Медико-економічні підходи до трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин

Резюме. Висвітлені медико-економічні аспекти аутотрансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (АТГСК) в онкогематологічній клініці, що зумовлено включенням вищезазначеної процедури до переліку стандартних протоколів лікування хворих онкогематологічного профілю в Україні на другому етапі надання м...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2005
Автори:	Жулкевич, І.В., Климнюк, Г.І.
Мова:	Russian
Опубліковано:	Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького 2005
Теми:	Злоякісні новоутворення у дітей
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19697
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Медико-економічні підходи до трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин / І.В. Жулкевич, Г.І. Климнюк // Онкологія. — 2005. — 7, N 4. — С. 357-360. — Бібліогр.: 40 назв. — рос.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-19697
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-196972011-05-13T12:04:44Z Медико-економічні підходи до трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин Жулкевич, І.В. Климнюк, Г.І. Злоякісні новоутворення у дітей Резюме. Висвітлені медико-економічні аспекти аутотрансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (АТГСК) в онкогематологічній клініці, що зумовлено включенням вищезазначеної процедури до переліку стандартних протоколів лікування хворих онкогематологічного профілю в Україні на другому етапі надання медичної допомоги, яка має бути налагоджена в спеціалізованих закладах на міжобласному рівні. На основі даних наукової літератури з зазначеної проблеми показано, що проведення АТГСК потребує диференційованого підходу. Ключові слова: трансплантація, гемопоетичні стовбурові клітини, медичні та економічні аспекти. Summary. Medical and economic aspects are elucidated as concerns the autotransplantation of hematopoietic stem cells (auto-THSC) in oncohematologic clinic. The need to study this issue deals with the fact that this method was included in the list of standard protocols for treatment of oncohematologic patients in Ukraine at the second stage of medical assistance that has to be established in specialized medical facilities at the inter-oblast level. Based on scientific literature dealing with the above issue, it is shown that auto-THSC needs to be applied selectively. Key Words: transplantation, hematopoietic stem cells, medical and economic aspects. 2005 Медико-економічні підходи до трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин / І.В. Жулкевич, Г.І. Климнюк // Онкологія. — 2005. — 7, N 4. — С. 357-360. — Бібліогр.: 40 назв. — рос. 1562-1774,0204-3564 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19697 ru Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Russian
topic	Злоякісні новоутворення у дітей Злоякісні новоутворення у дітей
spellingShingle	Злоякісні новоутворення у дітей Злоякісні новоутворення у дітей Жулкевич, І.В. Климнюк, Г.І. Медико-економічні підходи до трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин
description	Резюме. Висвітлені медико-економічні аспекти аутотрансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (АТГСК) в онкогематологічній клініці, що зумовлено включенням вищезазначеної процедури до переліку стандартних протоколів лікування хворих онкогематологічного профілю в Україні на другому етапі надання медичної допомоги, яка має бути налагоджена в спеціалізованих закладах на міжобласному рівні. На основі даних наукової літератури з зазначеної проблеми показано, що проведення АТГСК потребує диференційованого підходу. Ключові слова: трансплантація, гемопоетичні стовбурові клітини, медичні та економічні аспекти.
author	Жулкевич, І.В. Климнюк, Г.І.
author_facet	Жулкевич, І.В. Климнюк, Г.І.
author_sort	Жулкевич, І.В.
title	Медико-економічні підходи до трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин
title_short	Медико-економічні підходи до трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин
title_full	Медико-економічні підходи до трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин
title_fullStr	Медико-економічні підходи до трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин
title_full_unstemmed	Медико-економічні підходи до трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин
title_sort	медико-економічні підходи до трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин
publisher	Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
publishDate	2005
topic_facet	Злоякісні новоутворення у дітей
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19697
citation_txt	Медико-економічні підходи до трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин / І.В. Жулкевич, Г.І. Климнюк // Онкологія. — 2005. — 7, N 4. — С. 357-360. — Бібліогр.: 40 назв. — рос.
work_keys_str_mv	AT žulkevičív medikoekonomíčnípídhodidotransplantacíígemopoetičnihstovburovihklítin AT klimnûkgí medikoekonomíčnípídhodidotransplantacíígemopoetičnihstovburovihklítin
first_indexed	2025-07-02T20:33:17Z
last_indexed	2025-07-02T20:33:17Z
_version_	1836568698511425536
fulltext	Злоякісні новоутворення у дітей 357о н к о л о Г И я • т. 7 • № 4 • 2 0 0 5 На межі ХХ–ХХІ ст. в Європі відзначають (за да- ними EBMT) збільшення кількості виконання опе- рацій з аутологічної трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (АТГСК) та значне (в десятки разів) їх переважання над алотрансплантацією при лікуванні онкогематологічних хворих. Серед дже- рел аутотрансплантатів 95% становлять гемопоетич- ні стовбурові клітини (ГСК) периферичної крові і тільки 3% — кістковий мозок. Включенням АТГСК периферичної крові до переліку стандартних прото- колів лікування хворих онкогематологічного профі- лю в Україні на другому етапі надання медичної до- помоги, що має бути налагоджена в спеціалізованих закладах на міжобласному рівні [2], ставить перед фахівцями цілий ряд медико-економічних та мето- дологічних проблем. Проведення АТГСК периферичної показано хворим групи високого ризику з мієлодиспластич- ним синдромом; хворим на гострий мієлобласт- ний лейкоз на етапі консолідації ремісії; хворим на хронічний мієлолейкоз (ХМЛ) віком до 55 років у разі відсутності ефекту від терапії інтерфероном; всім пацієнтам віком до 65 років з мієломною хво- робою (МХ) ІІ–ІІІ стадії; хворим на неходжкінські лімфоми всіх ступенів злоякісності; хворим на лім- фогранулематоз (ЛГМ) групи високого ризику та з рефрактерністю до терапії, при ранніх та пізніх ре- цидивах; а також пацієнтам з раком молочної за- лози, саркомою м’яких тканин, пухлинами мозку, ретинобластомою, дрібноклітинним раком легені або яєчника, нейробластомою, саркомою Юїнга і герміногенними пухлинами [3]. Перелік захворю- вань, при яких може бути використана ТГСК, по- стійно розширюється [4], що зумовлює виникнен- ня проблем у системі охорони здоров’я, зокрема фі- нансових. На основі доступних нам літературних даних можна лише приблизно визначити обсяг держав- них фінансових інвестицій, необхідних для органі- зації центрів ТГСК на міжобласному рівні. Так, за даними онкофармакологічного департаменту про- тиракового центру Val d’Aurelle Montpellier (Фран- ція) [5], собівартість послуг за період, протягом яко- го проводили індукційний цикл хіміотерапії до кін- ця перебування в клініці після аутотрансплантації, в середньому становить 25 845 дол. США. Структу- ра цих витрат: 6453 дол. використано на медикамен- тозне забезпечення; 4720 — вартість трансфузійних засобів; 1865 — вартість лабораторних досліджень; 5585 — зарплата медичним працівникам; 774 — ви- трати на матеріали; 1211 — адміністративні витрати; 1111 — аптечні та складські витрати; 998 — аморти- заційні витрати та 1578 — інші витрати. Витрати на антибактеріальну терапію в середньому становили 1965 дол. (18%); на гранулоцитарний колонієсти- мулювальний фактор — 1590 (14%); на хіміотера- певтичне лікування — 1437 (13%), на трансфузій- не забезпечення — 4720 (42%), на харчування — 1191 (11%). Аналізуючи вищенаведені цифри, слід визнати, що найбільшу частку в структурі таких ви- трат становить вартість трансфузійного забезпечен- ня, а вартість антибактеріальної терапії, хіміотера- певтичного лікування і гранулоцитарного колоніє- стимулювального фактора майже однакові. Найбільш прості режими мобілізації ГСК з пе- риферичної крові, що застосовують найчастіше, базуються на введенні рекомбінантних (грануло- цитарного (ГКСФ) чи гранулоциторно-макрофа- гального (ГМКСФ)) колонієстимулювальних фак- торів [6]. Ці методи відрізняються за дозою — від 4,8 [7] до 16 мкг/кг/добу [8], однак однозначно не вирішено питання про оптимальну сумарну дозу та необхідну кількість введень [9]. Однак існують ме- тодики, в яких використовують ГКСФ у високих (24 мкг/кг/добу) дозах [10]. Китайські дослідники опублікували результати дворічного використан- ня ГКСФ при аутогенних трансплантаціях за про- токолом (HX-97), який передбачав 5-денне введен- ня фактора в середньодобових дозах і завершував- ся введенням ГКСФ в дозі 300 мкг/добу за 1,5 год до процедури лейкофорезу [11]. Проте деякі дослід- ники, базуючись на принципах фармакоекономі- МЕДИКО-ЕКОНОМІЧНІ ПІДХОДИ ДО ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ГЕМОПОЕТИЧНИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН Резюме. Висвітлені медико-економічні аспекти аутотрансплантації ге- мопоетичних стовбурових клітин (АТГСК) в онкогематологічній клініці, що зумовлено включенням вищезазначеної процедури до переліку стандарт- них протоколів лікування хворих онкогематологічного профілю в Україні на другому етапі надання медичної допомоги, яка має бути налагоджена в спеціалізованих закладах на міжобласному рівні. На основі даних наукової літератури з зазначеної проблеми показано, що проведення АТГСК потре- бує диференційованого підходу. І.В. Жулкевич Г.І. Климнюк Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського, Тернопіль Інститут онкології АМН України, Київ, Україна Ключові слова: трансплантація, гемопоетичні стовбурові клітини, медичні та економічні аспекти. Злоякісні новоутворення у дітей 358 о н к о л о Г И я • т. 7 • № 4 • 2 0 0 5 ки, вказують на економічні переваги використан- ня ГМКСФ перед ГКСФ, але тільки в посттранс- плантаційний період [12]. S. Richard і M.W. Schuster [13] в своєму огляді за- значають, що філграстим і сарграмостим як моно- терапія чи поєднано в різних комбінаціях скорочу- ють період нейтропенії та зменшують кількість пост- трансплантаційних інфекційних ускладнень, що забезпечує зниження собівартості аутогенних транс- плантацій. Водночас у численних дослідженнях ви- користання еритропоетину не виявлено його ефек- тивності в зменшенні кількості необхідних введень еритроцитів при аутогених трансплантаціях. Інтенсивно досліджується можливість клінічно- го застосування рекомбінантного людського ІЛ-1β [14] та тромбопоетину [15] у пацієнтів з раком мо- лочної залози, а також комбінованого використання топотекану й філграстиму в 24 педіатричних транс- плантаціях у дітей, хворих на медулобластому [16], що дає можливість досягти позитивного економіч- ного ефекту приблизно в 4000 дол. при перерахун- ку на одного пацієнта за рахунок більш швидкого і ефективного збору колекції, скорочення періоду нейтро- та тромбопенії. Ще одним шляхом отримання ГСК з периферич- ної крові є індукція їх надходження в кров’яне рус- ло цитостатиками, зокрема циклофосфамідом, що застосовується як в низьких (1,5 г/м2 поверхні тіла) дозах окремо [17, 18], так і в високих (4,0 г/м2) дозах в комбінації з факторами росту [19], а також іншими цитостатиками [20]. Хоча комбінація циклофосфа- міду та рекомбінантних факторів росту для багатьох центрів трансплантації є стандартною та регламен- тованою рекомендаціями на їх використання [21], R.K. Burt та співавтори [4] на основі аналізу даних 24 центрів трансплантації в Азії, Австралії, Європі та Північній Америці вказують, що смертність серед пацієнтів віком до 18 років внаслідок використан- ня комбінації циклофосфаміду та рекомбінантних факторів росту становить 2,6%. Чинниками можливого негативного впливу на створення необхідної колекції ГСК периферичної крові у дітей вважають малу масу тіла (менше 20 кг) [22], що і зумовило необхідність створення спеціаль- них методик [23] чи прогностичних систем [24]. У науковій літературі активно обговорюється ефективність диференційованого підходу до мобілі- зації ГСК периферичної крові в пацієнтів з різни- ми онкогематологічними захворюваннями. Дослід- ницька група [25] госпіталю De la Santa Creu i Sant Pau (Барселона) у хворих на ХМЛ використовує ін- тенсивний режим (протокол ICE) в більш як річний термін після встановлення діагнозу та менше 3,5 міс після неефективного лікування природним інтерфе- роном альфа. З цією ж метою у хворих на ХМЛ піс- ля терапії іматинібом внутрішньовенно вводять ци- тарабін (в дозі 2,0 г/добу), етопозид (0,2 г/добу) та циклофосфамід (1,0 г/добу) [26]. У хворих на ХМЛ у хронічній фазі та фазі акселерації після терапії іматинібом з високою ефективністю застосовують тільки філграстим, причому автори [27] вказують на мінімальну контамінацію трансплантату. A.P. Rapoport та співавтори [28] вважають, що оп- тимальним протоколом для процедури мобілізації в хворих на ЛГМ та лімфому є комбінація циклофос- фаміду та етопозиду з ГКСФ чи ГМКСФ. Дослідни- ки з університетської клініки у Брно [29] у хворих на ЛГМ та лімфоми пропонують використовувати протоколи MINE та VIM відповідно для досягнен- ня цитопенії з подальшою стимуляцією рекомбі- нантним ГКСФ в дозі від 5 до 16 мкг/кг/добу. Інші дослідницькі групи пропонують протоколи DHAP [30], D-TEC [31], MIME [32] та IEV [33]. Втім, на думку М. Benekli та співавторів [34], ви- користання в хворих на ЛГМ ритуксимабу протягом 6 міс, що передують збору колекції, призводить до зниження ефективності процедури мобілізації ГСК з периферичної крові (майже в 3 рази), подовжен- ня терміну приживлення та підвищення частоти розвитку інфекції після процедури трансплантації. Схожі висновки зробили і французькі дослідники [35] після вивчення поєднаного впливу флударабіну та циклофосфаміду в хворих на ХЛЛ за 69–377 днів до процедури мобілізації ГСК. K.A. Lerro та співавтори [19] вважають найбільш адаптованим введення циклофосфаміду в дозі 1,5 г/м2 на 10-ту добу та ГКСФ в дозі 10 мкг/кг починаючи з 7-ї доби у хворих на МХ, які не отримували при попе- редній терапії алкілувальних засобів. А. Corso та спі- вавтори [36] повідомляють про результати 6-річного застосування в 116 хворих на МХ 2 режимів мобіліза- ції: циклофосфаміду у високих дозах (4 г/м2) та прото- колу DCEP, в комбінації із ГКСФ у дозі 5 мг/кг/добу через 48 год після закінчення хіміотерапії. Визна- но, що протокол DCEP більш ефективний порівня- но з циклофосфамідом у високих дозах для активації викиду стовбурових клітин з кісткового мозку в пе- риферичне русло. В іншому повідомленні тієї ж до- слідницької групи [37] показано вищу ефективність DCEP порівняно з VAD за критеріями мобілізації та токсичності в хворих на МХ. М. Arland та співавтори [38], визнаючи недостат- ню ефективність мобілізації ГСК з периферичної крові в хворих на МХ циклофосфамідом та ГКСФ, вважають, що комбінація іфосфаміду та епірубі- цину з подальшою стимуляцією ГКСФ забезпечує мобілізацію достатньої кількості стовбурових клі- тин без значних побічних ефектів у пацієнтів з МХ. С. Straka та співавтори [39] частково підтверджують вищенаведене твердження, однак пропонують до- повнити таку комбінацію етопозидом. Активація ГСК у хворих на рак молочної зало- зи і оваріальний рак була досліджена після введен- ня доцетакселу в трьох дозах (100, 110 і 120 мг/м2) та ГКСФ (10 мг/кг/добу) [40]. Автори зробили вис- новок, що вивчені комбінації ефективні та безпеч- ні, характеризуються мінімальною токсичністю, що Злоякісні новоутворення у дітей 359о н к о л о Г И я • т. 7 • № 4 • 2 0 0 5 може бути використано для мобілізації ГСК в ам- булаторних умовах. Таким чином, аналіз даних літератури свідчить про необхідність диференційованого медико-еко- номічного підходу до трансплантації ГСК перифе- ричної крові в різних групах хворих онкогематоло- гічного профілю. ЛІТЕРАТУРА 1. Lipton JM. Peripheral blood as a stem cell source for hematopoietic cell transplantation in children: is the effort in vein? Pediatr Transplant 2003; 7 (Suppl 3): 65–70. 2. Стандарти в гематології / За ред ЯІ Виговської, ВЛ Новака / Львів, 2002. 165 с. 3. Gratwohl A. New developments in hematopoietic stem cell transplantation. Ther Umsch 2002; 59 (11): 571–6. 4. Burt RK, Fassas A, Snowden J, et al. Collection of hemato- poietic stem cells from patients with autoimmune diseases. BMT 2001; 28 (1): 1–12. 5. Pinguet F, Savelli K, Petit I, et al. Pharmaco-economic study of intensive chemotherapy with peripheral blood proge- nitor cell support for advanced breast cancer. Oncol Rep 2001; 8 (5): 1013–7. 6. Минимальные клинические рекомендации Европей- ского общества медицинской онкологии (ESMO). М, 2003. 80 с. 7. Tian H, Zhou SY. Clinical Study of Single-Dose G-CSF in Mobilization and Reconstruction of Allogeneic Peripheral Blood Stem Cell Transplantation. Ai Zheng 2003; 22 (12): 1325-9. 8. Klabusay M, Sukova V, Koristek Z, et al. Analysis of phe- notypes and kinetics of CD34+ cells and lymphocytes in donors of hematopoietic stem cells for allogenic transplantation. Cas Lek Cesk 2003; 142 (7): 410–6. 9. Cetin T, Arpaci F, Ozet A, et al. Stem cell mobilization by G-CSF in solid and hematological malignancies: single daily dose is better than split dose in obese patients. J Clin Apheresis 2003; 18 (3): 120–4. 10. Perez-Duenas B, Alcorta I, Estella J, et al. Safety and effi- cacy of high-dose G-CSF (24 microg/kg) alone for PBSC mobliza- tion in children. BMT. 2002; 30 (12) 6987–8. 11. Liu Т, et al. Effects of protocol HX-97 on mobilization, collection and hematopoietic reconstitution of peripheral blood stem cells transplantation. Hua Xi Yi Ke Da Xue Xue Bao 1999; 30 (4): 428–30. 12. Zumberg MS, Leather HL, Nejame C, et al. GM-CSF ver- sus G-CSF: engraftment characteristics, resource utilization, and cost following autologous PBSC transplantation. Cytotherapy 2002; 4 (6) 531–8. 13. Richard S, Schuster MW. Stem cell transplantation and he- matopoietic growth factors. Curr Hematol Rep 2002 1 (2): 103–9. 14. Обухова ЕЕ, Мелкова КН, Кончаловский МВ и др. Про- блемы трансплантации костного мозга и стволовых клеток периферической крови: Использование рекомбинантного человеческого интерлейкина-1β для мобилизации, сбора и аутотрансплантации стволовых клеток периферической кро- ви. Матер Всерос конфер с международным участием 19–21 января 1999 г. М, 1999: 78–9. 15. Gajewski JL, Rondon G, Donato ML, et al. Use of throm- bopoietin in combination with chemotherapy and granulocyte colo- ny-stimulating factor for peripheral blood progenitor cell mobiliza- tion. Biol Blood Marrow Transplant 2002; 8 (10): 550–6. 16. Yeoh EJ, Cunningham JM, Yee GC, еt al. Topotecan-fil- grastim combination is an effective regimen for mobilizing periphe- ral blood stem cells. BMT 2001; 28 (6): 563–71. 17. Deliliers GL, Annaloro C, Marconi M, et al. Harvesting of au- tologous blood stem cells after a mobilising regimen with low-dose cyclophosphamide. Leuk. Lymphoma 2002; 43 (10): 1957–60. 18. Jantunen E, Putkonen M, Nousiainen T, et al. Low-dose or intermediate-dose cyclophosphamide plus granulocyte colony- stimulating factor for progenitor cell mobilisation in patients with multiple myeloma. BMT 2003; 31 (5):347–51. 19. Lerro KA, Medoff E, Wu Y, et al. A simplified approach to stem cell mobilization in multiple myeloma patients not previously treated with alkylating agents. BMT 2003; 32 (12): 1113–7. 20. Trneny M, Apltauerova M, Mares P, et al. Intensive thera- py with paclitaxel (Taxol) and cyclophosphamide followed by ad- ministration of G-CSF as a mobilization regimen in patients with breast carcinoma and indications for autologous hematopoietic cell transplantation. Sb Lek 2002; 103 (3): 349–57. 21. Pagliuca A, Carrington PA, Pettengell R, et al. Guidelines on the use of colony-stimulating factors in haematological malig- nancies. Br J Haematol 2003; 123 (1): 22–33. 22. Sevilla J, Gonzalez-Vicent M, Madero L, et al. Large volu- me leukapheresis in small children: safety profile and variables affecting peripheral blood progenitor cell collection. BMT 2003; 31 (4): 263–7. 23. Koristek Z, Sterba J, Havranova D, Mayer J. Technique for PBSC harvesting in children of weight under 10 kg. BMT 2002; 29 (1): 57–61. 24. Witt V, Fischmeister G, Scharner D, et al. Collection ef- ficiencies of MNC subpopulations during autologous CD34+ pe- ripheral blood progenitor cell (PBPC) harvests in small children and adolescents. J Clin Apheresis 2001; 16 (4): 161–8. 25. Carrasco M, Sureda A, Martinez C, et al. Prognostic fac- tors influencing feasibility of cytogenetic and molecular analysis in leukapheresis products in chronic myelogenous leukemia pa- tients. Ann Hematol 2002; 81 (12): 710–6. 26. Meng FY, Sun J, Liu QF, et al. Autogeneic peripheral blood hemopoietic stem cell transplantation for CML with imatinib me- sylate-induced negative Ph-chromosome. Di Yi Jun Yi Da Xue Xue Bao 2003; 23 (12): 1301–2, 1306. 27. Kreuzer KA, Kluhs C, Baskaynak G, et al. Filgrastim-in- duced stem cell mobilization in chronic myeloid leukaemia patients during imatinib therapy: safety, feasibility and evidence for an effi- cient in vivo purging. Br J Haematol 2004; 124 (2): 195–9. 28. Rapoport AP, Meisenberg B, Sarkodee-Adoo C, et al. Au- totransplantation for advanced lymphoma and Hodgkin’s disease followed by post-transplant rituxan/GM-CSF or radiotherapy and consolidation chemotherapy. BMT 2002; 29 (4): 303–12. 29. Mayer J, et al. Ifosfamide- and etoposide-based chemo- therapy as salvage and mobilizing regimens for poor prognosis lym- phoma. Eur J Haematol 2001; 64 (suppl): 21–7. 30. Pavone V, Gaudio F, Guarini A, et al. Mobilization of pe- ripheral blood stem cells with high-dose cyclophosphamide or the DHAP regimen plus G-CSF in non-Hodgkin’s lymphoma. BMT 2002; 29 (4): 285–90. 31. Tutschka PJ, Bilgrami SA, Feingold JM, et al. Cytoreduc- tion and stem cell mobilization with a regimen of paclitaxel, etopo- side and cyclophosphamide followed by autologous transplantation using a preparative regimen of busulfan, etoposide and cyclophos- phamide for patients with advanced lymphoma. Acta Haematol 2001; 105 (4): 222–32. 32. Aurlien E. Combination chemotherapy containing mi- toguazone, ifosfamide, methotrexate, etoposide (MIME) and G- CSF efficiently mobilize peripheral blood progenitor cells in heavi- ly pre-treated relapsed lymphoma patients. Eur J Haematol 2001; 64 (suppl): 14–20. 33. O’Connell N. Effective progenitor cell mobilization in lym- phoproliferative disorders using ifosfamide, epirubicin and etopo- side (IEV). Eur J Haematol 2001; 64 (suppl): 33–6. 34. Benekli M, Hahn T, Shafi F, et al. Effect of rituximab on peripheral blood stem cell mobilization and engraftment kinetics in non-Hodgkin’s lymphoma patients. BMT 2003; 32: 139–43. 35. Tournilhac O, Cazin B, Lepretre S, et al. Impact of front- line fludarabine and cyclophosphamide combined treatment on Злоякісні новоутворення у дітей 360 о н к о л о Г И я • т. 7 • № 4 • 2 0 0 5 peripheral blood stem cell mobilization in B-cell chronic lympho- cytic leukemia. Blood 2004; 103 (1): 363–5. 36. Corso A., Arcaini L, Caberlon S, et al. A combination of dexamethasone, cyclophosphamide, etoposide, and cisplatin is less toxic and more effective than high-dose cyclophosphamide for pe- ripheral stem cell mobilization in multiple myeloma. Haematolo- gica 2002; 87 (10): 1041–5. 37. Lazzarino M, Corso A, Barbarano L, et al. DCEP is an ef- fective regimen for peripheral blood stem cell collection in multi- ple myeloma. BMT 2001; 28 (9): 835–9. 38. Arland M, Leuner S, Lange S, et al. Ifosamide, epirubicin and granulocyte colony-stimulating factor: a regimen for successful mobilization of peripheral blood progenitor cells in patients with multiple myeloma. Hematol Oncol 2001; 19 (2): 59–66. 39. Straka C, Hebart H, Adler-Reichel S, et al. Blood stem cell collections after mobilization with combination chemothera- py containing ifosfamide followed by G-CSF in multiple myelo- ma. Oncology 2003; 65 (suppl 2): 94–8. 40. Laport GG, Fleming GF, Waggoner S, et al. A phase II tri- al of docetaxel for peripheral blood stem cell mobilization for pa- tients with breast cancer and ovarian cancer. BMT 2001; 27 (7): 677–81. medical and economic approaches to transplantation of hematopoietic stem cells I.V. Zhulkevich, G.I. Klimnyuk Summary. Medical and economic aspects are elucidated as concerns the autotransplantation of hematopoietic stem cells (auto-THSC) in oncohematologic clinic. The need to study this issue deals with the fact that this method was included in the list of standard protocols for treatment of oncohematologic patients in Ukraine at the second stage of medical assistance that has to be established in specialized medical facilities at the inter-oblast level. Based on scientific literature dealing with the above issue, it is shown that auto-THSC needs to be applied selectively. Key Words: transplantation, hematopoietic stem cells, medical and economic aspects. Адреса для листування: Жулкевич І.В. E-mail: ivz@schoolboy.com.ua

Медико-економічні підходи до трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин

Репозитарії

Схожі ресурси