Списи та дротики ранніх слов'ян: функціональна класифікація

Списи та дротики ранніх слов'ян: функціональна класифікація

Зібрано та проаналізовано знахідки вістер списів і дротиків ранніх слов’ян, а саме із території поширення празької, пеньківської та колочинської культур. Для функціональної класифікації вістер застосовано метод кластерного аналізу....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2015
Автор: Панікарський, А.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2015
Назва видання:Археологія
Теми:
Статті
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195838
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Списи та дротики ранніх слов'ян: функціональна класифікація / А.В. Панікарський // Археологія. — 2015. — №. 1. — С. 39-50. — Бібліогр.: 52 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-195838
record_format dspace
spelling irk-123456789-1958382023-12-07T15:59:11Z Списи та дротики ранніх слов'ян: функціональна класифікація Панікарський, А.В. Статті Зібрано та проаналізовано знахідки вістер списів і дротиків ранніх слов’ян, а саме із території поширення празької, пеньківської та колочинської культур. Для функціональної класифікації вістер застосовано метод кластерного аналізу. Проанализированы находки наконечников копий и дротиков ранних славян. собраны находки с территории рас­ пространения пражской, пеньковской и колочинской культур. Всего найдено 44 наконечника копий и дротиков. 27 экз. представлены информативными формами. Отмечено, что не все находки наконечников можно твердо датировать ранним средневековьем, поскольку на многих памятниках зафиксирован и древнерусский слой. Для создания функциональной классификации наконечников был применен метод кластерного анализа и построена дендрограмма. Наиболее масштабируемое расстояние кластерной комбинации в совокупности всех предметов представлено двумя группами (кластерами). В пределах которых выделяются подгруппы (типы), кото­ рые имеют меньшие расстояния по признакам, то есть являются более подобными. исходя из результатов кластерного анализа выделено несколько групп по размерам и пропорциям: группа 1 — короткие копья и дротики; группа 2 — длинные копья. Такое распределение на функциональные категории (по назначению) подтверждается данными письменных источников. Близкие по соотношению признаков наконечники в некоторых случаях происходят или из одного памятника, или соседних, что может свидетельствовать об определенных локальных особенностях форм и пропорций нако­ нечников копий и дротиков, о традициях. считаем необходимым дальнейшее создание такой классификационной типологии, в которую входили бы находки из памятников второй половины V—iX вв. Analyzed are the finds of early slavs’ spearheads and javelin heads. they are collected from the area of prague, penkivka, and kolochyn cultures. Altogether, 44 spearheads and javelin heads were found. 27 examples are represented by the in­ formative forms. it is noted that not all finds of tips can be definitely dated by the early medieval period, because on many sites the Ancient Rus layer is also recorded. the method of cluster analysis was used and the dendrogram was made for the development of functional classifica­ tion of tips. the most ranging distance of cluster combination in the population of all items is represented by two groups (clusters). Within them, singled out are the subgroups (types) with lesser distances corresponding to the features, i.e. more similar. Resulting from the cluster analysis, several groups are identified by the size and proportions: group 1 – short spears and javelins; group 2 – long spears. such division into functional categories (by the purpose) is evidenced by the data from the written sources. tips, which are close by the correlation of features, in some cases come from the same or neighboring sites; this fact can be the evidence of certain local peculiarities in forms and proportions of spearheads and javelin heads, as well as of traditions. Further creation of such classification typology including the finds from the sites dated by the period from the second half of the 5th to the 9th c. is considered to be essential. 2015 Article Списи та дротики ранніх слов'ян: функціональна класифікація / А.В. Панікарський // Археологія. — 2015. — №. 1. — С. 39-50. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195838 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Панікарський, А.В.
Списи та дротики ранніх слов'ян: функціональна класифікація
Археологія
description Зібрано та проаналізовано знахідки вістер списів і дротиків ранніх слов’ян, а саме із території поширення празької, пеньківської та колочинської культур. Для функціональної класифікації вістер застосовано метод кластерного аналізу.
format Article
author Панікарський, А.В.
author_facet Панікарський, А.В.
author_sort Панікарський, А.В.
title Списи та дротики ранніх слов'ян: функціональна класифікація
title_short Списи та дротики ранніх слов'ян: функціональна класифікація
title_full Списи та дротики ранніх слов'ян: функціональна класифікація
title_fullStr Списи та дротики ранніх слов'ян: функціональна класифікація
title_full_unstemmed Списи та дротики ранніх слов'ян: функціональна класифікація
title_sort списи та дротики ранніх слов'ян: функціональна класифікація
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2015
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195838
citation_txt Списи та дротики ранніх слов'ян: функціональна класифікація / А.В. Панікарський // Археологія. — 2015. — №. 1. — С. 39-50. — Бібліогр.: 52 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT paníkarsʹkijav spisitadrotikiranníhslovânfunkcíonalʹnaklasifíkacíâ
first_indexed 2025-07-17T00:04:21Z
last_indexed 2025-07-17T00:04:21Z
_version_ 1837850370011824128
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 39 практически во всем ареале культуры Черняхов — сынтана­де­Муреш. Одновременно, динамика распростране­ ния этой традиции во времени (для Днепровского Левобережья) позволяет допускать появление и развитие её с первой половины iV в. н. э. В то же время количественные и, в некоторых случаях, качественные характеристики комплектов посуды в таких погребениях склоняют к мысли о их принадлежности верхним прослойкам общества. Опосредованно в пользу этого може свидетельствовать и относительно незначительная процентная часть таких могил в общем массиве погребений могильников. R.M. Reida, O.V. Heiko, S.V. Sapiehin «FuNeRAl FeAst» sets OF JuGs iN CheRNiAkhiV CultuRe BuRiAls Cherniakhiv culture burials from the Forest­steppe dnipro River left bank region, which included more than one jug, are analysed within the context of study of drinking vessels sets used during the afterlife feast. there are 12 such assemblages in Cherniakhiv culture burials known today. Judging from the dating, sets of jugs in the dnipro River left bank area appeared in the first half of the 4th c. and their amount raised in the second half of this century. they are found in the burials both with the scythian and sarmatian, and with German ethnic features. such burials in the region are peculiar with the presence of a significant number of vessels (from 8 to 16) within the inventory’s structure. insufficient anthropological research does not allow the authors to attribute such assemblages by sex. in order to conduct the comparative analysis, the Cherniakhiv culture materials were also drawn: sântana de Mureş culture from the territory of the dnipro River right bank area, Moldova and Romania. they presented similar low percentage of burials with the jugs sets within the burial grounds, at the same time, showing certain regional peculiarities concerning both the jugs types in such sets, and the territorial closeness to the provinces of Roman empire. ethnic features of certain burials can show that the tradition of placing the jugs sets into the grave goods structure could have no ethnic «commitments», and perhaps was imported or appeared as a result of internal development. it can be confirmed by the presence of jugs sets, in fact, at the whole area of culture Cherniakhiv­sântana de Mureş. At the same time, the dynamics of this tradition’s spread in time (for the dnipro River left bank area) allow assuming its appearance and development since the first half of the 4th c. BC. Quantitative and in some cases qualitative peculiarities of the vessels assemblages in such burials abandon the authors to the idea of their belonging to the high stratum. it can be indirectly testified also by relatively insignificant percentage of such burials in general bulk of graves at burial grounds. А.В. панікарський СпИСИ ТА ДРОТИКИ РАННІх СЛОВ’ЯН: ФУНКцІОНАЛЬНА КЛАСИФІКАцІЯ Зібрано та проаналізовано знахідки вістер списів і дротиків ранніх слов’ян, а саме із території поширення празької, пень- ківської та колочинської культур. Для функціональної класифікації вістер застосовано метод кластерного аналізу. К л ю ч о в і с л о в а: раннє середньовіччя, південь Східної Європи, зброя, спис, дротик, слов’яни, ознаки, класифікація, кластерний аналіз. Військова справа слов’янських племен ран­ нього середньовіччя є одним з важливих пи­ тань у контексті Великого розселення слов’ян і генези їх культур. унаслідок Великого пересе­ лення народів у середині І тис. слов’яни стали безпосередніми сусідами Візантійської імперії та, періодично здійснюючи напади, поступово оселяються поблизу її кордонів. Насамперед як військові супротивники або найманці слов’яни фігурують на сторінках візантійських писем­ них джерел, тож доволі часто згадується і зброя, якою вони воювали. свідчення давніх авторів містять етнічні визначення, а також орієнтова­ ні у часі та просторі. з огляду на інформацію ві­ зантійських писемних джерел можна дійти ви­ сновку, що в указаний період слов’янські воїни © А.В. ПАНІкАрський, 2015 ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 140 найчастіше були озброєні двома—трьома спи­ сами, дротиками, інколи мали щити, лук і стрі­ ли (свод І 1991, с. 184—185, 276—310, 370—371; свод ІІ 1995, с. 21, 30—31; див. також: шувалов 2004, с. 254—264; шувалов 2011, с. 321—331). списи могли використовуватися як у ближ­ ньому бою, так і в дистанційному — як металь­ на зброя. Подібне зауваження зробив римський історик Тацит, описуючи списи (frameas) гер­ манців, зазначаючи, що цією зброєю вони (гер­ манці) б’ються, в залежності від обставин, як в рукопашній сутичці, так і здаля (Тацит 1969, с. 356). Простота у виготовленні та користу­ ванні, дешевизна, довжина, використання як упору для стримання атаки чи натиску, ефек­ тивність використання в строю, зручна індиві­ дуальна зброя, потенційна тактична перевага (можливість використовувати спис як метальну зброю), — все це зробило спис надзвичайно по­ пулярною зброєю як професійних воїнів, так і ополчення, а також для полювання. слов’янські старожитності середини й тре­ тьої чверті І тис. на території півдня східної Єв­ ропи представлені матеріалами трьох спорід­ нених археологічних культур: празької, пень­ ківської та колочинської. Предмети озброєння на пам’ятках цих культур трапляються не час­ то та представлені нерівномірно. зброя ран­ ніх слов’ян розглянута в працях Д.Н. козака (козак 1993, с. 32—49; 1997; 2008, с. 113—132), М.М. казанського (kazanski 1999; казанский 2009; 2011), П.В. шувалова (шувалов 2004, с. 254—264). До наймасовіших категорій знахідок зброї ранньосередньовічних слов’ян належать ві­ стря списів і дротиків. Тут розглядаємо вістря як фактично єдине свідчення про ці категорії зброї, що дійшли до нашого часу. Матеріал, з якого виготовляли списи та дротики, це чор­ ний метал для вістер (бойової частини), дере­ во — для виготовлення древків (частина для тримання), та клейкі — органічні суміші для їх з’єднання. Органічні рештки, зокрема древка, не виявлені під час розкопок. ураховані в до­ слідженні вістря списів і дротиків виготовлені із заліза способом ковки. усього виявлено 44 вістря, що походять із 17 пам’яток (рис. 1, 2). у культурному шарі шести ранньосередньовічних слов’янських городищ знайдено 28 вістер (рис. 2, 1—20, 22—25, 41—44): зимне (18 екз.), Пастирське (4 екз.), хотомель (3 екз.), Ґрудек, колочин і Пліснесько — по 1 екз. На восьми поселеннях знайдено 11 вістер (рис. 2, 21, 31—40): п’ять — у житлах — каветчина (1 екз.), Луг ІІ (1 екз.), Макарів Острів (3 екз.), одне — в ямі — занки, решта — в культурному шарі — Балка Яцева, Бранешти І, Волоське — сурська забора, зан­ ки, сороки — Озеро (по 1 екз.). Вістря дроти­ ків знайдено у поховальних пам’ятках — на мо­ гильниках княжий (2 екз.) і Лебяже І (1 екз.) (рис. 2, 26—28). Два вістря дротиків походять із скарбу в колосково (рис. 2, 29, 30). Наголо­ симо, що лишається проблема хронологічного аспекту побутування такої зброї. зауважимо, що не всі знахідки вістер можна твердо дату­ вати раннім середньовіччям, адже на багатьох пам’ятках, що залучені до нашого досліджен­ ня, зафіксовано давньоруський шар. Найбільша кількість вістер списів та дроти­ ків, походить з городища зимне (5 цілих та 13 фрагментованих екземплярів) (рис. 2, 1—18). Пам’ятка датується Vi—iX ст. за В.В. Ауліхом вістря списів із зимнівського городища пред­ ставлені двома типами. Перший (1 екз.) — вістря з масивною конічною втулкою та вузьким кин­ джалоподібним пером, лінзоподібним у розрі­ зі. Внизу втулки міститься вушко для кріплен­ ня древка (рис. 2, 4) (Ауліх 1972, с. 48, табл. iX, 4). Подібні вістря знайдені на території сло­ ваччини і відрізняються від знайденого на зим­ нівському городищі лише відсутністю вушка на втулках. й. Ейснер вважає такі вістря кочів­ ницькими (eisner 1952, s. 291). Аналогічні до цього вістря походять з аварського могильни­ ка Vii ст. в Надь­Маньок та могильника iX ст. в котай (Ауліх 1972, с. 49). Отже, хронологіч­ ні межі побутування таких речей досить широкі й охоплюють Vii—iX ст. усі інші вістря списів (3 екз.), знайдені у зимному, належать до дру­ гого типу за В.В. Ауліхом. Вони мають вузьку втулку і витягнуте листоподібне перо з рельєф­ ним ребром жорсткості (рис. 2, 1—3). Повністю збереглися лише два вістря цього типу. за й. Ей­ снером вістря списів даного типу із пам’яток словаччини є місцевим, тобто слов’янським типом, та вказує на їх схожість з вістрями ла­ тенського періоду (eisner 1952, s. 290). крім ві­ стер списів на зимнівському городищі зна­ йдено також вістря дротиків (рис. 2, 5, 6) (Ау­ ліх 1972, табл. Іх, 13—14). Вони відрізняються меншими розмірами. До дротиків, очевидно, також належить ще одне фрагментоване вістря (рис. 2, 7) (там само, с. 48, табл. Іх, 15). В околицях городища третьої чверті І тис. Ґрудек (Ґрудек­над­Бугом) знайдено вістря спи­ са (дротика ?), орнаментоване при переході від пера до втулки ланцюжковим орнаментом із ромбів (рис. 2, 19) (kokowska, kokowski 1990, s. 50—52). Втулка обламана. Найближчі анало­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 41 гії до цієї знахідки походять з північно­східної Малої угорської Низовини і пов’язуються з аварами. Тут датовані вони початком Vii ст. (salomon, erdelyi 1971, s. 27, tabl. 22, 1, XViii, 5; s. 70—71). Поблизу хутора Пліснесько знаходиться го­ родище ранньосередньовічної доби (кучера 1962, с. 3—55). Виділяються два періоди існу­ вання пам’ятки: VІІ—х ст. та хІ—хІІІ ст. се­ ред предметів першого хронологічного періоду існування городища виявлено знахідки зброї та військового спорядження, зокрема — заліз­ не вістря списа (дротика ?) (рис. 2, 20). Воно дуже заіржавлене і фрагментоване. Оскільки списа знайдено в найнижчій (непорушеній) частині культурного шару, це дає підставу да­ тувати його Vii—Viii ст. (кучера 1962, с. 33, 35, рис. 15, 3). серед предметів озброєння з городища хо­ томель, на якому виділено два горизонти функ­ ціонування (Vi—ViІi ст. та iX—X ст.) (кухарен­ ко 1961, с. 9—10), в культурному шарі трапили­ ся три вістря списів (рис. 2, 22—24) (кухаренко 1961, с. 24, табл. 8, 14—16; русанова 1973, с. 19). Одне з них має видовжено­ромбічне перо та дуже похилі плічка (рис. 2, 23). Інший екземп­ ляр має листоподібну форму пера (рис. 2, 24). Іще один знайдений екземпляр має коротке перо ромбічної форми (дротик ?) (рис. 2, 22). На городищі колочин І виявлено матері­ али зарубинецької культури та третьої чверті І тис. (Vi—Vii ст.). у північній частині городи­ ща, на глибині (0,6 м), де в основному зафік­ совано ранньосередньовічний матеріал, було знайдено втулкове вістря списа (рис. 2, 25) (сымонович 1963, с. 130—131). Втулка вістря видовжена, тонка. Верхня частина пера обла­ мана, збережена частина має чітко виділені грані (плічка), дещо згладжені. Перо має пов­ здовжне ребро. На Пастирському городищі, що має два культурно­хронологічні шари — скіфський та ранньосередньовічний (середина Vii — се­ редина Viii ст.), виявлені чотири вістря спи­ сів (рис. 2, 41—44) (Приходнюк 2005, с. 133, рис. 27, 3—6). знахідки О.М. Приходнюк по­ ділив на два типи (Там само, с. 28). До пер­ шого типу ххІІ­А він відносить три вістря Рис. 1. карта слов’янських ранньосередньовічних пам’яток, на яких знайдено вістря списів і дротиків: 1 — Балка Яцева; 2 — Бранешти І; 3 — Волоське — сурська забора; 4 — Ґрудек; 5 — занки; 6 — зимне; 7 — каветчина; 8 — княжий; 9 — колосково; 10 — колочин І; 11 — Лебяже І; 12 — Луг ІІ (Пеньківка); 13 — Макарів Острів (Пень­ ківка); 14 — Пастирське; 15 — Пліснесько; 16 — сороки — Озеро; 17 — городище хотомель. умовні позначки: І — скарби; ІІ — городища; ІІІ — поселення; IV — могильники ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 142 Рис. 2. Вістря списів і дротиків з ранньосередньовічних пам’яток півдня східної Європи: 1—18 — зимне; 19 — Ґрудек; 20 — Пліснесько; 21 — каветчина; 22—24 — хотомель (городище); 25 — колочин І; 26 — Лебяже І; 27, 28 — княжий; 29, 30 — колосково; 31, 32 — занки; 33 — Балка Яцева; 34 — Волоське — сурська забора; 35 — Луг ІІ (Пеньківка); 36—38 — Макарів Острів (Пеньківка); 39 — сороки — Озеро; 40 — Бранешти І; 41—44 — Пас­ тирське ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 43 (рис. 2, 41—43), які мають листоподібні леза з повздовжним ребром (Приходнюк 2005, с. 133, рис. 27, 3—5). у одного з вістер цьо­ го типу втулка від пера відділена пружком (рис. 2, 43) (там само, с. 133, рис. 27, 5). По­ дібних пропорцій вістря відомі від доби ла­ тену до давньоруського часу (Еременко, Щу­ кин 1992, c. 97, рис. 4, 6; кирпичников 1966, с. 70—71). На пам’ятках другої половини І тис. подібні вістря знайдено на поселенні Макарів Острів у середньому Подніпров’ї (Березовец 1963, с. 183, рис. 20, 10—12), городищі зимне на Волині (Ауліх 1972, с. 48, табл. iX, 4), Де­ вінській Новій Весі в словаччині (eisner 1952, obr. 20, 4; 28, 4, 5; 55, 7; 61, 7; 65, 8; 72, б), в аварських похованнях в угорщині (kiss 1977, pi. iX, 5; XXXiV, 1, 10; XXXVii, 6). Тип ххІІ­Б за О.М. Приходнюком, представлений ві­ стрям, у якого лезо вужче від втулки, і має пе­ ретин у вигляді ромба (рис. 2, 44) (Приходнюк 2005, с. 133, рис. 27, б). На багатошаровому поселенні занки, що має шар Vi—Vii ст., на північно­західній око­ лиці поселення в округлій ямі № 569 знайде­ но вістря дротика (рис. 2, 31) (Дьяченко 1989 с. 40; с. 116, рис. 87, 6). з цієї ж ями походять уламки груболіпного посуду пеньківської культури, в т. ч. сковорідки, фрагмент яйце­ подібної посудини, а також бронзова пла­ тівка з двома заклепками, і знаряддя праці не визначеного призначення (там само, с. 1, 40, 46; табл. 2, с. 16; с. 116, рис. 87, 6). Також, на поселенні знайдене ще одне вістря дроти­ ка (рис. 2, 32) (Любічев 1994, с. 78—79, с. 228, табл. XlV, 1, 3). Поблизу села Перше Травня знаходилося поселення біля Балки Яцевої (нині затопле­ не). розкопані житла та речовий матеріал до­ зволяють датувати поселення Viii—iX ст., а деякі знахідки з культурного шару належать і до більш раннього часу (Vii ст.) (Бодянський 1952; 1960, с. 274—277; Брайчевская 1953/4б; № 1955/10б; 1962, с. 155—181; 1963, с. 251— 282). у фондах Інституту археології серед ма­ теріалів з колекції № 289 із Балки Яцевої є ві­ стря списа. Поблизу села Волоське відомо три ранньо­ середньовічні поселення. На першому, що зна­ ходиться на низькому березі Дніпра, в гирлі р. сула над сурською заборою, виявлено кіль­ ка напівземлянок, господарську яму і вогни­ ще. Пам’ятка датована Vi—Viii ст. серед зна­ хідок були груболіпна банковидна кераміка та металеві речі (Бодянський 1952, с. 44—56; Бе­ резовец 1963, с. 197—199; Брайчевская 1963, с. 261; Приходнюк 1980, с. 37, рис. 16, 1—11; с. 69, рис. 46, 2, 11; с. 130). Тут було знайдене вістря списа (рис. 2, 34). Біля села Пеньківка (затоплене водами кре­ менчуцького водосховища) знаходилося кіль­ ка поселень. На поселенні третьої чверті І тис. Луг ІІ, біля житла 3 з піччю­кам’янкою, зна­ йдено фрагмент залізної фібули та вістря спи­ са, що має грань на пері (рис. 2, 35) (Березо­ вець 1963, с. 178, рис. 18, 3). Вістря за формою пера і пропорціями аналогічне до знайдених на поселенні в урочищі Макарів Острів. Найбільше за площею поселення третьої чверті І тис., яке розташоване біля с. Пеньків­ ка — Макарів Острів. При розвідках Д.Т. Бе­ резовцем тут було розкопане одне житло­ напівземлянка з піччю­кам’янкою, в якому знайдено скарб залізних речей (деталей знарядь праці, озброєння та предметів побуту): 6 серпів, 2 ручки від відер, 3 вістря списів (рис. 2, 36— 38), 2 сокири та 2 тесла (Березовець 1963, с. 183, рис. 20, 10—12). Фрагмент вістря дротика був знайдений на поселенні ранньосередньовічного часу, яке розташоване на південно­західній околиці села каветчина (Приходнюк 1974, с. 1). Поселення датується Vi—Vii ст. (Приходнюк 1974, с. 18; 1975, с. 100). В житлі № 4 з піччю­кам’янкою було знайдено фрагмент залізного втулкового вістря дротика (рис. 2, 21) (Приходнюк 1974, с. 7, рис. 10, 1). судячи із збереженої частини перо мало грань. Масивне вістря списа знайдене на поселен­ ні сороки — Озеро, що датується Vi ст. (рафа­ лович 1972, с. 123, рис. 20, 9; с. 185), має широ­ ке перо із згладженою гранню (рис. 2, 39). Вістря списа, яке знайдене на багатоша­ ровому поселенні Бранешти І, що датується Vii — початком iX ст. та X—Xi ст., має вузьке та довге перо, із вираженою гранню (рис. 2, 40) (рафалович 1972, с. 123, рис. 20, 7; с. 185). На ранньосередньовічному могильнику Ле­ бяже І відкрито 110 поховань. Інвентар зафік­ совано тільки в безурнових похованнях. Це різ­ ні бронзові прикраси, намиста, пряжки, деталі поясного набору та ін. (Липкинг 1974, с. 141— 151). у похованні 103 знайдено вістря списа (рис. 2, 26). Біля хутора княжий розташований могиль­ ник третьої чверті І тис. Тут виявлені 22 кре­ маційні поховання. Поховання переважно урнові. серед інвентарю трапилися: овальна пряжка, два втулкових вістря списів, скроне­ ве кільце та ін. (Липкинг 1974, с. 137—141). ре­ човий набір поховання 1 містив два втулкових ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 144 вістря списів (рис. 2, 27, 28) та фрагментовану намистину з синього скла. Побіля села колосково був знайдений скарб, що належить до першої хронологічної групи скарбів за О.О. Щегловою (друга — тре­ тя чверть Vii ст.) (Щеглова 1990). Він виявле­ ний у залізному шоломі, який не зберігся. се­ ред речей в скарбі знаходилися два вістря дро­ тиків (рис. 2, 29, 30) (корзухина 1996, с. 418, с. 591, с. 689, Табл. 99, 5,6). загалом з кожної окремої пам’ятки, зде­ більшого, походить по одному вістрю. Понад десяток вістер знайдено лише на зимнівсько­ му городищі, по декілька — на городищах Пас­ тирське, хотомель, поселенні Макарів Острів, по два вістря — на поселенні занки, на кня­ жинському могильнику, в скарбі з колосково (рис. 1). Виокремлено певні регіони концен­ трації знахідок: це басейн західного Бугу: зим­ не, Ґрудек, Пліснесько; середнє Подніпров’я: Пастирське, Пеньківка (Луг ІІ, Макарів Ост­ рів); Нижнє Подніпров’я: Волоське — сурська забора, Балка Яцева; верхів’я сіверського Дін­ ця: занки, колосково; верхів’я сейму: Лебя­ же І, княжий. усього 27 екз. представлені повними фор­ мами — цілим вістрям, чи, принаймні, в тако­ му стані, що дозволяє визначити форму та роз­ міри (рис. 2, 1, 2, 4—6, 20, 22—24, 26—40, 42— 44). решта вістер фрагментовані (рис. 2, 10, 11, 21) або лише опосередковано можуть вказати на належність до класу, типу ін. (рис. 2, 7—9, 19, 25, 41). розподіл знахідок за класами та ви­ ділення типів є базовим завданням, виконан­ ня якого зможе допомогти вирішити питання стосовно походження, побутування та еволю­ ції слов’янських списів і дротиків. Невелика кількість знахідок ускладнює роз­ робку типологічної класифікації. Деякі ек­ земпляри мають відповідники в схемах, роз­ роблених А.М. кірпічніковим (кирпичников 1966) та В. казакявічюсом (казакявичюс 1988, с. 12—64). Одне вістря із Пастирського городи­ ща (рис. 2, 44) відповідає типу І, за А.М. кірпіч­ ніковим (рис. 3, 1), що набув поширення в хІІ— хІІІ ст. (кирпичников 1966, с. 90, 91). Ознака цього типу — перо ланцетоподібної форми ром­ бічне в перетині з гранню на лезі, що звужуєть­ ся біля шийки та плавно переходить у втул­ ку. Однак вони відомі й раніше. зокрема, такі предмети знайдено в похованнях Vii—Viii ст. з могильника Девінська Нова Вес в словаччині (eisner 1952, obr. 40, 8; 45, 9; 47, 6; 96, 2) та в по­ хованні першої половини Vii ст. із Ловченац в сербії (Garam 1992, s. 222, taf. 50, 8). знахідки з княжинського (рис. 2, 27, 28) і Лебяжинського могильників (рис. 2, 26), горо­ дищ хотомель (рис. 2, 23) і колочин (рис. 2, 25) подібні до вістер типу ІІІА за А.М. кірпічніко­ вим (рис. 3, 2), які він датує Viii—iX ст. (кир­ пичников 1966, с. 13). Тип представлений ві­ стрями з відносно широким пером видовжено­ трикутної форми. Плічка явно виражені, іноді низько опущені або трохи підняті. Втулка, як правило, масивна та розширюється донизу. Перетин пера ромбічний, рідше лінзоподіб­ ний. Такого типу вістря схожі до підтипів ІВ (перо у вигляді видовженого ромба з низько опущеними плічками) та ІБ (гранчасте перо у вигляді видовженого ромба, співвідношення втулки й пера 1 : 1—1 : 1,5), за В. казакявічю­ сом. Вістря списів підтипу ІБ знайдені на те­ риторії Литви, регіоні східної Прусії, та на пів­ нічному заході Польщі, і датуються ІІІ—ІV ст., окремі екземпляри цього типу виявлені в по­ хованнях носіїв пшеворської культури. Вістря підтипу ІВ за В. казакявічюсом (рис. 3, 4) да­ товано ІІІ—Vi ст., і вони малочисленні на те­ риторії мешкання балтських племен (казакя­ вичюс 1988, с. 24—29). Вістря, подібне до знайденого в Балці Яце­ вій (рис. 2, 33), у типологічній схемі А.М. кір­ пічнікова — тип V — часто називаються пі­ ками, і вони мають вигляд чотиригранного стрижня з досить розширеною донизу втулкою (рис. 3, 3). Поперечний перетин їх леза ром­ боподібний або квадратний, рідше у вигляді рівнобічного хреста. Піки з’являються на пів­ дні східної Європи не пізніше Viii ст. і набули особливого поширення в х ст. (кирпичников 1966, с. 14, 15). знахідки з поселень Луг ІІ (рис. 2, 35) та Ма­ карів Острів (рис. 2, 36—38), городища хото­ мель (рис. 2, 24) подібні до підтипу iVБ за В. ка­ закявічюсом (рис. 3, 5) — вістря з лавролистним пером, що в перетині має вигляд видовженого ромба чи лінзи (співвідношення довжини втул­ ки й пера від 1 : 1,5 до 1 : 2), — для території Лит­ ви пізні (казакявичюс 1988, с. 48). Вістря, знайдені на зимнівському городищі (рис. 2, 1—3) і поселенні Бранешти (рис. 2, 40), подібні до типу V за В. казакявічюсом (рис. 3, 6). Цей тип має верболисту форму пера з ре­ бром. Пропорції між довжиною втулки та пера становлять від 1 : 1 до 1 : 3. В. казакявічюс за­ значає, що така форма та пропорції вістер є за­ гальнобалтською традицією. крім території Литви, вони знайдені також на пам’ятках Лат­ вії, Білорусії та в регіоні східної Прусії (там само, с. 48—52). ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 45 Як з’ясувалося, не всі знахідки, виявлені на слов’янських пам’ятках раннього середньовіч­ чя півдня східної Європи, мають відповідни­ ки серед типів у згаданих схемах. Окрім того, ці схеми в деяких випадках не відображають функціональне призначення вістер, адже ін­ коли до одного типу потрапляють предмети, що суттєво різняться за розмірами (див., на­ приклад: казакявичюс 1988, с. 30, рис. 9; с. 38, рис. 13). Очевидно, що, по­перше, необхідно з’ясувати, які із знахідок слід вважати вістря­ ми списів, а які — дротиків, по­друге, які ві­ стря списів могли бути частиною метального знаряддя, а які ні. Предмети озброєння мають ідентифікаційні ознаки — властивості, що задовольняють пев­ ним вимогам і уможливлюють достовірно вста­ новити видову відмінність і, таким чином, від­ нести виріб до певної категорії знарядь і вия­ вити його характерні особливості. зазвичай під поняттям «зброя» мається на увазі знаряддя для нападу та оборони (словник 1972, с. 452), або сукупність засобів для ведення війни, бою (Ве­ ликий тлумачний… 2005, с. 443), а також для по­ лювання. крім того, до зброї зараховують засо­ би та пристрої для подання сигналів. загалом, до поняття «зброя» можна віднести практично будь­який предмет, засіб чи їх сукупність, що відповідно використовуються. у криміналістиці одне з найвичерпніших визначень, зокрема хо­ лодної зброї, запропоновано М.Г. Любарським. згідно з ним, холодною зброєю є предмет, що не має прямого виробничого або господарсько­ побутового призначення, спеціально виготов­ лений або пристосований для завдання тілес­ них ушкоджень при нападі або активній обороні та який відповідає цим цілям за конструктив­ ними особливостями своїх частин, їх розміра­ ми та властивостями матеріалів (міцність, твер­ дість, пружність), а за способом дії є рубальним, колольним, різальним, колольно­рубальним, колольно­різальним) ударним або змішано­ го типу (Любарский 1954, с. 45). у цьому ви­ значенні наявна досить повна сукупність ознак холодної зброї та її цільове застосування — для нанесення тілесних ушкоджень при нападі та активній обороні, а також певні конструктив­ ні ознаки — розміри частин, властивості мате­ ріалів і, певною мірою, принцип дії ураження. Проте цілком доцільно виключити із загального визначення холодної зброї поняття «пристосо­ ваність» предмета для нанесення тілесних ушко­ джень (Портнов, Денисов 1968, с. 10). Такі види зброї як списи та дротики відно­ сять до холодної зброї. спис — один із найдав­ ніших видів зброї, яким користувалися що на полюванні, що під час бойових дій. Найпро­ стішим видом списа є загострена з одного кін­ ця палиця. Таким чином, спис — це древкова зброя колольної дії, яка призначена для на­ несення таранного удару середньої дистанції. Посилення бойових характеристик списа від­ бувалося, головним чином, за рахунок удоско­ налення його бойової частини — вістря, яке могли виготовляти за різними технологіями, із перенесенням центру ваги, подальшої спеціа­ лізації (зміна форми та пропорцій) і виділенні видів списів за різними функціями. ймовірно, масивні списи використовувалися переважно проти супротивника в захисному обладунку, полегшені — проти легкоозброєного воїна чи для метання. Масивні бронебійні вістря спи­ сів ще не вповні відповідали своєму функціо­ нальному призначенню, адже більша частина їх ваги припадала на довгу та масивну втулку. Посилення бронебійних властивостей вістер досягалося шляхом збільшення їх розмірів і ваги. у процесі еволюції предметів озброєння Рис. 3. Типи вістер списів: за А.М. кірпічніковим (1 — тип І; 2 — тип ІІІА; 3 — тип V) і за В. казакявічюсом (4 — тип ІВ; 5 — тип iVБ; 6 — тип V) ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 146 спис став прототипом для гарпуна, піки, але­ барди, глефи, наґінати, протазана та інших ви­ дів зброї, що були більше орієнтовані чи­то на колольну дію, чи­то на рубальну, були зруч­ нішими для кінного воїна чи піхотинця, були більш гнучкими чи масивними, та ін., залежно від цілей і завдань ураження. крім того, відповідаючи певним характерис­ тикам, спис міг використовуватись і як металь­ на зброя. зазвичай призначені для метання варі­ анти списів легші та мають інше балансування: центр ваги зміщений у бік бойової частини за­ для того, щоб при метанні спис встромлювався в ціль саме нею (Асмолов 1994, с. 154). Металь­ ний спис (дротик) також коротший за власне спис. середній дротик, кинутий рукою фізично сильної особи, летить на відстань 30—40 м. Іс­ нує два основні способи збільшення дистанції кидка за рахунок додаткових пристроїв. Мож­ на використовувати так зв. списометалку — Г­подібну дощечку, на яку вкладається спис, що впирається кінцем в її коротку вертикальну стінку. рука, що тримає не спис, а металку, ніби подовжується, а виштовхуючи спис уперед сила поштовху зростає. Інша назва цього пристрою атлатль (Нерсесов 1989, с. 234—243). Ще один спосіб — використання спеціального ременя — аментума, в який спис вкладали, як в пращу. кінці ременя затискали в кулак руки, якою ки­ дали спис, а кінець списа впирався в середину петлі, що утворювалася. Дротики, запущені за допомогою таких пристроїв, летіли на відстань до 75 м (Асмолов 1994, с. 156). загальними ознаками будь­яких списів і дротиків є такі складові: вістря — закінчення списа, призначене для нанесення колольно­ го удару, і древко (держак, ратище) — частина списа, призначена для спрямування удару (ху­ дяков 1980, с. 50; Горелик 2003, с. 53). Вістря списа має такі складові конструк­ тивні елементи (рис. 4, 1): перо — проника­ юча ударна частина; верхівка — крайня точка ударної частини; сторона — гострий різальний край пера, звернений до цілі; плічко — сторо­ на пера, звернена до втулки (кріплення); реб­ ро — повздовжний виступ на площині пера; шийка — місце переходу пера до втулки, зву­ жена частина насаду, яка слугує основою пера; втулка 1 — ємкість, в якій закріплене древко; канал — об’єм вмісту древка у втулці. 1 Вістер з таким елементом кріплення як черенок не знайдено на слов’янських пам’ятках півдня східної Європи раннього середньовіччя, через що цей еле­ мент поки не враховано в обмірах і подальшій кла­ сифікації. Вістря були обміряні за такими параме­ трами: довжина вістря, довжина пера, довжи­ на пера до місця максимального розширен­ ня пера, максимальна ширина пера та діаметр втулки (рис. 4, 2; таблиця). у цих параметрах закладені функціональні особливості вістер списів і дротиків. Така ознака як поперечний перетин пера вказана не для всіх знахідок, тож ми не маємо можливості її врахувати. Отже, в процесі нашого дослідження основними озна­ ками є особливості, що ґрунтуються на фі­ зичних характеристиках артефакту, включаю­ чи загальну форму, форму частин і вимірні ве­ личини, тобто так зв. формо­ознаки (sharer, Ashmore 1979, p. 563). класифікація розпочинається вже під час складання опису, у котрому зазначаються най­ помітніші відмінності груп матеріалу (камене­ цкий, Маршак, шер 1975, с. 10). В археології поняття «класифікація» має велику кількість визначень та різновидів (классификация… 2013, с. 13—27). результатом класифікації від­ повідно до параметрів (розмірів) визначених ознак є класи (групи). В багатомірному ста­ тистичному аналізі виявляються розділи, що не ізольовані, а переходять один в інший. Най­ виразніші риси багатомірного аналізу в класи­ фікації об’єктів проявляються в кластеризації. кластерний аналіз — це спосіб групування ба­ гатомірних об’єктів, що базується на подан­ ні результатів окремих спостережень точками певного геометричного простору з подальшим виділенням груп як кластерів (cluster) цих то­ чок (кузнецов, Трошина 2006, с. 103). В цьому дослідженні групування, визна­ чення подібності та відмінності між об’єктами здійснено за допомогою ієрархічного клас­ терного аналізу. Всі вимірювані параметри (див. таблицю) були занесені до програми Statistical Package for the Social Sciences (spss) — комп’ютерної програми для статистичної об­ робки даних. ряди (по горизонталі) становлять 27 інформативних знахідок, у стовпчиках вка­ зані п’ять вимірюваних параметрів. класифі­ каційний аналіз (classify) здійснено за методом кластеризації міжгрупових зв’язків (between- groups linkage method of clustering), метрика для кількісних шкал (відстань) — в інтервалі Ев­ клідової відстані (Euclidean distance). у результаті дослідження була побудована дендрограма, яка для наочності подана верти­ кально (рис. 5). Найбільша масштабована від­ стань кластерної комбінації (rescaled distance cluster combine) в сукупності всіх предметів представлена двома групами. Графік скупчен­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 47 ня (agglomeration schedule) відобразив два клас­ тери. До кластера 1 увійшли 18 вістер — 5, 6, 20, 22—24, 26—32, 34—38, до кластера 2 — 9 вістер, а саме 1, 2, 4, 33, 39, 40, 42—44 (див. номери на рис. 2 і 5). Ці групи, в першу чергу, відрізняють­ ся за загальною довжиною вістря — від 13 до 25 см (кластер 1) і від 25 до 38 см (кластер 2). за пропорціями в групі 2 опинилися масивніші ек­ земпляри. у межах двох груп виділяються під­ групи (типи), які мають менші відстані за озна­ ками. у кластері 1 можна виділити дві підгрупи. До першої підгрупи (23, 24, 26—28, 34—38) уві­ йшли вістря завдовжки від 19 до 25 см, до другої (5, 6, 20, 22, 29—32) — від 13 до 17 см (дротики). Найбільшу подібність в першій підгрупі мають знахідки 35 (Луг ІІ) і 37 (Макарів Острів); 27, 28 (княжий) і 26 (Лебяже І); 34 (Волоське) і 38 (Ма­ карів Острів). у межах другої підгрупи (дроти­ ки) найбільшу подібність демонструють знахід­ ки 29 і 30 (колосково) та 5 і 6 (зимне). Найбіль­ шу подібність в кластері 2 мають екземпляри 1 і 2 із зимного. Близькими за пропорціями також є екземпляри 4 (зимне) і 33 (Балка Яцева), не­ зважаючи на різницю в перетині пера. Окремо в цій групі стоїть екземпляр 44 (Пастирське). Аналіз пропорцій і форм вістер уможлив­ лює такі висновки. По­перше, за результатами кластерного аналізу видається можливим виді­ лити кілька груп за розмірами та пропорціями: довгі списи (рис. 5, 1, 2, 4, 33, 39, 40, 42—44), короткі списи (рис. 5, 23, 24, 26—28, 34—38) і дротики (рис. 5, 5, 6, 20, 22, 29—32). До гру­ пи довгих списів також вважаємо за можливе віднести вістря 3 і 9 (зимне), 25 (колочин І) і 41 (Пастирське), з обламаним пером. До дро­ тиків можна віднести фрагментовані знахідки 7, 8, 10 і 11 (зимне), 19 (Ґрудек) і 21 (каветчи­ на). Такий розподіл на функціональні катего­ рії (за призначенням) підтверджується даними писемних джерел. розселення слов’ян на зна­ чній території, а також тривалість цього проце­ су дають змогу вважати, що комплекс озброєн­ Рис. 4. конструктивні елементи вістер списів і дротиків (1) та вимірювані складові (2) Вимірювані параметри вістер списів та дротиків, мм № L l 1 l 2 b d 1 270 198 103 35 17 2 275 191 111 30 19 4 250 157 136 24 27 5 152 66 39 21 19 6 150 65 33 26 19 20 178 68 34 40 32 22 160 56 19 31 24 23 220 135 106 37 24 24 219 114 61 32 22 26 194 108 84 35 20 27 195 112 85 25 20 28 200 110 77 35 22 29 135 63 52 20 18 30 130 62 47 28 22 31 171 90 59 28 15 32 160 102 61 28 21 33 250 147 138 28 42 34 210 120 69 28 35 35 230 128 61 26 24 36 250 132 77 31 27 37 223 128 64 27 23 38 210 122 73 26 26 39 330 215 115 47 33 40 380 225 157 39 32 42 314 183 126 39 21 43 349 242 185 35 32 44 300 160 95 17 23 Примітки. № — номер знахідки на рис. 2; L — довжи­ на вістря; l 1 — довжина пера; l 2 — довжина пера до місця max розширення пера; b — ширина пера max; d — діаметр втулки ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 148 ня слов’янського воїна, якщо він і був більш чи менш усталеним, і складався, зокрема, із спи­ сів і дротиків, — впродовж часу зазнавав пев­ них змін. слід зважати на той факт, що комп­ лекс озброєння слов’янських воїнів і пере­ селенців, які знаходилися поблизу кордонів Візантійської імперії, міг відрізнятися від на­ бору озброєння слов’ян, які мешкали далеко від її кордонів. По­друге, близькі за ознаками вістря в кількох випадках походять або з одні­ єї пам’ятки (зимне — 1, 2 і 5, 6; княжий І — 27 і 28; колосково — 29 і 30), або сусідніх (Луг ІІ (35) — Макарів Острів (37); княжий І (27 і 28) — Лебяже (26). Це може свідчити про певні локальні особливості форм і пропорцій вістер списів і дротиків, про якісь традиції. По­третє, здебільшого пропорції вістер списів і дроти­ ків виявляють стійке співвідношення довжини втулки та довжини пера — 1 : 1; 1 : 1,5; 1 : 2. По­ четверте, основні форми пера списів і дроти­ ків представлені всього кількома типами: лис­ топодібні (з варіантами: широкі та видовжені), ромбоподібні та пікоподібні. По­п’яте, за пе­ ретином більшість інформативних екземпля­ рів має перо пласке або у формі видовженого ромба (грань на лезі), крім того, є кілька ек­ земплярів з ребром. Вважаємо за потрібне подальше створен­ ня такої класифікаційної типології, до якої входили б знахідки із пам’яток другої полови­ ни V—iX ст. Тут слід залучити матеріали з усіх пам’яток слов’янських ранньосередньовічних культур Центральної та Південної Європи. Для з’ясування принципових питань похо­ дження й поширення вістер списів і дротиків +певних типів необхідно залучити матеріали із синхронних пам’яток сусідніх племен, а та­ кож знахідки з пам’яток кочовиків. Рис. 5. Ієрархічний кластерний аналіз у вигляді дендрограми (за Евклідовою відстанню). Номери на схемі відпо­ (за Евклідовою відстанню). Номери на схемі відпо­ відають номерам знахідок на рис. 2 Асмолов К.В. история холодного оружия. Ч. 1. — М., 1993; Ч. 2.— М., 1994. Ауліх В.В. зимнівське городище — слов’янська пам’ятка Vi—Vii ст. н. е. в західній Волині. — к., 1972. Березовец Д.Т. Поселение уличей на р. Тясьмин // МиА. — 1963. — 108. — с. 146—208. Бодянский А.В. Археологические находки в Днепропетровском Надпорожье // сА. — 1960. — № 1. — с. 274—277. Бодянський О.В. загальний звіт про археологічні дослідження в Надпоріжжі за 1952 р. / НА ІА НАНу. — 1952/22. Брайчевская А.Т. Отчет Днепрогэсовской экспедиции 1953 г. раскопки славянских памятников в селах Башмачка; коммуна; Днепровское; Волошское // НА ІА НАНу. — 1953/4б. ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 49 Брайчевская А.Т. Отчет о работе Надпорожского отряда раннеславянской экспедиции 1955 года // НА ІА НАНу. — 1955/10б. Брайчевськая А.Т. Поселение у балки Яцевой в Надпорожье // МиА. — 1963. — 108. — с. 251—282. Брайчевська А.Т. Древньоруські пам’ятки Дніпровського Надпоріжжя // АП. — 1962. — хІІ. — с. 155—181. Великий тлумачний словник сучасної української мови. — к., 2005. Горелик М.В. Оружие древнего Востока (iV тысячелетие — iV в. до н. э.). — сПб., 2003. Дьяченко А.Г. Отчет о раскопках славяно­русской археологической экспедиции Белгородского пединститута в 1989 г. // НА ІА НАНу. — 1989/254. Еременко В.Е., Щукин М.Б. кимвры, тевтоны, кельтоскифы и некоторые вопросы хронологии рубежа среднего и позднего латена // Проблемы хронологии эпохи латена и римского времени. — сПб., 1992. — с. 80—115. Казакявичюс В. Оружие балтских племен ii—Viii веков на территории Литвы. — Вильнюс, 1988. Казанский М.М. О раннеславянской коннице // stratum plus. — сПб.; кишинев; Одесса; Бухарест, 2009. — 5, 2005—2009. — с. 457—471. Казанский М.М. О славянском панцырном войске (Vi—Vii вв.) // stratum plus. — сПб.; кишинев; Одесса; Буха­ рест, 2011. — 5. — с. 43—50. Каменецкий И.С., Маршак Б.И., Шер Я.А. Анализ археологических источников (возможности формализированно­ го подхода). — М., 1975. Кирпичников А.Н. Древнерусское оружие. — М.; Л., 1966 (сАи. — Вып. Е1­36). Классификация в археологии. — сПб., 2013. Козак Д.Н. Про військову справу давніх слов’ян (І ст. до н. е. — Vii ст. н. е.) // Археологія — к., 1993. — № 4. — с. 32—49. Козак Д.Н. Военное дело древних славян. — Миколаїв, 1997. Козак Д.Н. Венеди. — к., 2008. Корзухина Г.Ф. клады и случайные находки вещей круга «Древностей антов» в среднем Поднепровье. каталог па­ мятников // МАиЭТ. — 1996. — V. — с. 352—705. Кузнецов Д.Ю., Трошина Т.Л. кластерный анализ и его применение // Ярославский педагогический вестник. — Ярославль, 2006. — 4. — с. 103—107. Кухаренко Ю.В. средневековые памятники Полесья. — М., 1961 (сАи. — Вып. Е1­57). Кучера М.П. Древній Пліснеськ // АП урср. — 1962. — хІІ. — с. 3—56. Липкинг Ю.А. Могильники третьей четверти i тыс. н. э. в курском Посеймье // раннесредневековые восточно­ славянские древности. — Ленинград, 1974. — с. 136—152. Любарский М. Г. криминалистическое исследование холодного оружия // Тезисы докладов восьмой расширен­ ной конференции Ленинградского отделения Всесоюзного научного общества судебных медиков и крими­ налистов. — Л., 1954. Любічев М.В. Пеньківська культура Дніпро­Донецького межиріччя: Дис. … канд. іст. наук. — харків, 1994. Нерсесов Я.Н. Атлатль — традиционное оружие индейцев Юго­запада сшА и северной Мексики // советская археология. — 1989. — № 4. — с. 234—243. Приходнюк О.М. звіт про роботу каветчинського загону середньодністровської давньоруської новобудовної екс­ педиції в 1974 році // НА ІА НАНу. — 1974/6в. Приходнюк О.М. слов’яни на Поділлі (Vi—Vii ст. н. е.). — к., 1975. Приходнюк О.М. Археологічні пам’ятники середнього Придніпров’я VІ—Іх ст. н. е. — к., 1980. Приходнюк О.М. Пастирське городище. — київ; Чернівці, 2005. Рафалович И.А. славяне Vi—iX веков в Молдавии. — кишинев, 1972. Русанова И.П. славянские древности Vi—Vii вв. между Днепром и западным Бугом. — М., 1973 (сАи. — Вып. ЕІ­25). Свод древнейших письменных известий о славянах. — M., 1991. — i: (i—Vi вв.); 1995. — Іi: (Vii—iX вв.). Словник української мови. Т. 3. — к., 1972. Сымонович Э.А. Городище колочин i на Гомельщене // МиА. — 1963. — 108. — с. 99—137. Тацит. О происхождении германцев // корнелий Тацит. сочинения в двух томах. — Л., 1969. Устинов А.И., Портнов М.Э., Денисов Е.Н. холодное оружие. — М., 1961. Худяков Ю.С. Вооружение енисейских кыргызов Vi—Xii вв. — Новосибирск, 1980. Шувалов В.П. славяне Псевдо­Маврикия // Европейская сарматия. — сПб., 2011. — с. 321—331. Шувалов П.В. Оружие ранних славян // культурные трансформации и взаимовлияние в Днепровском регионе. Доклады научной конференции посвящённой 60­летию со дня рождения Е.А. Горюнова, с.­Петербург 14— 17 ноября 2000 г. — сПб., 2004. — с. 254—264. ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 150 Щеглова О.А. О двух группах «древностей антов» в среднем Поднепровье // МиАДЛ. — курск, 1990. — с. 162—204. Eisner J. devínska Nová Ves. slovanské pohřebiště. — Bratislava, 1952. Garam E. die münzdatierten Gräber der Awarenzeit // Awarenforschungen. — Wien, 1992. — i. — s. 135—250. Kazanski M. l’armement slave du haut Moyen­Age (Ve—Viie siècles). A propos des chefs militaires et des guerriers professionnels chez les anciens slaves // přehled výzkumů. — Brno, 1999. — 39. — p. 197—236. Kiss A. some archaelogical finds of the Avar period in County Baraniya // Janus pannonius muzeum evkonyve. — Budapest, 1977. — XiX. — p. 129—142. Kokowska E., Kokowski A. Wczesnośredniowieczny grot z Gródka nad Bugiem w woj. zamojskim // lubelskie materiały archeologiczne. — lublin, 1990. — iii. — s. 49—54. Salomon A., Erdelyi I. das Völkerwanderungszeitliche Gräberfeld von környe // studia Archeologica. — Budapest, 1971. — 5. — s. 184. Sharer R.J., Ashmore W. Fundamentals of Archaeology. — Menlo park, California, 1979. Надійшла 04.12.2014 А.В. Паникарский кОПьЯ и ДрОТики рАННих сЛАВЯН: ФуНкЦиОНАЛьНАЯ кЛАссиФикАЦиЯ Проанализированы находки наконечников копий и дротиков ранних славян. собраны находки с территории рас­ пространения пражской, пеньковской и колочинской культур. Всего найдено 44 наконечника копий и дротиков. 27 экз. представлены информативными формами. Отмечено, что не все находки наконечников можно твердо датировать ранним средневековьем, поскольку на многих памятниках зафиксирован и древнерусский слой. Для создания функциональной классификации наконечников был применен метод кластерного анализа и построена дендрограмма. Наиболее масштабируемое расстояние кластерной комбинации в совокупности всех предметов представлено двумя группами (кластерами). В пределах которых выделяются подгруппы (типы), кото­ рые имеют меньшие расстояния по признакам, то есть являются более подобными. исходя из результатов кластерного анализа выделено несколько групп по размерам и пропорциям: группа 1 — короткие копья и дротики; группа 2 — длинные копья. Такое распределение на функциональные категории (по назначению) подтверждается данными письменных источников. Близкие по соотношению признаков наконечники в некоторых случаях происходят или из одного памятника, или соседних, что может свидетельствовать об определенных локальных особенностях форм и пропорций нако­ нечников копий и дротиков, о традициях. считаем необходимым дальнейшее создание такой классификационной типологии, в которую входили бы находки из памятников второй половины V—iX вв. A.V. Panikarskyi speARs ANd JAVeliNs OF the eARly slAVs: FuNCtiONAl ClAssiFiCAtiON Analyzed are the finds of early slavs’ spearheads and javelin heads. they are collected from the area of prague, penkivka, and kolochyn cultures. Altogether, 44 spearheads and javelin heads were found. 27 examples are represented by the in­ formative forms. it is noted that not all finds of tips can be definitely dated by the early medieval period, because on many sites the Ancient Rus layer is also recorded. the method of cluster analysis was used and the dendrogram was made for the development of functional classifica­ tion of tips. the most ranging distance of cluster combination in the population of all items is represented by two groups (clusters). Within them, singled out are the subgroups (types) with lesser distances corresponding to the features, i.e. more similar. Resulting from the cluster analysis, several groups are identified by the size and proportions: group 1 – short spears and javelins; group 2 – long spears. such division into functional categories (by the purpose) is evidenced by the data from the written sources. tips, which are close by the correlation of features, in some cases come from the same or neighboring sites; this fact can be the evidence of certain local peculiarities in forms and proportions of spearheads and javelin heads, as well as of traditions. Further creation of such classification typology including the finds from the sites dated by the period from the second half of the 5th to the 9th c. is considered to be essential.

Схожі ресурси