Давньоруські пам'ятки Курщини (за матеріалами розвідок І. І. Ляпушкіна 1947 р.)

Давньоруські пам'ятки Курщини (за матеріалами розвідок І. І. Ляпушкіна 1947 р.)

Подано матеріали розвідок І.І. Ляпушкіна 1947 р. на Лівобережжі Дніпра, зокрема Курщині, що зберігаються у фондах Інституту археології НАН України та становлять інтерес для вивчення давньоруської історії, зокрема й з погляду на нинішні можливості датування кераміки....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2014
1. Verfasser: Капустін, К.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2014
Schriftenreihe:Археологія
Schlagworte:
Публікації археологічного матеріалу
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195716
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Давньоруські пам'ятки Курщини (за матеріалами розвідок І. І. Ляпушкіна 1947 р.) / К.М. Капустін // Археологія. — 2014. — №. 4. — С. 109-116. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-195716
record_format dspace
spelling irk-123456789-1957162023-12-06T19:19:50Z Давньоруські пам'ятки Курщини (за матеріалами розвідок І. І. Ляпушкіна 1947 р.) Капустін, К.М. Публікації археологічного матеріалу Подано матеріали розвідок І.І. Ляпушкіна 1947 р. на Лівобережжі Дніпра, зокрема Курщині, що зберігаються у фондах Інституту археології НАН України та становлять інтерес для вивчення давньоруської історії, зокрема й з погляду на нинішні можливості датування кераміки. Проанализированы находки древнерусского времени с памятников, обследованных И.И. Ляпушкиным в 1947 г. Поселения устроены на высоких мысах, образованых поворотом русла речки (Авдеево, Городище, Капустничи, Липино, Рыльск) или в месте впадения речки или ручья (Осмолово), а также на естественной возвышенности в долине речки на болоте (Банище). Основная категория находок — фрагменты гончарной посуды (венчики, стенки, донца) Х—ХІІІ вв. Зафиксированы также фрагменты керамических пряслиц, оселков, костяных изделий (проколки, ручки ножей), глиняная обмазка стен и др. Хронологически памятники условно поделены на три группы. К первой отнесены поселения, основанные на местах городищ и поселений раннего железного века; ко второй — памятники с наслоениями роменской культу­ ры и Х—ХІІІ вв.; к третьей — поселения, которые возникли в Х в. и бытовали в ХІ—ХІІІ вв. Обращено внимание на городища в г. Рыльск и его округе, где, кроме материалов ХІІ—ХІІІ вв., обнаружены фрагменты керамики по­ слемонгольского времени (Xiv—Xv вв.). Analyzed are the ancient Rus period finds from the sites investigated by i.i. Liapushkin in 1947. the settlements were found on the high capes created by the curve of river­bed (avdiyeve, Horodyshche, kapustynychi, Lypyne, and Rylsk) or at the place of river’s or stream’s mouth (Osmolove), as well as on the natural eminence in the river’s valley or at the swamp (Banyshche). Fragments of wheel­made pottery (rims, walls, and bottoms) of the period from the 10th to the 13th c. are the main category of finds. Recorded are also fragments of ceramic spindle whorls, whetstones, bone­wares (piercers and knife handles), clay wall plastering, etc. the sites are conditionally divided into three chronological groups. the first group includes the settlements found on the places of hill­forts and settlements of the early iron age; the second one – the sites with layers of Romny culture and from the 10th to the 13th c.; the third one – the settlements which were founded in the 10th c. and settled from the 11th to the 13th c. the attention is paid to the hill­forts in Rylsk and its suburbs where, apart from the materials of the 12th and the 13th c., the ceramics fragments of the post­Mongolian period (14th—16th c.) were found. 2014 Article Давньоруські пам'ятки Курщини (за матеріалами розвідок І. І. Ляпушкіна 1947 р.) / К.М. Капустін // Археологія. — 2014. — №. 4. — С. 109-116. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195716 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Публікації археологічного матеріалу
Публікації археологічного матеріалу
spellingShingle Публікації археологічного матеріалу
Публікації археологічного матеріалу
Капустін, К.М.
Давньоруські пам'ятки Курщини (за матеріалами розвідок І. І. Ляпушкіна 1947 р.)
Археологія
description Подано матеріали розвідок І.І. Ляпушкіна 1947 р. на Лівобережжі Дніпра, зокрема Курщині, що зберігаються у фондах Інституту археології НАН України та становлять інтерес для вивчення давньоруської історії, зокрема й з погляду на нинішні можливості датування кераміки.
format Article
author Капустін, К.М.
author_facet Капустін, К.М.
author_sort Капустін, К.М.
title Давньоруські пам'ятки Курщини (за матеріалами розвідок І. І. Ляпушкіна 1947 р.)
title_short Давньоруські пам'ятки Курщини (за матеріалами розвідок І. І. Ляпушкіна 1947 р.)
title_full Давньоруські пам'ятки Курщини (за матеріалами розвідок І. І. Ляпушкіна 1947 р.)
title_fullStr Давньоруські пам'ятки Курщини (за матеріалами розвідок І. І. Ляпушкіна 1947 р.)
title_full_unstemmed Давньоруські пам'ятки Курщини (за матеріалами розвідок І. І. Ляпушкіна 1947 р.)
title_sort давньоруські пам'ятки курщини (за матеріалами розвідок і. і. ляпушкіна 1947 р.)
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2014
topic_facet Публікації археологічного матеріалу
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195716
citation_txt Давньоруські пам'ятки Курщини (за матеріалами розвідок І. І. Ляпушкіна 1947 р.) / К.М. Капустін // Археологія. — 2014. — №. 4. — С. 109-116. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT kapustínkm davnʹorusʹkípamâtkikurŝinizamateríalamirozvídokíílâpuškína1947r
first_indexed 2025-07-16T23:53:43Z
last_indexed 2025-07-16T23:53:43Z
_version_ 1837849666394259456
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4 109 0,31 m from the surface). the massive slab was most probably slightly dug in, though no traces of a pit were found. there were no other finds there. Only a flint tool of the Late Palaeolithic or Mesolithic was found in the south­eastern corner of the excavation area. this vessel is a unique find for the azov sea area. it’s a quite elaborate biconic bowl with a pointed rib on a body and rounded bottom painstakingly modelled of finely precipitated (kaolinite) clay. the vessel was adorned before firing with a monochrome painting with narrow lines of mineral dark brown paint on the rim’s edge, on a neck, and on both sides of a rib. the firing is qualitative; the vessel is of grey and orange colour. an intentionally erected oriented (and dug in?) slab by which a vessel was situated allows the authors to consider an as­ semblage in Zor­tau tract to be a ritual one. a flint tool was apparently accidentally present here; however, the possibility of its repeated usage can not be denied. the date of the site is determined by the vessel having clear analogies among the tomashivka group ceramics of the Late trypillian period (ci stage). in the azov sea area, several burials of the Late trypillian period stage cii are known. Now, there is evidence for certain relations between the early agricultural and the steppe populations also for the earlier period (stage ci). 1940­і—1980­і рр. позначені в археології зрос­ танням уваги науковців до проблем генези слов’ян, особливостей розвитку середньовіч­ ного міста, а також світогляду населення Русі Х—ХІІІ ст. З цією метою провадилися масш­ табні розвідки по всій території Східної Євро­ пи. Велика увага була прикута, зокрема, й до території Курщини, де в різний час працювали експедиції Інституту археології АН СРСР і його Ленінградського відділення, а також Ермітажу, які розшукували та картографували пам’ятки доби бронзи, раннього заліза, слав’янського та давньоруського часу (Воеводский 1949; Алихо­ ва 1959; Вознесенская, Куза, Соловьева 1972; Кашкин 1980; Енуков 1995). Одним з перших археологів, який здійснив цілеспрямовані розвідки на Лівобереж жі Дні­ пра, був І.І. Ляпушкин (рис. 1, 1). Упродовж кількох польових сезонів учасники очолюваної ним Дніпровської Лівобережної експедиції фік­ сували тут найдавніші сліди східнослов’янскої культури. Паралельно уточнювалася південно­ східна межа поширення пам’яток роменсько­ © К.М. КАПУСТІН, 2014 К.М. Капустін ДАВНЬОРУСЬКІ ПАМ’ЯТКИ КУРЩИНИ (за матеріалами розвідок І.І. Ляпушкіна 1947 р.) Подано матеріали розвідок І.І. Ляпушкіна 1947 р. на Лівобережжі Дніпра, зокрема Курщині, що зберігаються у фондах Інституту археології НАН України та становлять інтерес для вивчення давньоруської історії, зокрема й з погляду на нинішні можливості датування кераміки. К л ю ч о в і с л о в а: Дніпровське Лівобережжя, Х—ХІІІ ст., городища, неукріплені поселення, кераміка. борщевського типу (басейни Осколу та Орілі), картографувалися поселення так зв. зольнич­ ної культури у північній смузі лесостепового Лівобережжя (басейн Десни та Сейму). Тут звернемося до знахідок з городищ і неу­ кріплених поселень Курської обл., а саме, дав­ ньоруського (великокнязівського, за І.І. Ля­ пушкіним) часу, що були здобуті експедицією І.І. Ляпушкіна в 1947 р. та зберігаються у фон­ дах Інституту археології НАН Украини (кол. № 63). Необхідність аналізу їх спричинена тим, що через недостатню розробленість хроноти­ пології кераміки більшість пам’яток датована доволі широко — «великокнязівським часом», що негативно відбивалося й на відображенні історії регіону в давньоруський час. Нині хро­ нологічну позицію пам’яток можна уточнити. Звернемося до конкретних матеріалів. За 2,0—2,5 км від с. Банище Льговського р­ну обстежено укріплене поселення, що зай­ має природне підвищення грушоподібної фор­ ми серед боліт в ур. Соловень Бугор (рис. 2, 1). Городище завдовжки 115—120 м по осі північ— південь і завширшки впоперек від 30 м у пів­ нічній частині до 80 м у південній, здіймаєть­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4110 ся на 3—4 м над прилеглою заплавою. Зі сходу воно обмежене озером, з півночі та заходу — болотами, а з півдня — заплавою Сейму. Під­ йомний матеріал складався з фрагментів ліп­ ної (роменської) та гончарної (великокня­ зівської) кераміки. Місцеві мешканці також указували на знахідки керамічних пряселець, залізних наконечників списів та ін. (Ляпуш­ кин 1947, л. 34). У фондах Інституту археології НАН України зберігається 96 артефактів, представлені фраг­ ментами ліпного (16 вінець, 57 стінок і 3 ден­ ця) та гончарного посуду (7 вінець Х—ХІ ст. і 11 стінок), уламком ліпної сковороди, а також крем’яною пластиною невизначеного часу (рис. 2, 2—9). За 2 км від с. Авдєєво Ленінського р­ну на правому корінному березі Сейму, по обидва боки від дороги Авдєєво—Золотухіно, зафік­ совано неукріплене поселення великокнязів­ ського часу. Культурний шар пам’ятки руйну­ ється сільськогосподарчими роботами. На по­ верхні зібрано численні фрагменти ліпного та гончарного давньоруського та черняхівсько­ го посуду й амфор. На ріллі зафіксовано сліди зруйнованої глинобитної печі розміром 1,30 × 0,75 м. Черінь, найвірогідніше, був вимоще­ ний череп’ям ліпного та гончарного посуду (Ляпушкин 1947, л. 37). Колекція знахідок складається із 193 різно­ часових артефактів: 2 вінець і 32 стінок гон­ чарного посуду та 179 стінок і денця ліпного (рис. 1, 2—5). Особливо цікаві матеріали, зібрані на горо­ дищі та поселенні поблизу с. Городище Бесе­ динського р­ну. Городище займає мис заввиш­ ки 12—15 м правого корінного берега р. Рать (правий доплив Сейму). З північно­східного, східного та південного боків воно обмежене долиною річки, а з південно­західного, захід­ ного та північно­західного — ярами (рис. 3, 1). З боку плато мис захищений валом заввишки 8 м і завширшки в підніжжі 20 м, а також ро­ вом. Площадка городища природно нахилена в південний бік. На поверхні зібрано фрагмен­ ти ліпних (переважають) і гончарних горши­ ків, кістки тварин, печину та ін. З метою визначення стану збереження куль­ турного шару та стратиграфії пам’ятки за 15 м на захід від південного виступу мису був закла­ Рис. 1. Давньоруські пам’ятки Курщини: 1 — карта обстежених І.І. Ляпушкіним пам’ятoк (1 — Авдєєво; 2 — Ба­ нище; 3 — Городище; 4 — Городянськ; 5 — Рильськ; 6 — Капустничі; 7 — Осмолово; 8 — Липино); 2—5 — кера­ міка з поселення Авдєєво ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4 111 дений шурф розміром 4 × 2 м. Культурний шар (аморфний, за нотатками І.І. Ляпушкіна) у ви­ гляді чорнозему, змішаного із золою та глиною, підстилав прошарок сірої глини, а ще нижче залягав вапняк. У шурфі знайдено фрагменти ліпної кераміки доби раннього заліза та ромен­ ської культури, кістки тварин і кістяне руків’я ножа. Від метрової глибини кількість знахідок суттєво скоротилась. З північного заходу та північного сходу до городища примикає поселення, оточене вала­ ми протяжністю 2—3 км. Його площа розорю­ ється. На поселенні, поряд з городищем, зі­ брано фрагменти ліпних горщиків роменської культури та гончарного посуду великокнязів­ ського часу, а також татарського. На північ від городища кількість знахідок гончарних виро­ бів (полив’яні кухлі, горщики, ручки амфорок «київського» типу) зростала. За 30 м на північ від валу був закладений шурф. Культурний шар тут становив 0,5 м (Ляпушкин 1947, л. 40). Усього на пам’ятці зібрано 210 артефактів різного часу. Подйомний матеріал з городища представлений фрагментами ліпних горщиків роменської культури (2 вінця, 10 стінок), гон­ чарного посуду Х ст. (вінце, 6 стінок), а також уламком плінфи завтовшки 2,5—2,7 см. На південно­західному схилі знайдено черепки ліпного посуду раннього залізного віку (5 ві­ нець і 24 стінки), роменської культури (2 він­ ця) та кістяне руків’я ножа (рис. 3, 2—25). На поселенні виявлено фрагменти ліпних горщиків раннього залізного віку (6 вінець і 30 стінок), а також гончарного посуду ХІІ— ХІІІ ст. (19 вінець, 58 стінок і денце). З­поміж інших артефактів наголосимо на уламку кера­ мічного тигля, 3 вушках амфорок «київсько­ го» типу, черепках полив’яного посуду (руч­ ки, верхня частина кухля?), точильному каме­ ні та плінфі завтовшки 3,0—3,2 см. Знайдено також стінку мідного казана (тип ІІІ, за типо­ логією М.Л. Швецова). Такі казани на землях Русі побутували впродовж viii—ХІІІ ст. (Шве­ цов 1980, с. 197). У с. Городянськ Льговського р­ну, ліворуч від дороги на м. Льгов, обстежено укріплене поселення. Городище розміром 80 × 40 м зай­ має мис заввишки 25—30 м корінного бере­ га р. Сейм. З півдня воно обмежене заплавою річки, з південного сходу та південного захо­ ду — ярами, а від плато відділене підковоподіб­ ним валом завдовжки 165 м і заввишки 3—4 м (рис. 4, 1). Площадка городища має природ­ ний нахил у південному напрямку. Підйом­ ний матеріал складається з фрагментів посуду великокнязівського часу. Синхронну кераміку зібрано й на городах за межами укріплень (Ля­ пушкин 1947, л. 35). Колекція знахідок з Городянська нараховує 76 артефактів (рис. 4, 2—16): 35 з городища (7 вінець Х—ХІ ст., 27 стінок гончарного посуду) та 41 з поселення (12 вінець Х—ХІІ ст., 27 сті­ нок, фрагмент керамічної покришки, металур­ гійний шлак). У м. Рильськ городище розміром 300 × 150 м розміщене на мисі заввишки 50 м корінного берега Сейму. Культурний шар потужністю до 2,0—2,5 м руйнується через зсуви та господар­ Рис. 2. Банище: 1 — план; 2—9 — знахідки ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4112 чу діяльність (рис. 5, 1). Стосовно стратиграфії нашарувань І.І. Ляпушкін відзначав, що «най- давніші відкладення у вигляді шару золи з вкра- пленнями вугілля, глиняної обмазки, черепків по- суду залягають на чорноземному ґрунті. Вище цього шару залягає прошарок жовтої глини, по- тім шар чорнозему, змішаний з культурними рештками» (Ляпушкин 1947, л. 29). На городи­ щі зібрано фрагменти ліпного посуду ранньо­ го залізного віку (16 вінець, 64 стінки та ден­ це), роменської культури (2 вінця, 7 стінок і денце), а також черепки гончарних горщиків великокнязівської доби (20 вінець і 18 стінок Х—Xiv ст.), глиняну обмазку стін і точильный камінь (рис. 5, 2—31). За 4 км на північ від центру м. Рильськ об­ стежено городище розміром 150 × 60 м, що за­ ймає видовжений з півночі на південь мис за­ ввишки 25—30 м правого корінного берега р. Сейм (рис. 6, 1). Із заходу воно обмежене глибокою балкою, а з півдня — ровом і валом завдовжки 80 м і заввишки 10 м. Площадка го­ родища рівна, з незначним ухилом у північно­ му напрямку. На поверхні зібрано фрагменти Рис. 3. Городище: 1 — план; 2—26 — знахідки з городища та поселення ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4 113 Рис. 5. Рильськ: 1 — план городища; 2—31 — знахідки Рис. 4. Городянськ: 1 — план городища; 2—16 — знахідки ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4114 кераміки раннього залізного віку, прясельця, кістяні вироби, глиняну обмазку та ін. (Ля­ пушкин 1947, л. 30). Колекція знахідок з пам’ятки налічує 63 ар­ тефакти, представлені уламками гончарного по­ суду Х—ХІІІ ст. (15 вінець, 3 стінки та 4 денця), а також ліпного доби раннього заліза (8 вінець, 19 стінок), керамічним прясельцем і кістяною про­ колкою (рис. 6, 2—19). Викликає інтерес верхня частина гончарного горщика Xiv—Xv ст.: вінця масивні, валикоподібні, з чітко вираженою ви­ їмкою для покришки — канелюрою (див.: Беля­ ева 1982, с. 77; Оногда 2007, с. 70—71). У с. Капустничі Рильського р­ну обстежено городище, розміщене на невеликому мисі пра­ вого корінного берега Сейму. Мис заввишки 25—30 м видовжений по лінії схід—захід, пара­ лельно до долини (рис. 7, 1). Із західного, півден­ Рис. 6. Городище на північ від Рильська: 1 — план; 2—19 — знахідки Рис. 7. Курщина: 1 — план городища Капустничі; 2—11 — знахідки з нього; 12—18 — знахідки з городища біля с. Липино ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4 115 ного та частково зі східного боків він обмежений долиною річки, з півночі — неглибокою балкою з невисоким (1,5 м) валом. Городище овальне в плані, довжина його по линії схід—захід ста­ новить 110 м, а з півночі на південь — 50—60 м (Ляпушкин 1947, л. 32). Підйомний матеріал (рис. 7, 2—11) представлений фрагментами гор­ щиків роменської культури (2 вінця, 16 стінок), а також великокнязівського часу (9 вінець ХІІ— ХІІІ ст., 19 стінок гончарного посуду). За 1 км на південний схід від с. Липино Ле­ нінського р­ну на мисі правого берега Сейму розміщене городище давньоруського часу. Від плато його відділяє потужний вал заввишки 6—7 м і завдовжки 115 м і глибокий рів. Оваль­ на площадка городища видовжена з півночі на південь на 140 м, ширина її 90 м. На схилах і в ямах зібрано фрагменти ліпного посуду ро­ менської культури, а також гончарного вели­ кокнязівської доби. На північ від городища є синхронне поселення (Ляпушкин 1947, л. 38). Колекція знахідок з цієї пам’ятки налічує 77 артефактів (рис. 7, 12—18). На городищі зібрано фрагменти ліпного (6 вінець viii—X ст., 26 сті­ нок) і гончарного посуду (3 вінця Xi—Xiii ст., 5 стінок). Подібне співвідношення мають і зна­ хідки з поселення: 17 черепків (2 вінця, 13 сті­ нок і 2 денця) походять від гончарного посуду ХІ—ХІІІ ст., 20 — від ліпних горщиків ромен­ ської культури (2 вінця, 17 стінок і денце). За 0,5 км на північ від с. Осмолово Риль­ ського р­ну оглянуто поселення, розміщене на мисі заввишки 1,5—2,5 м правого берега р. Амонка, в місці її впадіння в Сейм. У куль­ турному шарі потужністю 1,5 м виявлено фраг­ менти ліпних горщиків viii—X ст. (6 вінець, 30 стінок, 3 денця), гончарного посуду велико­ князівсього часу (18 вінець Xii—Xiii ст., 7 сті­ нок, 2 денця та покришка), уламок точильно­ го каменя та крем’яний відщеп (рис. 8; Ляпуш­ кин 1947, л. 31). Відтак, городища займали зазвичай висо­ кий мис, утворений поворотом русла річки (Авдєєво, Городище, Городянськ, Капустничі, Липино, Рильськ) або в місці впадіння річки або струмка (Осмолово) чи природне узвишшя в заплаві річки чи болота (Банище). Основну категорію знахідок становлять фрагменти гончарної кераміки (вінця, стінки, зрідка денця) Х—ХІІІ ст. З­поміж інших пред­ метів, зібраних під час розвідки, вкажемо улам­ ки керамічних пряселець, точильних каменів, Рис. 8. Осмолово: знахідки з поселення ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4116 кістяні вироби (проколки, руків’я ножів), гли­ няну обмазку стін та ін. Хронологічно обстежені пам’ятки умовно можна розділити на три групи. До першої на­ лежать поселення, засновані на місці горо­ дищ і поселень раннього залізного віку (Горо­ дище, Рильськ); до другої — пам’ятки з куль­ турними нашаруваннями роменської культури та Х—ХІІІ ст. (Банище, Капустничі, Липино, Осмолово); а до третьої — поселення, що виник ­ ли в Х ст. і побутували впродовж ХІ—ХІІІ ст. (Городянськ, Рильськ­Північне). Особливий інтерес до городищ в Рильську та його околи­ цях, де, крім фрагментів давньоруської керамі­ ки, трапилися верхні частини посуду післямон­ гольського часу — Xiv—Xv ст. У підсумку наголосимо, що повторний ана­ ліз фондових колекцій не лише поповнює дані про пам’ятки Курщини давньоруського часу, а й уможливлює уточнити хронологію їх, а заод­ но — й особливості розвитку регіону впродовж Х—ХІІІ ст. Алихова А.Е. К вопросу о хронологии древних городищ Курского Посеймья // КСИИМК. — 1959. — 77. — С. 15—20. Беляева С.А. Южнорусские земли во второй половине ХІІІ—Xiv вв. (по материалам археологических исследова­ ний). — К., 1982. Вознесенская Г.А., Куза А.В., Соловьева Г.Ф. Раскопки славянских памятников на р. Псел // АО 1971. — М., 1972. — С. 95—96. Воеводский М.В. Городища верхней Десны // КСИИМК. — 1949. — XXIV. — С. 67—77. Енуков В.В. Курск и с Посеймьем // Слов’яно­руськi старожитностi Пiвнiчного Лiвобережжя. Мат­ли iсторико­ археол. семiнару, присвяч. 60­рiччю вiд дня народження О.В. Шекуна. — Чернiгiв, 1995. — С. 29—33. Кашкин А.В. Разведки по Сейму, Пслу, Рати // АО 1979. — М., 1980. — С. 54—55. Ляпушкин И.И. Памятники эпохи железа Левобережной Украины (по материалам полевых изысканий 1947 г.) // НА ІА НАНУ. — 1947/29. Оногда О.В. До питання про своєрідну групу кераміки післямонгольського часу // Магістеріум. Археологічні сту­ дії. — К., 2007. — 27. — С. 70—74. Швецов М.Л. Котлы из погребений средневековых кочевников // СА. — 1980. — № 2. — С. 192—202. Надійшла 10.06.2014 К.Н. Капустин ДРЕВНЕРУССКИЕ ПАМЯТНИКИ КУРЩИНЫ (по материалам разведок И.И. Ляпушкина 1947 г.) Проанализированы находки древнерусского времени с памятников, обследованных И.И. Ляпушкиным в 1947 г. Поселения устроены на высоких мысах, образованых поворотом русла речки (Авдеево, Городище, Капустничи, Липино, Рыльск) или в месте впадения речки или ручья (Осмолово), а также на естественной возвышенности в долине речки на болоте (Банище). Основная категория находок — фрагменты гончарной посуды (венчики, стенки, донца) Х—ХІІІ вв. Зафиксированы также фрагменты керамических пряслиц, оселков, костяных изделий (проколки, ручки ножей), глиняная обмазка стен и др. Хронологически памятники условно поделены на три группы. К первой отнесены поселения, основанные на местах городищ и поселений раннего железного века; ко второй — памятники с наслоениями роменской культу­ ры и Х—ХІІІ вв.; к третьей — поселения, которые возникли в Х в. и бытовали в ХІ—ХІІІ вв. Обращено внимание на городища в г. Рыльск и его округе, где, кроме материалов ХІІ—ХІІІ вв., обнаружены фрагменты керамики по­ слемонгольского времени (Xiv—Xv вв.). K.M. Kapustin aNcieNt Rus MONuMeNts iN kuRsk ReGiON (based on the materials of archaeological prospecting by i.i. Liapushkin in 1947) analyzed are the ancient Rus period finds from the sites investigated by i.i. Liapushkin in 1947. the settlements were found on the high capes created by the curve of river­bed (avdiyeve, Horodyshche, kapustynychi, Lypyne, and Rylsk) or at the place of river’s or stream’s mouth (Osmolove), as well as on the natural eminence in the river’s valley or at the swamp (Banyshche). Fragments of wheel­made pottery (rims, walls, and bottoms) of the period from the 10th to the 13th c. are the main category of finds. Recorded are also fragments of ceramic spindle whorls, whetstones, bone­wares (piercers and knife handles), clay wall plastering, etc. the sites are conditionally divided into three chronological groups. the first group includes the settlements found on the places of hill­forts and settlements of the early iron age; the second one – the sites with layers of Romny culture and from the 10th to the 13th c.; the third one – the settlements which were founded in the 10th c. and settled from the 11th to the 13th c. the attention is paid to the hill­forts in Rylsk and its suburbs where, apart from the materials of the 12th and the 13th c., the ceramics fragments of the post­Mongolian period (14th—16th c.) were found.

Ähnliche Einträge