Науково-технічна політика — проблеми розвитку

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2004
Автор: Марущак, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2004
Назва видання:Антологія творчих досягнень
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19862
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Науково-технічна політика — проблеми розвитку / В. Марущак // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 164-166. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-19862
record_format dspace
spelling irk-123456789-198622011-05-15T12:05:22Z Науково-технічна політика — проблеми розвитку Марущак, В. Відділ зовнішньоекономічних досліджень 2004 Article Науково-технічна політика — проблеми розвитку / В. Марущак // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 164-166. — укр. XXXX-0064 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19862 uk Антологія творчих досягнень Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Відділ зовнішньоекономічних досліджень
Відділ зовнішньоекономічних досліджень
spellingShingle Відділ зовнішньоекономічних досліджень
Відділ зовнішньоекономічних досліджень
Марущак, В.
Науково-технічна політика — проблеми розвитку
Антологія творчих досягнень
format Article
author Марущак, В.
author_facet Марущак, В.
author_sort Марущак, В.
title Науково-технічна політика — проблеми розвитку
title_short Науково-технічна політика — проблеми розвитку
title_full Науково-технічна політика — проблеми розвитку
title_fullStr Науково-технічна політика — проблеми розвитку
title_full_unstemmed Науково-технічна політика — проблеми розвитку
title_sort науково-технічна політика — проблеми розвитку
publisher Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate 2004
topic_facet Відділ зовнішньоекономічних досліджень
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19862
citation_txt Науково-технічна політика — проблеми розвитку / В. Марущак // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 164-166. — укр.
series Антологія творчих досягнень
work_keys_str_mv AT maruŝakv naukovotehníčnapolítikaproblemirozvitku
first_indexed 2025-07-02T20:40:11Z
last_indexed 2025-07-02T20:40:11Z
_version_ 1836569132203507712
fulltext 164 В. Марущак, кандидат економічних наук НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ПОЛІТИКА — ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ Виконане дослідження дає можливість зробити узагальню- ючі висновки і сформулювати практичні рекомендації. На базі аналізу сучасного стану науково-технічного потен- ціалу України зроблено висновки про зміни як негативні, так і позитивні в ньому і оцінено, насамперед, із позиції досягнен- ня ним відповідних якісних характеристик, здатних забезпечити зростання науково-технічного та економічного рівня країни. При цьому виходимо не тільки з досягнутого рівня вітчиз- няного науково-технічного потенціалу, а також із урахуванням відповідних світових стандартів, які реально складаються в кра- їнах із інноваційним типом економічного розвитку. Аналіз підтверджує, що ефективність такої економіки в стра- тегічній перспективі на кілька порядків вища ніж сировинно- орієнтованої, саме такий тип економічного розвитку може забез- печити економічну й науково-технічну незалежність держави. Дана загальна оцінка трансформаційних процесів науково- технічного потенціалу в Україні. Охарактеризовано окремі етапи трансформації науки України та виділені соціально-економіч- ні фактори, що впливають на стан вітчизняної науки. Доведено, що, починаючи з 1991 р., в Україні простежу- ється тенденція до зменшення загальної чисельності зайнятих у науково-технічній сфері. Якщо у 1991 р. зайнятих основ- ною діяльністю у сфері науки і техніки було 449,8 тис. осіб, то у 2003 р. — 173,0 тис. Особливо слід зауважити, що постійно зменшується чисельність науково-допоміжного персоналу. За пе- ріод 1991—2003 рр. зайнятих у науково-технічній сфері змен- шилося на 276,8 тис. осіб. Доведено, що складне соціально-економічне становище нау- ковців значною мірою зумовлює тенденцію до еміграції їх за кордон. Лише з 1996 р. по 2002 р. емігрувало 1168 науковців, з них докторів — 161, кандидатів — 1007. Еміграція помолод- шала — емігрують не лише молоді кандидати, а й аспіранти. Аналіз довів, що наука активно розвивається тоді, коли цілі, які визначаються керівництвом держави, адекватні витратам на науку. Питомі витрати на наукові дослідження в розрахунку 165 на одного науковця в Україні сьогодні втричі менші, порівняно з Росією, у 18 разів — з Бразилією, у 34 — з Південною Ко- реєю і в 72 — зі США. Цей параметр стає одним із важливих показників, оскільки обов’язково буде враховуватися при всту- пі до Європейського Союзу. Обґрунтована необхідність регіонального та міжнародно- го співробітництва, яке сприяє прискоренню обміну досвідом та створення більш узгоджених наукових політик. У цьому напрямку велику роль відіграють національні академії наук, які об’єднують свої зусилля в міжакадемічне співробітництво, що прокладе шлях до створення як регіонального, так і євро- пейського загального науково-технологічного простору. Проаналізована договірно-правова база й особливості між- народного науково-технічного співробітництва як на багатосто- ронньому, так і на двосторонньому рівнях. Найбільш активно розвивається співробітництво в рамках таких міжнародних організацій, як Європейський Союз, ЮНЕСКО, НАТО, євро- пейська програма EUREKA та ін. Незважаючи на помітні успіхи у міжнародному науково-технічному співробітництві, встановлено, що Україні бракує гармонізації національного законодавства до європейських стандартів, певної системності у стратегії, що заважає їй певною мірою скористатися можли- востями міжнародної науково-технічної співпраці для зміц- нення своїх позицій серед розвинутих країн світу та Європи. За результатами дослідження встановлено, що в Росії по- чинає формуватися багатокомпонентна інноваційна структура, яка органічно поєднується з існуючою структурою науково-тех- нічної сфери. До її складу поряд із такими крупними елемен- тами, як наукогради, територіальні одиниці з особливим стату- сом (ТООС) і території науково-технічного розвитку (ТНТР), входять державні наукові центри (ДНЦ), а також відносно неве- ликі інноваційні центри, технопарки, венчурні фонди тощо. Створення цієї структури ведеться за державної підтрим- ки в рамках єдиної державної інноваційної та науково-техніч- ної політики, яка не набула ще необхідної стабільності. На основі аналізу виявлено, що основними проблемами, які потребують вирішення, у Росії залишаються: поєднання інтересів держави з інтересами бізнесу, створення умов для широкого залучення вітчизняного й іноземного капіталу до інноваційної діяльності, підвищення попиту з боку підприємств на нові розробки й технології. 166 Вивчення досвіду сучасних тенденцій реформування нау- ково-технічної сфери та створення відповідної інноваційної структури в Росії, в усякому разі, є цікавим для України, але його використання потребує неформального підходу та враху- вання особливостей як науково-технічного потенціалу України, так і економіки країни загалом. А. Добровольська, кандидат економічних наук ТЕНДЕНЦІЇ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ У процесі дослідження постіндустріальних тенденцій сві- тового розвитку було визначено, що: Специфікою постіндустріальної трансформації є пріоритет якісних критеріїв розвитку над кількісними. Однак рівень їхнього проникнення в усі сфери суспільства (економічну, со- ціальну, культурну) в економіках, що за рівнем свого розвит- ку характеризуються як постіндустріальні, не є однаковим: — постіндустріальна технологія охоплює потреби індустрі- ального виробництва і поєднується з індустріальною ідеологією (стандартизація й уніфікація, кількість і доступність як сино- нім якості, пріоритет матеріальних цінностей і матеріального зиску); — постіндустріальна технологія обслуговує потреби соці- альної сфери, що знаходить своє відображення в ціннісних орієнтирах суспільства, яке пріоритети розвитку особистості ста- вить вище за економічну ефективність (не рівень, а якість жит- тя; не концентрація знань та інформації в окремих секторах, а їхнє проникнення в усі сфери). Сучасна фаза постіндустріального розвитку набуває екстен- сивні риси. В той же час ступінь прояву тенденцій до знижен- ня темпів економічного росту в країнах Заходу та Японії не є однаковою, що, з одного боку, можна вважати питанням часу (складові постіндустріального розвитку в європейських кра- їнах почали формуватися пізніше, ніж у США), а з іншого — можна припустити, що її прояви можливо пом’якшити, по- ширюючи постіндустріальні цінності на ідеологію розвитку суспільства (політика стримування соціальної нерівності СС