Банківська безпека: проблема виміру

Розглядається сутність і складові банківської безпеки. Пропонуються підходи до визначення фінансової безпеки банківської системи та наводиться тлумачення фінансової безпеки комерційного банку. З’ясовуються загрози фінансовій безпеці комерційного банку та індикатори фінансової безпеки банківської сис...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2006
Автор:	Барановський, О.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки та прогнозування НАН України 2006
Назва видання:	Економіка і прогнозування
Теми:	Творчі дискусії з проблем суспільного розвитку
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19797
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Банківська безпека: проблема виміру / О.І. Барановський // Економіка і прогнозування. — 2006. — № 1. — С. 7-25. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-19797
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-197972011-05-14T12:04:04Z Банківська безпека: проблема виміру Барановський, О.І. Творчі дискусії з проблем суспільного розвитку Розглядається сутність і складові банківської безпеки. Пропонуються підходи до визначення фінансової безпеки банківської системи та наводиться тлумачення фінансової безпеки комерційного банку. З’ясовуються загрози фінансовій безпеці комерційного банку та індикатори фінансової безпеки банківської системи. Наводиться співставлення порогових і фактичних значень безпеки банківської системи. 2006 Article Банківська безпека: проблема виміру / О.І. Барановський // Економіка і прогнозування. — 2006. — № 1. — С. 7-25. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1605-7988 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19797 uk Економіка і прогнозування Інститут економіки та прогнозування НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Творчі дискусії з проблем суспільного розвитку Творчі дискусії з проблем суспільного розвитку
spellingShingle	Творчі дискусії з проблем суспільного розвитку Творчі дискусії з проблем суспільного розвитку Барановський, О.І. Банківська безпека: проблема виміру Економіка і прогнозування
description	Розглядається сутність і складові банківської безпеки. Пропонуються підходи до визначення фінансової безпеки банківської системи та наводиться тлумачення фінансової безпеки комерційного банку. З’ясовуються загрози фінансовій безпеці комерційного банку та індикатори фінансової безпеки банківської системи. Наводиться співставлення порогових і фактичних значень безпеки банківської системи.
format	Article
author	Барановський, О.І.
author_facet	Барановський, О.І.
author_sort	Барановський, О.І.
title	Банківська безпека: проблема виміру
title_short	Банківська безпека: проблема виміру
title_full	Банківська безпека: проблема виміру
title_fullStr	Банківська безпека: проблема виміру
title_full_unstemmed	Банківська безпека: проблема виміру
title_sort	банківська безпека: проблема виміру
publisher	Інститут економіки та прогнозування НАН України
publishDate	2006
topic_facet	Творчі дискусії з проблем суспільного розвитку
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19797
citation_txt	Банківська безпека: проблема виміру / О.І. Барановський // Економіка і прогнозування. — 2006. — № 1. — С. 7-25. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series	Економіка і прогнозування
work_keys_str_mv	AT baranovsʹkijoí bankívsʹkabezpekaproblemavimíru
first_indexed	2025-07-02T20:37:16Z
last_indexed	2025-07-02T20:37:16Z
_version_	1836568949086486528
fulltext	Творчі дискусії з проблем суспільного розвитку Барановський О.І., д-р екон. наук Інститут економіки та прогнозування НАН України БАНКІВСЬКА БЕЗПЕКА: ПРОБЛЕМА ВИМІРУ Розглядається сутність і складові банківської безпеки. Пропонуються підходи до визначення фінансової безпеки банківської системи та наводиться тлума- чення фінансової безпеки комерційного банку. З’ясовуються загрози фінансовій безпеці комерційного банку та індикатори фінансової безпеки банківської сис- теми. Наводиться співставлення порогових і фактичних значень безпеки бан- ківської системи. Вимір фінансової безпеки банківської системи. Серед проблем за- хисту банківської діяльності від загроз зовнішнього та внутрішнього характе- ру все більш актуалізується необхідність забезпечення охорони фінансових ресурсів, убезпечення інформації, майна й персоналу комерційного банку, створення дієвих механізмів фінансового захисту банківської системи [1]. Для комерційних банків особливо значущими є такі умови ефективної та без- печної діяльності, як забезпечення зворотності кредитів, підвищення прибут- ковості, підтримання ліквідності, зниження банківських ризиків, гарантуван- ня депозитів. Проте, дослідження й публікації щодо проблем безпеки банків- ської діяльності присвячені здебільшого організаційним, технічним і право- вим аспектам. Ситуація, що склалася в науковому забезпеченні формування системи фінансової безпеки комерційних банків в Україні, свідчить про прорахунки концептуального характеру. Банківська сфера, що реально існує як цілісне явище, не має адекватного теоретичного і методологічного системного відо- браження. Відсутня і повноцінна методологічна база для вирішення окремих завдань захисту банківських установ. Бракує досліджень, присвячених з’ясуванню базових понять. Так, поки що недостатньо досліджені поняття "безпека банку" ("безпека банківської діяльності", "банківська безпека"), "економічна безпека банку" та "фінансова безпека комерційного банку", від- сутні науково обґрунтована концепція і механізм забезпечення фінансової безпеки банківської діяльності, системні описи видів і змісту загроз фінансо- вій безпеці банківських інститутів, ґрунтовна характеристика фінансових ре- гуляторів безпеки та стабільності функціонування банківської системи. Вод- ночас, від чіткого визначення сутності фінансової безпеки комерційного бан- ку залежить: визначення і класифікація загроз; формування системи забезпе- чення фінансової безпеки банківських установ; з’ясування місця і ролі різних суб’єктів у цій системі; обґрунтоване формулювання їх завдань і функцій. © О.Барановський, 2006 7 Барановський О.І. У Концепції безпеки комерційного банку [2], схваленій АРБ, під безпе- кою комерційного банку розуміється стан захищеності інтересів власників, керівництва і клієнтів банку, матеріальних цінностей та інформаційних ресур- сів від внутрішніх і зовнішніх загроз. За оцінкою А.Вінникова [3], безпека – стан захищеності банку від внутрішніх і зовнішніх загроз. Як вважає М.Ілляш [4, с. 91], безпека банку – це система заходів, які за- безпечують захищеність інтересів власників, клієнтів, працівників і керівниц- тва банку від зовнішніх і внутрішніх загроз. Рівень захищеності характеризу- ється здатністю банку протистояти спробам як прямого несанкціонованого проникнення до приміщень банку зі злочинною метою, так і спробам завдати шкоди банку з боку конкурентів і кримінальних структур шляхом втручання в банківську діяльність, набуття впливу на банк із метою здійснення фінансо- вих афер і махінацій, відмивання "брудних грошей", незаконних переказів їх за кордон тощо. На думку С.Букіна [5], питання безпеки банку є актуальними не лише безпосередньо для банків, а також і для решти учасників ринкових відносин. Безумовно, в першу чергу цією проблемою опікуються власники банку, його акціонери, що турбуються про розвиток свого бізнесу і несуть за нього мате- ріальну, моральну і соціальну відповідальність, якщо, звичайно, банку перві- сно не відведена роль кримінальної організації. Безпека банку турбує також і клієнтуру, що склалася навколо нього з постійних і нових юридичних осіб, а також аналогічну частину фізичних осіб, які є вкладниками, позичальниками кредитів і користувачами будь-яких банківських послуг (пластикові картки, комірки сховища). Дана проблема актуальна і для партнерів по бізнесу, і осо- бливо для банківського персоналу, який з не завжди зрозумілих причин сприймає дану проблему частіше як якусь далеку, що знаходиться поза бан- ком і не відноситься безпосередньо до нього. З огляду на зазначене, він під- креслює, що безпеку банківської діяльності слід розуміти, передусім, як: без- пеку банку як організації; безпеку банківського персоналу; безпеку банківсь- ких операцій. Тому при обговоренні такої проблематики необхідно говорити про банк як про організацію з позиції менеджменту, тобто з позиції управління бан- ком, що включає планування його діяльності на ринку, організацію бізнесу, мотивацію банківського персоналу і контроль за банківськими операціями. Розглядаючи безпеку банку через призму організації, важливо акценту- вати увагу як на її зовнішньому, так і внутрішньому середовищі. У зовніш- ньому середовищі слід розглядати дії з боку клієнтів, партнерів, конкурентів, державних установ і громадян, а також кримінального середовища, у внутрі- шньому ж – дії персоналу банку в особі спеціалістів і менеджерів відділів ба- нку (його підрозділів), неформальних груп, а також адміністрації банку та його власників. Часто фоном для цього є некомпетентність окремих мене- джерів і спеціалістів банку, їх навмисні дії і бажання окремих працівників особисто збагатитися за рахунок можливостей банку, у тому числі за рахунок зговору з клієнтурою чи криміналом, а також з потенційними конкурентами. 8 Банківська безпека: проблема виміру Безпека персоналу банку відбиває стан його внутрішнього середовища, де особливо актуальна особиста безпека персоналу банку, що не гарантує жо- ден власник. Даний процес не є однозначним і нерідко на практиці виража- ється через небажання банківського персоналу брати участь у кримінальних чи тіньових операціях і вимогу банківського персоналу за кваліфіковану і по- наднормовану працю отримувати більш справедливу оплату з урахуванням її специфіки, включаючи вплив характеру потенційних загроз при проведенні конкретних банківських операцій. Безпека банківських операцій як таких становить не менший інтерес, оскільки торкається сутності банківського бізнесу і безпосередньо пов’язана з безпекою банку та його персоналу. Тут особливий інтерес становлять не сті- льки мотиви поведінки персоналу при виконанні своїх посадових обов’язків, скільки технологія професійних порушень і використання діючого порядку і правил, недоліків і порушень у банку в особистих інтересах банківського пе- рсоналу чи його власників, а також в інтересах конкуруючих банків і органі- зацій, криміналу і чиновництва. М.Зубок [6, с. 7] трактує безпеку банківської діяльності як: стан стійкої життєдіяльності, за якого забезпечується реалізація мети банку та основних його інтересів, захист від внутрішніх і зовнішніх дестабілізуючих факторів незалежно від умов функціонування; властивість своєчасно й адекватно реа- гувати на всі негативні прояви внутрішнього і зовнішнього середовища бан- ку; здатність протистояти різним посяганням на власність, діяльність і імідж банку, створювати ефективний захист від внутрішніх і зовнішніх загроз. Як критерій ефективності безпеки банківської діяльності розглядається стабільність фінансового й економічного розвитку банку. При цьому метою дотримання безпеки банківської діяльності визнається: виключення можли- вості заподіяння банку збитків або упущення вигоди; забезпечення ефектив- ної діяльності банку та якісної реалізації ним операцій та угод. А серед за- вдань безпеки банківської діяльності називаються [див. 6, с. 8]: захист закон- них інтересів банку і його працівників; профілактика та попередження право- порушень і злочинних посягань на власність і персонал банку; своєчасне ви- явлення реальних і потенційних загроз банку, проведення заходів щодо їх нейтралізації; оперативне реагування елементів структури банку на загрози, що виникають, та негативні тенденції розвитку зовнішніх і внутрішніх обста- вин; виявлення внутрішніх і зовнішніх причин і умов, які можуть сприяти заподіянню банку, його працівникам, клієнтам і акціонерам матеріальної та іншої шкоди, перешкоджати їх нормальній діяльності; виявлення та форму- вання причин і умов, сприятливих для реалізації банком своїх основних інте- ресів; виховання та навчання персоналу з питань безпеки; послаблення шкід- ливих наслідків від акцій конкурентів або злочинців, спрямованих на підрив безпеки банку; збереження й ефективне використання фінансових, матеріаль- них і інформаційних ресурсів банку. М.Зубок [див. 6, с. 10] розрізняє наступні види безпеки банківської дія- льності: особисту, колективну, економічну та інформаційну. А серед об’єктів 9 Барановський О.І. захисту він виділяє [див. 6, с. 13]: фінансові ресурси, персонал банку, матері- альні засоби, інформаційні ресурси з обмеженим доступом. Як вважає В.Шурпаков, банківська безпека є одним з основних елемен- тів банківського менеджменту [7]. Банківська безпека має багатофункціона- льний і комплексний характер. Від ефективності її організації залежать прак- тично всі сторони і напрями банківської діяльності. Під банківською безпе- кою мається на увазі організація заходів із запобігання можливим загрозам діяльності банку. Розмір цих загроз, тобто наслідки реалізації, часто завчасно математично не визначені. Незважаючи на використання в літературі терміну "економічна безпека банку", де під ним розуміється сукупність охорони комерційної та банківсь- кої таємниці, в понятійному аспекті його значення визначається предметом всієї банківської безпеки. Будь-які втрати банку – матеріальні, фінансові, ка- дрові, інформаційні тощо – мають економічні наслідки. При цьому окремі проблеми банківської безпеки пов’язані між собою. Д.Артеменко [див. 1] зазначає, що сутність економічної безпеки в банків- ській системі полягає в забезпеченні стану найкращого використання її ресур- сів щодо запобігання загрозам комерційних банків і створення умов стабільно- го, ефективного функціонування й максимізації прибутку. При цьому він вва- жає, що рівень економічної безпеки банківської діяльності визначається тим, наскільки ефективно підрозділам і службам банків удається запобігати загро- зам та усувати збитки від негативного впливу на банківську систему. За Р.Гриценко [8, с. 27], економічна безпека банківської системи – це стан банківської системи, за яким її фінансова стабільність чи репутація не мо- же бути підірвана цілеспрямованими діями певної групи осіб і організацій або фінансовою ситуацією, що складається всередині і зовні банківської системи. На думку М.Зубка [див. 6, с. 166–167], економічна безпека банківської діяльності – це стан, за яким забезпечується економічний розвиток і стабіль- ність діяльності банку, гарантований захист його фінансових і матеріальних ресурсів, здатність адекватного і без суттєвих втрат реагувати на зміни внут- рішньої і зовнішньої ситуації. При цьому зазначається, що особлива роль економічної безпеки в системі заходів забезпечення безпеки банку зумовлю- ється: різноманітністю інтересів суб’єктів ринку банківських послуг; праг- ненням суб’єктів ринку до збільшення прибутку, гострою конкурентною бо- ротьбою; обмеженістю фінансових ресурсів банків і джерел їх формування; нестабільною економічною ситуацією, несподіваними і різкими її змінами; зростанням економічної злочинності в кредитно-фінансовій сфері; підвище- ним ризиком проведення банківських операцій у сучасних умовах. Критеріями економічної безпеки ним називаються: ресурсний потенці- ал банку і можливості його розвитку; рівень ефективності використання ре- сурсів; рівень можливостей банку протистояти загрозам його економічній безпеці та самостійно ліквідовувати їх; конкурентоспроможність банку; цілі- сність і масштаби структури банку; ефективність кадрової політики. 10 Банківська безпека: проблема виміру Серед показників економічної безпеки пропонується застосовувати: те- мпи зростання прибутковості та посилення економічної стабільності; рівень матеріального і соціального забезпечення працівників банку; розмір боргових зобов’язань банку; структура дебіторської заборгованості банку; обсяги ви- користання тіньового капіталу. Отже, в економічній літературі безпека банку трактується як захище- ність інтересів власників, клієнтів, працівників і керівництва банку від зовні- шніх і внутрішніх загроз; стан його зовнішнього та внутрішнього середови- ща; один з основних елементів банківського менеджменту; організація захо- дів щодо запобігання можливим загрозам його діяльності. "Економічна безпека банку" тлумачиться як сукупність охорони комер- ційної та банківської таємниці; забезпечення стану найкращого використання ресурсів щодо запобігання загрозам комерційних банків і створення умов ста- більного, ефективного функціонування й максимізації прибутку. Постійно зростаюча увага до проблеми банківської безпеки відображає той факт, що вітчизняна кредитно-фінансова система зазнає суттєвих якісних зрушень, які відбуваються на фоні все ще не вирішених проблем її функціо- нування, високого рівня злочинності у цій сфері. А міжнародна фінансова криза кінця 1990-х рр., яка опосередковано вплинула і на Україну, сприяла виведенню питання щодо міцності банківських сейфів на рівень проблеми фінансової безпеки держави, зокрема, і національної безпеки в цілому. Забезпечення фінансової безпеки як банківської системи України в ці- лому, так і окремих її складових, виходячи з їх виключного значення для со- ціально-економічного розвитку держави, – складна і багатогранна проблема, якій необхідно приділяти постійну увагу. Тим більше, що навіть в опубліко- ваних Концепції розвитку банківської системи України та Комплексній про- грамі розвитку банківської системи України на 2003–2005 рр. питання фінан- сової безпеки банків не отримали належного відображення. В оцінці відповідності банківської системи критеріям і стратегії фінан- сової безпеки держави, на думку фахівців, слід виділяти три взаємо- пов’язаних аспекти. По-перше, загальна оцінка життєздатності системи. По- друге, оцінка ролі центрального банку у банківській системі, його законодав- чих функцій і надійності практичного механізму їх реалізації. По-третє, оці- нка здатності банківської системи до взаємодії як між її окремими суб’єктами, так і з державними і громадськими центрами з приводу вироб- лення довгострокових стратегічних і короткострокових цілей розвитку еко- номіки [9, c.150]. На наш погляд, фінансову безпеку банківської системи в цілому та її окремих складових слід розглядати в двох аспектах. По-перше, з точки зору фінансових наслідків її (їх) діяльності для країни в цілому та окремих клієн- тів і контрагентів. По-друге, з точки зору недопущення та відвернення явних і потенційних загроз фінансовому стану усієї банківської системи країни, НБУ та вітчизняним комерційним банкам. 11 Барановський О.І. Докладніше зупинимося на питаннях фінансової безпеки комерційних банків як на дуже важливому елементі системи фінансової безпеки підпри- ємств, організацій і установ. Забезпечення фінансової безпеки комерційних банків та їх установ є дуже важливим ще й тому, що підрив довіри до кредит- них інститутів завдає збитків фінансовій безпеці всієї країни. Передусім, слід зазначити, що фінансова безпека банків – проблема не лише національна, а й міжнародна. Для надання допомоги в боротьбі з шахрайством керівники служб безпеки, що представляють найбільші світові банки і банківські групи, об’єднали зусилля під егідою Міжнародної асоціації з питань безпеки в бан- ківській справі, завдання якої – сприяння обміну інформацією між її членами і надання взаємної допомоги в запобіганні й знаходженні дій, спрямованих проти банків. Ст. 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зазначає, що метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист ін- тересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієн- тів на банківських рахунках. При здійсненні банківського нагляду НБУ має право вимагати від бан- ків та їх керівників усунення порушень банківського законодавства, виконан- ня нормативних актів Нацбанку для уникнення або подолання небажаних на- слідків, які можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності. Ст. 72. цього ж закону визначає, що НБУ має право здійснювати інспе- ктування небанківських установ або осіб з метою перевірки дотримання за- конодавства щодо банківської діяльності. При цьому йдеться про те, що до небанківських установ або осіб, які можуть бути об’єктом перевірки НБУ, належить власник істотної участі у банку, якщо НБУ вважає, що він не відпо- відає вимогам, встановленим цим законом щодо істотної участі, або негатив- но впливає на фінансову безпеку і стабільність банку. Д.Артеменко [див. 1] вважає, що під фінансовою складовою економіч- ної безпеки банківської діяльності слід розуміти комплекс заходів по досяг- ненню максимально можливої платоспроможності та стійкості комерційного банку, ліквідності його балансу, ефективної структури капіталу й найбільш прибуткових напрямів його вкладень, що одержується шляхом чіткого стра- тегічного та тактичного планування, аналізу та запобігання загрозам фінансо- вого характеру. Сутність фінансової складової безпеки банківської діяльності полягає в забезпеченні організаційно-управлінських, режимних, технічних і профілактичних заходів, що гарантують якісний захист прав і інтересів коме- рційного банку, зростання статутного капіталу, підвищення ліквідності акти- вів, забезпечення зворотності кредитів, схоронність фінансових і матеріаль- них цінностей. Метою фінансової складової є збільшення маси отримуваного прибутку, прискорення оборотності капіталу, зростання курсової вартості цінних паперів комерційного банку. На наш погляд, фінансова безпека комерційного банку – це: 12 http://www.ukrbiz.net/ukr/thelaw/4084/ Банківська безпека: проблема виміру сукупність умов, за яких потенційно небезпечні для фінансового стану комерційного банку дії чи обставини попереджені чи зведені до такого рівня, за якого вони не здатні завдати шкоди встановленому порядку функціону- вання банку, збереженню й відтворенню його майна та інфраструктури і перешкодити досягненням банком статутних цілей; стан захищеності фінансових інтересів комерційного банку, його фі- нансової стійкості, а також середовища, в якому він функціонує. Фінансова безпека комерційного банку обумовлена рівнем підтриман- ня ліквідності, впровадженням фінансових інновацій, охороною інформації, збереженням активів, забезпечення прибутковості. Наявність у певний пері- од пікових виплат із державних боргових зобов’язань може негативно позна- читися на фінансовій безпеці банківської системи, якщо комерційними бан- ками не будуть сформовані на цей випадок необхідні резерви. Фінансове здоров’я, а відтак – і фінансова безпека комерційних банків ба- гато в чому залежать від наявності економічних нормативів, що регламентують банківську діяльність, їх обґрунтованості й безумовного дотримання. У свою чергу, недосконалість нормативів збільшує кількість проблемних банків. На фінансову безпеку комерційних банків безпосередньо впливає рі- вень обов’язкового резервування. При цьому обов’язковому резервуванню підлягають усі залучені та обліковані на балансі банку кошти юридичних і фізичних осіб як у національній, так і в іноземній валюті, за винятком креди- тів, залучених від інших банків та іноземних інвестицій, отриманих від між- народних фінансових установ. Норматив обов’язкового резервування, період і механізм його застосу- вання встановлюються за рішенням Правління НБУ з огляду на необхідність впливу на сферу пропозиції грошей в обігу. Для збільшення пропозиції гро- шей НБУ зменшує норматив обов’язкового резервування, для зменшення пропозиції грошей норматив обов’язкового резервування збільшується. Ви- значається рівень фінансової безпеки комерційних банків і часткою про- строчених відсотків і пролонгованих кредитів у їх кредитних портфелях. Слабким місцем комерційного банку, контрольний пакет акцій (паїв) якого належить одній компанії чи структурі, що об’єднує вузьку групу осіб, є пільгове кредитування засновників зі шкодою дохідності. При цьому добро- вільно-обов’язкове пільгове кредитування фірми-засновника, як правило, провадиться без необхідної перевірки окупності проекту і часто призводить до необхідності залучення значних коштів з ринку МБК чи підвищення став- ки по депозитах. А це, у свою чергу, підриває ліквідність банку. Рівень фінансової безпеки комерційних банків зумовлюється і обсягом їх рефінансування НБУ. На фінансовій безпеці комерційного банку не може не позначатися необачна політика, пов’язана з недостатньо прорахованою підпискою на цінні папери, вкладанням коштів в амбіційні та неефективні проекти, укладанням угод із сумнівними структурами, перенесенням існую- чих збитків на новий фінансовий рік тощо. Втрати викликаються падінням котирувань цінних паперів, не окупністю проектів. 13 Барановський О.І. Система розрахунків, яка застосовується, також впливає на рівень фі- нансової безпеки вітчизняних банків. Не в останню чергу фінансова безпека комерційних банків залежить і від їх організаційної структури й рівня заро- бітної плати. Однією з найсерйозніших проблем дотримання фінансової без- пеки банківської системи є некваліфіковане управління керівниками окремих комерційних банків структурою активів і пасивів. Стійкість комерційних банків, а відтак – і їх фінансова безпека, переду- сім, залежить від її надійності, пов’язаною з довірою до банківської та гро- шової систем і купівельною спроможністю національної валюти. Ступінь надійності вітчизняних банків поки що не задовольняє повною мірою ні громадян України, ні іноземних партнерів. Фахівці зазначають, що фінансова стійкість конкретного комерційного банку складається з капітальної, комерційної, організаційної і функціональної стійкості фінансової установи [10, c. 34]. При цьому вони відмічають, що найточнішу оцінку фінансової стійкості банку можна зробити на основі ана- лізу розміщення залучених коштів, спроможності активів приносити доходи. Разом з тим, Банк Англії розглядає стійкість як відношення ресурсів власного (або в цілому акціонерного) капіталу до поточних фінансових зобов’язань (що прирівнюються до депозитів). Законодавчо в Україні ця категорія сього- дні не врегульована, хоча НБУ робить спроби регулювати фінансову стій- кість комерційних банків через нормативні акти. Тобто це важливе питання потребує логічного завершення. Відсутність в Україні закону про банкрутст- во банків призводить до того, що банкрути "де-факто" залишаються досить спроможними "де-юре". Поряд з цим специфіка діяльності фінансових інститутів має на увазі високий рівень довіри як з боку вкладників, так і з боку самих банків до ком- паній, в які вони інвестують чи яким надають кредити. Помилки в цій сфері супроводжуються з неминучою відплатою за законами ринку – значно ефек- тивнішою, ніж постанови уряду і регулюючих органів. Банки піддані етично- му ризику значно частіше, ніж інші компанії, і зневага до цього чинника зда- тна викликати для них більші втрати від фінансових скандалів. При цьому слід зазначити, що етичний ризик – відносно нове поняття. Він ще має бути вивчений з тим, щоб розробити відповідні критерії оцінки [11]. Суттєво позначається на рівні фінансової безпеки комерційних банків і конкурентне середовище, методи, що застосовуються в конкурентній бо- ротьбі. На Заході практика судових розглядів у випадках недобросовісної конкуренції вже стала нормою. Цей досвід заслуговує на увагу і в Україні. На фінансовій безпеці як конкретного комерційного банку, так і вітчизняної бан- ківської системи в цілому не може не позначатися проблема присутності в останній іноземного банківського капіталу. Стосовно фінансової безпеки комерційних банків дається взнаки і рівень банківського нагляду за їх діяльні- стю з боку центральних банків, оскільки прорахунки у цій сфері можуть спричинити скандали. Багато неприємностей для фінансової безпеки несе і втеча внутрішньої банківської інформації поза межі банків. 14 Банківська безпека: проблема виміру В Україні відсутній і закон про банківську таємницю. Виходячи з цього, вітчизняні банки надають інформацію про свою діяльність у десятки різних інстанцій, що деякою мірою знижує рівень їх фінансової безпеки. Водночас банки не отримують від державних структур належної інформації про великі розкрадання грошових коштів, виявлення фальшивих грошових знаків, недоб- росовісних клієнтів, що також явно не підвищує ступеня фінансової безпеки. Звичайно, фінансова безпека комерційних банків потерпає від локаль- них і глобальних фінансових криз. Головними причинами банківської кризи можуть також бути: недостатній нагляд за комерційними банками; слабке управління ними; надмірне втручання уряду у справи банків. Загрози фінансовій безпеці комерційних банків. На сьогодні відсутні єдині підходи до оцінки загроз безпеці комерційних банків. Так, С.Букін [див. 5] серед останніх виділяє: загрози безпеці банку з боку зовнішнього се- редовища (з боку клієнтів, партнерів, конкурентів, криміналу, держави в особі різних державних установ, громадян) і загрози безпеці банку з боку внутрішнього середовища (з боку власників, адміністрації, менеджерів під- розділів, спеціалістів, неформальних груп). Як вважає А.Вінников [див. 3], загроза – це нереалізована, але реально існуюча (з певною вірогідністю) можливість нанесення банку будь-якого зби- тку. Перелік загроз банківській безпеці можна розділити на три групи: ан- тропогенні – кримінальні структури, потенційні злочинці, недобросовісні партнери, конкуренти і персонал банку; техногенні – неякісні технічні і про- грамні засоби обробки інформації, засоби зв’язку. охорони, сигналізації та інші технічні засоби, що застосовуються в банку; стихійні – землетруси, по- вені, урагани та інші природні катаклізми. Загрози від перерахованих вище джерел можуть бути спрямовані на та- кі об’єкти, як грошові кошти банку, конфіденційна інформація (на різних ви- дах носіїв), технічні і програмні засоби обчислювальної техніки, засоби зв’язку і телекомунікацій, персонал і приміщення банку, сховища грошових коштів і будівлі, в яких вони розміщені. Існує думка [12, с. 174], що в сучасних умовах найбільшу загрозу бан- ківському сектору становлять такі негативні явища: низька якість капіталів банків; ризикова кредитна політика; недосконала система страхування депо- зитів; недостатня ліквідність банківських активів; низький рівень кредито- спроможності підприємств реального сектора економіки; невідповідність дія- льності банківських установ міжнародним стандартам. М.Єрмошенко вважає, що до основних загроз банківській системі слід віднести [13, c. 212–216]: низький рівень капіталізації банківської системи; наявність внутрішніх негативних причин, притаманних банківській діяльнос- ті; слабкість вітчизняної системи комерційних банків, їх роботу в основному з грошовими ресурсами, дефіцит фінансових послуг та інструментів; участь банківської системи в тіньовій діяльності та її криміналізацію; недостатнє законодавче врегулювання банківської діяльності; недостатній контроль за 15 Барановський О.І. діяльністю комерційних банків з боку НБУ; характер спрямованості кредит- ної діяльності банківської системи; низький рівень залучення іноземної ва- люти і готівки у національній валюті, що знаходиться у населення; відсут- ність достатнього золотовалютного запасу; практична відсутність системи страхування вкладів населення і депозитів підприємств у комерційних бан- ках; відсутність довіри населення й юридичних осіб до комерційних банків; платіжну кризу і пов’язане з нею використання грошових сурогатів; невідпо- відність вимог щодо збільшення темпів розвитку банківської системи обся- гам реального грошового капіталу для формування коштів банків; невиправ- дано високі обсяги коштів комерційних банків, заморожених у вигляді вику- плених у держави ОВДП, у тому числі і реструктурованих урядом у конвер- товані ОВДП. М.Зубок [див. 6, с. 55–58] під загрозами безпеці банку розуміє потен- ційно можливі або реальні дії зловмисників чи конкурентів, здатних завдати банку матеріальної або моральної шкоди, що виявляються як сукупність фак- торів і умов, які створюють небезпеку для нормального функціонування бан- ку відповідно до його завдань та інтересів. У зв’язку з цим загрози безпеці банку диференціюються на: економічні (корупція, шахрайство, недобросовісна конкуренція, використання недоско- налих технологій); фізичні (крадіжки, пограбування, руйнування, виведення з ладу, неефективна експлуатація); інтелектуальні (розголошення та неправо- мірне використання інформації банку і його інтелектуальної власності; соціа- льні конфлікти в/та навколо банку; психологічні та ідеологічні диверсії). З огляду на суб’єктів загроз він виділяє зовнішні (від кримінальних елементів; конкурентів; партнерів і клієнтів; іноземних суб’єктів господарю- вання та окремих осіб, юридичних і фізичних осіб, які займаються промисло- вим шпигунством; окремих посадових осіб державних органів, які зловжива- ють своїм становищем; засобів масової інформації; колишніх працівників ба- нку) та внутрішні (від працівників банку і банківських технологій) загрози. Серед об’єктів загроз ним вирізняються: персонал, фінанси, матеріальні за- соби, інформація. На думку Д.Артеменка [див. 1], існують зовнішні і внутрішні загрози фінансовій безпеці комерційних банків; основні з них наведено у табл. 1. У Концепції безпеки комерційного банку [див. 2], схваленій АРБ, під- креслюється, що загрози фінансовим ресурсам проявляються у вигляді: непо- вернення кредитних позик; шахрайства з рахунками і вкладами; підроблених платіжних документів і пластикових карток; крадіжки фінансових коштів із кас та інкасаторських машин. Загрозою для фінансової безпеки комерційних банків є й використання їх клієнтами таких протиправних заходів [14]: визнання кредитних угод не- дійсними; поділ підприємств; зміна форми власності чи приватизація з відмо- вою нових власників від попередніх зобов’язань; відчуження заставленого майна. 16 Банківська безпека: проблема виміру Таблиця 1 Основні загрози фінансовій безпеці комерційних банків Зовнішні загрози Внутрішні загрози 1. Несприятливі макроекономічні умо- ви: загальноекономічна ситуація в країні і регіонах. 2. Нестійкість нормативно-правової ба- зи та урядові кризи. 3. Високий рівень інфляції та інфляційні очікування 4. Нестійкість податкової, кредитної та страхової політики. 5. Недостатність інвестиційних коштів у регіонах, коливання курсу долара 6. Несприятлива криміногенна ситуація, зростання кримінальних і фінансових злочинів у кредитно-фінансовій сфері. 7. Мінливість обов’язкових нормативів центробанку. 8. Недобросовісна конкуренція на ринку банківських послуг, негативний вплив конкурентів на банківську діяльність 9. Несприятливі умови кредитування реального сектора економіки та низький рівень інвестиційної активності 1. Некваліфіковане управління, помилки в стратегічному плануванні і прогнозуванні банківської діяльності, аналізі власного капіталу і прибутку, визначенні джерел капітального зростання при прийнятті тактичних рішень. 2. Недостатність ліквідних активів як ре- зультат недотримання економічних нор- мативів центробанку. 3. Відсутність достатньої кваліфікації співробітників банку, недостатній кадро- вий потенціал для вирішення першочер- гових завдань забезпечення безпеки бан- ківської діяльності. 4. Неповернення кредитних ресурсів у банк і недоотримання прибутку внаслідок високоризикованої кредитної політики. 5. Слабке маркетингове опрацювання ри- нку банківських послуг і як наслідок, не- достатня диверсифікація операцій, що пропонуються банком, відсутність дієвої банківської реклами. 6. Наявність каналів витоку банківської інформації і помилки в організації схо- ронності фінансових і матеріальних цін- ностей банку. Фахівцями виділяються і загрози фінансовим ресурсам комерційних банків [15], які проявляються у вигляді: неповернення кредитів; шахрайства з рахунками і вкладами; підроблених платіжних документів і пластикових кар- ток; крадіжки фінансових коштів з кас і інкасаторських машин; різкої зміни економічної ситуації в країні (економічні кризи); банкрутства ділових парт- нерів банку. Фінансовій безпеці комерційних банків сьогоденної України, на наш погляд, загрожують: недостатність власних коштів; цілеспрямований підрив їх ділової репутації; неповернення виданих кредитів, правова неврегульова- ність цього напряму банківської діяльності, а також недосконала оцінка кре- дитних ризиків; відсутність банків даних про недобросовісних позичальни- ків; маніпулювання з кредитними картками, банкоматами; недосконалість у підборі кадрів для роботи в них; надання фіктивної інформації клієнтами; ви- користання фальшивих векселів, цінних паперів і гарантійних листів; вторг- нення до банківських комп’ютерних мереж; витік ділової інформації; недоско- налість структур забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки банківських установ; підвищений ризик для життя і здоров’я зайнятих у банківській сфері внаслідок зростання кримінальної активності; недостатність висококваліфіко- ваних фахівців у банківсько-кредитній сфері в правоохоронних органах. 17 Барановський О.І. Фінансовій безпеці українських банків загрожують також відсутність ретельного аналізу ситуації, невміння обирати партнерів і перевіряти їх на- дійність, прогнозувати динаміку розвитку подій на фінансовому ринку. Да- ється взнаки і слабкий захист державою фінансово-кредитної сфери, і відсут- ність міжбанківського інформаційно-аналітичного центру. Ось чому тут роз- повсюджені крадіжки грошових коштів за допомогою різних видів фінансо- вого шахрайства, використання підробленої документації, організація каналів для "відмивання" кримінальних грошей. На заваді повноцінній фінансовій безпеці комерційних банків стає і не однозначне трактування останніми і НБУ тих чи інших положень фінансових документів, випадки чого, на жаль, не поодинокі. До внутрішніх загроз фінансовій безпеці комерційних банків відно- сяться: розтрата коштів банківськими службовцями; незаконне привласнення доходу; маніпуляції з витратами; зловживання реальними активами банку чи клієнта; дії, що виходять за межі повноважень управлінського персоналу; підробка документів або внесення до них фіктивних записів; незаконні бух- галтерські записи тощо. Російські фахівці наводять низку ситуацій, що сигналізують про ймові- рні проблеми комерційного банку: затримки з платежами в особливо великих розмірах; введення бюрократичних процедур, які дозволяють гальмувати ве- ликі клієнтські платежі; систематичні помилки персоналу, пов’язані з несвоє- часним зарахуванням коштів на розрахункові рахунки і затримками в переве- денні значних сум; прохання пролонгації депозитних та угод про переоформ- лення боргових зобов’язань на більш тривалий строк чи заміну їх на банків- ські акції нових емісій; різке збільшення відсоткових ставок по депозитах і боргових цінних паперах в умовах стабільної ситуації на фінансових ринках; зміна аудиторської фірми, що засвідчує фінансову звітність банку (на Заході це вважають дуже тривожним сигналом); зміна керівництва банку (необхідно усвідомити, наскільки це посилить чи послабить банк); інформація про зміну основного складу акціонерів (головне – визначити, чи не став банк "кишень- ковим"); зростання простроченої заборгованості (проте це можна сховати в пролонгацію кредитів), зростання активів низької якості (часто використову- ється переоцінка нематеріальних фондів); штрафи за недотримання обов’яз- кових нормативів центрального банку (при систематичному їх порушенні центральний банк може відкликати банківську ліцензію). Як свідчить інспектування, здійснюване НБУ, підтриманню на належно- му рівні якості активів комерційних банків, а відтак і їх фінансовій безпеці в цілому загрожують [16, с. 45–46]: нераціональна структура підрозділів, що за- ймаються проведенням активних операцій; неврахування внутрішніми поло- женнями та процедурами визначення якості активів усіх особливостей, прита- манних процесу кредитування чи господарській діяльності банку, не передба- чення проведення оцінки позичальників за галузевими та географічними озна- ками діяльності; не здійснення аналізу кредитного портфеля чи його неефекти- вне здійснення; зависокий рівень концентрації кредитів, спрямованих в одну 18 Банківська безпека: проблема виміру галузь, яка до того ж може перебувати в стані занепаду; недотримання прин- ципу МСБО щодо відображення операцій за їх економічною суттю, а не за фо- рмою; проведення операції за укладеними угодами, якими передбачено надан- ня (на нечітко визначених умовах) авансу на значний або невизначений термін; наявні проблеми, пов’язані з регіональним розміщенням підрозділів банку та недостатнім контролем за кредитами, що ними надаються; ускладнення із про- суванням на ринок специфічних банківських продуктів. Чинниками ж, які можуть спричиняти проблеми, пов’язані з недоотри- манням надходжень, є: відволікання значної ресурсної бази в неприбуткові активи, що негативно впливає на рівень надходжень; відчутний вплив ринко- вих ризиків, наприклад, валютного чи відсоткового (якщо банк сподівається переважну частину доходів одержати завдяки проведенню в разі зміни кон’юнк- тури ринку або економічної ситуації певних операцій, скажімо, валютооб- мінних, він ризикує взагалі не дочекатися цієї частини доходів, адже коливання курсу може виявитися незначним); неефективна політика банку в галузі ціно- утворення (встановлення неадекватних відсоткових ставок за депозитами та кредитами; надання позичок, обслуговування інсайдерів та окремих клієнтів на пільгових умовах); залежність обсягу надходжень від разових, нетради- ційних операцій; залучення дорогих ресурсів на ринку міжбанківських кре- дитів з метою підтримання обов’язкових економічних нормативів. Проблеми, пов’язані з ліквідністю, можуть виникати з таких причин: неспроможність банку планувати ліквідність і завчасно прогнозувати можли- ву незбалансованість між строками й сумами погашення розміщених активів і строками й сумами виконання зобов’язань (ця причина може мати місце че- рез відсутність або неякісний аналіз розривів між активами і пасивами, нена- лежне вивчення грошових потоків клієнтів, особливостей їх ділової активно- сті тощо); значна залежність від поточних пасивів при вкладеннях у довго- строкові активи; суттєва залежність від субординованого боргу за наявності значного ризику його невідновлення після настання строку повернення; низь- ка репутація на міжбанківському ринку; відсутність плану дій підрозділів ба- нку на випадок кризи ліквідності. На думку фахівців, у разі виникнення проблем, пов’язаних із втратою капіталу, насамперед, слід уникати: неадекватного збільшення капіталу зрос- тання активів (під час прискореного нарощування активів банки часом не приділяють належної уваги відповідному збільшенню власного капіталу, що негативно позначається й на нормативних показниках); конфлікту інтересів між акціонерами банку; зменшення обсягу капіталу внаслідок виплати надто великих дивідендів чи повернення банком коштів, залучених на умовах суб- ординованого боргу; значного обсягу вкладень в основні засоби; втрат, пов’язаних із потребою створення необхідних резервів під активні операції внаслідок погіршання їх якості. Серед причин, через які можуть виникати проблеми, пов’язані з ринко- вими ризиками, спеціалісти НБУ виділяють: недостатні або невідповідні по- требам банку інформаційні системи управління; неочікувану загрозу валют- 19 Барановський О.І. ного, відсоткового та інших ризиків; неглибоке розуміння працівниками бан- ку природи комплексних ризиків. Окрім цього, практики виділяють кілька ознак, які є сигналом про мо- жливе виникнення в банку серйозних проблем і на які керівництво банківської установи має негайно відреагувати, а саме: недостатній рівень надходжень (призначених як для функціонування банку, так і для створення необхідних резервів); розмір капіталу, неадекватний обсягу операцій, що проводить банк, та ризику, який він бере на себе, здійснюючи їх; виникнення тенденції до збі- льшення обсягу проблемних активів, передусім – кредитів; поява тенденції до зменшення обсягу коштів, які традиційно становлять ресурсну базу банку; зниження рейтингу (це в основному стосується банків, які користуються по- слугами таких агенцій, як Standard&Poors, Moody’s тощо). Фінансова безпека комерційного банку може опинитися під загрозою й через неправомірні чи помилкові дії його філіалів, які використовують для укладання угод ім’я патрона. Небезпеку для банківської системи в цілому становлять і кризові ситуації на ринку міжбанківських кредитів. Загалом, на думку автора, для більш плідної протидії та запобігання на- явним і потенційно можливим загрозам слід розрізняти загальні і одиничні загрози фінансовій безпеці комерційного банку; внутрішні і зовнішні загрози; загрози функціонуванню банку, здійсненню активних і пасивних банківських операцій; загрози втрати коштів і інфраструктури; довго-, середньо- та довгострокові, тимчасові й постійні, вірогідні й маловірогідні загрози тощо. Системний опис таких загроз дозволить з’ясувати індивідуальні особливості кожної загрози і дати повний опис можливих зв’язків між загрозою і елемен- тами структури банку, що підлягають захисту. Дослідження наявних і потен- ційних загроз фінансовій безпеці комерційного банку свідчить про доціль- ність їх зведення у чотири вихідні групи, що допускають у майбутньому мо- жливість послідовних розчленовувань кожної з груп і окремих підвидів за- гроз, які до них входять, згідно з практичними потребами. В основі зазначе- ної систематизації (табл. 2) лежить об’єднання загроз стосовно об’єкта їх активності (об’єкта загрози);способу (механізму) їх реалізації); осіб, приче- тних до реалізації загроз; наслідків їх реалізації, характеру, тривалості й особливостей прояву; ступеня небезпеки; стадії, значущості; характеру спрямування, повторюваності; вірогідності й ступеня реалізації . Таблиця 2 Класифікація загроз фінансовій безпеці комерційного банку Класифікаційні ознаки Види загроз фінансовій безпеці банку Характер прояву зовнішні, внутрішні Об’єкт зазіхань (до банку і його структурних елементів) загрози фінансовим ресурсам, загрози інфраструктурі, загрози персоналу, загрози інтелектуальній власності Види діяльності банку загрози операційній і неопераційній діяльності Особи, причетні до реалізації загроз загрози від засновників і співробітників банку, за- грози від клієнтів банку, загрози від партнерів банку, загрози від конкурентів банку , загрози від сторонніх осіб 20 Банківська безпека: проблема виміру Продовження табл. 2 Класифікаційні ознаки Види загроз фінансовій безпеці банку Особливість прояву загальні, специфічні (одиничні) Тривалість прояву довгострокові, середньострокові, короткострокові; поточні; тимчасові, постійні Сутність економічні, фінансові, адміністративні, кадрові, ін- формаційні, технологічні Ступінь небезпеки особливо небезпечні, небезпечні, підвищені, близькі до межі, надлишкові Стадія виникаючі, затухаючі; ті, що розвиваються; ті, що загострюються Значущість найбільш суттєві, суттєві, малосуттєві, несуттєві Характер спрямування прямі, непрямі Повторюваність традиційні, нові Вірогідність вірогідні, маловірогідні, досить вірогідні, цілком вірогідні, невірогідні Ступінь реалізації не реалізовані, частково реалізовані, реалізовані Чинники послаблення економічної безпеки банків і заходи щодо обме- ження їх негативного впливу наведено у табл. 3 [див. 8, с. 28]. Таблиця 3 Чинники послаблення економічної безпеки банків і заходи щодо обмеження їх негативного впливу Чинники Заходи обмеження негативного впливу Сплановане швидке вилучення значного об- сягу коштів із банківської установи, що при- зводить до погіршення її платоспроможності Обережне ставлення до джерел фінансу- вання, поведінка яких є непередбачуваною Блокування іншими фінансовими устано- вами активів банку Розміщення коррахунків в авторитетних, надійних фінансових установах Доведення до банкрутства позичальників банку, обсяги заборгованості яких перед ним можуть негативно вплинути на фінан- совий стан банку Введення в керівні колегіальні органи зна- чних підприємств-позичальників представників банку Використання засобів масової інформації для дискредитації банківської установи Проведення постійної іміджевої рекламної кампанії, посилення прозорості фінансово- го стану банку Політичний вплив на рух капіталу Уникнення залежності від "політичних" капіталів, ретельне дотримання вимог зако- нодавства у процесі банківської діяльності Витіснення з окремих ринків банківських послуг Проведення виваженої цінової політики, інтеграція банку в регіональні економічні проекти Демпінгування на ринку банківських по- слуг Підвищення ефективності та зниження со- бівартості банківських послуг Втрата кваліфікованого персоналу, перехід кращих спеціалістів до інших банків Проведення виваженої кадрової політики, зокрема, у сфері оплати праці та соціально- го захисту працівників Індикатори фінансової безпеки банківської системи. Для своєчасно- го виявлення існуючих і потенційних недоліків у сфері забезпечення компле- ксної фінансової безпеки банківського сектора економіки України необхідно 21 Барановський О.І. визначити її відповідні індикатори та провадити постійний моніторинг із ме- тою вжиття необхідних заходів. Важливим узагальнюючим показником фінансової безпеки банківської системи і головним індикатором значущості останньої для економіки країни є відношення її активів до ВВП. Частка активів недіючих банків у загальній сумі активів комерційних банків сигналізує про рівень можливої як загальної, так і регіональної банків- ської кризи. Фінансову безпеку характеризують і такі показники, як розмір чистих внутрішніх активів НБУ (розмір грошової маси і розмір емісій) та розмір чи- стих зовнішніх резервів НБУ (різниця між зовнішніми кредитами і розміщен- ням валютних активів НБУ за межами України). Серед індикаторів фінансової безпеки банківської системи – частка іноземного капіталу у її сукупному капіталі. Як зазначають фахівці, надійність, а відтак – і фінансова безпека конк- ретного комерційного банку, може визначатися з використанням в аналітич- ній роботі таких показників, як [17]: питома вага проблемних кредитів (екс- перти встановили, що рівень проблемних кредитів впливає на показник на- дійності банку суттєвіше, ніж інші чинники) в обсязі чистих активів банку, що свідчить про якість його кредитного портфеля, а також ризикованість кредитної політики1; співвідношення високоліквідних коштів і поточних па- сивів банку, що показує ступінь його захищеності від ризику відкликання ко- штів в один момент усіма клієнтами; співвідношення власних і залучених ко- штів, що характеризує рівень надійності банку в довгостроковій перспективі, слугуючи оцінкою його спроможності покрити власними коштами обсяг зо- бов`язань перед клієнтами; питома вага високоліквідних коштів у обсязі чи- стих активів банку, значення якої допомагає оцінити середньостроковий рі- вень ліквідності; рентабельність чистих активів. Стан сектора банківських депозитів, наприклад, можна вважати пев- ним економічним і соціально-політичним показником стану стійкості фінан- сового ринку. Індикатором фінансової безпеки банківської системи є як загальний об- сяг фонду страхування ризиків, так і стан його формування. Чільне місце серед індикаторів фінансової безпеки банківської системи має належати обсягу отриманого комерційними банками прибутку. Важливим є визначення масштабів і якісних характеристик банківсь- ких зливань, оскільки останні завжди були індикатором стану національної економіки та її місця у світовій економіці. Максимальна "безпечна" сума кредитування дебентурою (незабезпече- ним борговим зобов’язанням) обчислюється, виходячи з вартості фіксованих активів компанії за примусового продажу плюс максимум половини вартості поточних активів компанії. 1 Наприклад, Концепцією розвитку банківської системи Білорусії до 2010 р. цільове значення цього показника визначено на рівні 5% [18, с. 6]. 22 Банківська безпека: проблема виміру Серед індикаторів фінансової безпеки комерційних банків важливе міс- це має належати показнику питомої ваги кредитної заборгованості населен- ня у загальному обсязі кредитної заборгованості. Чільне місце в системі фінансової безпеки банківських клієнтів посідає розмір позичкового відсотка, оскільки він дозволяє з`ясувати, чи буде рента- бельною реалізація проекту, на здійснення якого береться кредит, тобто чи окупляться затрати. У свою чергу, коефіцієнт покриття відсотків, який ха- рактеризується відношенням чистого прибутку до виплати відсотків до суми виплачених відсотків, свідчить про рівень безпеки кредитної діяльності комерційних банків. Великого значення для забезпечення фінансової безпеки комерційних банків набуває дотримання ними встановлених нормативів. Безумовно, індикаторами фінансового стану, а відтак – і безпеки вітчи- зняної банківської системи є рівень прибутковості статутних фондів коме- рційних банків і їх чистих активів. Дуже виразним індикатором фінансової безпеки системи комерційних банків є питома вага залучених коштів грома- дян у загальному обсязі залучених коштів. На думку фахівців [19], в оцінці ефективності роботи й успішності банку показові, по-перше, відношення прибутку до середньорічного капіталу (міні- мальні очікування акціонерів по дохідності бізнесу з урахуванням середньост- рокових витрат розвитку) і, по-друге, відношення прибутку до середньорічних активів (ефективність використання банком клієнтських коштів). Саме ці критерії є індикаторами ефективності банку з урахуванням ризиків. Для глибшого аналізу сильних і слабких сторін банків використову- ються більш вузькі показники: середні активи у розрахунку на одного співро- бітника (свідчить про ефективність завантаження персоналу), операційний прибуток на одного співробітника (ефективність роботи персоналу), внутрі- шня вартість банківських послуг, коефіцієнт ефективності використання залучених коштів тощо. Як і в будь-якому цивілізованому бізнесі, основними індикаторами нормального стану справ мають виступати не стільки виконання чи невико- нання банком нормативних показників центробанку, скільки відповіді на наступні запитання [див. 5]: яку репутацію мають керівники комерційного банку; чи можна їм довіряти; чи тримають вони своє слово; чи сплачують вони податки; чи не замішані вони в кримінальних операціях; який їх по- служний професійний список і яка частка їх особистих доходів у загальній сумі доходів, належних персоналу банку за виконувану роботу? Індикато- ром може слугувати і обсяг активів на одного співробітника банку. Невико- нання нормативів є індикатором потенційної загрози втрати ліквідності та платоспроможності банків. Слід зазначити, що в цьому плані поки що скла- дається нормальна ситуація. Водночас на сьогодні Україна поки що не вкладається майже ні в жод- не з порогових значень розвитку банківської системи (табл. 4). 23 Барановський О.І. Таблиця 4 Показники безпеки банківської системи Показники безпеки банківської системи Порогові зна- чення показ- ників Фактичний стан на 01.01.2006 р. Співвідношення фактичного і по- рогового значен- ня1) Грошова маса (М2), % до ВВП 502) 46,5 0,93 Обсяг готівки, % до ВВП не більше 43) 14,5 0,28 Обсяг кредитування банками реа- льного сектора економіки, % до ВВП не менше 304) 26,2 0,87 Вартість банківських кредитів, % річних не більше 105) 16,4 (гривневі) 11,5 (валютні) 0,610,87 Частка анульованих платежів, % 1,76) н/д ... Прибуток на середньорічний капітал, % 157) 10,28 0,69 Прибуток на середньорічні акти- ви, % 38) 1,31 0,44 Середньорічна відсоткова мар- жа, % не менше 28) 6,2 (гривня) 3,10 Рівень сумнівної і безнадійної заборгованості у сукупному кредитному портфелі, % 108) 2,16 4,63 Норматив обов’язкових резервів по більшій частині боргових зобов’язань банків, % 29) 6–8 0,33–0,25 по зобов’язаннях на строк по- над два роки, % 0 н/д ... П р и м і т к и : 1) Співвідношення фактичного і порогового значення нормовано відносно порогового значен- ня, що приймається за одиницю. При цьому воно розраховується як відношення фактичного значення до порогового, якщо бажане збільшення відповідного показника банківської безпеки і навпаки, якщо бажане його зниження. 2) Показники, офіційно затверджені Радою безпеки РФ [20, c. 4; 21]. Слід зазначити, що в Укра- їні не існує навіть проектного значення цього показника. Тому автор бере його російський еквівалент не як ідеальний варіант, а як певний орієнтир, враховуючи існуючу близькість сце- наріїв економічного розвитку в наших країнах. 3) Єрмошенко М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. – С. 88. 4) Павловський М. Псевдореформи – це економічний тероризм проти українського народу // Голос України. – 2003. – 31 жовтня. – С. 8. 5) Методичні рекомендації щодо оцінки рівня економічної безпеки України. – К.: Академпрес, 2003. – С. 59. 6) Європейський стандарт. Див.: Прокопович П. Об итогах выполнения Основных направлений денежно-кредитной политики на 2002 год и задачах банковской системы в 2003 году // Банков- ский вестник. – 2003. – Февраль. – С. 4. 7) Оптимальний рівень для європейських банків. Див.: Антоненко О., Горюнов Д. Капитализа- ция плюс, прибыль пока минус // www.context-ua.com/economy/15478.html 8) Плисецкий Д.Е. Оценка устойчивости финансового сектора России // Банковское дело. – 2005. – № 2. 9) Parameters of the minimum reserve system. – www.ecb.int 24 Банківська безпека: проблема виміру Таким чином, проблема виміру банківської безпеки набуває великої значущості і актуальності. Від адекватної оцінки наявного рівня банківської безпеки багато в чому залежить повнота, своєчасність і результативність управлінських заходів із ліквідації, попередження і запобігання наявним і по- тенційним загрозам банківській системі, а відтак – і вітчизняним господарсь- кому комплексу і соціальній сфері. Література 1. Артеменко Д.А. Механизм обеспечения финансовой безопасности банковской деятельности / Автореф. дис. канд. экон. наук. – Ростов-на-Дону, 1999. 2. Концепция безопасности коммерческого банка // www.arb.ru/departs/s_konc.htm 3. Винников А.С. Банк России и банковская безопасность // Регион. – 1997. – № 2. 4. Енциклопедія банківської справи України. – К.: Молодь, 2001. – 680 с. 5. Букин С. Безопасность банка // Банковские технологии. – 2003. – № 9. // www.bizcom.ru/security/2003-09/01.html 6. Зубок М.І. Безпека банків. – К., 2002. – 306 с. 7. Шурпаков В.А. Проблемы методологии анализа банковской безопасности // www.fact.ru/www/shurpakov 11.htm 8. Гриценко Р. Економічна безпека банківської системи України // Вісник Національного банку України. – 2003. – № 4. – С. 27–28. 9. Сенчагов В. Экономическая безопасность: состояние экономики, фондового рынка и банковской системы // Вопросы экономики. – 1996. – № 6. – С. 144–153. 10. Заруба О., Шиллер Р. Фінансова стійкість комерційного банку: способи визна- чення // Вісник Національного банку України. – 1997. – № 7. – С. 33–36. 11. Банковский бизнес должен соотвествовать этическим принципам, иначе он пе- рестанет быть доходным // Банковская практика за рубежом. – 2002. – № 7. 12. Экономическая безопасность: Производство – Финансы – Банки / Под ред. В.К.Сенчагова. – М.: Финстатинформ, 1998. – 621 с. 13. Єрмошенко М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні за- грози, стратегія забезпечення. – К.: Київ.нац. торг.-екон. ун-т, 2001. – 309 с. 14. Матвієнко П. Концептуальні засади грошово-кредитної політики України // Голос України. – 2003. – 18 лютого. – С. 6. 15. Бердинский А. Концепция безопасности коммерческого банка // Безопасность для всех. – www.bre.ru/security/7576.html 16. Шпачук В. Найпоширеніші проблеми в банківській діяльності та першочергові заходи щодо їх вирішення // Вісник Національного банку України. – 2002. – № 10. – С. 45–46. 17. Спроба оцінити надійність // Вісник Національного банку України. – 1998. – № 4. – С. 35–38. 18. Алымов Ю. Актуальные вопросы денежно-кредитной политики // Банковский вестник. – 2003. – № 12. – С. 4–14. 19. Антоненко О., Горюнов Д. Капитализация плюс, прибыль пока минус // www.context-ua.com/economy/15478.html 20. Глазьев С. Основа обеспечения экономической безопасности страны – альтер- нативный реформационный курс // Российский экономический журнал. – 1997. – № 1. – С. 3–19. 21. Глазьев С. Основа обеспечения экономической безопасности страны – альтер- нативный реформационный курс // Российский экономический журнал. – 1997. – № 2. – С. 3–18. 25 Таблиця 1 Таблиця 2 Продовження табл. 2 Таблиця 3 Індикатори фінансової безпеки банківської системи. Для своєч Таблиця 4 Література

Банківська безпека: проблема виміру

Репозитарії

Схожі ресурси