Проблеми розвитку промисловості України та її кадрового забезпечення в умовах війни

У статті досліджено проблеми промислового розвитку України за час незалежності та в умовах повномасштабної війни. Здійснено огляд публікацій вітчизняних авторів щодо проблем промисловості. Констатовано, що у складі Радянського Союзу Україна мала розвинуту промисловість, яка була повністю інтегрована...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2024
1. Verfasser:	Антонюк, В.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2024
Schriftenreihe:	Економіка промисловості
Schlagworte:	Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197140
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Проблеми розвитку промисловості України та її кадрового забезпечення в умовах війни / В.П. Антонюк // Економіка промисловості. — 2024. — № 1 (105). — С. 55-79. — Бібліогр.: 61 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-197140
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1971402024-04-19T19:00:56Z Проблеми розвитку промисловості України та її кадрового забезпечення в умовах війни Антонюк, В.П. Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості У статті досліджено проблеми промислового розвитку України за час незалежності та в умовах повномасштабної війни. Здійснено огляд публікацій вітчизняних авторів щодо проблем промисловості. Констатовано, що у складі Радянського Союзу Україна мала розвинуту промисловість, яка була повністю інтегрована в союзну економіку. Розрив виробничих ланцюгів, втрата ринків збуту й відсутність ефективної промислової політики в період незалежності обумовили деіндустріалізацію та технологічний занепад промислового потенціалу України, що стало вагомим чинником розв’язання збройної агресії. Досліджено негативний вплив війни на стан вітчизняній промисловості: руйнування, закриття та релокація багатьох підприємств, згортання бізнесу і примітивізація виробництва призвели до скорочення обсягів реалізованої продукції майже на третину. Аналіз динаміки випуску продукції у 2023 р. свідчить про повільне і нестабільне відновлення промислового виробництва, якому перешкоджає низка чинників. Відзначено, що зростаючим стримуючим чинником є брак кваліфікованих кадрів. Систематизовано основні загрози кадровому забезпеченню промислового сектору України у воєнний та повоєнний час: фізичні та міграційні втрати населення, «відплив мізків», міграційна політика країн ЄС із створення резерву кваліфікованої робочої сили для своїх економік, низький рівень оплати праці на вітчизняних підприємствах, руйнування системи освіти та невідповідність професійної підготовки потребам ринку праці, слабка участь бізнесу у взаємодії із системою професійної підготовки та підвищенні кваліфікації кадрів. На сучасному етапі основними завданнями у сфері кадрового забезпечення промисловості є: підвищення рівня безпечності умов життя і праці в Україні; удосконалення організаційно-правових засад зайнятості згідно з принципами гідної праці; розроблення дієвих механізмів і стимулів повернення вимушених зовнішніх мігрантів; залучення до сфери економічної діяльності пасивної частини працездатного населення, у тому числі інвалідів; використання різноманітних і гнучких форм організації праці; модернізація і розвиток системи професійно-технічної та інженерної освіти. The article examines the problems of industrial development of Ukraine during the period of independence and in the conditions of a full-scale war. A review of publications on the problems of industry by domestic researchers is carried out. It is stated that as part of the Soviet Union, Ukraine had a developed industry, which was fully integrated into the Union economy. The rupture of production chains, the loss of markets and the lack of an effective industrial policy during the period of independence led to deindustrialization and technological decline of Ukraine's industrial potential, which became a significant factor in unleashing armed aggression. The negative impact of the war on the state of domestic industry is studied: the destruction, closure and relocation of many enterprises, the curtailment of business and the primitivization of production led to a reduction in the volume of products sold by almost a third. Analysis of the dynamics of production in 2023 showed a slow and unstable recovery of industrial production, which is hindered by a number of factors. It is noted that a growing constraint is the lack of qualified personnel. The main threats to the staffing of the industrial sector of Ukraine in the wartime and post-war period are systematized: physical and migration losses of the population, brain drain, migration policy of the EU countries to create a reserve of skilled labor for their economies, low level of wages at domestic enterprises, destruction of the education system and inconsistency of vocational training with the needs of the labor market, weak participation of business in interaction with the system of vocational training and in improving personnel qualifications. At the present stage, the main tasks in the field of staffing of industry are: increasing the level of safety of living and working conditions in Ukraine; improvement of the organizational and legal principles of employment based on the principles of decent work; development of effective mechanisms and incentives for the return of forced external migrants; involvement in the sphere of economic activity of the passive part of the able-bodied population, including disabled people; use of diverse and flexible forms of work organization; modernization and development of the system of vocational and engineering education. 2024 Article Проблеми розвитку промисловості України та її кадрового забезпечення в умовах війни / В.П. Антонюк // Економіка промисловості. — 2024. — № 1 (105). — С. 55-79. — Бібліогр.: 61 назв. — укр. 1562-109Х DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.01.055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197140 338.45:331.108:338.245(477) uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
spellingShingle	Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості Антонюк, В.П. Проблеми розвитку промисловості України та її кадрового забезпечення в умовах війни Економіка промисловості
description	У статті досліджено проблеми промислового розвитку України за час незалежності та в умовах повномасштабної війни. Здійснено огляд публікацій вітчизняних авторів щодо проблем промисловості. Констатовано, що у складі Радянського Союзу Україна мала розвинуту промисловість, яка була повністю інтегрована в союзну економіку. Розрив виробничих ланцюгів, втрата ринків збуту й відсутність ефективної промислової політики в період незалежності обумовили деіндустріалізацію та технологічний занепад промислового потенціалу України, що стало вагомим чинником розв’язання збройної агресії. Досліджено негативний вплив війни на стан вітчизняній промисловості: руйнування, закриття та релокація багатьох підприємств, згортання бізнесу і примітивізація виробництва призвели до скорочення обсягів реалізованої продукції майже на третину. Аналіз динаміки випуску продукції у 2023 р. свідчить про повільне і нестабільне відновлення промислового виробництва, якому перешкоджає низка чинників. Відзначено, що зростаючим стримуючим чинником є брак кваліфікованих кадрів. Систематизовано основні загрози кадровому забезпеченню промислового сектору України у воєнний та повоєнний час: фізичні та міграційні втрати населення, «відплив мізків», міграційна політика країн ЄС із створення резерву кваліфікованої робочої сили для своїх економік, низький рівень оплати праці на вітчизняних підприємствах, руйнування системи освіти та невідповідність професійної підготовки потребам ринку праці, слабка участь бізнесу у взаємодії із системою професійної підготовки та підвищенні кваліфікації кадрів. На сучасному етапі основними завданнями у сфері кадрового забезпечення промисловості є: підвищення рівня безпечності умов життя і праці в Україні; удосконалення організаційно-правових засад зайнятості згідно з принципами гідної праці; розроблення дієвих механізмів і стимулів повернення вимушених зовнішніх мігрантів; залучення до сфери економічної діяльності пасивної частини працездатного населення, у тому числі інвалідів; використання різноманітних і гнучких форм організації праці; модернізація і розвиток системи професійно-технічної та інженерної освіти.
format	Article
author	Антонюк, В.П.
author_facet	Антонюк, В.П.
author_sort	Антонюк, В.П.
title	Проблеми розвитку промисловості України та її кадрового забезпечення в умовах війни
title_short	Проблеми розвитку промисловості України та її кадрового забезпечення в умовах війни
title_full	Проблеми розвитку промисловості України та її кадрового забезпечення в умовах війни
title_fullStr	Проблеми розвитку промисловості України та її кадрового забезпечення в умовах війни
title_full_unstemmed	Проблеми розвитку промисловості України та її кадрового забезпечення в умовах війни
title_sort	проблеми розвитку промисловості україни та її кадрового забезпечення в умовах війни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/197140
citation_txt	Проблеми розвитку промисловості України та її кадрового забезпечення в умовах війни / В.П. Антонюк // Економіка промисловості. — 2024. — № 1 (105). — С. 55-79. — Бібліогр.: 61 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT antonûkvp problemirozvitkupromislovostíukraínitaííkadrovogozabezpečennâvumovahvíjni
first_indexed	2025-07-17T02:03:19Z
last_indexed	2025-07-17T02:03:19Z
_version_	1837857821208608768
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 55 2024, № 1 (105) УДК: 338.45:331.108:338.245(477) DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.01.055 Валентина Полікарпівна Антонюк, доктор екон. наук, професор Інститут економіки промисловості НАН України вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна E-mail: antonukvp@gmail.com https//orcid.org/0000-0003-2100-7343 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ ТА ЇЇ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ ВІЙНИ1 У статті досліджено проблеми промислового розвитку України за час незалежності та в умовах повномасштабної війни. Здійснено огляд публікацій вітчизняних авторів щодо про- блем промисловості. Констатовано, що у складі Радянського Союзу Україна мала розвинуту промисловість, яка була повністю інтегрована в союзну економіку. Розрив виробничих лан- цюгів, втрата ринків збуту й відсутність ефективної промислової політики в період незалеж- ності обумовили деіндустріалізацію та технологічний занепад промислового потенціалу Ук- раїни, що стало вагомим чинником розв’язання збройної агресії. Досліджено негативний вплив війни на стан вітчизняній промисловості: руйнування, закриття та релокація багатьох підприємств, згортання бізнесу і примітивізація виробництва призвели до скорочення обся- гів реалізованої продукції майже на третину. Аналіз динаміки випуску продукції у 2023 р. свідчить про повільне і нестабільне відновлення промислового виробництва, якому переш- коджає низка чинників. Відзначено, що зростаючим стримуючим чинником є брак кваліфі- кованих кадрів. Систематизовано основні загрози кадровому забезпеченню промислового сектору України у воєнний та повоєнний час: фізичні та міграційні втрати населення, «відп- лив мізків», міграційна політика країн ЄС із створення резерву кваліфікованої робочої сили для своїх економік, низький рівень оплати праці на вітчизняних підприємствах, руйнування системи освіти та невідповідність професійної підготовки потребам ринку праці, слабка уч- асть бізнесу у взаємодії із системою професійної підготовки та підвищенні кваліфікації ка- дрів. На сучасному етапі основними завданнями у сфері кадрового забезпечення промисло- вості є: підвищення рівня безпечності умов життя і праці в Україні; удосконалення організа- ційно-правових засад зайнятості згідно з принципами гідної праці; розроблення дієвих ме- ханізмів і стимулів повернення вимушених зовнішніх мігрантів; залучення до сфери еконо- мічної діяльності пасивної частини працездатного населення, у тому числі інвалідів; вико- ристання різноманітних і гнучких форм організації праці; модернізація і розвиток системи професійно-технічної та інженерної освіти. Ключові слова: промисловість, промисловий комплекс України, воєнні ризики для про- мисловості, відновлення промисловості, кадровий потенціал промисловості, людські втрати від війни, дефіцит робочої сили. JEL: L50; L69; J2; J24 1 Стаття підготовлена відповідно до завдань науково-дослідної роботи Інституту економіки проми- словості НАН України за темою «Стратегічні напрями смарт-спеціалізації промислових регіонів України» (номер держреєстрації 0121U11410). © Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2024 СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/9/701012/ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 56 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) Проблеми промислового розвитку у ХХІ ст. стали актуальними для багатьох країн світу. Це обумовлено тим, що проми- словість є базовою галуззю економіки, яка виробляє більшість необхідних продуктів для виробничого і споживчого секторів, є рушієм технологічного прогресу та іннова- ційного розвитку, забезпечує економічне зростання та безпеку країни, становить ос- нову конкурентоспроможності. Перехід до суспільства, заснованого на знаннях, у якому домінує сфера послуг, не зменшує ва- жливої ролі промисловості в соціально-еко- номічному розвитку ‒ навпаки, її роль як драйвера технологічного прогресу та фун- даменту стійкості економіки зростає. Розви- нуті країни світу, передусім США та члени ЄС, в останні два десятиліття здійснюють активну політику відродження промислово- сті, лідерські позиції якої були втрачені вна- слідок офшорингу і деіндустріалізації. Від- булося усвідомлення згубності політики пе- ренесення промислового виробництва до країн, що розвиваються, яку починаючи з 70-х років ХХ ст. здійснювали більшість розвинутих країн. У статті Н. Хітчена і Р. В. Паттерсона «Постіндустріальна еконо- міка зазнала краху» відзначається, що «…наш експеримент із деіндустріалізацією та офшорингом провалився в Америці. Оскільки промислова база є національним активом подвійного призначення, який під- тримує як оборонне, так і цивільне виробни- цтво, ми відчуваємо зовнішні наслідки оф- шорингу, коли насувається війна, але внут- рішні наслідки були тут весь час» (Hitchen, Patterson, 2023). Найбільш негативними на- слідками офшорингу визначено такі: втрата навичок серед працівників і підрив іннова- ційного потенціалу компаній, підрив техно- логічного лідерства США, збої та слабкі ланки по всьому ланцюгу постачання, втрата виробничої майстерності, зниження заробітної плати, звуження середнього класу. Тому перед розвинутими країнами постало завдання повернення промислово- сті на свої території та забезпечення її роз- витку на новій технологічній основі, що реалізується сьогодні через відповідні еко- номічні та промислові стратегії розвитку та створює великий попит на кваліфіковану робочу силу. Для України завдання відродження і розвитку промисловості є особливо гост- рими у зв’язку з тривалими процесами деін- дустріалізації та технологічного занепаду, які знижували можливості економічного зростання та підвищення рівня життя насе- лення. У складі Радянського Союзу Україна мала розвинуту промисловість, яка повні- стю була інтегрована в союзний індустріа- льний комплекс. У 1991 р. питома вага Ук- раїни у світовому виробництві промислової продукції становила 0,57%. Складні умови економічного розвитку перехідного пері- оду, розрив виробничих ланцюгів із союз- ними республіками, втрата їхніх ринків збуту, відсутність ефективної економічної та промислової політики за часів незалеж- ності призвели до падіння промислового ви- робництва: у 2013 р. частка України у світо- вому виробництві промтоварів скоротила- ся до 0,2%, у 2016 р. – до 0,16%. Щодалі зменшувалася і питома вага економіки України в світі: 1991 р. – 0,36; 2013 р. – 0,17; 2016 р. – 0,12% (Велика українська енцик- лопедія, 2022). Із 2000 р. розвиток промисловості по- ступово відновлювався (за винятком 2008- 2009 кризових років), однак агресія РФ у 2014 р., особливо в 2022 р., призвела до гли- бокого падіння промислового виробництва. Так, обсяг продукції переробної промисло- вості 2021 р. (у постійних цінах 2016 р.) ві- дносно 2010 р. становив 83,3%, а її частка у ВВП за цей період знизилася з 15,2 до 11,5% (Державна служба статистики, 2021а). При цьому відбувався технологічний занепад галузі через скорочення частки інновацій- но активних підприємств: у 2016-2018 рр. у промисловості їх було 29,5%, у 2019- 2020 рр. – 12,9% (Державна служба статис- тики, 2020). Україна у 2018-2021 рр. у рей- тингу Індексу конкурентоспроможності промислового виробництва UNIDO посіла 69 місце серед 153 країн, у той час як у https://www.theamericanconservative.com/author/nathan-hitchen/ https://www.theamericanconservative.com/author/robert-w-patterson/ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 57 2024, № 1 (105) 2010 р. ‒ 53. Більшість країн Східної Європи посідали значно вищі позиції: Польща ‒ 22, Словаччина – 26, Туреччина – 30, Румунія – 31 (INDUSTRY4UKRAINE, 2020; UNIDO, 2023). Занепад промислового комплексу України значною мірою посла- бив обороноспроможність та став одним із вагомих чинників розв’язання РФ збройної агресії. Повномасштабна війна, розпочата РФ проти України у 2022 р., завдала величезної шкоди вітчизняній економіці та промисло- вому комплексу, що спричинило подальше падіння промислового виробництва. Збере- ження держави, підвищення обороноздат- ності та забезпечення перемоги у війні з РФ неможливе без відродження, модернізації та розвитку промисловості України, що обумовлює надзвичайну актуальність нау- кових досліджень у сфері промислової про- блематики. Вітчизняні науковці активно дослід- жували проблеми і шукали шляхи розвитку промислового комплексу ще до війни, про що свідчить велика кількість публікацій. Фахівці Інституту промисловості НАН Ук- раїни тривалий час комплексно аналізували стан, проблеми та перспективні напрями ро- звитку промисловості. Наукові результати викладено в низці монографій, де розвиток промисловості аналізувався також на регіо- нальному рівні в контексті процесів децен- тралізації та смарт-спеціалізації (Амоша та ін., 2017; Амоша та ін., 2018; Вишневський (ред.), 2019; Вишневський (ред.), Дасів, Ох- тень, Турлакова, 2022). Важливим є дослі- дження науковців Інституту економіки та прогнозування НАН України під керівницт- вом Л. Дейнеко (2019), у якому на основі аналізу стану і проблем промислового роз- витку України в останні десятиліття обґру- нтовано необхідність нової промислової по- літики в контексті досвіду Європейського Союзу, спрямованої на модернізацію та структурну перебудову вітчизняного індус- тріального комплексу. У статті В. Баліцької та О. Машталер (2020) розглянуто промис- ловість з позицій чинника підвищення конкурентоспроможності економіки. Ве- лику кількість публікацій присвячено завданням розвитку промисловості в контексті європейської промислової полі- тики. Повномасштабна війна спричинила величезні негативні наслідки, які позначи- лися на можливостях діяльності та розвитку промислового комплексу. Багато підпри- ємств були пошкоджені та зруйновані, бага- то – призупинили свою діяльність або були змушені релокуватися до інших регіонів і країн. Вітчизняні науковці одразу ж акти- вно підключилися до аналізу впливу та нас- лідків війни для промисловості (Дейнеко, Кушніренко, Ципліцька, Гахович, 2022; Ан- гел, Гулік 2022). У нових реаліях розвиток вітчизняної промисловості обумовлений необхідністю «…реагування на глобальні та внутрішні виклики майбутнього, пов’язані зі стрімкими технологічними інноваціями, появою нових виробництв, кліматичними змінами, розривами в продуктивності праці, лібералізацією торгівлі, погіршенням демо- графічної ситуації, міграційними проце- сами, необхідністю територіальної консолі- дації та регіональної інклюзії тощо» (Дей- неко (ред), 2022, с. 8). Об’єктом сучасних досліджень є можливості й перспективи ро- звитку промисловості в умовах глобальних технологічних і воєнних викликів, євроінте- грації та завдань її повоєнної відбудови і модернізації (Збаразська, 2023; Охтень, Дасів, 2023; Омельяненко (ред.), 2022; Пі- доричева, 2022; Собкевич, 2023). Для відбудови та модернізації проми- словості будуть необхідні ресурси, переду- сім кваліфікована робоча сила, яку Україна найбільше втрачає під час війни. Проблеми кадрового забезпечення промисловості іс- нували і раніше, на що звертали увагу віт- чизняні дослідники. Так, Н. Янченко і А. Харлан (2017) аналізували проблему де- фіциту кадрів у промисловості і в 2017 р. відзначали: «На сьогоднішній день одним із головних стримуючих факторів зростан- ня конкурентоспроможності промислового підприємства виступає брак робітничих https://www.industry4ukraine.net/ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 58 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) кадрів та технічних спеціалістів, які б відпо- відали якісним характеристикам та потре- бам виробництва». Л. Лісогор та Н. Руденко (2022), аналізуючи кадрове забезпечення економіки в довоєнний і воєнний період, стверджують, що в умовах війни суттєво за- гострилися проблеми та ризики, пов'язані з якістю кадрового потенціалу. Значна увага приділялася проблемі забезпечення необ- хідними кадрами у зв’язку з процесами цифровізації, яка до сих пір є актуальною (Чернікова, 2020; Котелевець, 2023). Кад- рові проблеми в економіці України, особ- ливо в промисловості, сьогодні значно заго- стрюються у зв’язку з воєнними втратами населення і міграцією, що створює суттєві загрози відбудові промислового комплексу. Вони потребують додаткового аналізу та пошуку шляхів їх вирішення. Метою статті є аналіз динаміки роз- витку промислового комплексу України в умовах повномасштабної війни, проблем його кадрового забезпечення і визначення підходів до їх вирішення. Основні завдан- ня дослідження: аналіз стану й динаміки промислового розвитку України у 2022- 2023 рр.; систематизація проблем кадро- вого забезпечення промисловості України в умовах війни; визначення завдань у сфері формування кадрового потенціалу для від- новлення і розвитку промисловості Укра- їни. У процесі дослідження застосовано загальнонаукову методологію теоретичного й емпіричного аналізу, наукового обґрунту- вання, комплексний та системний підходи, методи спостереження, вимірювання, по- рівняння, економічної статистики, система- тизації, узагальнення. Інформаційною ба- зою є опубліковані результати досліджень зарубіжних та вітчизняних фахівців із цієї проблематики, дані Державної служби ста- тистики, інформаційні ресурси Кабінету Мі- ністрів України, міжнародних організацій, інтернет-ресурси. Структура статті перед- бачає аналіз динаміки промислового вироб- ництва в умовах воєнних ризиків; наслідків війни для вітчизняної промисловості; ринку праці та стану кадрового забезпечення про- мислових підприємств, а також системати- зацію причин втрати кадрового потенціалу, її наслідків для розвитку промисловості та пошуку шляхів вирішення кадрових проб- лем. Стан промислового розвитку Укра- їни в умовах війни. Повномасштабна війна завдала величезної шкоди вітчизняній про- мисловості, змусила значну кількість підп- риємств припинити або скоротити обсяги діяльності, чимало їх релокувалося (перемі- стилося) на інші території, у тому числі за кордон. За розрахунками Київської школи економіки (2023) станом на червень 2023 р. втрати активів бізнесу оцінювалися на рівні 11,4 млрд дол. Від початку війни було пош- коджено або зруйновано щонайменше 426 великих і середніх приватних підприємств та держкомпаній, серед яких більше 100 промислових підприємств. Однак відзнача- ється, що кількість таких може бути суттєво вищою, оскільки не було інформації про об’єкти на тимчасово окупованих терито- ріях. Багато промислових підприємств при- пинили свою діяльність або були змушені залишитися на окупованих територіях. Від- булася не лише масштабна релокація біз- несу (більше 800 підприємств) до більш без- печних регіонів, що потребувало значних зусиль і витрат на відновлення виробниц- тва, а разом із тим і примітивізація діяльно- сті, зниження інноваційної активності. Унаслідок цього, за даними Держав- ної служби статистики, чисельність діючих суб’єктів господарювання у промисловості в 2022 р. суттєво зменшилася (табл. 1). Кількість діючих підприємств по про- мисловості загалом зменшилася на 14-17%, а в переробній промисловості ‒ ще більшою мірою. Найбільше скорочення торкнулося малих підприємств – майже на 19%. За 2022 р. Україна втратила 440 середніх і 136 великих суб’єктів господарювання пе- реробної промисловості, у 2021 р. такі втрати становили 73 і 16 од. відповідно, а до 2019 р. їх чисельність зростала. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 59 2024, № 1 (105) Таблиця 1 – Зміна кількості діючих суб’єктів господарювання в промисловості у 2022 р. відносно 2021 р. Рік Суб’єкти підприємництва з чисельністю працівників, од. до 9 осіб від 10 до 49 осіб від 50 до 249 осіб 250 осіб і більше Промисловість загалом 2021 104741 12017 3811 1218 2022 88239 9928 3283 1050 +,-/% -16502/-15,8 -2089/-17,4 -528/-13,8 -168/-13,8 Переробна промисловість 2021 96119 10248 3087 939 2022 81849 8334 2647 803 +,-/% -14270/-14,8 -1914/-18,7 -440/-14,3 -136/-14,5 Джерело: складено за даними (Державна служба статистики, 2022а). Унаслідок воєнних дій, різноманітних перешкод і обмежень у діяльності пере- робна промисловість суттєво знизила обся- ги виробництва промислової продукції (рис. 1). У 2022 р. у цілому по переробній промисловості падіння виробництва і реалі- зації відносно 2021 р. склало 31,6%. Най- більше – у металургійній, виробництві коксу та нафтопереробленні. Єдина галузь, яка збільшила виробництво і реалізацію продукції, – це текстильна та виробництво одягу. Рисунок 1 – Індекс обсягу реалізованої промислової продукції за видами промислової діяльності у 2022 р. відносно 2021 р. Джерело: розраховано і побудовано за даними (Державна служба статистики, 2021b, 2022b). Найбільше падіння виробництва про- стежувалося в перші місяці повномасштаб- ного вторгнення (рис. 2). Упродовж пер- шого року (березень 2022 р. – лютий 2023 р.) щомісячні індекси промислової продукції (% до відповідного періоду попе- реднього року) переробної галузі колива- лися в межах 60%, найнижчим індекс був у січні 2023 р. – 57,7%. У машинобудуванні індекси в більшості місяців не досягали 60%, і лише в лютому 2023 р. наблизилися до 80%. Найбільший спад промислового виробництва мав місце у металургій- ній, хімічній та коксохімічній промислово- сті, що пов’язано з великою втратою вироб- ничих потужностей унаслідок руйну- 68,4 87,7 108,7 88,3 54,7 57,1 84,6 60,8 45,5 74,7 72,1 0 20 40 60 80 100 120 П ер ер об на Х ар чо ва Те кс ти ль на Д ер ев оо бр об на К ок с і н аф то пе ре - ро бл ен ня Х ім іч на Ф ар ма це вт ич на Гу мо ві , п ла ст ма со ві ви ро би М ет ал ур гі йн а М аш ин об уд ів на В ир об ни цт во м еб лі в –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 60 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) вання під час бойових дій та окупації знач- ної частини території Донецької, Лугансь- кої та Запорізької областей. Більш стабіль- ними обсяги виробництва були в харчовій промисловості, що пов’язано з доступніс- тю сировини, достатньо великим внут- рішнім ринком збуту продукції та більш рі- вномірним розташуванням підприємств по всій території України. Рисунок 2 – Індекс промислової продукції по промисловості загалом та за окремими видами промислової діяльності впродовж першого року повномасштаб- ного вторгнення, % до відповідного періоду попереднього року Джерело: побудовано за даними Національного банку України (НБУ, 2024). У 2023 р. динаміка обсягів реалізова- ної промислової продукції дещо прискори- лася, однак була нестабільною. У перероб- ній промисловості найвищий темп зрос- тання (% до попереднього місяця) мав місце в лютому (106,4%) і березні (128%), в інші місяці спостерігалася як позитивна, так і не- гативна динаміка (рис. 3). Це свідчить про складні умови адаптації промисловості до діяльності в умовах війни. Рисунок 3 – Щомісячна динаміка обсягів реалізованої продукції переробної промисло- вості у 2023 р., % до попереднього місяця Джерело: розраховано і побудовано за даними (Державна служба статистики, 2023). 0 20 40 60 80 100 бер.22 квіт.22 трав.22 черв.22 лип.22 серп.22 вер.22 жовт.22 лист.22 груд.22 січ.23 лют.23 Переробна Харчова Хімічна Фармацевтична Металургійна Гумові, пластмас. вироби Машинобудівна 100 106,4 128 91,2 109,4 98,8 95,8 104 95,2 0 20 40 60 80 100 120 140 Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Гумові, пластмасові вироби –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 61 2024, № 1 (105) Згідно з результатами опитування під- приємств Нацбанком у ІІ-ІІI кварталах 2023 р. мали місце позитивні очікування бі- знесу щодо ділової активності в наступні 12 місяців. ЗА умови стабільного функціону- вання енергосистеми респонденти очіку- вали на зростання обсягів виробництва то- варів і послуг в Україні, а також були пози- тивно налаштовані щодо розвитку власних підприємств (НБУ, 2023a). Отже, незважа- ючи на руйнування і виклики, відновлення промислового виробництва відбувається, досить активно почав розвиватися обо- ронно-промисловий комплекс. Аналітики відзначають, що «головним трендом 2023 року було не зростання якоїсь окремої га- лузі (хоча друга половина року перевер- шила будь-які прогнози), а саме синергія та кооперація індустрій. ІТ та галузь послуг у цілому дали українським зброярам нової ге- нерації досвід і ділову інфраструктуру, ме- талурги та інші промисловці – матеріали, а завдяки аграріям виник «зерновий коридор» (Попов, 2023). Економіка України загалом і промисловість зокрема показали певну стійкість. Також слід відзначити, що війна, руй- нуючи економіку, побічно виступила пев- ним позитивним чинником розвитку проми- словості, а саме: виявила давню проблему слабкості та технологічної відсталості економіки, яка безпосередньо пов’язана із занепадом про- мисловості, її деіндустріалізацією та слаб- ким інноваційним розвитком, а також стала шоком, що призводить до змін; здійснює фізичне руйнування застарі- лих капітальних активів, які переважають в усіх галузях промисловості, та виступає примусовим актом їх модернізації у воєн- ний та повоєнний періоди; стимулює структурну трансформацію економіки, яка полягає в такому: потужний розвиток більш технологічного оборонно- промислового комплексу країни; структу- рна трансформація внутрішньої та експорт- ної логістики, що стимулює розвиток про- мисловості; релокація підприємств і форму- вання нової системи розміщення виробни- чих майданчиків (Антонюк, 2022). Отже, розвиток вітчизняної промис- ловості надалі буде невідворотним, він пов’язаний передусім із потребами оборон- ного комплексу та відбудови країни. Разом із тим існують великі ризики для активізації виробництва. В Україні сформувалися чин- ники, що перешкоджають відновленню еко- номічної діяльності. За оцінкою ділових очікувань підприємств Національним бан- ком України, найбільш вагомими з них є такі: воєнні дії та їх наслідки ‒ 79,9% всіх опитаних (у переробній промисловості – 76,9%); занадто високі ціни на сировину та матеріали – 35% (54,5%); недостатній по- пит – 34,5% (38%); занадто високі ціни на енергоносії – 33,7% 45,5%); брак кваліфіко- ваних працівників – 25,6% (35,5%) (НБУ, 2023a). При цьому проблема браку кадрів загострюється (табл. 2). Таблиця 2 – Ділові очікування окремих груп підприємств України щодо браку квалі- фікованих кадрів, % до опитаних Підприємства за ВЕД і розміром ІV квартал 2022 р. І квартал 2023 р. ІІ квартал 2023 р. ІІІ квартал 2023 р. Зміна (+,-) Усі підприємства, у тому числі: 13,8 19,4 24,5 25,6 +11,8 За ВЕД: переробної промисловості 20,3 30,8 30,0 35,5 +15,2 будівництва 10,5 28,6 40,0 55,0 +44,5 За розміром: малі 11,1 18,5 21,6 20,3 +9,2 середні 12,8 17,9 23,9 25,8 +13,0 великі 17,7 22,2 28,0 30,3 +12,6 Джерело: розраховано і складено за даними (НБУ, 2022, 2023a, 2023b, 2023c). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 62 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) Згідно з оцінкою опитаних підпри- ємств прогнозується загострення кадрової проблеми загалом по економіці України та більшою мірою у промисловості (більше третини респондентів вказали на цю про- блему), особливо в будівництві, – відзна- чило більше половини опитаних. Проблеми кадрового забезпечення промисловості України. Кваліфіковані ка- дри є головним ресурсом і драйвером роз- витку промисловості. Однак ще напередо- дні повномасштабної війни на ринку праці України мав місце дефіцит кваліфікованих працівників для промисловості, що стриму- вало нарощування виробництва. Аналітики відзначають, що великим промисловим під- приємствам, які працювали у сфері енерге- тики, металургії, машинобудування, в обо- ронній, будівельній галузях і хімічній про- мисловості, не вистачало молодих кваліфі- кованих кадрів технічних спеціальностей. Це було серйозною проблемою, наприклад, для АТ «Українські енергетичні машини», суднобудівного об’єднання SmartMaritime Group, підприємств державного машинобу- дівного концерну «Укроборонпром» та ін. Так, керівники компанії «Українські енерге- тичні машини» відзначали: «Серйозна про- блема для багатьох промислових підпри- ємств країни – гострий дефіцит кваліфікова- них кадрів технічних спеціальностей. При- чому це стосується як фахівців із вищою освітою – інженерів-конструкторів, так і зі спеціальною – токарів, фрезерувальників та ін. Завод відчуває дефіцит у фахівцях маши- нобудівних спеціальностей» (Бойко, 2021). Особливо гострим був дефіцит молодих кадрів інженерно-технічних спеціальнос- тей. У найбільшому державному машино- будівному концерні «Укроборонпром» се- редній вік працівників на бронетанкових підприємствах становив 51,3 року, частка працівників до 35 років ‒ 9,6%, а частка пра- цівників пенсійного віку на окремих підп- риємствах концерну вимушено наближа- лася до 100%. У перший рік повномасштабної війни багато підприємств припинили або згор- нули свою діяльність, що знизило потребу в робочій силі. Сьогодні економіка України поступово адаптується до функціонування в умовах воєнного стану та нарощує виробни- цтво, що збільшує попит на робочу силу. У вересні 2023 р. одна з найвідоміших он- лайн-платформ для пошуку роботи в Укра- їні Work.ua зафіксувала рекордну кількість вакансій від 2022 р. – 105809 пропозицій. Кількість вакансій у 2023 р. зростала впро- довж усіх місяців і майже досягла показни- ків 2021 р. (Інститут аналітики та адвокації, 2023). Наразі в Україні спостерігається брак кваліфікованих працівників, особливо в га- лузях, де необхідна спеціалізована освіта та досвід, і така ситуація стає серйозною про- блемою, яка впливає на різні галузі й еконо- мічну стабільність України. Державний центр зайнятості надає інформацію про зна- чне перевищення кількості вакансій над пропозицією робочої сили (кількістю безро- бітних) за низкою спеціальностей, перева- жно технічного напряму (табл. 3). Найбільш гострою є проблема кадро- вого забезпечення підприємств воєнно-про- мислового комплексу, де зараз відбувається інтенсивний розвиток. Фахівці відзначають значний брак в оборонних компаніях інже- нерних кадрів і кваліфікованих робітників технічних спеціальностей, що уповільнює процеси розроблення, виробництва, ремо- нту техніки та передавання досвіду моло- дим спеціалістам (Мірошниченко, 2023). Підкреслюється, що стан кадрового забез- печення промисловості в умовах війни впливає на рівень оборони і національної безпеки, оскільки кількість слюсарів, зва- рювальників, інженерів, програмістів у кожної із сторін також визначає співвідно- шення сил на полі бою. В умовах повномасштабної війни ви- никають величезні загрози для кадрового забезпечення промислового сектору, які пов’язані з такими негативними процесами, що відбуваються в Україні. https://www.work.ua/articles/analytics/3182/ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 63 2024, № 1 (105) Таблиця 3 – Кількість вакансій і зареєстрованих безробітних за окремими професіями за січень-жовтень 2023 р., осіб Професія Код Кількість вакансій Кількість осіб, які мали статус безробітного Співвідно- шення вакансій до безробітних Електрик дільниці, цеху 3113 646 268 2,4 Слюсар-сантехнік 7136 1 426 698 2,0 Слюсар-ремонтник 7233 2 612 2 496 Слюсар-електрик із ремонту електроустаткування 7241 2688 1181 2,3 Оператор верстатів із програмним керуванням 8211 502 377 1,3 Токар 8211 1063 552 1,9 Джерело: складено за даними (Державний центр зайнятості, 2023). 1. Втрата населення внаслідок як во- єнних дій, так і демографічних процесів. Офіційної статистики щодо цих втрат не- має, однак експертні оцінки вказують на ве- личезні втрати. Так, Радіо Свобода (2023), посилаючись на видання The New York Times, наводить інформацію, що Україна станом на серпень 2023 р. могла втратити внаслідок бойових дій до 70 тис. убитими та до 120 тис. пораненими. Більшу частку фі- зичних втрат населення становлять особи працездатного віку, що зменшує чисель- ність трудового потенціалу, втрати якого будуть збільшуватися аж до завершення війни. Також мають місце величезні демо- графічні втрати внаслідок зниження наро- джуваності, високої міграції, у тому числі жінок репродуктивного віку, та старіння на- селення. Як відзначають зарубіжні дослід- ники, в Україні наявні всі елементи, що мо- жуть спричинити демографічну катастрофу населення України, чисельність якого може скоротитися на 24-33% залежно від трива- лості війни: додаткова смертність через війну, величезні внутрішні переміщення, зростання еміграції (біженці), менша наро- джуваність та ймовірна втрата територій із населенням, яке там проживає (Гузман, 2022). Це спричиняє великий дефіцит робо- чої сили, яка необхідна вже зараз і буде вкрай необхідною для повоєнної відбудови економіки України. У 2021 р. чисельність населення Укра- їни становила 41,2 млн, а чисельність ро- бочої сили – 17,4 млн осіб, що складало 42,2% населення (Державна служба статис- тики, 2021с). За оцінкою та прогнозами Інституту демографії та соціальних до- сліджень імені М.В. Птухи НАН України (ІДСД), на початок 2023 р. нараховувалося вже 37,6 млн осіб, на початок 2025 р. про- гнозується 33,6 млн, а на 2037 р. – близько 30,5 млн (Громадське, 2023). Згідно з даним прогнозом у 2025 р. чисельність робочої сили в Україні становитиме не більше 14 млн осіб. Однак уже в 2023 р. її фактична кількість є значно меншою: за оцінками Конфедерації роботодавців України, країна втратила доступ до 30% трудового потенці- алу через виїзд за кордон і мобілізацію. Чи- сельність працездатного населення стано- вить близько 11,9 млн проти 17,4 млн у 2021 р. Із них працюють 9,28 млн – 78% від наявного трудового потенціалу (Мірошни- ченко, 2023). 2. Міграція та міграційна політика країн ЄС. Як біженці від війни з України ви- їхало більше 8 млн населення, переважно працездатного віку та з високим рівнем про- фесійної освіти. Дослідження Центру еко- номічної стратегії (ЦЕС, 2023) свідчить, що станом на кінець червня 2023 р. за кордо- ном через війну перебуває 5,6-6,7 млн укра- їнців, серед дорослих більшість мали вищу та спеціальну професійну освіту. Згідно з даними Європейської служби статистики станом на травень 2023 р. найбільша частка українських біженців перебувала в Німеч- https://www.dcz.gov.ua/ https://www.nytimes.com/2023/08/18/us/politics/ukraine-russia-war-casualties.html https://www.nytimes.com/2023/08/18/us/politics/ukraine-russia-war-casualties.html https://www.epravda.com.ua/columns/2023/05/10/699925/ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 64 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) чині (27%) та Польщі (24%). Відповідно до прогнозів ЦЕС за різними сценаріями за ко- рдоном можуть залишитися від 1,3 до 3,3 млн українців. Європа в умовах старіння на- селення потребує робочої сили для забезпе- чення економічного зростання. Країни ЄС зацікавлені надавати програми з підтримки українських біженців та залучати найбільш активних і працездатних переселенців до своєї економічної діяльності. Так, у ЄС створено Платформу трудової міграції для сприяння міграції робочої сили з третіх країн до ЄС. Передбачається розроблення індивідуального партнерства з висококвалі- фікованими працівниками з країн, що не входять до ЄС, зокрема України, та надання їм можливості приїхати до ЄС з метою пра- цевлаштування чи навчання. Майбутньою ініціативою Платформи є створення резерву кваліфікованої робочої сили ЄС. Набір про- позицій також містить конкретні дії щодо сприяння інтеграції тих, хто тікає від вторг- нення РФ в Україну на ринок праці ЄС (На- ціональне агентство кваліфікацій, 2023). За оцінкою Нацбанку України, українські бі- женці надають додаткового імпульсу розви- тку економіки європейських країн як квалі- фіковані працівники, споживачі товарів і платники податків (Пишний, 2022). 3. Втрата інтелектуального і високо- кваліфікованого кадрового потенціалу че- рез «відплив мізків» (braindrain). Ще одна загроза втрати найбільш кваліфікованого кадрового потенціалу – «відплив мізків» унаслідок масової міграції. Найбільша кіль- кість біженців від війни виїхала з найбільш індустріально і культурно розвинутих регі- онів, тому вони мають вищий освітній, інте- лектуальний та професійний рівень підгото- вки. За результатами дослідження ЦЕС най- більше біженців, незалежно від країни їх- нього тимчасового перебування, виїхало з Києва, Дніпропетровської та Харківської областей. Так, із Запорізької області за кор- дон виїхала майже чверть усього населення регіону (24%), з Києва ‒ 20% мешканців, із Київської області – 19%, з Харківської – 17%, з Дніпропетровської та Миколаївської областей – по 16% (TEXTY.ORG.UA, 2023). Це суттєво впливає на кадровий потенціал даних регіонів. Спостерігається значний де- фіцит висококваліфікованих кадрів у сфері науки, освіти та охорони здоров’я. Як від- значають дослідники вищої школи, голов- ним викликом став відплив кадрів з укра- їнських ЗВО через вимушену міграцію сту- дентів і викладачів. Фахівці вважають, що так звана проблема braindrain може мати не- гативні наслідки як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі (Ніколаєв, Рій, Шемелинець, 2023). Вона буде мати суттєвий негативний вплив на формування кадрів найвищої кваліфікації для всіх без винятку галузей економіки, особливо для індустрії, яка потребує технічних та інжене- рних фахівців. Так, нині на підприємствах оборонної промисловості відчувається де- фіцит кваліфікованих інженерів, розробни- ків БПЛА, значною є потреба в конструкто- рах, технологах і майстрах, які працюють з композитними матеріалами, що не лише гальмує нарощування виробництва, але й загрожує обороноздатності країни (Виноку- ров, 2023). 4. Руйнування закладів освіти і змен- шення обсягів та якості загальної освіти і підготовки кваліфікованих кадрів у системі професійно-технічної та вищої освіти. Під час війни зазнала значних руйнувань осві- тня система, яка має ключове значення у формуванні робочої сили. За даними Мініс- терства освіти і науки України (МОН Укра- їни, 2023) станом на грудень 2023 р. унаслі- док обстрілів та бомбардувань пошкоджено 3428 закладів освіти та 365 – повністю зруй- новано. Значних втрат зазнала система про- фесійної і вищої освіти: було зруйновано 15 і пошкоджено 158 закладів професійної (професійно-технічної) освіти (ЗП(ПТ)О). Найбільше – у Донецькій (32), Харківській (20), Дніпропетровській (24), Луганській (14), Запорізькій (13) та Миколаївській (11) областях. Щодо закладів вищої освіти: час- тково пошкоджено – 224, зруйновано – 15. Руйнування закладів освіти триває, тому на- ведені дані на даний час суттєво змінилися. Війна спричинила також інші великі втрати в освіті, які значною мірою впли- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 65 2024, № 1 (105) вають на якість робочої сили. До них слід віднести: втрати навчального часу в умовах обстрілів та вимушеного призупинення на- вчання, необхідного для опанування дисци- плін, що призводить до значного відста- вання в навчальному процесі; зниження якості освіти при переведенні на дистан- ційну форму навчання, оскільки ні школи, ні ВНЗ не мали достатньої кількості техніч- них засобів та не змогли повністю адаптува- тися і налаштуватися на таку форму нав- чання; погіршення психологічного стану школярів, студентів і викладачів, що зни- жує рівень засвоєння знань. Наслідки цих втрат важко оцінити, але вони матимуть руйнівний вплив для формування кваліфі- кації. Так, ОЕСР та Світовий банк у 2020 р. провели економетричні дослідження, які мали на меті моделювання економічних на- слідків навчальних втрат через COVID-19, таких як передбачуваний дефіцит навичок, викликаний скороченням часу навчання в школі, що призведе до зниження потенціалу робочої сили; зниження доходів для окре- мих людей; загальний брак «людського ка- піталу» для націй, а отже, зменшення вало- вого внутрішнього продукту (Williamson, 2021). Фахівці Світового банку підраху- вали, що внаслідок закриття шкіл через COVID-19 учні можуть зіткнутися в серед- ньому зі зниженням річного доходу до 1400 дол. Експерти ОЕСР прогнозували, що нас- лідком може стати зниження рівня ВВП на 1,5% протягом решти століття й навіть бі- льше, якщо освітні системи будуть повільно повертатися до колишнього рівня продук- тивності (Бичко, Терещенко, 2023). Навча- льні втрати України, які виникли внаслідок війни, можуть бути ще більшими, що стано- витиме значну перешкоду для формування робочої сили із сучасними компетенціями. 5. Низька заробітна плата на вітчиз- няних підприємствах, яка не мотивує до зайнятості в промисловості. Україна впро- довж усього періоду незалежності була кра- їною з низькою вартістю робочої сили, що вважалося її конкурентною перевагою. Така політика у сфері оплати праці мала негати- вним наслідком не лише низький рівень життя населення, але й стагнацію процесу технологічної модернізації виробництва, оскільки при низькій заробітній платі в біз- несу не було стимулу впроваджувати су- часні технології та техніку, що заміщує де- шеву робочу силу. В умовах катастрофіч- ного зменшення населення, робочої сили та відкритих кордонів низький рівень заробіт- ної плати призведе до ще більшого відпливу робочої сили за кордон та зростання дефі- циту працівників. Наразі рівень оплати залишається ни- зьким. За даними Пенсійного Фонду Укра- їни середня заробітна плата за І квартал 2023 р. становить 13 423 грн. Офіційна міні- мальна заробітна плата – 6700 грн, передба- чається її підвищення до рівня більше 8 тис. протягом 2023 р. За інформацією OLX Ро- бота за 2023 р. показники зарплати дещо вищі – середня зарплата по Україні стано- вила 18 914 грн (Абдулліна, 2023). Однак навіть цей рівень у рази, а то і на порядок нижче заробітної плати в європейських кра- їнах. Так, місячна мінімальна заробітна плата в країнах-членах ЄС становить від 399 євро в Болгарії̈ до 2387 євро в Люксем- бурзі. У постсоціалістичних країнах вона є відносно низькою (у Чехії – 717, Литві – 840), у найбільш розвинутих країнах Єв- ропи вона перевищує 1700 євро (Франція – 1709, Німеччина – 1981) (Visit Ukraine, 2023). Це свідчить про те, що мінімальна за- робітна плата в Україні 168 євро є вкрай не- конкурентною. Президент України у ви- ступі щодо майбутньої Української докт- рини відзначав стратегічне завдання пере- ходу до високої вартості робочої сили, од- нак ні в держави, ні в бізнесу поки що немає суттєвого розуміння і дій щодо реалізації такого переходу. 6. Швидке старіння професій і пот- реба в перманентному підвищенні кваліфі- кації та неготовність бізнесу до цього. У процесі повоєнного відновлення Україна повинна модернізувати свою промисловість на засадах Індустрії 4.0 та 5.0. Це потребу- ватиме значного підвищення рівня кваліфі- кації кадрів та спроможності і працівників, і бізнесу до постійного перенавчання і https://www.pfu.gov.ua/2158510-pokaznyk-serednoyi-zarobitnoyi-platy-za-2023-rik/ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 66 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) підвищення кваліфікації для відповідності технологічними змінам. За оцінками Всес- вітнього економічного форуму, половині всіх працівників до 2025 р. знадобиться пе- рекваліфікація через технологічний про- грес. За прогнозами Форуму, до 2025 р. до 85 млн робочих місць можуть бути витіс- нені внаслідок зміни розподілу праці між машинами та людьми. Водночас очікується створення 97 млн нових ролей завдяки про- гресу технологій і постійній цифровій тран- сформації. Навіть для фахівців, які здатні залишатися на своїх ролях, очікувана частка основних навичок, які зміняться, становить 40%. Це підкреслює потребу в перекваліфі- кації та підвищенні кваліфікації на кожній посаді, у відділі та компанії, а оскільки до 2025 р. відбудуться серйозні зміни, то час починати вже зараз (TalentGuard, 2023). Десяте масштабне дослідження ком- панії Deloitte (2020), яке вона презентувала у 2020 р., свідчить, що організації подвою- вали інвестиції в технології протягом остан- ніх десяти років, однак більшість із них ін- вестували недостатньо коштів у розроб- лення стратегій адаптації працівників до но- вих робочих процесів. Компанії визнавали, що перекваліфікація персоналу є важливим аспектом: 53% респондентів зазначили, що протягом наступних трьох років набувати нових навичок і здібностей доведеться 50- 100% працівників. Проте лише 16% керів- ників компаній у світі і 4% респондентів в Україні планували суттєво збільшити інвес- тиції в перекваліфікацію персоналу впро- довж наступних трьох років. Наведені дані вказують на те, що в усьому світі бізнес не- дооцінює важливість інвестицій у розвиток людського капіталу підприємств, однак в Україні така ситуація значно гірша. Біль- шість опитаних зазначили, що їхні компанії інвестують у перекваліфікацію лише незна- чні кошти або взагалі не інвестують. Це до- слідження здійснено ще до повномасштаб- ної війни 2022 р., а зараз ситуація з фінансо- вим станом унаслідок руйнувань і втрат бі- знесу є ще гіршою. Тому ризик невідповід- ності між рівнем компетенції працівників і вимогами виробництва може посилитися. Таким чином, в умовах війни та пово- єнного відновлення України існують значні загрози кадровому забезпеченню промисло- вого сектору. Це потребує розроблення діє- вої політики та практики оперативного реа- гування на подолання виявлених загроз. Завдання формування кадрового потенціалу для відновлення та розвитку промисловості України. Передбачається, що відновлення економіки України як під час війни, так в повоєнний період має здій- снюватися на інноваційній основі, що забез- печить високі темпи економічного розви- тку, необхідні для подолання наслідків війни та забезпечення сталого розвитку. Мі- ністерство цифрової трансформації презен- тувало Глобальну інноваційну візію, яка складається з трьох розділів та плану дій: екосистема інновацій, підтримка екосис- теми інновацій, розвиток пріоритетних га- лузей. Нині уряд працює над Стратегією інноваційного розвитку України до 2030 року та формуванні низки проєктів норма- тивних документів щодо підтримки іннова- ційної діяльності в Україні (МОН України, (2023). Це потребує значної кількості праці- вників із сучасним рівнем професійної під- готовки та цифровими компетенціями. Ук- раїна втрачала трудовий потенціал до війни, а в умовах війни цей процес прискорився, що створює великі ризики для відродження і розвитку промисловості. Обговоренню проблем забезпечення економіки кваліфіко- ваною робочою силою був присвячений фо- рум «HumanCapital UA: всеукраїнське обго- ворення розвитку людського капіталу», який відбувся у жовтні 2023 р. у Києві. На ньому було представлене дослідження Цен- тру економічного відновлення «Людський капітал України: поточний стан, виклики, можливі рішення», у рамках якого було спрогнозовано, що в найближчі 10 років Ук- раїна може втратити до 255 млрд дол. через негативний вплив війни на людський капі- тал, оскільки не будуть досягнуті необхідні темпи економічного зростання через брак робочої сили. За оцінками експертів, потен- ційний дефіцит робочої сили, яка є необхід- ною для досягнення темпів зростання ВВП –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості ISSN 1562-109X Econ. promisl. 67 2024, № 1 (105) на 7% протягом наступних 10 років з метою забезпечення швидкого економічного від- новлення, може становити до 4,5 млн осіб (Рубрика, 2023). Для України завдання збереження і нагромадження кадрового потенціалу, під- вищення якості професійної підготовки і формування сучасних компетенцій є одним із пріоритетних. В умовах дефіциту робочої сили та масштабних цілей відновлення і мо- дернізації економіки акцент має бути зроб- лено на залучення до сфери економічної ді- яльності всіх здатних до праці, а також на суттєвому підвищенні якості робочої сили, забезпеченні відповідності професійної під- готовки потребам сучасного виробництва, постійному оновленні сформованих нави- чок й опануванні новими професіями. Базовою умовою збереження кадро- вого потенціалу на сучасному етапі є завер- шення війни та створення умов тривалої безпеки держави, необхідної для інвести- цій, розвитку економіки, нових робочих місць і формування потреби у висококвалі- фікованій робочій силі. Однак ця умова поки що не може бути повністю досягнута, тому необхідно виходити з існуючих реалій та тих трудових ресурсів, які зараз має Ук- раїна. Для вирішення кадрової проблеми економіки, передусім промисловості, важ- ливо вжити організаційно-правових і соціа- льно-економічних заходів, а саме: забезпечити вдосконалення організа- ційно-правових засад зайнятості в контексті захисту і гарантій трудових прав працівни- ків, формування гідних умов праці, переду- сім її оплати. В умовах відкритого ринку праці та низької заробітної плати Україна і надалі буде втрачати робочу силу. Тому під- вищення заробітної плати та наближення її до середньоєвропейського рівня для робіт- ничих професій разом із поліпшенням умов праці сприятиме посиленню мотивації зай- нятості в Україні; створити сучасні робочі місця, які б забезпечували можливість зайнятості та підтримки рівня життя населення. Як наго- лошує Б. Данилишин (2023), здійснення по- літики цілеспрямованого створення робо- чих місць є критично важливим для збере- ження трудового потенціалу нації та дохо- дів громадян. На його думку, «створення робочих місць також буде стимулом для по- вернення в Україну людей, які були виму- шені покинути Україну внаслідок бойових дій. Звільнені в запас військовослужбовці потребуватимуть пристойного працевлаш- тування. Тому адекватно оплачувані робочі місця не тільки зберігатимуть трудовий по- тенціал нації, але й убезпечуватимуть суспі- льство від соціального напруження». Нові робочі місця мають відповідати сучасному рівню технологічного розвитку, бути без- печними та гідно оплачуваними, що стиму- люватиме не лише зайнятість, але і профе- сійне зростання. Саме у сфері промислово- сті є можливість і потреба у створенні таких робочих місць; розробити та впровадити цілеспрямо- вану політику з комплексом дієвих заходів щодо стимулювання повернення вимуше- них зовнішніх мігрантів до України, які ста- новлять значну частину трудового потенці- алу і ризик втрати яких для вітчизняної еко- номіки є дуже ймовірним. Фахівці Центру Разумкова вважають, що справу повернення українських вимушених (через повномасш- табну російську агресію в Україні) мігран- тів на Батьківщину слід розглядати виклю- чно як обов’язок (конституційне зобов’я- зання) Української держави як такої. Про- понується розробити й ухвалити «Націона- льний План повернення на Батьківщину ви- мушених (через російську війну в Україні) українських мігрантів» (Пищуліна, Юрчи- шин, Стецюк, Міщенко, Якименко, 2023). Такий план має на меті формування право- вих, економічних, політичних та соціальних умов повернення вимушених мігрантів; створити умови для залучення до сфери економічної діяльності пасивної час- тини працездатних українців, передусім осіб з інвалідністю кількість яких унаслідок війни зростає. Так, за оцінкою Конфедерації роботодавців України, у червні 2023 р. налі- чувалося 2,56 млн працездатних осіб з інвалідністю, або майже 7% населення. На ринок праці можна залучити щонайменше Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/9/701012/ https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/9/701012/ Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) 1 млн працездатних осіб з інвалідністю (Мі- рошниченко, 2023). Це досить складне за- вдання, яке потребує розроблення програм реінтеграції та перенавчання даної групи населення, особливо демобілізованих, ство- рення сприятливих робочих місць для залу- чення їх до праці; упроваджувати різноманітні форми організації праці з використанням сучасних інформаційних і логістичних систем. Це не лише дистанційна, але й мобільна зайня- тість. В умовах масового внутрішнього пе- реміщення населення з небезпечних регіо- нів, руйнування в них необхідної інфра- структури, зокрема житла, територіального розриву між робочими місцями в цих регіо- нах та наявними трудовими ресурсами мо- жна застосувати практику запровадження вахтового методу під час відновлення зруй- нованих війною об’єктів, який має позитив- ний досвід в інших країнах (Мірошниченко, 2023); модернізувати і розвивати систему професійно-технічної та інженерної освіти, яка є найбільш важливою для промислового виробництва, забезпечувати її тісний зв’я- зок із промисловими підприємствами, ши- роке впровадження практики дуальної осві- ти; популяризувати професійно-технічну освіту серед молоді, підвищувати якість СТЕМ-освіти в школах, професійних навча- льних закладах. Важливим є розроблення програм, спрямованих на підвищення квалі- фікації та перепрофілювання фахівців від- повідно до вимог ринку праці. Особливо ва- жливим є забезпечення перекваліфікації во- їнів, які повертаються з фронту, та воїнів- інвалідів, що є обов’язковою умовою їх ін- теграції та адаптації до мирного життя. Ма- ють бути розроблені та профінансовані дер- жавні програми перекваліфікації з орієнта- цією передусім на потреби промисловості. Висновки. Проблеми діяльності віт- чизняного промислового комплексу напе- редодні збройної агресії РФ проти України 2022 р. та під час війни перебувають у полі зору багатьох вітчизняних дослідників. Од- нак з урахуванням динамічних змін ситуації в економіці є необхідність подальшого –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості 68 дослідження процесів відновлення промис- лової діяльності. Емпіричний аналіз свід- чить, що промисловість України зазнала ве- личезного негативного впливу внаслідок воєнних дій: зруйновано більше сотні підп- риємств, здійснено релокацію більше 800 бізнесів, закриття та згортання бізнесу, за- тухання інноваційної діяльності та приміти- візація виробництва. У перший неповний рік повномасштабної війни (2022 р.) кіль- кість діючих підприємств по промисловості загалом зменшилася на 14-19%, найбіль- шою мірою скоротилася кількість малих підприємств – майже на 19%. За 2022 р. Ук- раїні втратила 440 середніх і 136 великих суб’єктів господарювання переробної про- мисловості. Це призвело до зниження обся- гів реалізованої продукції майже на тре- тину. Аналіз динаміки випуску продукції у 2023 р. вказує на повільне і нестабільне від- новлення промислового виробництва, яко- му перешкоджає низка чинників воєнного, ринкового, інституціонального та ресурс- ного характеру. Виявлено, що зростаючим стримую- чим чинником відновлення промислового виробництва є брак кваліфікованих кадрів, дефіцит яких загострюється. На основі ем- піричної інформації систематизовано осно- вні канали втрат кадрових ресурсів, необ- хідних для забезпечення відбудови та діяль- ності промислового сектору України: фізи- чні втрати військових та мирного населення внаслідок бойових дій; міграційні втрати, які посилюються міграційною політикою країн ЄС щодо створення резерву кваліфі- кованої робочої сили для своїх економік; «відплив мізків» – найбільш освіченої та кваліфікованої частини населення перева- жно з культурно-інтелектуальних центрів України, які найбільше потерпають від во- єнної агресії РФ; низький рівень оплати праці, що сформувався на вітчизняних під- приємствах, який мало мотивує до зайнято- сті; руйнування системи освіти та невідпо- відність професійної підготовки потребам ринку праці; слабка участь бізнесу у взаємо- дії із системою освіти для підвищення яко- сті та відповідності професійної підготовки –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 69 2024, № 1 (105) і забезпечення перекваліфікації кадрів. Усі ці чинники створюють значні загрози для кадрового забезпечення процесів віднов- лення і розвитку вітчизняного промисло- вого сектору у воєнний та повоєнний пері- оди. Наразі все більш актуальними стають завдання пошуку умов, шляхів та інструме- нтів вирішення проблеми кадрового забез- печення промисловості. Базовою умовою збереження кадрового потенціалу на сучас- ному етапі є завершення війни та створення тривалої безпеки держави, формування якої в повному обсязі поки що є недосяжним завданням. Акцентовано увагу на необхід- ності вирішення таких пріоритетних зав- дань: удосконалення організаційно-право- вих засад зайнятості згідно з принципами гі- дної праці для забезпечення повної гарантії трудових прав і захисту інтересів працівни- ків; модернізація старих і створення но- вих робочих місць у промисловості, які ма- ють відповідати сучасному рівню техноло- гічного розвитку, бути безпечними та гідно оплачуваними, формування умов для про- фесійного зростання; розроблення та впровадження цілесп- рямованої політики з комплексом дієвих механізмів і стимулів повернення вимуше- них зовнішніх мігрантів; забезпечення активної політики залу- чення до сфери промислової діяльності па- сивної частини працездатного населення, у тому числі інвалідів шляхом їх реінтеграції та перенавчання; упровадження різноманітних і гнуч- ких форм організації праці з використанням сучасних інформаційних технологій та логі- стичних систем; модернізація і розвиток системи про- фесійно-технічної та інженерної освіти, ро- зроблення програм, спрямованих на підви- щення кваліфікації та перепрофілювання фахівців відповідно до потреб промисло- вого комплексу. Проблема кадрового забезпечення промисловості сьогодні загострюється і тому потребує подальших більш комплекс- них та різновекторних досліджень. Доці- льно зосередитися на регіональних та галу- зевих аспектах кадрового забезпечення віт- чизняної індустрії, трансформації системи професійної освіти відповідно до потреб промисловості та ринку праці, умовах і мо- жливостях залучення до сфери промислової діяльності звільнених із лав Збройних Сил України воїнів як осіб, найбільш здатних до швидкого опанування інженерно-техніч- ними спеціальностями. Ці питання станов- лять перспективу подальших наукових дос- ліджень. Література Абдулліна М. (2023, 25 серпня). Як змі- нився ринок праці і рівень зарплат в Україні на другому році війни. Економі- чна правда. URL: https://www.epravda. com.ua/columns/2023/08/25/703588/ (дата звернення: 22.11.2023). Амоша О.І., Булєєв І.П., Землянкін А.І., Зба- разська Л.О., Харазішвілі Ю.М. та ін. (2017). Промисловість України – 2016: стан та перспективи розвитку: нау- ково-аналітична доповідь. / НАН Укра- їни, Ін-т економіки пром-сті. Київ. 120 с. URL: https://iie.org.ua/wp-content/uploads/ monografiyi/2017/Dopovid_2017.pdf (дата звернення: 13.12.2023). Амоша О.І., Харазішвілі Ю.М., Ляшенко В.І. та ін. (2018). Модернізація економіки промислових регіонів України в умовах децентралізації управління / НАН Укра- їни, Ін-т економіки пром-сті. Київ. 300 с. URL: https://iie.org.ua/wp-content/uploads/ 2019/08/mono_2018_amosha_kharazishvil i_liashenko_compressed.pdf (дата звер- нення: 13.12.2023). Ангел Є., Гулік А. (2022, 1 серпня). Як українська промисловість долає воєн- ні виклики. Дзеркало тижня. URL: https://zn.ua/ukr/promyshliennost/jak-ukraj inska-promislovist-dolaje-vojenni-vikliki. html (дата звернення: 03.01.2024). Антонюк В.П. (2022). Вплив війни на еко- номіку України: масштабні втрати та нові можливості. Конкурентоспромож- https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/9/701012/ https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/9/701012/ https://zn.ua/ukr/promyshliennost/jak-ukrajinska-promislovist-dolaje-vojenni-vikliki.html https://zn.ua/ukr/promyshliennost/jak-ukrajinska-promislovist-dolaje-vojenni-vikliki.html https://zn.ua/ukr/promyshliennost/jak-ukrajinska-promislovist-dolaje-vojenni-vikliki.html –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 70 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) ність та інновації: проблеми науки та практики: матеріали XVІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конфере- нції (м. Харків, 25 листопада 2022 р.) Харків: ФОП Лібуркіна Л.М. С. 27-43. Баліцька В.В., Машталер О.В. (2020). Про- мислова політика – інституційна основа підвищення конкурентоспроможності національної економіки.  Ефективна економіка. № 12. DOI: http://doi. org/10.32702/2307-2105-2020.12.14 Бичко Г., Терещенко В. (2023). Навчальні втрати: сутність, причини, наслідки та подолання. Український центр оціню- вання якості освіти. 31 с. URL: https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/ 2023/04/Learning-losses_Ukraine.pdf (да- та звернення: 12.01.2024). Бойко І. (2021, 01 жовтня). Великі промис- лові підприємства скаржаться на дефіцит молодих кваліфікованих кадрів. УНІАН. URL: https://www.unian.ua/economics/fi nance/veliki-promislovi-pidpriyemstva-skar zhatsya-na-deficit-molodih-kvalifikovanih- kadriv-novini-ukrajina-11563432.html (дата звернення: 10.11.2023). Велика українська енциклопедія. (2022, 11 квітня). Промисловий комплекс України: етапи розвитку. URL: https://vue.gov.ua/%D0%9F%D1%80%D0 %BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0% BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B 9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B F%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81 _%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0 %D1%97%D0%BD%D0%B8:_%D0%B5 %D1%82%D0%B0%D0%BF%D0%B8_% D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0 %B8%D1%82%D0%BA%D1%83 (дата звернення: 03.12.2023). Винокуров Я. (2023, 16 жовтня). Україні не вистачає 4,5 мільйона працівників. Як подолати дефіцит робочої сили? Еконо- мічна правда. URL: https://www.epravda. com.ua/publications/2023/10/16/705494/ (дата звернення: 22.12.2023). Громадське (2023, 19 червня). Скільки укра- їнців? Війна вбиває нас скоріше, ніж де- мографи встигають рахувати. URL: https://hromadske.ua/posts/skilki-ukrayin civ-vijna-vbivaye-nas-skorishe-nizh-demog rafi-vstigayut-rahuvati?gclid=CjwKCAjw vrOpBhBdEiwAR58-3DEe9nAxLOYh-iv 69DFP4ohDuVhNDafz4PMO9IS77wxRgf 7YezqYyRoCg3MQAvD_BwE (дата звер- нення: 20.11.2023). Гузман Хосе Мігель (2022, 28 червня). Де- мографічна трагедія України: другий го- лодомор? Економічна правда. URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2 022/06/28/688487/ (дата звернення: 20.11. 2023). Данилишин Б. (2023, 3 листопада). Як сфор- мувати політику відбудови України. Лівий берег. URL: https://lb.ua/blog/bogdan_danyly syn/582598_yak_sformuvati_politiku_vidbu dovi.html Дейнеко Л.В., Кушніренко О.М., Циплі- цька О.О., Гахович Н.Г. (2022). Наслідки повномасштабної воєнної агресії РФ для української промисловості. Еконо- міка України. № 5. С. 3-25. DOI: doi.org/10.15407/economyukr.2022.05.003 Делойт (2020). «Делойт» в Україні презен- тував представникам бізнесу та громад- ських організацій результати 10-го дослі- дження Global Human Capital Trends. URL: https://www2.deloitte.com/ua/uk/ pages/press-room/press-release/2020/human- capital-trends-2020.html (дата звернення: 22.11.2023). Державна служба статистики (2020). Кіль- кість інноваційно активних підприємств за видами економічної діяльності (2016- 2018, 2018-2020). Статистична інформа- ція. URL: https://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 30.11.2023). Державна служба статистики (2021b). Об- сяг реалізованої промислової продукції за видами діяльності у 2021 році. Стати- стична інформація. URL: https://www.ukr stat.gov.ua/ (дата звернення: 23.12.2023). Державна служба статистики (2021c). Чи- сельність населення та чисельність робо- чої сили у 2021 році. Статистична інфор- мація. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 22.11.2023). https://doi.org/10.32702/2307-2105-2020.12.14 https://www.epravda.com.ua/publications/2022/06/28/688487/ https://www.epravda.com.ua/publications/2022/06/28/688487/ https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.05.003 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 71 2024, № 1 (105) Державна служба статистики (2022b). Об- сяг реалізованої промислової продукції за видами діяльності у 2022 році. Стати- стична інформація. URL: https://www.ukr stat.gov (дата звернення: 23.12.2023). Державна служба статистики (2022а). Кіль- кість діючих суб’єктів господарювання за видами економічної діяльності з роз- поділом за кількістю зайнятих працівни- ків у 2016-2022 роках. Статистична інфо- рмація. URL: https://www.ukr stat.gov.ua/ (дата звернення: 23.12.2023). Державна служба статистики (2023). Обсяг реалізованої промислової продукції за видами діяльності у 2023 році (січень-ве- ресень). Статистична інформація. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернен- ня: 03.01.2024). Державна служба статистики (2021а). Вало- вий внутрішній продукт виробничим ме- тодом та валова додана вартість за ви- дами економічної діяльності (2010- 2021 рр.). Статистична інформація. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 30.11.2023). Державний центр зайнятості (2023). Кіль- кість вакансій та кількість зареєстрова- них безробітних у професійному розрізі за січень-жовтень 2023 року. Аналітична та статистична інформація. URL: https://www.dcz.gov.ua/analitics/69 (дата звернення: 25.11.2023). Збаразська Л. О. (2023). Сучасні парадигми та мегатренди промислового розвитку. Економіка промисловості. № 1 (101). С. 5-30. DOI: http://doi.org/10.15407/econ industry.2023.01.005 Індустріальне майбутнє України: передба- чення методами математичного моделю- вання (2022). В.П. Вишневський, А.Ф. Да- сів, О.О. Охтень, С.С. Турлакова; за ред. В.П. Вишневського; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ. 170 c. URL: https://iie.org.ua/wp-content/uploads/appli cation/pdf/mono_2022-1_compressed.pdf (дата звернення: 12.01.2024). Інноваційні основи відновлення та розвитку країн після збройних конфліктів: інно- ваційний вимір (2022): колективна моно- графія / за ред. В.А. Омельяненка. Суми: Ін-т стратегій інноваційного розвитку і трансферу знань. 280 с. URL: https://iids kt.org.ua/wp-content/uploads/Monografiya_ Vidnovlennya_2022.pdf (дата звернення: 12.01.2024). Інститут аналітики та адвокації (2023, 13 жовтня). Війна і дефіцит працівників: динаміка кадрових ресурсів в Україні. URL: https://iaa.org.ua/articles/vijna-i-defi czyt-praczivnykiv-dynamika-kadrovyh-resu rsiv-v-ukrayini/?gclid=Cj0KCQjw4bipBhC yARIsAFsieCyI5aelaKMkoysSrLyN0OmJ 5PjpjJpR4KMrUShFwl24DO8_nC4vR28a AnbOEALw_wcB (дата звернення: 25.11. 2023). Київська школа економіки [KSE]. (2023, 2 серпня). Загальна сума прямих збитків, завдана інфраструктурі України через війну, за підсумками червня 2023 року перевищила $150 млрд. URL: https://kse. ua/ua/about-the-school/news/zagalna-suma- pryamih-zbitkiv-zavdana-infrastrukturi-ukra yini-cherez-viynu-za-pidsumkami-cherv nya-2023-roku-perevishhila-150-mlrd/ (да- та звернення: 03.01.2024). Котелевець Д. (2023). Тенденції кадрового забезпечення підприємств України в умовах цифрової економіки. Проблеми і перспективи економіки та управління. № 2(30). С. 20-31. DOI: https://doi.org/ 10.25140/2411-5215-2022-2(30)-20-31 Лісогор Л., Руденко Н. (2022). Кадровий по- тенціал забезпечення соціально-економі- чного розвитку України в сучасних умо- вах. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. № 4 (221). С. 19-26. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2022/ 221-4/3 Мірошниченко Б. (2023, 20 вересня). Війна інженерів. Як оборонна промисловість потерпає від браку кадрів. Економічна правда. URL: https://www.epravda.com. ua/publications/2023/09/20/704506/ (дата звернення: 20.11.2023). Мірошниченко О. (2023, 7 листопада). Як бізнесу подолати кадровий дефіцит. Кон- федерація роботодавців України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ https://www.ukrstat.gov.ua/ https://www.dcz.gov.ua/ https://www.dcz.gov.ua/analitics/69 https://doi.org/10.25140/2411-5215-2022-2(30)-20-31 https://doi.org/10.25140/2411-5215-2022-2(30)-20-31 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 72 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) https://employers.org.ua/news/id2560(дата звернення: 22.11.2023). МОН України (2023). Заклади освіти, які постраждали від бомбардувань та обстрі- лів. URL: https://saveschools.in.ua/ (дата звернення: 22.11.2023). МОН України (2023, 15 грудня). Відбулася презентація глобальної інноваційної візії WINWIN. URL: https://mon.gov.ua/ua/ news/vidbulasya-prezentaciya-globalnoyi- innovacijnoyi-viziyi-winwin (дата звер- нення: 22.11.2023). Національне агентство кваліфікацій (2023, 17 січня). Трудова міграція: ЄК та дер- жави-члени посилюють співпрацю для подолання дефіциту робочої сили на ринку ЄС. URL: https://nqa.gov.ua/news/ trudova-migracia-ek-ta-derzavi-cleni-posi luut-spivpracu-dla-podolanna-deficitu-robo coi-sili-na-rinku-es/ (дата звернення: 22.12.2023). Національний банк України (2022). Ділові очікування підприємств України. ІV ква- ртал 2022 року. Вип. № 4 (68). URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/ BOS_2022-Q4.pdf?v=4 (дата звернення: 10.11.2023). Національний банк України (2023a). Ділові очікування підприємств України. ІІІ квар- тал 2023 року. Вип. № 3 (71). URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/ BOS_2023-Q3.pdf (дата звернення: 03.01. 2024). Національний банк України (2023b). Ділові очікування підприємств України. І квар- тал 2023 року. Вип. № 1 (69). URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/ BOS_2023-Q1.pdf?v=4 (дата звернення: 10.11.2023). Національний банк України (2023c). Ділові очікування підприємств України. ІІ квар- тал 2023 року. Вип. № 2 (70). URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/ BOS_2023-Q2.pdf (дата звернення: 10.11. 2023). Національний банк України (2024). Макро- економічні показники. Індекс промисло- вої продукції (до відповідного періоду попереднього року, %). URL: https://bank. gov.ua/ua/statistic/macro-indicators (дата звернення: 12.01.2024). Ніколаєв Є., Рій Г., Шемелинець І. (2023). Вища освіта в Україні: зміни через війну: аналітичний звіт. Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ. 102 с. Охтень О. О., Дасів А. Ф. (2023). Базовий сценарій довгострокового розвитку наці- ональної промисловості до 2035 року. Економіка промисловості. № 1 (101). С. 56-68. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry.2023.01.05 Пишний А. (2022, 15 грудня). Українські мі- гранти в Європі – не тягар, а цінний люд- ський капітал. Економічна правда. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/ 12/15/695056/ (дата звернення: 22.11. 2023). Пищуліна О., Юрчишин В., Стецюк П., Міще- нко М., Якименко Ю. (2023). Вплив мігра- ційних процесів на перебіг повоєнного від- новлення України, міграційну політику ЄС та країн Східного партнерства. Центр Ра- зумкова. 265 с. URL: https://razumkov.org. ua/images/2023/10/25/2023-Pyshchulina- MIGRACIA.pdf (дата звернення: 12.01. 2024). Підоричева І. (2022, 16 червня). Ключові за- вдання повоєнного відновлення України. Дзеркало тижня. URL: https://zn.ua/ukr/ macrolevel/kljuchovi-zavdannja-povojenno ho-vidnovlennja-ukrajini.html (дата звер- нення: 03.11.2023). Попов А. (2023, 30 грудня). Промислові висновки року: старі проблеми нової індустріалізації. УНІАН. URL: https://www.unian.ua/economics/other/pro mislovi-visnovki-roku-stari-problemi-novo ji-industrializaciji-12495804.html (дата звернення: 03.01.2024). Промислова політика як ключовий інстру- мент стратегії розвитку (2019): науково- аналітична доповідь / за ред. Л.В. Дей- неко; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Київ. URL: http://ief.org.ua/docs/sr/304.pdf (дата звер- нення: 23.11.2023) https://employers.org.ua/news/id2560 https://saveschools.in.ua/ https://nqa.gov.ua/news/trudova-migracia-ek-ta-derzavi-cleni-posiluut-spivpracu-dla-podolanna-deficitu-robocoi-sili-na-rinku-es/ https://nqa.gov.ua/news/trudova-migracia-ek-ta-derzavi-cleni-posiluut-spivpracu-dla-podolanna-deficitu-robocoi-sili-na-rinku-es/ https://nqa.gov.ua/news/trudova-migracia-ek-ta-derzavi-cleni-posiluut-spivpracu-dla-podolanna-deficitu-robocoi-sili-na-rinku-es/ https://nqa.gov.ua/news/trudova-migracia-ek-ta-derzavi-cleni-posiluut-spivpracu-dla-podolanna-deficitu-robocoi-sili-na-rinku-es/ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 73 2024, № 1 (105) Промисловість України перед викликами майбутнього: у пошуках відповідей та рі- шень (2022): колективна монографія / за ред. Л.В. Дейнеко; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Київ. 346 с. URL: http://ief.org.ua/wp- content/uploads/2022/08/PromyslovistUkra iny-pered-vyklykavy.pdf (дата звернення: 03.01.2024). Радіо Свобода (2023, 18 серпня). Загаль- ні втрати сторін у війні в Україні сяга- ють пів мільйона – NYT. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-vtra ty-storin-u-vijni-v-ukrajini-do-piv-milyona/ 32554391.html (дата звернення: 20.11. 2023). Рубрика (2023, 26 жовтня). Команда Центру економічного відновлення дослідила людський капітал України: навіщо це рішення. URL: https://rubryka.com/2023/ 10/26/komanda-tsentru-ekonomichnogo- vidnovlennya-doslidyla-lyudskyj-kapital- ukrayiny-navishho-tse-rishennya/ (дата звернення: 22.11.2023). Смарт-промисловість: напрями станов- лення, проблеми і рішення (2019): моно- графія / В.П. Вишневський, О.В. Вієцька, О.А. Вієцький та ін.; за ред. В.П. Вишнев- ського; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ. 464 c. URL: https://iie.org. ua/wp-content/uploads/2020/04/2019-smart- promyslovist_napriamy-stanovlennia-prob lemy-i-rishennia_compressed-1.pdf (дата звернення: 12.01.2024). Собкевич О. (2023, 14 листопада). Перспек- тиви модернізаційних зрушень у проми- словості України в процесі євроінтегра- ції. Національний інститут стратегічних досліджень. URL: https://niss.gov.ua/ news/komentari-ekspertiv/perspektyvy-mo dernizatsiynykh-zrushen-u-promyslovosti- ukrayiny-v-protsesi (дата звернення: 03.01.2024). ЦЕС (2023). Біженці з України: хто вони, скільки їх та як їх повернути? Фінальний звіт. URL: https://ces.org.ua/refugees-from- ukraine-ukr-final-report/ (дата звернення: 20.11.2023). Чернікова Н.М. (2020). Проблеми кадро- вого забезпечення підприємств в умовах цифрових перетворень. Вісник Хмельни- цького національного університету. № 4. Т. 2. С. 52-55. URL: http://journals. khnu.km.ua/vestnik/wp-content/uploads/ 2021/03/11.pdf (дата звернення: 03.01. 2024). Янченко Н.В., Харлан А.В. (2017, квітень). Шляхи подолання дефіциту робітничих кадрів і промислових спеціалістів. Моло- дий вчений. № 4.4 (44.4). С. 125-120. URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/jour nal/2017/4.4/29.pdf (дата звернення: 20.11.2023). INDUSTRY4UKRAINE (2020, 9 листопада). Позиції України в міжнародних рейтин- гах у сфері промислового розвитку. URL: https://www.industry4ukraine.net/publicati ons/pozycziyi-ukrayiny-v-mizhnarodnyh- rejtyngah-u-sferi-promyslovogo-rozvytku/ (дата звернення: 03.01.2024). Nathan Hitchen & Robert W. Patterson (2023, May 22). The Post-Industrial Economy Failed. Whatnext? The American Conserva- tive. URL: https://www.theamericancon- servative.com/the-post-industrial-economy- failed/ (дата звернення: 03.11.2023). TalentGuard (2023). Reskilling and Up- skilling: A Strategic Response to Changing Skill Demands. URL: https://www.talent- guard.com/blog/reskilling-upskilling-strate gic-response-changing-skill-demands (дата звернення: 25.11.2023). TEXTY.ORG.UA. (2023, 28 лютого). На- скільки масштабною буде демографічна криза в Україні і як повернути біженців. URL: https://texty.org.ua/fragments/1090 74/yakym-ye-masshtab-majbutnoyi-demoh rafichnoyi-kryzy-v-ukrayini/ (дата звер- нення: 22.11.2023). UNIDO (2023). Competitive Industrial Per- formance Index 2023. Ukraine. URL: https://stat.unido.org/country/UKR.pdf (да- та звернення: 03.01.2024). VisitUkraine (2023, 17 лютого). Мінімальна заробітна плата в країнах Європи: скільки українці можуть отримувати за https://ces.org.ua/refugees-from-ukraine-ukr-final-report/ https://ces.org.ua/refugees-from-ukraine-ukr-final-report/ https://www.industry4ukraine.net/ https://www.industry4ukraine.net/publications/pozycziyi-ukrayiny-v-mizhnarodnyh-rejtyngah-u-sferi-promyslovogo-rozvytku/ https://www.industry4ukraine.net/publications/pozycziyi-ukrayiny-v-mizhnarodnyh-rejtyngah-u-sferi-promyslovogo-rozvytku/ https://www.industry4ukraine.net/publications/pozycziyi-ukrayiny-v-mizhnarodnyh-rejtyngah-u-sferi-promyslovogo-rozvytku/ https://www.theamericanconservative.com/author/nathan-hitchen/ https://www.theamericanconservative.com/author/robert-w-patterson/ https://www.theamericanconservative.com/the-post-industrial-economy-failed/ https://www.theamericanconservative.com/the-post-industrial-economy-failed/ https://www.theamericanconservative.com/the-post-industrial-economy-failed/ https://stat.unido.org/country/UKR.pdf –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 74 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) роботу. URL: https://visitukraine.today/uk/ blog/1507/minimalna-zarplata-u-krainax- jevropi-skilki-ukrainci-mozut-otrimuvati- za-robotu (дата звернення: 12.12.2023). Williamson Ben (2021, September 24). Coun- ting learning losses. Code acts in education. URL: https://codeactsineducation.word- press.com/2021/09/24/counting-learning- losses/ (дата звернення: 12.01.2024). References Abdullina, M. (2023, August 25). How the la- bor market and salary level changed in Ukraine in the second year of the war. Ekonomichna pravda. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/columns/2023/ 08/25/703588/ [in Ukrainian]. Amosha, O.I., Buleiev, I.P., Zemliankin, A.I., Zbarazska, L.O., Kharazishvili, Yu.M. & etc. (2017). Industry of Ukraine - 2016: state and prospects of development: scientific and analytical report / National Academy of Sci- ences of Ukraine, Industrial Institute of Eco- nomics. Kyiv, 2017. 120 p. Retrieved from https://iie.org.ua/wp-con-tent/uploads/mono grafiyi/2017/Dopovid_2017.pdf [in Ukrain- ian]. Amosha, O.I., Kharazishvili, Y.M., Lyashenko, V.I. & etc. (2018). Modernization of the econ- omy of industrial regions of Ukraine under the conditions of decentralization of man- agement / NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economics. Kyiv, 2018. 300 p. Retrieved from https://iie.org.ua/wp-con- tent/uploads/2019/08/mono_2018_amosha_ kharazishvili_liashenko_compressed.pdf [in Ukrainian]. Angel, E., & Gulik, A. (2022, August 1). How Ukrainian industry overcomes military chal- lenges. Dzerkalo tyzhnya. Retrieved from https://zn.ua/ukr/promyshliennost/jak-ukraj- inska-promislovist-dolaje-vojenni-vikliki. html [in Ukrainian]. Antonyuk, V.P. (2022). The impact of the war on the economy of Ukraine: large-scale losses and new opportunities. Competitive- ness and innovation: problems of science and practice: materials of the XVII International Scientific and Practical Inter- net Conference (Kharkiv, November 25, 2022) Kharkiv: Liburkina L.M., 2022. P. 27- 43 [in Ukrainian]. Balitska, V.V., & Mashthaler, O.V. (2020). In- dustrial policy is the institutional basis for increasing the competitiveness of the na- tional economy. Efektyvna ekonomika, 12. DOI: http://doi.org/10.32702/2307-2105- 2020.12.14 [in Ukrainian]. Bychko, G., & Tereshchenko, V (2023). Learn- ing losses: Nature, causes, consequences and overcoming. Ukrainian Center for Evalua- tion of the Quality of Education. 31 p. Re- trieved from https://testportal.gov.ua/wp- content/uploads/2023/04/Learning- losses_Ukraine.pdf [in Ukrainian]. Boyko, I. (2021, October 01). Large industrial enterprises complain about the shortage of young qualified personnel. UNIAN. Re- trieved from https://www.unian.ua/econo mics/finance/veliki-promislovi-pidpriyemst va-skarzhatsya-na-deficit-molodih-kvalifiko vanih-kadriv-novini-ukrajina-11563432.html [in Ukrainian]. Great Ukrainian encyclopedia (2022, April 11). The industrial complex of Ukraine: stages of development. Retrieved from https://vue.gov.ua/%D0%9F%D1%80%D0 %BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0% BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9 _%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF %D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81_ %D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0% D1%97%D0%BD%D0%B8:_%D0%B5% D1%82%D0%B0%D0%BF%D0%B8_%D 1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0% B8%D1%82%D0%BA%D1%83 [in Ukra- inian]. Vynokurov, Ya. (2023, October 16). Ukraine lacks 4.5 million workers. How to overcome the labor shortage? Ekonomichna pravda. Retrieved from https://www.epravda.com. ua/publications/2023/10/16/705494/ [in Ukrainian]. Hromadske (2023, June 19). How many Ukrainians? War is killing us faster than de- mographers can count. Retrieved from –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 75 2024, № 1 (105) https://hromadske.ua/posts/skilki-ukrayin civ-vijna-vbivaye-nas-skorishe-nizh-demo- grafi-vstigayut-rahuvati?gclid=CjwKCAjw vrOpBhBdEiwAR58-3DEe9nAxLOYh-iv 69DFP4ohDuVhNDafz4PMO9IS77wxRgf7 YezqYyRoCg3MQAvD_BwE [in Ukrain- ian]. Guzman Jose Miguel (2022, June 28). The de- mographic tragedy of Ukraine: the second Holodomor? Ekonomichna pravda. Re- trieved from https://www.epravda.com.ua/ publications/2022/06/28/688487/ [in Ukra- inian]. Danylyshyn, B. (2023, November 3). How to form a policy for the reconstruction of Ukraine. Livyy bereh. Retrieved from https://lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/582598_ yak_sformuvati_politiku_vidbudovi.html [in Ukrainian]. Deineko, L.V., Kushnirenko, O.M., Tsyplitka, O.O., & Gakhovich, N.G. (2022). Consequences of full-scale military aggression of the Rus- sian Federation for Ukrainian industry. Ekonomyka Ukrayiny, 5, pp. 3-25. DOI: doi.org/10.15407/economyukr.2022.05.003 [in Ukrainian]. Deloitte (2020). "Deloitte" in Ukraine presented the results of the 10th Global Human Capital Trends study to representatives of business and public organizations. Retrieved from https://www2.deloitte.com/ua/uk/pages/pres s-room/press-release/2020/human-capital- trends-2020.html [in Ukrainian]. State Statistics Service (2020). The number of innovatively active enterprises by type of economic activity (2016-2018, 2018-2020). Statistical information. Retrieved from https://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian]. State Statistics Service (2021b). The volume of realized industrial products by types of ac- tivity in 2021. Statistical information. Re- trieved from https://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian]. State Statistics Service (2021c). Population and workforce in 2021. Statistical information. Retrieved from https://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian]. State Statistics Service (2022b). The volume of realized industrial production by types of ac- tivity in 2022. Statistical information. Re- trieved from https://www.ukr stat.gov [in Ukrainian]. State Statistics Service (2022a). The number of active economic entities by types of eco- nomic activity with distribution by the number of employed workers in 2016-2022. Statistical information. Retrieved from https://www.ukr stat.gov.ua/ [in Ukrainian]. State Statistics Service (2023). Volume of realized industrial production by types of activity in 2023 (January-September). Statistical information. Retrieved from https://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian]. State Statistics Service (2021a). Gross domestic product by production method and gross value added by types of economic activity (2010-2021). Statistical information. Re- trieved from https://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian]. State Employment Center (2023). The number of vacancies and the number of registered unemployed by profession for January- October 2023. Analytical and statistical in- formation. Retrieved from https://www.dcz. gov.ua/analytics/69 [in Ukrainian]. Zbarazska, L.O. (2023). Modern paradigms and megatrends of industrial development. Ekon. promis., 1 (101), pp. 5-30. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry.2023. 01.005 [in Ukrainian]. Industrial future of Ukraine: prediction by mathematical modeling methods: mono- graph / V.P. Vishnevskyi, A.F. Dasiv, O.O. Okhten, S.S. Turlakova; In V.P. Vishnevsky (Ed.). NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economics. Kyiv, 2022. 170 p. Retrieved from https://iie.org.ua/wp-content/uploads/ application/pdf/mono_2022-1_compressed. pdf [in Ukrainian]. Innovative foundations of recovery and devel- opment of countries after armed conflicts: innovative dimension: collective mono- graph. In V.A. Omelyanenko (Ed.). Sumy: Institute of innovative development strate- gies and knowledge transfer. 2022. 280 p. https://lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/582598_%20yak_sformuvati_politiku_vidbudovi.html https://lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/582598_%20yak_sformuvati_politiku_vidbudovi.html https://www2.deloitte.com/ua/uk/pages/press-room/press-release/2020/human-capital-trends-2020.html https://www2.deloitte.com/ua/uk/pages/press-room/press-release/2020/human-capital-trends-2020.html https://www2.deloitte.com/ua/uk/pages/press-room/press-release/2020/human-capital-trends-2020.html https://www.dcz/ http://doi.org/10.15407/econindustry.2023 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 76 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) Retrieved from https://iidskt.org.ua/wp-con- tent/uploads/Monografiya_Vidnovlennya_ 2022.pdf [in Ukrainian]. Institute for Analytics and Advocacy (2023, October 13). War and shortage of workers: dynamics of personnel resources in Ukraine. Retrieved from https://iaa.org.ua/articles/ vijna-i-deficzyt-praczivnykiv-dynamika- kadrovyh-resursiv-v-ukrayini/?gclid=Cj0K CQjw4bipBhCyARIsAFsieCyI5aelaKM- koysSrLyN0OmJ5PjpjJpR4KMrUShFwl 24DO8_nC4vR28aAnbOEALw_wcB [in Ukrainian]. Kyiv School of Economics [KSE]. (2023, Au- gust 2). The total amount of direct damage caused to Ukraine's infrastructure due to the war exceeded $150 billion as of June 2023. Retrieved from https://kse.ua/ua/about-the- school/news/zagalna-suma-pryamih- zbitkiv-zavdana -infra strukti-ukrayini-che- rez-viynu-za-pidsum kami-chervnya-2023- roku-perevishhila-150-mlrd/ [in Ukrainian]. Kotelevets, D. (2023). Trends in staffing of en- terprises of Ukraine in the conditions of the digital economy. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia, 2(30), pp. 20-31. DOI: https://doi.org/10.25140/2411-5215- 2022-2(30)-20-31 [in Ukrainian]. Lisohor, L., & Rudenko, N. (2022). Personnel potential of ensuring social and economic development of Ukraine in modern condi- tions. Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Economika, 4 (221), pp. 19-26. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667. 2022/221-4/3 [in Ukrainian]. Miroshnychenko, B. (2023, September 20). En- gineers War. How the defense industry suf- fers from a lack of personnel. Ekonomichna pravda. Retrieved from https://www.eprav da.com.ua/publications/2023/09/20/704506 [in Ukrainian]. Miroshnychenko, O. (2023, November 7). How businesses can overcome staff shortages. Confederation of Employers of Ukraine. Re- trieved from https://employers.org.ua/news/ id2560 [in Ukrainian]. MES of Ukraine (2023). Educational institu- tions that suffered from bombings and shelling. Retrieved from https://saveschools. in.ua [in Ukrainian]. MES of Ukraine (December 15, 2023). The presentation of the global innovative vision of WINWIN took place. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/news/vidbulasya-pre zentaciya-globalnoyi-innovacijnoyi-viziyi- winwin [in Ukrainian]. National Qualifications Agency (2023, January 17). Labor migration: EU and member states step up cooperation to tackle labor shorta- ges in the EU market. Retrieved from https://nqa.gov.ua/news/trudova-migracia- ek-ta-derzavi-cleni-posiluut-spivpracu-dla- podolanna-deficitu-robocoi-sili-na-rinku-es/ [in Ukrainian]. National Bank of Ukraine (2022). Business ex- pectations of Ukrainian enterprises. IV quar- ter of 2022. Vol. 4 (68). Retrieved from https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/ BOS_2022-Q4.pdf?v=4 [in Ukrainian]. National Bank of Ukraine (2023a). Business ex- pectations of Ukrainian enterprises. III quar- ter of 2023. Vol. 3 (71). Retrieved from https://bank.gov.ua/admin_uploads/arti- cle/BOS_2023-Q3.pdf [in Ukrainian]. National Bank of Ukraine (2023b). Business expectations of Ukrainian enterprises. The first quarter of 2023. Vol. 1 (69). Retrieved from https://bank.gov.ua/admin_uploads/ar- ticle/BOS_2023-Q1.pdf?v=4 [in Ukrainian]. National Bank of Ukraine (2023c). Business ex- pectations of Ukrainian enterprises. II quar- ter of 2023. Vol. 2 (70). Retrieved from https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/ BOS_2023-Q2 [in Ukrainian]. National Bank of Ukraine (2024). Macro-eco- nomic indicators. Index of industrial prod- ucts (for the corresponding period previous year, %). Retrieved from https://bank.gov. ua/ua/statistics/macro-indicators [in Ukrain- ian]. Nikolaev, E., Riy, G., & Shemelinets, I. (2023). Higher education in Ukraine: changes due to the war: an analytical report. Borys Grin- https://iidskt.org.ua/wp-content/uploads/Monografiya_Vidnovlennya_%202022.pdf https://iidskt.org.ua/wp-content/uploads/Monografiya_Vidnovlennya_%202022.pdf https://iidskt.org.ua/wp-content/uploads/Monografiya_Vidnovlennya_%202022.pdf https://iaa.org.ua/articles/ https://kse.ua/ua/about-the-school/news/zagalna-suma-pryamih-zbitkiv-zavdana%20-infra%20strukti-ukrayini-cherez-viynu-za-pidsum%20kami-chervnya-2023-roku-perevishhila-150-mlrd/ https://kse.ua/ua/about-the-school/news/zagalna-suma-pryamih-zbitkiv-zavdana%20-infra%20strukti-ukrayini-cherez-viynu-za-pidsum%20kami-chervnya-2023-roku-perevishhila-150-mlrd/ https://kse.ua/ua/about-the-school/news/zagalna-suma-pryamih-zbitkiv-zavdana%20-infra%20strukti-ukrayini-cherez-viynu-za-pidsum%20kami-chervnya-2023-roku-perevishhila-150-mlrd/ https://kse.ua/ua/about-the-school/news/zagalna-suma-pryamih-zbitkiv-zavdana%20-infra%20strukti-ukrayini-cherez-viynu-za-pidsum%20kami-chervnya-2023-roku-perevishhila-150-mlrd/ https://kse.ua/ua/about-the-school/news/zagalna-suma-pryamih-zbitkiv-zavdana%20-infra%20strukti-ukrayini-cherez-viynu-za-pidsum%20kami-chervnya-2023-roku-perevishhila-150-mlrd/ https://doi.org/10.25140/2411-5215-2022-2(30)-20-31 https://doi.org/10.25140/2411-5215-2022-2(30)-20-31 https://saveschools.in.ua/ https://saveschools.in.ua/ https://mon.gov.ua/ua/news/vidbulasya-prezentaciya-globalnoyi-innovacijnoyi-viziyi-winwin https://mon.gov.ua/ua/news/vidbulasya-prezentaciya-globalnoyi-innovacijnoyi-viziyi-winwin https://mon.gov.ua/ua/news/vidbulasya-prezentaciya-globalnoyi-innovacijnoyi-viziyi-winwin https://nqa.gov.ua/news/trudova-migracia-ek-ta-derzavi-cleni-posiluut-spivpracu-dla-podolanna-deficitu-robocoi-sili-na-rinku-es/ https://nqa.gov.ua/news/trudova-migracia-ek-ta-derzavi-cleni-posiluut-spivpracu-dla-podolanna-deficitu-robocoi-sili-na-rinku-es/ https://nqa.gov.ua/news/trudova-migracia-ek-ta-derzavi-cleni-posiluut-spivpracu-dla-podolanna-deficitu-robocoi-sili-na-rinku-es/ https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/%20BOS_2022-Q4.pdf?v=4 https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/%20BOS_2022-Q4.pdf?v=4 https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/BOS_2023-Q2 https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/BOS_2023-Q2 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 77 2024, № 1 (105) chenko Kyiv University, Kyiv. 102 p. [in Ukrainian]. Okhten, O. O., & Dasiv, A. F. (2023). The basic scenario of the long-term development of the national industry until 2035. Econ. promisl., 1 (101), pp. 56-68. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry.2023.01.05 [in Ukra- inian]. Pyshnyi, A. (2022, December 15). Ukrainian migrants in Europe are not a burden, but val- uable human capital. Ekonomichna pravda. Retrieved from https://www.epravda.com. ua/columns/2022/12/15/695056/ [in Ukrain- ian]. Pyshchulina, O., Yurchyshyn, V., Stetsyuk, P., Mishchenko, M., & Yakymenko, Yu. (Eds.) (2023). The impact of migration processes on the course of post-war reconstruction of Ukraine, the migration policy of the EU and the countries of the Eastern Partnership. Razumkov Center, 265 p. Retrieved from https://razumkov.org.ua/images/2023/10/ 25/2023-Pyshchulina-MIGRACIA.pdf [in Ukrainian]. Podorycheva, I. (2022, June 16). The key tasks of the post-war reconstruction of Ukrai- ne. Dzerkalo tyzhnya. Retrieved from https://zn.ua/ukr/macrolevel/kljuchovi-zav dannja-povojennoho-vidnovlennja-ukrajini. html [in Ukrainian]. Popov, A. (2023, December 30). Industrial con- clusions of the year: old problems of the new industrialization. UNIAN. Retrieved from https://www.unian.ua/economics/other/pro mislovi-visnovki-roku-stari-problemi-no- voji-industrializacije-12495804.html [in Uk- rainian]. Industrial policy as a key tool of development strategy (2019): a scientific-analytical re- port. In L.V. Deineko (Ed.). National Acad- emy of Sciences of Ukraine, State University of Economics and forecasting National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv. Retrieved from http://ief.org.ua/docs/sr/304. pdf [in Ukrainian]. Industry of Ukraine facing the challenges of the future: in search of answers and solutions (2022): collective monograph / edited by L.V. Deineko; National Academy of Sci- ences of Ukraine, State University of Eco- nomics and forecast. National Academy of Sciences of Ukraine". Kyiv. 346 p. Retrieved from http://ief.org.ua/wp-content/uploads/ 2022/08/PromyslovistUkrainy-pered-vykly kavy.pdf [in Ukrainian]. Radio Svoboda (2023, August 18). The total losses of the parties in the war in Ukraine reach half a million – NYT. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/news-vtra ty-storin-u-vijni-v-ukrajini-do-piv-milyona/ 32554391.html [in Ukrainian]. Rubryka (2023, October 26). The team of the Center for Economic Recovery investigated the human capital of Ukraine: why is it deci- sion? Retrieved from https://rubryka.com/ 2023/10/26/komanda-tsentru-ekonomich- nogo-vidnovlennya-doslidyla-lyudskyj-ka pital-ukrayiny-navishho-tse-rishennya/ [in Ukrainian]. Vishnevskyi, V.P., Vietska, O.V., Vietsky, O.A., & ets. (2019). Smart industry: development trends, problems and solutions: monograph. In V.P. Vishnevskyi (Eds.); NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economics. Kyiv, 464 p. Retrieved from https://iie.org.ua/wp- content/uploads/2020/04/2019-smart-promy slovist_napriamy-stanovlennia-problemy-i- rishennia_compressed-1.pdf [in Ukrainian]. Sobkevich, O. (2023, November 14). Prospects of modernization shifts in the industry of Ukraine in the process of European integra- tion. National Institute of Strategic Studies. Retrieved from https://niss.gov.ua/news/ komentari-ekspertiv/perspektyvy-moderni- zatsiynykh-zrushen-u-promyslovosti-ukra yiny-v-protsesi [in Ukrainian]. CES (2023). Refugees from Ukraine: who are they, how many are there and how to return them? Final report. Retrieved from https://ces.org.ua/refugees-from-ukraine-ukr- final-report/ [in Ukrainian]. Chernikova, N.M. (2020). Problems of staffing of enterprises in the conditions of digital transformations. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, 4 (2), pp. 52-55. Retrieved from http://journals.khnu.km.ua/ https://razumkov.org.ua/images/2023/10/25/2023-Pyshchulina-MIGRACIA.pdf https://razumkov.org.ua/images/2023/10/25/2023-Pyshchulina-MIGRACIA.pdf https://ces.org.ua/refugees-from-ukraine-ukr-final-report/ https://ces.org.ua/refugees-from-ukraine-ukr-final-report/ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 78 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 1 (105) vestnik/wp-content/uploads/ 2021/03/11.pdf [in Ukrainian]. Yanchenko, N.V., & Harlan, A.V. (2017, April). Ways to overcome the shortage of workers and industrial specialists. Young scientist, 4.4 (44.4), pp. 125-120. Retrieved from http://molodyvcheny.in.ua/files/jour- nal/2017/4.4/29.pdf [in Ukrainian]. Nathan Hitchen & Robert W. Patterson (2023, May 22). The Post-Industrial Economy Failed. What next? The American Conserva- tive. Retrieved from https://www.theameri- canconservative.com/the-post-industrial- economy-failed/ TalentGuard (2023). Reskilling and Upskilling: A Strategic Response to Changing Skill De- mands. Retrieved from https://www.talent- guard.com/blog/reskilling-upskilling-strate- gic-response-changing-skill-demands TEXTY.ORG.UA. (2023, February 28). How large-scale the demographic crisis will be in Ukraine and how to return the refugees. Retrieved from https://texty.org.ua/frag- ments/109074/yakym-ye-masshtab-majbut- noyi-demohrafichnoyi-kryzy-v-ukrayini/ [in Ukrainian]. UNIDO (2023). Competitive Industrial Perfor- mance Index 2023. Ukraine. Retrieved from https://stat.unido.org/country/UKR.pdf VisitUkraine (2023, February 17). Minimum wage in European countries: how much Ukrainians can earn for work. Retrieved from https://visitukraine.today/uk/blog/ 1507/minimalna-zarplata-u-krainax-jevropi- skilki-ukrainci-mozut-otrimuvati-za-robotu [in Ukrainian]. Williamson Ben (2021, September 24). Count- ing learning losses. Code acts in education. Retrieved from https://codeactsineducation. wordpress.com/2021/09/24/counting-learn- ing-losses/ Valentyna P. Antoniuk, Doctor of Economic Sciences, professor Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: antonukvp@gmail.com https//orcid.org/0000-0003-2100-7343 PROBLEMS OF THE DEVELOPMENT OF UKRAINE’S INDUSTRY AND ITSPERSONNEL SUPPLY IN THE CONDITIONS OF WAR The article examines the problems of industrial development of Ukraine during the period of independence and in the conditions of a full-scale war. A review of publications on the problems of industry by domestic researchers is carried out. It is stated that as part of the Soviet Union, Ukraine had a developed industry, which was fully integrated into the Union economy. The rupture of pro- duction chains, the loss of markets and the lack of an effective industrial policy during the period of independence led to deindustrialization and technological decline of Ukraine's industrial poten- tial, which became a significant factor in unleashing armed aggression. The negative impact of the war on the state of domestic industry is studied: the destruction, closure and relocation of many enterprises, the curtailment of business and the primitivization of production led to a reduction in the volume of products sold by almost a third. Analysis of the dynamics of production in 2023 showed a slow and unstable recovery of industrial production, which is hindered by a number of factors. It is noted that a growing constraint is the lack of qualified personnel. The main threats to the staffing of the industrial sector of Ukraine in the wartime and post-war period are systematized: physical and migration losses of the population, brain drain, migration policy of the EU countries to create a reserve of skilled labor for their economies, low level of wages at domestic enterprises, destruction of the education system and inconsistency of vocational training with the needs of the –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 79 2024, № 1 (105) labor market, weak participation of business in interaction with the system of vocational training and in improving personnel qualifications. At the present stage, the main tasks in the field of staffing of industry are: increasing the level of safety of living and working conditions in Ukraine; improve- ment of the organizational and legal principles of employment based on the principles of decent work; development of effective mechanisms and incentives for the return of forced external mi- grants; involvement in the sphere of economic activity of the passive part of the able-bodied popu- lation, including disabled people; use of diverse and flexible forms of work organization; modern- ization and development of the system of vocational and engineering education. Keywords: industry, industrial complex of Ukraine, war risks for industry, industrial recov- ery, human resources of industry, human losses from the war, labor shortage. JEL: L50; L 69; J2; J24 Формат цитування: Антонюк В. П. (2024). Проблеми розвитку промисловості України та її кадрового за- безпечення в умовах війни. Економіка промисловості. № 1 (105). С. 55-79. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.01.055 Antoniuk, V. P. (2024). Problems of the development of Ukraine’s industry and itspersonnel supply in the conditions of war. Econ. promisl., 1 (105), рр. 55-79. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2024.01.055 Надійшла до редакції 17.01.2024 р.

Проблеми розвитку промисловості України та її кадрового забезпечення в умовах війни

Institution

Ähnliche Einträge