Етноекономіка
Збережено в:
| Дата: | 2004 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2004
|
| Назва видання: | Антологія творчих досягнень |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19858 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Етноекономіка / В. Будкін // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 145-148. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-19858 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-198582011-05-15T12:05:28Z Етноекономіка Будкін, В. Відділ зовнішньоекономічних досліджень 2004 Article Етноекономіка / В. Будкін // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 145-148. — укр. XXXX-0064 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19858 uk Антологія творчих досягнень Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Відділ зовнішньоекономічних досліджень Відділ зовнішньоекономічних досліджень |
| spellingShingle |
Відділ зовнішньоекономічних досліджень Відділ зовнішньоекономічних досліджень Будкін, В. Етноекономіка Антологія творчих досягнень |
| format |
Article |
| author |
Будкін, В. |
| author_facet |
Будкін, В. |
| author_sort |
Будкін, В. |
| title |
Етноекономіка |
| title_short |
Етноекономіка |
| title_full |
Етноекономіка |
| title_fullStr |
Етноекономіка |
| title_full_unstemmed |
Етноекономіка |
| title_sort |
етноекономіка |
| publisher |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| publishDate |
2004 |
| topic_facet |
Відділ зовнішньоекономічних досліджень |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19858 |
| citation_txt |
Етноекономіка / В. Будкін // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 145-148. — укр. |
| series |
Антологія творчих досягнень |
| work_keys_str_mv |
AT budkínv etnoekonomíka |
| first_indexed |
2025-07-02T20:40:02Z |
| last_indexed |
2025-07-02T20:40:02Z |
| _version_ |
1836569122767372288 |
| fulltext |
145
до групи критичних чинників національної безпеки із відповід-
ною прямою загрозою для внутрішньої стабільності та втратою
позицій геополітичного й геоекономічного характеру.
В. Будкін,
доктор економічних наук, професор
ЕТНОЕКОНОМІКА
В економічній літературі практично не розробляється така
важлива проблема, як особливості впливу етнонаціональних
факторів на структуру світової та національних економік. Знач-
ною мірою це пов’язано з тим, що до останнього десятиріччя
XX-го ст. домінували два основні, прямо протилежні, але реаль-
но існуючі явища у співвідношенні взаємодії та взаємозалеж-
ності між етносом і його впливом на специфіку господарських
процесів. Перше з них було викликане початковою стадією
нівелізації цивілізаційних особливостей різних країн під впли-
вом глобалізації та необхідності засвоєння досягнень НТР.
Ці процеси були породжені об’єктивними умовами розвитку
найбільш розвинутих країн й тому віддзеркалювали риси
етнокультури саме цих держав, які ініціювали їхнє розпо-
всюдження в усьому світі. З’ясувалося, однак, що цей вплив в
інших країнах засвоювався в основному лише окремими вер-
ствами населення (молоддю та його найбільш багатим прошар-
ком) й до того ж вилився в поширенні одного, американського
типу життєсприйняття і життєдіяльності. Тому він спочатку
не зміг суттєво вплинути на всю соціокультурну структуру
більшості країн, а через неї — і на перебудову пропорцій у
національному споживанні та залежному від нього виробниц-
тві докорінно іншого, космополітичного характеру. Навіть у
найбільш "американізованих" країнах (Японія, Південна
Корея, Тайвань тощо) відбувся своєрідний симбіоз власної
та імпортованої культур як в широкому плані, так і в госпо-
дарській сфері. Для найбільш економічно розвинутих держав
західноєвропейського регіону згадані процеси також не були
конфронтаційно чужорідними з етнокультурного боку, вони
реально відповідали перспективним потребам розвитку й не
могли суперечити соціальним та економічним засадам циві-
лізаційного характеру. Тому конфронтація із "американізмом"
146
у деяких з них, зокрема, у Франції, обмежилася сферами не гос-
подарської, а лише духовної культури та зовнішньої політики.
Стосовно ж країн, що розвиваються, і взагалі менш розвину-
тих країн, то найширшому вкоріненню цього цивілізаційно-
го типу в усіх його аспектах, включаючи господарські, у цей
період заважали суто економічні причини — відсутність у ос-
новної маси населення необхідного рівня освіти та доходів для
переходу на більш високий, "американізований" тип життя.
В СРСР, країнах соціалістичного табору та "соціалістичної орі-
єнтації" до цього був доданий адміністративний ресурс проти-
стояння впливу Заходу.
Дія ще двох факторів внутрішнього та зовнішнього харак-
теру додатково обмежувала актуальність аналізу питань етно-
економіки. Перший з них був пов’язаний з тим, що, крім суто
переселенських держав (США, Австралія, ЮАР тощо) та країн
з усталеною протягом століть багатонаціональною структурою
(Швейцарія, Фінляндія, Канада тощо), де проблеми всебіч-
ного співжиття етносів (у тому числі й у господарській сфері)
мають стабільний характер, більшість державних утворень
світу визначалася мононаціональною структурою населення.
Як наслідок — ситуація і в першій, і в другій частині цих країн
не вимагала посиленої уваги до аналізу суто етнонаціональ-
них складових економічного розвитку. Другим фактором тако-
го ж ставлення до зазначеної проблеми в той період порівняно
з підвищенням її актуальності в сучасних умовах було те, що
перші раунди ГАТТ ще не могли привести до такого високо-
го рівня лібералізації доступу до національних ринків, який би
загрожував пріоритету їхньої національної самобутності.
Ситуація докорінним чином змінилася, починаючи з ос-
таннього десятиліття ХХ ст. Глобалізація в цей час перейшла
ту грань, коли вона вже ламає державні економічні кордони
всіх країн світу. Цей процес посилюється ще більше дією та-
ких суб’єктивних факторів (значною мірою — і вимушеного
характеру), як згода більшості з них на вимоги СОТ, а знач-
ної частини — на участь в інтеграційних угрупованнях з їх-
ньою домінантою наднаціональних економічних пріоритетів.
До цього треба додати ще суттєву інтенсифікацію міграційних
процесів, що привело в країнах Європи та Північної Амери-
ки до виникнення великих не лише інонаціональних, а й
147
іноцивілізаційних прошарків, які з-за своєї масовості не роз-
пливаються в середовищі основного населення, а зберігають
власний тип життєдіяльності, включаючи його економічну
складову. Внаслідок цього в багатьох країнах світу вже ви-
никла і продовжує розвиватися двоїста споживчо-виробнича
структура господарства, в якій переважають економічні крите-
рії автохтонного населення, але швидко зростає й сектор від-
повідних критеріїв колишніх іммігрантів та їхніх нащадків.
Глобалізація привела до виникнення такого дуалізму й в
міжнародному масштабі. Зараз уже не можна обійтися в жод-
ній країні без оволодіння комп’ютерною технікою, поглиблю-
ється всесвітній процес уніфікації та стандартизації виробниц-
тва і споживання, прискорюється формування глобальних
валютно-фінансової, транспортної, комунікаційної систем
тощо. Все це впливає на певну корекцію суто національних
економічних процесів різного цивілізаційного забарвлення,
але ще як привнесений, не іманентний природі таких проце-
сів елемент. У залежності від ментальних, соціальних, культур-
них, ідеологічних (насамперед, стосовно релігійних обмежень)
уподобань й економічних можливостей населення все зроста-
ючої кількості мусульманських, буддистських, латиноамери-
канських, а також обмеженого числа африканських країн біль-
шою чи меншою мірою включається у споживання зазначених
досягнень НТР і глобалізації. Але в сучасних умовах це поки що
виступає як паралельне споживання, не лише привнесене, а й
значною мірою нав’язане ззовні. Пріоритетом усе ще залишається
етнонаціональна складова еконономічних реалій переважної
частини країн світу, яким поступається культура виробництва
і споживання інтернаціонального ґатунку. Агресивність ос-
танньої породжує її стихійне несприйняття або засновану на
релігійно-ідеологічних засадах протидію на національному
рівні, а також масові виступи антиглобалістів у останні роки
у світовому масштабі.
Інтеграція цих двох економічних культур — інтернаціональ-
ної та етнонаціональної — розтягнеться, найбільш вірогідно,
на довгий період. Про це, зокрема, свідчить історичний досвід
подібних процесів менш усеохоплюючого характеру. Навіть в
умовах жорсткого, у тому числі військового примусу, Риму
знадобилося декілька століть для сприйняття її передової тоді
господарської моделі на підкорених територіях, яка до того ж
148
була швидко втрачена внаслідок розтрощення Римської імпе-
рії варварськими племенами. Іншим є вже більш близький за
часом приклад Російської імперії та СРСР, що, як з’ясувалося
після 1991 р., за два століття спромоглися лише частково
уніфікувати господарське життя населення Євразійського суб-
континенту, особливо народів Прибалтики, Кавказу та Серед-
ньої Азії. Повертаючись до сучасності, можна відзначити, що
відносини між інтернаціональною та етнонаціональними еко-
номічними культурами на державному, інтеграційно-регіональ-
ному та міжнародному рівнях мають зараз значні й до того ж
вагомі елементи конфронтаційності. Тому визначення можли-
востей їхнього зменшення, як і взаємної адаптації, зближення
та утворення з цих двох різних складових якоїсь спільної еко-
номічної культури надає вивченню проблем етноекономіки
особливої актуальності в сучасних умовах.
А. Хахлюк,
кандидат економічних наук
ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ
В КОНТЕКСТІ СВІТОВИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ
ПРОЦЕСІВ
Проблема переходу національної транспортної системи на
стандарти транспортного обслуговування розвинутих країн
постала в якості головної в процесі вироблення і проведення ак-
тивної техніко-економічної транспортної політики держави.
Аналіз стану та перспектив сучасного економічного розвит-
ку світу, інтеграційних процесів в Європі й Азії, участі України
в цих процесах (намагання стати членом ЄС та участь у ство-
ренні ЄЕП) дозволяє зробити певні висновки та прогнози сто-
совно розробки та проведення транспортної політики держави.
Такі сталі високі темпи зростання світової економіки в ос-
танні роки зумовлені, насамперед, збільшенням виробництва в
промислово розвинутих країнах та країнах — сусідах України,
на які припадає основний експорт нашої держави, дозволяють
спрогнозувати збільшення обсягів перевезень, у тому числі й
у закордонному й транзитному виконанні. Загальний річний
оборот транзитних перевезень вантажів країн, що межують із
нашою державою, та власних експортно-імпортних вантажів за
|