Епідеміологічні аспекти онкологічних захворювань у дітей України

Епідеміологічні аспекти онкологічних захворювань у дітей України

Резюме. Проаналізовані дані Державного центру медичної статистики МОЗ України про випадки онкологічних захворювань у дітей (0–14 років) України, зареєстрованих у 1999–2004 рр. Звичайний (грубий) показник захворюваності становить 10–11 + 0,1о/оооо. Обчислені показники захворюваності дитячого населенн...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2005
Автори: Пушкар, Л.О., Климнюк, Г.І.
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького 2005
Теми:
Злоякісні новоутворення у дітей
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19674
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Епідеміологічні аспекти онкологічних захворювань у дітей України / Л.О. Пушкар, Г.І. Климнюк // Онкологія. — 2005. — 7, N 4. — С. 303-308. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-19674
record_format dspace
spelling irk-123456789-196742011-05-13T12:04:36Z Епідеміологічні аспекти онкологічних захворювань у дітей України Пушкар, Л.О. Климнюк, Г.І. Злоякісні новоутворення у дітей Резюме. Проаналізовані дані Державного центру медичної статистики МОЗ України про випадки онкологічних захворювань у дітей (0–14 років) України, зареєстрованих у 1999–2004 рр. Звичайний (грубий) показник захворюваності становить 10–11 + 0,1о/оооо. Обчислені показники захворюваності дитячого населення злоякісними новоутвореннями в різних регіонах України. Найвищий рівень онкологічної захворюваності протягом 1999–2004 рр. реєстрували у дітей Хмельницької, Київської, Черкаської, Одеської, Тернопільської областей та Севастополя. Значно нижчі (середнього рівня), з негативним темпом приросту, показники по Запорізькій, Чернівецькій, Луганській, Донецькій областях. Найбільш вираженим підвищенням показників на кінець досліджуваного періоду характеризуються Миколаївська (на 32,4%), Тернопільська (на 31,1%), Волинська (на 28,9%) область. Рівень, вікові характеристики та структура дитячої онкологічної захворюваності відповідають таким в інших країнах світу. Відповідно до динаміки показників за основними локалізаціями виявлено сталу тенденцію до зростання захворюваності на лімфоїдні лейкози як в окремих регіонах, так і в Україні в цілому. Аналіз показників захворюваності злоякісними новоутвореннями дітей в Україні свідчить про необхідність уточнення рівня дитячої онкологічної захворюваності, що в свою чергу дозволить приймати найбільш адекватні рішення щодо планування та удосконалення спеціалізованої допомоги дітям на сучасному етапі, а також правильно оцінювати ефективність медико-профілактичних заходів, які проводяться в цьому напрямку. Ключові слова: злоякісні новоутворення, дитяче населення, захворюваність, онкогематологічна захворюваність. Summary. The paper analyses data of the State Medical Statistics Centre of the Ministry of Health of Ukraine dealing with cases of oncological disorders in Ukrainian children (between 0 and 14 years of age) registered between 1999 and 2004. The routine (rough) morbidity rate is 10 to 11 + 0,1о/оооо. Morbidity rates of the children population in various regions of Ukraine are calculated. Over the period between 1999 and 2004, the highest morbidity rates were registered in children residing in the Khmelnytska, Kyivska, Cherkaska, Odeska, and Ternopilska oblasts as well as in the city of Sevastopol. The morbidity rates were much below average in the Zaporizka, Chernivetska, Luganska, and Donetska oblasts and showed a negative growth rate. The highest growth rates towards the end of the period (1999 to 2004) were observed in the Mykolaivska (by 32.4%), Ternopilska (by 31.1%), and Volynska (by 28.9%) oblasts. The levels, age characteristics, and structure of children’s oncological morbidity are comparable with such in the rest of the world. Changes in the occurrence of various localizations showed a stable tendency towards increased rates of lymphoid leucosis both in particular regions and in Ukraine at large. The analysis of the rates of malignancies in Ukrainian children suggests that it is needed to investigate the morbidity using more sophisticated indicators. This would help to make adequate decisions with regard to planning and improve specialized assistance to children at the current stage as well as properly assess the efficiency of medical and preventive measures which are undertaken. Key Words: malignancies, children population, morbidity, oncohematologic morbidity. 2005 Епідеміологічні аспекти онкологічних захворювань у дітей України / Л.О. Пушкар, Г.І. Климнюк // Онкологія. — 2005. — 7, N 4. — С. 303-308. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19674 uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Злоякісні новоутворення у дітей
Злоякісні новоутворення у дітей
spellingShingle Злоякісні новоутворення у дітей
Злоякісні новоутворення у дітей
Пушкар, Л.О.
Климнюк, Г.І.
Епідеміологічні аспекти онкологічних захворювань у дітей України
description Резюме. Проаналізовані дані Державного центру медичної статистики МОЗ України про випадки онкологічних захворювань у дітей (0–14 років) України, зареєстрованих у 1999–2004 рр. Звичайний (грубий) показник захворюваності становить 10–11 + 0,1о/оооо. Обчислені показники захворюваності дитячого населення злоякісними новоутвореннями в різних регіонах України. Найвищий рівень онкологічної захворюваності протягом 1999–2004 рр. реєстрували у дітей Хмельницької, Київської, Черкаської, Одеської, Тернопільської областей та Севастополя. Значно нижчі (середнього рівня), з негативним темпом приросту, показники по Запорізькій, Чернівецькій, Луганській, Донецькій областях. Найбільш вираженим підвищенням показників на кінець досліджуваного періоду характеризуються Миколаївська (на 32,4%), Тернопільська (на 31,1%), Волинська (на 28,9%) область. Рівень, вікові характеристики та структура дитячої онкологічної захворюваності відповідають таким в інших країнах світу. Відповідно до динаміки показників за основними локалізаціями виявлено сталу тенденцію до зростання захворюваності на лімфоїдні лейкози як в окремих регіонах, так і в Україні в цілому. Аналіз показників захворюваності злоякісними новоутвореннями дітей в Україні свідчить про необхідність уточнення рівня дитячої онкологічної захворюваності, що в свою чергу дозволить приймати найбільш адекватні рішення щодо планування та удосконалення спеціалізованої допомоги дітям на сучасному етапі, а також правильно оцінювати ефективність медико-профілактичних заходів, які проводяться в цьому напрямку. Ключові слова: злоякісні новоутворення, дитяче населення, захворюваність, онкогематологічна захворюваність.
author Пушкар, Л.О.
Климнюк, Г.І.
author_facet Пушкар, Л.О.
Климнюк, Г.І.
author_sort Пушкар, Л.О.
title Епідеміологічні аспекти онкологічних захворювань у дітей України
title_short Епідеміологічні аспекти онкологічних захворювань у дітей України
title_full Епідеміологічні аспекти онкологічних захворювань у дітей України
title_fullStr Епідеміологічні аспекти онкологічних захворювань у дітей України
title_full_unstemmed Епідеміологічні аспекти онкологічних захворювань у дітей України
title_sort епідеміологічні аспекти онкологічних захворювань у дітей україни
publisher Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
publishDate 2005
topic_facet Злоякісні новоутворення у дітей
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19674
citation_txt Епідеміологічні аспекти онкологічних захворювань у дітей України / Л.О. Пушкар, Г.І. Климнюк // Онкологія. — 2005. — 7, N 4. — С. 303-308. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT puškarlo epídemíologíčníaspektionkologíčnihzahvorûvanʹudítejukraíni
AT klimnûkgí epídemíologíčníaspektionkologíčnihzahvorûvanʹudítejukraíni
first_indexed 2025-07-02T20:32:22Z
last_indexed 2025-07-02T20:32:22Z
_version_ 1836568640434995200
fulltext Злоякісні новоутворення у дітей 303о н к о л о Г И я • т. 7 • № 4 • 2 0 0 5 ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ДІТЕЙ УКРАЇНИ Резюме. Проаналізовані дані Державного центру медичної статистики МОЗ України про випадки онкологічних захворювань у дітей (0–14 років) України, зареєстрованих у 1999–2004 рр. Звичайний (грубий) показник захворюваності становить 10–11 + 0,1о/оооо. Обчислені показники захворюваності дитячого на- селення злоякісними новоутвореннями в різних регіонах України. Найвищий рі- вень онкологічної захворюваності протягом 1999–2004 рр. реєстрували у дітей Хмельницької, Київської, Черкаської, Одеської, Тернопільської областей та Се- вастополя. Значно нижчі (середнього рівня), з негативним темпом приросту, показники по Запорізькій, Чернівецькій, Луганській, Донецькій областях. Най- більш вираженим підвищенням показників на кінець досліджуваного періоду ха- рактеризуються Миколаївська (на 32,4%), Тернопільська (на 31,1%), Волинська (на 28,9%) область. Рівень, вікові характеристики та структура дитячої онко- логічної захворюваності відповідають таким в інших країнах світу. Відповідно до динаміки показників за основними локалізаціями виявлено сталу тенденцію до зростання захворюваності на лімфоїдні лейкози як в окремих регіонах, так і в Україні в цілому. Аналіз показників захворюваності злоякісними новоутворен- нями дітей в Україні свідчить про необхідність уточнення рівня дитячої онколо- гічної захворюваності, що в свою чергу дозволить приймати найбільш адекват- ні рішення щодо планування та удосконалення спеціалізованої допомоги дітям на сучасному етапі, а також правильно оцінювати ефективність медико-про- філактичних заходів, які проводяться в цьому напрямку. Л.О. Пушкар Г.І. Климнюк Центр медичної статистики МОЗ України, Інститут онкології АМН України, Київ, Україна Ключові слова: злоякісні новоутворення, дитяче населення, захворюваність, онкогематологічна захворюваність. АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ОНКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ УДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ УКРАЇНИ МАТЕРІАЛИ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «СУЧАСНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ У ДІТЕЙ» (9–11 ЛИСТОПАДА 2005 р., КИЇВ) Уважаемые коллеги! Лечение детей со злокачест­ венными заболеваниями — одна из наиболее актуальных медицинских и социальных проблем как во всем мире, так и в Украине. Негативная демографическая ситуа­ ция в стране, высокий уровень смертности и инвалиди­ зации детей с онкопатологией выводят вопросы детской онкологии за рамки чисто медицинских проблем и сви­ детельствуют об их общегосударственном и межотрасле­ вом характере. Следует подчеркнуть, что современный уровень раз­ вития как науки, так и клинической онкологии детского возраста не позволяют считать злокачественные новооб­ разования у детей фатальным заболеванием. В большинс­ тве развитых стран современные программы комплексной терапии позволяют излечивать до 79% детей с онкопато­ логией. Несомненные успехи достигнуты в последние де­ сятилетия и отечественными специалистами. Уже сегод­ ня в Украине уровень выживаемости детей с лейкозами и злокачественными лимфомами превышает 50%; уро­ вень стойкой ремиссии у детей с солидными новообра­ зованиями достигает 50–60%. Однако и до настоящего времени смертность у детей со злокачественными ново­ образованиями в нашей стране значительно превышает аналогичный мировой показатель. Так, в Украине каж­ дый четвертый ребенок с онкопатологией умирает в те­ чение года. Это свидетельствует о существенных пробле­ мах в организации оказания медицинской помощи детям со злокачественными новообразованиями. Перед детскими онкологами и гематологами Украины сегодня стоит ряд сложных задач, к ним относятся улуч­ шение ранней диагностики злокачественных опухолей у детей, разработка и внедрение современных протоколов комплексного лечения детей с онкозаболеваниями, ут­ верждение отечественных стандартов лечения. Остро сто­ ят проблемы медицинской и социальной реабилитации детей с онкопатологией. Позвольте выразить уверенность, что материалы научно­практической конференции, акту­ альность которой не подлежит сомнению, позволят кли­ ницистам, а также организаторам здравоохранения пол­ нее оценить как достигнутые успехи, так и существующие проблемы и наметить пути их решения. Председатель оргкомитета конференции, директор Института онкологии АМН Украины профессор С.А. Шалимов Злоякісні новоутворення у дітей 304 о н к о л о Г И я • т. 7 • № 4 • 2 0 0 5 ВСТУП Онкологічні захворювання у дітей — досить рід­ кісна патологія [1]. Їх частка в структурі загальної дитячої захворюваності становить 0,008% — 1 ви­ падок злоякісних новоутворень (ЗН) на 11469,4 ви­ падків захворювань у дітей (для дорослого населен­ ня — 0,5%, або 1 на 209 випадків). Контингент дітей становить 0,4% усіх хворих онкологічного профілю. Однак смертність від ЗН у структурі дитячої смер­ тності посідає 5­те місце, поступаючись нещас­ ним випадкам, перинатальній смертності, вродже­ ним аномаліям, хворобам нервової системи. Част­ ка смертності від ЗН становить 5,3% (1 випадок на 18,6 випадку смерті дітей). Співвідношення смерт­ ності і захворюваності при онкологічній патології у дітей становить близько 45%, тоді як для загальної патології цей показник не перевищує 0,07%. Показники захворюваності ЗН у дітей в різних країнах значно відрізняються, що пов’язано з особ­ ливостями статистичного обліку та різними оцінка­ ми вікового цензу дітей. В Україні показник онкологічної захворюва­ ності дітей (0–14 років) з 1999 по 2004 рік коливав­ ся в розрізі регіонів від 6,2 до 14,6, а в середньому — 10–11 випадків на 100 тис. дитячого населення. Слід відзначити, що рівень дитячої захворюваності цією патологією в нашій країні дещо нижчий, ніж в ін­ ших розвинутих країнах. Так, у США, Канаді, Японії та країнах Західної Європи він становить від 15,0 до 17,0о/оооо. Такі розбіжності можуть бути пов’язані як з особливостями статистичного обліку в різних країнах, так і з відсутністю повноцінного обліку ді­ тей зі ЗН в Україні. За рівнем дитячої онкологічної захворюваності Україна посідає одне з останніх рангових місць серед інших країн, при цьому рівень смертності дітей з онко­ логічною патологією не відрізняється і навіть пере­ вищує аналогічні показники в світі. Тому необхідно встановити, чи існують реальні недоліки надання ме­ дичної допомоги онкологічним хворим у регіоні, чи недосконала система надходження інформації про діагностику, лікування та причини смерті хворих від закладів загальнолікувальної мережі, клінік наукових інститутів та інших лікувальних закладів. Разом з тим ЗН у дітей залишаються маловив­ ченим розділом онкоепідеміології. Незважаючи на достатню кількість інформації про канцерогени та модифікуючі канцерогенез агенти, для більшості ЗН у дітей не вдається достовірно визначити етіо­ логічний фактор [2–4]. Канцерогенні фактори мо­ жуть бути задіяні опосередковано, в той час як ге­ нетичні в даній популяційній групі відіграють клю­ чову роль [5, 6]. Різні фактори по­різному можуть бути задіяні при різних формах захворювання [7]. Для детермінування етіологічних факторів необ­ хідно вивчити географічні відмінності в рівнях за­ хворюваності [6, 7, 8, 9]. Інформація про захворю­ ваність дітей ЗН має важливе значення для розроб­ ки протиракових програм різного рівня. В Україні отримання даних про захворюваність дітей ЗН ста­ ло можливим після зміни звітних форм онкологіч­ ної статистики в 1989 р. ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ Дослідження проводили на підставі вивчення по­ казників, розрахованих при обробці офіційних статис­ тичних даних за 1999–2004 рр.: форми № 7, № 35­здо­ ров та № 30­6/у. Використані форми надані Центром медичної статистики МОЗ України та Національним канцер­реєстром України. Вікові межі контингенту: новонароджені–14 років. Всі показники захворюва­ ності розраховували на 100 тис. дитячого населення. З метою підвищення достовірності показників збіль­ шено кількість спостережень по 3­річних інтервалах (за методикою укрупнення інтервалів ряду) [10]. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Щороку в Україні реєструють 800–1000 випадків захворювання ЗН серед дитячого населення. З 1999 по 2004 р. кількість захворювань зменшилась з 965 до 811, або на 15,9%. Показник захворюваності на 100 тис. дитячого населення відносно стабільний — 10,7–10,9 ± 0,1 випадку на 100 тис. дитячого насе­ лення (табл. 1). Таблиця 1 Захворюваність ЗН дитячого населення (0–14 років) України № з/п Адміністративна одиниця 2004 р. 1999– 2001 рр. 2002– 2004 рр. Те мп и пр ир ос ту п ок аз ни ка з а- хв ор ю ва но ст і у 1 99 9– 20 04 р р. Кі ль кі ст ь ви па дк ів З Н По ка зн ик н а 10 0 ти с. д и- тя чо го н ас ел ен ня Кі ль кі ст ь ви па дк ів З Н По ка зн ик н а 10 0 ти с. д и- тя чо го н ас ел ен ня Кі ль кі ст ь ви па дк ів З Н По ка зн ик н а 10 0 ти с. д и- тя чо го н ас ел ен ня 1 Україна 826 11,4 965 10,9 811 10,7 –2,0 2 АР Крим 29 9,9 52 14,1 33 10,6 –24,7 3 Вінницька обл. 42 14,9 39 11,9 36 12,4 4,8 4 Волинська обл. 21 10,4 21 9,2 25 11,9 28,9 5 Дніпропетровсь- ка обл. 46 9,2 70 11,0 56 10,1 –8,5 6 Донецька обл. 59 9,6 80 10,3 54 8,3 –19,1 7 Житомирська обл. 23 10,0 34 12,4 26 10,9 –12,2 8 Закарпатська обл. 23 9,2 27 9,6 25 9,8 1,7 9 Запорізька обл. 19 7,1 27 8,0 17 6,2 –22,2 10 Івано-Франківсь- ка обл. 28 10,7 34 11,4 31 11,4 0,0 11 Київська обл. 47 17,2 40 12,1 41 14,4 19,3 12 Кіровоградська обл. 19 11,1 28 13,1 19 10,6 –18,9 13 Луганська обл. 28 8,6 43 10,0 28 8,1 –19,6 14 Львівська обл. 35 7,8 55 10,5 44 9,5 –9,2 15 Миколаївська обл. 31 15,9 24 9,7 26 12,8 32,4 16 Одеська обл. 48 12,7 51 11,3 56 14,3 26,3 17 Полтавська обл. 20 8,7 30 10,6 23 9,6 –9,1 18 Рівненська обл. 28 12,0 34 12,7 24 10,0 –21,3 19 Сумська обл. 21 11,8 23 10,1 20 10,6 4,8 20 Тернопільська обл. 40 20,3 23 10,3 27 13,5 31,1 21 Харківська обл. 47 12,7 45 9,5 45 11,6 22,2 22 Херсонська обл. 26 13,9 26 11,1 20 10,4 –5,7 23 Хмельницька обл. 32 13,9 37 13,5 35 14,5 7,6 24 Черкаська обл. 37 17,8 32 12,4 29 13,4 8,3 25 Чернівецька обл. 13 7,8 17 9,1 11 6,6 –27,2 26 Чернігівська обл. 17 10,2 27 12,8 17 9,9 –22,2 27 м. Київ 36 10,7 40 9,7 36 10,5 8,6 28 м. Севастополь 11 22,9 8 12,2 7 14,6 19,6 Злоякісні новоутворення у дітей 305о н к о л о Г И я • т. 7 • № 4 • 2 0 0 5 Найвищий рівень онкологічної захворюваності з позитивним темпом приросту за досліджуваний період реєстрували у дітей Хмельницької (13,5– 14,5о/оооо), Київської (12,1–14,4о/оооо), Черкаської (12,4–13,4 о/оооо), Одеської (11,3–14,3о/оооо), Тер­ нопільської (10,3–13,5о/оооо) областей та Севасто­ поля (12,2–14,6о/оооо). Значно нижчі за середній рі­ вень в Україні, з негативним темпом приросту, по­ казники по Запорізькій (8,0–6,2о/оооо), Чернівецькій (9,1–6,6о/оооо), Луганській (10,0–8,1о/оооо), Донець­ кій (10,3–8,3о/оооо) областях. Найбільш вираженим підвищенням показників на кінець досліджува­ ного періоду характеризуються Миколаївська (на 32,4%), Тернопільська (на 31,1%) та Волинська (на 28,9%) області. При аналізі показників дитячої онкологічної за­ хворюваності потрібно враховувати їх заниження через недооблік. Медична допомога дітям з онкологічною патоло­ гією надається у спеціалізованих відділеннях різних лікувальних закладів системи МОЗ, АМН України, інших міністерств і відомств, звідки не завжди над­ ходить сигнальна документація (наприклад повідом­ лення форми № 090/о, виписки із медичної карти стаціонарного хворого форми № 027­1/о, протокол на виявлення у хворого задавненої форми) в обласні канцер­реєстри. Виписка з історії хвороби видаєть­ ся батькам хворої дитини і часто взагалі не потрап­ ляє до онколога або потрапляє несвоєчасно. Аналіз стану реєстрації інформації, проведений на основі вивчення персоніфікованих даних, засвід­ чив, що в середньому по Україні близько 20% ви­ падків захворювання дітей ЗН реєструють через рік і пізніше з моменту встановлення діагнозу (для до­ рослого населення цей показник становить 3,6%). Порушення процедури обороту статистичної інфор­ мації впливає на облік онкологічних захворювань, внаслідок чого занижуються показники онкологіч­ ної захворюваності серед дитячого населення. Захворюваність дітей на онкологічну патологію має ряд особливостей порівняно з захворюваністю дорослих, що проявляються як у віковій структурі, так і в структурі самих пухлин. Найвищі показники онкологічної захворюваності характерні для най­ молодшої вікової групи дітей — до 1 року. Далі по­ казники поступово знижуються: у групі дітей віком 10–14 років показники захворюваності в 2 рази ниж­ чі, ніж у такій першого року життя. Статева відмін­ ність дітей не впливає на закономірність явища. Рі­ вень захворюваності дівчаток усіх вікових груп дещо нижчий такого хлопчиків (рис. 1). У структурі ЗН у дітей (0–14 років) 1­ше місце займають лейкози, що становлять 33% (3,5о/оооо). На 2­му місці — ЗН головного мозку та інших від­ ділів нервової системи — 19% (2,0о/оооо), на 3­му — лімфоми — 13% (1,4о/оооо). Далі в ранговому ряду: ЗН нирок — 7% (0,8о/оооо); кісток та суглобових хря­ щів — 5% (0,6о/оооо); сполучної та інших тканин — 4% (0,4о/оооо) (рис. 2). Рис. 1. Захворюваність дітей на онкологічну патологію за­ лежно від віку та статі у 2002–2004 рр. Рис. 2. Структура ЗН у дітей (0–14 років) у 2002–2004 рр.: 1 — порожнини рота, глотки (1%); 2 — печінки і внут­ рішньопечінкових жовчних проток (1%); 3 — кісток та суглобових хрящів (5%); 4 — сполучної та інших тканин (4%); 5 — меланома та інші ЗН шкіри (1%); 6 — яєчників (2%); 7 — нирок (7%); 8 — ока (2%); 9 — головного моз­ ку та інших відділів нервової системи (19%); 10 — щито­ видної залози (2%); 11 — інших ендокринних залоз (1%); 12 — лімфоми (13%); 13 — лейкози (33%); 14 — інші ЗН лімфоїдної та кровотворної тканин (2%); 15 — ЗН інших локалізацій (8%) Аналіз дитячої онкологічної захворюваності в ок­ ремих вікових та статевих групах виявив ряд відмін­ ностей у структурі злоякісних пухлин (табл. 2). Так, у дітей віком до 9 років (як у хлопчиків, так і у дів­ чаток) 1­ше місце у структурі ЗН належить лей­ козам. Їх масова частка становить у хлопчиків від 23% (4,4о/оооо) — 1­го року життя до 43% (7о/оооо) — 1–4 років; у дівчаток — від 26% (3,8о/оооо) до 37% (4,8о/оооо) відповідно. У хлопчиків віком 10–14 років 1­ше місце займають лімфоми — 24% (2,4о/оооо), у дів­ чаток — ЗН головного мозку й інших відділів нерво­ вої системи — 25% (1,9о/оооо). Далі для дітей віком до 1 року характерна така послідовність: 2­ге місце — ЗН нирки — 14% (2,7о/оооо) у хлопчиків, 15% (2,3о/оооо) — у дівчаток; 3­тє місце у хлопчиків поділяють ЗН головного моз­ ку й інших відділів нервової системи і ЗН сполуч­ ної та інших тканин — 9% (1,7о/оооо); у дівчаток — ЗН ока та його придатків — 12% (1,8о/оооо). На 4­му місці у хлопчиків — ЗН ока та його придатків — 8% (1,6о/оооо), у дівчаток — ЗН головного мозку та інших відділів нервової системи і ЗН сполучної та інших тканин — 9% (1,4о/оооо). 5­те місце в цій віковій групі займають інші й неуточнені ЗН лімфоїдної, крово­ творної та спорідненої тканини: у хлопчиків — 7% (1,3о/оооо), у дівчаток — 5% (0,7о/оооо). Злоякісні новоутворення у дітей 306 о н к о л о Г И я • т. 7 • № 4 • 2 0 0 5 Таблиця 2 Захворюваність ЗН дитячого населення (0–14 років) України за локалізаціями залежно від віку та статі у 2002–2004 рр. Локалізація Показник захворюваності на 100 тис. дитячого населення До 1 року 1–4 роки 5–9 років 10–14 років хл оп чи ки ді вч ат ка хл оп чи ки ді вч ат ка хл оп чи ки ді вч ат ка хл оп чи ки ді вч ат ка Всього 19 15,1 15,9 13,1 11 8,9 9 7,7 Порожнина рота, глотка 0 0 0,1 0 0 0,1 0,1 0,1 Печінка, внутрішньопечінкові жовчні протоки 1,2 0,5 0,3 0,3 0,1 0,1 0,1 0 Порожнина носа, середнє вухо та придаткові пазухи 0 0 0 0 0 0,1 0 0 Трахея, бронхи, легені 0 0 0 0 0 0 0 0 Кістки та суглобові хрящі 0 0,2 0,2 0,2 0,3 0,4 1,3 0,9 Сполучна та інші тканини 1,7 1,4 0,4 0,5 0,2 0,3 0,5 0,3 Меланома та інші новоутворення шкіри 0,5 0 0 0,1 0,1 0 0,1 0,2 Яєчники 0 0,2 0 0,1 0 0,3 0 0,5 Яєчка 0,3 0 0 0 0 0 0,1 0 Нирки 2,7 2,3 1,7 1,7 0,6 0,8 0,1 0,2 Сечовий міхур 0 0 0,1 0 0 0 0 0 Око та його придатки 1,6 1,8 0,7 0,4 0 0,1 0,1 0,1 Головний мозок та інші відділи нервової системи 1,7 1,4 2 2,1 2,2 2 2,3 1,9 Щитовидна залоза 0 0 0 0 0 0,1 0,2 0,5 Інші ендокринні залози 0,7 0 0,2 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 Лімфоми 0,7 0 1,5 0,7 1,9 0,6 2,4 1,2 Лейкози 4,4 3,8 7 4,8 4,7 3,2 2,3 1,5 Інші та неуточнені ЗН лімфоїдної, кровотворної та спорідненої тканини 1,3 0,7 0,3 0,3 0,1 0,1 0,1 0,1 Інші локалізації 2 1,2 1 1,2 0,4 0,3 0,2 0,1 У структурі онкологічної захворюваності дітей ві­ ком від 1 до 4 років 2­ге місце після лейкозів займають ЗН головного мозку та інших відділів нервової систе­ ми — 13% (2о/оооо) — у хлопчиків і 16% (2,1о/оооо) — у дівчаток. На 3­му місці ЗН нирки: 11% (1,7о/оооо) — у хлопчиків і 13% (1,7о/оооо) — у дівчаток; на 4­му — лім­ фоми: 9% (1,5о/оооо) — у хлопчиків і 5% (0,7о/оооо) — у дівчаток; на 5­му місці у хлопчиків — ЗН ока та його придатків — 4% (0,7о/оооо), у дівчаток — ЗН сполучної та інших тканин — 4% (0,5о/оооо). У структурі злоякісних пухлин у дітей від 5 до 9 років 2­ге місце, як і в попередній віковій групі, зай­ мають ЗН головного мозку та інших відділів нерво­ вої системи: 20% (2,2о/оооо) у хлопчиків і 23% (2,0о/ оооо) — у дівчаток; 3­тє — лімфоми у хлопчиків — 17% (1,9о/оооо), ЗН нирки у дівчаток — 9% (0,8о/оооо). На 4­ му місці: ЗН нирки у хлопчиків — 5% (0,6о/оооо); лім­ фоми у дівчаток — 7% (0,6о/оооо); на 5­му — ЗН кіс­ ток та суглобових хрящів: 3% (0,3о/оооо) — у хлопчи­ ків і 4% (0,4о/оооо) — у дівчаток. Онкологічна захворюваність дітей віком від 10 до 14 років дещо відрізняється від такої в молодших віко­ вих групах. Так, показники захворюваності лейкоза­ ми поступово знижуються (2,3о/оооо у хлопчиків і 1,5о/ оооо у дівчаток), і лейкози займають 2­ге місце, посту­ паючись лімфомам у хлопчиків (23%) і ЗН головного мозку та інших відділів нервової системи — у дівчаток (19%). У хлопчиків лейкози поділяють 2­ге місце зі ЗН головного мозку та інших відділів нервової систе­ ми. На 3­му місці у хлопчиків — ЗН кісток та суглобо­ вих хрящів — 13% (1,3о/оооо), у дівчаток — лімфоми — 16% (1,2о/оооо); на 4­му у хлопчиків — ЗН сполучної та інших тканин — 5% (0,5о/оооо), у дівчаток — ЗН кіс­ ток та суглобових хрящів — 12% (0,9о/оооо). 5­те місце займають: у хлопчиків ЗН щитовидної залози — 2% (0,8о/оооо), у дівчаток — ЗН щитовидної залози та яєч­ ників — 6% (0,5о/оооо). Вивчення динаміки показників дитячої онколо­ гічної захворюваності за основними локалізаціями дало змогу встановити незначну тенденцію до підви­ щення показника захворюваності лейкозами (b = 0,02) та до зниження — лімфомами (b = –0,04). Різ­ ниця показників в обох випадках статистично недо­ стовірна (t < 2). Показники захворюваності ЗН ре­ шти локалізацій не змінилися. Ріст захворюванос­ ті лейкозами значно більш виражений, ніж іншими злоякісними пухлинами в цілому, що збігається із загальносвітовими тенденціями [5, 9]. Аналіз показників захворюваності ЗН дитячого на­ селення України свідчить про загальні закономірності динаміки практично щодо усіх нозологічних груп пух­ лин із такими в країнах Західної Європи [5]. Встановлено, що лейкози становлять 69% гемо­ бластозів, частка яких у структурі злоякісних пух­ лин у дітей — 48%, лімфоми — 27%. 1­ше місце в структурі ЗН лімфатичної та кровотворної ткани­ ни займають лімфоїдні лейкози — 47%, на 2­му міс­ ці — хвороба Ходжкіна (14%), далі — неходжкінські лімфоми (13%), мієлоїдний лейкоз (10%), лейкози неуточненого клітинного типу (9%), моноцитарний лейкоз (3%) (рис. 3). Рис. 3. Структура ЗН лімфатичної, кровотворної та спорід­ нених тканин у дітей (0–14 років) в 2002–2004 рр.: 1 — лім­ фоїдні лейкози (47%); 2 — мієлоїдні лейкози (10%); 3 — моноцитарні лейкози (3%); 4 — лейкози неуточненого клітинного типу (9%); 5 — інші ЗН лімфоїдної та крово­ творної тканини (4%); 6 — хвороба Ходжкіна (14%); 7 — неходжкінські лімфоми (13%) Рівень захворюваності лейкозами в Україні ста­ новить 3,3–3,6 випадку на 100 тис. дитячого насе­ лення. А в таких областях, як Одеська, Хмельницька, Кіровоградська, сягає до 4,7о/оооо. Найвища захворю­ ваність характерна як для дівчаток (4,7о/оооо), так і для хлопчиків (7,4о/оооо) віком 1–4 роки, найнижча — 1,4 та 2,4о/оооо — 10–14 років відповідно (рис. 4). У цілому показники захворюваності дітей лімфо­ мами становлять 1,5–1,8о/оооо, в Хмельницькій облас­ ті — 3,1о/оооо, Севастополі — 3,7о/оооо. У хлопчиків най­ вищі показники захворюваності зареєстровані у віці 5–9 років (2,1о/оооо), найнижчі — до 1 року (0,5о/оооо), у дівчаток відповідно у 10–14 років (1,8о/оооо) та до 1 року (0о/оооо) (рис. 5). Злоякісні новоутворення у дітей 307о н к о л о Г И я • т. 7 • № 4 • 2 0 0 5 Рис. 4. Захворюваність дітей лейкозами залежно від віку та статі в 2002–2004 рр. Рис. 5. Захворюваність дітей лімфомами залежно від віку та статі в 2002–2004 рр. На основі вивчення динаміки показників за ос­ новними локалізаціями виявлено сталу тенденцію до зростання захворюваності лімфоїдними лейкоза­ ми (величина достовірності апроксимації — 0,4) як в окремих регіонах, так і в Україні в цілому при від­ носній стабільності показника онкологічної та он­ когематологічної захворюваності дітей за досліджу­ ваний період (рис. 6). Рис. 6. Динаміка онкогематологічної захворюваності ді­ тей (0–14 років) в 1999–2004 рр. З 1999 по 2004 р. показник захворюваності лімфоїд­ ними лейкозами підвищився на 19% (з 2,1 до 2,5 випад­ ку на 100 тис. дитячого населення). У деяких областях України, таких як Хмельницька, Волинська, Тернопіль­ ська, Рівненська, реєстрували значно вищі показники захворюваності з вищими темпами приросту. Можли­ во, це пов’язано як із недостатньою кількістю спосте­ режень, так і з недоліками обліку даної патології. ВИСНОВКИ 1. Рівень та спрямованість трендів, структура за­ хворюваності ЗН дитячого населення (0–14 років) в Україні за основними параметрами відповідає та­ ким в інших розвинутих країнах світу. 2. Захворюваність дітей в Україні лейкозами, в тому числі лімфоїдними, характеризується тен­ денцією до зростання, що узгоджується із загаль­ носвітовими тенденціями. 3. Відсутність в країні повноцінного обліку дітей зі ЗН та достовірних демографічних характеристик дитячої популяції дозволяє оцінювати наявні ста­ тистичні дані як попередні, що потребують уточ­ нення шляхом удосконалення методології реєстра­ ції та збільшення періоду моніторингу. 4. Очевидна необхідність розробки єдиної про­ грами з вивчення дитячої онкологічної захворюва­ ності як складової частини державної протирако­ вої програми. ЛІТЕРАТУРА 1. Федоренко ЗП, Гулак ЛО та ін. Рак в Україні, 2002– 2003. Захворюваність, смертність, показники діяльності онко­ логічної служби. Бюл Національного канцер­реєстру Укра­ їни 2004; (5): 94 с. 2. Федоренко ЗП, Гулак ЛО, Горох ЄЛ та ін. Стан реєст­ рації хворих та показники захворюваності і смертності від злоякісних новоутворень лімфатичної та кровотворної тка­ нини в Україні у 2002 році. Онкологічний дайджест 2004; (Вип 2): 2–15. 3. Бондарь ИВ. Злокачественные новообразования у де­ тей: заболеваемость, смертность, продолжительность жизни. Рос онкол журн 2002; (1): 43–4. 4. Минаев СВ, Аксель ЕМ, Дурнов ЛА. Заболеваемость детей злокачественными новообразованиями. Рос педиатр журн 1998; (4): 36–9. 5. Дурнов ЛА, Курмашов ВИ. Современные проблемы де­ тской онкологии. Рос педиатр журн 2002; (1): 5–8. 6. Ременник ЛВ. Злокачественные новообразования в де­ тской популяции России: дескриптивный анализ заболевае­ мости. Рос педиатр журн 1998; (3): 67–73. 7. Аксель ЕМ, Бармина НМ, Дурнов ЛА. Заболеваемость злокачественными новообразованиями, причины инвалид­ ности и смертности детей в России в 1996 г. Рос онкол журн 1999; (1): 35–44. 8. Аксель ЕМ. Заболеваемость ЗН детей Чернобыльськой зоны России в 1997г. В: Заболеваемость ЗН и смертность от них населения стран СНГ в 1997 г. М, 2000: 250–4. 9. Петрович СВ, Алейникова ОВ, Шумихина ТП и др. Эпи­ демиологиские аспекты онкогематологических заболеваний у детей в Республике Беларусь. Вопр онкол 2002; (3): 301–5. 10. Boyle P, Parkin DM. Statistical metods for registries. Cancer Registration: Principles and Metods / Ed. OM Jensen, DM Parkin, R Maclennan et al/ Lyon, 1991: 126–207. epidemiologic aspects of oncologic disorders in Ukrainian children L.O. Pushkar, G.I. Klimnyuk Summary. The paper analyses data of the State Medical Statistics Centre of the Ministry of Health of Ukraine dealing with cases of oncological disorders in Ukrainian children (between 0 and 14 years of age) registered Злоякісні новоутворення у дітей 308 о н к о л о Г И я • т. 7 • № 4 • 2 0 0 5 between 1999 and 2004. The routine (rough) morbidity rate is 10 to 11+0,1о/оооо. Morbidity rates of the children population in various regions of Ukraine are calculated. Over the period between 1999 and 2004, the highest morbidity rates were registered in children residing in the Khmelnytska, Kyivska, Cherkaska, Odeska, and Ternopilska oblasts as well as in the city of Sevastopol. The morbidity rates were much below average in the Zaporizka, Chernivetska, Luganska, and Donetska oblasts and showed a negative growth rate. The highest growth rates towards the end of the period (1999 to 2004) were observed in the Mykolaivska (by 32.4%), Ternopilska (by 31.1%), and Volynska (by 28.9%) oblasts. The levels, age characteristics, and structure of children’s oncological morbidity are comparable with such in the rest of the world. Changes in the occurrence of various localizations showed a stable tendency towards increased rates of lymphoid leucosis both in particular regions and in Ukraine at large. The analysis of the rates of malignancies in Ukrainian children suggests that it is needed to investigate the morbidity using more sophisticated indicators. This would help to make adequate decisions with regard to planning and improve specialized assistance to children at the current stage as well as properly assess the efficiency of medical and preventive measures which are undertaken. Key Words: malignancies, children population, morbidity, oncohematologic morbidity. Адреса для листування: Пушкар Л.О. 01021, Київ, вул. Грушевського, 7 Центр медичної статистики МОЗ України

Схожі ресурси