Глобалізація соціального розвитку в умовах міжнародної конкуренції

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2004
Автор: Зленко, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2004
Назва видання:Антологія творчих досягнень
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19848
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Глобалізація соціального розвитку в умовах міжнародної конкуренції / В. Зленко // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 102-105. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-19848
record_format dspace
spelling irk-123456789-198482011-05-15T12:05:20Z Глобалізація соціального розвитку в умовах міжнародної конкуренції Зленко, В. Відділ глобалістики, геополітики і геоекономіки 2004 Article Глобалізація соціального розвитку в умовах міжнародної конкуренції / В. Зленко // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 102-105. — укр. XXXX-0064 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19848 uk Антологія творчих досягнень Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Відділ глобалістики, геополітики і геоекономіки
Відділ глобалістики, геополітики і геоекономіки
spellingShingle Відділ глобалістики, геополітики і геоекономіки
Відділ глобалістики, геополітики і геоекономіки
Зленко, В.
Глобалізація соціального розвитку в умовах міжнародної конкуренції
Антологія творчих досягнень
format Article
author Зленко, В.
author_facet Зленко, В.
author_sort Зленко, В.
title Глобалізація соціального розвитку в умовах міжнародної конкуренції
title_short Глобалізація соціального розвитку в умовах міжнародної конкуренції
title_full Глобалізація соціального розвитку в умовах міжнародної конкуренції
title_fullStr Глобалізація соціального розвитку в умовах міжнародної конкуренції
title_full_unstemmed Глобалізація соціального розвитку в умовах міжнародної конкуренції
title_sort глобалізація соціального розвитку в умовах міжнародної конкуренції
publisher Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate 2004
topic_facet Відділ глобалістики, геополітики і геоекономіки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19848
citation_txt Глобалізація соціального розвитку в умовах міжнародної конкуренції / В. Зленко // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 102-105. — укр.
series Антологія творчих досягнень
work_keys_str_mv AT zlenkov globalízacíâsocíalʹnogorozvitkuvumovahmížnarodnoíkonkurencíí
first_indexed 2025-07-02T20:39:36Z
last_indexed 2025-07-02T20:39:36Z
_version_ 1836569095563116544
fulltext 102 В. Зленко, доктор історичних наук ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ Сучасні процеси глобалізації, які охопили різні сфери суспільного життя: економіку, політику, соціальний розвиток, культуру, інформацію — є об’єктивним реальним феноменом ХХІ ст. Дискусії щодо того, приймати чи відкидати глобаліза- цію, навряд чи слід вважати конструктивними. Однак необхідно підкреслювати і при дослідженні цієї проблеми враховувати, що глобалізація є складним і неоднозначним, не односпрямованим і не універсальним процесом. Із розвитком глобалізаційних про- цесів поряд з прогресивними трансформаціями зростають нові небезпеки й ризики в усіх сферах життя, дедалі більше прояв- ляються протилежні, а по суті — взаємодоповнюючі тенденції, з одного боку — до універсалізації і концентрації, а з іншого — до зростання багатоманітності й нерівності у світовому розвит- ку. Саме взаємодія цих тенденцій і визначає особливості су- часного етапу світового розвитку, його неоднозначність, а також збереження альтернативності вибору для кожної держави. Слід визначити, що ця взаємодія стає все більш конфліктною. Неоднозначний характер глобалізації спричиняє неоднознач- ність оцінок цього феномену — від апологетики до нищівної критики. Одномірність, яка проявляється в більшості домі- нуючих сучасних концепцій глобалізації, на нашу думку, неа- декватно відображає реальності, які склалися у світі сьогодні. Лише комплексний, системний підхід до дослідження проб- лем глобалізації, врахування як позитивів, так і негативів роз- витку глобалізаційних процесів дасть можливість визначити реальну картину та особливості сучасного етапу розвитку гло- балізації. Важливим у теоретичному й практичному аспектах є висно- вок про те, що сучаний етап світового розвитку характеризується, перш за все, поглибленням регіональних інтеграційних про- цесів і саме в економічній сфері. Щодо соціальної сфери, то тут процеси глобалізації за своїми темпами, глибиною та ступе- нем незворотності суттєво поступаються інтеграції у сфері еко- номіки, політики та інформації. У соціальній сфері процеси по- ступової універсалізації зустрічаються зі значними труднощами. 103 У цьому переконує вивчення та аналіз досвіду діяльності Єв- ропейського Союзу, який показує, що спроби "залучити" деякі країни до стандартів соціальної і правової захищеності грома- дян, до рівня споживання, характерних для провідних країн ЄС, є поки що малопродуктивними. Країни, які входять до Європейського Союзу, якісно відрізняються щодо типу й харак- теру свого соціально-економічного розвитку, ступеня залучен- ня в систему світогосподарських зв’язків, традицій політичного й духовного життя. З іншого боку, змінився загальний харак- тер взаємодії між економічними інтересами й соціальним роз- витком у рамках ЄС. Якщо раніше існував дисбаланс прямих і зворотних зв’язків, то на сучаному етапі — це більш органічна взаємодія, у якій не можна знехтувати ні "економічним", ні "соціальним". Найбільш дискусійною проблемою є визначення опти- мального балансу між сприянням підвищенню конкуренто- спроможності та економічного зростання з одного боку, і забез- печенням високого рівня зайнятості, гарантіями соціального захисту — з іншого. Це, на думку фахівців, призведе до гар- монізації умов життя й праці людини. Однак опонентами такої гармонізації виступають, як правило, представники розвину- тих багатих країн, які висловлюють занепокоєння тим, що вна- слідок такої політики будуть встановлені більш низькі стандар- ти якості життя, а також тим, що розвинутим країнам доведеться фінансувати країни менш розвинуті. Така небезпека існує. Проте протягом 90-х років ХХ ст. і на початку ХХІ ст. значно зросло розуміння того, що економічне зростання і соціальний про- грес — не антагоністи, а дві сторони однієї медалі. Економічний ріст є фундаментом для соціальних трансформацій, а підви- щення соціальної стабільності сприяє економічному зростан- ню. Кінцевою метою соціального розвитку є нова, більш висока якість життя людини. Реалії останнього десятиріччя показують, що успіхи або за- грози глобалізаційних процесів значною мірою залежать і від того, як вирішуються соціальні проблеми — і традиційні, і нові, породжені новим етапом європейської інтеграції. Загальною тенденцією нового етапу стало посилення координації та гар- монізації регулюючої діяльності національних урядів країн- членів ЄС майже в усіх сферах економічного та соціального життя. Це стосується політики захисту споживачів, розробки 104 загальних мінімальних стандартів і правил, якості умов пра- ці, загальної транспортної політики. Такі важливі соціальні проблеми, як сфера зайнятості та безробіття, гармонізація умов життя та праці, охорона здоров’я, проблеми жінок, людей похилого віку, молоді, етнічних меншин, емігрантів, охорона навколишнього середовища — вийшли за національні рамки й активно впливають на динаміку інтеграційних процесів. Соціальний розвиток є невід’ємною складовою частиною сталого розвитку в контексті глобалізації, про необхідність до- сягнення якого йдеться в основних міжнародних документах ООН, зокрема, у Декларації Тисячоліття ООН, Цілях Розвитку Тисячоліття (2000 р.), Монтеррейському консенсусі (2002 р.) та ін. Найбільша увага акцентується на тому, як досягти більш тісної узгодженості, певної координації і балансу дій між про- цесами глобалізації і проблемами сталого розвитку та соці- ального розвитку. Певний шлях уже пройдено — подолано деякі протиріччя і розбіжності позицій розвинутих країн і країн, що розвиваються, усвідомлена необхідність пошуку компроміс- них рішень з найгостріших проблем, пов’язаних перш за все із забезпеченням адекватних обсягів фінансування розвитку. В умовах жорсткої конкуренції, яка панує на сучасних світових ринках, конкурентоспроможність економічної та соці- альної систем кожної країни стає одним із найважливіших чинників входження цих країн у нову трансформовану систе- му світу. Саме ступінь конкурентоспроможності є одним із найважливіших компонентів процесів інтеграції та глобаліза- ції в сучасному світі. Досягнення конкурентоспроможності залежить від ба- гатьох чинників, а саме: від довгострокової політики у сфері підготовки висококваліфікованих кадрів, прискореного роз- витку інформаційно-комунікаційних технологій, інноваційної політики, зростання ролі інвестицій у науку, освіту та охорону здоров’я, пожвавлення малого й середнього бізнесу. Важливе значення мають також короткочасні компоненти, включаючи поступову ліквідацію низькотехнологічних підприємств, міні- мізацію безробіття, розвиток нових сегментів бізнесу: інтегро- ваного управління бізнесом, аналітики, професійного мене- джменту та ін. Для України, яка має деякі конкурентоспроможні галузі економіки і все ще зберігає достатньо міцний науковий 105 потенціал, шлях до досягнення міжнародної конкурентоспро- можності, до світових стандартів є складним і тривалим. Проведення реформ не тільки в економічній та політичній, а й у соціальній сферах є особливо актуальним і важливим для забезпечення адекватної участі України в процесах інтеграції, глобалізації та міжнародної конкуренції. В умовах глобалі- зації проблеми конкурентоспроможності набувають пріоритет- ного характеру. Бути конкурентоспроможними в усіх сферах, зокрема, у соціальній, означає сьогодні бути глобально орі- єнтованими, ефективними й прагматичними. Визначаючи пріоритети та імперативи національної стратегії розвитку України, її слід характеризувати як Національну стратегію ви- переджаючого інтелектуально-інноваційного розвитку, основану на солідаризмі влади, громадськості й національних корпо- рацій. Акцент на соціальних пріоритетах підкреслює, що страте- гії розвитку України мають бути прагматичними й реальни- ми, зорієнтованими на адаптацію у світовий глобалізований простір. О. Гаврилюк, доктор економічних наук, професор МІЖНАРОДНІ ЗЛИТТЯ Й ПОГЛИНАННЯ ЯК АТРИБУТ ГЛОБАЛЬНОЇ КОРПОРАТИВІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ При дослідженні сучасних зовнішньоекономічних зв’язків слід акцентувати увагу на феномені поглиблення чисельності інтернаціональних злиттів і поглинань (ЗІП) як одного з на- прямів корпоративної стратегії для заснування виробничих потужностей за кордоном, захисту, консолідації та підвищення конкурентоспроможності фірм. У результаті концентрації капі- талу утворюються потужні промислові об’єднання. Транскордон- ні ЗІП змінюють не лише власність, а й національну приналеж- ність придбаної фірми, поглиблюють транснаціоналізацію, фор- мують нову сутність глобальної економіки та роблять вагомий внесок у розвиток базових галузей. Глобалізація економіки генерувала спалах корпоратизації — багаторівневої системи економічних зв’язків, які реалізуються через фінансово-економічну діяльність на основі концентрації та подальшого перерозподілу капіталу як процесу усуспільнення