Економічна безпека як складовий елемент національної безпеки
Gespeichert in:
| Datum: | 2004 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2004
|
| Schriftenreihe: | Антологія творчих досягнень |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19857 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Економічна безпека як складовий елемент національної безпеки / В. Будкін // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 141-145. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-19857 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-198572011-05-15T12:05:09Z Економічна безпека як складовий елемент національної безпеки Будкін, В. Відділ зовнішньоекономічних досліджень 2004 Article Економічна безпека як складовий елемент національної безпеки / В. Будкін // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 141-145. — укр. XXXX-0064 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19857 uk Антологія творчих досягнень Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Відділ зовнішньоекономічних досліджень Відділ зовнішньоекономічних досліджень |
| spellingShingle |
Відділ зовнішньоекономічних досліджень Відділ зовнішньоекономічних досліджень Будкін, В. Економічна безпека як складовий елемент національної безпеки Антологія творчих досягнень |
| format |
Article |
| author |
Будкін, В. |
| author_facet |
Будкін, В. |
| author_sort |
Будкін, В. |
| title |
Економічна безпека як складовий елемент національної безпеки |
| title_short |
Економічна безпека як складовий елемент національної безпеки |
| title_full |
Економічна безпека як складовий елемент національної безпеки |
| title_fullStr |
Економічна безпека як складовий елемент національної безпеки |
| title_full_unstemmed |
Економічна безпека як складовий елемент національної безпеки |
| title_sort |
економічна безпека як складовий елемент національної безпеки |
| publisher |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| publishDate |
2004 |
| topic_facet |
Відділ зовнішньоекономічних досліджень |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19857 |
| citation_txt |
Економічна безпека як складовий елемент національної безпеки / В. Будкін // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 141-145. — укр. |
| series |
Антологія творчих досягнень |
| work_keys_str_mv |
AT budkínv ekonomíčnabezpekaâkskladovijelementnacíonalʹnoíbezpeki |
| first_indexed |
2025-07-02T20:39:58Z |
| last_indexed |
2025-07-02T20:39:58Z |
| _version_ |
1836569120197312512 |
| fulltext |
141
відповідного міжнародного досвіду та реального потенціалу
національного виробництва.
Проводилися дослідження у сфері економічної історії сус-
пільств у контексті закономірностей цивілізаційного розвитку.
Зокрема, показано парадокс розвитку античних економічних
систем, який спричинив до ерозії їхніх відтворювальних ме-
ханізмів: ті поведінкові моделі, які були утилітарно, економіч-
но корисними, виявлялися для таких суспільств нерідними,
опозиційними духовно. Типовий приклад: у Вавилоні, інших
суспільствах економічні пріоритети, соціальна престижність по-
в’язувались із діяльністю на землі, зі здатністю забезпечувати
себе базовими продуктами, у той час як заробітчанство в
будь-якій формі: від виготовлення продуктів ремісництва на
продаж до літературно-художньої діяльності розглядалось
як щось другорядне, як рабоподібна необхідність "продавати
себе". Вікові соціально-психологічні цінності, поведінкові мо-
делі були спростовані саме таким способом життя, який був
органічно неприйнятним для класичної ментальності будь-
якого стародавнього суспільства — єгипетського, китайсько-
го, вавилонського, греко-римського. Це — капіталізм, його
ідеологія, з їхніми всеїдністю, схильністю до примирення з
внутрішніми суперечностями, багатоплановістю світогляду.
Досліджувалася широка система зв’язків буржуазного способу
виробництва з механізмами соціального життя й етнокуль-
турними системами, ментально-психологічними цінностями.
Капіталізм, який народився в лоні християнства та ніколи
не ставав до нього у відкриту опозицію, скористався церков-
ною готовністю заплющити очі на утилітарно "корисні" й несу-
місні з духовними ідеалами речі.
Показано, що саме внаслідок готовності до подвійності мо-
ральних стандартів — релігійного лицемірства та утилітарного
ідеологізування — ціннісна безпринциповість капіталістичної
суспільної системи приводила до історичного виграшу.
В. Будкін,
доктор економічних наук, професор
ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДОВИЙ
ЕЛЕМЕНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
Національна безпека є багатокомпонентним явищем, яке
включає сукупність таких аспектів її збереження, як ідеологіч-
ні (включаючи релігійні), культурні, інформаційні, екологічні,
142
економічні, технологічні, військові та інші прояви забезпечен-
ня динамічної стабільності держави та суспільства. Всі ці окремі
складові національної безпеки повинні виступати як взаємно
доповнюче системне утворення, в іншому випадку вони мати-
муть ознаки конгломерату, слабкіші частини якого відкрива-
ють можливість внутрішнього чи зовнішнього негативного впли-
ву на зазначену стабільність. Якщо ж такі складові зберігають
системний характер, то їхня взаємодія може мати компенсую-
чий характер. Так, наприклад, поступаючись сукупності араб-
ських країн за рівнем людського та військового потенціалу,
держава Ізраїль забезпечує свою незалежність перевагами у ви-
користанні високих технологій в економіці та військовій справі,
при цьому навіть за умов зменшення підтримки свого основного
союзника — США при сучасній американській адміністрації.
Економічна складова має двоїсте значення в системі націо-
нальної безпеки — і як окремий фактор її збереження, і як
той головний компенсуючий фактор, що перекриває слабкість
інших складових загальної безпечнісної системи. Швейцарія,
зокрема, протягом більше двох віків могла практично нехту-
вати військовою складовою забезпечення своєї недоторканості
саме завдяки цьому фактору. Або ж протилежний приклад —
низький рівень економічного розвитку є однією з основних пе-
редумов постійного порушення національного суверенітету
центральноамериканських країн з боку США.
У вітчизняній літературі основна частина розробок присвя-
чена пофакторному аналізу проблем економічної безпеки галу-
зевого характеру, а також впливу на неї зовнішніх чинників —
відносин із Росією, ГАТТ-СОТ, НАТО, Європейським Союзом,
міжнародними фінансовими установами (групою Світового
банку, МВФ, ЄБРР тощо). Разом з тим зовсім не розроблений
такий важливий напрям її дослідження, як загальна типіза-
ція взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів економічної без-
пеки узагальнюючого плану.
Така типізація може бути обмежена виділенням у цій взає-
модії чотирьох зведених груп прямого та зворотного впливу
національних та інтернаціональних чинників впливу на еконо-
мічну безпеку держави, що доцільно розглянути саме на прик-
ладі України. Ці чинники можна класифікувати як критичні,
загрозливі, нейтрально-позитивні та сприятливі.
143
Критичними чинниками є такі, що повністю підривають або
можуть підірвати національну безпеку. Це може бути, наприк-
лад, продовольча криза, яка в ряді африканських та азіатських
держав, крім суто економічного негативного впливу (зокрема,
у зв’язку з необхідністю кидати наявні кошти на її тимчасове
пом’якшення, а не на загальний розвиток економіки як пе-
редумову загального подолання проблеми голоду) стимулює
політичну, ідеологічну, міжнаціональну кризу в суспільстві.
На сучасному етапі розвитку України критичним чинни-
ком виступає, насамперед, енергетична безпека. Негативний
вплив цього фактора на внутрішнє та зовнішнє становище дер-
жави є багатоплановим. Не компенсована іншими чинниками
обмеженість енергоресурсів ставить під загрозу вирішення
таких проблем, як акумуляція коштів для вкрай необхідної ре-
структуризації національної економіки з її зворотним впливом
на посилення енергозбереження, підвищення рівня конку-
рентоспроможності вітчизняних товарів на внутрішньому і
зовнішньому ринках, як ґрунтовна непохитність грошово-фі-
нансової системи тощо. Підвищена залежність від імпорту
енергоносіїв послаблює загальні геоекономічні й геополітич-
ні позиції України у світі.
Загрозливі чинники впливу на національну безпеку прояв-
ляються переважно в якості негативних тенденцій, що суттєво
погіршують її стан, але ще не ставлять країну на межу кри-
тичної загрози для її стабільності. До такого чинника можна
віднести деградацію науково-технічного потенціалу в усіх дер-
жавах СНД, у тому числі й в Україні. Компенсуючим на пев-
ний час фактором поки що виступав попередній заділ в сфері
науково-дослідних і проектних робіт, але дія його обмежена
в часі. Враховуючи сучасне й особливо очікуване посилення
ролі науково-технологічних інструментів конкурентної бо-
ротьби у світі, подальше поглиблення такої негативної тенден-
ції занепаду цього потенціалу може перетворитися в критич-
ний фактор національної безпеки з відповідним порушенням
стабільності в суспільстві, погіршенням геополітичних пози-
цій тощо.
Іншими загрозливими чинниками є такі, як загострення
демографічної ситуації із зменшенням населення України на
3 млн за останнє десятиріччя, масова еміграція з особливо не-
гативним впливом відтоку молодих і кваліфікованих кадрів,
144
відсутність сприятливого клімату для іноземних інвесторів, ви-
сокий рівень "тіньової економіки", значний перепад у доходах
за окремими регіонами та соціальними групами тощо. Ці чин-
ники негативно впливають не лише на економічну ситуацію,
а й на політичну консолідацію українського суспільства. Їхня
сукупність погіршує й геополітичні позиції України, свідчен-
ням чого є, наприклад, відмова ЄС включити нашу державу
до складу претендентів на вступ до цього інтеграційного союзу,
задовгий процес її входження до СОТ, затримка із визнанням
"країною з ринковою економікою" з боку "стратегічних парт-
нерів" тощо.
До нейтрально-позитивних чинників належить, насамперед,
достатньо високий рівень забезпечення сільськогосподарськи-
ми угіддями (0,8 га на душу населення проти 0,2—0,3 га та
менше в західноєвропейських державах) разом із сприятливи-
ми для аграрного сектору кліматичними умовами. Приблизно
така ж ситуація з корисними копалинами: крім енергоносіїв,
Україна забезпечена практично всіма їх видами, а поклади за-
лізної руди, марганцю, декоративного каменю та деяких інших
копалин перевищують національні потреби. На жаль, неви-
сокий рівень інтенсифікації виробництва та якості продукції
знижують роль зазначених галузей у зміцненні геоекономічних
позицій України у світі.
До числа сприятливих чинників впливу на національну еко-
номічну безпеку України можна беззаперечно віднести її тран-
зитне становище на основних трансєвропейських транспорт-
них потоках. "Геополітичне розташування України вздовж осей
Північ—Південь та Схід—Захід ставлять Україну в унікальне
положення в Європі..." визначила Європейська Рада на своєму
саміті в Гельсинкі в грудні 1999 р. Активне сальдо послуг за
транзит було основним джерелом покриття пасивного торго-
вельного балансу протягом усіх 90-х рр., а зараз виступає до-
датковим засобом валютних надходжень.
Вплив усіх зазначених чинників на національну економіч-
ну безпеку може змінюватися в кращий або гірший бік у від-
повідності до реалізації чи втрати можливостей використання
їхнього потенціалу. Так, до групи сприятливих чинників мо-
жуть перейти АПК і видобувна промисловість наразі якісної
перебудови виробництва та дистрибуції їхньої продукції. І нав-
паки — ситуація із дальшим погіршенням демографічних і нау-
ково-технічних параметрів призведе до їхнього переміщення
145
до групи критичних чинників національної безпеки із відповід-
ною прямою загрозою для внутрішньої стабільності та втратою
позицій геополітичного й геоекономічного характеру.
В. Будкін,
доктор економічних наук, професор
ЕТНОЕКОНОМІКА
В економічній літературі практично не розробляється така
важлива проблема, як особливості впливу етнонаціональних
факторів на структуру світової та національних економік. Знач-
ною мірою це пов’язано з тим, що до останнього десятиріччя
XX-го ст. домінували два основні, прямо протилежні, але реаль-
но існуючі явища у співвідношенні взаємодії та взаємозалеж-
ності між етносом і його впливом на специфіку господарських
процесів. Перше з них було викликане початковою стадією
нівелізації цивілізаційних особливостей різних країн під впли-
вом глобалізації та необхідності засвоєння досягнень НТР.
Ці процеси були породжені об’єктивними умовами розвитку
найбільш розвинутих країн й тому віддзеркалювали риси
етнокультури саме цих держав, які ініціювали їхнє розпо-
всюдження в усьому світі. З’ясувалося, однак, що цей вплив в
інших країнах засвоювався в основному лише окремими вер-
ствами населення (молоддю та його найбільш багатим прошар-
ком) й до того ж вилився в поширенні одного, американського
типу життєсприйняття і життєдіяльності. Тому він спочатку
не зміг суттєво вплинути на всю соціокультурну структуру
більшості країн, а через неї — і на перебудову пропорцій у
національному споживанні та залежному від нього виробниц-
тві докорінно іншого, космополітичного характеру. Навіть у
найбільш "американізованих" країнах (Японія, Південна
Корея, Тайвань тощо) відбувся своєрідний симбіоз власної
та імпортованої культур як в широкому плані, так і в госпо-
дарській сфері. Для найбільш економічно розвинутих держав
західноєвропейського регіону згадані процеси також не були
конфронтаційно чужорідними з етнокультурного боку, вони
реально відповідали перспективним потребам розвитку й не
могли суперечити соціальним та економічним засадам циві-
лізаційного характеру. Тому конфронтація із "американізмом"
|