Друга конференція археологів СРСР в Херсонесі 10-13 вересня 1927 р. та участь у ній М. І. Вязьмітіної

Друга конференція археологів СРСР в Херсонесі 10-13 вересня 1927 р. та участь у ній М. І. Вязьмітіної

У статті розглянуто роботу Другої конференції археологів СРСР в Херсонесі 10—13 вересня 1927 року, а також участь у ній М.І. Вязьмітіної — на той час мистецтвознавця, в майбутньому — археолога....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2015
Автор: Бузько, О.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2015
Назва видання:Археологія
Теми:
Історія науки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195848
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Друга конференція археологів СРСР в Херсонесі 10-13 вересня 1927 р. та участь у ній М. І. Вязьмітіної / О.В. Бузько // Археологія. — 2015. — №. 1. — С. 117-124. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-195848
record_format dspace
spelling irk-123456789-1958482023-12-07T16:09:13Z Друга конференція археологів СРСР в Херсонесі 10-13 вересня 1927 р. та участь у ній М. І. Вязьмітіної Бузько, О.В. Історія науки У статті розглянуто роботу Другої конференції археологів СРСР в Херсонесі 10—13 вересня 1927 року, а також участь у ній М.І. Вязьмітіної — на той час мистецтвознавця, в майбутньому — археолога. 2015 Article Друга конференція археологів СРСР в Херсонесі 10-13 вересня 1927 р. та участь у ній М. І. Вязьмітіної / О.В. Бузько // Археологія. — 2015. — №. 1. — С. 117-124. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195848 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія науки
Історія науки
spellingShingle Історія науки
Історія науки
Бузько, О.В.
Друга конференція археологів СРСР в Херсонесі 10-13 вересня 1927 р. та участь у ній М. І. Вязьмітіної
Археологія
description У статті розглянуто роботу Другої конференції археологів СРСР в Херсонесі 10—13 вересня 1927 року, а також участь у ній М.І. Вязьмітіної — на той час мистецтвознавця, в майбутньому — археолога.
format Article
author Бузько, О.В.
author_facet Бузько, О.В.
author_sort Бузько, О.В.
title Друга конференція археологів СРСР в Херсонесі 10-13 вересня 1927 р. та участь у ній М. І. Вязьмітіної
title_short Друга конференція археологів СРСР в Херсонесі 10-13 вересня 1927 р. та участь у ній М. І. Вязьмітіної
title_full Друга конференція археологів СРСР в Херсонесі 10-13 вересня 1927 р. та участь у ній М. І. Вязьмітіної
title_fullStr Друга конференція археологів СРСР в Херсонесі 10-13 вересня 1927 р. та участь у ній М. І. Вязьмітіної
title_full_unstemmed Друга конференція археологів СРСР в Херсонесі 10-13 вересня 1927 р. та участь у ній М. І. Вязьмітіної
title_sort друга конференція археологів срср в херсонесі 10-13 вересня 1927 р. та участь у ній м. і. вязьмітіної
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2015
topic_facet Історія науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/195848
citation_txt Друга конференція археологів СРСР в Херсонесі 10-13 вересня 1927 р. та участь у ній М. І. Вязьмітіної / О.В. Бузько // Археологія. — 2015. — №. 1. — С. 117-124. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT buzʹkoov drugakonferencíâarheologívsrsrvhersonesí1013veresnâ1927rtaučastʹuníjmívâzʹmítínoí
first_indexed 2025-07-17T00:05:57Z
last_indexed 2025-07-17T00:05:57Z
_version_ 1837850451382370304
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 117 Історія науки Cеред документів Марії Іванівни Вязьмітіної (1896–1994) в її особовому фонді (Ф. 34, НА ІА НАНу) в процесі його науково­технічного опрацювання виявлено квиток делегата кон­ ференції, фотографію «учасники херсонесь­ кої конференції 1927 року», газету «Маяк коммуны» від 11 вересня 1927 р., листівку з планом херсонеса, листівку­путівник по му­ зею, а також листівку з відображенням момен­ ту буднів конференції «Група делегатів в очі­ куванні поїздки в севастополь» (рис. 1—3, 8). Фотографія та листівки надруковані у збірни­ ку, присвяче ному підсумкам конференції. сам збірник (1927 р., наклад 750 примірників) збері­ гається в особистій бібліотеці М.І. Вязьмітіної (в науковій бібліотеці ІА НАНу). До збірника вкладено ще одну газету «Маяк коммуны» від суботи, 10 вересня 1927 року. у ті роки М.І. Вязьмітіна (рис. 4) ще не була провідним сарматологом і знавцем пізньоскіф­ ських пам’яток, якою вона ввійшла в історію археологічної науки, а була мистецтвознавцем, істориком культури (культурологом, за ниніш­ ньою термінологією) та займалася мистецтвом сходу. 1922 р. вона закінчила київські Вищі жі­ ночі курси (історико­філологічний факультет, слов’яно­російський відділ), здобувши зван­ ня кандидата філологічних наук. з 1923 р. була слухачкою київського археологічного інститу­ ту, мистецтвознавчого відділу, до його ліквіда­ ції в 1924 р.; у 1925—1926 рр. продовжувала сту­ дії з мистецтва в гуртку «studio» при науково­ дослідній кафедрі мистецтвознавства у києві, а з грудня 1926 р. стала аспіранткою Музею мистецтв уАН (нині Музей мистецтв ім. Бог­ О.В. Бузько ДРУГА КОНФеРеНцІЯ АРхеОЛОГІВ СРСР В хеРСОНеСІ 10—13 ВеРеСНЯ 1927 р. ТА УчАСТЬ У НІЙ М.І. ВЯЗЬМІТІНОї У статті розглянуто роботу Другої конференції археологів СРСР в Херсонесі 10—13 вересня 1927 року, а також участь у ній М.І. Вязьмітіної — на той час мистецтвознавця, в майбутньому — археолога. К л ю ч о в і с л о в а: історіографія, історія археології, конференція, 1927 р., М.І. Вязьмітіна, Херсонес, Херсонеський музей, К.Е. Гриневич. дана та Варвари ханенків) (Ф. 34, Curriculum Vitae). у 20­і рр. в системі уАН у києві сходознав­ ство виокремилося в окрему наукову дисци­ пліну. Тюрксько­татарська секція, яка працю­ вала на Першій конференції археологів в керчі 5—10. iх. 1926 р., намітила об’єднано вивчати мистецтво татарських народів. На цю конфе­ ренцію професор В.М. зуммер їздив разом з М. Вязьмітіною та мистецтвознавцем М. Но­ вицькою. Пізніше, протягом усього життя, він товаришував з ними та листувався (його лис­ ти до М.І. Вязьмітіної зберігаються в її особо­ вому архіві). В. зуммер писав: «Довелося зро- бити подоріж до Туркестану, Криму, налагоди- ти зв’язки з науковими робітниками на місцях. В міру, як назбирувався матеріал, я брав його за тему — для семінару з мусульманського мисте- цтва при київській науково-дослідчій катедрі мистецтвознавства, для необов’язкового курсу («Мистецтво турецьких народів») у східньому факультеті Азербайджанського університету. З теперішнього року я включив його у склад загаль- ного курсу з мистецтва Ісламу.» (зуммер 2005, с. 203—204) Доповіді Першої конференції археологів у керчі не були надруковані, однак ми знаємо, що «новиною стало уже саме виділення подіб- ної секції (окремі доповіді на тюрко-татарські теми бували й раніше). Більше того: надрукована в Москві і розіслана Організаційним комітетом попередня «Програма занять» конференції знає ще тільки три секції (первісної, ірано-еллінської та середньовічної археології), і «тюркська куль- тура» знаходить собі місце в ряду — готської, візантійської, хозарської, слов’янської, культу- ри італійських колоній — в секції середньовіч-© О.В. БузькО, 2015 ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1118 ній. Виділенню доповідей з «тюркської культури» в особливу секцію сприяло як те, що її пам’ятки виходять з хронологічних меж середньовіччя, так і те, що конференція відбулась на кримсько- татарському ґрунті: як вказали проф. І.М. Бо- роздін та Ф.М. Петров, в цьому були — і реаліза- ція гасла самовизначення народностей, і — в об- ласті науково-дослідній — виконання боргу перед тюрко-татарами, так мало вивченими до цих пір.» (зуммер 2005а, с. 110—111). Як зазначає В.М. корпусова, «актуальність дослідження ісламського мистецтва в ті роки була очевидною для вчених як Криму, так і Укра- їни. Вони бачили зв’язок татарського Криму з Україною в історичних, часто трагічних долях, змішанні крові в шлюбах, взаємовпливі в музиці, вишивках, облаштуванні селянського господар- ства, житла тощо» (корпусова 2012, с. 178). сповнений любові до татар, зокрема, нарис Максиміліана Волошина «культура, искус­ ство, памятники крыма» (1925). за свідченням В.М. корпусової, саме він свого часу в кокте­ белі побачив у М.І. Вязьмітіній майбутнього археолога (вони товаришували). Рис. 2. Делегати херсонеської конференції Рис. 1. Група делегатів в очікуванні поїздки в севастополь ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 119 Переходячи до Другої конференції археоло­ гів, наголосимо, що на ній працювало дві сек­ ції: херсонеська та секція загальної археології. Якщо Перша конференція археологів срср у керчі 1926 р. була приурочена до сторіччя кер­ ченського музею, то Друга відбулася, як указа­ но в підзаголовку, «по случаю столетия Херсо- несских раскопок (1827–1927)». Технічну під­ готовку, обслуговування потреб конференції було покладено на херсонеський музей, його силами видано ювілейну брошуру «сто лет херсонесских раскопок (1827–1927)», укладену к.Е. Гриневичем — директором херсонеського музею (рис. 5). Її зміст (стисло і доступно для загалу) було переказано в статті газети «Маяк коммуны» від суботи, 10 вересня 1927 р. у розділі «Підготовчі роботи з організації ювілейного торжества та конференції» зазна­ чається, що внаслідок непередбачених обста­ вин від ювілейної збірки довелося відмови­ тись, але Музей видав до ювілейних днів чер­ говий (2­й) випуск «херсонесского сборника» (Вторая конференция… 1927, с. 5—6) у перед­ мові до першого випуску к.Е. Гриневич писав: «Перший випуск виходив у знаменний для Музею час — щойно виповнився XXXV-річний ювілей сис- тематичних розкопок Херсонеса, а наступного року (1927) відзначатиметься сторіччя від по- чатку розкопок… Випускаючи в світ цей «Збір- ник», дирекція Музею дивиться сміливо вперед і сподівається, за підтримки центральних закла- дів, зрушити з мертвої точки справу досліджен- ня Херсонеса» (Гриневич 1926, с. 5—6). список членів Президії (рис. 6), схвалений зборами, був такий: Голова Головнауки рсФрр Ф.М. Петров, Нарком Просвіти крАсрр у. Ба ­ ліч, акад. с.Ф. Платонов, акад. В.П. Бузес­ кул, директор херсонеського музею к.Е. Гри­ невич, проф. В.О. Городцов, проф. М.І. Но­ восадський, проф. О.Ф. Вальдгауер, проф. О.М. Деревицький, А.І. Маркевич, проф. О.с. Федоровський, проф. М.О. Макаренко, проф. І.М. Бороздін, проф. Ю.В. Готьє, проф. М.Д. Протасов, І.П. Бірзгал, Ю.Ю. Марті та секретарі — проф. В.М. зуммер, М.Л. Ернст і Г.Д. Бєлов. Головою конференції обрали акад. с.Ф. Платонова, зам. голови — А.І. Маркеви­ ча та к.Е. Гриневича, генеральним секрета­ рем — О.с. Федоровського, головою херсо­ неської секції — акад. В.П. Бузескула, а через його відмову — М.І. Новосадського, зам. го­ лови — О.Ф. Вальдгауера; головою секції за­ гальної Археології — В.О. Городцова, зам. го­ лови — І.М. Бороздіна (Вторая конференция… 1927, с. 6). урочисте засідання конференції з усім на­ лежним події та притаманним часу пафосом відкрив 10 вересня голова Головнауки Ф.М. Пе­ тров, зазначивши важливість такого роду уро­ чистості напередодні десятої річниці Жовтневої революції і завершив доповідь словами: «І те- пер, коли нам погрожують з усіх боків вороги, ми всі, як один, кажемо: “лишіть нас у спокої, дайте можливість спокійно будувати нашу культуру”. Ми не хочемо війни, нема жодної держави в світі, яка б так ненавиділа війну, як ми; однак, якщо на нас нападуть, ми зуміємо захистити те, чого ми досягли шляхом нелюдських зусиль, ми відстоїмо своє право на життя і творчість. Від імені Голо- внауки Наркомпросу та урядових органів РСФРР оголошую II Всесоюзну археологічну конференцію відкритою» (там само, с. 9). Рис. 3. квиток делегата М.І. Вязьмітіної Рис. 4. М.І. Вязьмітіна, 1920­і рр. ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1120 Було прийнято такий порядок засідань: ро­ бота велася по секціях з 10­ї ранку до 2­ї год. дня, після обідньої перерви — з 5­ї год. дня до 9­ї вечора. Перше урочисте засідання було призна­ чено на 10 вересня, і воно відбулось у залі Місь­ кради о 6­й вечора, разом з партійними, радян­ ськими, професійними та військовими органі­ заціями криму і севастополя (там само, с. 6). засідання конференції відбувалися 11—12 вересня. Наведемо список доповідей, що про­ звучали: 11 вересня на пленарному засіданні було за­ слухано доповідь к.Е. Гриневича «Найдавніша оборонна стіна в херсонесі, виявлена розвід­ кою в 1927 р.» (частина доповіді відбувалась на місці розвідки); 12 вересня заслухали доповідь М.Л. Ернста «Неаполь скіфський» (до сторіччя з часу перших розкопок)». Третьою на порядку денному була доповідь П.І. Голландського «Про заходи технічної охорони пам’яток херсонеса». херсонеська секція, засідання 11 верес­ ня: В.Ф. штіфтар «Євпаторія­каркінітіда, як частина херсонеського округу» (співдопові­ дачка П.Я. Чепуріна); засідання 12 вересня: О.М. Деревицький «херсонеські коропласти»; М.І. Новосадський «критичні та ексегетич­ ні замітки до деяких херсонеських написів» і О.с. Федоровський «середньовічна бронзова статуетка, знайдена в херсонесі». секція загальної археології, засідання 11 ве­ ресня: Г.А. Бонч­Осмоловський «Попередні дані про розкопки кримської експедиції зоо­ логічного музею Академії Наук срср в 1927 р.»; Т.Ф. Гелах «сліди доісторичної людини в херсо­ несі і на Гераклейському півострові»; засідан­ ня 12 вересня: В.О. Городцов «кам’яні знаряд­ дя, знайдені в ґрунті давнього херсонеса та його околиць»; О.О. Фомін «Огляд поперед­ ніх розвідувальних робіт в судаку»; Ю.В. Го­ тьє «розчистка базиліки в “Георгіївській” башті судакської фортеці»; Е.Г. Оксман «скарби Ер­ мітажу в костелах степової україни та криму»; В.А. Пархоменко «київська русь і печеніги (до питання про взаємовідносини київської русі зі степом)»; Ю.Ю. Марті «Про результати ро­ біт експедиції керченського музею з обстежен­ ня городищ кіммерика, кітея та Акри на кер­ ченському півострові влітку 1927 р.»; О.О. за­ харов «кераміка Богаз­кьойя та аналогічна до неї кераміка закавказзя та криму»; Д.П. Гордє­ єв «Про грузинські грекофільські середньовічні пам’ятки, переважно живописні»; М.О. захаров «Перші кроки систематичного вивчення горо­ дищ північно­західного кавказу»; М.А. Щерба­ ков «Аттицизми в “Трійці” рубльова» (доповідь знята за браком часу, наводяться тези). у ніч між засіданнями, з 11 на 12 вересня, роботу конференції по­справжньому «сколих­ нув» знаменитий кримський землетрус, най­ потужніший за останні 170 років силою від 6 до 8 балів (Благоволин 1993, с. 49). Про це вка­ зано і в ювілейному збірнику, і в газеті «Маяк коммуны» та, очевидно, і в інших тогочасних газетах. Адже були поранені й загиблі. Причи­ ною смертей став навіть не так землетрус, як панічний страх. Було зафіксовано випадок са­ могубства. Люди, в прямому сенсі слова, боже­ воліли від жаху. конференція відреагувала на подію екстре­ ним засіданням Президії: «З огляду на землетрус, що стався під час робіт Конференції, у рокову ніч з 11 на 12 вересня, після перших підземних поштов- хів було скликано екстрене засідання Президії Кон- ференції для напрацювання спеціального заклику до населення для попередження всезагальної паніки, що розпочиналась. Засідання відбулося о 1 годині ночі, і напрацьоване Прези дією звернення, датова- не 3 годиною ранку, одразу було телефоном переда- не до Севастополя Голові Виконкому для опубліку- вання від імені Конференції. Розміщене в екстрено- му випуску «Маяка Коммуны» 12 вересня. До населення міста Севастополя. ІІ Всесоюзна Археологічна Конференція, що засідає в Херсонесі і має у своєму складі геоло- гів, закликає населення міста Севастополя по- ставитись спокійно до підземних поштовхів, що стались в результаті дії горотворних процесів. Жодна значна небезпека місту Севастополю не загрожує. Можливі повторні поштовхи навряд чи бу- дуть значними. Тому Конференція закликає на- Рис. 5. Обкладинка книжки к.Е. Гриневича «сто лет херсо­ несских раскопок (1827—1927)» ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 121 селення до повного спокою та нагадує, що земле- трус небезпечний лише тоді, коли застає насе- лення зненацька. Геть паніку! Спокійне і розумне ставлення до зазначених природних явищ! Президія ІІ Всесоюзної Археологічної Конфе- ренції. Херсонес, 3 години ранку 12 вересня». (Вторая конфенренция… 1927, с. 59) землетрус був відображений у творах літе­ ратури та мистецтва того часу. Перший його поштовх був описаний у романі Ільфа і Пет­ рова «12 стульев»: «Было двенадцать часов и четырнадцать минут. Это был первый удар боль- шого крымского землетрясения 1927 года. Удар в девять баллов, причинивший неисчислимые бед- ствия всему полуострову...». Михайло зощенко в гумористичному опо­ віданні «землетрясение» (1930) писав: «Тем бо- лее после землетрясения народ стаями ходит. И все на улице, никого дома. И все не в своем виде, полуодетые, с перинами и матрацами». художник к. Петров­Водкін гостював тоді з дружиною і донькою у коктебелі в Максимілі­ ана Волошина. Невдовзі після того він написав картину «землетрус у криму». урочисте засідання конференції відбулося ввечері 13 вересня в севастополі, в залі Місь­ кради. Перед відкриттям засідання член кон­ ференції О.с. Федоровський виступив з лек­ цією про землетруси «з метою інформації насе- лення стосовно сутності землетрусу, що стався в цей час в Криму». (Вторая конференция… 1927, с. 59). Після цього із завершальною промовою виступив голова конференції с.Ф. Платонов: подякував директору херсонеського музею і керівнику херсонеських розкопок к.Е. Гри­ невичу за сприятливу атмосферу і Головнауці Наркомпросу в особі її представника Ф.М. Пет­ рова за підтримку. Потім виступив Ф.М. Пет­ ров. Він зупинився на важливості висловлених у резолюції побажань, згадав керченську кон­ ференцію минулого року та відзначив організа­ ційну роботу, здійснену в криму — найперше, йшлося про херсонеський Музей, який «скла- дається із системи приміщень, в яких з великою майстерністю представлені всі археологічні ба- гатства Херсонеса, що стали тут доступні не лише для вивчення спеціалістами, а й для розу- міння широкими масами». (Вторая конферен­ ция… 1927, с. 60) Після цього акад. с.Ф. Пла­ тонов оголосив конференцію завершеною і за­ крив засідання. 14 вересня, після закриття конференції, відбулась екскурсія на Гераклейський півострів (рис. 7). «Маршрут був складений таким чином, щоб охопити руїни давніх споруд, що лежать на Георгіївській дорозі, оглянути Георгіївський мо- настир, розкопки 1924 року Наукової асоціації сходознавства та острівок св. Климента. Через пізній час довелося відмовитися від огляду Бала- клави та її захисних споруд, а з огляду на мобі- лізацію всіх машин Кримкурсо з причини земле- трусу — їхати на лінійках, що значно сповільни- ло темп екскурсії» (там само, с. 61). 35 учасників оглянули місця розкопок М.М. Печонкіна на Маячному півострові та І.М. Бороздіна в районі уроч. Олександріада. До херсонеса повернулися пізно ввечері. Рис. 6. Президія конференції. сидять (зліва направо): О.Ф. Вальдгауер, М.О. Макаренко, к.Е. Гриневич, В.П. Бу­ зескул, Ф.М. Петров, голова конференції с.Ф. Платонов, А.І. Маркевич, М.І. Новосадський, В.О. Городцов, Л.Я. Вайнер, О.с. Федоровський, І.М. Борздін, В.М. зуммер; стоять (зліва направо): М.Д. Протасов, М.Л. Ернст, Г.Д. Бєлов, О.М. Деревицький, М.з. Федоров і т. Видинський ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1122 Впродовж конференції гості могли відвідува­ ти херсонеський музей. у 20­і рр. хх ст. розпо­ чалося формування фондів державних музеїв по всьому радянському союзу, а в херсонесі цьому сприяла активність директора музею — істори­ ка та археолога к.Е. Гриневича. Однак, аби не применшувати заслуг його попередників, варто коротко зупинитися на житті музею до того. Датою його заснування вважається 1892 рік, коли під керівництвом к.к. косцюшко­ Валюжиніча, якому вдалося випросити в Імпе­ раторської Археологічної комісії невеликі ко­ шти, було збудовано будівлю «барачного» типу. Над нею була вивіска «склад местных древнос­ тей из раскопок, производившихся иАк с 19 мая 1888 г.». к.к. косцюшко­Валюжиніч ре­ гулярно повідомляв про збільшення кількос­ ті відвідувачів і був певен, що «вопрос о мест- ном музее есть только вопрос времени» (Діано­ ва, красовська 2009, с. 74). у різні роки, з кінця хІх ст., крім археоло­ гів, музей відвідали такі відомі люди: М. зань­ ковецька, М. садовський, к. станіславський, В. Немирович­Данченко, О. Горький, А. Ах­ матова, І. Бунін, А. Чехов, В. Мейєрхольд, Д. Мамін­сибіряк, О. Толстой, А. Васнєцов, к. Маковський, М. Волошин та ін., чиї авто­ графи збереглись у книзі відвідувачів (Дет. див.: Діанова, красовська 2009). у роки Першої світової війни та революції директором музею був Л. Моісеєв. Чотири роки (з 1914 р.) музей був зачинений для відвідувачів і поновив роботу лише в 1918 р. з 1921 р. Л. Мо­ ісеєв добивався передачі у відання музею сади­ би і будівель монастиря, і йому таки вдалося їх отримати. Постановою рНк і ЦВк кримської Асрр від 1923 р. Музею віддали приміщення колишнього чоловічого монастиря. 1925 р. був поворотним в історії музею, коли він «став перетворюватись зі “складу старожит- ностей” у великий науково-дослідницький і нау ко- во-просвітницький заклад» (Діанова, кра сов ська 2009, с. 83). у 1924 р. директором херсонесь­ кого музею став к.Е. Гриневич, який у стис­ лі строки створив заповідник і Археологіч­ ний музей. Влітку 1925 р. Музей з античним і візантійським відділами, лапідарієм, архівом і бібліо текою було відкрито. з 8,5 тис. відвідува­ чів у 1924 р. кількість їх зросла до понад 28 тис. у 1928 р. (кадєєв 1991, с. 120). створюючи музей, к.Е. Гриневич викорис­ товував досвід Ермітажу та російського му­ зею в Ленінграді. у нових приміщеннях му­ зейні експонати розмістили за суто тематич­ ним принципом — в окремих кутках­відділах: торгівля, виробництво, оборона, кам’яний ар­ хів херсо неса, побут, могили, релігія, мисте­ цтво — у двох паралельних залах — античного і візантійського херсонеса (рис. 8). Експозиція була організована із застосуван­ ням принципу музею, що «сам говорить». Тео­ ретичні аспекти побудови експозиції к.Е. Гри­ невич виклав у праці «за новый музей. херсо­ несский музей, как первый опыт приложения марксистских идей в музейном строительстве» (1928). Всі пояснення експозиції були доступ­ Рис. 7. Делегати конференції сідають в автобус ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1 123 ні найширшим колам відвідувачів. «Відомо, що великий відсоток молоді, що займається самоос- вітою, надає перевагу самостійному відвідуван- ню музеїв, а не груповим екскурсіям. Окрім того, навіть учасники групових оглядів часто користу- ються написами для з’ясування тієї чи іншої де- талі, що їх зацікавила, але не увійшла до розпо- віді екскурсовода» (Гриневич 1928, с. 10). за за­ думом, мала вибудовуватися чітка й продумана «лінія» найекономнішого екскурсійного огля­ ду музейних залів. Вітрини були пронумерова­ ні, біля входу висів екскурсійний план залу з но­ мерними позначками вітрин, червоною лінією зі стрілкою було показано екскурсійний марш­ рут огляду залу з усіма тематичними кутками. зроблено подвійний етикетаж: великим шриф­ том — короткий підпис для неспеціалістів і де­ тальніший опис для фахівців. І, нарешті, музей залишався відкритим для удосконалення. На вході відвідувачі бачили напис: «Музей як вогни- ще культурно-просвітницької роботи — є живий організм, що потребує постійної над собою робо- ти. Всі зауваження записуйте в Книгу для відвід- увачів. Всякі слушні поради будуть взяті до уваги» (Гриневич 1928, с. 12) 1. 1 Подальша доля к.Е. Гриневича склалася трагічно. у працях кінця 20­х рр. він ще присвятив багато ува­ ги суто музейним проблемам. 1928 р. він був у Мо­ Отже, конференція завершилась резолю­ цією. у пункті i зазначалося, що необхідно продовжувати розкопки в херсонесі, просити Головнауку про виділення коштів на охорону пам’яток, що гинуть. зокрема, йшлося про не­ обхідність вивчення пам’яток Гераклейського півострова з огляду на заселення його терито­ рії. керуючись цим рішенням, наступного року на базі херсонеського музею була створена Ге­ раклейська експедиція, яка стала досліджува­ ти хору херсонеса. Очолював її к.Е. Гриневич, який на той час працював у Москві і був голо­ вою музейного відділу Наркомпросу рсФрр, що сприяло тому, що «на проведення цих робіт з бюджету країни було виділено досить значну на той час суму» (зубарь 2009, с. 27). скві, де, серед іншого, читав курс музеєзнавства в Московському інституті нових мов. А 1933 р. його вислали до Новосибірська. Пізніше, 1935 р., його заарештували та відправили до карагандинського табору на 5 років за звинуваченням: «у новорічну ніч під час спіритичного сеансу викликав дух штур­ мовика рема». До початку 40­х рр. к.Е. Гриневич не мав змоги займатися наукою. Повернувшись 1953 р. до харківського університету, він знову зайнявся античною проблематикою. зокрема, він продовжу­ вав досліджувати захисну систему херсонеса. ре­ зультати роботи було опубліковано 1959 р. у відро­ дженому «херсонесском сборнике». (кадєєв 1991; зубарь 2009). Рис. 8. Листівка «Античний відділ херсонеського музею» ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 1124 Пунктом ii конференція постановила про­ вадити розкопки згідно з загальним виробни­ чим планом; здійснювати їх разом з місцевими археологічними музеями; у кошторис розко­ пок вносити статтю щодо технічної підтримки пам’яток та охорони місця розкопок. Пункт iii включав посилення пункту мину­ лорічної постанови (який не виконувався) про обов’язкову присутність на розкопках давніх стоянок геолога, а на пізніших, архітектурно­ го характеру, — архітектора для точної архітек­ турної фіксації. iV пунктом було прийнято клопотання пе­ ред Головнаукою про оголошення Пантика­ пея, гори Опук і городищ кітея та Німфея дер­ жавними заповідниками. V пункт постановляв продовжувати дослі­ дження Неаполя та інших скіфських городищ у криму; організувати систематичні розвідки в судаку; продовжити розкопки в Євпаторії. Vi пункт наголошував на бажаній публі­ кації звіту про роботу конференції у вигляді окремого видання. (завдяки виконанню цьо­ го пункту ми тепер маємо змогу дізнатися про те — Б.О.). Vii пункт постановляв здати всі матеріали конференції в архів херсонеського музею. Viii пунктом конференція постановила скликати наступний Всесоюзний Археологіч­ ний з’їзд конференції у Москві, згідно з поста­ новою керченської конференції (Вторая кон­ ференция… 1927, с. 62—63) М.І. Вязьмітіна значиться 21­ю в алфавіт­ ному списку із 88 учасників конференції (із них 10 — жінки): «Вязьмитина Мария Иванов- на. Киев. Музей Искусств при Всеукр. Акаде- мии Наук» (Вторая конференция… 1927, с. 7) загалом було представлено чотири республі­ ки срср: рсФрр, усрр, Бсрр і заксрр. Із рсФрр — 76 делегатів, зокрема, з крАсрр — 48, з усрр — 8, із заксрр та з Бсрр по одному (там само, с. 6). Очевидно, на Другій конфе­ ренції М.І. Вязьмітіна не виступала з доповід­ дю. Принаймні в її рукописних, друкованих автобіографіях і Curriculum Vitae, що зберіга­ ються в архіві, про це не сказано. Лише зна­ читься: «Від Музею Мистецтва ВУАН була при- сутня на таких конференціях: в 1926 на Кер- ченській археологічній конференції, в 1927 — на Херсонеській конференції, в 1929 на 2-му Всеу- країнському з’їзді сходознавців, де читала до- повідь “Дві датовані речі Музею мистецтва ВУАН”» 2. Отже, якби доповідь відбулась, ймо­ вірно, це було б указано. 2 1927 р. датовані дві рукописні праці М.І. Вязьміті­ ної: «средневековая плакетка из слоновой кос­ ти Музея искусства ВуАН» (1 др. арк.) і «Мосульс­ кие инкрустированные бронзы из собрания Музея искусств ВуАН» (4 др. арк.). В Curriculum Vitae є запис: «У Музеї мистецтв УАН читала доповіді про “Інкрустовані мосульські бронзи Музею Мистецтв УАН”. Також у 1927 р. у видавництві «Сяйво» вийшов її переклад з англійської «Острівних оповідань» Дже- ка Лондона. Благоволин Н.С. сейсмотектонические и сейсмогравитационные процессы в Горном крыму // Геоморфология. — М., 1993. — № 2. — с. 49—56. Волошин М.А. культура, искусство, памятники крыма // крыМ. Путеводитель / Под общ. редакцией д­ра и.М. саркизова­серазини. — М.; Л., 1925. — с. 126—148. Вторая конференция археологов ссср в херсонесе 10—13 сентября 1927 года. По случаю столетия херсонесских раскопок (1827—1927). — севастополь, 1927. Гриневич К.Э. стены херсонеса Таврического. — севастополь, 1926 (хсб. — І). Гриневич К.Э. сто лет херсонесских раскопок. 1827—1927: исторический очерк с экскурсионным планом. — се­ вастополь, 1927. Гриневич К.Э. за новый музей: херсонесский музей, как первый опыт приложения марксистских идей в музейном строительстве. — севастополь, 1928. Діанова Т.В., Красовська Н.В. херсонеський музей очима відвідувачів // Археологія. — 2009. — № 1. — с. 72—86. Зубарь В.М. Летопись археологических исследований херсонеса­херсона и его округи. — симферополь, 2009. Зуммер В.М. Про мистецтво турецьких народів // кочубей Ю.М., Циганкова Е.Г. Орієнтальне мистецтвознавство в україні в 20—30 рр. хх ст. В.М. зуммер (1885—1970). — к., 2005. — с. 203—205. Зуммер В.М. Тюрко­татарская секция конференции археологов в керчи (5—10/iX 1926) �из отчета Педагогичес­iX 1926) �из отчета Педагогичес­ 1926) �из отчета Педагогичес­ кому факультету] // кочубей Ю.М., Циганкова Е.Г. Орієнтальне мистецтвознавство в україні в 20—30 рр. хх ст. В.М. зуммер (1885—1970). — к., 2005а. — с. 110—131. Кадєєв В.І. костянтин Едуардович Гріневич // Археологія. — 1991. — № 4. — с. 119—129. Корпусова В.М. київські друзі Максиміліана Волошина: з історії української інтелігенції хх ст. // Фронтири міста. Історико­культурологічний альманах. — к. — 2012. — № 1. — с. 166—196. Надійшла 16.12.2014

Схожі ресурси