Прокреслені знаки на денцях посуду культури Черняхів-Синтана-де-Муреш

Прокреслені знаки на денцях посуду культури Черняхів-Синтана-де-Муреш

Розглянуто прокреслені знаки на посуді з пам’яток черняхівської культури—Синтана-де-Муреш, представлені переважно хрестом.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2014
Hauptverfasser: Рейда, Р.М., Гейко, А.В., Сапєгін, С.В., Володарець-Урбанович, Я.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2014
Schriftenreihe:Археологія
Schlagworte:
Статті
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195712
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Прокреслені знаки на денцях посуду культури Черняхів-Синтана-де-Муреш / Р.М. Рейда, А.В. Гейко, С.В. Сапєгін, Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія. — 2014. — №. 4. — С. 80-87. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-195712
record_format dspace
spelling irk-123456789-1957122023-12-06T19:18:06Z Прокреслені знаки на денцях посуду культури Черняхів-Синтана-де-Муреш Рейда, Р.М. Гейко, А.В. Сапєгін, С.В. Володарець-Урбанович, Я.В. Статті Розглянуто прокреслені знаки на посуді з пам’яток черняхівської культури—Синтана-де-Муреш, представлені переважно хрестом. Рассмотрено достаточно редкое явление в ареале культуры Черняхов— Сынтана­де­Муреш — прочерченные зна­ ки на дне посуды. Они условно разбиты на две основные групы: 1) крестоподобные и 2) другие. Несмотря на их редкость, распространение такой посуды от Днепровского лесостепного Левобережья и до территории Румынии может свидетельствовать о неслучайности этого явления. Находки такой посуды или ее фрагментов на поселениях и в погребениях (ингумациях и кремациях) не позволяют сузить аспекты ее применения к погребальному обряду. Комплексы, в которых были выявлены сосуды с прочерченным знаком на доньях, датируются от середины iv до начала v вв., что создает теоретическую возможность использовать такие находки как хроноиндикаторов. Discussed are incised signs on the bottoms of pottery, quite a rare phenomenon in the area of culture chernyakhivska­ sântana de Mureş. they were conditionally divided into two main groups: 1) cross­like and 2) other. Despite on their rarity, spread of such vessels from the forest­steppe left bank of the Dnipro River to the territory of Rumania can evidence that this phenomenon is not a chance. Finds of vessels and their fragments of this kind at settlements and in burials (inhumations and cremations) do not allow narrowing the aspects of its usage to funeral customs. assemblages where vessels with inscribed signs on bottoms where found are dated by the period from the middle of the 4th c. to the beginning of the 5th c. this fact creates the theoretical possibility to use such finds as chronological indicators. 2014 Article Прокреслені знаки на денцях посуду культури Черняхів-Синтана-де-Муреш / Р.М. Рейда, А.В. Гейко, С.В. Сапєгін, Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія. — 2014. — №. 4. — С. 80-87. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195712 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Рейда, Р.М.
Гейко, А.В.
Сапєгін, С.В.
Володарець-Урбанович, Я.В.
Прокреслені знаки на денцях посуду культури Черняхів-Синтана-де-Муреш
Археологія
description Розглянуто прокреслені знаки на посуді з пам’яток черняхівської культури—Синтана-де-Муреш, представлені переважно хрестом.
format Article
author Рейда, Р.М.
Гейко, А.В.
Сапєгін, С.В.
Володарець-Урбанович, Я.В.
author_facet Рейда, Р.М.
Гейко, А.В.
Сапєгін, С.В.
Володарець-Урбанович, Я.В.
author_sort Рейда, Р.М.
title Прокреслені знаки на денцях посуду культури Черняхів-Синтана-де-Муреш
title_short Прокреслені знаки на денцях посуду культури Черняхів-Синтана-де-Муреш
title_full Прокреслені знаки на денцях посуду культури Черняхів-Синтана-де-Муреш
title_fullStr Прокреслені знаки на денцях посуду культури Черняхів-Синтана-де-Муреш
title_full_unstemmed Прокреслені знаки на денцях посуду культури Черняхів-Синтана-де-Муреш
title_sort прокреслені знаки на денцях посуду культури черняхів-синтана-де-муреш
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2014
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195712
citation_txt Прокреслені знаки на денцях посуду культури Черняхів-Синтана-де-Муреш / Р.М. Рейда, А.В. Гейко, С.В. Сапєгін, Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія. — 2014. — №. 4. — С. 80-87. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT rejdarm prokresleníznakinadencâhposudukulʹturičernâhívsintanademureš
AT gejkoav prokresleníznakinadencâhposudukulʹturičernâhívsintanademureš
AT sapêgínsv prokresleníznakinadencâhposudukulʹturičernâhívsintanademureš
AT volodarecʹurbanovičâv prokresleníznakinadencâhposudukulʹturičernâhívsintanademureš
first_indexed 2025-07-16T23:53:24Z
last_indexed 2025-07-16T23:53:24Z
_version_ 1837849646456635392
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 480 the latest maps; 3) so­called accidental finds especially of arms which can reflect the control over the places of mining and routs of transporting salt into remote regions, particularly, into the forest­steppe ones; 4) toponymy, and 5) written sources of classical and Mediaeval periods. analysis of the listed, as well as other indirect data allows the author to presume that the scythians aimed at controlling not only salt­mining sources, but especially its transporting, which was not only advantageous in sense of earning income («customs duties» withdrawing), but was feasible for them and also was stimulated by other interests. the latter means that the scythians felt a permanent need in leather; they had plenty of raw leather, but they did not have conditions for its processing in situation of nomadic everyday life. Орнаментація керамічного посуду черняхівсь­ кої культури відзначається розмаїттям та есте­ тичною привабливістю. Уявлення про це дає ґрунтовне дослідження Е.О. Симоновича, при­ свячене орнаментації черняхівської керамі­ ки (Сымонович 1964). Актуальне й нині (Ма­ гомедов 2001, с. 56), воно охоплює практично весь спектр орнаментів. До них Е.О. Симоно­ вич зарахував і знаки, виділивши їх в окрему групу, — «лискована орнаментація денця посуду» (Симонович 1964, с. 308—309). На них і звер­ немо увагу. Від часу виходу праці Е.О. Симоновича кількість зразків посуду із знаком на денці з поселенських і поховальних пам’яток черня­ хівської культури помітно зросла. Одразу наго­ лосимо, що автори цієї статті не мали на меті подати повний їх звід. Але зібраної інформації достатньо для того, аби зробити деякі поперед­ ні висновки. Йдеться про нечисленну групу посуду, виго­ товленого на гончарному крузі, на денці якого виявлено знак, найчастіше у вигляді двох пере­ хрещених ліній, що утворюють так зв. прямий або скісний хрест та інші, простіші чи складні­ ші зображення. Наголосимо, що вони трапля­ © Р.М. РЕЙДА, А.В. ГЕЙКО, С.В. САПЄГІН, Я.В. ВОЛОДАРЕЦЬ­УРБАНОВИЧ, 2014 Р.М. Рейда, А.В. Гейко, С.В. Сапєгін, Я.В. Володарець-Урбанович ПРОКРеСЛеНІ ЗНАКИ НА ДеНЦЯХ ПОСУДУ КУЛЬТУРИ ЧеРНЯХІВ—СИНТАНА-Де-МУРеШ Розглянуто прокреслені знаки на посуді з пам’яток черняхівської культури—Синтана-де-Муреш, представлені пере- важно хрестом. К л ю ч о в і с л о в а: культура Черняхів—Синтана-де-Муреш, кераміка, знаки на посуді. ються тільки на гончарному посуді та не зафік­ совані на ліпному. Мета цієї статті — на основі сучасної дже­ рельної бази виявити територіальні та хроно­ логічні особливості прокреслених знаків на денцях посуду культури Черняхів—Синтана­ де­Муреш. Знахідки посуду з прокресленим знаком на денці відомі в різних областях черняхівської культури (рис. 1). По 1 екз. виявлено на таких пам’ятках: 1) могильник Будешть в Республі­ ці Молдова; 2) поселення Квітки та 3) посе­ лення Леськи в Черкаській обл.; 4) могильник Гаврилівка біля вівчарні колгоспу «Придні­ провський» у Херсонській обл. (Сымонович 1964, с. 309); 5) поселення Неслухів у Львів­ ській обл. (там само, с. 282); 6) поселення Обу­ хів І, об’єкт 30 (Кравченко и др. 2007, с. 422); 7) могильник Курники, поховання 19 у Вінниць­ кій обл. (Магомедов 1999, с. 111, рис. 9, 4); 8) поселення Соснова, житло 2 в системі жител 3 у Київській обл. (Сикорский, Махно, Бузян 1983, табл. 22). По кілька екземплярів виявле­ но на могильниках: 9) Рідний Край, поховання 1, 9 і 14 (4 екз.; Петренко 1991, с. 12, рис. 4, 2; с. 16, рис. 8, 3; с. 18, рис. 10, 4, 7) і 10) Війтен­ ки, поховання 12 і 66 у Харківській обл. (2 екз.; Шультце, Любичев 2010, с. 45, рис. 6, 5; с. 51, рис. 12, 6); 11) поховання 100 та 122 могиль­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4 81 ника Велика Бугаївка у Київській обл. (Петра­ ускас 2004, с. 182; Петраускас, Шишкін, 2013, с. 210, рис. 128, 1); 12) Шишаки, поховання 16 і 60 в Полтавській обл. (Рейда, Гейко, Сапєгін 2014, с. 196, рис. 2, 5); (2 екз., розкопки авто­ рів). Отже, всього на 12 пам’ятках черняхів­ ської культури нами враховано 18 посудин із знаком на денці. Аналогічне явище зафіксовано і в культурі Синтана­де­Муреш. За опублікованими мате­ ріалами, на території Румунії такий посуд ви­ явлено на низці могильників. Зокрема, це: 1) Ханешть, поховання 25 і 69 (2 екз.; Zaharia, Zaharia, sovan 1993, p. 164, fig. 10, 7; p. 181, fig. 24, 1); 2) Бирлад­Валя Сяке, поховання 540 (1 екз.; Palade 2004, р. 667, fig. 291, 11); 3) Мі­ хелешень, поховання 99, 127, 146 і 488 та глек зі зруйнованого поховання (5 екз.; sovan 2009, p. 408, plans. 53, 23; p. 426, plans. 71, 4; p. 436, plans. 81, 1; p. 616, plans. 261, 26; p. 639, plans. 284, 93); 4) Тиргшор, поховання 232 (1 екз; Diaconu 1965, p. 213, plans. LXiii, 1). Усього 9 екз. Хоча помітну більшість становлять знахід­ ки із поховань, у черняхівській культурі трапи­ лися фрагменти денець з прокресленим зна­ ком також на п’яти поселеннях (по одному на пам’ятці). Останнє, на нашу думку, може достат­ ньо переконливо вказувати на те, що подібний посуд навряд чи можна пов’язувати винятково з таким аспектом черняхівської культури як похо­ вальний обряд. Відзначимо також, що із перелі­ чених знахідок дві походять з поховань, здійсне­ них за обрядом тілоспалення (Рідний Край, по­ ховання 1; Тиргшор, поховання 232). Е.А. Симонович вказав на два способи на­ несення знаків — пролощеними та продряпа­ ними лініями (Сымонович 1964, с. 308—309). Ми позначимо їх одним терміном — «прокрес­ лені». Розглянемо варіанти таких знаків. Найпростіші з­поміж них і найчислен ні­ ші — це так зв. прямий або скісний хрест з двох перехрещених ліній. Дно посудини на піддо­ ні або без нього утворює коло, всередині яко­ го і вміщено знак. На користь цього свідчить, з одного боку те, що нанесені зображення у за ­ фіксованих випадках ніколи не виходять за край денця посудини, з іншого — єдиний примірник, де маємо прокреслене коло з трьома перехре­ щеними лініями всередині, виявлено в могилі № 100 могильника Велика Бугаївка (рис. 3, 8). Рис. 1. Карта поширення посуду культури Черняхів—Синтана­де Муреш з прокресленим знаком на денці: І — поселення, ІІ — могильники. Пам’ятки: 1 — Рідний Край, 2 — Війтенки І, 3 — Ши­ шаки, 4 — Соснова, 5 — Велика Бугаївка, 6 — Обухів І, 7 — Квітки, 8 — Леськи, 9 — Курники, 10 — Гаврилівка, 11 — Неслухів, 12 — Будешть, 13 — Ханешті, 14 — Бирлад­Валя Сяке, 15 — Міхеле­ шень, 16 — Тиргшор ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 482 Разом з вказаним прикладом є й інші від­ хилення від «стандарту» зображення скісного або прямого хреста. Скажімо, є хрест з двох пар паралельних перехрещених ліній (рис. 4, 3) або з двох паралельних ліній, перекреслених одні­ єю (рис. 4, 5). До такого знаку близький немов незавершений хрест, де дві паралельні лінії пе­ рекреслені однією скісною коротенькою, що загалом нагадує літеру Н (рис. 4, 2). З певною засторогою до хрестоподібних знаків можна віднести зображення на мисці з поховання 14 могильника Рідний Край, де хрест цілком пев­ но проступає через решітку (рис. 4, 4); на чаші з могильника Рідний Край, поховання 9 (рис. 4, 1) із доволі дивним знаком, хоча основу його становить знову ж таки хрест, а також зобра­ ження восьмикінечної зірки з чотирьох пере­ хрещених у центрі ліній (рис. 4, 6). У таку схему не вписується знак на горщику з поховання 232 могильника Тиргшор (Руму­ нія) у вигляді лінії, що поділяє денце на дві рів­ ні половини (рис. 5, 1; Diaconu 1965, Pl. LXiiІ, 1). Можна стверджувати, що трапляються й інші знаки. Зокрема, Е.О. Симонович вказує знаки на денцях у вигляді спіралі, зиґзаґа та ромба (Сымонович 1964, с. 308—309). Однак за нечіткими фото складно впевнитися в тому, а матеріал нам недоступний. Прокреслені знаки трапляються на кількох категоріях гончарного столового та кухонного посуду. Найчастіше вони зафіксовані на мис­ ках закритого та відкритого типів (рис. 2; 4, 4; 5, 2) та горщиках (рис. 3, 2—5, 7; 4, 3; 5, 1), рід­ ше — на глеках (рис. 3, 6; 4, 5, 6), кубках (рис. 3, 1, 8), в одному випадку — на денці чаші (рис. 4, 1), курильниці (рис. 4,2). Поки що знаки не за­ фіксовані на піфосах і триручних вазах. Хоча знаки є відносно поширеними в усьо­ му ареалі культури Черняхів—Синтана­де­ Муреш, але концентрація їх спостерігається в східній і західній його зонах. На деяких мо­ гильниках такого посуду виявлено по кілька екземплярів. Водночас на пам’ятках інших ре­ гіонів трапляються лише поодинокі знахідки. Виключенням є могильник Велика Бугаївка на Київщині з двома зразками таких посудин (рис. 2, 2; 3, 8). Зокрема, на Дніпровському лісостеповому Лівобережжі посуд із знаками виявлено на мо­ гильнику Рідний Край — 4 екз. (рис. 2, 1; 4, 1, 4; 5, 2), могильнику Шишаки — 2 екз. (рис. 2, 5, 6), могильнику Війтенки — 2 екз. (рис. 2, 3; 4, 3) і поселенні Соснова — 1 екз. (рис. 3, 7). Західна частина ареалу представлена дев’ятьма знахідками з могильників на території Руму­ нії: Міхелешені — 4 екз. (рис. 3, 1—3, 6), Ха­ нешть (2 екз.), Бирлад­Валя Сяке, Тиргшор — по 1 екз. (рис. 2, 4; 3, 5; 5, 1), а також Респуб­ ліки Молдова: Будешть — 1 екз. (Сымонович 1964, рис. 17, 1). Рис. 2. Миски з хрестом на денці: 1 — Рідний Край, поховання 14 (за: Петренко 1991); 2 — Велика Бугаївка, поховання 122 (за: Петраускас 2004); 3 — Війтенки, поховання 66 (за: Шультце, Любичев 2010); 4 — Бирлад­Валя Сяке, поховання 540 (за: Palade 2004); 5, 6 — Шишаки, поховання 60 і 16 ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4 83 Знаки прокреслені зазвичай на зовнішній стороні денця. Єдиний раз зафіксовано знак на його внутрішній поверхні. Знахідка похо­ дить із поховання 1 могильника Рідний Край (Петренко 1991, с. 11). Це — уламок гончарної лощеної миски чорного кольору, яким був на­ критий ліпний горщик, що виконував функ­ цію урни (рис. 5, 2). Навряд чи можна погодитися з Е.О. Симо­ новичем, що знаки на денцях можна відноси­ ти до орнаментів. По­перше, вони розміщені ззовні (крім одного екземпляра із поховання 1 могильника Рідний Край), тож вони були при­ ховані для споглядання. По­друге, практично всі знаки нанесені досить недбало, що не гар­ моніює з ретельно виконаними орнаментами. По­третє, кількість черняхівського посуду із згаданими позначками на денцях порівняно з його загалом становить малочисленну групу. По­четверте, знаки на денцях посуду в жод­ ному разі не були складовою орнаментальних схем, хоча загалом на посуді, зокрема на мис­ ках і глеках, скісний хрест входить досить час­ то до орнаментальних композицій. Виходячи з перелічених міркувань, такі зображення на денцях посуду, на нашу думку, слід розглядати саме як знаки. Якщо відмовитися від визнання таких зна­ ків як орнаменту, можна висунути кілька мож­ ливих версій для їх пояснення. Клеймо майстра. Зважаючи на значну кіль­ кість черняхівського гончарного посуду, а це тисячі зразків професійного виробництва, чис­ ло посуду із знаком на денці дуже незначне. Крім того, самі знаки виконані від руки, тож не є клеймами за визначенням. Через те цю версію слід відкинути. Оскільки знаки представлені, головно, хрес­ том, виникає спокуса пов’язати їх з християн­ ством, зокрема його аріанською течією. Хрис­ Рис. 3. Посуд з хрестом на денці: 1, 2, 3, 6 — Міхелешень, поховання 99, 127, 488 і зруйноване (за: sovan 2009); 4 — Курники, поховання 19 (за: Магомедов 1999); 5 — Ханешть, поховання 69 (за: Zaharia, Zaharia, sovan 1993); 7— Соснова, житло 2 (за: Сикорский, Махно, Бузян 1983, табл. 22); 8 — Велика Бугаївка, поховання 100 (за: Пет­ раускас, Шишкин, 2013) ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 484 тиянство могло розповсюдитися в середовищі деякої частини населення досліджуваного регіо­ ну, так само його могли сповідувати майстри­ гончарі. Однак робити такий висновок лише на підставі знаків на кераміці було б передчас­ но. Ця гіпотеза має бути підкріплена й інши­ ми аргументами. Слід наголосити, що в самій Римській імперії знак хреста серед християн у iv—v ст. ще не набув значного поширення. Оберіг. Знак хреста відомий на посуді також інших археологічних культур. Приміром, схо­ жа знахідка виявлена під час дослідження за­ рубинецької пам’ятки, а саме, уламок денця миски з кільцевою ніжкою, на внутрішній по­ верхні якого прокреслено хрестоподібний знак (Махно 1951, с. 97). Це стосується й роменської культури (Ляпушкин 1961, рис. 103, 8) та ін. Аналогічні знаки у вигляді двох або чотирьох перехрещених ліній та інші зображення виявле­ ні на посуді третьої чверті vi—i ст. до н. е. Хер­ сонеса та античних пам’яток Північно­Західної Таврики. Їх відносять до магічних знаків (Зубарь и др. 2005, рис. 255). З іншого боку, в пізньо­ римський час зображення хреста нехарактерне для херсонеського посуду із поховань iv—v ст., хоча відомі чотирипелюсткові розетки, вписа­ ні в коло, які вважають стилізованим зображен­ ням хреста (Херсонес… 2003, с. 602). Водночас для Боспору припускають раніше проникнен­ ня християнства та появу зображення хреста на надгробках місцевих християн, яке відносять до iv ст. (там само, с. 603). Через це цілком запере­ чити зв’язок між цією подією та появою хресто­ подібних знаків на денцях черняхівського посу­ ду зараз видається передчасним. Поява знаків на денцях посуду з огляду на географію поширення та різні функції окремих його категорій, а також виявлення таких зраз­ ків посуду на обох основних типах пам’яток — могильниках і поселеннях — дозволяє вису ну ти припущення про можливість певного культур­ ного імпульсу, який і знайшов одне із втілень у прокреслених знаках. На користь цього може вказувати датування комплексів з такими предметами, що розглянемо нижче. Рис. 4. Посуд з хрестом і хрестоподібним знаком на денці: 1, 4 — Рідний Край, поховання 9 і 14 (за: Петренко 1991); 2 — Міхелешень, поховання 146 (за: sovan 2009); 3 — Війтенки, поховання 12 (за: Шультце, Любичев 2010); 5 — Обухів І, об’єкт 30 (за: Кравченко и др. 2007); 6 — Ханешть, поховання 25 (за: Zaharia, Zaharia, sovan 1993) ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4 85 Не виникає сумніву щодо пев­ ного семантичного навантаження прокреслених знаків на черняхів­ ському посуді. На це може вказу­ вати те, що знаки на денцях часто вміщені в коло. Але розкрити се­ мантичний зміст таких зображень складно, а то й неможливо. Ще раз наголосимо. Лише не­ значна частина матеріалів по­ ходить з поселень, більша ж — з некрополів. Наявність на посе­ леннях посуду із знаком на денці може свідчити про те, що такий посуд, а заодно й знаки, не можна пов’язувати з суто поховальною традицією варварського населен­ ня пізньоримського часу. До цього додамо, що менша кількість таких знахідок на поселеннях може свідчити, ймо­ вірніше, про масштабніші розкопки некропо­ лів і публікацію їхніх матеріалів. Але звернемося до визначення часу, коли хрести й хрестоподібні знаки наносили на ден­ це посуду. Складається враження, що такий посуд побутував на пізніх етапах існування черняхівської культури, а саме від середини — другої половини iv до початку v ст. Наведемо приклади. Поховання 100 Великої Бугаївки датуєть­ ся дослідниками в межах хронологічної фази С3 (біля 330—380 рр.) (Петраускас, Шишкин, 2013, с. 10). Поховання дівчинки з цього ж мо­ гильника (№ 132) датоване за супровідним ін­ вентарем кінцем iv — початком v ст. (Петраус­ кас 2004, с. 182). Більшість об’єктів, досліджених на посе­ ленні Обухів І, зокрема й господарська спо­ руда (об’єкт 30), в якій були уламки дворучно­ го гончарного глека з прокресленим на денці хрестом (рис. 4, 5), сукупно датуються дослід­ никами другою половиною iv — початком v ст. (Кравченко и др. 2007, с. 422). Поховання 12 і 66 могильника Війтенки, в яких містився посуд з прокресленими на денці знаком, до повної публікації матеріалів комп­ лексів могильника датувати складно, але сама пам’ятка датується попередньо другою поло­ виною iv — початком v ст. (Шультце, Люби­ чев, 2012, с. 415). Час функціонування могильника Рідний Край І його дослідник Є.М. Петренко схиль­ ний відносити до кінця iv — початку v ст. (Пе­ тренко 1991, с. 22), що цілком корелюється з тим, що поховання 14, в якому були дві з чоти­ рьох виявлених тут посудин із знаком на ден­ ці, віднесено разом із деякими іншими до фі­ налу існування черняхівської культури на сході Дніпровського Лівобережжя (Гавритухин 2007, с. 59, рис. 14, 5—15). Певною мірою ці дані співвідносяться із за­ гальним датуванням могильника Курники, яке Б.В. Магомедов обмежує другою половиною iv ст., хоча не виключає, що останні поховання тут могли бути здійснені вже на початку v ст. (Магомедов 1999, с. 119). Матеріали Шишацького могильника через продовження розкопок поки що не введені до наукового обігу повністю. Але за попередніми підсумками, могили 16 і 60, як і пам’ятка зага­ лом, теж відносяться до другої половини iv — початку v ст. Поховання 540 могильника Бирлад­Валя Сяке, де знайдено миску з фасетованими ова­ лами та інший супровідний інвентар, очевид­ но, також можна віднести до часу не раніше другої половини iv ст. (schultze, strocen 2008, s. 303, abb. 49). Могили 25 і 69 на цвинтарі Ханешть в ру­ мунській Молдові, в яких знайдено посуд з хрестоподібним знаком на денці, не містили чітко датованих матеріалів, але сам некрополь загалом датується серединою iv ст. (Zaharia, Zaharia, sovan 1993, p. 188). Із матеріалів могильника Міхелешень автор публікації однозначно датував одне поховання, а саме 99, і відніс його до ІІ фази функціонуван­ ня пам’ятки. Кінець цієї фази могильника Мі­ хелешень припадає, на думку автора, на середи­ ну iv ст., що загалом не перечить загальній тен­ денції датування комплексів з прокресленими Рис. 5. Посуд із знаком на денці: 1 — могильник Тиргшор, горщик з поховання 232 (за: Diaconu 1965); 2 — Рідний Край, поховання 1 (за: Петренко 1991) ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 486 знаками на інших пам’ятках. Додамо, що похо­ вання 99 дослідник відніс до комплексів з сар­ матськими ознаками (sovan 2009, р. 333). Отже, можна з достатньо високим рівнем впевненості стверджувати, що поява прокрес­ лених знаків на денцях посуду в ареалі черня­ хівської культури є порівняно пізнім явищем, що мало місце в межах середини — другої по­ ловини iv — початку v ст. І, нарешті, поки що не зрозуміло, чи є пев­ на концентрація таких знахідок на сході та за­ ході ареалу культури Черняхів—Синтана­де­ Муреш реальним відображенням ситуації чи лише характеризує рівень дослідження її те­ риторії. З іншого боку, за відносно недостат­ ньої дослідженості пам’яток Дніпровського лі­ состепового Лівобережжя, це не позначилося на кількості розглядуваних знахідок. Водночас маємо констатувати й відсутність таких знаків на кераміці з розкопаних значними площами деяких черняхівських пам’яток, зокрема й мо­ гильників. Попередньо, зважаючи на датування дея­ ких комплексів, в яких траплялися такі знахід­ ки, цілком можна припускати появу традиції нанесення прокреслених зображень у середи ­ ні — другій половині iv ст. Своєю чергою, це надає можливості використовувати такі знахід­ ки як хронологічний індикатор за відсутності інших, вужче датованих речей, розширюючи, таким чином, межі інформативності кружаль­ ного посуду черняхівської культури. Гавритухин И.О. Финал черняховской культуры // Восточная Европа в середине І тысячелетия н. э. — М., 2007. — С. 9—24 (Раннеславянский мир. — 9). Зубарь В.М., Буйских А.В., Кравченко Э.А., Русяева М.В. Херсонес Таврический в третьей четверти vi — i вв. до н. э. Очерки истории и культуры. — К., 2005. Кравченко Н.М., Петраускас О.В., Шишкин Р.Г., Петраускас А.В. Памятники археологии позднеримского времени Правобережной Киевщины. — К., 2007. Ляпушкин И.И. Днепровское Лесостепное Левобережье в эпоху железа. — М.; Л., 1961 (МИА. — 104). Магомедов Б.В. Черняховский могильник Курники на Южном Буге // stratum plus. — 1999. — № 4. — С. 102—120. Магомедов Б. Черняховская культура. Проблема этноса. — Lublin, 2001. Махно Е.В. Раскопки зарубинецких поселений в Киевском Приднепровье в 1950 г. // МИА. — 70. — С. 94—101. Петраускас О.В. Поховання багатої дівчинки на могильнику черняхівської культури Велика Бугаївка // Археоло­ гія давніх слов’ян. Дослідження і матеріали. — К., 2004. — С. 165—184. Петраускас О.В., Шишкин Р.Г. Могильник и поселение черняховской культуры у с. Великая Бугаёвка (археологи­ ческий источник). — К., 2013. Петренко Е.Н. Новые могильники черняховской культуры в бассейне Северского Донца // Археология славян­ ского Юго­Востока. Мат­лы к межвуз. науч. конф. — Воронеж, 1991. — С. 10—26. Рейда Р.М., Гейко А.В., Сапєгін С.В. Жіноче поховання 60 з Шишацького могильника черняхівської культури // Від венедів до Русі. — К.; Х.: Майдан, 2014. — С. 193—204. Сикорский М.И., Махно Е.В., Бузян Г.Н. Отчет о работе Переяслав­Хмельницкой археологической экспедиции в 1983 году // НА ІА НАНУ. — 1983/157. Сымонович Э.А. Орнаментация черняховской керамики // МИА. — 1964. — 116. — С. 270—361. Херсонес Таврический в середине І в. до н. э. — vi в. н. э. Очерки истории и культуры. — Харьков, 2003. Шультце Э., Любичев М. Керамика из могильника и поселения Войтенки i: сравнительный анализ // Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпохи римских влияний и Великого переселения народов. — Тула, 2010. — Ч. 2. — С. 33—62. Шультце Э., Любичев М. Хронология могильника черняховской культуры Войтенки І (Восточная Украина) (по материалам раскопок 2005—2009 гг.) // Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпохи римских вли­ яний и Великого переселения народов. — Тула, 2012. — С. 409—463. Diaconu Gh. targsor. Necropola din secolele iii — iv e. n. — Bucuresti, 1965. Palade V. asezarea si necropola de la Barlad­valea seaca (sfarsitul sec. al iii­lea — a doua jumatate a sec. al v­lea). — Bucuresti, 2004. Schultze E., Strocen B. keramik mit ovalen Facetten // ea. — 2008. — 14. — s. 267—321. Sovan O.-L. Necropola de tip santana de Mures—cernjacov de la Mihalaseni (jutetul Botosani). — targoviste, 2009. Zaharia E., Zaharia N., Sovan O.-L. Necropola din secolul al iv — lea D. chr. De la Hanesti (judetul botosani) // arheologia Moldovei. — 1993. — Xvi. — Р. 151—189. Надійшла 29.04.2014 ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4 87 Р.Н. Рейда, А.В. Гейко, С.В. Сапегин, Я.В. Володарец-Урбанович ПРОЧЕРЧЕННЫЕ ЗНАКИ НА ДНЕ ПОСУДЫ КУЛЬТУРЫ ЧЕРНЯХОВ—СЫНТАНА­де­МУРЕШ Рассмотрено достаточно редкое явление в ареале культуры Черняхов— Сынтана­де­Муреш — прочерченные зна­ ки на дне посуды. Они условно разбиты на две основные групы: 1) крестоподобные и 2) другие. Несмотря на их редкость, распространение такой посуды от Днепровского лесостепного Левобережья и до территории Румынии может свидетельствовать о неслучайности этого явления. Находки такой посуды или ее фрагментов на поселениях и в погребениях (ингумациях и кремациях) не позволяют сузить аспекты ее применения к погребальному обряду. Комплексы, в которых были выявлены сосуды с прочерченным знаком на доньях, датируются от середины iv до начала v вв., что создает теоретическую возможность использовать такие находки как хроноиндикаторов. R.M. Reida, O.V. Heiko, S.V. Sapiehin, Ya.V. Volodarets-Urbanovych iNscRiBeD siGNs ON tHe vesseLs’ BOttOMs OF cuLtuRe cHeRNyakHivska—sâNtaNa De MuReş Discussed are incised signs on the bottoms of pottery, quite a rare phenomenon in the area of culture chernyakhivska­ sântana de Mureş. they were conditionally divided into two main groups: 1) cross­like and 2) other. Despite on their rarity, spread of such vessels from the forest­steppe left bank of the Dnipro River to the territory of Rumania can evidence that this phenomenon is not a chance. Finds of vessels and their fragments of this kind at settlements and in burials (inhumations and cremations) do not allow narrowing the aspects of its usage to funeral customs. assemblages where vessels with inscribed signs on bottoms where found are dated by the period from the middle of the 4th c. to the beginning of the 5th c. this fact creates the theoretical possibility to use such finds as chronological indicators. Ходосівський археологічний комплекс на пів­ денній околиці Києва включає пам’ятки різ­ ного часу аж до новітнього. Найграндіозніше з них Велике Ходосівське городище, яке, разом з Каратульським і Більським, становить трій­ цю городищ­гігантів в українському Лісосте­ пу. Постановою Кабінету Міністрів України © І.А. ГОТУН, О.М. КАЗИМІР, 2014 № 928 від 03.09.2009 р. (Постанова… 2009), ра­ ніше — Постановою Кабінету Міністрів Украї­ ни № 1761 від 27.12.2001 р. Велике Ходосівське городище занесене до Державного реєстру не­ рухомих пам’яток України за категорією наці­ онального значення. До того воно перебувало під охороною держави згідно з рішенням ви­ конкому Київської обласної ради депутатів трудящих № 806 від 23.11.1970 р. Нині охорон­ ну територію, безперечно, слід розширити та надати всім пам’яткам, що входять до Велико­ го Ходосівського городища статусу національ­ ного значення. І.А. Готун, О.М. Казимір ВеЛИКе ХОДОСІВСЬКе ГОРОДИЩе — ВИЗНАЧНА ПАМ’ЯТКА АРХеОЛОГІЇ* Велике Ходосівське городище — унікальний об’єкт. Воно, разом з Більським і Каратульським, репрезентує городища- гіганти українського Лісостепу доби раннього заліза. В часи Київської Русі укріплення цього городища були задіяні в системі Вітянсько-Бобрицького змійового валу — останнього рубежа оборони на підступах до Києва. Подано істо- — останнього рубежа оборони на підступах до Києва. Подано істо-— останнього рубежа оборони на підступах до Києва. Подано істо- рію досліджень пункту, охарактеризовано його особливості, ставиться питання щодо пам’яткоохоронного статусу комплексу в системі обліку об’єктів культурної спадщини. К л ю ч о в і с л о в а: пам’ятка, укріплення, городище, селище, Змійові вали, Ходосівський археологічний комплекс, Велике і Кругле Ходосівські городища. * В основу статті покладено доповідь на Міжнарод­ ній науково­практичній конференції «Археологія та фортифікація України», присвяченій 180­річчю від дня народження В.Б. Антоновича (8 жовтня 2014 р., м. Кам’янець­Подільський).

Ähnliche Einträge