Етноекономіка

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2004
Автор: Будкін, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2004
Назва видання:Антологія творчих досягнень
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19858
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Етноекономіка / В. Будкін // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 145-148. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-19858
record_format dspace
spelling irk-123456789-198582011-05-15T12:05:28Z Етноекономіка Будкін, В. Відділ зовнішньоекономічних досліджень 2004 Article Етноекономіка / В. Будкін // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 145-148. — укр. XXXX-0064 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19858 uk Антологія творчих досягнень Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Відділ зовнішньоекономічних досліджень
Відділ зовнішньоекономічних досліджень
spellingShingle Відділ зовнішньоекономічних досліджень
Відділ зовнішньоекономічних досліджень
Будкін, В.
Етноекономіка
Антологія творчих досягнень
format Article
author Будкін, В.
author_facet Будкін, В.
author_sort Будкін, В.
title Етноекономіка
title_short Етноекономіка
title_full Етноекономіка
title_fullStr Етноекономіка
title_full_unstemmed Етноекономіка
title_sort етноекономіка
publisher Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate 2004
topic_facet Відділ зовнішньоекономічних досліджень
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19858
citation_txt Етноекономіка / В. Будкін // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 145-148. — укр.
series Антологія творчих досягнень
work_keys_str_mv AT budkínv etnoekonomíka
first_indexed 2025-07-02T20:40:02Z
last_indexed 2025-07-02T20:40:02Z
_version_ 1836569122767372288
fulltext 145 до групи критичних чинників національної безпеки із відповід- ною прямою загрозою для внутрішньої стабільності та втратою позицій геополітичного й геоекономічного характеру. В. Будкін, доктор економічних наук, професор ЕТНОЕКОНОМІКА В економічній літературі практично не розробляється така важлива проблема, як особливості впливу етнонаціональних факторів на структуру світової та національних економік. Знач- ною мірою це пов’язано з тим, що до останнього десятиріччя XX-го ст. домінували два основні, прямо протилежні, але реаль- но існуючі явища у співвідношенні взаємодії та взаємозалеж- ності між етносом і його впливом на специфіку господарських процесів. Перше з них було викликане початковою стадією нівелізації цивілізаційних особливостей різних країн під впли- вом глобалізації та необхідності засвоєння досягнень НТР. Ці процеси були породжені об’єктивними умовами розвитку найбільш розвинутих країн й тому віддзеркалювали риси етнокультури саме цих держав, які ініціювали їхнє розпо- всюдження в усьому світі. З’ясувалося, однак, що цей вплив в інших країнах засвоювався в основному лише окремими вер- ствами населення (молоддю та його найбільш багатим прошар- ком) й до того ж вилився в поширенні одного, американського типу життєсприйняття і життєдіяльності. Тому він спочатку не зміг суттєво вплинути на всю соціокультурну структуру більшості країн, а через неї — і на перебудову пропорцій у національному споживанні та залежному від нього виробниц- тві докорінно іншого, космополітичного характеру. Навіть у найбільш "американізованих" країнах (Японія, Південна Корея, Тайвань тощо) відбувся своєрідний симбіоз власної та імпортованої культур як в широкому плані, так і в госпо- дарській сфері. Для найбільш економічно розвинутих держав західноєвропейського регіону згадані процеси також не були конфронтаційно чужорідними з етнокультурного боку, вони реально відповідали перспективним потребам розвитку й не могли суперечити соціальним та економічним засадам циві- лізаційного характеру. Тому конфронтація із "американізмом" 146 у деяких з них, зокрема, у Франції, обмежилася сферами не гос- подарської, а лише духовної культури та зовнішньої політики. Стосовно ж країн, що розвиваються, і взагалі менш розвину- тих країн, то найширшому вкоріненню цього цивілізаційно- го типу в усіх його аспектах, включаючи господарські, у цей період заважали суто економічні причини — відсутність у ос- новної маси населення необхідного рівня освіти та доходів для переходу на більш високий, "американізований" тип життя. В СРСР, країнах соціалістичного табору та "соціалістичної орі- єнтації" до цього був доданий адміністративний ресурс проти- стояння впливу Заходу. Дія ще двох факторів внутрішнього та зовнішнього харак- теру додатково обмежувала актуальність аналізу питань етно- економіки. Перший з них був пов’язаний з тим, що, крім суто переселенських держав (США, Австралія, ЮАР тощо) та країн з усталеною протягом століть багатонаціональною структурою (Швейцарія, Фінляндія, Канада тощо), де проблеми всебіч- ного співжиття етносів (у тому числі й у господарській сфері) мають стабільний характер, більшість державних утворень світу визначалася мононаціональною структурою населення. Як наслідок — ситуація і в першій, і в другій частині цих країн не вимагала посиленої уваги до аналізу суто етнонаціональ- них складових економічного розвитку. Другим фактором тако- го ж ставлення до зазначеної проблеми в той період порівняно з підвищенням її актуальності в сучасних умовах було те, що перші раунди ГАТТ ще не могли привести до такого високо- го рівня лібералізації доступу до національних ринків, який би загрожував пріоритету їхньої національної самобутності. Ситуація докорінним чином змінилася, починаючи з ос- таннього десятиліття ХХ ст. Глобалізація в цей час перейшла ту грань, коли вона вже ламає державні економічні кордони всіх країн світу. Цей процес посилюється ще більше дією та- ких суб’єктивних факторів (значною мірою — і вимушеного характеру), як згода більшості з них на вимоги СОТ, а знач- ної частини — на участь в інтеграційних угрупованнях з їх- ньою домінантою наднаціональних економічних пріоритетів. До цього треба додати ще суттєву інтенсифікацію міграційних процесів, що привело в країнах Європи та Північної Амери- ки до виникнення великих не лише інонаціональних, а й 147 іноцивілізаційних прошарків, які з-за своєї масовості не роз- пливаються в середовищі основного населення, а зберігають власний тип життєдіяльності, включаючи його економічну складову. Внаслідок цього в багатьох країнах світу вже ви- никла і продовжує розвиватися двоїста споживчо-виробнича структура господарства, в якій переважають економічні крите- рії автохтонного населення, але швидко зростає й сектор від- повідних критеріїв колишніх іммігрантів та їхніх нащадків. Глобалізація привела до виникнення такого дуалізму й в міжнародному масштабі. Зараз уже не можна обійтися в жод- ній країні без оволодіння комп’ютерною технікою, поглиблю- ється всесвітній процес уніфікації та стандартизації виробниц- тва і споживання, прискорюється формування глобальних валютно-фінансової, транспортної, комунікаційної систем тощо. Все це впливає на певну корекцію суто національних економічних процесів різного цивілізаційного забарвлення, але ще як привнесений, не іманентний природі таких проце- сів елемент. У залежності від ментальних, соціальних, культур- них, ідеологічних (насамперед, стосовно релігійних обмежень) уподобань й економічних можливостей населення все зроста- ючої кількості мусульманських, буддистських, латиноамери- канських, а також обмеженого числа африканських країн біль- шою чи меншою мірою включається у споживання зазначених досягнень НТР і глобалізації. Але в сучасних умовах це поки що виступає як паралельне споживання, не лише привнесене, а й значною мірою нав’язане ззовні. Пріоритетом усе ще залишається етнонаціональна складова еконономічних реалій переважної частини країн світу, яким поступається культура виробництва і споживання інтернаціонального ґатунку. Агресивність ос- танньої породжує її стихійне несприйняття або засновану на релігійно-ідеологічних засадах протидію на національному рівні, а також масові виступи антиглобалістів у останні роки у світовому масштабі. Інтеграція цих двох економічних культур — інтернаціональ- ної та етнонаціональної — розтягнеться, найбільш вірогідно, на довгий період. Про це, зокрема, свідчить історичний досвід подібних процесів менш усеохоплюючого характеру. Навіть в умовах жорсткого, у тому числі військового примусу, Риму знадобилося декілька століть для сприйняття її передової тоді господарської моделі на підкорених територіях, яка до того ж 148 була швидко втрачена внаслідок розтрощення Римської імпе- рії варварськими племенами. Іншим є вже більш близький за часом приклад Російської імперії та СРСР, що, як з’ясувалося після 1991 р., за два століття спромоглися лише частково уніфікувати господарське життя населення Євразійського суб- континенту, особливо народів Прибалтики, Кавказу та Серед- ньої Азії. Повертаючись до сучасності, можна відзначити, що відносини між інтернаціональною та етнонаціональними еко- номічними культурами на державному, інтеграційно-регіональ- ному та міжнародному рівнях мають зараз значні й до того ж вагомі елементи конфронтаційності. Тому визначення можли- востей їхнього зменшення, як і взаємної адаптації, зближення та утворення з цих двох різних складових якоїсь спільної еко- номічної культури надає вивченню проблем етноекономіки особливої актуальності в сучасних умовах. А. Хахлюк, кандидат економічних наук ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ СВІТОВИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ Проблема переходу національної транспортної системи на стандарти транспортного обслуговування розвинутих країн постала в якості головної в процесі вироблення і проведення ак- тивної техніко-економічної транспортної політики держави. Аналіз стану та перспектив сучасного економічного розвит- ку світу, інтеграційних процесів в Європі й Азії, участі України в цих процесах (намагання стати членом ЄС та участь у ство- ренні ЄЕП) дозволяє зробити певні висновки та прогнози сто- совно розробки та проведення транспортної політики держави. Такі сталі високі темпи зростання світової економіки в ос- танні роки зумовлені, насамперед, збільшенням виробництва в промислово розвинутих країнах та країнах — сусідах України, на які припадає основний експорт нашої держави, дозволяють спрогнозувати збільшення обсягів перевезень, у тому числі й у закордонному й транзитному виконанні. Загальний річний оборот транзитних перевезень вантажів країн, що межують із нашою державою, та власних експортно-імпортних вантажів за