До історії вивчення аттичної чорнолакової кераміки з Північного Причорномор'я

До історії вивчення аттичної чорнолакової кераміки з Північного Причорномор'я

Огляд історії вивчення аттичної чорнолакової кераміки, що походить з розкопок античних пам’яток Північного Причорномор’я, дав змогу виділити три основні етапи в дослідженні цього різновиду довізного посуду. Охарактеризовано нинішній стан його вивчення у різних центрах регіону....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2015
1. Verfasser: Чечуліна, І.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2015
Schriftenreihe:Археологія
Schlagworte:
Статті
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195846
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:До історії вивчення аттичної чорнолакової кераміки з Північного Причорномор'я / І.О. Чечуліна // Археологія. — 2015. — №. 1. — С. 12-18. — Бібліогр.: 58 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-195846
record_format dspace
spelling irk-123456789-1958462023-12-07T16:07:20Z До історії вивчення аттичної чорнолакової кераміки з Північного Причорномор'я Чечуліна, І.О. Статті Огляд історії вивчення аттичної чорнолакової кераміки, що походить з розкопок античних пам’яток Північного Причорномор’я, дав змогу виділити три основні етапи в дослідженні цього різновиду довізного посуду. Охарактеризовано нинішній стан його вивчення у різних центрах регіону. В статье проанализированы работы отечественных исследователей, посвященные аттической чернолаковой ке­ рамике из античных центров северного Причерноморья. исследование аттической чернолаковой керамики раз­ делено на три этапа: рубеж XiX—XX вв. — до начала 1940­х гг. — начало изучения посуды этого вида, описание материалов; 1950—70­е гг. — появление работ с детальной датировкой, комплексное исследование керамики; с 1970­х гг. — составление типологий и классификаций. к первому этапу относятся отчеты, публикации материалов из раскопок, где порой авторы уделяли внимание и чернолаковой керамике, работы в основном носят описательный характер, редко встречаются фотографии и рисунки. с 1920­х гг. публикуются массовые находки чернолаковой посуды не только с некрополей, но и из рас­ копок поселений. На втором этапе появляются первые обобщающие труды, посвященные расписной керамике, где значительное место занимает чернолаковая посуда. Больше внимания исследователи уделяют хронологии, изменению морфологии форм, качеству лака. значительную роль на этом этапе играют труды, характеризующие керамические комплексы поселений. современный этап исследования аттической чернолаковой керамики знаменуют фундаментальные разработ­ ки массовых материалов Афинской агоры в середине 1970­х гг. Все больше внимания уделяется аттической чер­ нолаковой керамике, как основному датирующему критерию. рассматриваются коллекции материалов из посе­ лений, составляются каталоги. работы, посвященные аттической чернолаковой керамике из городов северного Причерноморья разделены на: работы по исследованию городищ, поселений и некрополей. среди исследований некрополей много таких, где среди всего инвентаря вовсе не выделяют чернолаковую керамику. Особое внима­ ние привлекают работы, где приводится типология этой посуды определенных видов. The main works by homeland researchers on Attic black­glazed pottery from the Ancient Greek centres on the north coast of the Black sea are analyzed in the article. the study of Attic black­glazed ware is divided into three stages: from the edge of the 19th and the 20th centuries to the early 1940­s, the beginning of the research of this type of pottery and the description of archaeological materials; the 1950s—1970s, the appearance of works with detailed dating and apprehensive pottery research; since the 1970­s, the development of typologies and classifications. the first stage includes reports and publications of materials from the excavations, in which the authors sometimes paid attention to the black­glazed pottery, and which were descriptive with occasional photographs and drawings. since the 1920­s, there were published bulk finds of black­glazed pottery not only from necropolei, but also from the excavations at settlements. At the second stage, the first generalizing works appeared in which black­glazed pottery played a significant role. the researchers paid more attention to the chronology, the changes in forms morphology, and glaze quality. At this stage, works characterizing ceramic assemblages of settlements become playing a significant role. the current stage of black­glazed pottery research is marked by fundamental developments of archaeological bulk material from the Athenian agora made in the mid 1970­s. More attention is devoted to black­glazed pottery as the main dating criterion. Collections of materials from settlements are discussed and the catalogues are made. the works devoted to Attic black­glazed pottery from the ancient cities of the north coast of the Black sea are divided into the following groups: research at the hill­forts, settlements, and necropoleis. Among the necropoleis studies, there are many in which the black­ glazed pottery is not separated among other inventory at all. special attention is drawn to the works that provide the typology of certain types of this ware. 2015 Article До історії вивчення аттичної чорнолакової кераміки з Північного Причорномор'я / І.О. Чечуліна // Археологія. — 2015. — №. 1. — С. 12-18. — Бібліогр.: 58 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195846 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Чечуліна, І.О.
До історії вивчення аттичної чорнолакової кераміки з Північного Причорномор'я
Археологія
description Огляд історії вивчення аттичної чорнолакової кераміки, що походить з розкопок античних пам’яток Північного Причорномор’я, дав змогу виділити три основні етапи в дослідженні цього різновиду довізного посуду. Охарактеризовано нинішній стан його вивчення у різних центрах регіону.
format Article
author Чечуліна, І.О.
author_facet Чечуліна, І.О.
author_sort Чечуліна, І.О.
title До історії вивчення аттичної чорнолакової кераміки з Північного Причорномор'я
title_short До історії вивчення аттичної чорнолакової кераміки з Північного Причорномор'я
title_full До історії вивчення аттичної чорнолакової кераміки з Північного Причорномор'я
title_fullStr До історії вивчення аттичної чорнолакової кераміки з Північного Причорномор'я
title_full_unstemmed До історії вивчення аттичної чорнолакової кераміки з Північного Причорномор'я
title_sort до історії вивчення аттичної чорнолакової кераміки з північного причорномор'я
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2015
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195846
citation_txt До історії вивчення аттичної чорнолакової кераміки з Північного Причорномор'я / І.О. Чечуліна // Археологія. — 2015. — №. 1. — С. 12-18. — Бібліогр.: 58 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT čečulínaío doístoríívivčennâattičnoíčornolakovoíkeramíkizpívníčnogopričornomorâ
first_indexed 2025-07-17T00:05:43Z
last_indexed 2025-07-17T00:05:43Z
_version_ 1837850429662167040
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 112 Вивчення чорнолакового аттичного посуду із античних міст Північного Причорномор’я роз­ почалося разом з археологічними розкопками пам’яток цього регіону. Але як об’єкт дослі­ дження ця масова категорія керамічного ім­ порту виокремилася значно пізніше. зважаю­ чи на те, що дослідження античних пам’яток середземномор’я передувало археологічним розкопкам на північному узбережжі Чорно­ го моря, то й вивчення матеріалів і вдоскона­ лення методики польових досліджень почало­ ся там раніше. Це сприяло накопиченню ко­ лекцій, що стали базовими для подальшого вивчення певних категорій кераміки, зокрема столового посуду. Отже, на час розпочатих ста­ ціонарних археологічних досліджень античних центрів Північного Причорномор’я, передов­ сім з 1902 р. Ольвії, було повною мірою врахо­ вано досвід цих робіт. Аттична чорнолакова кераміка посідає особливе місце серед артефактів, здобутих під час розкопок. Її хронологія, розроблена за ма­ совими знахідками на еталонних пам’ятках, особливо в Афінах, є надійною основою для датування такої кераміки в Північному При­ чорномор’ї, що надає їй значимості хроноінди­ катора. Датування окремих різновидів посуду разом з дослідженнями стратиграфії пам’яток уможливлює вивчення складу аттичної чорно­ лакової кераміки та встановлення кількісних її показників для певного часу. Це, своєю чер­ гою, сприяє значно ширшому вивченню пи­ тання, пов’язаного з розвитком торгівельно­ економічних зносин певного центру та регіону загалом з античним середземномор’ям. Історія дослідження аттичної чорнолако­ вої кераміки з Північного Причорномор’я ста­ новить окремий інтерес. Одразу наголосимо, що доволі тривалий час, а саме, з рубежу XiX— © І.О. ЧЕЧуЛІНА, 2014 хх ст. і до 1917 р. її вивчення обмежувалося по­ одинокими публікаціями окремих зразків чор­ нолакового посуду, зокрема, поданих у звітах і повідомленнях Імператорської Археологіч­ ної комісії про результати розкопок (ОАк 1898; 1902). у них згадується посуд з Ольвії та херсо­ неса, вкритий «чорною пастою», тобто лаком, та іноді описано якусь форму та проілюстро­ вано схематичним рисунком (Мальмберг 1892, с. 24). слід також згадати й численні публіка­ ції Б.В. Фармаковським ольвійського матері­ алу (Фармаковський 1904, с. 9—10; 1909, с. 49; 1918, с. 21; 1925; 1929), серед якого в переліку знайдених речей згадується й аттичний чорно­ лаковий посуд, але тільки зрідка проілюстрова­ ний. Тому окремої уваги заслуговує стаття, при­ свячена кераміці з колекції Н.Ф. романченка. В ній детально описано аттичний чорнолако­ вий кілік, який надалі нерідко згадується в лі­ тературі як «кілік типу романченка». Це перша повноцінна публікація чорнолакової посудини із штампованим орнаментом з фотографіями та рисунками (Фармаковський 1911, с. 134— 141). значно гіршою була ситуація з публікаці­ єю таких знахідок з херсонеса та Пантикапея. у звітах чорнолакова кераміка згадувалася вкрай рідко (шкорпил 1904, с. 56; 1910; косцюшко­ Валюжинич 1906, с. 32; 1912, с. 105, 113, 114). Привертає також увагу той факт, що навіть ті рідкісні публікації представляли переважно цілі форми, які походили із розкопок некрополів. Цілком звітний характер мали також й пу­ блікації результатів археологічних дослід жень від кінця 1920­х і до початку 1940­х рр. Але саме відтоді починаються публікації масових знахідок чорнолакового посуду не тільки з не­ крополів, а й з розкопок міст і поселень. Тут, у першу чергу, треба згадати звіт херсонеської археологічної експедиції за 1935—1936 рр. (Бе­ лов 1938). у ньому вже приділено значну увагу чорнолаковому посуду, однак автор обмежив­ ДО ІСТОРІї ВИВчеННЯ АТТИчНОї чОРНОЛАКОВОї КеРАМІКИ З пІВНІчНОГО пРИчОРНОМОР’Я Огляд історії вивчення аттичної чорнолакової кераміки, що походить з розкопок античних пам’яток Північного Причорномор’я, дав змогу виділити три основні етапи в дослідженні цього різновиду довізного посуду. Охарактеризо- вано нинішній стан його вивчення у різних центрах регіону. К л ю ч о в і с л о в а: антична доба, Північне Причорномор’я, аттичний чорнолаковий посуд, історіографія. І.О. чечуліна ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 13 ся публікацією лише окремих фрагментів, без малюнків профільних частин. До того ж часу відносяться звітні публікації про дослідження в Ольвії (Леви 1940, с. 114—125) і в містах Бос­ пору — Мірмекії і Тірітаці (книпович, сла­ вин 1941, с. 43; Гайдукевич, Леви, Прушевская 1941, с. 121, 134; Гайдукевич 1949). В цих ро­ ботах знахідки аттичного чорнолакового посу­ ду хоча й були виокремлені з­поміж інших, але ще без будь­яких спроб їх систематизації. Таким чином, початковий етап у вивченні аттичної чорнолакової кераміки з Північного Причорномор’я, що тривав від рубежу хІх— хх ст. і до початку 1940­х рр., зводився до ви­ окремлення її із загалу керамічних знахідок, констатації фактів її наявності та поступово­ го усвідомлювання необхідності публікації не лише окремих цілих форм, але й масового, пе­ реважно фрагментованого, матеріалу. Наступний етап у вивченні цього різновиду посуду розпочався з 1950­х рр. саме тоді вида­ но перші узагальнювальні праці з дослідження розписної кераміки, в яких чільне місце посі­ дає й аттична чорнолакова (Блаватский 1953, с. 31, 52; книпович 1955, с. 363). Дослідників цікавили не так морфологічні особливості цьо­ го посуду, а переважно питання його хроноло­ гії. зокрема, значну увагу приділяли зміні якос­ ті лакового покриття впродовж часу виробни­ цтва такої кераміки, що, разом з морфологією форм, і було покладено в основу її хронології. Нині ці роботи становлять історіографічний інтерес, але вони маркують початок всебічного вивчення аттичної чорнолакової кераміки як окремого різновиду матеріальної культури ве­ ликого регіону. Оскільки не всі типи аттично­ го чорнолакового посуду, відомі за розкопками середземноморських пам’яток, були знайде­ ні на території Північного Причорномор’я або представлені цілими формами, саме моногра­ фію В.Д. Блаватського, в якій їх подано, слід вважати важливою віхою у вивченні імпортної кераміки в нашому регіоні. Тривалий досвід вивчення аттичної чорно­ лакової кераміки привів дослідників до висно­ вку, що вона становить наймасовішу групу ім­ портованої кераміки з Афін до міст Північн о­ го Причорномор’я — Ольвії, Тіри, Ніконія, херсонеса, керкінітіди, а також Боспору. На це традиційно звертають увагу всі, хто опрацьову­ вав цей масовий матеріал, незалежно від того, з якої пам’ятки він походить (Онайко 1966, с. 26; див. також: Вдовиченко, Николаенко 2011, с. 43, 44). й.Б. Брашинський, розглядаю­ чи торгівельні зв’язки Афін з містами Північ­ ного Причорномор’я, наголошував, що, по­ чинаючи від кінця Vi ст. до н. е., найактивніші зносини з містами Боспору та Ольвією фіксу­ ються з другої половини iV ст. до н. е., на що вказує значна кількість аттичної чорнолакової кераміки того часу (Брашинский 1963, с. 141). Такої ж думки дотримувалася і Ю.І. козуб (ко­ зуб 1974, с. 40), і вона домінує і нині, хоча й за­ знала певних коректив. у дослідженні аттичного чорнолакового по­ суду в цей період важливими були праці, в яких охарактеризовано керамічні комплекси міст та поселень і їх основні складові. Вони демонстру­ ють певний поступ у дослідженні аттичної чор­ нолакової кераміки в контексті загального ви­ вчення археології та історії розвитку античних міст, хоча ще не містять детального вивчення саме до цієї категорії матеріалу. у ранніх роботах, у яких так чи інакше розглянуто аттичну чорно­ лакову кераміку з Північного Причорномор’я, її традиційно представлено в загальних резуль­ татах археологічного дослідження міст Боспору та Ольвії. Так, Л.Ф. силантьєва проаналізува­ ла та надала опис аттичного посуду з некрополя Німфея (силантьева 1959, с. 43, 60, 61, 76—79). Нагадаємо також про узагальнювальні, хоча ви­ біркові, публікації матеріалів розкопок ольвій­ ського теменоса (Леви 1956, с. 60—67; 1964, с. 16). Матеріали з херсонеса також спеціаль­ но не досліджувалися, а аттичну кераміку пода­ но традиційно на дрібномасштабних загальних фото разом з її переліком у звітах без належної атрибуції та датування. Типовий приклад — пу­ блікація Г.Д. Беловим матеріалів з елліністич­ ного будинку в херсонесі, де автор надав фото, зокрема й аттичної чорнолакової кераміки та рисунки лише кількох рибних блюд. Щоправ­ да, описуючи кераміку, дослідник приділив ува­ гу якості лаку як одній з головних прикмет для її датування (Белов 1962, с. 177). загалом у цей час увага до чорнолакового посуд поступалася публікаціям аттичного імпорту інших різнови­ дів — чорно­ та червонофігурного. Тож, за ак­ тивного залучення до наукового обігу матеріа­ лів з різних пам’яток регіону, брак спеціальних публікацій цієї категорії посуду ставав все від­ чутнішим. Важливим рубежем тут можна вважати се­ редину 1970­х рр., коли розпочалося актив­ не вивчення чорнолакового аттичного посу­ ду, що продовжується й нині. Основою цих до­ сліджень є фундаментальні розробки масових матеріалів з Афінської агори (sparkes, talcott 1970, с. 1—186). звісно, за постійного вдоско­ налення методики розкопок, використання ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 114 новітніх технологій фіксації об’єктів і арте­ фактів відбувається й постійне уточнення да­ тувань окремих типів посуду. Та саме відтоді все більше уваги приділялося аттичному чор­ нолаковому посуду із різних північнопричор­ номорських центрів і поселень сільських округ. Проте, вивчено його в окремих центрах украй нерівномірно. Дослідники Ольвії постійно наголошують про знахідки великої кількості аттичного чор­ нолакового посуду, представленого різнома­ нітними формами: в передмісті (козуб 1975, с. 19), в житлових кварталах (Лейпунская 1986, с.36), на західному теменосі (русяєва, Наза­ рчук 2006, с. 169—177). Оскільки ці досліджен­ ня були націлені на узагальнення результатів про розкопки певних ділянок міста, то цьо­ му завданню була підпорядкована й інформа­ ція про чорнолаковий посуд, що обмежувалася найзагальнішою його характеристикою. На цьому тлі виняток становлять публіка­ ції останнього часу. йдеться, зокрема, про за­ лучення до наукового обігу матеріалів з роз­ копок Нижнього міста Ольвії, в якій аттичний чорнолаковий імпорт розглянуто відповідно до контекстів, в яких його виявлено, та визначено дати згідно з нинішніми здобутками в хроноло­ гії. Матеріал подано за періодами: пізня архаї­ ка — кінець Vi — початок V ст. до н. е.; класи­ ка — V—iV ст. до н. е.; ранній еллінізм — кінець iV — середина iii ст. до н. е.; розвинутий еллі­ нізм — друга половина iii ст. до н. е.; пізній ел­ лінізм, в якому виділено декілька етапів: ii ст. до н. е.; кінець ii ст. до н. е. — i ст. до н. е. Для кожного періоду встановлено виникнення но­ вих форм, розвиток їх та припинення існуван­ ня деяких типів аттичного чорнолакового посу­ ду. Ця робота цінна тим, що має і детальний ка­ талог знахідок з рисунками та фото (handberg, peterson 2010, с. 187—197). Проте, в роботі було опубліковано матеріали з окремих комплек­ сів, без залучення масових матеріалів зі всієї ді­ лянки. слід відзначити й узагальнювальну пу­ блікацію матеріалів з північної частини Цен­ трального житлового кварталу. В цьому разі до наукового обігу введено всі матеріали, що по­ ходять з культурних нашарувань і комплексів, згідно з усталеною типологією розглянуто фор­ ми, декоративні елементи, штампи, уточнено датування окремих форм, наведені статистич­ ні дані щодо типології окремих форм у страти­ графічній колонці, окремо розглянуто штам­ повані орнаменти (Назарчук 2014, с. 312—356). саме такий виклад матеріалу, що супроводжу­ ється рисунками профілю посуду чи його фраг­ ментів, відповідає нинішнім вимогам вивчення цього, та й будь­якого іншого, посуду. Щодо публікацій матеріалів з некрополя Ольвії різних періодів його функціонування, то В.М. скуднова детально описала інвентар з могил архаїчного часу. з­поміж найпоширені­ ших форм аттичної чорнолакової кераміки до­ слідниця наголосила на таких як ольпи, скіфо­ си, сільнички, кіафи, аски, гутуси та фіали, а також виділила групи кіліків і проаналізувала морфологічний розвиток чаш на ніжці (скуд­ нова 1988, с. 15—19). Натомість Ю.І. козуб у праці, присвяченій некрополю Ольвії класич­ ного часу, висвітлила основні форми аттич­ ної кераміки цього періоду, яку клали в моги­ ли, — кіліки, келихи, скіфоси, сільнички, чаші та гутуси (козуб 1974, с. 41—59). М. Парович­ Пешикан, досліджуючи інвентар поховань з некрополю Ольвії елліністичного часу, вио­ кремила типи столового посуду та наголоси­ ла, що з­поміж нього дуже часто трапляється саме аттична чорнолакова кераміка (Парович­ Пешикан 1974, с. 69—90). Водночас автори цих фундаментальних ро­ біт, в яких розглянуто інвентар поховань з не­ крополя Ольвії, цілеспрямовано не аналізува­ ли аттичну чорнолакову кераміку, а розглядали її лише в контексті поховального інвентарю та акцентували увагу на типах посуду, який най­ частіше вміщували в могилу, — посуд для пиття вина та спеціальні форми. Із праць останнього часу відзначимо де­ тальний аналіз аттичного чорнолакового по­ суду з поселення ольвійської хори козирка 2 (Данильченко 2000, с. 217—222) та ті, в яких за детального аналізу інвентарю поховань, дослі­ джених Б.В. Фармаковським у 1896 та 1901 рр., обґрунтовані датування виявленої в них чор­ нолакової кераміки (Журавлев, Ломтадзе 2007, с. 79, 83, 84). серед пам’яток Північно­західного При­ чор номор’я слід згадати й матеріали з Тіри. уяв­ лення про поширення аттичного чорнолаково­ го посуду в Тірі можна скласти за публікація­ ми Т.Л. самойлової. Вивчаючи торгові зв’язки цього поліса з Афінами на підставі знахідок та­ кої кераміки, дослідниця встановила найпоши­ реніші типи чорнолакового посуду, що імпор­ тувався до міста. Переважно це посуд для роз­ ливу та пиття вина, а також рибні блюда, тобто типовий набір для поселенських пам’яток (са­ мойлова 1988; 2002, с. 282—287). Вкрай незадовільна ситуація із вивчення ат­ тичної чорнолакової кераміки в херсонесі змі­ нилася лише в останні півтора десятиліття. у ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 15 публікації керамічного комплексу з ділянки «Базиліка 1935 р.» с.В. ушаков приділив ува­ гу й аттичній чорнолаковій кераміці — кон­ статував численність такого посуду та перера­ хував найпоширеніші його форми (сільнички, миски, чаші), а також вказав на морфологіч­ ні їх особливості. зокрема, виокремлено чор­ нолакову розписну кераміку в стилі «західного схилу Афінської агори» (ушаков 2010, с. 7—26). слід згадати й інші публікації окремих знахідок з херсонеса (рыжова 2004, с. 196—202), а також ті, в яких проаналізовано розписну кераміку з раніших розкопок хори херсонеса, зокрема й аттичної чорнолакової (Вдовиченко, Никола­ енко 2011). у них детально описані рідкісні, а також масові знахідки аттичного посуду — чор­ нолакові кратери, канфари та чаші з наклад­ ним орнаментом. спеціальне монографічне дослідження ім­ портної та місцевої чорнолакової кераміки з пам’яток Північно­західної Таврики здійсни­ ла Т.В. Єгорова. Дослідниця приділила значну увагу історії вивчення цього джерела, а також висвітлила способи виготовлення і встановила типи знайденої там аттичної чорнолакової ке­ раміки (Егорова 2009). Ця робота відзначається чіткою типологією, завдяки чому масовий мате­ ріал постає надійним джерелом для вирішення різних проблем: статистичні показники умож­ ливлюють по­новому розв’язувати питання по­ стачання столового посуду цього виду на хору, а нинішні методи датування із залученням широ­ кого кола аналогій роблять його надійним хро­ ноіндикатором для вузького датування певних будівельних періодів. Ще одна праця дослідни­ ці присвячена масовим керамічним знахідкам з городища Чайка (Егорова 2014). Матеріалам з некрополя херсонеса при­ свячено чимало спеціальних і загальних робіт. Більшість дослідників традиційно вказує на значну кількість аттичного чорнолакового по­ суду в супроводі поховань. Г.Д. Белов, дослі­ джуючи некрополь херсонеса класичного та елліністичного часів, навів типологію основних форм чорнолакового посуду за морфологічни­ ми ознаками (Белов 1976, с.115—118). знахід­ ки такого посуду із некрополя херсонеса до­ римського часу опрацював, згідно з нинішніми вимогами, р.В. стоянов. Автор детально опи­ сав морфологічні особливості посуду та різно­ манітні штамповані орнаменти, а головне, пра­ вильно встановив, принаймні, час його виго­ товлення. Все це суттєво допомогло уточними хронологію поховань некрополя раннього часу (стоянов 2007, с. 245—282). с.Ю. Монахов та Є.Я. рогов детально опи­ сали керамічні комплекси некрополя поселен­ ня херсонеської хори Панське І в західній Тав­ риці. хоча чорнолаковий посуд там численний, дослідники спеціально не зупинялися на ньо­ му, а розглянули лише в контексті поховаль­ ного інвентарю (Монахов, рогов 1990, с. 129). значно більше уваги приділили аттичній чор­ нолаковій кераміці Є.Я. рогов та І.В. Тункіна у статті, присвяченій розписному та чорнола­ ковому посуду з некрополя Панське 1 (рогов, Тункіна 1985, с. 159—175), а згодом Є.Я. ро­ гов — у монографії. Є.Я. рогов розділив посуд кінця V—iV ст. до н. е. за функціональним призначенням: для пиття, олії та ін., а також одразу наголосив, що аттичній чорнолаковій кераміці належить чіль­ не місце в датуванні поховань, приділивши цьо­ му питанню окремий розділ (рогов 2011). роз­ глянуто такі типи посуду як лекіфи, кіліки, кан­ фари, одноручні чаші, скіфоси та ойнохої, тобто ті типи, що найчастіше трапляються в могилах. кожний тип автор розділив на групи та датував згідно з хронологією посуду з Афінської агори. Особливу увагу приділено лекіфам як провідній складовій керамічного супроводу. Дослідник склав детальний каталог знахідок, зокрема й ат­ тичної чорнолакової кераміки. слід наголоси­ ти, що ця робота відрізняється не лише рисун­ ками посуду, а й штампованого та різьбленого орнаменту, що суттєво полегшує аналіз цього матеріалу. з­поміж головних висновків автора відзначимо той, що типи посуду з Північного Причорномор’я виходять за межі знайденого на Афінській агорі, що є фундаментальним орі­ єнтиром для його впорядкування (рогов 2011, с. 23, 135—137, 141). На тлі херсонеса спеціальних робіт з вив­ чення чорнолакової кераміки міст Боспору не­ багато, і це, передовсім, публікації матеріалів некрополів. До таких належать праці, присвя­ чені некрополю Німфею (Грач 1999, с. 221—223; Аветиков 2007, с. 8—11), в яких серед інвента­ рю згадана й аттична чорнолакова кераміка. Це стосується і публікації матеріалів некропо­ ля Тірамби, в якій наголошено на поодиноких знахідках аттичного чорнолакового посуду та надано його фото (коровина 1987, с. 13). Натомість к. Домжальський і Д.Є. Чистов детально охарактеризували аттичну чорнола­ кову кераміку з ділянки «Н» у Німфею. Дослід­ ники розглянули за періодами кожний буді­ вельний комплекс і з­поміж знахідок наголо­ сили також на аттичній чорнолаковій кераміці. скориставшись типологією посуду з Афінської ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 116 агори, вони визначили основні його типи, зна­ йдені на різних ділянках Німфею. Найбільша кількість належить до посуду відкритого типу — чаші, кіліки, канфароподібні кіліки, сільнички та ін. Вичерпно описано морфологічні особли­ вості кераміки та обґрунтовано її датування. Та­ кож слід відзначити дослідження с.О. Даниль­ ченко, присвячені чорнолаковому посуду із святилища Деметри в Німфею та з Єлизаветів­ ського городища на Дону (Данильченко 1999, с. 173—176; 2002, с. 121—129; 2007, с. 124—126), в яких детально описано та проілюстровано посуд. Нині розпочато також комплексне до­ слідження аттичної чорнолакової кераміки із Пантикапея, що тривалий час залишалася поза увагою (Егорова 2013, с. 166—171). Попри появу фундаментальних розробок, ще й дотепер певна кількість праць зводиться до вказівок про наявність чорнолакової кера­ міки у складі поховального супроводу (якщо йдеться про матеріали з некрополів) та опису її морфологічних особливостей, встановлен­ ня дати виготовлення. Менше спостерігаємо праць, в яких приділено увагу саме цій кате­ горії посуду та вказано не лише її типи, але й суттєво уточнено датування окремих типів по­ суду в контексті інших матеріалів, на ґрунті чого зроблено спроби ширших історичних ви­ сновків стосовно динаміки торгівельно­еко­ номічних зносин певного центру з Аттикою. Відтак, нагальним завданням є подальше ви­ вчення аттичного чорнолакового посуду з боку нинішніх можливостей хронології, на підставі якої можна провадити подальші хронологічні розробки й гончарного посуду інших видів, зо­ крема й того, який неможливо «вузько» прода­ тувати. Отже, попри те, що аттичну чорнолако­ ву кераміку з античних міст Північного При­ чорномор’я досліджують уже майже півтора століття, вивчено її в окремих регіонах неодна­ ково. Останнім часом найкраще вивчено мате­ ріали з пам’яток західної Таврики, херсонеса та з поселень його хори, що активно вводяться до наукового обігу, зокрема у вигляді узагаль­ нювальних праць. Вирівнюється й ситуація з вивченням цього посуду із міст, некрополів і сільських поселень Боспору. На цьому тлі ма­ теріали із Ольвії також потребують аналізу та залучення до наукового обігу на рівні нинішніх знань, оскільки враження про аттичний чорно­ лаковий імпорт з цієї пам’ятки можна скласти лише за матеріалами з двох розкопів. Тож оль­ війська колекція аттичного чорнолакового по­ суду досі найменше відома серед пам’яток Пів­ нічного Причорномор’я. Аветиков А.А. Охранные работы на некрополе Нимфея // Археологические исследования в крыму 1995 год. — симферополь, 2007. — C. 8—11. Белов Г.Д. Отчет о раскопках в херсонесе за 1935—36 гг. — севастополь, 1938. Белов Г.Д. Эллинистический дом в херсонесе // ТГЭ. — 1962. — 7. — с. 143—182. Белов Г.Д. керамика конца 5—4 вв. до н. э. из некрополя херсонеса // ТГЭ. — 1976. — XVII. — с. 112—122. Блаватский В.Д. история античной расписной керамики. — М., 1953. Брашинский И.А. Афины и северное Причерноморье в Vi—ii вв. до н. э. — М., 1963. Вдовиченко И.И. Античные расписные вазы в северном Причерноморье. — симферополь, 2008. Вдовиченко И.И., Николаенко Г.М. Античная расписная керамика с хоры херсонеса Таврического. — севастополь, 2011 (хсб. — XVI). Гайдукевич В.Ф. Боспорское царство. — М.; Л., 1949. Гайдукевич В.Ф., Леви Е.И., Прушевская Е.О. раскопки северной и западной части Мирмекия //МиА. — 1941. — 4. — с. 110—148. Грач Н.Л. Некрополь Нимфея. — сПб., 1999. Данильченко С.А. Чернолаковая керамика боспорских колоний Елизаветинского городища // БФ: греческая куль­ тура на периферии античного мира. — сПб., 1999. — с. 173—176. Данильченко С.А. Чернолаковая аттическая керамика поселения козырка ii // ΣyΣΣitiA. сборник памяти Ю.В. Ан­ дреева. — сПб., 2000. — с. 217—222. Данильченко С.А. Чернолаковая керамика из нимфейского святилища Деметры // БФ: Погребальные памятники и святилища. — сПб., 2002. — Ч. 1. — с. 121—129. Данильченко С.А. Чернолаковый кратер из святилища Деметры (Нимфей) // БФ: сакральный смысл региона, па­ мятников, находок. — сПб., 2007. — с. 124—126. Егорова Т.Е. Чернолаковая керамика iV—ii вв. до н. э. с памятников северо­западного крыма. — М., 2009. Егорова Т.Е. О чернолаковом импорте в Пантикапее в Vi—ii вв. до н. э. // БФ. Греки и варвары на евразийском перекрестке. — сПб., 2013. — с. 166—171. ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 17 Егорова Т.Е. Новая раннеэллинистическая усадьба на городище «Чайка» и ее место в структуре поселения // stratum plus. — 2014. — № 3. — с. 303—323. Журавлев Д.В., Ломтадзе Г.А. керамические комплексы эллинистического некрополя Ольвии // Археологія. — 2007. — № 1. — с. 78—90. Книпович Т.Н. художественная керамика в городах северного Причерноморья. // Античные города северного Причерноморья. Очерки истории и культуры. — М.; Л., 1955. — с. 165—190. Книпович Т.Н., Славин Л.М. раскопки юго­западной части Тиритаки // МиА. — 1941. — 4. — с. 37—60. Козуб Ю.І. Некрополь Ольвії V—iV ст. до н. е. — к., 1974. Козуб Ю.І. Древнейшее святилище Ольвии // Ольвия. — к., 1975. — с. 139—163. Коровина А.К. раскопки некрополя Тирамбы (1966—1970) // сГМии. — 1987. — 8 — с. 3—71. Косцюшко-Валюжинич К.К. раскопки в херсонесе // ОАк за 1903 г. — 1906. — с. 20—43. Косцюшко-Валюжинич К.К. раскопки в херсонесе // ОАк за 1908 г. — 1912. — с. 93—108. Леви Е.И. Привозная греческая керамика из раскопок Ольвии в 1935, 1936 гг. // Ольвия. — к., 1940. — Т. 1. — с. 105—126. Леви Е.И. Ольвийская агора // МиА. — 1956. — 50. — с. 35—119. Леви Е.И. итоги раскопок ольвийского теменоса и агоры (1951—1960) // Ольвия. Теменос и агора. — М.; Л., 1964. — с. 131—175. Лейпунская Н.А. Жилой район Ольвии к юго­западу от агоры (1972—1977) // Ольвия и ее округа. — к., 1986. — с. 29—37. Мальмберг В.К. Описание классических древностей, найденных в херсонесе в 1888—1889 гг. // МАр. — 1892. — 7. — с. 3—31. Монахов С.Ю., Рогов Е.Я. керамические комплексы некрополя Панское 1 // АМА. — 1990. — 8. — с. 122—151. Назарчук В.И. Чернолаковая керамика // кры жи цкий с.Д., Лейпунская Н.А. и др. Жилые дома Центрального квартала Ольвии. — симферополь; керчь, 2014. — C. 312—356. (МАиЭТ. — suppl. 13). Онайко Н.А. Античный импорт в Приднепровье и Побужье в Vii—V вв. до н. э. — М., 1966. ОАК за 1896 г. — сПб., 1898. ОАК за 1900 г. — сПб., 1902. Парович-Пешикан М. Некрополь Ольвии эллинистического времени. — к., 1974. Рыжова Л.А. Два редких чернолаковых сосуда с накладным орнаментом из херсонеса // хсб. — 2004. — XIII. — с. 196—202. Рогов Е.Я. Некрополь Панское 1 в северо­западном крыму. — симферополь, 2011. (МАиЭТ. — suppl. 10). Рогов Е.Я., Тункина И.В. расписная и чернолаковая керамика из некрополя Панское­1 // Археологические вес­ ти. — 1985. — 5. — с. 159—175. Русяева А.С., Назарчук В.И. Аттическая керамика // Древнейший теменос Ольвии Понтийской — симферополь, 2006. — с. 169—177. (МАиЭТ. — suppl. 2). Самойлова Т.Л. Тира в Vi—i вв. до н. э. — к., 1988. Самойлова Т.Л. импортная керамика эллинистического времени из Тиры и основные направления торговли с центрами средиземноморья // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов северного Причерномо­ рья (V тыс. до н. э. — V век н. э.). Тез. докл. науч. конф. — Тирасполь, 2002. — с. 282—287. Силантьева Л.Ф. Некрополь Нимфея // Некрополи некоторых Боспорских городов. — М., 1959. — с. 18—45 (МиА. — 69). Скуднова В.М. Архаический некрополь Ольвии. — Л., 1988. Стоянов Р.В. расписная и чернолаковая столовая керамика из некрополя херсонеса Таврического V—i вв. до н. э. // Би. — 2005. — 8. — с. 39—52. Стоянов Р.В. комплекс керамики второй четверти iV — середины iii вв. до н. э. из северо­восточного района херсо­ неса Таврического // hyperboreus. — 2007. — Vol. Xiii. — Fasc. 1/2. — с. 245—282. Ушаков С.В. керамический комплекс херсонеса Таврического (по материалам работ Bsp­ Причерноморского проекта у «Базилики 1935 г.») // МАиАск. — 2010. — 2. — с. 7—26. Фармаковский Б.В. раскопки в Ольвии // ОАк за 1902 г. — сПб., 1904. — с. 2—27. Фармаковский Б.В. раскопки в Ольвии // ОАк за 1906 г. — сПб., 1909. — с. 1—50. Фармаковский Б.В. Памятники античной культуры, найденные в россии. iV. // иАк. — Пг., 1911. — 42. — с. 134—143. Фармаковский Б.В. раскопки в Ольвии // ОАк за 1913—1915 годы. — Пг., 1918. — с. 1—51. Фармаковский Б.В. Отчет о раскопках в Ольвии в 1924 г. // сГАиМк. — 1925. — 1. — с. 143—192. ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 118 Фармаковский Б.В. розкопування Ольвії р. 1926. звіт. — Одеса, 1929. Шкорпил В.В. раскопки в керчи // ОАк за 1902 г. — сПб., 1904. — с. 47—59. Шкорпил В.В. раскопки в керчи // ОАк за 1907 г. — сПб., 1910. — с. 75—83. Handberg S., Peterson J.H. Black­glossed pottery // the lower City of Olbia (sector NGs) in the 6th Century BC to the 4th Century A.d. — Aаrchus, 2010. — p. 187—196. Sparkes B.A., Talcott L. Black and plain pottery of the 6th, 5th and 4th Centuries B.C. — princeton, 1970. (the Athenian Agora. XII). Надійшла 29.01.2015 И.А. Чечулина к исТОрии изуЧЕНиЯ АТТиЧЕскОй ЧЕрНОЛАкОВОй кЕрАМики из сЕВЕрНОГО ПриЧЕрНОМОрьЯ В статье проанализированы работы отечественных исследователей, посвященные аттической чернолаковой ке­ рамике из античных центров северного Причерноморья. исследование аттической чернолаковой керамики раз­ делено на три этапа: рубеж XiX—XX вв. — до начала 1940­х гг. — начало изучения посуды этого вида, описание материалов; 1950—70­е гг. — появление работ с детальной датировкой, комплексное исследование керамики; с 1970­х гг. — составление типологий и классификаций. к первому этапу относятся отчеты, публикации материалов из раскопок, где порой авторы уделяли внимание и чернолаковой керамике, работы в основном носят описательный характер, редко встречаются фотографии и рисунки. с 1920­х гг. публикуются массовые находки чернолаковой посуды не только с некрополей, но и из рас­ копок поселений. На втором этапе появляются первые обобщающие труды, посвященные расписной керамике, где значительное место занимает чернолаковая посуда. Больше внимания исследователи уделяют хронологии, изменению морфологии форм, качеству лака. значительную роль на этом этапе играют труды, характеризующие керамические комплексы поселений. современный этап исследования аттической чернолаковой керамики знаменуют фундаментальные разработ­ ки массовых материалов Афинской агоры в середине 1970­х гг. Все больше внимания уделяется аттической чер­ нолаковой керамике, как основному датирующему критерию. рассматриваются коллекции материалов из посе­ лений, составляются каталоги. работы, посвященные аттической чернолаковой керамике из городов северного Причерноморья разделены на: работы по исследованию городищ, поселений и некрополей. среди исследований некрополей много таких, где среди всего инвентаря вовсе не выделяют чернолаковую керамику. Особое внима­ ние привлекают работы, где приводится типология этой посуды определенных видов. I.О. Chechulina tO the histORy OF ReseARCh OF AttiC BlACk­GlAzed pOtteRy FROM the NORth COAstOF the BlACk seA the main works by homeland researchers on Attic black­glazed pottery from the Ancient Greek centres on the north coast of the Black sea are analyzed in the article. the study of Attic black­glazed ware is divided into three stages: from the edge of the 19th and the 20th centuries to the early 1940­s, the beginning of the research of this type of pottery and the description of archaeological materials; the 1950s—1970s, the appearance of works with detailed dating and apprehensive pottery research; since the 1970­s, the development of typologies and classifications. the first stage includes reports and publications of materials from the excavations, in which the authors sometimes paid attention to the black­glazed pottery, and which were descriptive with occasional photographs and drawings. since the 1920­s, there were published bulk finds of black­glazed pottery not only from necropolei, but also from the excavations at settlements. At the second stage, the first generalizing works appeared in which black­glazed pottery played a significant role. the researchers paid more attention to the chronology, the changes in forms morphology, and glaze quality. At this stage, works characterizing ceramic assemblages of settlements become playing a significant role. the current stage of black­glazed pottery research is marked by fundamental developments of archaeological bulk material from the Athenian agora made in the mid 1970­s. More attention is devoted to black­glazed pottery as the main dating criterion. Collections of materials from settlements are discussed and the catalogues are made. the works devoted to Attic black­glazed pottery from the ancient cities of the north coast of the Black sea are divided into the following groups: research at the hill­forts, settlements, and necropoleis. Among the necropoleis studies, there are many in which the black­ glazed pottery is not separated among other inventory at all. special attention is drawn to the works that provide the typology of certain types of this ware.

Ähnliche Einträge