Міжнародні злиття й поглинання як атрибут глобальної корпоративізації розвитку

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2004
1. Verfasser:	Гаврилюк, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2004
Schriftenreihe:	Антологія творчих досягнень
Schlagworte:	Відділ глобалістики, геополітики і геоекономіки
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19849
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Міжнародні злиття й поглинання як атрибут глобальної корпоративізації розвитку / О. Гаврилюк // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 105-115. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-19849
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-198492011-05-15T12:05:21Z Міжнародні злиття й поглинання як атрибут глобальної корпоративізації розвитку Гаврилюк, О. Відділ глобалістики, геополітики і геоекономіки 2004 Article Міжнародні злиття й поглинання як атрибут глобальної корпоративізації розвитку / О. Гаврилюк // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 105-115. — укр. XXXX-0064 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19849 uk Антологія творчих досягнень Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Відділ глобалістики, геополітики і геоекономіки Відділ глобалістики, геополітики і геоекономіки
spellingShingle	Відділ глобалістики, геополітики і геоекономіки Відділ глобалістики, геополітики і геоекономіки Гаврилюк, О. Міжнародні злиття й поглинання як атрибут глобальної корпоративізації розвитку Антологія творчих досягнень
format	Article
author	Гаврилюк, О.
author_facet	Гаврилюк, О.
author_sort	Гаврилюк, О.
title	Міжнародні злиття й поглинання як атрибут глобальної корпоративізації розвитку
title_short	Міжнародні злиття й поглинання як атрибут глобальної корпоративізації розвитку
title_full	Міжнародні злиття й поглинання як атрибут глобальної корпоративізації розвитку
title_fullStr	Міжнародні злиття й поглинання як атрибут глобальної корпоративізації розвитку
title_full_unstemmed	Міжнародні злиття й поглинання як атрибут глобальної корпоративізації розвитку
title_sort	міжнародні злиття й поглинання як атрибут глобальної корпоративізації розвитку
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate	2004
topic_facet	Відділ глобалістики, геополітики і геоекономіки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19849
citation_txt	Міжнародні злиття й поглинання як атрибут глобальної корпоративізації розвитку / О. Гаврилюк // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 105-115. — укр.
series	Антологія творчих досягнень
work_keys_str_mv	AT gavrilûko mížnarodnízlittâjpoglinannââkatributglobalʹnoíkorporativízacíírozvitku
first_indexed	2025-07-02T20:39:39Z
last_indexed	2025-07-02T20:39:39Z
_version_	1836569099119886336
fulltext	105 потенціал, шлях до досягнення міжнародної конкурентоспро- можності, до світових стандартів є складним і тривалим. Проведення реформ не тільки в економічній та політичній, а й у соціальній сферах є особливо актуальним і важливим для забезпечення адекватної участі України в процесах інтеграції, глобалізації та міжнародної конкуренції. В умовах глобалі- зації проблеми конкурентоспроможності набувають пріоритет- ного характеру. Бути конкурентоспроможними в усіх сферах, зокрема, у соціальній, означає сьогодні бути глобально орі- єнтованими, ефективними й прагматичними. Визначаючи пріоритети та імперативи національної стратегії розвитку України, її слід характеризувати як Національну стратегію ви- переджаючого інтелектуально-інноваційного розвитку, основану на солідаризмі влади, громадськості й національних корпо- рацій. Акцент на соціальних пріоритетах підкреслює, що страте- гії розвитку України мають бути прагматичними й реальни- ми, зорієнтованими на адаптацію у світовий глобалізований простір. О. Гаврилюк, доктор економічних наук, професор МІЖНАРОДНІ ЗЛИТТЯ Й ПОГЛИНАННЯ ЯК АТРИБУТ ГЛОБАЛЬНОЇ КОРПОРАТИВІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ При дослідженні сучасних зовнішньоекономічних зв’язків слід акцентувати увагу на феномені поглиблення чисельності інтернаціональних злиттів і поглинань (ЗІП) як одного з на- прямів корпоративної стратегії для заснування виробничих потужностей за кордоном, захисту, консолідації та підвищення конкурентоспроможності фірм. У результаті концентрації капі- талу утворюються потужні промислові об’єднання. Транскордон- ні ЗІП змінюють не лише власність, а й національну приналеж- ність придбаної фірми, поглиблюють транснаціоналізацію, фор- мують нову сутність глобальної економіки та роблять вагомий внесок у розвиток базових галузей. Глобалізація економіки генерувала спалах корпоратизації — багаторівневої системи економічних зв’язків, які реалізуються через фінансово-економічну діяльність на основі концентрації та подальшого перерозподілу капіталу як процесу усуспільнення 106 виробництва. Вона спричинила утворення потужних об’єд- нань, модифікацію відносин власності та передислокацію акти- вів до найбільш перспективних та з прискореним розвитком галузей економіки. Застосування структурно-функціонального методу дозво- лило визначити посуб’єктно-об’єктну структуру корпоративних відносин, а також притаманні їм функції: відтворювальну, пе- рерозподільну, інтегративну і транснаціональну. Відтворюваль- на — за рахунок якої відбуваються не лише кількісні трансфор- мації на рівні суб’єктів корпоративних відносин, а й якісні — унаслідок зміни складу реальних і потенційних власників кор- поративного капіталу. Перерозподільна функція полягає у концентрації та пере- дислокації розрізнених капіталів та прибутків їхніх власників. Однією з переваг корпоративної форми господарювання є можливість перехресного володіння корпоративними права- ми інших компаній, утворення на їх базі фінансово-промис- лових груп, холдингів, а також можливість зменшення ри- зику портфельних інвесторів за рахунок вкладення капіталу в різні корпорації. Неабияку роль відіграє тут наявність вільного обігу корпоративного капіталу на розвинутому фондовому ринку, за рахунок якого забезпечується перелив коштів від ін- вестора до корпоративного підприємства. За рахунок інтегративної функції відбувається взаємозро- щування активів, транснаціональна — спричиняє їхнє функціо- нування на рівні міжнародних виробничих відносин. Корпоративізм, як феномен особливого об’єднання зусиль для створення сукупного спільного ресурсу, став прогресую- чою світовою ідеологією, новим світовим укладом. Ідеї корпо- ративізму знаходять прояв у різних іпостасях — регіональній інтеграції, політичних союзах, соціальному партнерстві, наро- станні корпоративних засад в економіці. Корпоративізм і гео- політика ґрунтуються на пріоритетності консолідації, покладеної у фундамент організації діяльності і функціонування в одному випадку, і принципів формування зовнішньополітичної стра- тегії — в іншому. В останньому випадку це знаходить прояв, зокрема, у створенні різних інтернаціональних об’єднань. При формуванні гомогенного економічного простору голов- ними діючими особами стають не держави, а транснаціональні корпорації, серед яких активно відбуваються процеси злиттів 107 і поглинань. Мірилом ефективності роботи компаній дедалі більше стає не величина прибутків, а ступінь охоплення ринку. Особливу значущість тут відіграє Інтернет, який створює гло- бальне середовище взаємодії. Нова роль простору й часу зумо- вила необхідність використання Інтернету як інструменту під- приємництва для перебудови взаємин між трьома ключовими учасниками бізнесу — постачальником, самою компанією та споживачем, а також інвестором і реципієнтом капіталу. Ви- никла й розвивається єдина електронна мережа поставок, за якої споживач може керувати складом свого постачальника, форму- ючи замовлення на виробництво і навіть конфігурацію про- дукту. Нова економіка вперше створює умови для практичної реалізації моделі досконалої конкуренції, оскільки формує до- статність інформації, необмежену кількість покупців і продав- ців, зводить до нуля операційні витрати й ліквідує всі перешко- ди для нових учасників ринку. Проведення інвестиційних, тор- говельних і розрахункових операцій у міжнародній комп’ютерній мережі змінює саму структуру бізнесу. Трансформується стра- тегія маркетингу й менеджменту, за якої боротьба за споживача здійснюється в усьому світовому ринковому просторі, з огляду на який формулюються стратегії конкуренції. У сучасному бізнесовому середовищі практично неможли- ве функціонування безкоопераційних засад, розраховувати на успіх можна тільки за рахунок синергізму в рамках могутніх фінансово-політико-інформаційних корпорацій. Загалом існує два шляхи формування корпоративних від- носин — еволюційний та трансформаційний. Еволюційний відбувається в результаті історичного розвитку корпоративної форми власності внаслідок консолідації індивідуальних при- ватних капіталів і притаманний країнам із розвиненою еконо- мікою. Трансформаційним прямують транзитивні країни за рахунок модифікації структури економічних відносин унаслі- док масштабної приватизації державних підприємств, а остан- нім часом — і злиттів, і поглинань. На етапі глобалізації корпоративізм найбільш яскраво зна- ходить прояв у рамках потужної міжнародної консолідації активів. Інтернаціональні ЗІП стали одним із головних чинни- ків глобалізації. У цьому зв’язку виявлено причини консолі- дації активів у рамках глобального корпоративного простору: лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, дерегуляція 108 національних ринків, проведення приватизації та усвідомлен- ня необхідності трансформації конкурентних стратегій на ос- нові урахування реалій глобалізації. Окреслено визначальні мотиви нинішніх ЗІП: пошук нових ринків, прагнення домінування на ринку; доступ до приват- них активів; підвищення ефективності за рахунок синергізму; збільшення розміру; диверсифікація ризиків; фінансові та пер- сональні мотивації. Їхня необхідність продиктована й тим, що багато дрібних фірм потерпають через брак інвестиційних ресурсів, який не дозволяє розширювати виробництво і розра- ховувати на виживання в боротьбі з конкурентами. Найчастіше ЗІП практикують для організації зарубіжного виробництва, саме цим завдячує істотне збільшення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) за останні роки, особливо в електро- енергетиці, телекомунікаціях, фармацевтичній індустрії та фінансовому секторі. Бурхливий розвиток міжнародного вироб- ництва завдячує винятково ТНК: у 2002 р. його здійснювали 63,8 тис. материнських ТНК та 866,1 тис. їхніх філій, у 2000 р., відповідно 63,3 і 822 тис., у 1999 р. — 63 та 690 тис., у 1998 р. — 60 500 тис., у 1997 р. — 53 і 450 тис., у 1996 р. — 44 та 280 тис., у 1995 р. — 39 і 280 і 37 тис. і на початку 90-х рр. — 170 тис. 2001—2002 рр. засвідчили істотне скорочення міжнародних інвестицій, що було детерміновано, і падіння ЗІП (так кількість консолідаційних операцій вартістю понад 1 млрд дол. змен- шилася з 175 у 2000 р. до 81 у 2002 р.). Усе ж хвиля мегазлиттів, яка стала характерною рисою глобального бізнесу останніх років, триває, злиття все ще зали- шаються найбільш ефективним засобом для розширення при- сутності тієї чи іншої компанії на існуючих і нових національних і зарубіжних ринках. ЗІП також складають поширений спосіб інвестування для фірм, що прагнуть захистити, об’єднати та вдосконалити глобальні конкурентні позиції. Атрибути "влас- ності", що купуються водночас з активами, — компетенція, тор- говельна марка, мережа постачальників та розподільча систе- ма — істотно сприяють цьому. Інтернаціональні злиття реально спричинюють зміцнення конкурентоспроможності національ- них економік країн базування та вкладення капіталу. ЗІП, особливо за участі великих фірм і масштабних кош- тів, спричинюють реструктуризацію активів фірм та галузеву і складають одну з найбільш відчутних рис глобалізації. Виявлено 109 специфіку сучасних ЗІП, які істотно відрізняються від ЗІП 80-х років. Тоді вони включали в себе, головним чином, промислові фірми й здійснювалися за рахунок викупу активів та подаль- шого розвитку нових фінансових інструментів. Нинішня хвиля більш комплексна, включає багато транскордонних операцій і забезпечується диференційованою конфігурацією сил. У цьому новому контексті фірми оперують під впливом нової комбінації факторів і мотивацій: 1) завдяки лібералізації торгівлі, інвестицій та ринків капі- талу, дерегуляції, особливо послуг, приватизації державних підприємств та ослабленню контролю за ЗІП у ряді країн мож- ливості для останніх збільшилися. У той же час унаслідок глобалізації та технологічних змін наростає тиск конкуренції. Через це управління портфелем розміщення активів стає більш важливим для фірм, даючи їм можливість отримати переваги від використання світових ресурсів та ринків. Швидкість, із якою створюється подібний портфель, є власною конкурент- ною перевагою і найшвидшим та найнадійнішим шляхом за- безпечення присутності на найголовніших світових ринках та отримання доступу до матеріальних і нематеріальних ресурсів і активів; 2) у глобалізованій економіці одним із вирішальних па- раметрів є розмір фірми. Від його величини залежить можли- вість значної концентрації корпоративного капіталу для реа- лізації ефекту масштабу виробництва, впровадження великих інноваційних проектів, програм тощо. До головних завдань корпоративної стратегії нині належить створення крупних ком- паній, без чого проблематичне підвищення конкурентоспро- можності. Сучасні зовнішні умови змушують компанії укруп- нювати капітал заради ефективнішого його використання й подальшого розвитку. Великий розмір фірми сприяє зарубіжній експансії та ство- рює фінансові, управлінські та операційні синергії, які ослаб- люють вразливість фірм від економічних шоків у будь-якому регіоні або країні водночас, оскільки відкриває можливості для прояву сили ринку в рамках цих ринків і країн. Розмір є також вирішальним фактором у зниженні витрат виробництва, особли- во в галузях, які зіштовхуються з наростаючою конкуренцією чи ринками, які переживають спад, або з наявними надлишкови- ми потужностями. У той же час у нинішній хвилі ЗІП діяльність 110 фірм концентрується не лише на розмірі, але й раціоналізації операцій навколо їх глобальної виробничої мережі. Головним завданням менеджменту на найближчу перспек- тиву стане ще більше підвищення конкурентоспроможності компаній. При цьому без створення крупних фірм, здатних протистояти та конкурувати з ТНК, успіх у бізнесі не може бути гарантованим. Сучасному світовому ринку притаманні розми- вання кордонів між галузями, скорочення життєвого циклу продукту, тенденція до уніфікації споживчого попиту. У ре- зультаті цього в міжнародному бізнесі з’явилися диверсифі- ковані глобальні корпорації, які здійснюють операції на між- народних ринках, мобілізуючи ресурси багатьох країн. Такі корпорації мають складну горизонтально чи вертикально інте- гровану організаційну структуру. Лише крупні компанії здатні дозволити собі диверсифікувати виробництво за рахунок масш- табних інвестицій на будь-яких ринках; 3) не менш важливо, що розмір є важливим фактором за- безпечення відповідності до швидко еволюціонуючого техноло- гічного середовища, вирішальної умови зростаючої наукоємної економіки та підвищення витрат на дослідження. Техніко-еко- номічні фактори — економічна концентрація, науково-технічний прогрес, індустріальний розвиток і життєвий цикл продукту — також обумовлюють глобалізацію і впливають на модифікацію індустріальної організації. У деяких галузях (особливо висо- котехнологічних) можливості для вдало діючих компаній з додатковою технологією розповсюдити їх сферу впливу також складають могутній мотиваційний стимул. До того ж вплив технології веде до нового визначення меж функціонування ряду галузей, що спонукає фірми до перегляду своєї стратегії; 4) одна з сучасних мотивацій включає прагнення доміну- вання на ринку (мотив монополії). У ряді галузей визначаль- ною стали монопольна та олігопольна конкуренція. Масштабні корпоративні придбання здатні обумовити вель- ми тривале домінування в тих чи інших секторах світової еко- номіки. Хвиля злиттів і поглинань веде до концентрації економічної могутності мегакорпорацій, що несе загрозу під- риву конкуренції. Тому специфікою масштабних ЗІП є тісна узгодженість із антимонопольним законодавством. Практика підтверджує правило: чим більша величина операції, тим біль- ше треба часу на її реалізацію, оскільки антимонопольні струк- тури ретельно вивчають деталі угоди. 111 Часом при злитті, насамперед, горизонтальному, вирі- шальну роль відіграє (оприлюднене або приховане) прагнення досягнення або посилення власного монопольного становища. Консолідація в даному випадку дає можливість компаніям при- боркати цінову конкуренцію: ціни через конкуренцію можуть бути знижені настільки, що кожний із виробників отримує мі- німальний прибуток. Однак антимонопольне законодавство обмежує злиття з явними намірами підвищити ціни. Іноді кон- куренти можуть бути придбані з метою подальшого закриття або перепрофілювання, оскільки вигідніше їх викупити й усу- нути цінову конкуренцію, ніж опустити ціни нижче середніх змінних витрат, змушуючи всіх виробників зазнавати істотних збитків. ЗІП мають свої особливості в різних країнах і регіонах світу. Так, на відміну від США, де цей процес здебільшого пов’яза- ний із великими фірмами, у Європі йде поглинання дрібних і середніх компаній, сімейних фірм, невеликих акціонерних то- вариств суміжних галузей. Виявлено загальні причини стурбованості усіх країн від ЗІП: 1) наростання безробіття; 2) можливість зменшення конкуренції у країнах базуван- ня та тих, що приймають. Прагнення до панівного становища в галузях, де попит зменшується або існують надлишкові по- тужності, є важливою мотивацією до ЗІП, навіть у країнах, де не існує конкурентної політики чи вона обмежена; 3) здатність стимулювання більш жорсткої податкової кон- куренції між розвиненими країнами, оскільки полегшується переміщення прибутків до країни з нижчою податковою базою. Виходячи з цього, ЗІП можна розглядати, з одного боку, як стра- тегію підвищення конкурентоспроможності, а з другого — як антиконкурентну стратегію — за рахунок усунення конкурен- та або зменшення конкурентоспроможності (так зване "вороже" поглинання). Масштабна хвиля ЗІП, особливо "ворожих" або на основі "дешевого розпродажу", закономірно посилила серйозне занепокоєння з боку країн, що приймають, оскільки пов’язана з денаціоналізацією внутрішніх фірм, зменшенням потужно- стей придбаних підприємств, скороченням зайнятості, втра- тою технологічних активів, витісненням внутрішніх фірм та посиленням ринкової концентрації. 112 Іще однією рисою ЗІП є те, що вони не обов’язково сприя- ють поповненню виробничих активів та збільшенню робочих місць. Відносини, що виникають між суб’єктами корпоратив- ного сектора, головним чином спричинюють міждержавний трансфер власності на активи і зміну контролю — від національ- ного до іноземного, збільшуючи таким чином ризик іноземно- го домінування у певному сегменті економіки. Аналіз сучасного ринку ЗІП дозволив зробити висновок щодо появи ознак наближення кінця корпоративного переділу світу. Після об’єднання американських компаній America Online Inc. та Time Warner вартістю 164,7 млрд дол. (відбулося наприкінці 2000 р. після майже річного розгляду з боку федеральної комі- сії з торгівлі), уже не так інтенсивно створюються глобальні лідери у своїх галузях. ЗІП також здійснюються в напрямі звуження спеціалізації. У серпні 2002 р. швейцарський фармацевтичний велет Roche за 2,2 млрд дол. продав підрозділ по виробництву вітамінів голландській хімічній компанії DSM. Причина полягала в раці- оналізації виробництва: даний підрозділ не цілком кореспон- дував прагненню до позиціонування компанії на ринку. У свою чергу DSM на початку 2002 р. продала нафтохімічний підроз- діл, а за рахунок даної оборудки розраховує стати найкрупні- шим світовим продуцентом вітамінів. Приклади останніх ЗІП хоч і свідчать про певне створення галузевих лідерів, усе ж характеризуються помірністю масшта- бів. Про галузеву спрямованість і значущість ЗІП свідчать деякі новітні дані. У липні 2002 р. найкрупніша у світі американська фармацев- тична компанія Pfizer Inc. за рахунок фондового обміну акціями на суму 60 млрд дол. придбала свого конкурента — корпора- цію Pharmacia Corp. Операції по концентрації ринку спричиню- ють мультиплікаційний ефект і ланцюгову реакцію. Можна пе- редбачити подальше масове злиття у фармацевтичному секторі, оскільки зазначена остання операція змусить активізуватися ін- ших головних конкурентів, які продовжать процес укрупнен- ня. У результаті цього з часом на даному ринку лишиться лише вузьке коло гігантських корпорацій. Проте в глобальному корпоративному просторі ЗІП трива- ють і складають найбільш ефективний засіб розширення при- сутності тієї чи іншої компанії на нових ринках, породжують 113 нові стандарти бізнесу, мають надзвичайно великий вплив на глобалізацію економіки та надходження ПІІ. Яскравим при- кладом цього слугує Японія, яка зазнала безпрецедентної тран- сформації корпоративного сектора. Досліджено новітні міжнародні конкурентні стратегії кон- солідації активів, які, з функціональної точки зору, в сучасних умовах уже недостатньо класифікувати як горизонтальні, вер- тикальні, родові та конгломератні у зв’язку з виникненням ново- го типу ЗІП, пов’язаного з Інтернетом. Об’єднання на основі електронної мережі, при якому фірми або інтернет-холдингові компанії здійснюють масштабні інвестування у велику кількість аналогічних фірм, як правило, за рахунок купування мінори- тарної частини капіталу, складає новий момент глобалізації. Ряд інтернет-холдингових компаній створюють так звану еконо- мічну систему "еконет", у рамках якої формують вільну мережу незалежних структурних одиниць. Це означає нову концепцію бізнесу, за якої фірми-учасниці зацікавлені не в контролюванні (наявності ієрархічної структури), а організації горизонтальної мережі однорідних компаній. Глобалізація детермінувала зміну в реалізації й суміжних конкурентних стратегій, зокрема, ресурсно-стратегічного та рин- ково-стратегічного підходів; орієнтації на акціонерний капітал; акцентуванні уваги на групах інтересів; численному ринковому позиціонуванні; багатофакторному підході. Висвітлено корпоративні процеси й проблеми в країнах пе- рехідної економіки за рахунок приватизації та концентрації капіталу. Показано еволюцію і специфіку регіонального ринку ЗІП, який детермінує розвиток ключових секторів економіки країн Центральної та Східної Європи. З’ясовано характерні риси російського капіталу, його цілеспрямовану та деколи агресив- ну політику стосовно інших держав, у т.ч. України. Проаналізовано початок і галузеву спрямованість корпора- тивних процесів в економіці України на конкретних прикладах концентрації в нафтогазовому комплексі, добувній та перероб- ній промисловості, виробництві пива, страхуванні, сфері по- вітряних перевезень тощо. Окреслено лімітуючі фактори ство- рення вертикально-інтегрованих комплексів та промислово-фі- нансових груп. Констатується, що у вітчизняному бізнесі, на відміну від роз- винутих країн, поки що мало прикладів цивілізованого погли- нання компаній. А недавній конфлікт, що стосується поглинання 114 між "Сарматом" і "Оболонню", яскраво свідчить про те, що за- конодавство про корпоративне управління відстає від реалій бізнесу. Особливості національного поглинання при всій розмаїто- сті мають спільні риси, які згруповано в наступні принципові моменти. По-перше, угоди по поглинанню компаній в Україні про- ходять, як правило, поза біржовим ринком цінних паперів. Це зв’язано з тим, що більшість компаній хоч і є акціонерними товариствами, однак відносяться до закритих. Їхні акції, особ- ливо великі пакети, на ринку практично вільно не обертаються. Згідно зі статистикою міжнародного рейтингового агентства Standart & Poor’s, більше 80% угод, здійснених у країнах СНД, — це внутрішні угоди, внаслідок чого страждає і сам фондовий ринок, залишаючись у напівзародковому стані. По-друге, не менш важливою причиною закритості угод є непрозорість українського бізнесу в цілому. Зароблений у країні капітал ще не амністований, він стиснутий жорсткими податковими рамками й негативним суспільним ставленням до багатства. У той же час саме цей капітал, більшою части- ною зароблений за допомогою офшорних та інших тіньових схем, — зараз є головним інвестиційним ресурсом для україн- ської економіки. Сьогодні з метою поглинання широко використовується зовсім не цивілізована, за мірками західних компаній, процеду- ра доведення підприємства до банкрутства. Штучне банкрут- ство навіть стратегічних підприємств, нерідко за участю держа- ви, стало чи не найпоширенішою схемою поглинання. У процесі банкрутства підприємства компанія-поглинач стає спочатку санатором, потім може викупити кредиторську заборгованість і в остаточному підсумку купує активи підприємства за півціни. У будь-якому випадку вартість придбаних активів завжди ниж- ча за їхню балансову вартість. Українські поглинання дедалі більше спрямовані на кон- центрацію акціонерного капіталу в одних руках, заміну попе- реднього менеджменту. І не завжди — на зростання прибутково- сті компаній і залучення інвесторів. У більшості випадків мають місце недружні поглинання, які здійснюються шляхом скупки акцій у дрібних акціонерів або банкрутства підприємства. 115 Нехтування законами глобалізації може призвести до сер- йозних загроз, тому Україна має створити нормативно-зако- нодавчу базу, яка буде спроможною регулювати її ефективну участь у глобальному інвестиційному середовищі. Аргументована необхідність вдосконалення чинного законодавства, зокрема, законів України "Про нафту й газ" №2665 від 12 липня 2001 р., "Про трубопровідний транспорт" №192/96-ВР від 15 травня 1996 р., "Про приватизацію державного майна" №2163-XII від 4 березня 1992 р., Господарського та Цивільного кодексів Украї- ни та інших. О. Скаленко, кандидат технічних наук СИСТЕМНО-ІНФОРМАЦІЙНА МЕТОДОЛОГІЯ І ТЕОРІЯ ГЛОБАЛЬНОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПРОЦЕСУ У відповідності з визначеним Вченою радою, керівництвом нашого інституту та Президією НАН України магістральним напрямком фундаментально-наукових досліджень, а також із конкретними завданнями по НДР проведено загальносистемний аналіз історичних і сучасних надбань світового господарства; визначені поточні реалії в соціально-економічній сфері; виявлені найсуттєвіші проблеми глобального розвитку; здійснений нау- ково-критичний огляд провідних концепцій побудови сучасних соціально-економічних систем. З метою цілеспрямованого пошуку методів дослідження глибинних чинників у системах всебічно ефективного та без- печного господарювання, перш за все, до уваги були прийняті ініційований академіком НАН України Ю.М. Пахомовим "ци- вілізаційний підхід" та активізований чл.-кор. НАН України О.Г. Білорусом "глобальний підхід"до проблем світової еконо- міки, сфери міжнародних політико-економічних відносин і національного розвитку. Використання цих глобально впливових підходів і концеп- туальних поглядів глобалістів новітніх історичних часів, а також врахування основних тенденцій розвитку сучасного світу, у тому числі реалій нашої національної конкретики, на- дали методологічну можливість поглянути на поставлену про- блематику з принципово нової точки зору, яку відповідно до

Міжнародні злиття й поглинання як атрибут глобальної корпоративізації розвитку

Institution

Ähnliche Einträge