Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору
Збережено в:
Дата: | 2004 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2004
|
Назва видання: | Антологія творчих досягнень |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19863 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору / А. Добровольська // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 166-168. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-19863 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-198632011-05-15T12:05:30Z Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору Добровольська, А. Відділ зовнішньоекономічних досліджень 2004 Article Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору / А. Добровольська // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 166-168. — укр. XXXX-0064 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19863 uk Антологія творчих досягнень Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Відділ зовнішньоекономічних досліджень Відділ зовнішньоекономічних досліджень |
spellingShingle |
Відділ зовнішньоекономічних досліджень Відділ зовнішньоекономічних досліджень Добровольська, А. Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору Антологія творчих досягнень |
format |
Article |
author |
Добровольська, А. |
author_facet |
Добровольська, А. |
author_sort |
Добровольська, А. |
title |
Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору |
title_short |
Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору |
title_full |
Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору |
title_fullStr |
Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору |
title_full_unstemmed |
Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору |
title_sort |
тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору |
publisher |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
publishDate |
2004 |
topic_facet |
Відділ зовнішньоекономічних досліджень |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19863 |
citation_txt |
Тенденції постіндустріального розвитку та глобалізація інформаційного простору / А. Добровольська // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 166-168. — укр. |
series |
Антологія творчих досягнень |
work_keys_str_mv |
AT dobrovolʹsʹkaa tendencíípostíndustríalʹnogorozvitkutaglobalízacíâínformacíjnogoprostoru |
first_indexed |
2025-07-02T20:40:13Z |
last_indexed |
2025-07-02T20:40:13Z |
_version_ |
1836569134592163840 |
fulltext |
166
Вивчення досвіду сучасних тенденцій реформування нау-
ково-технічної сфери та створення відповідної інноваційної
структури в Росії, в усякому разі, є цікавим для України, але
його використання потребує неформального підходу та враху-
вання особливостей як науково-технічного потенціалу України,
так і економіки країни загалом.
А. Добровольська,
кандидат економічних наук
ТЕНДЕНЦІЇ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО
РОЗВИТКУ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ
ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ
У процесі дослідження постіндустріальних тенденцій сві-
тового розвитку було визначено, що:
Специфікою постіндустріальної трансформації є пріоритет
якісних критеріїв розвитку над кількісними. Однак рівень
їхнього проникнення в усі сфери суспільства (економічну, со-
ціальну, культурну) в економіках, що за рівнем свого розвит-
ку характеризуються як постіндустріальні, не є однаковим:
— постіндустріальна технологія охоплює потреби індустрі-
ального виробництва і поєднується з індустріальною ідеологією
(стандартизація й уніфікація, кількість і доступність як сино-
нім якості, пріоритет матеріальних цінностей і матеріального
зиску);
— постіндустріальна технологія обслуговує потреби соці-
альної сфери, що знаходить своє відображення в ціннісних
орієнтирах суспільства, яке пріоритети розвитку особистості ста-
вить вище за економічну ефективність (не рівень, а якість жит-
тя; не концентрація знань та інформації в окремих секторах, а
їхнє проникнення в усі сфери).
Сучасна фаза постіндустріального розвитку набуває екстен-
сивні риси. В той же час ступінь прояву тенденцій до знижен-
ня темпів економічного росту в країнах Заходу та Японії не є
однаковою, що, з одного боку, можна вважати питанням часу
(складові постіндустріального розвитку в європейських кра-
їнах почали формуватися пізніше, ніж у США), а з іншого —
можна припустити, що її прояви можливо пом’якшити, по-
ширюючи постіндустріальні цінності на ідеологію розвитку
суспільства (політика стримування соціальної нерівності СС
167
як засіб підвищення економічної ефективності — стабільний
ріст економічних показників не супроводжувався зростанням
загальної зайнятості).
Соціосистемні перетворення трансформаційного періоду
постсоціалістичних країн відбуваються на фоні загальних пост-
індустріальних і глобалізаційних тенденцій сучасного світу,
що значно ускладнює трансформаційні завдання, вимагаючи
модернізації науково-технічного, виробничого й соціального
потенціалу адекватно до зовнішніх тенденцій.
Стратегія постіндустріальної трансформації постсоціаліс-
тичних країн може відбуватися за сценарієм наздоганяючого
розвитку чи запозичення технологічних досягнень країн-лі-
дерів постіндустріального світу в поєднанні з еволюційними
тенденціями власного науково-технічного розвитку. В той же
час, як свідчить приклад економічної депресії в Японії, яка,
запозичивши принципи високотехнологічного виробництва,
відповідні постіндустріальному рівню, не приділяла адекват-
ної уваги розвитку інтелектуального потенціалу та підвищен-
ню якості життя (як і країни Південно-Східної Азії), а модель
наслідування не є гарантією сталого успіху.
Аналіз глобалізаційних тенденцій інформаційного просто-
ру дозволив зробити наступні узагальнення:
— переваги сучасного етапу розвитку інформаційних тех-
нологій (засобів зв’язку, обробки інформації та комунікації)
уособлює сьогодні Інтернет, що сприяє інтернаціоналізації
сучасного світу і знищує монополію на інформацію, розцінює-
ться як фактор демократизації, засіб досягнення суспільного
зімкнення, включення широких мас в єдиний соціальний про-
стір, передумова розвитку людського потенціалу та формуван-
ня конкурентних переваг;
— глобалізація інформаційного простору сприяє приско-
реному переміщенню символів, знань, зразків поведінки від
одного суспільства до іншого, служить джерелом стандарти-
зації пропозиції, уніфікації потреб споживачів. Однак оцінка
масштабу та якості її впливу не є однозначною;
— розвиток інформаційних технологій сприяє розшару-
ванню країн світу як за кількісним, так і за якісним впливом
процесу глобалізації, що поширюється на економічну, а також
на соціокультурну сферу;
— негативні тенденції розповсюдження інформаційних тех-
нологій є відображенням екстенсивної стадії постіндустріального
168
розвитку, коли темпи росту витрат на розвиток інформаційних
технологій перевищують темпи сукупної продуктивності і
пов’язані з непродуктивним використанням і прискореним зне-
ціненням основних фондів, програмних продуктів, технологій
та знань; кількісним нарощуванням обсягів інформації та її
надмірністю (дублювання та неточність), що породжує ентро-
пію інформаційного простору;
— об’єктивну тенденцію глобалізації інформаційної сфе-
ри, що забезпечує вільний рух інформаційних потоків в умовах
наростання взаємозв’язку і взаємозалежності окремих націй,
народів і країн, а також гегемонії світових лідерів супроводжує
порушення балансу інформаційного обміну;
— в умовах глобалізації потужні потоки інформації й но-
вітні технології засобів зв’язку ущільнюють інформаційне
середовище, посилюють культурний взаємовплив, знижують по-
тенціал саморегуляції особистості, виступають передумовою
маніпулювання свідомістю в планетарному масштабі. Роз-
межування на основі географічної фрагментації фізичного
простору доповнилось розмежуванням на основі плюралізації
віртуального простору, що є засобом самоізоляції сучасної
людини;
— Україна, як і більшість постсоціалістичних країн, стає
пасивним заручником глобалізаційного процесу, коли поши-
рення новітніх технологій інформаційного суспільства відбу-
вається під тиском необмеженого прагматизму, притаманного
екстенсивно-індустріальній стадії розвитку економіки;
— стихійний процес формування інформаційного поля
України викликає погіршення стану соціально-психологічно-
го середовища і підіймає проблему екології життєвого простору
до рівня питань національної безпеки.
|