Науково-технічна політика — проблеми розвитку
Збережено в:
| Дата: | 2004 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2004
|
| Назва видання: | Антологія творчих досягнень |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19862 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Науково-технічна політика — проблеми розвитку / В. Марущак // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 164-166. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-19862 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-198622011-05-15T12:05:22Z Науково-технічна політика — проблеми розвитку Марущак, В. Відділ зовнішньоекономічних досліджень 2004 Article Науково-технічна політика — проблеми розвитку / В. Марущак // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 164-166. — укр. XXXX-0064 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19862 uk Антологія творчих досягнень Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Відділ зовнішньоекономічних досліджень Відділ зовнішньоекономічних досліджень |
| spellingShingle |
Відділ зовнішньоекономічних досліджень Відділ зовнішньоекономічних досліджень Марущак, В. Науково-технічна політика — проблеми розвитку Антологія творчих досягнень |
| format |
Article |
| author |
Марущак, В. |
| author_facet |
Марущак, В. |
| author_sort |
Марущак, В. |
| title |
Науково-технічна політика — проблеми розвитку |
| title_short |
Науково-технічна політика — проблеми розвитку |
| title_full |
Науково-технічна політика — проблеми розвитку |
| title_fullStr |
Науково-технічна політика — проблеми розвитку |
| title_full_unstemmed |
Науково-технічна політика — проблеми розвитку |
| title_sort |
науково-технічна політика — проблеми розвитку |
| publisher |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| publishDate |
2004 |
| topic_facet |
Відділ зовнішньоекономічних досліджень |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19862 |
| citation_txt |
Науково-технічна політика — проблеми розвитку / В. Марущак // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 164-166. — укр. |
| series |
Антологія творчих досягнень |
| work_keys_str_mv |
AT maruŝakv naukovotehníčnapolítikaproblemirozvitku |
| first_indexed |
2025-07-02T20:40:11Z |
| last_indexed |
2025-07-02T20:40:11Z |
| _version_ |
1836569132203507712 |
| fulltext |
164
В. Марущак,
кандидат економічних наук
НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ПОЛІТИКА —
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ
Виконане дослідження дає можливість зробити узагальню-
ючі висновки і сформулювати практичні рекомендації.
На базі аналізу сучасного стану науково-технічного потен-
ціалу України зроблено висновки про зміни як негативні, так і
позитивні в ньому і оцінено, насамперед, із позиції досягнен-
ня ним відповідних якісних характеристик, здатних забезпечити
зростання науково-технічного та економічного рівня країни.
При цьому виходимо не тільки з досягнутого рівня вітчиз-
няного науково-технічного потенціалу, а також із урахуванням
відповідних світових стандартів, які реально складаються в кра-
їнах із інноваційним типом економічного розвитку.
Аналіз підтверджує, що ефективність такої економіки в стра-
тегічній перспективі на кілька порядків вища ніж сировинно-
орієнтованої, саме такий тип економічного розвитку може забез-
печити економічну й науково-технічну незалежність держави.
Дана загальна оцінка трансформаційних процесів науково-
технічного потенціалу в Україні. Охарактеризовано окремі етапи
трансформації науки України та виділені соціально-економіч-
ні фактори, що впливають на стан вітчизняної науки.
Доведено, що, починаючи з 1991 р., в Україні простежу-
ється тенденція до зменшення загальної чисельності зайнятих
у науково-технічній сфері. Якщо у 1991 р. зайнятих основ-
ною діяльністю у сфері науки і техніки було 449,8 тис. осіб, то у
2003 р. — 173,0 тис. Особливо слід зауважити, що постійно
зменшується чисельність науково-допоміжного персоналу. За пе-
ріод 1991—2003 рр. зайнятих у науково-технічній сфері змен-
шилося на 276,8 тис. осіб.
Доведено, що складне соціально-економічне становище нау-
ковців значною мірою зумовлює тенденцію до еміграції їх за
кордон. Лише з 1996 р. по 2002 р. емігрувало 1168 науковців,
з них докторів — 161, кандидатів — 1007. Еміграція помолод-
шала — емігрують не лише молоді кандидати, а й аспіранти.
Аналіз довів, що наука активно розвивається тоді, коли цілі,
які визначаються керівництвом держави, адекватні витратам
на науку. Питомі витрати на наукові дослідження в розрахунку
165
на одного науковця в Україні сьогодні втричі менші, порівняно
з Росією, у 18 разів — з Бразилією, у 34 — з Південною Ко-
реєю і в 72 — зі США. Цей параметр стає одним із важливих
показників, оскільки обов’язково буде враховуватися при всту-
пі до Європейського Союзу.
Обґрунтована необхідність регіонального та міжнародно-
го співробітництва, яке сприяє прискоренню обміну досвідом
та створення більш узгоджених наукових політик. У цьому
напрямку велику роль відіграють національні академії наук,
які об’єднують свої зусилля в міжакадемічне співробітництво,
що прокладе шлях до створення як регіонального, так і євро-
пейського загального науково-технологічного простору.
Проаналізована договірно-правова база й особливості між-
народного науково-технічного співробітництва як на багатосто-
ронньому, так і на двосторонньому рівнях. Найбільш активно
розвивається співробітництво в рамках таких міжнародних
організацій, як Європейський Союз, ЮНЕСКО, НАТО, євро-
пейська програма EUREKA та ін. Незважаючи на помітні
успіхи у міжнародному науково-технічному співробітництві,
встановлено, що Україні бракує гармонізації національного
законодавства до європейських стандартів, певної системності
у стратегії, що заважає їй певною мірою скористатися можли-
востями міжнародної науково-технічної співпраці для зміц-
нення своїх позицій серед розвинутих країн світу та Європи.
За результатами дослідження встановлено, що в Росії по-
чинає формуватися багатокомпонентна інноваційна структура,
яка органічно поєднується з існуючою структурою науково-тех-
нічної сфери. До її складу поряд із такими крупними елемен-
тами, як наукогради, територіальні одиниці з особливим стату-
сом (ТООС) і території науково-технічного розвитку (ТНТР),
входять державні наукові центри (ДНЦ), а також відносно неве-
ликі інноваційні центри, технопарки, венчурні фонди тощо.
Створення цієї структури ведеться за державної підтрим-
ки в рамках єдиної державної інноваційної та науково-техніч-
ної політики, яка не набула ще необхідної стабільності. На основі
аналізу виявлено, що основними проблемами, які потребують
вирішення, у Росії залишаються: поєднання інтересів держави
з інтересами бізнесу, створення умов для широкого залучення
вітчизняного й іноземного капіталу до інноваційної діяльності,
підвищення попиту з боку підприємств на нові розробки й
технології.
166
Вивчення досвіду сучасних тенденцій реформування нау-
ково-технічної сфери та створення відповідної інноваційної
структури в Росії, в усякому разі, є цікавим для України, але
його використання потребує неформального підходу та враху-
вання особливостей як науково-технічного потенціалу України,
так і економіки країни загалом.
А. Добровольська,
кандидат економічних наук
ТЕНДЕНЦІЇ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО
РОЗВИТКУ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ
ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ
У процесі дослідження постіндустріальних тенденцій сві-
тового розвитку було визначено, що:
Специфікою постіндустріальної трансформації є пріоритет
якісних критеріїв розвитку над кількісними. Однак рівень
їхнього проникнення в усі сфери суспільства (економічну, со-
ціальну, культурну) в економіках, що за рівнем свого розвит-
ку характеризуються як постіндустріальні, не є однаковим:
— постіндустріальна технологія охоплює потреби індустрі-
ального виробництва і поєднується з індустріальною ідеологією
(стандартизація й уніфікація, кількість і доступність як сино-
нім якості, пріоритет матеріальних цінностей і матеріального
зиску);
— постіндустріальна технологія обслуговує потреби соці-
альної сфери, що знаходить своє відображення в ціннісних
орієнтирах суспільства, яке пріоритети розвитку особистості ста-
вить вище за економічну ефективність (не рівень, а якість жит-
тя; не концентрація знань та інформації в окремих секторах, а
їхнє проникнення в усі сфери).
Сучасна фаза постіндустріального розвитку набуває екстен-
сивні риси. В той же час ступінь прояву тенденцій до знижен-
ня темпів економічного росту в країнах Заходу та Японії не є
однаковою, що, з одного боку, можна вважати питанням часу
(складові постіндустріального розвитку в європейських кра-
їнах почали формуватися пізніше, ніж у США), а з іншого —
можна припустити, що її прояви можливо пом’якшити, по-
ширюючи постіндустріальні цінності на ідеологію розвитку
суспільства (політика стримування соціальної нерівності СС
|