Анатолій Дмитрович Пряхін у контексті археології України (до 75-річчя російського вченого)
23 серпня 2014 р. виповнилося 75 років від дня народження Анатолія Дмитровича Пряхіна — заслуженого діяча науки Російської Федерації, видатного археолога, доктора історичних наук, професора. Віхи наукової біографії дослідника неодноразово висвітлювалися на сторінках нашого журналу. Нині науков...
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2014
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195707 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Анатолій Дмитрович Пряхін у контексті археології України (до 75-річчя російського вченого) / Р.О. Литвиненко, В.В. Отрощенко // Археологія. — 2014. — №. 3. — С. 137-145. — Бібліогр.: 96 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-195707 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1957072023-12-06T19:08:24Z Анатолій Дмитрович Пряхін у контексті археології України (до 75-річчя російського вченого) Литвиненко, Р.О. Отрощенко, В.В. Хроніка 23 серпня 2014 р. виповнилося 75 років від дня народження Анатолія Дмитровича Пряхіна — заслуженого діяча науки Російської Федерації, видатного археолога, доктора історичних наук, професора. Віхи наукової біографії дослідника неодноразово висвітлювалися на сторінках нашого журналу. Нині науковець плідно працює професором кафедри археології та історії стародавнього світу Воронезького державного університету (ВДУ), а також очолює сукупну дослідницьку лабораторію Інституту археології та етнографії Сибірського відділення РАН (м. Новосибірськ) і ВДУ з історіографії археології Євразії. 2014 Article Анатолій Дмитрович Пряхін у контексті археології України (до 75-річчя російського вченого) / Р.О. Литвиненко, В.В. Отрощенко // Археологія. — 2014. — №. 3. — С. 137-145. — Бібліогр.: 96 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195707 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Литвиненко, Р.О. Отрощенко, В.В. Анатолій Дмитрович Пряхін у контексті археології України (до 75-річчя російського вченого) Археологія |
| description |
23 серпня 2014 р. виповнилося 75 років від дня
народження Анатолія Дмитровича Пряхіна —
заслуженого діяча науки Російської Федерації, видатного археолога, доктора історичних
наук, професора. Віхи наукової біографії дослідника неодноразово висвітлювалися на сторінках нашого журналу. Нині науковець плідно працює професором кафедри археології та
історії стародавнього світу Воронезького державного університету (ВДУ), а також очолює
сукупну дослідницьку лабораторію Інституту археології та етнографії Сибірського відділення РАН (м. Новосибірськ) і ВДУ з історіографії
археології Євразії. |
| format |
Article |
| author |
Литвиненко, Р.О. Отрощенко, В.В. |
| author_facet |
Литвиненко, Р.О. Отрощенко, В.В. |
| author_sort |
Литвиненко, Р.О. |
| title |
Анатолій Дмитрович Пряхін у контексті археології України (до 75-річчя російського вченого) |
| title_short |
Анатолій Дмитрович Пряхін у контексті археології України (до 75-річчя російського вченого) |
| title_full |
Анатолій Дмитрович Пряхін у контексті археології України (до 75-річчя російського вченого) |
| title_fullStr |
Анатолій Дмитрович Пряхін у контексті археології України (до 75-річчя російського вченого) |
| title_full_unstemmed |
Анатолій Дмитрович Пряхін у контексті археології України (до 75-річчя російського вченого) |
| title_sort |
анатолій дмитрович пряхін у контексті археології україни (до 75-річчя російського вченого) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195707 |
| citation_txt |
Анатолій Дмитрович Пряхін у контексті археології України (до 75-річчя російського вченого) / Р.О. Литвиненко, В.В. Отрощенко // Археологія. — 2014. — №. 3. — С. 137-145. — Бібліогр.: 96 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT litvinenkoro anatolíjdmitrovičprâhínukontekstíarheologííukraínido75ríččârosíjsʹkogovčenogo AT otroŝenkovv anatolíjdmitrovičprâhínukontekstíarheologííukraínido75ríččârosíjsʹkogovčenogo |
| first_indexed |
2025-07-16T23:52:58Z |
| last_indexed |
2025-07-16T23:52:58Z |
| _version_ |
1837849619206242304 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 137
Амброз А.К. Фибулы зарубинецкой культуры // МиА. — 1959. — 70. — С. 184—190.
Генинг В.Ф. Программа статистической обработки керамики из археологических раскопок // СА. — 1973. —
№ 1. — С. 114—136.
Пачкова С.П. О соотношении поморскоклешевой и зарубинецкой археологических культур по керамическим
материалам // Ziemie polskie we wchesnej epoce żelaza i ich powiąsania z innymi terenami. — rzeszów, 1992. —
s. 266—287.
Пачкова С.П. Зарубинецька та поморська культури (порівняльний аналіз керамічних комплексів) // Археоло
гія. — 1995. — № 3. — С. 33—47.
Пачкова С.П. Участь місцевого компонента у формуванні зарубинецької культури // Археологія. — 1999. — № 2. —
С. 6—25.
Пачкова С.П. Участь прийшлого компонента у формуванні зарубинецької культури // Археологія. — 1999а. —
№ 4. — С. 24—41.
Пачкова С.П. Зарубинецкая культура и латенизированные культуры Европы. — К., 2006.
Пачкова С.П. Могильник зарубинецької культури Вишеньки біля Києва. — К., 2008.
Петрашенко В.О. Слов’янська кераміка vІІІ—ІХ ст. правобережжя Середнього Подніпров’я. — К., 1992.
С.П. ПАЧКОВА
23 серпня 2014 р. виповнилося 75 років від дня
народження Анатолія Дмитровича Пряхіна —
заслуженого діяча науки російської Федера
ції, видатного археолога, доктора історичних
наук, професора. Віхи наукової біографії до
слідника неодноразово висвітлювалися на сто
рінках нашого журналу. Нині науковець плід
но працює професором кафедри археології та
історії стародавнього світу Воронезького дер
жавного університету (ВДУ), а також очолює
сукупну дослідницьку лабораторію Інститу
ту археології та етнографії Сибірського відді
лення рАН (м. Новосибірськ) і ВДУ з історіо
графії археології євразії. Підтримуючи щіль
ні контакти з українськими колегами, напере
додні ювілею Анатолій Дмитрович передав до
редакції журналу поважний список наукових
праць, що безпосередньо стосуються проблем
археології на теренах нашої держави, рецензій
українських колег на його книжки, статей про
ювіляра та докторських дисертацій, на захисті
яких він був опонентом (див. додатки). Зважа
ючи на актуальність проблем, порушених ро
сійським колегою, вважаємо за доцільне нада
АНАТОЛІЙ ДМИТРОВИЧ ПРЯХІН У КОНТеКСТІ
АРХеОЛОГІЇ УКРАЇНИ (до 75-річчя російського вченого)
ти стислий коментар щодо українського сег
менту його наукового доробку.
Дотримуючись хронології, розпочнемо з
доби середньої бронзи, а саме, з катакомбної
проблематики, що органічно перетікає в ба
бинську, а далі — абашевську та зрубну. Варто
зазначити, що інтерес до середньодонської ка
такомбної культури (СДК) в А.Д. Пряхіна щіль
но пов’язаний з формуванням культур перехід
ного періоду від середньої до пізньої бронзи.
Так, працюючи над вивченням катакомбних
поселень Середнього Дону, він уперше пред
метно звернувся до теми Бабиного. Поперед
ні висновки дослідник озвучив ще на конфе
ренції в Дніпропетровську 1980 р., де більшість
найпізніших поселень СДК з високою топогра
фією (мисові) співвідніс з бабинською культу
рою (Пряхин 1980, с. 51). розгорнутий виклад
результатів цих досліджень подано в моногра
фії 1982 р. 10 років по тому, в препринтній ха
рактеристиці СДК, він чітко розмежував її в
часі з бабинською культурою через відсутність
в останній катакомб і наявність пряжок. єди
ним катакомбним комплексом з пряжкою на
звано поховання 1 у кургані 3 (жарений Бу
гор) біля Саратова (Пряхин, Матвеев, Беседин © р.О. ЛиТВиНЕНКО, В.В. ОТрОЩЕНКО, 2014
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 138
1991, с. 14). Останні ж дослідження перекону
ють, що й згадане поховання з архаїчною пряж
кою належить до волзькодонської бабинської
культури, а не до СДК (Мимоход 2013, с. 173—
174, рис. 2, 10). Підсумковою є теза щодо ва
гомої ролі СДК у формуванні бабинської куль
тури та, відповідно, заперечення їх взаємодії з
погляду на асинхронність.
реалізація спільних з українською стороною
(Ю.М. Бровендер, В.В. Отрощенко) Капітанів
ського та Картамиського проектів дала імпульс
для тісних творчих та особистих контактів між
ювіляром та авторами цих рядків упродовж
1990—2000х рр. Припускаємо, що стимулом,
який підтримував зацікавленість А.Д. Пряхі
на до бабинської проблематики, стала увага
до цієї теми одного із нас після захисту канди
датської дисертації. Виявивши жвавий інтер
ес до нових напрацювань і публікацій, Анато
лій Дмитрович на одному із щорічних Капіта
нівських польових семiнарів, де ми періодично
зустрічалися, запропонував р.О. Литвиненко
ві включитися в розробку бабинської теми на
рівні докторської дисертації. Тож цілком логіч
но, що вже в новому тисячолітті ювіляр висту
пив офіційним опонентом на її захисті (2009).
А.Д. Пряхін, зацікавлений у проблематиці пе
рехідного періоду на сході України, також був
офіційним опонентом на захисті докторської
дисертації С.М. Санжарова (2006).
За інших розходжень між дисертантами
(що концептуальних, що конкретноархео ло
гічних) у їхніх працях представлено істотно різ
ні схеми відносної хронології середнього брон
зового віку та перехідного періоду. Але з двох
принципово відмінних хронологічних схем
(С.М. Санжарова та р.О. Литвиненка) ювіляр
віддав перевагу першій (Пряхин 2008, с. 317—
318). Важко сказати, чи вона дійсно переко
нала його аргументованістю, але, безпереч но,
сподобалась, оскільки цілком була співзвуч
на концептуальним підходам ювіляра. Згід
но з ними, доноволзька абашевська культура
(ДВАК) є чи не найдавнішою зпоміж абашев
ських, а поява її співвідноситься щонаймен
ше з розвинутим етапом СДК (Пряхин 1997).
Саме через це підтвердження цієї схеми будь
де поза межами Середньої Донщини (в нашо
му разі на Сіверському Дінці) буде сприйма
тися позитивно. Поза тим, починаючи від се
редини 1990х рр., А.Д. Пряхін неодноразово
висловлював і намагався обґрунтувати дум
ку про причетність носіїв ДВАК до розробки
й експлуатації мідних родовищ Донеччини,
що нібито й стимулювало їхній рух з Серед
ньої Донщини на Сіверський Донець (Пряхин
2006, с. 9—10).
Зауважимо, що звернення А.Д. Пряхіна до
археологічних матеріалів України вперше від
булося саме у зв’язку з абашевською пробле
матикою в процесі роботи над докторською
дисертацією. Спираючись переважно на відомі
на той час (середина 1970х рр.) матеріали роз
копок сіверськодонецьких поселень (10 пунк
тів) і меншою мірою курганів (два пункти), до
слідник включив басейн верхньої та середньої
течії Сіверського Дінця до ареалу ДВАК як її
південнозахідну межу (Пряхин 1976, с. 64—
65, рис. 1, 3—12; 30; 1977, с. 38, рис. 1, 1, 2).
У подальшому розвиток цього напряму до
сліджень стимулювало відкриття матеріалів, по
дібних до поселенських, у масиві курганних па
А.Д. Прахін та Л. Черних. Спілкування колег
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 139
м’яток Сіверської Донеччини, що тлумачилися
українськими науковцями крізь призму ДВАК
(Братченко 1980; Гершкович 1982; Писларий
1982; Березанская 1987), а згодом російськими
та українськими археологами як покровських
(перехідних абашевськозрубних) старожитнос
тей (Кузьмина 1989; Малов 1992; Шарафутдино
ва 1994; Литвиненко 1995; Матвеев 1996). Уза
гальнивши накопичені за два десятиріччя після
виходу докторських монографій дані, А.Д. Пря
хін запропонував власну оцінку абашевських
проявів на теренах Східної України. Насамперед
дослідник висловлював незгоду та не сприйняв
підхід, згідно з яким абашевські прояви в басей
ні Сіверського Дінця розглядаються як покров
ські (пам’ятки покровського типу), чим запере
чується їх належність до абашевської культури
(Пряхин 1995, с. 100—101). Відтак, А.Д. Пря
хін наголошував на тому, що на теренах Донеч
чини, безперечно, є абашевські пам’ятки, які
синхронізуються не лише з пізнім, а й з розви
неним етапом ДВАК, а деякою мірою й зі ста
рожитностями синташтинськопотапівського
типу східніших територій. Поза тим, дослідник
не виключав можливості віднесення окремих
свідчень до ранішого пласту абашевських ста
рожитностей, хоча для того бракувало відповід
них аргументів. Окрім того, він всіляко підводив
читача до думки про зорієнтованість мігрантів
абашевців на стародавні мідні копальні Доне
цького кряжу (Пряхин 1997). У подальшому ці
тези вчений неодноразово повторював, зокре
ма і в контексті тлумачення нових поселенських
пам’яток і виробничих комплексів, досліджених
на Луганщині впродовж 1990—2000х рр. (Пря
хин и др. 2000; Пряхин 2006, с. 9—10; 2007, с. 15—
16). І в кожній наступній публікації дослідник
все наполегливіше проводив думку щодо учас
ті людності ДВАК у розробці Бахмутських ро
довищ міді або намаганні встановити контроль
над ними, хоча реальних фактів на користь цьо
го й досі не виявлено.
Доволі показовим є зіставлення оцінок,
що їх висловив А.Д. Пряхін з приводу двох
докторських дисертацій, — С.М. Санжарова
(2007) і р.О. Литвиненка (2009), на захисті яких
був опонентом. Він повністю підтримав ви
сновки першого із дисертантів щодо: 1) досте
менної присутності в Подонців’ї носіїв ДВАК
на її пізньому, а, можливо, й розвиненому ета
пах (Пряхин 2008, с. 316); 2) синхронності най
давніших на Сіверськодонеччині абашевських
старожитностей з тамтешніми пізньоката
комбними, перші контакти між якими датова
но ХХІІ ст. до р. Х. (там само, с. 318); 3) необ
хідності пошуку проявів гірничометалургійної
діяльності катакомбного населення на старо
давніх рудопроявах Бахмутської улоговини, до
чого опонент пропонував долучити й пошук
рудорозробок абашевського населення, хоча
одразу відзначив «мізерність» свідчень метало
виробництва на абашевських поселеннях ба
сейну Сіверського Дінця (там само, с. 317).
Аналізуючи відповідні висновки другої ди
сертації, А.Д. Пряхін наголошував на тому, що:
1) хронологічну схему, вибудовану за поховаль
ними пам’ятками культурного кола Бабине, не
варто транслювати на абашевський світ лісо
степової Донщини, адже «носії доно-волзької
абашевської культури — явище самодостатнє»
(Пряхин 2009, с. 5); 2) «вибудовування Р.О. Лит-
виненком хронологічної послідовності дніпро-
донська бабинська культура (етапи 1—2) — піз-
ньоабашевська (ототожнюється з ДВАК) навряд
чи правильне» (там само, с. 6); 3) приймаючи
внутрішню періодизацію дніпродонської ба
бинської культури (ДВАК) р.О. Литвиненка,
що «жодним чином не ставиться під сумнів», не
варто забувати й про надану С.М. Санжаровим
«аргументацію щодо ролі доно-волзьких абашев-
ців у трансформації катакомбників на обши-
рах Подонців’я» (там само, с. 7); 4) не слід не
хтувати можливістю зародження виробничої
бази на міднорудних джерелах Бахмутської та
КальміусТорецької улоговин у катакомбний
і бабинськоабашевський час (там само, с. 8).
Останнє вкотре більше нагадує прагнення від
стояти свою тезу ніж оперування фактами.
Отже, в проблемі відносної хронології та пе
ріодизації бронзового віку ДоноДонецького
регіону А.Д. Пряхін, хоча й завуальовано, втім
однозначно, підтримав схему, подібну до тієї,
яку воронезькі археологи марно намагалися
вибудувати для Середньої Донщини (Пряхин,
Матвеев, Беседин 1991, с. 13; Матвеев 1998) і
згідно з якою ДВАК була частково синхронна
середньодонській/харківськоворонезькій ка
такомбній культурі (її розвиненому й пізньо
му періодам); бабинська ж культура (ДДБК),
яка буцімто виникла внаслідок взаємодії носі
їв згаданих утворень, пізніша не лише за ката
комбну (в чому не було сумнівів), а й абашев
ську (ДВАК). Наголосимо, що аргумент від
сутності/наявності пряжок, який уможливив
воронезьким колегам чітко розмежувати в часі
СДК і бабинські культури, в разі з «пряжко
вою» ДВАК до уваги не береться.
Тут А.Д. Пряхіна більше переконали (або
сподобалися) матеріали кількох так зв. від
критих комплексів з сіверськодонецьких по
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 140
селень, аніж численні дані стратифікованих
курганів досліджуваного та суміжних регіо
нів, в яких надійно та однозначно зафіксова
но не лише відсутність хронологічного стику
катакомбної культури з пізньою ДВАК (за ін
шим тлумаченням, покровської зрубної куль
тури), а й виразний часовий розрив між ними,
заповнений потужним горизонтом пам’яток
ДДБК, щонайменше раннього та середнього
її періодів (докладніше див.: Литвиненко 1995;
2007; Отрощенко 2001; Мимоход 2013 та ін.).
Вельми активною є участь А.Д. Пряхіна в
розробці зрубної проблематики на теренах росії
та України. У 70—80і рр. він очолював розкоп
ки Мосоловського поселення на р. Бітюг у Во
ронезькій обл. — найліпше дослідженої та добре
виданої побутової пам’ятки зрубної спільноти.
У 90і рр. ювіляр брав участь у дослідженні Капі
танівських, а в першій декаді ХХІ ст. Картамись
ких поселень зрубної спільноти на Луганщині
за Українськоросійським науковим проектом.
Спільні дослідження, які незмінно супрово
джувалися польовими науковопрактичними
семінарами cпочатку в Капітановому, а згодом
на Картамиші сприяли і кращому розумінню
та зближенню певних позицій серед науковців
двох країн, і чіткішому розмежуванню їх в ба
ченні окремих аспектів хронології та культуро
генези зрубної спільноти. Предметом дискусій
стала, зокрема, концепція походження та роз
витку культур зрубної спільноти, запропоно
вана одним з авторів цього тексту на початку
90х рр. (Отрощенко 1994; 2001).
А.Д. Пряхін, попри насторожене ставлен
ня до цієї концепції з боку російських колег,
чи не перший відреагував на неї з конкрет
ними спробами її осмислення (Пряхин 1996)
і навіть переосмислення (Пряхин 2010). Юві
ляр пройшов шлях від сприйняття покровської
зрубної культури до пропозиції щодо удоско
налення її назви. У дискусіях на згаданих по
льових семінарах він запропонував, зважа
ючи на змістовну роль у концепції Мосолів
ського поселення, називати надалі культуру
покровськомосолівською зрубною. Пропо
зиція була сприйнята й практично реалізова
на (Отрощенко 2003). Привітавши такий крок,
Анатолій Дмитрович вийшов з новою ідеєю:
«По скольку для понимания сути этой культуры
базовым памятником является Мосоловское по-
селение, что признает и В.В. Отрощенко, то не
лучше ли именовать соответствующую культу-
ру мосоловской срубной? В этом случае утрачива-
ется необходимость употребления российскими
исследователями термина донская лесостепная
срубная культура, эталонным памятником кото-
рой является все то же Мосоловское поселение»
(Пряхин 2010, с. 14). Наголо симо, не краще.
Поперше, запропоноване «обрізання» таксо
на внесе додаткову плутанину в терміни, а, по
друге, істотно вплине на загальну характерис
тику зрубної спільноти, вуалюючи визначаль
ну роль в її формуванні саме покровської лінії
розвитку (Отрощенко 2013, с. 78—79).
Оцінюючи український сегмент наукового
доробку А.Д. Пряхіна, не можна обійти увагою
його історіографічну складову, а саме, двотом
ник «ДоноДонецкая степь–лесостепь в эпоху
бронзы. история изучения» (Воронеж, 2008;
2010). У щедро ілюстрованому виданні розло
го висвітлені постаті археології, польові дослі
дження та наукові розробки, виконані за ма
теріалами сходу нашої держави від другої по
ловини ХІХ ст. донині. Дискусійність низки
позицій для небайдужого читача жодним чи
ном не впливає на загальну позитивну оцінку
цієї ґрунтовної праці. В українській історіогра
фії, принаймні стосовно доби бронзи, зістав
них аналогій дослідженню Анатолія Дмитро
вича, на превеликий жаль, немає. Додамо, що
від 2007 р. А.Д. Пряхін є директором Науково
го центру Воронезького університету з історіо
графії вітчизняної археології. є сенс перейня
ти досвід створення таких структур з погляду
на активний інтерес до історіографії та історії
археології України серед наукового загалу.
Поважний вік не заважає Анатолію Дмитро
вичу активно реагувати на події археологічного
життя й отримувати належне визнан ня колег.
Щойно, у травні поточного року, на симпозіумі
в м. Самара ювіляра нагородили фаховою ме
даллю «Археология ВолгоУральского региона»
за № 1. є відчуття, що ця нагорода не остання.
Тож зичимо ювілярові міцного здоров’я та но
вих наукових звершень!
Березанская С.С. Абашевская культура на территории Украины (миграции или контакты) // Межплеменные связи
эпохи бронзы на Украине. — К., 1987. — С. 26—37.
Братченко С.Н. исследование курганов в Ворошиловградской области // АО 1979. — М., 1980. — С. 255.
Гершкович Я.П. Культурнохронологические группы погребений эпохи средней—поздней бронзы у с. Пришиб //
Материалы по хронологии археологических памятников Украины. — К., 1982. — С. 46—61.
Кузьмина О.В. Относительная хронология культур абашевской культурноисторической общности // Проблеми
історії та археології давнього населення Української рСр. — К., 1989. — С. 118—119.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 141
Литвиненко Р.А. Памятники покровского типа на Северском Донце // Археологические вести. — 1995. — № 4. —
C. 73—82.
Литвиненко Р.О. До відносної хронології культур середньої—пізньої бронзи басейну Сіверського Дінця (пропози
ції щодо розв’язання проблеми) // Нові сторінки історії Донбасу. — Донецьк, 2007. — 13/14. — С. 332—356.
Литвиненко Р.О. Культурне коло Бабине (за матеріалами поховальних пам’яток). Автореф. дис. … докт. істор.
наук. — К., 2009.
Малов Н.М. Памятники покровского типа восточноевропейских степей // история и археология Слободской
Украины. Тез. докл. и сообщ. Всеукр. конф. — Харьков, 1992. — С. 149—150.
Матвеев Ю.П. Покровские памятники Донетчины в системе древностей предсрубного периода // ДоноДонецкий
регион в системе древностей эпохи бронзы восточноевропейской степи и лесостепи. Тез. докл. и матлов рос.
укр. науч. конф. и Второго укр.рос. полевого археол. семинара. — Воронеж, 1996. — Вып. 2. — С. 50—52.
Матвеев Ю.П. Катакомбноабашевское взаимодействие и формирование срубной общности // ДоноДонецкий
регион в эпоху средней и поздней бронзы. — Воронеж, 1998. — С. 8—21 (Археология восточноевропейской
лесостепи. — 11).
Мимоход Р.А. Посткатакомбный период в Нижнем Поволжье и ВолгоДонском междуречье: содержание и дефи
ниции // Матлы iv Нижневолжской междунар. археол. конф. — Саратов, 2013. — С. 167—179 (Археология
восточноевропейской степи. — 10).
Отрощенко В.В. О двух линиях развития культур племен срубной общности // Проблемы скифосарматской
архео логии Северного Причерноморья. Тез. докл. — Запорожье, 1994. — 2. — С. 150—153.
Отрощенко В.В. Проблеми періодизації культур середньої та пізньої бронзи півдня Східної європи (культурно
стратиграфічні зіставлення). — К., 2001.
Отрощенко В.В. К истории племен срубной общности // ДоноДонецкий регион в эпоху бронзы. — Воронеж,
2003. — С. 68—96 (Археология восточноевропейской лесостепи. — 17).
Отрощенко В.В. Дослідження культур зрубної спільноти в новому тисячолітті // Проблеми гірничої археології
(Матли ІХго Картамиського польового ареол. семінару). — Алчевськ, 2013. — С. 74—86.
Писларий И.А. О методе проверки однородности массива археологических памятников // Новые методы археоло
гических исследований. — К., 1982. — С. 169—193.
Пряхин А.Д. Поселения абашевской общности. — Воронеж, 1976.
Пряхин А.Д. Погребальные абашевские памятники. — Воронеж, 1977.
Пряхин А.Д. Катакомбная культурноисторическая область и лесостепь (по данным поселений) // Археологические ис
следования на Украине в 1978—1979 гг. Тез. докл. Хviii конф. иА АН УССр. — Днепропетровск, 1980. — С. 51.
Пряхин А.Д. Археология и археологическое наследие. — Воронеж, 1995.
Пряхин А. Д. Феномен памятников покровского типа // СевероВосточное Приазовье в системе евразийских древ
ностей (энеолит—бронза). — Донецк, 1996. — Ч. 1. — С. 81—82.
Пряхин А. Д. Югозападные пределы доноволжской абашевской культуры // Проблемы истории и археологии
Украины. Тез. докл. науч. конф. — Харьков, 1997. — С. 18.
Пряхин А.Д. К оценке нового этапа изучения производственной деятельности населения срубной культурно
исторической общности // Проблеми гірничої археології. Матли ІІІго Картамиського польового ареол. се
мінару. — Алчевськ, 2006. — С. 7—12.
Пряхин А.Д. К изучению металла и производственной деятельности в эпоху бронзы на пространствах евразийской
лесостепи и смежных территорий степной зоны на современном этапе археологии // Проблеми гірничої ар
хеології. Матли vІго Картамиського польового археол. семінару. — Алчевськ, 2007. — С. 12—18.
Пряхин А.Д. О некоторых положениях диссертационного исследования С.Н. Санжарова «Восточная Украина на
рубеже средней—поздней бронзы» // МДАСУ. — 2008. — 8. — С. 314—319.
Пряхин А.Д. Отзыв официального оппонента на диссертационное исследование Литвиненко романа Александро
вича «Культурне коло Бабине (за матеріалами поховальних пам’яток)», представленного на соискание уче
ной степени доктора исторических наук по специальности — 07.00.04 — археология (10 апреля 2009 г.).
Пряхин А.Д. изучение памятников покровского типа в российской и украинской археологии (90е гг. ХХ в. — пер
вое десятилетие ХХІ в.) // Проблеми історії та археології України. Матли vii Міжнар. наук. конф. — Харків,
2010. — С. 12—14.
Пряхин А.Д., Матвеев Ю.П., Беседин В.И. Среднедонская катакомбная культура: происхождение, этапы разви
тия. — Воронеж, 1991 (Препринт).
Пряхин А.Д., Отрощенко В.В., Беседин В.И., Бровендер Ю.М. Поселение эпохи бронзы Капитаново ІІ. — Воронеж,
2000 (Археологические памятники Донского бассейна. — 4).
Санжаров С.М. Східна Україна на рубежі середньої—пізньої бронзи. Автореф. дис. … докт. істор. наук. — К., 2007.
Шарафутдинова Э.С. Характер памятников покровского типа в Нижнем Подонье и на Северском Донце // Сруб
ная культурноисторическая область. Матлы ІІІ рыковских чтений. — Саратов, 1994. — С. 44—50.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 142
Список друкованих праць А.Д. Пряхіна
з археології України та окремих її аспектів
Монографії, навчальні посібники:
история советской археологии (1917 — середина 30х гг.). — Воронеж, 1986.
Поселение эпохи бронзы Капитаново ІІ. — Воронеж, 2000 (Археологические памятники Донского бассейна. —
4; співавт. В.В. Отрощенко, В.І. Беседін, Ю.М. Бровендер).
история отечественной археологии. — Воронеж, 2005. — Ч. 1. русская дореволюционная археология.
ДоноДонецкая степь—лесостепь в эпоху бронзы. — Воронеж, 2008. — Кн. 1. история изучения (вторая полови
на ХІХ — начало 90х гг. ХХ в.).
ДоноДонецкая степь–лесостепь в эпоху бронзы. — Воронеж, 2010. — Кн. 2. история изучения. Современный этап.
Статті, тези доповідей:
Катакомбная культурноисторическая область и лесостепь (по данным поселений) // Археологические исследо
вания на Украине в 1978—1979 гг. Тез. докл. Хviii конф. иА АН УССр. — Днепропетровск, 1980. — С. 51.
итоги и перспективы изучения юговосточного порубежья руси в ХІІ—ХІv вв. // историкоархеологический сеv вв. // историкоархеологический севв. // историкоархеологический се
минар «Чернигов и его округа в ІХ—ХІІІ вв.», 15—18 мая 1990 г. Тез. докл. — Чернигов, 1990. — С. 12—15
(співавт. М.В. Цибін).
Взаимодействие ученыхархеологов ЦентральноЧерноземных областей российской Федерации и восточных об
ластей Украины // Николай иванович Костомаров и его творческое наследие. Сб. тез. и докл. науч. конф. —
Воронеж, 1992. — С. 43—45.
Проблематика эпохи поздней бронзы донодонецкой лесостепи (некоторые итоги и перспективы изучения) //
история и археология Слободской Украины. Тез. докл. и сообщ. Всеукр. конф., посвященной 90летию ХІІ
Археологического съезда. — Харьков, 1992. — С. 175—176.
Археология в Днепропетровском университете // Проблемы археологии Поднепровья. — Днепропетровск,
1993. — С. 4—9.
Бескурганные могильники с площади Капитановского и Мосоловского поселений срубной культурно
исторической общности // Эпоха бронзы ДоноДонецкого региона. Матлы Укр.рос. полевого археол. се
минара, с. Капитаново, 13—14 июля 1995 г. — Луганск, 1995. — С. 24 (співавт. Ю.М. Бровендер).
ДоноДонецкая степь и лесостепь в эпоху бронзы (некоторые итоги и перспективы исследования) // Там само. —
С. 6—10.
К выделению донодонецкой производственной зоны эпохи поздней бронзы // Проблемы археологии, древней и
средневековой истории Украины. Тез. докл. — Харьков, 1995. — С. 34—35.
Феномен памятников покровского типа // СевероВосточное Приазовье в системе евразийских древностей
(энеолит—бронза). — Донецк, 1996. — Ч. 1. — С. 81—82.
Гидроморфные почвы степи и лесостепи Восточноевропейской равнины // Там само. — Ч. 2. — С. 80—83 (спів
авт. А.Б. і Б.П. Ахтирцеви).
Знаки на сосудах средней бронзы ДоноДонецкого региона // ДоноДонецкий регион в системе древностей эпохи
бронзы восточноевропейской степи и лесостепи. Тез. докл. и матлы конф. — Воронеж, 1996. — С. 58—63
(співавт. О.Ю. Захарова).
Палеопочвенный покров ДоноДонецкого региона в эпоху бронзы // Там само. — С. 78—82 (співавт. А.Б. і
Б.П. Ахтирцеви).
К оценке традиций производственной деятельности в абашевскосрубное время // ДоноДонецкий регион в сис
теме древностей эпохи бронзы восточноевропейской степи и лесостепи. Тез. докл. и матлы рос.укр. науч.
конф. и Второго укр.рос. полевого археол. семинара. — Воронеж, 1996. — Вып. 2. — С. 36—43 (співавт.
А.С. Саврасов).
Обследование рудника на рудопроявлении Картамыш // Там само. — С. 10—13 (співавт. А.С. Саврасов, В.В. Отро
щенко, Ю.М. Бровендер).
Украинскороссийская экспедиция по изучению Капитановского археологического микрорайона памятников
эпохи бронзы (итоги работ 1995—1996 гг.) // Там само. — С. 4—10 (співавт. В.В. Отрощенко, Ю.М. Бровен
дер, В.І. Беседін).
Українськоросійський польовий археологічний семінар // Археологія. — 1997. — № 1. — С. 156—157 (співавт.
В.В. Отрощенко, Ю.М. Бровендер).
До виділення мосолівського горизонту доби пізньої бронзи євразійського степу та лісостепу // Археологія. —
1997. — № 3. — С. 49—55 (співавт. А.С. Саврасов).
Украинскороссийская экспедиция по изучению Капитановского археологического микрорайона // АО 1996. —
М., 1997. — С. 394—396 (співавт. В.В. Отрощенко, Ю.М. Бровендер, В.І. Беседін).
Древности Донеччины в системе оценки доноволжской абашевской культуры // Доба бронзи ДоноДонецького
регіону (матли 3го Укр.рос. польового археол. семінару). — К.; Воронеж; Перевальськ, 1997. — С. 39—41.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 143
Сопоставительный анализ свидетельств металлообработки с поселений Мосоловское и Усово Озеро срубной
культурноисторической общности // Сабатиновская и срубная культуры: проблемы взаимодействия Вос
тока и Запада в эпоху поздней бронзы. Тез. докл. 1го Всесоюз. полевого семинара. — К.; Николаев; Южно
украинск, 1997. — С. 84 (співавт. А.С. Саврасов).
Украинскороссийская экспедиция по изучению памятников эпохи бронзы Донецкого бассейна // Пятьдесят
полевых сезонов Воронежского университета. — Воронеж, 1997. — С. 90—103 (Археология восточноевро
пейской лесостепи. — 10; співавт. В.В. Отрощенко, В.І. Беседін, Ю.М. Бровендер, А.С. Саврасов).
Югозападные пределы доноволжской абашевской культуры // Проблемы истории и археологии Украины. Тез.
докл. науч. конф. — Харьков, 1997. — С. 18.
К портрету видного украинского историка и археолога [П.П. Толочко] // Вестник ВГУ. — 1999. — Серия 1.
Гуманитарные науки. — С. 268—274; див. також: Археологи уходящего века. — Воронеж, 1999. — С. 118—127.
К интерпретации псалиев староюрьевского типа и их орнаментации // Матли Міжнар. археол. конф. «Етнічна
історія та культура населення степу та лісостепу євразії (від кам’яного віку по раннє Середньовіччя)». — Дні
пропетровськ, 1999. — С. 97—98 (співавт. В.І. Беседін).
Основные итоги работы Украинскороссийской археологической экспедиции по изучению Картамышского
рудопроявления на Донбассе // Срубная культурноисторическая общность в системе древностей эпохи
бронзы евразийской степи и лесостепи. Матлы Междунар. научн. конф. — Воронеж, 2000. — С. 99—104
(співавт. В.В. Отрощенко, А.С. Саврасов, Ю.М. Бровендер).
Продолжение исследований на территории Луганской обл. Украины // АО 1998. — М., 2000. — С. 377—379 (спів
авт. В.В. Отрощенко, В.І. Беседін, Ю.М. Бровендер).
Совместные исследования археологов института археологии НАН Украины и Воронежского университета: ито
ги и перспективы // Доба бронзи ДоноДонецького регіону (матли 5го Укр.рос. польового археол. семіна
ру). — К.; Воронеж, 2001. — С. 6—9.
ДоноДонецкий регион эпохи бронзы. Некоторые итоги и перспективы изучения // исторические записки. Науч.
труды истор. фта ВГУ. — 2002. — 8. — С. 214—226 (співавт. О.Ю. Захарова).
Научная концепция природноархеологического музеязаповедника «Картамыш» // Украинскороссийская
экспедиция по изучению древних памятников горного дела Донбасса (итоги полевого сезона 2001 г. и
перспективы исследований). — К.; Воронеж, 2002. — С. 53—64 (співавт. В.Н. Дорофеєв, В.В. Отрощенко,
Ю.М. Бровендер).
Научное сотрудничество с институтом археологии и с высшими учебными заведениями Украины в области ар
хеологии // Воронежский гос. унт, вузы и научные учреждения стран СНГ и Балтии. Опыт и перспективы
сотрудничества. — Воронеж, 2002. — С. 31—34.
Проблемы эпохи бронзы ДоноДонецкого региона в научном наследии В.А. Городцова (первые десятилетия
ХХ ст.) // Археология в российских университетах. — Воронеж, 2002. — С. 49—61 (Археология восточноев
ропейской лесостепи. — 16; співавт. І.є. Сафонов).
работы Украинскороссийской экспедиции на Картамышском рудопроявлении // АО 2001. — М., 2002. —
С. 506—508 (співавт. Ю.М. Бровендер, В.В. Отрощенко, А.С. Саврасов).
Украинскороссийская экспедиция по изучению комплекса памятников эпохи поздней бронзы Картамышского
археологического микрорайона // Історична наука: проблеми розвитку. Матли Міжнар. наук. конф. 17—18
травня 2002 р. Секція «Археологія». — Луганськ, 2002. — С. 24—26 (співавт. Ю.М. Бровендер, В.Н. Дорофе
єв, В.В. Отрощенко, А.С. Саврасов).
ДоноДонецкая производственная зона эпохи бронзы (к изучению металлургии эпохи бронзы восточноевропейской
степи и лесостепи) // Проблеми гірничої археології (матли Іго Картамиського польового археолог. семінару),
с. Новозванівка Попаснянського рну Луганської обл. 7—8 серпня 2002 р. — Алчевськ, 2003. — С. 88—97.
изучение эпохи бронзы ДоноДонецкого региона во второй половине ХХ ст. // Там само. — С. 60—67.
изучение и оценка памятников эпохи бронзы ДоноДонецкого региона во второй половине ХiХ — первой полоiХ — первой поло — первой поло
вине ХХ вв. // ДоноДонецкий регион в эпоху бронзы. — Воронеж, 2003. — С. 10—35 (Археология восточно
европейской лесостепи. — 17; співавт. І.є. Сафонов).
изучение эпохи бронзы ДоноДонецкого региона и выход на новую парадигму осмысления проблематики эпохи
бронзы евразийской степи и лесостепи (вторая половина ХХ ст.) // Там само. — С. 36—43.
изучение и оценка памятников эпохи бронзы ДоноДонецкого региона во второй половине ХiХ — первой поло
вине ХХ вв. // Сб. рефератов научноисслед. работ, выполненных в 2000—2002 гг. при финансовой поддерж
ке Администрации Воронежской обл. — Воронеж, 2003. — С. 94.
изучение эпохи бронзы ДоноДонецкого региона в первое послевоенное десятилетие и наследие В.А. Город
цова // Чтения, посвящ. 100летию деятельности В.А. Городцова в Гос. историч. музее. Тез. конф. — М.,
2003. — Ч. 1. — С. 13—16 (співавт. І.є. Сафонов).
К выделению производственных зон эпохи бронзы на пространствах евразийской степи и лесостепи // Проблеми гір
ничої археології (доповіді ІІго Міжнар. Картамиського польового археол. семінару), с. Новозванівка Попаснян
ського рну Луганської обл. 21—25 липня 2003 р. — Алчевськ, 2003. — С. 112—116 (співавт. В.І. Молодін).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 144
изучение проблематики эпохи бронзы ДоноДонецкого региона на современном этапе развития археологии //
Отечественная археология ХХ века (исследователи, история исследований). — Воронеж, 2004. — С. 28—54
(Археология восточноевропейской лесостепи. — 18).
Десять лет совместных работ Украинскороссийской археологической экспедиции по изучению поселений эпохи
бронзы у с. Капитаново и памятников горного дела на Картамышском медном рудопроявлении: основные
итоги и перспективы // исторические записки. Науч. труды истор. фта ВГУ. — 2005. — 11. — С. 74—92 (спів
авт. А.С. Саврасов).
К выделению производственных зон эпохи бронзы на пространствах евразийской степи и лесостепи // Проблеми
гірничої археології (матли ІІго Міжнар. Картамиського польового археол. семінару), с. Новозванівка Попас
нянського рну Луганської обл. 21—25 липня 2003 р. — Алчевськ, 2005. — С. 7—10 (співавт. В.І. Молодін).
Отрощенко В.В. и изучение эпохи бронзы восточноевропейской степи и лесостепи (к юбилею ученого) // Пасту
шеские скотоводы восточноевропейской степи и лесостепи эпохи бронзы (историография, публикации). —
Воронеж, 2005. — С. 3—7 (Археология восточноевропейской лесостепи. — 19).
К истории изучения эпохи бронзы евразийской степи—лесостепи и смежных пространств лесной зоны в отече
ственной археологи // Эпоха металла Восточной Европы (история исследования, публикации). — Воронеж,
2006. — С. 6—31 (Археология восточноевропейской лесостепи. — 20).
К оценке нового этапа в изучении производственной деятельности населения срубной культурноисторической
общности // Проблеми гірничої археології (матли ІІІго Міжнар. Картамиського польового археол. се
мінару), с. Новозванівка Попаснянського рну Луганської обл. 15 липня 2004 р. — Алчевськ, 2006. —
С. 7—12.
Производственная деятельность в эпоху бронзы на пространствах ДоноДонецкого региона (современный этап
изучения) // Проблеми гірничої археології (матли vго Міжнар. Картамиського польового археол. семінару),
с. Новозванівка Попаснянського рну Луганської обл. 15—16 липня 2006 р. — Алчевськ, 2007. — С. 19—26.
Донбаський державний технічний університет у вивченні давньої виробничої діяльності племен східноєвропей
ського степу та лісостепу (до вузівського ювілею) // Проблеми гірничої археології (матли vІго Міжнародного
Картамиського польового археол. семінару), с. Новозванівка Попаснянського рну Луганської обл. 17 липня
2007 р. — Алчевськ, 2007. — С. 5—10 (співавт. Ю.М. Бровендер, В.В. Отрощенко).
К изучению металла и производственной деятельности в эпоху бронзы на пространствах евразийской лесостепи и
смежных территорий степной зоны на современном этапе археологии // Там само. — С. 12—18.
Эпоха бронзы ДоноДонецкого региона (из истории изучения) // Від неоліту до кіммерійців. — Луганськ, 2007. —
С. 193—198 (МДАСУ. — 7; співавт. І.є. Сафонов).
история изучения Картамышского комплекса горнометаллургических памятников на территории Украины // из
истории отечественной археологии. — Воронеж, 2008. — 1. — С. 187—204 (співавт. А.С. Саврасов, Ю.М. Бро
вендер, В.В. Отрощенко).
О некоторых положениях диссертационного исследования С.Н. Санжарова «Восточная Украина на рубеже
средней—поздней бронзы» // МДАСУ. — 2008. — 8. — С. 314—319.
изучение памятников покровского типа в российской и украинской археологии (90е гг. ХХ в. — первое десяти
летие ХХІ в.) // Проблеми історії та археології України. Матли vii Міжнар. наук. конф. — Харків, 2010. —
С. 12—14.
Картамиський комплекс гірничометалургійних пам’яток бронзового віку в Центральному Донбасі // Архе о
логія. — 2010. — № 2. — С. 87—101 (співавт. Ю.М. Бровендер, В.В. Отрощенко).
развитие сотрудничества в области археологии Воронежского госуниверситета с институтом археологии НАН
Украины и университетами Украины // исторический фт Воронежского гос. унта к 70летнему юбилею. —
Воронеж, 2010. — С. 215—226.
Научное сотрудничество в области изучения эпохи бронзы восточноевропейской степи и лесостепи Воронежско
го госуниверситета с институтом археологии НАН Украины и с университетами Украины // Проблеми гір
ничої археології (матли viiiго Міжнар. Картамиського польового археол. семінару), с. Новозванівка Поviiiго Міжнар. Картамиського польового археол. семінару), с. Новозванівка Попольового археол. семінару), с. Новозванівка По
паснянського рну Луганської обл. 15—16 липня 2009 р. — Алчевськ, 2011. — С. 5—18.
Рецензії на монографії А.Д. Пряхіна, видані в Україні:
Шмаглій М.М. рец. на: Пряхин А.Д. Абашевская культура в Подонье. издво Воронежского унта им. Ленинского
комсомола. Воронеж, 1971 // Археологія. — 1973. — 10. — С. 83—85.
Бондар М.М. Деякі підсумки дослідження побутових пам’яток катакомбної культурноісторичної області // Ар
хеологія. — 1986. — 54. — С. 26—33 [Відгук на монографію А.Д. Пряхіна «Поселения катакомбного времени
лесостепного Подонья». — Воронеж, 1982].
Отрощенко В.В., Черних Л.А. рец. на: Пряхин А.Д. Мосоловское поселение эпохи бронзы. Книга первая. — Воро
неж: издво Воронежского университета, 1993. — 108 с.; Мосоловское поселение металлурговлитейщиков
эпохи поздней бронзы. Книга вторая. — Воронеж: издво Воронежского университета, 1996. — 176 с. // Ар
хеологія. — 1999. — № 3. — С. 126—129.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 3 145
Бровендер Ю.М. Монография Пряхина А.Д. «ДоноДонецкая степь—лесостепь в эпоху бронзы. история изуче
ния» // Проблеми гірничої археології (матли ІХго Міжнар. Картамиського польового археол. семінару),
с. Новозванівка Попаснянського рну Луганської обл. 15—16 липня 2010 р. — Алчевськ, 2013. — С. 120—128.
Українські дослідники про А.Д. Пряхіна:
Отрощенко В.В. До 60річчя Анатолія Дмитровича Пряхіна // Археологія. — 1999. — № 3. — С. 153—154.
Отрощенко В.В. До річниці від дня народження А.Д. Пряхіна // Доба бронзи ДоноДонецького регіону (матли
5го Укр.рос. польового археол. семінару). — К.; Воронеж, 2001. — С. 6—9.
Дорофеев В.Н., Бровендер Ю.М. Анатолий Дмитриевич Пряхин — Honoris causa Донбасского горнометаллургического
института // Проблеми гірничої археології (матли Іго Картамиського польового археол. семінару), с. Ново
званівка Попаснянського рну Луганської обл. 7—8 серпня 2002 р. — Алчевськ, 2003. — С. 5—7.
Пряхін Анатолій Дмитрович // Наші славні імена. — Алчевськ, 2007. — С. 41—42.
Толочко П.П., Отрощенко В.В. 25 років плідної співпраці // Археологія. — 2001. — № 4. — С. 158—159.
Толочко П.П., Отрощенко В.В. Взаимодействие института археологии НАН Украины с кафедрой археологи Воро
нежского гос. унта // Археология в российских университетах. — Воронеж, 2002. — С. 16—17 (Археология
восточноевропейской лесостепи. — 16).
Отрощенко В.В. До 70річчя Анатолія Дмитровича Пряхіна // Археологія. — 2009. — № 3. — С. 121—123.
Невтомному досліднику епохи бронзи А.Д. Пряхіну — 70 років // МДАСУ. — 2009. — 9. — С. 4—6.
Литвиненко Р.О. До 70річчя Анатолія Дмитровича Пряхіна // Донецкий археологический сборник. — 2009/2010. —
13/14. — С. 257—259.
Виступи А.Д. Пряхіна як опонента на захисті докторських дисертацій
українських археологів (М.О. Чмихов — Національний університет
ім. Тараса Шевчанка, інші — Інститут археології НАНУ)
Бондарь Н.Н. Культуры шнуровой керамики и их роль в древней истории Европы. Автореф. дис. … докт. істор.
наук. — К., 1981.
Балагури Э.А. история населения Верхнего Потисья в бронзовом веке. Автореф. дис. … докт. істор. наук. — К.,
1983.
Чмыхов Н.А. Проблема осознания космоса в обществах неолита—бронзового века юга Восточной Европы. Авто
реф. дис. … докт. істор. наук. — К., 1992.
Санжаров С.М. Східна Україна на рубежі середньої—пізньої бронзи. Автореф. дис. … докт. істор. наук. — К., 2007.
Литвиненко Р.О. Культурне коло Бабине (за матеріалами поховальних пам’яток). Автореф. дис. … докт. істор.
наук. — К., 2009.
Р.О. ЛИТВИНЕНКО, В.В. ОТРОЩЕНКО
|