Ліпна кераміка античних центрів Північного Причорномор'я як джерело для вивчення етнічної та економічної історії

Ліпна кераміка античних центрів Північного Причорномор'я як джерело для вивчення етнічної та економічної історії

На ґрунті етнокультурного аналізу ліпної кераміки із ключових античних пам’яток Північного Причорномор’я обстоюється її зв’язок з греками-переселенцями. У комплексі ліпного посуду виділено 11 генетично неоднорідних груп, най- численніша з яких саме грецька....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2014
1. Verfasser: Гаврилюк, Н.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2014
Schriftenreihe:Археологія
Schlagworte:
Статті
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195722
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Ліпна кераміка античних центрів Північного Причорномор'я як джерело для вивчення етнічної та економічної історії / Н.О. Гаврилюк // Археологія. — 2014. — №. 4. — С. 30-50. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-195722
record_format dspace
spelling irk-123456789-1957222023-12-06T19:31:25Z Ліпна кераміка античних центрів Північного Причорномор'я як джерело для вивчення етнічної та економічної історії Гаврилюк, Н.О. Статті На ґрунті етнокультурного аналізу ліпної кераміки із ключових античних пам’яток Північного Причорномор’я обстоюється її зв’язок з греками-переселенцями. У комплексі ліпного посуду виділено 11 генетично неоднорідних груп, най- численніша з яких саме грецька. Представлена коллекция лепной керамики из античных центров Северного Причерноморья — из ключевых памятников, а именно, из Тиры (Северо­Западный регион), Березани, Ольвии и поселений их периферии (Се­ верный регион), Кульчука и городища Чайка (Северо­Западный Крым), Нимфея и Китея (Восточный Крым). Использованы опубликованные материалы, а также коллекции и полевой материал. На основе всестороннего изучения лепного керамического комплекса выявлено 11 генетически неоднородных групп: греческая керамика, предскифская, фракийская, лесостепная, кизил­кобинская, скифская, сарматская, позднескифские крымская и нижнеднепровская, боспорская и северо­кавказская (аланская). Показано, что лепная керамика греческой группы появилась у первых греческих переселенцев, то есть, она не была связана с аборигенным населением Северного Причерноморья. На протяжении развития античной культу­ ры эта группа присутствует в материалах всех античных памятников. Остальные генетические группы разные для каждого региона и отражают этнические особенности его населения в разные периоды. Presented is a collection of handmade ceramics from the clue ancient Greek centres at the north coast of the Black sea, namely from tyras (North­Western region), Berezan and Olbia, and the settlements in their periphery (North region), kul­ chuk and chaika hill­fort (the North­Western crimea), and Nymphaeum and cytae (the eastern crimea). used were the published materials, as well as collections and field material. Based on comprehensive study of handmade ceramic assem­ blage, 11 genetically multivendor groups of ceramics were revealed: Greek, pre­scythian, thracian, forest­steppe, kizil­ koba, scythian, sarmatian, late­scythian crimean and Lower Dnipro ones, Bosporan, and North caucasian (alanian). it is shown that handmade ceramics of the Greek group was owned by the Greek settlers, i.e. it was not related with aboriginal population of the Black sea north region. this group is present in the materials of all the ancient Greek sites dur­ ing the whole period of the ancient Greek culture development. the latter genetic groups are different for each region and reflect the peculiarities of the populations within various periods. 2014 Article Ліпна кераміка античних центрів Північного Причорномор'я як джерело для вивчення етнічної та економічної історії / Н.О. Гаврилюк // Археологія. — 2014. — №. 4. — С. 30-50. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195722 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Гаврилюк, Н.О.
Ліпна кераміка античних центрів Північного Причорномор'я як джерело для вивчення етнічної та економічної історії
Археологія
description На ґрунті етнокультурного аналізу ліпної кераміки із ключових античних пам’яток Північного Причорномор’я обстоюється її зв’язок з греками-переселенцями. У комплексі ліпного посуду виділено 11 генетично неоднорідних груп, най- численніша з яких саме грецька.
format Article
author Гаврилюк, Н.О.
author_facet Гаврилюк, Н.О.
author_sort Гаврилюк, Н.О.
title Ліпна кераміка античних центрів Північного Причорномор'я як джерело для вивчення етнічної та економічної історії
title_short Ліпна кераміка античних центрів Північного Причорномор'я як джерело для вивчення етнічної та економічної історії
title_full Ліпна кераміка античних центрів Північного Причорномор'я як джерело для вивчення етнічної та економічної історії
title_fullStr Ліпна кераміка античних центрів Північного Причорномор'я як джерело для вивчення етнічної та економічної історії
title_full_unstemmed Ліпна кераміка античних центрів Північного Причорномор'я як джерело для вивчення етнічної та економічної історії
title_sort ліпна кераміка античних центрів північного причорномор'я як джерело для вивчення етнічної та економічної історії
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2014
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195722
citation_txt Ліпна кераміка античних центрів Північного Причорномор'я як джерело для вивчення етнічної та економічної історії / Н.О. Гаврилюк // Археологія. — 2014. — №. 4. — С. 30-50. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT gavrilûkno lípnakeramíkaantičnihcentrívpívníčnogopričornomorââkdžerelodlâvivčennâetníčnoítaekonomíčnoíístoríí
first_indexed 2025-07-16T23:54:11Z
last_indexed 2025-07-16T23:54:11Z
_version_ 1837849695082250240
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 430 obliquely. thus, it can be concluded that HZc developed simultaneously with Mezhanovytska culture and from the very beginning, apart from certain similarities with it, had its own peculiarities. they are seen in ceramics forms (amphorae, cylindrical bowls), as well as in certain ornamentation peculiarities. it is noteworthy that the two main ceramics categories, amphorae and cylindrical bowls (in the presence of dippers and jugs) also were definitely used later. Part of them, undoubtedly, can be compared with the second (early) phase of Mezh­ anovytska culture, while some of them can be compared with the late ones. though the chronological classification of volyn ceramics is to come, there is no doubt that HZc developed simultaneously with Mezhanovytska culture which is indicated by numerous bifaces classified by e. Libera as belonging to the classic and the late phases of Mezhanovytska culture. apart from ceramics, willow­leave adornment is a visiting card of HZc. Для реконструкції соціально­економічної та ет­ нічної історії Північного Причорномор’я ран­ нього залізного віку досить актуальним є ви­ вчення такого незвичного для античної культу­ ри явища як ліпний посуд. Уперше до цієї теми звернулася Т.М. Кніпович, яка представила ліп­ ний посуд Єлизаветівського городища (Книпо­ вич 1935). Але активно до характеристики та аналізу таких знахідок в окремих осередках ан­ тичної цивілізації (Пантикапей, Фанагорія та ін.) дослідники звернулися пізніше, що відо­ бражено в появі серії ґрунтовних праць у 50­і рр. (Кругликова 1951; 1954; Кастанаян 1952; Дашев­ ская 1958). Тоді ж була порушена проблема ет­ нокультурної належності виробників і користу­ вачів ліпного посуду та сформульована гіпотеза про варварське походження ліпної кераміки в античних центрах Північного Причорномор’я. В кінцевому вигляді ця гіпотеза була представ­ лена у 80­і рр. в роботах Є.Г. Кастанаян (Каста­ наян 1981, с. 127—128), а надалі — поглиблена й розвинута К.К. Марченком (Марченко 1976; 1988; Греки и варвары… 2005). © Н.О. ГАВРИЛЮК, 2014 Н.О. Гаврилюк ЛІПНА КеРАМІКА АНТИЧНИХ ЦеНТРІВ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я ЯК ДЖеРеЛО ДЛЯ ВИВЧеННЯ еТНІЧНОЇ ТА еКОНОМІЧНОЇ ІСТОРІЇ На ґрунті етнокультурного аналізу ліпної кераміки із ключових античних пам’яток Північного Причорномор’я обсто- юється її зв’язок з греками-переселенцями. У комплексі ліпного посуду виділено 11 генетично неоднорідних груп, най- численніша з яких саме грецька. К л ю ч о в і с л о в а: Північне Причорномор’я, давньогрецькі пам’ятки, ліпна кераміка, етнокультурна класифіка- ція, генеза. Однак В.В. Лапін, вивчаючи ліпну кераміку античних пам’яток, знайшов їй аналогії в ма­ теріалах Олінфа, Афін, Сатіріона (Лапин 1966, с. 163—165), тож вважав ліпний посуд з архаїч­ них поселень Північного Причорномор’я суто грецьким і стверджував, що на побут грецьких колоністів не впливали місцеві варварські пле­ мена. Відтак, феномен наявності ліпного посу­ ду в середовищі греків­переселенців розгля­ дався виключно в етнокультурному напрямі, соціально­економічний її аспект залишався поза науковими інтересами дослідників. Однак з подальшим накопиченням ліпного посуду на базових античних пам’ятках Північ­ ного Причорномор’я та за прискіпливішої ува­ ги до його локалізації та датування, а також за­ лучення широкого кола аналогій для його до­ слідження було встановлено неоднорідність цього матеріалу та його зміни з плином часу. Крім того, вдалося прослідкувати особливос­ ті появи та розповсюдження ліпного посуду в межах пам’яток, а заодно висловити деякі мір­ кування щодо соціально­економічного зна­ чення окремих видів ліпного посуду в жит­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4 31 ті мешканців античних центрів Північного Причорномор’я. Так з’явилися нові потенцій­ ні можливості у вивченні цього джерела. Основною метою цієї роботи є не фор­ ма льно­типологічна класифікація ліпної ке­ ра мі ки античних центрів Північного При чор­ номор’я, а виявлення та демонстрація різних за походженням її груп, аналіз особливостей розповсюдження їх у різних регіонах і встанов­ лення ролі ліпного посуду в домогосподарстві греків Надчорноморщини. Джерельною базою для цієї праці стало ви­ вчення de viszu колекцій ключових античних і скіфських пам’яток регіону, а саме, Тіри (Гав­ рилюк 2010), Ольвії — ділянок Теменос (Гав­ рилюк 2006), НГС (Gavriliuk 2010), ЮЗА (Гав­ рилюк 2013б) та її хори (Гаврилюк, Отрешко 1982), Нижнього Подніпров’я (Гаврилюк, Аби­ кулова 1991; Гаврилюк, Крапивина 1999; Гаври­ люк 2012), курганів Степової Скіфії (Гаврилюк 1980), городищ Чайка та Кульчук у Північно­ Західному Криму (Гаврилюк 2013а), Німфей (Гаврилюк, Соколова 2007), Кітей (Гаврилюк, Молев 2013), Пантикапей, Артезіан у Східно­ му Криму. Крім того, залучено матеріали ко­ лекцій, опрацьовані попередниками, а для ха­ рактеристики ліпного посуду — опубліковані авторами розкопок матеріали, посилання на які є в тексті. Діапазон розповсюдження такого посуду охоплює все Північне Причорномор’я, що уможливлює вирішення деяких загальних питань історичного та економічного розвитку зазначеного регіону. Результати дослідження подамо за хроноло­ гічними періодами, в межах яких представлено основні генетичні, тобто спільні за походжен­ ням групи ліпного посуду. Архаїчний період Ліпний посуд архаїчного періоду відомий за матеріалами Березанського поселення (Лапин 1966; Сенаторов 2005; Гаврилюк 2007; Гаври­ люк, Отрешко 2009), поселень Вікторівка (Сла­ вин 1949), Велика Чорноморка 2 і Бейкуш (Гаврилюк, Отрешко 1982), Ягорлик (Гаври­ люк, Островерхов 1978), землянок і напівзем­ лянок з ділянок Теменос (Гаврилюк 2006) і ЮЗА (Гаври люк 2013б) в Ольвії, а також з не­ численних архаїчних скіфських поховань сте­ пової зони Північного Причорномор’я. Ліпний посуд з’являється в архаїчних ша­ рах цих пам’яток завжди з деяким запізнен­ ням, про що свідчать метричні дані, отрима­ ні при вивченні заповнення землянок і напів­ землянок ділянки ЮЗА в Ольвії та поселення Велика Чорноморка 2 (Гаврилюк 2013б). Спів­ відношення ліпного та гончарного кухонного посуду в античних пам’ятках періоду архаїки становить 1,0 : 7,8. Тобто, гончарного кухонно­ го посуду в цих шарах більше ніж ліпного май­ же у вісім разів. В архаїчних пам’ятках району Ольвії фіксу­ ються різні за походженням і зовнішнім вигля­ дом групи ліпного посуду: грецька, скіфська, фракійська, кизил­кобинська, лісостепова та передскіфська. Грецька група ліпного посуду нечисленна в матеріалах поселень на о. Березань і Бере­ занського лиману, частка її становить від 3,0 % (Велика Чорноморка 2, Вікторівка 1) до 8,6 % (поселення на о. Березань). Але в ольвійських землянках і напівземлянках такого посуду 50 % (Гаврилюк 2014, с. 25, табл. 1). До цієї гру­ пи входять горщики з горловиною розтрубом (рис. 1, 1—6, 9—11) і варіанти горщиків з ко­ роткою дугастою в перетині шийкою (рис. 1, 7, 8). Як правило, це кухонний посуд, який до­ повнював у господарстві гончарну кухонну ке­ раміку. Група ліпного посуду передскіфського часу, тобто пов’язана за походженням з виробами доскіфського періоду, чітко фіксується в мате­ ріалах ольвійської та березанської округ, а та­ кож у ранніх шарах святилища Деметри в бос­ порському місті Німфей (рис. 2). У матеріалах деяких поселень (Велика Чорноморка 2, Ягор­ лик) вона сягає 27 %. У пізніших шарах антич­ них центрів Північного Причорномор’я таку кераміку не зафіксовано. Тільки в нижніх ша­ рах скіфського Кам’янського городища трапи­ лося кілька фрагментів ліпного посуду, подіб­ ного до передскіфського. Фракійська група ліпної кераміки стабільно наявна в матеріалах нижньобузьких пам’яток. На це вперше звернув увагу К.К. Марчен­ ко (Марченко 1988, с. 109—110). На поселен­ нях хори Ольвії такий посуд становить від 30 до 35 % (Гаврилюк, Отрешко 1982, с. 88), а в мате­ ріалах поселення Бейкуш навіть 70 %. Але в ар­ хаїчних об’єктах Ольвії (землянках і напівзем­ лянках) відсоток кераміки фракійської групи сягає 15 % (Гаврилюк 2014, с. 25, табл. 1). У пері­ од архаїки така кераміка представлена банкопо­ дібним посудом двох типів — із загнутими він­ цями (рис. 3, 1) і з виділеною шийкою (рис. 3, 2—5). Посуд цієї групи орнаментований паль­ цевими вдавленнями (рис. 3, 1, 2) і наліпними валиками, які іноді доповнюють фігурні наліпи (рис. 3, 3, 5). Фракійська кераміка періоду арха­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 432 їки включає і столовий посуд — черпаки з пет­ леподібною ручкою (рис. 3, 6), конічні чашечки з ручкою (рис. 3, 7, 8). Досить багато й мисок із загнутими вінцями (рис. 3, 9). Кераміка фракій­ ської групи вирізняється обробкою зовнішньої поверхні — вона загладжена або лощена. Лісостепова група ліпної кераміки в пам’ятках Північного Причорномор’я становить від 20,5 до 40,0 % (Гаврилюк 2014, с. 25, табл. 1). Тут слід наголосити, що наявність такої кераміки в матеріалах Нижнього Побужжя іноді пере­ більшують через подібність деяких форм (бан­ ко­ і тюльпаноподібний посуд) у фракійських і лісостепових пам’ятках (рис. 4). Вони розріз­ няються лише за орнаментом, обробкою зов­ нішньої поверхні та складом формувальної маси, помітним візуально, хоча варто провести хіміч ний аналіз. Кизил-кобинський посуд — наявність тако­ го, дуже виразного посуду, в матеріалах архаїч­ Рис. 1. Грецька група ліпного посуду: 1, 2, 4, 8 — Ольвія, НЗА, 1989 р.; 3, 6, 9, 10 — Березань, 1982 р.; 5 — Велика Чорноморка 2; 7 — Ягорлик; 11 — Вікторівка 1, 1949 р. ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4 33 них пам’яток Північного Причорномор’я від­ значало багато дослідників (рис. 5). Але його частка в матеріалах поселень незначна — до 4 %. В Ольвії такого посуду менше ніж на ін­ ших пам’ятках. Посуд, аналогічний знахідкам з античних пам’яток, зафіксований і в скіф­ ських похованнях (Гаврилюк 2013, с. 419). Таким чином, ліпний посуд періоду архаї­ ки повною мірою представлений в Ольвії, на Березані та їхній окрузі, а також в інших ан­ тичних центрах, де вціліли архаїчні матеріа­ ли. В Ольвії половину ліпної кераміки стано­ вить грецька група, інша (відповідно до част­ ки) представлена лісостеповою, фракійською та кизил­кобинською. Згадані групи чітко за­ фіксовані на ділянці ЮЗА, а на інших ділян­ ках переважно трапляються в перевідкладених шарах. На Боспорі добірка ліпної кераміки ар­ хаїчного часу майже повністю наявна в нижніх шарах святилища Деметри у Німфеї. Спектр ліпної кераміки із поселень перифе­ рії суттєво відрізняється від ольвійського посу­ ду. Тут переважають фракійська, передскіфська та лісостепова групи та в дуже незначній кіль­ кості представлена кизил­кобинська. Частка грецької кераміки становить не більше 9 %. Рис. 2. Ліпний посуд передскіфського часу з античних поселень: 1 — Ольвія, НГС; 2, 3, 4 — Велика Чорноморка 2; 5, 6, 7 — Козирка 9; 8 — Широка Балка; 9, 10 — Німфей, святилище Деметри ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 434 Класичний період Цей час представлений матеріалами ключо­ вих пам’яток з усіх регіонів розповсюдження грецької культури другої половини v—iv ст. до н. е. Це Ольвія — ділянка ЮЗА (Гаврилюк 2013б), городище Чайка — грецьке поселення (Попова 2007), Європейський Боспор — від­ повідні шари Кітея (Гаврилюк, Молев 2013) і Німфея (Гаврилюк, Соколова 2007), а також скіфські поховання степової смуги. Співвідно­ шення ліпного та гончарного посуду в шарах класичного періоду античних центрів Північ­ ного Причорномор’я становить 1,0 : 3,4. У ста­ рожитностях цього часу представлені такі гру­ пи ліпного посуду: грецька, фракійська, скіф­ ська, сарматська та пізньоскіфська кримська. Оскільки йдеться про досить значну територію, Рис. 3. Посуд фракійської групи: 1, 7 — Бейкуш; 2 — Надлиманське; 3, 8, 9 — Велика Чорноморка 2; 4, 5 — Бере­ зань, 1982 і 2013 рр.; 6 — Ольвія, теменос ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4 35 спостерігаємо певні особливості щодо розподі­ лу цих груп посуду, на чому й наголосимо. Грецька група посуду від усього ліпного ста­ новить в Ольвії майже 87,0 %, на поселенні Чайка — 55,8 %, у шарах класичного часу в Кі­ теї — 57,7 %, а також переважає у відповідних шарах Німфею (рис. 6). Продовжують побуту­ вати горщики з дугастою в перетині шийкою (рис. 6, 1—4) і з горловиною розтрубом (рис. 6, 5—9). У скіфських похованнях горщики з горло­ виною у вигляді розтруба трапляються в кож­ ному третьому похованні з ліпною керамі­ кою (Гаврилюк 1980) і в матеріалах скіфських пам’яток осілості Нижнього Подніпров’я (Гав­ рилюк 2013, с. 133, рис. 2.25; с. 155, рис. 2.41; с. 164—165, рис. 2.47, 2.48). Особливість ліпно­ го керамічного комплексу цього періоду поля­ гає в розповсюдженні горщиків двох указаних типів на скіфських пам’ятках степового регіо­ ну. Хоча вони не скіфські за походженням, такі горщики стають «етнічною ознакою» скіф­ ської культури степу. Ще однією особливістю ліпного кераміч­ ного комплексу періоду класики у Північно­ му Причорномор’ї є значна кількість ліпних імітацій гончарного посуду (рис. 7). Тобто, в v—iv ст. до н. е. асортимент ліпного посу­v—iv ст. до н. е. асортимент ліпного посу­—iv ст. до н. е. асортимент ліпного посу­iv ст. до н. е. асортимент ліпного посу­ ст. до н. е. асортимент ліпного посу­ ду сутнісно не змінився, але урізноманітнив­ ся за рахунок імітацій гончарного. Складаєть­ ся враження, що майстри небагатих кварталів ан тичних міст (приміром, НГС в Ольвії) та не­ Рис. 4. Ліпна кераміка лісостепового регіону Північного Причорномор’я з античних центрів періоду архаїки: 1—3 — Велика Чорноморка 2; 4 — Ольвія, ЮЗА; 5 — Ягорлик; 6 — Широка Балка; 7, 8 — Березань, 1982 р. ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 436 великих поселень намагалися долучитися до античної побутової культури, виготовляючи ліпні каструлі (рис. 7, 1—4), амфори (рис. 7, 6), миски (рис. 7, 5), рибні блюда (рис. 7, 8), кан­ фари (рис. 7, 10), гуттуси (рис. 7, 9, 11, 12) і сві­ тильники (рис. 7, 7). Така кераміка трапляєть­ ся в усіх без винятку античних центрах Північ­ ного Причорномор’я. Маємо також певні територіальні особли­ вості щодо грецької ліпної кераміки. Так, у ша­ рах iv—iii ст. до н. е. грецького поселення го­iv—iii ст. до н. е. грецького поселення го­—iii ст. до н. е. грецького поселення го­iii ст. до н. е. грецького поселення го­ ст. до н. е. грецького поселення го­ родища Чайка є ліпна кераміка, не характерна для інших античних пам’яток, а саме, іміта­ ції гончарних херсонеських піфосів і глеків (19,1 %). Фракійська група ліпного посуду — кіль­ кість такого в класичний період помітно зменшується. В матеріалах Ольвії цього часу такий посуд становить 13,3 %, а грецького по­ селення городища Чайка — до 5,0 %. У бос­ Рис. 5. Ліпна кераміка кизил­кобинської групи: 1, 2 — Велика Чорноморка 2; 3, 4 — Березань, 2013; 5—11 — Ягор­ лик; 12 — Первомаївка, поховання 2 в кургані 15 ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4 37 порських пам’ятках така ліпна кераміка пред­ ставлена поодинокими знахідками. У цей час фракійську групу ліпного посуду репрезен­ тують горщики з короткою шийкою (рис. 8, 1), горщики з високою горловиною розтру­ бом, орнаментовані пальцевими вдавлина­ ми та наліпами різної конфігурації (рис. 8, 3, 5, 7—9, 11), і миски зрізано­конічної форми (рис. 8, 4, 6, 10), з ручками (рис. 8, 2) і на не­ високій ніжці (рис. 8, 12). Тобто, до вже відо­ мого за архаїчного періоду посуду додаються миски різної форми та горщики з різноманіт­ ним орнаментом. Як і раніше, в ліпному ке­ рамічному комплексі посуд цієї групи виріз­ няється ретельною обробкою зовнішньої по­ верхні та орнаментацією. Скіфська група ліпної кераміки зафіксована в похованнях степової смуги та в шарах кла­ сичного часу грецького поселення на городи­ щі Чайка (14,6 %). Вона відрізняється від ке­ раміки грецької групи складом формуваль­ ної маси, орнаментацією (переважають скісні нігтьові насічки та пальцеві защипи), а також появою деяких нових форм — слабко профі­ Рис. 6. Кераміка грецької групи класичного періоду: 1, 8 — Кітей; 2, 3, 5, 9 — Чайка; 4, 6, 7 — Ольвія, ЮЗА ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 438 льованих горщиків, а також з прямою горло­ виною, які набувають поширення на нижньо­ дніпровських пам’ятках в елліністичний період (Гаврилюк 2013, с. 567, рис. 9.18). Група пізньоскіфської кримської ліпної ке- раміки. На пам’ятках Північно­Західного та Центрального Криму вперше з’являються форми, прикметні пізньоскіфській кримській ліпній кераміці (2,6 % у матеріалах грецько­ го поселення городища Чайка). Основою для формування цієї групи стала кераміка грець­ кої та «скіфської» груп. У класичний час у пам’ятках Північно­Західного Криму фіксу­ ється вперше горщикоподібний посуд з руч­ кою (рис. 9, 1—4), невеликі кувшини (рис. 9, 6, 7) i дворучний приземкуватий посуд (рис. 9, 8—10). Боспорська місцева група ліпної кераміки ха­ рактерна для пам’яток Криму. Це, зокрема, великі глибокі посудини із загнутими вінця­ ми (рис. 10, 1, 2, 4, 6—8) і банкоподібні з не­ високими виділеними вінцями (рис. 10, 9, 10), а також миски з профільованими стінками (рис. 10, 11, 12, 15—19). Інколи миски мають Рис. 7. Ліпні імітації гончарного посуду: 1 — Кітей; 2—4 — Ольвія, ЮЗА; 5, 7, 8 — Глибока Пристань; 9 — Отрад­ не, курган 38; 10 — Раденськ, п/м; 11 — Орджонікідзе, група Лисячих Могил, курган 1, поховання 3; 12 — Кут, курган 13 ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4 39 на плічках ручки­наліпи (рис. 10, 13, 14). По­ суд цієї групи відомий на грецькому поселенні на городищі Чайка та в Кітеї. Сарматський ліпний посуд. Наприкінці кла­ сичного періоду, в шарах кінця iv ст. до н. е., в Ольвії зафіксовано посуд (1,3 %), прикметний сарматським похованням східних регіонів сте­ пової смуги. Декілька посудин, які можна від­ нести до цієї групи, знайдено в скіфських по­ хованнях iv ст. до н. е. (два випадки). Таким чином, матеріали античних па м’я­ ток класичного періоду демонструють широ­ ке розповсюдження ліпної кераміки грецької генетичної лінії, яка в цей час збагачується новими формами (імітації гончарного посу­ ду). Особливість класичного періоду полягає в тому, що тоді на основі грецької кераміки фор­ муються місцеві зразки. Зокрема, на початку періоду, на рубежі v—iv ст. до н. е., на основі ліпного грецького посуду та місцевого перед­ скіфського виникла та група ліпної кераміки, яку зазвичай називають скіфською степовою, оскільки горщики цієї групи трапляються в скіфських похованнях. Наприкінці класичного періоду складаєть­ ся боспорська (матеріали Кітея) та кримська пізньоскіфська (матеріали Чайки, Кульчука) Рис. 8. Ліпний посуд фракійської групи: 1 — Ковалівка 7, курган 4; 2 — Чайка; 3, 5, 8, 9, 11, 12 — Ольвія, ЮЗА; 4, 6 — Нововасилівка, курган 17; 10 — Михайлівка ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 440 групи, які стануть провідними у Північному Причорномор’ї в наступний період. Елліністичний період У цей час кількість ліпної кераміки в шарах ан­ тичних пам’яток Північного Причорномор’я помітно зростає. Але співвідношення ліпного та гончарного посуду серед кухонної кераміки лишається незмінним — 1 : 3. Для висвітлен­ ня цього періоду ми скористалися матеріала­ ми Тіри (Гаврилюк 2004), Ольвії — ділянка НГС (Gavrylіuk 2010), поселення Дідова Хата (Гаври­Gavrylіuk 2010), поселення Дідова Хата (Гаври­ 2010), поселення Дідова Хата (Гаври­ люк 2012), нижньодніпровських постскіфських городищ і могильників (Гаврилюк, Абикулова 1991), піздньоскіфського городища Чайка, го­ родища Кульчук — башта (Гаврилюк 2013а) та елліністичних шарів боспорських міст Кітея (Гаврилюк, Молев 2013) і Німфея (Гаврилюк, Соколова 2007). Колекції вивчені автором або в полі (Кітей, Тіра, Дідова Хата, Кульчук), або в музеях, де зберігаються відібрані матеріали. Крім того, для характеристики ліпної кераміки залучено також опубліковані матеріали. Рис. 9. Ліпний посуд пізньоскіфської кримської групи з городища Чайка ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4 41 Ліпний керамічний комплекс елліністич­ ного часу порівняно з попередніми періодами різноманітніший за формою. Тут представлено декілька генетично неоднорідних груп. У всіх античних центрах є ліпний посуд грець- кої групи — від 30 % (Кульчук) до 88 % (Ольвія). Вирізняється пізньоскіфське городище Чайка, в ліпному комплексі якого грецька група стано­ вить лише 9,2 % (Гаврилюк 2014, с. 25, табл. 1). Це, безперечно, пояснюється різкими етнічни­ ми змінами — появою нового населення (Яцен­ ко 1983; Попова, Коваленко 2005). Посуд грець­ кої групи дуже різноманітний: ліпні каструлі з ручками­підковами (рис. 11, 1—4), чаші на ніж­ ці (рис. 11, 5, 12, 14, 15), горщики з розтрубним горлом (рис. 11, 6) і кувшини чи глеки? (рис. 11, 9, 11). Горщики та каструлі мали покришки (рис. 11, 7). Трапляються досить незграбні імі­ тації гончарних форм, серед яких можна розпіз­ нати кратери — садиба Дідова Хата (рис. 11, 13) Рис. 10. Ліпний посуд боспорської групи: 1, 2, 4—7, 9, 10, 12, 16, 17 — городище Чайка; 3, 5, 8, 11, 13—15, 18, 19 — Кітей ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 442 і лутерії (рис. 11, 10). Ліпні світильники зазви­ чай відкритого зразка (рис. 11, 8). Підтвердженням етнічних змін у складі на­ селення Північного Причорномор’я є кількіс­ не зростання нової генетичної групи кераміки в античних центрах Північного Причороно­ мо р’я — пізньоскіфської. Для періоду еллініз­ му можемо виокремити дві її підгрупи — ниж­ ньодніпровську та кримську. Пізньоскіфська нижньодніпровська група ліпного посуду формується на Нижньому Дні­ прі в елліністичний період і представлена ма­ теріалами городищ iii ст. до н. е. — ii ст. н. е. (Гаврилюк, Крапивина 1999). Окрім того, ліп­ Рис. 11. Ліпний посуд грецької групи доби еллінізму: 1—3 — Тіра; 4, 6, 11 — Ольвія, НГС; 5, 8, 9 — Чайка, пізньос­ кіфське городище; 7, 15 — Козирка; 10, 13 — Дідова Хата, садиба, 1973 р.; 12 — Ольвія; 15 — Кітей ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4 43 ний посуд цієї групи фіксується в матеріа­ лах Тіри, Ольвії (11—25 %) і Дідової Хати. До неї входить значна кількість слабко профільо­ ваних горщиків (рис. 12, 1—3) з покришка­ ми (рис. 12, 5, 6), незвичні банки з рифленою внутрішньою поверхнею (рис. 12, 4), друш­ ляки (рис. 12, 7), миски (рис. 12, 9), чаші на ніжці (рис. 12, 12, 13) і товстостінні жаров­ ні (рис. 12, 10). Інколи трапляються горщи­ ки з ручкою (рис. 12, 8, 11). Але загалом посуд з ручками для цієї групи не характерний. Пізньоскіфська кримська група ліпної керамі- ки, представлена не тільки на пізньоскіфських пам’ятках Криму (Власов 1997), але й у шарах античних городищ і поселень, відрізняється від нижньодніпровської. Маючи з нею деякі спільні форми — наприклад, слабко профільо­ вані горщики, вона позначена значною кіль­ Рис. 12. Пізньоскіфська нижньодніпровська група ліпної кераміки: 1, 2 — Любимівка; 3 — Тіра; 4, 7, 8, 9 — Гаври­ лівка; 5, 10 — Аннівка; 6, 11, 12, 13 — Золота Балка ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 444 кістю посуду з ручкою: горщиками (рис. 13, 3, 4), кувшинами (рис. 13, 1, 2), кувшинчиками, які іноді називають черпачками, кружечками (рис. 13, 5, 6, 10). Миски переважно з заокру­ гленим денцем (рис. 13, 12, 13), а в мініатюр­ ному варіанті — з пласким (рис. 13, 11), чаші на ніжці високі (рис. 13, 8, 9), а курильниці з ретельно залощеною поверхнею (рис. 13, 14). У матеріалах елліністичного періоду башти го­ родища Кульчук, шарах Німфея та пізньоскіф­ ського городища Чайка значну частину ліпно­ го посуду (від 35 до 70 %) становить кераміка саме пізньоскіфської підгрупи. Фракійський компонент теж зафіксовано на античних пам’ятках за винятком боспор­ ських. В елліністичних шарах Тіри ліпна фра­ кійська кераміка сягає близько 40 %. Знахід­ ки такого посуду локалізовані на певних ді­ лянках городища, на яких, за іншими даними, фіксується компактне мешкання представни­ Рис. 13. Пізньоскіфська кримська група ліпної кераміки: 1, 5, 8, 13 — Кульчук 2007, садиба 2, башта 2; 2 — те само, при­ міщення 4, шар пожежі; 3, 6, 7, 9, 10, 11, 14 — Чайка; 4, 12 — Усть­Альминський некрополь, склеп 54 і могила 13 ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4 45 ків фракійського етносу. Ця група ліпного по­ суду представлена горщиками з лощеною або загладженою поверхнею (рис. 14, 2, 3), при­ земкуватими жаровнями з орнаментованими ручками­підковами (рис. 14, 1), корчагами з лощеною поверхнею (рис. 14, 4, 9) і мисками, які називають зарубинецькими (рис. 14, 13). Прикметною ознакою цієї групи є значна кіль­ кість незвичних культових посудинок (рис. 14, 7, 8, 11, 12) і керносів (рис. 14, 10). З’являються також конусоподібні чаші з ручками на придо­ нній частині (рис. 14, 6). Для цього посуду ха­ рактерний рельєфний або прокреслений орна­ мент (зображення голови барана із закручени­ ми рогами або різноманітні наліпи) та ретельна обробка зовнішньої поверхні. Ще однією особливістю керамічного комп­ лексу елліністичного періоду є формування Рис. 14. Фракійська група ліпної кераміки: 1, 7, 8, 11, 12 — Тіра; 2, 3, 10, 13 — Золота Балка; 4 — Чайка, скіфське городище; 5 — Німфей; 6, 9 — Ольвія, ЮЗА ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 446 місцевих генетично традицій боспорської гру пи. Вона складається переважно із мисок різної конфігурації (рис. 15, 3, 4, 8—17, 19, 20) — від простих у вигляді зрізаного конуса до складно профільованих. Більшість з них мають горизонтальні орнаментовані защи ­ пами ручки, вигнуті у вигляді підкови. Трап­ ляю ться також сковороди (рис. 15, 7). Ще одну особливість кераміки боспорської групи становить значна кількість закритого посуду з орнаментованими жолобчастими ручками Рис. 15. Боспорська група ліпної кераміки: 1, 2, 5, 6, 8—20 — Кітей; 3, 7 — Німфей; 4 — Чайка (рис. 15, 1, 2, 5, 6). Миски на невисокій ніж­ ці мають злив (рис. 15, 18). У боспорських ан­ тичних пам’ятках цей посуд становить у Кітеї близько 10 %, в музейній колекції з Німфея — 12 %, а в матеріалах пізньоскіфського горо ­ дища Чайка — 10 %. В.П. Власов серед ліпного посуду Схід ­ ного Криму аргументовано виокремлює пів- ніч но-кавказьку (аланську) ліпну кераміку (Вла­ сов 2005), прикметну пізнішому керамічному комплексу цього регіону. ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4 47 Таким чином, для ліпної кераміки Північ­ ного Причорномор’я елліністичного періоду можна вказати деякі загальні особливості. Це, по­перше, збільшення кількості ліпного посу­ ду на античних пам’ятках; по­друге, спрощен­ ня обробки зовнішньої поверхні — кухонний ліпний посуд майже позбавлений орнаментації; по­третє, з’являються певні види ліпного посу­ ду (мініатюрні мисочки та горщики), характер­ ні тільки для поховальних і культових пам’яток; по­четверте, зменшення (майже зникнення) ліпних імітацій гончарного грецького посуду, а в разі їх наявності вони дуже неякісні. Важливою рисою ліпного посуду еллініс­ тичного часу є поява нових місцевих груп ке­ раміки, що перебрали на себе функції та деякі форми грецької ліпної. Вдалося простежити особливості кераміч­ ного комплексу окремих регіонів північно­ причорноморської ойкумени. В Ольвії елліністичного періоду залишаєть­ ся провідною грецька генетична група. Особ­ ливо це відчувається за матеріалами ділянки НГС. Але незначна домішка фракійської ліп­ ної кераміки все ж фіксується. На ділянці ЮЗА є також незначна домішка ліпного посуду піз­ ньоскіфської нижньодніпровської групи. У матеріалах нижньодніпровських городищ кінця iii ст. до н. е. — ii ст. н. е. панує пізньо­ скіфська нижньодніпровська група ліпного посуду. Для деяких ділянок городищ Гаври­ лівка та Золота Балка фіксується компактне мешкання представників фракійського етносу. Відсоток ліпного посуду фракійської групи в матеріалах цих пам’яток досить значний. Від­ чутна також наявність грецького ліпного по­ суду, особливо в ранніх шарах городищ і мате­ ріалах могильників. Ліпний керамічний комплекс пам’яток Пів­ нічно­Західного Криму характеризується змен­ шенням грецької керамічної групи та збільшен­ ням і урізноманітненням посуду пізньоскіф­ ської кримської групи. Така картина при таман ­ на також пам’яткам Центрального Криму. Серед ліпного посуду Європейського Бос­ пору відмічено тенденцію зменшення грецької групи та зростання кількості боспорської ліп­ ної кераміки, а також проникнення сюди ліп­ ного посуду, характерного для археологічних культур Північного Кавказу. Висновки 1. Для розуміння формування ліпного кераміч­ ного комплексу Північного Причорномор’я в архаїчний час велике значення має наявність ліпного посуду передскіфської групи, охаракте­ ризований мною ще у 80­х рр. Найпереконли­ віше ця група представлена в матеріалах оль­ війської та березанської периферій. Це вказує на присутність незначної кількості «передскіф­ ського» населення на невеликих поселеннях Нижнього Побужжя. У ранніх матеріалах самої Ольвії сліди цього населення не зафіксовано. 2. У середовищі перших грецьких пере­ селен ців у Північне Причорномор’я (о. Бере­ зань чи Ольвія) ліпний посуд з’явився не од­ разу, а пізніше, коли, ймовірно, були вичерпа­ ні перші партії гончарного кухонного посуду, надходження нових не відбувалося (було не­ вигідним?), а місцеве гончарне виробництво ще не було налагоджене. Степова смуга була слабко заселена, а скіфи­кочовики, які іно­ ді з’являлися поблизу грецьких поселень, по­ суд не ліпили. Тобто, кухонний посуд перші грецькі переселенці поповнювали ліпним. Не випадково в його складі переважають горщи­ ки. Саме такий ліпний посуд кваліфікується тут як генетично грецька група. Іншими сло­ вами, частина ліпної кераміки Північного Причорномор’я виникла в середовищі греків­ переселенців і має грецькі корені. Додамо, що появу грецького ліпного посуду можна інтер­ претувати як явище, що має не тільки етно­ культурний, але й економічний зміст. Тобто, феномен появи ліпної кераміки в античних центрах Північного Причорномор’я був зу­ мовлений їх економічними потребами. 3. Надалі впродовж усього часу існування ан­ тичної культури в Північному Причорномор’ї в керамічному комплексі античних поселень побутувала ліпна кераміка, виготовлена там за грецькими зразками. 4. Крім того, впродовж всього античного пе­ ріоду серед ліпної кераміки античних пам’яток трапляється посуд, що відображає варвар­ ський вплив на побутову культуру грецького населення. Час і характер того впливу зміню­ вався, оскільки сусідами мешканців античних центрів були різні варварські племена. 5. Для Північно­Західного Причорномор’я (Тіра, Надлиманське та ін.) прикметний вплив фракійських сусідів. Звідси випливає присут­ ність фракійської етнічної складової, існуван­ ня якої підкріплюється й іншими елементами матеріальної культури. Регіон цієї присутності за доби еллінізму розширився до Дніпровсько­ го степового правобережжя. 6. Для Ольвії варварський (на різних ета­ пах — передскіфський, фракійський, скіфсь­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 448 кий і пізньоскіфський нижньодніпровський) фіксується лише за матеріалами хори. Ліпний посуд самої Ольвії досить одноманітний, і тут переважає власне грецький. 7. Для пам’яток Північно­Західного Кри­ му (Чайка, Кульчук, Біляус, Калос­Лімен та ін.) прикметний культурний вплив греків­хер­ сонеситів (дорійський слід), що демонструє поява ліпних імітацій гончарного посуду хер­ сонеського виробництва. У класичний пері­ од тут зароджується варіант пізньоскіфської кримської ліпної кераміки. 8. На Боспорі комплекс місцевої кераміки формується лише в елліністичний період вна­ слідок взаємодоповнення грецької та азійської груп ліпної кераміки. Тобто, боспорська група ліпного посуду має більше рис таманського чи навіть північно­кавказького ліпного кераміч­ ного комплексу. 9. Слід розрізняти пізньоскіфський ліп­ ний керамічний комплекс городищ Нижнього Дніп ра та Північно­Західного і Центрального Криму. Між ними більше розбіжностей ніж по­ дібностей. Крім того, кримський пізньоскіф­ ський ліпний посуд формується значно раніше ніж нижньодніпровський. Тож не можна гово­ рити про переселення пізніх скіфів з Нижньо­ го Дніпра до Криму, оперуючи лише таким ар­ гументом як ліпна кераміка. 10. Значення так зв. лісостепового, а потім і сарматського посуду у вивченні питань ет­ нічної та економічної історії Північного При­ чорномор’я перебільшенo. В період архаїки у мешканців поселення на о. Березань контакти з лісостеповими племенами мали, очевидно, дуже обмежений характер. Сарматський «слід» у вигляді появи північно­кавказької (алан­ ської) кераміки чітко фіксується, за даними В.П. Власова, лише з iii—vi ст. н. е., що під­iii—vi ст. н. е., що під­—vi ст. н. е., що під­vi ст. н. е., що під­ ст. н. е., що під­ тверджується матеріалами городища Кітей. 11. В елліністичний період спостерігаємо фе­ номенальне зростання кількості ліпно го посуду в античних центрах Північного При чор но­ мор’я. Основна особливість комплексу ліпного посуду цього періоду — його чітке району вання та формування територіальних особ ливостей на ґрунті генетично грецької групи. 12. Таким чином, домінування в антикознав­ стві впродовж декількох десятиріч гіпотези про варварську належність ліпного посуду із антич­ них центрів за масовим матеріалом підтверд­ жується лише частково. В ліпному керамічно­ му комплексі античних пам’яток Північного Причорномор’я є грецька група такого посу­ ду, що було зумовлено економічними потреба­ ми мешканців цієї далекої ойкумени, а не про­ явом етнічної складової населення регіону. Про присутність інших етносів у складі населення ан тичних центрів можна говорити лише в тому разі, коли це підтверджується й іншими даними. Сама ж наявність ліпного посуду в матеріалах античних центрів Північного Причорномор’я є недостатнім аргументом на користь представ­ ників негрецького етносу. Власов В.П. Лепная керамика позднескифского Булганакского городища // Бахчисарайский историко­архео­ логический сборник. — Симферополь, 1997. — С. 204—304. Власов В.П. Античные влияния в позднескифской керамике Крыма // БИ. — 2005. — VIII. — С. 75—95. Гаврилюк Н.О. Кераміка степових скіфських поховань iv—iii ст. до н. е. // Археологія. — 1980. — 34. — С. 17—30. Гаврилюк Н.А. Лепная керамика и общие статистические данные керамических материалов // Русяева А.С. (ред.). Древнейший теменос Ольвии Понтийской. — Симферополь, 2006. — С. 191—197. Гаврилюк Н.О. Проблема співвідношення «грецького» та «варварського» компонентів матеріальної культури (за матеріалами ліпної кераміки поселення на о. Березань) // Записки НТШ. — 2007. — CCLIII. — С. 335—352. Гаврилюк Н.А. Лепная керамика Тиры // Тира—Белгород—Аккерман (материалы исследований). — Одесса, 2010. — С. 11—47. Гаврилюк Н.О. Ліпний посуд із садиби № 1 Дідова Хата у Нижньому Побужжі (остання чверть 4 — друга чверть 3 ст. до н. е.) // Аркасівські читання. Мат­ли другої Міжнар. науково­практ. конф. — Миколаїв, 2012. — С. 48—50. Гаврилюк Н.А. Экономика Степной Скифии. — К., 2013. Гаврилюк Н.А. Лепная керамика из башни на поселении Кульчук в Северо­Западном Крыму // Причерноморье в античное и средневековое время. Сб. науч. трудов, посвященный 65­летию профессора В.П. Копылова. — Ростов­на­Дону, 2013а. — С. 341—361. Гаврилюк Н.О. Методика дослідження масового матеріалу з античних пам’яток (на прикладі знахідок з ділянки ЮЗА в Ольвії) // Археологія. — 2013б. — № 3. — С. 109—120. Гаврилюк Н.А. Феномен лепной керамики античных центров Северного Причерноморья // Таврические студии. Исторические науки. — 2014. — № 6. — С. 24—31. Гаврилюк Н.А., Абикулова М.И. Позднескифские памятники Нижнего Поднепровья. — К., 1991. ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 4 49 Гаврилюк Н.А., Крапивина В.В. Кухонная и столовая керамика позднескифских городищ Нижнего Поднепровья // 100 лет черняховской культуре. — К., 1999. — С. 298—332. Гаврилюк Н.А., Молев Е.А. Лепная керамика Китея // ДБ. — 2013. — 17. — С. 65—110. Гаврилюк Н.А., Островерхов А.С. Керамический комплекс Ягорлыцкого поселения // Археологические исследова­ ния на Украине в 1976—1977 гг. Тез. конф. ИА АН УССР. — Ужгород, 1978. — С. 63—64. Гаврилюк Н.А., Отрешко В.М. Лепная керамика архаического поселения Большая Черноморка 2 // Древности Степной Скифии. — К., 1982. — С. 75—90. Гаврилюк Н.О., Отрешко В.М. Ліпна кераміка поселення на о. Березані (за матеріалами 1979—1984 рр.) // Ольвий­ ские древности. — К., 2009. — С. 67—69. Гаврилюк Н.А., Соколова О.Ю. Лепная керамика Нимфея // Античный мир и варвары на юге Украины и России. Скифия. Ольвия. Боспор. — М.; К.; Запорожье, 2007. — С. 257—342. Греки и варвары Северного Причерноморья в скифскую эпоху / Отв. ред. К.К. Марченко. — СПб., 2005. Дашевская О.Д. Лепная керамика Неаполя и других скифских городищ Крыма // МИА. — 1958. — 64. — С. 248—272. Дашевская О.Д. Поздние скифы в Крыму. — М., 1991 (САИ. — Д1­7). Кастанаян Е.Г. Лепная керамика Мирмекия и Тиритаки // МИА. — 1952. — 25. — С. 249—289. Кастанаян Е.Г. Лепная керамика боспорских городов. — Ленинград, 1981. Книпович Т.Н. Опыт характеристики городища у станицы Елизаветовской по материалам Северо­Кавказской экспедиции Гос. Академии истории материальной культуры в 1928 г. — Ленинград, 1935 (ИГАИМК. — 104). Кругликова И.Т. Фанагорийская местная керамика из грубой глины // МИА. — 1951. — 19. — С. 87—106. Кругликова И.Т. О местной керамике Пантикапея и ее значении для изучения состава населения этого города // МИА. — 1954. — 33. — С. 78—113. Лапин В.В. Греческая колонизация Северного Причерноморья. — К., 1966. Марченко К.К. Лепная керамика Березани и Ольвии второй половины vii — v вв. до н. э. // Художественная куль­vii — v вв. до н. э. // Художественная куль­ — v вв. до н. э. // Художественная куль­v вв. до н. э. // Художественная куль­ вв. до н. э. // Художественная куль­ тура и археология античного мира. — М., 1976. — С. 157—166. Марченко К.К. Варвары в составе населения Березани и Ольвии во второй половине vii — первой половине І в. до н. э. — Ленинград, 1988. Попова Е.А. Греческое поселение на городище «Чайка» во второй половине iii — ii вв. до н. э. // Материалы и ис­iii — ii вв. до н. э. // Материалы и ис­ — ii вв. до н. э. // Материалы и ис­ii вв. до н. э. // Материалы и ис­ вв. до н. э. // Материалы и ис­ следования городища «Чайка» в Северо­Западном Крыму. — М., 2007. — С. 4—131. Попова Е.А., Коваленко С.А. Историко­археологические очерки греческой и позднескифской культур в Северо­ Западном Крыму. — М., 2005. Сенаторов С.Н. Лепная керамика поселения на острове Березань: из раскопок Государственного Эрмитажа // Борисфен­Березань. Археологическая коллекция Эрмитажа. — СПб., 2005. — С. 174—350. Славин Л.М. Новые открытия в области археологического изучения Буго­Днепровского лимана (Буго­Днепровская экспедиция 1949 г.) // НА ІА НАНУ. — 1949/20. Яценко И.В. Северный квартал i скифского поселения на Чайкинском городище в Евпатории (по материалам рас­i скифского поселения на Чайкинском городище в Евпатории (по материалам рас­ скифского поселения на Чайкинском городище в Евпатории (по материалам рас­ копок 1974—1975 гг.) // Население и культура Крыма в первые века н. э. — К., 1983. — С. 46—66. Gavriliuk N.O. Handmade pottery // N.a. Lejpunskaja et al. the Lower city of Olbia (sektor NGs) in the 6th century Bc to the 4th century aD. — aarhus, 2010. — P. 325—335. Надійшла 27.05.2014 Н.А. Гаврилюк ЛЕПНАЯ КЕРАМИКА АНТИЧНЫХ ЦЕНТРОВ СЕВЕРНОГО ПРИЧЕРНОМОРЬЯ КАК ИСТОЧНИК ДЛЯ ИЗУЧЕНИЯ ЭТНИЧЕСКОЙ И ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ИСТОРИИ Представлена коллекция лепной керамики из античных центров Северного Причерноморья — из ключевых памятников, а именно, из Тиры (Северо­Западный регион), Березани, Ольвии и поселений их периферии (Се­ верный регион), Кульчука и городища Чайка (Северо­Западный Крым), Нимфея и Китея (Восточный Крым). Использованы опубликованные материалы, а также коллекции и полевой материал. На основе всестороннего изучения лепного керамического комплекса выявлено 11 генетически неоднородных групп: греческая керамика, предскифская, фракийская, лесостепная, кизил­кобинская, скифская, сарматская, позднескифские крымская и нижнеднепровская, боспорская и северо­кавказская (аланская). Показано, что лепная керамика греческой группы появилась у первых греческих переселенцев, то есть, она не была связана с аборигенным населением Северного Причерноморья. На протяжении развития античной культу­ ры эта группа присутствует в материалах всех античных памятников. Остальные генетические группы разные для каждого региона и отражают этнические особенности его населения в разные периоды. ISSN 0235-3490. Археологія, 2014, № 450 N.O. Havryliuk HaNDMaDe ceRaMics FROM aNcieNt GReek ceNtRes at tHe NORtH cOast OF tHe BLack sea as a sOuRce FOR stuDy OF etHNic aND ecONOMic HistORy Presented is a collection of handmade ceramics from the clue ancient Greek centres at the north coast of the Black sea, namely from tyras (North­Western region), Berezan and Olbia, and the settlements in their periphery (North region), kul­ chuk and chaika hill­fort (the North­Western crimea), and Nymphaeum and cytae (the eastern crimea). used were the published materials, as well as collections and field material. Based on comprehensive study of handmade ceramic assem­ blage, 11 genetically multivendor groups of ceramics were revealed: Greek, pre­scythian, thracian, forest­steppe, kizil­ koba, scythian, sarmatian, late­scythian crimean and Lower Dnipro ones, Bosporan, and North caucasian (alanian). it is shown that handmade ceramics of the Greek group was owned by the Greek settlers, i.e. it was not related with aboriginal population of the Black sea north region. this group is present in the materials of all the ancient Greek sites dur­ ing the whole period of the ancient Greek culture development. the latter genetic groups are different for each region and reflect the peculiarities of the populations within various periods. У 1992 р. Краснознам’янська експедиція Інс­ титуту археології НАН України під керівниц­ твом Г.Л. Євдокимова дослідила курганний могильник біля с. Мирне Цюрупинського р­ну Херсонської обл. Під насипом кургану 2 зафік­ совано непограбоване скіфське поховання 2, яке супроводжував виразний інвентар важко озброєного воїна. Похований чоловік мав пов­ ний захисний обладунок із шоломом і щитом. Наступальна зброя складалася з двох списів, меча та сагайдака з 68 наконечниками стріл і великою залізною ворваркою (Данилко, Куп­ рий 2006, с. 119). У цій статті докладно розглянемо меч, зга­ даний у вказаній публікації побіжно, хоча ця знахідка доволі важлива для розгляду розвитку клинкової зброї скіфського часу. Опис меча Меч зберігається у Наукових фондах Інститу­ ту археології (рис. 1). Загальна його довжина 80,0 см; розміри клинка 64,0 × 5,5 за товщини © О.В. ШЕЛЕХАНЬ, 2014 О.В. Шелехань ОДНОСІЧНИЙ МеЧ ІЗ КУРГАНУ БІЛЯ с. МИРНе НА ХеРСОНЩИНІ Проаналізовано доволі рідкісну знахідку — односічний меч із скіфського поховання 2 в кургані 2 біля с. Мирне на Херсон- щині, запропоновано класифікацію таких зразків зброї та розглянуто її походження. К л ю ч о в і с л о в а: Північне Причорномор’я, скіфи, курган, поховання, односічний меч. 1,0 см; перехрестя — 4,9 × 2,0, товщина 2,5 см; руків’я — 15,5 × 3,0 завтовшки 1,5 см, ширина його на кінці 6,4 см, товщина 2,5 см. Меч дій­ шов у не найкращому стані. Клинок дуже коро­ дований, і його форма простежується лише за­ вдяки вчасно здійсненим консерваційним за­ ходам. Нині кістяні накладки руків’я мають гірший вигляд ніж то подано у звіті. Меч доволі великий і масивний, виготовле­ ний із суцільної заготовки заліза. Хвостовик руків’я завтовшки 0,5 см є продовженням клин­ ка. На ньому вісьмома парами залізних закле­ пок були закріплені пластини, вирізані з труб­ частої кістки. Вони прикрива ють руків’я, дуб­ люючи його форму. З однієї сторони (яка лягає у праву долоню) руків’я випукліше, з іншої — більш плоске. Товщина заклепок до 0,3 см, діа­ метр шляпок до 0,6 см. Перетин руків’я вказує, що шляпки заклепок були втоп лені в кістяну накладку та зашліфовані врівень з пластинами. Навершя відсутнє, натомість руків’я на кінці розширене у поздовжній площині. Перехрестя прямокутної брускоподібної фор­ ми сформоване із зігнутої навпіл заготовки,

Ähnliche Einträge