Інформатизаційні аспекти формування відкритої економіки України в контексті становлення глобального інформаційного суспільства
Gespeichert in:
| Datum: | 2004 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2004
|
| Schriftenreihe: | Антологія творчих досягнень |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19861 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Інформатизаційні аспекти формування відкритої економіки України в контексті становлення глобального інформаційного суспільства / Н. Ярова // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 153-163. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-19861 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-198612011-05-15T12:05:36Z Інформатизаційні аспекти формування відкритої економіки України в контексті становлення глобального інформаційного суспільства Ярова, Н. Відділ зовнішньоекономічних досліджень 2004 Article Інформатизаційні аспекти формування відкритої економіки України в контексті становлення глобального інформаційного суспільства / Н. Ярова // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 153-163. — укр. XXXX-0064 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19861 uk Антологія творчих досягнень Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Відділ зовнішньоекономічних досліджень Відділ зовнішньоекономічних досліджень |
| spellingShingle |
Відділ зовнішньоекономічних досліджень Відділ зовнішньоекономічних досліджень Ярова, Н. Інформатизаційні аспекти формування відкритої економіки України в контексті становлення глобального інформаційного суспільства Антологія творчих досягнень |
| format |
Article |
| author |
Ярова, Н. |
| author_facet |
Ярова, Н. |
| author_sort |
Ярова, Н. |
| title |
Інформатизаційні аспекти формування відкритої економіки України в контексті становлення глобального інформаційного суспільства |
| title_short |
Інформатизаційні аспекти формування відкритої економіки України в контексті становлення глобального інформаційного суспільства |
| title_full |
Інформатизаційні аспекти формування відкритої економіки України в контексті становлення глобального інформаційного суспільства |
| title_fullStr |
Інформатизаційні аспекти формування відкритої економіки України в контексті становлення глобального інформаційного суспільства |
| title_full_unstemmed |
Інформатизаційні аспекти формування відкритої економіки України в контексті становлення глобального інформаційного суспільства |
| title_sort |
інформатизаційні аспекти формування відкритої економіки україни в контексті становлення глобального інформаційного суспільства |
| publisher |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| publishDate |
2004 |
| topic_facet |
Відділ зовнішньоекономічних досліджень |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19861 |
| citation_txt |
Інформатизаційні аспекти формування відкритої економіки України в контексті становлення глобального інформаційного суспільства / Н. Ярова // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 153-163. — укр. |
| series |
Антологія творчих досягнень |
| work_keys_str_mv |
AT ârovan ínformatizacíjníaspektiformuvannâvídkritoíekonomíkiukraínivkontekstístanovlennâglobalʹnogoínformacíjnogosuspílʹstva |
| first_indexed |
2025-07-02T20:40:09Z |
| last_indexed |
2025-07-02T20:40:09Z |
| _version_ |
1836569129851551744 |
| fulltext |
153
соціально-економічного розвитку певної країни. Виявлено та сис-
тематизовано причини відтоку робочої сили, притаманні різним
країнам, у тому числі Україні. Проведено ретельний аналіз де-
мографічних і міграційних явищ в Україні та сформульовано
низку пропозицій, які спрямовані на пом’якшення соціальних
проблем й удосконалення соціальної політики.
Н. Ярова,
кандидат фізико-математичних наук
ІНФОРМАТИЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ
ФОРМУВАННЯ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ
УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ
ГЛОБАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО
СУСПІЛЬСТВА
Напрями дослідження відповідають темі відділу: міжнарод-
ні інтеграційні процеси, можливості й форми інтеграції України
в систему МЕВ, проблеми розвитку міжнародної конкуренто-
спроможності в умовах глобальної інформатизації, проблеми
становлення й функціонування глобального інформаційного
суспільства, а також інформатизаційні аспекти формування
відкритої економіки України та особливості становлення ін-
формаційного суспільства в Україні.
Констатовано, що серед кардинальних змін у світі, якими
позначені останні десятиліття ХХ та перші роки ХХІ ст., ви-
діляється глобальний процес інформатизації суспільства, який
у свою чергу є проявом загальної закономірності розвитку ци-
вілізації, а саме — переходу на більш високий щабель розвит-
ку суспільства від індустріального до інформаційного. Обґрун-
товано, що інформатизація є необхідним етапом у розвитку
людства, засобом його виживання, а у філософському розумінні
виступає як категоричний імператив, який формулюється як
"виживання через інтенсифікацію інтелекту, інтенсифікація ін-
телекту через інформатизацію суспільства". Характерною ри-
сою сучасного етапу розвитку цивілізації є масштабність еконо-
мічної діяльності людини, яка спричиняє такі великі й стрімкі
зміни в біосфері, що природа вже нездатна компенсувати або
нейтралізувати негативні наслідки людської діяльності, а сама
людина, у силу обмеженості свого розуму, не завжди може
154
навіть осмислити ці наслідки, а головне — застосувати необ-
хідні засоби для їхнього передбачення, нейтралізації й ліквіда-
ції. Ця ситуація отримала назву "кризи цивілізації", яка вклю-
чає в себе весь комплекс глобальних криз. У наш час єдиним
діючим інструментом вирішення проблеми виживання є
інформатизація. Зрозуміло, що одним із способів попереджен-
ня таких криз, підвищення ефективності пошуків оптималь-
них рішень з подолання їхніх наслідків є збільшення обсягу
екоінформації та можливість її оперативного використання.
Ось чому різке підвищення рівня інформатизації, доповнене ос-
вітніми програмами і широким розповсюдженням інформації,
значно посилить здатність суспільства подолати множинність
збурень зовнішнього й внутрішнього характеру. За цих умов
саме інформація перетворюється на пріоритетний вид ресурсу,
який відіграє більш вагому роль порівняно з традиційними
факторами забезпечення конкурентних позицій, що базуються
на доступі до джерел сировини, енергії, робочої сили тощо.
При цьому зацікавленість роботою з інформацією веде до сут-
тєвого збільшення ВВП порівняно з матеріальним виробниц-
твом індустріального суспільства. Підтвердженням цієї тези
є приклад Індії. Вона демонструє вражаючі успіхи в галузі ін-
форматизації економіки, заробляючи на експорті програмного
забезпечення мільярди доларів, причому рівень її продукції
в цій сфері досягає світового рівня. Для Індії програмне за-
безпечення означає те саме, що й нафта для арабських країн.
Отже, надання пріоритету діяльності з інформацією є об’єк-
тивним чинником підвищення конкурентоспроможності кра-
їни як на глобальному рівні, так і на рівні національних вироб-
ників, хоча й не достатнім для досягнення рівня розвиненої
країни.
Висунуто й обґрунтовано тезу про те, що високий рівень
інформатизації економіки й технологічна зрілість хоча і створю-
ють умови для успішної конкуренції на світовому ринку, не є
абсолютними індикаторами розвиненості та багатства країни.
Цей факт, на нашу думку, пояснюється тим, що сучасний про-
цес розвитку носить соціальний характер, а не суто економіч-
ний, оскільки економічне зростання, яке є одним із парамет-
рів цього процесу, виступає вже не метою, а засобом розвитку,
який нерозривно пов’язаний з проблемами миру, правами
людини, демократичним характером правління, довкіллям,
155
культурою й стилем життя людей. Таким чином, визначальни-
ми параметрами розвитку виступають саме ці характеристики.
Критерій розвитку став багатовимірним, не тотожним винятко-
во економічному зростанню, і стосується в першу чергу людей.
Центром уваги стають можливості, які забезпечують людям еко-
номічні показники. Визначено, що одним із таких індикаторів
розвитку може виступити, запропонований у 2000 р. ООН но-
вий індекс технологічних досягнень (ІТД). Цей індекс дає уяву
про нерівномірність розповсюдження інформаційно-циф-
рових технологій між країнами і відтворює уявлення про
середньонаціональні досягнення кожної країни у галузі ство-
рення й розповсюдження технологій і формування у населення
навичок із метою освоєння новацій. Крім диференціації між
країнами, індекс віддзеркалює величезні відмінності всереди-
ні країн. Це простежується знову-таки на прикладі Індії, яка має
один із найдинамічніших технологічних центрів — Бангалор.
Серед 46 глобальних технологічних центрів світу він займає
11 місце (ранжування проводилося журналом "Wired" ). У той
же час Індія займає лише 63 місце за ІТД серед 72 країн, які
підлягали оцінці. Це трапилось тому, що досягнуті країною
успіхи у технологічній сфері розподіляються між штатами нерів-
номірно. Крім того, хоча вона займає 7 місце у світі за кількіс-
тю вчених та інженерів, середня кількість років шкільної освіти
у 1999 р. склала 5,1 року, а коефіцієнт грамотності дорос-
лих досяг лише 44%. Зазначимо, що за підрахованим ІТД у
першу п’ятірку ввійшли: Фінляндія (0,744), США (0,733), Швеція
(0,703); Японія (0,698), Республіка Корея (0,666). Звертає на себе
увагу, що найбільш підготовлена до вступу в ІС країна — США,
займає 2-е місце, а Японія — лише 4-е. Причиною цього цього
є те, що у Фінляндії ширше розповсюджено Інтернет та більше
робиться для розвитку у всього населення бази технологічних
навичок.
Визначена багатофункціональність інформатизації у сучасно-
му геоекономічному просторі та сформульована система ос-
новних факторів міжнародної конкурентоспроможності в умовах
глобальної інформатизації виробництва. Головними фактора-
ми розвитку міжнародної конкурентоспроможності в умовах
глобальної інформатизації, на нашу думку, є:
— інформація, яка розглядається як загальнолюдська цін-
ність і стратегічний ресурс розвитку;
156
— наявність сучасних засобів продуктивного використан-
ня інформаційних ресурсів: методології, яка використовується
в інформаційній сфері суспільства; програмно-апаратних засо-
бів інформатизації; сучасних інформаційних технологій;
— наявність місцевого потенціалу для використання ін-
формації й управління нею, яке, крім вказаних вище засобів
використання інформаційних ресурсів, забезпечується: комп’ю-
терною грамотністю населення; розповсюдженням загальних
знань, на відміну від специфічних технічних, через відповідні
навчальні програми;
— здатність країни створити сприятливі умови для влас-
ного виробництва нових сучасних інтелектуальних та інформа-
ційних систем і технологій, включаючи пріоритетність розвитку
науки, освіти й технологій взагалі — з опорою на широке вико-
ристання наукової методології, яка поєднувала б у собі систем-
ний та синергетичний підходи; наявність адекватної сучасним
умовам розвитку політики у галузі науки й технологій;
— сприяння на державному рівні вільному руху інформа-
ції, що забезпечується приєднанням до "нового міжнародного
порядку в галузі інформації і комунікації", додержанням норм
інфоетики в процесі діяльності в кіберпросторі;
— мобілізація ресурсів громадянського суспільства для ство-
рення умов для подолання цифрової нерівності й забезпечен-
ня вільного доступу всіх верств населення до інформаційних
ресурсів країни і глобальних інформаційних мереж, а також
до загально цивілізаційних надбань у галузі культури та інших
гуманітарних цінностей, що підпадають під визначення "common
goods";
— розвиток електронної комерції та інформаційно-марке-
тингове забезпечення національних виробників.
Зокрема, доведено, що засобами радикального підвищен-
ня конкурентоспроможності вітчизняних підприємств є роз-
виток Інтернет, електронної торгівлі та ефективного інформа-
ційно-маркетингового забезпечення, до якого в першу чергу
мають входити такі інформаційні технології, як CALS- і CASE-
технології. Перша з них спрямована на системний аналіз бага-
тьох різнорідних факторів й оптимізацію управління на всіх
етапах життєвого циклу виробу з єдиної позиції — з метою
забезпечення високої ефективності виробництва на основі до-
сягнення високого рівня конкурентоспроможності продукції та
157
її швидкої реалізації на ринку. Друга є системою "автоматизова-
ної інженерії", комплексом організаційно-технологічних заходів,
методик і методів застосування засобів автоматизації та ком-
п’ютеризації в процесі розробки складних систем. Крім того,
аналіз чинників подальшого економічного розвитку України
в умовах зростаючої інформатизації доводить актуальність і
необхідність формулювання відповідної стратегічної ініціати-
ви держави з орієнтацією на створення елементів майбутньої
інтелектуальної системи для моделювання, прогнозування й
прийняття рішень з глобальних економічних, енергетичних,
екологічних і соціальних проблем. Ця інтелектуальна система,
орієнтована на ланцюжок "моделювання—прогнозування—
прийняття рішення", на нашу думку, повинна стати регулюю-
чим центром, який розподіляє обмежені ресурси, тобто дозво-
ляє продуктивно їх використовувати. В процесі розробок по
програмі стратегічної ініціативи можна буде отримати багато
побічних результатів і програмних продуктів, потрібних для ви-
рішення поточних конкретних задач у господарсько-економіч-
ній та управлінських сферах.
На основі аналізу сучасних тенденцій розвитку глобально-
го інформатизаційного процесу виявлено й охарактеризовано
низку закономірностей нової мережної епохи. Особливий ак-
цент зроблено на дослідженні проблеми існування цифрової
нерівності та можливостях її подолання, на особливостях фор-
мування епохи мережних технологій та оцінці впливу інфор-
маційних технологій (ІТ) на економіку, зокрема, на зростання
суспільної продуктивності праці. Аналіз світового досвіду в цій
царині переконливо не довів, що рівень розвитку ІТ та більш
відкритий доступ до них позитивно вплинув на рівень життя
на суспільну продуктивність праці. Більше того, виявлено іс-
нування парадоксу Солоу, суть якого полягає у відсутності від-
чутного впливу глобальної інформатизації на продуктивність
праці в економіці в цілому. Продуктивність праці в ІТ індустрії,
яка є найбільш швидко зростаючою у світі, подвоюється кож-
ні 1,5—2 роки (закон Мура). Проте це не відповідає її зростанню
в економіці взагалі. ІТ роблять свій внесок у загальне еконо-
мічне зростання, але точно його оцінити неможливо. Поки що
не зовсім ясно, які фактори викликали парадокс ІТ (парадокс
Солоу). Так, до ймовірних причин можуть відноситись крите-
рії, які використовуються для виміру продуктивності праці в
158
економіці, неадекватна адаптація підприємств й організацій
для використання ІТ, а також наявність певного лагу (затримки
в часі), необхідного для ІТ, щоб привести рівень продуктивності
праці до підвищення. Поза тим вдалося виявити низку пере-
шкод, на які наражаються намагання оцінити вплив ІТ на еко-
номіку розвинених країн та країн, що розвиваються, а саме:
— проблеми статистичної обробки й наявності надійних і
достовірних даних: для отримання яких використовуються різні
визначення, способи класифікації, деякі дані можуть бути недо-
ступними, як власність фірми;
— невідповідність діючої системи національних рахунків
новому етапу розвитку людства — переходу до ІС. Існуюча
система національних рахунків пристосована до оцінки резуль-
тативності індустріальних суспільств (або тих, що стають
на шлях індустріалізації), які орієнтовані на масовий випуск
стандартизованих товарів. Головним недоліком її є викорис-
тання витратних методів багатьох індикаторів випуску, особ-
ливо у третинній сфері. Але саме в сучасній третинній сфері
економіки, наприклад, у сфері фінансових, рекламних, вироб-
ничих, консультаційних, юридичних послуг тощо, де обсяг ви-
користання ІТ досить великий, зростає частка проміжного
споживання. У практиці ж сучасного економічного рахівниц-
тва результат оцінюється за кінцевим продуктом (ВВП, ВНП і
національний дохід). Але він обраховується шляхом відніман-
ня з валового продукту проміжного споживання;
— дуже важко оцінити влив ІТ на продуктивність праці,
оскільки ІТ використовуються для отримання проміжного то-
вару або виробу — інформації, а цінність інформації дуже зале-
жить від конкретної ситуації;
— швидке зростання інформації, її поновлення, якісне удос-
коналення супроводжується валом надлишкової, дублюючої,
неточної інформації ("інформаційного шуму"). Це перешко-
джає прийняттю раціональних рішень в економіці, підвищує транс-
акційні витрати, затримує зростання продуктивності праці;
— у сфері ІТ та в інших галузях економіки спостерігається
прискорене знецінення основних фондів програмних продук-
тів, технологій та знань, спричинене інформатизацією. Отже,
значно збільшується частка витрат на їхнє поновлення. Якщо ж
ще врахувати інвестиції у людський капітал, витрати на освіту,
охорону здоров’я, а також витрати на НДДКР, то скоректований
159
на амортизацію людського капіталу національний дохід зрос-
татиме досить повільно;
— наявне відставання людського фактора від розвитку ІТ,
яке проявляється у недостатності знань, здібностей, мотивації
до продуктивної праці тощо. Має місце недоцільна витрата
робочого часу, на комп’ютерні ігри та пусте блукання павутин-
ням Інтернету, а головне, відсутність у багатьох випадках спе-
ціальної підготовки для складної роботи з комп’ютером, якщо
брати до уваги його багатофункціональність;
— більшість країн, що розвиваються, а також країн із пере-
хідною економікою ще тільки розпочали процес використання
ІТ для свого розвитку.
На даний момент очевидним є лише той факт, що створен-
ня ІТ й економічне зростання знаходяться у діалектичному
взаємозв’язку, що свідчить про відсутність прямо пропорцій-
ної залежності між ними. ІТ є "синергетичним" типом техноло-
гій, і їхнє зростання веде до зростання в інших секторах еконо-
міки. Щодо перспектив розвитку "нової економіки" у ХХІ ст.,
то цілком вірогідним сценарієм є формування у недалекому
майбутньому критичної маси "цифрових" технологій, яка дозво-
лить за інших рівних умов значно підвищити темпи й якість
економічного зростання.
Констатовано, що наявність цифрової нерівності між роз-
виненими та іншими країнами буде основною перешкодою
для об’єднання всіх країн у глобальне інформаційне суспільство.
Ця нерівність є ще більшим розколом між країнами, ніж поділ
на розвинені й нерозвинені країни, оскільки вона поділяє країни
на ті, що вже базуються на інформаційно-інноваційній еконо-
міці, і країни, які навіть не мріють про це. Подолання цього
розриву сьогодні розглядається як одна з глобальних задач. За-
непокоєність різницею у розвитку ІТ спонукала численні гро-
мадські й приватні організації, які надають фінансову допо-
могу, пропонувати плани попередження цифрової нерівності.
Наприклад, Світовий банк розробив у 1995 р. програму забез-
печення інформацією з метою розвитку (Information for Deve-
lopment Program), розраховану на те, щоб допомогти країнам,
що розвиваються, увійти до світової інформаційної економі-
ки. В тому ж році Міжнародний Телекомунікаційний Союз
(ITU) розпочав грандіозний проект WorldTel залучення приват-
них інвестицій для подолання розриву в галузі телекомунікації
160
шляхом розробки базових інфраструктур. До 2005 р. WorldTel
передбачає створення у країнах, що розвиваються, 40 млн теле-
фонних ліній, що потребує, як мінімум, 1 млрд дол. інвести-
цій. Стосовно участі приватного капіталу у вирішенні означе-
ної проблеми, вважаємо, що питання про те, чи зможуть приват-
ні інвестиції забезпечити справедливий доступ і використання
ІТ у всьому світі, є суперечливим, оскільки приватний та кор-
поративний капітал залишає за ринком право визначати пе-
реможця. Це означає, що не завжди фінансуються розробки
технологій в інтересах розвитку людини, а надається перева-
га комерційним проектам, які можуть принести великі при-
бутки. Поза тим наші дослідження дозволили висунути тезу,
що проблеми інформаційної нерівності країн — це проблеми
не лише відсутності коштів, а й проблеми відсутності полі-
тичної рішучості. Крім того, фінансові труднощі не є єдиною
проблемою. Передача ІТ викликає питання про доцільність
і здатність країни, куди вони передаються, використовувати
їх найкращим чином. Виявлено причини неефективного ви-
користання отриманих ІТ технологій:
1) володарі новітніх ІТ реально (а не декларативно) не змі-
нюють свою позицію та відповідну політику по відношенню до
трансферту технологій;
2) мало ймовірно, що обмежувальна практика на володін-
ня знаннями, а також правила у царині інтелектуальної влас-
ності, які суперечать інтересам країн, що розвиваються, ради-
кально зміняться;
3) більшість країн питання, які пов’язані з доступом до ІТ,
вирішують шляхом реалізації загальнодержавної політики в
межах існуючого науково-технічного середовища, що не дозво-
ляє країнам, які не надто просунулись у інформатизаційному
сенсі, адекватно оцінити, які цифрові технології слід викорис-
товувати для тієї чи іншої стратегії розвитку;
4) відсутність у багатьох країнах, що розвиваються, зацікав-
лених неурядових організацій, які могли б дати рекомендації
стосовно тих чи інших ІТ;
5) не розроблені відповідні заходи соціального регулю-
вання, які передбачали б інші цілі, крім отримання прибут-
ків приватними особами й фірмами;
6) відсутня координація між небагатими країнами по узго-
дженню дій з метою розвитку цифрових технологій.
161
З іншого боку, і всередині країн існує та має місце тенден-
ція до розширення й поглиблення цифрового розшарування
між різними соціальними групами населення, що не сприяє
подоланню бідності, особливо в країнах, що розвиваються або
будують відкриту економіку, як Україна.
Дослідження дозволяють стверджувати, що за існуючого
світопорядку країнам із середнім і низьким рівнями розвит-
ку цифрове відставання цілком подолати не вдасться. Окре-
слені концептуальні підходи щодо бодай часткового вирі-
шення цієї проблеми. Зокрема, доведено, що планування та
розповсюдження ІТ уже неможливо вести відособлено. Необхід-
на координація науково-технічної політики у галузі ІТ країн, що
стоять дещо осторонь від магістрального шляху розвитку ІС.
Регіональне планування повинно проводитися з урахуванням
впливу глобальних сил, а це можливо лише за об’єднання
місцевих ресурсів і мобілізації електорату, щоб протидіяти
владі розвинених країн у глобальному плануванні. Ці країни
контролюють ситуацію не тільки тому, що вони могутні та
сильні, а й унаслідок недостатньої координованості економіч-
но слабких країн. Малі країни могли б подолати цифрові роз-
риви на основі формування регіональних союзів для здійснен-
ня досліджень, спільних закупок, створення інфраструктури.
Прикладом такого союзу може слугувати Асоціація країн Пів-
денно-Східної Азії — АСЕАН, яка була створена у 1999 р.
У політичному сенсі виявлено, що головною проблемою,
з якою стикаються політики при вирішенні задачі подолання
цифрової нерівності, є загальна тенденція до прийняття й упро-
вадження ІТ у застарілих соціальних та інституційних струк-
турах і режимах. Але світовий досвід свідчить, що викорис-
тання ІТ у традиційних соціальних та інституційних рамках
може не тільки перешкоджати отриманню потенційних благ,
а й поглибити можливий соціальний ризик. Тому питання ви-
значеності необхідних соціальних та інституційних змін, які б
забезпечили вписування цифрових технологій у майбутній сце-
нарій сталого розвитку, — невідкладне питання. Інформацій-
на революція, щоб стати революцією прогресу людини, а не її
деградації, вимагає змін стереотипів мислення, змін у масовій
та індивідуальній свідомості.
На основі дослідження сучасних тенденцій розвитку сві-
тової економіки на тлі глобальної інформатизації розроблені
концептуальні засади формування відкритої економіки України
162
в інформатизаційному аспекті. Зокрема, визначено, що успіх
у цій царині безпосередньо залежить від вирішення декількох
стратегічних завдань: спрямування розвитку інформатизацій-
ного процесу в Україні в інтересах сталого розвитку, пробле-
ми адаптації країни до умов інформаційного суспільства, подо-
лання розривів у рівнях знань та цифрових розривів.
У контексті можливості включення України у світові інте-
граційні процеси проведено ретельний аналіз проблеми ста-
новлення й перспектив розвитку інформаційного суспільства.
Зокрема, охарактеризовані можливості та загрози ІС. Система-
тизовано характерні ризики, які супроводжують процес фор-
мування ІС і носять глобальний характер, а саме:
— "проблема проблем", або головний ризик ІС, сутність яко-
го полягає у тому, що в ІС головне місце займатимуть глобальні
інформаційні технології, завдяки яким "на місце управління
речами стає управління людьми", а найгострішою й цент-
ральною проблемою стає дилема "свобода — детермінованість
людської поведінки". Це означає, по суті, що мова йде про сво-
боду й безпеку людської особистості у найширшому сенсі цього
слова — у розумінні мети, способів та форми вільного воле-
виявлення, безпечного існування та життєдіяльності людсько-
го суспільства;
— основним протиріччям (і відповідно рушійною силою
розвитку) нового суспільства, заснованого на мережних струк-
турах, як вважає М. Кастельс, є протиріччя між глобаліза-
цією світу й самобутністю (самоідентичністю) конкретного сус-
пільства;
— проблема цифрової нерівності;
— низка глобальних ризиків, спричинених нехтуванням
норм інфоетики, сутність яких відбивається у поняттях: "хакте-
візм", "кіберхуліганство", "кібервандалізм" і, найнебезпечні-
ше, "кібертероризм";
— ризик появи "інформаційної фрагментації", або "кібер-
балканізації", у суспільстві, які з’являються тоді, коли члени
окремих віртуальних осередків, сформованих за конкретни-
ми інтересами, "розбігаються по своїх хатах", залишаючись глу-
хими до думок тих користувачів, які не входять у дану віртуальну
спільноту, а це є загрозою для демократичного суспільства.
Пошук шляхів вирішення цієї проблеми надзвичайно важ-
кий, оскільки самі процеси модернізації, з якими, як правило,
163
пов’язують надії на послаблення соціальної фрагментації у тра-
диційному суспільстві, у ІС виступають фактором дезінтеграції.
І поки що дієвих заходів протидії цій тенденції світовий досвід
не продемонстрував;
— ризик у сфері фінансів, яка зазнала найбільших змін за
рахунок інформатизації. У світовій фінансовій системі сфор-
мувався гігантський фінансовий капітал, яким маніпулює неве-
лика група фінансових магнатів, що призводить до потужних
регіональних криз і може призвести до глобальної кризи;
— ризик, що стосується психічного здоров’я людей. Ши-
роко розрекламований телесистемами всього світу та рекламою
образ здорової й багатої агресивної людини з одного боку, та
неможливість досягти цього "ідеалу" з іншого, породжує по-
чуття депресії. Люди намагаються відійти від реальності, піти
у віртуальні світи, які створюються за допомогою наркоти-
ків, релігійних сект тощо;
— екологічний ризик. Викликає занепокоєння стан дов-
кілля, що може погіршитися у результаті розвитку ІТ, зокрема,
виникає запитання про можливість використання ІТ, не пору-
шуючи стабільність навколишнього середовища.
Окреслені ризики потребують розробки системи заходів
їхньої мінімізації. На нашу думку, одним з таких підходів мо-
же бути співпраця груп країн і фахівців різних спеціальностей
з метою комплексного моделювання глобальних проектів, які
торкаються життєдіяльності багатьох народів. Об’єктивною
передумовою такої співпраці й реальності створення таких
моделей є те, що саме інформаційні технології породжують
можливість моделювання складних систем на основі безпе-
рервно поновлювальної інформації про них. Це відкриває
перспективу попередньої, превентивної перевірки наслідків
рішень, які приймаються, виявленню найбільш загрозливих
серед них і вибору сприятливих варіантів рішень на різних
рівнях. Україна не може залишатися поза реаліями ІС, які
об’єктивно формуються в планетарному масштабі. Це озна-
чає, що довгострокова стратегія соціально-економічного роз-
витку нашої країни повинна включати в себе створення та
реалізацію передумов і умов формування ІС. Саме реалізація
цієї стратегії дозволить Україні інтегруватися у світовий еко-
номічний простір як рівноправний партнер, не втратити своєї
геополітичної ролі — країни, яка розташована на перехресті
різних культур і цивілізацій.
|