Методи радіонуклідної діагностики у хворих на рак молочної залози
У лекції описане використання методів радіонуклідної діагностики для вирішення завдань клінічної мамології. Розглянута роль радіонуклідних методів у візуалізації пухлин молочної залози, регіонарних, віддалених метастазів. Описана роль лімфосцинтиграфії в детектуванні сторожових (сигнальних) лімфатич...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19701 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Методи радіонуклідної діагностики у хворих на рак молочної залози / О.В. Щербіна // Онкологія. — 2009. — 11, N 4. — С. 298-301. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-19701 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-197012011-05-13T12:04:56Z Методи радіонуклідної діагностики у хворих на рак молочної залози Щербіна, О.В. Лекция У лекції описане використання методів радіонуклідної діагностики для вирішення завдань клінічної мамології. Розглянута роль радіонуклідних методів у візуалізації пухлин молочної залози, регіонарних, віддалених метастазів. Описана роль лімфосцинтиграфії в детектуванні сторожових (сигнальних) лімфатичних вузлів. Ключові слова: рак молочної залози, мамосцинтиграфія, лімфосцинтиграфія, остеосцинтиграфія, сигнальний лімфовузол. In a lecture the use of methods of radionuclide diagnostics for the decision of tasks of clinical mammology is described. The role of radionuclide methods in visualization of tumours of breast, regional and remote metastases is considered. The role of lymphoscintigraphy in detection of sentinel nodes is described. Key Words: breast cancer, mammoscintigraphy, lymphoscintigraphy, bone scan, sentinel lymph nodes. 2009 Article Методи радіонуклідної діагностики у хворих на рак молочної залози / О.В. Щербіна // Онкологія. — 2009. — 11, N 4. — С. 298-301. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19701 uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Лекция Лекция |
| spellingShingle |
Лекция Лекция Щербіна, О.В. Методи радіонуклідної діагностики у хворих на рак молочної залози |
| description |
У лекції описане використання методів радіонуклідної діагностики для вирішення завдань клінічної мамології. Розглянута роль радіонуклідних методів у візуалізації пухлин молочної залози, регіонарних, віддалених метастазів. Описана роль лімфосцинтиграфії в детектуванні сторожових (сигнальних) лімфатичних вузлів. Ключові слова: рак молочної залози, мамосцинтиграфія, лімфосцинтиграфія, остеосцинтиграфія, сигнальний лімфовузол. |
| format |
Article |
| author |
Щербіна, О.В. |
| author_facet |
Щербіна, О.В. |
| author_sort |
Щербіна, О.В. |
| title |
Методи радіонуклідної діагностики у хворих на рак молочної залози |
| title_short |
Методи радіонуклідної діагностики у хворих на рак молочної залози |
| title_full |
Методи радіонуклідної діагностики у хворих на рак молочної залози |
| title_fullStr |
Методи радіонуклідної діагностики у хворих на рак молочної залози |
| title_full_unstemmed |
Методи радіонуклідної діагностики у хворих на рак молочної залози |
| title_sort |
методи радіонуклідної діагностики у хворих на рак молочної залози |
| publisher |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Лекция |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19701 |
| citation_txt |
Методи радіонуклідної діагностики у хворих на рак молочної залози / О.В. Щербіна // Онкологія. — 2009. — 11, N 4. — С. 298-301. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ŝerbínaov metodiradíonuklídnoídíagnostikiuhvorihnarakmoločnoízalozi |
| first_indexed |
2025-07-02T20:33:27Z |
| last_indexed |
2025-07-02T20:33:27Z |
| _version_ |
1836568708201316352 |
| fulltext |
ËÅÊÖÈß
298 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 4 • 2 0 0 9
Захворюваність і смертність від раку молочної
залози (РМЗ) серед жіночого населення продовжу-
ють неухильно зростати як у нашій країні, так і за
кордоном. У зв’язку з цим актуальними залиша-
ються рання діагностика і вибір оптимальної такти-
ки лікування у хворих на РМЗ. Для вирішення цих
зав дань продовжуються пошук, розробка і впровад-
ження різноманітних методів діагностики, спро-
можних виявляти наявність і прогресування пух-
линного процесу. Поряд з клінічними методами
важливу роль у хворих на рак РМЗ відіграють мето-
ди радіонуклідної діагностики [1, 2].
Мамосцинтиграфія. Серед методів променевої
діагностики РМЗ найбільшого поширення на-
були мамографія та ультразвукове дослідження.
Проте методи недостатньо специфічні і не завж-
ди вирішують задачі клінічної мамології. Тому
все більшого значення в клінічній практиці
набуває мамосцинтиграфія — радіонуклідний ме-
тод візуалізації пухлин молочної залози з вико-
ристанням туморотропних радіофармпрепаратів
(РФП) [3, 4]. Для мамосцинтиграфії застосовують-
ся наступні РФП: хлорид талію 201TlCl, 99mTc-MIBI
(метоксіізобутилізонітрил), 99mTc-тетрафосмін,
18F-фтордеоксиглюкоза (18F-ФДГ) та ін.
Накопичення талію визначається високою
спорідненістю до нього Na+/K+-АТФази. Хло-
рид талію активно накопичується в життєздатній
тканині пухлинного вузла молочної залози. Завдя-
ки високій екстракції з кровотоку хлорид талію
накопичується у вузлі РМЗ уже в перші хвили-
ни після внутрішньовенного введення, після чого
висока активність РФП у вузлі залишається про-
тягом кількох годин. Препарат акумулюється та-
кож в метастазах (Мт) у лімфатичних вузлах (ЛВ).
Недоліки РФП — висока вартість, низька енергія
випромінювання; за рахунок розсіювання гамма-
квантів одержують зображення недостатньо
високої якості.
99mTc-MIBI накопичується в пухлині також про-
тягом перших хвилин після ін’єкції РФП. Препарат
накопичується в клітинах, багатих мітохондріями.
Проникнення молекули 99mTc-MIBI з крові че-
рез клітинну мембрану носить характер пасивної
дифузії по градієнту концентрації. Проникність
ендотелію кровоносного русла для 99mTc-MIBI ви-
сока. Поєднання цих механізмів забезпечує висо-
ке захоплення та тривалу внутрішньоклітинну за-
тримку препарату та фрагментів його метаболізму
в пухлинній тканині.
Механізм накопичення 99mTc-тетрафосміну
подібний до 99mTc-MIBI і залежить від сарколемно-
го та мітохондріального потенціалу. Для препара-
ту є характерним високе захоплення при першому
ж проходженні пухлинного кровоносного русла, і
кровотік є лімітуючим фактором для абсолютної
кількості РФП, що накопичується в клітині. Як
99mTc-MIBI, так і 99mTc-тетрафосмін накопичують-
ся як в первинній пухлині молочної залози, так і
в Мт у ЛВ.
18F-ФДГ є на початковому етапі метаболічного
шляху глюкози (до стадії синтезу 18F-ФДГ-фосфату)
практично повним аналогом звичайної глюко-
зи, міченим 18F. Накопичення РФП у тканинах
відображає швидкість утилізації ними глюкози.
Оскільки пухлинна тканина як первинної пухлини,
так і Мт відрізняється від оточуючої непухлинної
тканини значно підсиленими як мембранним транс-
портом, так і внутрішньоклітинним метаболізмом
глюкози, то акумуляція РФП може бути вико-
ристана для візуалізації пухлин та їх Мт. Проте
підвищене накопичення 18F-ФДГ не характерне
виключно для пухлинної тканини, тому можливі
хибнопозитивні висновки, в першу чергу при
наявності запальних процесів. Оскільки 18F-ФДГ є
позитронвипромінюючим РФП, то для дослідження
необхідно мати позитронний емісійний томограф.
99mTc-MIBI та 99mTc-тетрафосмін не є маркера-
ми проліферетивної активності пухлинного вузла.
Достовірно корелює з проліферативною активністю
клітин накопичення 18F-ФДГ та 201TlCl.
Дослідження бажано виконувати на 6–9-й день
від початку менструації, коли спостерігається най-
менша функціональна активність залозистої тка-
нини і фонова активність у нормальній тканині
найнижча. Пацієнткам внутрішньовенно вводять
500–600 МБк 99mTc-MIBI або Tc-тетрафосміну,
100–120 МБк 201TlCl, 300–370 МБк 18F-ФДГ. При
проведенні сцинтиграфічних досліджень засто-
совують універсальні чи спеціалізовані гамма-
МЕТОДИ РАДІОНУКЛІДНОЇ
ДІАГНОСТИКИ У ХВОРИХ
НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
Резюме. У лекції описане використання методів радіонуклідної діагностики
для вирішення завдань клінічної мамології. Розглянута роль радіонуклідних
методів у візуалізації пухлин молочної залози, регіонарних, віддалених
метастазів. Описана роль лімфосцинтиграфії в детектуванні сторожо-
вих (сигнальних) лімфатичних вузлів.
О.В. Щербіна
Національна медична академія
післядипломної освіти
ім. П.Л. Шупика МОЗ України,
Київ, Україна
Ключові слова: рак молочної
залози, мамосцинтиграфія,
лімфосцинтиграфія,
остеосцинтиграфія, сигнальний
лімфовузол.
ËÅÊÖÈß
299Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 4 • 2 0 0 9
камери, однофотонні емісійні комп’ютерні то-
мографи. Мамосцинтиграфія виконується або
як ізольована сцинтиграфія власне молочних за-
лоз, або як поліпозиційна сцинтиграфія грудної
клітки, яка дозволяє діагностувати пухлини залоз
та регіонарні Мт. Можна виконувати однофотонну
емісійну комп’ютерну томографію ділянки молоч-
них залоз та грудної клітки. При проведенні планар-
ного дослідження бажано, щоб досліджувана залоза
вільно звисала зі столу при сагітальному розміщенні
детектора гамма-камери по відношенню до тіла
пацієнтки.
При наявності злоякісної пухлини на сцинти-
грамах візуалізується осередок гіперфіксації РФП,
при застосуванні найпоширенішого препара-
ту 99mTc-MIBI значення «вузол/фон» варіює в ме-
жах 1,25–1,4, але може досягати і більш високих
показників. Достатньою є візуальна констатація
вогнища підвищеного включення препарату.
Чутливість мамосцинтиграфії може досягати 95%.
За допомогою сцинтиграфії з вищевказаними
РФП діагностують також метастатичне ураження
регіонарних ЛВ, у першу чергу аксилярних. В ураже-
них ЛВ спостерігають осередки гіперфіксації РФП.
Діагностика Мт у парастернальних ЛВ, особ ливо
лівобічних при застосуванні 201TlCl, 99mTc-MIBI та
Tc-тетрафосміну проблематична із-за накопичен-
ня препаратів у міокарді.
Радіонуклідні методи ідентифікації сторожових
ЛВ. При проведенні лімфаденектомії аксилярної
ділянки Мт у ЛВ при патогістологічному дослідженні
виявляють приблизно у третини пацієнток.
Таким чином, Мт у регіонарних ЛВ відсутні
в переважної більшості пацієнток і профілактична
лімфаденектомія з її можливими ускладнення-
ми (лімфостаз, лімфедема, втрата чутливості пев-
них ділянок шкіри руки, гірше загоєння ран)
у цих хворих є непотрібною. Ця операція, крім
того, збільшує фінансові затрати на лікування та
реабілітацію. При застосуванні концепції сторожо-
вого ЛВ можна уникнути ускладнень, пов’язаних
з проведенням лімфаденектомії. Для успішного
застосування концепції сторожових ЛВ необхідні
спеціальний добір пацієнтів, ефективні препарати-
маркери і певний хірургічний досвід. Ключовим
є міждисциплінарний підхід — співпраця хірурга,
радіолога, патогістолога.
Ідентифікація і гістологічне дослідження сторо-
жових ЛВ показане більшості пацієнток. Протипо-
казанням є збільшені аксилярні ЛВ, що визначають-
ся пальпаторно; пацієнтки з великими пухлинами
молочної залози — максимальний розмір > 5 см (ви-
сокий ризик наявності Мт): клітини пухлини можуть
закупорювати лімфатичні протоки або повністю
руйнувати ЛВ, що зумовлює неінформативність
дослідження; пацієнтки з протоковим раком in situ
(низька вірогідність регіонарного метастазування);
будь-які стани, що можуть змінювати природний
відтік лімфи від пухлини (попередні реконструктивні
операції на молочній залозі (силіконові протези, ма-
мопластика) або в аксилярній ділянці).
Передопераційна променева терапія може не-
гативно впливати на лімфатичні протоки і при-
звести до хибнонегативних результатів. Пацієнтки
з мультицентричними пухлинами, особливо в різних
квадрантах залози, є поганими кандидатами для
дослідження, оскільки лімфовідтік може відбуватися
різними шляхами.
Для точного визначення розміщення сторожо-
вого ЛВ поєднують лімфосцинтиграфію, детекцію
гамма-зондом і візуалізацію за допомогою синьки.
Переваги радіонуклідних методів детектування сто-
рожових ЛВ: дозволяють виявити локалізацію сторо-
жових ЛВ через шкіру; сторожовий ЛВ може бути ви-
далений через невеликий розріз; при розрізі тканин
можна контролювати локалізацію ЛВ та напрямок
розрізу; завжди можна впевнитися, що був видале-
ний саме сторожовий ЛВ; є можливість виявити інші
ЛВ, що накопичують радіоколоїд, перевірити чисто-
ту операційного поля; висока чутливість у виявленні
сторожових ЛВ [5].
Лімфосцинтиграфію виконують за добу до
біопсії. Застосовують РФП — радіоколоїди, мічені
технецієм. Оптимальним РФП є Nanocoll. РФП
вводять внутрішньошкірно, підшкірно, в пухли-
ну, перитуморально активністю 60 МБк. Безпо-
середньо після ін’єкції радіоколоїду проводиться
динамічна сцинтиграфія. Запис радіодіагностичної
інформації здійснюється протягом 45 хв: перші
15 хв — 6 кадрів/хв (10 с на кадр), наступні
30 хв — 1 кадр/хв. Матриця збору та відображення
діагностичної інформації — 256 х 256 пікселів. Че-
рез 1–2 год виконують статичне дослідження (мат-
риця — 256 х 256 пікселів, 5 хв на проекцію). Мож-
на зробити відкладену сцинтиграму через 16–24 год.
При обробці динамічного дослідження вибира-
ють зони інтересу, одержують криву активність —
час, яка відображає кліренс РФП з місця ін’єкції.
На шкірі відзначають локалізацію сторожового
ЛВ. Завдяки застосуванню лімфосцинтиграфії точ-
но визначається басейн лімфовідтоку. Ця методи-
ка дозволяє виявити пацієнток з неаксилярними
сторожовими ЛВ, зокрема у внутрішньогрудному
лімфатичному колекторі.
Наступного дня внутрішньошкірно вводять
0,5–1 мл синьки. Через 10 хв після введення синь-
ки розпочинають обстеження ділянки дренуючо-
го лімфатичного колектора за допомогою гамма-
детектора для виявлення ділянки підвищеної
радіоактивності, що відповідає локалізації сто-
рожового ЛВ. Локалізація сторожового ЛВ
контролюється за допомогою портативного гамма-
зонда (Neoprobe-1000, -1500, -2000 та ін.). Над
проекцією вузла виконують невеликий розріз шкіри,
препарують підшкірну жирову клітковину, знахо-
дять забарвлені в синій колір лімфатичні судини, які
впадають у забарвлений ЛВ. Це і є сторожовий ЛВ.
Радіоактивність сторожового ЛВ повинна більше
ËÅÊÖÈß
300 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 4 • 2 0 0 9
ніж у 3 рази перевищувати рівень радіоактивності
оточуючих вузол тканин. Він видаляється і прово-
диться гістологічне дослідження. Основними пере-
вагами біопсії сторожового ЛВ є його прогностич-
на цінність щодо відсутності Мт у лімфатичному
колекторі і здатність ідентифікувати один ЛВ, у яко-
му найімовірніше містяться Мт пухлини. Після ви-
далення ЛВ радіоактивність рани знижується до фо-
нових величин. Якщо у вузлі не знаходять злоякісних
клітин, решту вузлів колектора не видаляють. Пе-
ред зашиванням хірургічної рани хірург ретельно
обстежує ділянку повторно, тому що сторожових ЛВ
може бути декілька. При такому підході порівняно
з аксилярною лімфаденектомією відсутні ускладнен-
ня (лімфостаз руки, погіршення функціонального
стану верхньої кінцівки та ін.).
За наявності в ЛВ мікрометастазів виконується
регіонарна лімфаденектомія. Порівняльні
дослідження з використанням гамма-камери
і гамма-зонда показали, що сторожовий ЛВ мож-
на ідентифікувати в 98% випадків лише за допомо-
гою гамма-зонда.
Питання застосування лімфосцинтиграфії
після передопераційної хіміотерапії є дискусійним.
Лімфатичні судини можуть реагувати на хіміотерапію
фіброзом і облітерацією, що призводить до зміни ха-
рактеру дренування, і, як наслідок, до хибнонега-
тивних результатів.
Радіонуклідна діагностика Мт у скелеті. Се-
ред віддалених Мт найчастіше відзначають Мт
у скелеті. Найбільш чутливі методи діагностики
Мт у скелеті — остеосцинтиграфія та однофотон-
на емісійна комп’ютерна томографія (ОФЕКТ)
з фосфатними сполуками, міченими технецієм.
Вони дозволяють діагностувати Мт на доклінічній
стадії розвитку. Використовують РФП: мети-
лендифосфонат, пірофосфат, мічені технецієм.
Препарати вводять у вену активністю 500–
600 МБк. Дослідження виконують через 3 год після
ін’єкції РФП. Спеціальна підготовка пацієнток
полягає у випорожненні сечового міхура пе-
ред дослідженням кісток тазу. При дослідженні
хворих на планарних гамма-камерах проводять
поліпозиційну сцинтиграфію. При наявності од-
нофотонного емісійного комп’ютерного томографа
проводять сканування всього скелета в передній і
задній проекціях. Після одержання планарних зоб-
ражень виконують ОФЕКТ уражених та підозрілих
ділянок. У нормі через 3 год після ін’єкції на фоні
порівняно рівномірного розподілу радіонукліда
в кістках відзначається підвищене накопичення
препарату в області основи черепа, ребер, кутів та
країв лопаток, хребців, кісток тазу, метаепіфізарних
відділів трубчатих кісток. Але на фоні рівномірного
розподілу фосфатів у вищевказаних ділянках ске-
лета вогнища ураження візуалізуються достатньо
чітко. Підвищене накопичення препарату протягом
усього дослідження спостерігається також у нирках
та сечовому міхурі.
При комп’ютерній обробці результатів
радіонуклідних досліджень визначають рівень на-
копичення РФП у виділених зонах інтересу. Рівень
накопичення препарату 150% і вище вважають озна-
кою наявності Мт. РМЗ дає переважно остеолітичні
Мт, остеобластичні та змішані відзначають значно
рідше. Для остеобластичних Мт характерні високі
рівні накопичення РФП, для остеолітичних — знач-
но нижчі. При швидкопрогресуючих літичних Мт
можуть візуалізуватися «холодні» вогнища.
ОФЕКТ виконують відразу після завершення пла-
нарного дослідження. При проведенні ОФЕКТ про-
водять збір інформації на матрицю розміром 64 х 64
або 128 х 128 пікселів при програмно-керованому
русі детектора томографа навкруги поздовжньої осі
тіла пацієнта по круговій, еліптичній або контурно-
адаптованій орбіті. Всього збирають 60–64 проекції
при використанні матриці збору та відображення
інформації 64 х 64 піксела та 120–128 проекцій
при зборі на матрицю 128 х 128 пікселів. За
сукупністю двовимірних проекцій проводиться
реконструкція зрізів розподілу РФП. На серіях зрізів
чітко візуалізуються вогнища гіперфіксації РФП
відповідно до локалізації Мт. Згідно з результатами
власних досліджень чутливість остеосцинтиграфії
в діагностиці Мт — близько 90%, ОФЕКТ — 95%.
Застосування остеосцинтиграфії та ОФЕКТ
дозволяє в більш ранні терміни виявити Мт та роз-
почати лікування (дистанційна променева терапія,
лікування 89Sr-хлоридом та іншими остеотропними
РФП). Крім того, кількісна сцинтиграфія дає уявлен-
ня про активність Мт процесу, що дозволяє прово-
дити контроль за ефективністю лікування. Повторні
дослідження дають змогу оцінити динаміку Мт про-
цесу. При ефективному лікуванні значно знижують-
ся рівні накопичення РФП (не менше ніж на 40%),
зменшується кількість вогнищ з гіперфіксацією
фосфатів, мічених технецієм. Слід відзначити, що
у деяких хворих протягом 3 міс після введення 89SrCl2
може відзначатися тимчасове підсилення акумуляції
99mTc-метилендифосфонату у Мт-осередках як про-
яв активної регенерації кісткової тканини (фено-
мен «спалаху»). У таких хворих МРТ-дослідження
дає картину променевого ушкодження і регре-
су кісткового Мт та показує, що це не прояв про-
гресування пухлинного процесу. Відзначається
кореляція між радіонуклідними та клінічними дани-
ми. Відбувається зниження в сироватці крові рівня
пухлинних маркерів. Повторні дослідження також
дають змогу візуалізувати нові Мт-осередки, кон-
статувати прогресування процесу.
С л і д в і д з н а ч и т и , щ о ф о с ф а т и , м і ч е н і
технецієм, — недостатньо специфічні остеотропні
РФП. Поряд з підвищеним накопиченням у Мт
спостерігається підвищене включення фосфатів
при запальних процесах (артрити, остеомієліти,
спондиліти та ін.). Тому важливо враховувати анам-
нез, клінічну картину, в сумнівних випадках до-
повнювати дослідження сцинтиграфією з тумо-
ËÅÊÖÈß
301Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 4 • 2 0 0 9
ротропними РФП, наприклад, 99mTc-(V)DMSA,
99mTc-MIBI або іншими методами променевої
діагностики. ОФЕКТ, яка більш точно виявляє
анатомічну локалізацію кісткових уражень, у дея-
ких випадках дозволяє проводити диференціальну
діагностику злоякісних та доброякісних процесів
у поперековому відділі хребта. Так, ураження ніжок
хребців, як правило, носять злоякісний характер
(вірогідність злоякісності > 87%). Крім того, при
ураженні більше ніж однієї зони хребця процес у
більшості випадків злоякісний. Ураження суглобо-
вих поверхонь носить в основному доброякісний
характер. При ураженні виключно тіла хреб-
ця більш висока вірогідність злоякісного проце-
су. Знання цих закономірностей може допомогти
в диференціальній діагностиці уражень хребців.
Остеосцинтиграфія та ОФЕКТ на кілька
місяців випереджають виявлення Мт порівняно
з рентгенографією. Мт вогнища із-за підвищеного
метаболізму активно накопичують РФП, що
дозволяє виявити їх радіонуклідними методами
значно раніше, до розвитку значних деструктив-
них змін у кістковій тканині, коли може бути ефек-
тивним лікування. Крім того, радіонуклідні ме-
тоди дослідження дозволяють одержати зобра-
ження всього скелета, що дуже важливо у хворих
з підозрою на множинні Мт. Дослідження хворих
необхідно розпочинати з радіонуклідних методів,
при множинних Мт додаткових досліджень мож-
на не проводити. При поодиноких ураженнях з ме-
тою диференціальної діагностики дослідження до-
повнюють рентгенографією та/або МРТ
ОФЕКТ за об’ємом діагностичної інформації знач-
но перевершує планарну сцинтиграфію, забезпечує
тривимірну візуалізацію розподілу радіонукліда.
Порівняно з планарною сцинтиграфією ОФЕКТ
дозволяє діагностувати Мт менших розмірів,
підвищує ефективність діагностики.
Таким чином, методи радіонуклідної діагностики
відіграють важливу роль у хворих на РМЗ. Необхідні
пошуки нових РФП для діагностики первинних пух-
лин та їх Мт, ефективна комбінація методів ядерної
медицини та променевої діагностики для вирішення
актуальних завдань клінічної мамології.
ЛІТЕРАТУРА
1. Радионуклидная диагностика / Под ред ЮБ Лишмано-
ва, ВИ Чернова / Томск: STT, 2004. 394 с.
2. Nuclear Oncology: diagnosis and therapy / Eds: I Khalkhaly,
J Maublant, S Goldsmith / Philadelphia: Lippincott Williams &
Wilkins, 2001. 563 p.
3. Усов ВЮ, Ряннель ЮЭ, Михайлович ЯМ и др. Маммо-
сцинтиграфия: основы, методики, клиническое применение.
Мед радиол радиацион безопасность 1999; 44 (3): 72–82.
4. Manni L, Rambaldi P, Procaccini E, et al. Scintimammography
with Technetium-99m Tetraphosmin in the diagnosis of breast cancer
and lymph node metastases. Eur J Nucl Med 1996; 23 (8): 932–9.
5. Шишкина ВВ, Король ПА. Лимфосцинтиграфия в он-
кологии. Онкология 2005; 7 (2): 96–100.
METHODS OF RADIONUCLIDE
DIAGNOSTICS IN PATIENTS WITH
BREAST CANCER
O.V. Shcherbina
Summary. In a lecture the use of methods of radionuclide
diagnostics for the decision of tasks of clinical mammology
is described. The role of radionuclide methods in
visualization of tumours of breast, regional and remote
metastases is considered. The role of lymphoscintigraphy
in detection of sentinel nodes is described.
Key Words: breast cancer, mammoscintigraphy,
lymphoscintigraphy, bone scan, sentinel lymph nodes.
Адреса для листування:
Щербіна О.В.
04112, Київ, вул. Дорогожицька, 9
НМАПО ім. П.Л. Шупика, кафедра радіології
|