­ нутої в трубку свинцевої пластини (там само, с. 89—90, рис. 3). Рис. 2. Матеріали експозиції Рис. 3. Ходосівка­рославське, рибальські гачки та зразки важків для сіток ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 127 Звернемо увагу на рогові наконечники стріл, які застосовували в полюванні на хутря­ ного звіра (там само, с. 87—88, рис. 1). Вони представлені різними типами: кулеподібні ко­ нічні з черешком, кулеподібні конічні чи то­ мари тупі масивні та наслідування ромбічним наконечникам (див.: Медведев 1966, с. 87—88, табл. 22, 2, 27, 33; 28, 27, 34; 30; 36; 37). Варто наголосити, що такі стріли могли використо­ вувати що на полюванні, що у військових зіт­ кненнях. Так само на полюванні могли ско­ ристатись і військовими знаряддями. З огля­ ду на топографію пункту, можна припустити, що мешканці селища займалися збиральниц­ твом, бортництвом і заготівлею всіляких мате­ ріалів — барвників, дубильних речовин та ін. Адже сліди вказаних промислів в умовах сухо­ го культурного шару мало вловимі, а факти їх фіксації, як у випадку із шкаралупою ліщини в давньоруському колодязі в Автуничах, станов­ лять виняток. Значне місце серед занять населення посі­ дало прядіння і ткацтво. Хоча самі верстати за­ фіксувати складно (хіба що у вигляді обгорілих дерев’яних деталей чи кістяних цівок), пря­ діння добре простежується за знахідками пря­ селець. На селищі виявлено досить представ­ ницьку їх серію, виготовлені вони переважно із овруцького шиферу. Крім кам’яних, є вито­ чене із стінки амфори (Готун та ін. 2013, с. 91— 92, рис. 4). Вичинка шкур простежується за знахідками чинбарського чи лимарського ін­ струмента із щелепи тварини, кістяних проко­ лок, а також шил і швайок; виготовлення одягу маркується залізними голками (там само, с. 92, рис. 1; Готун, Сухонос, Казимір 2013, с. 188). Особливості переробки врожаю та приготу­ вання харчів жителями селища наочно демон­ струють виявлені жорна із різних порід каме­ ню (Готун та ін. 2013, с. 93—94, рис. 6), а також найчисленніша категорія знахідок — фраг­ менти посуду різного призначення. Вони ре­ презентують кухонну, столову й тарну кера­ міку. Несподівано високим виявився відсоток уламків з поливою різних відтінків, на багатьох фрагментах зафіксовано її бризки, смуги, по­ тьоки. є й зразки вишуканого посуду, знахідки якого поодинокі навіть у великих містах. Се­ ред сюжетів клейм, окрім традиційних, трап­ ляються у вигляді літер. Зафіксовано уламки довізних з Причорномор’я амфор і полив’яних глеків. Окрім глиняного, населення корис­ тувалося скляним і металевим посудом, а на ймовірність виготовлення дерев’яного вказу­ ють відповідні інструменти. Сам спосіб ведення натурального госпо­ дарства в середньовіччі диктував необхідність обробки дерева й кістки. Перша галузь репре­ зентована виявленими в культурному шарі та заглиблених частинах об’єктів інструментами (рис. 4): пероподібним свердлом, цілим і фраг­ ментованими ложкорізами та ін. (Готун, Сухо­ нос, Казимір 2013, с. 187, рис. 1, 3, 4, 6), дру­ га — численними знахідками оброблених фраг­ ментів кістки та рогу (Готун та ін. 2013, с. 88, 94—95, рис. 1). Показова одна з останніх зна­ хідок: гостроконечник з оленячого рогу з ре­ тельно обробленими відростками (рис. 5). Не виключено, що місцеві майстри виготовили й згадані рогові вістря стріл. Особливо це стосу­ ється плаского, з явними ознаками кустарно­ го виконання. До інструментів для обробки де­ Рис.  4.  Ходосівка­рославське, деревообробні інстру­ менти ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 128 рева умовно віднесено дві знахідки — можли­ во, втулкові тесла (рис. 6). Від решти знарядь вказаного призначення їх відрізняє вузька ро­ боча частина з надто масивною втулкою, вод­ ночас конструктивно схожі на них пешні, як правило, мали дещо інший вигляд (Древняя русь 1985, с. 229, 242, табл. 90, 9). Одне зна­ ряддя опубліковано (Готун, Сухонос, Казимір 2013, с. 187, рис. 1, 10), нещодавно виявлено ще одне. Крім власне деревообробки, логічно припускати, що давня людність виготовляла також вироби з лика, кори та лози. розміщення селища серед боліт і лук з наяв­ ними навколо покладами болотних руд і поряд з лісом — джерелом деревного вугілля — зумо­ вило спеціалізацію в чорній металургії, що по­ сідала суттєве місце в економічній діяльності цього осередку. Опрацювання матеріалів роз­ копок привело фахівців до висновку про функ­ ціонування на селищі значної кількості мета­ лургійних горнів. Не виключено, що з операці­ ями з чорним металом були пов’язані й кілька кухонних горщиків, на денцях яких зсередини зафіксовано прикипілий залізистий конгломе­ рат. Незначна товщина їхніх стінок і відсутність слідів впливу високих температур не дозволяє трактувати ці знахідки як тиглі чи муфелі, тож ідентифікувати функціональне їх призначення поки що складно. Дуже вірогідно, що на селищі виготовляли прості вироби із заліза та сталі, номенклатура та кількість яких досить значна. Не виключе­ но, що тут обробляли й кольорові метали, хоча стверджувати те достеменно поки немає надій­ них підстав. Наголосимо ще на одній галузі, загалом не дуже поширеній що на сільських поселеннях, Рис.  5.  Ходосівка­ рославське, рого­ вий гостроконеч­ ник Рис.  6.  Ходосівка­рослав­ ське, втулкові тесла? Рис.  7.  Ходосівка­ро­ слав ське, накладки з ко льорового металу та фібула ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 129 що в містах. йдеться про обробку бурштину. На селищі досліджено майстерню, в котлова­ ні якої та в навколишньому шарі зібрано по­ над 320 заготовок вставок, намистин і хрести­ ків, готових прикрас, шматків сировини та від­ ходів виробництва. Серед знахідок з об’єкта є й ножі, якими могли знімати окисли з по­ верхні заготовок, бруски, якими могли надава­ ти виробам остаточної форми та шліфувати їх. Аналіз дослідженого на поселенні Ходосівка­ рославське комплексу на тлі розвитку цієї га­ лузі на русі уможливлює висновок, що ця бу­ дівля та знахідки з її заповнення вкладаються у відому нині схему розвитку цього ремесла (Го­ тун, Сухонос, Казимір 2010), зокрема, й врахо­ вуючи останні розробки з цієї теми (журухіна 2011; Хамайко 2011 та ін.). Додамо, що озна­ йомлення з результатами розкопок майстерні в рославському дозволило геологам виділити но­ вий археолого­стратиграфічний тип пам’яток у системі геосайтів (Мацуй, Деревская 2011). Нагадаємо також, що збирання в ярах корін­ ного берега Дніпра вимитого дощовими й та­ лими водами бурштину та його подальший збут вказані серед занять у ХІХ ст. мешканців сусідніх з Ходосівкою сіл Гвоздова, Підгірців і Хотова ([Тутковский] 1893, с. 209; Похилевич 2005, с. 33; 2007, с. 75; Слезы…). Низка знахідок з пам’ятки відноситься до виробів універсального призначення та мар­ кує не якусь певну галузь, а різні. В їх чис­ лі — сокири, ножі та ін. (Готун, Сухонос, Ка­ Рис. 8. Ходосівка­рославське, металеві прикраси ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 130 зимір 2013, с. 188, 196, рис. 1, 8). З­поміж таких звернемо увагу на точильні бруски, зокрема з отвором для підвішування. Традиційна істо­ ріографія пов’язує їх з воєнними походами та військово­торгівельним середовищем. Особливості побуту характеризують зам­ ки та ключі, що водночас засвідчують високий статус мешканців селища, а також кресала, бритва, дрібне хатнє начиння, від якого лиши­ лися накладки, окуття та ін. (Готун, Сухонос, Казимір 2013, с. 189—190, 197, рис. 3; 4). Се­ ред побутових речей є уламки металевих дзер­ кал? із зашліфованою лицьовою поверхнею. Специфіку побутової культури населення ви­ значають і особливості одягу, що, крім усьо­ го, виконував функцію знакової системи. Хоча вбрання як таке зафіксувати при розкопках не­ можливо, чимало його деталей — пряжки, на­ кладки, шпильки та ін. — виявлено в нашару­ ваннях селища та заповненні споруд. Части­ ну їх уже охарактеризовано (Готун та ін. 2013, с. 96—97; Готун, Сухонос, Казимір 2013, с. 199, рис. 5). Додамо ще чотири круглі накладки з кольорового металу, які могли оздоблюва­ ти одяг або паски чи сумки, та фрагментова­ ну підковоподібну фібулу (рис. 7). Остання ви­ готовлена з товстого круглого в перетині дроту та мала закручений у спіраль кінець. У давньо­ му Новгороді такі трапляються в шарах X — се­ редини Xiii ст., хоча наголошено на відчутно­ му зменшенні їх кількості для Xii—Xiii ст. (Се­ дова 1981, с. 86; Древняя русь 1997, с. 72, 302, табл. 56, 1). Але деякі дослідники обмежують побутування подібних виробів 1197 р. (Лесман 1990, с. 75, 97, рис. 9, 2.1). Суттєвим доповненням костюма слугували зібрані при розкопках селища цілі й фрагмен­ товані прикраси: каблучки, браслети, сережки, скроневі кільця та ін. (рис. 8). Окрім металевих оздоб, місцева людність полюбляла різнома­ нітне скляне та пастове намисто, зокрема й до­ візне (рис. 9). Вражає кількість уламків скля­ них браслетів: за перші п’ять років розкопок на площі, ледь більшій за 1 тис. м2, їх знайдено майже 400, тобто значно більше за відповідний показник у багатьох синхронних містах. Фіксація на селищах предметів озброєння, обладунку воїна та деталей спорядження бойо­ вого коня не становить сенсації. Та все ж деко­ Рис. 9. Ходосівка­рославське, зразки скляних, пасто­ вих і кашинних намистин Рис. 10. Ходосівка­рославське, наконечники сулиць ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 131 трі з таких речей, що походять з пам’ятки, мож­ на вважати престижними предметами, якими користувалася еліта. З не селянським побутом пов’язані два наконечники сулиць (рис. 10) приплюснутої широкої листкоподібної та лав­ ролистої форм (Готун, Сухонос, Казимір 2013, с. 191, 200, рис. 6, 1, 2). Схожі з більше вира­ женою ромбічністю вістря та аналогічно загну­ тим черешком відомі з поселень Xi—Xiii ст. На думку фахівців, у Xiii ст. метальні списи вико­ ристовували частіше, на те вплинула активіза­ ція піхоти й пристосування військ до боротьби в глухих лісах і болотистих районах (Кирпич­ ников 1966, с. 23, 25, табл. X, 11). Аналогії ви­ явленим у Ходосівці виробам походять, примі­ ром, із сільських поселень Xii—Xv ст., дослі­ джених у південній частині рязанської землі (Тропин 2004, с. 161, 163, рис. 86, 13, 14). Наконечники стріл (рис. 11), за А.Ф. Медве­ дєвим, представлені такими типами: ромбічні з упором і розширенням у нижній третині дов­ жини, лавролисті, гостролисті, втулкові дво­ шипні, датовані від viii—Xi ст. та X—Xiv ст. до viii—Xvi ст. (Медведев 1966, с. 56, 64—65, 73— 74, 147, 151—153, 157, 163, табл. 14, 13; 18, 29; 20, 23, 31; 21, 10, 32; 23, 1; 26, 14; 30, 2; 30Б, 35; Древняя русь 1985, с. 347, табл. 135, 7). Окрім опублікованих (Готун, Сухонос, Казимір 2013, с. 191, 200, рис. 6, 3—8), останнім часом ви­ явлено ще кілька екземплярів (рис. 11, 7—11). З­поміж них, за А.Ф. Медведєвим, є широ­ Рис. 11. Ходосівка­рославське, наконечники стріл кі лопаточки з тупокутним вістрям і зрізень, тобто вироби, використання яких припада­ ло на Xiii—Xiv ст. (Древняя русь 1985, с. 354, табл. 140). Про оснащення воїнів рославсько­ го не лише дистанційною зброєю, а й призна­ ченою для ведення ближнього бою свідчить за­ лізне перехрестя меча (рис. 12, 3), а також ула­ мок клинка. Наявність захисного обладунку маркують кільця від кольчуг. З військово­торгівельним середовищем традиційно пов’язують лодій­ ні заклепки та стрижні з рухомими кільця­ ми (Готун, Сухонос, Казимір 2013, с. 192, 200, рис. 6, 16—18). Можливо, що військової спра­ ви стосуються й непоодинокі ножі з нервюрою. Виявлено також половину шпори без шипа (там само, рис. 6, 10)  з вигином дуги, більше подібним до характеристик типу iv (рис. 12, 2), які, на думку дослідників, побутували в Xii— Xiii ст. (Древняя русь 1985, с. 361, табл. 147, 5). Нещодавно знайдено майже цілу шпору з колі­ щатком (рис. 12, 1), появу таких фахівці відно­ сять до Xiii ст. (Древняя русь 1985, с. 319, 361, табл. 147, 7). У ході розкопок селища отримано мате­ ріальні залишки духовної культури населен­ ня, а саме предмети, пов’язані з особистим благочестям християн і пережитками язич­ ницьких вірувань. Панівною ідеологією тут було православ’я, а відповідних артефактів з пам’ятки походить більше ніж із деяких інших ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 132 селищ з набагато ширшою дослідженою пло­ щею. Це — металеві хрестики («скандинав­ ського» типу; з потовщеними кінцями і маль­ Рис.  12.  Ходосівка­рославське, фрагменти шпор і перехрестя меча тійським хрестом у ромбічному середохресті; з кулястими потовщеннями на кінцях і ромбом із заглибленням у середохресті), два кам’яні, які традиційно називали «корсунчиками», а також сукцинітові: зіпсовані бурштинщиком (сплощені) з квадратним щитом у центрі та простий зі звуженими кінцями, а також рівно­ кінцевий з культурного шару, оголів’я енкол­ піона? (Готун, Сухонос 2014, с. 56—60). Остан­ нім часом виявлено ще один металевий хрес­ тик — з квадратом у центрі та перекладинами на кінцях. До цієї групи знахідок віднесено й книжкову застібку, адже в середні віки якщо до села й потрапляла книжка, то духовного зміс­ ту (рис. 13, 5). Низку знахідок можна трактувати як по­ казник пережитків дохристиянського світо­ гляду. Це — амулети з ікла лисиці, таранної кістки боб ра та хребця щуки, фрагмент роз­ колотого при просвердлюванні ростра белем­ ніта, підвіска­бубонець (Готун, Сухонос 2014, с. 60—62). В числі останніх знахідок — ікло ве­ пра (такі часто знаходять і не завжди з отвором для підвішування) та фрагментована бронзо­ ва привіс ка у вигляді доволі великого ключа (рис. 14). Як відомо, привіска у вигляді ключа була, та не лише в слов’ян, символом достатку й багатства та заодно засобом уберегти життє­ Рис. 13. Ходосівка­рославське, металеві натільні хрес­ тики та книжкова застібка: 1 — три проекції хрестика з мальтійським хрестом у середхресті; 2 — скандинав­ ський з бічною проекцією; 3 —з квадратним щитком без верхнього променя; 4 —з перекладинами в двох проекціях; 5 — три проекції книжкової застібки 1 1 2 3 4 5 ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 133 ві блага від посягань сторонніх. Окрім того, її власник набував доступу до таємниць закритих областей. Відтак, здійснені в останній чверті минулого століття масштабні дослідження неукріплених поселень Південної русі уможливили висновок про високий рівень розвитку селищних струк­ тур, багатогранність і досконалість економічної моделі, де сільське господарство успішно поєд­ нувалося з іншими галузями. різні соціально­ економічні функції окремих поселень дали змогу виділяти загальне й особливе у розвитку давньоруського села, простежити його пари­ тетні стосунки з містом (Толочко 1980, с. 162— 163; Моця 1991; 1995, с. 141; 1996, с. 45). Але на­ віть на такому тлі продемонстровані на вистав­ ці особливості матеріальної культури поселення Ходосівка­рославське не лишають сумніву, що в цьому разі йдеться про неординарне явище. Несподіваним виявився ще один аспект виставки. Вона проходила під час пов’язаної з проблемою національної самоідентифікації ук раїнців суспільно­політичної кризи, викли­ каної протиставленням різних регіонів. Захід, запланований як гуманітарний і просвітниць­ кий, у цій ситуації привернув увагу висвітлен­ ням історії, спільної для всього населення дер­ жави, а саме це відіграє значну об’єднавчу роль у суспільному житті. Готун  І.А.  Неординарність давньоруського села на прикладі селища Ходосівка­рославське // Археологія. — 2008. — № 3. — С. 25—34. Готун  І.А.,  Грицик  Ю.О.,  Казимір  О.М.,  Сухонос  А.М. Господарство і побут мешканців селища Ходосівка­ рославське // Археологія. — 2013. — № 4. — С. 85—102. Готун І.А, Стрельник М.О., Колибенко В.О. Поселення Ходосівка­рославське (кінець Xi — Xiv ст.) як показник неординарності середньовічного села (Матеріали новітніх досліджень Інституту археології НАН України). Буклет. — К., 2014. Готун І.А., Сухонос А.М. Культові предмети з поселення Ходосівка­рославське // Колекції наукових фондів Ін­ ституту археології НАН України. результати досліджень. – К., 2014. – С. 55–67 (Археологія і давня історія України. — 12). Готун  І.А.,  Сухонос  А.М.,  Казимір  О.М. Майстерня з обробки бурштину на давньоруському селищі Ходосівка­ рославське // Археологія. — 2010. — № 1. — С. 112—126. Готун І.А., Сухонос А.М., Казимір О.М. реконструкція життєвого укладу мешканців селища Ходосівка­рославське за особливостями залізних виробів // Експериментальна археологія: досвід моделювання об’єктів та вироб­ ництв. — К., 2013. — С. 185—200 (Археологія і давня історія України. — 10). Древняя Русь. Быт и культура / Д.А. Беленькая, Г.К. Вагнер, Е.В. Воробьева и др. — М., 1997 (Серія: Археология с древнейших времен до средневековья). Древняя Русь. Город. Замок. Село / Г.В. Борисевич, В.П. Даркевич, А.Н. Кирпичников и др. — М., 1985 (Серія: Ар­ хеология СССр с древнейших времен до средневековья). Журухіна О. Бурштин з розкопок Київського Подолу // Бурштиновий шлях – історія і сучасність. Тези доп. Тре­ тьої Міжнар. наук.­практ. конф. «Український бурштиновий світ». — рівне, 2011. — режим доступу: http:// do.gendocs.ru/docs/index­141960.html?. Кирпичников А.Н. Древнерусское оружие. — Вып. 2: Копья, сулицы, боевые топоры, булавы, кистени iX—Xiii вв. — М., 1966 (САи. — Вып. Е1­36). Краснов Ю. А. Древние и средневековые пахотные орудия Восточной Европы. — М., 1987. ► Рис. 14. Ходосівка­рославське, язичницькі обереги ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 134 Лесман Ю.М. Хронология ювелирных изделий Новгорода X—Xiv вв. — Ч. i // Материалы по археологии Новго­ рода 1988. — М., 1990. — С. 29—82. Мацуй  В.М.,  Деревская  Е.И. Археолого­стратиграфические типы памятников в системе геосайтов // Тез. докл. ii Междунар. науч.­практ. конф. «Геологические памятники — яркие свидетельства эволюции Земли». — Geomandry: Научно­поп. интернет­журнал о геологии Украины. — режим доступу: http://www.geomandry. com.ua/index.php?option=com_k2&view=item&id=525. Медведев А.Ф. ручное метательное оружие (лук и стрелы, самострел) viii—Xiv вв. — М., 1966 (САи. — Вып. Е1­36). Моця А.П. Южнорусское село: результаты и перспективы исследований // Тез. докл. Науч. конф. «Древнерусская деревня. Археологическое исследование микрорегионов». — М., 1991. — С. 7—8. Моця О.П. Київська русь: результати та перспективи досліджень // УІж. — 1996. — № 4. — С. 41—49. Моця  А.П. Южнорусское село: результаты и перспективы исследований // Славянская археология 1990. раннесредневековый город и его округа. — М., 1995. — С. 136—141 (МАр. — 2). Похилевич Л.И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. — Біла Церква, 2005. Похилевич Л.И. Уезды Киевский и радомысльский // Краєзнавчі праці. — Біла Церква, 2007. — С. 1—182. Седова М.В. Ювелирные изделия древнего Новгорода (X—Xv вв.). — М., 1981. Слезы морской богини // Вокруг света. — режим доступу: http://www.vokrugsveta.com/body/zemla/jantar2.htm. Толочко П.П. Киев и Киевская земля в эпоху феодальной раздробленности Xii—Xiii веков. — К., 1980. Тропин Н.А. Сельские поселения Xii—Xv веков южных территорий рязанской земли. — Воронеж, 2004. [Тутковский] П.Т. Гвоздов // Энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — СПб., 1893. — Т. vІІІ. — С. 209. — режим до­ ступу: http://brockhaus­efron­encyclopedia.info/Энциклопедия_Брокгауза_и_Ефрона/90003/Гвоздов. Фалін В. Виставка про неординарність середньовічного села в Національному музеї історії України // Укрінформ фото. — 25.04.2014 р. — режим доступу: http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/indexa.php?asearch=trUe& event_id=616621. Хамайко Н. Майстерня ХІІ — поч. ХІІІ ст. з обробки бурштину на Київському Подолі // Бурштиновий шлях — іс­ торія і сучасність. Тези доп. Третьої Міжнар. наук.­практ. конф. «Український бурштиновий світ». — рівне, 2011. — режим доступу: http://do.gendocs.ru/docs/index­141960.html? І.А. ГОТУН  10 травня 2014 р. виповнилося 90 років від дня народження доктора історичних наук Володи­ мира Федоровича Генінга. Вчений прийшов в Інститут археології НАН України у 1974 р. на посаду заступника директора з наукової ро­ боти і працював тут до кінця життя. Інститут розміщувався тоді на першому та другому по­ верхах великої академічної будівлі на вул. Кі­ рова (нині вул. Михайла Грушевського). Ви­ сокий і статний В.Ф. Генінг ходив по довго­ му коридору другого поверху й доброзичливо усміхався, охоче вступав у розмову із співро­ бітниками Інституту, цікавився їхніми науко­ вими інтересами. Пізніше, коли Інститут переселився до Ви­ дубицького монастиря, я нерідко бачила з ві­ ДО 90-річчя ВІД ДНЯ НАРОДЖеННЯ ВОЛОДИМИРА ФеДОРОВИЧА ГеНІНГА конця «своєї келії», як Володимир Федорович, прогулюючись по монастирських алеях з ки­ мось із співробітників, обговорював їхні нау­ кові проблеми. У пам’яті багатьох колег часів «монастир­ ського життя» залишився науковий семінар, який організував Володимир Федорович. На ньому розглядалися «одвічні питання» архео­ логії — зміст поняття «археологічна культура», проблеми її формування, риси, що вирізняють її з­поміж сусідніх синхронних культур, спів­ відношення археологічної культури й етносу та багато інших. У невеликий зал — «найбільше монастирське приміщення» — приходила по­ над сотня співробітників, щоб послухати про розкопки уральських археологів, роботою яких свого часу керував В.Ф. Генінг, або обговорити розробки українських дослідників, які Воло­© С.П. ПАЧКОВА, 2014

Ähnliche Einträge