Оптимізація структури переробної промисловості України за критеріями підвищення технологічності виробництв і зниження їх імпортозалежності

Повоєнна відбудова економіки України має базуватися на нових пріоритетах розвитку. Передусім ідеться про структурну трансформацію переробної промисловості як ключового сегмента економіки в напрямі збільшення вагомості виробництв із вищою доданою вартістю, соціально-економічною ефективністю, функціон...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2024
Автори:	Іщук, С.О., Созанський, Л.Й.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2024
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197138
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Оптимізація структури переробної промисловості України за критеріями підвищення технологічності виробництв і зниження їх імпортозалежності / С.О. Іщук, Л.Й. Созанський // Економіка промисловості. — 2024. — № 1 (105). — С. 16-38. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-197138
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1971382024-04-19T19:00:07Z Оптимізація структури переробної промисловості України за критеріями підвищення технологічності виробництв і зниження їх імпортозалежності Іщук, С.О. Созанський, Л.Й. Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Повоєнна відбудова економіки України має базуватися на нових пріоритетах розвитку. Передусім ідеться про структурну трансформацію переробної промисловості як ключового сегмента економіки в напрямі збільшення вагомості виробництв із вищою доданою вартістю, соціально-економічною ефективністю, функціонування яких забезпечуватиме відновлення міжсекторальних зв’язків, зниження імпортозалежності, підвищення технічної обороноздатності країни та соціальних стандартів життя населення. Метою статті є оптимізація структури випуску і структури валової доданої вартості (ВДВ) переробної промисловості України та структури проміжного споживання (у розрізі вітчизняної та імпортної складових) переробних виробництв. На підставі дослідження взаємозв’язків між показниками економічної ефективності вітчизняної переробної промисловості та технологічної структури її випуску (у розрізі 16 виробництв) встановлено, що впродовж 2013-2021 рр. під впливом неекономічних чинників відбулося суттєве зменшення частки середньо-високотехнологічних виробництв (передусім хімічних і машинобудівних) у випуску промисловості при одночасному зменшенні частки ВДВ у випуску цих виробництв. На базі одержаної аналітичної інформації з використанням авторського методичного інструментарію та досвіду попередніх досліджень виконано оптимізацію структури випуску і ВДВ переробної промисловості України за критерієм підвищення технологічності. Цільовим функціоналом такої оптимізації обрано зростання ефективності переробної промисловості України (вираженої показником частки ВДВ у випуску) до рівня Польщі. За підсумками детального кореляційного аналізу взаємозв’язків між значеннями показників імпортозалеж¬ності та економічної ефективності вітчизняних переробних виробництв виявлено низку негативних особливостей функціонування останніх, зокрема: поглиблення імпортозалежності базових і стратегічних сегментів промисловості, нарощування обсягів виробництва продукції на основі давальницької сировини та ін. Виходячи з критерію зниження імпортозалежності всіх виробництв, але передусім середньо-високотехнологічних, змодельовано таку структуру проміжного споживання (у розрізі імпортної та вітчизняної складових у витратах) виробництв, за якої показник частки ВДВ у випуску переробної промисловості України відповідатиме рівню Польщі. Результати моделювання формують науковий базис для стратегічного планування та прогнозування розвитку промислового сектору національної економіки. Перспективні дослідження спрямовані на розроблення моделей оптимізації структури промисловості України за критеріями підвищення інноваційності промислової продукції та забезпечення соціально-економічного розвитку країни в період повоєнного відновлення. The post-war reconstruction of Ukraine's economy should be based on new development priorities. First of all, we are talking about the structural transformation of the manufacturing industry, as a key segment of the economy, in the direction of increasing the weight of manufacturing operations with higher added value, socio-economic efficiency, the functioning of which will ensure the restoration of intersectoral relations, the reduction of import dependence, the improvement of the technical defence capability of the country and the social standards of life of the population. The purpose of the article is to optimize the structure of output and the structure of gross added value (GVA) of the manufacturing industry of Ukraine and the structure of intermediate consumption (in terms of domestic and imported components) of manufacturing operations. On the basis of the study of the relationships between the indicators of the economic efficiency of the Ukrainian manufacturing industry and the technological structure of its production (across 16 manufacturing operations), it was established that during the years 2013-2021, under the influence of non-economic factors, there was a significant decrease in the share of medium-high-tech industries (primarily chemical and machine-building) in the output of industry with a simultaneous decrease in the share of GVA in the output of these industries. On the basis of the obtained analytical information, using the author's methodical tools and the experience of previous studies, the optimization of the structure of output and GVA of the Ukrainian manufacturing industry was carried out according to the criterion of increasing the technology level. The objective function of such optimization was chosen to increase the efficiency of the manufacturing industry of Ukraine (expressed as an indicator of the share of GVA in output) to the level of Poland. According to the results of a detailed correlation analysis of the relationships between the values of indicators of import dependence and the economic efficiency of Ukrainian manufacturing operations, a number of negative features of the functioning of the latter were revealed, in particular: the deepening of import dependence of basic and strategic segments of industry, the increase in the volume of production of products based on give-and-take raw materials, etc. Based on the criterion of reducing import dependence of all manufacturing operations, but above all medium-high-tech ones, such a structure of intermediate consumption (in terms of imported and domestic components of costs) of manufacturing is modelled, under which the indicator of the share of GVA in the output of the manufacturing industry of Ukraine will correspond to the level of Poland. The modelling results form a scientific basis for strategic planning and forecasting the development of the manufacturing sector of the national economy. Prospective author's research in this direction will be aimed at the development of models for optimizing the structure of Ukrainian industry according to the criteria of increasing the innovativeness of industrial products and ensuring the socio-economic development of the country in the period of post-war recovery. 2024 Article Оптимізація структури переробної промисловості України за критеріями підвищення технологічності виробництв і зниження їх імпортозалежності / С.О. Іщук, Л.Й. Созанський // Економіка промисловості. — 2024. — № 1 (105). — С. 16-38. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1562-109Х DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.01.016 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197138 338.45:330.341.4:519.863(477) uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
spellingShingle	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Іщук, С.О. Созанський, Л.Й. Оптимізація структури переробної промисловості України за критеріями підвищення технологічності виробництв і зниження їх імпортозалежності Економіка промисловості
description	Повоєнна відбудова економіки України має базуватися на нових пріоритетах розвитку. Передусім ідеться про структурну трансформацію переробної промисловості як ключового сегмента економіки в напрямі збільшення вагомості виробництв із вищою доданою вартістю, соціально-економічною ефективністю, функціонування яких забезпечуватиме відновлення міжсекторальних зв’язків, зниження імпортозалежності, підвищення технічної обороноздатності країни та соціальних стандартів життя населення. Метою статті є оптимізація структури випуску і структури валової доданої вартості (ВДВ) переробної промисловості України та структури проміжного споживання (у розрізі вітчизняної та імпортної складових) переробних виробництв. На підставі дослідження взаємозв’язків між показниками економічної ефективності вітчизняної переробної промисловості та технологічної структури її випуску (у розрізі 16 виробництв) встановлено, що впродовж 2013-2021 рр. під впливом неекономічних чинників відбулося суттєве зменшення частки середньо-високотехнологічних виробництв (передусім хімічних і машинобудівних) у випуску промисловості при одночасному зменшенні частки ВДВ у випуску цих виробництв. На базі одержаної аналітичної інформації з використанням авторського методичного інструментарію та досвіду попередніх досліджень виконано оптимізацію структури випуску і ВДВ переробної промисловості України за критерієм підвищення технологічності. Цільовим функціоналом такої оптимізації обрано зростання ефективності переробної промисловості України (вираженої показником частки ВДВ у випуску) до рівня Польщі. За підсумками детального кореляційного аналізу взаємозв’язків між значеннями показників імпортозалеж¬ності та економічної ефективності вітчизняних переробних виробництв виявлено низку негативних особливостей функціонування останніх, зокрема: поглиблення імпортозалежності базових і стратегічних сегментів промисловості, нарощування обсягів виробництва продукції на основі давальницької сировини та ін. Виходячи з критерію зниження імпортозалежності всіх виробництв, але передусім середньо-високотехнологічних, змодельовано таку структуру проміжного споживання (у розрізі імпортної та вітчизняної складових у витратах) виробництв, за якої показник частки ВДВ у випуску переробної промисловості України відповідатиме рівню Польщі. Результати моделювання формують науковий базис для стратегічного планування та прогнозування розвитку промислового сектору національної економіки. Перспективні дослідження спрямовані на розроблення моделей оптимізації структури промисловості України за критеріями підвищення інноваційності промислової продукції та забезпечення соціально-економічного розвитку країни в період повоєнного відновлення.
format	Article
author	Іщук, С.О. Созанський, Л.Й.
author_facet	Іщук, С.О. Созанський, Л.Й.
author_sort	Іщук, С.О.
title	Оптимізація структури переробної промисловості України за критеріями підвищення технологічності виробництв і зниження їх імпортозалежності
title_short	Оптимізація структури переробної промисловості України за критеріями підвищення технологічності виробництв і зниження їх імпортозалежності
title_full	Оптимізація структури переробної промисловості України за критеріями підвищення технологічності виробництв і зниження їх імпортозалежності
title_fullStr	Оптимізація структури переробної промисловості України за критеріями підвищення технологічності виробництв і зниження їх імпортозалежності
title_full_unstemmed	Оптимізація структури переробної промисловості України за критеріями підвищення технологічності виробництв і зниження їх імпортозалежності
title_sort	оптимізація структури переробної промисловості україни за критеріями підвищення технологічності виробництв і зниження їх імпортозалежності
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197138
citation_txt	Оптимізація структури переробної промисловості України за критеріями підвищення технологічності виробництв і зниження їх імпортозалежності / С.О. Іщук, Л.Й. Созанський // Економіка промисловості. — 2024. — № 1 (105). — С. 16-38. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT íŝukso optimízacíâstrukturipererobnoípromislovostíukraínizakriteríâmipídviŝennâtehnologíčnostívirobnictvíznižennâíhímportozaležností AT sozansʹkijlj optimízacíâstrukturipererobnoípromislovostíukraínizakriteríâmipídviŝennâtehnologíčnostívirobnictvíznižennâíhímportozaležností
first_indexed	2025-07-17T02:03:08Z
last_indexed	2025-07-17T02:03:08Z
_version_	1837857810579193856
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 16 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) УДК: 338.45:330.341.4:519.863(477) DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.01.016 Світлана Олексіївна Іщук, доктор екон. наук, професор Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України вул. Козельницька, 4, Львів, 79026, Україна E-mail: iso.ird@ukr.net https://orcid.org/0000-0002-3698-9039; Любомир Йосипович Созанський, кандидат екон. наук, старший дослідник Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України вул. Козельницька, 4, Львів, 79026, Україна E-mail: lubomir437@gmail.com https://orcid.org/0000-0001-7854-3310 ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ ПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ ЗА КРИТЕРІЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОСТІ ВИРОБНИЦТВ І ЗНИЖЕННЯ ЇХ ІМПОРТОЗАЛЕЖНОСТІ Повоєнна відбудова економіки України має базуватися на нових пріоритетах розвитку. Передусім ідеться про структурну трансформацію переробної промисловості як ключового сегмента економіки в напрямі збільшення вагомості виробництв із вищою доданою вартістю, соціально-економічною ефективністю, функціонування яких забезпечуватиме відновлення міжсекторальних зв’язків, зниження імпортозалежності, підвищення технічної оборонозда- тності країни та соціальних стандартів життя населення. Метою статті є оптимізація струк- тури випуску і структури валової доданої вартості (ВДВ) переробної промисловості України та структури проміжного споживання (у розрізі вітчизняної та імпортної складових) переро- бних виробництв. На підставі дослідження взаємозв’язків між показниками економічної ефе- ктивності вітчизняної переробної промисловості та технологічної структури її випуску (у розрізі 16 виробництв) встановлено, що впродовж 2013-2021 рр. під впливом неекономічних чинників відбулося суттєве зменшення частки середньо-високотехнологічних виробництв (передусім хімічних і машинобудівних) у випуску промисловості при одночасному змен- шенні частки ВДВ у випуску цих виробництв. На базі одержаної аналітичної інформації з використанням авторського методичного інструментарію та досвіду попередніх досліджень виконано оптимізацію структури випуску і ВДВ переробної промисловості України за кри- терієм підвищення технологічності. Цільовим функціоналом такої оптимізації обрано зрос- тання ефективності переробної промисловості України (вираженої показником частки ВДВ у випуску) до рівня Польщі. За підсумками детального кореляційного аналізу взаємозв’язків між значеннями показників імпортозалежності та економічної ефективності вітчизняних пе- реробних виробництв виявлено низку негативних особливостей функціонування останніх, зокрема: поглиблення імпортозалежності базових і стратегічних сегментів промисловості, нарощування обсягів виробництва продукції на основі давальницької сировини та ін. Вихо- дячи з критерію зниження імпортозалежності всіх виробництв, але передусім середньо-ви- сокотехнологічних, змодельовано таку структуру проміжного споживання (у розрізі імпорт- ної та вітчизняної складових у витратах) виробництв, за якої показник частки ВДВ у випуску переробної промисловості України відповідатиме рівню Польщі. Результати моделювання ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ © Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2024 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 17 2024, № 1 (105) формують науковий базис для стратегічного планування та прогнозування розвитку проми- слового сектору національної економіки. Перспективні дослідження спрямовані на розроб- лення моделей оптимізації структури промисловості України за критеріями підвищення інноваційності промислової продукції та забезпечення соціально-економічного розвитку країни в період повоєнного відновлення. Ключові слова: промисловість, виробництво, технологічність, випуск, валова додана вартість, ефективність, імпортозалежність, проміжне споживання, оптимізація. JEL: E20, E21, L60, O14, O33 Переробна промисловість відіграє ключову роль у забезпеченні інноваційного та соціально-економічного розвитку країни. Від того, наскільки ефективно функціонує цей сектор економіки та які закладено пріо- ритети його розвитку, залежить не тільки фінансове становище окремих суб’єктів го- сподарювання, але й національна безпека держави. Однак через низку причин (у тому числі наявність олігархії, вплив несприят- ливих геополітичних чинників, незадові- льне врахування ризиків економічної глоба- лізації) у структурі переробної промислово- сті України ще до повномасштабної росій- ської воєнної агресії переважали здебіль- шого сировинні, низькотехнологічні або орієнтовані на переробку давальницької си- ровини виробництва. Таке домінування не може забезпечити високу ефективність фу- нкціонування промисловості та національ- ної економіки загалом. Як наслідок, нераці- ональна (з позиції ефективності й техноло- гічності) структура економіки зумовила критично високу залежність останньої від імпорту продукції проміжного та кінце- вого споживання й основних засобів пере- важної більшості, але передусім високо- та середньо-високотехнологічних, вироб- ництв (Ishchuk, Sozanskyy, Kniaziev, 2023). Висока імпортозалежність спричинила ще й надмірно високу залежність вітчизняної економіки від кон’юнктури на світових ри- нках сировини і готової продукції, коливань валютного курсу. Усе це прямо й опосеред- ковано загострювало соціальне напру- ження, невдоволення державною політи- кою, зростання робочої міграції та емігра- ції, деморалізацію освіти і науки та інші процеси, які, своєю чергою, обмежували перспективи соціально-економічного роз- витку. Повоєнна відбудова економіки Укра- їни, зокрема переробної промисловості як ключового сегмента, має базуватися на но- вих пріоритетах розвитку. Передусім ідеться про структурну трансформацію пе- реробної промисловості в напрямі збіль- шення вагомості виробництв із вищою до- даною вартістю, соціально-економічною ефективністю, функціонування яких забез- печуватиме відновлення міжсекторальних взаємозв’язків, зниження імпортозалежно- сті, підвищення технічної обороноздатності країни та соціальних стандартів життя насе- лення. З огляду на стратегічну важливість промислового сектору для забезпечення со- ціально-економічного розвитку, його дослі- дженню присвячено багато ґрунтовних праць провідних науковців НАН України. Так, у науково-аналітичній доповіді (Про- мисловість і промислова політика України, 2014) не лише проаналізовано проблеми фу- нкціонування промисловості України, але й описано 6 пропозицій, які необхідно врахо- вувати при її подальшому розвитку. Їх сут- ність можна звести до таких основних тез: необхідність посилення ролі держави в уп- равлінні та організації модернізації промис- ловості; потреба у формуванні інституцій- ної інфраструктури, покликаної сприяти ро- звитку економічного потенціалу країни; мо- тивація переорієнтації на прозоре зароб- ляння прибутків за рахунок інноваційного розвитку виробництва й ефективної органі- зації бізнесу; потреба у прискореному роз- витку сфери НДДКР; прискорення та погли- блення економічної інтеграції на різних –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості 18 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) рівнях (регіони, країни, галузі, корпорації); формування відповідної законодавчо-нор- мативної бази в інтересах системного врегу- лювання процесів промислового розвитку в Україні. Автори монографії (Національна мо- дель неоіндустріального розвитку України, 2016) дійшли висновку про важливість структурних перетворень вітчизняної про- мисловості в напрямі неоіндустріалізації. Зокрема, зазначено, що в економіці практи- чно вичерпані можливості екстенсивного зростання на основі традиційних чинників (природні та демографічні ресурси, валютні надходження від низькотехнологічного екс- порту, соціально-трудова експлуатація). Домінантою національної неоіндустріаль- ної стратегії має стати масштабне запрова- дження інноваційних технологій, що забез- печують відчутні ефекти за такими показ- никами, як енерго- та ресурсозаощадження, ресурсоефективність, якість продукції, еко- логічна безпека. У контексті структурно-технологічної модернізації промисловості України в мо- нографії (Кіндзерський, 2013) наголошено, що завданням структурно-виробничої опти- мізації є правильний вибір галузевих пріо- ритетів, за якими мають концентруватися ресурси країни і надаватися відповідна дер- жавна підтримка. При виборі галузевих пріоритетів основна увага має бути зосере- джена на відновленні потенціалу вітчизня- ного машинобудування, легкої промислово- сті, диверсифікації та розширенні асортиме- нту продукції хімічної промисловості та гір- ничо-металургійного комплексу, їх присто- суванні до потреб внутрішнього ринку. Проте в дослідженні (Шинкарук та ін., 2015) стверджується, що процеси структур- них трансформацій, які відбуваються в про- мисловості України, не збігаються із загаль- носвітовими тенденціями. Внесок цієї га- лузі у створення доданої вартості, порів- няно з іншими видами економічної діяльно- сті, щороку зменшується, поступаючись сфері послуг. Промислове виробництво пристосувалося до потреб ринку, проте не до внутрішнього, а в умовах повної відкри- тості економіки та лібералізації зовнішньої торгівлі – до зовнішнього, причому лише в частині поставок на нього сировини, а не високотехнологічних товарів і послуг, зро- бивши країну залежною та вразливою до світової кон’юнктури. У роботі (Шовкун, 2021) доведено, що ключова особливість моделі структурних змін, які відбувалися в економіці України після світової фінансової кризи, полягала у прискореному зменшенні ваги індустріального сектору, особливо внаслідок втрати частини потенціалу пере- робної промисловості, її технологічного спрощення та звуження різноманіття видів виробництв. Дослідження (Збаразcька, 2022) міс- тить результати аналізу відповідності світо- вим і європейським трендам динамічного та структурного розвитку вітчизняного про- мислового виробництва. Проаналізовано процеси реалізації в національній промис- ловості секторальної цілі SDG-9 як компле- ксу завдань у межах концепції сталого та ін- клюзивного розвитку виробництва. Пробле- матиці залучення галузей промисловості України до глобальних ланцюгів створення доданої вартості присвячено статтю (Хаус- това та ін., 2020). Концептуальний підхід до вибору системи випереджальних індикато- рів розвитку національної промисловості розкрито в публікації (Солдак, 2022). Нас- лідки повномасштабної збройної агресії РФ для промисловості України описано в статті (Дейнеко та ін., 2022). У роботі (Миценко, 2022) доведено доцільність розвитку екс- портоорієнтованого виробництва машин та обладнання на основі модернізації вітчизня- ної металургійної бази в період повоєнного відновлення економіки України. Базовому сценарію розвитку промисловості України до 2035 р. з урахуванням цифровізації при- свячено роботу (Охтень, Дасів, 2023). Загалом питання структурної транс- формації вітчизняної промисловості є бага- тоаспектними і потребують детальнішого вивчення в умовах сучасних викликів, спри- чинених війною. Окрім того, в період Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 19 2024, № 1 (105) повоєнної відбудови національної еконо- міки необхідним є окреслення чітких пріо- ритетів розвитку переробної промисловості та створення аналітичних платформ для планування і прогнозування векторів, дина- міки інвестиційних процесів. Ці та інші за- вдання актуалізували необхідність застосу- вати методологічний базис і ключові ре- зультати, висвітлені в дослідженні (Іщук, Созанський, 2021), для моделювання струк- турних параметрів переробної промисло- вості України. Метою статті є оптимізація структури випуску і структури ВДВ переробної про- мисловості України та структури проміж- ного споживання (у розрізі вітчизняної та імпортної складових) переробних вироб- ництв. Економічна ефективність переробної промисловості України, виражена показни- ком частки ВДВ у випуску, є найнижчою порівняно з індустріальними країнами ЄС. Так, у 2021 р. значення цього показника було у 1,43 раза меншим, ніж у середньому в ЄС-27, у 1,25 раза – ніж у Польщі, у 1,67 раза – ніж у Німеччині (рис. 1). Рисунок 1 – Частка ВДВ у випуску переробної промисловості України і країн ЄС у 2021 р., % Джерело: складено за (Eurostat, 2023; ДССУ, 2023). Відносно низька економічна ефектив- ність (частка ВДВ у випуску) характерна для переважної більшості виробництв пере- робної промисловості України, у тому числі й тих, які мають певні конкурентні переваги і значний потенціал для розвитку. Переду- сім це стосується виробництв харчової, де- ревообробної та фармацевтичної промисло- вості, а надто ‒ хімічної та металургійної, ефективність яких є невисокою порівняно, наприклад, із польськими і німецькими (табл. 1). На продукцію названих вироб- ництв у 2020 р. припало 62,5% випуску української переробної промисловості, чим і пояснюється загалом низька ефективність останньої. Структура випуску переробної про- мисловості України є вкрай незадовільною (із стійкою тенденцією до погіршення) за ознакою технологічності. Так, у 2020 р. майже половина (48,3%) випуску продукції переробної промисловості в Україні при- пала на низькотехнологічні виробництва, тоді як у Польщі значення цього показника становило 38,9%, а в Німеччині – лише 22,1% (табл. 2). 53 ,9 36 ,3 34 ,7 34 ,4 33 ,7 33 ,7 33 ,3 33 ,3 31 ,9 31 ,9 30 ,4 30 ,3 29 ,9 28 ,5 28 ,5 27 ,6 26 ,3 26 ,2 26 ,1 26 ,1 25 ,7 25 ,3 25 ,2 23 ,6 23 ,0 22 ,7 21 ,8 20 ,0 18 ,2 0 10 20 30 40 50 60 Ір ла нд ія К іп р Д ан ія Ру му ні я Л ат ві я Х ор ва ті я М ал ьт а Н ім еч чи на Ш ве ці я С ло ве ні я А вс тр ія Л ит ва Єв ро пе йс ьк ий С ою з- 27 Ф ра нц ія Іс па ні я Ф ін ля нд ія Че хі я Гр ец ія Ес то ні я П ор ту га лі я Н ід ер ла нд и Іт ал ія П ол ьщ а Бе ль гі я С ло ва чч ин а У го рщ ин а Бо лг ар ія У кр аї на Л ю кс ем бу рг –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 20 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) Таблиця 1 – Частка ВДВ у випуску переробної промисловості України, Польщі та Німеччини, % Вид промислової діяльності Код за КВЕД Україна Польща Німеччина 2013 2020 2021 2013 2020* 2013 2020* Переробна промисловість С 18,80 20,07 20,00 24,12 27,10 31,97 34,57 Виробництво харчових про- дуктів, напоїв та тютюнових виробів C10- 12 17,2 19,1 17,9 19,2 20,6 22,0 24,7 Текстильне виробництво, ви- робництво одягу, шкіри та ін- ших матеріалів C13- 15 54,9 47,9 48,4 33,7 36,2 32,3 33,5 Виробництво деревини, па- перу; поліграфічна діяльність та тиражування C16- 18 21,4 21,0 22,2 26,8 30,8 29,5 34,6 Виробництво коксу та коксо- продуктів та продуктів наф- топерероблення C19 10,0 11,6 12,1 10,2 14,0 5,9 5,2 Виробництво хімічних речо- вин і хімічної продукції C20 10,5 10,9 10,4 21,3 25,8 29,3 36,1 Виробництво основних фар- мацевтичних продуктів і фар- мацевтичних препаратів C21 23,4 30,7 30,0 35,9 44,2 49,2 45,5 Виробництво гумових і плас- тмасових виробів C22 17,8 13,1 14,4 27,4 32,1 34,6 37,5 Виробництво іншої немета- левої мінеральної продукції C23 19,3 16,0 15,9 31,8 32,6 35,4 37,9 Металургійне виробництво C24 8,9 15,2 14,3 16,5 17,0 20,5 19,6 Виробництво готових мета- левих виробів, крім машин і устаткування C25 20,9 19,4 22,0 31,4 36,9 40,8 42,0 Виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної про- дукції C26 28,7 25,3 29,8 19,7 21,9 45,0 45,7 Виробництво електричного устаткування C27 28,9 27,9 28,3 20,6 21,7 40,3 40,4 Виробництво машин і устат- кування, не віднесених до ін- ших угруповань C28 31,0 29,9 30,4 31,3 35,9 37,5 37,9 Виробництво автотранспорт- них засобів, причепів і напів- причепів C29 22,8 21,9 23,5 22,5 20,9 30,3 33,0 Виробництво інших транспо- ртних засобів C30 41,3 34,3 33,8 33,5 21,7 30,2 27,6 Виробництво меблів; іншої продукції; ремонт і монтаж машин і устаткування C31- 33 35,1 35,7 36,1 37,9 38,7 41,7 42,9 Останні доступні дані в розрізі виробництв переробної промисловості. Джерело: складено за (Eurostat, 2023; ДССУ, 2023). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 21 2024, № 1 (105) Таблиця 2 – Структура випуску переробної промисловості України, Польщі та Німеччини, % Гру- па Виробництво Код за КВЕД NACE Rev.2 Україна Польща Німеччина 2013 2020 2013 2020 2013 2020 В ис ок о- те хн ол ог іч ні Виробництво основних фарма- цевтичних продуктів і фарма- цевтичних препаратів C21 1,5 2,3 1,3 1,1 2,6 3,0 Виробництво комп’ютерів, елек- тронної та оптичної продукції C26 0,9 0,8 3,1 3,2 4,1 5,0 Усього 2,4 3,1 4,4 4,3 6,7 8,0 С ер ед нь о- ви со ко те хн ол ог іч ні Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції C20 6,0 4,3 5,5 5,0 7,8 7,4 Виробництво електричного устаткування C27 2,5 1,9 4,5 6,2 5,8 5,8 Виробництво машин і устатку- вання, не віднесених до інших угруповань C28 4,5 3,5 3,7 3,7 13,4 13,5 Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівприче- пів C29 1,4 1,4 10,6 10,2 18,8 19,5 Виробництво інших транспорт- них засобів C30 5,4 2,0 1,8 2,2 2,2 2,6 Усього 19,7 13,1 26,2 27,3 48,0 48,8 С ер ед нь о- ни зь ко те хн ол ог іч ні Виробництво коксу та нафто- продуктів C19 6,3 4,1 8,7 4,5 4,5 2,1 Виробництво гумових і пласт- масових виробів C22 2,8 3,3 6,8 7,4 4,3 4,3 Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції C23 4,6 7,4 4,2 4,8 2,5 2,7 Металургійне виробництво C24 21,0 16,9 4,0 3,5 5,7 5,0 Виробництво готових метале- вих виробів, крім машин і устаткування C25 3,4 3,8 8,0 9,4 7,1 6,9 Усього 38,1 35,5 31,7 29,5 24,0 21,0 Н из ьк от ех но ло гі чн і Виробництво харчових продук- тів, напоїв та тютюнових виробів C10- 12 29,6 35,2 20,6 20,2 10,4 11,2 Текстильне виробництво, ви- робництво одягу, шкіри та інших матеріалів C13- 15 2,0 2,4 2,3 1,3 1,1 Виробництво деревини, паперу; поліграфічна діяльність та ти- ражування C16- 18 6,3 7,6 7,9 4,7 4,3 Виробництво меблів; іншої продукції C31- 33 4,8 7,3 8,5 5,0 5,5 Усього 39,8 48,3 37,8 38,9 21,3 22,1 Усього, переробна промисловість 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 Джерело: складено за (Eurostat, 2023; ДССУ, 2023). 1,4 5,0 3,9 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 22 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) Упродовж 2014-2020 рр. у переробній промисловості України відбулася кардина- льна негативна структурна трансформація. Суть її полягала в тому, що частка низько- технологічних виробництв збільшилась на 8,5 в.п., або на 21,4%, тоді як частка серед- ньо-високотехнологічних виробництв змен- шилась на 6,7 в.п., або на 33,7%. До серед- ньо-високотехнологічних виробництв від- носять хімічну промисловість, а також 4 з 5 виробництв машинобудування, тобто це се- гмент промислової діяльності, який у краї- нах з індустріальним типом економіки є центром міжсекторальних зв’язків та інно- вацій, створює і поширює найвищий муль- типлікативний ефект. У 2021 р. порівняно з 2020 р. струк- тура випуску переробної промисловості Ук- раїни теж зазнала суттєвих змін (табл. 3). Зокрема, на 4,4 в.п. зменшилася частка ви- робництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (С10-12) і водночас на 2,4 в.п. збільшилася частка металургійних виробництв (С24-25). Ці виробництва сума- рно формували понад 50% випуску вітчиз- няної переробної промисловості, проте вони є сировинними та експортоорієнтова- ними. Відтак динаміка їх випуску тісно ко- релює з динамікою цін на продукти харчу- вання і метал на світових ринках. Така ситу- ація може бути типовою для невеликих країн, що розвиваються, в Азії чи Африці, однак Україна все ще належить до індустрі- альних країн із високим потенціалом і дос- відом у розвитку високотехнологічних ви- робництв. Відповідно, виявлені структурні зміни є ознакою високої залежності потен- ціалу розвитку переробних виробництв від кон’юнктури на світових ринках, а отже, не- стабільності функціонування національної економіки загалом та її промислового сек- тору зокрема. Таблиця 3 – Структура випуску переробної промисловості України, % Гру- па Виробництво Код за КВЕД 2010 20 13 20 14 20 15 20 16 20 17 20 18 20 19 20 20 20 21 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 В ис ок от ех но ло гі чн і Виробництво основних фармацевтичних продук- тів і фармацевтичних препаратів C21 1,5 1,7 1,9 2,0 2,0 2,0 2,2 2,3 2,2 Виробництво комп’юте- рів, електронної та оптич- ної продукції C26 0,9 0,9 0,7 0,9 0,8 0,9 1,0 0,8 1,0 Усього 2,4 2,6 2,6 3,0 2,8 2,9 3,2 3,1 3,2 С ер ед нь о- ви со ко те хн ол ог іч ні Виробництво хімічних ре- човин і хімічної продукції C20 6,0 5,5 6,3 4,7 4,2 4,3 4,4 4,3 4,4 Виробництво електрич- ного устаткування C27 2,5 2,5 2,1 2,0 2,0 2,3 2,2 1,9 2,2 Виробництво машин і устаткування, не віднесе- них до інших угруповань C28 4,5 3,8 3,4 3,7 3,6 3,7 4,0 3,5 4,0 Виробництво автотранс- портних засобів, причепів і напівпричепів C29 1,4 1,4 1,1 1,2 1,3 1,4 1,3 1,4 1,3 Виробництво інших тран- спортних засобів C30 5,4 3,0 2,2 2,1 2,6 2,8 3,0 2,0 3,0 Усього 19,7 16,1 15,1 13,7 13,8 14,5 14,9 13,1 14,9 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 23 2024, № 1 (105) Закінчення табл. 3 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 С ер ед нь о- ни зь ко те хн ол ог іч ні Виробництво коксу та нафтопродуктів C19 6,3 5,6 5,0 4,8 5,7 5,5 4,8 4,1 4,8 Виробництво гумових і пластмасових виробів C22 2,8 3,0 3,3 3,4 3,3 3,2 3,2 3,3 3,2 Виробництво іншої неме- талевої мінеральної про- дукції C23 4,6 4,3 4,6 5,1 5,2 5,6 6,5 7,4 6,5 Металургійне виробниц- тво C24 21,0 24,0 21,6 21,2 21,8 22,3 19,1 16,9 19,1 Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування C25 3,4 2,7 2,9 3,0 3,4 3,7 4,0 3,8 4,0 Усього 38,1 39,6 37,3 37,5 39,3 40,3 37,6 35,5 37,6 Н из ьк от ех но ло гі чн і Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів C10- 12 29,6 31,3 33,7 33,9 32,2 29,7 30,9 35,2 30,9 Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри та інших матеріалів C13- 15 1,4 1,4 1,7 1,8 1,8 2,0 2,1 2,0 2,1 Виробництво деревини, паперу; поліграфічна дія- льність та тиражування C16- 18 5,0 5,4 6,0 6,3 6,0 6,4 6,2 6,3 6,2 Виробництво меблів; іншої продукції C31- 32 3,9 3,6 3,5 3,8 4,0 4,2 5,1 4,8 5,1 Усього 39,8 41,7 44,9 45,8 44,1 42,2 44,3 48,3 44,3 Усього, переробна промисловість 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 Джерело: складено за (ДССУ, 2023). У країнах із розвинутою ринковою економікою структурні параметри промис- ловості є відносно стійкими, тобто за деся- тиліття частка окремих виробництв у випу- ску переробної промисловості може зміни- тися максимум на 1-3 в.п. Так, нариклад, у Польщі й Німеччини протягом 2014-2020 рр. частка середньо-високотехнологічних виробництв у відповідній структурі зросла на 1,1 і 0,8 в.п. відповідно. Натомість в Ук- раїні за аналогічний період значення цього показника зменшилося на 6,6 в.п. Це підтве- рджує як загальну нестабільність структури випуску української переробної промисло- вості, так і її негативну трансформацію. Економічно обґрунтованою є струк- турна трансформація промисловості в на- прямі зростання у випуску часток високо- і середньо-високотехнологічних вироб- ництв, оскільки їх продукція має більший вміст доданої вартості. Окрім того (і це най- важливіше), ці виробництва є центрами мі- жсекторальних зв’язків і ключовими проду- центами техніко-технологічних інновацій. У 2020 р. у Німеччині на високо- і середньо- високотехнологічні виробництва сумарно припадало 56,8% (+2,1 в.п. за 2014-2020 рр.) випуску переробної промисловості, у Польщі – 31,6% (+1,1 в.п.), тоді як в Укра- їні – лише 16,2% (-5,9 в.п.). Слід зауважити, що економічна ефективність вітчизняних машинобудівних виробництв (за винятком С28) є більшою, ніж польських. Проте, як доведено в дослідженні (Ishchuk, Sozans- kyy, Kniaziev, 2023), імпортозалежність ма- шинобудування в Україні є критично висо- кою. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 24 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) У попередніх публікаціях (Іщук, Со- занський, 2021) на прикладі Польщі й Німе- ччини аналітично доведено авторську гіпо- тезу про те, що збільшення частки високо- і середньо-високотехнологічних виробництв у структурі випуску переробної промисло- вості приводить до зростання частки ВДВ у випуску цього виду промислової діяльно- сті. Іншими словами, між часткою ВДВ у випуску переробної промисловості та част- кою високо- і середньо-високотехнологіч- них виробництв у випуску переробної про- мисловості існує високий прямий кореля- ційний зв’язок (із збільшенням одного показника відбувається збільшення іншо- го). Однак для переробної промисловості Ук- раїни ця гіпотеза не підтвердилась (рис. 2). Навпаки – між цими показниками вияв- лено високий обернений зв’язок (із зростан- ням значень одного показника відбувається зменшення значень іншого), а коефіцієнт кореляції (r) між ними становить -0,87. Водночас виявлено високий прямий зв’язок між часткою ВДВ у випуску переробної промисловості та часткою високотехноло- гічних виробництв (r=0,81), а також част- кою низькотехнологічних виробництв (r=0,65) (табл. 4). Рисунок 2 – Показники структури й ефективності переробної промисловості Украї- ни, % Джерело: складено за (ДССУ, 2023). Таблиця 4 – Коефіцієнти кореляції між часткою ВДВ у випуску переробної промисловості та частками виробництв у випуску переробної промисловості України, % Група Виробництво Код за КВЕД Коефіці- єнт коре- ляції (r) 1 2 3 4 В ис ок о- те хн о- ло гі чн і Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фарма- цевтичних препаратів C21 0,83 Виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції C26 0,28 Усього 0,81 С ер ед нь о- ви со ко - те хн ол ог іч ні Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції C20 -0,74 Виробництво електричного устаткування C27 -0,52 Виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших угруповань C28 -0,67 Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів C29 -0,15 Виробництво інших транспортних засобів C30 -0,83 Усього -0,9 0 5 10 15 20 25 18 18,5 19 19,5 20 20,5 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 25 2024, № 1 (105) Закінчення табл. 4 1 2 3 4 С ер ед нь о- ни зь ко - те хн ол ог іч ні Виробництво коксу та нафтопродуктів C19 -0,7 Виробництво гумових і пластмасових виробів C22 0,73 Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції C23 0,54 Металургійне виробництво C24 -0,22 Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устат- кування C25 0,28 Усього -0,04 Н из ьк от ех но ло гі чн і Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виро- бів C10- 12 0,37 Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри та інших матеріалів C13- 15 0,72 Виробництво деревини, паперу; поліграфічна діяльність та тиражування C16- 18 0,83 Виробництво меблів; іншої продукції C31- 33 0,44 Усього 0,65 Джерело: складено авторами. Те, що війна та її прямі й непрямі нас- лідки кардинально змінюють вітчизняну ін- дустрію, ілюструють актуальні показники динаміки промислового виробництва. Так, упродовж 2022 р. обсяг реалізованої проду- кції переробної промисловості в Україні зменшився на 35,1% (табл. 5). Найбільшого падіння (понад 40%) зазнали: металургійне виробництво (С24), виробництво іншої не- металевої мінеральної продукції (С23), ви- робництво машин і устаткування, не відне- сених до інших угруповань (С28), виробни- цтво коксу та продуктів нафтоперероблення (С19) і виробництво хімічних речовин і хі- мічної продукції (С20). Загалом у перероб- ній промисловості відбулося падіння обсягу реалізованої продукції в усіх виробництвах, окрім текстильного (С13-15) і виробництва автотранспортних засобів, причепів і напів- причепів (С29). Наслідком описаної дина- міки стали негативні зміни в структурі про- мислового сектору національної економіки в напрямі відчутного зменшення частки пе- реробної промисловості – на 7,7 в.п., або на 12,6%, зокрема металургійного виробниц- тва – на 7,4 в.п. (46,3%). Повномасштабні воєнні дії на терито- рії України також спричинили зменшення обсягу продукції переробної промислово- сті, реалізованої за межі країни, на 42,2%. Проте окремі переробні виробництва, на- впаки, збільшили частку продукції, реалізо- ваної за межі країни. До них належать висо- котехнологічні виробництва (С21 і С26), ви- робництва деревообробної (С16-18) і мебле- вої промисловості (С31), а також деякі ма- шинобудівні виробництва (С27 і С29). Най- більш експортоорієнтованим (65%) сегмен- том вітчизняної промисловості є виробниц- тво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів (С29), яке було єдиним, що продемонструвало у 2022 р. нарощування експорту продукції (+10,5%). Його основу (~80%) становить виробництво вузлів, дета- лей і приладдя для автотранспортних засо- бів (С29.3). У 2022 р. 89,9% продукції цього виробництва було реалізовано за межі Ук- раїни, однак ця продукція виготовляється з давальницької сировини. Це означає, що ви- робництво С29.3 не є економічно самодо- статнім. Результати досліджень рівня економі- чної ефективності та динаміки функціону- вання виробництв вітчизняної переробної промисловості аналітично обґрунтовують необхідність оптимізації структури випуску –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 26 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) Таблиця 5 – Показники динаміки і структури реалізованої продукції переробної проми- словості України у 2021-2022 рр., % Вид промислової діяльності Темп приросту / зниження реалізованої промислової продукції в Україні Частка у структурі реалізованої промислової продукції Темп приро- сту /зниження промислової продукції, реалізованої за межі Укра- їни Частка проми- слової продук- ції, реалізова- ної за межі України 2021 2022 2021 2022 Переробна промисловість -31,5 61,3 53,6 -42,2 37,8 31,9 Виробництво харчових продук- тів, напоїв і тютюнових виробів -11,9 18,9 21,3 -20,9 30,0 26,9 Текстильне виробництво, вироб- ництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів 8,5 0,8 1,1 -9,5 42,5 35,5 Виготовлення виробів з дереви- ни, виробництво паперу та полі- графічна діяльність -11,8 3,3 3,7 -6,9 38,2 40,3 Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення -45,3 2,9 2,0 -53,2 8,4 7,2 Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції -43,0 2,9 2,1 -64,0 32,0 20,2 Виробництво основних фарма- цевтичних продуктів і фармацев- тичних препаратів -15,3 1,4 1,5 -4,8 13,5 15,2 Виробництво гумових і пластма- сових виробів -18,6 1,9 2,0 -41,3 20,0 14,4 Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції -49,6 3,8 2,4 -35,6 11,3 14,4 Металургійне виробництво -57,9 16,0 8,6 -63,4 63,2 55,0 Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устатку- вання -24,0 1,8 1,8 -25,1 25,6 25,2 Виробництво комп'ютерів, елект- ронної та оптичної продукції -35,2 0,4 0,3 -24,6 24,6 28,6 Виробництво електричного устаткування -31,7 1,1 1,0 -27,8 35,6 37,6 Виробництво машин і устатку- вання, не віднесених до інших угруповань -47,1 2,0 1,3 -52,3 42,2 38,0 Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів 9,2 0,9 1,3 10,5 64,5 65,2 Виробництво інших транспорт- них засобів -10,4 1,3 1,4 -44,3 50,8 31,6 Виробництво меблів -22,1 0,8 0,8 -13,1 55,3 61,7 Виробництво іншої продукції -9,6 0,2 0,2 -11,6 38,7 37,9 Ремонт і монтаж машин і устатку- вання -36,6 0,9 0,7 -52,0 8,0 6,0 Джерело: складено за (ДССУ, 2023). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 27 2024, № 1 (105) останньої. Пріоритетними критеріями такої оптимізації мають стати підвищення соціа- льно-економічної ефективності та продуку- вання технологічних інновацій, а також від- новлення і розширення міжсекторальних зв’язків промисловості та її економічна са- модостатність. Функціонування переробної промис- ловості в Україні у повоєнний період має за- безпечувати: стабільні значні бюджетні на- дходження; конкурентну заробітну плату та нові робочі місця у промисловому секторі й економіці загалом; наповнення внутріш- нього ринку конкурентною (за якісними і ціновими параметрами) продукцією промі- жного та кінцевого споживання, зокрема високо- і середньо-високотехнологічних ви- робництв, а в підсумку (що найважли- віше) – високу техніко-технологічну оборо- ноздатність країни. Усе це може бути дося- жним за умови, що центральні місця в стру- ктурі промисловості України посідатимуть машинобудування (зокрема для ОПК), хімі- чна і фармацевтична промисловість, а виро- бничі процеси матимуть високу технологіч- ність, інноваційність, орієнтованість на віт- чизняну науку та ІТ-сектор, низьку залеж- ність від імпорту продукції проміжного споживання. З огляду на окреслені пріоритети, здійснено моделювання структури випуску і ВДВ переробної промисловості України в напрямі підвищення її економічної ефекти- вності (частки ВДВ у випуску) до рівня по- казника Польщі (25,2%) за модифікованою формулою (1), наведеною в роботі (Іщук, Созанський, 2021). Згідно з одержаними результатами ро- зрахунків частка ВДВ у випуску переробної промисловості України досягне аналогіч- ного показника Польщі (25,2%) за умови, якщо у структурі її випуску частка високо- технологічних виробництв збільшиться на 0,6 в.п., а частка середньо-високотехнологі- чних – на 2,8 в.п. (табл. 6). Водночас у стру- ктурі ВДВ вітчизняної переробної промис- ловості частка високотехнологічних вироб- ництв має збільшитися на 0,7 в.п., а частка середньо-високотехнологічних – на 4,3 в.п. Також необхідно наголосити на тому, що досягнення поставленої мети передбачає і суттєве зростання частки ВДВ у випуску всіх виробництв переробної промисловості України. Збільшення частки високо- і серед- ньо-високотехнологічних виробництв спри- яти суттєвому підвищенню економічної ефективності переробної промисловості за- галом, але для цього названі виробництва мають бути високоефективними (Іщук, Со- занський, 2021). Проте не в усіх країнах ЄС ці виробництва мають високу ефективність. Зокрема, це стосується Чехії, Словенії, Сло- ваччини й Угорщини. Таблиця 6 – Структура ВДВ і випуску переробної промисловості України, % Група Виробництво Код за КВЕД 2010 Фактичні показники (2021) Оптимізовані показники Струк- тура ВДВ Струк- тура випу- ску Частка ВДВ у випу- ску Струк- тура ВДВ Струк- тура випу- ску Частка ВДВ у випу- ску 1 2 3 4 5 6 7 8 9 В ис ок о- те хн ол ог іч ні Виробництво основних фа- рмацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів C21 3,3 2,2 30,0 4,0 2,7 37,9 Виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції C26 1,4 1,0 29,8 2,0 1,2 42,7 Усього 4,7 3,2 х 6,0 3,8 х –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 28 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) Закінчення табл. 6 1 2 3 4 5 6 7 8 9 С ер ед нь о- ви со ко те хн ол ог іч ні Виробництво хімічних ре- човин і хімічної продукції C20 2,3 4,4 10,4 3,0 5,2 14,5 Виробництво електричного устаткування C27 3,2 2,2 28,3 4,0 2,7 37,4 Виробництво машин і уста- ткування, не віднесених до інших угруповань C28 6,0 4,0 30,4 7,2 4,7 39,0 Виробництво автотранс- портних засобів, причепів і напівпричепів C29 1,5 1,3 23,5 2,0 1,5 33,0 Виробництво інших транс- портних засобів C30 5,1 3,0 33,8 6,2 3,6 43,0 Усього 18,1 14,9 х 22,4 17,7 х С ер ед нь о- ни зь ко те хн ол ог іч ні Виробництво коксу та наф- топродуктів C19 2,9 4,8 4,8 2,8 5,5 12,8 Виробництво гумових і пластмасових виробів C22 2,3 3,2 3,2 2,2 3,8 14,9 Виробництво іншої немета- левої мінеральної продукції C23 5,2 6,5 6,5 5,0 7,4 17,0 Металургійне виробництво C24 13,6 19,1 19,1 12,7 18,0 17,8 Виробництво готових мета- левих виробів, крім машин і устаткування C25 4,5 4,0 4,0 4,3 4,8 22,8 Усього 28,5 37,6 х 27,1 39,5 х Н из ьк от ех но ло гі чн і Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютю- нових виробів C10- 12 27,6 30,9 17,9 24,3 23,4 26,2 Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри та інших матеріалів C13- 15 5,0 2,1 48,4 4,8 2,5 48,7 Виробництво деревини, паперу; поліграфічна діяль- ність та тиражування C16- 18 6,9 6,2 22,2 6,6 7,1 23,4 Виробництво меблів; іншої продукції C31- 33 9,2 5,1 36,1 8,7 5,9 37,2 Усього 48,7 44,3 х 44,5 38,9 х Усього, переробна промисловість 100,0 100,0 20,0 100,0 100,0 25,2 Джерело: складено авторами. Однією з основних причин низької ефективності високо- і середньо-високотех- нологічних виробництв є високий рівень їх імпортозалежності. Зокрема, в роботі (Іщук, Созанський, 2021) на прикладі переробної промисловості Чехії аналітично доведено авторську гіпотезу про те, що чим нижче значення частки імпорту у проміжному споживанні високо- і середньо-високотех- нологічних виробництв, тим вища частка ВДВ у випуску переробної промисловості. Іншими словами, між імпортозалежністю (вираженою часткою імпорту у витратах цих виробництв) й економічною ефективні- стю (часткою ВДВ у випуску) переробної промисловості існує високий обернений ко- реляційний зв’язок. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 29 2024, № 1 (105) Для переробної промисловості Укра- їни дана гіпотеза підтвердилась, але непов- ною мірою (рис. 3). Розрахований коефіці- єнт кореляції між часткою ВДВ у випуску і часткою імпорту у проміжному споживанні високо- та середньо-високотехнологічних виробництв за 2013-2020 рр. становив -0,34, що є доказом наявності оберненого, проте середнього зв’язку між досліджуваними по- казниками. Це можна пояснити тим, що впродовж аналізованого періоду частка се- редньо-високотехнологічних виробництв у випуску переробної промисловості України суттєво і різко зменшилась (див. табл. 2) унаслідок впливу здебільшого неекономіч- них чинників. Рисунок 3 – Показники ефективності та імпортозалежності високо- і середньо-високо- технологічних виробництв в Україні, % Джерело: складено авторами. З урахуванням наявності специфічних особливостей функціонування переробної промисловості України моделювання її структурних параметрів у напрямі їх опти- мізації за критеріями зниження імпортоза- лежності та підвищення економічної ефек- тивності має базуватися на результатах де- тального аналізу: фактичного рівня імпортозалежності переробної промисловості в розрізі її виро- бництв; кореляційного зв’язку між часткою ім- порту у витратах виробництв і часткою ВДВ у випуску переробної промисловості. Як свідчать результати авторських ро- зрахунків, упродовж 2014-2020 рр. частка імпорту у витратах переробної промислово- сті загалом зменшилася на 13,0 в.п., або на 35%, що, безумовно, є позитивною тенден- цією (табл. 7). Зниження рівня імпорто- залежності відбулось у 12 виробництвах, а надто – у виробництві хімічних речовин і хі- мічної продукції (на 41%). Однак, незважа- ючи на це, у 2020 р. у переважній більшо- сті (10 з 16) виробництв переробної проми- словості України частка імпорту у витратах перевищувала 30%. Найглибшою пробле- мою стало суттєве зростання імпортозалеж- ності машинобудівних виробництв (що на- лежать до середньо-високотехнологічних), серед яких найбільше (на 45%) ‒ виробниц- тва інших транспортних засобів (С30). У 2013 р. частка імпорту у витратах цього ви- робництва (27,5%) була однією з найниж- чих порівняно з іншими виробництвами ві- тчизняної переробної промисловості. Як за- значено вище, виробництво інших транспо- ртних засобів є одним із стратегічних сегме- нтів машинобудування, оскільки з-поміж іншого виготовляє продукцію для ОПК 18,8 19,9 19,6 20,0 19,9 20,0 20,1 20,1 47,3 49,4 50,1 49,5 46,9 45,0 40,0 42,1 0,0 10,0 20,0 30,0 40,0 50,0 60,0 18,0 18,5 19,0 19,5 20,0 20,5 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 Частка ВДВ у випуску переробної промисловості Частка імпорту у проміжному споживанні високо- та середньо-високотехнологічних виробництв –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 30 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) (зброю і техніку). Відповідно, поглиблення його імпортозалежності означає послаб- лення не лише економічної, але й націо- нальної безпеки України, особливо в умо- вах протистояння російській збройній агре- сії. Таблиця 7 – Взаємозв’язки між імпортозалежністю й економічною ефективністю виро- бництв переробної промисловості України Гру- па Виробництво Код за КВЕД 2010 По- каз- ник 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 R 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 В ис ок от ех но ло гі чн і Виробництво основних фар- мацевтичних продуктів і фа- рмацевтичних препаратів C21 X 23,4 30,3 30,5 30,5 30,2 30,5 30 30,7 -0,59 Y 46,4 48,7 41,9 39,8 36,5 34,2 28,9 36,4 Виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної про- дукції C26 X 28,7 28,4 29,2 29,4 29,4 29,9 29,8 25,3 -0,82 Y 55,5 51,5 46,0 42,3 40,0 40,9 40,0 41,0 Усього X 25,3 29,7 30,2 30,2 29,9 30,3 29,9 29,3 -0,68 Y 49,5 49,7 43 40,6 37,6 36,3 32,3 37,7 С ер ед нь о- ви со ко те хн ол ог іч ні Виробництво хімічних речо- вин і хімічної продукції C20 X 10,5 10,9 10,9 11,2 11,3 11,6 10,4 10,9 -0,71 Y 59,4 53,6 55,3 47,3 51,5 48,8 38,8 34,5 Виробництво електричного устаткування C27 X 28,9 29 29,2 29,4 29,3 29,1 28,3 27,9 0,61 Y 40,9 45,1 47,5 50,1 46,4 43,8 44,8 46,4 Виробництво машин і устат- кування, не віднесених до інших угрупо- вань C28 X 31,0 31,2 31,2 31,4 31,2 31,2 30,4 29,9 0,76 Y 44,3 49,3 48,4 55,7 51,1 54 50,6 49,5 Виробництво автотранспорт- них засобів, причепів і напівприче- пів C29 X 22,8 23 23 23,9 23,3 24,6 23,5 21,9 -0,30 Y 60,1 66,9 63,4 64,1 56,7 43,9 41,0 58,2 Виробництво інших транс- портних засо- бів C30 X 41,3 41,2 41,1 41,6 41,4 34,2 33,8 34,3 0,55 Y 27,5 30,7 35,2 48,0 35,1 35,8 32,4 40,1 Усього X 26,7 25,1 23,4 25 26 25 24,2 23,3 -0,19 Y 47,0 49,3 51,3 51,3 48,7 46,6 41,6 43,1 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 31 2024, № 1 (105) Закінчення табл. 7 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 С ер ед нь о- ни зь ко те хн ол ог іч ні Виробництво коксу та наф- топродуктів C19 X 10,0 11,5 12,0 12,4 12,3 12,2 12,1 11,6 0,05 Y 45,8 50,3 56,2 48,6 57,8 48 43,7 45,6 Виробництво гумових і пластмасових виробів C22 X 17,8 14,5 14,7 14,7 14,6 14,7 14,4 13,1 -0,77Y 70,0 62,6 59,7 62,5 62,9 62,9 58,5 54,6 Виробництво іншої немета- левої мінераль- ної продукції C23 X 19,3 16,5 16,6 16,8 16,3 16,4 15,9 16,0 -0,42Y 22,1 23,0 25,2 23,0 20,6 20,4 14,6 11,1 Металургійне виробництво C24 X 8,9 14,7 14,7 14,9 14,8 15 14,4 15,2 -0,70Y 30,7 29,8 29,1 24,1 25 23,2 22,4 17,9 Виробництво готових мета- левих виробів, крім машин і устаткування C25 X 20,9 21,9 22 22,4 22,2 22,3 22 19,4 0,48 Y 23,4 27,4 35,1 34,1 32,5 29,5 28,3 28,2 Усього X 12,1 14,9 15,1 15,4 15,3 15,4 15,2 15,2 -0,56Y 34,4 34,4 35,5 31,5 33 30 27,5 24,4 Н из ьк от ех но ло гі чн і Виробництво харчових про- дуктів, напоїв та тютюнових виробів C10-12 X 17,2 18,7 18,3 18,4 18,1 18,1 18 19,1 -0,27Y 18,0 19,0 17,0 18,6 18,0 18,6 15,5 13,5 Текстильне ви- робництво, ви- робництво одягу, шкіри та інших матеріа- лів C13-15 X 54,9 54,6 50,8 50,3 50,0 48,6 48,4 47,9 -0,50Y 35,5 36,7 31,1 32,0 32,5 31,9 30,8 32,1 Виробництво деревини, па- перу; полігра- фічна діяль- ність та тира- жування C16-18 X 21,4 22,9 22,3 22,0 21,7 21,7 22,2 21,0 -0,76Y 30,6 29,5 27,5 26,4 25,9 25,4 23,0 22,9 Виробництво меблів; іншої продукції C31-33 X 35,1 36,2 36,5 35,5 36,1 36,3 36,1 35,7 -0,18Y 25,3 27,3 25,9 27,3 26 25,8 22,4 21,8 Усього X 20,8 22 21,5 21,6 21,6 21,8 22,1 22,2 -0,36Y 26,3 27,4 24,3 26,3 25,4 26,3 21,7 19,4 Усього, переробна промисло- вість X 18,8 19,9 19,6 20 19,9 20 20,1 20,1 -0,75Y 37,8 34,6 33,5 32,2 32,1 31,1 27,4 24,7 * X – частка ВДВ у випуску; Y – частка імпорту у витратах; R ‒ коефіцієнт кореляції між часткою ВДВ у випуску переробної промисловості та часткою імпорту у витратах виробництва. Джерело: складено авторами. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 32 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) У роботі (Ishchuk, Sozanskyy, 2022) на прикладі машинобудівних виробництв ана- літично доведено, що частка імпорту в зага- льних витратах цих виробництв є меншою, ніж, зокрема, у машинобудівній продукції проміжного споживання, яка використову- ється у їх виробничому процесі. У подаль- ших дослідженнях виявлено, що така особ- ливість характерна і для одного з базових сегментів вітчизняної переробної промис- ловості – виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів (С10-12), що належить до низькотехнологічних. Так, у 2020 р. імпортозалежність цього виробниц- тва загалом була відносно невисокою – лише 13,5% (проти 19% у 2013 р.), але вод- ночас частка імпорту у продукції харчової промисловості, яка споживається виробни- цтвами С10-12, становила 44,1% (проти 17,5%). Отже, проблема зниження імпорто- залежності є актуальною для виробництв усіх чотирьох груп технологічності, але пе- редусім – високо- і середньо-високотехно- логічних. Результати дослідження взаємозв’яз- ків між економічною ефективністю переро- бної промисловості України та імпортозале- жністю її виробництв свідчать про таку закономірність: із зменшенням частки ім- порту у витратах кожної з чотирьох тех- нологічних груп виробництв відбувається збільшення частки ВДВ у випуску перероб- ної промисловості загалом, і навпаки. Це підтверджується високими або дуже висо- кими від’ємними значенням коефіцієнта ко- реляції R для високотехнологічних, а також для низько- і середньо-низькотехнологіч- них виробництв (табл. 8). Водночас для се- редньо-високотехнологічних виробництв такий зв’язок був оберненим, але низьким. Одержані результати є аналітичним обґрун- туванням того, що одним із критеріїв опти- мізації структури переробної промислово- сті України в напрямі підвищення її еконо- мічної ефективності має бути зниження ім- портозалежності всіх виробництв, але пере- дусім – середньо-високотехнологічних (хі- мічних і машинобудівних), які відіграють ключову роль у забезпеченні економічної та технологічної самодостатності країни. Ці- льовим функціоналом оптимізації обрано збільшення фактичного значення частки ВДВ у випуску переробної промисловості України на 5,1 в.п., тобто до бажаного рів- ня – 25,2% (показника Польщі у 2021 р.). На основі результатів моделювання за формулою (2), наведеною в роботі (Іщук, Созанський, 2021), побудовано оптимізо- вану структуру проміжного споживання пе- реробної промисловості України (табл. 8). Таблиця 8 – Оптимізована структура проміжного споживання переробної промислово- сті України, % Гру- па Виробництво Код за КВЕД 2010 Фактичні дані Оптимізовані дані Частка ВДВ у випус- ку Вітчиз- няна складо- ва Імпорт- на складо- ва Частка ВДВ у випус- ку Вітчиз- няна скла- дова Імпорт- на складо- ва 1 2 3 4 5 6 7 8 9 В ис ок от ех но ло гі чн і Виробництво основ- них фармацевтичних продуктів і фармацев- тичних препаратів C21 30,7 62,6 37,4 32,7 68,2 31,8 Виробництво комп’ютерів, елект- ронної та оптичної продукції C26 25,3 58,0 42,0 30,1 63,5 36,5 Усього 29,3 61,4 38,6 32,1 67,0 33,0 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 33 2024, № 1 (105) Закінчення табл. 8 1 2 3 4 5 6 7 8 9 С ер ед нь о- ви со ко те хн ол ог іч ні Виробництво хімічних речовин і хімічної про- дукції C20 10,9 64,8 35,2 15,1 69,2 30,8 Виробництво електри- чного устаткування C27 27,9 52,9 47,1 34,3 58,5 41,5 Виробництво машин і устаткування, не від- несених до інших угруповань C28 29,9 49,7 50,3 33,9 55,0 45,0 Виробництво автотран- спортних засобів, при- чепів і напівпричепів C29 21,9 37,6 62,4 27,8 43,1 56,9 Виробництво інших транспортних засобів C30 34,3 58,9 41,1 40,9 64,3 35,7 Усього 23,3 55,8 44,2 28,8 60,7 39,3 С ер ед нь о- ни зь ко те хн ол ог іч ні Виробництво коксу та нафтопродуктів C19 11,6 54,4 45,6 12,9 60,0 40,0 Виробництво гумових і пластмасових виробів C22 13,1 44,3 55,7 14,6 49,5 50,5 Виробництво іншої не- металевої мінеральної продукції C23 16,0 88,2 11,8 19,0 90,1 9,9 Металургійне вироб- ництво C24 15,2 81,7 18,3 26,0 82,0 18,0 Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устатку- вання C25 19,4 71,0 29,0 21,1 75,9 24,1 Усього 15,2 75,1 24,9 21,1 76,7 23,3 Н из ьк от ех но ло гі чн і Виробництво харчо- вих продуктів, напоїв та тютюнових виробів C10- 12 19,1 83,6 16,4 23,2 86,8 13,2 Текстильне виробниц- тво, виробництво одягу, шкіри та інших матеріалів C13- 15 47,9 51,0 49,0 51,5 56,3 43,7 Виробництво дере- вини, паперу; полігра- фічна діяльність та ти- ражування C16- 18 21,0 69,0 31,0 25,1 73,7 26,3 Виробництво меблів; іншої продукції C31- 33 35,7 70,8 29,2 40,9 75,8 24,2 Усього 22,2 79,7 20,3 26,5 83,3 16,7 Усього, переробна промисловість 20,1 74,5 25,5 25,2 77,8 22,2 Джерело: складено авторами. Одержані оптимізовані дані показу- ють, якою має бути структура проміжного споживання (у розрізі імпортної та вітчиз- няної складових у витратах) кожного з 16 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 34 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) виробництв, щоб забезпечити збільшення частки ВДВ у випуску цих виробництв для досягнення бажаного рівня економічної ефективності переробної промисловості України. Висновки. Дослідження взаємозв’яз- ків між економічною ефективністю переро- бної промисловості та її технологічною структурою випуску (у розрізі 16 вироб- ництв) дозволило одержати важливі наукові та практичні результати. Зокрема, встанов- лено, що авторська гіпотеза (апробована в попередніх дослідженнях на прикладі Польщі й Німеччини) про те, що збільшення частки високо- і середньо-високотехнологі- чних виробництв у структурі випуску пере- робної промисловості призводить до зрос- тання частки ВДВ у випуску цього виду промислової діяльності (іншими словами, між часткою ВДВ у випуску переробної промисловості та часткою високо- і серед- ньо-високотехнологічних виробництв у ви- пуску переробної промисловості існує висо- кий прямий кореляційний зв’язок), в Укра- їні не підтвердилась. Навпаки, у вітчизняній переробній промисловості впродовж 2013- 2021 рр. між цими показниками існував ви- сокий, але обернений кореляційний зв’язок. Така парадоксальна ситуація зумов- лена тим, що в Україні в досліджуваному пе- ріоді під впливом неекономічних чинників відбулося суттєве зменшення частки серед- ньо-високотехнологічних виробництв у ви- пуску переробної промисловості при одно- часному зменшенні частки ВДВ у випуску цих виробництв. Відповідно, ключовий вплив на ефективність переробної промисло- вості мали переважно низько- та середньо- низькотехнологічні виробництва, зокрема харчова промисловість і металургія. Окрім того, доведено нестабільність структури ви- пуску переробної промисловості України в напрямі зниження рівня його технологічно- сті (різке зменшення часток хімічних і маши- нобудівних виробництв). На базі аналітичної інформації з вико- ристанням авторського методичного ін- струментарію та досвіду попередніх дослі- джень здійснено оптимізацію структури випуску та ВДВ переробної промисловості України за критерієм підвищення техноло- гічності. Цільовим функціоналом такої оп- тимізації обрано зростання ефективності переробної промисловості України (вира- женої показником частки ВДВ у випуску) до рівня Польщі. Виявлено, що авторська гіпотеза (до- ведена в попередніх дослідженнях на прик- ладі Чехії) про те, що зменшення частки ім- порту в проміжному споживанні високо- і середньо-високотехнологічних виробництв приводить до зростання частки ВДВ у випу- ску переробної промисловості (іншими сло- вами, між часткою імпорту у проміжному споживанні високо- і середньо-високотех- нологічних виробництв переробної промис- ловості та часткою ВДВ у випуску перероб- ної промисловості існує високий обернений кореляційний зв’язок), підтвердилась і в Україні, але частково. У вітчизняній пере- робній промисловості між цими показни- ками в аналізованому періоді існував обер- нений, але середній взаємозв’язок. За під- сумками детального кореляційного аналізу взаємозв’язків між значеннями показників імпортозалежності та економічної ефектив- ності українських переробних виробництв виявлено низку негативних особливостей функціонування останніх, а саме: поглиб- лення імпортозалежності базових і стратегі- чних сегментів; нарощування обсягів виро- бництва продукції на основі давальницької сировини та ін. Це стало додатковим обґру- нтуванням необхідності оптимізації струк- тури переробної промисловості України за критерієм зниження імпортозалежності всіх виробництв, але передусім середньо-висо- котехнологічних. Виходячи з цього крите- рію змодельовано таку структуру проміж- ного споживання (у розрізі імпортної та віт- чизняної складових у витратах) вироб- ництв, за якої ефективність переробної про- мисловості України відповідатиме рівню Польщі. Результати моделювання форму- ють науковий базис для стратегічного пла- нування та прогнозування розвитку проми- слового сектору національної економіки. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 35 2024, № 1 (105) Розвиток промисловості має стати пріоритетом державної політики. Жодна країна світу не змогла досягти розвитку пе- реробної промисловості лише в рамках кон- цепції вільного ринку. Відповідно, нова промислова політика в Україні має фокусу- ватися на формуванні широкого набору ін- струментів стимулювання переробних ви- робництв (передусім високотехнологічних) і бути системною. Серед дієвих інструмен- тів підтримки промисловості слід виокре- мити: кредитування виробництва на досту- пних умовах; податкове стимулювання ка- піталовкладень; розвиток індустріальних парків; розширення локалізації в держзаку- півлях; ніашоринг і розширення присутно- сті вітчизняних товарів на європейських ри- нках, що відповідає обраному курсу на єв- роінтеграцію. Попри значні воєнні ризики, Україна залишається привабливим місцем для роз- міщення виробничих потужностей, з ураху- ванням наявності кваліфікованої дешевої робочої сили і порівняно невисоких витрат на будівництво. Проте на рівні державної промислової політики необхідно розділяти розвиток окремих виробництв іноземних компаній і розвиток власне вітчизняних ви- робництв для недопущення попередніх по- милок і подальшого поглиблення проблем переробної промисловості, передусім ма- шинобудування. Стратегічні машинобуді- вні виробництва (передусім С28) мають ро- звиватися на засадах державно-приватного партнерства. Частка держави в останньому має бути домінантною, виходячи з позицій економічної та національної безпеки, особ- ливо в період воєнного стану. Дотримання такого принципу дозволить протидіяти по- дальшій «аграризації» економіки України і натомість сприятиме її повоєнній відбудові на засадах неоіндустріалізації та технологі- чної самодостатності. Перспективні дослідження спрямо- вані на розроблення моделей оптимізації структури промисловості України за крите- ріями підвищення інноваційності промис- лової продукції та забезпечення соціально- економічного розвитку країни в період по- воєнного відновлення. Література Дейнеко Л. В., Кушніренко О. М., Ципліць- ка О. О., Гахович Н. Г. (2022). Наслідки повномасштабної воєнної агресії РФ для української промисловості. Економіка Ук- раїни. № 5 (726). С. 3-25. DOI: https://doi. org/10.15407/economyukr.2022.05.003 Збаразська О. Л. (2022). Промисловість Ук- раїни у світовому «ландшафті»: тенден- ції в контексті завдань довгострокового розвитку. Економіка промисловості. № 2 (98). С. 5-24. DOI: https://doi.org/10. 15407/econindustry2022.02.005 Іщук С. О., Созанський Л. Й. (2021). Моде- лювання впливу структурних параметрів переробної промисловості на її ефектив- ність (на прикладі країн ЄС). Економіка промисловості. № 1 (93). С. 60-78. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2021. 01.060 Кіндзерський Ю. В. (2013). Промисловість України: стратегія і політика структур- но-технологічної модернізації: моногра- фія; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та про- гнозув. НАН України». Київ. 536 с. Миценко В. І. (2022). Перспективи залучен- ня промисловості України у глобальні ланцюги доданої вартості та їх вплив на економічне зростання. Економічний віс- ник Донбасу. № 3 (69). С. 31-35. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022- 3(69)-31-35 Національна модель неоіндустріального розвитку України (2016): монографія / В. П. Вишневський, Л. О. Збаразська, М. Ю. Заніздра та ін.; за заг. ред. В. П. Ви- шневського; НАН України, Ін-т еконо- міки пром-сті. Київ. 2016. 519 с. Офіційний сайт Державної служби статис- тики України (2023). Статистична інфор- мація. URL: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 20.01.2024). Охтень О. О., Дасів А. Ф. (2023). Базовий сценарій довгострокового розвитку наці- ональної промисловості до 2035 року. Економіка промисловості. № 1 (101). С. 56-68. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry 2023.01.056 Промисловість і промислова політика Укра- їни 2013: актуальні тренди, виклики, мож- about:blank about:blank about:blank about:blank –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 36 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) ливості (2014): наук.-аналіт. доповідь / О. І. Амоша, В. П. Вишневський, Л. О. Зба- разська та ін.; за заг. ред. В. П. Виш- невського; НАН України, Ін-т екон. про- мисловості. Донецьк. 200 с. Солдак М. О. (2023). Система випереджаль- них індикаторів розвитку національної промисловості: концептуальний підхід. Економіка промисловості. № 3 (99). С. 72-91. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2023.03.072 Структурні трансформації в економіці Ук- раїни: динаміка, суперечності та вплив на економічний розвиток (2015): наукова доповідь / Л. В. Шинкарук, І. В. Баранов- ська, І. А. Бевз та ін.; за ред. Л. В. Шин- карук; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Київ. 304 с. Хаустова В. Є., Решетняк О. І., Полякова О. Ю., Шликова В. О. (2020). Оцінка участі га- лузей промисловості України в глобаль- них ланцюгах створення доданої варто- сті. Проблеми економіки. № 3 (45). С. 73- 85. DOI: https://doi.org/10.32983/2222- 0712-2020-3-73-85 Шовкун І.А. (2021). Структурні зрушення: вплив на продуктивність і зростання еко- номіки України. Економіка і прогнозу- вання. № 3. С. 59-76. № 4. С. 142-155. DOI: https://doi.org/10.15407/eip2021.03.059 Eurostat (n.d.). State Statistics Service of Eurostat. URL: https://appsso.eurostat.ec. europa.eu/nui/show.do?dataset=nama_10_a 64&lang=en (дата звернення: 27.01.2024). Ishchuk S., Sozanskyy L. (2022). National Me- chanical Engineering in Conditions of Economic Globalization. Management and Production Engineering Review. Vol. 13, № 4. P. 107-125. DOI: http://doi.org/10.24 425/mper.2022.142399/ Ishchuk S., Sozanskyy L., Kniaziev S. (2023). Problematic Issues of Localization-Based Development of Mechanical Engineering in Ukraine. Science and Innovation. № 19 (1). P. 20-35. DOI: https://doi.org/10.15407/ scine19.01.020 References Deineko, L. V., Kushnirenko, O. M., Cyplitska, O. O., & Ghakhovych, N. H. (2022). Consequen- ces of full-scale military aggression of the Russian Federation for Ukrainian industry. Ekonomika Ukrainy, 5 (726), pp. 3-25. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr. 2022.05.003 [in Ukrainian]. Zbarazska, L. O. (2022). Ukrainian industry in the world «landscape»: trends in the context of long-term development tasks. Ekon. promisl., 2 (98), pp. 5-24. DOI: https://doi. org/10.15407/econindustry2022.02.005 [in Ukrainian]. Ishchuk, S. O., & Sozanskyi, L. Y. (2021). Mo- deling the impact of structural parameters of the processing industry on its efficiency (on the example of EU countries). Ekon. promisl., 1 (93), pp. 60-78. DOI: https://doi. org/10.15407/econindustry2021.01.060 [in Ukrainian]. Kindzerskyi, Y. V. (2013). Ukraine industry: strategy and policy of structural and tech- nological modernization. Kyiv, Institute for economics and forecasting NAS of Ukraine [in Ukrainian]. Mytsenko, V. I. (2022). Prospects for the in- volvement of Ukrainian industry in global value added chains and their impact on eco- nomic growth. Ekonomichnyi visnyk Don- basu, 3 (69), pp. 31-35. DOI: https://doi. org/10.12958/1817-3772-2022-3(69)-31-35 [in Ukrainian]. National model of neoindustrial development of Ukraine (2016) / Vyshnevskyi, V. P., Zbarazska, L. O., Zanizdra, M. Yu. et al. Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine. Kyiv. 519 р. [in Ukrainian]. Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy (2023). Statystychna informatsiia. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian]. Okhten, O. O., & Dasiv, A. F. (2023). Basic scenario of the long-term development of the national industry until 2035. Ekon. promisl., 1 (101), pp. 56-68. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.0 1.056 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/eip2021.03.059 http://doi.org/10.15407/econindustry%202023.03.064 http://doi.org/10.15407/econindustry2023.01.056 http://doi.org/10.15407/econindustry2023.01.056 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 37 2024, № 1 (105) Industry and industrial policy of Ukraine 2013: current trends, challenges, opportuni- ties (2014) / Vyshnevskyi, V. P. (Ed.), Amosha, O. I., Zbarazska, L. O. et al. Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine. Donetsk. 200 р. [in Ukrainian] Soldak, M. O. (2022). The system of antici- patory indicators of the development of national industry: a conceptual approach. Ekon. promisl., 3 (99), pp. 72-91. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.0 3.072 [in Ukrainian]. Shynkaruk, L. V., Bevz, I. A., & Baranovska, I. V. et al. (2015). The structural transformations in the economy of Ukraine: dynamics, con- tradictions and impact on economic devel- opment. Kyiv, Institute for Economics and Forecasting NAS of Ukraine [in Ukrainian]. Khaustova, V. Ye., Reshetniak, O. I., Poliako- va, O. Yu., & Shlykova, V. O. (2020). Eva- luation of the participation of Ukrainian in- dustries in global value added chains. Prob- lemy ekonomiky, 3 (45), рр. 73-85. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020- 3-73-85 [in Ukrainian]. Shovkun, I. A. (2021). Structural shifts: impact on productivity and growth of the economy of Ukraine. Ekonomika i prohnozuvannia, 3, pp. 59-76; 4, pp. 142-155. DOI: https://doi.org/10.15407/eip2021.03.059 [in Ukrainian]. Eurostat (n.d.). State Statistics Service of Eurostat. Retrieved from https://appsso. eurostat.ec.europa.eu/nui/show.do?dataset =nama_10_a64&lang=en [in Ukrainian]. Ishchuk, S., & Sozanskyy, L. (2022). National Mechanical Engineering in Conditions of Economic Globalization. Management and Production Engineering Review, 13 (4), pp. 107-125. DOI: http://doi.org/10.24425/ mper.2022.142399/ [in Ukrainian]. Ishchuk, S., Sozanskyy, L., & Kniaziev, S. (2023). Problematic Issues of Localization- Based Development of Mechanical Engi- neering in Ukraine. Science and Innovation, 19(1), pp. 20-35. DOI: https://doi.org/10. 15407/scine19.01.020 [in Ukrainian]. Svitlana O. Ishchuk, Doctor of Economics, Рrofessor Institute of regional research named after M.I. Dolishniy of NAS of Ukraine 4, Kozelnitska St., Lviv, 79026, Ukraine E-mail: iso.ird@ukr.net https://orcid.org/0000-0002-3698-9039; Lubomir Yo. Sozanskyy, PhD in Economics, Senior Researcher Institute of regional research named after M.I. Dolishniy of NAS of Ukraine 4, Kozelnitska St., Lviv, 79026, Ukraine E-mail: ls2.ird@ukr.net https//orcid.org//0000-0001-7854-3310 OPTIMIZATION OF THE STRUCTURE OF THE MANUFACTURING INDUSTRY OF UKRAINE ACCORDING TO THE CRITERIA OF INCREASING THE TECHNOLOGY LEVEL OF MANUFACTURING OPERATIONS AND REDUCING THEIR IMPORT DEPENDENCE The post-war reconstruction of Ukraine's economy should be based on new development pri- orities. First of all, we are talking about the structural transformation of the manufacturing industry, as a key segment of the economy, in the direction of increasing the weight of manufacturing oper- ations with higher added value, socio-economic efficiency, the functioning of which will ensure the restoration of intersectoral relations, the reduction of import dependence, the improvement of the technical defence capability of the country and the social standards of life of the population. The purpose of the article is to optimize the structure of output and the structure of gross added value (GVA) of the manufacturing industry of Ukraine and the structure of intermediate consumption (in terms of domestic and imported components) of manufacturing operations. On the basis of the study http://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.072 http://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.072 http://doi.org/10.24425/mper.2022.142399/ http://doi.org/10.24425/mper.2022.142399/ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 38 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) of the relationships between the indicators of the economic efficiency of the Ukrainian manufactur- ing industry and the technological structure of its production (across 16 manufacturing operations), it was established that during the years 2013-2021, under the influence of non-economic factors, there was a significant decrease in the share of medium-high-tech industries (primarily chemical and machine-building) in the output of industry with a simultaneous decrease in the share of GVA in the output of these industries. On the basis of the obtained analytical information, using the au- thor's methodical tools and the experience of previous studies, the optimization of the structure of output and GVA of the Ukrainian manufacturing industry was carried out according to the criterion of increasing the technology level. The objective function of such optimization was chosen to in- crease the efficiency of the manufacturing industry of Ukraine (expressed as an indicator of the share of GVA in output) to the level of Poland. According to the results of a detailed correlation analysis of the relationships between the values of indicators of import dependence and the eco- nomic efficiency of Ukrainian manufacturing operations, a number of negative features of the func- tioning of the latter were revealed, in particular: the deepening of import dependence of basic and strategic segments of industry, the increase in the volume of production of products based on give- and-take raw materials, etc. Based on the criterion of reducing import dependence of all manufac- turing operations, but above all medium-high-tech ones, such a structure of intermediate consump- tion (in terms of imported and domestic components of costs) of manufacturing is modelled, under which the indicator of the share of GVA in the output of the manufacturing industry of Ukraine will correspond to the level of Poland. The modelling results form a scientific basis for strategic planning and forecasting the development of the manufacturing sector of the national economy. Prospective author's research in this direction will be aimed at the development of models for optimizing the structure of Ukrainian industry according to the criteria of increasing the innovativeness of indus- trial products and ensuring the socio-economic development of the country in the period of post- war recovery. Keywords: industry, production, technology level, output, gross added value, efficiency, im- port dependence, intermediate consumption, optimization. JEL: E20, E21, L60, O14, O33 Формат цитування: Іщук С. О., Созанський Л. Й. (2024). Оптимізація структури переробної промисловості України за критеріями підвищення технологічності виробництв і зниження їх імпортозалеж- ності. Економіка промисловості. № 1 (105). С. 16-38. DOI: http://doi.org/10.15407/econindus- try2024.01.016 Ishchuk, S. O., & Sozanskyy, L. Yo. (2024). Optimization of the structure of the manufac- turing industry of Ukraine according to the criteria of increasing the technology level of manufac- turing operations and reducing their import dependence. Econ. promisl., 1 (105), рр. 16-38. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.01.016 Надійшла до редакції 22.12.2023 р. Без имени

Оптимізація структури переробної промисловості України за критеріями підвищення технологічності виробництв і зниження їх імпортозалежності

Репозитарії

Схожі ресурси