Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2004
Автор: Добровольська, А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2004
Назва видання:Антологія творчих досягнень
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19863
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору / А. Добровольська // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 166-168. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-19863
record_format dspace
spelling irk-123456789-198632011-05-15T12:05:30Z Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору Добровольська, А. Відділ зовнішньоекономічних досліджень 2004 Article Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору / А. Добровольська // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 166-168. — укр. XXXX-0064 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19863 uk Антологія творчих досягнень Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Відділ зовнішньоекономічних досліджень
Відділ зовнішньоекономічних досліджень
spellingShingle Відділ зовнішньоекономічних досліджень
Відділ зовнішньоекономічних досліджень
Добровольська, А.
Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору
Антологія творчих досягнень
format Article
author Добровольська, А.
author_facet Добровольська, А.
author_sort Добровольська, А.
title Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору
title_short Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору
title_full Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору
title_fullStr Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору
title_full_unstemmed Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору
title_sort тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору
publisher Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate 2004
topic_facet Відділ зовнішньоекономічних досліджень
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19863
citation_txt Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору / А. Добровольська // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 166-168. — укр.
series Антологія творчих досягнень
work_keys_str_mv AT dobrovolʹsʹkaa tendencíípostíndustríalʹnogorozvitkutaglobalízacíâínformacíjnogoprostoru
first_indexed 2025-07-02T20:40:13Z
last_indexed 2025-07-02T20:40:13Z
_version_ 1836569134592163840
fulltext 166 Вивчення досвіду сучасних тенденцій реформування нау- ково-технічної сфери та створення відповідної інноваційної структури в Росії, в усякому разі, є цікавим для України, але його використання потребує неформального підходу та враху- вання особливостей як науково-технічного потенціалу України, так і економіки країни загалом. А. Добровольська, кандидат економічних наук ТЕНДЕНЦІЇ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ У процесі дослідження постіндустріальних тенденцій сві- тового розвитку було визначено, що: Специфікою постіндустріальної трансформації є пріоритет якісних критеріїв розвитку над кількісними. Однак рівень їхнього проникнення в усі сфери суспільства (економічну, со- ціальну, культурну) в економіках, що за рівнем свого розвит- ку характеризуються як постіндустріальні, не є однаковим: — постіндустріальна технологія охоплює потреби індустрі- ального виробництва і поєднується з індустріальною ідеологією (стандартизація й уніфікація, кількість і доступність як сино- нім якості, пріоритет матеріальних цінностей і матеріального зиску); — постіндустріальна технологія обслуговує потреби соці- альної сфери, що знаходить своє відображення в ціннісних орієнтирах суспільства, яке пріоритети розвитку особистості ста- вить вище за економічну ефективність (не рівень, а якість жит- тя; не концентрація знань та інформації в окремих секторах, а їхнє проникнення в усі сфери). Сучасна фаза постіндустріального розвитку набуває екстен- сивні риси. В той же час ступінь прояву тенденцій до знижен- ня темпів економічного росту в країнах Заходу та Японії не є однаковою, що, з одного боку, можна вважати питанням часу (складові постіндустріального розвитку в європейських кра- їнах почали формуватися пізніше, ніж у США), а з іншого — можна припустити, що її прояви можливо пом’якшити, по- ширюючи постіндустріальні цінності на ідеологію розвитку суспільства (політика стримування соціальної нерівності СС 167 як засіб підвищення економічної ефективності — стабільний ріст економічних показників не супроводжувався зростанням загальної зайнятості). Соціосистемні перетворення трансформаційного періоду постсоціалістичних країн відбуваються на фоні загальних пост- індустріальних і глобалізаційних тенденцій сучасного світу, що значно ускладнює трансформаційні завдання, вимагаючи модернізації науково-технічного, виробничого й соціального потенціалу адекватно до зовнішніх тенденцій. Стратегія постіндустріальної трансформації постсоціаліс- тичних країн може відбуватися за сценарієм наздоганяючого розвитку чи запозичення технологічних досягнень країн-лі- дерів постіндустріального світу в поєднанні з еволюційними тенденціями власного науково-технічного розвитку. В той же час, як свідчить приклад економічної депресії в Японії, яка, запозичивши принципи високотехнологічного виробництва, відповідні постіндустріальному рівню, не приділяла адекват- ної уваги розвитку інтелектуального потенціалу та підвищен- ню якості життя (як і країни Південно-Східної Азії), а модель наслідування не є гарантією сталого успіху. Аналіз глобалізаційних тенденцій інформаційного просто- ру дозволив зробити наступні узагальнення: — переваги сучасного етапу розвитку інформаційних тех- нологій (засобів зв’язку, обробки інформації та комунікації) уособлює сьогодні Інтернет, що сприяє інтернаціоналізації сучасного світу і знищує монополію на інформацію, розцінює- ться як фактор демократизації, засіб досягнення суспільного зімкнення, включення широких мас в єдиний соціальний про- стір, передумова розвитку людського потенціалу та формуван- ня конкурентних переваг; — глобалізація інформаційного простору сприяє приско- реному переміщенню символів, знань, зразків поведінки від одного суспільства до іншого, служить джерелом стандарти- зації пропозиції, уніфікації потреб споживачів. Однак оцінка масштабу та якості її впливу не є однозначною; — розвиток інформаційних технологій сприяє розшару- ванню країн світу як за кількісним, так і за якісним впливом процесу глобалізації, що поширюється на економічну, а також на соціокультурну сферу; — негативні тенденції розповсюдження інформаційних тех- нологій є відображенням екстенсивної стадії постіндустріального 168 розвитку, коли темпи росту витрат на розвиток інформаційних технологій перевищують темпи сукупної продуктивності і пов’язані з непродуктивним використанням і прискореним зне- ціненням основних фондів, програмних продуктів, технологій та знань; кількісним нарощуванням обсягів інформації та її надмірністю (дублювання та неточність), що породжує ентро- пію інформаційного простору; — об’єктивну тенденцію глобалізації інформаційної сфе- ри, що забезпечує вільний рух інформаційних потоків в умовах наростання взаємозв’язку і взаємозалежності окремих націй, народів і країн, а також гегемонії світових лідерів супроводжує порушення балансу інформаційного обміну; — в умовах глобалізації потужні потоки інформації й но- вітні технології засобів зв’язку ущільнюють інформаційне середовище, посилюють культурний взаємовплив, знижують по- тенціал саморегуляції особистості, виступають передумовою маніпулювання свідомістю в планетарному масштабі. Роз- межування на основі географічної фрагментації фізичного простору доповнилось розмежуванням на основі плюралізації віртуального простору, що є засобом самоізоляції сучасної людини; — Україна, як і більшість постсоціалістичних країн, стає пасивним заручником глобалізаційного процесу, коли поши- рення новітніх технологій інформаційного суспільства відбу- вається під тиском необмеженого прагматизму, притаманного екстенсивно-індустріальній стадії розвитку економіки; — стихійний процес формування інформаційного поля України викликає погіршення стану соціально-психологічно- го середовища і підіймає проблему екології життєвого простору до рівня питань національної безпеки.